Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тлу́мацький райо́н — колишній район України на сході Івано-Франківської області. Районний центр — місто Тлумач. Населення становить 48 640 осіб (на 1 серпня 2013). Утворено 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом.
| Тлумацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Івано-Франківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Івано-Франківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2625600000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 46 430 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 683 км² | ||||
| Густота: | 71.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3479 | ||||
| Поштові індекси: | 78000—78064 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Тлумач | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 57 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Двояк Василь Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Гаєвський Сергій Броніславович | ||||
| Вебсторінка: | Тлумацька РДА Тлумацька райрада | ||||
| Адреса: | 78000, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, м. Тлумач, вул. Макуха, 12 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Розташування
Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області на Покутській рівнині неподалік від обласного центру.
На північному сході межа району проходять по Дністру де і межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами.
| Тернопільська область (Монастириський район) | Тернопільська область (Бучацький район) | |
| Тисменицький район |  | Городенківський район |
| Коломийський район |
Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області. Менші за площею тільки Снятинський та Калуський райони.
Крайні точки
| Населений пункт | Координати крайньої лінії | |
|---|---|---|
| Північ | с.Буківна | 49 °С 00' північної широти |
| Схід | с. Петрів | 25°С 20' східної довготи |
| Південь | с. Яківка | 48°С 38' північної широти |
| Захід | с.Надорожна | 24 °С 55' східної довготи |
Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.
Клімат
Вся територія району розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.
Рельєф
Тлумацький район розташований повністю на Покутській рівнині. Рельєф території — хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони: Гостівсько—Обертинська рівнина, Бистрицько—Тлумацька та Олешанська височини
- Бистрицько-Тлумацька височина.
Ця місцевість різко окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300—360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною р. Ольшаниці.
- Олешанська височина.
Знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний — на схід звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району.
- Гостів-Обертинська рівнина.
Знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м. Городенки виділяєгься більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.
Дністровський Каньйон
В районі є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла річки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи.
Рельєф місцевості в районі села Одаї створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри) є дельтадромами міжнародного значення. Дельтадром Одаїв є унікальним за своєю природно-геологічною будовою. Природна підкова каньйону на березі р. Дністер в Одаєві довжиною 4-5 км і висотою більше до 200 м направлена на північний захід, а тому збирає усі північно-західні вітри, які створюють чудовий динамічний потік висотою до 300 м. Термічні ж потоки, зустрічаючи на своєму шляху перепону, створюють на гребені берега-підкови сталі термічні потоки. Все це сприяє відмінним умовам для польотів на дельтапланах і парапланах. Такі ж умови є і на дельтадромі Ісаків-Підвербці, який використовується при південно-східних вітрах.
Завдяки таким чудовим природним умовам на цих дельтадромах уже багато років проводяться як чемпіонати України так і міжнародні змагання по дельта— і парапланерному спорту. Подібні умови є лише в Криму.
Природно-заповідний фонд
- Регіональні ландшафтні парки:
«Дністровський» (частково).
- Ботанічні заказники:
- Заповідні урочища:
Долинянське, Нижнівське (Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Придністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта), Хотимир, Хотимирське, Цовдри.
- Ботанічні пам'ятки природи:
Городище, Дівич-гора, Каштани, Липова алея, Лиса Гора, Петрівська липа, Потіцька Гора, Татри.
Система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Печери біля с. Одаїв.
- Делівські водоспади в с. Делева.
- Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка).
- Парки:
Історія
Територія Тлумацького району була заселена з давніх часів. Поблизу села с. Одаїв, археологами виявлено залишки житла доби трипільської культури датованої IV—III тис. до Різдва Христового. Однак, перші письмові згадки про цю місцевість містяться в Іпатіївському літописі під 1213 роком. В Іпатіївському літописі йдеться, за час князювання Ярослава Осмомисла було засновано поселення товмачів. Назва поселення Товмач — польською мовою — Тлумач.
— археологічний сайт поблизу с.Буківна, один із найбільших міських комплексів Середнього Подністров'я служить ще один приклад давнього поселення людей на цій території. Дослідженнями тут зафіксовано 9 культурно-історичних горизонтів від палеоліту до середньовіччя.
У 1349 році Галицько-Волинське князівство остаточно занепало і Галичину поступово завоювало Королівство Польське.
Саме в цей час в часописах і судових книгах згадуються поселення на сучасній території Тлумацького району: с. Петрилів (1378 р.), с. Долина (1395 р.), смт. Обертин (1416 р.), с. Олешів (1444 р.), с. Жуків (1461 р.) с. Нижнів (1474 р.).
У 1648—1654 рр. мешканці району брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу. Коли військо Б. Хмельницького восени 1648 року з'явилося на Прикарпатті, в Обертині організувався загін повстанців під керівництвом Літуся.
Після першого поділу Речі Посполитої (наступниці Польщі), 5 червня 1772 року, територія сучасного Тлумацького району відійшла до Австрійської Імперії в складі нової територіальної одиниці Королівство Галичини та Володимирії.
Район утворений 17 січня 1940 року з частини ґмін Тлумацького повіту: міської ґміни Тлумач і сільських ґмін Тлумач, Нижнів, Олеша і Олешів. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Клубівська сільська рада передана з Тлумацького району до Тисменицького району.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.
До 1957 року село Горигляди входило до складу району.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.
У районі збереглися сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 59 населених пунктів і підпорядковані Тлумацькій районній раді. Адміністративний центр — місто Тлумач.
Районна рада
Район був підпорядкований Тлумацькій районній раді розташованій у місті Тлумач. Останній голова Тлумацької районної ради був Вишневський Михайло Васильович. Кількість депутатів складала 68 осіб. Раді підпорядковувалася 1 міська рада, 1 селищна рада, 32 сільські ради, 1 місто, 1 Смт та 57 сіл. Рада розташовувалася по адресу місто Тлумач, вулиця Макуха №12.
Економіка
Тлумацький район належить до сільськогосподарських районів області. У Тлумачі найрозвиненішими галузями промисловості є харчова і будівельних матеріалів. Вони працюють на місцевій сировині.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 404 | 5379 | 3484 | 7285 | 4902 | 3222 | 132 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 426 | 5119 | 3364 | 6716 | 6200 | 6576 | 451 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 52547 | 99,45 % |
| росіяни | 156 | 0,30 % |
| поляки | 79 | 0,15 % |
| молдовани | 14 | 0,03 % |
| білоруси | 12 | 0,02 % |
| інші | 27 | 0,05 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 52660 | 99,67 % |
| російська | 135 | 0,26 % |
| молдовська | 11 | 0,02 % |
| інші | 29 | 0,05 % |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тлумацького району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 74,58 % (проголосували 28 098 із 37 673 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,12 % (15 487 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (6 997 виборців), Олег Ляшко — 9,84 % (2 766 виборців), Анатолій Гриценко — 3,71 % (1 043 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.
Пам'ятки
Старовинні церкви
У Тлумацькому районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 53 пам'ятки архітектури.
- Церква Воскресіння Господнього (1770 р.), с. Підвербці
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1882 р.), дерев'яна, с. Долина
- Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці (1852 р.), дерев'яна, с. Нижнів
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1878 р.), дерев'яна, с. Одаїв
- Церква Святих Кирила і Мефодія (1882 р.), смт. Обертин
Цікаві об'єкти
- Водяний млин XIX ст в селі Нижнів
- Могила хорунжого Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка.
- Поселення, крем'яні штольні, літописне місто Биковен, с. Буківна (палеоліт, мезоліт, неоліт, доба бронзи, рання залізна доба, римський час, Київська Русь)
- Сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка
- Остринський тризуб
Відомі особистості
В Антонівці народився і ріс перший українець який був членом британського парламенту — Стефан Терлецький.
