Корисні копалини Узбекистану Загальна характеристикаУ надрах Узбекистану виявлено 100 видів корисних копалин зосереджени

Корисні копалини Узбекистану.

Загальна характеристика

У надрах Узбекистану виявлено 100 видів корисних копалин, зосереджених в бл. 1000 родовищах і 1900 рудопроявах. Значні запаси природного газу, руд золота, міді, свинцю, цинку, вольфраму, солей, алюмінієвої сировини, нерудних буд. матеріалів (табл. 1). Загальний мінерально-сировинний потенціал країни становить 3,5 трлн дол. США (на 2002). Питома цінність видів мінер. сировини в У. така: нафта, газ, конденсат – 28,8%; вугілля – 10,2%; золото – 7,1%; кольорові, рідкісні, радіоактивні та чорні метали – 8,1%; керамічна і склосировина – 6,4%; флюсова та ін. промислова сировина – 15,1%; сировина для мінер. добрив – 4,1%; для хім. промисловості – 6,0%; буд. м-ли – 14,2%. За підтвердженими та перспективними запасами золота, урану, нафти, міді, вольфраму, калійних солей, фосфоритів, каоліну У. займає провідні місця в регіоні і світі.

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Узбекистану станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Вольфрам, тис. т	32	85	0,6 (WO₃)	1,2
Золото, т	2100	3350	0,25 – 2,3 г/т	4,3
Мідь, тис. т	16240	16940	0,39 (Cu)	2,4
Молібден, тис. т	145	150	0,005 (Мо)	1,6
Нафта, млн т	250			0,2
Плавиковий шпат, млн т	0,8	1,1	37 (CaF₂)	0,4
Природний горючий газ, млрд м³	1873			1,3
Свинець, тис. т	1918	2800	1,8 (Pb)	1,6
Срібло, т	10000	22900	190 г/т	1,8
Вугілля, млн т	1924	1953
Фосфорити, млн т	40	63	19 (Р₂О₅)	0,79
Цинк, тис. т	4722	5550	2,4 (Zn)	1,7
Уран, тис. т	66,21	105,57	0,1	2,6

На території країни розвідані і підготовлені до розробки родов., що оцінюються в 500 млрд дол. при оцінці загальної мінерально-сировинної бази в 3000 млрд дол. [Mining J. - 1999. - 333, 8556].

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. На 2002 р. розвідано бл. 170 родов. нафти, газу і конденсату (за даними GEONEWS.com.ua в кінці 2003 р. – бл. 200 родовищ). Родов. вуглеводнів платформної частини У. входять до складу Амудар’їнської газонафтоносної провінції, Північнокавказько-Мангишлацької нафтогазоносної провінції і Півн.-Устюртської нафтогазоносної області. Б.ч. родов. пов'язана з карбонатною формацією верхньої юри (62%), з відкладами верх. крейди (16%), ниж. крейди (15%), ниж. і сер. юри (7%). Родов. в осн. багатопластові. Для цього регіону характерне переважання газових ресурсів над нафтовими. З загального числа покладів 66% – газові, 20% – газово-нафтові і нафтогазові і 14% – нафтові. Найзначніші Газлінське, Кандимське, Зевардінське, Култакське, Шуртанське, Шахпахтінське, Акчалакське родов. Нафта з карбонатних колекторів метанонафтенова з низьким вмістом S і густиною 840-880 кг/м3. Гази зі значним вмістом H2S.

Родов. зони постплатформної активізації входять до складу Ферганської та Сурхан-Вахшської нафтогазоносної області. Переважають нафтові поклади. Б.ч. родов. виявлена в бортах Ферганської западини. Нафти в осн. легкі, малосірчисті, парафінисті. Вільні гази гірських порід крейди і юри сухі, розчинені гази нафтогазових родов. палеогену – жирні.

Станом на 2001 р. потенційні ресурси газу в У. оцінюються в 6.3 трлн куб.м, доведені запаси – в 1870 млрд куб.м. Понад 90% запасів зосереджено в Бухаро-Хівінському районі (Амудар’їнський НГБ). Відкрито понад 130 газових родовищ. Значні ресурси газу сконцентровані в Сурхандар’їнському (Афгано-Таджицький НГБ) і Устюртському (Устюртський НГБ) районах.

Вугілля. У 2000 р. розвідані запаси вугілля в країні становили 1900 млн т., в т.ч. бурого – 1853 млн т., кам’яного – 47 млн т. Прогнозні ресурси складають понад 7 млрд т, з них кам’яного вугілля – 5718 млн т. В Узбекистані виявлено 28 перспективних вугленосних площ. Запаси кам. вугілля зосереджені в 2 родов. Сурхандар’їнської обл.: Шаргунському і Байсунському. Вугленосна товща юри залягає на гнейсах і сланцях докембрію і теригенно-карбонатних та осадово-ефузивних породах палеозою. Сер. потужність робочого пласта Шаргунського родов. 4,6 м. На Байсунському родов. вугленосна товща складається з двох горизонтів, що містять до 11 прошарків вугілля, потужність найбільшого 2,4 м. Вугілля кларен-дюренове низькозольне, піснувато-спікливе, сірчисте. Запаси бурого вугілля укладені у найбільшому в У. Ангренському родов. і становлять 1926,7 млн т.

Рудні корисні копалини. В У. розвідано понад 100 рудних родов. понад 30 видів мінер. сировини: 51 родовище благородних, 41 – кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, 4 – чорних металів, 7 родов. плавикового шпату.

Залізняк в У. не утворює великих скупчень. Відомо 4 родовища (2002). Прогнозні ресурси становлять 4,3 млрд т руди із вмістом Fe₂O₃ 15,2-16,6%. Руди прожилково-вкраплені качканарського типу (гол. рудні мінерали: магнетит, мартит, ільменіт; попутні компоненти: V, Cu; домішки: Ti, Ni, Co). Марганцеві руди представлені дрібними непромисловими родов. різних генетичних типів. Т.ч. в У. відсутня власна суттєва залізо- і марганцеворудна база.

Алюмінієві руди представлені переважно непром. виявами бокситів і алунітів. На межі ХХ-XXI ст. в Узбекистані розвідане Гушсайське родовище алунітових руд із загальними запасами 130 млн т. Планується переробка руд в глинозем.

Бісмут. Запаси бісмутових руд зосереджені в Чаткало-Курамінському районі. Тут виявлені власне бісмутові (Устарасайське), арсено-бісмутові (Брічмулінське), мідно-бісмутовві (Кизилгутське та ін.) родовища. Рудні тіла локалізуються в гранітоїдних породах, кислих і середніх ефузивах. Пром. значення мають жили і пластові тіла, складені кварцом з гніздами анкериту, кальциту, флогопіту, хлориту, флюориту, а також сульфідами (піротин, пірит, бісмутин і інш.), шеєлітом, жозеїтом, самородним бісмутом; поклади містять до 80% піротину.

Вольфрам. Відомо понад 140 родов. і виявів вольфрамових руд різних генетичних типів. Пром. значення мають скарнові і штокверкові шеєлітові, кварц-ґрейзенові родовища. Кизилкум розглядається як вольфрамоносна провінція. На 2002 р. розвідано 6 родов. вольфраму скарнового типу зі значними запасами, але низьким вмістом к.к. і складними гірничо-геологічними умовами. Крім того, в Кизилкумі розвідане велике родов. полевошпат-кварцового типу Саутбай (Sautbai), запаси якого оцінюються в 17 тис. т W (4 млн т руди з 19,9 тис.т триоксиду вольфраму). Неподалік від цього родов. знаходиться перспективна площа Саритай (Sarytai), на якій, за оцінками, може бути локалізовано вдвічі більше вольфраму, ніж на Саутбаї.

Благородні метали. Запаси золотих і срібних руд У. значні. Станом на 2002 р. за підтвердженими запасами золота країна посідає 7-е місце у світі (після ПАР, США, Канади, Росії· Австралії та Індонезії), за імовірними запасами – 6-е (після ПАР, США, Канади, Росії і Бразилії). Вони знаходяться у власне золоторудних і комплексних родов., де тонкі включення Ag і Au вкраплені в сульфідні, рідше жильні мінерали. Власне золоторудні і золото-срібні ендогенні родов. представлені постмагматичними утвореннями вулканогенного і плутоногенного типів. Екзогенні родов. – алювіальні і пролювіальні. Узбекистан має 41 золотоносне поле, включаючи 33 жильних. Основні запаси золота (близько 70%) зосереджені в рудних родовищах Центрального Кизилкуму. Найбільше родовище - Мурунтау (найбільше в Євразії). В Ташкентській обл. поблизу м. Ангрен є родов. золота Кизилалмасай та Кочбулак. Підготовлені до розробки родов. срібних руд: Високовольтне, Окжєтпєс, Косманачі в Навоїнській обл., триває розвідка родов. Актепє в Наманганській обл. (дані 2002 р.). Загалом в У. відкрито 48 родов. золота, в т.ч. 39 власне золоторудних і 9 комплексних.

Запаси руди в гірському відведенні підприємства Мурунтау оцінюються в 600 млн т із вмістом Au приблизно 2 г/т і достатні для його експлуатації до 2032 р. Запаси складованих бідних руд становлять 220 млн т зі середнім вмістом Au 1,4 г/т. Підтверджені запаси золота на родовищі Мурунтау – бл. 2100 т [Mining Annual Review 2002].

Мідь. За запасами міді У. знаходиться на 10-11 місці у світі. Відомо бл. 900 родов. і виявів мідних руд різних генетичних типів. Промислове значення мають мідно-порфірові родов. в Алмаликському районі Ташкентської обл. Прожилково-вкраплені руди пов'язані з сієніт-діоритовими фаціями гранітоїдних масивів сер. карбону, ефузивами ниж. девону і штоками ґранодіорит-порфірів верх. карбону - ниж. пермі. Вміст Cu в промислових рудах 0,3-1,0%, в окиснених 0,32-3%, в зоні повторного сульфідного збагачення 0,3-4%; вміст Мо до 0,01%. Крім того, руди містять Au, Ag, рідкісні метали.

Молібден. Запаси молібденових руд зосереджені в скарново-шеєлітових родов. Зах. У. і мідно-порфірових рудах Алмаликського району. Дрібні родов. і вияви власне молібденових руд, поширених в Нуратинських і Чаткало-Курамінських горах, Гіссарському хребті, промислового значення не мають.

Поліметали. Свинцево-цинкові руди представлені плутоногенними скарново-гідротермальними поліметалічними, вулканогенними стратиформними, колчеданно-поліметалічними, метасоматичними і гідротермальними жильними родов. Запаси Pb і Zn приурочені в основному до родовища Алтин Топкан і оцінюються понад 1 млн т.

Стронцій. Відомо понад 40 виявів і родов. стронцієвих руд осадового походження. Єдине промислове родов. виявлене в сульфат-карбонатних відкладах палеоцену (Бухарська обл.).

Олово. Олов'яні руди представлені дрібними родов. і виявами (понад 130) в бас. р. Ангрен, Зірабулак-Зіаетдінських горах і в горах Кугітангтау. Карнабське родов. пов'язане з інтрузією біотитових гранітів і ґранодіоритів, що проривають вапняки і сланці ниж. силуру. Рудні жили складені кварцом, турмаліном, серицитом, каситеритом, арсенопіритом, піритом, сфалеритом, халькопіритом, ґаленітом, флюоритом.

Уран. За розвіданими запасами уранових руд У. займає у 2000 р. 8-е місце у світі (106 тис.т урану, частка у світі 3,2%).

Гірничохімічна сировина в країні на 2002 рік представлена 14 родовищами, а саме: калійними, кам. і сульфатними солями, мінеральними пігментами, сіркою, флюоритом та інш. к.к. Тер. У. – одна з найбільших в Євразії соленосних провінцій. Родов. звичайно комплексні за складом і пов'язані з юрськими, нижньокрейдовими, неогеновими і четвертинними галогенними формаціями. Особливо поширені кам'яні, менше калійні, потім сульфатні солі. Соляні товщі складаються в осн. з ґаліту, сильвініту і астраханіту. Запаси кам. солей 8,87 млрд т, калійних – 400 млн т (в перерахунку на K2O 93,5 млн т), сульфату натрію – 65,9 млн т. В країні відомо бл. 100 дрібних родов. і виявів природних мінеральних пігментів, що локалізуються в осадових мезозойсько-кайнозойських відкладах, корах вивітрювання. Найперспективніші об'єкти, знаходяться в Бухарській і Ташкентській областях. Родов. глауконіту розвинені в піщано-глинистих відкладах Півн. Фергани, Кизилкумі і інш. районах. Запаси глауконітових пісковиків родовища Чангинське (Ташкентська обл.) становлять 14 млн т.

Самородна сірка. Пром. інтерес представляють концентрації сірки в комплексних сульфідних рудах свинцево-цинкових і мідних родовищ, а також в горючих газах Шуртанської групи родовищ.

Озокерит. Єдине промислове родов. озокериту виявлене в Ферганській обл. Пласти палеогенових вапняків сумарною потужністю 9,8 м і довж. до 3 км містять до 4,25% озокериту.

Флюорит. Понад 200 родов. і виявів флюориту відомо в Чаткало-Курамінських горах і південно-західних відрогах Гіссарського хребта. Найпоширеніший гідротермальний тип зруденіння, до якого належать всі промислові родов.: Агата-Чібаргатинське, Наугіскенське, Суппаташське (Ташкентська і Наманганська обл.). Б.ч. родов. пов'язана з інтрузивними і вулканогенними комплексами пізнього палеозою, одиничні поклади – з карбонатними відкладами карбону. Рудні тіла представлені жилами карбонат-кварц-флюоритового складу протяжністю до 300 м і потужністю до 15 м. Вміст флюориту досягає 35-40%.

Фосфорити. Поклади фосфоритів приурочені до відкладів палеогену, крейди, девону, силуру і докембрію та поширені в осн. в Бухарській, Ферганській, Ташкентській областях та Каракалпакії. Промислову цінність представляють зернисті фосфорити палеогену, запаси яких в найбільшому Джерой-Сардар'їнському родов. становлять 57,7 млн т при вмісті P2O5 19% (оцінка на 2002).

Нерудна індустріальна сировина представлена родов. азбесту, воластоніту, графіту, бентонітових глин, каоліну, кварцових пісків і польового шпату. Дрібні родов. і вияви азбесту пов'язані з інтрузіями ультраосновних порід кам'яновугільної доби і пермі (родов. Тамдинське в Бухарській обл.). Понад 40 дрібних родов. і виявів воластоніту пов'язані з термально-метаморфічними змінами на контактах гранітоїдних інтрузій і карбонатно-сланцево-піщаних вмісних г.п. Запаси єдиного промислового родов. Койташське (Самаркандська обл.) 4,1 млн т. Численні дрібні родов. і вияви графіту (понад 30) представлені різними генетичними типами. Рудні тіла з сер. вмістом графіту 11 % приурочені до контактів і міжпластових тіл габроїдів в товщі вапняків девону. Запаси родов. Тасказганське (Навоїнська обл.) 6,1 млн т (на 2002). Запаси бентонітових глин зосереджені у відкладах крейди і палеогену Каракалпакії та численних областей У. На півдні країни підготовлені до освоєння родов. бентонітових глин Хаудаг і Арабдашт з запасами 20,6 млн т. (2002). Балансові запаси родов. Азкамарське становлять 3,9 млн т. З розкривними породами Ангренського вугільного родов. пов'язані значні запаси каолінів (0,46 млрд т). Запаси первинних каолінів, що залягають у підошві вугільного покладу, 45,6 млн т. Численні родов. кварцових пісків виявлені в надводно-дельтових і морських відкладах крейди-палеогену (зах. і сх. райони У.). Родов. жильного кварцу і польового шпату відомі в Самаркандській і Ташкентській обл. та Каракалпакії. Запаси полевошпатової сировини родов. гранітів – 37 млн т. Родов. тальку виявлені на півночі У. в осадово-метаморфічній товщі силуру і девону. Руди представлені талькітом, тальк-магнезитом і тальк-тремолітом; запаси їх невеликі. У Республіці Каракалпакстан на півдні Узбекистану оцінені ресурси глауконіту – 21 млн т. (2002).

Нерудні буд. матеріали є практично у всіх областях У. (на 2002 р – 522 родовищ). Цегельна і аглопоритова сировина розвідана в понад 160 родов. з сумарними запасами 407,5 млн м3. Запаси 73 піщано-гравійних родов. становлять 915,3 млн м³. Виявлено 32 родов. бутового, стінового каменя і щебеню із запасами 352,9 млн м3. Запаси облицювальних каменів (декоративних гранітів, туфів, мармурів і вапняків) становлять 52,5 млн м3; вони зосереджені в 30 родовищах. Розвідано бл. 10 родов. карбонатної сировини для цементу і понад 20 – для вапна. Керамзитова сировина представлена 11 родов. глин із запасами 134,1 млн м3. Відомі також родов. гіпсу і ангідриту.

Дорогоцінні і виробні камені в У. (на 2002 р виявлено 51 родовищ) представлені виявами аметисту в ґранатових скарнах, пегматитах і туфолавах; бірюзою, алмазами та ін. У Ташкентській і Сурхандар’їнській обл. поширені одноколірні і строкаті яшмові породи. У Самаркандській, Кашкадар’їнській, Ташкентської обл. виявлені родов. натічного і жильного мармурового оніксу. Відомі також родов. виробного мармуру, агальматоліту і вияви родоніту.

Мінеральні води. В Узбекистані виявлені сірководневі, йодобромні мінеральні, а також термальні підземні води – на 2002 р. всього 151 родовище.

Див. також

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.