Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2020) |
Війна Хорватії за незалежність (Хорватська війна) 1991—1995 рр. (хорв. Domovinski rat «Вітчизняна війна») — оборонна війна за незалежність і цілісність хорватської держави проти агресії об'єднаних великосербських сил — сербських повстанців у Хорватії, союзної Югославської Народної Армії та Сербії і Чорногорії. Війна в кінцевому підсумку привела до здобуття державної незалежності на всій хорватській території.
| Хорватська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Югославські війни | |||||||||||
  За годинниковою стрілкою від верхнього лівого кутка: центральна вулиця Дубровника Страдун у руїнах під час облоги Дубровника; пошкоджена Вуковарська водонапірна башта — символ початку конфлікту, увінчана хорватським триколором; бійці хорватської армії готуються підбити сербський танк; Вуковарське меморіальне кладовище; сербський танк Т-55, підбитий на шляху до Дрниша. Внизу: Вуковар у руїнах, 1991 р. | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Хорватія Хорватська Республіка Герцег-Босна |  Югославія Республіка Сербська Республіка Сербська Країна  Сербія  Чорногорія  | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Франьо Туджман
|  Велько Кадієвич
| ||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| 70.000 (1991.)-200.000 (1995.) | 90.000-100.000 | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| Загиблих військовиків (Дражен Живич) 8.147 Загиблих мирних жителів 6.605 Зниклих безвісти: 1.218 Всього: 15.970 або Всього (Іво Голдштайн): 13.583 Поранених: | Загиблих (Дражен Живич): 6.222 (РСК) +1.279 (ЮНА) Всього: 7.501 | ||||||||||
Передумови
По завершенні Другої світової війни в Югославії була ліквідована монархія і 29 листопада 1945 року проголошена Демократична Федеративна Югославія, перейменована наступного року у Федеративну Народну Республіку Югославія (ФНРЮ), до складу якої увійшли шість республік і два автономні краї.
У 80-х роках після смерті Тіто в Югославії настала економічна та моральна криза, що зрештою призвело до появи вкрай негативних явищ у суспільній свідомості. Зокрема, сербська інтелігенція (більша частина якої сповідувала радикальні ультранаціоналістичні погляди) вирішила, що настав час для вирішального наступу на права не сербської меншості. Екстремістські настрої були виражені у Меморандумі Сербської академії наук і мистецтв, який оцінюють як такий, що містить фашистські заяви і заклики, серед яких заклики до перетворення Югославії з федеративної на сербську національну державу, а також заклики до геноциду певних етносів, зокрема заклик до «деалбанізації» Косова. Вважається, що саме цей Меморандум, який був оприлюднений у белградській газеті «Вечерне новіне» у 1986 році, зробив ключовий внесок у розпад Югославії та початок югославських воєн. За іронією долі, попри те, що майже всі сербські політичні лідери засудили цей меморандум, їхні подальші дії були фактично впровадженням основних його положень на практиці.
В останні роки існування Югославії відносини між союзними республіками погіршились. Економічно розвинені Словенія та Хорватія виступали за розширення своїх автономій, натомість Сербія за більш унітарну державу. Усвідомивши, що згоди не дійти, Словенія та Хорватія розпочали дії, спрямовані на здобуття незалежності.
Листопадові вибори 1990 р. дали перемогу прокомуністичним (просербським) силам у Сербії і Чорногорії, Боснії і Герцеговині та Македонії.
У відповідь Словенія і Хорватія, де до влади прийшли націоналісти, прийняли нові конституції і висловили намір вийти з федерації. На референдумах у Словенії (88,5 % — за) і Хорватії (95 % — за) більшість населення висловилася за незалежність. Союзне керівництво, переважну частину якого становили серби, виступило за збереження єдності будь-якою ціною.
До моменту розвалу Югославії Хорватія була другою за чисельністю республікою федеративної держави. На її території проживало 4 784 300 осіб. Більшу частину жителів республіки становили хорвати (78,09% населення), сербів було значно менше (12,15% від загальної чисельності населення), решта жителів Хорватії були представниками інших етнічних груп. Ситуація ускладнювалася тим, що сербські і хорватські анклави були перемішані, що неймовірно ускладнило державне «розлучення» і в подальшому призвело до формування чергового вогнища напруженості в сепаратистській квазідержаві Сербській Країні.
Заколот
Серби, що жили в адміністративних межах Соціалістичної Республіки Хорватії в грудні 1990 року проголосили про утворення Сербської автономної області Країна. У квітні 1991 р. країнські серби ухвалили рішення про вихід зі складу Хорватії і приєднання до Республіки Сербської. 25 червня 1991 р. Хорватія одночасно зі Словенією проголосила свою незалежність від Югославії. У серпні було проведено невизнаний моноетнічний референдум про вихід зі складу Хорватії і приєднання до Республіки Сербської.
8 жовтня 1991 р. набули чинності законодавчі акти про цілковиту самостійність республіки, а в грудні 1991 р. Сабор Хорватії прийняв конституційний закон про права і свободи людини та права національних й етнічних меншин (8 % населення). Відповідно до статей цього закону, дві автономні території з центрами в містах Книн і Глина, де компактно мешкали серби, здобули особливий правовий статус. Проте нове керівництво сербського національного руху в Хорватії не прийняло автономію. 24 грудня 1991 р. сербські території в Хорватії об'єдналися в Республіку Сербська Країна, проголосивши себе самостійною державою.
Хід війни
На стратегічному рівні Хорватська війна складалася з трьох етапів. На першому етапі до січня 1992 було проведено військову агресію проти Хорватії, яка була змушена захищатися. Збройні конфлікти почали відбуватися у квітні 1991 року. А з поступовим схилянням ЮНА на бік сербських заколотників з серпня 1991 року переросли в пряму агресію з боку Сербії.
25 серпня 1991 року сербські окупаційні війська обложили прикордонне хорватське місто Вуковар. Розпочалась одна з ключових битв усіх Югославських воєн та одна з найбільших битв XX століття — битва за Вуковар (25 серпня — 18 листопада 1991 р.)
Кілька тисяч хорватських патріотів-ополченців, які майже не мали важкого озброєння, понад три місяці героїчно відбивали атаки 80-тисячної армії агресора, завдаючи йому великих втрат. Серби мали 1 500 танків, майже тисячу одиниць артилерії та багато іншої військової техніки, однак зазнавали поразок у запеклих вуличних боях. Успішна оборона Вуковара відіграла ключову роль у подальшому розвитку бойових дій. Змушені зосередити великі військові сили для штурму Вуковара серби втратили нагоду швидкого захоплення Хорватії; натомість хорвати виграли час для розбудови власної регулярної армії. Битва за Вуковар викликала патріотичний підйом у Хорватії та сприяла хорватській загальнонаціональній мобілізації і єднанню. Зрештою, взяти місто сербам удалося, лише майже повністю його зруйнувавши.
Битва закінчилася поразкою місцевого підрозділу Хорватської національної гвардії, великим спустошенням Вуковара та численними вбивствами і переслідуваннями хорватського населення. У кривавій битві за Вуковар загинуло від 2 900 до 3 600 осіб. Серед хорватів була велика кількість людей різних національностей, у тому числі і українців, які під час сербохорватського конфлікту підтримали саме хорватів. Битва за Вуковар принесла значні втрати для Хорватії, яка не відновила контроль над містом аж до 1998 року, але допомогла Хорватії здобути міжнародну підтримку своєї незалежності.
Ввійшовши у Вуковар, серби проводили етнічні чистки та масові вбивства хорватського цивільного населення і поранених військовополонених. Однак натхненні вдалим для себе розвитком бойових дій у Вуковарі та Далмації хорвати продовжили свої військові успіхи — їм вдалося не лише зупинити сербських загарбників на майже всіх напрямках, а й розпочати власний контрнаступ.
Після закінчення боїв за Вуковар місто і частина східної Славонії були окуповані сербами. При цьому югославське керівництво переконалося в неможливості військовим шляхом перешкодити хорватській незалежності. Після хорватських збройних сил зі звільнення окупованих територій і ліквідації так званої «Сербської Країни» місто знову повернулося до складу Хорватії.
На другому етапі, починаючи з січня 1992 року аж до травня 1995 року, вдалося зупинити агресію з наступним розміщенням миротворців ООН уздовж лінії припинення вогню. До середини січня 1992 р. воєнні дії в Хорватії припинилися. Відповідно до статей перемир'я, під контролем сербів залишилася третина території Хорватії. З метою роз'єднання хорватських військ і збройних формувань сербів під егідою ООН була створена смуга шириною в три кілометри, куди вводилися миротворчі сили. На цей час близько півмільйона хорватських біженців залишили територію Сербської Країни й переселилися в Хорватію.
Для Хорватії це був етап дипломатичних зусиль, переговорів і терплячого підвищення ефективності сил при здійсненні операцій на тактичному рівні, у ході яких звільнено невеличкі частини території. З метою припинення кровопролиття і створення умов для активізації переговорного процесу в райони з сербським населенням Хорватії, відповідно до рішення Ради Безпеки ООН від 21 січня 1992 р., були направлені сили ООН із підтримання миру.
У 1992 році ситуація на хорватських фронтах дещо змінилася. Сербський наступ видихнувся. Додатково до цього проти сербської армії відкрився другий фронт у Боснії. Короткочасне перемир'я, яке встановилося між сербами і хорватами в другій половині 1992 року, було перервано в січні 1993. Новий етап війни тривав ще два роки, при цьому хорвати боролися проти окупантів не тільки на своїй землі, а й на території Боснії.
Члени Європейського Союзу визнали незалежність Словенії і Хорватії 15 січня 1992 року, а 22 травня 1992 року вони стали членами Організації Об'єднаних Націй. Цього ж року зі складу Югославії вийшли ще дві республіки — Боснія і Герцеговина та Македонія.
18 лютого 1993 між Хорватією та РСК була підписана Даруварська угода, яка врегульовувала економічні зв'язки між противниками та мала слугувати підґрунтям для політичного врегулювання конфлікту.
12 грудня 199З р. у Сербській Країні відбулися загальні вибори. З20 тис. громадян цього невизнаного державного утворення обрали президентом Мілана Бабича, новий склад парламенту (84 депутати) і місцеві органи влади. Результати було визнано недійсними, і під час ІІ туру, проведеного 2З січня 1994 р., президентом Сербської Країни обрано Мілана Мартича.
30 січня 1995 р. президенту Хорватії Франьо Туджману і президенту Сербської Країни Мілану Мартичу було вручено план нормалізації двосторонніх відносин під назвою «Загреб-4», розроблений «міні-контактною групою», до якої увійшли посли Росії і США в Хорватії, заступники голів Координаційного комітету Міжнародної конференції з колишньої Югославії (МККЮ). Суть плану зводилася до того, що в регіонах Банія і Кордун, східна Ліка і Північна Далмація створювалася сербська автономія з елементами самоврядування. Вона отримала офіційну назву Сербська Країна, 18 місць у хорватському Саборі, право засновувати свій герб і прапор, обирати президента, парламент і уряд, мати власну поліцію і національну грошову одиницю. Жителям Сербської Країни надавалося право і на друге, югославське, громадянство.
Загреб було наділено виключними повноваженнями у таких сферах, як зовнішня політика, оборона, зовнішня торгівля, комунікації і зв'язок та емісія грошей. Автономії не дозволялося мати власні збройні сили, а Хорватії — вводити на її території війська. Роль гаранта безпеки сербського населення на перехідний період відводилася силам ООН із підтримання миру. Згідно з планом, Західна Славонія перейшла під повну юрисдикцію Загреба, а Східна Славонія і Бараня — під управління міжнародного співтовариства з перспективою повного включення до складу Хорватії. Президент Сербської Країни Мілан Мартич відмовився розглянути план «Загреб-4», заявивши, що без присутності сил ООН, яким керівництво Хорватії не хотіло продовжувати термін дії мандату, що закінчувався 31 березня 1995 р., він не бачить можливості виконання будь-якого мирного плану.
20 травня 1995 р. парламент Республіки Сербська Країна ухвалив рішення про об'єднання цього державного утворення з боснійською Республікою Сербською під колишньою назвою «Західносербська федерація». Раніше парламент боснійської Республіки Сербської також ухвалив резолюцію про об'єднання з Країною.
На третьому етапі війни, у травні — серпні 1995 року, було проведено наступальні операції, у ході яких було визволено найбільшу частину окупованих районів у долині річки Сава і західній Славонії та в регіонах Бановина, Кордун, Ліка і північній Далмації.
4 серпня 1995 р. президент Хорватії Франьо Туджман виступив із заявою, в якій відзначив, що у зв'язку з безперервними обстрілами хорватських міст і провалом спроб мирного вирішення конфлікту «Хорватія змушена розпочати воєнні дії» для відновлення хорватського суверенітету над зайнятими сербами територіями. У цей же день було розгорнуто великомасштабну наступальну операцію під кодовою назвою «Буря», під час якої встановлено контроль над більшою частиною території Сербської Країни. Операція «Буря» (4 серпня — 7 серпня 1995 р.) — великомасштабна військова операція, у ході якої хорватська армія і поліція відвоювали відірвані від центрального уряду збунтованими сербами хорватські території, що утворювали невизнану державу Республіка Сербська Країна. За допомогою операції всього за 84 години було відновлено хорватський конституційно-правовий порядок на всіх захоплених сербськими сепаратистами територіях, окрім східної Славонії. «Буря» поряд з операцією «Блискавка» стала ключовою військовою акцією, що поклала край вітчизняній війні в Хорватії. Протягом операції за участю майже 200 000 хорватських вояків визволено 10 400 квадратних кілометрів або 18,4 відсотка загальної площі Хорватії.
