Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2019) |
Анато́лій Сергі́йович Матвіє́нко (22 березня 1953, Бершадь, Вінницька область, Українська РСР — 21 травня 2020, Київ) — український політик. Доктор політичних наук (2015). З 1989–1991 — голова молодіжної течії комуністичної партії в Україні (перший секретар ЦК ЛКСМУ, член ЦК КПУ), який розпоряджався усім майном комсомолу. Ексголова та ексзаступник голови партії Українська платформа «Собор».
| Анатолій Сергійович Матвієнко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Анатолій Матвієнко у 2003 році | ||||
| Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим | ||||
| 20 квітня 2005 — 21 вересня 2005 | ||||
| Президент | Віктор Ющенко | |||
| Попередник | Сергій Куніцин | |||
| Наступник | Анатолій Бурдюгов | |||
| Голова Вінницької ОДА | ||||
| 18 червня 1996 — 12 травня 1998 | ||||
| Президент | Леонід Кучма | |||
| Попередник | Микола Мельник | |||
| Наступник | Микола Чумак | |||
| | ||||
| Народився | 22 березня 1953 Бершадь, Вінницька область, УРСР | |||
| Помер | 21 травня 2020 (67 років) Київ, Україна | |||
| Відомий як | політик | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Alma mater | Львівський національний університет природокористування | |||
| Політична партія | Українська платформа «Собор» | |||
| Релігія | Українська Православна Церква | |||
| Нагороди |
| |||
| Анатолій Сергійович Матвієнко на сайті Верховної Ради | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| КПУ | 15 травня 1990 | — | 10 травня 1994 |
| 3-го скликання | |||
| НДП | 12 травня 1998 | — | 14 травня 2002 |
| 4-го скликання | |||
| УРП «Собор» (БЮТ) | 14 травня 2002 | — | 19 травня 2005 |
| 5-го скликання | |||
| УРП «Собор» (НУ) | 25 травня 2006 | — | 14 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| УРП «Собор» (НУНС) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| Картка на сайті Верховної Ради України | |||
Життєпис
Народився в сім'ї робітника. Українець. Батько — Сергій Кузьмович (1928), мати — Марія Павлівна (1928) — пенсіонери, дружина Ольга Василівна (1953) — доцент Київського лінгвістичного університету. Сини Віктор і Павло, племінник Сергій Березенко.
У 1975 році закінчив факультет механізації сільського господарства Львівського сільськогосподарського інституту за спеціальністю інженер-механік.
У 1975–1976 роках — завідував гаражем, 1976–1977 — працював головним механіком відділу механізації Бершадського районного міжколгоспного будівельного управління.
Комсомольська кар'єра
З 1977 — на комсомольській роботі. З грудня 1977 року — перший секретар Бершадського райкому ЛКСМУ. З вересня 1980 — другий секретар, з 1983 — перший секретар Вінницького обкому ЛКСМУ. З березня 1985 — секретар ЦК ЛКСМУ. Жовтень 1988–1989 — аспірант кафедри економіки Вищої партійної школи при при ЦК КПУ. 1989–1991 — перший секретар ЦК ЛКСМУ, член ЦК КПУ.
Народний депутат України 12(1)-го скликання від Бершадського виборчого округу № 30 Вінницької області. Переміг вже в першому турі (з'явилося 97.6 %, «за» 75.6 %). 1 суперник (Сидоренко М. Ф., колгосп, бригадир трактористів, 1-й тур — 21.7 %). У парламенті очолив Комісію у справах молоді (з червня 1990). У 1991 році став Президентом Фонду міжнародного молодіжного співробітництва.
Квітень 1993 — лютий 1996 — голова Політради партії Трудовий Конгрес України. В березні 1994 року балотувався у народні депутати України у Бершадському виборчому окрузі № 54 (Вінницька область). 1-й тур — 36.32 %, 1 місце з 10 претендентів; 2-й тур — 47.44 %, 1 місце з 2 претендентів, проте депутат так і не був обраний. З липня 1994 — голова Фонду сприяння розвитку мистецтв України.
