Узбекистан центральноазійська країна що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану Загальн

Узбекистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 447 400 км² (57-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 425 400 км², а на поверхню внутрішніх вод — 22 тис. км². Площа країни приблизно дорівнює ⅔ площі України, трохи більша за площу Каліфорнії.

Географія Узбекистану
Географічне положення Узбекистану
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Центральна Азія
Координати	41°00′ пн. ш. 64°00′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 64.000° сх. д. / 41.000; 64.000
Територія
Площа	447 400 км² ^(57-ме)
• суходіл	90 %
• води	10 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	6893 км
Рельєф
Тип	рівнинний (захід), гірський (схід)
Найвища точка	гора Хазрет-Султан (4643 м)
Найнижча точка	озеро Сарикамиш (-110 м)
Клімат
Тип	помірний, субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Амудар'я (2540 км)
Найбільше озеро	Озеро Айдаркуль (3700 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, руди кольорових металів
Стихійні лиха	землетруси
Екологічні проблеми	забруднення вод, спустелювання, катастрофа Аральського моря

Назва

Офіційна назва — Республіка Узбекистан, Узбекистан (узб. O'zbekiston Respublikasi, O'zbekiston). Назва країни походить від етноніма узбеки та перського слова «стан», що означає земля, край, країна, тобто Земля узбеків. Походження етноніму узбек залишається спірним. За однією версією, це епонім від імені хана Узбека. За іншою, це ім'я означає незалежний або пан сам по собі, від «оз» — сам і «бек/бай/бег» — дворянський титул. За третьою теорією «уз» виводиться від етноніму тюрків-огузів і слова бей, тобто угузбей — пан огузів.

Історія дослідження території

Географічне положення

Узбекистан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — з Киргизстаном (спільний кордон — 1314 км), Таджикистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (144 км), на півночі — з Казахстаном (2330 км), на південному заході — з Туркменістаном (1793 км). Загальна довжина державного кордону — 6893 км. Узбекистан має 4 анклави в Ферганській долині, відділених від основної території територією Киргизстану. На території Узбекистану знаходяться анклави Таджикистану () і Киргизстану (Барак).

Карта Узбекистану від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Узбекистану та США
Узбекистан межує лише з країнами, що не мають виходу до моря

Країна не має виходу до вод Світового океану. Це єдина країна в світі, якщо не рахувати європейську мікродержаву Ліхтенштейн, що оточена з усіх сторін країнами, що теж не мають виходу до моря, тобто така собі суходільна країна другого порядку. Довжина узбережжя внутрішнього висихаючого Аральського моря 420 км.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Узбекистану

Див. також: Гідрогеологія Узбекистану

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Узбекистану

Надра Узбекистану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, золото, уранові руди, срібло, мідь, свинець, цинк, вольфрам, молібден.

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Узбекистану

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше: Рельєф Узбекистану

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — уріз води озера Сарикамиш, яке може пересихати (-110 м); найвища точка — гора (4643 м). Більша частина Узбекистану розташована у межах Туранської низовини, значну частину якої займає пустеля Кизилкум. На півн.-сході і півдні передгір'я і відроги Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (висоти до 4643 м). Між ними розташовані міжгірські западини: Ферганська, , та ін. Висота хребтів понад 4000 м.

Рельєф Узбекистану
Гіпсометрична карта Узбекистану
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Гісарський хребет
Плато Устюрт

Клімат

Докладніше:

Більша частина території Узбекистану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу, південна — у субтропічному. На півночі превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь можливе випадіння снігу. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Узбекистану (за Кеппеном)
Узбекистан узимку 2003 року з космосу

Узбекистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 48,87 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 42,15 тис. км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Узбекистану
Будівництво мосту через Амудар'ю

Річки

Докладніше:

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Найдовші річки: Сирдар'я, Амудар'я, Нарин, судноплавна тільки Амудар'я.

Озера

Докладніше:

Єдине велике озеро в Узбекистані — солоне Аральське море, розташоване на північному заході країни на кордоні з Казахстаном. Площа Аральського моря в 1980-1990-х роках сильно скоротилася, оскільки більша частина води річок, які в нього впадають, використовується для зрошування земель. До 1998 берегова лінія Аральського моря відступила місцями на 80 км, а саме море розпалося на три окремих водоймища. На сьогодні можна говорити про Аральське море як колишнє.

Висихання Аральського моря впродовж 1960-2014 років
Висихання Аральського моря впродовж 1989-2008 років
Дно колишнього Аральського моря
Колишній порт Муйнак
Чарвацьке водосховище

Льодовики

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Узбекистану (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 62,6 %,
- орні землі — 10,1 %,
- багаторічні насадження — 0,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 51,7 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,7 %;
інше — 29,7 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Середземноморської підобласті, гори сходу — до .

Див. також: , Птахи Узбекистану та Риби Узбекистану

Охорона природи

Докладніше:

Узбекистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови; можливі землетруси.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

промислове забруднення у великих містах;
забор води на потреби вирощування бавовнику з Амудар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
спустелювання;
забруднення вод промисловими стоками і сільськогосподарськими хімікатами, що призводить до масових захворювань;
засолення ґрунтів;
забруднення ґрунтів радіонуклідами, хімікатами, пестицидами (ДДТ).

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Узбекистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Центральна Азія

Примітки

Uzbekistan, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
(англ.) Calum MacLeod, Bradley Mayhew. Uzbekistan. Golden Road to Samarkand. — — С. 31.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Узбекистан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Узбекистану

Вікісховище : Атлас Узбекистану.
Карти Узбекистану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Uzbekistan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Узбекистан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Узбекистану.

[FOOTNOTEUzbekistanGeography._Factbook-1] Uzbekistan, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[MacLeod-4] (англ.) Calum MacLeod, Bradley Mayhew. Uzbekistan. Golden Road to Samarkand. — — С. 31.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-5] Атлас світу, 2005.

[unclos-6] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Узбекистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

[ramsar-12] Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.