У Хотимирі народилися поет і перекладач Ксенофонт Климович та український мовознавець Б., у с. Долині — скульптор М. Бринський, лікар акушер-гінеколог В. Босацький, у с. Братишеві — скульптор Г.Крук, у с. Живачові — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви Йосиф Теофіл Теодорович .
В селах Тлумацького району працювала вчителькою українська дитяча поетеса, народна вчителька, активна культурно-освітня діячка Марійка Підгірянка.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 493/2019-рп «Про призначення С. Гаєвського головою Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- Делівські водоспади
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- М. Михайлюк. Горигляди // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 395-396. — .
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Адміністративно-територіальний устрій Тлумацького району на сайті Верховної Ради України
- Тлумацька районна рада
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 21 лютого 2019.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 лютого 2016.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тлумацький район |
- Тлумацький район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tlu mackij rajo n kolishnij rajon Ukrayini na shodi Ivano Frankivskoyi oblasti Rajonnij centr misto Tlumach Naselennya stanovit 48 640 osib na 1 serpnya 2013 Utvoreno 1939 roku pislya aneksiyi Zahidnoyi Ukrayini Radyanskim Soyuzom Tlumackij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Ivano Frankivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Kod KOATUU 2625600000 Utvorenij 1940 Naselennya 46 430 na 1 01 2019 Plosha 683 km Gustota 71 9 osib km Tel kod 380 3479 Poshtovi indeksi 78000 78064 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Tlumach Miski radi 1 Selishni radi 1 Silski radi 32 Mista 1 Smt 1 Sela 57 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Dvoyak Vasil Mikolajovich Golova RDA Gayevskij Sergij Bronislavovich Vebstorinka Tlumacka RDA Tlumacka rajrada Adresa 78000 Ivano Frankivska obl Tlumackij r n m Tlumach vul Makuha 12 Mapa Tlumackij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Tlumackij rajon rozmishenij na shodi Ivano Frankivskoyi oblasti na Pokutskij rivnini nepodalik vid oblasnogo centru Na pivnichnomu shodi mezha rajonu prohodyat po Dnistru de i mezhuye z Monastiriskim i Buchackim rajonami Ternopilskoyi oblasti Na shodi rajon mezhuye z Gorodenkivskim na pivdennomu zahodi i pivdni z Kolomijskim a na zahodi z Tismenickim rajonami Ternopilska oblast Monastiriskij rajon Ternopilska oblast Buchackij rajon Tismenickij rajon Gorodenkivskij rajon Kolomijskij rajon Plosha Tlumackogo rajonu stanovit 683 54 km sho stanovit 4 9 vsiyeyi teritoriyi oblasti Menshi za plosheyu tilki Snyatinskij ta Kaluskij rajoni Krajni tochki Naselenij punkt Koordinati krajnoyi liniyi Pivnich s Bukivna 49 S 00 pivnichnoyi shiroti Shid s Petriv 25 S 20 shidnoyi dovgoti Pivden s Yakivka 48 S 38 pivnichnoyi shiroti Zahid s Nadorozhna 24 S 55 shidnoyi dovgoti Najbilsha protyazhnist rajonu z pivnochi na pivden stanovit 45 kilometriv a iz zahodu na shid 30 kilometriv Klimat Vsya teritoriya rajonu rozmishena u serednih shirotah pomirnomu klimatichnomu poyasi Relyef Tlumackij rajon roztashovanij povnistyu na Pokutskij rivnini Relyef teritoriyi hvilyasta rivnina na yakij vidilyayutsya tri prirodni rajoni Gostivsko Obertinska rivnina Bistricko Tlumacka ta Oleshanska visochini Bistricko Tlumacka visochina Cya miscevist rizko okreslena dolinami Dnistra Bistrici Voroni ta Tlumacha Shili visochini kruti absolyutni visoti stanovlyat 300 360 metriv nad rivnem morya Najvisha tochka dosyagaye 386 m g Nadorozhna Poseredini z pivdnya na pivnich vona prorizuyetsya porivnyano shirokoyu dolinoyu r Olshanici Oleshanska visochina Znahoditsya na shid vid Bistricko Tlumackoyi visochini Visoti tut desho zbilshuyutsya dosyagayut 350 i navit 390 m Cya visochina rozpadayetsya na dva krupni masivi zahidnij mizh r Tlumach i velikoyu zvivinoyu Dnistra i shidnij na shid zvivini Dnistra do jogo pritoki Lemec na teritoriyi Gorodenkivskogo rajonu Gostiv Obertinska rivnina Znahoditsya na pivden vid zgadanih visochin Visoti tut zmenshuyutsya do 300 m Dana teritoriya po liniyi Hotimirsko Gvizdeckoyi gryadi vistupaye vododilom Prutu i Dnistra Des poseredini teritoriyi rajonu vid m Tlumacha do m Gorodenki vidilyayegsya bilsh opushena smuga z visotami do 300 metriv Ce Tlumacko Gorodenkivske znizhennya Dnistrovskij Kanjon V rajoni ye unikalnij i najmalovnichishij kutochok dikoyi prirodi Ukrayini Dnistrovskij kanjon yakij pochinayetsya vid girla richki Zolota Lipa poblizu odnojmennogo sela i zakinchuyetsya bilya girla Zbrucha Na teritoriyi rajonu protyazhnist kanjonu stanovit 82 km Tut zibrani najkrashi tvorinnya zhivoyi i nezhivoyi prirodi Relyef miscevosti v rajoni sela Odayi stvoryuye mozhlivist dlya zanyat deltaplanerizmom Tut protyagom ostannih 10 rokiv prohodyat mizhnarodni zmagannya z deltaplanernogo ta paraplanernogo sportu Deltadromi v s Odayiv pivnichno zahidni vitri s Isakiv Pidverbci pivdenno shidni vitri ye deltadromami mizhnarodnogo znachennya Deltadrom Odayiv ye unikalnim za svoyeyu prirodno geologichnoyu budovoyu Prirodna pidkova kanjonu na berezi r Dnister v Odayevi dovzhinoyu 4 5 km i visotoyu bilshe do 200 m napravlena na pivnichnij zahid a tomu zbiraye usi pivnichno zahidni vitri yaki stvoryuyut chudovij dinamichnij potik visotoyu do 300 m Termichni zh potoki zustrichayuchi na svoyemu shlyahu pereponu stvoryuyut na grebeni berega pidkovi stali termichni potoki Vse ce spriyaye vidminnim umovam dlya polotiv na deltaplanah i paraplanah Taki zh umovi ye i na deltadromi Isakiv Pidverbci yakij vikoristovuyetsya pri pivdenno shidnih vitrah Zavdyaki takim chudovim prirodnim umovam na cih deltadromah uzhe bagato rokiv provodyatsya yak chempionati Ukrayini tak i mizhnarodni zmagannya po delta i paraplanernomu sportu Podibni umovi ye lishe v Krimu Prirodno zapovidnij fond Regionalni landshaftni parki Dnistrovskij chastkovo Najvishij z Delivskih vodospadiv Botanichni zakazniki Meleneshina Pugachivka Zapovidni urochisha Dolinyanske Nizhnivske Plosha 53 ga Na teritoriyi Klubiveckogo lisnictva Eutrofne boloto z prileglim serednovikovim grabovim lisom Tut zrostayut ridkisni dlya Pridnistrov ya glechiki zhovti cikuta otrujna Na skelyah sered lisu viyavleno ridkisnij vid paporoti shitnik Roberta Hotimir Hotimirske Covdri Botanichni pam yatki prirodi Gorodishe Divich gora Kashtani Lipova aleya Lisa Gora Petrivska lipa Poticka Gora Tatri Sistema visokih gorbiv z vidslonennyami gipsu vkritih prirodnoyu stepovoyu roslinnistyu Pecheri bilya s Odayiv Delivski vodospadi v s Deleva Karstovi pecheri Stalaktitova Mokra ta Vertikalna s Lokitka Parki Tlumackij park IstoriyaTeritoriya Tlumackogo rajonu bula zaselena z davnih chasiv Poblizu sela s Odayiv