Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елеоно́ра Ру́звельт (англ. Anna Eleanor Roosevelt, МФА: [ˈænə ˈɛlənɔr ˈroʊzəˌvɛlt]; 11 жовтня 1884, Нью-Йорк — 7 листопада 1962, Нью-Йорк) — американська державна діячка, дипломатка, журналістка, письменниця, антивоєнна активістка та феміністка. Перша леді США (1933 —1945). Племінниця 26-го президента США Теодора Рузвельта, дружина 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта. Будучи першою леді США, багато зробила для прав жінок, за що її вшановано на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Завдяки своїм подорожам, громадській діяльності та адвокатській діяльності вона значною мірою переосмислила роль першої леді. З 1945 по 1952 рік Рузвельт був делегатом Сполучених Штатів у Генеральній Асамблеї ООН і взяв на себе провідну роль у розробці тексту Загальної декларації прав людини. У 1948 році асамблея аплодувала їй стоячи після прийняття Декларації. Президент Гаррі Трумен пізніше назвав її «Першою леді світу» на знак поваги до її досягнень у сфері прав людини.
Рузвельт була членом видатних і багатих американських сімей і і племінницею президента Теодора Рузвельта. У неї було нещасливе дитинство, вона пережила смерть обох батьків і одного з братів у молодому віці. У 15 років вона відвідувала Алленсвудську академія-інтернат у Лондоні, де глибоко вплинула її засновниця і директорка . Повернувшись до США, у 1905 році вона вийшла заміж за свого п'ятого двоюрідного брата Франкліна Делано Рузвельта. У 1906—1916 роках вона народила шістьох дітей, одне з яких померло в дитинстві. Шлюб Рузвельтів ускладнився після того, як у 1918 році Елеонора дізналася про роман чоловіка зі своэю соціальною секретаркою . Завдяки посередництву її свекрухи Сари, яка сильно підтримувала сім'ю фінансово, зв'язок був офіційно припинений. Після цього обидва партнери почали дотримуватися незалежних планів, і Елеонор приєдналася до Жіночої профспілкової ліги та стала активною в Демократичній партії штату Нью-Йорк.
Елеонора допомогла переконати Франкліна залишитися в політиці після того, як у 1921 році він був уражений паралітичною хворобою, яка коштувала йому ходьби, і вона почала виступати з промовами та з'являтися на заходах передвиборної кампанії замість нього. Після обрання Франкліна губернатором Нью-Йорка в 1928 році та протягом решти державної кар'єри Франкліна в уряді Рузвельт регулярно виступав на публіці від його імені; і як перша леді, поки її чоловік був президентом, вона значно змінила та переосмислила роль.
У свій час Рузвельт була однією з найвпливовіших жінок у світі. Проте, у свої ранні роки вона була суперечливою першою леді через свою відвертість, особливо щодо її просування громадянських прав афроамериканців. Вона була першою дружиною президента, яка проводила регулярні прес-конференції, писала щоденну колонку в газеті, писала щомісячну колонку в журналі, вела щотижневе радіошоу та виступала на національному партійному з'їзді. Кілька разів вона публічно висловлювала незгоду з політикою свого чоловіка. Вона започаткувала експериментальну спільноту в Артурдейлі, Західна Вірджинія, для сімей безробітних шахтарів, яку пізніше багато хто вважав невдалою. Вона виступала за розширення ролей жінок на робочому місці, громадянські права афроамериканців і американців азійського походження та права біженців Другої світової війни. Після смерті чоловіка в 1945 році Рузвельт залишалася активною в політиці протягом решти 17 років свого життя. Вона наполягала на тому, щоб Сполучені Штати приєдналися до ООН і підтримали її, і стала її першою делегаткою. Вона була першою головою Комісії ООН з прав людини та керувала розробкою Загальної декларації прав людини. Пізніше вона очолила президентську комісію зі становища жінок при адміністрації Джона Ф. Кеннеді. До моменту смерті Рузвельт вважалася «однією з найшановніших жінок у світі»; New York Times у некролозі назвала її «об'єктом майже загальної поваги».
У 1999 році вона посіла дев'яте місце в першій десятці списку найбільш шанованих людей ХХ століття за версією Ґеллапа, а також була визнана жінкою, яку найбільше шанували за тринадцять різних років між 1948 і 1961 роками в щорічному жіночому рейтингу найбільш шанованих Ґеллапа. Періодичні опитування, що проводяться Дослідницьким інститутом Сієнського коледжу, незмінно показують, що історики оцінюють Рузвельт як найвидатнішу американську першу леді.
Особисте життя
Раннє життя
Анна Елеонора Рузвельт народилася 11 жовтня 1884 року в Мангеттені, Нью-Йорк, у родині світській сім'ї і . З раннього дитинства вона воліла, щоб її називали по батькові Елеонора. Через свого батька вона була племінницею президента Теодора Рузвельта (старший брат батька). Через свою матір вона була племінницею тенісних чемпіонів Валентайна Гілла «Веллі» Голла III та Едварда Ладлоу Голла. Мама прозвала її «бабусею», оскільки в дитинстві вона поводилася занадто серйозно. За характером дитина була сором'язливою й любила самоту. Анна емоційно відкинула Елеонор, а також трохи соромилася нібито «простоти» доньки.
У Рузвельта було два молодших брата: Елліотт-молодший і Голл. У неї також був зведений брат Елліотт Рузвельт Манн через роман її батька з Кеті Манн, служницею сім'ї. Рузвельт народилася у світі величезного багатства та привілеїв, оскільки її сім'я була частиною нью-йоркського вищого суспільства, яке називали «пухлями».
19 травня 1887 року дворічна Рузвельт була на борту SS Britannic зі своїми батьком, матір'ю та тіткою Тіссі, коли він зіткнувся з White Star Liner SS Celtic. Її спустили в рятувальну шлюпку і разом з батьками відвезли на «Селтік» та повернули в Нью-Йорк. Після цієї трагічної події Елеонора все життя боялася кораблів і моря.
7 грудня 1892 року вона втратила матір, яка померла від дифтерії. Наступного травня від тієї ж хвороби помер Елліотт-молодший. Її батько, алкоголік, ув'язнений у санаторії, помер 14 серпня 1894 року, вистрибнувши з вікна під час нападу марення. Він вижив після падіння, але помер від судом. Втрати дитинства Рузвельт зробили її схильною до депресії протягом усього життя. Пізніше її брат Голл страждав від алкоголізму. Перед смертю батька він благав її виступати як мати щодо Голла, і це було прохання, яке вона виконувала до кінця життя Голла. Рузвельт обожнювала Голла, і коли він вступив до школи Гротон у 1907 році, вона супроводжувала його як наглядачка. Поки він відвідував Гротон, вона писала йому майже щодня, але завжди відчувала відтінок провини за те, що у Гола не було більш повноцінного дитинства. Вона отримувала задоволення від блискучої успішності Голла в школі та пишалася його багатьма академічними досягненнями, серед яких був ступінь магістра інженерії в Гарварді.
Після смерті батьків Рузвельт виховувалась у родині своєї бабусі по материнській лінії, Мері Лівінгстон Ладлоу Голл із родини Лівінгстонів у Тіволі, Нью-Йорк. У дитинстві вона була невпевненою в собі, жадала ласки і вважала себе «гидким каченям». Однак у 14 років Рузвельт писала, що життєві перспективи не повністю залежать від фізичної краси: «незалежно від того, наскільки простою може бути жінка, якщо на її обличчі відбиті правда та відданість, вона всіх привабить».
Рузвельт навчалася приватно, і за заохочення її тітки Анни «Бамі» Рузвельт у віці 15 років її відправили до Алленсвудської академії, приватної школи у Вімблдоні, Лондон, Англія, де вона навчалася з 1899 до 1902 рік. Директорка, , була відомою педагогинею, яка прагнула виховати незалежне мислення у молодих жінок. Сувестр особливо зацікавився Рузвельт, яка навчилася вільно говорити по-французьки і набула впевненості в собі. Рузвельт і Сувестр підтримували листування до березня 1905 року, коли Сувестр померла, і після цього Рузвельт поклала портрет Сувестр на її стіл і принісла їй листи з собою. Двоюрідна сестра Рузвельт , чий перший семестр в Алленсвуді збігався з останнім семестром Рузвельт, сказала, що коли вона прибула до школи, «Рузвельт була у школі „всім“. Її всі любили». Рузвельт хотіла продовжити навчання в Алленсвуді, але в 1902 році її покликала додому бабуся, щоб зробити свій світський дебют.
У віці 17 років у 1902 році Рузвельт завершила свою формальну освіту та повернулася до Сполучених Штатів; її представили на балу дебютанток у готелі Волдорф-Асторія 14 грудня. Пізніше їй дали власну вечірку «вихід». Одного разу вона сказала про свій дебют у публічній дискусії: «Це було просто жахливо. Звичайно, це була прекрасна вечірка, але я була такою нещасною, тому що дівчина, яка виходить у світ, є абсолютно нещасною, якщо вона не знає всіх молодих людей. Звичайно, я так довго була за кордоном, що втратила зв'язок з усіма дівчатами, яких знала в Нью-Йорку. Я була нещасною через все це».
Рузвельт була активним членом Молодіжної ліги Нью-Йорка незабаром після її заснування, викладаючи танці та гімнастику в нетрях Іст-Сайду. На організацію звернули увагу Рузвельт її подруга, засновниця організації і родич чоловічої статі, які критикували групу за «залучення молодих жінок до громадської діяльності».
Рузвельт все життя була єпископаткою, регулярно відвідувала служби і була добре знайома з Новим Заповітом. Доктор Гарольд Іван Сміт стверджує, що вона «дуже публічно розповідала про свою віру. У сотнях колонок „Мій день“ і „Якщо ви запитаєте мене“ вона торкалася питань віри, молитви та Біблії».
Шлюб і сімейне життя
Влітку 1902 року Рузвельт зустріла п'ятого двоюрідного брата свого батька, Франкліна Делано Рузвельта, в поїзді до Тіволі, Нью-Йорк. У них зав'язалося таємне листування та роман, і 22 листопада 1903 року вони заручилися. Мати Франкліна, , виступила проти союзу і змусила його пообіцяти, що офіційно про заручини не буде оголошено протягом року. «Я знаю, який біль я завдав тобі», — написав він матері про своє рішення. Однак він додав: «Я знаю свій власний розум, і знав це протягом тривалого часу, і знаю, що я ніколи не міг думати інакше». Сара взяла свого сина в карибський круїз у 1904 році, сподіваючись, що розлука придушить роман, але Франклін залишався рішучим. Дата весілля була призначена з урахуванням президента Теодора Рузвельта, який мав бути в Нью-Йорку на параді до Дня Святого Патріка, і який погодився віддати наречену.
Пара одружилася 17 березня 1905 року на весіллі, влаштованому , директором школи Гротона. Подружкою нареченої була її двоюрідна сестра Корінн Дуглас Робінсон. Весілля відбулося в Нью-Йорку. Присутність Теодора Рузвельта на церемонії була новиною на перших сторінках The New York Times та інших газет. Коли його запитали про те, що він думає про союз Рузвельт-Рузвельт, президент сказав: «Це добре, щоб ім'я залишалося в сім'ї». Попередньо пара провела тижневий медовий місяць у Гайд-парку, а потім влаштувала прибирання в квартирі в Нью-Йорку. Того літа вони вирушили у офіційний медовий місяць, тримісячне турне Європою.
Повернувшись до США, молодята оселилися в будинку в Нью-Йорку, який надала мати Франкліна, а також у другій резиденції в сімейному маєтку з видом на річку Гудзон в Гайд-парку, Нью-Йорк. З самого початку Рузвельт мала суперечливі стосунки зі своєю суворою свекрухою. Таунхаус, який Сара подарувала їм, був з'єднаний з її власною резиденцією розсувними дверима, і Сара керувала обома домогосподарствами протягом десяти років після одруження. На початку Рузвельт пережив розлад, під час якого вона пояснила Франкліну, що «мені не подобалося жити в будинку, який ні в якому разі не був моїм, у якому я нічого не робила і який не представляв того, як я хотіла жити», але мало що змінилося. Сара також намагалася контролювати виховання своїх онуків, і Рузвельт пізніше згадував, що «діти Франкліна були більше дітьми моєї свекрухи, ніж моїми». Старший син Рузвельта Джеймс пам'ятав, як Сара казала своїм онукам: «Ваша мати тільки народила вас, я більше ваша мати, ніж ваша мати».
У Рузвельта і Франкліна було шестеро дітей:
- (1906—1975)
- (1907—1991)
- Франклін Рузвельт (1909—1909)
- (1910—1990)
- (1914—1988)
- (1916—1981)
Рузвельт не любила займатися сексом зі своїм чоловіком. Одного разу вона сказала своїй доньці Анні, що це «тяжке випробування». Вона також вважала себе непридатною для материнства, пізніше написала: «Мені не природньо було розуміти маленьких дітей або радіти їм».
У вересні 1918 року Рузвельт розпаковувала одну з валіз Франкліна, коли виявила пачку любовних листів до нього від його соціальної секретарки . Він думав залишити дружину заради Мерсер. Однак під тиском з боку його політичного радника Луїса Гова та його матері, яка погрожувала позбавити Франкліна спадщини, якщо він розлучиться, пара залишилася у шлюбі. З цього моменту їхній союз був більше політичним партнерством. Розчарувавшись, Рузвельт знову стала активною в громадському житті та все більше зосереджувалася на своїй соціальній роботі, а не на ролі дружини.
У серпні 1921 року родина відпочивала на острові Кампобелло, Нью-Брансвік, Канада, коли у Франкліна діагностували паралітичну хворобу, на той час вважали поліомієліт. Під час хвороби Рузвельт завдяки догляду за нею, ймовірно, врятувала Франкліна від смерті. Його ноги назавжди були паралізовані. Коли ступінь його інвалідності став очевидним, Рузвельт вела тривалу боротьбу зі своєю тещею за своє майбутнє, переконуючи чоловіка залишитися в політиці, незважаючи на те, що Сара наполягала, щоб він пішов у відставку і став сільським джентльменом. Лікар Франкліна, доктор Вільям Кін, високо оцінив відданість Рузвельта хворому Франкліну під час його хвороби. «Ви були рідкісною дружиною і дуже мужньо винесли свій важкий тягар», — сказав він, проголосивши її «однією з моїх героїнь».
Це стало переломним моментом у тривалій боротьбі Елеонори та Сари, і в міру зростання публічної ролі Елеонори вона все більше виходила з-під контролю Сари. Напруженість між Сарою та Елеонорою через її нових політичних друзів зросла до того, що родина побудувала котедж у Вел-Кіллі, в якому Елеонор та її гості жили, коли Франклін та діти були далеко від Гайд-парку. Сама Рузвельт назвала це місце Вел-Кілл, у вільному перекладі як «водоспад-потік» з голландської мови, загальної для перших європейських поселенців цього регіону. Франклін заохочував свою дружину розвивати цю власність як місце, де вона могла б реалізувати деякі зі своїх ідей щодо роботи взимку для сільських робітників і жінок. Щороку, коли Рузвельт влаштовувала пікнік у Вел-Кіллі для хлопців-правопорушників, її онука допомагала їй. Вона усе життя була поруч із бабусею. Сігрейвс зосередила свою кар'єру виховательки та бібліотекарки на підтримці багатьох справ, які розпочав і підтримувала Рузвельт.
У 1924 році Елеонора виступала за демократа Альфреда Сміта в його успішній спробі переобратися на посаду губернатора штату Нью-Йорк проти кандидата від Республіканської партії, її двоюрідного брата Теодора Рузвельта-молодшого. Теодор-молодший ніколи їй цього не пробачив. Тітка Елеонори, Анна «Бамі» Рузвельт Коулз, після виборів публічно з нею порвала всі стосунки. Вона написала своїй племінниці: «Я просто ненавиджу, щоб Елеонора виглядала так, як вона виглядає. Хоча вона ніколи не була красивою, вона завжди справляла на мене чарівний вплив, але, на жаль, і бракує! Оскільки політика стала її найбільшим інтересом, уся її чарівність зникла …». Рузвельт відкинув критику Беймі, назвавши її «старою жінкою». Проте Беймі та Рузвельт зрештою помирилися.
Старша донька Теодора також порвала з Рузвельтом через свою передвиборчу кампанію. Аліса та її двоюрідний брат помирилися після того, як останній написав Алісі втішного листа після смерті доньки Аліси, Пауліни Лонгворт.
Рузвельт і її дочка розійшлися після того, як вона взяла на себе деякі соціальні обов'язки матері в Білому домі. Стосунки були ще більше напруженими, бо в лютому 1945 року Елеонора відчайдушно хотіла поїхати зі своїм чоловіком до Ялти (за два місяці до смерті ФДР), але замість цього він узяв Анну. Кілька років потому вони змогли помиритися і співпрацювати в численних проєктах. Анна піклувалася про свою матір, коли та була смертельно хвора в 1962 році.
Син Рузвельта Елліотт написав численні книги, в тому числі таємничу серію, в якій його мати була детективом. Однак ці загадкові вбивства дослідив і написав Вільям Гарінгтон. Вони тривали до смерті Гарінгтона в 2000 році, через десять років після смерті Елліотта. Разом з Джеймсом Бро Елліотт також написав дуже особисту книгу про своїх батьків під назвою «Рузвельти з Гайд-Парку: Нерозказана історія», в якій він розкрив подробиці сексуального життя своїх батьків, у тому числі стосунки свого батька з коханкою Люсі Мерсер і секретаркою Маргеріт, а також графічні деталі хвороби, яка скалічила його батька. Опублікована в 1973 році біографія також містить цінну інформацію про балотування ФДР на пост віце-президента, його підйом до посади губернатора Нью-Йорка та його захоплення президентства в 1932 році, зокрема за допомогою Луїса Гоу. Коли Елліотт опублікував цю книгу в 1973 році, Франклін Делано Рузвельт-молодший очолив сім'ю, яка засудила його; книга була люто відкинута всіма братами і сестрами Елліотта. Інший із братів і сестер, Джеймс, опублікував книгу «Мої батьки, відмінний погляд» (разом з Біллом Ліббі, 1976), яка була частково написана як відповідь на книгу Елліотта. Продовження «Нерозказаної історії» з Джеймсом Бро, опубліковане в 1975 році під назвою «Побачення з долею», перенесло сагу про Рузвельта до кінця Другої світової війни. «Мати Р.: Нерозказана історія» Елеонори Рузвельт, також з Брау, була опублікована в 1977 році. У 1984 році вийшов фільм Елеонор Рузвельт з «Любов: пам'ять про сторіччя».
Інші відносини
Елеонор мала близькі стосунки зі своєю тіткою, Мод Лівінгстон Голл. Молодша сестра матері Елеонор, Мод, була лише на шість років старша за Елеонор, і вони виросли разом у домі матері Мод, бабусі Елеонор. Їхні стосунки були скоріше сестринськими, ніж між тіткою та племінницею. Після того як Мод розлучилася зі своїм першим чоловіком, чемпіоном з гри в поло , у 1912 році, у 1914 роцівона вийшла заміж за драматурга та романіста , на невеликій церемонії, на якій були присутні лише Елеонора та адвокат родини Рузвельтів Джон М. Геккет. Подружжя підтримувало тісні стосунки з Елеонорою та ФДР, і Елеонор відіграла важливу роль в успішному відстоюванні призначення Девіда Грея міністром Сполучених Штатів у справах Ірландії; посада, яку він обіймав під час Другої світової війни з 1940 по 1947 рр.
У 1930-х роках у Рузвельта були дуже тісні стосунки з авіаторкою Амелією Ерхарт (1897—1937). Одного разу вони викралися з Білого дому та пішли на вечірку, одягнені відповідно до нагоди. Після польоту з Ерхарт Рузвельт отримала дозвіл навчатися літати, але не втілила ці плани в життя. Франклін був не за те, щоб його дружина стала пілотесою. Проте, протягом життя дві жінки часто спілкувалися.
Елеонора також мала тісні стосунки з репортеркою Associated Press (AP) (1893—1968), яка висвітлювала її протягом останніх місяців президентської кампанії та «шалено закохалася в неї». Протягом цього періоду Рузвельт щодня писала листи по 10-15 сторінок «Гіці», яка планував написати біографію першої леді. У листах були такі ніжні слова, як: «Я хочу обійняти тебе й поцілувати в куточок твого рота» і «Я не можу тебе поцілувати, тому я цілую твою „картинку“ на добраніч і добрий ранок!». Під час інавгурації Франклін у 1933 році Рузвельт носила каблучку з сапфіром, яку їй подарувала Гікок. Директор ФБР Дж. Едгар Гувер зневажав лібералізм Рузвельт, її позицію щодо громадянських прав і критику тактики стеження за Гувером як нею, так і її чоловіком, бо Гувер вів велике досьє на Рузвельт, яке режисери фільму біографічний фільм Дж. Едгара (2011) вказує на включені компрометуючі докази цих стосунків, якими Гувер мав намір шантажувати Елеонору. Скомпрометована як репортерка, Гікок незабаром залишила свою посаду в AP, щоб бути ближче до Рузвельт, яка забезпечила їй роботу слідчого в програмі «Новий курс».
Існують значні суперечки щодо того, чи мала Елеонора сексуальні стосунки з Гікок. У прес-службі Білого дому тоді було відомо, що Гікок була лесбійкою. Вчені, зокрема Ліліан Фейдерман і , стверджували, що у стосунках був фізичний компонент, тоді як біограф Гікок Доріс Фабер стверджувала, що наклепні фрази ввели істориків в оману. Доріс Гудвін у своїй розповіді про Рузвельтів, яка отримала Пулітцерівську премію 1994 року, заявила, що «чи виходили Гік і Елеонора далі поцілунків і обіймів», неможливо точно визначити. Елеонора була близькою подругою кількох лесбійських пар, таких як і , а також і , що свідчить про те, що вона розуміла лесбійство. Марі Сувестр, вчителька дитинства Елеонори, яка мала великий вплив на її подальше мислення, також була лесбійкою. Фабер опублікував частину листування Рузвельта та Гікок в 1980 році, але дійшов висновку, що ця закохана фраза була просто «незвичайно запізнілою закоханістю школярки», і попередив істориків не вводити себе в оману. Дослідниця Лейла Дж. Рупп розкритикувала аргумент Фабер, назвавши її книгу «дослідженням гомофобії» та стверджуючи, що Фабер мимоволі представляла «сторінку за сторінкою докази, які окреслюють ріст і розвиток любовних стосунків між двома жінками». У 1992 році біографиня Елеонори стверджувала, що стосунки насправді були романтичними, що привернуло увагу країни. У нарисі 2011 року, який оглядає дві нові біографії Рузвельта в New York Review of Books («Франклін і Елеонора: надзвичайний шлюб», , та «Елеонора Рузвельт: трансформаційна перша леді», Морін Х. Бізлі), зазначено: «Що Стосунки з Гікок справді були еротичними, тепер здається позаперечним, враховуючи те, що відомо про листи, якими вони обмінювалися».
У ті ж роки вашингтонські плітки пов'язували Елеонору романтично з адміністратором Нового курсу Гаррі Гопкінсом, з яким вона тісно співпрацювала. У Рузвельт також були тісні стосунки з сержантом поліції штату Нью-Йорк , якого президент призначив її охоронцем. Рузвельт було 44 роки, коли у 1929 році вона зустріла 32-річного Міллера. Він став її другом, а також її офіційним супроводом, навчаючи її різним видам спорту, таким як дайвінг і верхова їзда, і тренував її з тенісу. Біограф пише, що Міллер був «першою романтичною участю» Елеонори у її середніх роках. робить висновок: «Немає сумніву, що Елеанора певний час була закохана в Ерла… Але навряд чи вони мали „роман“».
Дружба Елеонори з Міллером відбулася в той самий час, коли її чоловік, за чутками, мав стосунки зі своєю секретаркою Маргеріт «Міссі» Лехенд. Сміт пише: «Надзвичайно те, що як EР, так і Франклін визнали, прийняли та заохочували цю домовленість… Елеонора та Франклін були вольовими людьми, які дуже дбали про щастя одне одного, але усвідомлювали свою власну неспроможність забезпечити його». Кажуть, що відносини між Рузвельтом і Міллер тривали до її смерті в 1962 році. Вважається, що вони листувалися щодня, але всі листи втрачені. За чутками, листи були анонімно куплені та знищені, або замкнені, коли вона померла.
Елеонора була давньою подругою Керрі Чепмен Кетт і в 1941 році вручала їй нагороду Chi Omega в Білому домі.
Антисемітизм
У 1918 році Елеонора Рузвельт особисто виявила огиду до багатих євреїв, сказавши своїй свекрусі, що «єврейська партія [була] жахливою… Я ніколи більше не хочу чути згадки про гроші, коштовності чи соболів». Коли вона стала співвласницею школи Тодгантеру Нью-Йорку, до неї прийняли обмежену кількість євреїв. Більшість учнів були протестантками з вищого класу, і Рузвельт сказав, що дух школи «був би іншим, якби у нас була надто велика частка єврейських дітей». Вона сказала, що проблема полягає не лише в кількості, а й у якості, оскільки євреї були «дуже несхожі на нас самих» і ще не стали достатньо американськими. Її антисемітизм поступово пішов на спад, особливо в міру того, як зростала її дружба з Бернардом Барухом. Після Другої світової війни вона стала впевненою борчинею за Ізраїль, яким захоплювалася за його відданість цінностям Нового курсу.
Публічне життя перед Білим домом
На президентських виборах 1920 року Франклін був висунутий напарником кандидата в президенти від Демократичної партії Джеймса М. Кокса. Елеонора приєдналася до Франкліна у турне по країні, зробивши свої перші виступи передвиборчої кампанії. Кокс зазнав поразки від ре
спубліканця Воррена Гардінга, який переміг з 404 голосами виборців проти 127.
Після початку паралітичної хвороби Франклін у 1921 році Рузвельт почала служити дублеркою для її недієздатного чоловіка, виступаючи на публіці від його імені, часто під ретельним тренуванням Луїса Гоу. Вона також почала співпрацювати з Жіночою профспілковою лігою (Women's Trade Union League — WTUL), збираючи кошти на підтримку цілей профспілки: 48-годинний робочий тиждень, мінімальна заробітна плата та скасування дитячої праці. Протягом 1920-х років Рузвельт ставав все більш впливовим як лідер Демократичної партії штату Нью-Йорк. Франклін використовував свої контакти серед жінок-демократів, щоб зміцнити своє становище серед них, заручившись їх відданою підтримкою на майбутнє. У 1924 році Елеонора агітувала за демократа Альфреда Сміта в його успішній спробі переобратися на посаду губернатора штату Нью-Йорк проти кандидата від Республіканської партії та свого двоюрідного брата Теодора Рузвельта-молодшого. Франклін висловився про «жалюгідну історію» Теодора як помічника міністра ВМС під час скандалу з Teapot Dome, і у відповідь Теодор сказав про нього: «Він дивак! Він не носить бренд нашої родини», що розлютило її. Вона переслідувала Теодора під час виборчої кампанії в штаті Нью-Йорк в автомобілі, оснащеному капотом із пап'є-маше у формі гігантського чайника, створеного для імітації пари (щоб нагадати виборцям про передбачувану, але пізніше спростовану причетність Теодора до скандалу), і відповіла на його промови своїми власними словами, назвавши його незрілим. Пізніше вона засуджувала ці методи, визнаючи, що вони були нижчими за її гідність, але говорила, що вони були придумані «брудними шахраями» Демократичної партії. Теодор був переможений 105 000 голосами, і він ніколи не пробачив її. До 1928 року Рузвельт просував кандидатуру Сміта на пост президента і висунув Франкліна кандидатом від Демократичної партії на пост губернатора Нью-Йорка, змінивши Сміта. Хоча Сміт програв президентську гонку, Франклін переміг, і Рузвельти переїхали в губернаторський маєок в Олбані, Нью-Йорк. Під час перебування Франкліна на посаді губернатора Рузвельт багато подорожувала по штату, щоб виголошувати промови та інспектувати державні установи від його імені, звітуючи йому про свої висновки в кінці кожної поїздки.
У 1927 році вона разом із друзями Маріон Дікерман і Ненсі Кук купила Тодхантерську школу для дівчат, яка також пропонувала підготовчі курси до коледжу в Нью-Йорку. У школі Рузвельт викладала курси американської літератури та історії на вищому рівні, наголошуючи на незалежній думці, поточних подіях і соціальній активності. Вона продовжувала викладати три дні на тиждень, поки ФДР був губернатором, але була змушена залишити викладання після його обрання президентом.
Також у 1927 році вона заснувала Вал-Кілл Індастріз разом з Куком, Дікерманом і Керолайн О'Дей, трьома друзями, яких вона познайомила під час діяльності в Жіночому відділі Демократичної партії штату Нью-Йорк. Він розташовувався на березі струмка, який протікав через маєток родини Рузвельтів у Гайд-парку, Нью-Йорк. Рузвельт та її ділові партнери профінансували будівництво невеликої фабрики, щоб забезпечити додатковий дохід для місцевих фермерських сімей, які виготовляли меблі, олов'яну та домоткану тканину традиційними ремісничими методами. Користуючись популярністю колоніального відродження, більшість продуктів Вал-Кілл були створені за зразком форм XVIII століття. Рузвельт пропагував Вел-Кілла через інтерв'ю та публічні виступи. Вал-Кілл Індастріз ніколи не стала програмою прожиткового мінімуму, яку уявляли Рузвельт та її друзі, але вона проклала шлях до більш масштабних ініціатив Нового курсу під час президентської адміністрації Франкліна. Погіршене здоров'я Кук і тиск Великої депресії змусили жінок розірвати партнерство в 1938 році, тоді Рузвельт перетворив будівлі магазину на котедж у Вел-Кіллі, який згодом став її постійним місцем проживання після смерті Франкліна в 1945 році. Отто Бегґ придбав майно фабрики та використання імені Вал-Кілл, щоб продовжувати виготовляти меблі в колоніальному стилі, поки він не вийшов на пенсію в 1975 році. У 1977 році котедж Рузвельта у Вел-Кіллі та його навколишнє майно площею 181 акрів (0,73 км2) було офіційно визначено актом Конгресу Національним історичним місцем Елеонори Рузвельт, «щоб вшанувати освіту, натхнення та життя та діяльність видатної жінки в американській історії на благо нинішніх і майбутніх поколінь».
Перша леді Сполучених Штатів (1933—1945)
4 березня 1933 року під час інавгурації Франкліна Рузвельта Елеонора стала першою леді Сполучених Штатів. Знаючи всіх попередніх перших леді ХХ століття, вона була серйозно пригнічена тим, що їй довелося взяти на себе цю роль, яка традиційно обмежувалася домашніми справами та господарюванням. Її безпосередня попередниця, Лу Гувер, припинила свою феміністичну активність, ставши першою леді, заявивши про свій намір бути лише «тлом для Берті». Засмучення Елеонори через ці прецеденти було настільки серйозним, що Гікок назвала свою біографію Рузвельт підзаголовком «Неохоча перша леді».
За підтримки Гоу і Гікока Елеонора вирішила переосмислити свою позицію. За словами її біографа , вона стала «найбільш суперечливою першою леді в історії Сполучених Штатів». Незважаючи на критику на їх адресу обох, за сильної підтримки чоловіка вона продовжувала вести активний бізнес і виступи, які розпочала ще до того, як обійняти роль першої леді в епоху, коли мало заміжніх жінок робили кар'єру. Вона була першою дружиною президента, яка проводила регулярні прес-конференції, а в 1940 році стала першою, хто виступив на національному партійному з'їзді. Вона також писала щоденну та широко розповсюджену газетну колонку «Мій день», ще одну першу активність для дружини президента. Вона також стала першою першою леді, яка писала щомісячну журнальну колонку та вела щотижневе радіошоу.
У перший рік правління свого чоловіка Рузвельт була налаштована відповідати його президентській зарплаті, і вона заробила 75 000 доларів на своїх лекціях і писанні, більшу частину яких вона віддала на благодійність. До 1941 року вона отримувала гонорари за лекції в розмірі 1000 доларів і була зроблена почесним членом Фі Бета Каппа на одній зі своїх лекцій, щоб відзначити її досягнення.
За дванадцять років роботи в Білому домі Елеонора мала великий графік поїздок, часто з'являючись на робочих зборах, щоб запевнити працівників епохи Великої депресії, що Білий дім пам'ятає про їхнє становище. В одній відомій карикатурі того часу з журналу «Нью-Йоркер» (3 червня 1933 р.), яка сатирично описує свій візит на шахту, здивований шахтар, вдивляючись у темний тунель, каже колезі: «Заради Бога, а ось і місіс Рузвельт!»
На початку 1933 року «Бонусна армія», група протесту ветеранів Першої світової війни, вдруге за два роки пройшла маршем до Вашингтона, вимагаючи дострокового вручення їхніх бонусних сертифікатів ветеранам. Минулого року президент Гувер наказав їх розігнати, а кавалерія армії США атакувала ветеранів і закидала їх сльозогінним газом. Цього разу Елеонора Рузвельт відвідала ветеранів у їхньому брудному таборі, вислухавши їхні хвилювання та співаючи з ними армійські пісні. Зустріч розрядила напругу між ветеранами та адміністрацією, і один із учасників маршу пізніше прокоментував: «Гувер послав армію. [Президент] Рузвельт послав свою дружину».
У 1933 році після того, як вона стала першою леді, нову чайно-гібридну троянду назвали на її честь (Rosa x hybrida «Mrs. Franklin D. Roosevelt»).
У 1937 році вона почала писати свою автобіографію, усі томи якої були зібрані в «Автобіографію Елеонори Рузвельт» у 1961 році (Harper & Brothers ,).
З 1982 року Дослідницький інститут Сієнського коледжу періодично проводить опитування, просячи істориків оцінити американських перших леді за кумулятивним балом за такими незалежними критеріями, як походження, інтелект, цінність для країни, те, що вони «свої жінки», чесність, досягнення, мужність, лідерство, суспільний імідж і цінність для президента. Історики-учасники оцінили Рузвельта як першу леді, яка найкраще оцінюється в кожному з п’яти таких опитувань, які будуть проведені. У дослідженні 2003 року Рузвельт отримала найвищу оцінку за дев’ятьма з десяти критеріїв (попереднє минуле, цінність для країни, інтелект, бути «своєю жінкою», чесність, досягнення, мужність, лідерство та цінність для президента). Вона посіла друге місце в іншій категорії (публічний імідж), поступаючись лише Жаклін Кеннеді Онассіс. В опитуванні 2008 року Рузвельт посіла перше місце за восьми з десяти критеріїв (розум, мужність, цінність для країни, бути «своєю жінкою», чесність, досягнення, цінність для президента та лідерство) і друге за двома іншими категоріями (фон і публічне зображення) позаду після Жаклін Кеннеді. У додаткових питаннях, включених до опитування 2014 року, історики оцінили Рузвельт як найкращу серед перших леді ХХ та ХХІ століть щодо просування жіночих проблем, політичного активу, сильного публічного спілкування, державну службу після відходу з посади., а також створення тривалої спадщини. Крім того, її було визнано другою першою леді, яку історики легко уявляють на посаді президента. У дослідженні 2014 року Рузвельт і її чоловік також отримали найвищий рейтинг серед перших пар з точки зору того, що вони «владна пара».
Американський молодіжний конгрес і Національне управління у справах молоді
Американський молодіжний конгрес (American Youth Congress - AYC) був створений у 1935 році для захисту прав молоді в політиці США, і він відповідав за внесення Білля про права молоді до Конгресу США. Відносини Елеонори з AYC зрештою призвели до створення Національної молодіжної адміністрації, агентства Нового курсу в Сполучених Штатах, заснованого в 1935 році, яке зосередилося на забезпеченні роботою та освітою американців віком від 16 до 25 років. NYA очолив , видатний ліберал з Алабами, близький до Рузвельта та Гаррі Гопкінса. Говорячи про NYA у 1930-х роках, Рузвельт висловила своє занепокоєння щодо віку, заявивши, що «я живу в справжньому жаху, коли думаю, що ми можемо втрачати це покоління. Ми повинні залучити цих молодих людей до активного життя громади та змусити вони відчувають, що вони необхідні». У 1939 році Комітет Дієса викликав до суду лідерів AYC, які, окрім того, що служили в AYC, також були членами Ліги комуністів молоді. Елеонора Рузвельт була присутня на слуханнях, а потім запросила викликаних свідків на борт до Білого дому під час їхнього перебування у Вашингтоні, округ Колумбія. Джозеф П. Леш був одним із її гостей. 10 лютого 1940 року члени AYC, як гості Рузвельта в якості першої леді, відвідали пікнік на галявині Білого дому, де до них звернувся Франклін з Південного портика. Президент закликав їх засуджувати не лише нацистський режим, але й усі диктатури. Повідомляється, що група освистала президента. Після цього багато тих самих молодих людей пікетували Білий дім як представники Американської мобілізації миру. Серед них був Джозеф Кедден, один із гостей у Рузвельта. Пізніше в 1940 році, незважаючи на публікацію Елеонори її причин «Чому я все ще вірю в Молодіжний конгрес», Американський молодіжний конгрес був розпущений. NYA було закрито в 1943 році.
Артурдейл
Головним проєктом Елеонори протягом перших двох термінів правління її чоловіка було створення запланованої громади в Артурдейлі, Західна Вірджинія. 18 серпня 1933 року, за наполяганням Гікока, Елеонора відвідала сім'ї бездомних шахтарів у Моргантауні, Західна Вірджинія, які були занесені до чорного списку через профспілкову діяльність. Глибоко вражений візитом, Елеонора запропонувала створити спільноту для переселення шахтарів у Артурдейл, де вони могли б заробляти на життя натуральним господарством, ремеслами та місцевим заводом. Вона сподівалася, що проект може стати моделлю для «нового типу спільноти» в США, де про працівників буде піклуватися краще. Її чоловік з ентузіазмом підтримав проєкт.
Після початкового, катастрофічного експерименту зі збірними будинками, будівництво розпочалося знову в 1934 році за специфікаціями Елеонори, цього разу з «усіма сучасними зручностями», включаючи внутрішню сантехніку та центральне парове опалення. У червні сім'ї зайняли перші п'ятдесят будинків та погодилися відшкодувати уряду через тридцять років. Хоча Елеонора сподівався на расово змішану громаду, шахтарі наполягали на обмеженні членства білими християнами. Після програшу в голосуванні громади Елеонора рекомендувала створити інші громади для виключених чорношкірих та єврейських шахтарів. Цей досвід спонукав Елеонору стати набагато відвертішим у питанні расової дискримінації.
Елеонора протягом кількох років активно збирала кошти для громади, а також витрачала на проєкт більшу частину власного доходу. Проте проєкт розкритикували як ліві, так і праві політичні сили. Консерватори засудили це як соціалістичну та «комуністичну змову», тоді як члени Конгресу від Демократичної партії виступили проти конкуренції уряду з приватними підприємствами.Міністр внутрішніх справ також виступив проти проєкту, посилаючись на його високу вартість в розрахунку на одну на сім'ю. Артурдейл продовжував падати як пріоритет державних витрат для федерального уряду до 1941 року, коли США розпродали останні свої авуари в громаді зі збитком.
Пізніші коментатори загалом назвали експеримент Артурдейла невдалим. Сама Елеонора була різко збентежена візитом 1940 року, під час якого вона відчула, що місто стало надмірно залежним від зовнішньої допомоги. Однак жителі вважали місто «утопією» порівняно з попередніми обставинами, і багато з них повернулися до економічного самозабезпечення. Рузвельт особисто вважала проект успішним, пізніше розповідаючи про покращення, які вона побачила в житті людей там, і заявила: «Я не знаю, чи ви думаєте, що це коштує півмільйона доларів. Але я так».
Боротьба за громадянські права
Історики вважають Елеонору значно більш просунутою, ніж її чоловік, у питаннях громадянських прав. Під час правління Франкліна Елеонора стала важливою ланкою афроамериканського населення в епоху сегрегації. Незважаючи на бажання президента заспокоїти настрої жителів Півдня, Елеонора активно підтримувала рух за громадянські права. Після свого досвіду роботи з Артурдейлом та перевірок програм Нового курсу в південних штатах вона дійшла висновку, що програми Нового курсу дискримінують афроамериканців, які отримували непропорційно малу частку грошей на допомогу. Елеонора стала одним із небагатьох голосів в адміністрації свого чоловіка, які наполягали на тому, щоб пільги однаково поширювалися на американців усіх рас.
Елеонора також порушила традицію, запросивши до Білого дому сотні афроамериканських гостей. У 1936 році вона дізналася про умови в Національній школі навчання для дівчат, переважно темношкірих реформаторській школі, яка колись була розташована в районі Палісейдс у Вашингтоні, округ Колумбія. Вона відвідувала школу, писала про це у своїй рубриці «Мій день», лобіювала додаткове фінансування, наполягала на зміні штатного розкладу та навчального плану. Її запрошення до Білого дому до студентів стало проблемою під час кампанії переобрання Франкліна 1936 року. Коли дочкам американської революції в 1939 році чорношкірій співачці Меріан Андерсон було відмовлено у Вашинґтонському конституційному залі, Елеонора на знак протесту вийшла із групи та допомогла організувати ще один концерт на сходах Меморіалу Лінкольна.
Проте афроамериканська письменниця Зора Ніл Герстон критикувала Елеонору за те, що вона не оскаржила рішення Ради з питань освіти округу Колумбія, яка тепер називається Рада з питань освіти штату Колумбія, одночасно відмовити Андерсону в наданні місця для виступу в актовій залі повністю білої Центральної середньої школи. «Щодо аудиторії середньої школи, — заявила Герстон, — накинутися на людей, відповідальних за расові упередження, означало б звинуватити і викрити самих обвинувачів. Округ Колумбія не має самоуправління; він контролюється комітетами Конгресу, а Конгрес на той час був у переважній більшості демократичним. Його контролювали ті самі люди, які так голосно кричали проти ДАР. На мою думку, слід було засудити обидва місця, або жодне з них». Рада зберігала свою політику виключення ще довго після концерту Андерсона на Меморіалі Лінкольна.
Пізніше Елеонора представила Андерсон королю і королеві Сполученого Королівства після виступу Андерсон на обіді в Білому домі. Елеонора також організувала призначення афроамериканського педагога Мері Маклеод Бетюн, з якою вона подружилася, на посаду директорки відділу у справах негрів Національного управління у справах молоді. Щоб уникнути проблем із персоналом, коли Бетюн відвідувала Білий дім, Рузвельт зустрічала її біля воріт, обіймала і заходила, тримаючи руку об руку.
Елеонора була залучена, будучи «очима та вухами» Нового курсу. Вона дивилася в майбутнє і була віддана соціальній реформі. Одна з цих програм допомогла працюючим жінкам отримувати кращу заробітну плату. Новий курс також змусив жінок менше працювати на машинах і більше працювати білими комірцями. Жінкам не доводилося працювати на фабриках, виготовляючи військові припаси, тому що чоловіки поверталися додому, щоб вони могли взяти на себе довгі дні та ночі, які жінки працювали, щоб зробити свій внесок у військові дії. Рузвельт привнесла в роль першої леді небачену активність і здібності.
На противагу її звичайній підтримці прав афроамериканців, «міста заходу сонця» Елеонор у Західній Вірджинії було названо на її честь і було засноване в 1934 році, коли вона та Франклін відвідали округ і розробили його як тестовий майданчик для сімей. Як «місто заходу сонця», як і інші міста Франкліна Рузвельта по всій країні (такі як Гринбелт, Грінгіллз, Гріндейл, Генфорд або Норріс), воно було лише для білих. Це було частиною проєкту Нового курсу.
Елеонора за лаштунками лобіювала законопроєкт Костігана-Вагнера 1934 року про визнання самосуду федеральним злочином, зокрема організував зустріч між Франкліном і президентом Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення . Побоюючись, що він втратить голоси південних делегацій Конгресу щодо свого законодавчого порядку денного, Франклін відмовився публічно підтримати законопроект, який не зміг прийняти Сенат. У 1942 році Елеонора працювала з активісткою , щоб переконати Франкліна подати апеляцію від імені пайовика Оделла Воллера, засудженого за вбивство білого фермера під час бійки. Хоча Франклін надіслав листа губернатору Вірджинії , закликаючи його пом'якшити вирок на довічне ув'язнення, Воллера стратили, як і було заплановано.
Підтримка Елеонорою прав афроамериканців зробила її непопулярною фігурою серед білих на Півдні. Поширювалися чутки про «Клуби Елеонори», створені слугами, щоб протистояти своїм роботодавцям, і «Вівторки Елеонори», під час яких афроамериканці збивали білих жінок на вулиці, хоча жодних доказів так і не було знайдено. Коли в червні 1943 року в Детройті спалахнули расові заворушення, критики як на Півночі, так і на Півдні написали, що в цьому винна Елеонора Рузвельт. У той же час вона стала настільки популярною серед афроамериканців, які раніше були надійним республіканським виборчим блоком, що вони стали постійною базою підтримки Демократичної партії.
Проте під час війни Елеонора не змогла допомогти лідеру робітників А. Філіпу Рендольфу після того, як Е. Х. Крамп, демократичний бос Мемфіса, близький соратник і друг президента, відкрито порушив його конституційні права. У 1943 році Рендольф розпочав особисту кампанію за свободу слова в Мемфісі у відповідь на використання Крампом тактики сильної руки та політичного тиску, щоб вигнати з міста двох відомих місцевих чорношкірих республіканців, Дж. Б. Мартіна та друга Рендольфа Роберта Черча молодшого. Коли Рендольф приїхав до міста, Крамп відмовив йому у місцях і залякав місцевих темношкірих лідерів, погрожуючи їм в'язницею, щоб вони відкликали запрошення виступати. Рендольф закликав Елеонору, яка також мав дружні політичні зв'язки з Крампом, зробити щось, щоб протистояти «фашистському» запереченню Крампом свободи слова, але вона відмовилася. Її відповідь Рендолфу 18 грудня була такою: «Я передала Вашого листа моєму другові, коли отримала його, і мені шкода, що на нього не відповіли раніше. Мені порадили нічого не робити, оскільки це може принести більше шкоди, ніж користі».
Після японської атаки на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року Рузвельт виступила проти японсько-американських упереджень, застерігаючи від «великої істерії проти груп меншин». Вона також приватно виступала проти виконавчого наказу 9066 свого чоловіка, який вимагав від американців японського походження в багатьох районах США переїхати до таборів інтернованих. Її широко критикували за її захист японсько-американських громадян, у тому числі заклик Лос-Анджелес Таймс про те, що її «змусять піти з громадського життя» через її позицію щодо цього питання.
Норвельт
21 травня 1937 року Елеонора відвідала Вестморленд Гоумстедс, щоб відзначити прибуття останнього господаря спільноти. У подорожі її супроводжувала , дружина Генрі Моргентау-молодшого, міністра фінансів президента.«Я не вірю в патерналізм. Мені не подобаються благодійні організації», — сказала раніше Елеонора Рузвельт. Але кооперативні спільноти, такі як Westmoreland Homesteads, продовжила вона, запропонували альтернативу «нашим досить усталеним ідеям», яка могла б «забезпечити рівність можливостей для всіх і запобігти повторенню подібної катастрофи [депресії] в майбутньому». Мешканці були настільки захоплені її особистим виявом інтересу до програми, що вони негайно погодилися перейменувати громаду на її честь (Нова назва міста, Норвельт, була поєднанням останніх складів її імен: EleaNOR RooseVELT.) Зал пожежників у Норвельті названий на її честь Рузвельт-Голом.
Використання медіа
Елеонора була безпрецедентно відвертою Першою леді, яка набагато більше використовувала медіа, ніж її попередниці; за 12 років президентства свого чоловіка вона провела 348 прес-конференцій. Натхненний її стосунками з Гікоком, Рузвельт заборонив чоловікам-репортерам відвідувати прес-конференції, фактично змусивши газети тримати в штаті жінок-репортерок, щоб висвітлювати її. Вона пом'якшила правило лише одного разу, коли повернулася з тихоокеанської подорожі 1943 року. Оскільки Gridiron Club заборонив жінкам брати участь у щорічній вечері Gridiron для журналістів, Рузвельт організувала змагання для жінок-репортерок у Білому домі, яке вона назвала «Gridiron Widows». У неї брали інтерв'ю багато газет; Новоорлеанська журналістка назвала Елеонору найцікавішою співбесідницею. У перші дні своїх прес-конференцій, на яких брали участь виключно жінки, вона сказала, що вони не стосуватимуться «політики, законодавства чи виконавчих рішень», оскільки очікується, що роль першої леді на той час буде неполітичною. Вона також спочатку погодилася, що уникатиме обговорення своїх поглядів щодо заходів Конгресу, які очікуються на розгляд. Проте, прес-конференції дали приємну можливість для жінок-репортерок поспілкуватися безпосередньо з першою леді, доступ до якого був недоступний за попередніх адміністрацій.
Незадовго до того, як в лютому 1933 року Франклін вступив на посаду президента, Елеонора ублікувала раедакційну статтю в Women's Daily News, яка настільки різко суперечила його запланованій політиці державних витрат, що він опублікував репліку в наступному номері. Увійшовши до Білого дому, вона підписала контракт із журналом Woman's Home Companion на забезпечення щомісячної колонки, у якій вона відповідала на листи, надіслані їй читачами; ця функція була скасована в 1936 році, коли наближалися чергові президентські вибори. Вона продовжила свої статті в інших місцях, опублікувавши під час свого перебування на посаді першої леді понад шістдесят статей у національних журналах. Елеонора також започаткувала синдиковану газетну колонку під назвою «Мій день», яка виходила шість днів на тиждень з 1936 року до її смерті в 1962 році. У колонці вона писала про свою повсякденну діяльність, а також про свої гуманітарні проблеми. Гікок і Джордж Т. Бай, літературний агент Елеонори, заохочували її написати колонку. З 1941 року до своєї смерті в 1962 році вона також писала колонку з порадами «Якщо ви запитаєте мене», спочатку опубліковану в Ladies Home Journal, а потім у McCall's. Добірку її колонок було зібрано в книзі «Якщо ви запитаєте мене: важливі поради Елеонори Рузвельт» у 2018 році.
Бізлі стверджував, що публікації Елеонори, які часто стосувалися питань жінок і запрошували читачів на відгуки, являли собою свідому спробу використати журналістику «для подолання соціальної ізоляції» жінок, зробивши «суспільну комунікацію двостороннім каналом».
Елеонора також широко використовувала радіо. Вона не була першою першою леді, яка вела трансляцію — її попередниця, Лу Гувер, уже робила це. Але Гувер не мала регулярної радіопрограми, тоді як Елеонора мала. Вона вперше випустила в ефір власні радіокоментаційні програми, починаючи з 9 липня 1934 року. У тому першому шоу вона розповіла про вплив фільмів на дітей, потребу в цензорі, який міг би переконатися, що фільми не прославляють злочинність і насильство, і свою думку про недавній бейсбольний матч усіх зірок. Вона також прочитала рекламний ролик компанії з виробництва матраців, яка виступила спонсором трансляції. Вона сказала, що не погодиться на зарплату за ефір і пожертвує цю суму (3000 доларів) на благодійність. Пізніше того ж року, у листопаді 1934 року, вона передала серію програм про освіту дітей; прозвучало на радіостанції CBS. Спонсорована компанією з виробництва друкарських машинок, Елеонора знову пожертвувала гроші Комітету американських друзів, щоб допомогти школі, якою він керував. Протягом 1934 року Елеонора Рузвельт встановила рекорд за кількістю виступів першої леді по радіо: вона виступала як гість у програмах інших людей, а також як ведуча своєї власної, загалом 28 разів того року. У 1935 році Елеонора продовжувала вести програми, орієнтовані на жіночу аудиторію, в тому числі одну під назвою «Це жіночий світ». Кожного разу вона жертвувала зароблені гроші на благодійність. Асоціація спонсора з популярною першою леді призвела до зростання продажів цієї компанії: коли Selby Shoe Company спонсорувала серію програм Елеонори, продажі зросли на 200 %. Той факт, що її програми були спонсоровані, викликав суперечки: політичні вороги її чоловіка висловлювали скептицизм щодо того, чи справді вона жертвувала свою зарплату на благодійність; вони звинуватили її в «корисливості». Але її радіопрограми виявилися настільки популярними серед слухачів та слухачок, що критика мала ефект. Вона продовжувала вести трансляції протягом 1930-х років, іноді на CBS, а іноді на NBC.
Друга Світова війна
10 травня 1940 року Німеччина вторглася до Бельгії, Люксембургу та Нідерландів, ознаменувавши кінець відносно безконфліктної фази «дивної» Другої світової війни. Коли США почали рухатися до військового курсу, Елеонора знову опинилася в депресії, боячись, що її роль у боротьбі за внутрішню справедливість стане сторонньою для країни, зосередженої на зовнішніх справах. Вона ненадовго розглядала можливість поїздки до Європи, щоб працювати з Червоним Хрестом, але її відмовили радники президента, які вказали на наслідки, якщо дружина президента опиниться у полоні як військовополонена. Однак незабаром вона знайшла інші причини війни, над якими можна було працювати, починаючи з народного руху за дозвіл імміграції європейських дітей-біженців. Вона також лобіювала свого чоловіка дозволити більшу імміграцію груп, переслідуваних нацистами, включаючи євреїв, але побоювання п'ятої колони змусили Франкліна обмежити імміграцію, а не розширити її. Елеонора успішно домоглася статусу політичного біженця для вісімдесяти трьох єврейських біженців з СС Quanza в серпні 1940 року, але їй було відмовлено в багатьох інших випадках. Пізніше її син Джеймс писав, що «її найбільше шкода в кінці її життя» було те, що під час війни вона не змусила Франкліна прийняти більше біженців від нацизму.
Елеонора також була активною на внутрішньому фронті. Починаючи з 1941 року, вона разом з мером Нью-Йорка Фіорелло Ла Гуардіа очолювала Управління цивільної оборони (Office of Civilian Defense — OCD), працюючи над тим, щоб надати цивільним добровольцям більшу роль у підготовці до війни. Невдовзі вона опинилася в боротьбі за владу з Ла Гуардіа, яка вважала за краще зосереджуватися на вужчих аспектах оборони, тоді як вона вважала вирішення ширших соціальних проблем не менш важливими для військових зусиль. Хоча Ла Гуардіа пішов з OCD у грудні 1941 року, Рузвельт була змушена піти у відставку через гнів у Палаті представників через високі зарплати для кількох призначень OCD, включаючи двох її близьких друзів.
У 1941 році за сценарієм Елеонори Рузвельт вийшов короткометражний фільм «Жінки в захисті». Він був створений Управлінням з питань надзвичайних ситуацій і коротко описує спосіб, у який жінки можуть допомогти підготувати країну до можливості війни. Також є розділ про типи костюмів, які жінки носили б під час військової роботи. Наприкінці фільму оповідач пояснює, що жінки життєво важливі для забезпечення здорового сімейного життя в Америці та виховання дітей, «що завжди було першою лінією захисту».
У жовтні 1942 року Елеонора здійснила тур по Англії, відвідала американські війська та інспектувала британські сили. Її візити привернули величезні натовпи і отримали майже одностайну прихильну пресу як в Англії, так і в Америці. У серпні 1943 року вона відвідала американські війська в південній частині Тихого океану під час поїздки для зміцнення морального духу, про що адмірал Вільям Голсі-молодший пізніше сказав: «вона одна зробила більше добра, ніж будь-яка інша особа або будь-яка група цивільних, які проходили через це мій район». Зі свого боку, Елеонора була приголомшена і глибоко пригнічена, побачивши бійню війни. Кілька республіканців у Конгресі критикували її за використання обмежених ресурсів військового часу для своєї поїздки, що спонукало Франкліна запропонувати їй зробити перерву в подорожах.
Елеонора підтримала збільшення ролі жінок та афроамериканців у військових зусиллях і почала виступати за надання жінкам роботи на заводах за рік до того, як це стало широко поширеною практикою. У 1942 році вона закликала жінок будь-якого соціального походження навчатися професіям, кажучи: «Якби я була у віці дебютантки, я б пішла на фабрику — на будь-яку фабрику, де я могла б навчитися навичкам і бути корисною». Елеонора дізналася про високий рівень абсентеїзму серед працюючих матерів і провела кампанію за фінансування урядом денних доглядів. Зокрема, вона підтримала льотчиків Таскігі в їхніх успішних зусиллях стати першими чорношкірими бойовими пілотами, відвідавши передову льотну школу авіаційного корпусу Таскігі в Алабамі. Вона також літала з афроамериканцем, головним цивільним інструктором К. Альфредом «Чіфом» Андерсоном. Андерсон літав з 1929 року і відповідав за навчання тисяч пілотів-новачків; він узяв її в півгодинний політ на Piper J-3 Cub. Після приземлення вона весело оголосила: «Ну що ж, ти можеш літати». Подальша шумиха навколо польоту першої леді мала такий вплив, що його часто помилково називають початком Програми підготовки цивільних пілотів у Таскігі, хоча програмі було вже п'ять місяців. Елеонора дійсно використовувала своє становище довіреної особи Фонду Юліуса Розенвальда, щоб організувати позику в розмірі 175 000 доларів для допомоги у фінансуванні будівництва Мотон-Філда.
Після війни Елеонора була сильною прихильницею плану Моргентау щодо деіндустріалізації Німеччини післявоєнний період. У 1947 році вона взяла участь у Національній конференції з німецької проблеми в Нью-Йорку, яку вона допомогла організувати. Вона оприлюднила заяву про те, що «будь-які плани відродити економічну та політичну могутність Німеччини» будуть шкідливими для міжнародної безпеки.
Роки після Білого дому
Франклін помер 12 квітня 1945 року після крововиливу в мозок у Малому Білому домі у Ворм-Спрінгс, штат Джорджія. Пізніше Елеонора дізналася, що коли він помирав, з ним була коханка її чоловіка Люсі Мерсер (тепер на ім'я Резерфурд). Відкриття стало ще більш гірким, коли дізналася, що її дочка Анна також знала про триваючі стосунки між президентом і Резерфурд. Анна розповіла їй, що Франклін був із Резерфурд, коли той помирав; крім того, вона розповіла їй, що Франклін продовжував стосунки протягом десятиліть, і люди, які його оточували, приховували інформацію від його дружини. Після похорону Елеонора тимчасово повернулася до Вал-Кілла. Франклін залишив їй інструкції на випадок своєї смерті; він запропонував передати Гайд-парк федеральному уряду як музей, і вона витратила наступні місяці на каталогізацію маєтку та організацію передачі. Після смерті Франкліна вона переїхала в квартиру за адресою Вашингтон Сквер Вест, 29 у Грінвіч-Віллідж. У 1950 році вона знімала апартаменти в готелі «Парк Шератон» (202 West 56th Street). Вона жила тут до 1953 року, коли переїхала на 211 East 62nd Street. Коли термін оренди закінчився в 1958 році, вона повернулася в «Парк Шератон», чекаючи на ремонт будинку, який вона придбала разом з Една та Девідом Гуревичами на 55 East 74th Street. 12 квітня 1946 року було відкрито Президентську бібліотеку та музей Франкліна Д. Рузвельта, створивши прецедент для майбутніх президентських бібліотек.
ООН
У грудні 1945 року президент Гаррі Трумен призначив Елеонору делегаткою на Генеральній Асамблеї ООН. У квітні 1946 року вона стала першою головою попередньої комісії ООН з прав людини. Елеонора залишалася головою, коли комісія була створена на постійній основі в січні 1947 року. Разом з Рене Кассіном, Джоном Пітерсом Гамфрі та іншими вона відіграла важливу роль у розробці Загальної декларації прав людини (ЗДПЛ).
У промові в ніч на 28 вересня 1948 року Елеонора висловилася на користь Декларації, назвавши її «міжнародною Великою хартією вольностей усіх людей у всьому світі». Декларація була прийнята Генеральною Асамблеєю 10 грудня 1948 року. Голосування було одностайним, вісім утрималися: шість країн Радянського блоку, а також Південна Африка та Саудівська Аравія. Рузвельт пояснював утримання країн радянського блоку статтею 13, яка передбачала право громадян залишати свої країни.
Елеонора також був першою представницею Сполучених Штатів у Комісії ООН з прав людини і залишадася на цій посаді до 1953 року, навіть після того, як залишила посаду голови комісії в 1951 році. У 1968 році на знак визнання її діяльності ООН посмертно присудила їй одну зі своїх перших премій у галузі прав людини.
У 1940-х роках Елеонора була однією з перших, хто підтримав створення агентства ООН, що спеціалізується на питаннях продовольства та харчування.
У той час Фредерік Л. Макдугалл, австралійський дієтолог, написав «Проект меморандуму про програму Організації Об'єднаних Націй щодо звільнення від нестачі їжі». Макдугалл твердо вірив, що міжнародна співпраця має ключове значення для вирішення проблеми голоду в світі.
Елеонора дізналася про меморандум і організувала зустріч Макдугал з її чоловіком, президентом Сполучених Штатів Америки. Після обговорення 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу та сільськогосподарську організацію Об'єднаних Націй (ФАО).
У 1955 році Елеонора Рузвельт і Макдугалл відвідали нову штаб-квартиру ФАО в Римі та підштовхнули Програму ООН до створення кампанії «Їжа від голоду», яка після низки переговорів зрештою побачила світ у 1960 році.
Кампанія була створена, щоб мобілізувати неурядові організації проти голоду та недоїдання у світі та допомогти знайти рішення.
Інша повоєнна діяльність та відзнаки
Наприкінці 1940-х років демократи в Нью-Йорку та по всій країні домагалися Елеонору на політичну посаду.
Католики становили головний елемент Демократичної партії в Нью-Йорку. Рузвельт підтримував реформаторів, які намагалися повалити ірландську машину Таммані Голл, а деякі католики називали її антикатоличкою. У липні 1949 року Елеонора мала гостру публічну суперечку з кардиналом Френсісом Спеллманом, архієпископом Нью-Йорка, щодо федерального фінансування парафіяльних шкіл. Спеллман сказав, що вона була антикатоличкою, і прихильники обох стали на бік у битві, яка привернула національну увагу та «досі пам'ятається своєю запеклістю та ворожістю».
У 1949 році її зробили почесним членом історично чорної організації Alpha Kappa Alpha.
У 1950 році разом із Гелен Ферріс, головною редакторкою Junior Literary Guild, вона написала погляд на роботу новонародженої організації з дітьми всього світу «Партнери: Організація Об'єднаних Націй та Молодь». Вона виграла премію дитячої книжкової асоціації Америки (Child Study Association of America's Children's Book Award) (нині премія Джозетт Френк Комітету дитячої книги Бенк-стріт).
Вона була однією з перших прихильниць Camping for Citizenship, некомерційної організації, яка проводить літні програми для проживання та цілорічне навчання для молодих людей різного походження та націй. Вона регулярно проводила семінари в таборі у своєму маєтку в Гайд-парку, і коли на початку 1950-х років маккартістські сили критикували цю програму як «соціалістичну», вона рішуче її захищала.
У 1954 році бос Таммані Голла очолював спробу перемогти сина Рузвельт, , на виборах . Елеонора усе більше відчувала огиду до політичної поведінки Де Сапіо протягом решти 1950-х років. Згодом вона об'єднається зі своїми старими друзями і , щоб сформувати Нью-Йоркський комітет демократичних виборців, групу, спрямовану на протистояння реінкарнації Де Сапіо Таммані Голла. Їхні зусилля зрештою увінчалися успіхом, і Де Сапіо був змушений залишити владу в 1961 році.
Елеонора Рузвельт була розчарована, коли президент Трумен підтримав губернатора Нью-Йорка Аверелла Гаррімана — близького соратника Де Сапіо — для висунення в президенти від Демократичної партії в 1952 році. На посаді президента в 1952 і 1956 роках вона підтримувала Адлая Стівенсона і наполягала на його повторному висуненні в 1960 році. Вона пішла у відставку з поста в ООН у 1953 році, коли президентом став Дуайт Ейзенхауер. Вона виступала на національному з'їзді Демократичної партії в 1952 і 1956 роках. Хоча у неї були застереження щодо Джона Ф. Кеннеді через його неспроможність засудити маккартизм, вона підтримала його на пост президента проти Річарда Ніксона. Пізніше Кеннеді знову призначив її в ООН, де вона знову служила з 1961 по 1962 рік, і в Національний консультативний комітет Корпусу миру.
До 1950-х років міжнародна роль Елеонори Рузвельт як представниці прав жінок змусила її припинити публічну критику Поправки про рівні права (Equal Rights Amendment — ERA), хоча вона ніколи її не підтримувала. На початку 1960-х років вона оголосила, що через об'єднання в профспілки вона вважає, що ERA більше не становить загрози для жінок, як це могло бути колись, і сказала прихильникам, що вони можуть отримати поправку, якщо хочуть. У 1961 році заступник міністра праці президента Кеннеді Естер Петерсон запропонувала створити нову президентську комісію зі становища жінок. Кеннеді призначив Елеонору головою комісії, а Петерсона — директором. Це була остання публічна посада Рузвельт. Вона померла незадовго до того, як комісія опублікувала свій звіт. Вона дійшла висновку, що рівність жінок найкраще досягається шляхом визнання гендерних відмінностей і потреб, а не шляхом поправки про рівні права.
Протягом 1950-х років Елеонора брала участь у незліченних національних і міжнародних виступах. Вона продовжувала вести свою газетну колонку та виступала на телебаченні та радіо. Протягом 1950-х років вона читала в середньому сто п'ятдесят лекцій на рік, багато з яких були присвячені її діяльності від імені Організації Об'єднаних Націй. Вона була широко відома своєю антиколоніальною позицією. Вона підтримала незалежність Марокко шляхом особистого втручання в американську владу та розгляду марокканського питання у своїй колонці «Мій день».
У 1946 році Рузвельт отримала першу щорічну премію Братства Франкліна Делано Рузвельта. Інші відомі нагороди, які вона отримала протягом свого післявоєнного життя, включали Нагороду за заслуги Федерації жіночих клубів Нью-Йорка в 1948 році, Премію чотирьох свобод у 1950 році, премію Фонду Ірвінга Гейста в 1950 році та медаль принца Карла (від Швеції) у 1950 р. Вона була найбільш шанованою живою жінкою, за опитуванням найбільш шанованих чоловіків і жінок американців Геллапа, щороку між 1948 (початок опитування) і 1961 (останнє опитування перед її смертю), за винятком 1951 року.
Після подій затоки Свиней у 1961 році президент Кеннеді попросив Рузвельт, лідера робітничих сил Вальтера Рейтера та Мілтона С. Ейзенхауера, брата президента Ейзенхауера, домовитися з кубинським лідером Фіделем Кастро про звільнення полонених американців.
Смерть
У квітні 1960 року незабаром після того, як його збила машина в Нью-Йорку у Елеонори Рузвельт була діагностована апластична анемія. У 1962 році їй дали стероїди, які активували сплячий випадок туберкульозу в її кістковому мозку, і 7 листопада 1962 р. вона померла у віці 78 років від серцевої недостатності в її будинку на Мангеттені на 55 East 74th Street на Верхньому Іст-Сайді під опікою дочки Анни. Президент Джон Ф. Кеннеді наказав приспустити всі прапори Сполучених Штатів у всьому світі 8 листопада на честь пам'яті Рузвельт.
Похоронні служби відбулися через два дні в Гайд-парку, де її поховали поруч із чоловіком у Рожевому саду в Спрінгвуд Естейт, будинку родини Рузвельтів. Серед присутніх були президент Кеннеді, віце-президент Ліндон Джонсон і колишні президенти Трумен і Ейзенхауер, які вшановували Рузвельта.
Після її смерті притулок Елеонори у Вел-Кіллі поблизу Гайд-парку зрештою зберігся як Національне історичне місце Елеонори Рузвельт. Її родина передала сімейний будинок відпочинку на острові Кампобелло урядам США та Канади, і в
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Eleanor Roosevelt Dies (1962), 3:13, British Pathe |
1964 році вони створили Міжнародний парк Рузвельта Кампобелло. на Національному торговому центрі — єдиний президентський меморіал Сполучених Штатів із зображенням першої леді; статуя Елеонори зображена з подобою печатки ООН.
Видані книги
- Hunting Big Game in the Eighties: The Letters of Elliott Roosevelt, Sportsman. New York: Scribners, 1932.
- When You Grow Up to Vote. Boston: Houghton Mifflin, 1932.
- It's Up to the Women. New York: Stokes, 1933.
- A Trip to Washington with Bobby and Betty. New York: Dodge, 1935.
- This Is My Story. New York: Harper, 1937.
- My Days. New York: Dodge, 1938.
- This Troubled World. New York: Kinsey, 1938.
- Christmas: A Story. New York: Knopf, 1940.
- Christmas, 1940. New York: St. Martin's. 1940.
- The Moral Basis of Democracy. New York: Howell, Soskin, 1940.
- This is America, a 1942 book with text by Eleanor Roosevelt and photographs by Frances Cooke Macgregor.
- If You Ask Me. New York: Appleton-Century, 1946.
- This I Remember. New York: Harper, 1949.
- Partners: The United Nations and Youth. Garden City: Doubleday, 1950 (with Helen Ferris).
- India and the Awakening East. New York: Harper, 1953.
- UN: Today and Tomorrow. New York: Harper, 1953 (with William DeWitt).
- It Seems to Me. New York: Norton, 1954.
- Ladies of Courage. New York: Putnam's, 1954 (with Lorena Hickok).
- United Nations: What You Should Know about It. New London: Croft, 1955.
- On My Own. New York: Harper, 1958.
- Growing Toward Peace. New York: Random House, 1960 (with Regina Tor).
- You Learn By Living. New York: Harper, 1960.
- The Autobiography of Eleanor Roosevelt. New York: Harper, 1961.
- Your Teens and Mine. New York: Da Capo, 1961.
- Eleanor Roosevelt's Book of Common Sense Etiquette. New York: Macmillan, 1962 (with the assistance of Robert O. Ballou).
- Eleanor Roosevelt's Christmas Book. New York: Dodd, Mead, 1963.
- Tomorrow Is Now. New York: Harper, 1963.
Посмертне визнання
Визнання та нагороди
У 1966 році придбала портрет Елеонори Рузвельт, зроблений ; портрет був замовлений родиною Рузвельтів у 1949 році. Картина була представлена на прийомі в Білому домі 4 лютого 1966 року, який влаштувала леді Берд Джонсон і відвідали понад 250 запрошених гостей. Портрет висить у Вермейській кімнаті.
У 1973 році Елеонору Рузвельт посмертно введено до Національної жіночої зали слави.
У 1989 році була заснована Премія Фонду Елеонори Рузвельт; вона «вшановує особу, проект, організацію чи установу за видатний внесок у рівність та освіту для жінок і дівчат».
У 1996 році у нью-йоркському Ріверсайд-парку було відкрито Пам'ятник Елеонорі Рузвельт, головним доповідачем виступила перша леді Гілларі Клінтон. Це був перший пам'ятник американській жінці в парку Нью-Йорка. Центральна частина — статуя Рузвельта, виконана . На гранітному тротуарі навколо є написи, розроблені архітектором Майклом Міддлтоном Дваєром, зокрема підсумки її досягнень і цитата з її промови в Організації Об'єднаних Націй у 1958 році, де вона виступала за загальні права людини.
У 1997 році у Вашингтоні був відкритий ; він включає в себе бронзову статую Елеонори Рузвельт, що стоїть перед емблемою Організації Об'єднаних Націй, яка вшановує її відданість Організації Об'єднаних Націй. Це єдиний президентський меморіал із зображенням першої леді.
У 1998 році президент Білл Клінтон заснував для відзначення видатних американських поборників прав людини в Сполучених Штатах. Нагорода була вперше присуджена в 50-ту річницю Загальної декларації прав людини, вшановуючи роль Елеонори Рузвельт як «рушійної сили» в розробці Загальної декларації прав людини ООН. Нагорода спочатку вручалася з 1998 року до кінця правління адміністрації Клінтона в 2001 році. У 2010 році тодішній держсекретар США Гілларі Клінтон відродила премію Елеонори Рузвельт з прав людини та вручила нагороду від імені тодішнього президента Сполучених Штатів Барака Обами.
У 1999 році Інститут Ґеллапа опублікував опитування «Список найбільш шанованих людей ХХ століття», щоб визначити, ким із людей у всьому світі американці найбільше захоплювалися своїми діяннями у ХХ столітті. Елеонора Рузвельт стала дев'ятою.
У 2001 році Комітет зі спадщини Елеонори Рузвельт (Eleanor's Legacy) заснувала Джудіт Голленсворт Гоуп, яка була його президенткою до квітня 2008 року. Він надихає та підтримує жінок-демократок, які виступають за вибір, балотуватися на місцеві та державні посади в Нью-Йорку. Legacy спонсорує навчальні школи для проведення кампаній, зв'язує кандидатів з волонтерами та експертами, співпрацює з організаціями-однодумцями та надає гранти на проведення кампаній підтриманим кандидатам.
У 2007 році Елеонору Рузвельт назвав героєм проект «Мій герой».
20 квітня 2016 року міністр фінансів Сполучених Штатів Джейкоб Лью оголосив, що Елеонора Рузвельт з'явиться разом із Маріан Андерсон і відзначив суфражисток на оновленій банкноті номіналом 5 доларів США, яка має бути представлена у 2020 році, до 100-ї річниці 19-ї поправки до Конституції США, яка гарантувала жінкам право голосу.
У 2020 році журнал Time включив Елеонору Рузвельт до списку 100 жінок року. Її заднім числом назвали Жінкою року 1948 за її зусилля щодо вирішення проблем, пов'язаних з правами людини.
У 2023 році Рузвельт була вшанована на американському жіночому кварталі.
Місця, названі на честь Елеонори Рузвельт
Школа Елеонори Рузвельт, також відома як Професійна школа Елеонори Рузвельт для кольорової молоді, Школа негрів Ворм Спрінгс і Школа Елеонори Рузвельт Розенвальд, яка працювала як школа з 18 березня 1937 року до 1972 року, була історичною школою чорношкірої громади, розташованою за адресою за адресою 350 Пархам Стріт на Леверетт Хілл Роуд у місті Ворм-Спрінгс, Джорджія. Станом на 3 травня 2010 року школа внесена до Національного реєстру історичних місць в окрузі Мерівезер, штат Джорджія.
Місто Норвельт було перейменовано в 1937 році як поєднання останніх складів в іменах Елеонори Рузвельт: EleaNOR RooseVELT. Зал пожежників Норвельта названий на її честь Рузвельт-Голлом.
У 1972 році був заснований Інститут Елеонори Рузвельт; він об'єднався з Фондом чотирьох свобод Франкліна Д. Рузвельта в 1987 році, щоб стати Інститутом Рузвельта. Інститут Рузвельта — ліберальний американський аналітичний центр. Організація, розташована в Нью-Йорку, стверджує, що вона існує для того, щоб «продовжувати спадщину та цінності Франкліна та Елеонори Рузвельт, розвиваючи прогресивні ідеї та сміливе лідерство на службі відновлення обіцянки Америки про можливості для всіх».
Середня школа Елеонори Рузвельт, державна середня школа, яка спеціалізується на природничих науках, математиці, технологіях та інженерії, була заснована в 1976 році в Гринбелті, штат Меріленд. Це була перша середня школа, названа на честь Елеонори Рузвельт, і є частиною системи державних шкіл округу Принс-Джордж.
Рузвельт жила у кам'яному котеджі у Вел-Кіллі, який знаходився в двох милях на схід від маєтку Спрінгвуд. Цей котедж став її домом після смерті чоловіка і єдиним житлом, яким вона коли-небудь володіла. У 1977 році будинок був офіційно визначений актом Конгресу як Національне історичне місце Елеонори Рузвельт, «щоб вшанувати життя та роботу видатної жінки в американській історії для освіти, натхнення та блага нинішніх і майбутніх поколінь». У 1998 році Save America's Treasures (SAT) оголосила котедж Вел-Кілл новим офіційним проєктом. Участь SAT призвела до проекту Honoring Eleonor Roosevelt (HER), який спочатку здійснювався приватними волонтерами, а тепер є частиною SAT. Відтоді проект HER зібрав майже 1 долар мільйон, який пішов на відновлення та розвиток Вел-Кілл і виробництво «Елеонора Рузвельт: Близько до дому», документального фільму про Рузвельт у Вел-Кіллі. Частково завдяки успіху цих програм компанія Вел-Кілл отримала грант у розмірі 75 000 доларів і була названа одним із 12 сайтів, представлених у «Відновленні Америки: привітання збереженню», партнерстві між SAT, National Trust і HGTV., науково-дослідний інститут, конференц-центр і бібліотека з американської історії двадцятого століття, розташована в абатстві Мідделбург, Нідерланди, що датується ХІІ століттям, була відкрита в 1986 році. Він названий на честь Елеонори Рузвельт, Теодора Рузвельта та Франкліна Рузвельта, предки яких емігрували із Зеландії, Нідерланди, до Сполучених Штатів у XVII столітті.
У 1988 році було засновано Коледж Елеонори Рузвельт, один із восьми студентських коледжів-інтернатів Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Коледж наголошує на міжнародному розумінні, включаючи знання іноземної мови та регіональну спеціалізацію. Середня школа імені Елеонори Рузвельт, невелика державна середня школа на Верхньому Іст-Сайді Манхеттена в Нью-Йорку, була заснована в 2002 році. Середня школа Елеонори Рузвельт в Іствейлі, Каліфорнія, відкрита в 2006 році.
Відображення у культурі
У 1940-х і 1950-х роках жіночий імітатор отримав визнання за те, що він імітував Елеонору Рузвельт у своєму виступі в нічному клубі. На запрошення Рузвельтів він виконав роль Елеонори в Білому домі. Він також втілив ФДР у фільмі «Дипломатичний кур'єр» 1952 року.
«Схід сонця в Кампобелло» , бродвейська вистава 1958 року Доре Шарі, драматизувала хворобу Франкліна від поліомієліту та остаточне одужання від поліомієліту, у якій Мері Фікет зіграла роль Елеонори. В однойменному фільмі 1960 року, заснованому на п'єсі, в ролі Елеонори знялася Грір Гарсон.
«Історія Елеонори Рузвельт», американський біографічний документальний фільм 1965 року режисера Річарда Каплана, отримав премію «Оскар» за найкращий повнометражний документальний фільм. Кіноархів Академії зберіг його в 2006 році.
Рузвельт був темою історичної п'єси «Елеонора» 1976 року.
У 1976 році компанія Talent Associates випустила американський телевізійний міні-серіал «Елеонора і Франклін» з і у ролях Франкліна та Елеонори; він транслювався на ABC 11 і 12 січня 1976 року і базувався на біографії Джозефа П. Леша за 1971 рік, «Елеонор і Франклін», на основі їхнього листування та нещодавно відкритих архівів. Фільм отримав багато нагород, у тому числі 11 Прайм-тайм премій «Еммі», «Золотий глобус» і «Peabody Award». Режисер виграв прайм-тайм Еммі за режисера року — Спеціальний фільм. У 1977 році вони випустили продовження «Елеонора і Франклін: роки Білого дому» з тими ж зірками. Він отримав 7 Прайм-тайм премій «Еммі», у тому числі «Кращий спеціальний фільм року». знову виграв прайм-тайм Еммі за другий фільм. Обидва фільми отримали визнання та відзначилися історичною достовірністю.
У 1979 році NBC показала міні-серіал «За лаштунками Білого дому», заснований на книзі Ліліан Роджерс Паркс «Мої тридцять років за лаштунками Білого дому» 1961 року. Серіал зображував життя президентів, їхніх родин і персоналу Білого дому, який служив їм від адміністрацій Вільяма Говарда Тафта (1909—1913) до Дуайта Ейзенхауера (1953—1961). Велика частина книги була заснована на нотатках її матері, Меггі Роджерс, покоївки Білого дому. Паркс віддає належне Елеонорі Рузвельт за те, що вона спонукала свою матір завести щоденник про свою службу в Білому домі. Серіал отримав нагороду Гільдії сценаристів Америки за довгостроковий телевізійний серіал, отримав номінацію на Золотий глобус за драматичний телевізійний серіал і отримав Еммі за видатні досягнення в гримі. Серед 10 додаткових номінацій на «Еммі» була Айлін Гекарт за роль Елеонори Рузвельт. Наступного року вона знову була номінована на премію «Еммі» за виконання ролі Елеонори Рузвельт у телевізійному фільмі NBC «Рузвельт: Останній рік».
У 1996 році автор Washington Post Боб Вудворд повідомив, що Гілларі Клінтон вела «уявні дискусії» з Елеонорою Рузвельт від початку перебування Клінтон як першої леді. Після втрати демократами контролю над Конгресом на виборах 1994 року Клінтон залучила послуги прихильниці Руху людського потенціалу Джин Г'юстон. Г'юстон заохочувала Клінтон шукати зв'язків з Клеонорою Рузвельт, і, хоча жодні психічні методи не використовувалися з Клінтон, критики та комікси негайно припустили, що Клінтон проводила сеанси з Рузвельт. У Білому домі заявили, що це був лише мозковий штурм, а приватне опитування пізніше показало, що більшість громадськості вважала, що це були лише уявні розмови, а решта вважала, що спілкування з мертвими насправді можливо. У своїй автобіографії 2003 року «Жива історія» Клінтон назвала цілий розділ «Розмови з Елеонорою» і заявила, що ведення «уявних розмов [є] насправді корисною розумовою вправою для аналізу проблем, за умови, що ви вибираєте правильну людину для візуалізації. Елеонора Рузвельт була ідеальною».
У 1996 році вийшла дитяча книжка-картинка про Елеонору Рузвельт «Елеонора» . Вона описує її як сором'язливу дівчину, яка продовжує робити великі речі.
У 2014 році вийшов американський документальний серіал «Рузвельти: Інтимна історія». Продюсований і режисерський серіал Кен Бернс зосереджується на житті Теодора, Франкліна та Елеонори Рузвельт. Прем'єра серіалу отримала позитивні відгуки та була номінована на три Прайм-тайм премії «Еммі», вигравши премію Еммі як найкращий оповідач за розповідь Пітера Койота про перший епізод. У вересні 2014 року «Рузвельти» стали найбільш трансльованим документальним фільмом на сайті PBS.
«Дорога Елеонори» — американський фільм 2016 року про двох найкращих друзів, які подорожують США в 1962 році, щоб зустріти героїню свого дитинства Елеонору Рузвельт.
Життя та час Елеонори Рузвельт як першої леді описано в «Першій леді». Її грає Джилліан Андерсон, а Еліза Сканлен — молоду Елеонор.
Поштові марки
-
![image]()
Марка США на честь Елеонори Рузвельт (1963) -
![image]()
Поштова марка Індії на честь 15-ї річниці Декларації прав людини з Елеонорою Рузвельт (1963) -
![image]()
Марка Аджмана з Президентом Джон Ф. Кеннеді й Елеонорою Рузвельт (1964) -
![image]()
Ізраїльська марка на честь Елеонори Рузвельт (1964) -
![image]()
Поштова марка Сейшельських островів на честь Елеонори Рузвельт (1975)
Примітки
- Caroli B. B. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- Lundy D. R. The Peerage
- http://www.famously-dead.com/politics/eleanor-roosevelt.html
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 920.
- Kindred Britain
- [1] [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Rowley, 2010, с. 294.
- Eleanor Roosevelt Biography. The Biography.com website (en-us) . A&E Television Networks. 22 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
- First Lady of the World: Eleanor Roosevelt at Val-Kill. National Park Service. оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 20 травня 2008.
- Mrs. Roosevelt, First Lady 12 Years, Often Called 'World's Most Admired Woman'. The New York Times. 8 листопада 1962. оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 7 грудня 2012.
- Mother Teresa Voted by American People as Most Admired Person of the Century. The Gallup Organization. 31 грудня 1999. оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 20 травня 2008.
- Most Admired Man and Woman. Процитовано 13 серпня 2021.
- Question: Where did ER and FDR live?. The Eleanor Roosevelt Papers Project. gwu.edu. Процитовано 14 вересня 2014.
- The Eleanor Roosevelt Papers Project. gwu.edu.
- Eleanor Roosevelt Biography. National First Ladies' Library. Firstladies.org. оригіналу за 9 червня 2010. Процитовано 13 березня 2010.
- Graham, Hugh Davis (Spring 1987). The Paradox of Eleanor Roosevelt: Alcoholism's Child. Virginia Quarterly Review. 63 (2): 210—230. PMID 11618247. Процитовано 22 червня 2016.
- Smith, 2007, с. 42.
- Lash, 1971
- Lash, 1971.
- Goodwin, 1994, с. 94.
- Goodwin, 1994, с. 95.
- Goodwin, 1994, с. 276.
- Goodwin, 1994, с. 276–77.
- Black, Allida (2009). Anna Eleanor Roosevelt. whitehouse.gov. Процитовано 13 березня 2010 — через National Archives.
- Wiesen Cook, Blanche (1992). Eleanor Roosevelt: 1884–1933. Viking. ISBN .
- Marie Souvestre (1830–1905). The Eleanor Roosevelt Papers Project at George Washington University. оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 24 листопада 2012.
- Smith, 2007, с. 649.
- Gay, Kathlyn (2012). Eleanor Roosevelt. American Dissidents: An Encyclopedia of Activists, Subversives, and Prisoners of Conscience. ABC-CLIO. с. 508. ISBN .
- Beasley, Maurine Hoffman; Holly Cowan Shulman; Henry R. Beasley (2001). The Eleanor Roosevelt Encyclopedia. Greenwood. с. 469—70. ISBN . Процитовано 24 листопада 2012.
- See «The Faith of a First Lady: Eleanor Roosevelt's Spirituality» Truman Library Institute Dec 6, 2017
- Harold Ivan Smith, Eleanor: A Spiritual Biography: The Faith of the 20th Century's Most Influential Woman (Westminster John Knox Press, 2017) excerpt.
- 1884–1920: Becoming a Roosevelt. The Eleanor Roosevelt Papers Project via George Washington University. оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
- Rowley, 2010, с. 32.
- Goodwin, 1994, с. 79.
- de Kay, 2012, с. 32.
- Endicott Peabody (1857–1944). The Eleanor Roosevelt Papers Project. оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 24 листопада 2012.
- FAQ: Marriage and Family. National Park Service. Процитовано 22 листопада 2022.
- de Kay, 2012, с. 37.
- Rowley, 2010, с. 51.
- Goodwin, 1994, с. 179.
- Rowley, 2010, с. 52.
- Rowley, 2010, с. 81—83.
- Goodwin, 1994, с. 20.
- F. D. Roosevelt Ill of Poliomyelitis. The New York Times. 16 вересня 1921. Процитовано 18 жовтня 2016.
- Ward, Geoffrey C.; Burns, Ken (2014). The Roosevelts: An Intimate History. New York: Alfred A. Knopf. с. 236. ISBN .
- Goldman, Armond S.; Goldman, Daniel A. (2017). Prisoners of Time: The Misdiagnosis of FDR's 1921 Illness. EHDP Press. ISBN .
- Goodwin, 1994, с. 118.
- Rowley, 2010, с. 134—136.
- Val-Kill in Hyde Park, a NY. National Trust for Historic Preservation. Процитовано 10 грудня 2013.
- Rowley, 2010, с. 131.
- Rowley, 2011, с. 128.
- Hansen, Chris (2012). Enfant Terrible: The Times and Schemes of General Elliott Roosevelt. Able Baker Press. ISBN .
- The New York Times, obituary, October 28, 1990.
- Raymond, Raymond James (Winter 1985). David Gray, the Aiken Mission, and Irish Neutrality, 1940–41. Diplomatic History. 9: 55—71. doi:10.1111/j.1467-7709.1985.tb00522.x. JSTOR 24911654.
- MRS. WATERBURY WEDS.; Divorced Wife of Polo Player Married to David Gray in Poughkeepsie. The New York Times. 14 жовтня 1914. с. 11.
- Glines, C.V. (July 1997). 'Lady Lindy': The Remarkable Life of Amelia Earhart. Aviation History: 47.
- Goodwin, 1994, с. 221.
- Cook, 1999, с. 2.
- Faber, Doris (1980). The Life of Lorena Hickok: E.R.'s Friend. New York: William Morrow. с. 111.
- Baker, Russell (9 червня 2011). The Charms of Eleanor. The New York Review of Books. оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 22 листопада 2012.
- Faderman, Lillian (1991). Odd Girls and Twilight Lovers: A History of Lesbian Life in Twentieth-Century America. Penguin Books Ltd. с. 99.
- Question: Why is Eleanor Roosevelt's FBI file so large?. George Washington University.
- FBI Files on Eleanor Roosevelt. PBS.
- Goodwin, 1994, с. 222–223.
- Rowley, Hazel (2010a). Franklin and Eleanor: An Extraordinary Marriage (вид. 1st). Picador. ISBN . Процитовано 13 березня 2015.
- Rowley, 2010, с. 185.
- Goodwin, 1994, с. 222.
- Felsenthal, Carol (10 травня 1992). . Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 18 грудня 2012.
- Rupp, Leila J. (1980). 'Imagine My Surprise': Women's Relationships in Historical Perspective. Frontiers: A Journal of Women Studies. 5 (3): 61—70. doi:10.2307/3346519. JSTOR 3346519.
- McCarthy, Abigail (19 квітня 1992). . The Washington Post. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 18 грудня 2012.
- Cook, Blanche Wiesen (5 липня 1993). Eleanor – loves of a First Lady. The Nation.[недоступне посилання]
- Goodwin, 1994, с. 88.
- Smith, 2007, с. 246–247.
- Cook, 1992, с. 429.
- Rowley, 2010, с. 163.
- Smith, 2007, с. 347–348.
- Smith, 2007, с. 248.
- Carrie Chapman Catt (1859–1947). iastate.edu.
- Goodwin, Doris Kearns (2008). No Ordinary Time: Franklin & Eleanor Roosevelt: The Home Front in World War II. Simon and Schuster. с. 102. ISBN .
- Burns, Eric (2017). Someone to Watch Over Me: A Portrait of Eleanor Roosevelt and the Tortured Father Who Shaped Her Life. Pegasus Books. с. 131. ISBN .
- Cook, Blanche Wiesen (2000). Eleanor Roosevelt Volume 2. Penguin. с. 316—317. ISBN .
- Michelle Mart, «Eleanor Roosevelt, Liberalism, and Israel.» Shofar (2006) 24#3: 58–89 Online.
- Monty N. Penkower, «Eleanor Roosevelt and the Plight of World Jewry» Jewish Social Studies (1987) 49#2:pp. 125—136 online
- Rowley, 2010, с. 94—95.
- Rowley, 2010, с. 95.
- Rowley, 2010, с. 128.
- Al Smith. George Washington University. Процитовано 27 травня 2008.C-SPAN Booknotes: Peter Collier: The Roosevelts: An American Saga [program transcript]. 7 серпня 1994. Процитовано 18 вересня 2014.
- Rowley, 2010, с. 147—51.
- Goodwin, 1994, с. 26.
- Todhunter School. The Eleanor Roosevelt Papers Project. оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 26 листопада 2012.
- Cook, 1999, с. 12.
- Val-Kill. The Old House Web. Процитовано 30 грудня 2015.
- Goodwin, 1994, с. 89–91.
- Cook, 1999, с. 19.
- Cook, 1999, с. 1.
- Goodwin, 1994, с. 10, 133.
- Goodwin, 1994, с. 10.
- Primary Resources: My Day, Key Events. American Experience. Public Broadcasting Service. оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
- . Firstladies.org. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
- Cook, 1999, с. 3.
- Goodwin, 1994, с. 209.
- Brody, J. Kenneth (2017). Crucible of a Generation: How the Attack on Pearl Harbor Transformed America. Taylor & Francis. с. 72. ISBN .
- Phi Beta Kappa Society. Facebook. Процитовано 23 серпня 2019.
- Transcript: Eleanor Roosevelt. American Experience. Public Broadcasting Service. оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
Eleanor's visit to a mine was satirized in a famous cartoon. 'It was indicated to me,' she responded, 'that there was certainly something the matter with a woman who wanted to see so much and know so much.
- Mark M. Perlberg, Anna Eleanor Roosevelt in World Book Encyclopedia Yearbook (1963). Chicago: Field Enterprises, p. 437.
- Dickson, Paul; Allen, Thomas B. (February 2003). . Smithsonian Magazine. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
- Cook, 1999, с. 46.
- Mills, Nicholaus (19 вересня 2011). A historical precedent that might prove a bonus for Occupy Wall Street. The Guardian. оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2012.
- Which Rose Was Named for Eleanor Roosevelt? | Home Guides | SF Gate. Homeguides.sfgate.com. 6 березня 2013. Процитовано 1 вересня 2016.
- Eleanor Roosevelt Retains Top Spot as America's Best First Lady Michelle Obama Enters Study as 5th, Hillary Clinton Drops to 6th Clinton Seen First Lady Most as Presidential Material; Laura Bush, Pat Nixon, Mamie Eisenhower, Bess Truman Could Have Done More in Office Eleanor & FDR Top Power Couple; Mary Drags Lincolns Down in the Ratings (PDF). scri.siena.edu. Siena Research Institute. 15 лютого 2014. Процитовано 16 травня 2022.
- Ranking America's First Ladies Eleanor Roosevelt Still #1 Abigail Adams Regains 2nd Place Hillary moves from 5th to 4th; Jackie Kennedy from 4th to 3rd Mary Todd Lincoln Remains in 36th (PDF). Siena Research Institute. 18 грудня 2008. Процитовано 16 травня 2022.
- Eleanor Roosevelt, Hillary Clinton Top First Lady Poll (PDF). scri.siena.edu. Sienna College. 10 січня 1994. Процитовано 23 жовтня 2022.
- 2014 Power Couple Score (PDF). scri.siena.edu/. Siena Research Institute/C-SPAN Study of the First Ladies of the United States. Процитовано 9 жовтня 2022.
- Records of the National Youth Administration [NYA]. Archives.gov. 15 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- . Digital.library.okstate.edu. Архів оригіналу за 2 січня 2012. Процитовано 31 серпня 2016.
- . Eleanor Roosevelt National Historic Site. 19 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 23 серпня 2019.
- National Youth Administration. Teaching Eleanor Roosevelt Glossary.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 22 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- National Youth Administration. Gwu.edu. 7 травня 1934. Процитовано 31 серпня 2016.
- Goodwin, 1994, с. 85.
- Cook, 1999, с. 130–31.
- Cook, 1999, с. 132.
- Cook, 1999, с. 137.
- Cook, 1999, с. 139–140.
- Cook, 1999, с. 152.
- Cook, 1999, с. 141.
- Cook, 1999, с. 143–144.
- Cook, 1999, с. 135.
- Arthurdale. The Eleanor Roosevelt Papers Project. оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
- Cook, 1999, с. 151.
- Goodwin, 1994, с. 85–86.
- Goodwin, 1994, с. 162–163.
- Goodwin, 1994, с. 163.
- Cook, 1999, с. 358.
- Beasley, Maureen Hoffman (1987). Eleanor Roosevelt and the Media: A Public Quest for Fulfillment. с. 102.
- Beito, David (15 листопада 2023). Zora and Eleanor: Toward a Fuller Understanding of the First Lady's Civil Rights Legacy. Independent Institute.
- Beasley, 1986, с. 68.
- Cook, 1999, с. 159.
- Mary McLeod Bethune. American Experience. оригіналу за 21 листопада 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
- Cook, 1999, с. 161.
- DuBois, Ellen Carol (2012). Through Women Eyes (вид. 2). New York: Bedford/St. Martin's. с. 566. ISBN .
- Dumenil, Lynn (2012). Through Women's Eyes (вид. 2). New York: Bedford/St. Martin's. ISBN .
- Barry, Dan (24 грудня 2009). From New Deal to New Hard Times, Eleanor Endures. The New York Times. Процитовано 28 листопада 2011.
- Kenny, Hamill (1945). West Virginia Place Names: Their Origin and Meaning, Including the Nomenclature of the Streams and Mountains. Piedmont, WV: The Place Name Press. с. 224.
- Cook, 1999, с. 179–181, 243–247.
- Cook, 1999, с. 188, 245.
- Goodwin, 1994, с. 351–354.
- Goodwin, 1994, с. 370–71, 522.
- Goodwin, 1994, с. 445–46.
- Goodwin, 1994, с. 164–65.
- Beito, David T. (2023). The New Deal's War on the Bill of Rights: The Untold Story of FDR's Concentration Camps, Censorship, and Mass Surveillance (вид. First). Oakland: Independent Institute. с. 156—158. ISBN .
- Goodwin, 1994, с. 296.
- Goodwin, 1994, с. 323.
- Goodwin, 1994, с. 297.
- Jewish Women's Archives: "Elinor Morgenthau (1891—1949) by Edna S. Friedberg retrieved October 14, 2015
- Homesteaders' Descendants Recall 'Old' Norvelt. Pittsburgh Tribune-Review. 14 липня 2006. Процитовано 17 лютого 2012.[недоступне посилання]
- Norvelt Historical Marker. explorepahistory.com. Процитовано 17 лютого 2012.
- Beasley, 1986, с. 67.
- First Lady Biography: Eleanor Roosevelt. The National First Ladies Library. оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
- Cook, 1999, с. 47.
- Iris Turner Kelso: Introduction. beta.wpcf.org. Процитовано 13 жовтня 2013.
- «Press Conferences for Mrs. Roosevelt.» Trenton (NJ) Daily Times, February 26, 1933, p. 7.
- «First Lady Charms Women News Writers, Says Visitor.» Milwaukee Journal, August 10, 1933, p. 19.
- Cook, 1999, с. 11.
- Beasley, 1986, с. 71–72.
- Beasley, 1986, с. 72.
- Beasley, 1986, с. 69.
- The Press: First Lady's Home Journal. Time (амер.). 8 березня 1937. ISSN 0040-781X. Процитовано 23 серпня 2019.
- Hill, Michael (23 грудня 1999). The Rediscovery Of Lorena Hickok; Eleanor Roosevelt's Friend Finally Getting Recognition. The Seattle Times. оригіналу за 19 вересня 2012.
- Corrigan, Maureen (17 жовтня 2018). What Would Eleanor Do? 'If You Ask Me' Revisits Roosevelt's Advice Columns. NPR. Процитовано 25 серпня 2019.
- Hanes, Stephanie (10 жовтня 2018). 'If You Ask Me' is a delightful compendium of the thoughts of Eleanor Roosevelt. The Christian Science Monitor. Процитовано 25 серпня 2019.
- Beasley, 1986, с. 66, 73.
- «Movies Discussed by Mrs. Roosevelt.» New York Times, July 10, 1934, p. 19.
- "Unofficially, Mrs. Roosevelt Discusses Sundry Subjects. "Milwaukee Journal, July 10, 1934, p. 11.
- «Mrs. Roosevelt Begins New Typewriter Series.» Broadcasting Magazine, November 15, 1934, p. 8.
- «Radio Government.» Broadcasting Magazine, January 1, 1935, p. 18.
- «Mrs. Roosevelt Series.» Broadcasting Magazine, February 1, 1935, p. 10.
- «Radio Sells Shoes.» Broadcasting Magazine, June 1, 1935, p. 35.
- «Eleanor Roosevelt's Pictorial Life Story.» Movie and Radio Guide, October 24, 1941, p. 40.
- Washburne, Seth. The Thirsty 13th: The U.S. Army Air Corps 13th Troop Carrier Squadron, pp. 354, Thirsty 13th LLC, New York, NY, 2011.
- Goodwin, 1994, с. 82–83.
- Goodwin, 1994, с. 98–101.
- Goodwin, 1994, с. 102–103.
- Goodwin, 1994, с. 174–175.
- Goodwin, 1994, с. 176.
- Goodwin, 1994, с. 280–81.
- Goodwin, 1994, с. 323–24.
- Goodwin, 1994, с. 324–326.
- Goodwin, 1994, с. 379–84.
- Goodwin, 1994, с. 465.
- Goodwin, 1994, с. 467–68.
- Goodwin, 1994, с. 467.
- Herman, Arthur. Freedom's Forge: How American Business Produced Victory in World War II, pp. 260, 272, Random House, New York, NY, 2012.
- Goodwin, 1994, с. 364.
- Goodwin, 1994, с. 365.
- Goodwin, 1994, с. 413–16.
- . Red Tail Squadron. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
- Moye, J. Todd. Freedom Flyers: The Tuskeegee Airmen of World War II. New York: Oxford University Press (USA), 2010.
- Black, Conrad (2005). Franklin Delano Roosevelt: Champion Of Freedom. PublicAffairs. с. 988. ISBN . Процитовано 23 листопада 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Casey, Steven (2005). The Campaign to Sell a Harsh Peace for Germany to the American Public, 1944–1948 (PDF). History (англ.). 90 (297): 62—92. doi:10.1111/j.1468-229X.2005.00323.x. ISSN 0018-2648.
- Lash, 1971, с. 929—930.
- Goodwin, 1994, с. 632.
- Rowley, 2010, с. 288.
- Rowley, 2010, с. 289.
- History of the FDR Library and Museum. Franklin D. Roosevelt Presidential Library and Museum. оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
- Glendon, 2001, с. 31.
- Glendon, 2001, с. 33.
- Glendon, 2001, с. 170.
- Glendon, 2001, с. 169–70.
- Mrs. Roosevelt Sees U.S. Uncertain on U.N. (PDF). The New York Times. 18 лютого 1947.
![image]()
(необхідна підписка) - Human Rights Commission. Eleanor Roosevelt National Historic Site. 2003. Процитовано 17 листопада 2010.
- The United Nations Prize in the Field of Human Rights (PDF). United Nations High Commissioner for Human Rights. (PDF) оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
- Document card | FAO | Food and Agriculture Organization of the United Nations. www.fao.org. Процитовано 8 березня 2021.
- Ruxin, Joshua (1996). Hunger, Science, and Politics: FAO, WHO, and Unicef Nutrition Policies, 1945-1978. UN. с. 43—44.
- Correspondence: 1948. Trumanlibrary.org. оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 13 березня 2010.
- Lash, Joseph P. (1972). Eleanor: The Years Alone. New American Library. ISBN ., pp. 156–65, 282.
- Beasley, Eleanor Roosevelt Encyclopedia pp. 498—502
- Francis Joseph Cardinal Spellman (1889–1967). The Eleanor Roosevelt Papers Project. оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 7 грудня 2012.
- Deborah Elizabeth Whaley (1 вересня 2010). Disciplining Women: Alpha Kappa Alpha, Black Counterpublics, and the Cultural Politics of Black Sororities. SUNY Press. с. 43–. ISBN .
- Austin Bogues (14 липня 2008). Sorority Celebrates Michelle Obama's Acceptance. The New York Times.
- Beasley, Eleanor Roosevelt Encyclopedia, p. 276.
- Rowley, 2010, с. 297.
- A portion of a verbal presentation by Judith Nies on Book TV June 19, 2008, concerning her autobiography, The Girl I Left Behind
- Lois Scharf in Beasley, ed. Eleanor Roosevelt Encyclopedia pp. 164–65.
- Critical Lives: Eleanor Roosevelt p. 242
- Stenner, David (2019). Globalizing Morocco : transnational activism and the post-colonial state. Stanford, California. с. 147. ISBN . OCLC 1082294927.
- J. Brandon Rigoni and Bailey Nelson (28 грудня 2006). Most Admired Man and Woman | Gallup Historical Trends. Gallup.com. Процитовано 31 серпня 2016.
- Bay of Pigs Chronology. nsarchive2.gwu.edu. Процитовано 29 квітня 2020.
- «Health». in Beasley, Maurine Hoffman; Holly Cowan Shulman; Henry R. Beasley (2001). The Eleanor Roosevelt Encyclopedia. Greenwood Publishing Group. с. 230—32. ISBN . Процитовано 10 грудня 2012.
- James Malanowski (17 липня 1959). Dead & Famous; Where the Grim Reaper has Walked in New York. Spy. Процитовано 10 квітня 2013.
- U.S. Flags Flying at Half-Staff As a Tribute to Mrs. Roosevelt (PDF). The New York Times. 9 листопада 1962. Процитовано 1 квітня 2009.
- Dunlap, David W. (7 листопада 2012). 50 Years After Her Death, Eleanor Roosevelt's Admirers Will Celebrate Her Life. The New York Times. оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
- Eleanor Roosevelt Dies (1962). . 1962. Процитовано 26 жовтня 2018.
- Stephen O. Muskie (1982). Campobello: Roosevelt's Beloved Island.
- Franklin D. Roosevelt Memorial. Trust for the National Mall (амер.). 21 жовтня 2019. Процитовано 3 липня 2023.
- Statue of First Lady Eleanor Roosevelt at the Franklin Delano Roosevelt Memorial, Washington, D.C. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 3 липня 2023.
- Works by Eleanor Roosevelt | Eleanor Roosevelt Papers Project | The George Washington University. erpapers.columbian.gwu.edu (англ.). Процитовано 11 вересня 2018.
- Eleanor Roosevelt's White House Portrait Session. White House Historical Association. 4 лютого 2011. Процитовано 8 грудня 2016.
- Roosevelt, Eleanor (16 грудня 1949). My Day. The Eleanor Roosevelt Papers Digital Edition. Department of History, Columbian College of Arts and Sciences. Процитовано 8 грудня 2016.
- Public Tour by Room; Vermeil Room. whitehouse.gov. Процитовано 8 грудня 2016 — через National Archives.
- Roosevelt, Eleanor – National Women's Hall of Fame. Womenofthehall.org. Процитовано 1 вересня 2016.
- Resources Tools & References. . AAUW. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Martin, Douglas (5 жовтня 1996). Eleanor Roosevelt Honored in Hometown Today. The New York Times.
- Jean Parker Phifer, Public Art New York (New York and London: W.W. Norton & Company, 2009).
- . Clinton2.nara.gov. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 5 жовтня 2013.
- The Gallup Poll 1999. Wilmington, DE: Scholarly Resources Inc. 1999. pp. 248—249.
- . Center for American Women and Politics. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014.
- Eleanor Roosevelt. The My Hero Project – Eleanor Roosevelt. 6 грудня 2007. Процитовано 7 грудня 2016.
- Bibliography (PDF). National Park Service. Процитовано 7 грудня 2016.
- An Open Letter From Secretary Lew. 20 квітня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- 1948: Eleanor Roosevelt. 5 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.
- 2023 American Women Quarters™ Program Honorees Announced. U.S. Mint. Процитовано 31 березня 2022.
- Eleanor Roosevelt School, National Register of Historic Places Registration Form, NPS Form 10-900. United States Department of the Interior, National Park Service. 16 квітня 2010.
- Eleanor Roosevelt School, NPGallery Asset Detail. National Park Service, U.S. Department of the Interior. Процитовано 26 березня 2021.
- Chozick, Amy (12 травня 2015). Report by Clinton Adviser Proposes 'Rewriting' Decades of Economic Policy. The New York Times. Процитовано 2 червня 2015.
- About Us. Roosevelt Institute. Процитовано 2 червня 2015.
- Ahsan, Naomi; Morris, Jessica (20 лютого 2013). Roosevelt Institute Campus Network Offers Summer Opportunities for Student Organizers. The Nation. Процитовано 2 червня 2015.
- ERHS History: Overview. Eleanor Roosevelt High School. Процитовано 2 лютого 2018.
- Bennett, Andrea (5 вересня 2006). Eleanor Roosevelt High opens its doors. Inland Valley Daily Bulletin.
- OBITUARIES: Arthur Blake. Т. 318. 3 квітня 1985. с. 87.
- Jacob Smith (2011). Spoken Word: Postwar American Phonograph Culture. University of California Press. с. 126—129. ISBN .
- Obituaries: Arthur Blake. 25 липня 1985. с. 21.
- Kathryn Bishop-Sanchez (2021). Creating Carmen Miranda: Race, Camp, and Transnational Stardom. Vanderbilt University Press. ISBN .
- Crowther, Bosley (2007). . The New York Times. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 9 листопада 2008.
- Preserved Projects. Academy Film Archive.
- Goodman, Walter (11 квітня 1976). Remembering Martin Luther King. The New York Times.
- Woods, Sherry (12 лютого 1979). She recalls many presidents, but Lillian Parks is no gossip. The Miami News.
- Writers Guild Confers Awards. Los Angeles Times. 4 квітня 1980.
- Golden Globe Nominees Announced. Los Angeles Times. 9 січня 1980.
- Emmys Presented in 24 Crafts. Los Angeles Times. 10 вересня 1979.
- Margulies, Lee (10 серпня 1979). 'MASH,' 'Backstairs' and 'Lou Grant' Lead the Pack. Los Angeles Times.
- 'Lou Grant Show' receives 15 Emmy nominations. San Francisco Examiner. 7 серпня 1980.
- Clines, Francis X. (25 червня 1996). Mrs. Clinton Calls Sessions Intellectual, Not Spiritual. The New York Times.
- Wheen, Francis (26 липня 2000). Never mind the pollsters. The Guardian. Manchester.
- Clinton, Hillary Rodham (2003). Living History. New York: Simon & Schuster. , pp. 258–59
- Sharon Deeds; Catherine Chastain; Association for Library Service to Children (2001). The new books kids like. ALA Editions. с. 74. ISBN .
- Ge, Linda (12 вересня 2015). Creative Arts Emmys: The Complete Winners List. The Wrap. Процитовано 13 вересня 2015.
- Ken Burns' 'The Roosevelts' Docu His Most Streamed to Date. Deadline Hollywood. 22 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- Isabelle Fuhrman Joins Kevin Connolly-Helmed 'Dear Eleanor'. Deadline Hollywood. 23 травня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
- Sealover, Ed (14 лютого 2013). Hollywood comes to Colorado: 3 films to be made here under incentives program. Denver Business Journal. Процитовано 11 червня 2013.
Джерела
- Beasley, Maurine (December 1986). Eleanor Roosevelt's Vision of Journalism: A Communications Medium for Women. Presidential Studies Quarterly. 16 (1): 66—75. JSTOR 27550311.
- Beasley, Maurine Hoffman; Shulman, Holly Cowan; Beasley, Henry R., ред. (30 грудня 2000). The Eleanor Roosevelt Encyclopedia. Greenwood Publishing Group. ISBN .
- Beasley, Maurine H. (21 жовтня 2010). Eleanor Roosevelt: Transformative First Lady. University Press of Kansas. ISBN . 304 pages; biography that emphasizes how she used the media to pursue her activism.
- Cook, Blanche Wiesen (1992). Eleanor Roosevelt, Vol. 1: 1884–1933. Viking. ISBN .
- Cook, Blanche Wiesen (1999). Eleanor Roosevelt, Vol. 2: 1933–1938. Viking. ISBN . Процитовано 26 листопада 2012.
- de Kay, James Tertius (2012). Roosevelt's Navy. New York: Pegasus. с. 9—10. ISBN .
- Gerber, Robin (2003). Leadership the Eleanor Roosevelt Way. Penguin Random House. ISBN .
- Glendon, M. A. (2000). John P. Humphrey and the Drafting of the Universal Declaration of Human Rights. Journal of the History of International Law. 2 (2): 250—260. doi:10.1163/15718050020956858.
- Glendon, Mary Ann (2001). A World Made New: Eleanor Roosevelt and the Universal Declaration of Human Rights. Random House. ISBN .
- Goodwin, Doris Kearns (1994). No Ordinary Time. Simon & Schuster. ISBN .
- Lachman, Seymour P. (1 січня 1965). The Cardinal, the Congressmen, and the First Lady. Journal of Church and State. 7 (1): 35—66. doi:10.1093/jcs/7.1.35.
- Lash, Joseph P. (1971). Eleanor and Franklin. New York City: W.W. Norton. ISBN .
- Lash, Joseph P. (1972). Eleanor: The Years Alone. William S. Konecky. ISBN .
- O'Farrell, Brigid (2010). She Was One of Us: Eleanor Roosevelt and the American Worker. Cornell University Press. ISBN .304 pages
- Peyser, Mark; Dwyer, Timothy (2015). Hissing Cousins: The Untold Story of Eleanor Roosevelt and Alice Roosevelt Longworth. Doubleday. ISBN .
- Pfeffer, Paula F. (September 1996). Eleanor Roosevelt and the National and World Women's Parties. Historian. 59 (1): 39—58. doi:10.1111/j.1540-6563.1996.tb00983.x.
- Pottker, Jan (1 квітня 2005). Sara and Eleanor: The Story of Sara Delano Roosevelt and Her Daughter-In-Law, Eleanor Roosevelt. Macmillan. ISBN . 416 pages
- Rowley, Hazel (2011). Franklin and Eleanor: An Extraordinary Marriage. Melbourne University Publishing. ISBN .
- Rowley, Hazel (2010). Franklin and Eleanor: An Extraordinary Marriage. Farrar, Straus and Giroux. ISBN .
- Smith, Jean Edward (2007). FDR. Random House. ISBN .
Історіографія
- Первые леди Америки [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Provizer, Norman W. «Eleanor Roosevelt Biographies», in Pederson, William D. (2011). A Companion to Franklin D. Roosevelt. Blackwell Companions to American History. Wiley-Blackwell. с. 15—33. ISBN .A Companion to Franklin D. Roosevelt. Blackwell Companions to American History. Wiley-Blackwell. pp. 15–33. ISBN .
- Beauchamp, Angela (Spring 2020). I Will Not Be Your Little China Doll: Representations of Eleanor Roosevelt in Film and Television. Americana: The Journal of American Popular Culture. 19 (1).
Посилання
- First lady United States [ 1 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ruzvelt pochatok terminu kinec terminu Eleonora Ruzvelt angl Anna Eleanor Rooseveltangl Eleanor Roosevelt 1 2 d Q83396 P1559 LANGUAGE UK Im ya pri narodzhenniangl Anna Eleanor Roosevelt 4 Narodilasya11 zhovtnya 1884 1884 10 11 Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA 6 7 Pomerla7 listopada 1962 1962 11 07 78 rokiv Verhnij Ist Sajd Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA tuberkulozPohovannyad 8 Gromadyanstvo SShANacionalnistamerikankaMisce prozhivannyaNyu Jork Vashington Gajd ParkDiyalnistdiplomat pismennicya avtobiografka politichna diyachka aktivistka za prava zhinok zhurnalistka antivoyenna aktivistka pravozahisnicyaGaluzprava lyudini politika i filantropiyaAlma materNova shkola i d 1902 Znannya movanglijska 9 10 i francuzkaZakladBrandejskij universitet i Organizaciya Ob yednanih NacijChlenstvod i dPosada34 a Persha ledi SShAPoperednikLu GuverNastupnikBess TrumenPartiyaDemokratichna partiya SShAKonfesiyaYepiskopalna cerkvaRiddBatkod 11 12 Matid 11 12 RodichiTeodor Ruzvelt dyadko Brati sestridU shlyubi zFranklin Delano Ruzvelt 11 12 Ditid 4 12 d 12 d 12 d 4 12 d 4 12 i d 4 12 AvtografNagorodid 1968 d 1960 Nacionalna zala slavi zhinok 1973 Premiya Nansena 1954 d 1952 d 1948 d d 1948 IMDbID 0740482Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Eleono ra Ru zvelt angl Anna Eleanor Roosevelt MFA ˈaene ˈɛlenɔr ˈroʊzeˌvɛlt 11 zhovtnya 1884 Nyu Jork 7 listopada 1962 Nyu Jork amerikanska derzhavna diyachka diplomatka zhurnalistka pismennicya antivoyenna aktivistka ta feministka Persha ledi SShA 1933 1945 Pleminnicya 26 go prezidenta SShA Teodora Ruzvelta druzhina 32 go prezidenta SShA Franklina Delano Ruzvelta Buduchi pershoyu ledi SShA bagato zrobila dlya prav zhinok za sho yiyi vshanovano na Poversi spadshini Dzhudi Chikago Zavdyaki svoyim podorozham gromadskij diyalnosti ta advokatskij diyalnosti vona znachnoyu miroyu pereosmislila rol pershoyi ledi Z 1945 po 1952 rik Ruzvelt buv delegatom Spoluchenih Shtativ u Generalnij Asambleyi OON i vzyav na sebe providnu rol u rozrobci tekstu Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini U 1948 roci asambleya aploduvala yij stoyachi pislya prijnyattya Deklaraciyi Prezident Garri Trumen piznishe nazvav yiyi Pershoyu ledi svitu na znak povagi do yiyi dosyagnen u sferi prav lyudini Ruzvelt bula chlenom vidatnih i bagatih amerikanskih simej i i pleminniceyu prezidenta Teodora Ruzvelta U neyi bulo neshaslive ditinstvo vona perezhila smert oboh batkiv i odnogo z brativ u molodomu vici U 15 rokiv vona vidviduvala Allensvudsku akademiya internat u Londoni de gliboko vplinula yiyi zasnovnicya i direktorka Povernuvshis do SShA u 1905 roci vona vijshla zamizh za svogo p yatogo dvoyuridnogo brata Franklina Delano Ruzvelta U 1906 1916 rokah vona narodila shistoh ditej odne z yakih pomerlo v ditinstvi Shlyub Ruzveltiv uskladnivsya pislya togo yak u 1918 roci Eleonora diznalasya pro roman cholovika zi svoeyu socialnoyu sekretarkoyu Zavdyaki poserednictvu yiyi svekruhi Sari yaka silno pidtrimuvala sim yu finansovo zv yazok buv oficijno pripinenij Pislya cogo obidva partneri pochali dotrimuvatisya nezalezhnih planiv i Eleonor priyednalasya do Zhinochoyi profspilkovoyi ligi ta stala aktivnoyu v Demokratichnij partiyi shtatu Nyu Jork Eleonora dopomogla perekonati Franklina zalishitisya v politici pislya togo yak u 1921 roci vin buv urazhenij paralitichnoyu hvoroboyu yaka koshtuvala jomu hodbi i vona pochala vistupati z promovami ta z yavlyatisya na zahodah peredvibornoyi kampaniyi zamist nogo Pislya obrannya Franklina gubernatorom Nyu Jorka v 1928 roci ta protyagom reshti derzhavnoyi kar yeri Franklina v uryadi Ruzvelt regulyarno vistupav na publici vid jogo imeni i yak persha ledi poki yiyi cholovik buv prezidentom vona znachno zminila ta pereosmislila rol U svij chas Ruzvelt bula odniyeyu z najvplivovishih zhinok u sviti Prote u svoyi ranni roki vona bula superechlivoyu pershoyu ledi cherez svoyu vidvertist osoblivo shodo yiyi prosuvannya gromadyanskih prav afroamerikanciv Vona bula pershoyu druzhinoyu prezidenta yaka provodila regulyarni pres konferenciyi pisala shodennu kolonku v gazeti pisala shomisyachnu kolonku v zhurnali vela shotizhneve radioshou ta vistupala na nacionalnomu partijnomu z yizdi Kilka raziv vona publichno vislovlyuvala nezgodu z politikoyu svogo cholovika Vona zapochatkuvala eksperimentalnu spilnotu v Arturdejli Zahidna Virdzhiniya dlya simej bezrobitnih shahtariv yaku piznishe bagato hto vvazhav nevdaloyu Vona vistupala za rozshirennya rolej zhinok na robochomu misci gromadyanski prava afroamerikanciv i amerikanciv azijskogo pohodzhennya ta prava bizhenciv Drugoyi svitovoyi vijni Pislya smerti cholovika v 1945 roci Ruzvelt zalishalasya aktivnoyu v politici protyagom reshti 17 rokiv svogo zhittya Vona napolyagala na tomu shob Spolucheni Shtati priyednalisya do OON i pidtrimali yiyi i stala yiyi pershoyu delegatkoyu Vona bula pershoyu golovoyu Komisiyi OON z prav lyudini ta keruvala rozrobkoyu Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Piznishe vona ocholila prezidentsku komisiyu zi stanovisha zhinok pri administraciyi Dzhona F Kennedi Do momentu smerti Ruzvelt vvazhalasya odniyeyu z najshanovnishih zhinok u sviti New York Times u nekrolozi nazvala yiyi ob yektom majzhe zagalnoyi povagi U 1999 roci vona posila dev yate misce v pershij desyatci spisku najbilsh shanovanih lyudej HH stolittya za versiyeyu Gellapa a takozh bula viznana zhinkoyu yaku najbilshe shanuvali za trinadcyat riznih rokiv mizh 1948 i 1961 rokami v shorichnomu zhinochomu rejtingu najbilsh shanovanih Gellapa Periodichni opituvannya sho provodyatsya Doslidnickim institutom Siyenskogo koledzhu nezminno pokazuyut sho istoriki ocinyuyut Ruzvelt yak najvidatnishu amerikansku pershu ledi Osobiste zhittyaRannye zhittya Ruzvelt u ditinstvi 1887 rik Anna Eleonora Ruzvelt narodilasya 11 zhovtnya 1884 roku v Mangetteni Nyu Jork u rodini svitskij sim yi i Z rannogo ditinstva vona volila shob yiyi nazivali po batkovi Eleonora Cherez svogo batka vona bula pleminniceyu prezidenta Teodora Ruzvelta starshij brat batka Cherez svoyu matir vona bula pleminniceyu tenisnih chempioniv Valentajna Gilla Velli Golla III ta Edvarda Ladlou Golla Mama prozvala yiyi babuseyu oskilki v ditinstvi vona povodilasya zanadto serjozno Za harakterom ditina bula sorom yazlivoyu j lyubila samotu Anna emocijno vidkinula Eleonor a takozh trohi soromilasya nibito prostoti donki U Ruzvelta bulo dva molodshih brata Elliott molodshij i Goll U neyi takozh buv zvedenij brat Elliott Ruzvelt Mann cherez roman yiyi batka z Keti Mann sluzhniceyu sim yi Ruzvelt narodilasya u sviti velicheznogo bagatstva ta privileyiv oskilki yiyi sim ya bula chastinoyu nyu jorkskogo vishogo suspilstva yake nazivali puhlyami 19 travnya 1887 roku dvorichna Ruzvelt bula na bortu SS Britannic zi svoyimi batkom matir yu ta titkoyu Tissi koli vin zitknuvsya z White Star Liner SS Celtic Yiyi spustili v ryatuvalnu shlyupku i razom z batkami vidvezli na Seltik ta povernuli v Nyu Jork Pislya ciyeyi tragichnoyi podiyi Eleonora vse zhittya boyalasya korabliv i morya 7 grudnya 1892 roku vona vtratila matir yaka pomerla vid difteriyi Nastupnogo travnya vid tiyeyi zh hvorobi pomer Elliott molodshij Yiyi batko alkogolik uv yaznenij u sanatoriyi pomer 14 serpnya 1894 roku vistribnuvshi z vikna pid chas napadu marennya Vin vizhiv pislya padinnya ale pomer vid sudom Vtrati ditinstva Ruzvelt zrobili yiyi shilnoyu do depresiyi protyagom usogo zhittya Piznishe yiyi brat Goll strazhdav vid alkogolizmu Pered smertyu batka vin blagav yiyi vistupati yak mati shodo Golla i ce bulo prohannya yake vona vikonuvala do kincya zhittya Golla Ruzvelt obozhnyuvala Golla i koli vin vstupiv do shkoli Groton u 1907 roci vona suprovodzhuvala jogo yak naglyadachka Poki vin vidviduvav Groton vona pisala jomu majzhe shodnya ale zavzhdi vidchuvala vidtinok provini za te sho u Gola ne bulo bilsh povnocinnogo ditinstva Vona otrimuvala zadovolennya vid bliskuchoyi uspishnosti Golla v shkoli ta pishalasya jogo bagatma akademichnimi dosyagnennyami sered yakih buv stupin magistra inzheneriyi v Garvardi Shkilna fotografiya 14 richnoyi Ruzvelt 1898 rik Pislya smerti batkiv Ruzvelt vihovuvalas u rodini svoyeyi babusi po materinskij liniyi Meri Livingston Ladlou Goll iz rodini Livingstoniv u Tivoli Nyu Jork U ditinstvi vona bula nevpevnenoyu v sobi zhadala laski i vvazhala sebe gidkim kachenyam Odnak u 14 rokiv Ruzvelt pisala sho zhittyevi perspektivi ne povnistyu zalezhat vid fizichnoyi krasi nezalezhno vid togo naskilki prostoyu mozhe buti zhinka yaksho na yiyi oblichchi vidbiti pravda ta viddanist vona vsih privabit Ruzvelt navchalasya privatno i za zaohochennya yiyi titki Anni Bami Ruzvelt u vici 15 rokiv yiyi vidpravili do Allensvudskoyi akademiyi privatnoyi shkoli u Vimbldoni London Angliya de vona navchalasya z 1899 do 1902 rik Direktorka bula vidomoyu pedagogineyu yaka pragnula vihovati nezalezhne mislennya u molodih zhinok Suvestr osoblivo zacikavivsya Ruzvelt yaka navchilasya vilno govoriti po francuzki i nabula vpevnenosti v sobi Ruzvelt i Suvestr pidtrimuvali listuvannya do bereznya 1905 roku koli Suvestr pomerla i pislya cogo Ruzvelt poklala portret Suvestr na yiyi stil i prinisla yij listi z soboyu Dvoyuridna sestra Ruzvelt chij pershij semestr v Allensvudi zbigavsya z ostannim semestrom Ruzvelt skazala sho koli vona pribula do shkoli Ruzvelt bula u shkoli vsim Yiyi vsi lyubili Ruzvelt hotila prodovzhiti navchannya v Allensvudi ale v 1902 roci yiyi poklikala dodomu babusya shob zrobiti svij svitskij debyut U vici 17 rokiv u 1902 roci Ruzvelt zavershila svoyu formalnu osvitu ta povernulasya do Spoluchenih Shtativ yiyi predstavili na balu debyutantok u goteli Voldorf Astoriya 14 grudnya Piznishe yij dali vlasnu vechirku vihid Odnogo razu vona skazala pro svij debyut u publichnij diskusiyi Ce bulo prosto zhahlivo Zvichajno ce bula prekrasna vechirka ale ya bula takoyu neshasnoyu tomu sho divchina yaka vihodit u svit ye absolyutno neshasnoyu yaksho vona ne znaye vsih molodih lyudej Zvichajno ya tak dovgo bula za kordonom sho vtratila zv yazok z usima divchatami yakih znala v Nyu Jorku Ya bula neshasnoyu cherez vse ce Ruzvelt bula aktivnim chlenom Molodizhnoyi ligi Nyu Jorka nezabarom pislya yiyi zasnuvannya vikladayuchi tanci ta gimnastiku v netryah Ist Sajdu Na organizaciyu zvernuli uvagu Ruzvelt yiyi podruga zasnovnicya organizaciyi i rodich cholovichoyi stati yaki kritikuvali grupu za zaluchennya molodih zhinok do gromadskoyi diyalnosti Ruzvelt vse zhittya bula yepiskopatkoyu regulyarno vidviduvala sluzhbi i bula dobre znajoma z Novim Zapovitom Doktor Garold Ivan Smit stverdzhuye sho vona duzhe publichno rozpovidala pro svoyu viru U sotnyah kolonok Mij den i Yaksho vi zapitayete mene vona torkalasya pitan viri molitvi ta Bibliyi Shlyub i simejne zhittya Ruzvelt u vesilnij sukni 1905 rik Vlitku 1902 roku Ruzvelt zustrila p yatogo dvoyuridnogo brata svogo batka Franklina Delano Ruzvelta v poyizdi do Tivoli Nyu Jork U nih zav yazalosya tayemne listuvannya ta roman i 22 listopada 1903 roku voni zaruchilisya Mati Franklina vistupila proti soyuzu i zmusila jogo poobicyati sho oficijno pro zaruchini ne bude ogolosheno protyagom roku Ya znayu yakij bil ya zavdav tobi napisav vin materi pro svoye rishennya Odnak vin dodav Ya znayu svij vlasnij rozum i znav ce protyagom trivalogo chasu i znayu sho ya nikoli ne mig dumati inakshe Sara vzyala svogo sina v karibskij kruyiz u 1904 roci spodivayuchis sho rozluka pridushit roman ale Franklin zalishavsya rishuchim Data vesillya bula priznachena z urahuvannyam prezidenta Teodora Ruzvelta yakij mav buti v Nyu Jorku na paradi do Dnya Svyatogo Patrika i yakij pogodivsya viddati narechenu Para odruzhilasya 17 bereznya 1905 roku na vesilli vlashtovanomu direktorom shkoli Grotona Podruzhkoyu narechenoyi bula yiyi dvoyuridna sestra Korinn Duglas Robinson Vesillya vidbulosya v Nyu Jorku Prisutnist Teodora Ruzvelta na ceremoniyi bula novinoyu na pershih storinkah The New York Times ta inshih gazet Koli jogo zapitali pro te sho vin dumaye pro soyuz Ruzvelt Ruzvelt prezident skazav Ce dobre shob im ya zalishalosya v sim yi Poperedno para provela tizhnevij medovij misyac u Gajd parku a potim vlashtuvala pribirannya v kvartiri v Nyu Jorku Togo lita voni virushili u oficijnij medovij misyac trimisyachne turne Yevropoyu Povernuvshis do SShA molodyata oselilisya v budinku v Nyu Jorku yakij nadala mati Franklina a takozh u drugij rezidenciyi v simejnomu mayetku z vidom na richku Gudzon v Gajd parku Nyu Jork Z samogo pochatku Ruzvelt mala superechlivi stosunki zi svoyeyu suvoroyu svekruhoyu Taunhaus yakij Sara podaruvala yim buv z yednanij z yiyi vlasnoyu rezidenciyeyu rozsuvnimi dverima i Sara keruvala oboma domogospodarstvami protyagom desyati rokiv pislya odruzhennya Na pochatku Ruzvelt perezhiv rozlad pid chas yakogo vona poyasnila Franklinu sho meni ne podobalosya zhiti v budinku yakij ni v yakomu razi ne buv moyim u yakomu ya nichogo ne robila i yakij ne predstavlyav togo yak ya hotila zhiti ale malo sho zminilosya Sara takozh namagalasya kontrolyuvati vihovannya svoyih onukiv i Ruzvelt piznishe zgaduvav sho diti Franklina buli bilshe ditmi moyeyi svekruhi nizh moyimi Starshij sin Ruzvelta Dzhejms pam yatav yak Sara kazala svoyim onukam Vasha mati tilki narodila vas ya bilshe vasha mati nizh vasha mati Eleonora i Franklin Ruzvelti z pershimi dvoma ditmi 1908 rik U Ruzvelta i Franklina bulo shestero ditej 1906 1975 1907 1991 Franklin Ruzvelt 1909 1909 1910 1990 1914 1988 1916 1981 Ruzvelt ne lyubila zajmatisya seksom zi svoyim cholovikom Odnogo razu vona skazala svoyij donci Anni sho ce tyazhke viprobuvannya Vona takozh vvazhala sebe nepridatnoyu dlya materinstva piznishe napisala Meni ne prirodno bulo rozumiti malenkih ditej abo raditi yim U veresni 1918 roku Ruzvelt rozpakovuvala odnu z valiz Franklina koli viyavila pachku lyubovnih listiv do nogo vid jogo socialnoyi sekretarki Vin dumav zalishiti druzhinu zaradi Merser Odnak pid tiskom z boku jogo politichnogo radnika Luyisa Gova ta jogo materi yaka pogrozhuvala pozbaviti Franklina spadshini yaksho vin rozluchitsya para zalishilasya u shlyubi Z cogo momentu yihnij soyuz buv bilshe politichnim partnerstvom Rozcharuvavshis Ruzvelt znovu stala aktivnoyu v gromadskomu zhitti ta vse bilshe zoseredzhuvalasya na svoyij socialnij roboti a ne na roli druzhini U serpni 1921 roku rodina vidpochivala na ostrovi Kampobello Nyu Bransvik Kanada koli u Franklina diagnostuvali paralitichnu hvorobu na toj chas vvazhali poliomiyelit Pid chas hvorobi Ruzvelt zavdyaki doglyadu za neyu jmovirno vryatuvala Franklina vid smerti Jogo nogi nazavzhdi buli paralizovani Koli stupin jogo invalidnosti stav ochevidnim Ruzvelt vela trivalu borotbu zi svoyeyu tesheyu za svoye majbutnye perekonuyuchi cholovika zalishitisya v politici nezvazhayuchi na te sho Sara napolyagala shob vin pishov u vidstavku i stav silskim dzhentlmenom Likar Franklina doktor Vilyam Kin visoko ociniv viddanist Ruzvelta hvoromu Franklinu pid chas jogo hvorobi Vi buli ridkisnoyu druzhinoyu i duzhe muzhno vinesli svij vazhkij tyagar skazav vin progolosivshi yiyi odniyeyu z moyih geroyin Ce stalo perelomnim momentom u trivalij borotbi Eleonori ta Sari i v miru zrostannya publichnoyi roli Eleonori vona vse bilshe vihodila z pid kontrolyu Sari Napruzhenist mizh Saroyu ta Eleonoroyu cherez yiyi novih politichnih druziv zrosla do togo sho rodina pobuduvala kotedzh u Vel Killi v yakomu Eleonor ta yiyi gosti zhili koli Franklin ta diti buli daleko vid Gajd parku Sama Ruzvelt nazvala ce misce Vel Kill u vilnomu perekladi yak vodospad potik z gollandskoyi movi zagalnoyi dlya pershih yevropejskih poselenciv cogo regionu Franklin zaohochuvav svoyu druzhinu rozvivati cyu vlasnist yak misce de vona mogla b realizuvati deyaki zi svoyih idej shodo roboti vzimku dlya silskih robitnikiv i zhinok Shoroku koli Ruzvelt vlashtovuvala piknik u Vel Killi dlya hlopciv pravoporushnikiv yiyi onuka dopomagala yij Vona use zhittya bula poruch iz babuseyu Sigrejvs zoseredila svoyu kar yeru vihovatelki ta bibliotekarki na pidtrimci bagatoh sprav yaki rozpochav i pidtrimuvala Ruzvelt U 1924 roci Eleonora vistupala za demokrata Alfreda Smita v jogo uspishnij sprobi pereobratisya na posadu gubernatora shtatu Nyu Jork proti kandidata vid Respublikanskoyi partiyi yiyi dvoyuridnogo brata Teodora Ruzvelta molodshogo Teodor molodshij nikoli yij cogo ne probachiv Titka Eleonori Anna Bami Ruzvelt Koulz pislya viboriv publichno z neyu porvala vsi stosunki Vona napisala svoyij pleminnici Ya prosto nenavidzhu shob Eleonora viglyadala tak yak vona viglyadaye Hocha vona nikoli ne bula krasivoyu vona zavzhdi spravlyala na mene charivnij vpliv ale na zhal i brakuye Oskilki politika stala yiyi najbilshim interesom usya yiyi charivnist znikla Ruzvelt vidkinuv kritiku Bejmi nazvavshi yiyi staroyu zhinkoyu Prote Bejmi ta Ruzvelt zreshtoyu pomirilisya Starsha donka Teodora takozh porvala z Ruzveltom cherez svoyu peredviborchu kampaniyu Alisa ta yiyi dvoyuridnij brat pomirilisya pislya togo yak ostannij napisav Alisi vtishnogo lista pislya smerti donki Alisi Paulini Longvort Ruzvelt i yiyi dochka rozijshlisya pislya togo yak vona vzyala na sebe deyaki socialni obov yazki materi v Bilomu domi Stosunki buli she bilshe napruzhenimi bo v lyutomu 1945 roku Eleonora vidchajdushno hotila poyihati zi svoyim cholovikom do Yalti za dva misyaci do smerti FDR ale zamist cogo vin uzyav Annu Kilka rokiv potomu voni zmogli pomiritisya i spivpracyuvati v chislennih proyektah Anna pikluvalasya pro svoyu matir koli ta bula smertelno hvora v 1962 roci Sin Ruzvelta Elliott napisav chislenni knigi v tomu chisli tayemnichu seriyu v yakij jogo mati bula detektivom Odnak ci zagadkovi vbivstva doslidiv i napisav Vilyam Garington Voni trivali do smerti Garingtona v 2000 roci cherez desyat rokiv pislya smerti Elliotta Razom z Dzhejmsom Bro Elliott takozh napisav duzhe osobistu knigu pro svoyih batkiv pid nazvoyu Ruzvelti z Gajd Parku Nerozkazana istoriya v yakij vin rozkriv podrobici seksualnogo zhittya svoyih batkiv u tomu chisli stosunki svogo batka z kohankoyu Lyusi Merser i sekretarkoyu Margerit a takozh grafichni detali hvorobi yaka skalichila jogo batka Opublikovana v 1973 roci biografiya takozh mistit cinnu informaciyu pro balotuvannya FDR na post vice prezidenta jogo pidjom do posadi gubernatora Nyu Jorka ta jogo zahoplennya prezidentstva v 1932 roci zokrema za dopomogoyu Luyisa Gou Koli Elliott opublikuvav cyu knigu v 1973 roci Franklin Delano Ruzvelt molodshij ocholiv sim yu yaka zasudila jogo kniga bula lyuto vidkinuta vsima bratami i sestrami Elliotta Inshij iz brativ i sester Dzhejms opublikuvav knigu Moyi batki vidminnij poglyad razom z Billom Libbi 1976 yaka bula chastkovo napisana yak vidpovid na knigu Elliotta Prodovzhennya Nerozkazanoyi istoriyi z Dzhejmsom Bro opublikovane v 1975 roci pid nazvoyu Pobachennya z doleyu pereneslo sagu pro Ruzvelta do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Mati R Nerozkazana istoriya Eleonori Ruzvelt takozh z Brau bula opublikovana v 1977 roci U 1984 roci vijshov film Eleonor Ruzvelt z Lyubov pam yat pro storichchya Inshi vidnosini Ruzvelt zi svoyim sobakoyu Fala v 1951 roci Eleonor mala blizki stosunki zi svoyeyu titkoyu Mod Livingston Goll Molodsha sestra materi Eleonor Mod bula lishe na shist rokiv starsha za Eleonor i voni virosli razom u domi materi Mod babusi Eleonor Yihni stosunki buli skorishe sestrinskimi nizh mizh titkoyu ta pleminniceyu Pislya togo yak Mod rozluchilasya zi svoyim pershim cholovikom chempionom z gri v polo u 1912 roci u 1914 rocivona vijshla zamizh za dramaturga ta romanista na nevelikij ceremoniyi na yakij buli prisutni lishe Eleonora ta advokat rodini Ruzveltiv Dzhon M Gekket Podruzhzhya pidtrimuvalo tisni stosunki z Eleonoroyu ta FDR i Eleonor vidigrala vazhlivu rol v uspishnomu vidstoyuvanni priznachennya Devida Greya ministrom Spoluchenih Shtativ u spravah Irlandiyi posada yaku vin obijmav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 1940 po 1947 rr U 1930 h rokah u Ruzvelta buli duzhe tisni stosunki z aviatorkoyu Ameliyeyu Erhart 1897 1937 Odnogo razu voni vikralisya z Bilogo domu ta pishli na vechirku odyagneni vidpovidno do nagodi Pislya polotu z Erhart Ruzvelt otrimala dozvil navchatisya litati ale ne vtilila ci plani v zhittya Franklin buv ne za te shob jogo druzhina stala pilotesoyu Prote protyagom zhittya dvi zhinki chasto spilkuvalisya Eleonora takozh mala tisni stosunki z reporterkoyu Associated Press AP 1893 1968 yaka visvitlyuvala yiyi protyagom ostannih misyaciv prezidentskoyi kampaniyi ta shaleno zakohalasya v neyi Protyagom cogo periodu Ruzvelt shodnya pisala listi po 10 15 storinok Gici yaka planuvav napisati biografiyu pershoyi ledi U listah buli taki nizhni slova yak Ya hochu obijnyati tebe j pociluvati v kutochok tvogo rota i Ya ne mozhu tebe pociluvati tomu ya ciluyu tvoyu kartinku na dobranich i dobrij ranok Pid chas inavguraciyi Franklin u 1933 roci Ruzvelt nosila kabluchku z sapfirom yaku yij podaruvala Gikok Direktor FBR Dzh Edgar Guver znevazhav liberalizm Ruzvelt yiyi poziciyu shodo gromadyanskih prav i kritiku taktiki stezhennya za Guverom yak neyu tak i yiyi cholovikom bo Guver viv velike dosye na Ruzvelt yake rezhiseri filmu biografichnij film Dzh Edgara 2011 vkazuye na vklyucheni komprometuyuchi dokazi cih stosunkiv yakimi Guver mav namir shantazhuvati Eleonoru Skomprometovana yak reporterka Gikok nezabarom zalishila svoyu posadu v AP shob buti blizhche do Ruzvelt yaka zabezpechila yij robotu slidchogo v programi Novij kurs Isnuyut znachni superechki shodo togo chi mala Eleonora seksualni stosunki z Gikok U pres sluzhbi Bilogo domu todi bulo vidomo sho Gikok bula lesbijkoyu Vcheni zokrema Lilian Fejderman i stverdzhuvali sho u stosunkah buv fizichnij komponent todi yak biograf Gikok Doris Faber stverdzhuvala sho naklepni frazi vveli istorikiv v omanu Doris Gudvin u svoyij rozpovidi pro Ruzveltiv yaka otrimala Pulitcerivsku premiyu 1994 roku zayavila sho chi vihodili Gik i Eleonora dali pocilunkiv i obijmiv nemozhlivo tochno viznachiti Eleonora bula blizkoyu podrugoyu kilkoh lesbijskih par takih yak i a takozh i sho svidchit pro te sho vona rozumila lesbijstvo Mari Suvestr vchitelka ditinstva Eleonori yaka mala velikij vpliv na yiyi podalshe mislennya takozh bula lesbijkoyu Faber opublikuvav chastinu listuvannya Ruzvelta ta Gikok v 1980 roci ale dijshov visnovku sho cya zakohana fraza bula prosto nezvichajno zapizniloyu zakohanistyu shkolyarki i poperediv istorikiv ne vvoditi sebe v omanu Doslidnicya Lejla Dzh Rupp rozkritikuvala argument Faber nazvavshi yiyi knigu doslidzhennyam gomofobiyi ta stverdzhuyuchi sho Faber mimovoli predstavlyala storinku za storinkoyu dokazi yaki okreslyuyut rist i rozvitok lyubovnih stosunkiv mizh dvoma zhinkami U 1992 roci biografinya Eleonori stverdzhuvala sho stosunki naspravdi buli romantichnimi sho privernulo uvagu krayini U narisi 2011 roku yakij oglyadaye dvi novi biografiyi Ruzvelta v New York Review of Books Franklin i Eleonora nadzvichajnij shlyub ta Eleonora Ruzvelt transformacijna persha ledi Morin H Bizli zaznacheno Sho Stosunki z Gikok spravdi buli erotichnimi teper zdayetsya pozaperechnim vrahovuyuchi te sho vidomo pro listi yakimi voni obminyuvalisya U ti zh roki vashingtonski plitki pov yazuvali Eleonoru romantichno z administratorom Novogo kursu Garri Gopkinsom z yakim vona tisno spivpracyuvala U Ruzvelt takozh buli tisni stosunki z serzhantom policiyi shtatu Nyu Jork yakogo prezident priznachiv yiyi ohoroncem Ruzvelt bulo 44 roki koli u 1929 roci vona zustrila 32 richnogo Millera Vin stav yiyi drugom a takozh yiyi oficijnim suprovodom navchayuchi yiyi riznim vidam sportu takim yak dajving i verhova yizda i trenuvav yiyi z tenisu Biograf pishe sho Miller buv pershoyu romantichnoyu uchastyu Eleonori u yiyi serednih rokah robit visnovok Nemaye sumnivu sho Eleanora pevnij chas bula zakohana v Erla Ale navryad chi voni mali roman Druzhba Eleonori z Millerom vidbulasya v toj samij chas koli yiyi cholovik za chutkami mav stosunki zi svoyeyu sekretarkoyu Margerit Missi Lehend Smit pishe Nadzvichajno te sho yak ER tak i Franklin viznali prijnyali ta zaohochuvali cyu domovlenist Eleonora ta Franklin buli volovimi lyudmi yaki duzhe dbali pro shastya odne odnogo ale usvidomlyuvali svoyu vlasnu nespromozhnist zabezpechiti jogo Kazhut sho vidnosini mizh Ruzveltom i Miller trivali do yiyi smerti v 1962 roci Vvazhayetsya sho voni listuvalisya shodnya ale vsi listi vtracheni Za chutkami listi buli anonimno kupleni ta znisheni abo zamkneni koli vona pomerla Eleonora bula davnoyu podrugoyu Kerri Chepmen Kett i v 1941 roci vruchala yij nagorodu Chi Omega v Bilomu domi Antisemitizm U 1918 roci Eleonora Ruzvelt osobisto viyavila ogidu do bagatih yevreyiv skazavshi svoyij svekrusi sho yevrejska partiya bula zhahlivoyu Ya nikoli bilshe ne hochu chuti zgadki pro groshi koshtovnosti chi soboliv Koli vona stala spivvlasniceyu shkoli Todganteru Nyu Jorku do neyi prijnyali obmezhenu kilkist yevreyiv Bilshist uchniv buli protestantkami z vishogo klasu i Ruzvelt skazav sho duh shkoli buv bi inshim yakbi u nas bula nadto velika chastka yevrejskih ditej Vona skazala sho problema polyagaye ne lishe v kilkosti a j u yakosti oskilki yevreyi buli duzhe neshozhi na nas samih i she ne stali dostatno amerikanskimi Yiyi antisemitizm postupovo pishov na spad osoblivo v miru togo yak zrostala yiyi druzhba z Bernardom Baruhom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vona stala vpevnenoyu borchineyu za Izrayil yakim zahoplyuvalasya za jogo viddanist cinnostyam Novogo kursu Publichne zhittya pered Bilim domomNa prezidentskih viborah 1920 roku Franklin buv visunutij naparnikom kandidata v prezidenti vid Demokratichnoyi partiyi Dzhejmsa M Koksa Eleonora priyednalasya do Franklina u turne po krayini zrobivshi svoyi pershi vistupi peredviborchoyi kampaniyi Koks zaznav porazki vid reEleonora v 1932 rociEleonora i Franklin Ruzvelt u serpni 1932 roku spublikancya Vorrena Gardinga yakij peremig z 404 golosami viborciv proti 127 Pislya pochatku paralitichnoyi hvorobi Franklin u 1921 roci Ruzvelt pochala sluzhiti dublerkoyu dlya yiyi nediyezdatnogo cholovika vistupayuchi na publici vid jogo imeni chasto pid retelnim trenuvannyam Luyisa Gou Vona takozh pochala spivpracyuvati z Zhinochoyu profspilkovoyu ligoyu Women s Trade Union League WTUL zbirayuchi koshti na pidtrimku cilej profspilki 48 godinnij robochij tizhden minimalna zarobitna plata ta skasuvannya dityachoyi praci Protyagom 1920 h rokiv Ruzvelt stavav vse bilsh vplivovim yak lider Demokratichnoyi partiyi shtatu Nyu Jork Franklin vikoristovuvav svoyi kontakti sered zhinok demokrativ shob zmicniti svoye stanovishe sered nih zaruchivshis yih viddanoyu pidtrimkoyu na majbutnye U 1924 roci Eleonora agituvala za demokrata Alfreda Smita v jogo uspishnij sprobi pereobratisya na posadu gubernatora shtatu Nyu Jork proti kandidata vid Respublikanskoyi partiyi ta svogo dvoyuridnogo brata Teodora Ruzvelta molodshogo Franklin vislovivsya pro zhalyugidnu istoriyu Teodora yak pomichnika ministra VMS pid chas skandalu z Teapot Dome i u vidpovid Teodor skazav pro nogo Vin divak Vin ne nosit brend nashoyi rodini sho rozlyutilo yiyi Vona peresliduvala Teodora pid chas viborchoyi kampaniyi v shtati Nyu Jork v avtomobili osnashenomu kapotom iz pap ye mashe u formi gigantskogo chajnika stvorenogo dlya imitaciyi pari shob nagadati viborcyam pro peredbachuvanu ale piznishe sprostovanu prichetnist Teodora do skandalu i vidpovila na jogo promovi svoyimi vlasnimi slovami nazvavshi jogo nezrilim Piznishe vona zasudzhuvala ci metodi viznayuchi sho voni buli nizhchimi za yiyi gidnist ale govorila sho voni buli pridumani brudnimi shahrayami Demokratichnoyi partiyi Teodor buv peremozhenij 105 000 golosami i vin nikoli ne probachiv yiyi Do 1928 roku Ruzvelt prosuvav kandidaturu Smita na post prezidenta i visunuv Franklina kandidatom vid Demokratichnoyi partiyi na post gubernatora Nyu Jorka zminivshi Smita Hocha Smit prograv prezidentsku gonku Franklin peremig i Ruzvelti pereyihali v gubernatorskij mayeok v Olbani Nyu Jork Pid chas perebuvannya Franklina na posadi gubernatora Ruzvelt bagato podorozhuvala po shtatu shob vigoloshuvati promovi ta inspektuvati derzhavni ustanovi vid jogo imeni zvituyuchi jomu pro svoyi visnovki v kinci kozhnoyi poyizdki U 1927 roci vona razom iz druzyami Marion Dikerman i Nensi Kuk kupila Todhantersku shkolu dlya divchat yaka takozh proponuvala pidgotovchi kursi do koledzhu v Nyu Jorku U shkoli Ruzvelt vikladala kursi amerikanskoyi literaturi ta istoriyi na vishomu rivni nagoloshuyuchi na nezalezhnij dumci potochnih podiyah i socialnij aktivnosti Vona prodovzhuvala vikladati tri dni na tizhden poki FDR buv gubernatorom ale bula zmushena zalishiti vikladannya pislya jogo obrannya prezidentom Takozh u 1927 roci vona zasnuvala Val Kill Indastriz razom z Kukom Dikermanom i Kerolajn O Dej troma druzyami yakih vona poznajomila pid chas diyalnosti v Zhinochomu viddili Demokratichnoyi partiyi shtatu Nyu Jork Vin roztashovuvavsya na berezi strumka yakij protikav cherez mayetok rodini Ruzveltiv u Gajd parku Nyu Jork Ruzvelt ta yiyi dilovi partneri profinansuvali budivnictvo nevelikoyi fabriki shob zabezpechiti dodatkovij dohid dlya miscevih fermerskih simej yaki vigotovlyali mebli olov yanu ta domotkanu tkaninu tradicijnimi remisnichimi metodami Koristuyuchis populyarnistyu kolonialnogo vidrodzhennya bilshist produktiv Val Kill buli stvoreni za zrazkom form XVIII stolittya Ruzvelt propaguvav Vel Killa cherez interv yu ta publichni vistupi Val Kill Indastriz nikoli ne stala programoyu prozhitkovogo minimumu yaku uyavlyali Ruzvelt ta yiyi druzi ale vona proklala shlyah do bilsh masshtabnih iniciativ Novogo kursu pid chas prezidentskoyi administraciyi Franklina Pogirshene zdorov ya Kuk i tisk Velikoyi depresiyi zmusili zhinok rozirvati partnerstvo v 1938 roci todi Ruzvelt peretvoriv budivli magazinu na kotedzh u Vel Killi yakij zgodom stav yiyi postijnim miscem prozhivannya pislya smerti Franklina v 1945 roci Otto Begg pridbav majno fabriki ta vikoristannya imeni Val Kill shob prodovzhuvati vigotovlyati mebli v kolonialnomu stili poki vin ne vijshov na pensiyu v 1975 roci U 1977 roci kotedzh Ruzvelta u Vel Killi ta jogo navkolishnye majno plosheyu 181 akriv 0 73 km2 bulo oficijno viznacheno aktom Kongresu Nacionalnim istorichnim miscem Eleonori Ruzvelt shob vshanuvati osvitu nathnennya ta zhittya ta diyalnist vidatnoyi zhinki v amerikanskij istoriyi na blago ninishnih i majbutnih pokolin Persha ledi Spoluchenih Shtativ 1933 1945 source source source source track 22 travnya 1940 roku Eleonora zvertayetsya do Chervonogo Hresta 4 bereznya 1933 roku pid chas inavguraciyi Franklina Ruzvelta Eleonora stala pershoyu ledi Spoluchenih Shtativ Znayuchi vsih poperednih pershih ledi HH stolittya vona bula serjozno prignichena tim sho yij dovelosya vzyati na sebe cyu rol yaka tradicijno obmezhuvalasya domashnimi spravami ta gospodaryuvannyam Yiyi bezposerednya poperednicya Lu Guver pripinila svoyu feministichnu aktivnist stavshi pershoyu ledi zayavivshi pro svij namir buti lishe tlom dlya Berti Zasmuchennya Eleonori cherez ci precedenti bulo nastilki serjoznim sho Gikok nazvala svoyu biografiyu Ruzvelt pidzagolovkom Neohocha persha ledi Za pidtrimki Gou i Gikoka Eleonora virishila pereosmisliti svoyu poziciyu Za slovami yiyi biografa vona stala najbilsh superechlivoyu pershoyu ledi v istoriyi Spoluchenih Shtativ Nezvazhayuchi na kritiku na yih adresu oboh za silnoyi pidtrimki cholovika vona prodovzhuvala vesti aktivnij biznes i vistupi yaki rozpochala she do togo yak obijnyati rol pershoyi ledi v epohu koli malo zamizhnih zhinok robili kar yeru Vona bula pershoyu druzhinoyu prezidenta yaka provodila regulyarni pres konferenciyi a v 1940 roci stala pershoyu hto vistupiv na nacionalnomu partijnomu z yizdi Vona takozh pisala shodennu ta shiroko rozpovsyudzhenu gazetnu kolonku Mij den she odnu pershu aktivnist dlya druzhini prezidenta Vona takozh stala pershoyu pershoyu ledi yaka pisala shomisyachnu zhurnalnu kolonku ta vela shotizhneve radioshou U pershij rik pravlinnya svogo cholovika Ruzvelt bula nalashtovana vidpovidati jogo prezidentskij zarplati i vona zarobila 75 000 dolariv na svoyih lekciyah i pisanni bilshu chastinu yakih vona viddala na blagodijnist Do 1941 roku vona otrimuvala gonorari za lekciyi v rozmiri 1000 dolariv i bula zroblena pochesnim chlenom Fi Beta Kappa na odnij zi svoyih lekcij shob vidznachiti yiyi dosyagnennya Za dvanadcyat rokiv roboti v Bilomu domi Eleonora mala velikij grafik poyizdok chasto z yavlyayuchis na robochih zborah shob zapevniti pracivnikiv epohi Velikoyi depresiyi sho Bilij dim pam yataye pro yihnye stanovishe V odnij vidomij karikaturi togo chasu z zhurnalu Nyu Jorker 3 chervnya 1933 r yaka satirichno opisuye svij vizit na shahtu zdivovanij shahtar vdivlyayuchis u temnij tunel kazhe kolezi Zaradi Boga a os i misis Ruzvelt Eleonora ruzvelt u centri korol Georg VI i koroleva Yelizaveta v Londoni 23 zhovtnya 1942 r Na pochatku 1933 roku Bonusna armiya grupa protestu veteraniv Pershoyi svitovoyi vijni vdruge za dva roki projshla marshem do Vashingtona vimagayuchi dostrokovogo vruchennya yihnih bonusnih sertifikativ veteranam Minulogo roku prezident Guver nakazav yih rozignati a kavaleriya armiyi SShA atakuvala veteraniv i zakidala yih slozoginnim gazom Cogo razu Eleonora Ruzvelt vidvidala veteraniv u yihnomu brudnomu tabori visluhavshi yihni hvilyuvannya ta spivayuchi z nimi armijski pisni Zustrich rozryadila naprugu mizh veteranami ta administraciyeyu i odin iz uchasnikiv marshu piznishe prokomentuvav Guver poslav armiyu Prezident Ruzvelt poslav svoyu druzhinu U 1933 roci pislya togo yak vona stala pershoyu ledi novu chajno gibridnu troyandu nazvali na yiyi chest Rosa x hybrida Mrs Franklin D Roosevelt U 1937 roci vona pochala pisati svoyu avtobiografiyu usi tomi yakoyi buli zibrani v Avtobiografiyu Eleonori Ruzvelt u 1961 roci Harper amp Brothers ISBN 0 306 80476 X Z 1982 roku Doslidnickij institut Siyenskogo koledzhu periodichno provodit opituvannya prosyachi istorikiv ociniti amerikanskih pershih ledi za kumulyativnim balom za takimi nezalezhnimi kriteriyami yak pohodzhennya intelekt cinnist dlya krayini te sho voni svoyi zhinki chesnist dosyagnennya muzhnist liderstvo suspilnij imidzh i cinnist dlya prezidenta Istoriki uchasniki ocinili Ruzvelta yak pershu ledi yaka najkrashe ocinyuyetsya v kozhnomu z p yati takih opituvan yaki budut provedeni U doslidzhenni 2003 roku Ruzvelt otrimala najvishu ocinku za dev yatma z desyati kriteriyiv poperednye minule cinnist dlya krayini intelekt buti svoyeyu zhinkoyu chesnist dosyagnennya muzhnist liderstvo ta cinnist dlya prezidenta Vona posila druge misce v inshij kategoriyi publichnij imidzh postupayuchis lishe Zhaklin Kennedi Onassis V opituvanni 2008 roku Ruzvelt posila pershe misce za vosmi z desyati kriteriyiv rozum muzhnist cinnist dlya krayini buti svoyeyu zhinkoyu chesnist dosyagnennya cinnist dlya prezidenta ta liderstvo i druge za dvoma inshimi kategoriyami fon i publichne zobrazhennya pozadu pislya Zhaklin Kennedi U dodatkovih pitannyah vklyuchenih do opituvannya 2014 roku istoriki ocinili Ruzvelt yak najkrashu sered pershih ledi HH ta HHI stolit shodo prosuvannya zhinochih problem politichnogo aktivu silnogo publichnogo spilkuvannya derzhavnu sluzhbu pislya vidhodu z posadi a takozh stvorennya trivaloyi spadshini Krim togo yiyi bulo viznano drugoyu pershoyu ledi yaku istoriki legko uyavlyayut na posadi prezidenta U doslidzhenni 2014 roku Ruzvelt i yiyi cholovik takozh otrimali najvishij rejting sered pershih par z tochki zoru togo sho voni vladna para Amerikanskij molodizhnij kongres i Nacionalne upravlinnya u spravah molodi Amerikanskij molodizhnij kongres American Youth Congress AYC buv stvorenij u 1935 roci dlya zahistu prav molodi v politici SShA i vin vidpovidav za vnesennya Billya pro prava molodi do Kongresu SShA Vidnosini Eleonori z AYC zreshtoyu prizveli do stvorennya Nacionalnoyi molodizhnoyi administraciyi agentstva Novogo kursu v Spoluchenih Shtatah zasnovanogo v 1935 roci yake zoseredilosya na zabezpechenni robotoyu ta osvitoyu amerikanciv vikom vid 16 do 25 rokiv NYA ocholiv vidatnij liberal z Alabami blizkij do Ruzvelta ta Garri Gopkinsa Govoryachi pro NYA u 1930 h rokah Ruzvelt vislovila svoye zanepokoyennya shodo viku zayavivshi sho ya zhivu v spravzhnomu zhahu koli dumayu sho mi mozhemo vtrachati ce pokolinnya Mi povinni zaluchiti cih molodih lyudej do aktivnogo zhittya gromadi ta zmusiti voni vidchuvayut sho voni neobhidni U 1939 roci Komitet Diyesa viklikav do sudu lideriv AYC yaki okrim togo sho sluzhili v AYC takozh buli chlenami Ligi komunistiv molodi Eleonora Ruzvelt bula prisutnya na sluhannyah a potim zaprosila viklikanih svidkiv na bort do Bilogo domu pid chas yihnogo perebuvannya u Vashingtoni okrug Kolumbiya Dzhozef P Lesh buv odnim iz yiyi gostej 10 lyutogo 1940 roku chleni AYC yak gosti Ruzvelta v yakosti pershoyi ledi vidvidali piknik na galyavini Bilogo domu de do nih zvernuvsya Franklin z Pivdennogo portika Prezident zaklikav yih zasudzhuvati ne lishe nacistskij rezhim ale j usi diktaturi Povidomlyayetsya sho grupa osvistala prezidenta Pislya cogo bagato tih samih molodih lyudej piketuvali Bilij dim yak predstavniki Amerikanskoyi mobilizaciyi miru Sered nih buv Dzhozef Kedden odin iz gostej u Ruzvelta Piznishe v 1940 roci nezvazhayuchi na publikaciyu Eleonori yiyi prichin Chomu ya vse she viryu v Molodizhnij kongres Amerikanskij molodizhnij kongres buv rozpushenij NYA bulo zakrito v 1943 roci Arturdejl Golovnim proyektom Eleonori protyagom pershih dvoh terminiv pravlinnya yiyi cholovika bulo stvorennya zaplanovanoyi gromadi v Arturdejli Zahidna Virdzhiniya 18 serpnya 1933 roku za napolyagannyam Gikoka Eleonora vidvidala sim yi bezdomnih shahtariv u Morgantauni Zahidna Virdzhiniya yaki buli zaneseni do chornogo spisku cherez profspilkovu diyalnist Gliboko vrazhenij vizitom Eleonora zaproponuvala stvoriti spilnotu dlya pereselennya shahtariv u Arturdejl de voni mogli b zaroblyati na zhittya naturalnim gospodarstvom remeslami ta miscevim zavodom Vona spodivalasya sho proekt mozhe stati modellyu dlya novogo tipu spilnoti v SShA de pro pracivnikiv bude pikluvatisya krashe Yiyi cholovik z entuziazmom pidtrimav proyekt Pislya pochatkovogo katastrofichnogo eksperimentu zi zbirnimi budinkami budivnictvo rozpochalosya znovu v 1934 roci za specifikaciyami Eleonori cogo razu z usima suchasnimi zruchnostyami vklyuchayuchi vnutrishnyu santehniku ta centralne parove opalennya U chervni sim yi zajnyali pershi p yatdesyat budinkiv ta pogodilisya vidshkoduvati uryadu cherez tridcyat rokiv Hocha Eleonora spodivavsya na rasovo zmishanu gromadu shahtari napolyagali na obmezhenni chlenstva bilimi hristiyanami Pislya prograshu v golosuvanni gromadi Eleonora rekomenduvala stvoriti inshi gromadi dlya viklyuchenih chornoshkirih ta yevrejskih shahtariv Cej dosvid sponukav Eleonoru stati nabagato vidvertishim u pitanni rasovoyi diskriminaciyi Eleonora protyagom kilkoh rokiv aktivno zbirala koshti dlya gromadi a takozh vitrachala na proyekt bilshu chastinu vlasnogo dohodu Prote proyekt rozkritikuvali yak livi tak i pravi politichni sili Konservatori zasudili ce yak socialistichnu ta komunistichnu zmovu todi yak chleni Kongresu vid Demokratichnoyi partiyi vistupili proti konkurenciyi uryadu z privatnimi pidpriyemstvami Ministr vnutrishnih sprav takozh vistupiv proti proyektu posilayuchis na jogo visoku vartist v rozrahunku na odnu na sim yu Arturdejl prodovzhuvav padati yak prioritet derzhavnih vitrat dlya federalnogo uryadu do 1941 roku koli SShA rozprodali ostanni svoyi avuari v gromadi zi zbitkom Piznishi komentatori zagalom nazvali eksperiment Arturdejla nevdalim Sama Eleonora bula rizko zbentezhena vizitom 1940 roku pid chas yakogo vona vidchula sho misto stalo nadmirno zalezhnim vid zovnishnoyi dopomogi Odnak zhiteli vvazhali misto utopiyeyu porivnyano z poperednimi obstavinami i bagato z nih povernulisya do ekonomichnogo samozabezpechennya Ruzvelt osobisto vvazhala proekt uspishnim piznishe rozpovidayuchi pro pokrashennya yaki vona pobachila v zhitti lyudej tam i zayavila Ya ne znayu chi vi dumayete sho ce koshtuye pivmiljona dolariv Ale ya tak Borotba za gromadyanski prava Istoriki vvazhayut Eleonoru znachno bilsh prosunutoyu nizh yiyi cholovik u pitannyah gromadyanskih prav Pid chas pravlinnya Franklina Eleonora stala vazhlivoyu lankoyu afroamerikanskogo naselennya v epohu segregaciyi Nezvazhayuchi na bazhannya prezidenta zaspokoyiti nastroyi zhiteliv Pivdnya Eleonora aktivno pidtrimuvala ruh za gromadyanski prava Pislya svogo dosvidu roboti z Arturdejlom ta perevirok program Novogo kursu v pivdennih shtatah vona dijshla visnovku sho programi Novogo kursu diskriminuyut afroamerikanciv yaki otrimuvali neproporcijno malu chastku groshej na dopomogu Eleonora stala odnim iz nebagatoh golosiv v administraciyi svogo cholovika yaki napolyagali na tomu shob pilgi odnakovo poshiryuvalisya na amerikanciv usih ras Eleonora takozh porushila tradiciyu zaprosivshi do Bilogo domu sotni afroamerikanskih gostej U 1936 roci vona diznalasya pro umovi v Nacionalnij shkoli navchannya dlya divchat perevazhno temnoshkirih reformatorskij shkoli yaka kolis bula roztashovana v rajoni Palisejds u Vashingtoni okrug Kolumbiya Vona vidviduvala shkolu pisala pro ce u svoyij rubrici Mij den lobiyuvala dodatkove finansuvannya napolyagala na zmini shtatnogo rozkladu ta navchalnogo planu Yiyi zaproshennya do Bilogo domu do studentiv stalo problemoyu pid chas kampaniyi pereobrannya Franklina 1936 roku Koli dochkam amerikanskoyi revolyuciyi v 1939 roci chornoshkirij spivachci Merian Anderson bulo vidmovleno u Vashingtonskomu konstitucijnomu zali Eleonora na znak protestu vijshla iz grupi ta dopomogla organizuvati she odin koncert na shodah Memorialu Linkolna Prote afroamerikanska pismennicya Zora Nil Gerston kritikuvala Eleonoru za te sho vona ne oskarzhila rishennya Radi z pitan osviti okrugu Kolumbiya yaka teper nazivayetsya Rada z pitan osviti shtatu Kolumbiya odnochasno vidmoviti Andersonu v nadanni miscya dlya vistupu v aktovij zali povnistyu biloyi Centralnoyi serednoyi shkoli Shodo auditoriyi serednoyi shkoli zayavila Gerston nakinutisya na lyudej vidpovidalnih za rasovi uperedzhennya oznachalo b zvinuvatiti i vikriti samih obvinuvachiv Okrug Kolumbiya ne maye samoupravlinnya vin kontrolyuyetsya komitetami Kongresu a Kongres na toj chas buv u perevazhnij bilshosti demokratichnim Jogo kontrolyuvali ti sami lyudi yaki tak golosno krichali proti DAR Na moyu dumku slid bulo zasuditi obidva miscya abo zhodne z nih Rada zberigala svoyu politiku viklyuchennya she dovgo pislya koncertu Andersona na Memoriali Linkolna Piznishe Eleonora predstavila Anderson korolyu i korolevi Spoluchenogo Korolivstva pislya vistupu Anderson na obidi v Bilomu domi Eleonora takozh organizuvala priznachennya afroamerikanskogo pedagoga Meri Makleod Betyun z yakoyu vona podruzhilasya na posadu direktorki viddilu u spravah negriv Nacionalnogo upravlinnya u spravah molodi Shob uniknuti problem iz personalom koli Betyun vidviduvala Bilij dim Ruzvelt zustrichala yiyi bilya vorit obijmala i zahodila trimayuchi ruku ob ruku Eleonora bula zaluchena buduchi ochima ta vuhami Novogo kursu Vona divilasya v majbutnye i bula viddana socialnij reformi Odna z cih program dopomogla pracyuyuchim zhinkam otrimuvati krashu zarobitnu platu Novij kurs takozh zmusiv zhinok menshe pracyuvati na mashinah i bilshe pracyuvati bilimi komircyami Zhinkam ne dovodilosya pracyuvati na fabrikah vigotovlyayuchi vijskovi pripasi tomu sho choloviki povertalisya dodomu shob voni mogli vzyati na sebe dovgi dni ta nochi yaki zhinki pracyuvali shob zrobiti svij vnesok u vijskovi diyi Ruzvelt privnesla v rol pershoyi ledi nebachenu aktivnist i zdibnosti Ruzvelt i Meri Makleod Betyun chlen Chornogo kabinetu sformovanogo afroamerikanskimi federalnimi sluzhbovcyami 1943 rik Na protivagu yiyi zvichajnij pidtrimci prav afroamerikanciv mista zahodu soncya Eleonor u Zahidnij Virdzhiniyi bulo nazvano na yiyi chest i bulo zasnovane v 1934 roci koli vona ta Franklin vidvidali okrug i rozrobili jogo yak testovij majdanchik dlya simej Yak misto zahodu soncya yak i inshi mista Franklina Ruzvelta po vsij krayini taki yak Grinbelt Gringillz Grindejl Genford abo Norris vono bulo lishe dlya bilih Ce bulo chastinoyu proyektu Novogo kursu Eleonora za lashtunkami lobiyuvala zakonoproyekt Kostigana Vagnera 1934 roku pro viznannya samosudu federalnim zlochinom zokrema organizuvav zustrich mizh Franklinom i prezidentom Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya Poboyuyuchis sho vin vtratit golosi pivdennih delegacij Kongresu shodo svogo zakonodavchogo poryadku dennogo Franklin vidmovivsya publichno pidtrimati zakonoproekt yakij ne zmig prijnyati Senat U 1942 roci Eleonora pracyuvala z aktivistkoyu shob perekonati Franklina podati apelyaciyu vid imeni pajovika Odella Vollera zasudzhenogo za vbivstvo bilogo fermera pid chas bijki Hocha Franklin nadislav lista gubernatoru Virdzhiniyi zaklikayuchi jogo pom yakshiti virok na dovichne uv yaznennya Vollera stratili yak i bulo zaplanovano Eleonora Ruzvelt u 1943 roci Pidtrimka Eleonoroyu prav afroamerikanciv zrobila yiyi nepopulyarnoyu figuroyu sered bilih na Pivdni Poshiryuvalisya chutki pro Klubi Eleonori stvoreni slugami shob protistoyati svoyim robotodavcyam i Vivtorki Eleonori pid chas yakih afroamerikanci zbivali bilih zhinok na vulici hocha zhodnih dokaziv tak i ne bulo znajdeno Koli v chervni 1943 roku v Detrojti spalahnuli rasovi zavorushennya kritiki yak na Pivnochi tak i na Pivdni napisali sho v comu vinna Eleonora Ruzvelt U toj zhe chas vona stala nastilki populyarnoyu sered afroamerikanciv yaki ranishe buli nadijnim respublikanskim viborchim blokom sho voni stali postijnoyu bazoyu pidtrimki Demokratichnoyi partiyi Prote pid chas vijni Eleonora ne zmogla dopomogti lideru robitnikiv A Filipu Rendolfu pislya togo yak E H Kramp demokratichnij bos Memfisa blizkij soratnik i drug prezidenta vidkrito porushiv jogo konstitucijni prava U 1943 roci Rendolf rozpochav osobistu kampaniyu za svobodu slova v Memfisi u vidpovid na vikoristannya Krampom taktiki silnoyi ruki ta politichnogo tisku shob vignati z mista dvoh vidomih miscevih chornoshkirih respublikanciv Dzh B Martina ta druga Rendolfa Roberta Chercha molodshogo Koli Rendolf priyihav do mista Kramp vidmoviv jomu u miscyah i zalyakav miscevih temnoshkirih lideriv pogrozhuyuchi yim v yazniceyu shob voni vidklikali zaproshennya vistupati Rendolf zaklikav Eleonoru yaka takozh mav druzhni politichni zv yazki z Krampom zrobiti shos shob protistoyati fashistskomu zaperechennyu Krampom svobodi slova ale vona vidmovilasya Yiyi vidpovid Rendolfu 18 grudnya bula takoyu Ya peredala Vashogo lista moyemu drugovi koli otrimala jogo i meni shkoda sho na nogo ne vidpovili ranishe Meni poradili nichogo ne robiti oskilki ce mozhe prinesti bilshe shkodi nizh koristi Pislya yaponskoyi ataki na Perl Harbor 7 grudnya 1941 roku Ruzvelt vistupila proti yaponsko amerikanskih uperedzhen zasterigayuchi vid velikoyi isteriyi proti grup menshin Vona takozh privatno vistupala proti vikonavchogo nakazu 9066 svogo cholovika yakij vimagav vid amerikanciv yaponskogo pohodzhennya v bagatoh rajonah SShA pereyihati do taboriv internovanih Yiyi shiroko kritikuvali za yiyi zahist yaponsko amerikanskih gromadyan u tomu chisli zaklik Los Andzheles Tajms pro te sho yiyi zmusyat piti z gromadskogo zhittya cherez yiyi poziciyu shodo cogo pitannya Norvelt 21 travnya 1937 roku Eleonora vidvidala Vestmorlend Goumsteds shob vidznachiti pributtya ostannogo gospodarya spilnoti U podorozhi yiyi suprovodzhuvala druzhina Genri Morgentau molodshogo ministra finansiv prezidenta Ya ne viryu v paternalizm Meni ne podobayutsya blagodijni organizaciyi skazala ranishe Eleonora Ruzvelt Ale kooperativni spilnoti taki yak Westmoreland Homesteads prodovzhila vona zaproponuvali alternativu nashim dosit ustalenim ideyam yaka mogla b zabezpechiti rivnist mozhlivostej dlya vsih i zapobigti povtorennyu podibnoyi katastrofi depresiyi v majbutnomu Meshkanci buli nastilki zahopleni yiyi osobistim viyavom interesu do programi sho voni negajno pogodilisya perejmenuvati gromadu na yiyi chest Nova nazva mista Norvelt bula poyednannyam ostannih skladiv yiyi imen EleaNOR RooseVELT Zal pozhezhnikiv u Norvelti nazvanij na yiyi chest Ruzvelt Golom Vikoristannya media Eleonora bula bezprecedentno vidvertoyu Pershoyu ledi yaka nabagato bilshe vikoristovuvala media nizh yiyi poperednici za 12 rokiv prezidentstva svogo cholovika vona provela 348 pres konferencij Nathnennij yiyi stosunkami z Gikokom Ruzvelt zaboroniv cholovikam reporteram vidviduvati pres konferenciyi faktichno zmusivshi gazeti trimati v shtati zhinok reporterok shob visvitlyuvati yiyi Vona pom yakshila pravilo lishe odnogo razu koli povernulasya z tihookeanskoyi podorozhi 1943 roku Oskilki Gridiron Club zaboroniv zhinkam brati uchast u shorichnij vecheri Gridiron dlya zhurnalistiv Ruzvelt organizuvala zmagannya dlya zhinok reporterok u Bilomu domi yake vona nazvala Gridiron Widows U neyi brali interv yu bagato gazet Novoorleanska zhurnalistka nazvala Eleonoru najcikavishoyu spivbesidniceyu U pershi dni svoyih pres konferencij na yakih brali uchast viklyuchno zhinki vona skazala sho voni ne stosuvatimutsya politiki zakonodavstva chi vikonavchih rishen oskilki ochikuyetsya sho rol pershoyi ledi na toj chas bude nepolitichnoyu Vona takozh spochatku pogodilasya sho unikatime obgovorennya svoyih poglyadiv shodo zahodiv Kongresu yaki ochikuyutsya na rozglyad Prote pres konferenciyi dali priyemnu mozhlivist dlya zhinok reporterok pospilkuvatisya bezposeredno z pershoyu ledi dostup do yakogo buv nedostupnij za poperednih administracij Eleonora Ruzvelt iz Shirli Templ u 1938 roci Nezadovgo do togo yak v lyutomu 1933 roku Franklin vstupiv na posadu prezidenta Eleonora ublikuvala raedakcijnu stattyu v Women s Daily News yaka nastilki rizko superechila jogo zaplanovanij politici derzhavnih vitrat sho vin opublikuvav repliku v nastupnomu nomeri Uvijshovshi do Bilogo domu vona pidpisala kontrakt iz zhurnalom Woman s Home Companion na zabezpechennya shomisyachnoyi kolonki u yakij vona vidpovidala na listi nadislani yij chitachami cya funkciya bula skasovana v 1936 roci koli nablizhalisya chergovi prezidentski vibori Vona prodovzhila svoyi statti v inshih miscyah opublikuvavshi pid chas svogo perebuvannya na posadi pershoyi ledi ponad shistdesyat statej u nacionalnih zhurnalah Eleonora takozh zapochatkuvala sindikovanu gazetnu kolonku pid nazvoyu Mij den yaka vihodila shist dniv na tizhden z 1936 roku do yiyi smerti v 1962 roci U kolonci vona pisala pro svoyu povsyakdennu diyalnist a takozh pro svoyi gumanitarni problemi Gikok i Dzhordzh T Baj literaturnij agent Eleonori zaohochuvali yiyi napisati kolonku Z 1941 roku do svoyeyi smerti v 1962 roci vona takozh pisala kolonku z poradami Yaksho vi zapitayete mene spochatku opublikovanu v Ladies Home Journal a potim u McCall s Dobirku yiyi kolonok bulo zibrano v knizi Yaksho vi zapitayete mene vazhlivi poradi Eleonori Ruzvelt u 2018 roci Bizli stverdzhuvav sho publikaciyi Eleonori yaki chasto stosuvalisya pitan zhinok i zaproshuvali chitachiv na vidguki yavlyali soboyu svidomu sprobu vikoristati zhurnalistiku dlya podolannya socialnoyi izolyaciyi zhinok zrobivshi suspilnu komunikaciyu dvostoronnim kanalom Z Lyusil Bol pid chas turu gotelyami Vashingtona okrug Kolumbiya zbirayuchi koshti dlya balu do dnya narodzhennya prezidenta dlya borotbi z dityachim paralichem 1944 Eleonora takozh shiroko vikoristovuvala radio Vona ne bula pershoyu pershoyu ledi yaka vela translyaciyu yiyi poperednicya Lu Guver uzhe robila ce Ale Guver ne mala regulyarnoyi radioprogrami todi yak Eleonora mala Vona vpershe vipustila v efir vlasni radiokomentacijni programi pochinayuchi z 9 lipnya 1934 roku U tomu pershomu shou vona rozpovila pro vpliv filmiv na ditej potrebu v cenzori yakij mig bi perekonatisya sho filmi ne proslavlyayut zlochinnist i nasilstvo i svoyu dumku pro nedavnij bejsbolnij match usih zirok Vona takozh prochitala reklamnij rolik kompaniyi z virobnictva matraciv yaka vistupila sponsorom translyaciyi Vona skazala sho ne pogoditsya na zarplatu za efir i pozhertvuye cyu sumu 3000 dolariv na blagodijnist Piznishe togo zh roku u listopadi 1934 roku vona peredala seriyu program pro osvitu ditej prozvuchalo na radiostanciyi CBS Sponsorovana kompaniyeyu z virobnictva drukarskih mashinok Eleonora znovu pozhertvuvala groshi Komitetu amerikanskih druziv shob dopomogti shkoli yakoyu vin keruvav Protyagom 1934 roku Eleonora Ruzvelt vstanovila rekord za kilkistyu vistupiv pershoyi ledi po radio vona vistupala yak gist u programah inshih lyudej a takozh yak veducha svoyeyi vlasnoyi zagalom 28 raziv togo roku U 1935 roci Eleonora prodovzhuvala vesti programi oriyentovani na zhinochu auditoriyu v tomu chisli odnu pid nazvoyu Ce zhinochij svit Kozhnogo razu vona zhertvuvala zarobleni groshi na blagodijnist Asociaciya sponsora z populyarnoyu pershoyu ledi prizvela do zrostannya prodazhiv ciyeyi kompaniyi koli Selby Shoe Company sponsoruvala seriyu program Eleonori prodazhi zrosli na 200 Toj fakt sho yiyi programi buli sponsorovani viklikav superechki politichni vorogi yiyi cholovika vislovlyuvali skepticizm shodo togo chi spravdi vona zhertvuvala svoyu zarplatu na blagodijnist voni zvinuvatili yiyi v korislivosti Ale yiyi radioprogrami viyavilisya nastilki populyarnimi sered sluhachiv ta sluhachok sho kritika mala efekt Vona prodovzhuvala vesti translyaciyi protyagom 1930 h rokiv inodi na CBS a inodi na NBC Druga Svitova vijna General Millard Garmon Eleonora Ruzvelt i admiral Gelsi na pivdenno tihookeanskomu teatri 1943 r 10 travnya 1940 roku Nimechchina vtorglasya do Belgiyi Lyuksemburgu ta Niderlandiv oznamenuvavshi kinec vidnosno bezkonfliktnoyi fazi divnoyi Drugoyi svitovoyi vijni Koli SShA pochali ruhatisya do vijskovogo kursu Eleonora znovu opinilasya v depresiyi boyachis sho yiyi rol u borotbi za vnutrishnyu spravedlivist stane storonnoyu dlya krayini zoseredzhenoyi na zovnishnih spravah Vona nenadovgo rozglyadala mozhlivist poyizdki do Yevropi shob pracyuvati z Chervonim Hrestom ale yiyi vidmovili radniki prezidenta yaki vkazali na naslidki yaksho druzhina prezidenta opinitsya u poloni yak vijskovopolonena Odnak nezabarom vona znajshla inshi prichini vijni nad yakimi mozhna bulo pracyuvati pochinayuchi z narodnogo ruhu za dozvil immigraciyi yevropejskih ditej bizhenciv Vona takozh lobiyuvala svogo cholovika dozvoliti bilshu immigraciyu grup peresliduvanih nacistami vklyuchayuchi yevreyiv ale poboyuvannya p yatoyi koloni zmusili Franklina obmezhiti immigraciyu a ne rozshiriti yiyi Eleonora uspishno domoglasya statusu politichnogo bizhencya dlya visimdesyati troh yevrejskih bizhenciv z SS Quanza v serpni 1940 roku ale yij bulo vidmovleno v bagatoh inshih vipadkah Piznishe yiyi sin Dzhejms pisav sho yiyi najbilshe shkoda v kinci yiyi zhittya bulo te sho pid chas vijni vona ne zmusila Franklina prijnyati bilshe bizhenciv vid nacizmu Eleonora Ruzvelt vidviduye vijska Eleonora takozh bula aktivnoyu na vnutrishnomu fronti Pochinayuchi z 1941 roku vona razom z merom Nyu Jorka Fiorello La Guardia ocholyuvala Upravlinnya civilnoyi oboroni Office of Civilian Defense OCD pracyuyuchi nad tim shob nadati civilnim dobrovolcyam bilshu rol u pidgotovci do vijni Nevdovzi vona opinilasya v borotbi za vladu z La Guardia yaka vvazhala za krashe zoseredzhuvatisya na vuzhchih aspektah oboroni todi yak vona vvazhala virishennya shirshih socialnih problem ne mensh vazhlivimi dlya vijskovih zusil Hocha La Guardia pishov z OCD u grudni 1941 roku Ruzvelt bula zmushena piti u vidstavku cherez gniv u Palati predstavnikiv cherez visoki zarplati dlya kilkoh priznachen OCD vklyuchayuchi dvoh yiyi blizkih druziv U 1941 roci za scenariyem Eleonori Ruzvelt vijshov korotkometrazhnij film Zhinki v zahisti Vin buv stvorenij Upravlinnyam z pitan nadzvichajnih situacij i korotko opisuye sposib u yakij zhinki mozhut dopomogti pidgotuvati krayinu do mozhlivosti vijni Takozh ye rozdil pro tipi kostyumiv yaki zhinki nosili b pid chas vijskovoyi roboti Naprikinci filmu opovidach poyasnyuye sho zhinki zhittyevo vazhlivi dlya zabezpechennya zdorovogo simejnogo zhittya v Americi ta vihovannya ditej sho zavzhdi bulo pershoyu liniyeyu zahistu U zhovtni 1942 roku Eleonora zdijsnila tur po Angliyi vidvidala amerikanski vijska ta inspektuvala britanski sili Yiyi viziti privernuli velichezni natovpi i otrimali majzhe odnostajnu prihilnu presu yak v Angliyi tak i v Americi U serpni 1943 roku vona vidvidala amerikanski vijska v pivdennij chastini Tihogo okeanu pid chas poyizdki dlya zmicnennya moralnogo duhu pro sho admiral Vilyam Golsi molodshij piznishe skazav vona odna zrobila bilshe dobra nizh bud yaka insha osoba abo bud yaka grupa civilnih yaki prohodili cherez ce mij rajon Zi svogo boku Eleonora bula prigolomshena i gliboko prignichena pobachivshi bijnyu vijni Kilka respublikanciv u Kongresi kritikuvali yiyi za vikoristannya obmezhenih resursiv vijskovogo chasu dlya svoyeyi poyizdki sho sponukalo Franklina zaproponuvati yij zrobiti perervu v podorozhah source source source source Eleonora Ruzvelt rozvazhaye soldativ rozpovidayuchi istoriyu veresen 1943 roku Eleonora pidtrimala zbilshennya roli zhinok ta afroamerikanciv u vijskovih zusillyah i pochala vistupati za nadannya zhinkam roboti na zavodah za rik do togo yak ce stalo shiroko poshirenoyu praktikoyu U 1942 roci vona zaklikala zhinok bud yakogo socialnogo pohodzhennya navchatisya profesiyam kazhuchi Yakbi ya bula u vici debyutantki ya b pishla na fabriku na bud yaku fabriku de ya mogla b navchitisya navichkam i buti korisnoyu Eleonora diznalasya pro visokij riven absenteyizmu sered pracyuyuchih materiv i provela kampaniyu za finansuvannya uryadom dennih doglyadiv Zokrema vona pidtrimala lotchikiv Taskigi v yihnih uspishnih zusillyah stati pershimi chornoshkirimi bojovimi pilotami vidvidavshi peredovu lotnu shkolu aviacijnogo korpusu Taskigi v Alabami Vona takozh litala z afroamerikancem golovnim civilnim instruktorom K Alfredom Chifom Andersonom Anderson litav z 1929 roku i vidpovidav za navchannya tisyach pilotiv novachkiv vin uzyav yiyi v pivgodinnij polit na Piper J 3 Cub Pislya prizemlennya vona veselo ogolosila Nu sho zh ti mozhesh litati Podalsha shumiha navkolo polotu pershoyi ledi mala takij vpliv sho jogo chasto pomilkovo nazivayut pochatkom Programi pidgotovki civilnih pilotiv u Taskigi hocha programi bulo vzhe p yat misyaciv Eleonora dijsno vikoristovuvala svoye stanovishe dovirenoyi osobi Fondu Yuliusa Rozenvalda shob organizuvati poziku v rozmiri 175 000 dolariv dlya dopomogi u finansuvanni budivnictva Moton Filda Pislya vijni Eleonora bula silnoyu prihilniceyu planu Morgentau shodo deindustrializaciyi Nimechchini pislyavoyennij period U 1947 roci vona vzyala uchast u Nacionalnij konferenciyi z nimeckoyi problemi v Nyu Jorku yaku vona dopomogla organizuvati Vona oprilyudnila zayavu pro te sho bud yaki plani vidroditi ekonomichnu ta politichnu mogutnist Nimechchini budut shkidlivimi dlya mizhnarodnoyi bezpeki Roki pislya Bilogo domuEleonora i Tito zustrichayutsya na Brioni Yugoslaviya Franklin pomer 12 kvitnya 1945 roku pislya krovovilivu v mozok u Malomu Bilomu domi u Vorm Springs shtat Dzhordzhiya Piznishe Eleonora diznalasya sho koli vin pomirav z nim bula kohanka yiyi cholovika Lyusi Merser teper na im ya Rezerfurd Vidkrittya stalo she bilsh girkim koli diznalasya sho yiyi dochka Anna takozh znala pro trivayuchi stosunki mizh prezidentom i Rezerfurd Anna rozpovila yij sho Franklin buv iz Rezerfurd koli toj pomirav krim togo vona rozpovila yij sho Franklin prodovzhuvav stosunki protyagom desyatilit i lyudi yaki jogo otochuvali prihovuvali informaciyu vid jogo druzhini Pislya pohoronu Eleonora timchasovo povernulasya do Val Killa Franklin zalishiv yij instrukciyi na vipadok svoyeyi smerti vin zaproponuvav peredati Gajd park federalnomu uryadu yak muzej i vona vitratila nastupni misyaci na katalogizaciyu mayetku ta organizaciyu peredachi Pislya smerti Franklina vona pereyihala v kvartiru za adresoyu Vashington Skver Vest 29 u Grinvich Villidzh U 1950 roci vona znimala apartamenti v goteli Park Sheraton 202 West 56th Street Vona zhila tut do 1953 roku koli pereyihala na 211 East 62nd Street Koli termin orendi zakinchivsya v 1958 roci vona povernulasya v Park Sheraton chekayuchi na remont budinku yakij vona pridbala razom z Edna ta Devidom Gurevichami na 55 East 74th Street 12 kvitnya 1946 roku bulo vidkrito Prezidentsku biblioteku ta muzej Franklina D Ruzvelta stvorivshi precedent dlya majbutnih prezidentskih bibliotek OON Stan Soyuzu Chotiri svobodi 6 sichnya 1941 r source source Zvernennya Franklina Delano Ruzvelta do narodu 6 sichnya 1941 roku pro stan sprav u derzhavi v yakomu rozkrivayetsya tema Chotiroh svobod pochinayuchi z 32 02 Pri problemah glyante v dovidku Memorial Franklina Delano Ruzvelta u Vest Potomak Parku Vashington okrug Kolumbiya vklyuchaye statuyu Eleonori Ruzvelt pered logotipom OON U grudni 1945 roku prezident Garri Trumen priznachiv Eleonoru delegatkoyu na Generalnij Asambleyi OON U kvitni 1946 roku vona stala pershoyu golovoyu poperednoyi komisiyi OON z prav lyudini Eleonora zalishalasya golovoyu koli komisiya bula stvorena na postijnij osnovi v sichni 1947 roku Razom z Rene Kassinom Dzhonom Pitersom Gamfri ta inshimi vona vidigrala vazhlivu rol u rozrobci Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini ZDPL U promovi v nich na 28 veresnya 1948 roku Eleonora vislovilasya na korist Deklaraciyi nazvavshi yiyi mizhnarodnoyu Velikoyu hartiyeyu volnostej usih lyudej u vsomu sviti Deklaraciya bula prijnyata Generalnoyu Asambleyeyu 10 grudnya 1948 roku Golosuvannya bulo odnostajnim visim utrimalisya shist krayin Radyanskogo bloku a takozh Pivdenna Afrika ta Saudivska Araviya Ruzvelt poyasnyuvav utrimannya krayin radyanskogo bloku statteyu 13 yaka peredbachala pravo gromadyan zalishati svoyi krayini Eleonora takozh buv pershoyu predstavniceyu Spoluchenih Shtativ u Komisiyi OON z prav lyudini i zalishadasya na cij posadi do 1953 roku navit pislya togo yak zalishila posadu golovi komisiyi v 1951 roci U 1968 roci na znak viznannya yiyi diyalnosti OON posmertno prisudila yij odnu zi svoyih pershih premij u galuzi prav lyudini U 1940 h rokah Eleonora bula odniyeyu z pershih hto pidtrimav stvorennya agentstva OON sho specializuyetsya na pitannyah prodovolstva ta harchuvannya U toj chas Frederik L Makdugall avstralijskij diyetolog napisav Proekt memorandumu pro programu Organizaciyi Ob yednanih Nacij shodo zvilnennya vid nestachi yizhi Makdugall tverdo viriv sho mizhnarodna spivpracya maye klyuchove znachennya dlya virishennya problemi golodu v sviti Eleonora diznalasya pro memorandum i organizuvala zustrich Makdugal z yiyi cholovikom prezidentom Spoluchenih Shtativ Ameriki Pislya obgovorennya 16 zhovtnya 1945 roku bulo stvoreno Prodovolchu ta silskogospodarsku organizaciyu Ob yednanih Nacij FAO U 1955 roci Eleonora Ruzvelt i Makdugall vidvidali novu shtab kvartiru FAO v Rimi ta pidshtovhnuli Programu OON do stvorennya kampaniyi Yizha vid golodu yaka pislya nizki peregovoriv zreshtoyu pobachila svit u 1960 roci Kampaniya bula stvorena shob mobilizuvati neuryadovi organizaciyi proti golodu ta nedoyidannya u sviti ta dopomogti znajti rishennya Eleonora Ruzvelt vistupaye v OON u lipni 1947 rokuInsha povoyenna diyalnist ta vidznaki Naprikinci 1940 h rokiv demokrati v Nyu Jorku ta po vsij krayini domagalisya Eleonoru na politichnu posadu Eleonora Ruzvelt z Frenkom Sinatroyu v 1960 rociNezvazhayuchi na svoyi zasterezhennya Ruzvelt pidtrimala kampaniyu Dzhona F Kennedi Katoliki stanovili golovnij element Demokratichnoyi partiyi v Nyu Jorku Ruzvelt pidtrimuvav reformatoriv yaki namagalisya povaliti irlandsku mashinu Tammani Goll a deyaki katoliki nazivali yiyi antikatolichkoyu U lipni 1949 roku Eleonora mala gostru publichnu superechku z kardinalom Frensisom Spellmanom arhiyepiskopom Nyu Jorka shodo federalnogo finansuvannya parafiyalnih shkil Spellman skazav sho vona bula antikatolichkoyu i prihilniki oboh stali na bik u bitvi yaka privernula nacionalnu uvagu ta dosi pam yatayetsya svoyeyu zapeklistyu ta vorozhistyu U 1949 roci yiyi zrobili pochesnim chlenom istorichno chornoyi organizaciyi Alpha Kappa Alpha U 1950 roci razom iz Gelen Ferris golovnoyu redaktorkoyu Junior Literary Guild vona napisala poglyad na robotu novonarodzhenoyi organizaciyi z ditmi vsogo svitu Partneri Organizaciya Ob yednanih Nacij ta Molod Vona vigrala premiyu dityachoyi knizhkovoyi asociaciyi Ameriki Child Study Association of America s Children s Book Award nini premiya Dzhozett Frenk Komitetu dityachoyi knigi Benk strit Vona bula odniyeyu z pershih prihilnic Camping for Citizenship nekomercijnoyi organizaciyi yaka provodit litni programi dlya prozhivannya ta cilorichne navchannya dlya molodih lyudej riznogo pohodzhennya ta nacij Vona regulyarno provodila seminari v tabori u svoyemu mayetku v Gajd parku i koli na pochatku 1950 h rokiv makkartistski sili kritikuvali cyu programu yak socialistichnu vona rishuche yiyi zahishala U 1954 roci bos Tammani Golla ocholyuvav sprobu peremogti sina Ruzvelt na viborah Eleonora use bilshe vidchuvala ogidu do politichnoyi povedinki De Sapio protyagom reshti 1950 h rokiv Zgodom vona ob yednayetsya zi svoyimi starimi druzyami i shob sformuvati Nyu Jorkskij komitet demokratichnih viborciv grupu spryamovanu na protistoyannya reinkarnaciyi De Sapio Tammani Golla Yihni zusillya zreshtoyu uvinchalisya uspihom i De Sapio buv zmushenij zalishiti vladu v 1961 roci Eleonora z prezidentom Ramonom Magsajsayem 7 m prezidentom Filippin i jogo druzhinoyu v palaci Malakanyan u 1955 rociEleonora Ruzvelt Volter Rojter i kubinska delegaciya z obminu polonenimi u Vashingtoni okrug Kolumbiya Eleonora Ruzvelt bula rozcharovana koli prezident Trumen pidtrimav gubernatora Nyu Jorka Averella Garrimana blizkogo soratnika De Sapio dlya visunennya v prezidenti vid Demokratichnoyi partiyi v 1952 roci Na posadi prezidenta v 1952 i 1956 rokah vona pidtrimuvala Adlaya Stivensona i napolyagala na jogo povtornomu visunenni v 1960 roci Vona pishla u vidstavku z posta v OON u 1953 roci koli prezidentom stav Duajt Ejzenhauer Vona vistupala na nacionalnomu z yizdi Demokratichnoyi partiyi v 1952 i 1956 rokah Hocha u neyi buli zasterezhennya shodo Dzhona F Kennedi cherez jogo nespromozhnist zasuditi makkartizm vona pidtrimala jogo na post prezidenta proti Richarda Niksona Piznishe Kennedi znovu priznachiv yiyi v OON de vona znovu sluzhila z 1961 po 1962 rik i v Nacionalnij konsultativnij komitet Korpusu miru Do 1950 h rokiv mizhnarodna rol Eleonori Ruzvelt yak predstavnici prav zhinok zmusila yiyi pripiniti publichnu kritiku Popravki pro rivni prava Equal Rights Amendment ERA hocha vona nikoli yiyi ne pidtrimuvala Na pochatku 1960 h rokiv vona ogolosila sho cherez ob yednannya v profspilki vona vvazhaye sho ERA bilshe ne stanovit zagrozi dlya zhinok yak ce moglo buti kolis i skazala prihilnikam sho voni mozhut otrimati popravku yaksho hochut U 1961 roci zastupnik ministra praci prezidenta Kennedi Ester Peterson zaproponuvala stvoriti novu prezidentsku komisiyu zi stanovisha zhinok Kennedi priznachiv Eleonoru golovoyu komisiyi a Petersona direktorom Ce bula ostannya publichna posada Ruzvelt Vona pomerla nezadovgo do togo yak komisiya opublikuvala svij zvit Vona dijshla visnovku sho rivnist zhinok najkrashe dosyagayetsya shlyahom viznannya gendernih vidminnostej i potreb a ne shlyahom popravki pro rivni prava Protyagom 1950 h rokiv Eleonora brala uchast u nezlichennih nacionalnih i mizhnarodnih vistupah Vona prodovzhuvala vesti svoyu gazetnu kolonku ta vistupala na telebachenni ta radio Protyagom 1950 h rokiv vona chitala v serednomu sto p yatdesyat lekcij na rik bagato z yakih buli prisvyacheni yiyi diyalnosti vid imeni Organizaciyi Ob yednanih Nacij Vona bula shiroko vidoma svoyeyu antikolonialnoyu poziciyeyu Vona pidtrimala nezalezhnist Marokko shlyahom osobistogo vtruchannya v amerikansku vladu ta rozglyadu marokkanskogo pitannya u svoyij kolonci Mij den U 1946 roci Ruzvelt otrimala pershu shorichnu premiyu Bratstva Franklina Delano Ruzvelta Inshi vidomi nagorodi yaki vona otrimala protyagom svogo pislyavoyennogo zhittya vklyuchali Nagorodu za zaslugi Federaciyi zhinochih klubiv Nyu Jorka v 1948 roci Premiyu chotiroh svobod u 1950 roci premiyu Fondu Irvinga Gejsta v 1950 roci ta medal princa Karla vid Shveciyi u 1950 r Vona bula najbilsh shanovanoyu zhivoyu zhinkoyu za opituvannyam najbilsh shanovanih cholovikiv i zhinok amerikanciv Gellapa shoroku mizh 1948 pochatok opituvannya i 1961 ostannye opituvannya pered yiyi smertyu za vinyatkom 1951 roku Pislya podij zatoki Svinej u 1961 roci prezident Kennedi poprosiv Ruzvelt lidera robitnichih sil Valtera Rejtera ta Miltona S Ejzenhauera brata prezidenta Ejzenhauera domovitisya z kubinskim liderom Fidelem Kastro pro zvilnennya polonenih amerikanciv SmertPam yatnik Eleonoru Ruzvelt u Riversajd parku na Mangetteni U kvitni 1960 roku nezabarom pislya togo yak jogo zbila mashina v Nyu Jorku u Eleonori Ruzvelt bula diagnostovana aplastichna anemiya U 1962 roci yij dali steroyidi yaki aktivuvali splyachij vipadok tuberkulozu v yiyi kistkovomu mozku i 7 listopada 1962 r vona pomerla u vici 78 rokiv vid sercevoyi nedostatnosti v yiyi budinku na Mangetteni na 55 East 74th Street na Verhnomu Ist Sajdi pid opikoyu dochki Anni Prezident Dzhon F Kennedi nakazav prispustiti vsi prapori Spoluchenih Shtativ u vsomu sviti 8 listopada na chest pam yati Ruzvelt Pohoronni sluzhbi vidbulisya cherez dva dni v Gajd parku de yiyi pohovali poruch iz cholovikom u Rozhevomu sadu v Springvud Estejt budinku rodini Ruzveltiv Sered prisutnih buli prezident Kennedi vice prezident Lindon Dzhonson i kolishni prezidenti Trumen i Ejzenhauer yaki vshanovuvali Ruzvelta Pislya yiyi smerti pritulok Eleonori u Vel Killi poblizu Gajd parku zreshtoyu zberigsya yak Nacionalne istorichne misce Eleonori Ruzvelt Yiyi rodina peredala simejnij budinok vidpochinku na ostrovi Kampobello uryadam SShA ta Kanadi i v Zovnishni videofajliEleanor Roosevelt Dies 1962 3 13 British Pathe 1964 roci voni stvorili Mizhnarodnij park Ruzvelta Kampobello na Nacionalnomu torgovomu centri yedinij prezidentskij memorial Spoluchenih Shtativ iz zobrazhennyam pershoyi ledi statuya Eleonori zobrazhena z podoboyu pechatki OON Vidani knigiHunting Big Game in the Eighties The Letters of Elliott Roosevelt Sportsman New York Scribners 1932 When You Grow Up to Vote Boston Houghton Mifflin 1932 It s Up to the Women New York Stokes 1933 A Trip to Washington with Bobby and Betty New York Dodge 1935 This Is My Story New York Harper 1937 My Days New York Dodge 1938 This Troubled World New York Kinsey 1938 Christmas A Story New York Knopf 1940 Christmas 1940 New York St Martin s 1940 The Moral Basis of Democracy New York Howell Soskin 1940 This is America a 1942 book with text by Eleanor Roosevelt and photographs by Frances Cooke Macgregor If You Ask Me New York Appleton Century 1946 This I Remember New York Harper 1949 Partners The United Nations and Youth Garden City Doubleday 1950 with Helen Ferris India and the Awakening East New York Harper 1953 UN Today and Tomorrow New York Harper 1953 with William DeWitt It Seems to Me New York Norton 1954 Ladies of Courage New York Putnam s 1954 with Lorena Hickok United Nations What You Should Know about It New London Croft 1955 On My Own New York Harper 1958 Growing Toward Peace New York Random House 1960 with Regina Tor You Learn By Living New York Harper 1960 The Autobiography of Eleanor Roosevelt New York Harper 1961 Your Teens and Mine New York Da Capo 1961 Eleanor Roosevelt s Book of Common Sense Etiquette New York Macmillan 1962 with the assistance of Robert O Ballou Eleanor Roosevelt s Christmas Book New York Dodd Mead 1963 Tomorrow Is Now New York Harper 1963 Posmertne viznannyaViznannya ta nagorodi Cej portret Ruzvelta 1949 roku roboti buv pridbanij Bilim domom u 1966 roci U 2023 roci Ruzvelt bula odniyeyu z laureatok u seriyi amerikanskih zhinok U 1966 roci pridbala portret Eleonori Ruzvelt zroblenij portret buv zamovlenij rodinoyu Ruzveltiv u 1949 roci Kartina bula predstavlena na prijomi v Bilomu domi 4 lyutogo 1966 roku yakij vlashtuvala ledi Berd Dzhonson i vidvidali ponad 250 zaproshenih gostej Portret visit u Vermejskij kimnati U 1973 roci Eleonoru Ruzvelt posmertno vvedeno do Nacionalnoyi zhinochoyi zali slavi U 1989 roci bula zasnovana Premiya Fondu Eleonori Ruzvelt vona vshanovuye osobu proekt organizaciyu chi ustanovu za vidatnij vnesok u rivnist ta osvitu dlya zhinok i divchat U 1996 roci u nyu jorkskomu Riversajd parku bulo vidkrito Pam yatnik Eleonori Ruzvelt golovnim dopovidachem vistupila persha ledi Gillari Klinton Ce buv pershij pam yatnik amerikanskij zhinci v parku Nyu Jorka Centralna chastina statuya Ruzvelta vikonana Na granitnomu trotuari navkolo ye napisi rozrobleni arhitektorom Majklom Middltonom Dvayerom zokrema pidsumki yiyi dosyagnen i citata z yiyi promovi v Organizaciyi Ob yednanih Nacij u 1958 roci de vona vistupala za zagalni prava lyudini U 1997 roci u Vashingtoni buv vidkritij vin vklyuchaye v sebe bronzovu statuyu Eleonori Ruzvelt sho stoyit pered emblemoyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij yaka vshanovuye yiyi viddanist Organizaciyi Ob yednanih Nacij Ce yedinij prezidentskij memorial iz zobrazhennyam pershoyi ledi U 1998 roci prezident Bill Klinton zasnuvav dlya vidznachennya vidatnih amerikanskih pobornikiv prav lyudini v Spoluchenih Shtatah Nagoroda bula vpershe prisudzhena v 50 tu richnicyu Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini vshanovuyuchi rol Eleonori Ruzvelt yak rushijnoyi sili v rozrobci Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini OON Nagoroda spochatku vruchalasya z 1998 roku do kincya pravlinnya administraciyi Klintona v 2001 roci U 2010 roci todishnij derzhsekretar SShA Gillari Klinton vidrodila premiyu Eleonori Ruzvelt z prav lyudini ta vruchila nagorodu vid imeni todishnogo prezidenta Spoluchenih Shtativ Baraka Obami U 1999 roci Institut Gellapa opublikuvav opituvannya Spisok najbilsh shanovanih lyudej HH stolittya shob viznachiti kim iz lyudej u vsomu sviti amerikanci najbilshe zahoplyuvalisya svoyimi diyannyami u HH stolitti Eleonora Ruzvelt stala dev yatoyu U 2001 roci Komitet zi spadshini Eleonori Ruzvelt Eleanor s Legacy zasnuvala Dzhudit Gollensvort Goup yaka bula jogo prezidentkoyu do kvitnya 2008 roku Vin nadihaye ta pidtrimuye zhinok demokratok yaki vistupayut za vibir balotuvatisya na miscevi ta derzhavni posadi v Nyu Jorku Legacy sponsoruye navchalni shkoli dlya provedennya kampanij zv yazuye kandidativ z volonterami ta ekspertami spivpracyuye z organizaciyami odnodumcyami ta nadaye granti na provedennya kampanij pidtrimanim kandidatam U 2007 roci Eleonoru Ruzvelt nazvav geroyem proekt Mij geroj 20 kvitnya 2016 roku ministr finansiv Spoluchenih Shtativ Dzhejkob Lyu ogolosiv sho Eleonora Ruzvelt z yavitsya razom iz Marian Anderson i vidznachiv sufrazhistok na onovlenij banknoti nominalom 5 dolariv SShA yaka maye buti predstavlena u 2020 roci do 100 yi richnici 19 yi popravki do Konstituciyi SShA yaka garantuvala zhinkam pravo golosu U 2020 roci zhurnal Time vklyuchiv Eleonoru Ruzvelt do spisku 100 zhinok roku Yiyi zadnim chislom nazvali Zhinkoyu roku 1948 za yiyi zusillya shodo virishennya problem pov yazanih z pravami lyudini U 2023 roci Ruzvelt bula vshanovana na amerikanskomu zhinochomu kvartali Miscya nazvani na chest Eleonori Ruzvelt Shkola Eleonori Ruzvelt takozh vidoma yak Profesijna shkola Eleonori Ruzvelt dlya kolorovoyi molodi Shkola negriv Vorm Springs i Shkola Eleonori Ruzvelt Rozenvald yaka pracyuvala yak shkola z 18 bereznya 1937 roku do 1972 roku bula istorichnoyu shkoloyu chornoshkiroyi gromadi roztashovanoyu za adresoyu za adresoyu 350 Parham Strit na Leverett Hill Roud u misti Vorm Springs Dzhordzhiya Stanom na 3 travnya 2010 roku shkola vnesena do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc v okruzi Merivezer shtat Dzhordzhiya Misto Norvelt bulo perejmenovano v 1937 roci yak poyednannya ostannih skladiv v imenah Eleonori Ruzvelt EleaNOR RooseVELT Zal pozhezhnikiv Norvelta nazvanij na yiyi chest Ruzvelt Gollom U 1972 roci buv zasnovanij Institut Eleonori Ruzvelt vin ob yednavsya z Fondom chotiroh svobod Franklina D Ruzvelta v 1987 roci shob stati Institutom Ruzvelta Institut Ruzvelta liberalnij amerikanskij analitichnij centr Organizaciya roztashovana v Nyu Jorku stverdzhuye sho vona isnuye dlya togo shob prodovzhuvati spadshinu ta cinnosti Franklina ta Eleonori Ruzvelt rozvivayuchi progresivni ideyi ta smilive liderstvo na sluzhbi vidnovlennya obicyanki Ameriki pro mozhlivosti dlya vsih Serednya shkola Eleonori Ruzvelt derzhavna serednya shkola yaka specializuyetsya na prirodnichih naukah matematici tehnologiyah ta inzheneriyi bula zasnovana v 1976 roci v Grinbelti shtat Merilend Ce bula persha serednya shkola nazvana na chest Eleonori Ruzvelt i ye chastinoyu sistemi derzhavnih shkil okrugu Prins Dzhordzh Istorichne misce Val Kill Gajd park Nyu Jork Ruzvelt zhila u kam yanomu kotedzhi u Vel Killi yakij znahodivsya v dvoh milyah na shid vid mayetku Springvud Cej kotedzh stav yiyi domom pislya smerti cholovika i yedinim zhitlom yakim vona koli nebud volodila U 1977 roci budinok buv oficijno viznachenij aktom Kongresu yak Nacionalne istorichne misce Eleonori Ruzvelt shob vshanuvati zhittya ta robotu vidatnoyi zhinki v amerikanskij istoriyi dlya osviti nathnennya ta blaga ninishnih i majbutnih pokolin U 1998 roci Save America s Treasures SAT ogolosila kotedzh Vel Kill novim oficijnim proyektom Uchast SAT prizvela do proektu Honoring Eleonor Roosevelt HER yakij spochatku zdijsnyuvavsya privatnimi volonterami a teper ye chastinoyu SAT Vidtodi proekt HER zibrav majzhe 1 dolar miljon yakij pishov na vidnovlennya ta rozvitok Vel Kill i virobnictvo Eleonora Ruzvelt Blizko do domu dokumentalnogo filmu pro Ruzvelt u Vel Killi Chastkovo zavdyaki uspihu cih program kompaniya Vel Kill otrimala grant u rozmiri 75 000 dolariv i bula nazvana odnim iz 12 sajtiv predstavlenih u Vidnovlenni Ameriki privitannya zberezhennyu partnerstvi mizh SAT National Trust i HGTV naukovo doslidnij institut konferenc centr i biblioteka z amerikanskoyi istoriyi dvadcyatogo stolittya roztashovana v abatstvi Middelburg Niderlandi sho datuyetsya HII stolittyam bula vidkrita v 1986 roci Vin nazvanij na chest Eleonori Ruzvelt Teodora Ruzvelta ta Franklina Ruzvelta predki yakih emigruvali iz Zelandiyi Niderlandi do Spoluchenih Shtativ u XVII stolitti U 1988 roci bulo zasnovano Koledzh Eleonori Ruzvelt odin iz vosmi studentskih koledzhiv internativ Kalifornijskogo universitetu v San Diyego Koledzh nagoloshuye na mizhnarodnomu rozuminni vklyuchayuchi znannya inozemnoyi movi ta regionalnu specializaciyu Serednya shkola imeni Eleonori Ruzvelt nevelika derzhavna serednya shkola na Verhnomu Ist Sajdi Manhettena v Nyu Jorku bula zasnovana v 2002 roci Serednya shkola Eleonori Ruzvelt v Istvejli Kaliforniya vidkrita v 2006 roci Vidobrazhennya u kulturiU 1940 h i 1950 h rokah zhinochij imitator otrimav viznannya za te sho vin imituvav Eleonoru Ruzvelt u svoyemu vistupi v nichnomu klubi Na zaproshennya Ruzveltiv vin vikonav rol Eleonori v Bilomu domi Vin takozh vtiliv FDR u filmi Diplomatichnij kur yer 1952 roku Shid soncya v Kampobello brodvejska vistava 1958 roku Dore Shari dramatizuvala hvorobu Franklina vid poliomiyelitu ta ostatochne oduzhannya vid poliomiyelitu u yakij Meri Fiket zigrala rol Eleonori V odnojmennomu filmi 1960 roku zasnovanomu na p yesi v roli Eleonori znyalasya Grir Garson Istoriya Eleonori Ruzvelt amerikanskij biografichnij dokumentalnij film 1965 roku rezhisera Richarda Kaplana otrimav premiyu Oskar za najkrashij povnometrazhnij dokumentalnij film Kinoarhiv Akademiyi zberig jogo v 2006 roci Ruzvelt buv temoyu istorichnoyi p yesi Eleonora 1976 roku U 1976 roci kompaniya Talent Associates vipustila amerikanskij televizijnij mini serial Eleonora i Franklin z i u rolyah Franklina ta Eleonori vin translyuvavsya na ABC 11 i 12 sichnya 1976 roku i bazuvavsya na biografiyi Dzhozefa P Lesha za 1971 rik Eleonor i Franklin na osnovi yihnogo listuvannya ta neshodavno vidkritih arhiviv Film otrimav bagato nagorod u tomu chisli 11 Prajm tajm premij Emmi Zolotij globus i Peabody Award Rezhiser vigrav prajm tajm Emmi za rezhisera roku Specialnij film U 1977 roci voni vipustili prodovzhennya Eleonora i Franklin roki Bilogo domu z timi zh zirkami Vin otrimav 7 Prajm tajm premij Emmi u tomu chisli Krashij specialnij film roku znovu vigrav prajm tajm Emmi za drugij film Obidva filmi otrimali viznannya ta vidznachilisya istorichnoyu dostovirnistyu U 1979 roci NBC pokazala mini serial Za lashtunkami Bilogo domu zasnovanij na knizi Lilian Rodzhers Parks Moyi tridcyat rokiv za lashtunkami Bilogo domu 1961 roku Serial zobrazhuvav zhittya prezidentiv yihnih rodin i personalu Bilogo domu yakij sluzhiv yim vid administracij Vilyama Govarda Tafta 1909 1913 do Duajta Ejzenhauera 1953 1961 Velika chastina knigi bula zasnovana na notatkah yiyi materi Meggi Rodzhers pokoyivki Bilogo domu Parks viddaye nalezhne Eleonori Ruzvelt za te sho vona sponukala svoyu matir zavesti shodennik pro svoyu sluzhbu v Bilomu domi Serial otrimav nagorodu Gildiyi scenaristiv Ameriki za dovgostrokovij televizijnij serial otrimav nominaciyu na Zolotij globus za dramatichnij televizijnij serial i otrimav Emmi za vidatni dosyagnennya v grimi Sered 10 dodatkovih nominacij na Emmi bula Ajlin Gekart za rol Eleonori Ruzvelt Nastupnogo roku vona znovu bula nominovana na premiyu Emmi za vikonannya roli Eleonori Ruzvelt u televizijnomu filmi NBC Ruzvelt Ostannij rik U 1996 roci avtor Washington Post Bob Vudvord povidomiv sho Gillari Klinton vela uyavni diskusiyi z Eleonoroyu Ruzvelt vid pochatku perebuvannya Klinton yak pershoyi ledi Pislya vtrati demokratami kontrolyu nad Kongresom na viborah 1994 roku Klinton zaluchila poslugi prihilnici Ruhu lyudskogo potencialu Dzhin G yuston G yuston zaohochuvala Klinton shukati zv yazkiv z Kleonoroyu Ruzvelt i hocha zhodni psihichni metodi ne vikoristovuvalisya z Klinton kritiki ta komiksi negajno pripustili sho Klinton provodila seansi z Ruzvelt U Bilomu domi zayavili sho ce buv lishe mozkovij shturm a privatne opituvannya piznishe pokazalo sho bilshist gromadskosti vvazhala sho ce buli lishe uyavni rozmovi a reshta vvazhala sho spilkuvannya z mertvimi naspravdi mozhlivo U svoyij avtobiografiyi 2003 roku Zhiva istoriya Klinton nazvala cilij rozdil Rozmovi z Eleonoroyu i zayavila sho vedennya uyavnih rozmov ye naspravdi korisnoyu rozumovoyu vpravoyu dlya analizu problem za umovi sho vi vibirayete pravilnu lyudinu dlya vizualizaciyi Eleonora Ruzvelt bula idealnoyu U 1996 roci vijshla dityacha knizhka kartinka pro Eleonoru Ruzvelt Eleonora Vona opisuye yiyi yak sorom yazlivu divchinu yaka prodovzhuye robiti veliki rechi U 2014 roci vijshov amerikanskij dokumentalnij serial Ruzvelti Intimna istoriya Prodyusovanij i rezhiserskij serial Ken Berns zoseredzhuyetsya na zhitti Teodora Franklina ta Eleonori Ruzvelt Prem yera serialu otrimala pozitivni vidguki ta bula nominovana na tri Prajm tajm premiyi Emmi vigravshi premiyu Emmi yak najkrashij opovidach za rozpovid Pitera Kojota pro pershij epizod U veresni 2014 roku Ruzvelti stali najbilsh translovanim dokumentalnim filmom na sajti PBS Doroga Eleonori amerikanskij film 2016 roku pro dvoh najkrashih druziv yaki podorozhuyut SShA v 1962 roci shob zustriti geroyinyu svogo ditinstva Eleonoru Ruzvelt Zhittya ta chas Eleonori Ruzvelt yak pershoyi ledi opisano v Pershij ledi Yiyi graye Dzhillian Anderson a Eliza Skanlen molodu Eleonor Poshtovi marki Marka SShA na chest Eleonori Ruzvelt 1963 Poshtova marka Indiyi na chest 15 yi richnici Deklaraciyi prav lyudini z Eleonoroyu Ruzvelt 1963 Marka Adzhmana z Prezidentom Dzhon F Kennedi j Eleonoroyu Ruzvelt 1964 Izrayilska marka na chest Eleonori Ruzvelt 1964 Poshtova marka Sejshelskih ostroviv na chest Eleonori Ruzvelt 1975 PrimitkiCaroli B B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Discogs 2000 d Track Q504063 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Ward G C Roosevelt Eleanor 11 October 1884 07 November 1962 first lady of the United States social reformer politician diplomat American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1500580 d Track Q16983137d Track Q20824348d Track Q103877629 http www famously dead com politics eleanor roosevelt html Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 920 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Kindred Britain d Track Q75653886 1 20 grudnya 2013 u Wayback Machine Rowley 2010 s 294 Eleanor Roosevelt Biography The Biography com website en us A amp E Television Networks 22 serpnya 2019 Procitovano 23 serpnya 2019 First Lady of the World Eleanor Roosevelt at Val Kill National Park Service originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 20 travnya 2008 Mrs Roosevelt First Lady 12 Years Often Called World s Most Admired Woman The New York Times 8 listopada 1962 originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 7 grudnya 2012 Mother Teresa Voted by American People as Most Admired Person of the Century The Gallup Organization 31 grudnya 1999 originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 20 travnya 2008 Most Admired Man and Woman Procitovano 13 serpnya 2021 Question Where did ER and FDR live The Eleanor Roosevelt Papers Project gwu edu Procitovano 14 veresnya 2014 The Eleanor Roosevelt Papers Project gwu edu Eleanor Roosevelt Biography National First Ladies Library Firstladies org originalu za 9 chervnya 2010 Procitovano 13 bereznya 2010 Graham Hugh Davis Spring 1987 The Paradox of Eleanor Roosevelt Alcoholism s Child Virginia Quarterly Review 63 2 210 230 PMID 11618247 Procitovano 22 chervnya 2016 Smith 2007 s 42 Lash 1971 Lash 1971 Goodwin 1994 s 94 Goodwin 1994 s 95 Goodwin 1994 s 276 Goodwin 1994 s 276 77 Black Allida 2009 Anna Eleanor Roosevelt whitehouse gov Procitovano 13 bereznya 2010 cherez National Archives Wiesen Cook Blanche 1992 Eleanor Roosevelt 1884 1933 Viking ISBN 978 0 670 80486 3 Marie Souvestre 1830 1905 The Eleanor Roosevelt Papers Project at George Washington University originalu za 31 sichnya 2013 Procitovano 24 listopada 2012 Smith 2007 s 649 Gay Kathlyn 2012 Eleanor Roosevelt American Dissidents An Encyclopedia of Activists Subversives and Prisoners of Conscience ABC CLIO s 508 ISBN 978 1 59884 764 2 Beasley Maurine Hoffman Holly Cowan Shulman Henry R Beasley 2001 The Eleanor Roosevelt Encyclopedia Greenwood s 469 70 ISBN 978 0 313 30181 0 Procitovano 24 listopada 2012 See The Faith of a First Lady Eleanor Roosevelt s Spirituality Truman Library Institute Dec 6 2017 Harold Ivan Smith Eleanor A Spiritual Biography The Faith of the 20th Century s Most Influential Woman Westminster John Knox Press 2017 excerpt 1884 1920 Becoming a Roosevelt The Eleanor Roosevelt Papers Project via George Washington University originalu za 16 listopada 2012 Procitovano 24 listopada 2012 Rowley 2010 s 32 Goodwin 1994 s 79 de Kay 2012 s 32 Endicott Peabody 1857 1944 The Eleanor Roosevelt Papers Project originalu za 8 veresnya 2012 Procitovano 24 listopada 2012 FAQ Marriage and Family National Park Service Procitovano 22 listopada 2022 de Kay 2012 s 37 Rowley 2010 s 51 Goodwin 1994 s 179 Rowley 2010 s 52 Rowley 2010 s 81 83 Goodwin 1994 s 20 F D Roosevelt Ill of Poliomyelitis The New York Times 16 veresnya 1921 Procitovano 18 zhovtnya 2016 Ward Geoffrey C Burns Ken 2014 The Roosevelts An Intimate History New York Alfred A Knopf s 236 ISBN 9780307700230 Goldman Armond S Goldman Daniel A 2017 Prisoners of Time The Misdiagnosis of FDR s 1921 Illness EHDP Press ISBN 978 1939824035 Goodwin 1994 s 118 Rowley 2010 s 134 136 Val Kill in Hyde Park a NY National Trust for Historic Preservation Procitovano 10 grudnya 2013 Rowley 2010 s 131 Rowley 2011 s 128 Hansen Chris 2012 Enfant Terrible The Times and Schemes of General Elliott Roosevelt Able Baker Press ISBN 978 0 615 66892 5 The New York Times obituary October 28 1990 Raymond Raymond James Winter 1985 David Gray the Aiken Mission and Irish Neutrality 1940 41 Diplomatic History 9 55 71 doi 10 1111 j 1467 7709 1985 tb00522 x JSTOR 24911654 MRS WATERBURY WEDS Divorced Wife of Polo Player Married to David Gray in Poughkeepsie The New York Times 14 zhovtnya 1914 s 11 Glines C V July 1997 Lady Lindy The Remarkable Life of Amelia Earhart Aviation History 47 Goodwin 1994 s 221 Cook 1999 s 2 Faber Doris 1980 The Life of Lorena Hickok E R s Friend New York William Morrow s 111 Baker Russell 9 chervnya 2011 The Charms of Eleanor The New York Review of Books originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 22 listopada 2012 Faderman Lillian 1991 Odd Girls and Twilight Lovers A History of Lesbian Life in Twentieth Century America Penguin Books Ltd s 99 Question Why is Eleanor Roosevelt s FBI file so large George Washington University FBI Files on Eleanor Roosevelt PBS Goodwin 1994 s 222 223 Rowley Hazel 2010a Franklin and Eleanor An Extraordinary Marriage vid 1st Picador ISBN 978 0 312 61063 0 Procitovano 13 bereznya 2015 Rowley 2010 s 185 Goodwin 1994 s 222 Felsenthal Carol 10 travnya 1992 Chicago Sun Times Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 18 grudnya 2012 Rupp Leila J 1980 Imagine My Surprise Women s Relationships in Historical Perspective Frontiers A Journal of Women Studies 5 3 61 70 doi 10 2307 3346519 JSTOR 3346519 McCarthy Abigail 19 kvitnya 1992 The Washington Post Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 18 grudnya 2012 Cook Blanche Wiesen 5 lipnya 1993 Eleanor loves of a First Lady The Nation nedostupne posilannya Goodwin 1994 s 88 Smith 2007 s 246 247 Cook 1992 s 429 Rowley 2010 s 163 Smith 2007 s 347 348 Smith 2007 s 248 Carrie Chapman Catt 1859 1947 iastate edu Goodwin Doris Kearns 2008 No Ordinary Time Franklin amp Eleanor Roosevelt The Home Front in World War II Simon and Schuster s 102 ISBN 9781439126196 Burns Eric 2017 Someone to Watch Over Me A Portrait of Eleanor Roosevelt and the Tortured Father Who Shaped Her Life Pegasus Books s 131 ISBN 9781681773841 Cook Blanche Wiesen 2000 Eleanor Roosevelt Volume 2 Penguin s 316 317 ISBN 9780140178944 Michelle Mart Eleanor Roosevelt Liberalism and Israel Shofar 2006 24 3 58 89 Online Monty N Penkower Eleanor Roosevelt and the Plight of World Jewry Jewish Social Studies 1987 49 2 pp 125 136 online Rowley 2010 s 94 95 Rowley 2010 s 95 Rowley 2010 s 128 Al Smith George Washington University Procitovano 27 travnya 2008 C SPAN Booknotes Peter Collier The Roosevelts An American Saga program transcript 7 serpnya 1994 Procitovano 18 veresnya 2014 Rowley 2010 s 147 51 Goodwin 1994 s 26 Todhunter School The Eleanor Roosevelt Papers Project originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 26 listopada 2012 Cook 1999 s 12 Val Kill The Old House Web Procitovano 30 grudnya 2015 Goodwin 1994 s 89 91 Cook 1999 s 19 Cook 1999 s 1 Goodwin 1994 s 10 133 Goodwin 1994 s 10 Primary Resources My Day Key Events American Experience Public Broadcasting Service originalu za 28 zhovtnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Firstladies org Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Cook 1999 s 3 Goodwin 1994 s 209 Brody J Kenneth 2017 Crucible of a Generation How the Attack on Pearl Harbor Transformed America Taylor amp Francis s 72 ISBN 978 1 351 62432 9 Phi Beta Kappa Society Facebook Procitovano 23 serpnya 2019 Transcript Eleanor Roosevelt American Experience Public Broadcasting Service originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Eleanor s visit to a mine was satirized in a famous cartoon It was indicated to me she responded that there was certainly something the matter with a woman who wanted to see so much and know so much Mark M Perlberg Anna Eleanor Roosevelt in World Book Encyclopedia Yearbook 1963 Chicago Field Enterprises p 437 Dickson Paul Allen Thomas B February 2003 Smithsonian Magazine Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 26 listopada 2012 Cook 1999 s 46 Mills Nicholaus 19 veresnya 2011 A historical precedent that might prove a bonus for Occupy Wall Street The Guardian originalu za 24 grudnya 2011 Procitovano 26 listopada 2012 Which Rose Was Named for Eleanor Roosevelt Home Guides SF Gate Homeguides sfgate com 6 bereznya 2013 Procitovano 1 veresnya 2016 Eleanor Roosevelt Retains Top Spot as America s Best First Lady Michelle Obama Enters Study as 5th Hillary Clinton Drops to 6th Clinton Seen First Lady Most as Presidential Material Laura Bush Pat Nixon Mamie Eisenhower Bess Truman Could Have Done More in Office Eleanor amp FDR Top Power Couple Mary Drags Lincolns Down in the Ratings PDF scri siena edu Siena Research Institute 15 lyutogo 2014 Procitovano 16 travnya 2022 Ranking America s First Ladies Eleanor Roosevelt Still 1 Abigail Adams Regains 2nd Place Hillary moves from 5th to 4th Jackie Kennedy from 4th to 3rd Mary Todd Lincoln Remains in 36th PDF Siena Research Institute 18 grudnya 2008 Procitovano 16 travnya 2022 Eleanor Roosevelt Hillary Clinton Top First Lady Poll PDF scri siena edu Sienna College 10 sichnya 1994 Procitovano 23 zhovtnya 2022 2014 Power Couple Score PDF scri siena edu Siena Research Institute C SPAN Study of the First Ladies of the United States Procitovano 9 zhovtnya 2022 Records of the National Youth Administration NYA Archives gov 15 serpnya 2016 Procitovano 31 serpnya 2016 Digital library okstate edu Arhiv originalu za 2 sichnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2016 Eleanor Roosevelt National Historic Site 19 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2007 Procitovano 23 serpnya 2019 National Youth Administration Teaching Eleanor Roosevelt Glossary Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 22 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 31 serpnya 2016 National Youth Administration Gwu edu 7 travnya 1934 Procitovano 31 serpnya 2016 Goodwin 1994 s 85 Cook 1999 s 130 31 Cook 1999 s 132 Cook 1999 s 137 Cook 1999 s 139 140 Cook 1999 s 152 Cook 1999 s 141 Cook 1999 s 143 144 Cook 1999 s 135 Arthurdale The Eleanor Roosevelt Papers Project originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 26 listopada 2012 Cook 1999 s 151 Goodwin 1994 s 85 86 Goodwin 1994 s 162 163 Goodwin 1994 s 163 Cook 1999 s 358 Beasley Maureen Hoffman 1987 Eleanor Roosevelt and the Media A Public Quest for Fulfillment s 102 Beito David 15 listopada 2023 Zora and Eleanor Toward a Fuller Understanding of the First Lady s Civil Rights Legacy Independent Institute Beasley 1986 s 68 Cook 1999 s 159 Mary McLeod Bethune American Experience originalu za 21 listopada 2012 Procitovano 28 listopada 2012 Cook 1999 s 161 DuBois Ellen Carol 2012 Through Women Eyes vid 2 New York Bedford St Martin s s 566 ISBN 978 0 312 67607 0 Dumenil Lynn 2012 Through Women s Eyes vid 2 New York Bedford St Martin s ISBN 978 0 312 67607 0 Barry Dan 24 grudnya 2009 From New Deal to New Hard Times Eleanor Endures The New York Times Procitovano 28 listopada 2011 Kenny Hamill 1945 West Virginia Place Names Their Origin and Meaning Including the Nomenclature of the Streams and Mountains Piedmont WV The Place Name Press s 224 Cook 1999 s 179 181 243 247 Cook 1999 s 188 245 Goodwin 1994 s 351 354 Goodwin 1994 s 370 71 522 Goodwin 1994 s 445 46 Goodwin 1994 s 164 65 Beito David T 2023 The New Deal s War on the Bill of Rights The Untold Story of FDR s Concentration Camps Censorship and Mass Surveillance vid First Oakland Independent Institute s 156 158 ISBN 978 1598133561 Goodwin 1994 s 296 Goodwin 1994 s 323 Goodwin 1994 s 297 Jewish Women s Archives Elinor Morgenthau 1891 1949 by Edna S Friedberg retrieved October 14 2015 Homesteaders Descendants Recall Old Norvelt Pittsburgh Tribune Review 14 lipnya 2006 Procitovano 17 lyutogo 2012 nedostupne posilannya Norvelt Historical Marker explorepahistory com Procitovano 17 lyutogo 2012 Beasley 1986 s 67 First Lady Biography Eleanor Roosevelt The National First Ladies Library originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 Cook 1999 s 47 Iris Turner Kelso Introduction beta wpcf org Procitovano 13 zhovtnya 2013 Press Conferences for Mrs Roosevelt Trenton NJ Daily Times February 26 1933 p 7 First Lady Charms Women News Writers Says Visitor Milwaukee Journal August 10 1933 p 19 Cook 1999 s 11 Beasley 1986 s 71 72 Beasley 1986 s 72 Beasley 1986 s 69 The Press First Lady s Home Journal Time amer 8 bereznya 1937 ISSN 0040 781X Procitovano 23 serpnya 2019 Hill Michael 23 grudnya 1999 The Rediscovery Of Lorena Hickok Eleanor Roosevelt s Friend Finally Getting Recognition The Seattle Times originalu za 19 veresnya 2012 Corrigan Maureen 17 zhovtnya 2018 What Would Eleanor Do If You Ask Me Revisits Roosevelt s Advice Columns NPR Procitovano 25 serpnya 2019 Hanes Stephanie 10 zhovtnya 2018 If You Ask Me is a delightful compendium of the thoughts of Eleanor Roosevelt The Christian Science Monitor Procitovano 25 serpnya 2019 Beasley 1986 s 66 73 Movies Discussed by Mrs Roosevelt New York Times July 10 1934 p 19 Unofficially Mrs Roosevelt Discusses Sundry Subjects Milwaukee Journal July 10 1934 p 11 Mrs Roosevelt Begins New Typewriter Series Broadcasting Magazine November 15 1934 p 8 Radio Government Broadcasting Magazine January 1 1935 p 18 Mrs Roosevelt Series Broadcasting Magazine February 1 1935 p 10 Radio Sells Shoes Broadcasting Magazine June 1 1935 p 35 Eleanor Roosevelt s Pictorial Life Story Movie and Radio Guide October 24 1941 p 40 Washburne Seth The Thirsty 13th The U S Army Air Corps 13th Troop Carrier Squadron pp 354 Thirsty 13th LLC New York NY 2011 ISBN 978 0 615 39675 0 Goodwin 1994 s 82 83 Goodwin 1994 s 98 101 Goodwin 1994 s 102 103 Goodwin 1994 s 174 175 Goodwin 1994 s 176 Goodwin 1994 s 280 81 Goodwin 1994 s 323 24 Goodwin 1994 s 324 326 Goodwin 1994 s 379 84 Goodwin 1994 s 465 Goodwin 1994 s 467 68 Goodwin 1994 s 467 Herman Arthur Freedom s Forge How American Business Produced Victory in World War II pp 260 272 Random House New York NY 2012 ISBN 978 1 4000 6964 4 Goodwin 1994 s 364 Goodwin 1994 s 365 Goodwin 1994 s 413 16 Red Tail Squadron Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2016 Moye J Todd Freedom Flyers The Tuskeegee Airmen of World War II New York Oxford University Press USA 2010 ISBN 978 0 19 538655 4 Black Conrad 2005 Franklin Delano Roosevelt Champion Of Freedom PublicAffairs s 988 ISBN 978 1 58648 282 4 Procitovano 23 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Casey Steven 2005 The Campaign to Sell a Harsh Peace for Germany to the American Public 1944 1948 PDF History angl 90 297 62 92 doi 10 1111 j 1468 229X 2005 00323 x ISSN 0018 2648 Lash 1971 s 929 930 Goodwin 1994 s 632 Rowley 2010 s 288 Rowley 2010 s 289 History of the FDR Library and Museum Franklin D Roosevelt Presidential Library and Museum originalu za 3 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Glendon 2001 s 31 Glendon 2001 s 33 Glendon 2001 s 170 Glendon 2001 s 169 70 Mrs Roosevelt Sees U S Uncertain on U N PDF The New York Times 18 lyutogo 1947 neobhidna pidpiska Human Rights Commission Eleanor Roosevelt National Historic Site 2003 Procitovano 17 listopada 2010 The United Nations Prize in the Field of Human Rights PDF United Nations High Commissioner for Human Rights PDF originalu za 30 veresnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Document card FAO Food and Agriculture Organization of the United Nations www fao org Procitovano 8 bereznya 2021 Ruxin Joshua 1996 Hunger Science and Politics FAO WHO and Unicef Nutrition Policies 1945 1978 UN s 43 44 Correspondence 1948 Trumanlibrary org originalu za 8 zhovtnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2010 Lash Joseph P 1972 Eleanor The Years Alone New American Library ISBN 978 0 393 07361 4 pp 156 65 282 Beasley Eleanor Roosevelt Encyclopedia pp 498 502 Francis Joseph Cardinal Spellman 1889 1967 The Eleanor Roosevelt Papers Project originalu za 15 sichnya 2013 Procitovano 7 grudnya 2012 Deborah Elizabeth Whaley 1 veresnya 2010 Disciplining Women Alpha Kappa Alpha Black Counterpublics and the Cultural Politics of Black Sororities SUNY Press s 43 ISBN 978 1 4384 3274 8 Austin Bogues 14 lipnya 2008 Sorority Celebrates Michelle Obama s Acceptance The New York Times Beasley Eleanor Roosevelt Encyclopedia p 276 Rowley 2010 s 297 A portion of a verbal presentation by Judith Nies on Book TV June 19 2008 concerning her autobiography The Girl I Left Behind Lois Scharf in Beasley ed Eleanor Roosevelt Encyclopedia pp 164 65 Critical Lives Eleanor Roosevelt p 242 Stenner David 2019 Globalizing Morocco transnational activism and the post colonial state Stanford California s 147 ISBN 978 1 5036 0900 6 OCLC 1082294927 J Brandon Rigoni and Bailey Nelson 28 grudnya 2006 Most Admired Man and Woman Gallup Historical Trends Gallup com Procitovano 31 serpnya 2016 Bay of Pigs Chronology nsarchive2 gwu edu Procitovano 29 kvitnya 2020 Health in Beasley Maurine Hoffman Holly Cowan Shulman Henry R Beasley 2001 The Eleanor Roosevelt Encyclopedia Greenwood Publishing Group s 230 32 ISBN 978 0 313 30181 0 Procitovano 10 grudnya 2012 James Malanowski 17 lipnya 1959 Dead amp Famous Where the Grim Reaper has Walked in New York Spy Procitovano 10 kvitnya 2013 U S Flags Flying at Half Staff As a Tribute to Mrs Roosevelt PDF The New York Times 9 listopada 1962 Procitovano 1 kvitnya 2009 Dunlap David W 7 listopada 2012 50 Years After Her Death Eleanor Roosevelt s Admirers Will Celebrate Her Life The New York Times originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 28 listopada 2012 Eleanor Roosevelt Dies 1962 1962 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Stephen O Muskie 1982 Campobello Roosevelt s Beloved Island Franklin D Roosevelt Memorial Trust for the National Mall amer 21 zhovtnya 2019 Procitovano 3 lipnya 2023 Statue of First Lady Eleanor Roosevelt at the Franklin Delano Roosevelt Memorial Washington D C Library of Congress Washington D C 20540 USA Procitovano 3 lipnya 2023 Works by Eleanor Roosevelt Eleanor Roosevelt Papers Project The George Washington University erpapers columbian gwu edu angl Procitovano 11 veresnya 2018 Eleanor Roosevelt s White House Portrait Session White House Historical Association 4 lyutogo 2011 Procitovano 8 grudnya 2016 Roosevelt Eleanor 16 grudnya 1949 My Day The Eleanor Roosevelt Papers Digital Edition Department of History Columbian College of Arts and Sciences Procitovano 8 grudnya 2016 Public Tour by Room Vermeil Room whitehouse gov Procitovano 8 grudnya 2016 cherez National Archives Roosevelt Eleanor National Women s Hall of Fame Womenofthehall org Procitovano 1 veresnya 2016 Resources Tools amp References AAUW Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2016 Martin Douglas 5 zhovtnya 1996 Eleanor Roosevelt Honored in Hometown Today The New York Times Jean Parker Phifer Public Art New York New York and London W W Norton amp Company 2009 Clinton2 nara gov Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 5 zhovtnya 2013 The Gallup Poll 1999 Wilmington DE Scholarly Resources Inc 1999 pp 248 249 Center for American Women and Politics Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Eleanor Roosevelt The My Hero Project Eleanor Roosevelt 6 grudnya 2007 Procitovano 7 grudnya 2016 Bibliography PDF National Park Service Procitovano 7 grudnya 2016 An Open Letter From Secretary Lew 20 kvitnya 2016 Procitovano 4 veresnya 2016 1948 Eleanor Roosevelt 5 bereznya 2020 Procitovano 6 bereznya 2020 2023 American Women Quarters Program Honorees Announced U S Mint Procitovano 31 bereznya 2022 Eleanor Roosevelt School National Register of Historic Places Registration Form NPS Form 10 900 United States Department of the Interior National Park Service 16 kvitnya 2010 Eleanor Roosevelt School NPGallery Asset Detail National Park Service U S Department of the Interior Procitovano 26 bereznya 2021 Chozick Amy 12 travnya 2015 Report by Clinton Adviser Proposes Rewriting Decades of Economic Policy The New York Times Procitovano 2 chervnya 2015 About Us Roosevelt Institute Procitovano 2 chervnya 2015 Ahsan Naomi Morris Jessica 20 lyutogo 2013 Roosevelt Institute Campus Network Offers Summer Opportunities for Student Organizers The Nation Procitovano 2 chervnya 2015 ERHS History Overview Eleanor Roosevelt High School Procitovano 2 lyutogo 2018 Bennett Andrea 5 veresnya 2006 Eleanor Roosevelt High opens its doors Inland Valley Daily Bulletin OBITUARIES Arthur Blake T 318 3 kvitnya 1985 s 87 Jacob Smith 2011 Spoken Word Postwar American Phonograph Culture University of California Press s 126 129 ISBN 9780520948358 Obituaries Arthur Blake 25 lipnya 1985 s 21 Kathryn Bishop Sanchez 2021 Creating Carmen Miranda Race Camp and Transnational Stardom Vanderbilt University Press ISBN 9780826503855 Crowther Bosley 2007 The New York Times Arhiv originalu za 24 listopada 2007 Procitovano 9 listopada 2008 Preserved Projects Academy Film Archive Goodman Walter 11 kvitnya 1976 Remembering Martin Luther King The New York Times Woods Sherry 12 lyutogo 1979 She recalls many presidents but Lillian Parks is no gossip The Miami News Writers Guild Confers Awards Los Angeles Times 4 kvitnya 1980 Golden Globe Nominees Announced Los Angeles Times 9 sichnya 1980 Emmys Presented in 24 Crafts Los Angeles Times 10 veresnya 1979 Margulies Lee 10 serpnya 1979 MASH Backstairs and Lou Grant Lead the Pack Los Angeles Times Lou Grant Show receives 15 Emmy nominations San Francisco Examiner 7 serpnya 1980 Clines Francis X 25 chervnya 1996 Mrs Clinton Calls Sessions Intellectual Not Spiritual The New York Times Wheen Francis 26 lipnya 2000 Never mind the pollsters The Guardian Manchester Clinton Hillary Rodham 2003 Living History New York Simon amp Schuster ISBN 0 7432 2224 5 pp 258 59 Sharon Deeds Catherine Chastain Association for Library Service to Children 2001 The new books kids like ALA Editions s 74 ISBN 0 8389 3512 5 Ge Linda 12 veresnya 2015 Creative Arts Emmys The Complete Winners List The Wrap Procitovano 13 veresnya 2015 Ken Burns The Roosevelts Docu His Most Streamed to Date Deadline Hollywood 22 veresnya 2014 Procitovano 23 veresnya 2014 Isabelle Fuhrman Joins Kevin Connolly Helmed Dear Eleanor Deadline Hollywood 23 travnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2013 Sealover Ed 14 lyutogo 2013 Hollywood comes to Colorado 3 films to be made here under incentives program Denver Business Journal Procitovano 11 chervnya 2013 DzherelaBeasley Maurine December 1986 Eleanor Roosevelt s Vision of Journalism A Communications Medium for Women Presidential Studies Quarterly 16 1 66 75 JSTOR 27550311 Beasley Maurine Hoffman Shulman Holly Cowan Beasley Henry R red 30 grudnya 2000 The Eleanor Roosevelt Encyclopedia Greenwood Publishing Group ISBN 978 0313301810 Beasley Maurine H 21 zhovtnya 2010 Eleanor Roosevelt Transformative First Lady University Press of Kansas ISBN 978 0700617272 304 pages biography that emphasizes how she used the media to pursue her activism Cook Blanche Wiesen 1992 Eleanor Roosevelt Vol 1 1884 1933 Viking ISBN 978 1101567463 Cook Blanche Wiesen 1999 Eleanor Roosevelt Vol 2 1933 1938 Viking ISBN 978 1101567456 Procitovano 26 listopada 2012 de Kay James Tertius 2012 Roosevelt s Navy New York Pegasus s 9 10 ISBN 978 1 60598 285 4 Gerber Robin 2003 Leadership the Eleanor Roosevelt Way Penguin Random House ISBN 978 0735203242 Glendon M A 2000 John P Humphrey and the Drafting of the Universal Declaration of Human Rights Journal of the History of International Law 2 2 250 260 doi 10 1163 15718050020956858 Glendon Mary Ann 2001 A World Made New Eleanor Roosevelt and the Universal Declaration of Human Rights Random House ISBN 978 0375760464 Goodwin Doris Kearns 1994 No Ordinary Time Simon amp Schuster ISBN 978 0 684 80448 4 Lachman Seymour P 1 sichnya 1965 The Cardinal the Congressmen and the First Lady Journal of Church and State 7 1 35 66 doi 10 1093 jcs 7 1 35 Lash Joseph P 1971 Eleanor and Franklin New York City W W Norton ISBN 978 1 56852 075 9 Lash Joseph P 1972 Eleanor The Years Alone William S Konecky ISBN 978 1568520896 O Farrell Brigid 2010 She Was One of Us Eleanor Roosevelt and the American Worker Cornell University Press ISBN 978 0 8014 6246 7 304 pages Peyser Mark Dwyer Timothy 2015 Hissing Cousins The Untold Story of Eleanor Roosevelt and Alice Roosevelt Longworth Doubleday ISBN 978 0 385 53602 8 Pfeffer Paula F September 1996 Eleanor Roosevelt and the National and World Women s Parties Historian 59 1 39 58 doi 10 1111 j 1540 6563 1996 tb00983 x Pottker Jan 1 kvitnya 2005 Sara and Eleanor The Story of Sara Delano Roosevelt and Her Daughter In Law Eleanor Roosevelt Macmillan ISBN 978 0 3123 3939 5 416 pages Rowley Hazel 2011 Franklin and Eleanor An Extraordinary Marriage Melbourne University Publishing ISBN 9780522851793 Rowley Hazel 2010 Franklin and Eleanor An Extraordinary Marriage Farrar Straus and Giroux ISBN 978 0 374 15857 6 Smith Jean Edward 2007 FDR Random House ISBN 978 0 8129 7049 4 IstoriografiyaPervye ledi Ameriki 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Provizer Norman W Eleanor Roosevelt Biographies in Pederson William D 2011 A Companion to Franklin D Roosevelt Blackwell Companions to American History Wiley Blackwell s 15 33 ISBN 978 1 4443 9517 4 A Companion to Franklin D Roosevelt Blackwell Companions to American History Wiley Blackwell pp 15 33 ISBN 978 1 4443 9517 4 Beauchamp Angela Spring 2020 I Will Not Be Your Little China Doll Representations of Eleanor Roosevelt in Film and Television Americana The Journal of American Popular Culture 19 1 PosilannyaFirst lady United States 1 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl