Саксофо́н (англ. saxophone, італ. saxofono від імені винахідника та грец. φωνη) — духовий музичний інструмент.
Сконструйований 1841 року бельгійським майстром Адольфом Саксом (патент 1846 року). Виготовляється з латуні. Має конічний стовбур, мундштук з одинарною тростю (як у кларнета) та систему клапанів (як у гобоя та флейти), через що належить до сімейства дерев'яних духових.
Історія
Винайдення
Саксофон був вперше продемонстрований Адольфом Саксом у 1841 році на виставці в Брюселі. Початково автор називав свій винахід «мундштучним офіклеїдом» — Сакс намагався усунути інтонаційні розбіжності між дерев'яними і мідними інструментами духових оркестрів, заповнити тембровий простір між ними, і для цієї мети зайнявся переробкою офіклеїдів — мідних духових з клапанною системою. Нововведення Сакса полягало головним чином у заміні чашоподібного мундштука одинарною тростиною (як у кларнета), а також у вдосконаленні системи клапанів за принципом німецького флейтиста Теобальда Бема.
12 червня 1842 Гектор Берліоз опублікував у Паризькому часописі «Journal des Debats» статтю, в якій назвав винахід Сакса «саксофоном», згодом ця назва закріпилася за інструментом. Берліоз став також автором першого твору, спеціально написаного для інструментального складу із включенням саксофону — хоралу для голосу і шести духових. Окрім саксофона в хоралі використовуються інші інструменти, вдосконалені Саксом, зокрема бас-кларнет. 3 лютого 1844 композитор сам диригував оркестром, а вже в грудні саксофон вперше з'явився в оперному оркестрі на прем'єрі опери Жоржа Кастнера «Останній цар Юдеї». У тому ж році саксофон був представлений на промисловій виставці в Парижі.
21 березня 1846 а Сакс отримав патент на «систему духових інструментів, названих саксофонами», що включала вісім різновидів. За рік до того саксофони разом з іншими сконструйованими інструментами, саксгорнами і саксотрубами, були введені до французьких військових оркестрів для заміни гобоїв, фаготів і валторн.
Входження до європейської музики
Будучи знавцем оркестровки і можливостей інструментів, Берліоз включив до своєї праці «Мистецтво інструментування» досить велику статтю про саксофони і дав цим інструментам позитивну характеристику. Композитори періодично включали саксофон до оркестрів (як правило, в операх): Галеві — «Вічний жид» (1852), Мейєрбер — «Африканка» (1865), Тома — (1868) і «Франческа да Ріміні» (1882), Деліб — «Сільвія» (1876), Массне — (1877) , «Іродіада» (1881) і «Вертер» (1886), Сен-Санс — «Генріх VIII» (1883), — «Лютий» (1895) та інші. У симфонічному оркестрі саксофон використовувався набагато рідше, один з найвідоміших випадків його застосування — музика Жоржа Бізе до драми Альфонса Доде «Арлезіанка» (1874), де інструмент має два великі сольні епізоди.
У 1857–1870 роках Сакс викладав гру на саксофоні у військовому училищі при Паризькій консерваторії. За ці роки він підготував ряд першокласних музикантів і надихнув композиторів на створення творів, написаних спеціально для саксофона. Однак через вибух Франко-прусської війни (1870), попит на новий інструмент зменшився, клас саксофона в Паризькій консерваторії був закритий до 1942 року, а центр розвитку інструмента перемістився до Америки.
Входження до джазу
Кінець XIX століття в США є епохою зародження джазу, і саксофон, завдяки специфічному звукові та величезним можливостям вираження, швидко завоював популярність у цьому музичному напрямку. Приблизно з 1918 року, за висловом одного з критиків, країну заполонила «саксофономанія». Налагоджене масове виробництво цих інструментів сприяло їх швидкому поширенню, і навіть ранні джазові записи кінця 1910-х — початку 1920-х років свідчать про велику популярність саксофона в джазі.