З липня 1995 — заступник голови об'єднання «Нова Україна». На установчому з'їзді Народно-демократичної партії у лютому 1996 році обраний її головою.
Вінницька область
З 18 червня 1996 — виконувач обов'язків голови, 31 серпня 1996 призначений керівником Вінницької облдержадміністрації. Призначення Матвієнка губернатором Вінниччини, на перший погляд, важко з'ясовний крок Президента. З регіоном його пов'язувало тільки місце народження, а до економіки Анатолій Сергійович взагалі не мав ніякого відношення. Попередні тридцять років життя Матвієнко провів на комсомольській роботі і доріс до першого секретаря ЦК ЛКСМ України. До 1996 року очолював Фонд підтримки розвитку мистецтв, був лідером Трудового конгресу України, а в лютому 1996 року став головою Народно-демократичної партії, що тільки що сформувалася. Очевидно тільки те, що не останню роль в цьому зіграв той факт, що Анатолій Сергійович подавав усіляку підтримку всім ідеям Президента Л. Кучми щодо Конституції (затвердження якої мало ось-ось відбутися).
Очоливши виконавчу владу в регіоні, Матвієнко енергійно почав розвивати і укріплювати «тили» новонародженої НДП. До кінця 1996 року партія вже повновладно правила бал на Вінниччині. А з початку 1997 року в структурі виконавчої влади регіону вдень з вогнем потрібно було шукати керівника — не члена НДП. Після двох місяців роботи в статусі виконуючого обов'язки, Матвієнко став повноправним керівником виконавчої влади в регіоні. Росла і розвивалася також і НДП — дітище Матвієнка, визначивши собі метою «партизацію вітчизняної бюрократії». З часом НДП вже мала своїх людей на ключових посадах в державі (Євген Кушнарьов — голова Адміністрації Президента України, Роман Безсмертний — представник Президента у Верховній Раді України, Валерій Пустовойтенко — міністр Кабінету Міністрів України і інші).
Підсиливши свої позиції, Матвієнко рішається на відкриту і вельми серйозну конфронтацію з Прем'єр-міністром України П. Лазаренком. Він неодноразово відзначає не тільки нездатність уряду вивести країну з кризи, але і зловживання як самого Прем'єра, так і деяких міністрів. При цьому Матвієнко ніколи не забував виразити повну підтримку курсу президента Л. Кучми (за винятком кадрової політики). У червні 1997 року Анатолій Сергійович заявив, що у випадку, якщо президент не ухвалить рішення про відставку прем'єра, він сам піде у відставку з посади голови Вінницької обладміністрації. Врешті-решт, НДП в серпні 1997 року змогла побачити в прем'єрському кріслі свого члена В. Пустовойтенка.
На тлі такої бурхливої політичної діяльності в масштабах країни успіхи Матвієнка в рідній вінницькій вотчині в господарській сфері виглядали куди скромніше. Промисловість регіону простоювала. Збирання цукрового буряка зривалося (цукрова промисловість — основа економіки регіону). Отже, побудувавши могутню партійну структуру, Матвієнко, по суті, добився того, що свої численні біди населення Вінничини пов'язувало саме з НДП. Це не могло не відбитися на популярності партії в регіоні. На виборах 1998 року за НДП проголосувало лише 12,4 % вінничан (для порівняння: за комуністів свої голоси віддали 24,9 %, за блок селянської і соціалістичної партій — 19,7 % виборців).
Київська кар'єра
У березні 1998 року знову обраний народним депутатом від виборчого округу № 17 (Вінницька область, з'явилося 77.7 %, за 27.6 %, 13 суперників), одночасно балотуючись за списками НДП (№ 2 в списку). Очолив фракцію НДП в Верховній Раді, працював в комітеті з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.
У квітні 1998 року склав повноваження голови НДП, у липні — вийшов з партії і фракції, залишившись безпартійним депутатом.
