Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ки́ївський націона́льний лінгвісти́чний університе́т (КНЛУ) — вищий навчальний заклад України. Засновано 30 березня 1948 року як Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Розташований у Києві, у Печерському районі. Має статус автономного навчального закладу.
| громадський університет | ||||
| Київський національний лінгвістичний університет | ||||
| КНЛУ | ||||
 | ||||
 | ||||
| 50°25′36″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.42694400002777400° пн. ш. 30.518333000027777047° сх. д.Координати: 50°25′36″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.42694400002777400° пн. ш. 30.518333000027777047° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Київ | |||
| Девіз | | |||
| Засновано | 30 березня 1948 | |||
| Акредитація: | IV рівня | |||
| Ректор | Васько Роман Володимирович (з 2009) | |||
| Студентів: | 7 000 | |||
| Докторів наук: | 54 | |||
| Професорів: | 50 | |||
| Випускники | ||||
| Сайт: | www.knlu.edu.ua | |||
| Адреса: | Україна, 03680, МСП, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73 | |||
| | ||||
 Київський національний лінгвістичний університет у Вікісховищі | ||||
Історія
Київський національний лінгвістичний університет є правонаступником Київського державного педагогічного інституту іноземних мов, заснованого наказом Міністерства освіти УРСР № 524/69 від 30 березня 1948 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 року № 592 Київського державного педагогічного інституту іноземних мов був перейменований на Київський державний лінгвістичний університет.
Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України від 7 серпня 2001 року № 591/2001 Київському державному лінгвістичному університету надано статус національного. За шістдесят років свого існування Київський національний лінгвістичний університет пройшов шлях, що був позначений досягненнями в багатьох галузях іноземної філології.
У 1948—1949 навчальному році на перший курс трьох факультетів (англійської, французької та іспанської мов) Київського державного педагогічного інституту іноземних мов було зараховано 238 студентів, з якими працювало 19 штатних викладачів та 11 сумісників. 1953 року відкрито факультет німецької мови, 1977 — факультет російської мови для іноземних громадян, у 1983 — підготовчий факультет для іноземних громадян. У 1962 році відкрито аспірантуру, а в 1992 — докторантуру.
За роки незалежності України КНЛУ доклав значних зусиль щодо практичної реалізації важливого державного завдання — підготовки висококваліфікованих фахівців з іноземних мов (викладачів та перекладачів) для забезпечення потреб не тільки України, але і багатьох країн світу. Порівняно з 1990 роком контингент студентів збільшився удвічі (з 3224 студентів у 1990 році до майже 6000 студентів у 2012 році, з яких понад 400 — іноземні громадяни). За останнє десятиріччя в університеті відкрито економіко-правовий факультет, факультети перекладачів, сходознавства, а також 10 нових спеціалізованих кафедр.
Університет є засновником Української філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, підтримує плідні контакти з освітньо-культурними представництвами зарубіжних країн в Україні (, Британська Рада, Інститут Ґете, Французький культурний центр, ). З 1993 року в університеті функціонує перша в Україні кафедра ЮНЕСКО.
Кампуси і корпуси
КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку з фондом літератури у понад 1 мільйон примірників, 10 комп'ютерних класів на 300 робочих місць, сучасний спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.
-
![image]()
1-й корпус, фасад по вулиці Великій Васильківській -
![image]()
2-й корпус, вулиця Лабораторна -
![image]()
3-й корпус, вулиця Лабораторна
Підготовка фахівців
З 12 вересня 1994 року згідно з Постановою № 592 Кабінету Міністрів України Київський національний лінгвістичний університет внесено до реєстру закладів освіти України з наданням ліцензії на право здійснення освітньої діяльності за III—IV рівнями акредитації. КНЛУ має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:
із спеціальностей:
- «Мова та література» (англійська, німецька, французька, іспанська, російська, китайська, японська, польська, фінська, угорська, чеська, нідерландська мови)
- «Українська мова та література»
- «Психологія» (з поглибленим вивченням англійської та німецької мов)
- «Переклад» (англійська, грецька, німецька, французька, італійська, іспанська, російська, китайська, японська, корейська, арабська, турецька, перська, в'єтнамська мови)
- «Менеджмент організацій» (зі знанням двох іноземних мов)
- «Правознавство» (зі знанням двох іноземних мов)
- «Прикладна лінгвістика»
- «Туризм».
Структура КНЛУ
З березня 2011 р. у КНЛУ функціонує 7 факультетів. До реорганізації до його складу входили 2 інститути, 10 факультетів, 35 кафедр.
У КНЛУ працюють понад 680 штатних викладачів, з них: 54 доктори наук, професори, 311 кандидатів наук, доцентів.
12 викладачів є академіками і членами-кореспондентами галузевих академій України. 14 викладачам надані почесні звання «Заслужений працівник освіти України» та «Заслужений діяч науки і техніки України», 2 відзначені Державними преміями.
КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку із фондом літератури понад 1 мільйон примірників, 30 комп'ютерних класів на 450 робочих місць, спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.
У КНЛУ відкрився центр угорської мови, а в найближчі роки в Київському національному лінгвістичному університеті планується підготовка фахівців з тайської, індонезійської, словацької, естонської та польської мов. Найближчим часом в університеті планується поглибити вивчення китайської мови. Посол Китайської Народної Республіки в Україні «запропонував відкрити філіал Інституту Конфуція».
Головними завданнями вишу на найближчу перспективу є зміцнення матеріально-технічної бази, зокрема, забезпечення університету сучасними телекомунікаційними та інформаційними технологіями, створення центрів країн, мова яких вивчається в університеті, модернізація бібліотеки, зокрема її комп'ютеризація.
З 1993 року в університеті функціонує економічно-правовий факультет. З 2015 року деканом факультету сумнівними засобами стала Романенко Ольга Олександрівна, що не мала досвіду ані роботи, ані викладання, після захисту кандидатської роботи, наукова цінність якої, однак, не доведена.
1 липня 2022 року в університеті відбулася реорганізація факультетів. Їх кількість зменшилася до 5. Очевидною метою цих дій було заснування окремого факультету для майбутніх педагогів. До цього моменту навчання за спеціальність «Середня освіта» відбувалася на факультетах германської та романської філології.
Інститути
- Інститут східних мов
- Економіко-правовий інститут: Спеціальність «Менеджмент», Спеціальність «Правознавство», Спеціальність «Маркетинг».
Факультети
- Факультет германської філології і перекладу
- Факультет романської філології і перекладу
- Педагогічний факультет романо-германської та української філології
- Факультет східної і слов'янської філології
- Факультет туризму, бізнесу і психології
Відділи
- Бібліотека
- Відділ науково-дослідної роботи (аспірантура та докторантура)
- Відділ міжнародних зв'язків
- Відділ навчально-виховної роботи
- Видавництво Університету
- Музей Університету
- Центр культури і мистецтв
Ректори
- , червень 1948 р. — серпень 1948 р.
- Лавров Федір Іванович, серпень 1948 р. — квітень 1949 р.
- Желяк Євген Несторович, квітень 1949 р. — вересень 1952 р.
- , вересень 1952 р. — лютий 1964 р.
- Романовський Олексій Корнійович, лютий 1964 р. — червень 1970 р.;
- , червень 1970 р. — листопад 1971 р.
- , листопад 1971 р. — квітень 1975 р.
- , квітень 1976 р. — липень 1977 р.
- Романовський Олексій Корнійович, липень 1977 р. — грудень 1988 р.
- Артемчук Галік Ісакович, грудень 1988 р. — червень 2009 р.
