Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жак Франсуа́ Фроманта́ль Галеві́ (фр. Jacques-Fromental Halévy, 27 травня 1799, Париж — 17 березня 1862, Ніцца) — французький композитор, автор відомої опери (фр. La Juive).
| Фроманталь Галеві | |
|---|---|
| Jacques-Fromental Halévy | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 травня 1799 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 17 березня 1862 (62 роки) |
| Місце смерті | Ніцца |
| Причина смерті | туберкульоз |
| Поховання | Цвинтар Монмартр[1] |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор, академічний музикант |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | d, d, Етьєнн Мегюль і Луїджі Керубіні |
| Відомі учні | d, Антуан Мармонтель, Жан-Батист Векерлен, d, Віктор Массе, П'єр Франсуа Вартель, d, Жак Оффенбах, d, d і d |
| Жанри | опера, класична музика і духовна музика |
| Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Нагороди | |
| Батько | d |
| Діти | d |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Парижі в заможній родині єврейського поета, кантора, вчителя єврейської мови та французької єврейки Жюлі Меєр. Емігрувавши з Баварії, батько був змушений до свого прізвища Леві додати приставку для євреїв «а-».
З дитинства Жак проявляв неабиякі музичні здібності. У 1809 році у віці 10 років він вступає до Паризької консерваторії, де його вчителями стають Фелікс Казо, Ламберт, Анрі Бертон та Луїджі Керубіні. Після закінчення консерваторії у 1917 році за випускну кантату «Ермінія» Галеві отримує Римську премію, що дала йому можливість протягом двох наступних років працювати в Італії. У цей час на замовлення французького уряду він пише твір для триголосного хору «De Profundis» (Псалом 130) з текстом на івриті.
У 1816 році після повернення на батьківщину Галеві починає викладати в Паризькій консерваторії. Його перші опери не мали значного успіху. Лише в 1927 році, після виконання комічної опери «Ремісник» («L'artisan») Галеві здобуває широку популярність. У цьому ж році його призначають професором Паризької консерваторії, а в 1929 році — диригентом Великої французької опери.
Галеві прославився не тільки як композитор, але і як педагог, що виховав плеяду знаменитих французьких композиторів. Серед них Шарль Гуно, Базен, Каміль Сен-Санс, Жак Оффенбах і Жорж Бізе, що став його зятем.
У 1854 році Жак Галеві був призначений постійним секретарем Академії витончених мистецтв Франції.
У 1862 році композитор помер. Одна з центральних вулиць Парижа названа його ім'ям.
Опера «Жидівка»
Найвідомішою оперою Галеві стала опера «Жидівка» (фр. La juive). Автор лібрето: Ежен Скріб. У опері використані єврейські мотиви, багатовікові страждання єврейського народу знайшли в ній глибоке музичне вираження.
Героїня «Жидівки», Рахиль, виявля́є полум'яну любов до єврейської релігії, до якої не належить за народженням, але в традиціях якої була вихована названим батьком Жозаром, і вона добровільно кидається у вогнище, не бажаючи зрадити свої ідеали. Галеві хотів зобразити в цій опері духовний морок і жорстокість, які панували в Середньовіччі, як наслідок хибного розуміння релігії.
Прем'єра відбулась 23 лютого 1835 року в Парижі в театрі «Опера Гарньє». У дореволюційній Росії була представлена перший раз на сцені німецького театру в Петербурзі і називалася «Жидівка», в СРСР опера йшла під назвою «Дочка кардинала», а з 2010 року ця опера виконується у Михайлівському театрі в Санкт-Петербурзі під назвою «Юдейка».
Опера «Королева Кіпру»
Прем'єра «Королеви Кіпру» відбулась 22 грудня 1841 на сцені Паризької опери. Перша постановка «Королеви Кіпру» пройшла успішно. Лібрето, автор якого Генрі Вернуа де Сен-Жорж, привернуло до себе чимало уваги з боку критиків. Протягом довгих років опера продовжувала звучати на головній сцені Парижа, про що свідчать сторінки друкованих видань XIX ст. Так, у Каталозі 1878 року повідомляється, що 31 грудня 1876 року на сцені Паризької опери відбулась 118-та вистава «Королеви Кіпру». Відомо також, що твір Ф. Галеві з успіхом був прийнятий і в інших містах Франції.
Композитори-сучасники Галеві про його творчість
Гектор Берліоз: «Музика Галеві відноситься до тієї, яку не можна об'єктивно оцінити після першого прослуховування. Одразу відчувається, що їй бракує досконалої форми, яскравих почуттів. Її складну внутрішню красу розумієш вже потім».
