Сельва́си (від ісп. selvas) — вічнозелені вологі екваторіальні ліси в Південній Америці. Під цим поняттям інколи мають на увазі лише джунглі басейну Амазонки чи лише джунглі Бразилії, а іноді взагалі будь-які дощові ліси.
Сельваси розташовані, наприклад, на території таких країн, як Бразилія, Перу, Суринам, Венесуела, Гаяна, Еквадор, Болівія та Колумбія.
Сельваси знаходиться в екваторіальному і субекваторіальних поясах (сельваси в широкому сенсі — і в тропічному поясі) на великих низинних ділянках суші в умовах постійного прісноводного зволоження (1800—2300 мм опадів на рік). Ґрунт сельвасів вкрай бідний на мінеральні речовини, які вимиваються тропічними дощами. Вологість повітря у сельвасах дуже висока (80-90 %). Рослинний і тваринний світ сельвасів відрізняє різноманітність видів рослин і тварин. При цьому видове різноманіття незатоплюваних ділянок вище, особливо в плані ендеміків.
Індіанці, що живуть у сельвасах, користаються : поле кілька років обробляється, потім полишається, і розчищається нова ділянка лісу. Цей спосіб придатний лише для малонаселених місцевостей. Лісовідновлення в цих умовах відбувається відносно швидко природним шляхом.
Рослинний світ сельвасів
Як всі дощові тропічні ліси, сельваси мають кілька ярусів. Дерева ростуть в 3-5 ярусів, але підлісок виражений слабо. Як правило стовбури дерев прямі, колоноподібні, розгалужені тільки вгорі. Коріння дерев часто дошковидні, ходульне коріння характерне для болотистих місць. Одне дерево може мати одночасно гілки з плодами, квітками та молодими листям. Поширена кауліфлорія — утворення квіток і суцвіть на стовбурах і безлистих ділянках віт. Земля покрита опалим листям, гілками, стовбурами впалих дерев, лишайниками, грибами та мохом. Ґрунт має червонуватий колір; на ньому ростуть невисокі рослини, папороті та трава. Другий ярус — молоді дерева, також можуть бути чагарники і очерет. Верхів'я зімкнутих крон не утворює рівну поверхню, над пологом лісу з дерев висотою до сорока метрів бовваніють дерева-гіганти, наприклад, дерево сейба, яке у висоті може сягати 80 м. Через розмаїття порід дерев (у басейні Амазонки зростає щонайменше 2500 порід дерев) та різноманітності забарвлення листя, поверхня сельвасів має плямисте зелене забарвлення. Ефект підсилюють квітучі дерева, створюючи білі або кольорові плями.
Дуже багато позаярусної рослинності — ліан і епіфітів, орхідей. Особливо багаті епіфітами незатоплювані території. Епіфіти належать переважно до сімейств Бромелієві й Ароїдні, відрізняються формами і яскравістю забарвлення квіток. Епіфіти утворюють численні повітряні корені. Багато кактусів (особливо видів роду ). Тут зростають динне дерево, какао, гевея, вікторія регія.
У місцях, які затоплюються під час паводків, нижній ярус, утворений гідрофільними пальмами, деревовидними папоротями та іншими рослинами, піднесений над очеретяними і осоковими болотами на висоту до 8 м. В краще освітлених ділянках нижній ярус швидко покривається щільними, важкопрохідними заростями ліан, епіфітів, чагарників і невеликих дерев. Подекуди зустрічаються так звані «сади диявола» — ділянки амазонських лісів, на яких росте тільки один вид дерев (Duroia hirsuta), який вирощують мурахи виду Myrmelachista schumanni («лимонні мурахи»).
Тваринний світ сельвасів
Більшість численних і різноманітних тварин сельвасів мешкають на деревах, навіть чимало земноводних. Наземних тварин мало, серед них гігантський броненосець, великий мурахоїд, свинки-пекарі, носухи, кущового пса, морські свинки. Водосвинка (найбільший на Землі гризун) і тапір живуть біля води.
Багато ссавців для життя на деревах мають чіпкий хвіст: карликовий і чотирипалапий мурахоїди, опосум, кенду бразильський, кінкажу, трипалі лінивці і чіпкохвості мавпи (ревуни, капуцини, уакарі, павукоподібна мавпа тощо); є численними невеликі ігрункові мавпочки. Хижі ссавці представлені котячими: ягуар, пума, оцелот, — які теж добре пристосовані до життя на деревах.
Серед птахів сельвасів тукани (ендемік), гоацини, гоко, американська чорна катарта, папуги ара, амазони та інші, колібрі (серед них найменші птахи Землі), які представлені тут більше ніж 300 видами. Окрім птахів, тут літає багато рукокрилих.
Багато плазунів. Представниками змій є удави, зокрема анаконда, найбільша змія. Серед змій багато отруйних: бушмейстер, аспіди. Приклади ящірок: ігуани, сцинки, ядозуб.
Надзвичайно багато комах. Серед 100 тисяч видів жуків — світляний кукухо і вусач-титан, який сягають у довжині 15 см. Мурахи-листорізи нерозривно пов'язані з деревами. Павуки-птахоїди — найбільші павукоподібні.
Водойми населяють ламантини, амазонський дельфін, анаконда (ендемік), каймани, гавіалові крокодили. Південноамериканська прісноводна фауна риб (близько 2000 видів) являє собою третину світової. Тут мешкають дводишний лусковик, дуже велика гігантська арапаїма, хижа піранья, електричний вугор. Звідси походять деякі акваріумні риби, наприклад, гуппі, скалярія.
Примітки
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 120.
Посилання
- Дощові ліси / тропічні ліси (ісп.)
- (ісп.)
- Portal Selva Lluviosa (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selva si vid isp selvas vichnozeleni vologi ekvatorialni lisi v Pivdennij Americi Pid cim ponyattyam inkoli mayut na uvazi lishe dzhungli basejnu Amazonki chi lishe dzhungli Braziliyi a inodi vzagali bud yaki doshovi lisi Misceznahodzhennya selvasiv v vuzkomu sensi Poshirenist selvasiv v shirokomu sensi na mapi svitu Selvasi roztashovani napriklad na teritoriyi takih krayin yak Braziliya Peru Surinam Venesuela Gayana Ekvador Boliviya ta Kolumbiya Selvasi znahoditsya v ekvatorialnomu i subekvatorialnih poyasah selvasi v shirokomu sensi i v tropichnomu poyasi na velikih nizinnih dilyankah sushi v umovah postijnogo prisnovodnogo zvolozhennya 1800 2300 mm opadiv na rik Grunt selvasiv vkraj bidnij na mineralni rechovini yaki vimivayutsya tropichnimi doshami Vologist povitrya u selvasah duzhe visoka 80 90 Roslinnij i tvarinnij svit selvasiv vidriznyaye riznomanitnist vidiv roslin i tvarin Pri comu vidove riznomanittya nezatoplyuvanih dilyanok vishe osoblivo v plani endemikiv Indianci sho zhivut u selvasah koristayutsya pole kilka rokiv obroblyayetsya potim polishayetsya i rozchishayetsya nova dilyanka lisu Cej sposib pridatnij lishe dlya malonaselenih miscevostej Lisovidnovlennya v cih umovah vidbuvayetsya vidnosno shvidko prirodnim shlyahom Roslinnij svit selvasivPanamski selvasi Yak vsi doshovi tropichni lisi selvasi mayut kilka yarusiv Dereva rostut v 3 5 yarusiv ale pidlisok virazhenij slabo Yak pravilo stovburi derev pryami kolonopodibni rozgaluzheni tilki vgori Korinnya derev chasto doshkovidni hodulne korinnya harakterne dlya bolotistih misc Odne derevo mozhe mati odnochasno gilki z plodami kvitkami ta molodimi listyam Poshirena kaulifloriya utvorennya kvitok i sucvit na stovburah i bezlistih dilyankah vit Zemlya pokrita opalim listyam gilkami stovburami vpalih derev lishajnikami gribami ta mohom Grunt maye chervonuvatij kolir na nomu rostut nevisoki roslini paporoti ta trava Drugij yarus molodi dereva takozh mozhut buti chagarniki i ocheret Verhiv ya zimknutih kron ne utvoryuye rivnu poverhnyu nad pologom lisu z derev visotoyu do soroka metriv bovvaniyut dereva giganti napriklad derevo sejba yake u visoti mozhe syagati 80 m Cherez rozmayittya porid derev u basejni Amazonki zrostaye shonajmenshe 2500 porid derev ta riznomanitnosti zabarvlennya listya poverhnya selvasiv maye plyamiste zelene zabarvlennya Efekt pidsilyuyut kvituchi dereva stvoryuyuchi bili abo kolorovi plyami Duzhe bagato pozayarusnoyi roslinnosti lian i epifitiv orhidej Osoblivo bagati epifitami nezatoplyuvani teritoriyi Epifiti nalezhat perevazhno do simejstv Bromeliyevi j Aroyidni vidriznyayutsya formami i yaskravistyu zabarvlennya kvitok Epifiti utvoryuyut chislenni povitryani koreni Bagato kaktusiv osoblivo vidiv rodu Tut zrostayut dinne derevo kakao geveya viktoriya regiya U miscyah yaki zatoplyuyutsya pid chas pavodkiv nizhnij yarus utvorenij gidrofilnimi palmami derevovidnimi paporotyami ta inshimi roslinami pidnesenij nad ocheretyanimi i osokovimi bolotami na visotu do 8 m V krashe osvitlenih dilyankah nizhnij yarus shvidko pokrivayetsya shilnimi vazhkoprohidnimi zarostyami lian epifitiv chagarnikiv i nevelikih derev Podekudi zustrichayutsya tak zvani sadi diyavola dilyanki amazonskih lisiv na yakih roste tilki odin vid derev Duroia hirsuta yakij viroshuyut murahi vidu Myrmelachista schumanni limonni murahi Tvarinnij svit selvasivBilyacha mavpa zvichajna Bilshist chislennih i riznomanitnih tvarin selvasiv meshkayut na derevah navit chimalo zemnovodnih Nazemnih tvarin malo sered nih gigantskij bronenosec velikij murahoyid svinki pekari nosuhi kushovogo psa morski svinki Vodosvinka najbilshij na Zemli grizun i tapir zhivut bilya vodi Bagato ssavciv dlya zhittya na derevah mayut chipkij hvist karlikovij i chotiripalapij murahoyidi oposum kendu brazilskij kinkazhu tripali linivci i chipkohvosti mavpi revuni kapucini uakari pavukopodibna mavpa tosho ye chislennimi neveliki igrunkovi mavpochki Hizhi ssavci predstavleni kotyachimi yaguar puma ocelot yaki tezh dobre pristosovani do zhittya na derevah Sered ptahiv selvasiv tukani endemik goacini goko amerikanska chorna katarta papugi ara amazoni ta inshi kolibri sered nih najmenshi ptahi Zemli yaki predstavleni tut bilshe nizh 300 vidami Okrim ptahiv tut litaye bagato rukokrilih Bagato plazuniv Predstavnikami zmij ye udavi zokrema anakonda najbilsha zmiya Sered zmij bagato otrujnih bushmejster aspidi Prikladi yashirok iguani scinki yadozub Nadzvichajno bagato komah Sered 100 tisyach vidiv zhukiv svitlyanij kukuho i vusach titan yakij syagayut u dovzhini 15 sm Murahi listorizi nerozrivno pov yazani z derevami Pavuki ptahoyidi najbilshi pavukopodibni Vodojmi naselyayut lamantini amazonskij delfin anakonda endemik kajmani gavialovi krokodili Pivdennoamerikanska prisnovodna fauna rib blizko 2000 vidiv yavlyaye soboyu tretinu svitovoyi Tut meshkayut dvodishnij luskovik duzhe velika gigantska arapayima hizha piranya elektrichnij vugor Zvidsi pohodyat deyaki akvariumni ribi napriklad guppi skalyariya PrimitkiSlovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 9 1978 Stor 120 PosilannyaDoshovi lisi tropichni lisi isp isp Portal Selva Lluviosa angl angl