Хорватська національна гвардія (хорв. Zbor narodne garde – ZNG) — військове формування, засноване Хорватією у квітні — травні 1991 року під час хорватської війни за незалежність. Хоча з правових підстав гвардію було створено у структурі Міністерства внутрішніх справ, вона перебувала під безпосереднім керівництвом Міністерства оборони. Їй було поставлено завдання охорони кордонів і території Хорватії та завдання, які зазвичай пов'язуються з поліцією. З її створенням до її складу було передано спеціальні поліційні підрозділи, у травні 1991 року було засновано чотири бригади, сформовані виключно з професіоналів, а 28 травня на військовому параді в Загребі гвардію уперше представлено громадськості. Нею командував міністр оборони генерал Мартін Шпеґель до його відставки на початку серпня. На зміну Шпегелю прийшов генерал Антон Тус, який став першим начальником Генерального штабу Збройних сил Республіки Хорватії, створеного 21 вересня.
Хорватська національна гвардія | |
---|---|
Zbor narodne garde | |
На службі | 15 травня 1991 — 3 листопада 1991 |
Країна | Хорватія |
Вид | армія |
Чисельність | 8 000 активних, 40 000 резерву (липень 1991) |
У складі | МВС Хорватії МО Хорватії (з 20 вересня) |
Річниці | 28 травня |
Війни/битви | Війна за незалежність |
Розформовано | перейменована на Хорватську армію |
Командування | |
Визначні командувачі | Мартін Шпеґель Антон Тус |
У своєму розвитку гвардія зіткнулася з низкою проблем, включаючи нестачу зброї та боєприпасів, відсутність одностроїв, недостатній вишкіл та загальну нестачу підготовлених кадрів, а також незадовільну роботу штабів і командних структур, що заважало ефективній координації згрупованих підрозділів. Ці проблеми згладжувалися високим моральним духом, чіткими цілями та високим рівнем мобілізації. Після битви за казарми гвардія суттєво покращила свою забезпеченість зброєю, відібравши її у Югославської Народної Армії. До кінця жовтня було створено 60 нових бригад і окремих батальйонів, а 3 листопада Хорватську національну гвардію було перейменовано на Хорватську армію (хорв. Hrvatska vojska).
Передісторія
У 1990 році після програшу виборів владою Соціалістичної Республіки Хорватії на користь Хорватської демократичної співдружності міжнаціональна напруженість між хорватами і посилилася. Югославська армія запідозрила, що Хорватія скористається озброєнням хорватських (сил територіальної оборони) з метою побудови власної армії та протистояння з ЮНА. Щоб звести до мінімуму очікуваний опір, ЮНА конфіскувала зброю ТО Хорватії. 17 серпня напруженість переросла у відкритий бунт хорватських сербів, зосереджений у населених переважно сербами внутрішніх районах Далмації поблизу південного міста Книн, частинах Ліки, Кордуна, Бановини та Східної Хорватії. Для координації спротиву політиці президента Хорватії Франьо Туджмана вони у липні 1990 року створили Сербську національну раду. Її головою було обрано стоматолога з Книна Мілана Бабича, а начальник поліції Книна Мілан Мартич створив воєнізоване ополчення. Ці двоє, зрештою, стали політичними і військовими ватажками Країни — самовизначеної держави, яка включала райони Хорватії з високою присутністю сербського населення.
Не маючи регулярної армії, Хорватія на початку 1991 року для посилення своєї оборони подвоїла розмір своєї поліції до приблизно 20 000 службовців. Найбільш дієвим підрозділом була спеціальна поліція чисельністю 3000 осіб, розділена на 12 батальйонів; окрім того, налічувалося 9-10 тис. правоохоронців резерву, розосереджених по країні. Хоча поліційний резерв давав змогу створити 16 батальйонів і 10 рот, їм не вистачало зброї, яка була потрібна для озброєння військ.
