Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання, тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
| Наземні природні зони, класифіковані за типами рослинності | ||||
| Льодовики й полярні пустелі Тундра Тайга Мішані ліси | Степи й лісостепи Вологі субтропічні ліси Середземноморські субтропічні ліси Мусонні ліси | |||
| Напівпустелі Пустелі | Напівпустелі Лісосавани Перемінно-вологі ліси Вологі тропічні ліси | |||
| Високогірні альпійські луки Високогірні ліси | ||||
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Природні зони беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних особливостей.
Природні зони — один із щаблів фізико-географічного районування. Основною ознакою природної зони є переважання в її межах певного типу ландшафтів. У межах зони по перевазі ландшафтів того або іншого типу виділяються фізико-географічні .
Вологі екваторіальні ліси
Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі видовою різноманітністю царства рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома . Гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити та епіфіти. Висока вологість повітря дозволяє їм поглинати воду прямо з повітря. Для цього вони мають (орхідеї). Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя.
Ґрунти — червоно-жовті фералітні. В жаркому і вологому кліматі відмерлі рештки рослин дуже швидко перегнивають. Густі корені рослин, розташовані біля самої поверхні, швидко поглинають поживні речовини. Залишки поживних речовин щоденними зливами вимиваються вглиб землі. Тому ці ґрунти малородючі.
Температура +24-+28 градусів за цельсієм . Опади більше 2000 міліметрів на рік, а на узбережжі понад 10000 міліметрів на рік
В екваторіальних лісах живуть тварини, які здатні лазити по деревах і живитися їхнім листям і плодами. Це — комахи, різні птахи, мавпи, змії і ящірки. Найбільшим хижаком є леопард.
Савани
Савани — природна зона, де панують трави. Серед них ростуть поодинокі дерева або групи дерев. Савани поширені в субекваторіальному кліматичному поясі, де розрізняють два сезони — вологе літо і суху зиму. Трави, здебільшого злаки (, бородач), влітку ростуть заввишки до 5 м. Поширені акації і колючі чагарники. Взимку трави висихають, а дерева скидають листя. Щоб перебути сухий сезон і баобаб запасають вологу у своїх потужних стовбурах. А евкаліпт розвертає листя ребром до сонячних променів, щоб зменшити випаровування води з їхньої поверхні. В савані поширені , родючий шар яких легко вимивається в період дощів. Тваринний світ саван надзвичайно багатий. Насамперед, дуже різноманітні травоїдні: антилопи, жирафи, зебри, буйволи, слони, бегемоти, носороги. Серед хижаків поширені леви, леопарди, гепарди, гієни, шакали. Багато мавп. Водяться найбільші птахи — страуси. З репрезентативних комах — муха цеце і терміти.
Вдень температура становить +31, а вечері падає до +27 градусів.
Ґрунт: червоний та червоно-бурий.
Савани розташовані у субекваторіальних кліматичних поясах (а в Південній півкулі — ще й у тропічному).
Тропічні пустелі і напівпустелі
Це природні зони з різкою нестачею вологи і розрідженим рослинним покривом. Кількість опадів не перевищує 200 мм на рік. В залежності від розташування є пустелі тропічних і помірних широт. Розрізняють також внутрішньоматерикові і берегові пустелі. Тропічні пустелі поширені в тропічному поясі, де впродовж року панує сухе тропічне континентальне повітря. Вони вирізняються винятковою посушливістю. Внаслідок сильних добових перепадів температури повітря гірські породи там швидко руйнуються. Величезні простори вкриті щебенем або сипучими пісками, які вільно переміщуються вітром. В пустелях дуже мало органічних решток рослин і води, тому ґрунти дуже бідні або взагалі не утворюються. Там немає поверхневих вод.
На перший погляд пустеля виглядає неживою. Проте її тваринний світ багатший за рослинність. Там живуть дрібні комахи, якими живляться павуки, скорпіони, ящірки, птахи. Ними, своєю чергою, живляться нічні хижаки — шакал, смугаста гієна, лисиця фенек. Головна умова життя в пустелі — здатність захиститися від перегрівання і тривалий час обходитися без води. Комахи і плазуни ховаючись від спеки, зариваються в пісок. Антилопи і газелі здатні пробігати великі відстані у пошуках води. В пустелях є оази — ділянки з багатою рослинністю, де ростуть фінікова пальма, акації та насаджені фруктові дерева. Оази виникають завдяки природному або штучному зволоженню, зумовленого близькістю річки або підземних вод.
Середня температура взимку становить 12-23 °C.
Ґрунти пустель примітивні, часто це просто кори вивітрювання: вапнякові, гіпсові, сульфатні, кремнієві. Іноді зустрічаються бідні на гумус сіроземні грунти.
Тропічні пустелі поширені в тропічному поясі.
Вологі субтропічні ліси
Мусонні ліси
Середземноморські ліси та чагарники
Степи й лісостепи
Це — безліса зона помірного поясу. Натомість степи мають багатий трав'яний покрив. Серед трав переважають злаки — ковила, типчак, тонконіг. Під пишною рослинністю, яка щорічно відмирає і утворює багато органічних решток, утворилися родючі ґрунти — чорноземи і каштанові. Тварини — здебільшого гризуни: ховрах, тушканчик, хом'як. Внаслідок суворої зими більшість гризунів, які живуть у норах, впадають у сплячку. Є також степовий тхір, борсук та лисиця. Багато степових птахів: дрохва, сіра куріпка, жайворонок, степовий орел. Поширені степова гадюка, .
Середня температура січня становить на заході −4 °C, на сході −8 °C, а липня — відповідно +16 і +22 °C.
У ґрунтовому покриві лісостепу переважають різні види чорноземів (типові та опідзолені) та сірі лісові ґрунти.
Мішані й широколистяні ліси
Природна зона поширена в помірних широтах Євразії і в Північній Америці. Широколистяні ліси, що ростуть в Європі, утворені дубом, буком, грабом, липою, кленом. У Північній Америці до них додаються в'яз, тюльпанове дерево. Широколисті ліси є листопадними і щорічно на зиму скидають листя. У мішаних лісах поєднуються листяні і хвойні (ялина, сосна) породи дерев. В лісах водиться багато тварин: лось, благородний олень, козуля, кабан, вовк, борсук, лісова куниця, заєць, вивірка. З птахів звичайні дятел, синиця, дрізд, зяблик, тетерук. Ґрунти- дерново-підзолисті.
Тайга
Зона хвойних лісів займає північну частину помірного поясу. Там тривала сувора зима і помірно тепле літо. Сніговий покрив лежить 200 днів на рік. Територія заболочена. Ґрунти — підзолисті і торф'яно-болотні. Ростуть хвойні ліси з ялини, ялиці, сосни. До них додаються дрібно-листяні породи — береза і осика. Тваринний світ різноманітний: лось, бурий ведмідь, вовк, лисиця, лісова куниця, тхір, ласка, заєць-біляк, вивірка. Багато птахів. Поширені комахи-кровососи: комарі, мошки.
Тундра і лісотундра
Безліса природна зона, що простягається в субарктичному поясі. Клімат там суворий з тривалою холодною зимою (-30…-40 °C) і коротким прохолодним (до +10 °C) літом. Внаслідок промерзання ґрунтів і гірських порід утворюється багаторічна мерзлота. Через брак тепла і достатньої кількості вільної вологи дерева в тундрі не ростуть. Там поширені мохи і лишайники, осоки, брусниця, карликова береза, . Рослини низькорослі, стеляться землею, схиляючись від сильних вітрів. Серед тварин поширені північний олень, песець, лемінг, біла куріпка, полярна сова. Багато водоплавних птахів: гуси, качки, лебеді, гагари. Ґрунти тундри бідні на перегній. Опадів — 400 мм на рік. Тундрові глейові ґрунти.
Полярні пустелі
Це зона льодяних пустель, що поширена на островах Північного Льодовитого океану. Там панує суворий арктичний клімат. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік. На невеликій глибині знаходиться багаторічна мерзлота. Вона охолоджує ґрунт, перешкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє заболочуванню. Рослинність і тваринний світ дуже бідні. Під час короткого холодного літа з'являються поодинокі лишайники, мохи, , . Життя тварин пов'язане з морем, з якого вони добувають їжу. Тут живуть північний олень, білий ведмідь, песець, лемінг. Влітку гніздяться чайки, чорнодзьобі казарки. Опадів — 200 мм на рік.
Високогірні ліси
Високогірні альпійські луки
Природні зони України
У межах рівнинної частини України виділяють три зони:
Їх природні умови значно змінено господарською діяльністю людини. Межі цих зон можна визначити за поширенням ґрунтів та рослинного покриву.
Див. також
Література
- Шищенко П. Г., Мучін Н. В. Фізична географія України. .
- Словник-довідник з фізичної географії. 6-8 класи / С. В. Міхелі та ін., за ред. В. Г. Чирки. — Х.: Вид. група «Основа», 2004.
- Детская энциклопедия. Земля и Вселенная. — М.: Nota Bene, 1994.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Посилання
- (англ.) Biogeosciences [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.] — інтерактивний журнал (англ. European Geosciences Union), присвячений проблемам біогеографії у вільному доступі.
- (англ.) Biomes of the World [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.] — сайт Ботанічного саду Міссурі, присвячений природним зонам планети Земля.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priro dna zo na fiziko geografichna zona chastina geografichnogo poyasu z odnoridnimi klimatichnimi umovami Vona ye chastinoyu prirodnoyi krayini Na rivninnih teritoriyah zoni zberigayut shirotne abo blizke do nogo prostyagannya tobto zminyuyutsya vid ekvatora do polyusiv shirotna zonalnist i vid okeaniv uglib kontinentiv Mayut blizki umovi temperatur i zvolozhennya sho viznachayut odnoridni grunti roslinnist tvarinnij svit i inshi komponenti prirodnogo seredovisha Prirodni zoni virazheni na sushi i v okeani de proyavlyayutsya mensh chitko Zmina prirodnih zon u gorah nazivayetsya visotnoyu poyasnistyu Nazemni prirodni zoni klasifikovani za tipami roslinnosti Lodoviki j polyarni pusteli Tundra Tajga Mishani lisi Stepi j lisostepi Vologi subtropichni lisi Seredzemnomorski subtropichni lisi Musonni lisi Napivpusteli Pusteli Napivpusteli Lisosavani Pereminno vologi lisi Vologi tropichni lisi Visokogirni alpijski luki Visokogirni lisi Prirodni umovi kozhnoyi z nih mayut svoyi vidminnosti yaki zalezhat vid shiroti miscya spivvidnoshennya tepla i vologi cirkulyarnoyi atmosferi Tipovi v mezhah zoni gidrologichni j teplovi umovi ye virishalnim chinnikom formuvannya gruntiv pevnih tipiv roslinnosti j tvarinnogo svitu Zagalni osoblivosti prirodnih umov vrahovuyutsya v silskogospodarskomu virobnictvi lisovomu gospodarstvi mistobuduvanni pid chas proyektuvannya inzhenerno meliorativnih i prirodoohoronnih zahodiv planuvannya misc vidpochinku Prirodni zoni berut svoyu nazvu vid roslinnosti vlastivoyi yim i inshih geografichnih osoblivostej Prirodni zoni odin iz shabliv fiziko geografichnogo rajonuvannya Osnovnoyu oznakoyu prirodnoyi zoni ye perevazhannya v yiyi mezhah pevnogo tipu landshaftiv U mezhah zoni po perevazi landshaftiv togo abo inshogo tipu vidilyayutsya fiziko geografichni Vologi ekvatorialni lisiDokladnishe Vologi ekvatorialni lisi Vologi ekvatorialni lisi rostut v ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi utvoryuyuchi tri okremi masivi v Pivdennij Americi selvasi Africi Aziyi Cya prirodna zona viriznyayetsya najbilshoyu na zemnij kuli vidovoyu riznomanitnistyu carstva roslin i bagatim tvarinnim svitom Dereva rostut kilkoma Gilki i stovburi derev pereviti lianami roslinami z gnuchkim vitkim duzhe dovgim inodi ponad 100 m steblom Na nih a takozh stovburah i gilkah derev oselyayutsya roslini paraziti ta epifiti Visoka vologist povitrya dozvolyaye yim poglinati vodu pryamo z povitrya Dlya cogo voni mayut orhideyi Ekvatorialni vologi lisi vichnozeleni tobto roslini ne skidayut odnochasno vse listya Grunti chervono zhovti feralitni V zharkomu i vologomu klimati vidmerli reshtki roslin duzhe shvidko peregnivayut Gusti koreni roslin roztashovani bilya samoyi poverhni shvidko poglinayut pozhivni rechovini Zalishki pozhivnih rechovin shodennimi zlivami vimivayutsya vglib zemli Tomu ci grunti malorodyuchi Temperatura 24 28 gradusiv za celsiyem Opadi bilshe 2000 milimetriv na rik a na uzberezhzhi ponad 10000 milimetriv na rik V ekvatorialnih lisah zhivut tvarini yaki zdatni laziti po derevah i zhivitisya yihnim listyam i plodami Ce komahi rizni ptahi mavpi zmiyi i yashirki Najbilshim hizhakom ye leopard SavaniDokladnishe Savana Savani prirodna zona de panuyut travi Sered nih rostut poodinoki dereva abo grupi derev Savani poshireni v subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi de rozriznyayut dva sezoni vologe lito i suhu zimu Travi zdebilshogo zlaki borodach vlitku rostut zavvishki do 5 m Poshireni akaciyi i kolyuchi chagarniki Vzimku travi visihayut a dereva skidayut listya Shob perebuti suhij sezon i baobab zapasayut vologu u svoyih potuzhnih stovburah A evkalipt rozvertaye listya rebrom do sonyachnih promeniv shob zmenshiti viparovuvannya vodi z yihnoyi poverhni V savani poshireni rodyuchij shar yakih legko vimivayetsya v period doshiv Tvarinnij svit savan nadzvichajno bagatij Nasampered duzhe riznomanitni travoyidni antilopi zhirafi zebri bujvoli sloni begemoti nosorogi Sered hizhakiv poshireni levi leopardi gepardi giyeni shakali Bagato mavp Vodyatsya najbilshi ptahi strausi Z reprezentativnih komah muha cece i termiti Vden temperatura stanovit 31 a vecheri padaye do 27 gradusiv Grunt chervonij ta chervono burij Savani roztashovani u subekvatorialnih klimatichnih poyasah a v Pivdennij pivkuli she j u tropichnomu Tropichni pusteli i napivpusteliCe prirodni zoni z rizkoyu nestacheyu vologi i rozridzhenim roslinnim pokrivom Kilkist opadiv ne perevishuye 200 mm na rik V zalezhnosti vid roztashuvannya ye pusteli tropichnih i pomirnih shirot Rozriznyayut takozh vnutrishnomaterikovi i beregovi pusteli Tropichni pusteli poshireni v tropichnomu poyasi de vprodovzh roku panuye suhe tropichne kontinentalne povitrya Voni viriznyayutsya vinyatkovoyu posushlivistyu Vnaslidok silnih dobovih perepadiv temperaturi povitrya girski porodi tam shvidko rujnuyutsya Velichezni prostori vkriti shebenem abo sipuchimi piskami yaki vilno peremishuyutsya vitrom V pustelyah duzhe malo organichnih reshtok roslin i vodi tomu grunti duzhe bidni abo vzagali ne utvoryuyutsya Tam nemaye poverhnevih vod Na pershij poglyad pustelya viglyadaye nezhivoyu Prote yiyi tvarinnij svit bagatshij za roslinnist Tam zhivut dribni komahi yakimi zhivlyatsya pavuki skorpioni yashirki ptahi Nimi svoyeyu chergoyu zhivlyatsya nichni hizhaki shakal smugasta giyena lisicya fenek Golovna umova zhittya v pusteli zdatnist zahistitisya vid peregrivannya i trivalij chas obhoditisya bez vodi Komahi i plazuni hovayuchis vid speki zarivayutsya v pisok Antilopi i gazeli zdatni probigati veliki vidstani u poshukah vodi V pustelyah ye oazi dilyanki z bagatoyu roslinnistyu de rostut finikova palma akaciyi ta nasadzheni fruktovi dereva Oazi vinikayut zavdyaki prirodnomu abo shtuchnomu zvolozhennyu zumovlenogo blizkistyu richki abo pidzemnih vod Serednya temperatura vzimku stanovit 12 23 C Grunti pustel primitivni chasto ce prosto kori vivitryuvannya vapnyakovi gipsovi sulfatni kremniyevi Inodi zustrichayutsya bidni na gumus sirozemni grunti Tropichni pusteli poshireni v tropichnomu poyasi Vologi subtropichni lisiDokladnishe Vologi subtropichni lisiMusonni lisiDokladnishe Musonni lisiSeredzemnomorski lisi ta chagarnikiDokladnishe Seredzemnomorski chagarnikiStepi j lisostepiKazahskij step Slovachchina Dokladnishe Step ta Lisostep Ce bezlisa zona pomirnogo poyasu Natomist stepi mayut bagatij trav yanij pokriv Sered trav perevazhayut zlaki kovila tipchak tonkonig Pid pishnoyu roslinnistyu yaka shorichno vidmiraye i utvoryuye bagato organichnih reshtok utvorilisya rodyuchi grunti chornozemi i kashtanovi Tvarini zdebilshogo grizuni hovrah tushkanchik hom yak Vnaslidok suvoroyi zimi bilshist grizuniv yaki zhivut u norah vpadayut u splyachku Ye takozh stepovij thir borsuk ta lisicya Bagato stepovih ptahiv drohva sira kuripka zhajvoronok stepovij orel Poshireni stepova gadyuka Serednya temperatura sichnya stanovit na zahodi 4 C na shodi 8 C a lipnya vidpovidno 16 i 22 C U gruntovomu pokrivi lisostepu perevazhayut rizni vidi chornozemiv tipovi ta opidzoleni ta siri lisovi grunti Mishani j shirokolistyani lisiMishanij lis Dokladnishe Mishani lisi ta Shirokolistyani lisi Prirodna zona poshirena v pomirnih shirotah Yevraziyi i v Pivnichnij Americi Shirokolistyani lisi sho rostut v Yevropi utvoreni dubom bukom grabom lipoyu klenom U Pivnichnij Americi do nih dodayutsya v yaz tyulpanove derevo Shirokolisti lisi ye listopadnimi i shorichno na zimu skidayut listya U mishanih lisah poyednuyutsya listyani i hvojni yalina sosna porodi derev V lisah voditsya bagato tvarin los blagorodnij olen kozulya kaban vovk borsuk lisova kunicya zayec vivirka Z ptahiv zvichajni dyatel sinicya drizd zyablik teteruk Grunti dernovo pidzolisti TajgaDokladnishe Tajga Zona hvojnih lisiv zajmaye pivnichnu chastinu pomirnogo poyasu Tam trivala suvora zima i pomirno teple lito Snigovij pokriv lezhit 200 dniv na rik Teritoriya zabolochena Grunti pidzolisti i torf yano bolotni Rostut hvojni lisi z yalini yalici sosni Do nih dodayutsya dribno listyani porodi bereza i osika Tvarinnij svit riznomanitnij los burij vedmid vovk lisicya lisova kunicya thir laska zayec bilyak vivirka Bagato ptahiv Poshireni komahi krovososi komari moshki Tundra i lisotundraDokladnishe Tundra ta Lisotundra Bezlisa prirodna zona sho prostyagayetsya v subarktichnomu poyasi Klimat tam suvorij z trivaloyu holodnoyu zimoyu 30 40 C i korotkim proholodnim do 10 C litom Vnaslidok promerzannya gruntiv i girskih porid utvoryuyetsya bagatorichna merzlota Cherez brak tepla i dostatnoyi kilkosti vilnoyi vologi dereva v tundri ne rostut Tam poshireni mohi i lishajniki osoki brusnicya karlikova bereza Roslini nizkorosli stelyatsya zemleyu shilyayuchis vid silnih vitriv Sered tvarin poshireni pivnichnij olen pesec leming bila kuripka polyarna sova Bagato vodoplavnih ptahiv gusi kachki lebedi gagari Grunti tundri bidni na peregnij Opadiv 400 mm na rik Tundrovi glejovi grunti Polyarni pusteliDokladnishe Polyarni pusteli Arktichna pustelya ta Antarktichna pustelya Ce zona lodyanih pustel sho poshirena na ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Tam panuye suvorij arktichnij klimat Snigovij pokriv trimayetsya 300 dniv na rik Na nevelikij glibini znahoditsya bagatorichna merzlota Vona oholodzhuye grunt pereshkodzhaye prosochuvannyu poverhnevih vod i spriyaye zabolochuvannyu Roslinnist i tvarinnij svit duzhe bidni Pid chas korotkogo holodnogo lita z yavlyayutsya poodinoki lishajniki mohi Zhittya tvarin pov yazane z morem z yakogo voni dobuvayut yizhu Tut zhivut pivnichnij olen bilij vedmid pesec leming Vlitku gnizdyatsya chajki chornodzobi kazarki Opadiv 200 mm na rik Visokogirni lisiDokladnishe Visokogirni lisiVisokogirni alpijski lukiDokladnishe Alpijski lukiPrirodni zoni UkrayiniU mezhah rivninnoyi chastini Ukrayini vidilyayut tri zoni mishanih hvojno shirokolistih lisiv lisostepu stepu Yih prirodni umovi znachno zmineno gospodarskoyu diyalnistyu lyudini Mezhi cih zon mozhna viznachiti za poshirennyam gruntiv ta roslinnogo pokrivu Div takozhBiom Zakon prirodnoyi zonalnostiLiteraturaShishenko P G Muchin N V Fizichna geografiya Ukrayini ISBN 978 966 7090 55 5 Slovnik dovidnik z fizichnoyi geografiyi 6 8 klasi S V Miheli ta in za red V G Chirki H Vid grupa Osnova 2004 Detskaya enciklopediya Zemlya i Vselennaya M Nota Bene 1994 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Posilannya angl Biogeosciences 30 travnya 2015 u Wayback Machine interaktivnij zhurnal angl European Geosciences Union prisvyachenij problemam biogeografiyi u vilnomu dostupi angl Biomes of the World 20 bereznya 2022 u Wayback Machine sajt Botanichnogo sadu Missuri prisvyachenij prirodnim zonam planeti Zemlya