- Васько Роман Володимирович, квітень 2010 р. — і дотепер
Викладачі
- Воробйова Ольга Петрівна (нар. 1952) — мовознавиця, доктор філологічних наук, завідувачка кафедри лексикології та стилістики англійської мови (1994—2020).
- Іщенко Ніна Григорівна (1937—2020) — філолог, мовознавиця, доктор філологічних наук, завідувачка кафедри німецької філології (1987—2008).
- Погребенник Ярослава Михайлівна (1931—2010) — літературознавиця, філолог, доцент кафедри німецької мови (1960—2010).
Почесні доктори
- Ніколаєва Софія Юріївна — почесний доктор Університету. Відомий вчений у галузі лінгводидактики, є автором близько 150 наукових праць. Підготувала 19 кандидатів наук, одного доктора. Нагороджена орденом «За досягнення» (третього ступеня, 1998), багатьма почесними грамотами Міністерства освіти України. Надане почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1992).
- Дворжецька Маргарита Петрівна — почесний доктор Університету. Підготувала 14 кандидатів наук, є автором понад 110 науково-методичних робіт. Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1990), медаллю А. С. Макаренка (1985), дипломом Ярослава Мудрого АН ВШ України (1996); Почесними грамотами Міністерства освіти України.
- Скляренко Ніна Костянтинівна — почесний доктор університету. Підготувала 21 кандидата педагогічних наук з методики викладання іноземних мов, опублікувала близько 100 наукових праць. У 1981 р. нагороджена бронзовою медаллю Головного комітету Виставки досягнень народного господарства СРСР, у 1984 р. — медаллю Республіки В'єтнам; у 1996 р. нагороджена знаком «Відмінник освіти України», у 1998 р. — Почесною грамотою Міністерства освіти України.
Відомі випускники
Науковці
- Артемчук Галік Ісакович — ректор Київського національного лінгвістичного університету з 26 грудня 1988 р. до 10 червня 2009 р., професор, дійсний член АПН України, Заслужений працівник освіти України, кавалер ордена «За заслуги ІІ і ІІІ ступенів», кавалер ордена Святого Володимира, багатьох іноземних нагород.
- — доктор педагогічних наук, професор. Має понад 100 публікацій.
- Буніятова Ізабелла Рафаїлівна — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології Київського університету імені Бориса Грінченка.
- Васько Роман Володимирович — ректор Київського національного лінгвістичного університету з квітня 2010 р. і дотепер, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
- Воробйова Ольга Петрівна — доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти, нагороджена нагрудним знаком «За наукові досягнення».
- — доктор філологічних наук, професор, має понад 90 наукових публікацій.
- Гнаткевич Юрій Васильович — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри іноземних мов КПІ, народний депутат України 1-ого, 5-ого і 6-ого скликань Верховної Ради України.
- — кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
- — доктор філологічних наук, професор. Нагороджена нагрудним знаком «Софія Русова».
- Іщенко Ніна Григорівна — доктор філологічних наук, професор.
- — кандидат філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
- — доктор філологічних наук, професор, має понад 100 публікацій.
- — доктор педагогічних наук, професор, має понад 50 публікацій.
- Фесенко Валентина Іванівна — доктор філологічних наук, професор. Нагороджена грамотою МОН за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність. Є автором більше сотні наукових публікацій.
Митці
- Карпа Ірена Ігорівна — українська письменниця, співачка, журналістка.
- Кольцова Олександра — українська співачка, журналіст, композитор, поет, продюсер. Учасниця гуртів «Крихітка Цахес» (1999—2007) і «Крихітка» (з 2007).
- Курков Андрій Юрійович — український письменник, журналіст, кіносценарист.
- Лапоногов Олег — український музикант, піаніст, учасник гурту «Табула Раса».[]
- Неждана Неда — українська письменниця, драматург, арткритик.
- Рогоза Юрій Маркович — український літератор.
- Трунова Тамара Вікторівна — українська театральна режисерка, головний режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
- Шостак Микола Іванович — український журналіст, поет, письменник, Заслужений журналіст України.
