Стріла-1 (індекс ГРАУ — 9K31, за класифікацією МО США і НАТО — SA-9 Gaskin) — радянський зенітний ракетний комплекс, призначений для безпосереднього прикриття мотострілецьких та танкових підрозділів від повітряних ударів противника. Прийнятий на озброєння в 1968 році. Головний конструктор — .
Стріла-1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
9К31 Стріла-1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Тип | самохідна ЗРК | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія використання | |||||||||||||||||||||||||||||||||
На озброєнні | 1968-по т.ч. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оператори | див. Оператори | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Війни | Арабо-ізраїльський конфлікт, Війна в Західній Сахарі, Югославські війни, Війна за незалежність Намібії, Громадянська війна в Лівані, Ірано-іракська війна, Війна в Перській затоці, Вторгнення коаліційних сил до Іраку, Громадянська війна в Ємені, Громадянська війна в Сирії | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія виробництва | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Розробник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Розроблено | 1960-1968 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Виготовлення | 1968-? | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Виготовлена кількість | 1966 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Характеристики (зенітний ракетний комплекс) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 7 т | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Довжина | 5750 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Ширина | 2350 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Висота | 2550 мм (у похідному), 3990 мм (у бойовому положенні) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Обслуга | 3 чол. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Калібр | 120 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Броня | 5-14 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Головне озброєння | 4 х ЗКР 9М31 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Двигун |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Питома потужність | 20,0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Трансмісія | індивідуальна, на напівеліптичних ресорах | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Дорожній просвіт | 430 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Швидкість | 95-100 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспорт | БРДМ-2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Стріла-1 у Вікісховищі |
До складу комплексу входять бойова машина 9П31 (з пасивним радіопеленгатором або без нього), зенітна керована ракета 9М31 у контейнері та засоби технічного забезпечення. Бойова машина оснащена пусковою установкою з чотирма напрямними, апаратурою запуску, візирним пристроєм, пасивним радіопеленгатором та засобами зв'язку. Пасивний радіопеленгатор призначений для виявлення літальних апаратів та інших випромінюючих засобів на відстані до 20 км. Як база для бойової машини комплексу «Стріла-1» використовується шасі БРДМ-2.
Історія
25 серпня 1960 року відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР розпочалася розробка полкового самохідного зенітного ракетного комплексу «Стріла-1». Передбачалося створення легкого переносного ЗРК, що складався з двох частин масою трохи не більше 10-15 кг кожна. Комплекс призначався для ураження повітряних цілей, що летять зі швидкостями до 200—250 м/с на висотах від 50-100 до 1000—1500 м на дальності до 2 км.
Головним розробником комплексу загалом і зенітної керованої ракети було призначено ОКБ-16 ДКОТ, надалі перетворене на (КБТМ) МОП (головний конструктор ). Головним конструктором оптичної головки самонаведення для ЗКР став ЦКЛ-589 ДКОТ на чолі з , пізніше роботи з ГСН для ЗКР 9М31 очолив Д. М. Хорол.
Відповідно до цієї Постанови паралельно розроблявся й інший ЗРК — переносний «Стріла-2». Спочатку розробка ЗРК «Стріла-1» певною мірою підстраховувала роботи з комплексу «Стріла-2», що було пов'язане з більшим ступенем технічного ризику. Після вирішення основних важливих питань, пов'язаних із створенням комплексу «Стріла-2», постало питання про подальшу долю ЗРК «Стріла-1», що мав практично ті ж льотно-технічні характеристики. Згодом розробники прийняли рішення — встановити для ЗРК «Стріла-1» більш високі вимоги щодо максимальної дальності ураження (до 5 км) та досяжності по висоті (до 3500 м), і розмістити ЗРК на автомобільному шасі (при цьому передбачалося збільшити масу та габарити ракети). Як база самохідного ЗРК «Стріла-1» стала броньована розвідувальна дорожня машина БРДМ-2.
