Джон Колтре́йн (англ. John William Coltrane; *23 вересня 1926, Гамлет, Північна Кароліна — †17 липня 1967 Нью-Йорк) — американський джазовий саксофоніст, композитор, лідер музичного гурту.
Джон Колтрейн | |
---|---|
англ. John Coltrane | |
John Coltrane | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | англ. John William Coltrane |
Дата народження | 23 вересня 1926 |
Місце народження | Гамлет, Річмонд, Північна Кароліна, США[1] |
Дата смерті | 17 липня 1967 (40 років) |
Місце смерті | Гантінґтон, Саффолк, Нью-Йорк, США або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2] |
Причина смерті | печінкова недостатність і рак печінки |
Поховання | d[3] |
Роки активності | 1945 — 1967 |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканці[4] |
Професія | саксофоніст флейтист композитор |
Освіта | d і d |
Інструменти | тенор-саксофон[d], кларнет, Баритон-саксофон, саксофон-альт і саксофон |
Жанр | Джаз Авангардний джаз Бібоп Модальний джаз Хард-боп Фрі-джаз |
Заклад | Atlantic Records, Blue Note, Impulse! Records і Prestige Records |
Лейбли | Blue Note, Atlantic Records, Impulse! Records, Prestige Records і ABC Records |
Нагороди | |
Діти | d |
www.johncoltrane.com | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Незважаючи на відносно коротку кар'єру (він став відомий широкій публіці тільки у віці 33 років, а помер, не доживши до 41 року), Джон Колтрейн досі є однією з найвідоміших і суперечливих фігур джазового світу. Він грав у різних, майже протилежних, стилях і це стало причиною таких же протилежних відгуків критиків про його музику. Проте вже давно ніхто не ставить під сумнів його грандіозний внесок у сучасний джаз і його вплив на творчість переважної більшості саксофоністів другої половини XX століття.
Колтрейн народився в музичній сім'ї, проте його батьки не заробляли на життя музикою. Джон рано почав грати в оркестрах, починаючи вже з 13 років. Спочатку його інструментами були кларнет і , потім альт-саксофон. Він грав у різних нічних клубах Філадельфії, а в 1945 році його призвали до армії і відправили служити на Гаваї. У 1946 році Колтрейн звільнився в запас і повернувся до Філадельфії. Восени того ж року він почав грати в оркестрі Джо Вебба (Joe Webb), а в 1947 році перейшов до «King Kolax Band». Там же він вперше спробував узяти в руки тенор-саксофон, що став згодом його основним інструментом. Одні джерела стверджують, що це відбулося під впливом гри Чарлі Паркера, який, як тоді вважалося, вичерпав можливості альт-саксофону, інші джерела подають простий факт, що перейти на тенор Колтрейна змусив керівник його оркестру, що сам грав на альті. У 1949 році Джон приєднався до справжнього зоряного складу — біг-бенду Діззі Гіллеспі і залишався у ньому до весни 1951 року, коли оркестр перетворився на септет. Разом з ним, у 1951 році, Колтрейн записав на платівку своє перше соло в п'єсі «We Love To Boogie». Подібно багатьом джазменам того часу, він поступово став наркоманом, що ускладнювало пошуки роботи і служило причиною конфліктів. Він переходив зі складу до складу, але у 1954 році йому пощастило — його запросив до свого оркестру . У нього Колтрейн протримався менше року, а потім доля звела його з Майлзом Девісом. Їх класичний склад включав Девіса, Колтрейна, піаніста Реда Гарленда, басиста Пола Чамберса і ударника Філлі Джо Джонса. З цим квінтетом Колтрейн зробив безліч записів на лейблах Columbia і Prestige. Згодом, коли він став дуже відомим, його записи у складі оркестру стали видаватися під його ім'ям і цей процес продовжується досі. Через пристрасть до героїну Девіс кілька разів звільняв Колтрейна з своєї групи, але потім знову запрошував назад. Остаточно вони розлучилися в 1957 році, що послужило для саксофоніста поштовхом до того, аби більше виступати і записуватися самостійно. У цьому ж 1957 року він видав на лейблі Prestige свій перший сольний альбом, названий Coltrane, разом з трубачем Джонні Сплоуном, баритон-саксофоністом Сахібом Шихабом, піаністами Мелом Волдроном і Редом Гарлендом, басистом Полом Чемберсом і барабанщиком . Тоді ж, 1957 року, він приєднався до квартету Телоніуса Монка, а також продовжував роботу над власними альбомами. Він позбувся звички до наркотиків і знову почав співпрацювати з Майлзом Девісом, разом з яким записав у 1959 році один з найкращих в історії джазових альбомів «Kind Of Blue». На початку 60-х років вийшов перший альбом Колтрейна, що повністю складався з його власних композицій, — «Giant Steps». Він остаточно відмовляється від роботи в інших оркестрах і збирає своє комбо (інструментальний джазовий ансамбль) у Нью-Йорку, що складався з піаніста Стіва Кюна (якого скоро замінив ), басиста Стіва Девіса і ударника Піта Ла Рока (якого послідовно змінювали Біллі Гиґінс і Елвін Джонс). В останній період своєї творчості Колтрейн грав крім тенора на сопрано-саксофоні.