Створив і в грудні 1999 р. очолив Українську народну партію «Собор». Був членом ради "Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» (з лютого 2001); представником Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» для ведення переговорів з представниками режиму.
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 19 травня 2005 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 2 в списку. На час виборів: народний депутат України, член УНП «Собор». Уповноважений представник фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2002). Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002). Склав депутатські повноваження 19 травня 2005.
20 квітня — 21 вересня 2005 — голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Відставка Матвієнка з посади прем'єра Криму стала одним з наслідків кризи, спричиненої падінням уряду Юлії Тимошенко, відтоді Анатолій Матвієнко відійшов від БЮТ і став послідовним критиком цієї політичної сили. Листопад 2005 — травень 2006 — заступник глави Секретаріату Президента України.
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 14 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 12 в списку. На час виборів: заступник Глави Секретаріату Президента України, член УРП «Собор». Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (з липня 2006). 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 22 в списку. На час виборів: президент Інституту відкритої політики, голова УРП «Собор». Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (грудень 2007 — вересень 2010), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з вересня 2010).
Захоплення: футбол, поезія.
Відзнаки та нагороди
- Орден Свободи (16 липня 2020, посмертно) — за значний особистий внесок у справу державотворення, побудову незалежності Української держави, активну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 30-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України
- Орден «За заслуги» III ст. (28 листопада 2007) — за значний особистий внесок у соціально економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1988)
- Орден Святого архістратига Божого Михаїла (січень 1999; УПЦ КП)
Див. також
Примітки
- Перші призначення Порошенка: поки без сенсацій [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Лілія Гришко. Deutsche Welle, 10.06.2014
Директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран: «Березенко — це племінник Анатолія Матвієнка, представник „вінницького клану“, з яким Порошенку лише зручно працювати. Якщо він вчасно не зрозуміє цю тонку грань співпраці з комфортними, то для нього може все дуже швидко скінчитись», — попереджає експерт. - Указ Президента України від 16 липня 2020 року № 277/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 28 листопада 2007 року № 1162/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Матвієнко Анатолій Сергійович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матвієнко Анатолій Сергійович |
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Політична еліта українських регіонів [ 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
| Попередник: | Голови Вінницької облдержадміністрації 1996-1998 | Наступник: |
