Олександр Володимирович Козаренко (24 серпня 1963, Коломия — 21 березня 2023, Івано-Франківськ) — український композитор, піаніст, музикознавець.
Олександр Козаренко | |
---|---|
Олександр Козаренко виступає в музеї Соломії Крушельницької у Львові | |
Основна інформація | |
Дата народження | 24 серпня 1963 |
Місце народження | Коломия |
Дата смерті | 21 березня 2023 (59 років) |
Місце смерті | Івано-Франківськ |
Причина смерті | коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Професія | композитор |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Інструменти | фортепіано |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Закінчив Львівське музичне училище та Київську консерваторію і аспірантуру (класи професорів: композиції — М. Скорика, фортепіано — В. Воробйова, музикознавства — І. Ляшенка) по класу фортепіано. Стажувався у Вюрцбурзькому університеті (Німеччина, 2004). Доктор мистецтвознавства (2001).
З 1992 року викладав на кафедрах композиції та історії музики Львівської музичної академії, завідував кафедрою філософії мистецтв. Працював композитором у жанрах симфонічної, оперної, балетної, хорової, камерно-інструментальної, вокальної та театральної музики. Його твори увійшли до репертуару провідних колективів та виконавців України (ансамбль «Київська камерата», Київський квартет саксофоністів, оркестр Віртуози Львова, хорова капела «Трембіта» та інші), виконувалися в Україні та у багатьох країнах світу, зокрема на міжнародних фестивалях Київ Музик Фест (Київ), Контрасти (Львів), Два дні й дві ночі нової музики (Одеса), Дні музики композиторів Кракова (Польща), Мелос-Етос (Словаччина), Дрезденські дні сучасної музики (Німеччина). Як піаніст надавав особливу увагу виконанню української музики ХХ–XXI століть, насамперед у складі дуету зі скрипалькою Лідією Шутко.
Лавреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка (1984), дипломант Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів (1986). Лавреат державних премій України з композиції: імені Левка Ревуцького (1996) та імені Миколи Лисенка (2001). Член Національної спілки композиторів України та Асоціації «Нова Музика».
Помер в Івано-Франківську вранці 21 березня 2023 у віці 59-ти років.
Творчість
Значний вплив на творчість О. Козаренка справила багаторічна співпраця з театральними колективами, плодами якої є музика до понад 50 вистав. На думку музикознавця Любові Кияновської, у захопленні Козаренка здобутками авангарду 1950-х — 60-х років, композитора цікавить не стільки самодостатня виразність технологій, скільки «можливість висловлення з її допомогою цікавої символіки», у річищі якої виникають арки до біблійних, античних, фольклорних образів, яскраві сюжетно-картинні асоціації.
Музичні твори
театральні твори
- камерна опера «Час каяття» (лібр. C. Стулака за віршами українських поетів 17-18 ст" 1997)
- балет "Дон Жуан з Коломиї* (за мотивами творів Д. фон Захер -Мазоха. 1994);
- музика до театральних вистав
ораторії, кантати
- ораторія «Страсті Господа нашого Ісуса Христа» для читця, солістів, хору та кам. анс. (1996);
- камерні кантати «Мікросхеми» для голосу з камерним насмблем. (1989).
- «П'єро мертвопетлює» для контр-тенора з інструментальним ансамблем. (сл. М. Семенка. 1994);
- П'ять весільних ладнань з Покуття для народного голосу з камерним оркестром — (1992);
- мелодрама «Орестея» для читця та інструментального ансамблю (за трагедіями Есхіла. 1996);
- «Псалом Давидів» для хору з оркестром (1998);
- «Чотири молебні теми Діві Марії» (1996) для жіночого хору, камерного оркестру та органа;
інструментальні твори
- Чакома (1990) для симфонічного оркестру;
- «Епістоли* (1991) для симфонічного оркестру;
- Концерт для скрипки з оркестром (1989-94);
- Concerto Rutheno (1991) для камерного оркестру;
- Ірмологіон (цикл обробок українських культових наспівів доби бароко для струнних, 1988);
Sintonia extravaganza (2001);
- 'Сумна пісня» для органа з оркестром (1994);
- «Інвенції» для 4-х мелодичних інструментів (1989).