В епоху свінгу (з середини 1930-х років) стали модними джазові оркестри (біґбенди), в яких група саксофонів стала обов'язковою. Як правило, до складу такого оркестру входило не менше п'яти саксофонів (два альтових, два тенорових і один баритоновий), однак склад міг змінюватися, при цьому один з саксофоністів також інколи грав на кларнеті, флейті або різновиді саксофону (сопрано або сопраніно). Серед видатних саксофоністів цього часу, що грали соло — Лестер Янг (1909—1954), (1904—1969), пізніше — Чарлі Паркер (1920—1955).
XX століття
Проникнення джазу до Європи 1920 сприяло відродженню зацікавлення до інструмента і в європейських країнах. До саксофона звернулися такі композитори як Даріюс Мійо, Моріс Равель, Пауль Хіндеміт, а з 1930-х років і радянські композитор — Дмитро Шостакович, Арам Хачатурян та інші. Саксофон став одним з провідних інструментів. У другій половині XX століття великими виконавцями були (1928—1975), Джон Колтрейн (1926—1967), , , Філ Вудс та багато інших.
З 1969 року регулярно відбуваються Всесвітні конгреси саксофоністів, у рамках яких проводять конкурси та фестивалі, видаються книги і періодичні видання. У 1995 році в Бордо був відкритий Європейський центр саксофона, завданням якого є збирання всіх матеріалів, що мають відношення до саксофона, і подальше впровадження цього інструмента до сучасної музики.
Серед відомих українських виконавців — Київський квартет саксофоністів на чолі з заслуженим артистом України Юрієм Василевичем створений у 1985. Саксофон викладається у Національній музичній академії Україні та інших музичних закладах країни.
Будова саксофона
Саксофон виготовляють, як правило, зі сплавів: томпаку (сплаву міді і цинку), (той самий склад, з додаванням нікелю) або латуні. Конічну трубку саксофона для компактності вигинають у формі цибуха. Високі різновиди саксофону (сопрано і сопраніно) мають невелику довжину і тому зазвичай не згинаються. Сучасні фірми-виробники музичних інструментів інколи випускають прямі басові саксофони і, навпаки, вигнуті сопранові, але це практикується рідко, як експеримент.
Саксофон складається з трьох частин: розтруба, власне корпусу, і «ески» (тонкої трубки, що продовжує собою корпус). На еску насаджується мундштук, будова якого дуже схоже на будову мундштука кларнета: він також має дзьобоподібну форму, виготовляється з чорного ебоніту чи пластику, а іноді з металу. Різноманіття жанрів і напрямів, в яких використовується саксофон, визначило велику кількість варіантів будови самого мундштука в залежності від необхідного звучання.
Мундштуки відрізняються один від одного за такими параметрами, як «паща» (відстань від кінчика трості до верхнього кінчика мундштука) і довжина виїмки (довжина вільної частини притиснутої до мундштука трості). Для класичного виконання використовуються мундштуки з меншими пащами, для інших жанрів — з ширшими.
Звукоутворюючим елементом саксофона є (трость) (язичок), яка теж схожа за будовою з тростю кларнета. Зазвичай для її виготовлення застосовується бамбук або очерет, однак деякі моделі робляться із синтетичних матеріалів. Залежно від різновиду саксофона, та його призначення, трості мають різні розміри.
Палиця прикріплюється до мундштука за допомогою особливого пристосування — лігатури (машинки) — невеликого хомутика з двома гвинтами. Лігатура для класичного саксофона робиться з металу, джазові музиканти використовують також і шкіряні лігатури, що надають трості вільніші коливання.
Для збереження трості від випадкового пошкодження використовується спеціальний металевий або пластмасовий ковпачок, який надягають на мундштук, коли інструмент довго не використовується.
Саксофон забезпечений складною системою клапанів, що закривають і відкривають отвори на його корпусі. Їх кількість варіюється від 19 до 22 в залежності від різновиду інструмента.
Різновиди саксофонів
Існує декілька різновидів саксофонів:
- Сопраніно — у вигляді прямої труби, найвищий за теситурою різновид. Як правило в строї Es
- Сопрано — звучання делікатне й солодке, як правило у вигляді прямої труби, в строї B (рідше C)
- Альт — багате й тепле звучання, найпоширеніший різновид — у вигляді S, в строї Es (рідше F)
- Тенор — чисте й виразне звучання, у вигляді S, в строї B (рідше C)
- Баритон — глибоке, дещо хрипкувате звучання, у вигляді S із підвищенням в верхній частині, в строї Es (рідше F)
- Бас — порівняно рідко вживаний різновид, в строї B (рідше C)
Початково Сакс сконструював дві групи саксофонів. Перша група включала інструменти in C і in F — вони призначалися для симфонічних оркестрів, друга група — інструменти in B та in Es — призначалася для військових духових оркестрів. Однак незабаром з'ясувалося, що інструменти військових оркестрів мають ряд переваг перед саксофонами in C і in F. Поступово інструменти «симфонічних» строїв вийшли з ужитку і після 1930 року масово вже не випускалися, хоча сопрановий саксофон in C зрідка використовується деякими музикантами.
Діапазон саксофону складається з трьох регістрів: низького, середнього і високого, і покриває дві з половиною октави. У деяких сучасних творах використовується «фальцетний» регістр (вище високого), що досягається за допомогою спеціальної аплікатури, яка дозволяє досягти «флажолетного» гармонійного звучання.
Техніка гри на саксофоні
Аплікатура саксофона близька до аплікатури гобоя, а принцип видобування звуку подібний до звуку видобування на кларнеті. При цьому регістри саксофону більш однорідні, ніж регістри кларнета.
Можливості саксофона дуже широкі: за технічною рухливістю, особливо в легато, він конкурує з кларнетом, можлива велика амплітуда вібрації звуку, чітке акцентоване , ґліссандування. До того ж саксофон має значно більшу, ніж у інших дерев'яних духових, силу звуку (приблизно як у валторни). Його здатність органічно зливатися як з групою дерев'яних, так і мідних духових допомагає йому успішно поєднувати ці групи за тембром.
У джазі і при виконанні сучасної музики саксофоністи використовують найрізноманітніші прийоми гри — фруллато (тремоло на одній ноті за допомогою язика), резонансне звучання, виконання в надвисокому регістрі з флажолетним звучанням, багатоголосне звучання і ін.
Використання в музиці XX століття
В академічній музиці саксофони використовується і як сольний інструмент, у складі духових оркестрів та, інколи, у складі симфонічних оркестрів. Як сольний інструмент і як учасник ансамблів саксофон широко використовується в джазі.
Саксофон у симфонічному оркестрі
Початок XX століття позначився відновленням зацікавлення класичних композиторів до саксофона. У 1920-ті роки в свої твори його ввели Даріус Мійо (балет «Створення світу»), Жермен Тайфер, Моріс Равель (у «Болеро» використовується відразу три саксофони — сопраніно, сопрано і тенор), Пауль Хіндеміт (опера «Кардильяк», 1926) та інші. Значну роль для відновлення зацікавлення до інструменту відіграв джаз, який у 1920-ті роки набував популярності в Європі.
У наступне десятиліття саксофон був задіяний у таких творах, як балет «Золота доба» Д. Шостаковича (1930), сюїта «Поручик Кіже» (1934) С. Прокоф'єв, ораторія «Жанна д'Арк на вогнищі» (1935) А. Онеггера, «Концерт пам'яті ангела» і опера «Лулу» А. Берга, балет «Ґаяне» А. Хачатуряна. Ліричне соло саксофона звучить у середній частині «Симфонічних танців» С. Рахманінова.
У творах українських композиторів саксофон використаний у балеті Є. Станковича «Різдвяна ніч», у симфонічному творі О. Щетинського «Глоссолалії».
Сольні твори для саксофона
Сольний репертуар класичного саксофоніста включає такі твори, як: Рапсодія Дебюссі, Концерт, тв. 109 О. Глазунова, Балади , Хорал з варіаціями, тв. 55 Венсана д'Енді; Камерне концертіно Ж. Ібера; «Легенда» Ф. Шмітта; Концерт для двох фортепіано, хору та квартету саксофонів з оркестром (1934) Жермени Тайфер.
У другій половині XX століття серед виконуваних творів для саксофона — Сюїта для саксофону і гітари, тв. 291 (1976), Тріо для трьох саксофонів, тв. 331 (1979), Концерт для саксофона і струнного оркестру, тв. 344 (1980) ; Концерт для квартету саксофонів з оркестром Ф.Гласса (1995); Концерт для саксофона і віолончелі з оркестром М.Наймана (1996) та інші.
Для саксофона писали твори такі українські композитори: Віталій Годзяцький, Олександр Щетинський, Сергій Пілютиков, Володимир Шумейко, Олександр Козаренко, Жанна і Левко Колодуби, Юрій Іщенко, Ганна Гаврилець, Володимир Рунчак, Іван Тараненко. Мирослав Скорик аранжував для Київського квартету саксофоністів свою знамениту «Мелодію», яка 30 травня 2014 року була виконана разом із французьким саксофоністом , професором Паризької консерваторії.
Саксофон в джазі
Починаючи з регтайму, диксиленду та свінгу і закінчуючи , саксофон є найпопулярнішим інструментом джазу, а врешті символом джазу. Серед найвидатніших джазових саксофоністів:
|
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2010.
- Агафонников Н. Н. Симфоническая партитура. ― Л.: Музыка, 1981
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксофон |
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- В. Романовський. Інструментознавство для духового оркестру: навч. посібник. - К.: НАКККіМ, 2015. - 136с. - с.50-54
- О симфоническом оркестре (рос.)
- Саксофон в классике (рос.)
Посилання
- Саксофон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saksofo n angl saxophone ital saxofono vid imeni vinahidnika ta grec fwnh duhovij muzichnij instrument Skonstrujovanij 1841 roku belgijskim majstrom Adolfom Saksom patent 1846 roku Vigotovlyayetsya z latuni Maye konichnij stovbur mundshtuk z odinarnoyu trostyu yak u klarneta ta sistemu klapaniv yak u goboya ta flejti cherez sho nalezhit do simejstva derev yanih duhovih IstoriyaVinajdennya Saksofon buv vpershe prodemonstrovanij Adolfom Saksom u 1841 roci na vistavci v Bryuseli Pochatkovo avtor nazivav svij vinahid mundshtuchnim ofikleyidom Saks namagavsya usunuti intonacijni rozbizhnosti mizh derev yanimi i midnimi instrumentami duhovih orkestriv zapovniti tembrovij prostir mizh nimi i dlya ciyeyi meti zajnyavsya pererobkoyu ofikleyidiv midnih duhovih z klapannoyu sistemoyu Novovvedennya Saksa polyagalo golovnim chinom u zamini chashopodibnogo mundshtuka odinarnoyu trostinoyu yak u klarneta a takozh u vdoskonalenni sistemi klapaniv za principom nimeckogo flejtista Teobalda Bema 12 chervnya 1842 Gektor Berlioz opublikuvav u Parizkomu chasopisi Journal des Debats stattyu v yakij nazvav vinahid