Узбекистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 447 400 км² (57-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 425 400 км², а на поверхню внутрішніх вод — 22 тис. км². Площа країни приблизно дорівнює ⅔ площі України, трохи більша за площу Каліфорнії.
Географія Узбекистану | |
---|---|
Географічне положення Узбекистану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Центральна Азія |
Координати | 41°00′ пн. ш. 64°00′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 64.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 447 400 км² (57-ме) |
• суходіл | 90 % |
• води | 10 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 6893 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний (захід), гірський (схід) |
Найвища точка | гора Хазрет-Султан (4643 м) |
Найнижча точка | озеро Сарикамиш (-110 м) |
Клімат | |
Тип | помірний, субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Амудар'я (2540 км) |
Найбільше озеро | Озеро Айдаркуль (3700 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | землетруси |
Екологічні проблеми | забруднення вод, спустелювання, катастрофа Аральського моря |
Назва
Офіційна назва — Республіка Узбекистан, Узбекистан (узб. O'zbekiston Respublikasi, O'zbekiston). Назва країни походить від етноніма узбеки та перського слова «стан», що означає земля, край, країна, тобто Земля узбеків. Походження етноніму узбек залишається спірним. За однією версією, це епонім від імені хана Узбека. За іншою, це ім'я означає незалежний або пан сам по собі, від «оз» — сам і «бек/бай/бег» — дворянський титул. За третьою теорією «уз» виводиться від етноніму тюрків-огузів і слова бей, тобто угузбей — пан огузів.
Історія дослідження території
Географічне положення
Узбекистан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — з Киргизстаном (спільний кордон — 1314 км), Таджикистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (144 км), на півночі — з Казахстаном (2330 км), на південному заході — з Туркменістаном (1793 км). Загальна довжина державного кордону — 6893 км. Узбекистан має 4 анклави в Ферганській долині, відділених від основної території територією Киргизстану. На території Узбекистану знаходяться анклави Таджикистану () і Киргизстану (Барак).
- Карта Узбекистану від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Узбекистану та США
- Узбекистан межує лише з країнами, що не мають виходу до моря
Країна не має виходу до вод Світового океану. Це єдина країна в світі, якщо не рахувати європейську мікродержаву Ліхтенштейн, що оточена з усіх сторін країнами, що теж не мають виходу до моря, тобто така собі суходільна країна другого порядку. Довжина узбережжя внутрішнього висихаючого Аральського моря 420 км.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Узбекистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, мідь, свинець, цинк, вольфрам, молібден.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — уріз води озера Сарикамиш, яке може пересихати (-110 м); найвища точка — гора (4643 м). Більша частина Узбекистану розташована у межах Туранської низовини, значну частину якої займає пустеля Кизилкум. На півн.-сході і півдні передгір'я і відроги Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (висоти до 4643 м). Між ними розташовані міжгірські западини: Ферганська, , та ін. Висота хребтів понад 4000 м.
- Рельєф Узбекистану
- Гіпсометрична карта Узбекистану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гісарський хребет
- Плато Устюрт
Клімат
Більша частина території Узбекистану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, південна — у субтропічному. На півночі превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь можливе випадіння снігу. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Узбекистану (за Кеппеном)
- Узбекистан узимку 2003 року з космосу
Узбекистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 48,87 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 42,15 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Узбекистану
- Будівництво мосту через Амудар'ю
Річки
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Найдовші річки: Сирдар'я, Амудар'я, Нарин, судноплавна тільки Амудар'я.
Озера
Єдине велике озеро в Узбекистані — солоне Аральське море, розташоване на північному заході країни на кордоні з Казахстаном. Площа Аральського моря в 1980-1990-х роках сильно скоротилася, оскільки більша частина води річок, які в нього впадають, використовується для зрошування земель. До 1998 берегова лінія Аральського моря відступила місцями на 80 км, а саме море розпалося на три окремих водоймища. На сьогодні можна говорити про Аральське море як колишнє.
- Висихання Аральського моря впродовж 1960-2014 років
- Висихання Аральського моря впродовж 1989-2008 років
- Дно колишнього Аральського моря
- Колишній порт Муйнак
- Чарвацьке водосховище
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Узбекистану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 62,6 %,
- орні землі — 10,1 %,
- багаторічні насадження — 0,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 51,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,7 %;
- інше — 29,7 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Середземноморської підобласті, гори сходу — до .
Охорона природи
Узбекистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару.
.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови; можливі землетруси.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- промислове забруднення у великих містах;
- забор води на потреби вирощування бавовнику з Амудар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
- спустелювання;
- забруднення вод промисловими стоками і сільськогосподарськими хімікатами, що призводить до масових захворювань;
- засолення ґрунтів;
- забруднення ґрунтів радіонуклідами, хімікатами, пестицидами (ДДТ).
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Узбекистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Uzbekistan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- (англ.) Calum MacLeod, Bradley Mayhew. Uzbekistan. Golden Road to Samarkand. — — С. 31.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Узбекистан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Узбекистану |
- Вікісховище : Атлас Узбекистану.
- Карти Узбекистану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Uzbekistan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Узбекистан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Узбекистану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzbekistan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu i ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 447 400 km 57 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 425 400 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 22 tis km Plosha krayini priblizno dorivnyuye ploshi Ukrayini trohi bilsha za ploshu Kaliforniyi Geografiya UzbekistanuGeografichne polozhennya UzbekistanuGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionCentralna AziyaKoordinati41 00 pn sh 64 00 sh d 41 000 pn sh 64 000 sh d 41 000 64 000TeritoriyaPlosha447 400 km 57 me suhodil90 vodi10 Morske uzberezhzhya0 kmDerzhavnij kordon6893 kmRelyefTiprivninnij zahid girskij shid Najvisha tochkagora Hazret Sultan 4643 m Najnizhcha tochkaozero Sarikamish 110 m KlimatTippomirnij subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaAmudar ya 2540 km Najbilshe ozeroOzero Ajdarkul 3700 km km InshePrirodni resursivuglevodni kam yane vugillya zoloto uranovi rudi sriblo rudi kolorovih metalivStihijni lihazemletrusiEkologichni problemizabrudnennya vod spustelyuvannya katastrofa Aralskogo moryaNazvaOficijna nazva Respublika Uzbekistan Uzbekistan uzb O zbekiston Respublikasi O zbekiston Nazva krayini pohodit vid etnonima uzbeki ta perskogo slova stan sho oznachaye zemlya kraj krayina tobto Zemlya uzbekiv Pohodzhennya etnonimu uzbek zalishayetsya spirnim Za odniyeyu versiyeyu ce eponim vid imeni hana Uzbeka Za inshoyu ce im ya oznachaye nezalezhnij abo pan sam po sobi vid oz sam i bek baj beg dvoryanskij titul Za tretoyu teoriyeyu uz vivoditsya vid etnonimu tyurkiv oguziv i slova bej tobto uguzbej pan oguziv Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaUzbekistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na shodi z Kirgizstanom spilnij kordon 1314 km Tadzhikistanom 1312 km na pivdni z Afganistanom 144 km na pivnochi z Kazahstanom 2330 km na pivdennomu zahodi z Turkmenistanom 1793 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6893 km Uzbekistan maye 4 anklavi v Ferganskij dolini viddilenih vid osnovnoyi teritoriyi teritoriyeyu Kirgizstanu Na teritoriyi Uzbekistanu znahodyatsya anklavi Tadzhikistanu i Kirgizstanu Barak Karta Uzbekistanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Uzbekistanu ta SShA Uzbekistan mezhuye lishe z krayinami sho ne mayut vihodu do morya Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Ce yedina krayina v sviti yaksho ne rahuvati yevropejsku mikroderzhavu Lihtenshtejn sho otochena z usih storin krayinami sho tezh ne mayut vihodu do morya tobto taka sobi suhodilna krayina drugogo poryadku Dovzhina uzberezhzhya vnutrishnogo visihayuchogo Aralskogo morya 420 km Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 5 3 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Uzbekistanu Div takozh Gidrogeologiya Uzbekistanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Uzbekistanu Nadra Uzbekistanu bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu kam yane vugillya zoloto uranovi rudi sriblo mid svinec cink volfram molibden Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Uzbekistanu Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Relyef Uzbekistanu Seredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka uriz vodi ozera Sarikamish yake mozhe peresihati 110 m najvisha tochka gora 4643 m Bilsha chastina Uzbekistanu roztashovana u mezhah Turanskoyi nizovini znachnu chastinu yakoyi zajmaye pustelya Kizilkum Na pivn shodi i pivdni peredgir ya i vidrogi Tyan Shanyu ta Gissaro Alayu visoti do 4643 m Mizh nimi roztashovani mizhgirski zapadini Ferganska ta in Visota hrebtiv ponad 4000 m Relyef Uzbekistanu Gipsometrichna karta Uzbekistanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gisarskij hrebet Plato UstyurtKlimatDokladnishe Bilsha chastina teritoriyi Uzbekistanu lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi kontinentalnogo tipu pivdenna u subtropichnomu Na pivnochi prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Rozpodil atmosfernih opadiv zmenshuyetsya z pivnochi na pivden mozhlive vipadinnya snigu Na pivdni vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Uzbekistanu za Keppenom Uzbekistan uzimku 2003 roku z kosmosu Uzbekistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 48 87 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 42 15 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Uzbekistanu Budivnictvo mostu cherez Amudar yu Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi basejni Amudar yi ta Sirdar yi Najdovshi richki Sirdar ya Amudar ya Narin sudnoplavna tilki Amudar ya Ozera Dokladnishe Yedine velike ozero v Uzbekistani solone Aralske more roztashovane na pivnichnomu zahodi krayini na kordoni z Kazahstanom Plosha Aralskogo morya v 1980 1990 h rokah silno skorotilasya oskilki bilsha chastina vodi richok yaki v nogo vpadayut vikoristovuyetsya dlya zroshuvannya zemel Do 1998 beregova liniya Aralskogo morya vidstupila miscyami na 80 km a same more rozpalosya na tri okremih vodojmisha Na sogodni mozhna govoriti pro Aralske more yak kolishnye Visihannya Aralskogo morya vprodovzh 1960 2014 rokiv Visihannya Aralskogo morya vprodovzh 1989 2008 rokiv Dno kolishnogo Aralskogo morya Kolishnij port Mujnak Charvacke vodoshovishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Uzbekistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 62 6 orni zemli 10 1 bagatorichni nasadzhennya 0 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 51 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 7 7 inshe 29 7 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti rivninni pustelni teritoriyi zahodu do Seredzemnomorskoyi pidoblasti gori shodu do Div takozh Ptahi Uzbekistanu ta Ribi UzbekistanuOhorona prirodiDokladnishe Uzbekistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha potencijni nespriyatlivi meteorologichni umovi mozhlivi zemletrusi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti promislove zabrudnennya u velikih mistah zabor vodi na potrebi viroshuvannya bavovniku z Amudar yi prizviv do peresihannya Aralskogo morya i najbilshoyi ekologichnoyi katastrofi Serednoyi Aziyi kolaps ribolovli donna sil razom z nakopichenimi pesticidami roznositsya vitrami na veliki vidstani sprichinyuyuchi problemi zi zdrov yam u naselennya spustelyuvannya zabrudnennya vod promislovimi stokami i silskogospodarskimi himikatami sho prizvodit do masovih zahvoryuvan zasolennya gruntiv zabrudnennya gruntiv radionuklidami himikatami pesticidami DDT Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Uzbekistanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhCentralna AziyaPrimitkiUzbekistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 angl Calum MacLeod Bradley Mayhew Uzbekistan Golden Road to Samarkand S 31 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 10 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Uzbekistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Uzbekistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Uzbekistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya UzbekistanuVikishovishe Atlas Uzbekistanu Karti Uzbekistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Uzbekistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 10 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Uzbekistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Uzbekistanu