У 1962 році він підписав договір з лейблом Impulse! Працюючи з продюсером Бобом Тіле, він записав у студії величезну кількість матеріалу, який фірма не була в змозі видати відразу, та зате поступово видавала після смерті музиканта. Він розвивав свій власний, майже релігійний, підхід до джазу і найзнаменитішим альбомом цього напряму стала платівка «A love Supreme» (1965), що отримала дві номінації на Греммі і стала його роботою, що продавалася найліпше.
Останній прижиттєвий альбом Колтрейна, «Expressions», вийшов у 1967, одразу незадовго до того, як 17 липня сорокарічний Колтрейн помер через рак печінки, в лікарні Гантінгтона на Лонг-Айленді. Похорони провели через чотири дні в церкві Святого Пітера в Нью-Йорку, службу відкрив квартет Альберта Айлера, а закрив Орнетт Коулман. Джон Колтрейн похований на кладовищі Пінелаун, що у Нью-Йорку. Його смерть здивувала чималу кількість людей, зокрема Девіс сказав, що «смерть Колтрейна справила на всіх велике враження й застала всіх зненацька. Я знав, що він не надто добре виглядає, втім не підозрював, що він настільки хворий, та й, що хворий взагалі…»
Релігійний діяч
Після смерті Колтрейна громада Храму новобранців у Сан-Франциско почали поклонятися йому як втіленому Богу. Угруповання називалось на честь Паркера, якого вони прирівнювали до Іоанна Хрестителя. Громада пізніше приєдналась до [en]. Це призвело до зміни статусу Колтрейна від бога до святого. Як наслідок, Африканська православна церква Святого Іоанна Колтрейна у Сан-Франциско стала єдиною африканською православною церквою, яка запровадила музику і поезію Колтрейна до літургійної відправи.
Самуїл Г. Фрідман у статті «Нью-Йорк Таймс» зазначав, що «церква Колтрейна не трюк чи штучна суміш музики нічного клубу та ефірної віри. Його твердження про визволення через божественний звук насправді цілком узгоджується з власним досвідом і пізнанням Колтрейна». Фрідман також прокоментував релігійність Колтрейна:
В обох явних і неявних напрямках, Колтрейн також функціонував як релігійний діяч. Героїновий наркоман у 1950-х роках, він зрештою позбувся залежності, а потім пояснив, що він чув голос Бога під час його болісного одужання[...] 1966 року, на питання журналіста в Японії, ким він сподівається стати за п’ять років, Колтрейн відповів, «святим».
Колтрейна зобразили як одного із 90 святих на іконі танцюючих святих у храмі святого Григорія Нісського єпископальної церкви в Сан-Франциско. Ікона, площею в 280 кв.м., розписана у візантійському іконографічному стилі і займає стіну всієї церковної ротонди. Єпископальна церква святого Варнави в Ньюарку, Нью-Джерсі, додала Колтрейна до списку чорних святих і підготувала про нього статтю на своєму сайті.
Про Колтрейна і його церкву зняли документальні фільми, зокрема «Церква святого Колтрейна» Алана Клінгенстейна (1996),, і телепередачу Алана Єнтоба для BBC (2004).
Дискографія
- 1956 : Tenor Conclave — OJC
- 1957 : Dakar — OJC
- 1957 : Coltrane — Prestige
- 1957 : Cattin' With Coltrane And Quinichette — Prestige
- 1957 : — Prestige
- 1957 : Blue Train — Blue Note
- 1957 : Traneing In — OJC
- 1957 : Plays The Blues — OJC
- 1957 : The Believer — OJC
- 1957 : Lush Life — OJC
- 1957 : The Last Trane — OJC
- 1958 : Soultrane — OJC
- 1958 : Settin' The Pace — OJC
- 1958 : Black Pearls — OJC
- 1958 : The Standard Coltrane — OJC
- 1958 : Bahia — OJC
- 1958 : The Stardust Session — Prestige
- 1958 : Coltrane Time — Blue Note
- 1959 : Giant Steps — Atlantic
- 1960 : Coltrane Jazz — Atlantic
- 1960 : The Avant-Garde avec Don Cherry — Atlantic
- 1960 : My Favorite Thing — Atlantic
- 1960 : Coltrane's Sound — Atlantic
- 1960 : Coltrane Plays The Blues — Atlantic
- 1961 : Olé Coltrane — Atlantic
- 1961 : The Complete 1961 Village Vanguard Recordings — Impulse!
- 1961 : Live At The Village Vanguard: The Master Takes — Impulse!
- 1961 : The Complete Africa/Brass Sessions — Impulse!
- 1962 : Coltrane — Impulse!
- 1962 : Ballads — Impulse!
- 1963 : — Impulse! (з Джонні Гартманом)
- 1963 : Live At Birdland — Impulse!
- 1963 : Newport '63 — Impulse!
- 1963 : Afro-Blue Impressions — Impulse!
- 1964 : Crescent — Impulse!
- 1964 : A Love Supreme — Impulse!
- 1965 : The John Coltrane Quartet Plays — Impulse!
- 1965 : Ascencion — Impulse!
- 1965 : New Thing At Newport — Impulse!
- 1965 : Kulu Sé MaMa — Impulse!
- 1965 : Sun Ship — Impulse!
- 1965 : Live In Seattle — Impulse!
- 1965 : Meditations — Impulse!
- 1965 : Living Space — Impulse!
- 1966 : Live At The Village Vanguard Again! — Impulse!
- 1967 : Interstellar Space — Impulse!
- 1967 : Expression — Impulse!
- 1967 : Stellar Regions — Impulse!
- 1967 : The Olatunji Concert — Impulse!*
Разом з Майлзом Девісом
- 1956 — Workin' with the Miles Davis Quintet ;
- 1956 — Steamin' with the Miles Davis Quintet ;
- 1956 — Relaxin' with the Miles Davis Quintet ;
- 1956 — Cookin' with the Miles Davis Quintet;
- 1956 — 'Round About Midnight
- 1958 — Milestones
- 1958 — Jazz at the Plaza
- 1959 — Kind of Blue
- 1957 : Thelonious Monk with John Coltrane
- 1957 : Thelonious Monk quartet with John Coltrane at Carnegie Hall
Див. також
- 5893 Колтрейн — астероїд, названий на честь музиканта.
Примітки
- Carnegie Hall linked open data — 2017.
- Catalog of the German National Library
- Find a Grave — 1996.
- BlackPast.org — 2004.
- Samuel G. Freedman. Sunday Religion, Inspired by Saturday Nights. — New York Times. — 2007. — 1.12.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2006. Процитовано 11 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 11 вересня 2015.
- The Church of Saint Coltrane (1996) // The New York Times
- Alan Klingenstein [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Huffington Post. — 2008. — 02.05.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Офіційний сайт [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- на (англ.)
- (англ.)
- (англ.)
- Джон Колтрейн на peoples.ru [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koltrejn znachennya Dzhon Koltre jn angl John William Coltrane 23 veresnya 1926 Gamlet Pivnichna Karolina 17 lipnya 1967 Nyu Jork amerikanskij dzhazovij saksofonist kompozitor lider muzichnogo gurtu Dzhon Koltrejnangl John ColtraneJohn ColtraneJohn ColtraneOsnovna informaciyaPovne im ya angl John William ColtraneData narodzhennya 23 veresnya 1926 1926 09 23 Misce narodzhennya Gamlet Richmond Pivnichna Karolina SShA 1 Data smerti 17 lipnya 1967 1967 07 17 40 rokiv Misce smerti Gantington Saffolk Nyu Jork SShA abo Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Prichina smerti pechinkova nedostatnist i rak pechinkiPohovannya d 3 Roki aktivnosti 1945 1967Gromadyanstvo SShANacionalnist afroamerikanci 4 Profesiya saksofonist flejtist kompozitorOsvita d i dInstrumenti tenor saksofon d klarnet Bariton saksofon saksofon alt i saksofonZhanr Dzhaz Avangardnij dzhaz Bibop Modalnij dzhaz Hard bop Fri dzhazZaklad Atlantic Records Blue Note Impulse Records i Prestige RecordsLejbli Blue Note Atlantic Records Impulse Records Prestige Records i ABC RecordsNagorodi d d 2007 dDiti dwww johncoltrane com Fajli u VikishovishiBiografiyaNezvazhayuchi na vidnosno korotku kar yeru vin stav vidomij shirokij publici tilki u vici 33 rokiv a pomer ne dozhivshi do 41 roku Dzhon Koltrejn dosi ye odniyeyu z najvidomishih i superechlivih figur dzhazovogo svitu Vin grav u riznih majzhe protilezhnih stilyah i ce stalo prichinoyu takih zhe protilezhnih vidgukiv kritikiv pro jogo muziku Prote vzhe davno nihto ne stavit pid sumniv jogo grandioznij vnesok u suchasnij dzhaz i jogo vpliv na tvorchist perevazhnoyi bilshosti saksofonistiv drugoyi polovini XX stolittya Koltrejn narodivsya v muzichnij sim yi prote jogo batki ne zaroblyali na zhittya muzikoyu Dzhon rano pochav grati v orkestrah pochinayuchi vzhe z 13 rokiv Spochatku jogo instrumentami buli klarnet i potim alt saksofon Vin grav u riznih nichnih klubah Filadelfiyi a v 1945 roci jogo prizvali do armiyi i vidpravili sluzhiti na Gavayi U 1946 roci Koltrejn zvilnivsya v zapas i povernuvsya do Filadelfiyi Voseni togo zh roku vin pochav grati v orkestri Dzho Vebba Joe Webb a v 1947 roci perejshov do King Kolax Band Tam zhe vin vpershe sprobuvav uzyati v ruki tenor saksofon sho stav zgodom jogo osnovnim instrumentom Odni dzherela stverdzhuyut sho ce vidbulosya pid vplivom gri Charli Parkera yakij yak todi vvazhalosya vicherpav mozhlivosti alt saksofonu inshi dzherela podayut prostij fakt sho perejti na tenor Koltrejna zmusiv kerivnik jogo orkestru sho sam grav na alti U 1949 roci Dzhon priyednavsya do spravzhnogo zoryanogo skladu big bendu Dizzi Gillespi i zalishavsya u nomu do vesni 1951 roku koli orkestr peretvorivsya na septet Razom z nim u 1951 roci Koltrejn zapisav na plativku svoye pershe solo v p yesi We Love To Boogie Podibno bagatom dzhazmenam togo chasu vin postupovo stav narkomanom sho uskladnyuvalo poshuki roboti i sluzhilo prichinoyu konfliktiv Vin perehodiv zi skladu do skladu ale u 1954 roci jomu poshastilo jogo zaprosiv do svogo orkestru U nogo Koltrejn protrimavsya menshe roku a potim dolya zvela jogo z Majlzom Devisom Yih klasichnij sklad vklyuchav Devisa Koltrejna pianista Reda Garlenda basista Pola Chambersa i udarnika Filli Dzho Dzhonsa Z cim kvintetom Koltrejn zrobiv bezlich zapisiv na lejblah Columbia i Prestige Zgodom koli vin stav duzhe vidomim jogo zapisi u skladi orkestru stali vidavatisya pid jogo im yam i cej proces prodovzhuyetsya dosi Cherez pristrast do geroyinu Devis kilka raziv zvilnyav Koltrejna z svoyeyi grupi ale potim znovu zaproshuvav nazad Ostatochno voni rozluchilisya v 1957 roci sho posluzhilo dlya saksofonista poshtovhom do togo abi bilshe vistupati i zapisuvatisya samostijno U comu zh 1957 roku vin vidav na lejbli Prestige svij pershij solnij albom nazvanij Coltrane razom z trubachem Dzhonni Splounom bariton saksofonistom Sahibom Shihabom pianistami Melom Voldronom i Redom Garlendom basistom Polom Chembersom i barabanshikom Todi zh 1957 roku vin priyednavsya do kvartetu Teloniusa Monka a takozh prodovzhuvav robotu nad vlasnimi albomami Vin pozbuvsya zvichki do narkotikiv i znovu pochav spivpracyuvati z Majlzom Devisom razom z yakim zapisav u 1959 roci odin z najkrashih v istoriyi dzhazovih albomiv Kind Of Blue Na pochatku 60 h rokiv vijshov pershij albom Koltrejna sho povnistyu skladavsya z jogo vlasnih kompozicij Giant Steps Vin ostatochno vidmovlyayetsya vid roboti v inshih orkestrah i zbiraye svoye kombo instrumentalnij dzhazovij ansambl u Nyu Jorku sho skladavsya z pianista Stiva Kyuna yakogo skoro zaminiv basista Stiva Devisa i udarnika Pita La Roka yakogo poslidovno zminyuvali Billi Gigins i Elvin Dzhons V ostannij period svoyeyi tvorchosti Koltrejn grav krim tenora na soprano saksofoni U 1962 roci vin pidpisav dogovir z lejblom Impulse Pracyuyuchi z prodyuserom Bobom Tile vin zapisav u studiyi velicheznu kilkist materialu yakij firma ne bula v zmozi vidati vidrazu ta zate postupovo vidavala pislya smerti muzikanta Vin rozvivav svij vlasnij majzhe religijnij pidhid do dzhazu i najznamenitishim albomom cogo napryamu stala plativka A love Supreme 1965 sho otrimala dvi nominaciyi na Gremmi i stala jogo robotoyu sho prodavalasya najlipshe Ostannij prizhittyevij albom Koltrejna Expressions vijshov u 1967 odrazu nezadovgo do togo yak 17 lipnya sorokarichnij Koltrejn pomer cherez rak pechinki v likarni Gantingtona na Long Ajlendi Pohoroni proveli cherez chotiri dni v cerkvi Svyatogo Pitera v Nyu Jorku sluzhbu vidkriv kvartet Alberta Ajlera a zakriv Ornett Koulman Dzhon Koltrejn pohovanij na kladovishi Pinelaun sho u Nyu Jorku Jogo smert zdivuvala chimalu kilkist lyudej zokrema Devis skazav sho smert Koltrejna spravila na vsih velike vrazhennya j zastala vsih znenacka Ya znav sho vin ne nadto dobre viglyadaye vtim ne pidozryuvav sho vin nastilki hvorij ta j sho hvorij vzagali Religijnij diyachPislya smerti Koltrejna gromada Hramu novobranciv u San Francisko pochali poklonyatisya jomu yak vtilenomu Bogu Ugrupovannya nazivalos na chest Parkera yakogo voni pririvnyuvali do Ioanna Hrestitelya Gromada piznishe priyednalas do en Ce prizvelo do zmini statusu Koltrejna vid boga do svyatogo Yak naslidok Afrikanska pravoslavna cerkva Svyatogo Ioanna Koltrejna u San Francisko stala yedinoyu afrikanskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu yaka zaprovadila muziku i poeziyu Koltrejna do liturgijnoyi vidpravi Samuyil G Fridman u statti Nyu Jork Tajms zaznachav sho cerkva Koltrejna ne tryuk chi shtuchna sumish muziki nichnogo klubu ta efirnoyi viri Jogo tverdzhennya pro vizvolennya cherez bozhestvennij zvuk naspravdi cilkom uzgodzhuyetsya z vlasnim dosvidom i piznannyam Koltrejna Fridman takozh prokomentuvav religijnist Koltrejna V oboh yavnih i neyavnih napryamkah Koltrejn takozh funkcionuvav yak religijnij diyach Geroyinovij narkoman u 1950 h rokah vin zreshtoyu pozbuvsya zalezhnosti a