Баритон-саксофон

Баритон-саксофон (англ. Baritone saxophone) — духовий музичний інструмент, різновид саксофону. Винайдений Адольфом Саксом у 1846 році. Часто використовується в академічній музиці, джазі та військовій, переважно, маршовій музиці.

Баритон-саксофон

Класифікація	духовий музичний інструмент, аерофони
Класифікація Горнбостеля-Закса	422.212-71 (одноязичковий аерофон з клавішами)
Винахідник(и)	Адольф Сакс
Розроблено	28 червня 1846
Діапазон
Подібні інструменти	саксофон
Баритон-саксофон у Вікісховищі

Опис

Баритон-саксофон має виразний густий, хрипкий звук. Його діапазон - близько 2,5 октав, належить до транспонуючих інструментів, стрій - мі-бемоль. У верхніх регістрах інструмент звучить придушено, найякісніше звуковидобування відбувається у середньому і нижньому регістрах. В оркестрах і ансамблях, як правило, його застосовують для виконання басових партій, але інструмент цілком підходить і для сольної гри, так що деякі саксофоністи віддають йому перевагу над іншими саксофонами. Доступно виконання композицій кантиленного характеру, гам, арпеджіо і пасажів.

Баритон-саксофон складається з розтруба, корпусу та ески. На есці закріплюється мундштук, до нього за допомогою лігатури кріпиться язичок. Крім звичайних клавіш на інструменті існують і спеціальні великі клавіші, які відкривають для відтворення найнижчих нот. На корпусі є підпора для великого пальця і кільце для ременя, за допомогою якого підтримується вага інструменту (баритон-саксофон важить 7-16 кг).

Використання

У класичній музиці

Баритон-саксофон є стандартним інструментом в складі оркестру і саксофонного квартету. Найвідомішими композиціями, в яких прописані партії баритон-саксофона є: «Домашня симфонія» Ріхарда Штрауса, балет Бели Бартока, Чарлза Айвза, Джоджа Гершвіна, Карлгайнца Штокгайзена. В опері «Дияволи з Лудена» Кшиштофа Пендерецького використовуються два баритон-саксофони. Небагато є сольних композицій для баритон-саксофона, одна з них «концерт для квартету саксофонів і камерного оркестру» американського композитора Філіпа Гласса.

У джазі

Баритон-саксофон досить популярний у джазі, він присутній в стандартному складі біг-бендів (до 1940 років також активно застосовувався і ). Одним з піонерів джазу, який використовував баритон-саксофон як основний інструмент, був , учасник біг-бенду Дюка Еллінгтона. У 1950-х роках найвідомішими джазовими баритон-саксофоністами були , Сесіл Пейн та Пеппер Адамс. здобув славу своєю грою на баритон-саксофоні у стилі бібоп, а у фрі-джазі. Відомими баритон-саксофоністами також є (який також очолив гурт баритон-саксофоністів), , Скотт Робінсон, , з гурту , , , , тощо.

В інших музичних жанрах

Баритон-саксофон також активно застосовується у військових маршах, фанку, блюзі, соулі, року.

У популярній культурі

У мультсеріалі «Сімпсони» Ліса Сімпсон грає на баритон-саксофоні. Її музику, як правило, виконує Террі Гаррінгтон.

Примітки

1. Charles, Roger. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
2. Hadro, Andrew (18 листопада 2014). . JazzBariSax.com. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 17 квітня 2016.
3. Schwarm, Betsy. . Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
4. Cupper, Alain. . JazzBariSax.com. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 17 квітня 2016.
5. Harrington, Terry (2012). . Theo Wanne Endorsers. Theo Wanne. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2016.

Посилання

• Instruments In Depth: The Saxophone [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]—An online feature with video demonstrations from Bloomingdale School of Music (June, 2009)
• Saxophone acoustics [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.] from the University of New South Wales
• Great Jazz Baritone Saxophonists and vintage horns [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]—A website with extensive information on popular baritone saxophonists, information regarding the baritone saxophone, and more.