Над рештою окупованих земель у хорватському Подунав'ї було відновлено хорватський суверенітет за допомогою перехідної міжнародної адміністрації (1996—1998 рр.).
Наслідки
Війна забрала життя понад 21 000 людей, 13 583 з хорватського боку (в тому числі зниклих безвісти). Югославські війська під час війни скоїли численні воєнні злочини, геноцид хорватського і боснійського цивільного населення, дикі звірства, сотні тисяч людей стали біженцями. Жахливість злочинів сербських «четників» Воїслава Шешеля і ЮНА шокувала весь світ. Серби зазнали тяжкої військової і політичної поразки. Особливу відповідальність за це несе Слободан Мілошевич. Саме він у кінці 80-х років роздував сепаратизм і великосербський шовінізм, не йдучи ні на які компроміси з республіками тоді ще єдиної держави. Саме він потім утягнув сербів у безнадійні війни, які одна за одною були ними програні. Слободан Мілошевич так і не зміг покинути в'язницю в Гаазі, розплатившись за свої злочини сповна.
Див. також
Примітки
- Тус: У жовтні 91-го ХА налічувала 70 000 вояків[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 1 жовтня 2010.
- The war in Croatia and Bosnia-Herzegovina, 1991—1995; Branka Magaš, Ivo Žanić [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] Google Books
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
- Utjecaj srbijanske agresije na stanovništvo Hrvatske [ 2012-10-18 у Wayback Machine.], Index.hr, 11-12-2003
- . Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 1 жовтня 2010.
- Ratne štete, izdaci za branitelje, žrtve i stradalnike rata u Republici Hrvatskoj [ 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Revija za socijalnu politiku, Svezak 8, Br. 2 (2001), Perković
- . Books.google.se. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- . transcripts.cnn.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
Посилання
- Bojna Čavoglave [ 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Анатолій Демещук. Хорватія: сліди двох війн [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея, присвячена пам'яті про війну 1991—1995 років [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2020 Vijna Horvatiyi za nezalezhnist Horvatska vijna 1991 1995 rr horv Domovinski rat Vitchiznyana vijna oboronna vijna za nezalezhnist i cilisnist horvatskoyi derzhavi proti agresiyi ob yednanih velikoserbskih sil serbskih povstanciv u Horvatiyi soyuznoyi Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi ta Serbiyi i Chornogoriyi Vijna v kincevomu pidsumku privela do zdobuttya derzhavnoyi nezalezhnosti na vsij horvatskij teritoriyi Horvatska vijnaYugoslavski vijniZa godinnikovoyu strilkoyu vid verhnogo livogo kutka centralna vulicya Dubrovnika Stradun u ruyinah pid chas oblogi Dubrovnika poshkodzhena Vukovarska vodonapirna bashta simvol pochatku konfliktu uvinchana horvatskim trikolorom bijci horvatskoyi armiyi gotuyutsya pidbiti serbskij tank Vukovarske memorialne kladovishe serbskij tank T 55 pidbitij na shlyahu do Drnisha Vnizu Vukovar u ruyinah 1991 r Data 31 bereznya 1991 12 listopada 1995Misce HorvatiyaPrivid progoloshennya derzhavnoyi nezalezhnosti Horvatiyi vid Yugoslaviyi ta progoloshennya horvatskimi serbami respubliki Serbska Krayina Rezultat Peremoga HorvatiyiTeritorialni zmini vidokremlennya Horvatiyi vid YugoslaviyiStoroniHorvatiya Horvatska Respublika Gerceg Bosna Yugoslaviya Respublika Serbska Respublika Serbska Krayina Serbiya ChornogoriyaKomanduvachiFrano Tudzhman Gojko Shushak Anton Tus Yanko Bobetko Mate Boban Ante Gotovina Zvonimir Chervenko Atif Dudakovich Velko Kadiyevich Milan Martich Goran Hadzhich Milan Babich Zhelko Razhnatovich Slobodan Miloshevich Fikret AbdichVijskovi sili70 000 1991 200 000 1995 90 000 100 000VtratiZagiblih vijskovikiv Drazhen Zhivich 8 147 Zagiblih mirnih zhiteliv 6 605 Zniklih bezvisti 1 218 Vsogo 15 970 abo Vsogo Ivo Goldshtajn 13 583 Poranenih 37 180 Zagiblih Drazhen Zhivich 6 222 RSK 1 279 YuNA Vsogo 7 501PeredumoviPo zavershenni Drugoyi svitovoyi vijni v Yugoslaviyi bula likvidovana monarhiya i 29 listopada 1945 roku progoloshena Demokratichna Federativna Yugoslaviya perejmenovana nastupnogo roku u Federativnu Narodnu Respubliku Yugoslaviya FNRYu do skladu yakoyi uvijshli shist respublik i dva avtonomni krayi U 80 h rokah pislya smerti Tito v Yugoslaviyi nastala ekonomichna ta moralna kriza sho zreshtoyu prizvelo do poyavi vkraj negativnih yavish u suspilnij svidomosti Zokrema serbska inteligenciya bilsha chastina yakoyi spoviduvala radikalni ultranacionalistichni poglyadi virishila sho nastav chas dlya virishalnogo nastupu na prava ne serbskoyi menshosti Ekstremistski nastroyi buli virazheni u Memorandumi Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv yakij ocinyuyut yak takij sho mistit fashistski zayavi i zakliki sered yakih zakliki do peretvorennya Yugoslaviyi z federativnoyi na serbsku nacionalnu derzhavu a takozh zakliki do genocidu pevnih etnosiv zokrema zaklik do dealbanizaciyi Kosova Vvazhayetsya sho same cej Memorandum yakij buv oprilyudnenij u belgradskij gazeti Vecherne novine u 1986 roci zrobiv klyuchovij vnesok u rozpad Yugoslaviyi ta pochatok yugoslavskih voyen Za ironiyeyu doli popri te sho majzhe vsi serbski politichni lideri zasudili cej memorandum yihni podalshi diyi buli faktichno vprovadzhennyam osnovnih jogo polozhen na praktici V ostanni roki isnuvannya Yugoslaviyi vidnosini mizh soyuznimi respublikami pogirshilis Ekonomichno rozvineni Sloveniya ta Horvatiya vistupali za rozshirennya svoyih avtonomij natomist Serbiya za bilsh unitarnu derzhavu Usvidomivshi sho zgodi ne dijti Sloveniya ta Horvatiya rozpochali diyi spryamovani na zdobuttya nezalezhnosti Listopadovi vibori 1990 r dali peremogu prokomunistichnim proserbskim silam u Serbiyi i Chornogoriyi Bosniyi i Gercegovini ta Makedoniyi U vidpovid Sloveniya i Horvatiya de do vladi prijshli nacionalisti prijnyali novi konstituciyi i vislovili namir vijti z federaciyi Na referendumah u Sloveniyi 88 5 za i Horvatiyi 95 za bilshist naselennya vislovilasya za nezalezhnist Soyuzne kerivnictvo perevazhnu chastinu yakogo stanovili serbi vistupilo za zberezhennya yednosti bud yakoyu cinoyu Do momentu rozvalu Yugoslaviyi Horvatiya bula drugoyu za chiselnistyu respublikoyu federativnoyi derzhavi Na yiyi teritoriyi prozhivalo 4 784 300 osib Bilshu chastinu zhiteliv respubliki stanovili horvati 78 09 naselennya serbiv bulo znachno menshe 12 15 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya reshta zhiteliv Horvatiyi buli predstavnikami inshih etnichnih grup Situaciya uskladnyuvalasya tim sho serbski i horvatski anklavi buli peremishani sho nejmovirno uskladnilo derzhavne rozluchennya i v podalshomu prizvelo do formuvannya chergovogo vognisha napruzhenosti v separatistskij kvaziderzhavi Serbskij Krayini ZakolotDiv takozh Revolyuciya kolod Serbi sho zhili v administrativnih mezhah Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyi v grudni 1990 roku progolosili pro utvorennya Serbskoyi avtonomnoyi oblasti Krayina U kvitni 1991 r krayinski serbi uhvalili rishennya pro vihid zi skladu Horvatiyi i priyednannya do Respubliki Serbskoyi 25 chervnya 1991 r Horvatiya odnochasno zi Sloveniyeyu progolosila svoyu nezalezhnist vid Yugoslaviyi U serpni bulo provedeno neviznanij monoetnichnij referendum pro vihid zi skladu Horvatiyi i priyednannya do Respubliki Serbskoyi 8 zhovtnya 1991 r nabuli chinnosti zakonodavchi akti pro cilkovitu samostijnist respubliki a v grudni 1991 r Sabor Horvatiyi prijnyav konstitucijnij zakon pro prava i svobodi lyudini ta prava nacionalnih j etnichnih menshin 8 naselennya Vidpovidno do statej cogo zakonu dvi avtonomni teritoriyi z centrami v mistah Knin i Glina de kompaktno meshkali serbi zdobuli osoblivij pravovij status Prote nove kerivnictvo serbskogo nacionalnogo ruhu v Horvatiyi ne prijnyalo avtonomiyu 24 grudnya 1991 r serbski teritoriyi v Horvatiyi ob yednalisya v Respubliku Serbska Krayina progolosivshi sebe samostijnoyu derzhavoyu Hid vijniKarta strategichnogo nastupalnogo planu YuNA v Horvatiyi 1991 r Cherez horvatskij opir YuNA ne zmogla prosunutisya nastilki naskilki spodivalasya Na strategichnomu rivni Horvatska vijna skladalasya z troh etapiv Na pershomu etapi do sichnya 1992 bulo provedeno vijskovu agresiyu proti Horvatiyi yaka bula zmushena zahishatisya Zbrojni konflikti pochali vidbuvatisya u kvitni 1991 roku A z postupovim shilyannyam YuNA na bik serbskih zakolotnikiv z serpnya 1991 roku pererosli v pryamu agresiyu z boku Serbiyi 25 serpnya 1991 roku serbski okupacijni vijska oblozhili prikordonne horvatske misto Vukovar Rozpochalas odna z klyuchovih bitv usih Yugoslavskih voyen ta odna z najbilshih bitv XX stolittya bitva za Vukovar 25 serpnya 18 listopada 1991 r Kilka tisyach horvatskih patriotiv opolchenciv yaki majzhe ne mali vazhkogo ozbroyennya ponad tri misyaci geroyichno vidbivali ataki 80 tisyachnoyi armiyi agresora zavdayuchi jomu velikih vtrat Serbi mali 1 500 tankiv majzhe tisyachu odinic artileriyi ta bagato inshoyi vijskovoyi tehniki odnak zaznavali porazok u zapeklih vulichnih boyah Uspishna oborona Vukovara vidigrala klyuchovu rol u podalshomu rozvitku bojovih dij Zmusheni zoserediti veliki vijskovi sili dlya shturmu Vukovara serbi vtratili nagodu shvidkogo zahoplennya Horvatiyi natomist horvati vigrali chas dlya rozbudovi vlasnoyi regulyarnoyi armiyi Bitva za Vukovar viklikala patriotichnij pidjom u Horvatiyi ta spriyala horvatskij zagalnonacionalnij mobilizaciyi i yednannyu Zreshtoyu vzyati misto serbam udalosya lishe majzhe povnistyu jogo zrujnuvavshi Bitva zakinchilasya porazkoyu miscevogo pidrozdilu Horvatskoyi nacionalnoyi gvardiyi velikim spustoshennyam Vukovara ta chislennimi vbivstvami i peresliduvannyami horvatskogo naselennya U krivavij bitvi za Vukovar zaginulo vid 2 900 do 3 600 osib Sered horvativ bula velika kilkist lyudej riznih nacionalnostej u tomu chisli i ukrayinciv yaki pid chas serbohorvatskogo konfliktu pidtrimali same horvativ Bitva za Vukovar prinesla znachni vtrati dlya Horvatiyi yaka ne vidnovila kontrol nad mistom azh do 1998 roku ale dopomogla Horvatiyi zdobuti mizhnarodnu pidtrimku svoyeyi nezalezhnosti Vvijshovshi u Vukovar serbi provodili etnichni chistki ta masovi vbivstva horvatskogo civilnogo naselennya i poranenih vijskovopolonenih Odnak nathnenni vdalim dlya sebe rozvitkom bojovih dij u Vukovari ta Dalmaciyi horvati prodovzhili svoyi vijskovi uspihi yim vdalosya ne lishe zupiniti serbskih zagarbnikiv na majzhe vsih napryamkah a j rozpochati vlasnij kontrnastup Pislya zakinchennya boyiv za Vukovar misto i chastina shidnoyi Slavoniyi buli okupovani serbami Pri comu yugoslavske kerivnictvo perekonalosya v nemozhlivosti vijskovim shlyahom pereshkoditi horvatskij nezalezhnosti Pislya bliskuchoyi operaciyi horvatskih zbrojnih sil zi zvilnennya okupovanih teritorij i likvidaciyi tak zvanoyi Serbskoyi Krayini misto znovu povernulosya do skladu Horvatiyi Na drugomu etapi pochinayuchi z sichnya 1992 roku azh do travnya 1995 roku vdalosya zupiniti agresiyu z nastupnim rozmishennyam mirotvorciv OON uzdovzh liniyi pripinennya vognyu Do seredini sichnya 1992 r voyenni diyi v Horvatiyi pripinilisya Vidpovidno do statej peremir ya pid kontrolem serbiv zalishilasya tretina teritoriyi Horvatiyi Z metoyu roz yednannya horvatskih vijsk i zbrojnih formuvan serbiv pid egidoyu OON bula stvorena smuga shirinoyu v tri kilometri kudi vvodilisya mirotvorchi sili Na cej chas blizko pivmiljona horvatskih bizhenciv zalishili teritoriyu Serbskoyi Krayini j pereselilisya v Horvatiyu Dlya Horvatiyi ce buv etap diplomatichnih zusil peregovoriv i terplyachogo pidvishennya efektivnosti sil pri zdijsnenni operacij na taktichnomu rivni u hodi yakih zvilneno nevelichki chastini teritoriyi Z metoyu pripinennya krovoprolittya i stvorennya umov dlya aktivizaciyi peregovornogo procesu v rajoni z serbskim naselennyam Horvatiyi vidpovidno do rishennya Radi Bezpeki OON vid 21 sichnya 1992 r buli napravleni sili OON iz pidtrimannya miru U 1992 roci situaciya na horvatskih frontah desho zminilasya Serbskij nastup vidihnuvsya Dodatkovo do cogo proti serbskoyi armiyi vidkrivsya drugij front u Bosniyi Korotkochasne peremir ya yake vstanovilosya mizh serbami i horvatami v drugij polovini 1992 roku bulo perervano v sichni 1993 Novij etap vijni trivav she dva roki pri comu horvati borolisya proti okupantiv ne tilki na svoyij zemli a j na teritoriyi Bosniyi Chleni Yevropejskogo Soyuzu viznali nezalezhnist Sloveniyi i Horvatiyi 15 sichnya 1992 roku a 22 travnya 1992 roku voni stali chlenami Organizaciyi Ob yednanih Nacij Cogo zh roku zi skladu Yugoslaviyi vijshli she dvi respubliki Bosniya i Gercegovina ta Makedoniya 18 lyutogo 1993 mizh Horvatiyeyu ta RSK bula pidpisana Daruvarska ugoda yaka vregulovuvala ekonomichni zv yazki mizh protivnikami ta mala sluguvati pidgruntyam dlya politichnogo vregulyuvannya konfliktu 12 grudnya 199Z r u Serbskij Krayini vidbulisya zagalni vibori Z20 tis gromadyan cogo neviznanogo derzhavnogo utvorennya obrali prezidentom Milana Babicha novij sklad parlamentu 84 deputati i miscevi organi vladi Rezultati bulo viznano nedijsnimi i pid chas II turu provedenogo 2Z sichnya 1994 r prezidentom Serbskoyi Krayini obrano Milana Marticha 30 sichnya 1995 r prezidentu Horvatiyi Frano Tudzhmanu i prezidentu Serbskoyi Krayini Milanu Martichu bulo vrucheno plan normalizaciyi dvostoronnih vidnosin pid nazvoyu Zagreb 4 rozroblenij mini kontaktnoyu grupoyu do yakoyi uvijshli posli Rosiyi i SShA v Horvatiyi zastupniki goliv Koordinacijnogo komitetu Mizhnarodnoyi konferenciyi z kolishnoyi Yugoslaviyi MKKYu Sut planu zvodilasya do togo sho v regionah Baniya i Kordun shidna Lika i Pivnichna Dalmaciya stvoryuvalasya serbska avtonomiya z elementami samovryaduvannya Vona otrimala oficijnu nazvu Serbska Krayina 18 misc u horvatskomu Sabori pravo zasnovuvati svij gerb i prapor obirati prezidenta parlament i uryad mati vlasnu policiyu i nacionalnu groshovu odinicyu Zhitelyam Serbskoyi Krayini nadavalosya pravo i na druge yugoslavske gromadyanstvo Zagreb bulo nadileno viklyuchnimi povnovazhennyami u takih sferah yak zovnishnya politika oborona zovnishnya torgivlya komunikaciyi i zv yazok ta emisiya groshej Avtonomiyi ne dozvolyalosya mati vlasni zbrojni sili a Horvatiyi vvoditi na yiyi teritoriyi vijska Rol garanta bezpeki serbskogo naselennya na perehidnij period vidvodilasya silam OON iz pidtrimannya miru Zgidno z planom Zahidna Slavoniya perejshla pid povnu yurisdikciyu Zagreba a Shidna Slavoniya i Baranya pid upravlinnya mizhnarodnogo spivtovaristva z perspektivoyu povnogo vklyuchennya do skladu Horvatiyi Prezident Serbskoyi Krayini Milan Martich vidmovivsya rozglyanuti plan Zagreb 4 zayavivshi sho bez prisutnosti sil OON yakim kerivnictvo Horvatiyi ne hotilo prodovzhuvati termin diyi mandatu sho zakinchuvavsya 31 bereznya 1995 r vin ne bachit mozhlivosti vikonannya bud yakogo mirnogo planu 20 travnya 1995 r parlament Respubliki Serbska Krayina uhvaliv rishennya pro ob yednannya cogo derzhavnogo utvorennya z bosnijskoyu Respublikoyu Serbskoyu pid kolishnoyu nazvoyu Zahidnoserbska federaciya Ranishe