Saksa saksofonom zgodom cya nazva zakripilasya za instrumentom Berlioz stav takozh avtorom pershogo tvoru specialno napisanogo dlya instrumentalnogo skladu iz vklyuchennyam saksofonu horalu dlya golosu i shesti duhovih Okrim saksofona v horali vikoristovuyutsya inshi instrumenti vdoskonaleni Saksom zokrema bas klarnet 3 lyutogo 1844 kompozitor sam diriguvav orkestrom a vzhe v grudni saksofon vpershe z yavivsya v opernomu orkestri na prem yeri operi Zhorzha Kastnera Ostannij car Yudeyi U tomu zh roci saksofon buv predstavlenij na promislovij vistavci v Parizhi 21 bereznya 1846 a Saks otrimav patent na sistemu duhovih instrumentiv nazvanih saksofonami sho vklyuchala visim riznovidiv Za rik do togo saksofoni razom z inshimi skonstrujovanimi instrumentami saksgornami i saksotrubami buli vvedeni do francuzkih vijskovih orkestriv dlya zamini goboyiv fagotiv i valtorn Vhodzhennya do yevropejskoyi muziki Adolf Saks Buduchi znavcem orkestrovki i mozhlivostej instrumentiv Berlioz vklyuchiv do svoyeyi praci Mistectvo instrumentuvannya dosit veliku stattyu pro saksofoni i dav cim instrumentam pozitivnu harakteristiku Kompozitori periodichno vklyuchali saksofon do orkestriv yak pravilo v operah Galevi Vichnij zhid 1852 Mejyerber Afrikanka 1865 Toma 1868 i Francheska da Rimini 1882 Delib Silviya 1876 Massne 1877 Irodiada 1881 i Verter 1886 Sen Sans Genrih VIII 1883 Lyutij 1895 ta inshi U simfonichnomu orkestri saksofon vikoristovuvavsya nabagato ridshe odin z najvidomishih vipadkiv jogo zastosuvannya muzika Zhorzha Bize do drami Alfonsa Dode Arlezianka 1874 de instrument maye dva veliki solni epizodi U 1857 1870 rokah Saks vikladav gru na saksofoni u vijskovomu uchilishi pri Parizkij konservatoriyi Za ci roki vin pidgotuvav ryad pershoklasnih muzikantiv i nadihnuv kompozitoriv na stvorennya tvoriv napisanih specialno dlya saksofona Odnak cherez vibuh Franko prusskoyi vijni 1870 popit na novij instrument zmenshivsya klas saksofona v Parizkij konservatoriyi buv zakritij do 1942 roku a centr rozvitku instrumenta peremistivsya do Ameriki Vhodzhennya do dzhazu Kinec XIX stolittya v SShA ye epohoyu zarodzhennya dzhazu i saksofon zavdyaki specifichnomu zvukovi ta velicheznim mozhlivostyam virazhennya shvidko zavoyuvav populyarnist u comu muzichnomu napryamku Priblizno z 1918 roku za vislovom odnogo z kritikiv krayinu zapolonila saksofonomaniya Nalagodzhene masove virobnictvo cih instrumentiv spriyalo yih shvidkomu poshirennyu i navit ranni dzhazovi zapisi kincya 1910 h pochatku 1920 h rokiv svidchat pro veliku populyarnist saksofona v dzhazi V epohu svingu z seredini 1930 h rokiv stali modnimi dzhazovi orkestri bigbendi v yakih grupa saksofoniv stala obov yazkovoyu Yak pravilo do skladu takogo orkestru vhodilo ne menshe p yati saksofoniv dva altovih dva tenorovih i odin baritonovij odnak sklad mig zminyuvatisya pri comu odin z saksofonistiv takozh inkoli grav na klarneti flejti abo riznovidi saksofonu soprano abo sopranino Sered vidatnih saksofonistiv cogo chasu sho grali solo Lester Yang 1909 1954 1904 1969 piznishe Charli Parker 1920 1955 XX stolittya Proniknennya dzhazu do Yevropi 1920 spriyalo vidrodzhennyu zacikavlennya do instrumenta i v yevropejskih krayinah Do saksofona zvernulisya taki kompozitori yak Dariyus Mijo Moris Ravel Paul Hindemit a z 1930 h rokiv i radyanski kompozitor Dmitro Shostakovich Aram Hachaturyan ta inshi Saksofon stav odnim z providnih instrumentiv U drugij polovini XX stolittya velikimi vikonavcyami buli 1928 1975 Dzhon Koltrejn 1926 1967 Fil Vuds ta bagato inshih Z 1969 roku regulyarno vidbuvayutsya Vsesvitni kongresi saksofonistiv u ramkah yakih provodyat konkursi ta festivali vidayutsya knigi i periodichni vidannya U 1995 roci v Bordo buv vidkritij Yevropejskij centr saksofona zavdannyam yakogo ye zbirannya vsih materialiv sho mayut vidnoshennya do saksofona i podalshe vprovadzhennya cogo instrumenta do suchasnoyi muziki Sered vidomih ukrayinskih vikonavciv Kiyivskij kvartet saksofonistiv na choli z zasluzhenim artistom Ukrayini Yuriyem Vasilevichem stvorenij u 1985 Saksofon vikladayetsya u Nacionalnij muzichnij akademiyi Ukrayini ta inshih muzichnih zakladah krayini Budova saksofonaMundshtuki trosti ligaturi kovpachok tenorovogo saksofona Saksofon vigotovlyayut yak pravilo zi splaviv tompaku splavu midi i cinku toj samij sklad z dodavannyam nikelyu abo latuni Konichnu trubku saksofona dlya kompaktnosti viginayut u formi cibuha Visoki riznovidi saksofonu soprano i sopranino mayut neveliku dovzhinu i tomu zazvichaj ne zginayutsya Suchasni firmi virobniki muzichnih instrumentiv inkoli vipuskayut pryami basovi saksofoni i navpaki vignuti sopranovi ale ce praktikuyetsya ridko yak eksperiment Saksofon skladayetsya z troh chastin roztruba vlasne korpusu i eski tonkoyi trubki sho prodovzhuye soboyu korpus Na esku nasadzhuyetsya mundshtuk budova yakogo duzhe shozhe na budovu mundshtuka klarneta vin takozh maye dzobopodibnu formu vigotovlyayetsya z chornogo ebonitu chi plastiku a inodi z metalu Riznomanittya zhanriv i napryamiv v yakih vikoristovuyetsya saksofon viznachilo veliku kilkist variantiv budovi samogo mundshtuka v zalezhnosti vid neobhidnogo zvuchannya Mundshtuki vidriznyayutsya odin vid odnogo za takimi parametrami yak pasha vidstan vid kinchika trosti do verhnogo kinchika mundshtuka i dovzhina viyimki dovzhina vilnoyi chastini pritisnutoyi do mundshtuka trosti Dlya klasichnogo vikonannya vikoristovuyutsya mundshtuki z menshimi pashami dlya inshih zhanriv z shirshimi Trosti altovogo livoruch i tenorovogo saksofoniv Zvukoutvoryuyuchim elementom saksofona ye trost yazichok yaka tezh shozha za budovoyu z trostyu klarneta Zazvichaj dlya yiyi vigotovlennya zastosovuyetsya bambuk abo ocheret odnak deyaki modeli roblyatsya iz sintetichnih materialiv Zalezhno vid riznovidu saksofona ta jogo priznachennya trosti mayut rizni rozmiri Palicya prikriplyuyetsya do mundshtuka za dopomogoyu osoblivogo pristosuvannya ligaturi mashinki nevelikogo homutika z dvoma gvintami Ligatura dlya klasichnogo saksofona robitsya z metalu dzhazovi muzikanti vikoristovuyut takozh i shkiryani ligaturi sho nadayut trosti vilnishi kolivannya Dlya zberezhennya