Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монасти́рі Кокубу́н або Кокубу́н-дзі́ (яп. 国分寺, こくぶんじ, «провінційні монастирі») — всеяпонська мережа підвідомчих державі буддистських чоловічих і жіночих монастирів, які були споруджені у кожній провінції країни за наказом імператора Сьому у 741 році (13 році Тенпьо). Завданням цих монастирів було вимолювання у будд і бодхісаттв спокою і захисту для Японської держави, а точніше її уособлення — імператорської родини та членів уряду.
| Монастир Кокубун | |
| Дата створення / заснування | 741 |
|---|---|
| Засновник | Імператор Сьому |
| Країна |  Японія |
| Юрисдикція | Провінції Японії |
 Монастир Кокубун у Вікісховищі | |
Історія спорудження
Існує теорія, за якою перші провінційні храми були споруджені у 685 році за наказом імператора Темму. Згідно з цим указом біля будинків провінційних адміністрацій слід було звести невеликі храми, а у деяких адміністративних будівлях поставити буддистські образи і писання. За «Ніхон сьокі» повеління монарха було таким:
 | Нехай у кожному [державному] домі в провінціях збудують буддистські каплиці, і поставивши у них зображення будд і сутри вклоняються їм. |  |
Опоненти цієї теорії вказують на те що, імператор Темму не мав загальнодержавної програми спорудження монастирів у провінціях, не мав наміру перетворювати буддистські каплиці, які згадуються у його указі, на підвідомчі центральному уряду установи і, найголовніше, не називав ці будівлі словом кокубундзі, тобто «провінційними монастирями».
З цих причини більшість дослідників притримується думки, що зведення мережі буддистських храмів відбулося саме за правління імператора Сьому у першій половині 8 століття. В цей час країну спіткало чимало лихоліть — епідемія віспи, голод, повстання північних племен еміші та погіршення відносин з корейською державою Сілла. За цих несприятливих обставин монарх прийняв чернечий постриг і, сподіваючись на поміч Будди, наказав переписати весь буддистський канон і читати його у столичних храмах, молячись за стабільність, видужання хворих та багатий врожай всіх злаків. За планом Сьому, священні писання мусили копіюватися і читатися по всій Японії, але оскільки у провінціях бракувало підвідомчих монастирів, він наказав побудувати їх Зразком для спорудження такої мережі монастирів стала система буддистських храмів Дайундзі (大雲寺) у тогочасному Китаї.
Згідно з «Сьоку Ніхонґі» основні кроки із втілення програми будівництва всеяпонської сітки монастирів були такі:
- У червні 737 року імператор звелів провінційним адміністраціям придбати образи будди Шак'ямуні та сутру «Дайхання».
- У грудні 737 року було наказано провінційним адміністраціям переписати «Лотосову сутру» і спорудити семиярусні пагоди біля будинків адміністрацій.
- У вересні 740 року, після повстання Фудзівари Хіроцуґу, монарх наказав переписати по всіх провінціях сутру «Кандзеон» і закупити образи бодхісатви Каннон.
- У січні 741 року дохід з земель повстанців Фудзівари, що були конфісковані у різних провінціях, виділявся на будівництво мережі провінційних монастирів.
Нарешті, у лютому 741 року імператор Сьому видав указ, за яким передбачалося:
- Звести по два монастирі — чоловічому (金光明四天王護国之寺, Конкомьо сітен’о ґококу но тера) і жіночому (法華滅罪之寺, Хокке мецудза но тера) — у кожній провінції.
- Помістити писану золотом сутру «Сайсьо'о» (最勝王経) у пагоді чоловічого монастиря
- Виділити чоловічому монастирю 50 селянських дворів і 10 заливних рисових полів, а жіночому — лише 10 заливних рисових полів на життєві потреби
- Обмежити особовий склад чоловічого монастиря до 20 ченців, а жіночого — до 10 черниць.
