Жак Ібе́р (повне ім'я Жак Франсуа Антуан Ібер, фр. Jacques François Antoine Ibert; 15 серпня 1890, Париж — 5 лютого 1962, Париж) — французький композитор.
Жак Ібер | |
---|---|
Jacques Ibert | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Jacques François Antoine Marie Ibert |
Дата народження | 15 серпня 1890 |
Місце народження | Париж |
Дата смерті | 5 лютого 1962 (71 рік) |
Місце смерті | Париж |
Поховання | Цвинтар Пассі |
Громадянство | Франція |
Професія | композитор |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Вчителі | Надія Буланже, d, Андре Жедальж і d |
Жанри | опера |
Заклад | Q3458203? |
Нагороди | |
jacquesibert.fr | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Ібер народився в сім'ї торгового агента Антуана Іберії і Маргарити Лартіго, троюрідної сестри Мануеля де Фальї. Після закінчення школи влаштувався на роботу завідувача складом, щоб допомогти батькові, справи якого в той час йшли не дуже успішно. В 1910 році, за порадою Мануеля де Фальї, Ібер подав заяву в Паризьку консерваторію і був прийнятий у неї як «слухач», а через рік — на повноцінне навчання в класи контрапункту Андре Жедальжа, гармонії — Еміля Пессара, композиції і оркестровки — Поля Відаля. Серед його однокурсників були майбутні відомі композитори Артур Онеггер та Даріюс Мійо. Ібер заробляв на життя, даючи приватні уроки, граючи на фортепіано в кінотеатрах Монмартра і пишучи естрадні пісні і танці (деякі з яких були опубліковані під псевдонімом Вільям Берті).
З початком Першої світової війни Ібер пішов на фронт санітаром. В 1916 у він захворів тифом і змушений був повернутися в тил. На короткий час він примикає до створеної Еріком Саті групи композиторів «Нові молоді» і бере участь у кількох концертах разом з Жоржем Оріком, та Артуром Онеггером. Рік по тому Ібер пішов на службу у флот, де незабаром отримав звання офіцера і кілька років служить в Дюнкерку. У жовтні 1919 році Ібер здобув Римську премію за кантату «Поет і фея», що дозволило йому три роки жити в Римі. У тому ж році Ібер одружився з Розетт Вебер, дочкою художника Жана Вебера. У лютому 1920 року подружжя переїхало в Рим, де композитор склав перший великий твір для оркестру — «Баладу Редінгської тюрми» за однойменною поемою Оскара Вайльда. До римського періоду творчості відносяться опера «Персей і Андромеда», сюїти «Історії» для фортепіано і «Морські порти» для оркестру. Тільки постійні переїзди і збіг обставин привів до того, що в 1920 році музичний критик , «перераховуючи» молодих композиторів, не включив Жака Іберо в знамениту і широко розрекламовану групу «Шести».
У 1923 році композитор повертається в Париж, де веде активну композиторську діяльність, а також викладає в Універсальній школі оркестровку. Через три роки Ібер купив у Нормандії будинок XVI століття, де проводить по кілька місяців на рік, бажаючи втекти від міської суєти. Згодом в цьому будинку він створив свої найвідоміші твори: Дивертисмент для оркестру, оперу «Король Івето», балет «Мандрівний лицар» та інші.
1927 відзначений появою опери «Анжеліка», що була поставлена в Парижі і принесла її автору світову популярність. У наступні роки Ібер багато працює над музикою до театральних постановок і кінофільмів, серед яких виділяється «Дон Кіхот» (1932) з Федором Шаляпіним у головній ролі. Композитор створює також ряд оркестрових творів, зокрема «Морську симфонію», яка, згідно з його заповітом, не повинна була виконуватися до його смерті.
У 1937 році Ібер був призначений директором Французької академії в Римі (вперше з 1666 року на цю посаду був призначений музикант). Знову звертається до спільної роботи з Онеггером: оперета «Малютка кардиналом», поставлена в Парижі, мала великий успіх.
З початку Другої світової війни Ібер служив на посаді Морського аташе при французькому посольстві в Римі. 10 червня Італія вступила у війну, і на наступний день Ібер разом з родиною на дипломатичному поїзді відбув з Риму.
У серпні 1940 року Ібер був відправлений у відставку, спеціальним указом уряду Віші його ім'я було викреслено зі списку морських офіцерів, а твори заборонені до виконання. Протягом наступних чотирьох років Ібер жив на напівлегальному становищі, продовжуючи складати (в 1942 році він закінчив розпочатий за п'ять років до того Струнний квартет). У жовтні 1942 року Іберо вдалося перебратися в Швейцарію, де у нього почалися серйозні проблеми зі здоров'ям (сепсис).
Після звільнення Парижа в серпні 1944 року Ібер повернувся до Франції. З 1945 по 1947 роки композитор знову очолював Французьку Академію в Римі. Ібер знову пише музику до театральних постановок і кінофільмів, балетів, диригує власними творами.
З 1950-х років через проблеми з серцево-судинною системою припинив концертні виступи і викладацьку діяльність. В 1960 році композитор переїхав з Рима в Париж. Помер 5 лютого 1962 від інфаркту. Останні роки життя він працював над Другою симфонією, яка залишилася незакінченою. Композитор похований на кладовищі Пассі.
Основні твори Ібера
Опери
- «Анжеліка» (1926)
- «Всього не передбачиш» (1928)
- «Король Івето» (1928)
- «Мандрівний лицар» (1935)
- «Орлятко» (1936, спільно з Артуром Онеггером)
Оперети
- «Малютка кардиналь» (спільно з Артуром Онеггером)
- «Гонзага» (1930)
Балети
- «Зустрічі» (1921)
- «Діана Пуатьє» (1935)
Симфонічні твори
- «Балада Редінгської тюрми» (1920)
- «Морські порти» (1922)
- «Феєрія» (1924)
- «Морська симфонія» (1931)
- Сарабанда (1935)
- Капричіо (1936)
- Святкова увертюра (1940)
- «Луїзвільський концерт» (1953)
- «Бостоніана» (1955)
- Вакханалія (1956)
Концерти
- Концерт для віолончелі і духових (1925)
- Концерт для флейти з оркестром (посв. ; 1932)
- Камерне концертино для саксофона і 11 інструментів (1935)
- Концертна симфонія для гобоя і струнного оркестру (1949)
Камерні твори
- Дві п'єси для духового квартету (1921)
- Арія (транскрипція для різних складів; 1930)
- Три коротких п'єси для духового квінтету (1935)
- Струнний квартет (1937—1942)
- Тріо для скрипки, віолончелі та арфи (1946)
Твори для фортепіано
- «Історії», 10 п'єс (1921)
- Токката на ім'я Альбера Русселя (1929)
Твори для струнних інструментів
- «Гра», сонатина для скрипки і фортепіано (1925)
- «Капрілена» для скрипки соло (1950)
- Етюд-каприс пам'яті Шопена для віолончелі соло (1949)
- Шість п'єс для арфи (1917)
- Аріетта для гітари (1935)
Твори для духових інструментів
- П'єса для флейти соло (1936)
- Експромт для труби і фортепіано (1950)
Пісні на вірші різних авторів
Музика до 28 кінофільмів
Примітки
- Перша частина незакінченої Другої симфонії, вперше виконана в 1963 році
Література
- "Jacques Ibert" (Жак Ібе́р) in Sax, Mule & Co, Jean-Pierre Thiollet, H & D, 2004, 135.