- Sonata quasi una Fantasia для скрипки і ф-но (1997);
Konzertstuk (1990) для струнних, флейти і ф-но;
- «Оро» для ансамблю ударних (1994);
- Пасакалія на галицьку тему для органу (1989);
"Писанки* (1982-88) для ф-но;
хорові твори
- Літургія св. Іоанна Златоустого (1999—2000);
- «Острозький триптих* (2000),
- „Пісні Богородиці“
- Chansone triste» пам'яті В. Лютослаоського (1994);
Основні наукові праці
- Національна інтонаційність у композиторській творчості // НТЕ. 1993. № 3;
- Деякі тенденції розвитку національної музичної мови у першій третині ХХ ст. // УМ. 1998. Вип. 28;
- Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000;
- Сакральна творчість українських композиторів ХХ століття в контексті національних музично-семіотичних процесів // УМ. 2001. Вип. 30;
- Гуцульська музична сецесія: національний відгук на європейський виклик // Муз. україністика: сучас. вимір. К., 2008. Вип. 2.
Пам'ять
Іменем О.Козаренка названо філармонію в Коломиї.
Примітки
- . Львівський університет. Архів оригіналу за 14 Серпня 2016. Процитовано 17.06.2016.
- Помер піаніст та композитор Олександр Козаренко (укр.). «Zaxid.net». 21 березня 2023. Процитовано 21 березня 2023.
- У Коломиї філармонію назвали іменем видатного композитора. Агенція новин Фіртка. Процитовано 21 квітня 2023.
Джерела
- Буклет фестивалю "Два дні і дві ночі нової музики", 2008 рік
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
- Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 321-325.
- Ключар В. [Савчук М]. Нові персони з міста над Прутом: Пєро-Сашко aus Kolomea // Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. — Т. ІІ. / Упор. і ред. М. Савчук. – Філядельфія-Коломия, 2008. – С. 250—256.
- Коменда О. І. Олександр Козаренко — піаніст, композитор, музикознавець. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 252 с. URL : https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18462
- Коменда О. Піанізм Олександра Козаренка: проблеми виконавства та інтерпретації (на прикладі концертного жанру). Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2015. Вип. 15. С. 175—183.
- Коменда О. Рання творчість Олександра Козаренка: початок формування індивідуальності композитора і піаніста. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. Вип. 19(1). С. 197—204.
Посилання
- Козаренко Олександр Володимирович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 465-466.
- Олександр Козаренко: «На жаль, Львів мене не сприйняв. Можливо, я сам у цьому винен…»[недоступне посилання з липня 2019]//«Високий замок»
- Олександр Козаренко Національна музична мова в дискурсі постмодернізму [ 7 Листопада 2016 у Wayback Machine.]
- . НСКУ. Архів оригіналу за 23 Червня 2016. Процитовано 17 Червня 2016.
- Група шанувальників творчості композитора у соціальній мережі Facebook
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Volodimirovich Kozarenko 24 serpnya 1963 Kolomiya 21 bereznya 2023 Ivano Frankivsk ukrayinskij kompozitor pianist muzikoznavec Oleksandr KozarenkoZobrazhennyaOleksandr Kozarenko vistupaye v muzeyi Solomiyi Krushelnickoyi u LvoviOsnovna informaciyaData narodzhennya24 serpnya 1963 1963 08 24 Misce narodzhennyaKolomiyaData smerti21 bereznya 2023 2023 03 21 59 rokiv Misce smertiIvano FrankivskPrichina smertikoronavirusna hvoroba 2019 COVID 19 GromadyanstvoUkrayinaNacionalnistukrayinecProfesiyakompozitorOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoInstrumentifortepiano Fajli u Vikishovishi Sonata fa minor I chastina source source source Sonata fa minor II chastina source source source Sonata fa minor III chastina source source source P yat p yes iz Lejpcizkogo avtografa 1878 1879 rr I source source source P yat p yes iz Lejpcizkogo avtografa 1878 1879 rr II source source source Pri problemah glyante v dovidku U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kozarenko ZhittyepisZakinchiv Lvivske muzichne uchilishe ta Kiyivsku konservatoriyu i aspiranturu klasi profesoriv kompoziciyi M Skorika fortepiano V Vorobjova muzikoznavstva I Lyashenka po klasu fortepiano Stazhuvavsya u Vyurcburzkomu universiteti Nimechchina 2004 Doktor mistectvoznavstva 2001 Z 1992 roku vikladav na kafedrah kompoziciyi ta istoriyi muziki Lvivskoyi muzichnoyi akademiyi zaviduvav kafedroyu filosofiyi mistectv Pracyuvav kompozitorom u zhanrah simfonichnoyi opernoyi baletnoyi horovoyi kamerno instrumentalnoyi vokalnoyi ta teatralnoyi muziki Jogo tvori uvijshli do repertuaru providnih kolektiviv ta vikonavciv Ukrayini ansambl Kiyivska kamerata Kiyivskij kvartet saksofonistiv orkestr Virtuozi Lvova horova kapela Trembita ta inshi vikonuvalisya v Ukrayini ta u bagatoh krayinah svitu zokrema na mizhnarodnih festivalyah Kiyiv Muzik Fest Kiyiv Kontrasti Lviv Dva dni j dvi nochi novoyi muziki Odesa Dni muziki kompozitoriv Krakova Polsha Melos Etos Slovachchina Drezdenski dni suchasnoyi muziki Nimechchina Yak pianist nadavav osoblivu uvagu vikonannyu ukrayinskoyi muziki HH XXI stolit nasampered u skladi duetu zi skripalkoyu Lidiyeyu Shutko Lavreat Vseukrayinskogo konkursu pianistiv im M Lisenka 1984 diplomant Vseukrayinskogo konkursu kamernih ansambliv 1986 Lavreat derzhavnih premij Ukrayini z kompoziciyi imeni Levka Revuckogo 1996 ta imeni Mikoli Lisenka 2001 Chlen Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini ta Asociaciyi Nova Muzika Pomer v Ivano Frankivsku vranci 21 bereznya 2023 u vici 59 ti rokiv TvorchistZnachnij vpliv na tvorchist O Kozarenka spravila bagatorichna spivpracya z teatralnimi kolektivami plodami yakoyi ye muzika do ponad 50 vistav Na dumku muzikoznavcya Lyubovi Kiyanovskoyi u zahoplenni Kozarenka zdobutkami avangardu 1950 h 60 h rokiv kompozitora cikavit ne stilki samodostatnya viraznist tehnologij skilki mozhlivist vislovlennya z yiyi dopomogoyu cikavoyi simvoliki u richishi yakoyi vinikayut arki do biblijnih antichnih folklornih obraziv yaskravi syuzhetno kartinni asociaciyi Muzichni tvori teatralni tvori kamerna opera Chas kayattya libr C Stulaka za virshami ukrayinskih poetiv 17 18 st 1997 balet Don Zhuan z Kolomiyi za motivami tvoriv D fon Zaher Mazoha 1994 muzika do teatralnih vistav oratoriyi kantati oratoriya Strasti Gospoda nashogo Isusa Hrista dlya chitcya solistiv horu ta kam ans 1996 kamerni kantati Mikroshemi dlya golosu z kamernim nasmblem 1989 P yero mertvopetlyuye dlya kontr tenora z instrumentalnim ansamblem sl M Semenka 1994 P yat vesilnih ladnan z Pokuttya dlya narodnogo golosu z kamernim orkestrom 1992 melodrama Oresteya dlya chitcya ta instrumentalnogo ansamblyu za tragediyami Eshila 1996 Psalom Davidiv dlya horu z orkestrom 1998 Chotiri molebni temi Divi Mariyi 1996 dlya zhinochogo horu kamernogo orkestru ta organa instrumentalni tvori Chakoma 1990 dlya simfonichnogo orkestru Epistoli 1991 dlya simfonichnogo orkestru Koncert dlya skripki z orkestrom 1989 94 Concerto Rutheno 1991 dlya kamernogo orkestru Irmologion cikl obrobok ukrayinskih kultovih naspiviv dobi baroko dlya strunnih 1988 Sintonia extravaganza 2001 Sumna pisnya dlya organa z orkestrom 1994 Invenciyi dlya 4 h melodichnih instrumentiv 1989 Sonata quasi una Fantasia dlya skripki i f no 1997 Konzertstuk 1990 dlya strunnih flejti i f no Oro dlya ansamblyu udarnih 1994 Pasakaliya na galicku temu dlya organu 1989 Pisanki 1982 88 dlya f no horovi tvori Liturgiya sv Ioanna Zlatoustogo 1999 2000 Ostrozkij triptih 2000 Pisni Bogorodici Chansone triste pam yati V Lyutoslaoskogo 1994 Osnovni naukovi praci Nacionalna intonacijnist u kompozitorskij tvorchosti NTE 1993 3 Deyaki tendenciyi rozvitku nacionalnoyi muzichnoyi movi u pershij tretini HH st UM 1998 Vip 28 Fenomen ukrayinskoyi nacionalnoyi muzichnoyi movi Lviv 2000 Sakralna tvorchist ukrayinskih kompozitoriv HH stolittya v konteksti nacionalnih muzichno semiotichnih procesiv UM 2001 Vip 30 Guculska muzichna secesiya nacionalnij vidguk na yevropejskij viklik Muz ukrayinistika suchas vimir K 2008 Vip 2 Pam yatImenem O Kozarenka nazvano filarmoniyu v Kolomiyi Primitki Lvivskij universitet Arhiv originalu za 14 Serpnya 2016 Procitovano 17 06 2016 Pomer pianist ta kompozitor Oleksandr Kozarenko ukr Zaxid net 21 bereznya 2023 Procitovano 21 bereznya 2023 U Kolomiyi filarmoniyu nazvali imenem vidatnogo kompozitora Agenciya novin Firtka Procitovano 21 kvitnya 2023 DzherelaBuklet festivalyu Dva dni i dvi nochi novoyi muziki 2008 rik Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Kiyanovska L Ukrayinska muzichna kultura navch posib Lviv Triada plyus 2008 S 321 325 Klyuchar V Savchuk M Novi personi z mista nad Prutom Pyero Sashko aus Kolomea Kolomiya j Kolomijshina Zbirnik spominiv i statej pro nedavnye minule T II Upor i red M Savchuk Filyadelfiya Kolomiya 2008 S 250 256 Komenda O I Oleksandr Kozarenko pianist kompozitor muzikoznavec Luck Vezha Druk 2017 252 s URL https evnuir vnu edu ua handle 123456789 18462 Komenda O Pianizm Oleksandra Kozarenka problemi vikonavstva ta interpretaciyi na prikladi koncertnogo zhanru Ukrayinske mistectvoznavstvo materiali doslidzhennya recenziyi 2015 Vip 15 S 175 183 Komenda O Rannya tvorchist Oleksandra Kozarenka pochatok formuvannya individualnosti kompozitora i pianista Ukrayinska kultura minule suchasne shlyahi rozvitku 2013 Vip 19 1 S 197 204 PosilannyaKozarenko Oleksandr Volodimirovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 465 466 Oleksandr Kozarenko Na zhal Lviv mene ne sprijnyav Mozhlivo ya sam u comu vinen nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visokij zamok Oleksandr Kozarenko Nacionalna muzichna mova v diskursi postmodernizmu 7 Listopada 2016 u Wayback Machine NSKU Arhiv originalu za 23 Chervnya 2016 Procitovano 17 Chervnya 2016 Grupa shanuvalnikiv tvorchosti kompozitora u socialnij merezhi Facebook