Уесуґі (яп. 上杉氏) — японський самурайський рід, що існує з XIII ст. до тепер. Розглядається як далекий нащадок підкладу Північні Фудзівара.
Рід Уесуґі | |
Герб | |
Рід Уесуґі у Вікісховищі |
Історія
Родоначальником роду був Кандзюдзі Сіґефуса, що був 13-м нащадком великого державного міністра Фудзівара но Йосікадо, сина Фудзівара но Фуюцуґу з клану Північних Фудзівара. Фудзівара но Йосікадо став засновником підклану Кандзюдзі. Наприкінці XIII ст. Кандзюдзі Сіґефуса отримав в спадкове володіння замок Уесуґі з околицею в провінції Танґо. За цим змінив прізвище на ім'я . Від нього відбувалися три головні гілки роду: Інукаке, Яманауті і Оґіґаяцу.
Піднесення Уесуґі починається в період Муроматі, оскільки його представники були родичами сьогунів роду Асікаґа. Уесуґі обіймали найважливіші військово-адміністративні посади в Камакурському уряді. Спочатку призначалися переважно сюґо окремих провінцій, а згодом Інукаке-Уесуґі й Яманауті-Уесуґі монополізували посаду канто-канрей. З 1419 перевагу здобув Яманауті.
Поступово рід Уесуги придбав велику владу і силу в регіоні Канто. Саме у 1439 Уесуґі Норідзане допоміг сьогуну Асікаґа Йосінорі повалити владу напівнезалежного канто-кубо Асікаґа Мотіудзі. З цього часу вплив посади канто-канрей став вище за титул канто-кубо.
У 1454 після того, як канто-кубо Асікаґа Сіґеудзі вбив канто-канрея Уесуґі Норітада (події відомі як інцидент Кйотоку), почалася громадянська війна в регіоні Канто. Цим скористалися підроди Яманауті-Уесуґі й Оґіґаяцу-Уесуґі. Резиденцію першого став замок Хіраї в провінції Кодзуке, других — замку Каваґое в провінції Мусаші. В наступні роди Уесуґі вели запеклі війни проти Асікаґа Сіґеудзі, що став коґа-кубо, та союзних йому кланів. Внаслідок повстання 1475—1480 років роду Наґао-Сірое проти Яманауті-Уесуґі, владацих в Канто значно зменшилася, а рід Оґіґаяцу-Уесуґі став самостійним й набув лідерства.
За цих обставин Уесуґі Акісада, голова Яманауті-Уесуґі, уклав союз з коґа-кубо. 1487 року вони спільно виступили проти Оґіґаяцу-Уесуґі, якому було завдано низку поразок.
У 1491 на підтримку останнього виступив рід Ґо-Ходзьо.
З 1504 в Канто почалася загальна боротьба за владу, в якій підроди Яманауті-Уесуґі й Оґіґаяцу-Уесуґі опинилися по різні боки.
У 1510 і 1515 Яманауті-Уесуґі зазнав важких поразок, що дозволило представникам Оґіґаяцу-Уесуґі посилив свій вплив в Канто. Але з 1524 проти останніх повстав рід Ґо-Ходзьо.
У 1535 відновлено союз Яманауті-Уесуґі й Оґіґаяцу-Уесуґі, до я кого долучився коґа-кубо.
У 1545 ця коаліція зазнала нищівної поразки в битві біля Каваґое, що спричинило занепад обох родів Уесуґі. наступні поразки призвели до втрати призвели до втрати Уесуґі більшості володінь. До 1579 року Яманауті-Уесуґі й Оґіґаяцу-Уесуґі припинили своє існування.
Продовжив рід Яманауті представник клану Наґао — Каґетора, якого було всиновлено й він прийняв прізвище Уесуґі. З ним пов'язано нове піднесення клану. Але після смерті в 1578 його сини почали боротьбу за владу, внаслідок чого рід Уесуґі остаточно занепав. 1582 року визнав зверхність Тойотомі Хідейосі, а 1600 року — Токуґава Іеясу, від кого отримав Йонедзава-хан в провінції Дева з доходом 300 тис. коку рису та статус тодзама.
Уесуґі Каґекацу, а потім його нащадки управляли Йонедзава-ханом до кінця періоду Едо і ліквідації системи ханів у 1871. Останнім даймьо Йонедзава-хана був .
Сучасність
З кінця XIX ст. представники роду обіймають різні державні посади, беруть активну участь в політичному житті. З 1995 року головою роду є — професор Інституту космонавтики і астронавтики.
Джерела
- Sansom, George Bailey. (1961). A History of Japan: 1334—1615. Stanford: Stanford University Press. ;
- Sansom, George Bailey. (1963). A History of Japan: 1615—1867. Stanford: Stanford University Press. ;
- Meyer, Eva-Maria. (1999). Japan's Kaiserhof in de Edo-Zeit: Unter besonderer Berücksichtigung der Jahre 1846 bis 1867. Münster: Tagenbuch.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uesugi yap 上杉氏 yaponskij samurajskij rid sho isnuye z XIII st do teper Rozglyadayetsya yak dalekij nashadok pidkladu Pivnichni Fudzivara Rid UesugiGerb Rid Uesugi u VikishovishiIstoriyaRodonachalnikom rodu buv Kandzyudzi Sigefusa sho buv 13 m nashadkom velikogo derzhavnogo ministra Fudzivara no Josikado sina Fudzivara no Fuyucugu z klanu Pivnichnih Fudzivara Fudzivara no Josikado stav zasnovnikom pidklanu Kandzyudzi Naprikinci XIII st Kandzyudzi Sigefusa otrimav v spadkove volodinnya zamok Uesugi z okoliceyu v provinciyi Tango Za cim zminiv prizvishe na im ya Vid nogo vidbuvalisya tri golovni gilki rodu Inukake Yamanauti i Ogigayacu Pidnesennya Uesugi pochinayetsya v period Muromati oskilki jogo predstavniki buli rodichami soguniv rodu Asikaga Uesugi obijmali najvazhlivishi vijskovo administrativni posadi v Kamakurskomu uryadi Spochatku priznachalisya perevazhno syugo okremih provincij a zgodom Inukake Uesugi j Yamanauti Uesugi monopolizuvali posadu kanto kanrej Z 1419 perevagu zdobuv Yamanauti Postupovo rid Uesugi pridbav veliku vladu i silu v regioni Kanto Same u 1439 Uesugi Noridzane dopomig sogunu Asikaga Josinori povaliti vladu napivnezalezhnogo kanto kubo Asikaga Motiudzi Z cogo chasu vpliv posadi kanto kanrej stav vishe za titul kanto kubo U 1454 pislya togo yak kanto kubo Asikaga Sigeudzi vbiv kanto kanreya Uesugi Noritada podiyi vidomi yak incident Kjotoku pochalasya gromadyanska vijna v regioni Kanto Cim skoristalisya pidrodi Yamanauti Uesugi j Ogigayacu Uesugi Rezidenciyu pershogo stav zamok Hirayi v provinciyi Kodzuke drugih zamku Kavagoe v provinciyi Musashi V nastupni rodi Uesugi veli zapekli vijni proti Asikaga Sigeudzi sho stav koga kubo ta soyuznih jomu klaniv Vnaslidok povstannya 1475 1480 rokiv rodu Nagao Siroe proti Yamanauti Uesugi vladacih v Kanto znachno zmenshilasya a rid Ogigayacu Uesugi stav samostijnim j nabuv liderstva Za cih obstavin Uesugi Akisada golova Yamanauti Uesugi uklav soyuz z koga kubo 1487 roku voni spilno vistupili proti Ogigayacu Uesugi yakomu bulo zavdano nizku porazok U 1491 na pidtrimku ostannogo vistupiv rid Go Hodzo Z 1504 v Kanto pochalasya zagalna borotba za vladu v yakij pidrodi Yamanauti Uesugi j Ogigayacu Uesugi opinilisya po rizni boki U 1510 i 1515 Yamanauti Uesugi zaznav vazhkih porazok sho dozvolilo predstavnikam Ogigayacu Uesugi posiliv svij vpliv v Kanto Ale z 1524 proti ostannih povstav rid Go Hodzo U 1535 vidnovleno soyuz Yamanauti Uesugi j Ogigayacu Uesugi do ya kogo doluchivsya koga kubo U 1545 cya koaliciya zaznala nishivnoyi porazki v bitvi bilya Kavagoe sho sprichinilo zanepad oboh rodiv Uesugi nastupni porazki prizveli do vtrati prizveli do vtrati Uesugi bilshosti volodin Do 1579 roku Yamanauti Uesugi j Ogigayacu Uesugi pripinili svoye isnuvannya Prodovzhiv rid Yamanauti predstavnik klanu Nagao Kagetora yakogo bulo vsinovleno j vin prijnyav prizvishe Uesugi Z nim pov yazano nove pidnesennya klanu Ale pislya smerti v 1578 jogo sini pochali borotbu za vladu vnaslidok chogo rid Uesugi ostatochno zanepav 1582 roku viznav zverhnist Tojotomi Hidejosi a 1600 roku Tokugava Ieyasu vid kogo otrimav Jonedzava han v provinciyi Deva z dohodom 300 tis koku risu ta status todzama Uesugi Kagekacu a potim jogo nashadki upravlyali Jonedzava hanom do kincya periodu Edo i likvidaciyi sistemi haniv u 1871 Ostannim dajmo Jonedzava hana buv SuchasnistZ kincya XIX st predstavniki rodu obijmayut rizni derzhavni posadi berut aktivnu uchast v politichnomu zhitti Z 1995 roku golovoyu rodu ye profesor Institutu kosmonavtiki i astronavtiki DzherelaSansom George Bailey 1961 A History of Japan 1334 1615 Stanford Stanford University Press ISBN 0 8047 0525 9 ISBN 978 0 8047 0525 7 Sansom George Bailey 1963 A History of Japan 1615 1867 Stanford Stanford University Press ISBN 0 8047 0527 5 ISBN 978 0 8047 0527 1 Meyer Eva Maria 1999 Japan s Kaiserhof in de Edo Zeit Unter besonderer Berucksichtigung der Jahre 1846 bis 1867 Munster Tagenbuch ISBN 3 8258 3939 7