Бас-кларне́т (італ. clarinetto basso; фр. clarinette basse; нім. Bassklarinette; англ. bass clarinet) — дерев'яний духовий музичний інструмент, басовий різновид кларнета.
Історія розвитку
Спроби створити подібний до кларнету інструмент басового регістру робилися з середини XVIII століття. Найраніший зі збережених інструментів зберігається в мюнхенському музеї і є роботою майстрів з Пассау братів Антона і Міхаеля Майрхофера початку 1770-х років. За будовою він нагадує бассетгорн, однак має додаткову крону, що дозволяє витягти нижній звук «до» (при цьому клапан для видобування «ре» відсутній). Відомі бас-кларнети роботи 1793 року і його дядька Августа — 1795 року. Вони були настроєні in B і володіли діапазоном, розширеним вниз до A1 (Ля контроктави за реальним звучанням), при цьому нижня частина клапанного механізму була діатонічною, а не хроматичної. Ці інструменти нагадували за формою фагот и і, ймовірно, призначалися для заміни фаготів у військових оркестрах.
Сучасного вигляду бас-кларнет набув наприкінці 1830-х років зусиллями Адольфа Сакса, який також удосконалив систему клапанів, поліпшив інтонування і розширив діапазон, створивши, таким чином, повноцінний музичний інструмент. У 1836 році бас-кларнет був вперше введений в оркестр, це зробив Джакомо Меєрбер в опері «Гугеноти», доручивши цьому інструменту відповідальне соло в п'ятій дії. З другої половини XIX століття бас-кларнет — майже постійний учасник симфонічного оркестру, де він зазвичай дублює басові голоси. Іноді специфічний густий, дещо похмурий тембр бас-кларнета використовується композиторами в сольних епізодах, наприклад у таких творах як: Ф. Ліст — симфонічна поема «Тассо», Р. Вагнер — опера «Трістан та Ізольда» (друга дія), Дж. Верді — опера «Ернані» (початок третьої дії), П. Чайковський — симфонія «Манфред», опера «Пікова дама» (сцена у казармах), Б. Барток — Концерт для оркестру, Д. Шостакович — Симфонія № 13 та інші. Відповідальні партії бас-кларнета також є в творах Г. Малера, А. Шенберга, І. Стравінського, Б. Лятошинського та інших композиторів. В оркестрі використовується, як правило, один бас-кларнет (рідше два) причому часто його партія є тимчасовою заміною одного з кларнетів (зазвичай останнього за номером).
З початку XX століття композиторами нововіденської школи бас-кларнет став застосовуватися в камерних ансамблях, а з настанням епохи авангарду — і як сольний інструмент (перший твір для бас-кларнета і фортепіано — Соната , 1931). Твори для цього інструменту також писали Софія Губайдуліна, Лучано Беріо (концерт для бас-кларнета з оркестром) та інші композитори. Багато творів присвячено видатному виконавцю .
Окремими виконавцями бас-кларнет використовується в джазі. Одним з перших джазових музикантів, які грали на ньому, був Ерік Долфі, серед сучасних відомий .
Техніка гри на бас-кларнеті
Техніка гри на бас-кларнеті практично ідентична такій на звичайному кларнеті, але в силу великих розмірів і дещо іншого будови системи клапанів бас-кларнет відрізняється меншою технічної рухливістю. Атака звуку в нижньому регістрі злегка запізнюється.
Подібно кларнету, бас-кларнет володіє широкими градаціями сили звуку: йому доступний як піаніссімо, так і фортіссімо. В останньому такті експозиції першої частини Шостої симфонії Чайковського чотири ноти, написані для фагота в нюансі pppppp, часто виконуються саме на бас-кларнеті, який з легкістю може досягти такої динаміки.
Бас-кларнет нотується переважно in B (в строї сі-бемоль): ноти записуються або у скрипковому ключі на велику нону вище дійсного звучання, або в басовому ключі на один тон вище. У творах XIX століття зустрічаються партії бас-кларнетів in C і in A, але ці інструменти вийшли з ужитку, і в наш час[] всі подібні партії граються in B.
Застосовуваний діапазон бас-кларнета по дійсному звучання — від D (Ре великої октави; на деяких моделях діапазон розширений вниз до B1 — сі-бемоль контроктави) до b1 (Сі-бемоль першої октави). Більш високі звуки використовуються сольними виконавцями, в той час як в оркестрі затребувані звичайно тільки нижній і середній регістри інструменту (своєрідним винятком є симфонічна поема Ріхарда Штрауса «Так говорив Заратустра», де в партії бас-кларнета вказана нота соль третьої октави, що звучить як фа другої).
Література
- Чулаки М. И. Инструменты симфонического оркестра. — СПб.: Композитор, 2005
Посилання
- Міжнародне товариство бас-кларнета [ 19 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Renate Rusche-Staudinger [ 23 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bas klarne t ital clarinetto basso fr clarinette basse nim Bassklarinette angl bass clarinet derev yanij duhovij muzichnij instrument basovij riznovid klarneta Bas klarnet i bassetnij rig obidva do nizkogo SIstoriya rozvitkuSprobi stvoriti podibnij do klarnetu instrument basovogo registru robilisya z seredini XVIII stolittya Najranishij zi zberezhenih instrumentiv zberigayetsya v myunhenskomu muzeyi i ye robotoyu majstriv z Passau brativ Antona i Mihaelya Majrhofera pochatku 1770 h rokiv Za budovoyu vin nagaduye bassetgorn odnak maye dodatkovu kronu sho dozvolyaye vityagti nizhnij zvuk do pri comu klapan dlya vidobuvannya re vidsutnij Vidomi bas klarneti roboti 1793 roku i jogo dyadka Avgusta 1795 roku Voni buli nastroyeni in B i volodili diapazonom rozshirenim vniz do A1 Lya kontroktavi za realnim zvuchannyam pri comu nizhnya chastina klapannogo mehanizmu bula diatonichnoyu a ne hromatichnoyi Ci instrumenti nagaduvali za formoyu fagot i i jmovirno priznachalisya dlya zamini fagotiv u vijskovih orkestrah Suchasnogo viglyadu bas klarnet nabuv naprikinci 1830 h rokiv zusillyami Adolfa Saksa yakij takozh udoskonaliv sistemu klapaniv polipshiv intonuvannya i rozshiriv diapazon stvorivshi takim chinom povnocinnij muzichnij instrument U 1836 roci bas klarnet buv vpershe vvedenij v orkestr ce zrobiv Dzhakomo Meyerber v operi Gugenoti doruchivshi comu instrumentu vidpovidalne solo v p yatij diyi Z drugoyi polovini XIX stolittya bas klarnet majzhe postijnij uchasnik simfonichnogo orkestru de vin zazvichaj dublyuye basovi golosi Inodi specifichnij gustij desho pohmurij tembr bas klarneta vikoristovuyetsya kompozitorami v solnih epizodah napriklad u takih tvorah yak F List simfonichna poema Tasso R Vagner opera Tristan ta Izolda druga diya Dzh Verdi opera Ernani pochatok tretoyi diyi P Chajkovskij simfoniya Manfred opera Pikova dama scena u kazarmah B Bartok Koncert dlya orkestru D Shostakovich Simfoniya 13 ta inshi Vidpovidalni partiyi bas klarneta takozh ye v tvorah G Malera A Shenberga I Stravinskogo B Lyatoshinskogo ta inshih kompozitoriv V orkestri vikoristovuyetsya yak pravilo odin bas klarnet ridshe dva prichomu chasto jogo partiya ye timchasovoyu zaminoyu odnogo z klarnetiv zazvichaj ostannogo za nomerom Z pochatku XX stolittya kompozitorami novovidenskoyi shkoli bas klarnet stav zastosovuvatisya v kamernih ansamblyah a z nastannyam epohi avangardu i yak solnij instrument pershij tvir dlya bas klarneta i fortepiano Sonata 1931 Tvori dlya cogo instrumentu takozh pisali Sofiya Gubajdulina Luchano Berio koncert dlya bas klarneta z orkestrom ta inshi kompozitori Bagato tvoriv prisvyacheno vidatnomu vikonavcyu Okremimi vikonavcyami bas klarnet vikoristovuyetsya v dzhazi Odnim z pershih dzhazovih muzikantiv yaki grali na nomu buv Erik Dolfi sered suchasnih vidomij Tehnika gri na bas klarnetiTehnika gri na bas klarneti praktichno identichna takij na zvichajnomu klarneti ale v silu velikih rozmiriv i desho inshogo budovi sistemi klapaniv bas klarnet vidriznyayetsya menshoyu tehnichnoyi ruhlivistyu Ataka zvuku v nizhnomu registri zlegka zapiznyuyetsya Podibno klarnetu bas klarnet volodiye shirokimi gradaciyami sili zvuku jomu dostupnij yak pianissimo tak i fortissimo V ostannomu takti ekspoziciyi pershoyi chastini Shostoyi simfoniyi Chajkovskogo chotiri noti napisani dlya fagota v nyuansi pppppp chasto vikonuyutsya same na bas klarneti yakij z legkistyu mozhe dosyagti takoyi dinamiki Bas klarnet notuyetsya perevazhno in B v stroyi si bemol noti zapisuyutsya abo u skripkovomu klyuchi na veliku nonu vishe dijsnogo zvuchannya abo v basovomu klyuchi na odin ton vishe U tvorah XIX stolittya zustrichayutsya partiyi bas klarnetiv in C i in A ale ci instrumenti vijshli z uzhitku i v nash chas koli vsi podibni partiyi grayutsya in B Zastosovuvanij diapazon bas klarneta po dijsnomu zvuchannya vid D Re velikoyi oktavi na deyakih modelyah diapazon rozshirenij vniz do B1 si bemol kontroktavi do b1 Si bemol pershoyi oktavi Bilsh visoki zvuki vikoristovuyutsya solnimi vikonavcyami v toj chas yak v orkestri zatrebuvani zvichajno tilki nizhnij i serednij registri instrumentu svoyeridnim vinyatkom ye simfonichna poema Riharda Shtrausa Tak govoriv Zaratustra de v partiyi bas klarneta vkazana nota sol tretoyi oktavi sho zvuchit yak fa drugoyi LiteraturaChulaki M I Instrumenty simfonicheskogo orkestra SPb Kompozitor 2005PosilannyaMizhnarodne tovaristvo bas klarneta 19 bereznya 2009 u Wayback Machine Renate Rusche Staudinger 23 chervnya 2021 u Wayback Machine