Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Епіфі́ти (від грец. ἐπι- — «на», та φυτόν — «рослина») — організми, що ростуть на іншому рослинному організмі, на стовбурах і гілках дерев, використовуючи їх як опору (напр., деякі водорості, лишайники, тропічні орхідеї, бромелії) та при цьому отримують поживні речовини з довкілля, а не з субстрату, на якому існують. Окрім епіфітів, що ростуть у наземних умовах, існує багато водних видів водоростей, котрі є епіфітами на інших водоростях або водних квіткових рослинах.
| Епіфіти | |
 | |
| Описано за адресою | spektrum.de/lexikon/biologie-kompakt/aerophyten/247 |
|---|---|
 Епіфіти у Вікісховищі | |
Епіфіти мають пристосування для прикріплення та вловлювання води та поживних речовин із повітря.
Епіфіти не є паразитичними рослинами, вони ростуть незалежно від рослини-опори і потребують від неї винятково фізичної підтримки. Очевидною перевагою епіфітів, особливо в щільно зарослій деревами місцевості, є можливість не залежати від ґрунту і знаходитись ближче до джерел світла; також епіфіти менше випасаються травоїдними тваринами. Але при занадто щільному наростанні епіфітів вони можуть ушкоджувати рослину-опору.
Епіфіти мають велике значення для деяких видів тварин, формуючи середовище їхнього помешкання — такими тваринами є деякі жаби та членистоногі.
Найвідомішими епіфітами є мохоподібні, лишайники, орхідеї та представники родини Бромелієвих, але епіфіти можуть бути знайдені практично у будь-якій таксономічній групі рослин; більш того, термін «епіфіт» часто використовується і для бактерій. Найбагатші та найрозвинутіші спільноти епіфітів зустрічаються в тропічних лісах (особливо у вологих), але мохоподібні та лишайники є доволі звичайними епіфітами помірного та навіть арктичного кліматичного поясу.
На території України (та Європи загалом) час від часу можна побачити трави, чагарники, та навіть дерева, що ростуть на розвилках гілок інших, більших дерев. Але це лише випадкові місця проростання неепіфітних видів. Серед судинних рослин епіфіти, яким була б притаманна справжня коренева система, на території Європи не трапляються. Найчастіше йде мова про групу епіфітних мохоподібних, які ростуть на корі і гілках живих дерев або епіфітних лишайників
Перше фундаментальне дослідження епіфітної флори було опубліковане ботаніком Шимпером у 1888 році, і називалось "Die epiphytische Vegetation Amerikas" («Епіфітна флора Америки»).
Класифікація епіфітів за А. Шимпером
1888 року німецьким ботаніком було складено класифікацію, у якій епіфіти розділено на чотири групи: протоепіфіти, гніздові та кишенькові епіфіти, резервуарні епіфіти, напівепіфіти. Вони поширені по всій земній кулі
Епіфіли
Дрібні епіфіти, які оселяються на листках, але не на гілках і стовбурах, інших рослин, головним чином вічнозелених, називаються епіфілами. Серед епіфілів переважно водорості, мохи, лишайники, рідко – квіткові. Тривалість життя епіфіла обмежена часом існування листка, на якому мешкає рослина.
Примітки
- Гапон, Світлана (2009). «Епіфітні біоугруповання ландшафтного заказника Чорноліський». Український ботанічний журнал. с. 477—487.
- І.С. Данилків, О.Т. Демків, З.І. Мамчур (1993). Видовий склад епіфітних мохів в умовах забруднення цементного заводу (укр.) . Український ботанічний журнал. Т.50, № 6. с. 67—70.
- Мамчур, Звенислава. Епіфітні мохоподібні м. Львова й околиць. Укр. ботан. журн., К., 1998. – Т 55. № 3. – С. 279 - 287.
- Мамчур, З.І. (2003). Антропогенна трансформація епіфітної бріофлори м. Львова та його околиць. Вісник Львівського університету. Сер. біол. – 2003. – Вип. 34. – С. 135-141.
- Мамчур, З.І. Поширення епіфітних мохоподібних в умовах урбанізованого середовища. Вісник Львівського університету. Cep. біол. – 2004. – Вип. 36. – С. 70-77.
- Мамчур, З.І. Урбанофільні епіфітні мохоподібні. Вісник Львівського університету. Сер. Біол. – 2010. Вип. 54. – С. 115 – 122.
- Мамчур З., Більська І. Особливості епіфітних бріофітів в умовах урбоекосистем. Вісник Львівського університету. Сер. біол. – 2013. – Вип. 61. – C. 125 – 132.
- Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Ліхеноіндикація забруднення повітря у м. Львові. Укр. ботан. журн, 1991.
- Мусієнко М. М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник. – К.: Либідь, 2004. – 376 с.
- Life on a Leaf. Smithsonian Tropical Research Institute. June 20, 2018 [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Біологічний енциклопедичний словник. Під ред. М. С. Гілярова.— М.:Советская энциклопедия, 1986, ст. 740 (рос.)
- Калинець-Мамчур З. Словник-довідник з альґології та мікології: [для студ. вищ. навч. закл.]. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011. — 399 с. (укр.).
- Кондратюк С. Я., Мартиненко В. Г. Ліхеноіндикація. Київ-Кіровоград: ТОВ "КОД - 2006. — 260с.
Посилання
- Епіфіти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epifi ti vid grec ἐpi na ta fyton roslina organizmi sho rostut na inshomu roslinnomu organizmi na stovburah i gilkah derev vikoristovuyuchi yih yak oporu napr deyaki vodorosti lishajniki tropichni orhideyi bromeliyi ta pri comu otrimuyut pozhivni rechovini z dovkillya a ne z substratu na yakomu isnuyut Okrim epifitiv sho rostut u nazemnih umovah isnuye bagato vodnih vidiv vodorostej kotri ye epifitami na inshih vodorostyah abo vodnih kvitkovih roslinah Epifiti Opisano za adresoyuspektrum de lexikon biologie kompakt aerophyten 247 Epifiti u VikishovishiEpifitna roslina na stovburi dereva rajon Orosi Kosta Rika Epifiti mayut pristosuvannya dlya prikriplennya ta vlovlyuvannya vodi ta pozhivnih rechovin iz povitrya Epifiti ne ye parazitichnimi roslinami voni rostut nezalezhno vid roslini opori i potrebuyut vid neyi vinyatkovo fizichnoyi pidtrimki Ochevidnoyu perevagoyu epifitiv osoblivo v shilno zaroslij derevami miscevosti ye mozhlivist ne zalezhati vid gruntu i znahoditis blizhche do dzherel svitla takozh epifiti menshe vipasayutsya travoyidnimi tvarinami Ale pri zanadto shilnomu narostanni epifitiv voni mozhut ushkodzhuvati roslinu oporu Epifiti mayut velike znachennya dlya deyakih vidiv tvarin formuyuchi seredovishe yihnogo pomeshkannya takimi tvarinami ye deyaki zhabi ta chlenistonogi Najvidomishimi epifitami ye mohopodibni lishajniki orhideyi ta predstavniki rodini Bromeliyevih ale epifiti mozhut buti znajdeni praktichno u bud yakij taksonomichnij grupi roslin bilsh togo termin epifit chasto vikoristovuyetsya i dlya bakterij Najbagatshi ta najrozvinutishi spilnoti epifitiv zustrichayutsya v tropichnih lisah osoblivo u vologih ale mohopodibni ta lishajniki ye dovoli zvichajnimi epifitami pomirnogo ta navit arktichnogo klimatichnogo poyasu Na teritoriyi Ukrayini ta Yevropi zagalom chas vid chasu mozhna pobachiti travi chagarniki ta navit dereva sho rostut na rozvilkah gilok inshih bilshih derev Ale ce lishe vipadkovi miscya prorostannya neepifitnih vidiv Sered sudinnih roslin epifiti yakim bula b pritamanna spravzhnya koreneva sistema na teritoriyi Yevropi ne traplyayutsya Najchastishe jde mova pro grupu epifitnih mohopodibnih yaki rostut na kori i gilkah zhivih derev abo epifitnih lishajnikiv Ugrupovannya epifitiv na derevi vologij lis Kosta Rika Pershe fundamentalne doslidzhennya epifitnoyi flori bulo opublikovane botanikom Shimperom u 1888 roci i nazivalos Die epiphytische Vegetation Amerikas Epifitna flora Ameriki Epifitna spilnota z orhidej ta bromeliyevih Gavajski ostrovi Klasifikaciya epifitiv za A Shimperom1888 roku nimeckim botanikom bulo skladeno klasifikaciyu u yakij epifiti rozdileno na chotiri grupi protoepifiti gnizdovi ta kishenkovi epifiti rezervuarni epifiti napivepifiti Voni poshireni po vsij zemnij kuliEpifiliDokladnishe Epifili Dribni epifiti yaki oselyayutsya na listkah ale ne na gilkah i stovburah inshih roslin golovnim chinom vichnozelenih nazivayutsya epifilami Sered epifiliv perevazhno vodorosti mohi lishajniki ridko kvitkovi Trivalist zhittya epifila obmezhena chasom isnuvannya listka na yakomu meshkaye roslina PrimitkiGapon Svitlana 2009 Epifitni biougrupovannya landshaftnogo zakaznika Chornoliskij Ukrayinskij botanichnij zhurnal s 477 487 I S Danilkiv O T Demkiv Z I Mamchur 1993 Vidovij sklad epifitnih mohiv v umovah zabrudnennya cementnogo zavodu ukr Ukrayinskij botanichnij zhurnal T 50 6 s 67 70 Mamchur Zvenislava Epifitni mohopodibni m Lvova j okolic Ukr botan zhurn K 1998 T 55 3 S 279 287 Mamchur Z I 2003 Antropogenna transformaciya epifitnoyi brioflori m Lvova ta jogo okolic Visnik Lvivskogo universitetu Ser biol 2003 Vip 34 S 135 141 Mamchur Z I Poshirennya epifitnih mohopodibnih v umovah urbanizovanogo seredovisha Visnik Lvivskogo universitetu Cep biol 2004 Vip 36 S 70 77 Mamchur Z I Urbanofilni epifitni mohopodibni Visnik Lvivskogo universitetu Ser Biol 2010 Vip 54 S 115 122 Mamchur Z Bilska I Osoblivosti epifitnih briofitiv v umovah urboekosistem Visnik Lvivskogo universitetu Ser biol 2013 Vip 61 C 125 132 Kondratyuk S Ya Kucheryavij V O Kramarec V O Lihenoindikaciya zabrudnennya povitrya u m Lvovi Ukr botan zhurn 1991 Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s Life on a Leaf Smithsonian Tropical Research Institute June 20 2018 12 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl DzherelaBiologichnij enciklopedichnij slovnik Pid red M S Gilyarova M Sovetskaya enciklopediya 1986 st 740 ros Kalinec Mamchur Z Slovnik dovidnik z algologiyi ta mikologiyi dlya stud vish navch zakl Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2011 399 s ukr Kondratyuk S Ya Martinenko V G Lihenoindikaciya Kiyiv Kirovograd TOV KOD 2006 260s PosilannyaEpifiti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006