Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Узбекистан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, газова, легка, харчова, хімічна, машинобудівна, електроенергетика, кольорова, чорна металургія, паливна і нафтохімічна. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, річковий, повітряний. Приблизно 80 % всіх вантажообігу в Узбекистані припадає на залізниці. Мережа залізниць загальною протяжністю бл. 3400 км зв'язує республіку з сусідніми країнами. Є також 63 000 км шосейних доріг, але число доріг з твердим покриттям невелике. Найважливіші з них — шосе Ташкент — Термез, Ташкент — Бухара — Муйнак, Ташкент — Коканд. Майже кожне велике місто Узбекистану має свій аеропорт. Ташкентський міжнародний аеропорт здійснює регулярне повітряне сполучення з багатьма країнами, включаючи Росію, Німеччину, Туреччину, Велику Британію, Нідерланди, Індію і США.
| Економіка Узбекистану | |
|---|---|
 Вид на Міжнародний бізнес-центр у Ташкенті та на проспект Аміра Тимура | |
| Валюта | узбецький сом |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $205,6 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 7,8 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $6,600 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 18,5 %, промисловість: 34,6 %, послуги: 46,8 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 14 % (2016) |
| Індекс Джіні | 36,8 (2003) |
| Робоча сила | 17,85 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 25,9 %, промисловість: 13,2 %, послуги: 60,9 % (2012) |
| Безробіття | 4,9 % (2016) |
| Галузі виробництва | текстиль, харчова промисловість, машинобудування, металургія, видобуток вугілля, хімічна сировина |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $11,2 млрд (2016) |
| Експортні товари | енергетичні продукти, бавовна, золото, мінеральні добрива, чорні та кольорові метали, текстиль, продукти харчування, машини, автомобілі |
| Партнери |  Швейцарія 35,1 % КНР 19,7 % Росія 9,3 % Туреччина 8,7 % Казахстан 7,2 % Бангладеш 5,4 % Афганістан 4,9 % (2016) |
| Імпорт | $10,91 млрд (2016) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, чорні та кольорові метали |
| Партнери | КНР 22,2 % Росія 18 % Південна Корея 10,5 % Казахстан 10 % Туреччина 5,8 % Німеччина 5,2 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $16,76 млрд (2016) |
| Доходи | $21,37 млрд (2016) |
| Витрати | $21,31 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 24 млрд. Темп зростання ВВП — 4,4 %. ВВП на душу населення — $1007. Прямі іноземні інвестиції — $ 55 млн. Імпорт — $ 7,3 млрд (г.ч. РФ — 16 %; Південна Корея — 11 %; Німеччина — 8,4 %; США — 7,4 %; Туреччина — 6 %). Експорт — $ 7,6 млрд (г.ч. РФ — 14 %; Швейцарія — 10 %; Велика Британія — 10 %; Бельгія — 4,2 %; Казахстан — 3,5 %).
Промисловість і сільське господарство
У 1980-і роки основним промисловим центром країни була Ташкентська область, де вироблялося понад 40 % всієї промислової продукції і 20 % сільськогосподарської продукції республіки. Ферганська долина, що займає 5 % території Узбекистану, дає понад 30 % всього виробництва бавовни. Це також важливий район шовківництва, городництва, садівництва і переробки фрукти; тут же зосереджено видобуток і переробку нафти. Ще один важливий сільськогосподарський район Самаркандська і Кашкадар'їнська області, де на базі скотарства виробляється велика кількість вовни. Природний газ добувається в основному в пустелі Кизилкум і районі Бухари. Каракалпацька автономна республіка відрізняється високою культурою вирощування рису і бавовни. Скотарство і виробництво каракулю поширені на всій території Узбекистану.
Машинобудування в Узбекистані виникло головним чином в післявоєнний період. Під час Вітчизняної війни сюди було евакуйовано понад 100 промислових підприємств з Європейської частини СРСР. Однак попри те, що евакуація сприяла диверсифікації господарства республіки, велика частина промислового потенціалу Узбекистану залишається пов'язаною із землеробством і переробкою бавовнику. Іноземні інвестиції і технічна допомога в автомобілебудуванні (Андіжан), електроніці (Самарканд), виробництві одягу (Ташкент) дозволяють сподіватися на подальший промисловий розвиток Узбекистану.
У виробництві бавовни широко використовується напіврабська праця студентів, працівників бюджетної сфери, зокрема освіти й медицини, дітей та ін.
У сільському господарстві зайнято 27 % робочої сили Узбекистану і дає воно 17,4 % ВВП (дані за 2012 рік). Землеробство — 4,4 мільйони гектарів, або близько 10 % загальної площі Узбекистану. Хоча рівень офіційного безробіття є дуже низьким, рівень неповної зайнятості, особливо в сільській місцевості, становить принаймні 20 %.
Видобувна промисловість та корисні копалини
Основним енергетичним ресурсом республіки є природний газ, видобуток якого зосереджений головним чином в районах Газлі і Карші. Нафта добувається переважно у Ферганській долині і в Бухарській області. На початку 1992 в західній частині Ферганської долини відкрите нове родовище нафти, за попередніми оцінками, одне з найбільших у світі. Узбецька національна газова компанія "Uzbekneftegaz" посідає 11 місце в світі з виробництва природного газу, річний обсяг виробництва 60—70 млрд куб. м. У країні є значні невикористані запаси нафти і газу: у Узбекистані 194 родовища вуглеводнів, у тому числі 98 конденсатів та родовищ природного газу та 96 газових конденсатних родовищ. Найбільшими корпораціями, що беруть участь у енергетичному секторі Узбекистану, є , Petronas, Корейська національна нафтова корпорація, Газпром, Лукойл та Узбекнефтегаз. Законодавство, серед іншого, дає можливість видобутку надр на умовах угоди про розподіл продукції. Видобуток кам'яного вугілля проводиться під Ташкентом, Денау і в Ферганській долині. Ведеться також промислова розробка родовищ кольорових металів, включаючи цинк, мідь, свинець, вольфрам, і неметалічних корисних викопних — польового шпату, кварцу, вапняку, бірюзи. У басейні р. Зеравшан і в Кизилкумах добувається золото. Узбекистан має четверті за величиною золотоносні родовища в світі. Країна видобуває 80 тонн золота щорічно (сьома у світі). Родовища міді на десятому місці в світі, а урану — на дванадцятому. Виробництво урану в країні посідає сьоме місце в усьому світі. Повідомлялося про видобуток урану в Ферганській долині.
Приватизація та інвестиції
У проведенні приватизації та інших економічних реформ Узбекистан займає набагато обережнішу позицію, ніж Казахстан і Киргизстан, оскільки уряд побоюється соціальної і політичної нестабільності. У 1994 почався продаж з аукціону деяких підприємств сфери обслуговування. У сільському господарстві приватизація протікає повільніше, ніж в торгівлі і сфері послуг. Стратегічні галузі економіки, такі, як важка промисловість, експортне сільське господарство, нафтова промисловість, мається намір залишити в руках держави. Проте в 1998 майже 30 % ВВП Узбекистану було вироблений в приватному секторі. Список підприємств, які продаються в 2001–2002 включає 1244 підприємства. Зокрема, це Узбекнафтогаз, Узтрансгаз, Узгеонафтогазвидобуток, Узбурнафтогаз, Узнафтопереробка, Узнафтопродукт, Узнафтогазмаш, Узавтогаз.
На початку XXI ст. (2001) Узбекистан згідно з урядовою програмою реалізує бл. 110 інвестиційних проекти загальною сумою інвестицій US$909,86 млн. З них US$727,01 млн — позики, які гарантує уряд. Найбільші сторонні інвестиції — US$179,84 млн здійснені в паливно-енергетичний сектор. Інші US$456,62 млн інвестовано в сектор виробництва електрики.
Енергетика
Виробництво електроенергії — 51 млрд кВт·год у 1992 р., г.ч. на ТЕС. Виробництво електроенергії у 2015 році становило 59 млрд кВт·год.
Див. також
Джерела та література
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Євген Сілютін. «Белое ярмо» [ 26 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 21.09.2016
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- Євген Сілютін. «Белое ярмо» [ 26 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 21.09.2016
- [Закон Республіки Узбекистан "Про угоди про розподіл продукції"]. lex.uz (рос.) . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 29 квітня 2020.
Посилання
- Uzbekistan's trade surplus widens 33 % in 9 mths [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Узбекистан в десятці країн економіка яких зростає найшвидше в світі [ 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzbekistan industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti girnicha gazova legka harchova himichna mashinobudivna elektroenergetika kolorova chorna metalurgiya palivna i naftohimichna Transport avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij richkovij povitryanij Priblizno 80 vsih vantazhoobigu v Uzbekistani pripadaye na zaliznici Merezha zaliznic zagalnoyu protyazhnistyu bl 3400 km zv yazuye respubliku z susidnimi krayinami Ye takozh 63 000 km shosejnih dorig ale chislo dorig z tverdim pokrittyam nevelike Najvazhlivishi z nih shose Tashkent Termez Tashkent Buhara Mujnak Tashkent Kokand Majzhe kozhne velike misto Uzbekistanu maye svij aeroport Tashkentskij mizhnarodnij aeroport zdijsnyuye regulyarne povitryane spoluchennya z bagatma krayinami vklyuchayuchi Rosiyu Nimechchinu Turechchinu Veliku Britaniyu Niderlandi Indiyu i SShA Ekonomika UzbekistanuVid na Mizhnarodnij biznes centr u Tashkenti ta na prospekt Amira TimuraValyutauzbeckij somFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 205 6 mlrd 2016 Zrostannya VVP 7 8 2016 VVP na dushu naselennya 6 600 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 18 5 promislovist 34 6 poslugi 46 8 2016 Inflyaciya ISC 8 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti14 2016 Indeks Dzhini36 8 2003 Robocha sila17 85 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 25 9 promislovist 13 2 poslugi 60 9 2012 Bezrobittya4 9 2016 Galuzi virobnictvatekstil harchova promislovist mashinobuduvannya metalurgiya vidobutok vugillya himichna sirovinaZovnishnya diyalnistEksport 11 2 mlrd 2016 Eksportni tovarienergetichni produkti bavovna zoloto mineralni dobriva chorni ta kolorovi metali tekstil produkti harchuvannya mashini avtomobiliPartneri Shvejcariya 35 1 KNR 19 7 Rosiya 9 3 Turechchina 8 7 Kazahstan 7 2 Bangladesh 5 4 Afganistan 4 9 2016 Import 10 91 mlrd 2016 Importni tovarimashini ta obladnannya produkti harchuvannya himikati chorni ta kolorovi metaliPartneri KNR 22 2 Rosiya 18 Pivdenna Koreya 10 5 Kazahstan 10 Turechchina 5 8 Nimechchina 5 2 2016 Derzhavni finansiBorg 16 76 mlrd 2016 Dohodi 21 37 mlrd 2016 Vitrati 21 31 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book SamarkandIstoriyaZa danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 24 mlrd Temp zrostannya VVP 4 4 VVP na dushu naselennya 1007 Pryami inozemni investiciyi 55 mln Import 7 3 mlrd g ch RF 16 Pivdenna Koreya 11 Nimechchina 8 4 SShA 7 4 Turechchina 6 Eksport 7 6 mlrd g ch RF 14 Shvejcariya 10 Velika Britaniya 10 Belgiya 4 2 Kazahstan 3 5 Promislovist i silske gospodarstvoU 1980 i roki osnovnim promislovim centrom krayini bula Tashkentska oblast de viroblyalosya ponad 40 vsiyeyi promislovoyi produkciyi i 20 silskogospodarskoyi produkciyi respubliki Ferganska dolina sho zajmaye 5 teritoriyi Uzbekistanu daye ponad 30 vsogo virobnictva bavovni Ce takozh vazhlivij rajon shovkivnictva gorodnictva sadivnictva i pererobki frukti tut zhe zoseredzheno vidobutok i pererobku nafti She odin vazhlivij silskogospodarskij rajon Samarkandska i Kashkadar yinska oblasti de na bazi skotarstva viroblyayetsya velika kilkist vovni Prirodnij gaz dobuvayetsya v osnovnomu v pusteli Kizilkum i rajoni Buhari Karakalpacka avtonomna respublika vidriznyayetsya visokoyu kulturoyu viroshuvannya risu i bavovni Skotarstvo i virobnictvo karakulyu poshireni na vsij teritoriyi Uzbekistanu Mashinobuduvannya v Uzbekistani viniklo golovnim chinom v pislyavoyennij period Pid chas Vitchiznyanoyi vijni syudi bulo evakujovano ponad 100 promislovih pidpriyemstv z Yevropejskoyi chastini SRSR Odnak popri te sho evakuaciya spriyala diversifikaciyi gospodarstva respubliki velika chastina promislovogo potencialu Uzbekistanu zalishayetsya pov yazanoyu iz zemlerobstvom i pererobkoyu bavovniku Inozemni investiciyi i tehnichna dopomoga v avtomobilebuduvanni Andizhan elektronici Samarkand virobnictvi odyagu Tashkent dozvolyayut spodivatisya na podalshij promislovij rozvitok Uzbekistanu U virobnictvi bavovni shiroko vikoristovuyetsya napivrabska pracya studentiv pracivnikiv byudzhetnoyi sferi zokrema osviti j medicini ditej ta in U silskomu gospodarstvi zajnyato 27 robochoyi sili Uzbekistanu i daye vono 17 4 VVP dani za 2012 rik Zemlerobstvo 4 4 miljoni gektariv abo blizko 10 zagalnoyi ploshi Uzbekistanu Hocha riven oficijnogo bezrobittya ye duzhe nizkim riven nepovnoyi zajnyatosti osoblivo v silskij miscevosti stanovit prinajmni 20 Vidobuvna promislovist ta korisni kopaliniOsnovnim energetichnim resursom respubliki ye prirodnij gaz vidobutok yakogo zoseredzhenij golovnim chinom v rajonah Gazli i Karshi Nafta dobuvayetsya perevazhno u Ferganskij dolini i v Buharskij oblasti Na pochatku 1992 v zahidnij chastini Ferganskoyi dolini vidkrite nove rodovishe nafti za poperednimi ocinkami odne z najbilshih u sviti Uzbecka nacionalna gazova kompaniya Uzbekneftegaz posidaye 11 misce v sviti z virobnictva prirodnogo gazu richnij obsyag virobnictva 60 70 mlrd kub m U krayini ye znachni nevikoristani zapasi nafti i gazu u Uzbekistani 194 rodovisha vuglevodniv u tomu chisli 98 kondensativ ta rodovish prirodnogo gazu ta 96 gazovih kondensatnih rodovish Najbilshimi korporaciyami sho berut uchast u energetichnomu sektori Uzbekistanu ye Petronas Korejska nacionalna naftova korporaciya Gazprom Lukojl ta Uzbekneftegaz Zakonodavstvo sered inshogo daye mozhlivist vidobutku nadr na umovah ugodi pro rozpodil produkciyi Vidobutok kam yanogo vugillya provoditsya pid Tashkentom Denau i v Ferganskij dolini Vedetsya takozh promislova rozrobka rodovish kolorovih metaliv vklyuchayuchi cink mid svinec volfram i nemetalichnih korisnih vikopnih polovogo shpatu kvarcu vapnyaku biryuzi U basejni r Zeravshan i v Kizilkumah dobuvayetsya zoloto Uzbekistan maye chetverti za velichinoyu zolotonosni rodovisha v sviti Krayina vidobuvaye 80 tonn zolota shorichno soma u sviti Rodovisha midi na desyatomu misci v sviti a uranu na dvanadcyatomu Virobnictvo uranu v krayini posidaye some misce v usomu sviti Povidomlyalosya pro vidobutok uranu v Ferganskij dolini Tashkent stolicya Uzbekistanu Privatizaciya ta investiciyiU provedenni privatizaciyi ta inshih ekonomichnih reform Uzbekistan zajmaye nabagato oberezhnishu poziciyu nizh Kazahstan i Kirgizstan oskilki uryad poboyuyetsya socialnoyi i politichnoyi nestabilnosti U 1994 pochavsya prodazh z aukcionu deyakih pidpriyemstv sferi obslugovuvannya U silskomu gospodarstvi privatizaciya protikaye povilnishe nizh v torgivli i sferi poslug Strategichni galuzi ekonomiki taki yak vazhka promislovist eksportne silske gospodarstvo naftova promislovist mayetsya namir zalishiti v rukah derzhavi Prote v 1998 majzhe 30 VVP Uzbekistanu bulo viroblenij v privatnomu sektori Spisok pidpriyemstv yaki prodayutsya v 2001 2002 vklyuchaye 1244 pidpriyemstva Zokrema ce Uzbeknaftogaz Uztransgaz Uzgeonaftogazvidobutok Uzburnaftogaz Uznaftopererobka Uznaftoprodukt Uznaftogazmash Uzavtogaz Na pochatku XXI st 2001 Uzbekistan zgidno z uryadovoyu programoyu realizuye bl 110 investicijnih proekti zagalnoyu sumoyu investicij US 909 86 mln Z nih US 727 01 mln poziki yaki garantuye uryad Najbilshi storonni investiciyi US 179 84 mln zdijsneni v palivno energetichnij sektor Inshi US 456 62 mln investovano v sektor virobnictva elektriki EnergetikaVirobnictvo elektroenergiyi 51 mlrd kVt god u 1992 r g ch na TES Virobnictvo elektroenergiyi u 2015 roci stanovilo 59 mlrd kVt god Div takozhKorisni kopalini Uzbekistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Uzbekistanu Girnicha promislovist Uzbekistanu Priroda Uzbekistanu Geologiya Uzbekistanu Gidrogeologiya Uzbekistanu Zoloto Uzbekistanu Nafta i gaz Uzbekistanu Dzherela ta literaturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Yevgen Silyutin Beloe yarmo 26 veresnya 2016 u Wayback Machine Spilne 21 09 2016PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Yevgen Silyutin Beloe yarmo 26 veresnya 2016 u Wayback Machine Spilne 21 09 2016 Zakon Respubliki Uzbekistan Pro ugodi pro rozpodil produkciyi lex uz ros Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2020 PosilannyaUzbekistan s trade surplus widens 33 in 9 mths 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Uzbekistan v desyatci krayin ekonomika yakih zrostaye najshvidshe v sviti 22 serpnya 2018 u Wayback Machine