| Мельник Микола Євтихійович | Чумак Микола Федорович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Matviyenko Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 Anato lij Sergi jovich Matviye nko 22 bereznya 1953 Bershad Vinnicka oblast Ukrayinska RSR 21 travnya 2020 Kiyiv ukrayinskij politik Doktor politichnih nauk 2015 Z 1989 1991 golova molodizhnoyi techiyi komunistichnoyi partiyi v Ukrayini pershij sekretar CK LKSMU chlen CK KPU yakij rozporyadzhavsya usim majnom komsomolu Eksgolova ta ekszastupnik golovi partiyi Ukrayinska platforma Sobor Anatolij Sergijovich MatviyenkoAnatolij Sergijovich MatviyenkoAnatolij Matviyenko u 2003 rociGolova Radi ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim20 kvitnya 2005 21 veresnya 2005Prezident Viktor YushenkoPoperednik Sergij KunicinNastupnik Anatolij BurdyugovGolova Vinnickoyi ODA18 chervnya 1996 12 travnya 1998Prezident Leonid KuchmaPoperednik Mikola MelnikNastupnik Mikola ChumakNarodivsya 22 bereznya 1953 1953 03 22 Bershad Vinnicka oblast URSRPomer 21 travnya 2020 2020 05 21 67 rokiv Kiyiv UkrayinaVidomij yak politikGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Lvivskij nacionalnij universitet prirodokoristuvannyaPolitichna partiya Ukrayinska platforma Sobor Religiya Ukrayinska Pravoslavna CerkvaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Anatolij Sergijovich Matviyenko na sajti Verhovnoyi Radi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya KPU 15 travnya 1990 10 travnya 1994 3 go sklikannya NDP 12 travnya 1998 14 travnya 2002 4 go sklikannya URP Sobor BYuT 14 travnya 2002 19 travnya 2005 5 go sklikannya URP Sobor NU 25 travnya 2006 14 chervnya 2007 6 go sklikannya URP Sobor NUNS 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 8 go sklikannya Blok Petra Poroshenka 27 listopada 2014 29 serpnya 2019 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniZhittyepisNarodivsya v sim yi robitnika Ukrayinec Batko Sergij Kuzmovich 1928 mati Mariya Pavlivna 1928 pensioneri druzhina Olga Vasilivna 1953 docent Kiyivskogo lingvistichnogo universitetu Sini Viktor i Pavlo pleminnik Sergij Berezenko U 1975 roci zakinchiv fakultet mehanizaciyi silskogo gospodarstva Lvivskogo silskogospodarskogo institutu za specialnistyu inzhener mehanik U 1975 1976 rokah zaviduvav garazhem 1976 1977 pracyuvav golovnim mehanikom viddilu mehanizaciyi Bershadskogo rajonnogo mizhkolgospnogo budivelnogo upravlinnya Komsomolska kar yera Z 1977 na komsomolskij roboti Z grudnya 1977 roku pershij sekretar Bershadskogo rajkomu LKSMU Z veresnya 1980 drugij sekretar z 1983 pershij sekretar Vinnickogo obkomu LKSMU Z bereznya 1985 sekretar CK LKSMU Zhovten 1988 1989 aspirant kafedri ekonomiki Vishoyi partijnoyi shkoli pri pri CK KPU 1989 1991 pershij sekretar CK LKSMU chlen CK KPU Narodnij deputat Ukrayini 12 1 go sklikannya vid Bershadskogo viborchogo okrugu 30 Vinnickoyi oblasti Peremig vzhe v pershomu turi z yavilosya 97 6 za 75 6 1 supernik Sidorenko M F kolgosp brigadir traktoristiv 1 j tur 21 7 U parlamenti ocholiv Komisiyu u spravah molodi z chervnya 1990 U 1991 roci stav Prezidentom Fondu mizhnarodnogo molodizhnogo spivrobitnictva Kviten 1993 lyutij 1996 golova Politradi partiyi Trudovij Kongres Ukrayini V berezni 1994 roku balotuvavsya u narodni deputati Ukrayini u Bershadskomu viborchomu okruzi 54 Vinnicka oblast 1 j tur 36 32 1 misce z 10 pretendentiv 2 j tur 47 44 1 misce z 2 pretendentiv prote deputat tak i ne buv obranij Z lipnya 1994 golova Fondu spriyannya rozvitku mistectv Ukrayini Z lipnya 1995 zastupnik golovi ob yednannya Nova Ukrayina Na ustanovchomu z yizdi Narodno demokratichnoyi partiyi u lyutomu 1996 roci obranij yiyi golovoyu Vinnicka oblast Z 18 chervnya 1996 vikonuvach obov yazkiv golovi 31 serpnya 1996 priznachenij kerivnikom Vinnickoyi oblderzhadministraciyi Priznachennya Matviyenka gubernatorom Vinnichchini na pershij poglyad vazhko z yasovnij krok Prezidenta Z regionom jogo pov yazuvalo tilki misce narodzhennya a do ekonomiki Anatolij Sergijovich vzagali ne mav niyakogo vidnoshennya Poperedni tridcyat rokiv zhittya Matviyenko proviv na komsomolskij roboti i doris do pershogo sekretarya CK LKSM Ukrayini Do 1996 roku ocholyuvav Fond pidtrimki rozvitku mistectv buv liderom Trudovogo kongresu Ukrayini a v lyutomu 1996 roku stav golovoyu Narodno demokratichnoyi partiyi sho tilki sho sformuvalasya Ochevidno tilki te sho ne ostannyu rol v comu zigrav toj fakt sho Anatolij Sergijovich podavav usilyaku pidtrimku vsim ideyam Prezidenta L Kuchmi shodo Konstituciyi zatverdzhennya yakoyi malo os os vidbutisya Ocholivshi vikonavchu vladu v regioni Matviyenko energijno pochav rozvivati i ukriplyuvati tili novonarodzhenoyi NDP Do kincya 1996 roku partiya vzhe povnovladno pravila bal na Vinnichchini A z pochatku 1997 roku v strukturi vikonavchoyi vladi regionu vden z vognem potribno bulo shukati kerivnika ne chlena NDP Pislya dvoh misyaciv roboti v statusi vikonuyuchogo obov yazki Matviyenko stav povnopravnim kerivnikom vikonavchoyi vladi v regioni Rosla i rozvivalasya takozh i NDP ditishe Matviyenka viznachivshi sobi metoyu partizaciyu vitchiznyanoyi byurokratiyi Z chasom NDP vzhe mala svoyih lyudej na klyuchovih posadah v derzhavi Yevgen Kushnarov golova Administraciyi Prezidenta Ukrayini Roman Bezsmertnij predstavnik Prezidenta u Verhovnij Radi Ukrayini Valerij Pustovojtenko ministr Kabinetu Ministriv Ukrayini i inshi Pidsilivshi svoyi poziciyi Matviyenko rishayetsya na vidkritu i velmi serjoznu konfrontaciyu z Prem yer ministrom Ukrayini P Lazarenkom Vin neodnorazovo vidznachaye ne tilki nezdatnist uryadu vivesti krayinu z krizi ale i zlovzhivannya yak samogo Prem yera tak i deyakih ministriv Pri comu Matviyenko nikoli ne zabuvav viraziti povnu pidtrimku kursu prezidenta L Kuchmi za vinyatkom kadrovoyi politiki U chervni 1997 roku Anatolij Sergijovich zayaviv sho u vipadku yaksho prezident ne uhvalit rishennya pro vidstavku prem yera vin sam pide u vidstavku z posadi golovi Vinnickoyi obladministraciyi Vreshti resht NDP v serpni 1997 roku zmogla pobachiti v prem yerskomu krisli svogo chlena V Pustovojtenka Na tli takoyi burhlivoyi politichnoyi diyalnosti v masshtabah krayini uspihi Matviyenka v ridnij vinnickij votchini v gospodarskij sferi viglyadali kudi skromnishe Promislovist regionu prostoyuvala Zbirannya cukrovogo buryaka zrivalosya cukrova promislovist osnova ekonomiki regionu Otzhe pobuduvavshi mogutnyu partijnu strukturu Matviyenko po suti dobivsya togo sho svoyi chislenni bidi naselennya Vinnichini pov yazuvalo same z NDP Ce ne moglo ne vidbitisya na populyarnosti partiyi v regioni Na viborah 1998 roku za NDP progolosuvalo lishe 12 4 vinnichan dlya porivnyannya za komunistiv svoyi golosi viddali 24 9 za blok selyanskoyi i socialistichnoyi partij 19 7 viborciv Kiyivska kar yera U berezni 1998 roku znovu obranij narodnim deputatom vid viborchogo okrugu 17 Vinnicka oblast z yavilosya 77 7 za 27 6 13 supernikiv odnochasno balotuyuchis za spiskami NDP 2 v spisku Ocholiv frakciyu NDP v Verhovnij Radi pracyuvav v komiteti z pitan ohoroni zdorov ya materinstva ta ditinstva U kvitni 1998 roku sklav povnovazhennya golovi NDP u lipni vijshov z partiyi i frakciyi zalishivshis bezpartijnim deputatom Stvoriv i v grudni 1999 r ocholiv Ukrayinsku narodnu partiyu Sobor Buv chlenom radi Gromadskoyi iniciativi Forum nacionalnogo poryatunku z lyutogo 2001 predstavnikom Gromadyanskogo komitetu zahistu Konstituciyi Ukrayina bez Kuchmi dlya vedennya peregovoriv z predstavnikami rezhimu Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya z 14 travnya 2002 do 19 travnya 2005 vid Bloku Yuliyi Timoshenko 2 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen UNP Sobor Upovnovazhenij predstavnik frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko z travnya 2002 Golova Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva ta miscevogo samovryaduvannya z chervnya 2002 Sklav