arheologami viyavleno zalishki zhitla dobi tripilskoyi kulturi datovanoyi IV III tis do Rizdva Hristovogo Odnak pershi pismovi zgadki pro cyu miscevist mistyatsya v Ipatiyivskomu litopisi pid 1213 rokom V Ipatiyivskomu litopisi jdetsya za chas knyazyuvannya Yaroslava Osmomisla bulo zasnovano poselennya tovmachiv Nazva poselennya Tovmach polskoyu movoyu Tlumach arheologichnij sajt poblizu s Bukivna odin iz najbilshih miskih kompleksiv Serednogo Podnistrov ya sluzhit she odin priklad davnogo poselennya lyudej na cij teritoriyi Doslidzhennyami tut zafiksovano 9 kulturno istorichnih gorizontiv vid paleolitu do serednovichchya U 1349 roci Galicko Volinske knyazivstvo ostatochno zanepalo i Galichinu postupovo zavoyuvalo Korolivstvo Polske Same v cej chas v chasopisah i sudovih knigah zgaduyutsya poselennya na suchasnij teritoriyi Tlumackogo rajonu s Petriliv 1378 r s Dolina 1395 r smt Obertin 1416 r s Oleshiv 1444 r s Zhukiv 1461 r s Nizhniv 1474 r U 1648 1654 rr meshkanci rajonu brali aktivnu uchast u nacionalno vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu Koli vijsko B Hmelnickogo voseni 1648 roku z yavilosya na Prikarpatti v Obertini organizuvavsya zagin povstanciv pid kerivnictvom Litusya Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi nastupnici Polshi 5 chervnya 1772 roku teritoriya suchasnogo Tlumackogo rajonu vidijshla do Avstrijskoyi Imperiyi v skladi novoyi teritorialnoyi odinici Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Rajon utvorenij 17 sichnya 1940 roku z chastini gmin Tlumackogo povitu miskoyi gmini Tlumach i silskih gmin Tlumach Nizhniv Olesha i Oleshiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r Klubivska silska rada peredana z Tlumackogo rajonu do Tismenickogo rajonu Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Tlumackomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Bratishiv i Petriliv Do 1957 roku selo Goriglyadi vhodilo do skladu rajonu 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Vinogradsku silradu Tlumackogo rajonu do skladu Kolomijskogo rajonu U rajoni zbereglisya slidi kriyivki voyakiv UPA v ur Bilya duba Budzinivskoyi silskoyi radi ta veletenskij Dub Bogdana Hmelnickogo na hutori Dumka Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tlumackogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu 1 selishnu radu ta 32 silski radi yaki ob yednuyut 59 naselenih punktiv i pidporyadkovani Tlumackij rajonnij radi Administrativnij centr misto Tlumach Rajonna radaRajon buv pidporyadkovanij Tlumackij rajonnij radi roztashovanij u misti Tlumach Ostannij golova Tlumackoyi rajonnoyi radi buv Vishnevskij Mihajlo Vasilovich Kilkist deputativ skladala 68 osib Radi pidporyadkovuvalasya 1 miska rada 1 selishna rada 32 silski radi 1 misto 1 Smt ta 57 sil Rada roztashovuvalasya po adresu misto Tlumach vulicya Makuha 12 EkonomikaTlumackij rajon nalezhit do silskogospodarskih rajoniv oblasti U Tlumachi najrozvinenishimi galuzyami promislovosti ye harchova i budivelnih materialiv Voni pracyuyut na miscevij sirovini Rajon bagatij na pokladi budivelnih materialiv kvarcovij pisok vapnyak gravij chervonu glinu butovij kamin tosho Rozroblyayutsya pokladi torfu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 24 404 5379 3484 7285 4902 3222 132 Zhinki 28 426 5119 3364 6716 6200 6576 451 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 132 85 451 236 80 84 779 570 75 79 1532 1128 70 74 2065 1288 65 69 2200 1231 60 64 1973 974 55 59 1319 1336 50 54 1479 1361 45 49 1429 1829 40 44 1812 1708 35 39 1499 1813 30 34 1651 1935 25 29 1754 1823 20 24 1749 1661 15 20 1615 2047 10 14 1893 1868 5 9 1762 1464 0 4 1464 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 52547 99 45 rosiyani 156 0 30 polyaki 79 0 15 moldovani 14 0 03 bilorusi 12 0 02 inshi 27 0 05 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 52660 99 67 rosijska 135 0 26 moldovska 11 0 02 inshi 29 0 05 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tlumackogo rajonu bulo stvoreno 52 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 74 58 progolosuvali 28 098 iz 37 673 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 55 12 15 487 viborciv Yuliya Timoshenko 24 90 6 997 viborciv Oleg Lyashko 9 84 2 766 viborciv Anatolij Gricenko 3 71 1 043 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 70 Pam yatkiStarovinni cerkvi Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Tlumackogo rajonu U Tlumackomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti na obliku perebuvaye 53 pam yatki arhitekturi Cerkva Voskresinnya Gospodnogo 1770 r s Pidverbci Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1882 r derev yana s Dolina Cerkva Vvedennya u Hram Presvyatoyi Bogorodici 1852 r derev yana s Nizhniv Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1878 r derev yana s Odayiv Cerkva Svyatih Kirila i Mefodiya 1882 r smt Obertin Cikavi ob yekti Mogila horunzhogo Armiyi UNR Tihona Hilyuka u s Nizhniv Vodyanij mlin XIX st v seli Nizhniv Mogila horunzhogo Kinnoyi sotni shtabu 8 yi strileckoyi brigadi 3 yi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR Tihona Hilyuka Poselennya krem yani shtolni litopisne misto Bikoven s Bukivna paleolit mezolit neolit doba bronzi rannya zalizna doba rimskij chas Kiyivska Rus Slidi kriyivki voyakiv UPA v ur Bilya duba Budzinivskoyi silskoyi radi ta veletenskij Dub Bogdana Hmelnickogo na hutori Dumka Ostrinskij trizubVidomi osobistostiV Antonivci narodivsya i ris pershij ukrayinec yakij buv chlenom britanskogo parlamentu Stefan Terleckij U Hotimiri narodilisya poet i perekladach Ksenofont Klimovich ta ukrayinskij movoznavec B u s Dolini skulptor M Brinskij likar akusher ginekolog V Bosackij u s Bratishevi skulptor G Kruk u s Zhivachovi arhiyepiskop lvivskij Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Josif Teofil Teodorovich V selah Tlumackogo rajonu pracyuvala vchitelkoyu ukrayinska dityacha poetesa narodna vchitelka aktivna kulturno osvitnya diyachka Marijka Pidgiryanka PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 11 grudnya 2019 roku 493 2019 rp Pro priznachennya S Gayevskogo golovoyu Tlumackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ivano Frankivskoyi oblasti Delivski vodospadi Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 ISBN 966 8090 63 2 M Mihajlyuk Goriglyadi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 395 396 ISBN 966 528 197 6 Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Administrativno teritorialnij ustrij Tlumackogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Tlumacka rajonna rada Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2019 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 8 lyutogo 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tlumackij rajon Tlumackij rajon Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Div takozhMuzeyi Tlumackogo rajonu