Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сухопу тні війська Югосла вської Наро дної А рмії сербохорв Kopnena vojska Jugoslovenske narodne armije найчисленніший в

Сухопутні війська Югославії

Сухопутні війська Югославії

Сухопу́тні війська́ Югосла́вської Наро́дної А́рмії (сербохорв. Kopnena vojska Jugoslovenske narodne armije) — найчисленніший вид збройних сил колишньої Югославської Народної Армії, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі. Складалися з піхоти, бронетанкових частин, артилерійських підрозділів, протиповітряної оборони та військ зв'язку, інженерного й протихімічного захисту та батарей берегової оборони.

Сухопутні війська
Kopnena vojska
Копнена војска
image
Емблема Сухопутних військ ЮНА
Засновано 1945
Країна image СФРЮ
Тип сухопутні війська
Чисельність близько 140.000 військовиків (прибл. 1.000.000 резерву)
У складі Югославська Народна Армія
Гарнізон/Штаб Белград
Гасло Za slobodu i nezavisnost socijalističke otadžbine
За слободу и независност социјалистичке отаџбине
«За свободу і незалежність соціалістичної Вітчизни»
Річниці 22 грудня
Війни/битви

Югославські війни

Розпущено 1992
Командування
Останній командувач генерал-полковник
Знаки розрізнення
Прапор піхоти image

Налічували близько 140 тис. дійсних військовослужбовців (у тому числі 90 тис. призовників), а в умовах воєнного часу могли мобілізувати понад мільйон резервістів. Резервні сили були організовані за республіканським принципом у сили територіальної оборони і під час війни підпорядковувалися Верховному командуванню ЮНА як невід'ємна частина системи оборони. Територіальну оборону складали колишні призовники, яких час від часу викликали на військові навчання.

Історія

Сухопутні війська ЮНА беруть свій початок від югославських партизанських загонів під час Другої світової війни. Датою заснування вважається 22 грудня 1941 року, коли в містечку Рудо, що в Боснії і Герцеговині, було сформовано першу бригаду Народно-визвольної армії Югославії. Після визволення країни від окупації держав Осі цю дату офіційно святкували як День армії СФР Югославії.

З вісьмох дивізій на початку 1950-х сухопутні війська зросли в серпні 1966 року, за оцінками МІСС, до 220 000 вояків у складі 13 піхотних, 3 бронетанкових і 6 гірських дивізій та 14 окремих бригад, поміж яких повітряно-десантна і бригада морської піхоти.

У вересні 1968 року на підсилення ЮНА сформували Територіальну оборону (ТО), а 21 лютого 1974 року підрозділи ТО підпорядковано відповідним краям чи республікам. Таким чином утворилися Збройні сили СФРЮ (сербохорв. Oružane snage SFRJ) у складі двох рівноправних частин — ЮНА і ТО.

У липні 1970 року Міжнародний інститут стратегічних досліджень оцінив, що сухопутні війська Югославії налічували 200 000 військовослужбовців: дев'ять піхотних дивізій з невеликою кількістю танків Т-34, одна танкова дивізія, укомплектована танками M47 Patton, Т-54 й Т-55, 33 окремі піхотні бригади, 12 окремих танкових бригад, одна бригада морської піхоти, одна повітряно-десантна бригада, 650 танків M4 Sherman, ПТ-76 і близько 35 танків AMX-13, а також М-3, БТР-50 та БТР-60П, САУ СУ-100, а також 105-мм і 155-мм гаубиці, ракети «земля-повітря» С-75 «Двіна» та самохідні зенітні гармати СУ-57П.

