Гудзо н Га дсон англ Hudson River Muh he kun ne tuk річка у штаті Нью Йорк США Середньорічний стік 606 м с Гудзонвид на

Гудзо́н, Га́дсон (англ. Hudson River; Muh-he-kun-ne-tuk) — річка у штаті Нью-Йорк, США. Середньорічний стік 606 м³/с.

Гудзон
вид на р. Гудзон із моста Бер-Маунтен
44°06′24″ пн. ш. 73°56′08″ зх. д. / 44.10670000002777158° пн. ш. 73.935800000027782630° зх. д.
Витік	льодовикові озера гір Адірондак (Аппалачі)
• координати	44°06′24″ пн. ш. 73°56′08″ зх. д. / 44.10670000002777158° пн. ш. 73.935800000027782630° зх. д.
• висота, м	1 309 м
Гирло	Верхня затока Нью-Йорк
• координати	40°36′00″ пн. ш. 74°02′31″ зх. д. / 40.6001000000277727509° пн. ш. 74.04200000002778381° зх. д.
Країни:	США
Регіон	штати Нью-Йорк, Нью-Джерсі
Довжина	507 км
Площа басейну:	36 260 км²
Середньорічний стік	606 м³/с
Притоки:	Гузік, Могок, Рондойт-Крик, р. Валкиль

Медіафайли у Вікісховищі

1. *Річка Гудзон*; 2. Іст-Ривер; 3. Протока Лонг-Айленд; 4. Затока Ньюарк; 5. Верхня затока Нью-Йорк; 6. Нижня затока Нью-Йорк; 7. ; 8. Атлантичний океан

Бере початок у льодовикових озерах гір Адірондак (Аппалачі): верхня течія — пороги і водоспади, на решті частини (близько 170 км) тече в глибокій троговій долині. Від міста Троя долина — естуарій з глибиною від 3,5 м (у верхній частині) до 14 м (у розширеному гирлі Аппер-Бей). Через вузьку протоку Те-Нарроус впадає в бухту ^[en]Атлантичного океану. Каньйон Гудзона (підводна долина) продовжується вглиб океану на 200—250 км.

Живлення снігово-дощове. Весняна повінь з максимумами в березні — квітні. Стік річки врегульований дамбами. Середня витрата води у місті Меканіквілл (середня течія, 11 650 км) 210 м³/сек, найбільший — 3500 м³/сек. Морські припливи (висота до 1 м) розповсюджуються на 240 км від гирла — до дамби у місті Трої, звідки й починається судноплавство.

Верхів'я Гудзону лежать близько до сточища р. Св. Лаврентія, з якою з'єднується через канал, річку і озеро Шамплейн і р. Рішельє.

Гудзон є важливою ланкою водної системи Нью-Йорк-Стейт-Бардж-канал, з якою він зв'язаний каналізованою правою притокою — р. Мохок і каналом Ері. У самому гирлі найбільше місто і порт — Нью-Йорк; ін. міста: Трой, Олбані, Хадсон, Кінгстон, Пукіпсі, Н'юберг, Йонкерс. Річку названо на честь Генрі Гудзона, котрий відкрив у 1609 гирло річки.

Геологія

Геологи іноді називають Гудзон потонулою річкою. Підвищення рівня моря після відступу Вісконсинського заледеніння останнього льодовикового періоду, призвело до затоплення прибережної рівнини і принесло солону воду значно вище гирла річки. Старе русло річки, ^[en], є багатим рибальським районом. Колишнє русло річки чітко окреслено під водами Атлантичного океану, що тягнеться до краю континентального шельфу. В результаті заледеніння і підвищення рівня моря нижня половина річки в даний час є припливним естуарієм, який займає фіорд Гудзон. Вважається, що фіорд сформувався між 26 000 і 13 300 років тому.

Берег річки містить в основному метаморфічні базальти, або діабази, високогір'я - граніти та гнейси з інтрузіями, а від Бікона до Олбані - сланці та вапняки, або осадові породи.

Річкові ворота, ймовірно, утворилися близько 6000 років тому наприкінці останнього льодовикового періоду. Перед цим Стейтен-Айленд і Лонг-Айленд були з'єднані. У той час річка Гудзон проходила через частини сучасного північного Нью-Джерсі, уздовж східних схилів ^[en] до Баунд-Брук, а потім впадала в Атлантичний океан через затоку ^[en]. Накопичення води у Верхній Нью-Йоркській затоці врешті-решт дозволило річці Гудзон прорватися через суходіл, який з'єднував Стейтен-Айленд і Бруклін, щоб сформувати річкові ворота, існуючі сьогодні. Таким чином, сформувався коротший маршрут до Атлантичного океану між Нью-Джерсі і Нью-Йорком.

У річці є у великій кількості мул, що складається в основному з глин, вивітрених з льодовикових відкладень і органічних частинок. Гудзон має відносно коротку історію ерозії, тому у нього немає великої осадової рівнини поблизу гирла. Це відсутність значних відкладень поблизу гирла річки відрізняється від більшості інших американських гирл. Під час припливів біля Нью-Йоркської гавані осад надходить до гирла з океану.

Каскад ГЕС

У басейні річки — великі гідроелектростанції: , ГЕС Спайр-Фолс, .

Див. також

Примітки

Levinton, Jeffrey S.; Waldman, John R. (2006). The Hudson River Estuary (PDF). Cambridge University Press. pp. 1–10. ISBN 0521207983. OCLC 60245415. Retrieved December 30, 2014.
. www.dec.ny.gov. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 20 серпня 2019.
Arthur G. Adams. Архівована копія. — . з джерела 20 березня 2015
John Waldman; Heartbeats in the Muck; ISBN 1-55821-720-7 The Lyons Press; (2000)
(амер.). The River Project. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.

Посилання

Гудзон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Знімки Гудзону [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Фундація — Річка Гудзон [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Фундація — Річка Гудзон [ 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Оточення [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
riverkeeper.org [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
clearwater.org [ 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
hrwa.org [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про річку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Levinton, Jeffrey S.; Waldman, John R. (2006). The Hudson River Estuary (PDF). Cambridge University Press. pp. 1–10. ISBN 0521207983. OCLC 60245415. Retrieved December 30, 2014.

[2] . www.dec.ny.gov. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 20 серпня 2019.

[:1-3] Arthur G. Adams. Архівована копія. — . з джерела 20 березня 2015

[4] John Waldman; Heartbeats in the Muck; ISBN 1-55821-720-7 The Lyons Press; (2000)

[:2-5] (амер.). The River Project. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.