Ріхард Вагнер: «Що характеризує натхнення Галеві, так це, перш за все, патетика високої ліричної трагедії<…>. Його призначення писати музику, що ллється з прихованих, але найпотужніших глибин».
Основні твори
- Ремісник (1827)
- Човняр (1827)
- Кларі, італійською (1828)
- Дилетант з Авіньйону (1828)
- Спогади Лафльора (1829)
- Жидівка (1835)
- Блискавка (1835)
- Гвідо і Геневра (1838)
- Шеріф (1839)
- Королева Кіпру (1841)
- Карл IV (1843)
- Мушкетери королеви (1846)
- Трояндова фея (1849)
- Пікова дама, за новеллою Олександра Пушкіна у перекладі Проспера Меріме(1850)
- Набоб (1853)
- Маг (1858)
- Ной, закінчена Бізе
Джерела
- К 200-летию Жака Галеви [ 20 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Фроманталь Галеви, портал «Классическая музыка» [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Е. Энская «КОРОЛЕВА КИПРА» Ф. ГАЛЕВИ (по страницам парижской периодической печати XIX века)
- Berlios Н. Première représentation de la Reine de Chypre, opéra en cinq actes, Le Journal des débats, 26 décembre 1841 / Н. Berlios // F. Halevy. La Reine de Chypre. Dossier de presse parisienne (1841). — Weinsberg: Musik-Edition Lucie Galland, 2005. — P. 123—137
- La Reine de Chypre, opéra en 5 actes, musique de M. Halévy, paroles de M.de Saint Georges. Le Charivari, 24 décembre 1841 // F. Halevy. La Reine de Chypre. Dossier de presse parisienne (1841). — Weinsberg: Musik-Edition Lucie Galland, 2005. — P. 47-52
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Fransua Fromanta l Galevi fr Jacques Fromental Halevy 27 travnya 1799 Parizh 17 bereznya 1862 Nicca francuzkij kompozitor avtor vidomoyi operi fr La Juive Fromantal GaleviJacques Fromental HalevyZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya27 travnya 1799 1799 05 27 Misce narodzhennyaParizhData smerti17 bereznya 1862 1862 03 17 62 roki Misce smertiNiccaPrichina smertituberkulozPohovannyaCvintar Monmartr 1 GromadyanstvoFranciyaProfesiyikompozitor akademichnij muzikantOsvitaParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchitelid d Etyenn Megyul i Luyidzhi KerubiniVidomi uchnid Antuan Marmontel Zhan Batist Vekerlen d Viktor Masse P yer Fransua Vartel d Zhak Offenbah d d i dZhanriopera klasichna muzika i duhovna muzikaZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuNagorodiRimska premiya 1819 BatkodDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Parizhi v zamozhnij rodini yevrejskogo poeta kantora vchitelya yevrejskoyi movi ta francuzkoyi yevrejki Zhyuli Meyer Emigruvavshi z Bavariyi batko buv zmushenij do svogo prizvisha Levi dodati pristavku dlya yevreyiv a Z ditinstva Zhak proyavlyav neabiyaki muzichni zdibnosti U 1809 roci u vici 10 rokiv vin vstupaye do Parizkoyi konservatoriyi de jogo vchitelyami stayut Feliks Kazo Lambert Anri Berton ta Luyidzhi Kerubini Pislya zakinchennya konservatoriyi u 1917 roci za vipusknu kantatu Erminiya Galevi otrimuye Rimsku premiyu sho dala jomu mozhlivist protyagom dvoh nastupnih rokiv pracyuvati v Italiyi U cej chas na zamovlennya francuzkogo uryadu vin pishe tvir dlya trigolosnogo horu De Profundis Psalom 130 z tekstom na ivriti U 1816 roci pislya povernennya na batkivshinu Galevi pochinaye vikladati v Parizkij konservatoriyi Jogo pershi operi ne mali znachnogo uspihu Lishe v 1927 roci pislya vikonannya komichnoyi operi Remisnik L artisan Galevi zdobuvaye shiroku populyarnist U comu zh roci jogo priznachayut profesorom Parizkoyi konservatoriyi a v 1929 roci dirigentom Velikoyi francuzkoyi operi Galevi proslavivsya ne tilki yak kompozitor ale i yak pedagog sho vihovav pleyadu znamenitih francuzkih kompozitoriv Sered nih Sharl Guno Bazen Kamil Sen Sans Zhak Offenbah i Zhorzh Bize sho stav jogo zyatem U 1854 roci Zhak Galevi buv priznachenij postijnim sekretarem Akademiyi vitonchenih mistectv Franciyi U 1862 roci kompozitor pomer Odna z centralnih vulic Parizha nazvana jogo im yam Opera Zhidivka Najvidomishoyu operoyu Galevi stala opera Zhidivka fr La juive Avtor libreto Ezhen Skrib U operi vikoristani yevrejski motivi bagatovikovi strazhdannya yevrejskogo narodu znajshli v nij gliboke muzichne virazhennya Geroyinya Zhidivki Rahil viyavlya ye polum yanu lyubov do yevrejskoyi religiyi do yakoyi ne nalezhit za narodzhennyam ale v tradiciyah yakoyi bula vihovana nazvanim batkom Zhozarom i vona dobrovilno kidayetsya u vognishe ne bazhayuchi zraditi svoyi ideali Galevi hotiv zobraziti v cij operi duhovnij morok i zhorstokist yaki panuvali v Serednovichchi yak naslidok hibnogo rozuminnya religiyi Prem yera vidbulas 23 lyutogo 1835 roku v Parizhi v teatri Opera Garnye U dorevolyucijnij Rosiyi bula predstavlena pershij raz na sceni nimeckogo teatru v Peterburzi i nazivalasya Zhidivka v SRSR opera jshla pid nazvoyu Dochka kardinala a z 2010 roku cya opera vikonuyetsya u Mihajlivskomu teatri v Sankt Peterburzi pid nazvoyu Yudejka Opera Koroleva Kipru Prem yera Korolevi Kipru vidbulas 22 grudnya 1841 na sceni Parizkoyi operi Persha postanovka Korolevi Kipru projshla uspishno Libreto avtor yakogo Genri Vernua de Sen Zhorzh privernulo do sebe chimalo uvagi z boku kritikiv Protyagom dovgih rokiv opera prodovzhuvala zvuchati na golovnij sceni Parizha pro sho svidchat storinki drukovanih vidan XIX st Tak u Katalozi 1878 roku povidomlyayetsya sho 31 grudnya 1876 roku na sceni Parizkoyi operi vidbulas 118 ta vistava Korolevi Kipru Vidomo takozh sho tvir F Galevi z uspihom buv prijnyatij i v inshih mistah Franciyi Kompozitori suchasniki Galevi pro jogo tvorchistGektor Berlioz Muzika Galevi vidnositsya do tiyeyi yaku ne mozhna ob yektivno ociniti pislya pershogo prosluhovuvannya Odrazu vidchuvayetsya sho yij brakuye doskonaloyi formi yaskravih pochuttiv Yiyi skladnu vnutrishnyu krasu rozumiyesh vzhe potim Rihard Vagner Sho harakterizuye nathnennya Galevi tak ce persh za vse patetika visokoyi lirichnoyi tragediyi lt gt Jogo priznachennya pisati muziku sho llyetsya z prihovanih ale najpotuzhnishih glibin Osnovni tvoriRemisnik 1827 Chovnyar 1827 Klari italijskoyu 1828 Diletant z Avinjonu 1828 Spogadi Laflora 1829 Zhidivka 1835 Bliskavka 1835 Gvido i Genevra 1838 Sherif 1839 Koroleva Kipru 1841 Karl IV 1843 Mushketeri korolevi 1846 Troyandova feya 1849 Pikova dama za novelloyu Oleksandra Pushkina u perekladi Prospera Merime 1850 Nabob 1853 Mag 1858 Noj zakinchena BizeDzherelaK 200 letiyu Zhaka Galevi 20 sichnya 2013 u Wayback Machine Fromantal Galevi portal Klassicheskaya muzyka 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine E Enskaya KOROLEVA KIPRA F GALEVI po stranicam parizhskoj periodicheskoj pechati XIX veka Berlios N Premiere representation de la Reine de Chypre opera en cinq actes Le Journal des debats 26 decembre 1841 N Berlios F Halevy La Reine de Chypre Dossier de presse parisienne 1841 Weinsberg Musik Edition Lucie Galland 2005 P 123 137 La Reine de Chypre opera en 5 actes musique de M Halevy paroles de M de Saint Georges Le Charivari 24 decembre 1841 F Halevy La Reine de Chypre Dossier de presse parisienne 1841 Weinsberg Musik Edition Lucie Galland 2005 P 47 52Find a Grave 1996 d Track Q63056