trosti vid vipadkovogo poshkodzhennya vikoristovuyetsya specialnij metalevij abo plastmasovij kovpachok yakij nadyagayut na mundshtuk koli instrument dovgo ne vikoristovuyetsya Saksofon zabezpechenij skladnoyu sistemoyu klapaniv sho zakrivayut i vidkrivayut otvori na jogo korpusi Yih kilkist variyuyetsya vid 19 do 22 v zalezhnosti vid riznovidu instrumenta Riznovidi saksofonivIsnuye dekilka riznovidiv saksofoniv Simejstvo saksofonivSopranovi in B in C ta sopraninovij in Es saksofoniSopranino u viglyadi pryamoyi trubi najvishij za tesituroyu riznovid Yak pravilo v stroyi Es Soprano zvuchannya delikatne j solodke yak pravilo u viglyadi pryamoyi trubi v stroyi B ridshe C Alt bagate j teple zvuchannya najposhirenishij riznovid u viglyadi S v stroyi Es ridshe F Tenor chiste j virazne zvuchannya u viglyadi S v stroyi B ridshe C Bariton gliboke desho hripkuvate zvuchannya u viglyadi S iz pidvishennyam v verhnij chastini v stroyi Es ridshe F Bas porivnyano ridko vzhivanij riznovid v stroyi B ridshe C Pochatkovo Saks skonstruyuvav dvi grupi saksofoniv Persha grupa vklyuchala instrumenti in C i in F voni priznachalisya dlya simfonichnih orkestriv druga grupa instrumenti in B ta in Es priznachalasya dlya vijskovih duhovih orkestriv Odnak nezabarom z yasuvalosya sho instrumenti vijskovih orkestriv mayut ryad perevag pered saksofonami in C i in F Postupovo instrumenti simfonichnih stroyiv vijshli z uzhitku i pislya 1930 roku masovo vzhe ne vipuskalisya hocha sopranovij saksofon in C zridka vikoristovuyetsya deyakimi muzikantami Diapazon saksofonu skladayetsya z troh registriv nizkogo serednogo i visokogo i pokrivaye dvi z polovinoyu oktavi U deyakih suchasnih tvorah vikoristovuyetsya falcetnij registr vishe visokogo sho dosyagayetsya za dopomogoyu specialnoyi aplikaturi yaka dozvolyaye dosyagti flazholetnogo garmonijnogo zvuchannya Tehnika gri na saksofoniFragment klapannogo mehanizmu altovogo saksofona Aplikatura saksofona blizka do aplikaturi goboya a princip vidobuvannya zvuku podibnij do zvuku vidobuvannya na klarneti Pri comu registri saksofonu bilsh odnoridni nizh registri klarneta Mozhlivosti saksofona duzhe shiroki za tehnichnoyu ruhlivistyu osoblivo v legato vin konkuruye z klarnetom mozhliva velika amplituda vibraciyi zvuku chitke akcentovane glissanduvannya Do togo zh saksofon maye znachno bilshu nizh u inshih derev yanih duhovih silu zvuku priblizno yak u valtorni Jogo zdatnist organichno zlivatisya yak z grupoyu derev yanih tak i midnih duhovih dopomagaye jomu uspishno poyednuvati ci grupi za tembrom U dzhazi i pri vikonanni suchasnoyi muziki saksofonisti vikoristovuyut najriznomanitnishi prijomi gri frullato tremolo na odnij noti za dopomogoyu yazika rezonansne zvuchannya vikonannya v nadvisokomu registri z flazholetnim zvuchannyam bagatogolosne zvuchannya i in Vikoristannya v muzici XX stolittyaV akademichnij muzici saksofoni vikoristovuyetsya i yak solnij instrument u skladi duhovih orkestriv ta inkoli u skladi simfonichnih orkestriv Yak solnij instrument i yak uchasnik ansambliv saksofon shiroko vikoristovuyetsya v dzhazi Saksofon u simfonichnomu orkestri sopranovij saksofon Pochatok XX stolittya poznachivsya vidnovlennyam zacikavlennya klasichnih kompozitoriv do saksofona U 1920 ti roki v svoyi tvori jogo vveli Darius Mijo balet Stvorennya svitu Zhermen Tajfer Moris Ravel u Bolero vikoristovuyetsya vidrazu tri saksofoni sopranino soprano i tenor Paul Hindemit opera Kardilyak 1926 ta inshi Znachnu rol dlya vidnovlennya zacikavlennya do instrumentu vidigrav dzhaz yakij u 1920 ti roki nabuvav populyarnosti v Yevropi U nastupne desyatilittya saksofon buv zadiyanij u takih tvorah yak balet Zolota doba D Shostakovicha 1930 syuyita Poruchik Kizhe 1934 S Prokof yev oratoriya Zhanna d Ark na vognishi 1935 A Oneggera Koncert pam yati angela i opera Lulu A Berga balet Gayane A Hachaturyana Lirichne solo saksofona zvuchit u serednij chastini Simfonichnih tanciv S Rahmaninova U tvorah ukrayinskih kompozitoriv saksofon vikoristanij u baleti Ye Stankovicha Rizdvyana nich u simfonichnomu tvori O Shetinskogo Glossolaliyi Solni tvori dlya saksofona Solnij repertuar klasichnogo saksofonista vklyuchaye taki tvori yak Rapsodiya Debyussi Koncert tv 109 O Glazunova Baladi Horal z variaciyami tv 55 Vensana d Endi Kamerne koncertino Zh Ibera Legenda F Shmitta Koncert dlya dvoh fortepiano horu ta kvartetu saksofoniv z orkestrom 1934 Zhermeni Tajfer U drugij polovini XX stolittya sered vikonuvanih tvoriv dlya saksofona Syuyita dlya saksofonu i gitari tv 291 1976 Trio dlya troh saksofoniv tv 331 1979 Koncert dlya saksofona i strunnogo orkestru tv 344 1980 Koncert dlya kvartetu saksofoniv z orkestrom F Glassa 1995 Koncert dlya saksofona i violoncheli z orkestrom M Najmana 1996 ta inshi Dlya saksofona pisali tvori taki ukrayinski kompozitori Vitalij Godzyackij Oleksandr Shetinskij Sergij Pilyutikov Volodimir Shumejko Oleksandr Kozarenko Zhanna i Levko Kolodubi Yurij Ishenko Ganna Gavrilec Volodimir Runchak Ivan Taranenko Miroslav Skorik aranzhuvav dlya Kiyivskogo kvartetu saksofonistiv svoyu znamenitu Melodiyu yaka 30 travnya 2014 roku bula vikonana razom iz francuzkim saksofonistom profesorom Parizkoyi konservatoriyi Saksofon v dzhazi Pochinayuchi z regtajmu diksilendu ta svingu i zakinchuyuchi saksofon ye najpopulyarnishim instrumentom dzhazu a vreshti simvolom dzhazu Sered najvidatnishih dzhazovih saksofonistiv Klaus Doldinger graye na saksofoniSidnej Beshe en Ornett Kolmen Dzhon Koltrejn Dekster Gordon Eddi Lokdzho Devis Pol Dezmond Sten Getc Vordell Grej Fausto Papetti Stiv Lejsi Charli Parker en Tram Rudy Weidoeft Lester Yang Prez Dzhon Zorn Grover Vashington MolodshijPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 veresnya 2012 Procitovano 14 grudnya 2010 Agafonnikov N N Simfonicheskaya partitura L Muzyka 1981Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SaksofonMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros V Romanovskij Instrumentoznavstvo dlya duhovogo orkestru navch posibnik K NAKKKiM 2015 136s s 50 54 O simfonicheskom orkestre ros Saksofon v klassike ros PosilannyaSaksofon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006