То́кіо (яп. 東京, とうきょう, Tōkyō, МФА: [toːkʲoː], [Тōкьō]), або Префекту́ра То́кіо (яп. 東京都, とうきょうと, МФА: [toːkʲoː to]) — столиця Японії, столична префектура в Японії, в регіоні Канто. Розташована в східній частині острова Хонсю, на узбережжі Токійської затоки Тихого океану. Адміністративний центр префектури — двадцять три особливі райони Токіо. Межує з префектурами Канаґава, Яманасі, Сайтама та Тіба. Заснована 1868 року на основі провінції Мусасі з центром у місті Едо — резиденції сьоґунів Токуґава у XVI — XIX століттях. Після перейменування Едо на Токіо — «східну столицю» — стала центральною префектурою країни. 1943 року, у зв'язку з ліквідацією міста-столиці Токіо, отримала статус столичної префектури і столиці країни. Площа становить 2187,66 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 13 185 502 осіб. Густота населення складала 6030 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, суднобудування, комерція, туризм. Один із передових політичних, економічних, фінансових, освітньо-наукових і культурних центрів світу. На території префектури розташовані Імператорський палац, Парламент і Кабінет міністрів Японії, центральні органи влади країни; численні історико-культурні пам'ятки та установи — руїни замку Едо, синтоїстські святилища Мейдзі й Ясукуні, буддистський монастир Сенсо, Токійський національний музей, а також провідні японські навчальні заклади — Токійський університет, Софійський університет, університет Васеда, університет Кейо тощо.
Префектура Токіо | |
---|---|
Префектура на карті Японії | |
Країна | Японія |
Регіон | Канто |
двадцять три особливі райони Токіо | |
Код | 13000-1 |
ISO | JP-13 |
Площа | 2187,66 км² (є невизначені кордони) |
Населення | 13 185 502 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
Густота | 6030 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Загальні відомості
Метрополія Токіо складається з 23 особливих районів Токіо, а також прилеглих 26 міст, 4 субпрефектур і 1 повіту, що включають у себе острови Ідзу та острови Оґасавара. Під столицею Японії зазвичай розуміють вищезгадані особливі райони Токіо, які фактично є окремими містами. На території цих районів розташовані основні державні установи: Резиденція Імператора Японії, будівлі Парламенту, Кабінету міністрів, Верховного Суду Японії, а також представництва найбільших японських підприємств і провідні наукові установи країни. Токіо вважається одним з найбільших світових політико-економічних і науково-культурних центрів світу нарівні з Нью-Йорком, Лондоном і Парижем.
За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Токіо потрапив до 12 найкрасивіших міст світу.
Географія
Столична префектура Токіо розташована в регіоні Канто на Північному заході Токійської затоки. На сході Токіо межує з префектурою Тіба, на заході — з префектурою Яманасі, на півдні — з префектурою Канаґава та на півночі — з префектурою Сайтама. Токіо належать острови в Тихому океані, які лежать від Хонсю на південь. Ближче всього перебувають острови Ідзу. Архіпелаг Осагавара віддалений на тисячу кілометрів.
Токіо пережив кілька сильних землетрусів — у 1703, 1782, 1812, 1855 і 1923 роках. Під час землетрусу 1923 року силою 8,3 бала загинуло 142 тис. осіб. Малі землетруси — силою в 1—2 бали — трапляються мало не щотижня.
Найвища гора Токіо, Кумоторі, має висоту 2017 м; серед інших гір найвищими є Такасу (1737 м), Одаке (1266 м) і Мітаке (929 м). Найбільше озеро — озеро Окутама на річці Тама поруч із префектурою Яманасі.
Рельєф
Західну частину метрополії Токіо займають . Їхня найбільша вершина — гора , висотою 2017 м над рівнем моря. Вона лежить на кордоні Токіо з префектурами Сайтама й Яманасі. Висота гір спадає південно-східному напрямку. Біля їхнього підніжжя знаходиться вулкан , висотою 600 м.
Річка , що бере свій початок на горі Дайбосацу в префектурі Яманасі, протікає через Токіо, з'єднується з річкою , що витікає з гори Кумоторі, і утворює велику річку Тама. У її нижній течії вона поглинає річки та . У віддалених від гір районах річки Тама й її приток розташовані долинні поселення , , та інші. Річки прорізують гірську гряду й утворюють мальовничі долини, такі як й . На берегах річок розвинена багатоступенева річкова тераса, зручна для проживання.
Вздовж берегів річки Ніппара присутні поклади вапняку, що утворює в декількох місцях Ніппарські печерні формації. З 17 століття його видобували як засіб для побілки.
У східній частині Кантоських гір лежать невеликі пагорби Каджі, Кусабана, Касумі й Тама, висота яких коливається в межах 70—360 м. Від гірської гряди віддалені лише пагорби Саяма, що знаходяться на плато Мусасіно. Геологічно ці пагорби є старішими за плато і пагорби, утворені річкою Тама. Вони перетинаються балками, мають мало рівнин і багато виступів. Район пагорбів Тама був поступово перетворений людьми на рівнину для спорудження поселень. В районі балки пагорбів Саяма знаходиться штучне водосховище, назване озером .
Клімат
Клімат Тійода (1981—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,6 | 24,9 | 25,3 | 29,2 | 32,2 | 36,2 | 39,5 | 39,1 | 38,1 | 32,6 | 27,3 | 24,8 | 39,5 |
Середній максимум, °C | 9,6 | 10,4 | 13,6 | 19,0 | 22,9 | 25,5 | 29,2 | 30,8 | 26,9 | 21,5 | 16,3 | 11,9 | 19,8 |
Середня температура, °C | 5,2 | 5,7 | 8,7 | 13,9 | 18,2 | 21,4 | 25,0 | 26,4 | 22,8 | 17,5 | 12,1 | 7,6 | 15,4 |
Середній мінімум, °C | 0,9 | 1,7 | 4,4 | 9,4 | 14,0 | 18,0 | 21,8 | 23,0 | 19,7 | 14,2 | 8,3 | 3,5 | 11,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −9,2 | −7,9 | −5,6 | −3,1 | 2,2 | 8,5 | 13,0 | 15,4 | 10,5 | −0,5 | −3,1 | −6,8 | −9,3 |
Норма опадів, мм | 52.3 | 56.1 | 117.5 | 124.5 | 137.8 | 167.7 | 153.5 | 168.2 | 209.9 | 197.8 | 92.5 | 51.0 | 1528.8 |
Кількість | 184,5 | 165,8 | 163,1 | 176,9 | 167,8 | 125,4 | 146,4 | 169,0 | 120,9 | 131,0 | 147,9 | 178,0 | 1876,7 |
Кількість днів з опадами | 5,3 | 6,2 | 11,0 | 11,0 | 11,4 | 12,7 | 11,8 | 9,0 | 12,2 | 10,8 | 7,6 | 4,9 | 114,0 |
Кількість сніжних днів | 2,8 | 3,7 | 2,2 | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,8 | 9,7 |
Вологість повітря, % | 52 | 53 | 56 | 62 | 69 | 75 | 77 | 73 | 75 | 68 | 65 | 56 | 62 |
Джерело: = Метеорологічне управління Японії (records 1872–present) |
Клімат Окутама (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 6,7 | 7,1 | 10,3 | 16,3 | 20,5 | 23,0 | 26,8 | 28,2 | 23,9 | 18,4 | 13,8 | 9,3 | 17,1 |
Середня температура, °C | 1,3 | 1,8 | 5,0 | 10,6 | 15,1 | 18,5 | 22,0 | 23,2 | 19,5 | 13,8 | 8,5 | 3,8 | 11,9 |
Середній мінімум, °C | −2,7 | −2,3 | 0,6 | 5,6 | 10,5 | 14,8 | 18,7 | 19,7 | 16,3 | 10,3 | 4,6 | −0,1 | 8,1 |
Норма опадів, мм | 44.1 | 50.0 | 92.5 | 109.6 | 120.3 | 155.7 | 195.4 | 280.6 | 271.3 | 172.4 | 76.7 | 39.9 | 1623.5 |
Кількість | 147,1 | 127,7 | 132,2 | 161,8 | 154,9 | 109,8 | 127,6 | 148,3 | 99,1 | 94,5 | 122,1 | 145,6 | 1570,7
|
Джерело: Метеорологічне управління Японії |
Клімат Оґасавара (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 20,5 | 20,1 | 21,5 | 23,2 | 25,4 | 28,0 | 30,0 | 29,9 | 29,7 | 28,3 | 25,6 | 22,4 | 25,4 |
Середня температура, °C | 18,4 | 17,9 | 19,2 | 21,0 | 23,2 | 25,8 | 27,5 | 27,7 | 27,5 | 26,2 | 23,5 | 20,3 | 23,2 |
Середній мінімум, °C | 15,7 | 15,3 | 16,7 | 18,8 | 21,2 | 24,0 | 25,4 | 25,9 | 25,5 | 24,1 | 21,3 | 17,8 | 21,0 |
Кількість | 136,4 | 131,4 | 154,7 | 148,2 | 159,8 | 198,9 | 250,3 | 211,0 | 200,9 | 179,1 | 140,9 | 126,8 | |
Кількість дощових днів | 10,3 | 9,1 | 10,8 | 9,9 | 11,7 | 9,3 | 8,4 | 11,0 | 11,6 | 13,0 | 11,1 | 11,8 | |
Вологість повітря, % | 66 | 68 | 73 | 79 | 83 | 86 | 82 | 82 | 82 | 80 | 75 | 70 | |
Джерело: Метеорологічне управління Японії |
Річки
- Суміда (річка) 隅田川
- Ара 荒川
- Едо (річка) 江戸川
- 中川
- Тама (річка) 多摩川
Історія
Область сучасного Токіо була заселена людьми з часів палеоліту. Проте активну роль в історії Японії вона стала відігравати порівняно недавно. У 12 столітті володар цієї області, Таро Сіґенада, збудував форт і поселення. Воно стало називатися Едо — «двері затоки», позаяк мало доступ до моря, сучасної Токійської затоки.
Стародавність
Родові емблеми | ||
---|---|---|
Тайра | Тітібу | Уесуґі |
Едо | Тосіма | Касай |
У 7 столітті, в результаті реформ Тайка, на території сучасної метрополії Токіо була утворена провінція Мусасі. До 771 року вона входила до складу Східногірського краю, а згодом була переведена до Східноморського. Початково провінція поділялася на 19 повітів. У 8 столітті до них додалися ще 2, які були заселені переселенцями з корейських держав Когурьо та Сілла. Корейці поширили в Мусасі материкові буддизм, конярство і шовківництво. Їхніми зусиллями будувалися перші місцеві монастирі (Тьофу, Токіо) та Кокубундзі (Кокубундзі, Токіо), а також провінційна адміністрація (Футю, Токіо).
До японської столиці, що тоді знаходилася на заході країни, населення провінції поставляло рисовий оброк та данину: лляні тканини, цілющі трави і коней. Особливим податком Мусасі, що збирався на користь Імператорського дому, були фіолетового і червоного кольорів. Чимало вихідців з провінції несли військову службу в загонах сакіморі на території Північного Кюсю. Їхні пісні зібрані в антології японської поезії «Манйосю».
Наприкінці 9 століття територія Мусасі стала одним із місць зародження японського самурайства. Його соціальною базою була місцева дрібна шляхта, а також управителі державних пасовиськ, поселень та маєтностей нижньої й середньої ланки. Самураї самовільно захоплювали приватні володіння буддистських монастирів та столичних аристократів, відмовлялися платити данину й податки центральному уряду, формували власні озброєні загони для захисту земель та інтересів. Вони володіли провінційними маєтками Тойосіма, Касай, Едо, Оямада та Йокояма.
Після повстання Тайри но Масакадо 935—941 років, в регіоні Канто Східної Японії встановилася влада 8 самурайських сімей роду Тайра. Провінцію Мусасі королювала одна з них, що мала прізвище . Наприкінці 10 століття вона розділилася три гілки — , та . Перша володіла землями на території районів Тюо та Тійода, друга контролювала місцевості майбутніх районів Тосіма, Ітабасі, Неріма та Кіта, а третя управляла маєтками в районах Кацусіка та Едоґава. Окрім цих родових самурайських організацій існували територіальні. Найбільшими з них були Сім товариств провінції Мусасі, а також товариства Йокояма (Хатіодзі, Токіо), Мураяма (), Західне товариство (Хіно, Токіо) тощо.
Середньовіччя
Протягом 12 — 14 століття провінція Мусасі перебувала під управлінням першого самурайського уряду — Камакурського сьоґунату. Провінційна адміністрація залишалася в містечку . Нею керували високопосадовці сьоґунату з роду Ходзьо, що носили титул голів провінції Мусасі. Вони відповідали за розвиток інфраструктури та підняття цілини. Волості й поселення королювали васали сьоґунату з родів Едо, Сякудзій, Сендзоку, Татіквава тощо.
