М'янма — південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту . Загальна площа країни 676 578 км² (40-ве місце у світі), з яких на суходіл припадає 653 508 км², а на поверхню внутрішніх вод — 23 070 км².
Географія М'янми | |
---|---|
Географічне положення М'янми | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південно-Східна Азія |
Координати | 22°00′ пн. ш. 98°00′ сх. д. / 22.000° пн. ш. 98.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 676 578 км² (40-ве) |
• суходіл | 97 % |
• води | 3 % |
Морське узбережжя | 1930 км |
Державний кордон | 6522 км |
Рельєф | |
Тип | переважно гористий |
Найвища точка | гора (5870 м) |
Найнижча точка | Андаманське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Іраваді (2170 км) |
Найбільше озеро | озеро Інле (1164 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, деревина, руди кольорових металів, кам'яне вугілля, мармур, вапняки, коштовне каміння, гідроенергія, родючі ґрунти |
Стихійні лиха | землетруси, тропічні циклони, повіді, зсуви ґрунту, посухи |
Екологічні проблеми | знеліснення, забруднення повітря, забруднення вод |
Площа країни трохи більша за площу території України.
Назва
Офіційна назва — Союз М'янма, М'янма (бірм. ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော် — П'ядаунгзу Тхаммада М'янма Найнгнагндау). Давня назва країни — Бірма, ймовірно походить з санскриту (ब्रह्मादेश) і означає Землю бога Брахми. Колишня назва Соціалістична Союзна Республіка Бірма. Назва М'янма означає Країна народу м'янь, але може бути розкладена на два бірманських слова: «м'ян» — швидкий і «ма» — сильний. Перейменування країни 1989 року на М'янму викликало політичні суперечки: деякі етнічні меншини і громадські діячі сприймають нову назву, як суто бірманську, що відображає політику домінування етнічної більшості над меншинами. Ці групи не визнають ані легітимності правлячого військового уряду, ані заміни англійської назви країни. Тому меншини продовжують використовувати назву Бірма (англ. Burma) замість М'янми (англ. Myanmar). Такої саме політики дотримується й уряд США.
Історія дослідження території
Географічне положення
М'янма — південносхідноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на північному сході — з Китаєм (спільний кордон — 2129 км), на заході — з Бангладеш (271 км) й Індією (1468 км), на сході — з Лаосом (238 км) і Таїландом (2416 км). Загальна довжина державного кордону — 6522 км. М'янма на південному заході омивається водами Бенгальської затоки, на південному сході — Андаманського моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1930 км.
- Карта М'янми від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території М'янми та США
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Геологія
Шанське нагір'я складене вапняками, пісковиками, гранітами і іншими породами. Центральна Іравадійська рівнина складена товщею пісковиків, що легко розмиваються, сланців і глин, в якій були вироблені великі древні річкові долини. У них в новітній геологічний час нагромадилися могутні світи алювію річок Іраваді, і Сітаун. Західний гірський пояс являє собою північний відрізок і продовжується в Індійському океані Андаманськими островами. Ядро гірської системи складають древні кристалічні породи, з обох боків його оздоблюють щільні осадові породи, сильно зім'яті в складки.
Корисні копалини
Надра М'янми багаті на ряд корисних копалин: нафту, олово, сурма, цинк, мідь, вольфрам, свинець, кам'яне вугілля, мармур, вапняк, коштовне каміння, природний газ.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
М'янма — переважно гірська країна. Середні висоти — 702 м; найнижча точка — рівень вод Андаманського моря (0 м); найвища точка — гора (5870 м). У геоморфологічному відношенні територію М'янми поділяють на чотири райони, видовжених у меридіональному напрямі: Шанське нагір'я на сході і Західний гірський пояс на заході, розділені Центральною рівниною, прибережна рівнина Ракхайн, що примикає до Бенгальської затоки.
- Рельєф М'янми
- Гіпсометрична карта М'янми
- Карта країни (англ.)