deputatski povnovazhennya 19 travnya 2005 20 kvitnya 21 veresnya 2005 golova Radi Ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Vidstavka Matviyenka z posadi prem yera Krimu stala odnim z naslidkiv krizi sprichinenoyi padinnyam uryadu Yuliyi Timoshenko vidtodi Anatolij Matviyenko vidijshov vid BYuT i stav poslidovnim kritikom ciyeyi politichnoyi sili Listopad 2005 traven 2006 zastupnik glavi Sekretariatu Prezidenta Ukrayini Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya z 25 travnya 2006 do 14 chervnya 2007 vid Bloku Nasha Ukrayina 12 v spisku Na chas viboriv zastupnik Glavi Sekretariatu Prezidenta Ukrayini chlen URP Sobor Chlen frakciyi Bloku Nasha Ukrayina z travnya 2006 Pershij zastupnik golovi Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva regionalnoyi politiki ta miscevogo samovryaduvannya z lipnya 2006 14 chervnya 2007 dostrokovo pripiniv svoyi povnovazhennya pid chas masovogo skladennya mandativ deputatami opozicionerami z metoyu provedennya pozachergovih viboriv do Verhovnoyi Radi Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z 23 listopada 2007 vid Bloku Nasha Ukrayina Narodna samooborona 22 v spisku Na chas viboriv prezident Institutu vidkritoyi politiki golova URP Sobor Chlen Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva ta miscevogo samovryaduvannya gruden 2007 veresen 2010 chlen Komitetu z pitan agrarnoyi politiki ta zemelnih vidnosin z veresnya 2010 Zahoplennya futbol poeziya Vidznaki ta nagorodiOrden Svobodi 16 lipnya 2020 posmertno za znachnij osobistij vnesok u spravu derzhavotvorennya pobudovu nezalezhnosti Ukrayinskoyi derzhavi aktivnu gromadsko politichnu diyalnist ta z nagodi 30 richchya progoloshennya Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini Orden Za zaslugi III st 28 listopada 2007 za znachnij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij i kulturnij rozvitok Ukrayini vagomi dosyagnennya u trudovij diyalnosti bagatorichnu sumlinnu pracyu ta z nagodi richnici pidtverdzhennya vseukrayinskim referendumom 1 grudnya 1991 roku Akta progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2016 za znachni osobisti zaslugi u stanovlenni nezalezhnoyi Ukrayini utverdzhenni yiyi suverenitetu ta zmicnenni mizhnarodnogo avtoritetu vagomij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij kulturno osvitnij rozvitok aktivnu gromadsko politichnu diyalnist sumlinne ta bezdoganne sluzhinnya Ukrayinskomu narodu Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1988 Orden Svyatogo arhistratiga Bozhogo Mihayila sichen 1999 UPC KP Div takozhPrimitkiPershi priznachennya Poroshenka poki bez sensacij 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Liliya Grishko Deutsche Welle 10 06 2014 Direktor Centru politichnih studij ta analitiki Viktor Taran Berezenko ce pleminnik Anatoliya Matviyenka predstavnik vinnickogo klanu z yakim Poroshenku lishe zruchno pracyuvati Yaksho vin vchasno ne zrozumiye cyu tonku gran spivpraci z komfortnimi to dlya nogo mozhe vse duzhe shvidko skinchitis poperedzhaye ekspert Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 lipnya 2020 roku 277 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 listopada 2007 roku 1162 2007 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Matviyenko Anatolij Sergijovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matviyenko Anatolij Sergijovich Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 2 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Politichna elita ukrayinskih regioniv 2 zhovtnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiPoperednik Golovi Vinnickoyi oblderzhadministraciyi 1996 1998 Nastupnik Melnik Mikola Yevtihijovich Chumak Mikola Fedorovich