- Зобов’язати монахів і монахинь читати восьмого числа щомісячно усі сутри монастиря, вимолюючи у будд здоров’я для імператора та його близьких, і спокою в державі.
Програма будівництва монастирів реалізовувалася по всій країні неодномірно. Темпи виконання робіт залежали від фінансів провінції, зацікавленості місцевих начальників у будівництві, розмірі пожертв від центрального уряду і знаті, рівні майстрів і політико-культурних особливостях провінцій. Загалом більшість монастирів було завершено у 780-х роках. Центральним монастирем Кокубундзі вважався буддистський храмовий комплекс у тогочасній столиці Нара — Тодайдзі.
Топоніми «Кокубундзі»
Багато середньовічних міст і містечок Японії отримали свої назви «Кокубун» або «Кокубундзі» завдяки розташуванню у них однойменних монастирів Кокубундзі. Навіть після руйнації багатьох храмів, ці міста продовжували зберігати свої назви, прив’язані до монастирів. Окрім цього, містечка та райони сучасних міст з назвою «Хоккедзі» ймовірно були місцем знаходження жіночих монастирів. Саме завдяки цим топонімам, японські археологи та історики віднаходять місця зруйнованих храмів і реставрують їх.
Найвідомішими самоврядними містами і містечками, які носять назву Кокубундзі є місто Кокубундзі у префектурі Токіо, містечка префектури Каґава і префектури Тотіґі.
Список
Література
- (яп.) 角田文衛編『国分寺の研究』(Цунода Бунпей. Дослідження кокубундзі)
- (яп.) 石田茂作『東大寺と国分寺』(Ісіда Мосаку. Тодайдзі і кокубундзі)
Монастир Кокубун // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monasti ri Kokubu n abo Kokubu n dzi yap 国分寺 こくぶんじ provincijni monastiri vseyaponska merezha pidvidomchih derzhavi buddistskih cholovichih i zhinochih monastiriv yaki buli sporudzheni u kozhnij provinciyi krayini za nakazom imperatora Somu u 741 roci 13 roci Tenpo Zavdannyam cih monastiriv bulo vimolyuvannya u budd i bodhisattv spokoyu i zahistu dlya Yaponskoyi derzhavi a tochnishe yiyi uosoblennya imperatorskoyi rodini ta chleniv uryadu Monastir Kokubun Data stvorennya zasnuvannya741 ZasnovnikImperator Somu Krayina Yaponiya YurisdikciyaProvinciyi Yaponiyi Monastir Kokubun u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kokubundzi znachennya Centralnij monastir Kokubundzi Todajdzi v Nari Istoriya sporudzhennyaIsnuye teoriya za yakoyu pershi provincijni hrami buli sporudzheni u 685 roci za nakazom imperatora Temmu Zgidno z cim ukazom bilya budinkiv provincijnih administracij slid bulo zvesti neveliki hrami a u deyakih administrativnih budivlyah postaviti buddistski obrazi i pisannya Za Nihon soki povelinnya monarha bulo takim Nehaj u kozhnomu derzhavnomu domi v provinciyah zbuduyut buddistski kaplici i postavivshi u nih zobrazhennya budd i sutri vklonyayutsya yim Oponenti ciyeyi teoriyi vkazuyut na te sho