Посилання
- Жак Ибер на сайті AllMusic(англ.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Ibe r povne im ya Zhak Fransua Antuan Iber fr Jacques Francois Antoine Ibert 15 serpnya 1890 Parizh 5 lyutogo 1962 Parizh francuzkij kompozitor Zhak IberJacques IbertZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yafr Jacques Francois Antoine Marie IbertData narodzhennya15 serpnya 1890 1890 08 15 Misce narodzhennyaParizhData smerti5 lyutogo 1962 1962 02 05 71 rik Misce smertiParizhPohovannyaCvintar PassiGromadyanstvo FranciyaProfesiyakompozitorOsvitaParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchiteliNadiya Bulanzhe d Andre Zhedalzh i dZhanrioperaZakladQ3458203 NagorodiRimska premiya 1919 jacquesibert fr Fajli u VikishovishiBiografiyaIber narodivsya v sim yi torgovogo agenta Antuana Iberiyi i Margariti Lartigo troyuridnoyi sestri Manuelya de Falyi Pislya zakinchennya shkoli vlashtuvavsya na robotu zaviduvacha skladom shob dopomogti batkovi spravi yakogo v toj chas jshli ne duzhe uspishno V 1910 roci za poradoyu Manuelya de Falyi Iber podav zayavu v Parizku konservatoriyu i buv prijnyatij u neyi yak sluhach a cherez rik na povnocinne navchannya v klasi kontrapunktu Andre Zhedalzha garmoniyi Emilya Pessara kompoziciyi i orkestrovki Polya Vidalya Sered jogo odnokursnikiv buli majbutni vidomi kompozitori Artur Onegger ta Dariyus Mijo Iber zaroblyav na zhittya dayuchi privatni uroki grayuchi na fortepiano v kinoteatrah Monmartra i pishuchi estradni pisni i tanci deyaki z yakih buli opublikovani pid psevdonimom Vilyam Berti Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Iber pishov na front sanitarom V 1916 u vin zahvoriv tifom i zmushenij buv povernutisya v til Na korotkij chas vin primikaye do stvorenoyi Erikom Sati grupi kompozitoriv Novi molodi i bere uchast u kilkoh koncertah razom z Zhorzhem Orikom ta Arturom Oneggerom Rik po tomu Iber pishov na sluzhbu u flot de nezabarom otrimav zvannya oficera i kilka rokiv sluzhit v Dyunkerku U zhovtni 1919 roci Iber zdobuv Rimsku premiyu za kantatu Poet i feya sho dozvolilo jomu tri roki zhiti v Rimi U tomu zh roci Iber odruzhivsya z Rozett Veber dochkoyu hudozhnika Zhana Vebera U lyutomu 1920 roku podruzhzhya pereyihalo v Rim de kompozitor sklav pershij velikij tvir dlya orkestru Baladu Redingskoyi tyurmi za odnojmennoyu poemoyu Oskara Vajlda Do rimskogo periodu tvorchosti vidnosyatsya opera Persej i Andromeda syuyiti Istoriyi dlya fortepiano i Morski porti dlya orkestru Tilki postijni pereyizdi i zbig obstavin priviv do togo sho v 1920 roci muzichnij kritik pererahovuyuchi molodih kompozitoriv ne vklyuchiv Zhaka Ibero v znamenitu i shiroko rozreklamovanu grupu Shesti U 1923 roci kompozitor povertayetsya v Parizh de vede aktivnu kompozitorsku diyalnist a takozh vikladaye v Universalnij shkoli orkestrovku Cherez tri roki Iber kupiv u Normandiyi budinok XVI stolittya de provodit po kilka misyaciv na rik bazhayuchi vtekti vid miskoyi suyeti Zgodom v comu budinku vin stvoriv svoyi najvidomishi tvori Divertisment dlya orkestru operu Korol Iveto balet Mandrivnij licar ta inshi Scena z operi Zhaka Ibero Anzhelika Parizh 1927 rik 1927 vidznachenij poyavoyu operi Anzhelika sho bula postavlena v Parizhi i prinesla yiyi avtoru svitovu populyarnist U nastupni roki Iber bagato pracyuye nad muzikoyu do teatralnih postanovok i kinofilmiv sered yakih vidilyayetsya Don Kihot 1932 z Fedorom Shalyapinim u golovnij roli Kompozitor stvoryuye takozh ryad orkestrovih tvoriv zokrema Morsku simfoniyu yaka zgidno z jogo zapovitom ne povinna bula vikonuvatisya do jogo smerti U 1937 roci Iber buv priznachenij direktorom Francuzkoyi akademiyi v Rimi vpershe z 1666 roku na cyu posadu buv priznachenij muzikant Znovu zvertayetsya do spilnoyi roboti z Oneggerom opereta Malyutka kardinalom postavlena v Parizhi mala velikij uspih Z pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Iber sluzhiv na posadi Morskogo atashe pri francuzkomu posolstvi v Rimi 10 chervnya Italiya vstupila u vijnu i na nastupnij den Iber razom z rodinoyu na diplomatichnomu poyizdi vidbuv z Rimu U serpni 1940 roku Iber buv vidpravlenij u vidstavku specialnim ukazom uryadu Vishi jogo im ya bulo vikresleno zi spisku morskih oficeriv a tvori zaboroneni do vikonannya Protyagom nastupnih chotiroh rokiv Iber zhiv na napivlegalnomu stanovishi prodovzhuyuchi skladati v 1942 roci vin zakinchiv rozpochatij za p yat rokiv do togo Strunnij kvartet U zhovtni 1942 roku Ibero vdalosya perebratisya v Shvejcariyu de u nogo pochalisya serjozni problemi zi zdorov yam sepsis Pislya zvilnennya Parizha v serpni 1944 roku Iber povernuvsya do Franciyi Z 1945 po 1947 roki kompozitor znovu ocholyuvav Francuzku Akademiyu v Rimi Iber znovu pishe muziku do teatralnih postanovok i kinofilmiv baletiv diriguye vlasnimi tvorami Z 1950 h rokiv cherez problemi z sercevo sudinnoyu sistemoyu pripiniv koncertni vistupi i vikladacku diyalnist V 1960 roci kompozitor pereyihav z Rima v Parizh Pomer 5 lyutogo 1962 vid infarktu Ostanni roki zhittya vin pracyuvav nad Drugoyu simfoniyeyu yaka zalishilasya nezakinchenoyu Kompozitor pohovanij na kladovishi Passi Osnovni tvori IberaOperi Anzhelika 1926 Vsogo ne peredbachish 1928 Korol Iveto 1928 Mandrivnij licar 1935 Orlyatko 1936 spilno z Arturom Oneggerom Opereti Malyutka kardinal spilno z Arturom Oneggerom Gonzaga 1930 Baleti Zustrichi 1921 Diana Puatye 1935 Simfonichni tvori Balada Redingskoyi tyurmi 1920 Morski porti 1922 Feyeriya 1924 Morska simfoniya 1931 Sarabanda 1935 Kaprichio 1936 Svyatkova uvertyura 1940 Luyizvilskij koncert 1953 Bostoniana 1955 Vakhanaliya 1956 Koncerti Koncert dlya violoncheli i duhovih 1925 Koncert dlya flejti z orkestrom posv 1932 Kamerne koncertino dlya saksofona i 11 instrumentiv 1935 Koncertna simfoniya dlya goboya i strunnogo orkestru 1949 Kamerni tvori Dvi p yesi dlya duhovogo kvartetu 1921 Ariya transkripciya dlya riznih skladiv 1930 Tri korotkih p yesi dlya duhovogo kvintetu 1935 Strunnij kvartet 1937 1942 Trio dlya skripki violoncheli ta arfi 1946 Tvori dlya fortepiano Istoriyi 10 p yes 1921 Tokkata na im ya Albera Russelya 1929 Tvori dlya strunnih instrumentiv Gra sonatina dlya skripki i fortepiano 1925 Kaprilena dlya skripki solo 1950 Etyud kapris pam yati Shopena dlya violoncheli solo 1949 Shist p yes dlya arfi 1917 Arietta dlya gitari 1935 Tvori dlya duhovih instrumentiv P yesa dlya flejti solo 1936 Ekspromt dlya trubi i fortepiano 1950 Pisni na virshi riznih avtoriv Muzika do 28 kinofilmivPrimitkiPersha chastina nezakinchenoyi Drugoyi simfoniyi vpershe vikonana v 1963 rociLiteratura Jacques Ibert Zhak Ibe r in Sax Mule amp Co Jean Pierre Thiollet H amp D 2004 135 ISBN 2 914266 03 0PosilannyaZhak Iber na sajti AllMusic angl Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2015