Стефан Олексійович Терлецький (англ. Stefan Terlezki; 29 жовтня 1927 в с. Антонівка, тепер — Тлумацького району Івано-Франківської області — 21 лютого 2006) — британський політик, український діаспорний діяч, депутат Ради Європи. Перший етнічний українець, який був членом британського парламенту, радник прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, бізнесмен, меценат.
Стефан Терлецький | |
---|---|
MP | |
1983 — 1987 | |
Монарх | Єлизавета II |
Директор (Chairman) ФК «Кардіфф Сіті» | |
1975 — 1977 | |
| |
Народився | 29 жовтня 1927 Антонівка, Тлумацький повіт, Станиславівське воєводство, Друга Річ Посполита |
Помер | 21 лютого 2006 (78 років) [en], Велика Британія |
Відомий як | політик |
Підданство | Велика Британія |
Національність | українець |
Освіта | [en] |
Політична партія | Консервативна партія |
Батько | Олекса Терлецький |
У шлюбі з | Мері |
Професія | політик |
Нагороди | |
Почесні звання | Почесний член Європарламенту |
Біографія
Життєвий шлях Стефана Терлецького розпочався на Івано-Франківщині. Він народився у селі Антонівка Тлумацького району. Ця територія на той час була у складі Речі Посполитої. В Антонівці Стефан закінчив місцеву польську школу, де його навчали грамоти. Першою вчителькою його була українська поетеса Марія Ленерт-Домбровська (1881—1963 рр.), відома під псевдонімом Марійка Підгірянка.
Батько Стефана — Олекса Терлецький — вів домашнє господарство і допомагав своїм односельцям на будівництві, працював на цегельному заводі. У 1939 р., згідно з пактом Молотова – Рібентропа, західна частина України була анексована СРСР, і до Антонівки прийшли великі зміни. Від радянської влади постраждало багато родичів Стефана. Його дядько разом із родиною був «розкуркулений» і засланий до Сибіру після того, як заплатив сусідам за допомогу у збиранні врожаю. Як «українські націоналісти» до східних районів СРСР були вислані також двоюрідні брати Стефана, які навчалися в Івано-Франківську. Це сприяло формуванню у хлопця стійких антирадянських поглядів.
Після початку німецько-радянської війни й приходу німців, 14-річний Стефан змушений був працювати на військових об'єктах — він ремонтував разом з іншими односельцями залізничний міст через Дністер, пошкоджений під час відступу радянської армії. У той же період С.Терлецький став свідком масових розстрілів нацистами місцевих євреїв. Його родина співчувала єврейському населенню й усіляко намагалася врятувати хоча б декого. Так, Стефан просив свого батька виклопотати у місцевого католицького священика християнське свідоцтво про народження для порятунку від розстрілу однієї з жертв.
Після завершення будівництва мосту 14-річний підліток опинився на ринку невільничої праці в Австрії, звідки він потрапив як безкоштовний працівник до одного з фермерів у місті Фойтберґ неподалік від Ґраца. Тут він пробув до 1945 р. Таким чином, С.Терлецький практично все своє життя прожив без підтримки рідних — зокрема, власного батька він зміг побачити лише через 42 роки. Коли Фойтберґ зайняли радянські війська, Стефан сподівався, що його переправлять на Батьківщину, проте колишнім підневільним працівникам оголосили, що вони поїдуть на Далекий Схід для допомоги у війні проти Японії. І тут С.Терлецький вирішив кардинально змінити свою долю. У Будапешті він утік із радянського потягу, що прямував на Далекий Схід, і повернувся у Фойтберґ, який із липня 1945 р. опинився у складі британської зони окупації. Деякий час Стефан переховувався у лісі біля річки Раб. Урешті-решт він потрапив до табору переміщених осіб у Вілачі, де знайшов собі роботу на кухні британської військової бази.
У 1948 р. Стефанові дозволили легально емігрувати до Великої Британії, де він улаштувався робітником на вугільну шахту в Уельсі. Початок британського життя майбутнього політика був досить скромним — він приїхав у цю країну, маючи у кишені 40 австрійських шилінгів, які зміг обміняти в Лондоні на 1 британський фунт. Проте свою роль відіграли його кулінарні здібності, і згодом С.Терлецький переходить на легшу роботу — до буфету гуртожитку гірників. Потім він працював в управлінні готелями в уельських містечках Порткоул і Сванеє, а пізніше взяв банківську позику, щоб купити власний готель в Абериствиті, а потім і у Кардіфі. Із того часу життя Стефана було назавжди пов'язане зі столицею Уельсу — Кардіфом. Навчаючись тут у середній школі та Кардіфському коледжі харчових технологій і комерції він добре опанував англійську мову. Незабаром одружився з місцевою мешканкою — Мері. Як підкреслював сам Стефан Терлецький у своїх спогадах, у той період він позбувся останніх ілюзій щодо радянської політики. Зокрема, у 1958 р. він дізнався про те, що його батько та сестра були заарештовані за «націоналістичну діяльність» і вислані на шість років до Сибіру. Мати померла ще під час Другої світової війни від інфаркту. Стефан мав змогу контактувати з рідними й навіть отримував листи від батька, який писав з елементами «табірного» гумору під наглядом пильної радянської цензури: «У нас тут чудовий клімат, 12 місяців у нас зима, усе інше — літо».
Політична кар'єра
1964 року С. Терлецькі вступив до Консервативної партії: «Я став консерватором тому, що на власні очі бачив і комунізм, і нацизм. Консерватори ж за демократію і бізнес — те, чого я та моя родина досі не знали».
Політична кар'єра С.Терлецького розпочалася у 1968 р., коли він став членом міської ради Кардіфа (Уельс) від консерваторів.
У 1974 Стефан Терлецький балотувався до британського парламенту, але програв тодішньому лейбористському прем'єру Джеймсу Каллагану. Із самого початку своєї політичної діяльності С.Терлецький багато уваги приділяв міжнародним питанням. Так, у розпал «холодної війни» він наполягав на створені Великою Британією міцного військового щита, який би «перешкоджав агресивній політиці Радянського Союзу». «У жодному разі не можна погоджуватися на пропозицію Росії скоротити наші сили в Європі. — зазначав політик у 1973 р. — Це саме тим, чого марксисти і ліві соціалісти хочуть добитися від нас. Як людина, яка народилася в рабстві, я хочу померти вільним».
С.Терлецький був також прихильником тісних зв'язків Великої Британії з Європою і багато працював у цьому напрямку. Його політична кар'єра вийшла на новий щабель, коли він очолював (1973—1975 рр.) громадсько-політичну організацію «Залишмо Британію в Європі». Також був представником політичної групи партії британських консерваторів в Європі. У 1975—1980 рр. він, крім того, обіймав посаду віце-президента молодіжної організації консерваторів в Уельсі. Консерватизм політичних поглядів С.Терлецького проявлявся в усьому. Зокрема, він закликав до повернення країни до обов'язкової військової служби, а також лобіював законопроєкт щодо запровадження нового державного свята — Національного дня Уїнстона Черчіля, який повинен був відзначатися 10 травня, у день, коли відомий політик вперше вступив на посаду прем'єр-міністра, пропонуючи замінити популярні серед європейських лівих травневі свята, які він уважав шкідливими та антидержавними за своєю суттю.
Був головою Комісії у справах ліцензій при міській раді Кардіффа (столиця Уельсу, Велика Британія; 1975—80), головою Комісії у справах служб довколишнього середовища (1979—80), головою спільної дорадчої комісії при службі здоров’я Південногламорганського округу (1978—79), радником Кардіффської міської та Південногламорганської окружної рад (1968—84), референтом преси Консервативної групи в зазначених радах (1970—83), членом особливої Парламентської комісії з Валлійських питань (1983—87), членом Парламентської делегації Сполученого Королівства до Ради Європи й Західноєвроп. Союзу (1984—87). Упродовж багатьох років був радником Союзу українців у Великій Британії.
С.Терлецький брав активну участь у громадському житі Кардіфа, зокрема, його, як відданого футбольного вболівальника та популяризатора спорту, було запрошено на посаду директора міського футбольного клубу «Кардіф-Сіті» (1975—1977 рр .).За його ініціативою у цей період до традиційного блакитного кольору форми гравців популярного у Великій Британії клубу додається жовтий. Під час його керівництва «Кардіф-Сіті» досяг значних спортивних успіхів. Так, у сезоні 1976—1977 рр. він вийшов на європейську арену та брав участь у розіграші Кубку кубків. У першому колі турніру суперником валлійців виступала команда із СРСР — тбіліське «Динамо». С.Терлецький не поїхав разом із командою на гру-відповідь у Тбілісі. Очевидно, він не хотів ризикувати, адже йому могли пригадати втечу в 1945 р. із радянського військового ешелону. Також Стефан багато зробив в боротьбі з футбольними хуліганами.
Протягом 1980-х рр. С.Терлецький, використовуючи свої зв'язки у Вестмінстері, робив спроби добитися зустрічі зі своїм батьком. Спочатку він через знайомих у міністерстві закордонних справ домовився винести дане питання на порядок денний зустрічі глави британського зовнішньополітичного відомства Дж. Гау з його радянським колегою А.Ґромиком. Унаслідок цих переговорів у жовтні 1984 р. його батько був звільнений і навіть зміг повернутися до рідної Антонівки. Того ж року у результаті подальших перемовин МЗС Великої Британії та СРСР і за спеціальним дозволом КДБ батько Стефана — Олексій Терлецький — отримав можливість приїхати до Сполученого Королівства. Ця подія широко висвітлювалася в уельській пресі та була сприйнята британським суспільством як маленька перемога над радянським режимом. Та з поверненням в Україну його батько був паралізований і не міг розмовляти, а коли вже сам Стефан Терлецький зібрався у 1986 р. відвідати Антонівку, то перед виїздом він дізнався, що його батько помер. Він навіть не зміг приїхати на його похорон через затримку з візовим питанням. Проте вже коли в окупованій комуністами Україні тривала «перебудова», С.Терлецький із дружиною все ж таки відвідали могилу батька та рідну Антонівку як члени британської делегації, що прибула на запрошення одного з радянських лідерів.
Депутат Парламенту
Терлецький став депутатом парламенту у 1983 році, коли до влади прийшла Маргарет Тетчер, яка обрала його своїм радником. Він став першим етнічним українцем, який удостоївся високого звання – депутата британського парламенту. «Якби мої рідні в Україні знали, що я тут стою і знали, що я кажу, то в них текли б сльози радості» - такими були перші слова Стефана Терлецького в легендарному Вестмінстері.
Протягом цілої парламентської каденції С.Терлецький зарекомендував себе як послідовний опонент радянського комуністичного режиму. Так, в одному зі своїх виступів 24 січня 1984 р. він запитував голову МВС країни про те, «які заходи вживаються для перешкоджання морякам радянських торгових суден займатися шпигунською діяльністю під час заходу в англійські морські порти»
У своїй діяльності С.Терлецький постійно прагнув виділити в очах британської громадськості Україну як окрему державу, підштовхнути владу Великої Британії до формування окремої політики щодо УРСР. Зокрема, під час парламентських дебатів 4 квітня 1984 р. С.Терлецький запитав тогочасного керівника англійського зовнішньополітичного відомства: «Який статус уряд її величності надає Україні?», та отримав відповідь М.Ріфкінда: «Ми визнаємо Українську Радянську Соціалістичну Республіку у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік». Потім С.Терлецький запитав, чи не вплине на офіційну позицію Сполученого Королівства обрання радянської України до Ради Безпеки ООН? На що було заявлено: цей факт аж ніяк не означає визнання УРСР як незалежної держави. Незважаючи на це, такі депутатські запити С.Терлецького можна вважати першою спробою порушити питання про незалежність України на європейському рівні.
У 1985 р. С.Терлецький переймався проблемою гонки озброєнь. Зокрема, на слуханнях у палаті громад 15 січня 1986 р. він звертався до секретаря у справах державної торгівлі Великої Британії, чи можливе використання СРСР британських промислових технологій для розвитку радянського військово-промислового комплексу та вдосконалення ядерних озброєнь? На це тодішній керівник комітету державної торгівлі П.Ченон відповів, що «це неможливо, і для цього існує контроль за експортом, а також є можливість припинити експорт, якщо такі факти будуть виявлені».
Початок «перебудови» у СРСР С.Терлецький сприйняв як першу ластівку надії на майбутню незалежність України. Весна 1986 р. стала важливою віхою його кар'єри, розквітом його активності, у тому числі у питаннях щодо англо-радянських взаємин та змін у радянському суспільстві. Особливо С.Терлецький переймався питаннями відкриття дипломатичного представництва Великої Британії у Києві. Так, на слуханнях у палаті громад 12 травня 1986 р. він звернувся із запитом до секретаря закордонних справ та у справах Співдружності, чи не вважає він за необхідне відкриття британського консульства у Києві? Тодішній голова зовнішньополітичного відомства відповів, що «Британія не планує відкривати консульство у Києві, а інтереси британських підданих, які проживають або тимчасово перебувають у Києві, охоплені консульськими послугами посольства її величності у Москві».
С.Терлецький щиро переймався долею населення України після Чорнобильської катастрофи. Зокрема, він брав активну участь у парламентських слуханнях, присвячених цій проблемі. С.Терлецький звернувся із запитом до голови міністерства внутрішніх справ Ґ.Шоу, коли саме він отримав першу інформацію про вибух реактора у Чорнобилі? Відповідь була така, що "коли від Радянського Союзу повідомлення з цього приводу були відсутні, перша інформація про інцидент надійшла від європейських країн. Офіцер підрозділу «Devon emergency» зателефонував до МВС із цього приводу, вислухавши 28 квітня 1986 р. радіоповідомлення щодо ймовірної ядерної аварії у СРСР.
Одним з основних напрямів активності С.Терлецького також була правозахисна діяльність. Протягом 1986 р. він порушував питання щодо підтримки відповідного руху у СРСР. Зокрема, на слуханнях про стан справ із правами людини у Радянському Союзі 18 листопада 1986 р. С.Терлецький запитував голову МЗС Великої Британії, чи подаватиме він ноту протесту щодо глушіння західних радіостанцій радянськими спецслужбами та арешту 41 члена Гельсінської правозахисної спілки? На це очільник відомства Т.Рентон зазначив, що "Британія порушить це питання через Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Останні виступи члена парламенту С.Терлецького (січень 1987 р.) стосувалися навчання британських студентів у Києві, проблем дотримання прав людини у СРСР, англо-радянських торговельних відносин тощо.
У травні 1987 у Страсбурзі (Франція) вніс на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи постанову щодо права українського народу на самовизначення й ситуації в Україні, яку підписали 30 послів (депутатів) Європейського парламенту. Подібну постанову вніс на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи й стосовно права польського народу на самовизначення, а роком раніше виголосив головну промову в Парламентській асамблеї Ради Європи щодо права Естонії, Латвії та Литви на самовизначення. У складі офіційної британської делегацій побував більш ніж у 30-ти країнах.
У 1987 р. С.Терлецький втратив місце у парламенті від свого округу, поступившись Р.Морґану. Але у 1989 р. він отримав не менш почесну посаду представника британського уряду в комітеті з прав людини Ради Європи. На думку керівництва консервативної партії Великої Британії, Стефан Терлецький, який багато пережив за своє життя, найкраще підходив для цієї посади, яка передбачала участь у перевірці умов утримання англійців та інших громадян у в'язницях у різних регіонах Європи, у тому числі у колишніх країнах соціалістичного блоку. Він вимагав від європейських урядовців дотримання прав ув'язнених, активно виступав проти тортур у тюрмах.
Коли розпався СРСР С.Терлецький став одним із палких прихильників незалежності України та захисників її політичних інтересів на теренах Європи. Політик також підтримував процес здобуття незалежності іншими, зокрема, прибалтійськими республіками. Так, в одному зі своїх виступів він назвав примусове включення держав Балтії до складу СРСР «однією з найсерйозніших несправедливостей нашого часу».
У 1992 р. королева Великої Британії нагородила С.Терлецького Орденом командора Британської імперії ("Commander of the Order of the British Empire") — однією з найвищих державних нагород Сполученого Королівства, якою відзначаються особливі заслуги громадянина перед державою, а також срібну ювілейну медаль Її Величності Королеви за публічні та спортивні заслуги в Уельсі.
Британський українець користувався повагою колег та навіть політичних опонентів із лав лейбористської партії. Як, зокрема, зазначав його суперник на виборах в Уельсі К.Бренан: "Незважаючи на наші розбіжності з політичних питань, я дуже поважаю його чудовий життєвий шлях і те, чого він досяг у житі та під час перебування депутатом парламенту від Західного Кардіфа. Ґ.Ніл, лідер консерваторів у Кардіфській раді, характеризував С.Терлецького як «відвертого і дуже сильного оратора».
Вісім років С.Терлецькі представляв Велику Британію в Раді Європи (за нього проголосували 650 членів британського парламенту). Колишній остарбайтер ніколи не забував своєї батьківщини та її мови. Він захоплювався історією й всі знахідки, що стосувалися невідомих сторінок нашого краю, передавав до музеїв Івано-Франківська. За його сприяння і допомоги побудований міст через річку Тумачик в с. Антонівка.
В останні роки життя С.Терлецький (член Консервативної партії Великої Британії) — почесний член Європарламенту і член Палати общин британського парламенту, був знайомий з усіма політиками першої величини Англії, а також чи не всіх інших країн Європи і Америки. Цей українець зустрічався з Папою Римським Іоанном Павлом ІІ, президентом США Р. Рейганом, лідером СРСР М. Горбачовим, котрого змусив не тільки перейти на українську мову, а й прочитати напам’ять «Заповіт» і уривок з поеми «Кавказ».
У липні 2005 р. С.Терлецький видав історію свого життя під назвою «Від війни до Вестмінстера», над якою працював декілька років. Цю книгу схвально сприйняла британська громадськість. Сам автор давав багато коментарів щодо свого життєвого досвіду. Так, в одному з інтерв'ю телерадіокомпанії «Бі-Бі-Сі-Уельс», він, зокрема, зазначав: «Робота на фермі була пеклом з тієї простої причини, що я, будучи просто рабом, не мав жодних прав». С. Терлецький щиро вітав демократичні перетворення в Україні періоду «Помаранчевої революції», у 2005 р. він зустрічався із президентом В. Ющенком та відзначив певні досягнення у сфері свободи слова і прав людини.
Помер Стефан Терлецький 21 лютого 2006 року. Особистий архів політика його родичі передали до Українського товариства у Лондоні.
Примітки
- The final farewell to Stefan Terlezki
Література
- Винниченко І. І. Терлецький Стефан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 64. — .
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- The road from Ukraine to Westminster and back by Tony Leliw // Brama. — 2003. — 1 January. — Р.3
- Terlezki S. Obituaries // The Telegraph. — 2006. — 27 February. — P.46
- БРИТАНСЬКИЙ КОНСЕРВАТИВНИЙ ПОЛІТИК СТЕФАН ТЕРЛЕЦЬКИЙ (1927—2006 рр.) О. В. Козерод Український історичний журнал, № 5, 2010, C. 202—207
Посилання
- Терлецький Стефан // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.238.
- Єгор Брайлян Стефан Терлецький – український радник Маргарет Тетчер
- Єгор Брайлян Стефан Терлецький радив Маргарет Тетчер, як боротися з СРСР.
- Терлецький: з біженців - у депутати британського парламенту
- Радник Тетчер - хлопець з України: фото
- From War to Westminster: Stefan Terlezki, ITV Wales 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Terleckij Stefan Oleksijovich Terleckij angl Stefan Terlezki 29 zhovtnya 1927 19271029 v s Antonivka teper Tlumackogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 21 lyutogo 2006 britanskij politik ukrayinskij diaspornij diyach deputat Radi Yevropi Pershij etnichnij ukrayinec yakij buv chlenom britanskogo parlamentu radnik prem yer ministra Margaret Tetcher biznesmen mecenat Stefan TerleckijStefan TerleckijMP1983 1987Monarh Yelizaveta IIDirektor Chairman FK Kardiff Siti 1975 1977Narodivsya 29 zhovtnya 1927 1927 10 29 Antonivka Tlumackij povit Stanislavivske voyevodstvo Druga Rich PospolitaPomer 21 lyutogo 2006 2006 02 21 78 rokiv en Velika BritaniyaVidomij yak politikPiddanstvo Velika BritaniyaNacionalnist ukrayinecOsvita en Politichna partiya Konservativna partiyaBatko Oleksa TerleckijU shlyubi z MeriProfesiya politikNagorodiPochesni zvannya Pochesnij chlen Yevroparlamentu Stefan Terleckij z Margaret TetcherBiografiyaZhittyevij shlyah Stefana Terleckogo rozpochavsya na Ivano Frankivshini Vin narodivsya u seli Antonivka Tlumackogo rajonu Cya teritoriya na toj chas bula u skladi Rechi Pospolitoyi V Antonivci Stefan zakinchiv miscevu polsku shkolu de jogo navchali gramoti Pershoyu vchitelkoyu jogo bula ukrayinska poetesa Mariya Lenert Dombrovska 1881 1963 rr vidoma pid psevdonimom Marijka Pidgiryanka Batko Stefana Oleksa Terleckij viv domashnye gospodarstvo i dopomagav svoyim odnoselcyam na budivnictvi pracyuvav na cegelnomu zavodi U 1939 r zgidno z paktom Molotova Ribentropa zahidna chastina Ukrayini bula aneksovana SRSR i do Antonivki prijshli veliki zmini Vid radyanskoyi vladi postrazhdalo bagato rodichiv Stefana Jogo dyadko razom iz rodinoyu buv rozkurkulenij i zaslanij do Sibiru pislya togo yak zaplativ susidam za dopomogu u zbiranni vrozhayu Yak ukrayinski nacionalisti do shidnih rajoniv SRSR buli vislani takozh dvoyuridni brati Stefana yaki navchalisya v Ivano Frankivsku Ce spriyalo formuvannyu u hlopcya stijkih antiradyanskih poglyadiv Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni j prihodu nimciv 14 richnij Stefan zmushenij buv pracyuvati na vijskovih ob yektah vin remontuvav razom z inshimi odnoselcyami zaliznichnij mist cherez Dnister poshkodzhenij pid chas vidstupu radyanskoyi armiyi U toj zhe period S Terleckij stav svidkom masovih rozstriliv nacistami miscevih yevreyiv Jogo rodina spivchuvala yevrejskomu naselennyu j usilyako namagalasya vryatuvati hocha b dekogo Tak Stefan prosiv svogo batka viklopotati u miscevogo katolickogo svyashenika hristiyanske svidoctvo pro narodzhennya dlya poryatunku vid rozstrilu odniyeyi z zhertv Pislya zavershennya budivnictva mostu 14 richnij pidlitok opinivsya na rinku nevilnichoyi praci v Avstriyi zvidki vin potrapiv yak bezkoshtovnij pracivnik do odnogo z fermeriv u misti Fojtberg nepodalik vid Graca Tut vin probuv do 1945 r Takim chinom S Terleckij praktichno vse svoye zhittya prozhiv bez pidtrimki ridnih zokrema vlasnogo batka vin zmig pobachiti lishe cherez 42 roki Koli Fojtberg zajnyali radyanski vijska Stefan spodivavsya sho jogo perepravlyat na Batkivshinu prote kolishnim pidnevilnim pracivnikam ogolosili sho voni poyidut na Dalekij Shid dlya dopomogi u vijni proti Yaponiyi I tut S Terleckij virishiv kardinalno zminiti svoyu dolyu U Budapeshti vin utik iz radyanskogo potyagu sho pryamuvav na Dalekij Shid i povernuvsya u Fojtberg yakij iz lipnya 1945 r opinivsya u skladi britanskoyi zoni okupaciyi Deyakij chas Stefan perehovuvavsya u lisi bilya richki Rab Ureshti resht vin potrapiv do taboru peremishenih osib u Vilachi de znajshov sobi robotu na kuhni britanskoyi vijskovoyi bazi U 1948 r Stefanovi dozvolili legalno emigruvati do Velikoyi Britaniyi de vin ulashtuvavsya robitnikom na vugilnu shahtu v Uelsi Pochatok britanskogo zhittya majbutnogo politika buv dosit skromnim vin priyihav u cyu krayinu mayuchi u kisheni 40 avstrijskih shilingiv yaki zmig obminyati v Londoni na 1 britanskij funt Prote svoyu rol vidigrali jogo kulinarni zdibnosti i zgodom S Terleckij perehodit na legshu robotu do bufetu gurtozhitku girnikiv Potim vin pracyuvav v upravlinni gotelyami v uelskih mistechkah Portkoul i Svaneye a piznishe vzyav bankivsku poziku shob kupiti vlasnij gotel v Aberistviti a potim i u Kardifi Iz togo chasu zhittya Stefana bulo nazavzhdi pov yazane zi stoliceyu Uelsu Kardifom Navchayuchis tut u serednij shkoli ta Kardifskomu koledzhi harchovih tehnologij i komerciyi vin dobre opanuvav anglijsku movu Nezabarom odruzhivsya z miscevoyu meshkankoyu Meri Yak pidkreslyuvav sam Stefan Terleckij u svoyih spogadah u toj period vin pozbuvsya ostannih ilyuzij shodo radyanskoyi politiki Zokrema u 1958 r vin diznavsya pro te sho jogo batko ta sestra buli zaareshtovani za nacionalistichnu diyalnist i vislani na shist rokiv do Sibiru Mati pomerla she pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vid infarktu Stefan mav zmogu kontaktuvati z ridnimi j navit otrimuvav listi vid batka yakij pisav z elementami tabirnogo gumoru pid naglyadom pilnoyi radyanskoyi cenzuri U nas tut chudovij klimat 12 misyaciv u nas zima use inshe lito Politichna kar yera 1964 roku S Terlecki vstupiv do Konservativnoyi partiyi Ya stav konservatorom tomu sho na vlasni ochi bachiv i komunizm i nacizm Konservatori zh za demokratiyu i biznes te chogo ya ta moya rodina dosi ne znali Politichna kar yera S Terleckogo rozpochalasya u 1968 r koli vin stav chlenom miskoyi radi Kardifa Uels vid konservatoriv U 1974 Stefan Terleckij balotuvavsya do britanskogo parlamentu ale prograv todishnomu lejboristskomu prem yeru Dzhejmsu Kallaganu Iz samogo pochatku svoyeyi politichnoyi diyalnosti S Terleckij bagato uvagi pridilyav mizhnarodnim pitannyam Tak u rozpal holodnoyi vijni vin napolyagav na stvoreni Velikoyu Britaniyeyu micnogo vijskovogo shita yakij bi pereshkodzhav agresivnij politici Radyanskogo Soyuzu U zhodnomu razi ne mozhna pogodzhuvatisya na propoziciyu Rosiyi skorotiti nashi sili v Yevropi zaznachav politik u 1973 r Ce same tim chogo marksisti i livi socialisti hochut dobitisya vid nas Yak lyudina yaka narodilasya v rabstvi ya hochu pomerti vilnim S Terleckij buv takozh prihilnikom tisnih zv yazkiv Velikoyi Britaniyi z Yevropoyu i bagato pracyuvav u comu napryamku Jogo politichna kar yera vijshla na novij shabel koli vin ocholyuvav 1973 1975 rr gromadsko politichnu organizaciyu Zalishmo Britaniyu v Yevropi Takozh buv predstavnikom politichnoyi grupi partiyi britanskih konservatoriv v Yevropi U 1975 1980 rr vin krim togo obijmav posadu vice prezidenta molodizhnoyi organizaciyi konservatoriv v Uelsi Konservatizm politichnih poglyadiv S Terleckogo proyavlyavsya v usomu Zokrema vin zaklikav do povernennya krayini do obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi a takozh lobiyuvav zakonoproyekt shodo zaprovadzhennya novogo derzhavnogo svyata Nacionalnogo dnya Uyinstona Cherchilya yakij povinen buv vidznachatisya 10 travnya u den koli vidomij politik vpershe vstupiv na posadu prem yer ministra proponuyuchi zaminiti populyarni sered yevropejskih livih travnevi svyata yaki vin uvazhav shkidlivimi ta antiderzhavnimi za svoyeyu suttyu Buv golovoyu Komisiyi u spravah licenzij pri miskij radi Kardiffa stolicya Uelsu Velika Britaniya 1975 80 golovoyu Komisiyi u spravah sluzhb dovkolishnogo seredovisha 1979 80 golovoyu spilnoyi doradchoyi komisiyi pri sluzhbi zdorov ya Pivdennoglamorganskogo okrugu 1978 79 radnikom Kardiffskoyi miskoyi ta Pivdennoglamorganskoyi okruzhnoyi rad 1968 84 referentom presi Konservativnoyi grupi v zaznachenih radah 1970 83 chlenom osoblivoyi Parlamentskoyi komisiyi z Vallijskih pitan 1983 87 chlenom Parlamentskoyi delegaciyi Spoluchenogo Korolivstva do Radi Yevropi j Zahidnoyevrop Soyuzu 1984 87 Uprodovzh bagatoh rokiv buv radnikom Soyuzu ukrayinciv u Velikij Britaniyi S Terleckij brav aktivnu uchast u gromadskomu zhiti Kardifa zokrema jogo yak viddanogo futbolnogo vbolivalnika ta populyarizatora sportu bulo zaprosheno na posadu direktora miskogo futbolnogo klubu Kardif Siti 1975 1977 rr Za jogo iniciativoyu u cej period do tradicijnogo blakitnogo koloru formi gravciv populyarnogo u Velikij Britaniyi klubu dodayetsya zhovtij Pid chas jogo kerivnictva Kardif Siti dosyag znachnih sportivnih uspihiv Tak u sezoni 1976 1977 rr vin vijshov na yevropejsku arenu ta brav uchast u rozigrashi Kubku kubkiv U pershomu koli turniru supernikom vallijciv vistupala komanda iz SRSR tbiliske Dinamo S Terleckij ne poyihav razom iz komandoyu na gru vidpovid u Tbilisi Ochevidno vin ne hotiv rizikuvati adzhe jomu mogli prigadati vtechu v 1945 r iz radyanskogo vijskovogo eshelonu Takozh Stefan bagato zrobiv v borotbi z futbolnimi huliganami Protyagom 1980 h rr S Terleckij vikoristovuyuchi svoyi zv yazki u Vestminsteri robiv sprobi dobitisya zustrichi zi svoyim batkom Spochatku vin cherez znajomih u ministerstvi zakordonnih sprav domovivsya vinesti dane pitannya na poryadok dennij zustrichi glavi britanskogo zovnishnopolitichnogo vidomstva Dzh Gau z jogo radyanskim kolegoyu A Gromikom Unaslidok cih peregovoriv u zhovtni 1984 r jogo batko buv zvilnenij i navit zmig povernutisya do ridnoyi Antonivki Togo zh roku u rezultati podalshih peremovin MZS Velikoyi Britaniyi ta SRSR i za specialnim dozvolom KDB batko Stefana Oleksij Terleckij otrimav mozhlivist priyihati do Spoluchenogo Korolivstva Cya podiya shiroko visvitlyuvalasya v uelskij presi ta bula sprijnyata britanskim suspilstvom yak malenka peremoga nad radyanskim rezhimom Ta z povernennyam v Ukrayinu jogo batko buv paralizovanij i ne mig rozmovlyati a koli vzhe sam Stefan Terleckij zibravsya u 1986 r vidvidati Antonivku to pered viyizdom vin diznavsya sho jogo batko pomer Vin navit ne zmig priyihati na jogo pohoron cherez zatrimku z vizovim pitannyam Prote vzhe koli v okupovanij komunistami Ukrayini trivala perebudova S Terleckij iz druzhinoyu vse zh taki vidvidali mogilu batka ta ridnu Antonivku yak chleni britanskoyi delegaciyi sho pribula na zaproshennya odnogo z radyanskih lideriv Deputat Parlamentu Terleckij stav deputatom parlamentu u 1983 roci koli do vladi prijshla Margaret Tetcher yaka obrala jogo svoyim radnikom Vin stav pershim etnichnim ukrayincem yakij udostoyivsya visokogo zvannya deputata britanskogo parlamentu Yakbi moyi ridni v Ukrayini znali sho ya tut stoyu i znali sho ya kazhu to v nih tekli b slozi radosti takimi buli pershi slova Stefana Terleckogo v legendarnomu Vestminsteri Protyagom ciloyi parlamentskoyi kadenciyi S Terleckij zarekomenduvav sebe yak poslidovnij oponent radyanskogo komunistichnogo rezhimu Tak v odnomu zi svoyih vistupiv 24 sichnya 1984 r vin zapituvav golovu MVS krayini pro te yaki zahodi vzhivayutsya dlya pereshkodzhannya moryakam radyanskih torgovih suden zajmatisya shpigunskoyu diyalnistyu pid chas zahodu v anglijski morski porti U svoyij diyalnosti S Terleckij postijno pragnuv vidiliti v ochah britanskoyi gromadskosti Ukrayinu yak okremu derzhavu pidshtovhnuti vladu Velikoyi Britaniyi do formuvannya okremoyi politiki shodo URSR Zokrema pid chas parlamentskih debativ 4 kvitnya 1984 r S Terleckij zapitav togochasnogo kerivnika anglijskogo zovnishnopolitichnogo vidomstva Yakij status uryad yiyi velichnosti nadaye Ukrayini ta otrimav vidpovid M Rifkinda Mi viznayemo Ukrayinsku Radyansku Socialistichnu Respubliku u skladi Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Potim S Terleckij zapitav chi ne vpline na oficijnu poziciyu Spoluchenogo Korolivstva obrannya radyanskoyi Ukrayini do Radi Bezpeki OON Na sho bulo zayavleno cej fakt azh niyak ne oznachaye viznannya URSR yak nezalezhnoyi derzhavi Nezvazhayuchi na ce taki deputatski zapiti S Terleckogo mozhna vvazhati pershoyu sproboyu porushiti pitannya pro nezalezhnist Ukrayini na yevropejskomu rivni U 1985 r S Terleckij perejmavsya problemoyu gonki ozbroyen Zokrema na sluhannyah u palati gromad 15 sichnya 1986 r vin zvertavsya do sekretarya u spravah derzhavnoyi torgivli Velikoyi Britaniyi chi mozhlive vikoristannya SRSR britanskih promislovih tehnologij dlya rozvitku radyanskogo vijskovo promislovogo kompleksu ta vdoskonalennya yadernih ozbroyen Na ce todishnij kerivnik komitetu derzhavnoyi torgivli P Chenon vidpoviv sho ce nemozhlivo i dlya cogo isnuye kontrol za eksportom a takozh ye mozhlivist pripiniti eksport yaksho taki fakti budut viyavleni Pochatok perebudovi u SRSR S Terleckij sprijnyav yak pershu lastivku nadiyi na majbutnyu nezalezhnist Ukrayini Vesna 1986 r stala vazhlivoyu vihoyu jogo kar yeri rozkvitom jogo aktivnosti u tomu chisli u pitannyah shodo anglo radyanskih vzayemin ta zmin u radyanskomu suspilstvi Osoblivo S Terleckij perejmavsya pitannyami vidkrittya diplomatichnogo predstavnictva Velikoyi Britaniyi u Kiyevi Tak na sluhannyah u palati gromad 12 travnya 1986 r vin zvernuvsya iz zapitom do sekretarya zakordonnih sprav ta u spravah Spivdruzhnosti chi ne vvazhaye vin za neobhidne vidkrittya britanskogo konsulstva u Kiyevi Todishnij golova zovnishnopolitichnogo vidomstva vidpoviv sho Britaniya ne planuye vidkrivati konsulstvo u Kiyevi a interesi britanskih piddanih yaki prozhivayut abo timchasovo perebuvayut u Kiyevi ohopleni konsulskimi poslugami posolstva yiyi velichnosti u Moskvi S Terleckij shiro perejmavsya doleyu naselennya Ukrayini pislya Chornobilskoyi katastrofi Zokrema vin brav aktivnu uchast u parlamentskih sluhannyah prisvyachenih cij problemi S Terleckij zvernuvsya iz zapitom do golovi ministerstva vnutrishnih sprav G Shou koli same vin otrimav pershu informaciyu pro vibuh reaktora u Chornobili Vidpovid bula taka sho koli vid Radyanskogo Soyuzu povidomlennya z cogo privodu buli vidsutni persha informaciya pro incident nadijshla vid yevropejskih krayin Oficer pidrozdilu Devon emergency zatelefonuvav do MVS iz cogo privodu visluhavshi 28 kvitnya 1986 r radiopovidomlennya shodo jmovirnoyi yadernoyi avariyi u SRSR Odnim z osnovnih napryamiv aktivnosti S Terleckogo takozh bula pravozahisna diyalnist Protyagom 1986 r vin porushuvav pitannya shodo pidtrimki vidpovidnogo ruhu u SRSR Zokrema na sluhannyah pro stan sprav iz pravami lyudini u Radyanskomu Soyuzi 18 listopada 1986 r S Terleckij zapituvav golovu MZS Velikoyi Britaniyi chi podavatime vin notu protestu shodo glushinnya zahidnih radiostancij radyanskimi specsluzhbami ta areshtu 41 chlena Gelsinskoyi pravozahisnoyi spilki Na ce ochilnik vidomstva T Renton zaznachiv sho Britaniya porushit ce pitannya cherez Organizaciyu z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe Ostanni vistupi chlena parlamentu S Terleckogo sichen 1987 r stosuvalisya navchannya britanskih studentiv u Kiyevi problem dotrimannya prav lyudini u SRSR anglo radyanskih torgovelnih vidnosin tosho U travni 1987 u Strasburzi Franciya vnis na rozglyad Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi postanovu shodo prava ukrayinskogo narodu na samoviznachennya j situaciyi v Ukrayini yaku pidpisali 30 posliv deputativ Yevropejskogo parlamentu Podibnu postanovu vnis na rozglyad Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi j stosovno prava polskogo narodu na samoviznachennya a rokom ranishe vigolosiv golovnu promovu v Parlamentskij asambleyi Radi Yevropi shodo prava Estoniyi Latviyi ta Litvi na samoviznachennya U skladi oficijnoyi britanskoyi delegacij pobuvav bilsh nizh u 30 ti krayinah U 1987 r S Terleckij vtrativ misce u parlamenti vid svogo okrugu postupivshis R Morganu Ale u 1989 r vin otrimav ne mensh pochesnu posadu predstavnika britanskogo uryadu v komiteti z prav lyudini Radi Yevropi Na dumku kerivnictva konservativnoyi partiyi Velikoyi Britaniyi Stefan Terleckij yakij bagato perezhiv za svoye zhittya najkrashe pidhodiv dlya ciyeyi posadi yaka peredbachala uchast u perevirci umov utrimannya anglijciv ta inshih gromadyan u v yaznicyah u riznih regionah Yevropi u tomu chisli u kolishnih krayinah socialistichnogo bloku Vin vimagav vid yevropejskih uryadovciv dotrimannya prav uv yaznenih aktivno vistupav proti tortur u tyurmah Koli rozpavsya SRSR S Terleckij stav odnim iz palkih prihilnikiv nezalezhnosti Ukrayini ta zahisnikiv yiyi politichnih interesiv na terenah Yevropi Politik takozh pidtrimuvav proces zdobuttya nezalezhnosti inshimi zokrema pribaltijskimi respublikami Tak v odnomu zi svoyih vistupiv vin nazvav primusove vklyuchennya derzhav Baltiyi do skladu SRSR odniyeyu z najserjoznishih nespravedlivostej nashogo chasu U 1992 r koroleva Velikoyi Britaniyi nagorodila S Terleckogo Ordenom komandora Britanskoyi imperiyi Commander of the Order of the British Empire odniyeyu z najvishih derzhavnih nagorod Spoluchenogo Korolivstva yakoyu vidznachayutsya osoblivi zaslugi gromadyanina pered derzhavoyu a takozh sribnu yuvilejnu medal Yiyi Velichnosti Korolevi za publichni ta sportivni zaslugi v Uelsi Britanskij ukrayinec koristuvavsya povagoyu koleg ta navit politichnih oponentiv iz lav lejboristskoyi partiyi Yak zokrema zaznachav jogo supernik na viborah v Uelsi K Brenan Nezvazhayuchi na nashi rozbizhnosti z politichnih pitan ya duzhe povazhayu jogo chudovij zhittyevij shlyah i te chogo vin dosyag u zhiti ta pid chas perebuvannya deputatom parlamentu vid Zahidnogo Kardifa G Nil lider konservatoriv u Kardifskij radi harakterizuvav S Terleckogo yak vidvertogo i duzhe silnogo oratora Visim rokiv S Terlecki predstavlyav Veliku Britaniyu v Radi Yevropi za nogo progolosuvali 650 chleniv britanskogo parlamentu Kolishnij ostarbajter nikoli ne zabuvav svoyeyi batkivshini ta yiyi movi Vin zahoplyuvavsya istoriyeyu j vsi znahidki sho stosuvalisya nevidomih storinok nashogo krayu peredavav do muzeyiv Ivano Frankivska Za jogo spriyannya i dopomogi pobudovanij mist cherez richku Tumachik v s Antonivka V ostanni roki zhittya S Terleckij chlen Konservativnoyi partiyi Velikoyi Britaniyi pochesnij chlen Yevroparlamentu i chlen Palati obshin britanskogo parlamentu buv znajomij z usima politikami pershoyi velichini Angliyi a takozh chi ne vsih inshih krayin Yevropi i Ameriki Cej ukrayinec zustrichavsya z Papoyu Rimskim Ioannom Pavlom II prezidentom SShA R Rejganom liderom SRSR M Gorbachovim kotrogo zmusiv ne tilki perejti na ukrayinsku movu a j prochitati napam yat Zapovit i urivok z poemi Kavkaz Zustrich Stefana Terleckogo z Viktorom Yushenkom 2006 U lipni 2005 r S Terleckij vidav istoriyu svogo zhittya pid nazvoyu Vid vijni do Vestminstera nad yakoyu pracyuvav dekilka rokiv Cyu knigu shvalno sprijnyala britanska gromadskist Sam avtor davav bagato komentariv shodo svogo zhittyevogo dosvidu Tak v odnomu z interv yu teleradiokompaniyi Bi Bi Si Uels vin zokrema zaznachav Robota na fermi bula peklom z tiyeyi prostoyi prichini sho ya buduchi prosto rabom ne mav zhodnih prav S Terleckij shiro vitav demokratichni peretvorennya v Ukrayini periodu Pomaranchevoyi revolyuciyi u 2005 r vin zustrichavsya iz prezidentom V Yushenkom ta vidznachiv pevni dosyagnennya u sferi svobodi slova i prav lyudini Pomer Stefan Terleckij 21 lyutogo 2006 roku Osobistij arhiv politika jogo rodichi peredali do Ukrayinskogo tovaristva u Londoni PrimitkiThe final farewell to Stefan TerlezkiLiteraturaVinnichenko I I Terleckij Stefan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 64 ISBN 978 966 00 1359 9 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s The road from Ukraine to Westminster and back by Tony Leliw Brama 2003 1 January R 3 Terlezki S Obituaries The Telegraph 2006 27 February P 46 BRITANSKIJ KONSERVATIVNIJ POLITIK STEFAN TERLECKIJ 1927 2006 rr O V Kozerod Ukrayinskij istorichnij zhurnal 5 2010 C 202 207PosilannyaTerleckij Stefan Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 238 Yegor Brajlyan Stefan Terleckij ukrayinskij radnik Margaret Tetcher Yegor Brajlyan Stefan Terleckij radiv Margaret Tetcher yak borotisya z SRSR Terleckij z bizhenciv u deputati britanskogo parlamentu Radnik Tetcher hlopec z Ukrayini foto From War to Westminster Stefan Terlezki ITV Wales 2002