imperator Temmu ne mav zagalnoderzhavnoyi programi sporudzhennya monastiriv u provinciyah ne mav namiru peretvoryuvati buddistski kaplici yaki zgaduyutsya u jogo ukazi na pidvidomchi centralnomu uryadu ustanovi i najgolovnishe ne nazivav ci budivli slovom kokubundzi tobto provincijnimi monastiryami Z cih prichini bilshist doslidnikiv pritrimuyetsya dumki sho zvedennya merezhi buddistskih hramiv vidbulosya same za pravlinnya imperatora Somu u pershij polovini 8 stolittya V cej chas krayinu spitkalo chimalo liholit epidemiya vispi golod povstannya pivnichnih plemen emishi ta pogirshennya vidnosin z korejskoyu derzhavoyu Silla Za cih nespriyatlivih obstavin monarh prijnyav chernechij postrig i spodivayuchis na pomich Buddi nakazav perepisati ves buddistskij kanon i chitati jogo u stolichnih hramah molyachis za stabilnist viduzhannya hvorih ta bagatij vrozhaj vsih zlakiv Za planom Somu svyashenni pisannya musili kopiyuvatisya i chitatisya po vsij Yaponiyi ale oskilki u provinciyah brakuvalo pidvidomchih monastiriv vin nakazav pobuduvati yih Zrazkom dlya sporudzhennya takoyi merezhi monastiriv stala sistema buddistskih hramiv Dajundzi 大雲寺 u togochasnomu Kitayi Zgidno z Soku Nihongi osnovni kroki iz vtilennya programi budivnictva vseyaponskoyi sitki monastiriv buli taki U chervni 737 roku imperator zveliv provincijnim administraciyam pridbati obrazi buddi Shak yamuni ta sutru Dajhannya U grudni 737 roku bulo nakazano provincijnim administraciyam perepisati Lotosovu sutru i sporuditi semiyarusni pagodi bilya budinkiv administracij U veresni 740 roku pislya povstannya Fudzivari Hirocugu monarh nakazav perepisati po vsih provinciyah sutru Kandzeon i zakupiti obrazi bodhisatvi Kannon U sichni 741 roku dohid z zemel povstanciv Fudzivari sho buli konfiskovani u riznih provinciyah vidilyavsya na budivnictvo merezhi provincijnih monastiriv Nareshti u lyutomu 741 roku imperator Somu vidav ukaz za yakim peredbachalosya Zvesti po dva monastiri cholovichomu 金光明四天王護国之寺 Konkomo siten o gokoku no tera i zhinochomu 法華滅罪之寺 Hokke mecudza no tera u kozhnij provinciyi Pomistiti pisanu zolotom sutru Sajso o 最勝王経 u pagodi cholovichogo monastirya Vidiliti cholovichomu monastiryu 50 selyanskih dvoriv i 10 zalivnih risovih poliv a zhinochomu lishe 10 zalivnih risovih poliv na zhittyevi potrebi Obmezhiti osobovij sklad cholovichogo monastirya do 20 chenciv a zhinochogo do 10 chernic Zobov yazati monahiv i monahin chitati vosmogo chisla shomisyachno usi sutri monastirya vimolyuyuchi u budd zdorov ya dlya imperatora ta jogo blizkih i spokoyu v derzhavi Programa budivnictva monastiriv realizovuvalasya po vsij krayini neodnomirno Tempi vikonannya robit zalezhali vid finansiv provinciyi zacikavlenosti miscevih nachalnikiv u budivnictvi rozmiri pozhertv vid centralnogo uryadu i znati rivni majstriv i politiko kulturnih osoblivostyah provincij Zagalom bilshist monastiriv bulo zaversheno u 780 h rokah Centralnim monastirem Kokubundzi vvazhavsya buddistskij hramovij kompleks u togochasnij stolici Nara Todajdzi Toponimi Kokubundzi Bagato serednovichnih mist i mistechok Yaponiyi otrimali svoyi nazvi Kokubun abo Kokubundzi zavdyaki roztashuvannyu u nih odnojmennih monastiriv Kokubundzi Navit pislya rujnaciyi bagatoh hramiv ci mista prodovzhuvali zberigati svoyi nazvi priv yazani do monastiriv Okrim cogo mistechka ta rajoni suchasnih mist z nazvoyu Hokkedzi jmovirno buli miscem znahodzhennya zhinochih monastiriv Same zavdyaki cim toponimam yaponski arheologi ta istoriki vidnahodyat miscya zrujnovanih hramiv i restavruyut yih Najvidomishimi samovryadnimi mistami i mistechkami yaki nosyat nazvu Kokubundzi ye misto Kokubundzi u prefekturi Tokio mistechka prefekturi Kagava i prefekturi Totigi SpisokRegion Provinciya Misceznahodzhennya cholovichogo monastirya Misceznahodzhennya zhinochogo monastirya Kinaj Idzumi Prefektura Osaka m Idzumi 国分町 nevidomo Kavati Prefektura Osaka m 国分東条町 Prefektura Osaka m 国分東条町 Seccu Prefektura Osaka 天王寺区国分町 Prefektura Osaka m Idzumi 東淀川区柴島 Yamasiro Prefektura Kioto m Kidzugava 加茂町例幣 Prefektura Kioto m Kidzugava 加茂町法花寺野 Yamato Prefektura Nara m Nara 雑司町 Todajdzi Prefektura Nara m Nara 法華寺町 Tokajdo Ava Kanto Prefektura Tiba m Tateyama 国分 nevidomo Iga Prefektura Mie m Iga 西明寺 Prefektura Mie m Iga 西明寺 Idzu Prefektura Sidzuoka 三島市泉町 Prefektura Sidzuoka 三島市泉町 Ise Prefektura Mie 鈴鹿市国分町 Prefektura Mie 鈴鹿市国分町 Kadzusa Prefektura Tiba m Itihara 惣社 Prefektura Tiba m Itihara 山田橋 Kaj Prefektura Yamanasi m Fuefuki 一宮町国分 Prefektura Yamanasi m Fuefuki 一宮町東原 Mikava Prefektura Aiti m Tojohasi 八幡町本郷 Prefektura Aiti m Tojohasi 八幡町本郷 Musasi Prefektura Tokio m Kokubundzi 西元町 Prefektura Tokio m Kokubundzi 西元町 Ovari Prefektura Aiti m Inadzava 矢合町 Prefektura Aiti m Inadzava 法花町 Sagami Prefektura Kanagava m Ebina 国分 Prefektura Kanagava m Ebina 国分 Sima Prefektura Mie 志摩市阿児町国府 nevidomo Simosa Prefektura Tiba m Itikava 国分 Prefektura Tiba m Itikava 国分 Suruga Prefektura Sidzuoka 静岡市追手町 大谷 nevidomo Totomi Prefektura Sidzuoka 磐田市中泉 nevidomo Hitati Prefektura Ibaraki m Isioka 府中 Prefektura Ibaraki m Isioka 府中 Tosando Deva Prefektura Yamagata 山形市薬師町 nevidomo Kodzuke Prefektura Gunma m Takasaki 東国分 Prefektura Gunma m Takasaki 東国分 Mino Prefektura Gifu m Ogaki 青野町 Prefektura Gifu m Taruyi 平尾 Mucu Prefektura Miyagi 仙台市若林区木ノ下 Prefektura Miyagi 仙台市白萩町 Omi Prefektura Siga 大津市別保 nevidomo Simocuke Prefektura Totigi m Simocuke 国分寺 Prefektura Totigi m Simocuke 国分寺 Sinano Prefektura Nagano 上田市国分 Prefektura Nagano 上田市国分 Hida Prefektura Gifu 高山市総和町 nevidomo Hokurikudo Vakasa Prefektura Fukuj 小浜市国分 nevidomo Etidzen Prefektura Fukuj 武生市京町 nevidomo Etigo Prefektura Niyigata m Dzoecu 五智 国府 Prefektura Niyigata m Dzoecu 三和区法花寺 Ettyu Prefektura Toyama m Takaoka 伏木一宮 Prefektura Toyama m Namerikava 法花寺 Kaga Prefektura Isikava m Komacu 古府町 nevidomo Noto Prefektura Isikava m Nanao 国分町 nevidomo Sado Prefektura Niyigata m Sado Kokubundzi nevidomo Ivami Prefektura Simane 浜田市国分町 Prefektura Simane 浜田市国分町 Idzumo Prefektura Simane 松江市竹矢町 Prefektura Simane 松江市竹矢町 Inaba Prefektura Tottori 鳥取市国府町国分寺 Prefektura Tottori 鳥取市国府町法花寺 Tadzima Prefektura Hogo 豊岡市日高町国分寺 Prefektura Hogo 豊岡市日高町水上 Tamba Prefektura Kioto 亀岡市千歳町国分桜久保 Prefektura Kioto 亀岡市河原林町河原尻 Tango Prefektura Kioto 宮津市国分 nevidomo Hoki Prefektura Tottori 倉吉市国分寺 Prefektura Tottori 倉吉市国分寺 Oki Prefektura Simane 隠岐の島町西郷町池田 Prefektura Simane 隠岐の島町西郷町有木 Aki Prefektura Hirosima m Higasihirosima 西条町吉行 Prefektura Hirosima m Higasihirosima 西条町吉行 Bidzen Prefektura Okayama 赤磐市馬屋 Prefektura Okayama 赤磐市馬屋 Bingo Prefektura Hirosima m Fukuyama 神辺町下御領 Prefektura Hirosima m Fukuyama 神辺町湯野 Bittyu Prefektura Okayama 総社市上林江崎 Prefektura Okayama 総社市上林江崎 Mimasaka Prefektura Okayama 津山市国分寺 Prefektura Okayama 津山市国分寺 Nagato Prefektura Yamaguti m Simonoseki 長府安養寺 Prefektura Yamaguti m Simonoseki 長府安養寺 Suo Prefektura Yamaguti m Hofu 国分寺町 Prefektura Yamaguti m Hofu 国分寺町 Harima Prefektura Hogo m Himedzhi 御国野町国分寺 Prefektura Hogo m Himedzhi 御国野町国分寺 Nankajdo Ava Shikoku Prefektura Tokushima m Tokushima 国府町矢野 Prefektura Tokushima m Tokushima 石井町石井 Avadzi Prefektura Hogo m Minami Avadzi 三原町八木 Prefektura Hogo m Minami Avadzi 三原町八木 Ijo Prefektura Ehime m Imabari 国分町 Prefektura Ehime m Imabari 桜井町郷 Kiyi Prefektura Vakayama m Kinokava 東国分 Prefektura Vakayama m Kinokava 西国分 Sanuki Prefektura Kagava m Takamacu 国分寺町国分 Prefektura Kagava m Takamacu 国分寺町新居 Tosa Prefektura Koti m Nankoku 国分 nevidomo Budzen Prefektura Fukuoka みやこ町国分 Prefektura Fukuoka みやこ町徳政 Bungo Prefektura Ojta m Ojta 国分 Prefektura Ojta m Ojta 国分 Iki Prefektura Nagasaki m Iki 芦辺町中野郷西触 nevidomo Osumi Prefektura Kagoshima m Kirishima 国分向花 nevidomo Sacuma Prefektura Kagoshima m Sacuma Sendaj 国分寺町 Prefektura Kagoshima m Sacuma Sendaj 天辰町 Tikugo Prefektura Fukuoka 久留米市宮ノ陣町宮瀬 Prefektura Fukuoka 久留米市宮ノ陣町宮瀬 Tikudzen Prefektura Fukuoka m Dadzajfu 国分 Prefektura Fukuoka m Dadzajfu 国分 Higo Prefektura Kumamoto m Kumamoto 出水 Prefektura Kumamoto m Kumamoto 出水 Hidzen Prefektura Saga m Saga 大和町久池井 Prefektura Saga m Saga 大和町久池井 Hyuga Prefektura Miyadzaki 西都市妻町三宅国分 Prefektura Miyadzaki 西都市妻町石松 Cusima Prefektura Nagasaki m Cushima 厳原町天道茂 nevidomoLiteratura yap 角田文衛編 国分寺の研究 Cunoda Bunpej Doslidzhennya kokubundzi yap 石田茂作 東大寺と国分寺 Isida Mosaku Todajdzi i kokubundzi Monastir Kokubun 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya yap yap