Наприкінці 14 століття політичний, економічний та культурний центр провінції перемістився з Футю до приморської волості Едо. Її власником був самурайський рід Едо, а з 15 століття — рід . 1457 року місцевий володар Ота Докан звів у центральній частині волості маленький замок із ровом. Він розташовувався на невисокому плато, в районі злиття трьох річок. Біля його стін виникло призамкове поселення, яке перетворилося на один з транспортно-торговельних центрів провінції й цілого регіону Канто. До містечка звозили рис, злаки, шовк і лляні тканини з усього регіону, а потім переправляли до Західної Японії. Так само через Едо в регіоні поширювалися японська кераміка та китайська порцеляна.
1486 року Ота Докан був підступно убитий своїм господарем Уесуґі Садамасою. Це спричинило війну між двома гілками роду Уесуґі. 1524 року, користуючись розбратом, замок Едо захопив Ходзьо Удзіцуна, володар сусідньої провінції Ідзу. 1546 року він знищив гілку основні сили Уесуґі в , а 1552 року змусив голову роду — Уесуґі Норімаса — тікати до союзників в провінцію Етіґо. Після Ходзьо повністю підкорив землі Мусасі й передав її своїм підлеглим — та . Перший зайняв замок Едо, а другий — . Станом на 1559 рік рід Ходзьо контролював 170 волостей та сіл. Їхні мешканці мусили нести військову, гужеву та будівельну повинності.
В травні 1590 року об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі здобув замок Едо, а двома місяцями поспіль — замок Хатіодзі. Доба Ходзьо скінчилася, а провінція Мусасі перейшла під контроль центрального японського уряду.
Ранній новий час
30 серпня 1590 року новим господарем замку Едо став Токуґава Ієясу. За наказом Тойотомі Хідейосі він був змушений обміняти свої родові володіння в провінціях Мікава, Тотомі і Суруґа на зруйновані війною вісім провінцій регіону Канто, що колись належали роду Ходзьо. Токуґава зробив замок Едо центром усього регіону й протягом 10 років відновив місцеве господарство. 1603 року він отримав посаду сьоґуна й заснував останній самурайський уряд — Едоський сьоґунат. Регіональні володарі, залежні від Токуґави, були зібрані для розбудови замку і призамкового міста Едо. Воно стало резиденцію усіх наступних сьоґунів Японії.
Місто Едо 17 — 19 століття було збудоване у формі мушлі равлика. В її центрі розташовувався великий замок, від якого спіраллю, за годинниковою стрілкою, простягалися лабіринти міських кварталів. Планувалося, що така забудова ускладнюватиме штурм замку потенційними нападниками. Біля підніжжя замку знаходилися великі садиби регіональних володарів категорій фудай та тодзама. Їх оточували будинки безпосередніх васалів сьоґуна — старшин хатамото й ґокенінів. З півночі на південь, вздовж мосту , пролягали оселі міщан. У випадку зростання населення, будівничі продовжували завиток, додаючи нові рови та поселення. Між 1624–1644 роками в Едо нараховувалося 300 кварталів. Існувала розвинена система водопостачання, яка складалася з водогонів Канда, Тамакава, Хонсьо, Аояма, Міта, Сенкава та інших.
Протягом 17 — 19 століття столицею Японії залишалося Кіото, місце перебування Імператора, проте політична і культурна вага Едо невпинно зростала. На 18 століття «місто сьоґунів» було найбільшим урбаністичним центром Японії і світу, а на початок 19 століття стало культурною і науковою «Меккою» країни.
Після реставрації прямого монаршого правління 1868 року сьоґунат було ліквідовано й у вересні того ж року Імператор Мейдзі переніс свою резиденцію до Едо. Місто стало називатися Токіо — «східна столиця». Воно почало виконувати функції формальної столиці Японії.
У другій половині 19 століття у Токіо бурхливо розвивалася промисловість і суднобудування. У 1872 році була побудована залізниця «Токіо—Йокогама», а у 1877 — залізниця «Кобе—Осака—Токіо».
1 вересня 1923 року в Токіо й околицях стався сильний землетрус (7—9 балів за шкалою Ріхтера). Майже половина міста згоріла в полум'ї від пожеж. 90 тисяч осіб загинуло. Хоча план реконструкції був дуже дорогим, місто стало частково відновлюватися.
Токіо вдруге серйозно постраждало під час Другої світової війни, коли було піддане стратегічним бомбардуванням авіації США. Тільки під час одного рейду загинуло понад 100 тисяч жителів. Безліч дерев'яних будівель згоріла. Постраждала також і Імператорська Резиденція.
Після війни Токіо був окупований військами США. В часи Корейської війни він став великим військовим центром. Тут знаходилися кілька американських військових баз.
У другій половині 20 століття економіка Японії стала стрімко відроджуватися (японське «Економічне диво»), і у 1966 році вона посіла місце другої найбільшої економіки світу. У 1964 році під час літніх Олімпійських ігор Токіо вигідно показало себе на міжнародній арені. З 1970-х років місто захлеснула хвиля робочої сили із сільських районів, що спричинило подальший розвиток міста. Наприкінці 1980-х років Токіо стало одним із міст світу, які розвивалися найбільш динамічно.
20 березня 1995 року в токійському метро відбулася газова атака з використанням зарину. Теракт був проведений релігійною сектою Аум Сінрікьо. У результаті постраждало понад 5 тисяч осіб, 11 з яких загинуло.
Українці в Токіо
У 1937 в Токіо перебувала делегація ОУН для проведення переговорів з офіцерами Генерального штабу Японської армії, зокрема:
- Гнатів Михайло — активний діяч ОУН, керівник «Трускавецької боївки» ОУН, організатор вдалого замаху на керівника східного відділу МЗС Польщі Тадеуша Голувка. Представник ОУН в Маньчжурії.
- Купецький Григорій — активний діяч ОУН, учасник нападу на пошту в місті Городку 30 листопада 1932. Очільник Української Далекосхідної Січі в Маньчжурії.
- Файда Григорій — активний діяч ОУН, учасник нападу на пошту в місті Городку 30 листопада 1932. Представник ОУН в Маньчжурії
Адміністративний поділ
Офіційно столиця Токіо є не містом, а окремою адміністративною одиницею то (都), яку зазвичай перекладають як префектура. Її територія, окрім частини острова Хонсю, включає кілька дрібних островів на півдні, а також малі архіпелаги Ідзу та Оґасавара. Столична префектура Токіо складається з 62-х менших адміністративних одиниць — міст і містечок. Коли говорять про «місто Токіо», мають на увазі 23 спеціальних райони, які з 1889 по 1943 були окремими містами, а нині об'єднані у величезний токійський мегаполіс. Кожний спеціальний район має свого голову і районну раду. Столичний уряд очолює мер, що всенародно обирається. Штаб-квартира уряду знаходиться в районі Сіндзюку, який є муніципальним центром округу. У Токіо також розміщується державний уряд, Парламент та резиденція імператора.
Особливі райони
Кожний особливий район ку (区) є самостійним муніципальним утворенням із власним головою і районною радою. За статусом особливі райони прирівняні до звичайних міст. Різниця полягає в тому, що деякі їхні управлінські функції виконує столична адміністрація префектури Токіо.
Осердя Токіо складається з трьох особливих районів — Тійода, Тюо та Мінато. Тут сконцентровані основні адміністративні та провідні бізнесові установи. Це місце є також осердям Японії, оскільки в ньому розташовані головні державні інстанції — Імператорський палац, Парламент, відомства Кабінету Міністрів і Верховний суд. Для цих районів характерні високі ціни на землю, старіння і зменшення населення, проблема самотності. До 1960-х років Тійода і Тюо були центрами токійської комерції і розваг, своєрідним «острівцем старого Едо». Проте в ході економічного зростання Японії, населення цих районів переселили на околиці, а територію перебудували для адміністративного користування. Історично район Мінато був місцем розташування самурайських садиб, однак після реставрації Мейдзі 1868 року він був відведений для іноземних представництв — посольств і консульств. Найбільша кількість токійських іноземців проживає саме в цьому районі.
Статистичні дані префектури Токіо з площі подано на 1 жовтня 2008, з населення — на 1 липня 2011. (Площа — км², Густота — осіб/км²)
№ | Прапор | Площа | Населення | Густота | ||
01 | Адаті | 足立区 | 53,20 | 686 004 | 12 894,8 | |
02 | Аракава | 荒川区 | 10,20 | 205 194 | 20 117,1 | |
03 | Бункьо | 文京区 | 11,31 | 208 226 | 18 410,8 | |
04 | Едоґава | 江戸川区 | 49,86 | 679 133 | 13 620,8 | |
05 | Ітабаші | 板橋区 | 32,17 | 534 282 | 16 608,1 | |
06 | Кацусіка | 葛飾区 | 34,84 | 443 521 | 12 730,2 | |
07 | Кіта | 北区 | 20,59 | 334 226 | 16 232,4 | |
08 | Кото | 江東区 | 39,94 | 464 676 | 11 634,4 | |
09 | Меґуро | 目黒区 | 14,70 | 269 469 | 18 331,2 | |
10 | Мінато | 港区 | 20,34 | 206 374 | 10 146,2 | |
11 | Накано | 中野区 | 15,59 | 313 760 | 20 125,7 | |
12 | Неріма | 練馬区 | 48,16 | 716 931 | 14 886,4 | |
13 | Ота | 大田区 | 59,46 | 694 788 | 11 685 | |
14 | Сетаґая | 世田谷区 | 58,08 | 881 137 | 15 171,1 | |
15 | Сібуя | 渋谷区 | 15,11 | 206 081 | 13 638,7 | |
16 | Сінаґава | 品川区 | 22,72 | 367 407 | 16 171,1 | |
17 | Шінджюку | 新宿区 | 18,23 | 324 824 | 17 818,1 | |
18 | Суґінамі | 杉並区 | 34,02 | 549 710 | 16 158,4 | |
19 | Суміда | 墨田区 | 13,75 | 247 932 | 18 031,4 | |
20 | Тайто | 台東区 | 10,08 | 177 385 | 17 597,7 | |
21 | Тійода | 千代田区 | 11,64 | 47 591 | 4088,6 | |
22 | Тосіма | 豊島区 | 13,01 | 286 684 | 22 035,7 | |
23 | Тюо | 中央区 | 10,18 | 125 467 | 12 324,9 |
Уряд
- Верховний Суд Японії
- Імператорський палац
- Метеорологічне управління Японії
- Міністерство добробуту і праці Японії
- Міністерство економіки і промисловості Японії
- Міністерство закордонних справ Японії
- Міністерство культури і науки Японії
- Міністерство землі та транспорту Японії
- Міністерство фінансів Японії
- Міністерство юстиції Японії
- Парламент Японії
- Секретаріат Кабінету Міністрів Японії
Населення
Токіо є лідером за чисельністю населення серед усіх японських префектур. За національним переписом 2010 року кількість його мешканців становила 13 161 751 особу. Це дорівнює близько 10 % від загального населення країни. Під час першого національного перепису 1920 року в метрополії проживало менш як 3,7 мільйона осіб, а 1962 року населення Токіо сягнуло 10 мільйонів. Різке демографічне зростання спричинило надмірну концентрацію населення, погіршення екологічних умов проживання, інфляцію цін на житло тощо. У зв'язку з цим, у 1980 і 1995 роках спостерігався короткочасний демографічний спад. Між 2000 і 2010 роками населення метрополії зросло на 9 %. Основною причиною зростання залишається постійний наплив переселенців з інших префектур.
Густота населення в Токіо найвища в Японії. За результатами перепису 2005 року вона становила 5750,7 особи/км². Найбільш заселеним є історико-адміністративний центр Токіо — райони Тійода, Тюо й Мінато. Через відсутність вільної землі влада метрополії активно розбудовує штучні острови в Токійській затоці.
З 1960 року працездатне населення Токіо віком від 15 до 64 років становить близько 70 % від усього населення метрополії. Воно зайняте переважно в торгівлі, сфері послуг і промисловості. Найчисельнішою групою є 20-річна молодь.
З середини 1990-х років населення Токіо швидко і невпинно старіє. Це пов'язано із поступовим спадом народжуваності у 1960-х роках, спричиненим зміною традиційно японських сімейних цінностей. Станом на 2005 рік токійці старше 64 років становили близько 20 % населення. 2215 осіб були старше 100 років. Статеве співвідношення також змінилося наприкінці 1990-х. Якщо протягом 20 століття у столиці переважали чоловіки, то з 1998 року вони поступилися чисельністю жінкам.
Токіо вважається великим міжнародним центром. Однак кількість іноземців, що працюють і проживають у метрополії, невисока. Станом на 2005 рік вони становили лише близько 3 % усіх мешканців.