Шанське нагір'я чітко відділене від Центральної рівнини меридіональним скидом у вигляді уступу висотою до 600 м. Поверхня нагір'я сильно розчленована долинами річок. Середня висота нагір'я бизько 900 м над рівнем моря, над ним підіймаються гірські хребти з вершинами до 1800—2600 м. Декілька коротких річок течуть в широких долинах, вимитих у вапняках. Навпаки, найбільші річки Салуїн і (ліва притока Іраваді) мають глибоко розрізані русла і рясніють порогами і водоспадами. Шанське нагір'я на півночі змикається з масивом Путао і продовжується на схід на території Китаю, Лаосу і Таїланду. На півдні — відносно вирівняний рельєф змінюється серією паралельних гірських хребтів, розділених річковими долинами, які місцями сильно вужчають. На південному сході М'янми в районі Танінтаї (Тенассерім) сільськогосподарські угіддя тяжіють переважно до вузької прибережної рівнини, нечисленних вузьких долин і декількох невеликих дельт. У межах найбільшої дельти виросло місто Молам'яйн (Моулмейн).
Центральну Іравадійську рівнину дренують долини річок Іраваді, і Сітаун. У пониззі Іраваді і Сітауну утворилася дельта, одноманітну поверхню якої ускладнюють останці з латеритними утвореннями. Відносні висоти цих форм рельєфу не перевищують 15 м. Місцями виходи міцніших порід підносяться над поверхнею рівнини у вигляді гряд і низьких гір. Найбільший з таких хребтів — — розділяє долини Іраваді і Сітауну і тягнеться від Янґону до Мандалаю. На півночі рівнини також виражені невисокі водороздільні хребти — , , та інші. Всі ці невисокі гори відрізняються крутими схилами, а русла річок приурочені до тіснин.
- Масив Гамланг-Разі з космосу
- Орографія М'янми (англ.)
- Вапняковий пейзаж у штаті Мон
Західний гірський пояс включає декілька гірських хребтів, що розходяться від масиву Путао і тягнуться аж до мису (Пагода) на крайньому південному заході М'янми. Пояс розширюється на півночі і вужчає в південному напрямі. На півночі гори утворюють хребти Поуннья, Лета і інші, на півдні виділяється єдиний хребет Ракхайн (Аракан). Більша частина Західного гірського пояса складається з паралельних хребтів, розділених вузькими річковими долинами. Рельєф тут набагато більш розчленований, ніж на Шанському нагір'ї. Перевалити через Західний гірський пояс можна лише по нечисленних стежках, які проходять по крутих схилах вздовж ущелин і обривів (зокрема, стежка ).
Прибережна рівнина Ракхайн лежить вузькою смугою між хребтом Ракхайн і Бенгальською затокою. На півночі вона розширяється за рахунок алювіальних рівнин в пониззі декількох річок, що беруть початок в горах. На півдні рівнина вужчає і місцями виклинюється, гори безпосередньо підходять до узбережжя.
Узбережжя
Острови
У Бенгальській затоці розташовані численні острови, що належать країні.
Клімат
Територія М'янми лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанівчасто надходять руйнівні тропічні циклони, вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта М'янми (за Кеппеном)
М'янма є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1168 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 22,95 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа М'янми
- Сточище Іраваді
- Сточище Салуїну
- Річка Іраваді
- На озері Індоджи
- Заболочені береги озера Індоджи
Річки
Річки країни належать басейнам Бенгальської затоки і Андаманського моря Індійського океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси М'янми (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 19,2 %,
- орні землі — 16,5 %,
- багаторічні насадження — 2,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 48,2 %;
- інше — 32,6 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області, північні гірські райони — до Голарктичної області.
- Пелікан філіппінський
- Крокодил
Охорона природи
М'янма є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: руйнівні землетруси і тропічні циклони; повіді і зсуви ґрунту в сезон дощів (з червня по вересень); періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- забруднення повітря, вод і ґрунтів неконтрольованими викидами промислових підприємств;
- неконтрольований водовідбір з водоносних горизонтів;
- питна вода забруднена не відповідає санітарним нормам.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію М'янми можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Myanmar, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 3 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- М'янма // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- М'янма // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) М'янма // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
- Вікісховище : Атлас М'янми.
- Карти М'янми : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Myanmar : ( )[англ.] : [арх. 10 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про М'янму : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову М'янми.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M yanma pivdennoshidnoazijska krayina sho znahoditsya na pivdenno shidnomu krayi kontinentu Zagalna plosha krayini 676 578 km 40 ve misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 653 508 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 23 070 km 1 Geografiya M yanmiGeografichne polozhennya M yanmiGeografichne polozhennyaKontinentAziyaRegionPivdenno Shidna AziyaKoordinati22 00 pn sh 98 00 sh d 22 000 pn sh 98 000 sh d 22 000 98 000TeritoriyaPlosha676 578 km 40 ve suhodil97 vodi3 Morske uzberezhzhya1930 kmDerzhavnij kordon6522 kmRelyefTipperevazhno goristijNajvisha tochkagora Gamlang Razi 5870 m Najnizhcha tochkaAndamanske more 0 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaIravadi 2170 km Najbilshe ozeroozero Inle 1164 km km InshePrirodni resursivuglevodni derevina rudi kolorovih metaliv kam yane vugillya marmur vapnyaki koshtovne kaminnya gidroenergiya rodyuchi gruntiStihijni lihazemletrusi tropichni cikloni povidi zsuvi gruntu posuhiEkologichni problemiznelisnennya zabrudnennya povitrya zabrudnennya vod Plosha krayini trohi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazvared Oficijna nazva Soyuz M yanma M yanma birm ပ ည ထ င စ သမ မတ မ န မ န င င တ P yadaungzu Thammada M yanma Najngnagndau 2 Davnya nazva krayini Birma jmovirno pohodit z sanskritu ब रह म द श i oznachaye Zemlyu boga Brahmi Kolishnya nazva Socialistichna Soyuzna Respublika Birma Nazva M yanma oznachaye Krayina narodu m yan 3 ale mozhe buti rozkladena na dva birmanskih slova m yan shvidkij i ma silnij Perejmenuvannya krayini 1989 roku na M yanmu viklikalo politichni superechki deyaki etnichni menshini i gromadski diyachi sprijmayut novu nazvu yak suto birmansku sho vidobrazhaye politiku dominuvannya etnichnoyi bilshosti nad menshinami Ci grupi ne viznayut ani legitimnosti pravlyachogo vijskovogo uryadu ani zamini anglijskoyi nazvi krayini Tomu menshini prodovzhuyut vikoristovuvati nazvu Birma angl Burma zamist M yanmi angl Myanmar Takoyi same politiki dotrimuyetsya j uryad SShA 1 Istoriya doslidzhennya teritoriyired Geografichne polozhennyared M yanma pivdennoshidnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na pivnichnomu shodi z Kitayem spilnij kordon 2129 km na zahodi z Bangladesh 271 km j Indiyeyu 1468 km na shodi z Laosom 238 km i Tayilandom 2416 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6522 km 1 M yanma na pivdennomu zahodi omivayetsya vodami Bengalskoyi zatoki na pivdennomu shodi Andamanskogo morya Indijskogo okeanu 4 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1930 km 1 nbsp Karta M yanmi vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi M yanmi ta SShA Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 5 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 5 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 6 1 Krajni punktired Dokladnishe Krajni tochki M yanmi Chasred Dokladnishe Chas u M yanmi Chas u M yanmi UTC 6 5 4 5 godini riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiyared Dokladnishe Geologiya M yanmi Shanske nagir ya skladene vapnyakami piskovikami granitami i inshimi porodami Centralna Iravadijska rivnina skladena tovsheyu piskovikiv sho legko rozmivayutsya slanciv i glin v yakij buli virobleni veliki drevni richkovi dolini U nih v novitnij geologichnij chas nagromadilisya mogutni sviti alyuviyu richok Iravadi Chinduyin i Sitaun Zahidnij girskij poyas yavlyaye soboyu pivnichnij vidrizok Birmano Yavanskoyi skladchastoyi dugi i prodovzhuyetsya v Indijskomu okeani Andamanskimi ostrovami Yadro girskoyi sistemi skladayut drevni kristalichni porodi z oboh bokiv jogo ozdoblyuyut shilni osadovi porodi silno zim yati v skladki Div takozh Gidrogeologiya M yanmi Korisni kopalinired Dokladnishe Korisni kopalini M yanmi Nadra M yanmi bagati na ryad korisnih kopalin naftu olovo surma cink mid volfram svinec kam yane vugillya marmur vapnyak koshtovne kaminnya prirodnij gaz 8 Sejsmichnistred Dokladnishe Sejsmichnist M yanmi Vulkanizmred Div takozh Vulkani M yanmiRelyefred Dokladnishe Relyef M yanmi M yanma perevazhno girska krayina Seredni visoti 702 m najnizhcha tochka riven vod Andamanskogo morya 0 m najvisha tochka gora Gamlang Razi 5870 m U geomorfologichnomu vidnoshenni teritoriyu M yanmi podilyayut na chotiri rajoni vidovzhenih u meridionalnomu napryami Shanske nagir ya na shodi i Zahidnij girskij poyas na zahodi rozdileni Centralnoyu rivninoyu priberezhna rivnina Rakhajn sho primikaye do Bengalskoyi zatoki nbsp Relyef M yanmi nbsp Gipsometrichna karta M yanmi nbsp Karta krayini angl Shanske nagir ya chitko viddilene vid Centralnoyi rivnini meridionalnim skidom u viglyadi ustupu visotoyu do 600 m Poverhnya nagir ya silno rozchlenovana dolinami richok Serednya visota nagir ya bizko 900 m nad rivnem morya nad nim pidijmayutsya girski hrebti z vershinami do 1800 2600 m Dekilka korotkih richok techut v shirokih dolinah vimitih u vapnyakah Navpaki najbilshi richki Saluyin i M yinge liva pritoka Iravadi mayut gliboko rozrizani rusla i ryasniyut porogami i vodospadami Shanske nagir ya na pivnochi zmikayetsya z masivom Putao i prodovzhuyetsya na shid na teritoriyi Kitayu Laosu i Tayilandu Na pivdni vidnosno virivnyanij relyef zminyuyetsya seriyeyu paralelnih girskih hrebtiv rozdilenih richkovimi dolinami yaki miscyami silno vuzhchayut Na pivdennomu shodi M yanmi v rajoni Tanintayi Tenasserim silskogospodarski ugiddya tyazhiyut perevazhno do vuzkoyi priberezhnoyi rivnini nechislennih vuzkih dolin i dekilkoh nevelikih delt U mezhah najbilshoyi delti viroslo misto Molam yajn Moulmejn Centralnu Iravadijsku rivninu drenuyut dolini richok Iravadi Chinduyin i Sitaun U ponizzi Iravadi i Sitaunu utvorilasya delta odnomanitnu poverhnyu yakoyi uskladnyuyut ostanci z lateritnimi utvorennyami Vidnosni visoti cih form relyefu ne perevishuyut 15 m Miscyami vihodi micnishih porid pidnosyatsya nad poverhneyu rivnini u viglyadi gryad i nizkih gir Najbilshij z takih hrebtiv Pegu rozdilyaye dolini Iravadi i Sitaunu i tyagnetsya vid Yangonu do Mandalayu Na pivnochi rivnini takozh virazheni nevisoki vodorozdilni hrebti Zib yu Hmangin Lojm ye ta inshi Vsi ci nevisoki gori vidriznyayutsya krutimi shilami a rusla richok priurocheni do tisnin nbsp Masiv Gamlang Razi z kosmosu nbsp Orografiya M yanmi angl nbsp Vapnyakovij pejzazh u shtati Mon Zahidnij girskij poyas vklyuchaye dekilka girskih hrebtiv sho rozhodyatsya vid masivu Putao i tyagnutsya azh do misu Modin Pagoda na krajnomu pivdennomu zahodi M yanmi Poyas rozshiryuyetsya na pivnochi i vuzhchaye v pivdennomu napryami Na pivnochi gori utvoryuyut hrebti Pounnya Leta i inshi na pivdni vidilyayetsya yedinij hrebet Rakhajn Arakan Bilsha chastina Zahidnogo girskogo poyasa skladayetsya z paralelnih hrebtiv rozdilenih vuzkimi richkovimi dolinami Relyef tut nabagato bilsh rozchlenovanij nizh na Shanskomu nagir yi Perevaliti cherez Zahidnij girskij poyas mozhna lishe po nechislennih stezhkah yaki prohodyat po krutih shilah vzdovzh ushelin i obriviv zokrema stezhka Ledo Priberezhna rivnina Rakhajn lezhit vuzkoyu smugoyu mizh hrebtom Rakhajn i Bengalskoyu zatokoyu Na pivnochi vona rozshiryayetsya za rahunok alyuvialnih rivnin v ponizzi dekilkoh richok sho berut pochatok v gorah Na pivdni rivnina vuzhchaye i miscyami viklinyuyetsya gori bezposeredno pidhodyat do uzberezhzhya Uzberezhzhyared Ostrovired Dokladnishe Ostrovi M yanmi U Bengalskij zatoci roztashovani chislenni ostrovi sho nalezhat krayini Klimatred Dokladnishe Klimat M yanmi Teritoriya M yanmi lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi 9 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni 10 Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij 10 Zvolozhennya dostatnye u litno osinnij period z moriv ta okeanivchasto nadhodyat rujnivni tropichni cikloni vdalini vid morya vzimku mozhe vidznachatis bilsh suhij sezon 10 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta M yanmi za Keppenom M yanma ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodired Dokladnishe Gidrografiya M yanmi Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 1168 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 22 95 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha M yanmi nbsp Stochishe Iravadi nbsp Stochishe Saluyinu nbsp Richka Iravadi nbsp Na ozeri Indodzhi nbsp Zabolocheni beregi ozera Indodzhi Richkired Dokladnishe Richki M yanmi Richki krayini nalezhat basejnam Bengalskoyi zatoki i Andamanskogo morya Indijskogo okeanu Ozerared Dokladnishe Ozera M yanmi Bolotared Dokladnishe Bolota M yanmi Gruntovi vodired Gruntired Dokladnishe Grunti M yanmiRoslinnistred Dokladnishe Flora M yanmi Zemelni resursi M yanmi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 19 2 orni zemli 16 5 bagatorichni nasadzhennya 2 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 0 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 48 2 inshe 32 6 1 Div takozh Lisi M yanmiTvarinnij svitred Dokladnishe Fauna M yanmi Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Indokitajskoyi provinciyi Indijsko Indokitajskoyi pidoblasti Indo malajskoyi oblasti pivnichni girski rajoni do Gimalajsko Yunnanskoyi provinciyi Kitajsko Gimalajskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 10 nbsp Pelikan filippinskij nbsp Krokodil Div takozh Ssavci M yanmi Ptahi M yanmi ta Ribi M yanmiOhorona prirodired Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond M yanmi M yanma ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Mizhnarodnoyi ugodi pro torgivlyu tropichnoyu derevinoyu 1983 i 1994 rokiv 1 Stihijni liha ta ekologichni problemired Dokladnishe Ekologiya M yanmi Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha rujnivni zemletrusi i tropichni cikloni povidi i zsuvi gruntu v sezon doshiv z chervnya po veresen periodichni posuhi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya zabrudnennya povitrya vod i gruntiv nekontrolovanimi vikidami promislovih pidpriyemstv nekontrolovanij vodovidbir z vodonosnih gorizontiv pitna voda zabrudnena ne vidpovidaye sanitarnim normam Fiziko geografichne rajonuvannyared U fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu M yanmi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni M yanmiDiv takozhred Pivdenno Shidna AziyaPrimitkired a b v g d e zh i k l m Myanmar Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 a b Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 3 November Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku M yanma Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Literaturared Ukrayinskoyured Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 M yanma Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyured angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyured ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros M yanma Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya M yanmi nbsp Vikishovishe Atlas M yanmi Karti M yanmi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Myanmar angl arh 10 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 3 November Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro M yanmu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu M yanmi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya M 27yanmi amp oldid 40601192