parlament bosnijskoyi Respubliki Serbskoyi takozh uhvaliv rezolyuciyu pro ob yednannya z Krayinoyu Na tretomu etapi vijni u travni serpni 1995 roku bulo provedeno nastupalni operaciyi u hodi yakih bulo vizvoleno najbilshu chastinu okupovanih rajoniv u dolini richki Sava i zahidnij Slavoniyi ta v regionah Banovina Kordun Lika i pivnichnij Dalmaciyi 4 serpnya 1995 r prezident Horvatiyi Frano Tudzhman vistupiv iz zayavoyu v yakij vidznachiv sho u zv yazku z bezperervnimi obstrilami horvatskih mist i provalom sprob mirnogo virishennya konfliktu Horvatiya zmushena rozpochati voyenni diyi dlya vidnovlennya horvatskogo suverenitetu nad zajnyatimi serbami teritoriyami U cej zhe den bulo rozgornuto velikomasshtabnu nastupalnu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Burya pid chas yakoyi vstanovleno kontrol nad bilshoyu chastinoyu teritoriyi Serbskoyi Krayini Operaciya Burya 4 serpnya 7 serpnya 1995 r velikomasshtabna vijskova operaciya u hodi yakoyi horvatska armiya i policiya vidvoyuvali vidirvani vid centralnogo uryadu zbuntovanimi serbami horvatski teritoriyi sho utvoryuvali neviznanu derzhavu Respublika Serbska Krayina Za dopomogoyu operaciyi vsogo za 84 godini bulo vidnovleno horvatskij konstitucijno pravovij poryadok na vsih zahoplenih serbskimi separatistami teritoriyah okrim shidnoyi Slavoniyi Burya poryad z operaciyeyu Bliskavka stala klyuchovoyu vijskovoyu akciyeyu sho poklala kraj vitchiznyanij vijni v Horvatiyi Protyagom operaciyi za uchastyu majzhe 200 000 horvatskih voyakiv vizvoleno 10 400 kvadratnih kilometriv abo 18 4 vidsotka zagalnoyi ploshi Horvatiyi Nad reshtoyu okupovanih zemel u horvatskomu Podunav yi bulo vidnovleno horvatskij suverenitet za dopomogoyu perehidnoyi mizhnarodnoyi administraciyi 1996 1998 rr NaslidkiVijna zabrala zhittya ponad 21 000 lyudej 13 583 z horvatskogo boku v tomu chisli zniklih bezvisti Yugoslavski vijska pid chas vijni skoyili chislenni voyenni zlochini genocid horvatskogo i bosnijskogo civilnogo naselennya diki zvirstva sotni tisyach lyudej stali bizhencyami Zhahlivist zlochiniv serbskih chetnikiv Voyislava Sheshelya i YuNA shokuvala ves svit Serbi zaznali tyazhkoyi vijskovoyi i politichnoyi porazki Osoblivu vidpovidalnist za ce nese Slobodan Miloshevich Same vin u kinci 80 h rokiv rozduvav separatizm i velikoserbskij shovinizm ne jduchi ni na yaki kompromisi z respublikami todi she yedinoyi derzhavi Same vin potim utyagnuv serbiv u beznadijni vijni yaki odna za odnoyu buli nimi prograni Slobodan Miloshevich tak i ne zmig pokinuti v yaznicyu v Gaazi rozplativshis za svoyi zlochini spovna Div takozhBombarduvannya aerodromu Udbina Serbi v HorvatiyiPrimitkiTus U zhovtni 91 go HA nalichuvala 70 000 voyakiv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2010 The war in Croatia and Bosnia Herzegovina 1991 1995 Branka Magas Ivo Zanic 22 travnya 2011 u Wayback Machine Google Books Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2010 Procitovano 1 zhovtnya 2010 Utjecaj srbijanske agresije na stanovnistvo Hrvatske 2012 10 18 u Wayback Machine Index hr 11 12 2003 Arhiv originalu za 21 travnya 2011 Procitovano 1 zhovtnya 2010 Ratne stete izdaci za branitelje zrtve i stradalnike rata u Republici Hrvatskoj 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Revija za socijalnu politiku Svezak 8 Br 2 2001 Perkovic Books google se Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 transcripts cnn com Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 PosilannyaBojna Cavoglave 14 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Anatolij Demeshuk Horvatiya slidi dvoh vijn 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Fotogalereya prisvyachena pam yati pro vijnu 1991 1995 rokiv 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine