Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Операція «Блискавка» (хорв. Operacija Bljesak, серб. Операција Бљесак, англ. Operation Flash) — коротка наступальна операція, проведена на початку травня 1995 року хорватською армією з метою визволення від сербських військ території тодішньої Сербської Автономної Області Західна Славонія, яка була частиною самопроголошеної Республіки Сербська Країна (РСК). Наступ належить до пізньої стадії Війни за незалежність Хорватії і розглядався як підготовчий етап для масштабнішої і амбіційнішої операції «Буря».
| Операція «Блискавка» | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна Хорватії за незалежність | |||||||||
 Карта операції «Блискавка» | |||||||||
| Координати: 45°15′36″ пн. ш. 17°12′00″ сх. д. / 45.26000000002777313° пн. ш. 17.20000000002777795771180536° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Хорватія |  Республіка Сербська Країна | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Янко Бобетко | | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 7 200 вояків | 8 000 вояків | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 42 вбиті 162 поранені | 283 вбитих 1 500 полонених | ||||||||
| 30 000 сербських біженців | |||||||||
Операція також спричинила велику кількість жертв серед цивільного сербського населення, а більш ніж 15000 етнічних сербів покинули свої домівки. За операцію «Блискавка» Гаазький трибунал готував проти президента Хорватії Франьо Туджмана обвинувальний висновок щодо воєнних злочинів, але Туджман у 1999 році помер.
Передісторія
Проголошенням Сербської Автономної Області Західна Славонія в серпні 1991 року православні серби в західній Славонії взяли участь в організованому заколоті проти влади Республіки Хорватія відразу ж після проголошення останньою державної незалежності в червні 1991 року. Пізніше того самого року САО Західна Славонія офіційно приєдналася до інших бунтівних областей Хорватії, в результаті чого в грудні 1991 року було проголошено Республіку Сербська Країна (РСК).
Спочатку фактична територія САО Західної Славонії була відносно великою і сили заколотників теоретично могли на півночі підійти до угорського кордону та перерізати сполучення між Загребом і Осієком. Це могло б призвести до утворення омріяного великосербськими політиками, ганебного хорватсько-сербського кордону по лінії Вировитиця—Карловац—Карлобаг. Насправді ж, територія САО Західної Славонії складалася здебільшого з пагорбів і лісів та мала відносно бідну інфраструктуру сполучення і зв'язку. Створення та підтримання бази для таких амбітних операцій потребувало більше ресурсів, ніж влада Сербії була ладна або спроможна виділити. Як результат, САО Західної Славонії не одержала від ЮНА стільки підтримки, скільки інші частини РСК. Велика частина її військ це були місцеві ополченці, погано навчені і слабо озброєні. Військова слабкість САО Західної Славонії стала очевидною вже в кінці 1991 року, коли місцеві хорватські сили, озброєні і забезпечені із захопленого гарнізону ЮНА в прилеглому Вараждині, провели ряд наступів, які в кінцевому підсумку скоротили САО Західної Славонії до відносно невеликого анклава, зосередженого навколо села Окучані. Межі ворохобної області в Західній Славонії було встановлено після Сараєвського перемир'я в 1992 році. Її основні лінії життєзабезпечення вели до утримуваної сербами території САО Боснійська Країна, тоді як сполучення з САО Країна перегороджувала лісиста місцевість на південь від Новска.
З ескалацією Боснійської війни в 1992 році становище САО Західна Славонія стало ще загрозливішим. Велько Джакула та група інших місцевих бунтівних сербських політиків у 1992 і 1993 роках зрозуміли, що вона необороноздатна в довгостроковій перспективі, і почали таємні переговори з хорватським урядом про можливу мирну передачу бунтарських районів Західної Славонії хорватській владі. 18 лютого 1993 р. хорватські і місцеві сербські лідери (на чолі з Джакулою) підписали Даруварську угоду. Угода трималася в секреті і працювала в напрямку нормалізації життя для місцевих жителів у прифронтовій смузі. Одначе сербська влада у Книні дізналася про змову — і Джакулу було заарештовано владою РСК та замінено прибічниками жорсткої лінії.
Учасники переговорів від ООН вбачали в цій події обнадійливий знак, що конфлікти в колишній Югославії може бути розв'язано мирно. Влада Хорватії та бунтівні райони Західної Славонії заохочувалися до участі в різних програмах щодо зміцнення довіри, таких як возз'єднання сімей. Деякі з цих програм почали приносити свої плоди в кінці 1994 р. Найважливіша це відкриття для хорватського автотранспорту автомагістралі А3 Загреб—Жупаня.
Наприкінці квітня 1995 року відбулося міжетнічне зіткнення, яке призвело до загибелі багатьох хорватів і сербів та до пошкодження автомагістралі. Колишній голова хорватського уряду за президента Франьо Туджмана Хрвоє Шаринич визнав під час перехресного допиту на судовому процесі проти Слободана Мілошевича копію документа з детальним планом тодішнього хорватського керівництва влаштувати зіткнення як привід для наступу 1 травня, хоча ніякого зв'язку з вищезгаданим інцидентом доведено не було. Як свідок на цьому самому процесі Шаринич применшив значення такого плану, вказавши на те, що кожного дня було багато інцидентів, та на свій власний досвід відмов у в'їзді на автомагістраль, проблеми з відновленням роботи нафтопроводу, і, нарешті, заявивши, що він «дуже здивований, що було потрібно який-небудь інцидент, бо це все надавало достатні законні підстави для визволення тієї частини країни, яку було окуповано».
Хронологія
Рано вранці 1 травня частини хорватської армії (у складі 3-ї гвардійської бригади і 5-ї гвардійської бригади та спеціальні поліційні підрозділи почали наступ з трьох напрямків. Більш ніж 7200 військовослужбовців і правоохоронців узяли участь в операції.
Опір військ бунтівників було швидко подолано і за кілька годин місцеві командири і цивільна влада віддали наказ про евакуацію через річку Сава в Республіку Сербську, що на території Боснії і Герцеговини.
У другій половині дня 2 травня всі сили заколотників було евакуйовано і хорватська армія досягла всіх своїх початкових цілей. Одна велика група військовиків і мирних жителів із числа сербських сепаратистів не зуміла евакуюватися і їй довелося здатися поблизу Пакраця. Загальна чисельність сербських військовополонених налічувала близько 1500 осіб, що було найбільшим на той час захопленням сил ворога в полон у тій війні.
У відповідь війська РСК піддали ракетному обстрілу цивільні цілі в Загребі, запустивши по столиці Хорватії декілька касетних ракет 2 і 3 травня, внаслідок чого було вбито сімох і поранено щонайменше 175 мирних жителів. У той самий день керівник РСК Мілан Мартич публічно взяв на себе відповідальність за обстріл, і цю заяву було використано на судовому процесі проти нього в Гаазькому трибуналі.
Наслідок
Спочатку хорватська влада заявляла, що хорватська армія і поліційні підрозділи втратили в ході операції 55 вояків. У 2000 році урядовці повідомили про 33 загиблих військовослужбовців і 9 бійців спеціальних підрозділів поліції та про 162 поранених. Уряд відмовився оприлюднити список цих жертв і говорив тільки мовою чисел, викликавши певний громадський резонанс.
Відносно невелика кількість порушень прав людини в ході операції «Блискавка» пізніше вигідно вирізнятиме її на тлі її набагато суперечливішої наступниці операції «Буря».
Примітки
- Croatia. Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Accessed 17 August 2009. Archived 2009-11-01.
- Thomas, Nigel; Mikulan, Krunoslav; Pavlović, Darko (2006). The Yugoslav Wars (1): Slovenia & Croatia, 1991-95. p. 55. Osprey Publishing. .
- Anniversary of Croatian attack on Serbs. . 1 травня 2008. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2010.
- . . Beta press. 1 травня 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 22 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 13 квітня 2011.
- Page 31288. Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії. Процитовано 17 серпня 2009 р.
Посилання
- The Police and Military Operation Action "Flash" на сайті Wayback Machine. (Хорватська телерадіокомпанія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Bliskavka horv Operacija Bljesak serb Operaciјa Bљesak angl Operation Flash korotka nastupalna operaciya provedena na pochatku travnya 1995 roku horvatskoyu armiyeyu z metoyu vizvolennya vid serbskih vijsk teritoriyi todishnoyi Serbskoyi Avtonomnoyi Oblasti Zahidna Slavoniya yaka bula chastinoyu samoprogoloshenoyi Respubliki Serbska Krayina RSK Nastup nalezhit do piznoyi stadiyi Vijni za nezalezhnist Horvatiyi i rozglyadavsya yak pidgotovchij etap dlya masshtabnishoyi i ambicijnishoyi operaciyi Burya Operaciya Bliskavka Vijna Horvatiyi za nezalezhnist Karta operaciyi Bliskavka Karta operaciyi Bliskavka Koordinati 45 15 36 pn sh 17 12 00 sh d 45 26000000002777313 pn sh 17 20000000002777795771180536 sh d 45 26000000002777313 17 20000000002777795771180536 Data 1 3 travnya 1995 r Misce Zahidna Slavoniya Rezultat Rishucha peremoga Horvatiyi Teritorialni zmini Horvatiya vidvoyuvala blizko 500 km teritoriyi Storoni Horvatiya Respublika Serbska Krayina Komanduvachi Yanko Bobetko Vijskovi sili 7 200 voyakiv 8 000 voyakiv Vtrati 42 vbiti 162 poraneni 283 vbitih 1 500 polonenih 30 000 serbskih bizhenciv Operaciya takozh sprichinila veliku kilkist zhertv sered civilnogo serbskogo naselennya a bilsh nizh 15000 etnichnih serbiv pokinuli svoyi domivki Za operaciyu Bliskavka Gaazkij tribunal gotuvav proti prezidenta Horvatiyi Frano Tudzhmana obvinuvalnij visnovok shodo voyennih zlochiniv ale Tudzhman u 1999 roci pomer PeredistoriyaProgoloshennyam Serbskoyi Avtonomnoyi Oblasti Zahidna Slavoniya v serpni 1991 roku pravoslavni serbi v zahidnij Slavoniyi vzyali uchast v organizovanomu zakoloti proti vladi Respubliki Horvatiya vidrazu zh pislya progoloshennya ostannoyu derzhavnoyi nezalezhnosti v chervni 1991 roku Piznishe togo samogo roku SAO Zahidna Slavoniya oficijno priyednalasya do inshih buntivnih oblastej Horvatiyi v rezultati chogo v grudni 1991 roku bulo progolosheno Respubliku Serbska Krayina RSK Spochatku faktichna teritoriya SAO Zahidnoyi Slavoniyi bula vidnosno velikoyu i sili zakolotnikiv teoretichno mogli na pivnochi pidijti do ugorskogo kordonu ta pererizati spoluchennya mizh Zagrebom i Osiyekom Ce moglo b prizvesti do utvorennya omriyanogo velikoserbskimi politikami ganebnogo horvatsko serbskogo kordonu po liniyi Viroviticya Karlovac Karlobag Naspravdi zh teritoriya SAO Zahidnoyi Slavoniyi skladalasya zdebilshogo z pagorbiv i lisiv ta mala vidnosno bidnu infrastrukturu spoluchennya i zv yazku Stvorennya ta pidtrimannya bazi dlya takih ambitnih operacij potrebuvalo bilshe resursiv nizh vlada Serbiyi bula ladna abo spromozhna vidiliti Yak rezultat SAO Zahidnoyi Slavoniyi ne oderzhala vid YuNA stilki pidtrimki skilki inshi chastini RSK Velika chastina yiyi vijsk ce buli miscevi opolchenci pogano navcheni i slabo ozbroyeni Vijskova slabkist SAO Zahidnoyi Slavoniyi stala ochevidnoyu vzhe v kinci 1991 roku koli miscevi horvatski sili ozbroyeni i zabezpecheni iz zahoplenogo garnizonu YuNA v prileglomu Varazhdini proveli ryad nastupiv yaki v kincevomu pidsumku skorotili SAO Zahidnoyi Slavoniyi do vidnosno nevelikogo anklava zoseredzhenogo navkolo sela Okuchani Mezhi vorohobnoyi oblasti v Zahidnij Slavoniyi bulo vstanovleno pislya Sarayevskogo peremir ya v 1992 roci Yiyi osnovni liniyi zhittyezabezpechennya veli do utrimuvanoyi serbami teritoriyi SAO Bosnijska Krayina todi yak spoluchennya z SAO Krayina peregorodzhuvala lisista miscevist na pivden vid Novska Z eskalaciyeyu Bosnijskoyi vijni v 1992 roci stanovishe SAO Zahidna Slavoniya stalo she zagrozlivishim Velko Dzhakula ta grupa inshih miscevih buntivnih serbskih politikiv u 1992 i 1993 rokah zrozumili sho vona neoboronozdatna v dovgostrokovij perspektivi i pochali tayemni peregovori z horvatskim uryadom pro mozhlivu mirnu peredachu buntarskih rajoniv Zahidnoyi Slavoniyi horvatskij vladi 18 lyutogo 1993 r horvatski i miscevi serbski lideri na choli z Dzhakuloyu pidpisali Daruvarsku ugodu Ugoda trimalasya v sekreti i pracyuvala v napryamku normalizaciyi zhittya dlya miscevih zhiteliv u prifrontovij smuzi Odnache serbska vlada u Knini diznalasya pro zmovu i Dzhakulu bulo zaareshtovano vladoyu RSK ta zamineno pribichnikami zhorstkoyi liniyi Uchasniki peregovoriv vid OON vbachali v cij podiyi obnadijlivij znak sho konflikti v kolishnij Yugoslaviyi mozhe buti rozv yazano mirno Vlada Horvatiyi ta buntivni rajoni Zahidnoyi Slavoniyi zaohochuvalisya do uchasti v riznih programah shodo zmicnennya doviri takih yak vozz yednannya simej Deyaki z cih program pochali prinositi svoyi plodi v kinci 1994 r Najvazhlivisha ce vidkrittya dlya horvatskogo avtotransportu avtomagistrali A3 Zagreb Zhupanya Naprikinci kvitnya 1995 roku vidbulosya mizhetnichne zitknennya yake prizvelo do zagibeli bagatoh horvativ i serbiv ta do poshkodzhennya avtomagistrali Kolishnij golova horvatskogo uryadu za prezidenta Frano Tudzhmana Hrvoye Sharinich viznav pid chas perehresnogo dopitu na sudovomu procesi proti Slobodana Miloshevicha kopiyu dokumenta z detalnim planom todishnogo horvatskogo kerivnictva vlashtuvati zitknennya yak privid dlya nastupu 1 travnya hocha niyakogo zv yazku z vishezgadanim incidentom dovedeno ne bulo Yak svidok na comu samomu procesi Sharinich primenshiv znachennya takogo planu vkazavshi na te sho kozhnogo dnya bulo bagato incidentiv ta na svij vlasnij dosvid vidmov u v yizdi na avtomagistral problemi z vidnovlennyam roboti naftoprovodu i nareshti zayavivshi sho vin duzhe zdivovanij sho bulo potribno yakij nebud incident bo ce vse nadavalo dostatni zakonni pidstavi dlya vizvolennya tiyeyi chastini krayini yaku bulo okupovano HronologiyaRano vranci 1 travnya chastini horvatskoyi armiyi u skladi 3 yi gvardijskoyi brigadi i 5 yi gvardijskoyi brigadi ta specialni policijni pidrozdili pochali nastup z troh napryamkiv Bilsh nizh 7200 vijskovosluzhbovciv i pravoohoronciv uzyali uchast v operaciyi Opir vijsk buntivnikiv bulo shvidko podolano i za kilka godin miscevi komandiri i civilna vlada viddali nakaz pro evakuaciyu cherez richku Sava v Respubliku Serbsku sho na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini U drugij polovini dnya 2 travnya vsi sili zakolotnikiv bulo evakujovano i horvatska armiya dosyagla vsih svoyih pochatkovih cilej Odna velika grupa vijskovikiv i mirnih zhiteliv iz chisla serbskih separatistiv ne zumila evakuyuvatisya i yij dovelosya zdatisya poblizu Pakracya Zagalna chiselnist serbskih vijskovopolonenih nalichuvala blizko 1500 osib sho bulo najbilshim na toj chas zahoplennyam sil voroga v polon u tij vijni U vidpovid vijska RSK piddali raketnomu obstrilu civilni cili v Zagrebi zapustivshi po stolici Horvatiyi dekilka kasetnih raket 2 i 3 travnya vnaslidok chogo bulo vbito simoh i poraneno shonajmenshe 175 mirnih zhiteliv U toj samij den kerivnik RSK Milan Martich publichno vzyav na sebe vidpovidalnist za obstril i cyu zayavu bulo vikoristano na sudovomu procesi proti nogo v Gaazkomu tribunali NaslidokKarta teritorialnogo podilu Respubliki Serbska Krayina v 1995 r Spochatku horvatska vlada zayavlyala sho horvatska armiya i policijni pidrozdili vtratili v hodi operaciyi 55 voyakiv U 2000 roci uryadovci povidomili pro 33 zagiblih vijskovosluzhbovciv i 9 bijciv specialnih pidrozdiliv policiyi ta pro 162 poranenih Uryad vidmovivsya oprilyudniti spisok cih zhertv i govoriv tilki movoyu chisel viklikavshi pevnij gromadskij rezonans Vidnosno nevelika kilkist porushen prav lyudini v hodi operaciyi Bliskavka piznishe vigidno viriznyatime yiyi na tli yiyi nabagato superechlivishoyi nastupnici operaciyi Burya PrimitkiCroatia Microsoft Encarta Online Encyclopedia Accessed 17 August 2009 Archived 2009 11 01 Thomas Nigel Mikulan Krunoslav Pavlovic Darko 2006 The Yugoslav Wars 1 Slovenia amp Croatia 1991 95 p 55 Osprey Publishing ISBN 1 84176 963 0 Anniversary of Croatian attack on Serbs 1 travnya 2008 Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 22 zhovtnya 2010 Beta press 1 travnya 2009 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 22 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 29 bereznya 2009 Procitovano 13 kvitnya 2011 Page 31288 Mizhnarodnij kriminalnij tribunal po kolishnij Yugoslaviyi Procitovano 17 serpnya 2009 r PosilannyaThe Police and Military Operation Action Flash na sajti Wayback Machine Horvatska teleradiokompaniya