potim poyasniv sho vin chuv golos Boga pid chas jogo bolisnogo oduzhannya 1966 roku na pitannya zhurnalista v Yaponiyi kim vin spodivayetsya stati za p yat rokiv Koltrejn vidpoviv svyatim Koltrejna zobrazili yak odnogo iz 90 svyatih na ikoni tancyuyuchih svyatih u hrami svyatogo Grigoriya Nisskogo yepiskopalnoyi cerkvi v San Francisko Ikona plosheyu v 280 kv m rozpisana u vizantijskomu ikonografichnomu stili i zajmaye stinu vsiyeyi cerkovnoyi rotondi Yepiskopalna cerkva svyatogo Varnavi v Nyuarku Nyu Dzhersi dodala Koltrejna do spisku chornih svyatih i pidgotuvala pro nogo stattyu na svoyemu sajti Pro Koltrejna i jogo cerkvu znyali dokumentalni filmi zokrema Cerkva svyatogo Koltrejna Alana Klingenstejna 1996 i teleperedachu Alana Yentoba dlya BBC 2004 Diskografiya1956 Tenor Conclave OJC 1957 Dakar OJC 1957 Coltrane Prestige 1957 Cattin With Coltrane And Quinichette Prestige 1957 Wheelin amp Dealin Prestige 1957 Blue Train Blue Note 1957 Traneing In OJC 1957 Plays The Blues OJC 1957 The Believer OJC 1957 Lush Life OJC 1957 The Last Trane OJC 1958 Soultrane OJC 1958 Settin The Pace OJC 1958 Black Pearls OJC 1958 The Standard Coltrane OJC 1958 Bahia OJC 1958 The Stardust Session Prestige 1958 Coltrane Time Blue Note 1959 Giant Steps Atlantic 1960 Coltrane Jazz Atlantic 1960 The Avant Garde avec Don Cherry Atlantic 1960 My Favorite Thing Atlantic 1960 Coltrane s Sound Atlantic 1960 Coltrane Plays The Blues Atlantic 1961 Ole Coltrane Atlantic 1961 The Complete 1961 Village Vanguard Recordings Impulse 1961 Live At The Village Vanguard The Master Takes Impulse 1961 The Complete Africa Brass Sessions Impulse 1962 Coltrane Impulse 1962 Ballads Impulse 1963 Impulse z Dzhonni Gartmanom 1963 Live At Birdland Impulse 1963 Newport 63 Impulse 1963 Afro Blue Impressions Impulse 1964 Crescent Impulse 1964 A Love Supreme Impulse 1965 The John Coltrane Quartet Plays Impulse 1965 Ascencion Impulse 1965 New Thing At Newport Impulse 1965 Kulu Se MaMa Impulse 1965 Sun Ship Impulse 1965 Live In Seattle Impulse 1965 Meditations Impulse 1965 Living Space Impulse 1966 Live At The Village Vanguard Again Impulse 1967 Interstellar Space Impulse 1967 Expression Impulse 1967 Stellar Regions Impulse 1967 The Olatunji Concert Impulse Razom z Majlzom Devisom 1956 Workin with the Miles Davis Quintet 1956 Steamin with the Miles Davis Quintet 1956 Relaxin with the Miles Davis Quintet 1956 Cookin with the Miles Davis Quintet 1956 Round About Midnight 1958 Milestones 1958 Jazz at the Plaza 1959 Kind of Blue Z Teloniusom Monkom 1957 Thelonious Monk with John Coltrane 1957 Thelonious Monk quartet with John Coltrane at Carnegie HallDiv takozh5893 Koltrejn asteroyid nazvanij na chest muzikanta PrimitkiCarnegie Hall linked open data 2017 d Track Q30500746 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Find a Grave 1996 d Track Q63056 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 Samuel G Freedman Sunday Religion Inspired by Saturday Nights New York Times 2007 1 12 Arhiv originalu za 12 serpnya 2006 Procitovano 11 veresnya 2015 Arhiv originalu za 18 grudnya 2010 Procitovano 11 veresnya 2015 The Church of Saint Coltrane 1996 The New York Times Alan Klingenstein 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Huffington Post 2008 02 05 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaOficijnij sajt 15 bereznya 2022 u Wayback Machine angl na angl angl angl Dzhon Koltrejn na peoples ru 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros