Куниця лісова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Martes martes (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Ареал куниці лісової (зелений – природний, червоний – введений) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Куниця лісова, європейська куниця, або жовтодушка (Martes martes) — хижий ссавець роду Куна (Martes) родини Мустелових (Mustelidae). Мешкає в Європі і західних частинах Азії, населяє головним чином лісові місцевості. Розміром більша за свійського кота. На відміну від своєї родички Куни кам'яної (Martes foina), куна лісова уникає людських поселень. Веде переважно деревний спосіб життя.
Опис
Хутро куниці лісової забарвлено у каштановий або темно-коричневий колір з жовтуватою округлою горловою плямою, яка, на відміну від плями кам'яної куниці, не роздвоєне. Зимове хутро довге і шовковисте, влітку шерсть коротша і жорсткіша. Тіло довгасте з відносно короткими лапками і волосяним покровом на ступнях. Хвіст порівняно довгий і пухнастий, і його функція полягає в збереженні рівноваги при лазінні і стрибанні. Вуха невеликі, трикутні, облямовані жовтою смужкою, ніс, на відміну від куниці кам'яної, темний.
Довжина тіла становить від 45 до 58 см, довжина хвоста — від 16 до 28 см, а вага — від 0,8 до 1,8 кг. Самці більші, в середньому на 30% важчі за самок.
Вид мінливий. Розрізняють 8 підвидів
Поширення
Куниця лісова поширена майже по всій Європі. Її ареал тягнеться від Британських островів до Західного Сибіру і на півдні від Середземномор'я до Кавказу і Ельбурсу. Цього виду немає в Ісландії і північній Скандинавії, а також на частині Піренейського півострова.
Типовим середовищем проживання цих тварин є ліси, перш за все листяні і мішані. У гірській місцевості зустрічається до висот, на яких ще ростуть дерева.
Біологічні особливості
Спосіб життя
Куниця лісова в набагато більшій мірі мешканці дерев, ніж інші види куниць. Вони вміють добре лазити й стрибати, долаючи відстань до 4 м. При лазінні вони в змозі розвертати свої ступні на 180°, утримуючись кігтями за кору дерев. Сховища створюють на своїй території, переважно в дуплах, або ж використовують покинуті сховища вивірок, а також гнізда хижих птахів. У цих сховках вони відпочивають у денний час, а в сутінках і вночі йдуть на пошуки здобичі.
Лісові куниці — тварини з вираженою територіальною поведінкою, що маркують свою територію за допомогою секрету, який виділяється анальною залозою. Вони боронять межі своєї території від одностатевих родичів, але території самців і самок часто перетинаються. Розміри територій сильно варіюють, хоча вони завжди більші у самців, ніж у самок. Відмінності спостерігаються і у зв'язку з порами року — взимку території окремих особин до 50% менше, ніж влітку.
Харчування
Куни лісові всеїдні, але надають перевагу дрібним ссавцям (наприклад, полівкам, мишакам і вивіркам), а також птахам і їх яйцям. Не гидують і плазунами, жабами, равликами, комахами і падлом. Восени частиною їхньої їжі можуть бути фрукти, ягоди і горіхи. Здобич лісова куниці вбивають укусом у потилицю. Пізнього літа і восени вони накопичують і складають запаси їжі для холодної пори року.
Розмноження
Спарювання у кун проходить в середині літа, але вагітність через консервації сперми в тілі самки починається набагато пізніше і потомство з'являється на світ лише у квітні. Їх розвиток схожий з розвитком дитинчат куни кам'яної. При народженні їх довжина становить 10 см. У виплоді найчастіше троє малят. Протягом перших 8 тижнів вони залишаються в батьківському гнізді, а потім починають лазити навколо нього і обстежувати місцевість. До 16-го тижня вони остаточно стають самостійними, але іноді до наступної весни все ще супроводжують свою матір. На другому році життя у лісових куниць настає статева зрілість, хоча вперше спаровуються вони, як правило, на третьому році життя. Тривалість життя в неволі складає до шістнадцяти років, але в дикій природі лише деякі лісові куниці живуть більше десяти років.