За Конституцією Югославії 1974 р., сухопутні війська складалися із шістьох армій, розподілених по п'ятьох республіках:

Колишня Четверта армія стала Прибережним військово-морським округом (Спліт)

Станом на липень 1979 року Міжнародний інститут стратегічних досліджень оцінював, що сухопутні війська Югославії складалися зі 190 000 військовослужбовців (включаючи 130 000 військовозобов'язаних): вісьмох піхотних дивізій, сімох окремих танкових бригад, 12 окремих піхотних бригад, двох гірсько-піхотних бригад, одного повітряно-десантного батальйону, 12 артилерійських полків, 6 протитанкових артилерійських полків і 12 зенітно-артилерійських полків.

Під час погіршення політичної обстановки в Югославії у 1980-х роках стала очевидною напруга у відносинах між ЮНА та ТО. Союзна влада занепокоїлася тим, що республіки, які входили до складу Югославії, використають TO для просування процесу свого відокремлення від Югославії, і тому роззброїла 130 000 учасників TO Косова. 1988 року ЮНА спробувала поглинути всю TO, а боснійський серб генерал став начальником Генерального штабу збройних сил ЮНА, хоча Територіальній обороні Боснії і Герцеговини вдалося зберегти самостійність і стати в подальшому республіканськими збройними силами.

25 грудня 1988 року на підставі плану «Єдність» шість армій було реорганізовано у 3 військові округи або області (з центрами у Белграді, Загребі та Скоп'є), які більш не відповідали внутрішнім кордонам, що ускладнювало республікам контроль над своїми силами. За винятком Пролетарської гвардії та механізованого корпусу, піхотні дивізії сухопутних військ переформували в 17 корпусів у складі від чотирьох до восьми бригад кожен. Наприкінці червня 1990 року ЮНА розпустила 6-ту Пролетарську піхотну дивізію та командування оборони міста Загреб.

Реформа

1990 року армія майже завершила структурну перебудову військ. Було ліквідовано старий поділ на піхотні дивізії та обрано найбільшою оперативною одиницею бригаду. Десять із дванадцяти стрілецьких дивізій армія перетворила на 29 танкових, механізованих і гірсько-стрілецьких бригад з артилерійськими, зенітними і протитанковими полками в їхньому складі. Ще до 1990 року було створено одну повітряно-десантну бригаду. Перехід до бригадної організації забезпечив більшу операційну гнучкість, маневреність і тактичну ініціативу, а також зменшив можливість знищення великих підрозділів армії в бойових сутичках з агресором. Завдяки цій зміні виникло багато нових посад старшого командного складу, які б сприяли розвитку відносно молодих і здібних офіцерів. Бригадна структура також була більш доречною в період скорочення чисельності живої сили.

Залучення до внутрішніх конфліктів

Наприкінці листопада 1968 сухопутні війська вперше було застосовано проти власного народу. 27 листопада, коли відзначалося національне свято сусідньої Албанії — День прапора, косовські албанці масово вийшли на вулиці Приштини та інших міст Косова, вимагаючи, щоб Автономний край Косово став республікою. Демонстрації проходили під гаслом: «Косово республіка!». Військовики у взаємодії з міліцією брутально відреагували на заворушення, придушивши його.

На початку весни 1981 року під час чергових протестів албанців Косова сухопутні війська ЮНА знову здійснили збройну інтервенцію на власну територію. Тоді, застосувавши бойову техніку та небачену демонстрацію сили, армія фактично запровадила неоголошений надзвичайний стан, поклавши край демонстраціям косовських албанців.

Військові дії

Див. також: Югославські війни та Десятиденна війна

Десятиденна війна

image
Вояки сухопутних військ ЮНА збираються вступити у збройне зіткнення із силами (Територіальної оборони Словенії) у Рожній Долині, 1991 рік

Під час дезінтеграції Югославії вояки сухопутних військ виявилися втягнутими у десятиденну війну за незалежність Словенії. Протягом цього збройного конфлікту югославська армія показала ганебні результати, оскільки багато солдатів навіть не усвідомлювали, що беруть участь не в навчаннях, а у справжніх військових діях, аж доки їх не було атаковано. В офіцерському корпусі переважали серби та чорногорці, а в багатьох випадках вони були ідеологічно віддані югославській єдності. Однак рядовими бійцями були призовники, багато з яких не мали сильної мотивації воювати проти словенців. Серед солдатів 5-го військового округу, який діяв у Словенії, 1990 року 30% становили албанці, 20% хорвати, 15—20% серби та чорногорці, 10% босняки і 8% словенці. Зрештою ЮНА втратила майже весь свій словенський і хорватський особовий склад, ставши майже повністю сербсько-чорногорськими військами. Її низькі результати у Словенії, а потім і в Хорватії дискредитували її керівництво — в січні 1992 року пішов у відставку з посади міністра оборони Кадієвич, а Аджич невдовзі після цього був змушений вийти на пенсію за станом здоров'я. Через невелику тривалість (10 днів) і відносно низьку інтенсивність війни втрати були незначними. Згідно зі словенськими оцінками, 44 вояки ЮНА загинули і 146 дістали поранення, а 4692 військовослужбовці ЮНА та 252 правоохоронці союзного підпорядкування словенська сторона захопила в полон. За післявоєнними оцінками ЮНА, її матеріальні втрати становили 31 танк, 22 бронетранспортери, 6 гелікоптерів, 6787 одиниць стрілецької зброї, 87 артилерійських установок і 124 одиниць ППО, які були або пошкоджені, або знищені, або конфісковані. Причиною порівняно незначних майнових збитків став розрізнений та короткочасний характер боїв.

Озброєння та військова техніка

Зброя

Артилерія

  • Причіпна артилерія
image
Гаубиця M101, виставлена у Валпово (Хорватія)

Самохідна військова техніка

image
M4 Sherman надійшов у великій кількості в рамках програми допомоги СФР Югославії, починаючи з 1951 року.
image
Т-34 був найдовше використовуваним танком ЮНА.
image
У ЮНА було кілька винищувачів танків M36.
image
ЮНА отримувала найсучасніший на момент поставки західний танк M47 Patton, 1951 р.
image
M18 — один із найшвидших винищувачів танків, що залишався в ЮНА до кінця існування армії.
image
M-84 був найсучаснішим і єдиним серійним танком у СФРЮ.
Танки
Назва Країна походження Роки використання Тип Чисельність
M3 Stuart image США 1944—1956 легкий танк 25+
ПТ-76 image СРСР 1968—1992 легкий танк 63
Т-34/85 image СРСР 1945—1992 середній танк ~1018
Т-34/76 image СРСР 1945—1950(?) середній танк ~5
M4 Sherman image США 1951—1973 середній танк 630
M47 Patton image США 1951—1988 середній танк 319
T-54 image СРСР 1961—1992 основний бойовий танк 140
Т-55 image СРСР 1964—1992 основний бойовий танк ~1600
Т-72 image СРСР 1979—1992 основний бойовий танк 72 до 76
M-84 image СФРЮ 1983—1992 основний бойовий танк ~430
Самохідні машини
Назва Країна походження Роки використання Тип Чисельність
М7 image США 1945—1922 самохідна артилерія 70+
(M8) image США 1945— ? самохідна артилерія 7
ІСУ-152 image СРСР 1945— ? самохідна артилерія 1
2С1 «Гвоздика» image СРСР 1953—1992 самохідна артилерія ~100
СУ-76 image СРСР 1945—1956 винищувач танків 87
M18 Hellcat image США 1953—1992 винищувач танків 250
M36 image США 1952—1992 винищувач танків 399
СУ-100 image СРСР 1945—1992 винищувач танків 40
Самохідні засоби ППО
Назва Країна походження Роки використання Тип Чисельність
М15 image США 1951— ? самохідна артилерія 15
(M53/59 «Прага») image Чехословаччина 1969—1992 самохідна артилерія 789
ЗСУ-57-2 image СРСР 1961—1992 самохідна артилерія 60
BOV image СФРЮ ? —1992 самохідна артилерія 150+

Галерея

  • image
    М3 Stuart
  • image
    ПТ-76
  • image
    M47 Patton
  • image
    Т-55
  • image
    Т-72
  • image
    M7
  • image
    ІСУ-152
  • image
    2S1 Gvozdika
  • image
    M18 Hellcat
  • image
    M36
  • image
    СУ-100
  • image
    M53/59 Praga
  • image
    ЗСУ-57-2
  • image
    BOV

Примітки

  1. Dimitrijević, 1997, с. 24.
  2. Institute for Strategic Studies, 1966, с. 42.
  3. International Institute for Strategic Studies, 1970, с. 36-37.
  4. International Institute for Strategic Studies, 1979, с. 35.
  5. Marijan, Davor. . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 26 січня 2023. (хор.)
  6. Agression of The Yugoslav People's Army on the Republic of Croatia 1990-1992, D Marijan - Review of Croatian History, 2005.
  7. Hrvatski fokus Davor Runtić: JNA u prvoj akciji.
  8. Архів оригіналу за 4. ožujka 2016. Процитовано 26. kolovoza 2008..
  9. Meier, Viktor. Yugoslavia – A History of its Demise. Routledge, London, 1999
  10. Samohodni PA top Praga M-53/59

Література

  • Dimitrijević, Bojan (1997). The mutual defense aid program in Tito's Yugoslavia, 1951–1958, and its technical impact. . 10 (2): 19—33. doi:10.1080/13518049708430288.
  • Institute for Strategic Studies (1966). The Military Balance 1966-1967. Adam Street, London: Institute for Strategic Studies.
  • International Institute for Strategic Studies (1979). The Military Balance 1979-1980. London: International Institute for Strategic Studies.
  • International Institute for Strategic Studies (1970). The Military Balance 1970-1971. Adam Street, London: International Institute for Strategic Studies.
  • Razvoj Oruzanih Snaga SFRJ, томи 3-2, Сухопутні війська (Белград, 1987). «Це таємне видання з грифом військової безпеки «для внутрішнього користування», опубліковане до 40-ї річниці югославської армії. Увесь набір включає 24 книги, що охоплюють усі аспекти югославської армії, написані з урахуванням все ще засекречених першоджерел.» [коментар у кінцевих примітках Dimitrijević 1997].
  • Trifunovska, Snezana (1994). Yugoslavia Through Documents: From Its Creation to Its Dissolution. Martinus Nijhoff Publishers. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Suhopu tni vijska Yugosla vskoyi Naro dnoyi A rmiyi serbohorv Kopnena vojska Jugoslovenske narodne armije najchislennishij vid zbrojnih sil kolishnoyi Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi priznachenij dlya vedennya bojovih dij perevazhno na suhodoli Skladalisya z pihoti bronetankovih chastin artilerijskih pidrozdiliv protipovitryanoyi oboroni ta vijsk zv yazku inzhenernogo j protihimichnogo zahistu ta batarej beregovoyi oboroni Suhoputni vijskaKopnena vojska Kopnena voјskaEmblema Suhoputnih vijsk YuNAZasnovano 1945Krayina SFRYuTip suhoputni vijskaChiselnist blizko 140 000 vijskovikiv pribl 1 000 000 rezervu U skladi Yugoslavska Narodna ArmiyaGarnizon Shtab BelgradGaslo Za slobodu i nezavisnost socijalisticke otadzbine Za slobodu i nezavisnost sociјalistichke otaџbine Za svobodu i nezalezhnist socialistichnoyi Vitchizni Richnici 22 grudnyaVijni bitvi Yugoslavski vijni Desyatidenna vijna Vijna za nezalezhnist Horvatiyi Bosnijska vijnaRozpusheno 1992KomanduvannyaOstannij komanduvach general polkovnikZnaki rozriznennyaPrapor pihoti Nalichuvali blizko 140 tis dijsnih vijskovosluzhbovciv u tomu chisli 90 tis prizovnikiv a v umovah voyennogo chasu mogli mobilizuvati ponad miljon rezervistiv Rezervni sili buli organizovani za respublikanskim principom u sili teritorialnoyi oboroni i pid chas vijni pidporyadkovuvalisya Verhovnomu komanduvannyu YuNA yak nevid yemna chastina sistemi oboroni Teritorialnu oboronu skladali kolishni prizovniki yakih chas vid chasu viklikali na vijskovi navchannya IstoriyaSuhoputni vijska YuNA berut svij pochatok vid yugoslavskih partizanskih zagoniv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Datoyu zasnuvannya vvazhayetsya 22 grudnya 1941 roku koli v mistechku Rudo sho v Bosniyi i Gercegovini bulo sformovano pershu brigadu Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi Pislya vizvolennya krayini vid okupaciyi derzhav Osi cyu datu oficijno svyatkuvali yak Den armiyi SFR Yugoslaviyi Z vismoh divizij na pochatku 1950 h suhoputni vijska zrosli v serpni 1966 roku za ocinkami MISS do 220 000 voyakiv u skladi 13 pihotnih 3 bronetankovih i 6 girskih divizij ta 14 okremih brigad pomizh yakih povitryano desantna i brigada morskoyi pihoti U veresni 1968 roku na pidsilennya YuNA sformuvali Teritorialnu oboronu TO a 21 lyutogo 1974 roku pidrozdili TO pidporyadkovano vidpovidnim krayam chi respublikam Takim chinom utvorilisya Zbrojni sili SFRYu serbohorv Oruzane snage SFRJ u skladi dvoh rivnopravnih chastin YuNA i TO U lipni 1970 roku Mizhnarodnij institut strategichnih doslidzhen ociniv sho suhoputni vijska Yugoslaviyi nalichuvali 200 000 vijskovosluzhbovciv dev yat pihotnih divizij z nevelikoyu kilkistyu tankiv T 34 odna tankova diviziya ukomplektovana tankami M47 Patton T 54 j T 55 33 okremi pihotni brigadi 12 okremih tankovih brigad odna brigada morskoyi pihoti odna povitryano desantna brigada 650 tankiv M4 Sherman PT 76 i blizko 35 tankiv AMX 13 a takozh M 3 BTR 50 ta BTR 60P SAU SU 100 a takozh 105 mm i 155 mm gaubici raketi zemlya povitrya S 75 Dvina ta samohidni zenitni garmati SU 57P Za Konstituciyeyu Yugoslaviyi 1974 r suhoputni vijska skladalisya iz shistoh armij rozpodilenih po p yatoh respublikah Persha armiya Belgrad na pivnochi Socialistichnoyi Respubliki Serbiya ta v SAK Voyevodina Druga armiya Nish na pivdni SR Serbiya ta v SAK Kosovo Tretya armiya Skop ye v SR Makedoniya P yata armiya Zagreb v SR Horvatiya Soma armiya Sarayevo v SR Bosniya i Gercegovina Dev yata armiya Lyublyana v SR Sloveniya 2 j korpus Titograd Kolishnya Chetverta armiya stala Priberezhnim vijskovo morskim okrugom Split Stanom na lipen 1979 roku Mizhnarodnij institut strategichnih doslidzhen ocinyuvav sho suhoputni vijska Yugoslaviyi skladalisya zi 190 000 vijskovosluzhbovciv vklyuchayuchi 130 000 vijskovozobov yazanih vismoh pihotnih divizij simoh okremih tankovih brigad 12 okremih pihotnih brigad dvoh girsko pihotnih brigad odnogo povitryano desantnogo bataljonu 12 artilerijskih polkiv 6 protitankovih artilerijskih polkiv i 12 zenitno artilerijskih polkiv Pid chas pogirshennya politichnoyi obstanovki v Yugoslaviyi u 1980 h rokah stala ochevidnoyu napruga u vidnosinah mizh YuNA ta TO Soyuzna vlada zanepokoyilasya tim sho respubliki yaki vhodili do skladu Yugoslaviyi vikoristayut TO dlya prosuvannya procesu svogo vidokremlennya vid Yugoslaviyi i tomu rozzbroyila 130 000 uchasnikiv TO Kosova 1988 roku YuNA sprobuvala poglinuti vsyu TO a bosnijskij serb general stav nachalnikom Generalnogo shtabu zbrojnih sil YuNA hocha Teritorialnij oboroni Bosniyi i Gercegovini vdalosya zberegti samostijnist i stati v podalshomu respublikanskimi zbrojnimi silami 25 grudnya 1988 roku na pidstavi planu Yednist shist armij bulo reorganizovano u 3 vijskovi okrugi abo oblasti z centrami u Belgradi Zagrebi ta Skop ye yaki bilsh ne vidpovidali vnutrishnim kordonam sho uskladnyuvalo respublikam kontrol nad svoyimi silami Za vinyatkom Proletarskoyi gvardiyi ta mehanizovanogo korpusu pihotni diviziyi suhoputnih vijsk pereformuvali v 17 korpusiv u skladi vid chotiroh do vosmi brigad kozhen Naprikinci chervnya 1990 roku YuNA rozpustila 6 tu Proletarsku pihotnu diviziyu ta komanduvannya oboroni mista Zagreb Reforma1990 roku armiya majzhe zavershila strukturnu perebudovu vijsk Bulo likvidovano starij podil na pihotni diviziyi ta obrano najbilshoyu operativnoyu odiniceyu brigadu Desyat iz dvanadcyati strileckih divizij armiya peretvorila na 29 tankovih mehanizovanih i girsko strileckih brigad z artilerijskimi zenitnimi i protitankovimi polkami v yihnomu skladi She do 1990 roku bulo stvoreno odnu povitryano desantnu brigadu Perehid do brigadnoyi organizaciyi zabezpechiv bilshu operacijnu gnuchkist manevrenist i taktichnu iniciativu a takozh zmenshiv mozhlivist znishennya velikih pidrozdiliv armiyi v bojovih sutichkah z agresorom Zavdyaki cij zmini viniklo bagato novih posad starshogo komandnogo skladu yaki b spriyali rozvitku vidnosno molodih i zdibnih oficeriv Brigadna struktura takozh bula bilsh dorechnoyu v period skorochennya chiselnosti zhivoyi sili Zaluchennya do vnutrishnih konfliktivNaprikinci listopada 1968 suhoputni vijska vpershe bulo zastosovano proti vlasnogo narodu 27 listopada koli vidznachalosya nacionalne svyato susidnoyi Albaniyi Den prapora kosovski albanci masovo vijshli na vulici Prishtini ta inshih mist Kosova vimagayuchi shob Avtonomnij kraj Kosovo stav respublikoyu Demonstraciyi prohodili pid gaslom Kosovo respublika Vijskoviki u vzayemodiyi z miliciyeyu brutalno vidreaguvali na zavorushennya pridushivshi jogo Na pochatku vesni 1981 roku pid chas chergovih protestiv albanciv Kosova suhoputni vijska YuNA znovu zdijsnili zbrojnu intervenciyu na vlasnu teritoriyu Todi zastosuvavshi bojovu tehniku ta nebachenu demonstraciyu sili armiya faktichno zaprovadila neogoloshenij nadzvichajnij stan poklavshi kraj demonstraciyam kosovskih albanciv Vijskovi diyiDiv takozh Yugoslavski vijni ta Desyatidenna vijna Desyatidenna vijna Voyaki suhoputnih vijsk YuNA zbirayutsya vstupiti u zbrojne zitknennya iz silami Teritorialnoyi oboroni Sloveniyi u Rozhnij Dolini 1991 rik Pid chas dezintegraciyi Yugoslaviyi voyaki suhoputnih vijsk viyavilisya vtyagnutimi u desyatidennu vijnu za nezalezhnist Sloveniyi Protyagom cogo zbrojnogo konfliktu yugoslavska armiya pokazala ganebni rezultati oskilki bagato soldativ navit ne usvidomlyuvali sho berut uchast ne v navchannyah a u spravzhnih vijskovih diyah azh doki yih ne bulo atakovano V oficerskomu korpusi perevazhali serbi ta chornogorci a v bagatoh vipadkah voni buli ideologichno viddani yugoslavskij yednosti Odnak ryadovimi bijcyami buli prizovniki bagato z yakih ne mali silnoyi motivaciyi voyuvati proti slovenciv Sered soldativ 5 go vijskovogo okrugu yakij diyav u Sloveniyi 1990 roku 30 stanovili albanci 20 horvati 15 20 serbi ta chornogorci 10 bosnyaki i 8 slovenci Zreshtoyu YuNA vtratila majzhe ves svij slovenskij i horvatskij osobovij sklad stavshi majzhe povnistyu serbsko chornogorskimi vijskami Yiyi nizki rezultati u Sloveniyi a potim i v Horvatiyi diskredituvali yiyi kerivnictvo v sichni 1992 roku pishov u vidstavku z posadi ministra oboroni Kadiyevich a Adzhich nevdovzi pislya cogo buv zmushenij vijti na pensiyu za stanom zdorov ya Cherez neveliku trivalist 10 dniv i vidnosno nizku intensivnist vijni vtrati buli neznachnimi Zgidno zi slovenskimi ocinkami 44 voyaki YuNA zaginuli i 146 distali poranennya a 4692 vijskovosluzhbovci YuNA ta 252 pravoohoronci soyuznogo pidporyadkuvannya slovenska storona zahopila v polon Za pislyavoyennimi ocinkami YuNA yiyi materialni vtrati stanovili 31 tank 22 bronetransporteri 6 gelikopteriv 6787 odinic strileckoyi zbroyi 87 artilerijskih ustanovok i 124 odinic PPO yaki buli abo poshkodzheni abo znisheni abo konfiskovani Prichinoyu porivnyano neznachnih majnovih zbitkiv stav rozriznenij ta korotkochasnij harakter boyiv Ozbroyennya ta vijskova tehnikaZbroya Avtomati Zastava M70 Kulemeti Zastava M53 Pistoleti kulemeti Skorpion vz 61 Snajperski gvintivki Pistoleti Reaktivni protitankovi granatometi M80 Zolja M90 Strsljen Zenitni ustanovki S 60 sht M 55 Bofors 40mm 142 Samohidni zenitni kompleksi BOV 3 30 100 M53 59 Praga 789 ZSU 57 2 125 PZRK Strila 2 4700 Strila 3 PZRK Igla Zenitno raketni kompleksi Strila 1 120 Strila 10 18 Artileriya Prichipna artileriya M56 Gaubicya M101 vistavlena u Valpovo Horvatiya D 30 D 30J D 30JA1 120 M 46 250 300 D 20 20 84 Reaktivna artileriya M 63 Plamen 800 M 77 Oganj 120 M 87 Orkan 10 9K52 Luna M 10 Samohidna vijskova tehnika M4 Sherman nadijshov u velikij kilkosti v ramkah programi dopomogi SFR Yugoslaviyi pochinayuchi z 1951 roku T 34 buv najdovshe vikoristovuvanim tankom YuNA U YuNA bulo kilka vinishuvachiv tankiv M36 YuNA otrimuvala najsuchasnishij na moment postavki zahidnij tank M47 Patton 1951 r M18 odin iz najshvidshih vinishuvachiv tankiv sho zalishavsya v YuNA do kincya isnuvannya armiyi M 84 buv najsuchasnishim i yedinim serijnim tankom u SFRYu Tanki Nazva Krayina pohodzhennya Roki vikoristannya Tip Chiselnist M3 Stuart SShA 1944 1956 legkij tank 25 PT 76 SRSR 1968 1992 legkij tank 63 T 34 85 SRSR 1945 1992 serednij tank 1018 T 34 76 SRSR 1945 1950 serednij tank 5 M4 Sherman SShA 1951 1973 serednij tank 630 M47 Patton SShA 1951 1988 serednij tank 319 T 54 SRSR 1961 1992 osnovnij bojovij tank 140 T 55 SRSR 1964 1992 osnovnij bojovij tank 1600 T 72 SRSR 1979 1992 osnovnij bojovij tank 72 do 76 M 84 SFRYu 1983 1992 osnovnij bojovij tank 430 Samohidni mashini Nazva Krayina pohodzhennya Roki vikoristannya Tip Chiselnist M7 SShA 1945 1922 samohidna artileriya 70 M8 SShA 1945 samohidna artileriya 7 ISU 152 SRSR 1945 samohidna artileriya 1 2S1 Gvozdika SRSR 1953 1992 samohidna artileriya 100 SU 76 SRSR 1945 1956 vinishuvach tankiv 87 M18 Hellcat SShA 1953 1992 vinishuvach tankiv 250 M36 SShA 1952 1992 vinishuvach tankiv 399 SU 100 SRSR 1945 1992 vinishuvach tankiv 40 Samohidni zasobi PPO Nazva Krayina pohodzhennya Roki vikoristannya Tip Chiselnist M15 SShA 1951 samohidna artileriya 15 M53 59 Praga Chehoslovachchina 1969 1992 samohidna artileriya 789 ZSU 57 2 SRSR 1961 1992 samohidna artileriya 60 BOV SFRYu 1992 samohidna artileriya 150 GalereyaM3 Stuart PT 76 M47 Patton T 55 T 72 M7 ISU 152 2S1 Gvozdika M18 Hellcat M36 SU 100 M53 59 Praga ZSU 57 2 BOVPrimitkiDimitrijevic 1997 s 24 Institute for Strategic Studies 1966 s 42 International Institute for Strategic Studies 1970 s 36 37 International Institute for Strategic Studies 1979 s 35 Marijan Davor Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2023 hor Agression of The Yugoslav People s Army on the Republic of Croatia 1990 1992 D Marijan Review of Croatian History 2005 Hrvatski fokus Davor Runtic JNA u prvoj akciji Arhiv originalu za 4 ozujka 2016 Procitovano 26 kolovoza 2008 Meier Viktor Yugoslavia A History of its Demise Routledge London 1999 Samohodni PA top Praga M 53 59LiteraturaDimitrijevic Bojan 1997 The mutual defense aid program in Tito s Yugoslavia 1951 1958 and its technical impact 10 2 19 33 doi 10 1080 13518049708430288 Institute for Strategic Studies 1966 The Military Balance 1966 1967 Adam Street London Institute for Strategic Studies International Institute for Strategic Studies 1979 The Military Balance 1979 1980 London International Institute for Strategic Studies International Institute for Strategic Studies 1970 The Military Balance 1970 1971 Adam Street London International Institute for Strategic Studies Razvoj Oruzanih Snaga SFRJ tomi 3 2 Suhoputni vijska Belgrad 1987 Ce tayemne vidannya z grifom vijskovoyi bezpeki dlya vnutrishnogo koristuvannya opublikovane do 40 yi richnici yugoslavskoyi armiyi Uves nabir vklyuchaye 24 knigi sho ohoplyuyut usi aspekti yugoslavskoyi armiyi napisani z urahuvannyam vse she zasekrechenih pershodzherel komentar u kincevih primitkah Dimitrijevic 1997 Trifunovska Snezana 1994 Yugoslavia Through Documents From Its Creation to Its Dissolution Martinus Nijhoff Publishers ISBN 0 7923 2670 9

Дата публікації:
Топ