Історія
Становлення національної гвардії розпочалося 12 квітня 1991 року. Після сутичок у березні у Пакраці і на Плитвицьких озерах та з огляду на ймовірність подальшої конфронтації з ЮНА хорватська влада гостро відчула необхідність у формуванні поліційної сили з військовими можливостями. Оскільки створювати окремі збройні сили в тій чи іншій союзній республіці югославської федерації заборонялося законом, гвардія планувалася у складі поліції, формально підпорядковуючись Міністерству внутрішніх справ попри те, що в нормативно-правових актах щодо її заснування обумовлювалося, що керувати нею буде Міністерство оборони. 18 квітня 1991 року парламент Хорватії вніс поправки до Закону про внутрішні справи, а 20 квітня президент Франьо Туджман видав указ про устрій Національної гвардії. До кола її завдань входили захист конституційного ладу, підтримання громадського порядку, антитерористичні операції, охорона кордонів, території, узбережжя, територіальних вод, цінних споруд і високопоставлених осіб Хорватії.
5 травня було визначено чисельність військовослужбовців Національної гвардії та її склад, а 10 травня вийшли оперативні вказівки міністрів оборони і внутрішніх справ Мартіна Шпегеля і Йосипа Больковаца про переведення особового складу поліції у Національну гвардію. До 15 травня декілька спецпідрозділів поліції перейшли у підпорядкування Національної гвардії, утворивши чотири бригади. До липня гвардія налічувала приблизно 8000 військовослужбовців і, на відміну від інших хорватських сил, була повністю забезпечена стрілецькою зброєю. Спочатку ядро підрозділу складали також колишні бійці Французького іноземного легіону.
28 травня 1991 з метою підняття морального духу гвардію було представлено широкому загалу на військовому параді в Загребі на стадіоні, що по вулиці Краньчевічева. У параді взяло участь близько 800 вояків, десяток протиповітряних систем, броньованих машин і кілька бронетранспортерів за присутності Президентської охорони та учасників щорічних лицарських турнірів у місті Синь.
Підрозділ | Прізвисько | Заснування | Командувач |
---|---|---|---|
1-ша гвардійська бригада | Тигри (Tigrovi) | 5 листопада 1990 | Йосип Луцич |
2-га гвардійська бригада | Громи (Gromovi) | 15 травня 1991 | Божо Будимир |
3-я гвардійська бригада | Куниці (Kune) | 29 квітня 1991 | Едуард Бакарець |
4-та гвардійська бригада | Павуки (Pauci) | 28 квітня 1991 | Іво Єлич |
Підрозділи ХНГ взяли участь у низці важливих боїв на початку війни, намагаючись стримати просування югославських військ углиб країни. Серед них — бої за Госпич, за Шибеник і Задар, у ході яких нацгвардія боронила від ЮНА та її прибічників міста в Ліці та на далматинському узбережжі. ХНГ брала також участь у битвах за Вуковар і за Осієк у східній Славонії, захищала Дубровник і внесла посильний вклад у перемогу в битві за казарми та в операції «Ураган-91» (спроба витіснити ЮНА із західної Славонії).
Битва | Дата* | Примітки |
---|---|---|
29 серпня — 22 вересня 1991 року | Оборона Госпича та захоплення казарм ЮНА у цьому місті | |
16 — 22 вересня 1991 року | Успішна оборона Шибеника і захоплення частини казарм ЮНА у цьому місті | |
16 вересня — 5 жовтня 1991 | Успішна оборона Задара і захоплення частини казарм ЮНА у цьому місті | |
Битва за Вуковар | 25 серпня — 18 листопада 1991 | Невдала оборона Вуковара; зупинення просування ЮНА по Хорватії |
серпень 1991 — червень 1992 | Успішна оборона Осієка попри те, що ХНГ поступилася деякими позиціями навколо міста | |
Облога Дубровника | 1 жовтня 1991 — 31 травня 1992 | Успішна оборона Дубровника |
Битва за казарми | 14 вересня — 23 листопада 1991 | Захоплення великих запасів зброї та спорядження ЮНА, що дало змогу суттєво підвищити боєздатність ХНГ |
4—6 листопада 1991 | Незначна битва з метою взяття гарнізона ЮНА біля Карловаця; гарнізон вирвався з облоги частин нацгвардією, але ХНГ захопила казарми | |
29 жовтня 1991 — 3 січня 1992 | Наступ частин ХНГ з метою відвоювати західну Славонію навколо містечка Окучани, зупинений перемир'ям, укладеним за планом Венса | |
*Дати означають загальну тривалість битви; однак слід мати на увазі, що 8 жовтня резервні частини ХНГ було перетворено на резервні частини хорватської армії, а залишок нацгвардії у листопаді було перейменовано на хорватську армію. |
Примітки
- Hoare, 2010, с. 117.
- CIA, 2002, с. 87.
- Hoare, 2010, с. 118.
- The New York Times та 19 August 1990.
- ICTY та 12 June 2007.
- Repe, 2009, с. 141—142.
- CIA, 2002, с. 86.
- Nazor, 2007, с. 72.
- Nazor, 2007, с. 73.
- CIA, 2002b, с. 50.
- Nazor, 2007, с. 74.
- VSRH та 2 червня 2004.
- Slobodna Dalmacija та 18 вересня 2010.
- CIA, 2002, с. 99.
- CIA, 2002, с. 100—101.
- Libal, 1997, с. 38.
- CIA, 2002, с. 103—105.
- CIA, 2002, с. 95—96.
- Nazor, 2007, с. 134—147.
- Hrvatski Vojnik та березень 2012.
- CIA, 2002b, с. 227.
- Hrvatski vojnik та листопад 2001.
- Brigović, 2011, с. 429—430.
- CIA, 2002, с. 101—102.
- Marijan, 2011, с. 458—471.
- Narodne novine та 8 жовтня 1991.
- MORH та 8 липня 2013.
Джерела
- Central Intelligence Agency, Office of Russian and European Analysis (2002). . Washington, D.C.: Central Intelligence Agency. ISBN . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2018.
- Central Intelligence Agency, Office of Russian and European Analysis (2002). . Washington, D.C.: Central Intelligence Agency. ISBN . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 27 квітня 2018.
- Hoare, Marko Attila (2010). The War of Yugoslav Succession. У Ramet, Sabrina P. (ред.). Central and Southeast European Politics Since 1989. Cambridge, England: Cambridge University Press. с. 111—136. ISBN .
- Libal, Michael (1997). . Westport, Connecticut: . ISBN . Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2018.
- Nazor, Ante (2007). Počeci suvremene hrvatske države: kronologija procesa osamostaljenja Republike Hrvatske: od Memoranduma SANU 1986. do proglašenja neovisnosti 8. listopada 1991 [Beginnings of the Modern Croatian State: A Chronology of the Independence of the Republic of Croatia: from 1986 SANU Memorandum to the Declaration of Independence on 8 October 1991] (Croatian) . Zagreb, Croatia: Croatian Homeland War Memorial Documentation Centre. ISBN .
- Repe, Božo (2009). Balkan Wars. У Forsythe, David P. (ред.). Encyclopedia of Human Rights, Volume 1. Oxford, England: Oxford University Press. с. 138—147. ISBN .
- Thomas, Nigel; Mikulan, Krunislav (2006). . Oxford, England: Osprey Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 27 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatska nacionalna gvardiya horv Zbor narodne garde ZNG vijskove formuvannya zasnovane Horvatiyeyu u kvitni travni 1991 roku pid chas horvatskoyi vijni za nezalezhnist Hocha z pravovih pidstav gvardiyu bulo stvoreno u strukturi Ministerstva vnutrishnih sprav vona perebuvala pid bezposerednim kerivnictvom Ministerstva oboroni Yij bulo postavleno zavdannya ohoroni kordoniv i teritoriyi Horvatiyi ta zavdannya yaki zazvichaj pov yazuyutsya z policiyeyu Z yiyi stvorennyam do yiyi skladu bulo peredano specialni policijni pidrozdili u travni 1991 roku bulo zasnovano chotiri brigadi sformovani viklyuchno z profesionaliv a 28 travnya na vijskovomu paradi v Zagrebi gvardiyu upershe predstavleno gromadskosti Neyu komanduvav ministr oboroni general Martin Shpegel do jogo vidstavki na pochatku serpnya Na zminu Shpegelyu prijshov general Anton Tus yakij stav pershim nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Respubliki Horvatiyi stvorenogo 21 veresnya Horvatska nacionalna gvardiyaZbor narodne gardeNarukavnij shevronNa sluzhbi15 travnya 1991 3 listopada 1991Krayina HorvatiyaVidarmiyaChiselnist8 000 aktivnih 40 000 rezervu lipen 1991 U skladiMVS Horvatiyi MO Horvatiyi z 20 veresnya Richnici28 travnyaVijni bitviVijna za nezalezhnistRozformovanoperejmenovana na Horvatsku armiyuKomanduvannyaViznachni komanduvachiMartin Shpegel Anton Tus U svoyemu rozvitku gvardiya zitknulasya z nizkoyu problem vklyuchayuchi nestachu zbroyi ta boyepripasiv vidsutnist odnostroyiv nedostatnij vishkil ta zagalnu nestachu pidgotovlenih kadriv a takozh nezadovilnu robotu shtabiv i komandnih struktur sho zavazhalo efektivnij koordinaciyi zgrupovanih pidrozdiliv Ci problemi zgladzhuvalisya visokim moralnim duhom chitkimi cilyami ta visokim rivnem mobilizaciyi Pislya bitvi za kazarmi gvardiya suttyevo pokrashila svoyu zabezpechenist zbroyeyu vidibravshi yiyi u Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Do kincya zhovtnya bulo stvoreno 60 novih brigad i okremih bataljoniv a 3 listopada Horvatsku nacionalnu gvardiyu bulo perejmenovano na Horvatsku armiyu horv Hrvatska vojska PeredistoriyaDiv takozh Revolyuciya kolod U 1990 roci pislya prograshu viboriv vladoyu Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyi na korist Horvatskoyi demokratichnoyi spivdruzhnosti mizhnacionalna napruzhenist mizh horvatami i posililasya Yugoslavska armiya zapidozrila sho Horvatiya skoristayetsya ozbroyennyam horvatskih sil teritorialnoyi oboroni z metoyu pobudovi vlasnoyi armiyi ta protistoyannya z YuNA Shob zvesti do minimumu ochikuvanij opir YuNA konfiskuvala zbroyu TO Horvatiyi 17 serpnya napruzhenist pererosla u vidkritij bunt horvatskih serbiv zoseredzhenij u naselenih perevazhno serbami vnutrishnih rajonah Dalmaciyi poblizu pivdennogo mista Knin chastinah Liki Korduna Banovini ta Shidnoyi Horvatiyi Dlya koordinaciyi sprotivu politici prezidenta Horvatiyi Frano Tudzhmana voni u lipni 1990 roku stvorili Serbsku nacionalnu radu Yiyi golovoyu bulo obrano stomatologa z Knina Milana Babicha a nachalnik policiyi Knina Milan Martich stvoriv voyenizovane opolchennya Ci dvoye zreshtoyu stali politichnimi i vijskovimi vatazhkami Krayini samoviznachenoyi derzhavi yaka vklyuchala rajoni Horvatiyi z visokoyu prisutnistyu serbskogo naselennya Ne mayuchi regulyarnoyi armiyi Horvatiya na pochatku 1991 roku dlya posilennya svoyeyi oboroni podvoyila rozmir svoyeyi policiyi do priblizno 20 000 sluzhbovciv Najbilsh diyevim pidrozdilom bula specialna policiya chiselnistyu 3000 osib rozdilena na 12 bataljoniv okrim togo nalichuvalosya 9 10 tis pravoohoronciv rezervu rozoseredzhenih po krayini Hocha policijnij rezerv davav zmogu stvoriti 16 bataljoniv i 10 rot yim ne vistachalo zbroyi yaka bula potribna dlya ozbroyennya vijsk IstoriyaGeneral Martin Shpegel komanduvav Horvatskoyu nacionalnoyu gvardiyeyu vid samogo yiyi zasnuvannya Stanovlennya nacionalnoyi gvardiyi rozpochalosya 12 kvitnya 1991 roku Pislya sutichok u berezni u Pakraci i na Plitvickih ozerah ta z oglyadu na jmovirnist podalshoyi konfrontaciyi z YuNA horvatska vlada gostro vidchula neobhidnist u formuvanni policijnoyi sili z vijskovimi mozhlivostyami Oskilki stvoryuvati okremi zbrojni sili v tij chi inshij soyuznij respublici yugoslavskoyi federaciyi zaboronyalosya zakonom gvardiya planuvalasya u skladi policiyi formalno pidporyadkovuyuchis Ministerstvu vnutrishnih sprav popri te sho v normativno pravovih aktah shodo yiyi zasnuvannya obumovlyuvalosya sho keruvati neyu bude Ministerstvo oboroni 18 kvitnya 1991 roku parlament Horvatiyi vnis popravki do Zakonu pro vnutrishni spravi a 20 kvitnya prezident Frano Tudzhman vidav ukaz pro ustrij Nacionalnoyi gvardiyi Do kola yiyi zavdan vhodili zahist konstitucijnogo ladu pidtrimannya gromadskogo poryadku antiteroristichni operaciyi ohorona kordoniv teritoriyi uzberezhzhya teritorialnih vod cinnih sporud i visokopostavlenih osib Horvatiyi 5 travnya bulo viznacheno chiselnist vijskovosluzhbovciv Nacionalnoyi gvardiyi ta yiyi sklad a 10 travnya vijshli operativni vkazivki ministriv oboroni i vnutrishnih sprav Martina Shpegelya i Josipa Bolkovaca pro perevedennya osobovogo skladu policiyi u Nacionalnu gvardiyu Do 15 travnya dekilka specpidrozdiliv policiyi perejshli u pidporyadkuvannya Nacionalnoyi gvardiyi utvorivshi chotiri brigadi Do lipnya gvardiya nalichuvala priblizno 8000 vijskovosluzhbovciv i na vidminu vid inshih horvatskih sil bula povnistyu zabezpechena strileckoyu zbroyeyu Spochatku yadro pidrozdilu skladali takozh kolishni bijci Francuzkogo inozemnogo legionu 28 travnya 1991 z metoyu pidnyattya moralnogo duhu gvardiyu bulo predstavleno shirokomu zagalu na vijskovomu paradi v Zagrebi na stadioni sho po vulici Kranchevicheva U paradi vzyalo uchast blizko 800 voyakiv desyatok protipovitryanih sistem bronovanih mashin i kilka bronetransporteriv za prisutnosti Prezidentskoyi ohoroni ta uchasnikiv shorichnih licarskih turniriv u misti Sin Pochatkova struktura Horvatskoyi nacionalnoyi gvardiyi Pidrozdil Prizvisko Zasnuvannya Komanduvach 1 sha gvardijska brigada Tigri Tigrovi 5 listopada 1990 Josip Lucich 2 ga gvardijska brigada Gromi Gromovi 15 travnya 1991 Bozho Budimir 3 ya gvardijska brigada Kunici Kune 29 kvitnya 1991 Eduard Bakarec 4 ta gvardijska brigada Pavuki Pauci 28 kvitnya 1991 Ivo Yelich Pidrozdili HNG vzyali uchast u nizci vazhlivih boyiv na pochatku vijni namagayuchis strimati prosuvannya yugoslavskih vijsk uglib krayini Sered nih boyi za Gospich za Shibenik i Zadar u hodi yakih nacgvardiya boronila vid YuNA ta yiyi pribichnikiv mista v Lici ta na dalmatinskomu uzberezhzhi HNG brala takozh uchast u bitvah za Vukovar i za Osiyek u shidnij Slavoniyi zahishala Dubrovnik i vnesla posilnij vklad u peremogu v bitvi za kazarmi ta v operaciyi Uragan 91 sproba vitisniti YuNA iz zahidnoyi Slavoniyi Znachni bitvi Horvatskoyi nacionalnoyi gvardiyi Bitva Data Primitki 29 serpnya 22 veresnya 1991 roku Oborona Gospicha ta zahoplennya kazarm YuNA u comu misti 16 22 veresnya 1991 roku Uspishna oborona Shibenika i zahoplennya chastini kazarm YuNA u comu misti 16 veresnya 5 zhovtnya 1991 Uspishna oborona Zadara i zahoplennya chastini kazarm YuNA u comu misti Bitva za Vukovar 25 serpnya 18 listopada 1991 Nevdala oborona Vukovara zupinennya prosuvannya YuNA po Horvatiyi serpen 1991 cherven 1992 Uspishna oborona Osiyeka popri te sho HNG postupilasya deyakimi poziciyami navkolo mista Obloga Dubrovnika 1 zhovtnya 1991 31 travnya 1992 Uspishna oborona Dubrovnika Bitva za kazarmi 14 veresnya 23 listopada 1991 Zahoplennya velikih zapasiv zbroyi ta sporyadzhennya YuNA sho dalo zmogu suttyevo pidvishiti boyezdatnist HNG 4 6 listopada 1991 Neznachna bitva z metoyu vzyattya garnizona YuNA bilya Karlovacya garnizon virvavsya z oblogi chastin nacgvardiyeyu ale HNG zahopila kazarmi 29 zhovtnya 1991 3 sichnya 1992 Nastup chastin HNG z metoyu vidvoyuvati zahidnu Slavoniyu navkolo mistechka Okuchani zupinenij peremir yam ukladenim za planom Vensa Dati oznachayut zagalnu trivalist bitvi odnak slid mati na uvazi sho 8 zhovtnya rezervni chastini HNG bulo peretvoreno na rezervni chastini horvatskoyi armiyi a zalishok nacgvardiyi u listopadi bulo perejmenovano na horvatsku armiyu PrimitkiHoare 2010 s 117 CIA 2002 s 87 Hoare 2010 s 118 The New York Times ta 19 August 1990 ICTY ta 12 June 2007 Repe 2009 s 141 142 CIA 2002 s 86 Nazor 2007 s 72 Nazor 2007 s 73 CIA 2002b s 50 Nazor 2007 s 74 VSRH ta 2 chervnya 2004 Slobodna Dalmacija ta 18 veresnya 2010 CIA 2002 s 99 CIA 2002 s 100 101 Libal 1997 s 38 CIA 2002 s 103 105 CIA 2002 s 95 96 Nazor 2007 s 134 147 Hrvatski Vojnik ta berezen 2012 CIA 2002b s 227 Hrvatski vojnik ta listopad 2001 Brigovic 2011 s 429 430 CIA 2002 s 101 102 Marijan 2011 s 458 471 Narodne novine ta 8 zhovtnya 1991 MORH ta 8 lipnya 2013 DzherelaCentral Intelligence Agency Office of Russian and European Analysis 2002 Washington D C Central Intelligence Agency ISBN 978 0 16 066472 4 Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2018 Central Intelligence Agency Office of Russian and European Analysis 2002 Washington D C Central Intelligence Agency ISBN 978 0 16 066472 4 Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2018 Hoare Marko Attila 2010 The War of Yugoslav Succession U Ramet Sabrina P red Central and Southeast European Politics Since 1989 Cambridge England Cambridge University Press s 111 136 ISBN 978 1 139 48750 4 Libal Michael 1997 Westport Connecticut ISBN 978 0 275 95798 8 Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2018 Nazor Ante 2007 Poceci suvremene hrvatske drzave kronologija procesa osamostaljenja Republike Hrvatske od Memoranduma SANU 1986 do proglasenja neovisnosti 8 listopada 1991 Beginnings of the Modern Croatian State A Chronology of the Independence of the Republic of Croatia from 1986 SANU Memorandum to the Declaration of Independence on 8 October 1991 Croatian Zagreb Croatia Croatian Homeland War Memorial Documentation Centre ISBN 978 953 7439 01 9 Repe Bozo 2009 Balkan Wars U Forsythe David P red Encyclopedia of Human Rights Volume 1 Oxford England Oxford University Press s 138 147 ISBN 978 0 19 533402 9 Thomas Nigel Mikulan Krunislav 2006 Oxford England Osprey Publishing ISBN 978 1 84176 963 9 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2018