- Шуров Дмитро Ігорович — український музикант, піаніст, учасник гуртів «Океан Ельзи», «Esthetic Education», «Pianoбой».
- Шурова Ольга Ігорівна — українська співачка, піаністка, композитор, учасниця гурту «Pianoбой».
Військовики
- Прокопенко Денис Геннадійович — майор Національної гвардії України, командир Окремого загону спеціального призначення «Азов». Герой України (2022).
- Яцина Євген Вікторович (1989—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, «Кіборг».
Дипломати
- Капузо Сергій Георгійович (1972) — український дипломат. Генеральний консул України в Гуанчжоу, КНР.
- Саєнко Сергій Валерійович (1972) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Марокко.
Нагороди та репутація
- Рейтинг вишів «10 найкращих ВНЗ України з гуманітарних спеціальностей 2012 р.» — 4 місце;
- Зведений рейтинг лідерів вищої освіти, складений на основі оцінок роботодавців країни «10 найкращих ВНЗ України 2012 р.» — 8 місце;
- Рейтинг ВНЗ України «Компас 2012» — Юридичні спеціальності — 10 місце.
Галерея
-
![image]()
Перший корпус -
![image]()
Центральний вхід -
![image]()
Актова зала
«Студентський меридіан»
«Студентський меридіан» — газета Київського національного лінгвістичного університету, виходить щомісяця. Головний редактор — Таміла Модестівна Костюк. Обсяг газети — 4 шпальти. Тираж газети — 500—1000 примірників. Її можна знайти в деканатах, на кафедрах факультетів, у профкомі. Окрім того, на вебсайті КНЛУ газету читають протягом місяця ще близько 5000 осіб. «Студентський меридіан» розповсюджується безкоштовно. У листопаді — грудні 2009 «Студентський меридіан» не вийшов у друк, оскільки в. о. КНЛУ М. І. Соловей не виділив гроші, посилаючись на брак коштів в університеті. Натомість газета регулярно виходила в інтернеті, де користується широкою популярністю.[] Останній доступний електронний випуск газети — травень-червень 2013 року.
Посилання
- Сучасна офіційна сторінка [ 20 Січня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка КНЛУ [ 17 Серпня 2007 у Wayback Machine.], у 2000-х рр. [1][недоступне посилання з липня 2019]
- КНЛУ — студентський портал [ 6 Квітня 2009 у Wayback Machine.] (сайт не функціонує з 2010 р.)
- (укр.)
- 200 найкращих вузів України [ 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 Жовтня 2011. Процитовано 2 Жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivskij naciona lnij lingvisti chnij universite t KNLU vishij navchalnij zaklad Ukrayini Zasnovano 30 bereznya 1948 roku yak Kiyivskij derzhavnij pedagogichnij institut inozemnih mov Roztashovanij u Kiyevi u Pecherskomu rajoni Maye status avtonomnogo navchalnogo zakladu gromadskij universitetKiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitetKNLUEmblema Drugij korpus universitetuDrugij korpus universitetu 50 25 36 pn sh 30 31 05 sh d 50 42694400002777400 pn sh 30 518333000027777047 sh d 50 42694400002777400 30 518333000027777047 Koordinati 50 25 36 pn sh 30 31 05 sh d 50 42694400002777400 pn sh 30 518333000027777047 sh d 50 42694400002777400 30 518333000027777047Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivDeviz Ad orbem per linguas Do svitu cherez moviZasnovano 30 bereznya 1948Akreditaciya IV rivnyaRektor Vasko Roman Volodimirovich z 2009 Studentiv 7 000Doktoriv nauk 54Profesoriv 50Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Kiyivskogo nacionalnogo lingvistichnogo universitetuSajt www knlu edu uaAdresa Ukrayina 03680 MSP m Kiyiv 150 vul Velika Vasilkivska 73 Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet u VikishovishiIstoriyaKiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet ye pravonastupnikom Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov zasnovanogo nakazom Ministerstva osviti URSR 524 69 vid 30 bereznya 1948 roku Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 29 serpnya 1994 roku 592 Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov buv perejmenovanij na Kiyivskij derzhavnij lingvistichnij universitet Vrahovuyuchi zagalnoderzhavne i mizhnarodne viznannya rezultativ diyalnosti ta vagomij vnesok u rozvitok nacionalnoyi osviti i nauki Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 7 serpnya 2001 roku 591 2001 Kiyivskomu derzhavnomu lingvistichnomu universitetu nadano status nacionalnogo Za shistdesyat rokiv svogo isnuvannya Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet projshov shlyah sho buv poznachenij dosyagnennyami v bagatoh galuzyah inozemnoyi filologiyi U 1948 1949 navchalnomu roci na pershij kurs troh fakultetiv anglijskoyi francuzkoyi ta ispanskoyi mov Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov bulo zarahovano 238 studentiv z yakimi pracyuvalo 19 shtatnih vikladachiv ta 11 sumisnikiv 1953 roku vidkrito fakultet nimeckoyi movi 1977 fakultet rosijskoyi movi dlya inozemnih gromadyan u 1983 pidgotovchij fakultet dlya inozemnih gromadyan U 1962 roci vidkrito aspiranturu a v 1992 doktoranturu Za roki nezalezhnosti Ukrayini KNLU doklav znachnih zusil shodo praktichnoyi realizaciyi vazhlivogo derzhavnogo zavdannya pidgotovki visokokvalifikovanih fahivciv z inozemnih mov vikladachiv ta perekladachiv dlya zabezpechennya potreb ne tilki Ukrayini ale i bagatoh krayin svitu Porivnyano z 1990 rokom kontingent studentiv zbilshivsya udvichi z 3224 studentiv u 1990 roci do majzhe 6000 studentiv u 2012 roci z yakih ponad 400 inozemni gromadyani Za ostannye desyatirichchya v universiteti vidkrito ekonomiko pravovij fakultet fakulteti perekladachiv shodoznavstva a takozh 10 novih specializovanih kafedr Universitet ye zasnovnikom Ukrayinskoyi filiyi Mizhnarodnoyi asociaciyi vikladachiv anglijskoyi movi yak inozemnoyi pidtrimuye plidni kontakti z osvitno kulturnimi predstavnictvami zarubizhnih krayin v Ukrayini Britanska Rada Institut Gete Francuzkij kulturnij centr Z 1993 roku v universiteti funkcionuye persha v Ukrayini kafedra YuNESKO Kampusi i korpusiKNLU maye 3 navchalni korpusi 4 studentski gurtozhitki komp yuterizovanu biblioteku z fondom literaturi u ponad 1 miljon primirnikiv 10 komp yuternih klasiv na 300 robochih misc suchasnij sportivnij kompleks studentsku yidalnyu ta bufeti 1 j korpus fasad po vulici Velikij Vasilkivskij 2 j korpus vulicya Laboratorna 3 j korpus vulicya LaboratornaPidgotovka fahivcivZ 12 veresnya 1994 roku zgidno z Postanovoyu 592 Kabinetu Ministriv Ukrayini Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet vneseno do reyestru zakladiv osviti Ukrayini z nadannyam licenziyi na pravo zdijsnennya osvitnoyi diyalnosti za III IV rivnyami akreditaciyi KNLU maye pravo gotuvati fahivciv za osvitno kvalifikacijnimi rivnyami bakalavr specialist magistr iz specialnostej Mova ta literatura anglijska nimecka francuzka ispanska rosijska kitajska yaponska polska finska ugorska cheska niderlandska movi Ukrayinska mova ta literatura Psihologiya z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi ta nimeckoyi mov Pereklad anglijska grecka nimecka francuzka italijska ispanska rosijska kitajska yaponska korejska arabska turecka perska v yetnamska movi Menedzhment organizacij zi znannyam dvoh inozemnih mov Pravoznavstvo zi znannyam dvoh inozemnih mov Prikladna lingvistika Turizm Struktura KNLUZ bereznya 2011 r u KNLU funkcionuye 7 fakultetiv Do reorganizaciyi do jogo skladu vhodili 2 instituti 10 fakultetiv 35 kafedr U KNLU pracyuyut ponad 680 shtatnih vikladachiv z nih 54 doktori nauk profesori 311 kandidativ nauk docentiv 12 vikladachiv ye akademikami i chlenami korespondentami galuzevih akademij Ukrayini 14 vikladacham nadani pochesni zvannya Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini ta Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2 vidznacheni Derzhavnimi premiyami KNLU maye 3 navchalni korpusi 4 studentski gurtozhitki komp yuterizovanu biblioteku iz fondom literaturi ponad 1 miljon primirnikiv 30 komp yuternih klasiv na 450 robochih misc sportivnij kompleks studentsku yidalnyu ta bufeti U KNLU vidkrivsya centr ugorskoyi movi a v najblizhchi roki v Kiyivskomu nacionalnomu lingvistichnomu universiteti planuyetsya pidgotovka fahivciv z tajskoyi indonezijskoyi slovackoyi estonskoyi ta polskoyi mov Najblizhchim chasom v universiteti planuyetsya poglibiti vivchennya kitajskoyi movi Posol Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki v Ukrayini zaproponuvav vidkriti filial Institutu Konfuciya Golovnimi zavdannyami vishu na najblizhchu perspektivu ye zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi zokrema zabezpechennya universitetu suchasnimi telekomunikacijnimi ta informacijnimi tehnologiyami stvorennya centriv krayin mova yakih vivchayetsya v universiteti modernizaciya biblioteki zokrema yiyi komp yuterizaciya Z 1993 roku v universiteti funkcionuye ekonomichno pravovij fakultet Z 2015 roku dekanom fakultetu sumnivnimi zasobami stala Romanenko Olga Oleksandrivna sho ne mala dosvidu ani roboti ani vikladannya pislya zahistu kandidatskoyi roboti naukova cinnist yakoyi odnak ne dovedena 1 lipnya 2022 roku v universiteti vidbulasya reorganizaciya fakultetiv Yih kilkist zmenshilasya do 5 Ochevidnoyu metoyu cih dij bulo zasnuvannya okremogo fakultetu dlya majbutnih pedagogiv Do cogo momentu navchannya za specialnist Serednya osvita vidbuvalasya na fakultetah germanskoyi ta romanskoyi filologiyi Instituti Institut shidnih mov Ekonomiko pravovij institut Specialnist Menedzhment Specialnist Pravoznavstvo Specialnist Marketing Fakulteti Fakultet germanskoyi filologiyi i perekladu Fakultet romanskoyi filologiyi i perekladu Pedagogichnij fakultet romano germanskoyi ta ukrayinskoyi filologiyi Fakultet shidnoyi i slov yanskoyi filologiyi Fakultet turizmu biznesu i psihologiyi Viddili Biblioteka Viddil naukovo doslidnoyi roboti aspirantura ta doktorantura Viddil mizhnarodnih zv yazkiv Viddil navchalno vihovnoyi roboti Vidavnictvo Universitetu Muzej Universitetu Centr kulturi i mistectvRektori cherven 1948 r serpen 1948 r Lavrov Fedir Ivanovich serpen 1948 r kviten 1949 r Zhelyak Yevgen Nestorovich kviten 1949 r veresen 1952 r veresen 1952 r lyutij 1964 r Romanovskij Oleksij Kornijovich lyutij 1964 r cherven 1970 r cherven 1970 r listopad 1971 r listopad 1971 r kviten 1975 r kviten 1976 r lipen 1977 r Romanovskij Oleksij Kornijovich lipen 1977 r gruden 1988 r Artemchuk Galik Isakovich gruden 1988 r cherven 2009 r Vasko Roman Volodimirovich kviten 2010 r i doteperVikladachiVorobjova Olga Petrivna nar 1952 movoznavicya doktor filologichnih nauk zaviduvachka kafedri leksikologiyi ta stilistiki anglijskoyi movi 1994 2020 Ishenko Nina Grigorivna 1937 2020 filolog movoznavicya doktor filologichnih nauk zaviduvachka kafedri nimeckoyi filologiyi 1987 2008 Pogrebennik Yaroslava Mihajlivna 1931 2010 literaturoznavicya filolog docent kafedri nimeckoyi movi 1960 2010 Pochesni doktori Nikolayeva Sofiya Yuriyivna pochesnij doktor Universitetu Vidomij vchenij u galuzi lingvodidaktiki ye avtorom blizko 150 naukovih prac Pidgotuvala 19 kandidativ nauk odnogo doktora Nagorodzhena ordenom Za dosyagnennya tretogo stupenya 1998 bagatma pochesnimi gramotami Ministerstva osviti Ukrayini Nadane pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini 1992 Dvorzhecka Margarita Petrivna pochesnij doktor Universitetu Pidgotuvala 14 kandidativ nauk ye avtorom ponad 110 naukovo metodichnih robit Nagorodzhena Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini 1990 medallyu A S Makarenka 1985 diplomom Yaroslava Mudrogo AN VSh Ukrayini 1996 Pochesnimi gramotami Ministerstva osviti Ukrayini Sklyarenko Nina Kostyantinivna pochesnij doktor universitetu Pidgotuvala 21 kandidata pedagogichnih nauk z metodiki vikladannya inozemnih mov opublikuvala blizko 100 naukovih prac U 1981 r nagorodzhena bronzovoyu medallyu Golovnogo komitetu Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR u 1984 r medallyu Respubliki V yetnam u 1996 r nagorodzhena znakom Vidminnik osviti Ukrayini u 1998 r Pochesnoyu gramotoyu Ministerstva osviti Ukrayini Vidomi vipusknikiNaukovci Artemchuk Galik Isakovich rektor Kiyivskogo nacionalnogo lingvistichnogo universitetu z 26 grudnya 1988 r do 10 chervnya 2009 r profesor dijsnij chlen APN Ukrayini Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini kavaler ordena Za zaslugi II i III stupeniv kavaler ordena Svyatogo Volodimira bagatoh inozemnih nagorod doktor pedagogichnih nauk profesor Maye ponad 100 publikacij Buniyatova Izabella Rafayilivna doktor filologichnih nauk profesor zaviduvach kafedri germanskoyi filologiyi Kiyivskogo universitetu imeni Borisa Grinchenka Vasko Roman Volodimirovich rektor Kiyivskogo nacionalnogo lingvistichnogo universitetu z kvitnya 2010 r i doteper doktor filologichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Vorobjova Olga Petrivna doktor filologichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti nagorodzhena nagrudnim znakom Za naukovi dosyagnennya doktor filologichnih nauk profesor maye ponad 90 naukovih publikacij Gnatkevich Yurij Vasilovich kandidat pedagogichnih nauk zaviduvach kafedri inozemnih mov KPI narodnij deputat Ukrayini 1 ogo 5 ogo i 6 ogo sklikan Verhovnoyi Radi Ukrayini kandidat pedagogichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini doktor filologichnih nauk profesor Nagorodzhena nagrudnim znakom Sofiya Rusova Ishenko Nina Grigorivna doktor filologichnih nauk profesor kandidat filologichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini doktor filologichnih nauk profesor maye ponad 100 publikacij doktor pedagogichnih nauk profesor maye ponad 50 publikacij Fesenko Valentina Ivanivna doktor filologichnih nauk profesor Nagorodzhena gramotoyu MON za bagatorichnu sumlinnu pracyu osobistij vnesok u pidgotovku visokokvalifikovanih specialistiv plidnu naukovo pedagogichnu diyalnist Ye avtorom bilshe sotni naukovih publikacij Mitci Karpa Irena Igorivna ukrayinska pismennicya spivachka zhurnalistka Kolcova Oleksandra ukrayinska spivachka zhurnalist kompozitor poet prodyuser Uchasnicya gurtiv Krihitka Cahes 1999 2007 i Krihitka z 2007 Kurkov Andrij Yurijovich ukrayinskij pismennik zhurnalist kinoscenarist Laponogov Oleg ukrayinskij muzikant pianist uchasnik gurtu Tabula Rasa dzherelo Nezhdana Neda ukrayinska pismennicya dramaturg artkritik Rogoza Yurij Markovich ukrayinskij literator Trunova Tamara Viktorivna ukrayinska teatralna rezhiserka golovnij rezhiser Kiyivskogo akademichnogo teatru drami i komediyi na livomu berezi Dnipra Shostak Mikola Ivanovich ukrayinskij zhurnalist poet pismennik Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Shurov Dmitro Igorovich ukrayinskij muzikant pianist uchasnik gurtiv Okean Elzi Esthetic Education Pianoboj Shurova Olga Igorivna ukrayinska spivachka pianistka kompozitor uchasnicya gurtu Pianoboj Vijskoviki Prokopenko Denis Gennadijovich major Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini komandir Okremogo zagonu specialnogo priznachennya Azov Geroj Ukrayini 2022 Yacina Yevgen Viktorovich 1989 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kiborg Diplomati Kapuzo Sergij Georgijovich 1972 ukrayinskij diplomat Generalnij konsul Ukrayini v Guanchzhou KNR Sayenko Sergij Valerijovich 1972 ukrayinskij diplomat Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Marokko Nagorodi ta reputaciyaRejting vishiv 10 najkrashih VNZ Ukrayini z gumanitarnih specialnostej 2012 r 4 misce Zvedenij rejting lideriv vishoyi osviti skladenij na osnovi ocinok robotodavciv krayini 10 najkrashih VNZ Ukrayini 2012 r 8 misce Rejting VNZ Ukrayini Kompas 2012 Yuridichni specialnosti 10 misce GalereyaPershij korpus Centralnij vhid Aktova zala Studentskij meridian Studentskij meridian gazeta Kiyivskogo nacionalnogo lingvistichnogo universitetu vihodit shomisyacya Golovnij redaktor Tamila Modestivna Kostyuk Obsyag gazeti 4 shpalti Tirazh gazeti 500 1000 primirnikiv Yiyi mozhna znajti v dekanatah na kafedrah fakultetiv u profkomi Okrim togo na vebsajti KNLU gazetu chitayut protyagom misyacya she blizko 5000 osib Studentskij meridian rozpovsyudzhuyetsya bezkoshtovno U listopadi grudni 2009 Studentskij meridian ne vijshov u druk oskilki v o KNLU M I Solovej ne vidiliv groshi posilayuchis na brak koshtiv v universiteti Natomist gazeta regulyarno vihodila v interneti de koristuyetsya shirokoyu populyarnistyu dzherelo Ostannij dostupnij elektronnij vipusk gazeti traven cherven 2013 roku PosilannyaSuchasna oficijna storinka 20 Sichnya 2021 u Wayback Machine Oficijna storinka KNLU 17 Serpnya 2007 u Wayback Machine u 2000 h rr 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 KNLU studentskij portal 6 Kvitnya 2009 u Wayback Machine sajt ne funkcionuye z 2010 r ukr 200 najkrashih vuziv Ukrayini 30 Veresnya 2007 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 15 Zhovtnya 2011 Procitovano 2 Zhovtnya 2011