В процесі розроблення обох засобів ППО визначилася і концепція бойового застосування комплексів: переносний комплекс «Стріла-2» використовується в батальйонній ланці ППО, а самохідний «Стріла-1» — у полковій, на додаток до зенітної самохідної установки «Шилка», чия дальність стрільби (2,5 км) не забезпечувала ураження літаків та вертольотів противника до рубежу пуску ними керованих ракет за позиціями та об'єктами мотострілецького (танкового) полку (4…5 км). Таким чином ЗРК «Стріла-1» з розширеною зоною поразки добре вписувався в систему військової ППО, що розроблялася.
Після восьми років роботи у 1968 році почалися державні випробування дослідного зразка комплексу «Стріла-1». Постановою ЦК КПРС та РМ СРСР від 25 квітня 1968 р. комплекс був прийнятий на озброєння. Серійне виробництво бойової машини 9А31 ЗРК «Стріла-1» було налагоджено на , ракети 9М31 — на МОП.
Технічний опис
Бойова машина 9А31 ЗРК «Стріла-1» оснащувалась пусковою установкою з розміщеними на ній чотирма ЗКР у транспортно-пускових контейнерах, апаратурою запуску ЗКР, оптичними засобами виявлення та прицілювання, а також засобами зв'язку.
При розробці комплексу 9К31 «Стріла-1», на відміну від інших ЗРК ближньої дії, конструктори запропонували використовувати на ракеті не інфрачервону (теплову), а фотоконтрастну ГСН. У 1960-ті роки низький рівень чутливості інфрачервоних ГСН не забезпечував перехоплення цілі у передній півсфері, і тому стрільба по літаках противника могла вестися лише «навздогін». За таких тактичних умов цілком можливо було знищення установки ЗРК ще до запуску зенітних ракет. Навпаки, застосування фотоконтрастної ГСН забезпечувало можливість обстрілу цілей на зустрічних курсах.
Комплекс міг вести стрільбу по літаках і вертольотах, що летять на висотах від 50 до 3000 м зі швидкостями до 310 м/с на зустрічних курсах і до 220 м/с на догінних курсах при курсових параметрах до 3000 м, а також по вертольотах, що зависнули, й дрейфуючим аеростатам. Можливості фотоконтрастної ГСН дозволяли вести стрільбу тільки по візуально видимих цілях на тлі ясного неба або суцільної хмарності, при кутах між напрямками на ціль і на сонці понад 20° та при кутовому перевищенні лінії візування цілі над видимим горизонтом понад 2°. Залежність від освітленості цілі, метеоумов та фонової обстановки обмежувала бойове використання комплексу «Стріла-1».
Для зниження вартості та підвищення надійності бойової машини наведення пускової установки на ціль здійснювалося м'язовими зусиллями оператора. За допомогою системи важільно-паралелограмних пристроїв він руками виводив необхідний кут місця (в діапазоні від -5° до +80°), пов'язані один з одним пускову раму з ракетами, об'єктив оптичного візирного пристрою та грубий візир, а ногами за допомогою з'єднаних з сидінням колінних упорів навколо наводив пускову установку по азимуту, відштовхуючись від закріпленого на підлозі машини конуса. Передня стінка башти оператора в секторі 60 ° по азимуту була виконана з прозорого кулестійкого скла. У транспортному положенні ПУ опускалася до даху бойової машини.
Стрільба в русі забезпечувалася за рахунок майже повної природної врівноваженості частини, що коливається, і поєднання центру тяжіння ПУ з ракетами з точкою перетину осей гойдання машини, завдяки здатності людини-оператора парувати низькочастотні коливання корпусу машини.
Характеристики ЗРК 9К31 «Стріла-1»
|
Оператори
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- ГОСТ 8.417-2002
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 9K31 Strela-1 |
- Зенитный ракетный комплекс 9К31 Стрела-1 (Стрела-1М)(рос.)
- (рос.)
- SA-9 GASKIN /9K31 Strela-1(англ.)
- SA-9 Gaskin 9K31 Strela-1 ground-to-air missile on BRDM-2(англ.)
- Szulc, Tomasz (2018). «Kompleks przeciwlotniczy 9K31 Strzała-1». Poligon, Magazyn Miłośników Wojsk Lądowych. 64 (3): 40–51.(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strila znachennya Strila 1 indeks GRAU 9K31 za klasifikaciyeyu MO SShA i NATO SA 9 Gaskin radyanskij zenitnij raketnij kompleks priznachenij dlya bezposerednogo prikrittya motostrileckih ta tankovih pidrozdiliv vid povitryanih udariv protivnika Prijnyatij na ozbroyennya v 1968 roci Golovnij konstruktor Strila 19K31 Strila 1Tip samohidna ZRKIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1968 po t ch Operatori div OperatoriVijni Arabo izrayilskij konflikt Vijna v Zahidnij Sahari Yugoslavski vijni Vijna za nezalezhnist Namibiyi Gromadyanska vijna v Livani Irano irakska vijna Vijna v Perskij zatoci Vtorgnennya koalicijnih sil do Iraku Gromadyanska vijna v Yemeni Gromadyanska vijna v SiriyiIstoriya virobnictvaRozrobnikRozrobleno 1960 1968VirobnikVigotovlennya 1968 Vigotovlena kilkist 1966Harakteristiki zenitnij raketnij kompleks Vaga 7 tDovzhina 5750 mmShirina 2350 mmVisota 2550 mm u pohidnomu 3990 mm u bojovomu polozhenni Obsluga 3 chol Kalibr 120 mmBronya 5 14 mmGolovne ozbroyennya 4 h ZKR 9M31Dvigun GAZ 41 Virobnik GAZMarka GAZ 41Tip karbyuratornijRobochij ob yem 5 530 sm3Maksimalna potuzhnist 140 k s 103 kVt 140 k s po GOST pri 3 400 ob hvMaksimalnij obertovij moment 350 N m pri 2 500 ob hvKonfiguraciya V podibnijCilindriv 8Hid porshnya 88 mmDiametr cilindra 100 mmOholodzhennya ridinneTaktnist chislo taktiv 4Maksimalni oberti 3 650Rekomendovane palivo A 76Pitoma potuzhnist 20 0Transmisiya individualna na napiveliptichnih resorahDorozhnij prosvit 430 mmShvidkist 95 100Transport BRDM 2Strila 1 u Vikishovishi Do skladu kompleksu vhodyat bojova mashina 9P31 z pasivnim radiopelengatorom abo bez nogo zenitna kerovana raketa 9M31 u kontejneri ta zasobi tehnichnogo zabezpechennya Bojova mashina osnashena puskovoyu ustanovkoyu z chotirma napryamnimi aparaturoyu zapusku vizirnim pristroyem pasivnim radiopelengatorom ta zasobami zv yazku Pasivnij radiopelengator priznachenij dlya viyavlennya litalnih aparativ ta inshih viprominyuyuchih zasobiv na vidstani do 20 km Yak baza dlya bojovoyi mashini kompleksu Strila 1 vikoristovuyetsya shasi BRDM 2 Istoriya25 serpnya 1960 roku vidpovidno do Postanovi Radi Ministriv SRSR rozpochalasya rozrobka polkovogo samohidnogo zenitnogo raketnogo kompleksu Strila 1 Peredbachalosya stvorennya legkogo perenosnogo ZRK sho skladavsya z dvoh chastin masoyu trohi ne bilshe 10 15 kg kozhna Kompleks priznachavsya dlya urazhennya povitryanih cilej sho letyat zi shvidkostyami do 200 250 m s na visotah vid 50 100 do 1000 1500 m na dalnosti do 2 km Golovnim rozrobnikom kompleksu zagalom i zenitnoyi kerovanoyi raketi bulo priznacheno OKB 16 DKOT nadali peretvorene na KBTM MOP golovnij konstruktor Golovnim konstruktorom optichnoyi golovki samonavedennya dlya ZKR stav CKL 589 DKOT na choli z piznishe roboti z GSN dlya ZKR 9M31 ocholiv D M Horol Vidpovidno do ciyeyi Postanovi paralelno rozroblyavsya j inshij ZRK perenosnij Strila 2 Spochatku rozrobka ZRK Strila 1 pevnoyu miroyu pidstrahovuvala roboti z kompleksu Strila 2 sho bulo pov yazane z bilshim stupenem tehnichnogo riziku Pislya virishennya osnovnih vazhlivih pitan pov yazanih iz stvorennyam kompleksu Strila 2 postalo pitannya pro podalshu dolyu ZRK Strila 1 sho mav praktichno ti zh lotno tehnichni harakteristiki Zgodom rozrobniki prijnyali rishennya vstanoviti dlya ZRK Strila 1 bilsh visoki vimogi shodo maksimalnoyi dalnosti urazhennya do 5 km ta dosyazhnosti po visoti do 3500 m i rozmistiti ZRK na avtomobilnomu shasi pri comu peredbachalosya zbilshiti masu ta gabariti raketi Yak baza samohidnogo ZRK Strila 1 stala bronovana rozviduvalna dorozhnya mashina BRDM 2 V procesi rozroblennya oboh zasobiv PPO viznachilasya i koncepciya bojovogo zastosuvannya kompleksiv perenosnij kompleks Strila 2 vikoristovuyetsya v bataljonnij lanci PPO a samohidnij Strila 1 u polkovij na dodatok do zenitnoyi samohidnoyi ustanovki Shilka chiya dalnist strilbi 2 5 km ne zabezpechuvala urazhennya litakiv ta vertolotiv protivnika do rubezhu pusku nimi kerovanih raket za poziciyami ta ob yektami motostrileckogo tankovogo polku 4 5 km Takim chinom ZRK Strila 1 z rozshirenoyu zonoyu porazki dobre vpisuvavsya v sistemu vijskovoyi PPO sho rozroblyalasya Pislya vosmi rokiv roboti u 1968 roci pochalisya derzhavni viprobuvannya doslidnogo zrazka kompleksu Strila 1 Postanovoyu CK KPRS ta RM SRSR vid 25 kvitnya 1968 r kompleks buv prijnyatij na ozbroyennya Serijne virobnictvo bojovoyi mashini 9A31 ZRK Strila 1 bulo nalagodzheno na raketi 9M31 na MOP Tehnichnij opisBojova mashina 9A31 ZRK Strila 1 osnashuvalas puskovoyu ustanovkoyu z rozmishenimi na nij chotirma ZKR u transportno puskovih kontejnerah aparaturoyu zapusku ZKR optichnimi zasobami viyavlennya ta pricilyuvannya a takozh zasobami zv yazku Pri rozrobci kompleksu 9K31 Strila 1 na vidminu vid inshih ZRK blizhnoyi diyi konstruktori zaproponuvali vikoristovuvati na raketi ne infrachervonu teplovu a fotokontrastnu GSN U 1960 ti roki nizkij riven chutlivosti infrachervonih GSN ne zabezpechuvav perehoplennya cili u perednij pivsferi i tomu strilba po litakah protivnika mogla vestisya lishe navzdogin Za takih taktichnih umov cilkom mozhlivo bulo znishennya ustanovki ZRK she do zapusku zenitnih raket Navpaki zastosuvannya fotokontrastnoyi GSN zabezpechuvalo mozhlivist obstrilu cilej na zustrichnih kursah Kompleks mig vesti strilbu po litakah i vertolotah sho letyat na visotah vid 50 do 3000 m zi shvidkostyami do 310 m s na zustrichnih kursah i do 220 m s na doginnih kursah pri kursovih parametrah do 3000 m a takozh po vertolotah sho zavisnuli j drejfuyuchim aerostatam Mozhlivosti fotokontrastnoyi GSN dozvolyali vesti strilbu tilki po vizualno vidimih cilyah na tli yasnogo neba abo sucilnoyi hmarnosti pri kutah mizh napryamkami na cil i na sonci ponad 20 ta pri kutovomu perevishenni liniyi vizuvannya cili nad vidimim gorizontom ponad 2 Zalezhnist vid osvitlenosti cili meteoumov ta fonovoyi obstanovki obmezhuvala bojove vikoristannya kompleksu Strila 1 Zenita kerovana raketa 9M31 Dlya znizhennya vartosti ta pidvishennya nadijnosti bojovoyi mashini navedennya puskovoyi ustanovki na cil zdijsnyuvalosya m yazovimi zusillyami operatora Za dopomogoyu sistemi vazhilno paralelogramnih pristroyiv vin rukami vivodiv neobhidnij kut miscya v diapazoni vid 5 do 80 pov yazani odin z odnim puskovu ramu z raketami ob yektiv optichnogo vizirnogo pristroyu ta grubij vizir a nogami za dopomogoyu z yednanih z sidinnyam kolinnih uporiv navkolo navodiv puskovu ustanovku po azimutu vidshtovhuyuchis vid zakriplenogo na pidlozi mashini konusa Perednya stinka bashti operatora v sektori 60 po azimutu bula vikonana z prozorogo kulestijkogo skla U transportnomu polozhenni PU opuskalasya do dahu bojovoyi mashini Strilba v rusi zabezpechuvalasya za rahunok majzhe povnoyi prirodnoyi vrivnovazhenosti chastini sho kolivayetsya i poyednannya centru tyazhinnya PU z raketami z tochkoyu peretinu osej gojdannya mashini zavdyaki zdatnosti lyudini operatora paruvati nizkochastotni kolivannya korpusu mashini ZRK 9K31 Strila 1 serbskoyi armiyi na vognevij poziciyi 2007Harakteristiki ZRK 9K31 Strila 1 TTH modifikacij 9K31 Strila 1 Kompleks Strila 1 Strila 1M Rik prijnyattya na ozbroyennya 1968 1970 Raketa 9M31 Zona urazhennya km po dalnosti 1 4 2 0 5 4 2 po visoti 0 05 3 0 03 3 5 po parametru do 3 do 3 5 Imovirnist urazhennya vinishuvacha odniyeyi ZUR 0 1 0 6 0 1 0 7 Maksimalna shvidkist cilej nazustrich navzdogin m s 310 220 Chas reakciyi s 8 5 Shvidkist polotu ZKR m s 420 Vaga ZKR kg 30 30 5 Masa bojovoyi chastini kg 3 Kilkist ZKR na bojovij mashini 4OperatoriOperatori ZRK Strila 1 chinni kolishni Alzhir 20 9K31 Strila 1 Angola 20 9K31 Strila 1 Indiya 200 9K31 Strila 1 Kuba Serbiya 12 9K31 Strila 1 Siriya HorvatiyaDiv takozhOsa zenitnij raketnij kompleks Zenitni raketni sistemi Tretogo Rajhu Narva ZRK Mistral PZRK PrimitkiVinoski Dzherela GOST 8 417 2002PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 9K31 Strela 1 Zenitnyj raketnyj kompleks 9K31 Strela 1 Strela 1M ros ros SA 9 GASKIN 9K31 Strela 1 angl SA 9 Gaskin 9K31 Strela 1 ground to air missile on BRDM 2 angl Szulc Tomasz 2018 Kompleks przeciwlotniczy 9K31 Strzala 1 Poligon Magazyn Milosnikow Wojsk Ladowych 64 3 40 51 pol