Статистика населення Токіо Дані з 1920 по 2005 роки надані Відділом статистики уряду Метрополії Токіо. | |||||||||||
Перепис | Населення | Приріст | ВНЯ | Площа (км²) | Густота (осіб/км²) | Вік | ІС | СС | Іноземці | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
до 15 | 15—64 | від 65 | |||||||||
1 жовтня 1920 | 3 699 428 | — | 6,61 % | 2142,40 | 1726,8 | 31,6% | 65,3% | 3,2% | 10,1 | 111,8 | 8679 |
1 жовтня 1925 | 4 485 144 | 21,2 % | 7,51 % | 2142,40 | 2093,5 | 31,6% | 65,7% | 2,7% | 8,6 | 113,8 | н/д |
1 жовтня 1930 | 5 408 678 | 20,6 % | 8,39 % | 2144,79 | 2521,8 | 31,8% | 65,7% | 2,6% | 8,1 | 111,8 | 50 934 |
1 жовтня 1935 | 6 369 919 | 17,8 % | 9,20 % | 2144,80 | 2969,9 | 32,2% | 65,2% | 2,6% | 8,0 | 109,2 | н/д |
1 жовтня 1940 | 7 354 971 | 15,5 % | 10,06 % | 2144,80 | 3429,2 | 31,5% | 65,9% | 2,6% | 8,3 | 106,6 | 124 889 |
1 жовтня 1945 | 3 488 284 | 52,6 % | 4,84 % | 2144,80 | 1624,0 | 28,6% | 68,2% | 3,2% | 11,3 | 105,2 | н/д |
1 жовтня 1950 | 6 277 500 | 80,0 % | 7,46 % | 2137,26 | 2937,2 | 31,7% | 65,2% | 3,2% | 10,0 | 102,0 | 43 937 |
1 жовтня 1955 | 8 037 084 | 28,0 % | 8,92 % | 2129,15 | 3774,8 | 28,1% | 68,4% | 3,5% | 12,4 | 105,0 | 63 589 |
1 жовтня 1960 | 9 683 802 | 20,5 % | 10,27 % | 2133,03 | 4539,9 | 23,2% | 73,0% | 3,8% | 16,3 | 106,6 | 70 990 |
1 жовтня 1965 | 10 869 244 | 12,2 % | 10,96 % | 2135,11 | 5090,7 | 20,4% | 75,3% | 4,3% | 21,2 | 104,9 | 81 273 |
1 жовтня 1970 | 11 408 071 | 5,0 % | 10,90 % | 2141,11 | 5238,1 | 21,0% | 73,8% | 5,2% | 24,6 | 103,5 | 83 077 |
1 жовтня 1975 | 11 673 554 | 2,3 % | 10,43 % | 2145,38 | 5441,3 | 22,0% | 71,6% | 6,3% | 28,5 | 102,7 | 87 624 |
1 жовтня 1980 | 11 618 281 | 0,5 % | 9,83 % | 2156,35 | 5387,9 | 20,6% | 71,5% | 7,7% | 37,4 | 101,6 | 90 267 |
1 жовтня 1985 | 11 829 363 | 1,8 % | 9,77 % | 2162,34 | 5470,6 | 18,0% | 73,0% | 8,9% | 49,7 | 101,4 | 113 420 |
1 жовтня 1990 | 11 855 563 | 0,2 % | 9,59 % | 2183,26 | 5430,2 | 14,6% | 74,1% | 10,5% | 72,0 | 101,4 | 159 073 |
1 жовтня 1995 | 11 773 605 | 0,7 % | 9,38 % | 2186,62 | 5384,4 | 12,7% | 73,9% | 13,0% | 102,1 | 100,2 | 191 915 |
1 жовтня 2000 | 12 064 101 | 2,5 % | 9,50 % | 2186,90 | 5516,5 | 11,8% | 72,0% | 15,8% | 161,1 | 99,9 | 212 975 |
1 жовтня 2005 | 12 576 601 | 4,2 % | 9,84 % | 2186,96 | 5750,7 | 11,3% | 69,1% | 18,3% | 134,5 | 99,3 | 248 363 |
1 жовтня 2010 | 13 161 751 | 4,6 % | 9,72 % |
Економіка
Токіо є головним економічним центром Японії. Основу господарства метрополії складають галузі вторинного і третинного секторів економіки. Станом на 1995 рік працездатне населення Токіо становило понад 6,3 млн осіб. За цим показником метрополія посідала перше місце серед інших префектур. 0,5 % працездатних осіб були зайняті у первинному секторі, 25,7 % — у вторинному, а 72,1 % — у третинному. У зв'язку із стрімкою урбанізацією первинний сектор економіки, що представлений сільським господарством і рибальством, сильно занепав по всьому Токіо, за винятком гірського району Окутама та віддалених островів. За рівнем розвитку галузей цього сектора метрополія займає найнижче місце в Японії. Показники другого сектора, представленого промисловістю, нижчі від середніх по країні. Після Другої світової війни Токіо займав перше місце за рівнем промислового виробництва, але станом на 2005 рік опустився до восьмого. Головною причиною промислового спаду стало прийняття 1956 року Закону про благоустрій столичного регіону, за яким будівництво нових заводів було заборонене, а старі промислові підприємства переводилися у віддалені районі. Цей нормативний акт мав на меті вирішити численні екологічні проблеми Токіо, що потерпало від надмірної концентрації промислових підприємств. Третій сектор економіки є найбільш розвинутим. Станом на 1994 рік прибутки Токіо від діяльності галузей цього сектора складали близько третину від діяльності усіх японських компаній сектору. В Токіо зосереджені японські передові підприємства, що працюють у сфері інтелекту, інформації та послуг. Близько 90 % усіх японських компаній, що є членами Токійської фондової біржі мають свої головні представництва на території метрополії.
Первинний сектор
Токіо займає найнижчі місця серед префектур Японії за кількістю населення, зайнятого у сільському господарстві, та площами орних земель. Станом на 1995 рік в метрополії нараховувалося 10367 родин, що обробляли 8408 гектарів орних земель. Професійні токійські фермери становили 13,9 % від усіх осіб, зайнятих у сільському господарстві, і 16,1 % від числа усіх японських фермерів. На одну родину чи господарство припадало, в середньому, 0,59 га землі. Близько половини орних земель не обробляються, оскільки третина фермерів старші 60 років. Більша частина сільськогосподарської продукції вирощується у гірському районі Окума і віддалених островах, а менша — на присадибних заміських ділянках. Токіо займає перше місце на загальнояпонському ринку з вирощування , , , і друге місце з вирощування та . Токійські острови постачають горох, папаю, батати. Метрополія забезпечує себе овочами на 10,1 %.
Роль шовківництва і скотарства у первинному секторі економіки Токіо мала. Після 1965 року виробництво різко скоротилося. На кінець 1990-х років рівень споживання токійцями м'яса і яєць місцевого виробництва не перевищував 2 %, а молока — 4 %.
Лісництво, заготівля деревини і деревообробка розвинені у горах Окутами. Основними породами дерева є криптомерія та туполистий кипарисовик. Проте більшість лісів не вирубаються, а оберігаються і використовуються як рекреаційний ресурс. Так, за кількістю лісових господарств Токіо займало 10 місце з 47 префектур, а за кількістю добування деревини — лише 42. Станом на 1990 рік держава володіла 7,9 % усіх токійських лісів. Решта належала приватним особам та громадським організаціям. Окремою галуззю лісництва, популярною в Токіо, є розведення грибів сіїтаке.
Рибальство розвинено слабко. Токійська затока, що була традиційним місцем для вилову риби, сильно забруднена. Основне рибацьке населення мешкає на віддалених островах. На токійський ринок воно постачає водорості . Влада метрополії сприяє розвитку туристичного рибальства.
Вторинний сектор
1950 року Токіо займало перше місце в країні за обсягами промислового виробництва. 1995 року позиції столиці знизилися до четвертого місця. Головною причиною спаду було перенесення великих промислових підприємств за межі столиці. Попри це, Токіо залишається національним лідером за кількістю промислових підприємств та осіб, що зайняті на промисловому виробництві. Станом на 1994 рік у метрополії нараховувалося 35 512 компанії вторинного сектора, на яких було зайнято близько 667 тисяч осіб. Серед цих підприємств переважали представники малого та середнього бізнесу. Штат 64 % усіх промислових компаній не перевищував 10 осіб. Великі заводи були розміщенні, переважно, поза Токіо, в прибережній смузі між Кавасакі та Йокогамою. Наприкінці 1990-х років прибутки винятково столичної промисловості становили лише 6—7 % загальнояпонських промислових доходів — 19 трильйонів єн. Але частка мережі токійської промисловості, що простягається територію усього південного Канто, становила 23,1 % цих доходів — 69 трильйонів єн.
Основною галуззю промисловості Токіо є машинобудівна промисловість. В ній провідне місце належить виробництву електротоварів та високотехнічних приладів — фотоапаратів, годинників, оптичних тощо. Ця продукція займає одну четверту частину внутрішнього ринку цих товарів. Другою за значенням галуззю є індустрія збірки машин та апаратів, а також виготовлення запчастин. Її підприємства контролюють 50 % загальнояпонського ринку. Осередки цих двох галузей розташовані в районах Ота, Сінаґава, Меґуро та Ітабасі. Частка сировинних компаній металургійної, хімічної, нафтопереробної та вугільної промисловості від усіх промислових компаній Токіо низька і становить близько 10 %.
Окрему важливу роль в системі вторинного сектора економіки столиці грає легка промисловість. Її розвитку сприяє багатомільйонне населення Токіо, що постійно потребує товарів широкого вжитку. Провідними галузями є харчова, шкіропереробна та текстильна. Найвищі прибутки має столична видавнича галузь, яка випускає близько половини усієї японської друкованої продукції. Її осередками є райони Тійода, Сіндзюку та Тюо. З кінця 1980-х років особливого розвитку набули бізнес моди в районах Мінато та Сібуя, а також виробництво прикрас, косметики і ліків у районах Тайто, Суміда, Аракава й Кото. Характерними рисами легкої промисловості в столиці домінування середніх і малих підприємств, а також поєднання підприємствами виробництва і продажу товарів.
Транспорт
Токіо є головним транспортним центром Японії та регіону Канто. Станом на 1994 рік у сфері транспорту працювало 470 тисяч осіб.
Автошляхи
Місцем нульового кілометру Японії є токійський міст . Звідси у вигляді променів простягаються головні транспортні артерії — державні автошляхи № 1 і № 15 (колишній Токайський шлях), № 20 (колишній Кайський шлях), № 17 (колишній Середгірський шлях), № 4 (колишні Муцівський і Ніккоський шляхи), № 6 (колишній Мітоський шлях), № 14 (), № 254 (), № 246 (), № 122 (). 1975 року сітка цих шляхів була суцільно модернізована і доповнена новими дорогами: Токійською, Центральною, Північно-Східною, Дзьобанською, Східно-Кантоською та Набережною швидкісними автострадами. Також додатково було прокладено 11 швидкісних доріг на території 23 особливих районів Токіо. Центральна частина метрополії оточена . Вона утворена поєднанням колишнього й автостради № 16. Для покращення руху транспорту на цій дорозі прокладено додаткові 8 шляхів. Наявна сітка доріг забезпечує належний рух автомобільного транспорту, що прямує з Токіо до регіонів і навпаки. Проте всередині самого Токіо залишається невирішеною проблема заторів на дорогах під час годин пік. Постійно висока концентрація автомобільного транспорту в метрополії є причиною сильного забруднення повітря.
Залізниця
Залізниця є основним видом громадського транспорту в Токіо. Вона щоденно перевозить сотні тисяч пасажирів. Провідною залізничною компанією столиці є JR, яка працює з 1872 року. Токійський вокзал є висхідною точкою для звичайних потягів, що прямують до сусідніх регіонів головними лініями та , а також для швидкісних сінкансенів, що здійснюють перевезення до регіонів , Хокуріку, Тохоку і Дзьоецу. служить місцем відправки звичайних потягів головною лінією , лінією . є центральною станцією JR. В Токіо працює розгалужена сітка залізниць, що сполучають усі віддалені точки метрополії із 23 особливими регіонами. Це лінії , , , , , , , , , тощо. Окрім JR в Токіо діють менші приватні залізничні компанії — , , , , , , та інші. З 1995 року по в районі Токійського порту ходять швидкісні залізничні лайнери , а 2005 року розпочав роботу новітній , що зв'язав місто Ібаракі із токійським районом Акіхабара.
Популярним засобом громадського транспорту є Токійське метро. Воно працює з 1927 року в межах 23 особливих районів. Токійський метрополітен має розгалужену сітку ліній, яка покриває всю східну частину метрополії. Це лінії Ґіндза, Маруноуті, Хібія, , , Тодзай, , , , , , , . Через розвиненість метро і автомобільного транспорту токійські трамваї, що працювали в столиці з 1903 року практично зникли. На кінець 1990-х діяла лише 1 трамвайна лінія між місцевостями та .
Авіаперевезення
З 1931 року в Токіо працює аеропорт Ханеда, перейменований 1952 року на Міжнародний аеропорт Токіо. Більше тридцяти років він був головним «вікном» Японії у світ. З 1978 року, після спорудження Нового міжнародного Токіо аеропорту в Наріті, в префектурі Тіба, старий аеропорт став спеціалізуватися, переважно, на внутрішніх перевезеннях. Попри це, аеропортом Ханеда користується вдвічі більше пасажирів ніж, аеропортом Наріта. Щороку через обидва аеропорти проходить близько 35 % усіх авіапасажирів, які відвідують або полишають Японію. Центр Токіо зв'язаний із аеропортом Ханеда , а з аеропортом Наріта — швидкісними потягами компанії JR. Крім цих аеропортів, існує декілька регіональних летовищ для цивільних літаків. Вони зв'язують метрополію із віддаленими островами Осіма, Міяке, Ятаке та іншими.
Засоби масової інформації
Токіо — провідний японський і міжнародний інформаційний центр. В столиці розміщено головні представництва 80 % усіх японських газет та видавництв: Йоміурі сімбун, Майніті сімбун, Ніхон кейдзай сімбун, Іванамі сьотен тощо. Регіональні друковані засоби масової інформації мають у Токіо дочірні представництва. В метрополії сконцентровано 90 % загальнояпонських прибутків від друкованої продукції.
Токіо є місцем знаходження штаб-квартир п'яти загальнонаціональних телекомпаній: Японської телерадіомовної корпорації (NHK), ТБ Асахі, Фудзі ТБ, Ніппон ТБ (NTV) та Токійської телерадіомовної системи (TBS).
В столиці розвинена бібліотечно-архівна справа. Центральними установами цієї галузі є Національна парламентська бібліотека Японії, що зберігає усі японські друковані видання, опубліковані після 1945 року, та Національний архів Японії, який містить стару бібліотеку Кабінету міністрів. Великі бібліотечні фонди мають бібліотеки університетів, дислокованих у Токіо, Бібліотека східної літератури, а також спеціалізовані бібліотеки метрополії.
Освіта
Вища: Державні
- Жіночий університет Отяномідзу (Бункьо, Токіо)
- Токійський аграрно-технічний університет (Футю, Токіо)
- Токійський медично-стоматологічний університет (Бункьо, Токіо)
- Токійський технічний університет (Меґуро, Токіо)
- Токійський університет (Бункьо, Токіо)
- Токійський університет вільних мистецтв (Коґанеї, Токіо)
- Токійський університет іноземних мов (Футю, Токіо)
- Токійський університет мистецтв (Тайто, Токіо)
- Токійський океанографічний університет (Мінато, Токіо)
- Університет дослідження планування (Мінато, Токіо)
- Університет електрокомунікацій (Тьофу, Токіо)
- Університет Хітоцубасі (Кунітаті, Токіо): Приватні
- Софійський університет (Тійода, Токіо)
- Токійський економічний університет (Кокубундзі, Токіо)
- Університет Васеда (Сіндзюку, Токіо)
- Університет Кейо (Мінато, Токіо)
- Університет мистецтв Мусасіно (Кодайра, Токіо)
- Університет Ніхон (Тійода, Токіо)
- Університет Ріссьо (Сінаґава, Токіо)
- Університет Хосей (Тійода, Токіо)
- Університет Цуда (Кодайра, Токіо)
- Японський університет соціальної роботи (Кійосе, Токіо)
Культура
Від часу заснування сьоґунату Токуґава в Едо у 17 столітті, Токіо був політико-культурним центром країни, тому на його території збереглося багато культурних пам'яток. Замок Едо є головною окрасою столиці, особливою пам'яткою історії та культури. Перший, другий і третій замкові двори відведені під Токійський Імператорський палац, а північний двір перетворений на . По периметру замку розташовані старовинні башти, кам'яні стіни і глибокі рови. До особливих історичних пам'яток також належать Садиба кайських Мацудайра, Старий палацовий парк Хама — колишня дача сьоґуна Токуґави Ієнобу, — колишня садиба мітоських Токуґава.
Релігія
- Святилище Мейджі (Сібуя, Токіо)
- Святилище Ясукуні (Тійода, Токіо)
- Монастир Сенсо (Тайто, Токіо)
- Собор Воскресіння (Миколаївський собор, ЯПЦ; Тійода, Токіо)
- Церква святого Ігнатія (РКЦ; Тійода, Токіо)
Архітектура
Спорт
Персоналії
- Олівія де Гевіленд (1916—2020) — американська акторка театру, кіно та телебачення
- Джоан Фонтейн (1917—2013) — англо-американська акторка
- Такеміцу Тору (1930—1996) — японський композитор
- Накадай Тацуя (* 1932) — японський театральний, кіноактор та сейю.
Міста-побратими
Див. також
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Савада Кійоші. Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґакукан, 1994—1997.
- Окремого міста Токіо як столиці не існує з 1943 року.
- World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010
- 気象庁 / 平年値(年・月ごとの値) (Japanese) . Japan Meteorological Agency. Процитовано 16 грудня 2014.
- 気象庁 / 平年値(年・月ごとの値) (Japanese) . Japan Meteorological Agency. Процитовано 16 грудня 2014.
- 観測史上1~10位の値( 年間を通じての値) (Japanese) . Japan Meteorological Agency. Процитовано 16 грудня 2014.
- The JMA Tokyo, Tokyo (東京都 東京) station is at 35°41.4′N 139°45.6′E, JMA: 気象統計情報>過去の気象データ検索>都道府県の選択>地点の選択
- 気象庁 / 気象統計情報 / 過去の気象データ検索 / 平年値(年・月ごとの値). Japan Meteorological Agency. Процитовано 24 червня 2013.
- 気象庁|過去の気象データ検索. jma.go.jp.
- Кумай Т. Історія Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Оскільки офіційного Імператорського указу про перенесення столиці, який повинен був видаватися у подібних випадках, не було, ряд японських юристів вважають, що столицею Японії де-юре залишається Кіото, а не Токіо. Проблема визначення японської столиці по сьогодні є дискусійною.
- Савада К. Суспільство і культура Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
- Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
- Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- 東京都総務局統計部 (Відділ статистики служби загальних справ Метрополії Токіо) (2009.3). 参考表第1表 人口の推移-東京都 (大正9年~平成17年) 『東京の人口: 東京都における国勢調査結果の推移とその解説』 (Таблиця 1. Підрахунок населення Токіо (1920 — 2005) // Населення Токіо: Підрахунки і пояснення результатів перепису населення в метрополії Токіо). Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 4 березня 2011.
- 東京の人口: 東京都における国勢調査結果の推移とその解説 / 東京都総務局 統計部人口統計課編. —東京: 東京都総務局統計部人口統計課, 2009.3. — 206 p.
- Економіка Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Закон Японії від 26 квітня 1956 року благоустрій столичного регіону. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 1 березня 2011.
- Транспорт Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ЗМІ Токіо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
- Токіо // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Токіо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.) Токіо. Офіційна сторінка
- (яп.) База даних підзаконних актів метрополії Токіо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tokio znachennya To kio yap 東京 とうきょう Tōkyō MFA toːkʲoː Tōkō abo Prefektu ra To kio yap 東京都 とうきょうと MFA toːkʲoː to stolicya Yaponiyi stolichna prefektura v Yaponiyi v regioni Kanto Roztashovana v shidnij chastini ostrova Honsyu na uzberezhzhi Tokijskoyi zatoki Tihogo okeanu Administrativnij centr prefekturi dvadcyat tri osoblivi rajoni Tokio Mezhuye z prefekturami Kanagava Yamanasi Sajtama ta Tiba Zasnovana 1868 roku na osnovi provinciyi Musasi z centrom u misti Edo rezidenciyi soguniv Tokugava u XVI XIX stolittyah Pislya perejmenuvannya Edo na Tokio shidnu stolicyu stala centralnoyu prefekturoyu krayini 1943 roku u zv yazku z likvidaciyeyu mista stolici Tokio otrimala status stolichnoyi prefekturi i stolici krayini Plosha stanovit 2187 66 km Stanom na 1 serpnya 2011 roku v prefekturi meshkalo 13 185 502 osib Gustota naselennya skladala 6030 osib km Osnovoyu ekonomiki ye avtomobilebuduvannya mashinobuduvannya sudnobuduvannya komerciya turizm Odin iz peredovih politichnih ekonomichnih finansovih osvitno naukovih i kulturnih centriv svitu Na teritoriyi prefekturi roztashovani Imperatorskij palac Parlament i Kabinet ministriv Yaponiyi centralni organi vladi krayini chislenni istoriko kulturni pam yatki ta ustanovi ruyini zamku Edo sintoyistski svyatilisha Mejdzi j Yasukuni buddistskij monastir Senso Tokijskij nacionalnij muzej a takozh providni yaponski navchalni zakladi Tokijskij universitet Sofijskij universitet universitet Vaseda universitet Kejo tosho Prefektura Tokio Prefektura na karti YaponiyiKrayina YaponiyaRegion Kantodvadcyat tri osoblivi rajoni TokioKod 13000 1ISO JP 13Plosha 2187 66 km ye neviznacheni kordoni Naselennya 13 185 502 osib Stanom na 1 serpnya 2011 Gustota 6030 osib km Zv yazok Oficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyekt Budivlya stolichnogo uryadu Tokio pidsvichuyetsya sino zhovtim kolorom na pidtrimku Ukrayini Foto 2 bereznya 2022 r Zagalni vidomostiMetropoliya Tokio skladayetsya z 23 osoblivih rajoniv Tokio a takozh prileglih 26 mist 4 subprefektur i 1 povitu sho vklyuchayut u sebe ostrovi Idzu ta ostrovi Ogasavara Pid stoliceyu Yaponiyi zazvichaj rozumiyut vishezgadani osoblivi rajoni Tokio yaki faktichno ye okremimi mistami Na teritoriyi cih rajoniv roztashovani osnovni derzhavni ustanovi Rezidenciya Imperatora Yaponiyi budivli Parlamentu Kabinetu ministriv Verhovnogo Sudu Yaponiyi a takozh predstavnictva najbilshih yaponskih pidpriyemstv i providni naukovi ustanovi krayini Tokio vvazhayetsya odnim z najbilshih svitovih politiko ekonomichnih i naukovo kulturnih centriv svitu narivni z Nyu Jorkom Londonom i Parizhem Za rezultatami opituvannya sho proviv zhurnal Forbes sered fahivciv u 2010 roci Tokio potrapiv do 12 najkrasivishih mist svitu GeografiyaKrayevidi tokijskogo rajonu Sindzyuku na tli gori Fudzi Stolichna prefektura Tokio roztashovana v regioni Kanto na Pivnichnomu zahodi Tokijskoyi zatoki Na shodi Tokio mezhuye z prefekturoyu Tiba na zahodi z prefekturoyu Yamanasi na pivdni z prefekturoyu Kanagava ta na pivnochi z prefekturoyu Sajtama Tokio nalezhat ostrovi v Tihomu okeani yaki lezhat vid Honsyu na pivden Blizhche vsogo perebuvayut ostrovi Idzu Arhipelag Osagavara viddalenij na tisyachu kilometriv Tokio perezhiv kilka silnih zemletrusiv u 1703 1782 1812 1855 i 1923 rokah Pid chas zemletrusu 1923 roku siloyu 8 3 bala zaginulo 142 tis osib Mali zemletrusi siloyu v 1 2 bali traplyayutsya malo ne shotizhnya Najvisha gora Tokio Kumotori maye visotu 2017 m sered inshih gir najvishimi ye Takasu 1737 m Odake 1266 m i Mitake 929 m Najbilshe ozero ozero Okutama na richci Tama poruch iz prefekturoyu Yamanasi Relyef Zahidnu chastinu metropoliyi Tokio zajmayut Yihnya najbilsha vershina gora visotoyu 2017 m nad rivnem morya Vona lezhit na kordoni Tokio z prefekturami Sajtama j Yamanasi Visota gir spadaye pivdenno shidnomu napryamku Bilya yihnogo pidnizhzhya znahoditsya vulkan visotoyu 600 m Richka sho bere svij pochatok na gori Dajbosacu v prefekturi Yamanasi protikaye cherez Tokio z yednuyetsya z richkoyu sho vitikaye z gori Kumotori i utvoryuye veliku richku Tama U yiyi nizhnij techiyi vona poglinaye richki ta U viddalenih vid gir rajonah richki Tama j yiyi pritok roztashovani dolinni poselennya ta inshi Richki prorizuyut girsku gryadu j utvoryuyut malovnichi dolini taki yak j Na beregah richok rozvinena bagatostupeneva richkova terasa zruchna dlya prozhivannya Vzdovzh beregiv richki Nippara prisutni pokladi vapnyaku sho utvoryuye v dekilkoh miscyah Nipparski pecherni formaciyi Z 17 stolittya jogo vidobuvali yak zasib dlya pobilki U shidnij chastini Kantoskih gir lezhat neveliki pagorbi Kadzhi Kusabana Kasumi j Tama visota yakih kolivayetsya v mezhah 70 360 m Vid girskoyi gryadi viddaleni lishe pagorbi Sayama sho znahodyatsya na plato Musasino Geologichno ci pagorbi ye starishimi za plato i pagorbi utvoreni richkoyu Tama Voni peretinayutsya balkami mayut malo rivnin i bagato vistupiv Rajon pagorbiv Tama buv postupovo peretvorenij lyudmi na rivninu dlya sporudzhennya poselen V rajoni balki pagorbiv Sayama znahoditsya shtuchne vodoshovishe nazvane ozerom Klimat Klimat Tijoda 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 22 6 24 9 25 3 29 2 32 2 36 2 39 5 39 1 38 1 32 6 27 3 24 8 39 5 Serednij maksimum C 9 6 10 4 13 6 19 0 22 9 25 5 29 2 30 8 26 9 21 5 16 3 11 9 19 8 Serednya temperatura C 5 2 5 7 8 7 13 9 18 2 21 4 25 0 26 4 22 8 17 5 12 1 7 6 15 4 Serednij minimum C 0 9 1 7 4 4 9 4 14 0 18 0 21 8 23 0 19 7 14 2 8 3 3 5 11 6 Absolyutnij minimum C 9 2 7 9 5 6 3 1 2 2 8 5 13 0 15 4 10 5 0 5 3 1 6 8 9 3 Norma opadiv mm 52 3 56 1 117 5 124 5 137 8 167 7 153 5 168 2 209 9 197 8 92 5 51 0 1528 8 Kilkist 184 5 165 8 163 1 176 9 167 8 125 4 146 4 169 0 120 9 131 0 147 9 178 0 1876 7 Kilkist dniv z opadami 5 3 6 2 11 0 11 0 11 4 12 7 11 8 9 0 12 2 10 8 7 6 4 9 114 0 Kilkist snizhnih dniv 2 8 3 7 2 2 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 8 9 7 Vologist povitrya 52 53 56 62 69 75 77 73 75 68 65 56 62 Dzherelo Meteorologichne upravlinnya Yaponiyi records 1872 present Klimat Okutama 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 6 7 7 1 10 3 16 3 20 5 23 0 26 8 28 2 23 9 18 4 13 8 9 3 17 1 Serednya temperatura C 1 3 1 8 5 0 10 6 15 1 18 5 22 0 23 2 19 5 13 8 8 5 3 8 11 9 Serednij minimum C 2 7 2 3 0 6 5 6 10 5 14 8 18 7 19 7 16 3 10 3 4 6 0 1 8 1 Norma opadiv mm 44 1 50 0 92 5 109 6 120 3 155 7 195 4 280 6 271 3 172 4 76 7 39 9 1623 5 Kilkist 147 1 127 7 132 2 161 8 154 9 109 8 127 6 148 3 99 1 94 5 122 1 145 6 1570 7 Dzherelo Meteorologichne upravlinnya Yaponiyi Klimat Ogasavara 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 20 5 20 1 21 5 23 2 25 4 28 0 30 0 29 9 29 7 28 3 25 6 22 4 25 4 Serednya temperatura C 18 4 17 9 19 2 21 0 23 2 25 8 27 5 27 7 27 5 26 2 23 5 20 3 23 2 Serednij minimum C 15 7 15 3 16 7 18 8 21 2 24 0 25 4 25 9 25 5 24 1 21 3 17 8 21 0 Kilkist 136 4 131 4 154 7 148 2 159 8 198 9 250 3 211 0 200 9 179 1 140 9 126 8 Kilkist doshovih dniv 10 3 9 1 10 8 9 9 11 7 9 3 8 4 11 0 11 6 13 0 11 1 11 8 Vologist povitrya 66 68 73 79 83 86 82 82 82 80 75 70 Dzherelo Meteorologichne upravlinnya Yaponiyi Richki Sumida richka 隅田川 Ara 荒川 Edo richka 江戸川 中川 Tama richka 多摩川IstoriyaOblast suchasnogo Tokio bula zaselena lyudmi z chasiv paleolitu Prote aktivnu rol v istoriyi Yaponiyi vona stala vidigravati porivnyano nedavno U 12 stolitti volodar ciyeyi oblasti Taro Sigenada zbuduvav fort i poselennya Vono stalo nazivatisya Edo dveri zatoki pozayak malo dostup do morya suchasnoyi Tokijskoyi zatoki Starodavnist Rodovi emblemi Edo Edo Edo Tajra Titibu Uesugi Edo Edo Edo Edo Tosima Kasaj U 7 stolitti v rezultati reform Tajka na teritoriyi suchasnoyi metropoliyi Tokio bula utvorena provinciya Musasi Do 771 roku vona vhodila do skladu Shidnogirskogo krayu a zgodom bula perevedena do Shidnomorskogo Pochatkovo provinciya podilyalasya na 19 povitiv U 8 stolitti do nih dodalisya she 2 yaki buli zaseleni pereselencyami z korejskih derzhav Koguro ta Silla Korejci poshirili v Musasi materikovi buddizm konyarstvo i shovkivnictvo Yihnimi zusillyami buduvalisya pershi miscevi monastiri Tofu Tokio ta Kokubundzi Kokubundzi Tokio a takozh provincijna administraciya Futyu Tokio Do yaponskoyi stolici sho todi znahodilasya na zahodi krayini naselennya provinciyi postavlyalo risovij obrok ta daninu llyani tkanini cilyushi travi i konej Osoblivim podatkom Musasi sho zbiravsya na korist Imperatorskogo domu buli fioletovogo i chervonogo koloriv Chimalo vihidciv z provinciyi nesli vijskovu sluzhbu v zagonah sakimori na teritoriyi Pivnichnogo Kyusyu Yihni pisni zibrani v antologiyi yaponskoyi poeziyi Manjosyu Naprikinci 9 stolittya teritoriya Musasi stala odnim iz misc zarodzhennya yaponskogo samurajstva Jogo socialnoyu bazoyu bula misceva dribna shlyahta a takozh upraviteli derzhavnih pasovisk poselen ta mayetnostej nizhnoyi j serednoyi lanki Samurayi samovilno zahoplyuvali privatni volodinnya buddistskih monastiriv ta stolichnih aristokrativ vidmovlyalisya platiti daninu j podatki centralnomu uryadu formuvali vlasni ozbroyeni zagoni dlya zahistu zemel ta interesiv Voni volodili provincijnimi mayetkami Tojosima Kasaj Edo Oyamada ta Jokoyama Pislya povstannya Tajri no Masakado 935 941 rokiv v regioni Kanto Shidnoyi Yaponiyi vstanovilasya vlada 8 samurajskih simej rodu Tajra Provinciyu Musasi korolyuvala odna z nih sho mala prizvishe Naprikinci 10 stolittya vona rozdililasya tri gilki ta Persha volodila zemlyami na teritoriyi rajoniv Tyuo ta Tijoda druga kontrolyuvala miscevosti majbutnih rajoniv Tosima Itabasi Nerima ta Kita a tretya upravlyala mayetkami v rajonah Kacusika ta Edogava Okrim cih rodovih samurajskih organizacij isnuvali teritorialni Najbilshimi z nih buli Sim tovaristv provinciyi Musasi a takozh tovaristva Jokoyama Hatiodzi Tokio Murayama Zahidne tovaristvo Hino Tokio tosho Serednovichchya Ota Dokan zasnovnik zamku Edo dovkola yakogo viniklo majbutnye Tokio Protyagom 12 14 stolittya provinciya Musasi perebuvala pid upravlinnyam pershogo samurajskogo uryadu Kamakurskogo sogunatu Provincijna administraciya zalishalasya v mistechku Neyu keruvali visokoposadovci sogunatu z rodu Hodzo sho nosili titul goliv provinciyi Musasi Voni vidpovidali za rozvitok infrastrukturi ta pidnyattya cilini Volosti j poselennya korolyuvali vasali sogunatu z rodiv Edo Syakudzij Sendzoku Tatikvava tosho Naprikinci 14 stolittya politichnij ekonomichnij ta kulturnij centr provinciyi peremistivsya z Futyu do primorskoyi volosti Edo Yiyi vlasnikom buv samurajskij rid Edo a z 15 stolittya rid 1457 roku miscevij volodar Ota Dokan zviv u centralnij chastini volosti malenkij zamok iz rovom Vin roztashovuvavsya na nevisokomu plato v rajoni zlittya troh richok Bilya jogo stin viniklo prizamkove poselennya yake peretvorilosya na odin z transportno torgovelnih centriv provinciyi j cilogo regionu Kanto Do mistechka zvozili ris zlaki shovk i llyani tkanini z usogo regionu a potim perepravlyali do Zahidnoyi Yaponiyi Tak samo cherez Edo v regioni poshiryuvalisya yaponska keramika ta kitajska porcelyana 1486 roku Ota Dokan buv pidstupno ubitij svoyim gospodarem Uesugi Sadamasoyu Ce sprichinilo vijnu mizh dvoma gilkami rodu Uesugi 1524 roku koristuyuchis rozbratom zamok Edo zahopiv Hodzo Udzicuna volodar susidnoyi provinciyi Idzu 1546 roku vin znishiv gilku osnovni sili Uesugi v a 1552 roku zmusiv golovu rodu Uesugi Norimasa tikati do soyuznikiv v provinciyu Etigo Pislya Hodzo povnistyu pidkoriv zemli Musasi j peredav yiyi svoyim pidleglim ta Pershij zajnyav zamok Edo a drugij Stanom na 1559 rik rid Hodzo kontrolyuvav 170 volostej ta sil Yihni meshkanci musili nesti vijskovu guzhevu ta budivelnu povinnosti V travni 1590 roku ob yednuvach Yaponiyi Tojotomi Hidejosi zdobuv zamok Edo a dvoma misyacyami pospil zamok Hatiodzi Doba Hodzo skinchilasya a provinciya Musasi perejshla pid kontrol centralnogo yaponskogo uryadu Rannij novij chas Dokladnishe Edo misto Zamok Edo simvol mogutnosti soguniv u 17 19 stolittyah 30 serpnya 1590 roku novim gospodarem zamku Edo stav Tokugava Iyeyasu Za nakazom Tojotomi Hidejosi vin buv zmushenij obminyati svoyi rodovi volodinnya v provinciyah Mikava Totomi i Suruga na zrujnovani vijnoyu visim provincij regionu Kanto sho kolis nalezhali rodu Hodzo Tokugava zrobiv zamok Edo centrom usogo regionu j protyagom 10 rokiv vidnoviv misceve gospodarstvo 1603 roku vin otrimav posadu soguna j zasnuvav ostannij samurajskij uryad Edoskij sogunat Regionalni volodari zalezhni vid Tokugavi buli zibrani dlya rozbudovi zamku i prizamkovogo mista Edo Vono stalo rezidenciyu usih nastupnih soguniv Yaponiyi Misto Edo 17 19 stolittya bulo zbudovane u formi mushli ravlika V yiyi centri roztashovuvavsya velikij zamok vid yakogo spirallyu za godinnikovoyu strilkoyu prostyagalisya labirinti miskih kvartaliv Planuvalosya sho taka zabudova uskladnyuvatime shturm zamku potencijnimi napadnikami Bilya pidnizhzhya zamku znahodilisya veliki sadibi regionalnih volodariv kategorij fudaj ta todzama Yih otochuvali budinki bezposerednih vasaliv soguna starshin hatamoto j gokeniniv Z pivnochi na pivden vzdovzh mostu prolyagali oseli mishan U vipadku zrostannya naselennya budivnichi prodovzhuvali zavitok dodayuchi novi rovi ta poselennya Mizh 1624 1644 rokami v Edo narahovuvalosya 300 kvartaliv Isnuvala rozvinena sistema vodopostachannya yaka skladalasya z vodogoniv Kanda Tamakava Honso Aoyama Mita Senkava ta inshih Protyagom 17 19 stolittya stoliceyu Yaponiyi zalishalosya Kioto misce perebuvannya Imperatora prote politichna i kulturna vaga Edo nevpinno zrostala Na 18 stolittya misto soguniv bulo najbilshim urbanistichnim centrom Yaponiyi i svitu a na pochatok 19 stolittya stalo kulturnoyu i naukovoyu Mekkoyu krayini Pislya restavraciyi pryamogo monarshogo pravlinnya 1868 roku sogunat bulo likvidovano j u veresni togo zh roku Imperator Mejdzi perenis svoyu rezidenciyu do Edo Misto stalo nazivatisya Tokio shidna stolicya Vono pochalo vikonuvati funkciyi formalnoyi stolici Yaponiyi U drugij polovini 19 stolittya u Tokio burhlivo rozvivalasya promislovist i sudnobuduvannya U 1872 roci bula pobudovana zaliznicya Tokio Jokogama a u 1877 zaliznicya Kobe Osaka Tokio 1 veresnya 1923 roku v Tokio j okolicyah stavsya silnij zemletrus 7 9 baliv za shkaloyu Rihtera Majzhe polovina mista zgorila v polum yi vid pozhezh 90 tisyach osib zaginulo Hocha plan rekonstrukciyi buv duzhe dorogim misto stalo chastkovo vidnovlyuvatisya Tokio vdruge serjozno postrazhdalo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli bulo piddane strategichnim bombarduvannyam aviaciyi SShA Tilki pid chas odnogo rejdu zaginulo ponad 100 tisyach zhiteliv Bezlich derev yanih budivel zgorila Postrazhdala takozh i Imperatorska Rezidenciya Pislya vijni Tokio buv okupovanij vijskami SShA V chasi Korejskoyi vijni vin stav velikim vijskovim centrom Tut znahodilisya kilka amerikanskih vijskovih baz U drugij polovini 20 stolittya ekonomika Yaponiyi stala strimko vidrodzhuvatisya yaponske Ekonomichne divo i u 1966 roci vona posila misce drugoyi najbilshoyi ekonomiki svitu U 1964 roci pid chas litnih Olimpijskih igor Tokio vigidno pokazalo sebe na mizhnarodnij areni Z 1970 h rokiv misto zahlesnula hvilya robochoyi sili iz silskih rajoniv sho sprichinilo podalshij rozvitok mista Naprikinci 1980 h rokiv Tokio stalo odnim iz mist svitu yaki rozvivalisya najbilsh dinamichno 20 bereznya 1995 roku v tokijskomu metro vidbulasya gazova ataka z vikoristannyam zarinu Terakt buv provedenij religijnoyu sektoyu Aum Sinriko U rezultati postrazhdalo ponad 5 tisyach osib 11 z yakih zaginulo Ukrayinci v Tokio U 1937 v Tokio perebuvala delegaciya OUN dlya provedennya peregovoriv z oficerami Generalnogo shtabu Yaponskoyi armiyi zokrema Gnativ Mihajlo aktivnij diyach OUN kerivnik Truskaveckoyi boyivki OUN organizator vdalogo zamahu na kerivnika shidnogo viddilu MZS Polshi Tadeusha Goluvka Predstavnik OUN v Manchzhuriyi Kupeckij Grigorij aktivnij diyach OUN uchasnik napadu na poshtu v misti Gorodku 30 listopada 1932 Ochilnik Ukrayinskoyi Dalekoshidnoyi Sichi v Manchzhuriyi Fajda Grigorij aktivnij diyach OUN uchasnik napadu na poshtu v misti Gorodku 30 listopada 1932 Predstavnik OUN v ManchzhuriyiAdministrativnij podilBudivlya Tokijskogo stolichnogo uryadu Oficijno stolicya Tokio ye ne mistom a okremoyu administrativnoyu odiniceyu to 都 yaku zazvichaj perekladayut yak prefektura Yiyi teritoriya okrim chastini ostrova Honsyu vklyuchaye kilka dribnih ostroviv na pivdni a takozh mali arhipelagi Idzu ta Ogasavara Stolichna prefektura Tokio skladayetsya z 62 h menshih administrativnih odinic mist i mistechok Koli govoryat pro misto Tokio mayut na uvazi 23 specialnih rajoni yaki z 1889 po 1943 buli okremimi mistami a nini ob yednani u velicheznij tokijskij megapolis Kozhnij specialnij rajon maye svogo golovu i rajonnu radu Stolichnij uryad ocholyuye mer sho vsenarodno obirayetsya Shtab kvartira uryadu znahoditsya v rajoni Sindzyuku yakij ye municipalnim centrom okrugu U Tokio takozh rozmishuyetsya derzhavnij uryad Parlament ta rezidenciya imperatora Osoblivi rajoni Kozhnij osoblivij rajon ku 区 ye samostijnim municipalnim utvorennyam iz vlasnim golovoyu i rajonnoyu radoyu Za statusom osoblivi rajoni pririvnyani do zvichajnih mist Riznicya polyagaye v tomu sho deyaki yihni upravlinski funkciyi vikonuye stolichna administraciya prefekturi Tokio Oserdya Tokio skladayetsya z troh osoblivih rajoniv Tijoda Tyuo ta Minato Tut skoncentrovani osnovni administrativni ta providni biznesovi ustanovi Ce misce ye takozh oserdyam Yaponiyi oskilki v nomu roztashovani golovni derzhavni instanciyi Imperatorskij palac Parlament vidomstva Kabinetu Ministriv i Verhovnij sud Dlya cih rajoniv harakterni visoki cini na zemlyu starinnya i zmenshennya naselennya problema samotnosti Do 1960 h rokiv Tijoda i Tyuo buli centrami tokijskoyi komerciyi i rozvag svoyeridnim ostrivcem starogo Edo Prote v hodi ekonomichnogo zrostannya Yaponiyi naselennya cih rajoniv pereselili na okolici a teritoriyu perebuduvali dlya administrativnogo koristuvannya Istorichno rajon Minato buv miscem roztashuvannya samurajskih sadib odnak pislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku vin buv vidvedenij dlya inozemnih predstavnictv posolstv i konsulstv Najbilsha kilkist tokijskih inozemciv prozhivaye same v comu rajoni Statistichni dani prefekturi Tokio z ploshi podano na 1 zhovtnya 2008 z naselennya na 1 lipnya 2011 Plosha km Gustota osib km Prapor Plosha Naselennya Gustota 01 Adati 足立区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 053 0200000 53 20 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0686004 amp amp amp amp 00 686 004 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 012894 0800000 12 894 8 02 Arakava 荒川区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 0200000 10 20 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0205194 amp amp amp amp 00 205 194 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020117 0100000 20 117 1 03 Bunko 文京区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011 0310000 11 31 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0208226 amp amp amp amp 00 208 226 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018410 0800000 18 410 8 04 Edogava 江戸川区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 049 0860000 49 86 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0679133 amp amp amp amp 00 679 133 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 013620 0800000 13 620 8 05 Itabashi 板橋区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 032 0170000 32 17 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0534282 amp amp amp amp 00 534 282 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016608 0100000 16 608 1 06 Kacusika 葛飾区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 034 0840000 34 84 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0443521 amp amp amp amp 00 443 521 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 012730 0200000 12 730 2 07 Kita 北区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020 0590000 20 59 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0334226 amp amp amp amp 00 334 226 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016232 0400000 16 232 4 08 Koto 江東区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 039 0940000 39 94 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0464676 amp amp amp amp 00 464 676 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011634 0400000 11 634 4 09 Meguro 目黒区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 014 0700000 14 70 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0269469 amp amp amp amp 00 269 469 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018331 0200000 18 331 2 10 Minato 港区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020 0340000 20 34 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0206374 amp amp amp amp 00 206 374 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010146 0200000 10 146 2 11 Nakano 中野区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 015 0590000 15 59 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0313760 amp amp amp amp 00 313 760 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020125 0700000 20 125 7 12 Nerima 練馬区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 048 0160000 48 16 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0716931 amp amp amp amp 00 716 931 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 014886 0400000 14 886 4 13 Ota 大田区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 059 0460000 59 46 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0694788 amp amp amp amp 00 694 788 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011685 amp amp amp amp 00 11 685 14 Setagaya 世田谷区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 058 080000 58 08 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0881137 amp amp amp amp 00 881 137 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 015171 0100000 15 171 1 15 Sibuya 渋谷区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 015 0110000 15 11 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0206081 amp amp amp amp 00 206 081 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 013638 0700000 13 638 7 16 Sinagava 品川区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022 0720000 22 72 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0367407 amp amp amp amp 00 367 407 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016171 0100000 16 171 1 17 Shindzhyuku 新宿区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018 0230000 18 23 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0324824 amp amp amp amp 00 324 824 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 017818 0100000 17 818 1 18 Suginami 杉並区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 034 020000 34 02 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0549710 amp amp amp amp 00 549 710 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016158 0400000 16 158 4 19 Sumida 墨田区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 013 0750000 13 75 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0247932 amp amp amp amp 00 247 932 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018031 0400000 18 031 4 20 Tajto 台東区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 080000 10 08 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0177385 amp amp amp amp 00 177 385 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 017597 0700000 17 597 7 21 Tijoda 千代田区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011 0640000 11 64 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 047591 amp amp amp amp 00 47 591 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04088 0600000 4088 6 22 Tosima 豊島区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 013 010000 13 01 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0286684 amp amp amp amp 00 286 684 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022035 0700000 22 035 7 23 Tyuo 中央区 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 0180000 10 18 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0125467 amp amp amp amp 00 125 467 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 012324 0900000 12 324 9UryadVerhovnij Sud Yaponiyi Imperatorskij palac Meteorologichne upravlinnya Yaponiyi Ministerstvo dobrobutu i praci Yaponiyi Ministerstvo ekonomiki i promislovosti Yaponiyi Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi Ministerstvo kulturi i nauki Yaponiyi Ministerstvo zemli ta transportu Yaponiyi Ministerstvo finansiv Yaponiyi Ministerstvo yusticiyi Yaponiyi Parlament Yaponiyi Sekretariat Kabinetu Ministriv YaponiyiNaselennyaTokio najbilsh zaselena chastina Yaponiyi Sibuya Tokio Tokio ye liderom za chiselnistyu naselennya sered usih yaponskih prefektur Za nacionalnim perepisom 2010 roku kilkist jogo meshkanciv stanovila amp amp amp amp amp amp amp 013161751 amp amp amp amp 00 13 161 751 osobu Ce dorivnyuye blizko 10 vid zagalnogo naselennya krayini Pid chas pershogo nacionalnogo perepisu 1920 roku v metropoliyi prozhivalo mensh yak 3 7 miljona osib a 1962 roku naselennya Tokio syagnulo 10 miljoniv Rizke demografichne zrostannya sprichinilo nadmirnu koncentraciyu naselennya pogirshennya ekologichnih umov prozhivannya inflyaciyu cin na zhitlo tosho U zv yazku z cim u 1980 i 1995 rokah sposterigavsya korotkochasnij demografichnij spad Mizh 2000 i 2010 rokami naselennya metropoliyi zroslo na 9 Osnovnoyu prichinoyu zrostannya zalishayetsya postijnij napliv pereselenciv z inshih prefektur Gustota naselennya v Tokio najvisha v Yaponiyi Za rezultatami perepisu 2005 roku vona stanovila 5750 7 osobi km Najbilsh zaselenim ye istoriko administrativnij centr Tokio rajoni Tijoda Tyuo j Minato Cherez vidsutnist vilnoyi zemli vlada metropoliyi aktivno rozbudovuye shtuchni ostrovi v Tokijskij zatoci Z 1960 roku pracezdatne naselennya Tokio vikom vid 15 do 64 rokiv stanovit blizko 70 vid usogo naselennya metropoliyi Vono zajnyate perevazhno v torgivli sferi poslug i promislovosti Najchiselnishoyu grupoyu ye 20 richna molod Z seredini 1990 h rokiv naselennya Tokio shvidko i nevpinno stariye Ce pov yazano iz postupovim spadom narodzhuvanosti u 1960 h rokah sprichinenim zminoyu tradicijno yaponskih simejnih cinnostej Stanom na 2005 rik tokijci starshe 64 rokiv stanovili blizko 20 naselennya 2215 osib buli starshe 100 rokiv Stateve spivvidnoshennya takozh zminilosya naprikinci 1990 h Yaksho protyagom 20 stolittya u stolici perevazhali choloviki to z 1998 roku voni postupilisya chiselnistyu zhinkam Tokio vvazhayetsya velikim mizhnarodnim centrom Odnak kilkist inozemciv sho pracyuyut i prozhivayut u metropoliyi nevisoka Stanom na 2005 rik voni stanovili lishe blizko 3 usih meshkanciv Statistika naselennya Tokio Dani z 1920 po 2005 roki nadani Viddilom statistiki uryadu Metropoliyi Tokio Perepis Naselennya Pririst VNYa Plosha km Gustota osib km Vik IS SS Inozemci do 15 15 64 vid 65 1 zhovtnya 1920 amp amp amp amp amp amp amp amp 03699428 amp amp amp amp 00 3 699 428 6 61 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02142 0400000 2142 40 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01726 0800000 1726 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031 0600000 31 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0300000 65 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0200000 3 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 0100000 10 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0111 0800000 111 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08679 amp amp amp amp 00 8679 1 zhovtnya 1925 amp amp amp amp amp amp amp amp 04485144 amp amp amp amp 00 4 485 144 21 2 7 51 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02142 0400000 2142 40 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02093 0500000 2093 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031 0600000 31 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0700000 65 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02 0700000 2 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08 0600000 8 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0113 0800000 113 8 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n n d 1 zhovtnya 1930 amp amp amp amp amp amp amp amp 05408678 amp amp amp amp 00 5 408 678 20 6 8 39 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02144 0790000 2144 79 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02521 0800000 2521 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031 0800000 31 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0700000 65 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02 0600000 2 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08 0100000 8 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0111 0800000 111 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 050934 amp amp amp amp 00 50 934 1 zhovtnya 1935 amp amp amp amp amp amp amp amp 06369919 amp amp amp amp 00 6 369 919 17 8 9 20 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02144 0800000 2144 80 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02969 0900000 2969 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 032 0200000 32 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0200000 65 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02 0600000 2 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08 amp amp amp amp 00 8 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0109 0200000 109 2 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n n d 1 zhovtnya 1940 amp amp amp amp amp amp amp amp 07354971 amp amp amp amp 00 7 354 971 15 5 10 06 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02144 0800000 2144 80 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03429 0200000 3429 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031 0500000 31 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0900000 65 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02 0600000 2 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08 0300000 8 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0106 0600000 106 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0124889 amp amp amp amp 00 124 889 1 zhovtnya 1945 amp amp amp amp amp amp amp amp 03488284 amp amp amp amp 00 3 488 284 52 6 4 84 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02144 0800000 2144 80 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01624 amp amp amp amp 00 1624 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028 0600000 28 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 068 0200000 68 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0200000 3 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011 0300000 11 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0105 0200000 105 2 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n 0Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak n n d 1 zhovtnya 1950 amp amp amp amp amp amp amp amp 06277500 amp amp amp amp 00 6 277 500 80 0 7 46 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02137 0260000 2137 26 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02937 0200000 2937 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031 0700000 31 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 065 0200000 65 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0200000 3 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 amp amp amp amp 00 10 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0102 amp amp amp amp 00 102 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 043937 amp amp amp amp 00 43 937 1 zhovtnya 1955 amp amp amp amp amp amp amp amp 08037084 amp amp amp amp 00 8 037 084 28 0 8 92 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02129 0150000 2129 15 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03774 0800000 3774 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028 0100000 28 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 068 0400000 68 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0500000 3 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 012 0400000 12 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0105 amp amp amp amp 00 105 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 063589 amp amp amp amp 00 63 589 1 zhovtnya 1960 amp amp amp amp amp amp amp amp 09683802 amp amp amp amp 00 9 683 802 20 5 10 27 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02133 030000 2133 03 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04539 0900000 4539 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 023 0200000 23 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 073 amp amp amp amp 00 73 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0800000 3 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016 0300000 16 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0106 0600000 106 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 070990 amp amp amp amp 00 70 990 1 zhovtnya 1965 amp amp amp amp amp amp amp 010869244 amp amp amp amp 00 10 869 244 12 2 10 96 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02135 0110000 2135 11 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05090 0700000 5090 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020 0400000 20 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 075 0300000 75 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04 0300000 4 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 021 0200000 21 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0104 0900000 104 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 081273 amp amp amp amp 00 81 273 1 zhovtnya 1970 amp amp amp amp amp amp amp 011408071 amp amp amp amp 00 11 408 071 5 0 10 90 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02141 0110000 2141 11 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05238 0100000 5238 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 021 amp amp amp amp 00 21 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 073 0800000 73 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05 0200000 5 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 024 0600000 24 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0103 0500000 103 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 083077 amp amp amp amp 00 83 077 1 zhovtnya 1975 amp amp amp amp amp amp amp 011673554 amp amp amp amp 00 11 673 554 2 3 10 43 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02145 0380000 2145 38 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05441 0300000 5441 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022 amp amp amp amp 00 22 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 071 0600000 71 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06 0300000 6 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028 0500000 28 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0102 0700000 102 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 087624 amp amp amp amp 00 87 624 1 zhovtnya 1980 amp amp amp amp amp amp amp 011618281 amp amp amp amp 00 11 618 281 0 5 9 83 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02156 0350000 2156 35 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05387 0900000 5387 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 020 0600000 20 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 071 0500000 71 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07 0700000 7 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 037 0400000 37 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0101 0600000 101 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 090267 amp amp amp amp 00 90 267 1 zhovtnya 1985 amp amp amp amp amp amp amp 011829363 amp amp amp amp 00 11 829 363 1 8 9 77 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02162 0340000 2162 34 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05470 0600000 5470 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018 amp amp amp amp 00 18 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 073 amp amp amp amp 00 73 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08 0900000 8 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 049 0700000 49 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0101 0400000 101 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0113420 amp amp amp amp 00 113 420 1 zhovtnya 1990 amp amp amp amp amp amp amp 011855563 amp amp amp amp 00 11 855 563 0 2 9 59 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02183 0260000 2183 26 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05430 0200000 5430 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 014 0600000 14 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 074 0100000 74 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 0500000 10 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 072 amp amp amp amp 00 72 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0101 0400000 101 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0159073 amp amp amp amp 00 159 073 1 zhovtnya 1995 amp amp amp amp amp amp amp 011773605 amp amp amp amp 00 11 773 605 0 7 9 38 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02186 0620000 2186 62 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05384 0400000 5384 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 012 0700000 12 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 073 0900000 73 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 013 amp amp amp amp 00 13 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0102 0100000 102 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0100 0200000 100 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0191915 amp amp amp amp 00 191 915 1 zhovtnya 2000 amp amp amp amp amp amp amp 012064101 amp amp amp amp 00 12 064 101 2 5 9 50 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02186 0900000 2186 90 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05516 0500000 5516 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011 0800000 11 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 072 amp amp amp amp 00 72 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 015 0800000 15 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0161 0100000 161 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 099 0900000 99 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0212975 amp amp amp amp 00 212 975 1 zhovtnya 2005 amp amp amp amp amp amp amp 012576601 amp amp amp amp 00 12 576 601 4 2 9 84 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02186 0960000 2186 96 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05750 0700000 5750 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011 0300000 11 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 069 0100000 69 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018 0300000 18 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0134 0500000 134 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 099 0300000 99 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0248363 amp amp amp amp 00 248 363 1 zhovtnya 2010 amp amp amp amp amp amp amp 013161751 amp amp amp amp 00 13 161 751 4 6 9 72 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 01000000EkonomikaTokijska fondova birzha Tokio ye golovnim ekonomichnim centrom Yaponiyi Osnovu gospodarstva metropoliyi skladayut galuzi vtorinnogo i tretinnogo sektoriv ekonomiki Stanom na 1995 rik pracezdatne naselennya Tokio stanovilo ponad 6 3 mln osib Za cim pokaznikom metropoliya posidala pershe misce sered inshih prefektur 0 5 pracezdatnih osib buli zajnyati u pervinnomu sektori 25 7 u vtorinnomu a 72 1 u tretinnomu U zv yazku iz strimkoyu urbanizaciyeyu pervinnij sektor ekonomiki sho predstavlenij silskim gospodarstvom i ribalstvom silno zanepav po vsomu Tokio za vinyatkom girskogo rajonu Okutama ta viddalenih ostroviv Za rivnem rozvitku galuzej cogo sektora metropoliya zajmaye najnizhche misce v Yaponiyi Pokazniki drugogo sektora predstavlenogo promislovistyu nizhchi vid serednih po krayini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Tokio zajmav pershe misce za rivnem promislovogo virobnictva ale stanom na 2005 rik opustivsya do vosmogo Golovnoyu prichinoyu promislovogo spadu stalo prijnyattya 1956 roku Zakonu pro blagoustrij stolichnogo regionu za yakim budivnictvo novih zavodiv bulo zaboronene a stari promislovi pidpriyemstva perevodilisya u viddaleni rajoni Cej normativnij akt mav na meti virishiti chislenni ekologichni problemi Tokio sho poterpalo vid nadmirnoyi koncentraciyi promislovih pidpriyemstv Tretij sektor ekonomiki ye najbilsh rozvinutim Stanom na 1994 rik pributki Tokio vid diyalnosti galuzej cogo sektora skladali blizko tretinu vid diyalnosti usih yaponskih kompanij sektoru V Tokio zoseredzheni yaponski peredovi pidpriyemstva sho pracyuyut u sferi intelektu informaciyi ta poslug Blizko 90 usih yaponskih kompanij sho ye chlenami Tokijskoyi fondovoyi birzhi mayut svoyi golovni predstavnictva na teritoriyi metropoliyi Pervinnij sektor Tokio zajmaye najnizhchi miscya sered prefektur Yaponiyi za kilkistyu naselennya zajnyatogo u silskomu gospodarstvi ta ploshami ornih zemel Stanom na 1995 rik v metropoliyi narahovuvalosya 10367 rodin sho obroblyali 8408 gektariv ornih zemel Profesijni tokijski fermeri stanovili 13 9 vid usih osib zajnyatih u silskomu gospodarstvi i 16 1 vid chisla usih yaponskih fermeriv Na odnu rodinu chi gospodarstvo pripadalo v serednomu 0 59 ga zemli Blizko polovini ornih zemel ne obroblyayutsya oskilki tretina fermeriv starshi 60 rokiv Bilsha chastina silskogospodarskoyi produkciyi viroshuyetsya u girskomu rajoni Okuma i viddalenih ostrovah a mensha na prisadibnih zamiskih dilyankah Tokio zajmaye pershe misce na zagalnoyaponskomu rinku z viroshuvannya i druge misce z viroshuvannya ta Tokijski ostrovi postachayut goroh papayu batati Metropoliya zabezpechuye sebe ovochami na 10 1 Rol shovkivnictva i skotarstva u pervinnomu sektori ekonomiki Tokio mala Pislya 1965 roku virobnictvo rizko skorotilosya Na kinec 1990 h rokiv riven spozhivannya tokijcyami m yasa i yayec miscevogo virobnictva ne perevishuvav 2 a moloka 4 Lisnictvo zagotivlya derevini i derevoobrobka rozvineni u gorah Okutami Osnovnimi porodami dereva ye kriptomeriya ta tupolistij kiparisovik Prote bilshist lisiv ne virubayutsya a oberigayutsya i vikoristovuyutsya yak rekreacijnij resurs Tak za kilkistyu lisovih gospodarstv Tokio zajmalo 10 misce z 47 prefektur a za kilkistyu dobuvannya derevini lishe 42 Stanom na 1990 rik derzhava volodila 7 9 usih tokijskih lisiv Reshta nalezhala privatnim osobam ta gromadskim organizaciyam Okremoyu galuzzyu lisnictva populyarnoyu v Tokio ye rozvedennya gribiv siyitake Ribalstvo rozvineno slabko Tokijska zatoka sho bula tradicijnim miscem dlya vilovu ribi silno zabrudnena Osnovne ribacke naselennya meshkaye na viddalenih ostrovah Na tokijskij rinok vono postachaye vodorosti Vlada metropoliyi spriyaye rozvitku turistichnogo ribalstva Vtorinnij sektor 1950 roku Tokio zajmalo pershe misce v krayini za obsyagami promislovogo virobnictva 1995 roku poziciyi stolici znizilisya do chetvertogo miscya Golovnoyu prichinoyu spadu bulo perenesennya velikih promislovih pidpriyemstv za mezhi stolici Popri ce Tokio zalishayetsya nacionalnim liderom za kilkistyu promislovih pidpriyemstv ta osib sho zajnyati na promislovomu virobnictvi Stanom na 1994 rik u metropoliyi narahovuvalosya 35 512 kompaniyi vtorinnogo sektora na yakih bulo zajnyato blizko 667 tisyach osib Sered cih pidpriyemstv perevazhali predstavniki malogo ta serednogo biznesu Shtat 64 usih promislovih kompanij ne perevishuvav 10 osib Veliki zavodi buli rozmishenni perevazhno poza Tokio v priberezhnij smuzi mizh Kavasaki ta Jokogamoyu Naprikinci 1990 h rokiv pributki vinyatkovo stolichnoyi promislovosti stanovili lishe 6 7 zagalnoyaponskih promislovih dohodiv 19 triljoniv yen Ale chastka merezhi tokijskoyi promislovosti sho prostyagayetsya teritoriyu usogo pivdennogo Kanto stanovila 23 1 cih dohodiv 69 triljoniv yen Osnovnoyu galuzzyu promislovosti Tokio ye mashinobudivna promislovist V nij providne misce nalezhit virobnictvu elektrotovariv ta visokotehnichnih priladiv fotoaparativ godinnikiv optichnih tosho Cya produkciya zajmaye odnu chetvertu chastinu vnutrishnogo rinku cih tovariv Drugoyu za znachennyam galuzzyu ye industriya zbirki mashin ta aparativ a takozh vigotovlennya zapchastin Yiyi pidpriyemstva kontrolyuyut 50 zagalnoyaponskogo rinku Oseredki cih dvoh galuzej roztashovani v rajonah Ota Sinagava Meguro ta Itabasi Chastka sirovinnih kompanij metalurgijnoyi himichnoyi naftopererobnoyi ta vugilnoyi promislovosti vid usih promislovih kompanij Tokio nizka i stanovit blizko 10 Okremu vazhlivu rol v sistemi vtorinnogo sektora ekonomiki stolici graye legka promislovist Yiyi rozvitku spriyaye bagatomiljonne naselennya Tokio sho postijno potrebuye tovariv shirokogo vzhitku Providnimi galuzyami ye harchova shkiropererobna ta tekstilna Najvishi pributki maye stolichna vidavnicha galuz yaka vipuskaye blizko polovini usiyeyi yaponskoyi drukovanoyi produkciyi Yiyi oseredkami ye rajoni Tijoda Sindzyuku ta Tyuo Z kincya 1980 h rokiv osoblivogo rozvitku nabuli biznes modi v rajonah Minato ta Sibuya a takozh virobnictvo prikras kosmetiki i likiv u rajonah Tajto Sumida Arakava j Koto Harakternimi risami legkoyi promislovosti v stolici dominuvannya serednih i malih pidpriyemstv a takozh poyednannya pidpriyemstvami virobnictva i prodazhu tovariv TransportStolichnij avtoshlyah 2 Budinok Tokijskogo vokzalu 1914 Tokio ye golovnim transportnim centrom Yaponiyi ta regionu Kanto Stanom na 1994 rik u sferi transportu pracyuvalo 470 tisyach osib Avtoshlyahi Miscem nulovogo kilometru Yaponiyi ye tokijskij mist Zvidsi u viglyadi promeniv prostyagayutsya golovni transportni arteriyi derzhavni avtoshlyahi 1 i 15 kolishnij Tokajskij shlyah 20 kolishnij Kajskij shlyah 17 kolishnij Seredgirskij shlyah 4 kolishni Mucivskij i Nikkoskij shlyahi 6 kolishnij Mitoskij shlyah 14 254 246 122 1975 roku sitka cih shlyahiv bula sucilno modernizovana i dopovnena novimi dorogami Tokijskoyu Centralnoyu Pivnichno Shidnoyu Dzobanskoyu Shidno Kantoskoyu ta Naberezhnoyu shvidkisnimi avtostradami Takozh dodatkovo bulo prokladeno 11 shvidkisnih dorig na teritoriyi 23 osoblivih rajoniv Tokio Centralna chastina metropoliyi otochena Vona utvorena poyednannyam kolishnogo j avtostradi 16 Dlya pokrashennya ruhu transportu na cij dorozi prokladeno dodatkovi 8 shlyahiv Nayavna sitka dorig zabezpechuye nalezhnij ruh avtomobilnogo transportu sho pryamuye z Tokio do regioniv i navpaki Prote vseredini samogo Tokio zalishayetsya nevirishenoyu problema zatoriv na dorogah pid chas godin pik Postijno visoka koncentraciya avtomobilnogo transportu v metropoliyi ye prichinoyu silnogo zabrudnennya povitrya Zaliznicya Zaliznicya ye osnovnim vidom gromadskogo transportu v Tokio Vona shodenno perevozit sotni tisyach pasazhiriv Providnoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu stolici ye JR yaka pracyuye z 1872 roku Tokijskij vokzal ye vishidnoyu tochkoyu dlya zvichajnih potyagiv sho pryamuyut do susidnih regioniv golovnimi liniyami ta a takozh dlya shvidkisnih sinkanseniv sho zdijsnyuyut perevezennya do regioniv Hokuriku Tohoku i Dzoecu sluzhit miscem vidpravki zvichajnih potyagiv golovnoyu liniyeyu liniyeyu ye centralnoyu stanciyeyu JR V Tokio pracyuye rozgaluzhena sitka zaliznic sho spoluchayut usi viddaleni tochki metropoliyi iz 23 osoblivimi regionami Ce liniyi tosho Okrim JR v Tokio diyut menshi privatni zaliznichni kompaniyi ta inshi Z 1995 roku po v rajoni Tokijskogo portu hodyat shvidkisni zaliznichni lajneri a 2005 roku rozpochav robotu novitnij sho zv yazav misto Ibaraki iz tokijskim rajonom Akihabara Populyarnim zasobom gromadskogo transportu ye Tokijske metro Vono pracyuye z 1927 roku v mezhah 23 osoblivih rajoniv Tokijskij metropoliten maye rozgaluzhenu sitku linij yaka pokrivaye vsyu shidnu chastinu metropoliyi Ce liniyi Gindza Marunouti Hibiya Todzaj Cherez rozvinenist metro i avtomobilnogo transportu tokijski tramvayi sho pracyuvali v stolici z 1903 roku praktichno znikli Na kinec 1990 h diyala lishe 1 tramvajna liniya mizh miscevostyami ta Aviaperevezennya Dokladnishe Mizhnarodnij aeroport Tokio ta Mizhnarodnij aeroport Narita Z 1931 roku v Tokio pracyuye aeroport Haneda perejmenovanij 1952 roku na Mizhnarodnij aeroport Tokio Bilshe tridcyati rokiv vin buv golovnim viknom Yaponiyi u svit Z 1978 roku pislya sporudzhennya Novogo mizhnarodnogo Tokio aeroportu v Nariti v prefekturi Tiba starij aeroport stav specializuvatisya perevazhno na vnutrishnih perevezennyah Popri ce aeroportom Haneda koristuyetsya vdvichi bilshe pasazhiriv nizh aeroportom Narita Shoroku cherez obidva aeroporti prohodit blizko 35 usih aviapasazhiriv yaki vidviduyut abo polishayut Yaponiyu Centr Tokio zv yazanij iz aeroportom Haneda a z aeroportom Narita shvidkisnimi potyagami kompaniyi JR Krim cih aeroportiv isnuye dekilka regionalnih letovish dlya civilnih litakiv Voni zv yazuyut metropoliyu iz viddalenimi ostrovami Osima Miyake Yatake ta inshimi Zasobi masovoyi informaciyiNacionalna parlamentska biblioteka Tokio providnij yaponskij i mizhnarodnij informacijnij centr V stolici rozmisheno golovni predstavnictva 80 usih yaponskih gazet ta vidavnictv Jomiuri simbun Majniti simbun Nihon kejdzaj simbun Ivanami soten tosho Regionalni drukovani zasobi masovoyi informaciyi mayut u Tokio dochirni predstavnictva V metropoliyi skoncentrovano 90 zagalnoyaponskih pributkiv vid drukovanoyi produkciyi Tokio ye miscem znahodzhennya shtab kvartir p yati zagalnonacionalnih telekompanij Yaponskoyi teleradiomovnoyi korporaciyi NHK TB Asahi Fudzi TB Nippon TB NTV ta Tokijskoyi teleradiomovnoyi sistemi TBS V stolici rozvinena bibliotechno arhivna sprava Centralnimi ustanovami ciyeyi galuzi ye Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi sho zberigaye usi yaponski drukovani vidannya opublikovani pislya 1945 roku ta Nacionalnij arhiv Yaponiyi yakij mistit staru biblioteku Kabinetu ministriv Veliki bibliotechni fondi mayut biblioteki universitetiv dislokovanih u Tokio Biblioteka shidnoyi literaturi a takozh specializovani biblioteki metropoliyi OsvitaTokijskij universitet Visha Derzhavni Zhinochij universitet Otyanomidzu Bunko Tokio Tokijskij agrarno tehnichnij universitet Futyu Tokio Tokijskij medichno stomatologichnij universitet Bunko Tokio Tokijskij tehnichnij universitet Meguro Tokio Tokijskij universitet Bunko Tokio Tokijskij universitet vilnih mistectv Koganeyi Tokio Tokijskij universitet inozemnih mov Futyu Tokio Tokijskij universitet mistectv Tajto Tokio Tokijskij okeanografichnij universitet Minato Tokio Universitet doslidzhennya planuvannya Minato Tokio Universitet elektrokomunikacij Tofu Tokio Universitet Hitocubasi Kunitati Tokio Privatni Sofijskij universitet Tijoda Tokio Tokijskij ekonomichnij universitet Kokubundzi Tokio Universitet Vaseda Sindzyuku Tokio Universitet Kejo Minato Tokio Universitet mistectv Musasino Kodajra Tokio Universitet Nihon Tijoda Tokio Universitet Risso Sinagava Tokio Universitet Hosej Tijoda Tokio Universitet Cuda Kodajra Tokio Yaponskij universitet socialnoyi roboti Kijose Tokio KulturaOkulyarnij mist zamku Edo Vid chasu zasnuvannya sogunatu Tokugava v Edo u 17 stolitti Tokio buv politiko kulturnim centrom krayini tomu na jogo teritoriyi zbereglosya bagato kulturnih pam yatok Zamok Edo ye golovnoyu okrasoyu stolici osoblivoyu pam yatkoyu istoriyi ta kulturi Pershij drugij i tretij zamkovi dvori vidvedeni pid Tokijskij Imperatorskij palac a pivnichnij dvir peretvorenij na Po perimetru zamku roztashovani starovinni bashti kam yani stini i gliboki rovi Do osoblivih istorichnih pam yatok takozh nalezhat Sadiba kajskih Macudajra Starij palacovij park Hama kolishnya dacha soguna Tokugavi Iyenobu kolishnya sadiba mitoskih Tokugava Park Ueno Tokijskij nacionalnij muzej Religiya Molelnya Svyatilisha Yasukuni Svyatilishe Mejdzhi Sibuya Tokio Svyatilishe Yasukuni Tijoda Tokio Monastir Senso Tajto Tokio Sobor Voskresinnya Mikolayivskij sobor YaPC Tijoda Tokio Cerkva svyatogo Ignatiya RKC Tijoda Tokio Arhitektura Budinok Parlamentu YaponiyiSportPalac bojovih mistectv YaponiyiPersonaliyiOliviya de Gevilend 1916 2020 amerikanska aktorka teatru kino ta telebachennya Dzhoan Fontejn 1917 2013 anglo amerikanska aktorka Takemicu Toru 1930 1996 yaponskij kompozitor Nakadaj Tacuya 1932 yaponskij teatralnij kinoaktor ta sejyu Mista pobratimiBerlin Moskva Pekin KayirDiv takozhTokio misto PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Savada Kijoshi Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakukan 1994 1997 Okremogo mista Tokio yak stolici ne isnuye z 1943 roku World s Most Beautiful Cities Forbes 22 01 2010 気象庁 平年値 年 月ごとの値 Japanese Japan Meteorological Agency Procitovano 16 grudnya 2014 気象庁 平年値 年 月ごとの値 Japanese Japan Meteorological Agency Procitovano 16 grudnya 2014 観測史上1 10位の値 年間を通じての値 Japanese Japan Meteorological Agency Procitovano 16 grudnya 2014 The JMA Tokyo Tokyo 東京都 東京 station is at 35 41 4 N 139 45 6 E JMA 気象統計情報 gt 過去の気象データ検索 gt 都道府県の選択 gt 地点の選択 気象庁 気象統計情報 過去の気象データ検索 平年値 年 月ごとの値 Japan Meteorological Agency Procitovano 24 chervnya 2013 気象庁 過去の気象データ検索 jma go jp Kumaj T Istoriya Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Oskilki oficijnogo Imperatorskogo ukazu pro perenesennya stolici yakij povinen buv vidavatisya u podibnih vipadkah ne bulo ryad yaponskih yuristiv vvazhayut sho stoliceyu Yaponiyi de yure zalishayetsya Kioto a ne Tokio Problema viznachennya yaponskoyi stolici po sogodni ye diskusijnoyu Savada K Suspilstvo i kultura Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Statistika Institutu geografiyi Yaponiyi Sajt Institutu geografiyi Yaponiyi Pereglyanuto 9 lyutogo 2009 1 Statistika prefekturi Tokio Sajt prefekturi Tokio Pereglyanuto 6 serpnya 2011 2 Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 東京都総務局統計部 Viddil statistiki sluzhbi zagalnih sprav Metropoliyi Tokio 2009 3 参考表第1表 人口の推移 東京都 大正9年 平成17年 東京の人口 東京都における国勢調査結果の推移とその解説 Tablicya 1 Pidrahunok naselennya Tokio 1920 2005 Naselennya Tokio Pidrahunki i poyasnennya rezultativ perepisu naselennya v metropoliyi Tokio Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 4 bereznya 2011 東京の人口 東京都における国勢調査結果の推移とその解説 東京都総務局 統計部人口統計課編 東京 東京都総務局統計部人口統計課 2009 3 206 p Ekonomika Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Zakon Yaponiyi vid 26 kvitnya 1956 roku blagoustrij stolichnogo regionu Arhiv originalu za 23 travnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2011 Transport Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 ZMI Tokio Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaTokio 角川日本地名大辞典 Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava 第13巻 東京都 角川日本地名大辞典編纂委員会編 東京 角川書店 1978 yap Tokio 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaTokio u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Tokio u Vikimandrah Tokio u Vikishovishi yap Tokio Oficijna storinka yap Baza danih pidzakonnih aktiv metropoliyi Tokio