Куниця лісова і людина
Загрози
Хутро куни лісової цінувалося і цінується набагато більше, ніж хутро куни кам'яної: воно м'яке, шовковисте, соболине, особливо взимку. У результаті інтенсивного полювання куни цього виду стали в багатьох місцевостях рідкісними тваринами, хоча завдяки великому ареалу розповсюдження в цілому не вважаються під загрозою зникнення. Проблематичним є скорочення середовищ проживання, оскільки лісовим кунам потрібні великі ліси.
Утримання в неволі
Утримання куни лісової в неволі — досить непросте завдання, і тому в зоопарках цей вид можна побачити нечасто. Найбільш значні популяції є в зоопарках міст та Іннсбрук.
Куна на зображеннях
Куна часто використовується в геральдиці, на зображеннях монетах тощо.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
- Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. — Київ: Вид-во АН Української РСР, 1961. — 84 с. [1] [ 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kunicya lisova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Rid Kunicya Martes Vid Kunicya lisova Binomialna nazva Martes martes Linnaeus 1758 Areal kunici lisovoyi zelenij prirodnij chervonij vvedenij Posilannya Vikishovishe Martes martes Vikividi Martes martes EOL 328020 ITIS 621943 MSOP 12848 NCBI 29065 Fossilworks 157450 Kunicya lisova yevropejska kunicya abo zhovtodushka Martes martes hizhij ssavec rodu Kuna Martes rodini Mustelovih Mustelidae Meshkaye v Yevropi i zahidnih chastinah Aziyi naselyaye golovnim chinom lisovi miscevosti Rozmirom bilsha za svijskogo kota Na vidminu vid svoyeyi rodichki Kuni kam yanoyi Martes foina kuna lisova unikaye lyudskih poselen Vede perevazhno derevnij sposib zhittya OpisVidminnosti zabarvlennya dvoh vidiv kuni lisovoyi livoruch i kam yanoyi pravoruch Hutro kunici lisovoyi zabarvleno u kashtanovij abo temno korichnevij kolir z zhovtuvatoyu okrugloyu gorlovoyu plyamoyu yaka na vidminu vid plyami kam yanoyi kunici ne rozdvoyene Zimove hutro dovge i shovkoviste vlitku sherst korotsha i zhorstkisha Tilo dovgaste z vidnosno korotkimi lapkami i volosyanim pokrovom na stupnyah Hvist porivnyano dovgij i puhnastij i jogo funkciya polyagaye v zberezhenni rivnovagi pri lazinni i stribanni Vuha neveliki trikutni oblyamovani zhovtoyu smuzhkoyu nis na vidminu vid kunici kam yanoyi temnij Dovzhina tila stanovit vid 45 do 58 sm dovzhina hvosta vid 16 do 28 sm a vaga vid 0 8 do 1 8 kg Samci bilshi v serednomu na 30 vazhchi za samok Vid minlivij Rozriznyayut 8 pidvidivPoshirennyaKunicya lisova poshirena majzhe po vsij Yevropi Yiyi areal tyagnetsya vid Britanskih ostroviv do Zahidnogo Sibiru i na pivdni vid Seredzemnomor ya do Kavkazu i Elbursu Cogo vidu nemaye v Islandiyi i pivnichnij Skandinaviyi a takozh na chastini Pirenejskogo pivostrova Tipovim seredovishem prozhivannya cih tvarin ye lisi persh za vse listyani i mishani U girskij miscevosti zustrichayetsya do visot na yakih she rostut dereva Biologichni osoblivostiSposib zhittya Kunicya lisova v nabagato bilshij miri meshkanci derev nizh inshi vidi kunic Voni vmiyut dobre laziti j stribati dolayuchi vidstan do 4 m Pri lazinni voni v zmozi rozvertati svoyi stupni na 180 utrimuyuchis kigtyami za koru derev Shovisha stvoryuyut na svoyij teritoriyi perevazhno v duplah abo zh vikoristovuyut pokinuti shovisha vivirok a takozh gnizda hizhih ptahiv U cih shovkah voni vidpochivayut u dennij chas a v sutinkah i vnochi jdut na poshuki zdobichi Lisovi kunici tvarini z virazhenoyu teritorialnoyu povedinkoyu sho markuyut svoyu teritoriyu za dopomogoyu sekretu yakij vidilyayetsya analnoyu zalozoyu Voni boronyat mezhi svoyeyi teritoriyi vid odnostatevih rodichiv ale teritoriyi samciv i samok chasto peretinayutsya Rozmiri teritorij silno variyuyut hocha voni zavzhdi bilshi u samciv nizh u samok Vidminnosti sposterigayutsya i u zv yazku z porami roku vzimku teritoriyi okremih osobin do 50 menshe nizh vlitku Harchuvannya Lisova kunicya polyuye za vivirkoyu Kuni lisovi vseyidni ale nadayut perevagu dribnim ssavcyam napriklad polivkam mishakam i vivirkam a takozh ptaham i yih yajcyam Ne giduyut i plazunami zhabami ravlikami komahami i padlom Voseni chastinoyu yihnoyi yizhi mozhut buti frukti yagodi i gorihi Zdobich lisova kunici vbivayut ukusom u potilicyu Piznogo lita i voseni voni nakopichuyut i skladayut zapasi yizhi dlya holodnoyi pori roku Rozmnozhennya Sparyuvannya u kun prohodit v seredini lita ale vagitnist cherez konservaciyi spermi v tili samki pochinayetsya nabagato piznishe i potomstvo z yavlyayetsya na svit lishe u kvitni Yih rozvitok shozhij z rozvitkom ditinchat kuni kam yanoyi Pri narodzhenni yih dovzhina stanovit 10 sm U viplodi najchastishe troye malyat Protyagom pershih 8 tizhniv voni zalishayutsya v batkivskomu gnizdi a potim pochinayut laziti navkolo nogo i obstezhuvati miscevist Do 16 go tizhnya voni ostatochno stayut samostijnimi ale inodi do nastupnoyi vesni vse she suprovodzhuyut svoyu matir Na drugomu roci zhittya u lisovih kunic nastaye stateva zrilist hocha vpershe sparovuyutsya voni yak pravilo na tretomu roci zhittya Trivalist zhittya v nevoli skladaye do shistnadcyati rokiv ale v dikij prirodi lishe deyaki lisovi kunici zhivut bilshe desyati rokiv Kunicya lisova i lyudinaKuna lisova na zobrazhenni XIX stolittya Zagrozi Hutro kuni lisovoyi cinuvalosya i cinuyetsya nabagato bilshe nizh hutro kuni kam yanoyi vono m yake shovkoviste soboline osoblivo vzimku U rezultati intensivnogo polyuvannya kuni cogo vidu stali v bagatoh miscevostyah ridkisnimi tvarinami hocha zavdyaki velikomu arealu rozpovsyudzhennya v cilomu ne vvazhayutsya pid zagrozoyu zniknennya Problematichnim ye skorochennya seredovish prozhivannya oskilki lisovim kunam potribni veliki lisi Utrimannya v nevoli Utrimannya kuni lisovoyi v nevoli dosit neproste zavdannya i tomu v zooparkah cej vid mozhna pobachiti nechasto Najbilsh znachni populyaciyi ye v zooparkah mist ta Innsbruk Kuna na zobrazhennyah Moldavska moneta 10 lej Seriya Chervona kniga Respubliki Moldova Kuna chasto vikoristovuyetsya v geraldici na zobrazhennyah monetah tosho Primitki Arhiv originalu za 12 veresnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaAbelyencev V I Kunicevi Kiyiv Naukova dumka 1968 280 s Fauna Ukrayini Tom 1 vipusk 2 Sokur I T Istorichni zmini ta vikoristannya fauni ssavciv Ukrayini Kiyiv Vid vo AN Ukrayinskoyi RSR 1961 84 s 1 7 lyutogo 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi