Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2013) |
Гірнича промисловість Узбекистану
Загальна характеристика
Гірнича промисловість У. видобуває бл. 65 видів мінеральної сировини (2002). Питома вага гірн. промисловості в загальному обсязі пром. виробництва У. в 90-х рр. XX ст. становила 9,9%. Провідні галузі – видобуток газу і руд кольорових металів. В країні на 2002 р. діє 440 рудників, шахт, кар’єрів, нафтогазопромислів, заводів тощо. Іноземні інвестори беруть участь в 200 проектах геологорозвідувальних робіт, реконструкції і будівництві нових підприємств з капіталовкладеннями приблизно 10 млрд дол. Розробку родов. корисних копалин і переробку сировини в У. здійснюють: найбільші в Центр. Азії Алмаликський і Навоїнський ГМК, працює Узбецький комбінат тугоплавких і жароміцних металів та Узбецький МК, АТ “Вугілля”, асоціація “Узалмаззолото” та ін. За 1991-1999 рр. обсяг виробництва добувної галузі зріс на 25%, зокрема видобуток нафти – у 2,8 раза, газу – на 32%.
Окремі галузі
Видобуток нафти і газу
У 1920 видобуток нафти в Ферганській обл. становив 17,8 тис.т/рік, в 1932 досяг 50 тис. т, в 1946 – 760 тис. т. Макс. рівень нафтовидобутку в Фергані досягнуто в 1964 – 2,2 млн т. Паралельно йшло освоєння нафт. родов. Сурхандар’їнської обл. Видобуток газу початий в 1959 на Джаркакському газовому родов., згодом – на Газлінському родов. З середини 1970-х рр. почалася експлуатація Мубарекської і Шуртанської груп родов. газу, що містить H2S. Макс. рівень газовидобутку досягнуто в 1978 – 38 млрд м³ газу/рік. З 1980 розробляються поклади багаті на сірководень. До 1990 в У. відкрито 129 родовищ. Експлуатаційний фонд наприкінці XX ст. нараховував понад 1,2 тис. свердловин. Родовища розробляються методом підтримки пластового тиску заводненням. Підвищення нафтовіддачі досягається лужно-кислотною обробкою і гідрохімічним розривом пластів.
Наприкінці XX ст. видобуток газу в країні зростав. Основні р-ни видобутку – Кашкадар'їнський, Бухарський регіон та північ Узбекистану. У 1992 р. видобуто 42.7 млрд куб.м, у 1999 р. – 55.6 млрд куб.м. Бл. 95% видобутку забезпечують 12 великих родовищ (в тому числі Газлі, Зеварді, Алан, Памук, Денгізкуль-Хаузак). Родовища сильно вироблені. Зокрема, нафтогазоконденсатне родов. Газлі вироблене на 90%. До промислового освоєння підготовлено 48 родовищ з сумарними розвіданими запасами газу близько 450 млрд куб.м. Найбільшими є Кандимська і Шуртанська групи родовищ. У 2001 р. компанії UzPEK Ltd. (дочірня компанія британської Trinity Energy) видана ліцензія на розробку газоконденсатного Адамташського і нафтогазового Кизилбайракського родовищ Гіссарського регіону (Афгано-Таджицький НГБ). Видобуток ведеться на основі угоди про розподіл продукції протягом 25 років з правом продовження на 15 років. Ряд нафтогазових родовищ з сумарними запасами 250 млрд куб.м газу спільно розробляють компанії (в дужках – частки компаній): «ЛУКОЙЛ» (45%), «Ітера» (45%), «Узбекнафтогаз» (10%). Максимальний щорічний об'єм видобутку газу ними становитиме 10 млрд куб.м. Необхідні капіталовкладення 750 млн дол. Велика частина узбецького газу вимагає переробки через високий вміст сірки. У основному газ переробляється на Мубарекському ГПЗ, потужність якого становить 35 млрд куб./рік. У 2001 р. «Узбекнафтогаз» поставив до ладу Шуртанський газохімічний комплекс на півд. заході країни (Кашкадар’їнський р-н), який включає установки по переробці газу і його скрапленню потужністю 137 тис. т/рік. Велика частина газу, що добувається в країні йде на внутрішнє споживання, яке зростає приблизно такими ж темпами, як і видобуток (в 1992 р. споживання становило 30.8 млрд куб.м, в 1999 р. – 40.2 млрд куб.м). Країна на початку XXI ст. експортує газ в Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. У травні 2000 р. підписана угода про закупівлю Росією в Узбекистані протягом п'яти років 5 млрд куб.м газу на рік.
На початку XXI ст. Узбекистан – один з провідних продуцентів вуглеводнів серед країн СНД. Видобуток нафти і газового конденсату в 2001 р. склав 7,256 млн т (+3.7% до 2000). Монопольний оператор галузі – “Узбекнафтогаз”. Компанія заснована в 1998 і об'єднує вісім акціонерних компаній [Mining Annual Review 2002].
В Узбекистані в 2003 почалося технологічне переоснащення Ферганського НПЗ, яке дозволить на третину збільшити виробництво нафтопродуктів і поліпшити їх якість. Планують збільшити в 2004 році експорт нафтопродуктів не менш ніж на 1 млн тонн, насамперед за рахунок "світлих" видів пального. Для узбекистанських НПЗ головна задача на початку XXI ст. – розширити технологічні можливості для переробки як можна більшого числа сортів нафти: західносибірської, кумкольської, важкої казахської. Глибину переробки країна поліпшила ще в 1990-х роках.
Вугілля
Промисловий видобуток вугілля в У. почато в 1940 на Ангренському буровуг. родовищі, яке розроблялося відкритим і підземним способами. З 1958 підземним способом експлуатується кам.-вугільне родов. Шаргунське. Узбекистан видобув 3.0 млн т вугілля в 2001 проти 2.5 млн т в 2000. Все вугілля видобула національна компанія “Ugol”.
У 2002 р. уряд Узбекистану висунув програму розвитку вугільної промисловості до 2010 р, згідно з якою передбачається збільшення видобутку вугілля та його частки в паливно-енергетичному балансі країни. Зокрема передбачається технічне переозброєння підприємств Ангрена та Апартака. Потреба в інвестиціях – 250 млн дол. Проект фінансується за рахунок кредитів німецьких банків та за участю німецьких фірм.
Марганець
На базі ресурсів марганцевоносних ділянок Дауташського родов. (Іраль, Шиварсай, Шкільний Західний) в останні роки організовано СП, яке передбачає видобуток 40 тис. т руди на рік і виробництво 15 тис. т товарного марганцевого концентрату. Мідь. Добувні роботи по Cu на межі ХХ-XXI століть сконцентровані на родов. Калмакир, Сарі Чеку і Далеке.
Золото
Станом на 2000 р. за видобутком золота У. займає 9-е місце у світі. Видобуток Au в Узбекистані за 1998 р. становив 85 т, за 2001 р. – близько 86 т. Промисловий видобуток золотих руд ведеться в Зах. і Сх. У. Розробку проводять відкритим способом з використанням екскаваторів і драґлайнів; збагачення – флотацією. Найбільше родовище Мурунтау дає бл. 60% видобутку золота в країні. Тут же попутно отримують вольфрамовий концентрат. Крім того, золото видобувають з мідно-молібденових руд.
Група золоторудних родов. Мурунтау розробляється з 1967 р. Навоїським гірничометалургійним комбінатом – НГМК (наприкінці XX ст. концерн “Кизилкумредметзолото”) - одним з найбільших в Центральній Азії виробників золота і урану. Основною золоторудною базою підприємства є родовище Мурунтау (Центральні Кизилкуми), розробка якого ведеться з 1967 року. У складі комбінату діють два золотодобувних заводи: ГМЗ-2 в Зеравшані і ГМЗ-3 в Учкудуці (UzReport.com). Видобуток Au концерном в 1998 становив 55 т/рік, запаси в гірському відведенні оцінюються в 2130 т Au. На рубежі ХХ-XXI ст. приріст видобутку золота на НГМК склав 40%. Згідно з розробленою Навоїським ГМК програмою розвитку золотодобувного напряму підприємства до 2005 року компанія планує збільшити виробництво золота на 7% в порівнянні з 2002 роком, а до 2010 - на 18%. Основний приріст виробництва золота забезпечить новий комплекс в Центральних Кизилкумах, початок будівництва якого запланований на 2003 р. Вартість проекту становить $250 млн. Комплекс включатиме золотозбагачувальну фабрику в Учкудуці на базі технологій біоксидного вилуговування (Biox) і гірничі підприємства на родовища Кокпатас і Даугістау. Річна проектна потужність заводу по руді 5 млн тонн. Проект буде реалізовуватися в два етапи протягом 4-х років. При виході на проектну потужність завод випускатиме близько 20 тонн золота на рік.
Видобуток руд рідкісних і кольорових металів
З 1940-х рр. експлуатувалися родов. вольфрамових і олов'яних руд, б.ч. яких вироблена. З 1970-х рр. видобуток бісмутових руд здійснюється на родов. Устарасайське, вольфрамових – на Інгічкінському і Койташському родовищах. Розробка проводиться підземним способом. Використовуються камерно-стовпова система розробки з магазинуванням руди і суцільною виїмкою. Видобуток мідних і молібденових руд здійснюється на Кальмакирському і Саричекінському родовищах, свинцевих і цинкових руд – на Учкулачському родовищі. Розробку веде Алмаликський ГМК відкритим способом. Розробку молібденових і вольфрамових покладів веде Чирчикський (Chirchik) комбінат.
В Узбекистані основним підприємством кольорової металургії є Алмаликський ГМК, на якому в 1998 р. виробництво Cu становило 89,93 тис. т (за 1997 р. 115,70 тис. т) і добування Ag 75 т при його позитивній динаміці. Комбінатом також здійснюється виробництво Pb-Zn-конц-тів, Mo, Cd, Se, Te і рафінованого Au (15-20% від всього виробництва в країні). З 1998 р. почате виконання 10-літньої програми (1998-2008) реконструкції підприємств комбінату вартістю 630 млн т із збільшенням виробництва Cu до 140 тис. т/рік і вилучення дорогоцінних металів на 45%. Компанія Oxus Resources підготувала ТЕО будівництва ГМК на поліметалічному родов. Кандіза в Сурхандар’їнській області проектною продуктивністю 1 млн т руди на рік з виробництвом Cu-, Zn- і Pb-конц-тів, а також попутним добуванням Ag. Запаси руди в гірському відведенні підприємства оцінюються в 22 млн т з сер. вмістом Zn 6,9%, Pb 3,8%, Cu 0,6% і Ag 0,3 г/т [Mining J. - 1999. - 333, 8556]. На початку XXI ст. (2001) Алмаликський комбінат обробляє приблизно 25 млн т/рік руди і продукує бл. 80 тис. т рафінованої міді, 55 т срібла і 13 т золота, виробляє цинковий, свинцевий концентрати, первинний молібден, кадмій, селен і телур.
Молібден
В країні у 2000 р вироблено 348.3 т молібдену, у 2001 – 580 т (+66.5%). Вольфраму у 2000 р. – 191.7 т, у 2001 – 260 т (+35.6%). Основний виробник – Чирчикський (Chirchik) комбінат. У 2001 р. розпочалася програма нового розвитку цього комбінату побудованого ще в 1956 р. і завантаженого в 1990-х тільки частково. Компанія Uzmetall Technology, - СП між Узбекистаном і Ізраїлем (Metek Metals), - планує виробляти та експортувати узбецький молібден з 2002 р (у 2002 – 300 т). Потенційні покупці – країни ЄС, Японія, США. Компанія Metek Metals будує в Узбекистані нові переробні потужності для одержання 600 т/рік триоксиду молібдену [Mining Annual Review 2002].
Вольфрам
Існує реальна можливість довиробки вольфрамового рудника Інґічка (Ingichka) в регіоні Ташкента (працював у 1941-1996). Залишки руди на руднику – бл. 100 тис. т. Інтерес до цього проекту, а також розробки вольфрамового родов. Саутбай має компанія Metek Metals [Mining Annual Review 2002].
Уран
Узбекистан займає 6-е місце у світі (2000 р) по виробництву природного урану. З 1996 р відмічена тенденція збільшення видобутку урану (до 2000 р – в 1,4 раза), зокрема підземним вилуговуванням. Виробництво U у всіх формах за 1998 р. становило 2 тис. т, 1999 р. – 2,2 тис. т, 2000 р. – 2,05 тис. т. Запаси, підготовлені для розробки можуть забезпечити стабільну роботу Навоїського ГЗК на 15-20 років.
Фосфорити
Вперше освоєне родовище зернистих фосфоритів Ташкура Джерой-Сардар'їнської групи. Видобуток розпочато у 2000 р. Діє кар'єр і збагачувальна фабрика потужністю 400 тис. т концентрату на рік, який переробляють у суперфосфат на заводі в м. Коканд [Mining Annual Review. 2000]. У 2002 р. завершено будівництво Кизилкумського фосфоритного комбінату і почато його промислове освоєння. Виробництво фосфоритного концентрату дозволить завантажити Алмаликський і Самаркандський хімзаводи.
Гірничохімічна промисловість
Гірничохімічна промисловість зосереджена г.ч. в Сурхандар’їнській і Ташкентській обл. і представлена підприємствами по видобутку і переробці кам. солі, сірки і флюориту. Кам'яна сіль добувається на родов. Ходжаїканське відкритим способом. Розробка флюориту на родов. Агата-Чібаргатинське і Наугіськенське ведеться підземним способом. Збагачення – флотацією. Сірка вилучається попутно з свинцево-цинкових і мідних руд Алмаликського р-ну, а також з сірководневих газів газових родов. Бухаро-Хівінської обл. З нерудної індустріальної сировини добуваються польові шпати і повторні каоліни, бентонітові глини. Всі родов. розробляються відкритим способом.
Будівельні матеріали
Видобуток нерудних буд. м-лів – одна з провідних галузей гірничодобувної промисловості. Наприкінці XX ст. остання нараховувала понад 600 підприємств. Видобуток блоків облицювального матеріалу ведеться шпуроклиновим методом і каменерізними машинами. Видобуток всіх інших буд. матеріалів здійснюється із застосуванням буропідривних робіт. Для цем. виробництва добувають вапняки, суглинки, глинисті сланці, глієжі. Розробляються 25 піщано-гравійних родовищ, 48 родовищ глин; 5 родовищ керамзитових глин; 15 родовищ облицювальних каменів, 10 родовищ мармурів, родовища травертиноподібних вапняків, будівельного каменю. З родовищ дорогоцінних та виробних каменів в У. розробляється Джаманкаскирське родов. бірюзи (відкритим способом). Мінеральні води добуваються для лікувальних і курортно-санаторних цілей.
Наукові установи
У галузі геології і гірн. справи провідними є: Сер.-Азіат. наук.-досл. інститут геології і мінеральної сировини (засн. в 1957, Ташкент); Інститут гідрогеології та інж. геології (засн. в 1960, Ташкент); Інститут геології і розвідки нафтових і газових родов. (1959, Ташкент); Інститут геології і геофізики ім. X.М.Абдулаєва АН Узбекистану (1937, Ташкент); Інститут сейсмології АН Узбекистану (1966, Ташкент); Сер.-азіат. наук.-досл. інститут газу (1965; Ташкент); Сер.-азіат. наук.-досл. і проектний інститут нафти (1970, Ташкент); Ташкентський університет (1920); Ташкентський політехнічний інститут (1933), а також галузеві, проблемні лабораторії і інші структурні підрозділи. Підготовка кадрів для геол. служби і гірн. промисловості здійснюється у Ташкентському держ. університеті; Ташкентському політехному інституті, Навоїнському держ. гірн. інституті (засн. у 1995) і Ташкентському геологорозвідувальному технікумі.
Періодика
Питання геології і гірн. наук висвітлюються в “Узбецькому геологічному журналі" (з 1958), “Вістях АН Узбекистану" (з 1957), “Доповідях АН Узбекистану (з 1948).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2013 Girnicha promislovist UzbekistanuZagalna harakteristikaGirnicha promislovist U vidobuvaye bl 65 vidiv mineralnoyi sirovini 2002 Pitoma vaga girn promislovosti v zagalnomu obsyazi prom virobnictva U v 90 h rr XX st stanovila 9 9 Providni galuzi vidobutok gazu i rud kolorovih metaliv V krayini na 2002 r diye 440 rudnikiv shaht kar yeriv naftogazopromisliv zavodiv tosho Inozemni investori berut uchast v 200 proektah geologorozviduvalnih robit rekonstrukciyi i budivnictvi novih pidpriyemstv z kapitalovkladennyami priblizno 10 mlrd dol Rozrobku rodov korisnih kopalin i pererobku sirovini v U zdijsnyuyut najbilshi v Centr Aziyi Almalikskij i Navoyinskij GMK pracyuye Uzbeckij kombinat tugoplavkih i zharomicnih metaliv ta Uzbeckij MK AT Vugillya asociaciya Uzalmazzoloto ta in Za 1991 1999 rr obsyag virobnictva dobuvnoyi galuzi zris na 25 zokrema vidobutok nafti u 2 8 raza gazu na 32 Okremi galuziVidobutok nafti i gazu Dokladnishe Nafta i gaz Uzbekistanu U 1920 vidobutok nafti v Ferganskij obl stanoviv 17 8 tis t rik v 1932 dosyag 50 tis t v 1946 760 tis t Maks riven naftovidobutku v Fergani dosyagnuto v 1964 2 2 mln t Paralelno jshlo osvoyennya naft rodov Surhandar yinskoyi obl Vidobutok gazu pochatij v 1959 na Dzharkakskomu gazovomu rodov zgodom na Gazlinskomu rodov Z seredini 1970 h rr pochalasya ekspluataciya Mubarekskoyi i Shurtanskoyi grup rodov gazu sho mistit H2S Maks riven gazovidobutku dosyagnuto v 1978 38 mlrd m gazu rik Z 1980 rozroblyayutsya pokladi bagati na sirkovoden Do 1990 v U vidkrito 129 rodovish Ekspluatacijnij fond naprikinci XX st narahovuvav ponad 1 2 tis sverdlovin Rodovisha rozroblyayutsya metodom pidtrimki plastovogo tisku zavodnennyam Pidvishennya naftoviddachi dosyagayetsya luzhno kislotnoyu obrobkoyu i gidrohimichnim rozrivom plastiv Naprikinci XX st vidobutok gazu v krayini zrostav Osnovni r ni vidobutku Kashkadar yinskij Buharskij region ta pivnich Uzbekistanu U 1992 r vidobuto 42 7 mlrd kub m u 1999 r 55 6 mlrd kub m Bl 95 vidobutku zabezpechuyut 12 velikih rodovish v tomu chisli Gazli Zevardi Alan Pamuk Dengizkul Hauzak Rodovisha silno virobleni Zokrema naftogazokondensatne rodov Gazli viroblene na 90 Do promislovogo osvoyennya pidgotovleno 48 rodovish z sumarnimi rozvidanimi zapasami gazu blizko 450 mlrd kub m Najbilshimi ye Kandimska i Shurtanska grupi rodovish U 2001 r kompaniyi UzPEK Ltd dochirnya kompaniya britanskoyi Trinity Energy vidana licenziya na rozrobku gazokondensatnogo Adamtashskogo i naftogazovogo Kizilbajrakskogo rodovish Gissarskogo regionu Afgano Tadzhickij NGB Vidobutok vedetsya na osnovi ugodi pro rozpodil produkciyi protyagom 25 rokiv z pravom prodovzhennya na 15 rokiv Ryad naftogazovih rodovish z sumarnimi zapasami 250 mlrd kub m gazu spilno rozroblyayut kompaniyi v duzhkah chastki kompanij LUKOJL 45 Itera 45 Uzbeknaftogaz 10 Maksimalnij shorichnij ob yem vidobutku gazu nimi stanovitime 10 mlrd kub m Neobhidni kapitalovkladennya 750 mln dol Velika chastina uzbeckogo gazu vimagaye pererobki cherez visokij vmist sirki U osnovnomu gaz pereroblyayetsya na Mubarekskomu GPZ potuzhnist yakogo stanovit 35 mlrd kub rik U 2001 r Uzbeknaftogaz postaviv do ladu Shurtanskij gazohimichnij kompleks na pivd zahodi krayini Kashkadar yinskij r n yakij vklyuchaye ustanovki po pererobci gazu i jogo skraplennyu potuzhnistyu 137 tis t rik Velika chastina gazu sho dobuvayetsya v krayini jde na vnutrishnye spozhivannya yake zrostaye priblizno takimi zh tempami yak i vidobutok v 1992 r spozhivannya stanovilo 30 8 mlrd kub m v 1999 r 40 2 mlrd kub m Krayina na pochatku XXI st eksportuye gaz v Kazahstan Kirgizstan i Tadzhikistan U travni 2000 r pidpisana ugoda pro zakupivlyu Rosiyeyu v Uzbekistani protyagom p yati rokiv 5 mlrd kub m gazu na rik Na pochatku XXI st Uzbekistan odin z providnih producentiv vuglevodniv sered krayin SND Vidobutok nafti i gazovogo kondensatu v 2001 r sklav 7 256 mln t 3 7 do 2000 Monopolnij operator galuzi Uzbeknaftogaz Kompaniya zasnovana v 1998 i ob yednuye visim akcionernih kompanij Mining Annual Review 2002 V Uzbekistani v 2003 pochalosya tehnologichne pereosnashennya Ferganskogo NPZ yake dozvolit na tretinu zbilshiti virobnictvo naftoproduktiv i polipshiti yih yakist Planuyut zbilshiti v 2004 roci eksport naftoproduktiv ne mensh nizh na 1 mln tonn nasampered za rahunok svitlih vidiv palnogo Dlya uzbekistanskih NPZ golovna zadacha na pochatku XXI st rozshiriti tehnologichni mozhlivosti dlya pererobki yak mozhna bilshogo chisla sortiv nafti zahidnosibirskoyi kumkolskoyi vazhkoyi kazahskoyi Glibinu pererobki krayina polipshila she v 1990 h rokah Vugillya Promislovij vidobutok vugillya v U pochato v 1940 na Angrenskomu burovug rodovishi yake rozroblyalosya vidkritim i pidzemnim sposobami Z 1958 pidzemnim sposobom ekspluatuyetsya kam vugilne rodov Shargunske Uzbekistan vidobuv 3 0 mln t vugillya v 2001 proti 2 5 mln t v 2000 Vse vugillya vidobula nacionalna kompaniya Ugol U 2002 r uryad Uzbekistanu visunuv programu rozvitku vugilnoyi promislovosti do 2010 r zgidno z yakoyu peredbachayetsya zbilshennya vidobutku vugillya ta jogo chastki v palivno energetichnomu balansi krayini Zokrema peredbachayetsya tehnichne pereozbroyennya pidpriyemstv Angrena ta Apartaka Potreba v investiciyah 250 mln dol Proekt finansuyetsya za rahunok kreditiv nimeckih bankiv ta za uchastyu nimeckih firm Marganec Na bazi resursiv margancevonosnih dilyanok Dautashskogo rodov Iral Shivarsaj Shkilnij Zahidnij v ostanni roki organizovano SP yake peredbachaye vidobutok 40 tis t rudi na rik i virobnictvo 15 tis t tovarnogo margancevogo koncentratu Mid Dobuvni roboti po Cu na mezhi HH XXI stolit skoncentrovani na rodov Kalmakir Sari Cheku i Daleke Zoloto Dokladnishe Zoloto Uzbekistanu Stanom na 2000 r za vidobutkom zolota U zajmaye 9 e misce u sviti Vidobutok Au v Uzbekistani za 1998 r stanoviv 85 t za 2001 r blizko 86 t Promislovij vidobutok zolotih rud vedetsya v Zah i Sh U Rozrobku provodyat vidkritim sposobom z vikoristannyam ekskavatoriv i draglajniv zbagachennya flotaciyeyu Najbilshe rodovishe Muruntau daye bl 60 vidobutku zolota v krayini Tut zhe poputno otrimuyut volframovij koncentrat Krim togo zoloto vidobuvayut z midno molibdenovih rud Grupa zolotorudnih rodov Muruntau rozroblyayetsya z 1967 r Navoyiskim girnichometalurgijnim kombinatom NGMK naprikinci XX st koncern Kizilkumredmetzoloto odnim z najbilshih v Centralnij Aziyi virobnikiv zolota i uranu Osnovnoyu zolotorudnoyu bazoyu pidpriyemstva ye rodovishe Muruntau Centralni Kizilkumi rozrobka yakogo vedetsya z 1967 roku U skladi kombinatu diyut dva zolotodobuvnih zavodi GMZ 2 v Zeravshani i GMZ 3 v Uchkuduci UzReport com Vidobutok Au koncernom v 1998 stanoviv 55 t rik zapasi v girskomu vidvedenni ocinyuyutsya v 2130 t Au Na rubezhi HH XXI st pririst vidobutku zolota na NGMK sklav 40 Zgidno z rozroblenoyu Navoyiskim GMK programoyu rozvitku zolotodobuvnogo napryamu pidpriyemstva do 2005 roku kompaniya planuye zbilshiti virobnictvo zolota na 7 v porivnyanni z 2002 rokom a do 2010 na 18 Osnovnij pririst virobnictva zolota zabezpechit novij kompleks v Centralnih Kizilkumah pochatok budivnictva yakogo zaplanovanij na 2003 r Vartist proektu stanovit 250 mln Kompleks vklyuchatime zolotozbagachuvalnu fabriku v Uchkuduci na bazi tehnologij bioksidnogo vilugovuvannya Biox i girnichi pidpriyemstva na rodovisha Kokpatas i Daugistau Richna proektna potuzhnist zavodu po rudi 5 mln tonn Proekt bude realizovuvatisya v dva etapi protyagom 4 h rokiv Pri vihodi na proektnu potuzhnist zavod vipuskatime blizko 20 tonn zolota na rik Vidobutok rud ridkisnih i kolorovih metaliv Z 1940 h rr ekspluatuvalisya rodov volframovih i olov yanih rud b ch yakih viroblena Z 1970 h rr vidobutok bismutovih rud zdijsnyuyetsya na rodov Ustarasajske volframovih na Ingichkinskomu i Kojtashskomu rodovishah Rozrobka provoditsya pidzemnim sposobom Vikoristovuyutsya kamerno stovpova sistema rozrobki z magazinuvannyam rudi i sucilnoyu viyimkoyu Vidobutok midnih i molibdenovih rud zdijsnyuyetsya na Kalmakirskomu i Sarichekinskomu rodovishah svincevih i cinkovih rud na Uchkulachskomu rodovishi Rozrobku vede Almalikskij GMK vidkritim sposobom Rozrobku molibdenovih i volframovih pokladiv vede Chirchikskij Chirchik kombinat V Uzbekistani osnovnim pidpriyemstvom kolorovoyi metalurgiyi ye Almalikskij GMK na yakomu v 1998 r virobnictvo Cu stanovilo 89 93 tis t za 1997 r 115 70 tis t i dobuvannya Ag 75 t pri jogo pozitivnij dinamici Kombinatom takozh zdijsnyuyetsya virobnictvo Pb Zn konc tiv Mo Cd Se Te i rafinovanogo Au 15 20 vid vsogo virobnictva v krayini Z 1998 r pochate vikonannya 10 litnoyi programi 1998 2008 rekonstrukciyi pidpriyemstv kombinatu vartistyu 630 mln t iz zbilshennyam virobnictva Cu do 140 tis t rik i viluchennya dorogocinnih metaliv na 45 Kompaniya Oxus Resources pidgotuvala TEO budivnictva GMK na polimetalichnomu rodov Kandiza v Surhandar yinskij oblasti proektnoyu produktivnistyu 1 mln t rudi na rik z virobnictvom Cu Zn i Pb konc tiv a takozh poputnim dobuvannyam Ag Zapasi rudi v girskomu vidvedenni pidpriyemstva ocinyuyutsya v 22 mln t z ser vmistom Zn 6 9 Pb 3 8 Cu 0 6 i Ag 0 3 g t Mining J 1999 333 8556 Na pochatku XXI st 2001 Almalikskij kombinat obroblyaye priblizno 25 mln t rik rudi i produkuye bl 80 tis t rafinovanoyi midi 55 t sribla i 13 t zolota viroblyaye cinkovij svincevij koncentrati pervinnij molibden kadmij selen i telur Molibden V krayini u 2000 r virobleno 348 3 t molibdenu u 2001 580 t 66 5 Volframu u 2000 r 191 7 t u 2001 260 t 35 6 Osnovnij virobnik Chirchikskij Chirchik kombinat U 2001 r rozpochalasya programa novogo rozvitku cogo kombinatu pobudovanogo she v 1956 r i zavantazhenogo v 1990 h tilki chastkovo Kompaniya Uzmetall Technology SP mizh Uzbekistanom i Izrayilem Metek Metals planuye viroblyati ta eksportuvati uzbeckij molibden z 2002 r u 2002 300 t Potencijni pokupci krayini YeS Yaponiya SShA Kompaniya Metek Metals buduye v Uzbekistani novi pererobni potuzhnosti dlya oderzhannya 600 t rik trioksidu molibdenu Mining Annual Review 2002 Volfram Isnuye realna mozhlivist dovirobki volframovogo rudnika Ingichka Ingichka v regioni Tashkenta pracyuvav u 1941 1996 Zalishki rudi na rudniku bl 100 tis t Interes do cogo proektu a takozh rozrobki volframovogo rodov Sautbaj maye kompaniya Metek Metals Mining Annual Review 2002 Uran Uzbekistan zajmaye 6 e misce u sviti 2000 r po virobnictvu prirodnogo uranu Z 1996 r vidmichena tendenciya zbilshennya vidobutku uranu do 2000 r v 1 4 raza zokrema pidzemnim vilugovuvannyam Virobnictvo U u vsih formah za 1998 r stanovilo 2 tis t 1999 r 2 2 tis t 2000 r 2 05 tis t Zapasi pidgotovleni dlya rozrobki mozhut zabezpechiti stabilnu robotu Navoyiskogo GZK na 15 20 rokiv Fosforiti Vpershe osvoyene rodovishe zernistih fosforitiv Tashkura Dzheroj Sardar yinskoyi grupi Vidobutok rozpochato u 2000 r Diye kar yer i zbagachuvalna fabrika potuzhnistyu 400 tis t koncentratu na rik yakij pereroblyayut u superfosfat na zavodi v m Kokand Mining Annual Review 2000 U 2002 r zaversheno budivnictvo Kizilkumskogo fosforitnogo kombinatu i pochato jogo promislove osvoyennya Virobnictvo fosforitnogo koncentratu dozvolit zavantazhiti Almalikskij i Samarkandskij himzavodi Girnichohimichna promislovist Girnichohimichna promislovist zoseredzhena g ch v Surhandar yinskij i Tashkentskij obl i predstavlena pidpriyemstvami po vidobutku i pererobci kam soli sirki i flyuoritu Kam yana sil dobuvayetsya na rodov Hodzhayikanske vidkritim sposobom Rozrobka flyuoritu na rodov Agata Chibargatinske i Naugiskenske vedetsya pidzemnim sposobom Zbagachennya flotaciyeyu Sirka viluchayetsya poputno z svincevo cinkovih i midnih rud Almalikskogo r nu a takozh z sirkovodnevih gaziv gazovih rodov Buharo Hivinskoyi obl Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini dobuvayutsya polovi shpati i povtorni kaolini bentonitovi glini Vsi rodov rozroblyayutsya vidkritim sposobom Budivelni materiali Vidobutok nerudnih bud m liv odna z providnih galuzej girnichodobuvnoyi promislovosti Naprikinci XX st ostannya narahovuvala ponad 600 pidpriyemstv Vidobutok blokiv oblicyuvalnogo materialu vedetsya shpuroklinovim metodom i kameneriznimi mashinami Vidobutok vsih inshih bud materialiv zdijsnyuyetsya iz zastosuvannyam buropidrivnih robit Dlya cem virobnictva dobuvayut vapnyaki suglinki glinisti slanci gliyezhi Rozroblyayutsya 25 pishano gravijnih rodovish 48 rodovish glin 5 rodovish keramzitovih glin 15 rodovish oblicyuvalnih kameniv 10 rodovish marmuriv rodovisha travertinopodibnih vapnyakiv budivelnogo kamenyu Z rodovish dorogocinnih ta virobnih kameniv v U rozroblyayetsya Dzhamankaskirske rodov biryuzi vidkritim sposobom Mineralni vodi dobuvayutsya dlya likuvalnih i kurortno sanatornih cilej Naukovi ustanoviU galuzi geologiyi i girn spravi providnimi ye Ser Aziat nauk dosl institut geologiyi i mineralnoyi sirovini zasn v 1957 Tashkent Institut gidrogeologiyi ta inzh geologiyi zasn v 1960 Tashkent Institut geologiyi i rozvidki naftovih i gazovih rodov 1959 Tashkent Institut geologiyi i geofiziki im X M Abdulayeva AN Uzbekistanu 1937 Tashkent Institut sejsmologiyi AN Uzbekistanu 1966 Tashkent Ser aziat nauk dosl institut gazu 1965 Tashkent Ser aziat nauk dosl i proektnij institut nafti 1970 Tashkent Tashkentskij universitet 1920 Tashkentskij politehnichnij institut 1933 a takozh galuzevi problemni laboratoriyi i inshi strukturni pidrozdili Pidgotovka kadriv dlya geol sluzhbi i girn promislovosti zdijsnyuyetsya u Tashkentskomu derzh universiteti Tashkentskomu politehnomu instituti Navoyinskomu derzh girn instituti zasn u 1995 i Tashkentskomu geologorozviduvalnomu tehnikumi PeriodikaPitannya geologiyi i girn nauk visvitlyuyutsya v Uzbeckomu geologichnomu zhurnali z 1958 Vistyah AN Uzbekistanu z 1957 Dopovidyah AN Uzbekistanu z 1948 Div takozhGeologiya Uzbekistanu Gidrogeologiya Uzbekistanu Ekonomika Uzbekistanu Zoloto Uzbekistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Uzbekistanu Korisni kopalini Uzbekistanu Nafta i gaz Uzbekistanu Priroda Uzbekistanu Sejsmichnist UzbekistanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019