Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сюаньдза н кит 玄奘 піньїнь Xuánzàng Таємничий товстун 602 644 664 китайський буддійський монах учений філософ мандрівник

Сюаньдзан

Сюаньдзан

Сюаньдза́н (кит. 玄奘, піньїнь: Xuánzàng, «Таємничий товстун») (602 —644/664)  — китайський буддійський монах, учений, філософ, мандрівник і перекладач часів династії Тан.

Сюаньдзан
кит. 玄奘
image
Ім'я при народженнітрад. китайська: 陳禕
Народився6 квітня 602(0602-04-06)
Династія Суй
Помер7 березня 664(0664-03-07) (61 рік)
Тунчуань, Династія Тан
КраїнаДинастія Тан[1]
Династія Суй
Діяльністьмандрівник-дослідник, письменник, перекладач, Бгікшу, філософ
Відомі учніd, d, d, d і d
Знання мовкитайська[2]
Magnum opusПодорож в Західний край за часів Великої Тан
Конфесіябуддизм і Йогачара
Батькоd
Брати, сестриd
image
Ймовірне зображення Сюаньдзана. Малюнок тушшю і фарбою на папері з печер Могао, IX століття.

Сюаньдзан народився 602 року як Чень І (陈 袆) в сім'ї вчених. Він відомий своєю сімнадцятирічною подорожжю до Індії, де він навчався і спілкувався зі знаменитими буддійськими майстрами, зокрема в монастирі Наланда.

Сюаньдзан привіз з Індії 657 текстів на санскриті. Він отримав підтримку імператора, і організував велику школу перекладів у місті Чан'ань, залучаючи до роботи численних учнів у всій Східній Азії. Він переклав на китайську мову 1330 творів. Найбільший інтерес для нього складала школа Йогачара (кит. 瑜伽 行 派) або Чіттаматра («тільки свідомості») (кит. 唯识).

В результаті діяльності його школи переказів на Далекому Сході була заснована буддійська школа Фасян- (кит. 法相 宗), яка поширилася в Японії під тією ж назвою (в японській вимові -сю). Хоча школа Фасян існувала недовго, її погляди на свідомість, відчуття, карму, реінкарнацію були потім перейняті багатьма пізнішими школами. Першим патріархом школи Фасян став найвидатніший учень Сюаньдзан (кит. 窥基).

Школа Фасян надалі зазнала нищівної критики з боку іншого учня Сюаньдзана , кит. 法 藏), який заснував школу на інших принципах.

Ранні роки

У молодості Сюаньдзан здобув великі пізнання в буддизмі. Сюаньдзан переїхав в Чан'ань, де працював з відомими вченими буддистами. Він прийшов до висновку, що більшість розбіжностей між наявними школами зумовлені відсутністю хороших перекладів канонічних творів. Особливо не вистачало перекладу «Йогачара-бхумі-шастри» — енциклопедичного твору, в якому детально викладався шлях до досягнення стану будди відповідно до вчення Йогачара. Він вважав, що переклад цього твору Асанги сприяв би усуненню суперечок між школами. В VI столітті індійський учитель вже переклав частину цього трактату китайською, але деяких частин бракувало. Сюаньдзан вирішив дістати в Індії повний оригінальний текст цієї пам'ятки та перекласти його.

Паломництво до Індії

629 року Сюаньдзан побачив сон, який спонукав його здійснити паломництво до Індії. У той час Китай вів війну, і закордонні поїздки були заборонені. Імператор не дав дозволу на поїздку. Сюаньдзану вдалося переконати стражників застави Юйменьгуань і покинути імперію через Лянчжоу (Ганьсу) і Цинхай. Він перетнув пустелю Гобі, через Кумул (Хамі) потрапив на Тянь-Шань і 630 року прибув до Турфана. Цар Турфана був буддистом, він спорядив його для подальшої подорожі, давши рекомендаційні листи.

Рухаючись далі на захід, він зміг врятуватися від грабіжників, дістався до , потім попрямував до монастирів Сарвастівада в Купі. Потім перейшов Аксу, повернув на північний захід, перейшов Тянь-Шань через перевал Бедал, і опинився на території нинішнього Киргизстану. Він обігнув озеро Іссик-Куль, потрапив в Суяб (в Чуйській долині поблизу сучасного Токмака), де зустрів кагана західних тюрків, відносини яких з Китаєм тоді були дружні. Потім він попрямував на південний захід до Чжеші (赭 时, нині Ташкент), звідти перейшов пустелю і потрапив до Самарканда, який перебував під впливом Перської імперії, там виявив покинуті буддійські храми. Цар, однак, надав йому підтримку. Рухаючись на південь, він попрямував на Памір, пройшов через перевал Залізні Ворота. Далі він спустився до Амудар'ї і увійшов в Термез, де виявив велику громаду з тисячі буддійських ченців.

Потім перевалив через Кундуз, де став свідком похорону хана Тарду, якого отруїли. Там він познайомився з монахом , і за порадою місцевого царя попрямував на захід у Балх (в сучасному Афганістані), де розташовані буддійські пам'ятники і святі місця. Там він побачив монастирі, де перебувало понад 3000 ченців Хінаяну, разом з монахом Сюаньдзан вивчав хінаянські тексти. потім супроводжував Сюаньдзана далі в Баміан, де він зустрівся з царем і побачив десяток хінаянських монастирів і двох великих Будд, вибитих у скелі.

Після цього він перевалив через і потрапив у місто (60 км на північ від сучасного Кабула), де перебувало близько сотні монастирів і 6000 ченців, переважно махаяни. Це вже була територія Гандхари. Тут Сюаньдзан брав участь у буддійських дебатах і познайомився з багатьма буддійськими школами. Тут же він зустрів перших індуїстів та джайнів. Далі він попрямував в афганський Джелалабад, який уже вважався Індією. Він досяг Джелалабада в 630 році.

Індія

image
Імовірне зображення Сюаньдзана. Танка з печери № 17, Дуньхуан. Північна Сун. XI ст. Музей Гіме, Париж. Зображення мандрівного ченця з тигром і мішком повним священних текстів за плечима були об'єктом шанування поряд із зображеннями Будди. Деякі вчені вважають ці малюнки зображеннями монаха Баошена, якого в пізні часи стали сприймати як божество-покровителя паломників

У Джелалабаді було багато ступ і монастирів, але мало буддійських ченців. Сюаньдзан пройшов через та Хайберський прохід і потрапив до Пешавара, колишньої столиці Гандхари. Пешавар втратив свою колишню могутність, Буддизм був у занепаді. Сюаньдзан відвідав навколо святі місця і ступи, зокрема . Ця ступа на північний захід від Пешвара була виявлена ​​1908 року Спунером, що допомогло відновити хід подорожі Сюаньдзана.

Від Пешавара Сюаньцзан попрямував в долину Сват, де знаходиться Уддіяна, там він побачив 1400 старих монастирів, в яких до цього було 18000 ченців. Решта ченців належали школі Махаяна. Далі він потрапив у долину , звідти через попрямував до річки Інд в , перетнув річку і попрямував в державу Таксіла, де панувала махаяна, Таксіла була васальним царством Кашміру. Тут він побачив сотню монастирів і більше 5000 ченців. Тут він зустрів обдарованого махаянского монаха, і провів два роки (631–633), вивчаючи Махаяну та інші буддійські школи. Сюаньдзан згадує про Четвертий буддійський Собор, що відбувався в цій місцевості близько 100 нашої ери з ініціативи кушанского царя .

У 633 Сюаньдзан покинув Кашмір і вирушив на південь до (ймовірно, сучасний ), де навчався близько року з принцом-монахом .

У 634 він попрямував на схід до в східний Пенджаб, потім відвідував переважно хінаянські монастирі в долині [en], повернувся на південь в , а потім в Матхуру на річці Ямуна. Хоча там переважав індуїзм, там було близько 2000 ченців обох буддійських напрямків. Далі він піднявся річкою , в 635 прибув у , і перетнув Ганг.

Звідси він попрямував на південь до (Капітхи), там де за переказом Будда спустився з небес, потім до столиці Каньякубджі (Канауджі) північноіндійського царя Харші. Тут 636 року містилося 100 монастирів і 10 000 ченців різних шкіл, цар при цьому дбайливо опікав обидва буддійських напрями. Тут Сюаньдзан вивчав твори хінаяни, а потім попрямував на схід до Айодх'ї (Сакети), батьківщину школи Йогачара. Далі Сюаньдзан попрямував на південь в (Косам), де перебувала значима статуя Будди.

Потім він повернувся на північ у , пройшов через тераї на півдні сучасного Непалу (де знаходилися покинуті буддійські монастирі) і дістався до , останної зупинки перед Лумбіні, де народився Будда. Там він побачив колону царя Ашоки і дерево, під яким народився Будда. Колона була виявлена ​​Фурером 1895 року, та її можна побачити в Лумбіні і в даний час.

637 року він попрямував з Лумбіні до Кушинагара, місця смерті Будди, потім — в парк оленів у Сарнатхах, де Будда давав перші настанови, і де Сюаньцзан виявив 1,500 ченців, що постійно проживають там. Далі він попрямував на схід у Варанасі, через Вайшалі, Паталіпутру (зараз Патна) і Бодх-Гаю. Потім він у супроводі місцевих ченців прибув до університету Наланда, де провів наступних два роки. Там він навчався в оточенні декількох тисяч учених ченців. Сюаньдзан вивчав логіку, граматику, санскрит і вчення Йогачари.

Сюаньдзан провів багато років, навчаючись у найвизначніших індійських буддистів, відвідуючи святі місця, беручи участь в диспутах між буддистами і представниками інших навчань. Після однієї з таких дискусій з двома прихильниками (послідовниками Нагарджуни) він написав на санскриті поему в три тисячі строф під заголовком «Про відсутність відмінностей між Мадх'ямакою і Йогачарою» (не збереглася). Давши обіцянку своєму вчителю пропагувати логіку Дігнагі, він повернувся 645 року в Китай.

Після повернення до Китаю

image
Статуя Сюаньдзана в Великій пагоді Диких Гусей, Сіань

В Індії Сюаньдзан зрозумів, що відмінності між китайським і індійським буддизмом не обмежуються відсутністю декількох глав одного з трактатів. Сюаньдзан розумів, що інтелектуальна атмосфера, науковий клімат, в якому діяли індійські вчені, набагато різноманітніші китайського. Буддистам доводилося відстоювати свої позиції в суперечках з численних супротивниками, в тому числі і небуддистами. Більшість індійських філософських шкіл були невідомі в Китаї, тоді як специфіка суперечок і термінологія багато в чому визначалися саме ідеями цих шкіл.

У Китаї поняття Йогачара і Татхагата-гарбха були практично нерозривні, в Індії ж ортодоксальні буддисти ставилися до поняття Татхагата-гарбха підозріло, майже відкидали її. Багато ключових понять китайського буддизму (наприклад, концепція природи Будди) і відповідні тексти (наприклад, «Пробудження віри в Махаяні») зовсім невідомі в Індії.

Сюаньдзан зібрав багато найцінніших буддійських текстів, частина яких в оригіналах була втрачена і збереглася лише в китайських перекладах. Крім того Сюаньдзан залишив важливі історичні свідчення, що допомагають відновити історію Індії та буддизму.

В 646 за завданням імператора Сюаньдзан завершив свою книгу « Подорож в Західний край за часів Великої Династії Тан» (大唐 西域 记), яка нині перекладена багатьма мовами.

Розповіді Сюаньдзана призвели до появи багатьох легенд, і пізніше під час династії Мін був написаний знаменитий роман «Подорож на Захід», який увійшов до числа класичних творів китайської літератури, який досі популярний в усьому світі.

Як реліквія череп Сюаньдзана зберігався в Храмі Великого Співчуття в Тяньцзіні до 1956, після чого був доставлений до університету Наланда і переданий Індії, зараз він зберігається в музеї міста Патна. У монастирі в Ченду, в Сичуань також зберігається частина черепа Сюаньдзана.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Xuanzang
  • «Путешествие на Запад» в переводе Рогачева А.
  • Sally Hovey Wriggins. Xuan Zang: A Buddhist Pilgrim on the Silk Road. Westview Press, 1996.
    HC PB
  • On Yuan Chwang's Travels in India tr.Thomas Watters. Reprint. New Delhi, Munshiram Manoharlal, 1996 .
  • Stanislas Julien: Memoires sur les contrées occidentales, 1857 Paris
  • рос. Витяги з опису Індії китайський мандрівник Сюань Цзан (пер. А. М. Осипова) Текст відтворений за виданням: Хрестоматия по истории средних веков. Т. 1. М. 1961 Витяги з опису Індії китайський мандрівник Сюаньдзан (пер. А.
  • рос. Переклад опису маршруту Сюань Цзана від Аксу до Ташкента з включенням записок про Суяб (пер. Ю. А. Зуева) Текст відтворений за виданням: Китайские сведения о Суябе // Известия АН Казахской ССР. Серия истории, археологии и этнографии. № 3 (14). Алма-ата. 1960 Переклад опису маршруту Сюаньдзан від Аксу до Ташкента з включенням записок про Суяб (пер. Ю.
  • Fu, James S. Mythic and Comic Aspects of the Quest. Singapore: Singapore University Press, 1977.
  • Hsia, C.T. «The Journey to the West». The Classic Chinese Novel. New York: Columbia UP, 1968. 115—164.
  • Kao, Karl S.Y. «An Archetypal Approach to Hsi-yu chi.» Tamkang Review 5, no.2 (Oct 1974). 63-98.
  • Plaks, Andrew. The Four Masterworks of the Ming Novel. Princeton: Princeton UP, 1987. 183—276.
  • ---. «Journey to the West». Miller, Barbara S. (ed.): Masterworks of Asian Literature in Comparative Perspective. New York — London: M.E. Sharpe, 1994. 272—284.
  • Yu, Anthony C. «Two Literary Examples of Religious Pilgrimage: The Commedia and the Journey to the West.» History of Religions 22, no. 3 (Feb 1983). 202—230.

Див. також

Посилання

  • Подорож на Захід — сайт про «Подорожі на Захід».
  1. China Biographical Database
    d:Track:Q13407958
  2. Bibliothèque nationale de France Record #12238277g // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Syuandza n kit 玄奘 pinyin Xuanzang Tayemnichij tovstun 602 644 664 kitajskij buddijskij monah uchenij filosof mandrivnik i perekladach chasiv dinastiyi Tan Syuandzankit 玄奘Im ya pri narodzhennitrad kitajska 陳禕Narodivsya6 kvitnya 602 0602 04 06 Dinastiya SujPomer7 bereznya 664 0664 03 07 61 rik Tunchuan Dinastiya TanKrayinaDinastiya Tan 1 Dinastiya SujDiyalnistmandrivnik doslidnik pismennik perekladach Bgikshu filosofVidomi uchnid d d d i dZnannya movkitajska 2 Magnum opusPodorozh v Zahidnij kraj za chasiv Velikoyi TanKonfesiyabuddizm i JogacharaBatkodBrati sestridRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiJmovirne zobrazhennya Syuandzana Malyunok tushshyu i farboyu na paperi z pecher Mogao IX stolittya Syuandzan narodivsya 602 roku yak Chen I 陈 袆 v sim yi vchenih Vin vidomij svoyeyu simnadcyatirichnoyu podorozhzhyu do Indiyi de vin navchavsya i spilkuvavsya zi znamenitimi buddijskimi majstrami zokrema v monastiri Nalanda Syuandzan priviz z Indiyi 657 tekstiv na sanskriti Vin otrimav pidtrimku imperatora i organizuvav veliku shkolu perekladiv u misti Chan an zaluchayuchi do roboti chislennih uchniv u vsij Shidnij Aziyi Vin pereklav na kitajsku movu 1330 tvoriv Najbilshij interes dlya nogo skladala shkola Jogachara kit 瑜伽 行 派 aboChittamatra tilki svidomosti kit 唯识 V rezultati diyalnosti jogo shkoli perekaziv na Dalekomu Shodi bula zasnovana buddijska shkola Fasyan kit 法相 宗 yaka poshirilasya v Yaponiyi pid tiyeyu zh nazvoyu v yaponskij vimovi syu Hocha shkola Fasyan isnuvala nedovgo yiyi poglyadi na svidomist vidchuttya karmu reinkarnaciyu buli potim perejnyati bagatma piznishimi shkolami Pershim patriarhom shkoli Fasyan stav najvidatnishij uchen Syuandzan kit 窥基 Shkola Fasyan nadali zaznala nishivnoyi kritiki z boku inshogo uchnya Syuandzana kit 法 藏 yakij zasnuvav shkolu na inshih principah Ranni rokiU molodosti Syuandzan zdobuv veliki piznannya v buddizmi Syuandzan pereyihav v Chan an de pracyuvav z vidomimi vchenimi buddistami Vin prijshov do visnovku sho bilshist rozbizhnostej mizh nayavnimi shkolami zumovleni vidsutnistyu horoshih perekladiv kanonichnih tvoriv Osoblivo ne vistachalo perekladu Jogachara bhumi shastri enciklopedichnogo tvoru v yakomu detalno vikladavsya shlyah do dosyagnennya stanu buddi vidpovidno do vchennya Jogachara Vin vvazhav sho pereklad cogo tvoru Asangi spriyav bi usunennyu superechok mizh shkolami V VI stolitti indijskij uchitel vzhe pereklav chastinu cogo traktatu kitajskoyu ale deyakih chastin brakuvalo Syuandzan virishiv distati v Indiyi povnij originalnij tekst ciyeyi pam yatki ta pereklasti jogo Palomnictvo do Indiyi629 roku Syuandzan pobachiv son yakij sponukav jogo zdijsniti palomnictvo do Indiyi U toj chas Kitaj viv vijnu i zakordonni poyizdki buli zaboroneni Imperator ne dav dozvolu na poyizdku Syuandzanu vdalosya perekonati strazhnikiv zastavi Yujmenguan i pokinuti imperiyu cherez Lyanchzhou Gansu i Cinhaj Vin peretnuv pustelyu Gobi cherez Kumul Hami potrapiv na Tyan Shan i 630 roku pribuv do Turfana Car Turfana buv buddistom vin sporyadiv jogo dlya podalshoyi podorozhi davshi rekomendacijni listi Ruhayuchis dali na zahid vin zmig vryatuvatisya vid grabizhnikiv distavsya do potim popryamuvav do monastiriv Sarvastivada v Kupi Potim perejshov Aksu povernuv na pivnichnij zahid perejshov Tyan Shan cherez pereval Bedal i opinivsya na teritoriyi ninishnogo Kirgizstanu Vin obignuv ozero Issik Kul potrapiv v Suyab v Chujskij dolini poblizu suchasnogo Tokmaka de zustriv kagana zahidnih tyurkiv vidnosini yakih z Kitayem todi buli druzhni Potim vin popryamuvav na pivdennij zahid do Chzheshi 赭 时 nini Tashkent zvidti perejshov pustelyu i potrapiv do Samarkanda yakij perebuvav pid vplivom Perskoyi imperiyi tam viyaviv pokinuti buddijski hrami Car odnak nadav jomu pidtrimku Ruhayuchis na pivden vin popryamuvav na Pamir projshov cherez pereval Zalizni Vorota Dali vin spustivsya do Amudar yi i uvijshov v Termez de viyaviv veliku gromadu z tisyachi buddijskih chenciv Potim perevaliv cherez Kunduz de stav svidkom pohoronu hana Tardu yakogo otruyili Tam vin poznajomivsya z monahom i za poradoyu miscevogo carya popryamuvav na zahid u Balh v suchasnomu Afganistani de roztashovani buddijski pam yatniki i svyati miscya Tam vin pobachiv monastiri de perebuvalo ponad 3000 chenciv Hinayanu razom z monahom Syuandzan vivchav hinayanski teksti potim suprovodzhuvav Syuandzana dali v Bamian de vin zustrivsya z carem i pobachiv desyatok hinayanskih monastiriv i dvoh velikih Budd vibitih u skeli Pislya cogo vin perevaliv cherez i potrapiv u misto 60 km na pivnich vid suchasnogo Kabula de perebuvalo blizko sotni monastiriv i 6000 chenciv perevazhno mahayani Ce vzhe bula teritoriya Gandhari Tut Syuandzan brav uchast u buddijskih debatah i poznajomivsya z bagatma buddijskimi shkolami Tut zhe vin zustriv pershih induyistiv ta dzhajniv Dali vin popryamuvav v afganskij Dzhelalabad yakij uzhe vvazhavsya Indiyeyu Vin dosyag Dzhelalabada v 630 roci IndiyaImovirne zobrazhennya Syuandzana Tanka z pecheri 17 Dunhuan Pivnichna Sun XI st Muzej Gime Parizh Zobrazhennya mandrivnogo chencya z tigrom i mishkom povnim svyashennih tekstiv za plechima buli ob yektom shanuvannya poryad iz zobrazhennyami Buddi Deyaki vcheni vvazhayut ci malyunki zobrazhennyami monaha Baoshena yakogo v pizni chasi stali sprijmati yak bozhestvo pokrovitelya palomnikiv U Dzhelalabadi bulo bagato stup i monastiriv ale malo buddijskih chenciv Syuandzan projshov cherez ta Hajberskij prohid i potrapiv do Peshavara kolishnoyi stolici Gandhari Peshavar vtrativ svoyu kolishnyu mogutnist Buddizm buv u zanepadi Syuandzan vidvidav navkolo svyati miscya i stupi zokrema Cya stupa na pivnichnij zahid vid Peshvara bula viyavlena 1908 roku Spunerom sho dopomoglo vidnoviti hid podorozhi Syuandzana Vid Peshavara Syuanczan popryamuvav v dolinu Svat de znahoditsya Uddiyana tam vin pobachiv 1400 starih monastiriv v yakih do cogo bulo 18000 chenciv Reshta chenciv nalezhali shkoli Mahayana Dali vin potrapiv u dolinu zvidti cherez popryamuvav do richki Ind v peretnuv richku i popryamuvav v derzhavu Taksila de panuvala mahayana Taksila bula vasalnim carstvom Kashmiru Tut vin pobachiv sotnyu monastiriv i bilshe 5000 chenciv Tut vin zustriv obdarovanogo mahayanskogo monaha i proviv dva roki 631 633 vivchayuchi Mahayanu ta inshi buddijski shkoli Syuandzan zgaduye pro Chetvertij buddijskij Sobor sho vidbuvavsya v cij miscevosti blizko 100 nashoyi eri z iniciativi kushanskogo carya U 633 Syuandzan pokinuv Kashmir i virushiv na pivden do jmovirno suchasnij de navchavsya blizko roku z princom monahom U 634 vin popryamuvav na shid do v shidnij Pendzhab potim vidviduvav perevazhno hinayanski monastiri v dolini en povernuvsya na pivden v a potim v Mathuru na richci Yamuna Hocha tam perevazhav induyizm tam bulo blizko 2000 chenciv oboh buddijskih napryamkiv Dali vin pidnyavsya richkoyu v 635 pribuv u i peretnuv Gang Zvidsi vin popryamuvav na pivden do Kapithi tam de za perekazom Budda spustivsya z nebes potim do stolici Kanyakubdzhi Kanaudzhi pivnichnoindijskogo carya Harshi Tut 636 roku mistilosya 100 monastiriv i 10 000 chenciv riznih shkil car pri comu dbajlivo opikav obidva buddijskih napryami Tut Syuandzan vivchav tvori hinayani a potim popryamuvav na shid do Ajodh yi Saketi batkivshinu shkoli Jogachara Dali Syuandzan popryamuvav na pivden v Kosam de perebuvala znachima statuya Buddi Potim vin povernuvsya na pivnich u projshov cherez terayi na pivdni suchasnogo Nepalu de znahodilisya pokinuti buddijski monastiri i distavsya do ostannoyi zupinki pered Lumbini de narodivsya Budda Tam vin pobachiv kolonu carya Ashoki i derevo pid yakim narodivsya Budda Kolona bula viyavlena Furerom 1895 roku ta yiyi mozhna pobachiti v Lumbini i v danij chas 637 roku vin popryamuvav z Lumbini do Kushinagara miscya smerti Buddi potim v park oleniv u Sarnathah de Budda davav pershi nastanovi i de Syuanczan viyaviv 1 500 chenciv sho postijno prozhivayut tam Dali vin popryamuvav na shid u Varanasi cherez Vajshali Pataliputru zaraz Patna i Bodh Gayu Potim vin u suprovodi miscevih chenciv pribuv do universitetu Nalanda de proviv nastupnih dva roki Tam vin navchavsya v otochenni dekilkoh tisyach uchenih chenciv Syuandzan vivchav logiku gramatiku sanskrit i vchennya Jogachari Syuandzan proviv bagato rokiv navchayuchis u najviznachnishih indijskih buddistiv vidviduyuchi svyati miscya beruchi uchast v disputah mizh buddistami i predstavnikami inshih navchan Pislya odniyeyi z takih diskusij z dvoma prihilnikami poslidovnikami Nagardzhuni vin napisav na sanskriti poemu v tri tisyachi strof pid zagolovkom Pro vidsutnist vidminnostej mizh Madh yamakoyu i Jogacharoyu ne zbereglasya Davshi obicyanku svoyemu vchitelyu propaguvati logiku Dignagi vin povernuvsya 645 roku v Kitaj Pislya povernennya do KitayuStatuya Syuandzana v Velikij pagodi Dikih Gusej Sian V Indiyi Syuandzan zrozumiv sho vidminnosti mizh kitajskim i indijskim buddizmom ne obmezhuyutsya vidsutnistyu dekilkoh glav odnogo z traktativ Syuandzan rozumiv sho intelektualna atmosfera naukovij klimat v yakomu diyali indijski vcheni nabagato riznomanitnishi kitajskogo Buddistam dovodilosya vidstoyuvati svoyi poziciyi v superechkah z chislennih suprotivnikami v tomu chisli i nebuddistami Bilshist indijskih filosofskih shkil buli nevidomi v Kitayi todi yak specifika superechok i terminologiya bagato v chomu viznachalisya same ideyami cih shkil U Kitayi ponyattya Jogachara i Tathagata garbha buli praktichno nerozrivni v Indiyi zh ortodoksalni buddisti stavilisya do ponyattya Tathagata garbha pidozrilo majzhe vidkidali yiyi Bagato klyuchovih ponyat kitajskogo buddizmu napriklad koncepciya prirodi Buddi i vidpovidni teksti napriklad Probudzhennya viri v Mahayani zovsim nevidomi v Indiyi Syuandzan zibrav bagato najcinnishih buddijskih tekstiv chastina yakih v originalah bula vtrachena i zbereglasya lishe v kitajskih perekladah Krim togo Syuandzan zalishiv vazhlivi istorichni svidchennya sho dopomagayut vidnoviti istoriyu Indiyi ta buddizmu V 646 za zavdannyam imperatora Syuandzan zavershiv svoyu knigu Podorozh v Zahidnij kraj za chasiv Velikoyi Dinastiyi Tan 大唐 西域 记 yaka nini perekladena bagatma movami Rozpovidi Syuandzana prizveli do poyavi bagatoh legend i piznishe pid chas dinastiyi Min buv napisanij znamenitij roman Podorozh na Zahid yakij uvijshov do chisla klasichnih tvoriv kitajskoyi literaturi yakij dosi populyarnij v usomu sviti Yak relikviya cherep Syuandzana zberigavsya v Hrami Velikogo Spivchuttya v Tyanczini do 1956 pislya chogo buv dostavlenij do universitetu Nalanda i peredanij Indiyi zaraz vin zberigayetsya v muzeyi mista Patna U monastiri v Chendu v Sichuan takozh zberigayetsya chastina cherepa Syuandzana LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Xuanzang Puteshestvie na Zapad v perevode Rogacheva A Sally Hovey Wriggins Xuan Zang A Buddhist Pilgrim on the Silk Road Westview Press 1996 HC ISBN 0 8133 2801 2 PB ISBN 0 8133 3407 1 On Yuan Chwang s Travels in India tr Thomas Watters Reprint New Delhi Munshiram Manoharlal 1996 ISBN 81 215 0336 1 Stanislas Julien Memoires sur les contrees occidentales 1857 Paris ros Vityagi z opisu Indiyi kitajskij mandrivnik Syuan Czan per A M Osipova Tekst vidtvorenij za vidannyam Hrestomatiya po istorii srednih vekov T 1 M 1961 Vityagi z opisu Indiyi kitajskij mandrivnik Syuandzan per A ros Pereklad opisu marshrutu Syuan Czana vid Aksu do Tashkenta z vklyuchennyam zapisok pro Suyab per Yu A Zueva Tekst vidtvorenij za vidannyam Kitajskie svedeniya o Suyabe Izvestiya AN Kazahskoj SSR Seriya istorii arheologii i etnografii 3 14 Alma ata 1960 Pereklad opisu marshrutu Syuandzan vid Aksu do Tashkenta z vklyuchennyam zapisok pro Suyab per Yu Fu James S Mythic and Comic Aspects of the Quest Singapore Singapore University Press 1977 Hsia C T The Journey to the West The Classic Chinese Novel New York Columbia UP 1968 115 164 Kao Karl S Y An Archetypal Approach to Hsi yu chi Tamkang Review 5 no 2 Oct 1974 63 98 Plaks Andrew The Four Masterworks of the Ming Novel Princeton Princeton UP 1987 183 276 Journey to the West Miller Barbara S ed Masterworks of Asian Literature in Comparative Perspective New York London M E Sharpe 1994 272 284 Yu Anthony C Two Literary Examples of Religious Pilgrimage The Commedia and the Journey to the West History of Religions 22 no 3 Feb 1983 202 230 Div takozhJogachara Podorozh na ZahidPosilannyaPodorozh na Zahid sajt pro Podorozhi na Zahid China Biographical Database d Track Q13407958 Bibliotheque nationale de France Record 12238277g BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191

Дата публікації:
Топ