Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петропа влівське кладови ще також вик Старе міське Ру ське найбільш рання назва П я тницьке кладовище в Чернігові розташ

Петропавлівське кладовище (Чернігів)

Петропа́влівське кладови́ще (також вик. Старе́ міське́, Ру́ське, найбільш рання назва — П'я́тницьке) — кладовище в Чернігові, розташоване за адресою: вул. Старобілоуська, 6.

Петропавлівське кладовище
image
Петропавлівське кладовище
Петропавлівське кладовище
Інформація про цвинтар
H G O
Країнаimage Україна
РозташуванняЧернігів
Відкрито
Площа12,6 гектар
Кількість похованьбільше 12 000
Адреса:
вул. Старобілоуська, 6
image
image
Петропавлівське кладовище
Петропавлівське кладовище (Чернігівська область)
image Петропавлівське кладовище у Вікісховищі

Один із найстаріших некрополів міста з числа тих, що збереглися донині.

Загальні відомості

Див. також: (Цвинтарі Чернігова)

Назву свою некрополь отримав від цвинтарного храму Св. Петра й Павла (мурований, знаходився при в'їзді на кладовище поряд із центральною брамою з боку Білоуської дороги — сучасної Старобілоуської вулиці; до нашого часу не зберігся). Виникав поступово, від початку XIX ст., як результат політики впорядкування міських некрополів та винесення їх за межі міст. Від початку використання до 1920-х років число похованих становило близько 12 тисяч осіб.

На початку XIX ст. губернському землеміру було доручено знайти землю «для хранения мертвых телес» (рос.). Як результат, серед інших було обрано також ділянку на П'ятницькому полі (від цього тогочасні документи містять топонім П'ятницьке кладовище) із західного боку Білоуської дороги, на міському вигоні.

6 вересня 1815 року було освячено першу кладовищенську церкву — дерев'яний храм Архистратига Михаїла (старостою храму призначено купця Юхима Биковського). При церкві було споруджено сторожовий будиночок. Сторожі обиралися із числа військовозобов'язаних, проте визнаних непридатними до служби осіб; окремою вимогою була відсутність (шкідливих звичок).

13 червня 1836 року купець III гільдії Петро Степанович Пригоцький звернувся до архієпископа Чернігівського та Ніжинського Володимира з проханням дозволити за власні кошти побудувати на П'ятницькому кладовищі кам'яний двоповерховий храм із дзвіницею на честь апостолів Петра й Павла. Ескізи проєкту склав помічник губернського архітектора О. Куцевич. Після схвалення архієпископом Володимиром та губернатором М. Жуковим, проєкт було направлено на розгляд губернському архітектору В. Рибіну. Розглянувши та переробивши «находящееся безобразие колокольни» (рос.), губернський архітектор візував будівництво храму. Після його спорудження ділянка прилеглого некрополя отримала назву Петропавлівського цвинтаря. Церква фігурує в описі (1921) як двоповерховий (перший поверх кам'яний, другий — дерев'яний) однобанний (із грушоподібним верхом) храм з капличкою та прицерковною сторожкою. Під дзвіницею також існувала покійницька. На початку 1930-х років у храмі спалахнула пожежа, після якої його було вирішено розібрати.

image
Петропавлівське кладовище на плані Чернігова від 1908 року

Розміри кладовища змінювалися. Так, на початковому етапі вся ділянка кладовищенської землі становила 15 десятин (близько 17 гектарів). Станом на наш час розміри кладовища складають лише 12,6 гектарів.

1870 року кладовище перейшло у відання міського громадського управління. У 1873 році довкола кладовища за ініціативи тодішнього старости Михайлівської церкви Будашевського було споруджено цегляну огорожу, а 1881 — прирізано земельну ділянку із заходу.

image
Карта-схема території Петропавлівського кладовища
image
Зразки різьблення по мармуру на надгробках 1870–90-х рр.
image
Зразки підписів виробників на надгробках XIX — поч. XX ст.
image
Центральний вхід на кладовище після мінометного обстрілу російською армією навесні 2022 р.
image
Надгробок З. Ф. Тищинської, зруйнований мінометним обстрілом з боку російської армії навесні 2022 р.

Кладовище міжконфесійне, виняток для поховання тут становили лише особи, що сповідували юдаїзм — юдейська громада Чернігова, з огляду на її значну чисельність (у різні періоди від 29 до 42 % усього населення міста) та законодавчі обмеження, мала власне, (Єврейське кладовище). Саме на противагу єврейському, Петропавлівський некрополь уже в XX ст. отримав третій за ліком варіант назви — Руське кладовище.

Загальна градація поховань виглядала наступним чином: кладовище крім безпосередньо цвинтаря Петропавлівської церкви мало ще чотири основних зони (католицьку, військову, лікарняну, арештантську) — кожна зона носила статус окремого цвинтаря. При цьому, деякі ділянки на кладовищі, ймовірно, мали статус «закріплених» за прихожанами певного конкретного (храму міста), тобто на кладовищі могли існувати своєрідні анклави прицерковних цвинтарів (з огляду на значну шкоду, завдану в радянський час, та відсутність кістярських книг, встановити точно локацію таких ділянок важко); католицька ділянка, де в основному покояться вихідці з Королівства Польського та Австро-Угорської імперії, слугувала також для поховань іновірців — лютеран і представників інших християнських течій (усього мартиролог іновірської частини католицького цвинтаря налічує близько 50 поховань). У вказану локацію можна віднести також біля 40 поховань підданих Пруссії, Великої Британії, Персії, Греції, Швейцарії та Франції. До сьогодні збереглося близько 15 надгробків компактно розташованих польських поховань.

Поховання мусульман, ймовірно, теж здійснювалося територіально при Петропавлівському цвинтарі, але, враховуючи досить незначну чисельність (на 1897 рік — 184 особи (0,06 %)) та специфіку оформлення мусульманської могили, що передбачає відсутність як такого традиційного пам'ятника, заміненого простим гранчастим стовпом, впевнено твердити про наявність такої ділянки, як і про її локацію, важко.

У 1893 році за результатами комісійного обстеження кладовище було розділене на 9 кварталів (за майновим цензом родин померлих і відповідно до статусу). Найбільш привілейованою ділянкою лишався власне цвинтар Петропавлівської церкви. З'явився також «безкоштовний квартал». У 1914 році міська дума під головуванням (А. В. Верзілова) зробила спробу влаштувати на території «безкоштовного кварталу» меморіал із метою увічнення «жертв Великой Европейской войны в местах их вечного упокоения» (рос.). Задля цього під поховання було відміряно майданчик 10/8 сажнів (близько 365 m²) та встановлено пам'ятну табличку. Із початком військових дій у 1914—1915 роках на схід Російської імперії потягнулося багато біженців з Королівства Польського (Люблінська, Ломжинська та Холмська губернії), а також Волині й Гродненщини. Дехто з них помирав у шпиталях Чернігова та був похований у відповідних кварталах кладовища.

До Другої світової війни територія кладовища межувала з вулицею Івана Мазепи на півдні та майже доходила північно-західною межею до (вулиці Жабинського). При повоєнній відбудові міста периферійні ділянки кладовища на вказаних напрямках було виділено під забудову, зокрема на південному напрямку зведено продовольчі склади та низку житлових будинків; на північно-західному напрямку розміщено стадіон «Локомотив».

На сучасній території некрополя існує ділянка польської громади Чернігова (католицький та лютеранський цвинтар), за якою стежать громадські організації польської діаспори; існують також ділянки з похованнями осіб духовного сану, ділянки з похованнями військовиків-учасників Другої світової війни. Серед поховань XIX — поч. XX ст. багато родових ділянок (Богданови, Демидовичі, Романови, Щиткови та ін.) Існують також 4 братські могили та меморіальний комплекс на одній з них.

Деякі старі поховання оформлені надгробками, що є високохудожніми мистецькими пам'ятками. Крім пам'ятників чернігівського виробництва, виготовлених фірмою братів Василя та Митрофана Шевченків, на кладовищі знаходяться також зразки робіт ательє Маєвського з Житомира та знаних київських салонів й італійських фірм, як то: «Rizzolatti», скульптурне ательє «Вдова Де-Веккі з синами», ательє М. Л. Андреєва тощо. Більшість надгробків виготовлено з неполірованого або частково обробленого габро чи його різновиду — лабрадориту, а також базальту, толеїту та різновідтінкових гранітів, близько дюжини — з мармуру. Надгробки починаючи від другої чверті XX ст. в основній масі представлені стелами або плитами з мармурової крихти, бетону чи цегли і, за деякими виключеннями, мистецької цінності не несуть.

Офіційно кладовище закрите для поховань від 1968 року, хоча впускні поховання траплялися й пізніше (останнє — березень 2022). Більшість надгробків та могил перебуває у вкрай занедбаному стані. Деякі поховання (в основному військові та осіб духовного сану) відновлюються й доглядаються громадськими організаціями та небайдужими активістами.

При зміні керівництва комунальної установи, до сфери відання якої відноситься некрополь, архів кладовища було втрачено, тож детальне вивчення історії поховань на даний час практично не видається можливим або пов'язане зі значними труднощами.

У червні — липні 2016 року зроблена спроба ініціювати надання кладовищу статусу історико-меморіального заповідника, яка, проте, не знайшла відгуку в міської влади та згоди з боку КП «Спецкомбінат КПО» ЧМР, яке нині обслуговує некрополь.

Навесні 2022, під час боїв за Чернігів, кладовище зазнало мінометних обстрілів з боку російської армії. Зруйновано декілька надгробків.

Цікаві факти

  • Найдавнішим зі збережених донині на кладовищі є поховання художника В. П. Рубановського — воно зроблене в березні 1818 року. Надгробок на його могилі унікальний для Чернігова та винятковий для абсолютної більшості некрополів України — плита, розміром 168×72 см, виготовлена з рожевого овруцького шиферу.

Напис (орфографія оригіналу (рос.)):

image Здесь погребенъ живописецъ Василій Павловъ Рубановск[і]й. Отъ рожденія 30. Одруживсь 1808 года а сконча[л]ся 1818 Марта 17 дня. Погребенъ женою своею Анастасіею. image

Вказаний надгробок має стосунок до більш давніх пам'яток Доби Русі, коли як будівельні та оздоблювальні матеріали широко застосовувалися пірофіліти.

  • Упродовж XX ст. уважалося, що знаний український поет, педагог та громадський діяч М. А. Вербицький-Антіох похований на території некрополя Болдиних гір, поблизу Іллінської церкви. Проте, 2000 року дослідником історії Чернігова В. Я. Руденком було опубліковано знайдену ним виписку з метричної книги Катерининської церкви, в результаті чого з'ясувалося, що могила поета, яку помилково локалізували районом Болдиногірського некрополя, насправді знаходиться на території Петропавлівського кладовища (рос.):
image Тысяча девятьсотъ девятаго года ноября двадцать сѣдьмого дня […] умеръ, а двадцать девятаго дня погребѣнъ Николай Андрѣевичъ Вербицкій Антіоховъ. […] Погребѣніе совершилъ Протоиерей М. Смольницкій […] на общемъ черниговскомъ кладбищѣ. image
  • У 1916 році на Петропавлівському кладовищі було поховано Л. І. Бойка — онучатого племінника Т. Г. Шевченка.
  • 14 березня 1917 року на Петропавлівському кладовищі було поховано (В. М. Хижнякова) — міського голову Чернігова в 1875–1887 роках та голову Чернігівської губернської земської управи в 1886–1896 роках. 27 липня 1917 року прах було перенесено до склепу в с. (Кезі) Чернігівського повіту (сучасна (Павлівка)).
  • У роки окупації міста нацистами, побоюючись арештів та погромів під час поховань на (Єврейському кладовищі), юдейська громада Чернігова пробувала ховати своїх членів на Петропавлівському кладовищі. Проте антисеміти з числа пастви Російської православної церкви, вважаючи некрополь створеним виключно для своєї конфесії, почали проявляти нетерпимість відносно таких поховань. Показовим є випадок, коли поховання юдея було осквернене, а труна з небіжчиком витягнута з могили й підпалена.
  • У 1950–70-х роках некрополь став об'єктом вандалізму з боку міської влади. Зокрема, з території кладовища було вивезено виготовлені в майстерні братів Шевченків наприкінці XIX ст. масивні надгобки з чорного лабрадориту. Саме з них за участі І. Р. Іноземцева було створено обеліски на могилах М. М. Попудренка, В. Л. Капранова та братській могилі в (Сквері Магдебурзького права).
  • Довгі роки, до самого закриття і деякий час після, сторожем при кладовищі працював чоловік на ім'я Антон. З огляду на стаж його роботи, який становив кілька десятиліть, багатьом чернігівцям ця особа була відома. Тож, гострослови вигадали приказку, яка прижилась і стала частиною міського фольклору: коли в розмові траплялося говорити про покійника або чиюсь скору смерть, казали: «Пішов до Антона» або «Скоро до Антона в гості».
  • У 2016 було відновлено надгробок на могилі Зеліни Тищинської, що померла в 1901 році. Навесні 2022 року цей надгробок був знищений під час мінометного обстрілу кладовища російською армією.

Деякі особи, поховані на Петропавлівському кладовищі

Вказані поховання збереглися до нашого часу, якщо не зазначено інше:

Примітки

  1. Русов А. Черниговская губерния по переписи 1897 г. / А. Русов // Земский сборник Черниговской губернии. — 1905. — № 7-8. — С. 191
  2. Чи стане Петропавлівське кладовище у Чернігові заповідником?. Процитовано 29 вересня 2016.
  3. Из кладбища в Чернигове хотят сделать заповедник. Сайт Чернигова 0462.ua. Процитовано 15 червня 2016.
  4. Вал, Високий. Черниговцы хотят придать кладбищу статус Мемориального заповедника. Val.ua. Процитовано 15 червня 2016.
  5. Телеканал «Дитинець» (20 червня 2016), З кладовища хочуть зробити меморіальний заповідник, поки не розікрали всі пам'ятники?, процитовано 22 червня 2016
  6. Вербицького М. А. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 113.
  7. Руденок В. Я. Нові відомості про поховання М. А. Вербицького // Некрополі Чернігівщини (тези доповідей міжнародної наукової конференції). — Чернігів, 2000.
  8. Зі спогадів Н. П. Сльозної, що в роки війни мешкала неподалік кладовища (інформація опублікована С. Бойченко).
  9. Капранова В. Л. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 294.
  10. Цікавий Чернігів: Мовчазні жертви
  11. Васильєва-Святошенка М. Т. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 104.
  12. Лучицького Б. Б. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 413—414.
  13. Рево М. В. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 698.
  14. Вказаний факт лишається під сумнівом, адже інформація, подана в різних джерелах, різниться. Так, деякі джерела подають інформацію про міського голову О. Г. Ходота. Інших поховань осіб на прізвище Ходот не виявлено.
  15. Заливчого А. І. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 262.
  16. Листопад О. Г. могила // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1990. — С. 405—406.

Див. також

Джерела

image У Вікіпедії є проєкт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Petropa vlivske kladovi she takozh vik Stare miske Ru ske najbilsh rannya nazva P ya tnicke kladovishe v Chernigovi roztashovane za adresoyu vul Starobilouska 6 Petropavlivske kladovishePetropavlivske kladovishe Petropavlivske kladovisheInformaciya pro cvintar51 29 34 pn sh 31 16 24 sh d H G OKrayina UkrayinaRoztashuvannyaChernigivVidkrito1812Plosha12 6 gektarKilkist pohovanbilshe 12 000Adresa vul Starobilouska 6Petropavlivske kladovishePetropavlivske kladovishe Chernigivska oblast Petropavlivske kladovishe u Vikishovishi Odin iz najstarishih nekropoliv mista z chisla tih sho zbereglisya donini Zagalni vidomostiDiv takozh Cvintari Chernigova Nazvu svoyu nekropol otrimav vid cvintarnogo hramu Sv Petra j Pavla murovanij znahodivsya pri v yizdi na kladovishe poryad iz centralnoyu bramoyu z boku Bilouskoyi dorogi suchasnoyi Starobilouskoyi vulici do nashogo chasu ne zberigsya Vinikav postupovo vid pochatku XIX st yak rezultat politiki vporyadkuvannya miskih nekropoliv ta vinesennya yih za mezhi mist Vid pochatku vikoristannya do 1920 h rokiv chislo pohovanih stanovilo blizko 12 tisyach osib Na pochatku XIX st gubernskomu zemlemiru bulo dorucheno znajti zemlyu dlya hraneniya mertvyh teles ros Yak rezultat sered inshih bulo obrano takozh dilyanku na P yatnickomu poli vid cogo togochasni dokumenti mistyat toponim P yatnicke kladovishe iz zahidnogo boku Bilouskoyi dorogi na miskomu vigoni 6 veresnya 1815 roku bulo osvyacheno pershu kladovishensku cerkvu derev yanij hram Arhistratiga Mihayila starostoyu hramu priznacheno kupcya Yuhima Bikovskogo Pri cerkvi bulo sporudzheno storozhovij budinochok Storozhi obiralisya iz chisla vijskovozobov yazanih prote viznanih nepridatnimi do sluzhbi osib okremoyu vimogoyu bula vidsutnist shkidlivih zvichok 13 chervnya 1836 roku kupec III gildiyi Petro Stepanovich Prigockij zvernuvsya do arhiyepiskopa Chernigivskogo ta Nizhinskogo Volodimira z prohannyam dozvoliti za vlasni koshti pobuduvati na P yatnickomu kladovishi kam yanij dvopoverhovij hram iz dzviniceyu na chest apostoliv Petra j Pavla Eskizi proyektu sklav pomichnik gubernskogo arhitektora O Kucevich Pislya shvalennya arhiyepiskopom Volodimirom ta gubernatorom M Zhukovim proyekt bulo napravleno na rozglyad gubernskomu arhitektoru V Ribinu Rozglyanuvshi ta pererobivshi nahodyasheesya bezobrazie kolokolni ros gubernskij arhitektor vizuvav budivnictvo hramu Pislya jogo sporudzhennya dilyanka prileglogo nekropolya otrimala nazvu Petropavlivskogo cvintarya Cerkva figuruye v opisi 1921 yak dvopoverhovij pershij poverh kam yanij drugij derev yanij odnobannij iz grushopodibnim verhom hram z kaplichkoyu ta pricerkovnoyu storozhkoyu Pid dzviniceyu takozh isnuvala pokijnicka Na pochatku 1930 h rokiv u hrami spalahnula pozhezha pislya yakoyi jogo bulo virisheno rozibrati Petropavlivske kladovishe na plani Chernigova vid 1908 roku Rozmiri kladovisha zminyuvalisya Tak na pochatkovomu etapi vsya dilyanka kladovishenskoyi zemli stanovila 15 desyatin blizko 17 gektariv Stanom na nash chas rozmiri kladovisha skladayut lishe 12 6 gektariv 1870 roku kladovishe perejshlo u vidannya miskogo gromadskogo upravlinnya U 1873 roci dovkola kladovisha za iniciativi todishnogo starosti Mihajlivskoyi cerkvi Budashevskogo bulo sporudzheno ceglyanu ogorozhu a 1881 pririzano zemelnu dilyanku iz zahodu Karta shema teritoriyi Petropavlivskogo kladovishaZrazki rizblennya po marmuru na nadgrobkah 1870 90 h rr Zrazki pidpisiv virobnikiv na nadgrobkah XIX poch XX st Centralnij vhid na kladovishe pislya minometnogo obstrilu rosijskoyu armiyeyu navesni 2022 r Nadgrobok Z F Tishinskoyi zrujnovanij minometnim obstrilom z boku rosijskoyi armiyi navesni 2022 r Kladovishe mizhkonfesijne vinyatok dlya pohovannya tut stanovili lishe osobi sho spoviduvali yudayizm yudejska gromada Chernigova z oglyadu na yiyi znachnu chiselnist u rizni periodi vid 29 do 42 usogo naselennya mista ta zakonodavchi obmezhennya mala vlasne Yevrejske kladovishe Same na protivagu yevrejskomu Petropavlivskij nekropol uzhe v XX st otrimav tretij za likom variant nazvi Ruske kladovishe Zagalna gradaciya pohovan viglyadala nastupnim chinom kladovishe krim bezposeredno cvintarya Petropavlivskoyi cerkvi malo she chotiri osnovnih zoni katolicku vijskovu likarnyanu areshtantsku kozhna zona nosila status okremogo cvintarya Pri comu deyaki dilyanki na kladovishi jmovirno mali status zakriplenih za prihozhanami pevnogo konkretnogo hramu mista tobto na kladovishi mogli isnuvati svoyeridni anklavi pricerkovnih cvintariv z oglyadu na znachnu shkodu zavdanu v radyanskij chas ta vidsutnist kistyarskih knig vstanoviti tochno lokaciyu takih dilyanok vazhko katolicka dilyanka de v osnovnomu pokoyatsya vihidci z Korolivstva Polskogo ta Avstro Ugorskoyi imperiyi sluguvala takozh dlya pohovan inovirciv lyuteran i predstavnikiv inshih hristiyanskih techij usogo martirolog inovirskoyi chastini katolickogo cvintarya nalichuye blizko 50 pohovan U vkazanu lokaciyu mozhna vidnesti takozh bilya 40 pohovan piddanih Prussiyi Velikoyi Britaniyi Persiyi Greciyi Shvejcariyi ta Franciyi Do sogodni zbereglosya blizko 15 nadgrobkiv kompaktno roztashovanih polskih pohovan Pohovannya musulman jmovirno tezh zdijsnyuvalosya teritorialno pri Petropavlivskomu cvintari ale vrahovuyuchi dosit neznachnu chiselnist na 1897 rik 184 osobi 0 06 ta specifiku oformlennya musulmanskoyi mogili sho peredbachaye vidsutnist yak takogo tradicijnogo pam yatnika zaminenogo prostim granchastim stovpom vpevneno tverditi pro nayavnist takoyi dilyanki yak i pro yiyi lokaciyu vazhko U 1893 roci za rezultatami komisijnogo obstezhennya kladovishe bulo rozdilene na 9 kvartaliv za majnovim cenzom rodin pomerlih i vidpovidno do statusu Najbilsh privilejovanoyu dilyankoyu lishavsya vlasne cvintar Petropavlivskoyi cerkvi Z yavivsya takozh bezkoshtovnij kvartal U 1914 roci miska duma pid golovuvannyam A V Verzilova zrobila sprobu vlashtuvati na teritoriyi bezkoshtovnogo kvartalu memorial iz metoyu uvichnennya zhertv Velikoj Evropejskoj vojny v mestah ih vechnogo upokoeniya ros Zadlya cogo pid pohovannya bulo vidmiryano majdanchik 10 8 sazhniv blizko 365 m ta vstanovleno pam yatnu tablichku Iz pochatkom vijskovih dij u 1914 1915 rokah na shid Rosijskoyi imperiyi potyagnulosya bagato bizhenciv z Korolivstva Polskogo Lyublinska Lomzhinska ta Holmska guberniyi a takozh Volini j Grodnenshini Dehto z nih pomirav u shpitalyah Chernigova ta buv pohovanij u vidpovidnih kvartalah kladovisha Do Drugoyi svitovoyi vijni teritoriya kladovisha mezhuvala z vuliceyu Ivana Mazepi na pivdni ta majzhe dohodila pivnichno zahidnoyu mezheyu do vulici Zhabinskogo Pri povoyennij vidbudovi mista periferijni dilyanki kladovisha na vkazanih napryamkah bulo vidileno pid zabudovu zokrema na pivdennomu napryamku zvedeno prodovolchi skladi ta nizku zhitlovih budinkiv na pivnichno zahidnomu napryamku rozmisheno stadion Lokomotiv Na suchasnij teritoriyi nekropolya isnuye dilyanka polskoyi gromadi Chernigova katolickij ta lyuteranskij cvintar za yakoyu stezhat gromadski organizaciyi polskoyi diaspori isnuyut takozh dilyanki z pohovannyami osib duhovnogo sanu dilyanki z pohovannyami vijskovikiv uchasnikiv Drugoyi svitovoyi vijni Sered pohovan XIX poch XX st bagato rodovih dilyanok Bogdanovi Demidovichi Romanovi Shitkovi ta in Isnuyut takozh 4 bratski mogili ta memorialnij kompleks na odnij z nih Deyaki stari pohovannya oformleni nadgrobkami sho ye visokohudozhnimi misteckimi pam yatkami Krim pam yatnikiv chernigivskogo virobnictva vigotovlenih firmoyu brativ Vasilya ta Mitrofana Shevchenkiv na kladovishi znahodyatsya takozh zrazki robit atelye Mayevskogo z Zhitomira ta znanih kiyivskih saloniv j italijskih firm yak to Rizzolatti skulpturne atelye Vdova De Vekki z sinami atelye M L Andreyeva tosho Bilshist nadgrobkiv vigotovleno z nepolirovanogo abo chastkovo obroblenogo gabro chi jogo riznovidu labradoritu a takozh bazaltu toleyitu ta riznovidtinkovih granitiv blizko dyuzhini z marmuru Nadgrobki pochinayuchi vid drugoyi chverti XX st v osnovnij masi predstavleni stelami abo plitami z marmurovoyi krihti betonu chi cegli i za deyakimi viklyuchennyami misteckoyi cinnosti ne nesut Oficijno kladovishe zakrite dlya pohovan vid 1968 roku hocha vpuskni pohovannya traplyalisya j piznishe ostannye berezen 2022 Bilshist nadgrobkiv ta mogil perebuvaye u vkraj zanedbanomu stani Deyaki pohovannya v osnovnomu vijskovi ta osib duhovnogo sanu vidnovlyuyutsya j doglyadayutsya gromadskimi organizaciyami ta nebajduzhimi aktivistami Pri zmini kerivnictva komunalnoyi ustanovi do sferi vidannya yakoyi vidnositsya nekropol arhiv kladovisha bulo vtracheno tozh detalne vivchennya istoriyi pohovan na danij chas praktichno ne vidayetsya mozhlivim abo pov yazane zi znachnimi trudnoshami U chervni lipni 2016 roku zroblena sproba iniciyuvati nadannya kladovishu statusu istoriko memorialnogo zapovidnika yaka prote ne znajshla vidguku v miskoyi vladi ta zgodi z boku KP Speckombinat KPO ChMR yake nini obslugovuye nekropol Navesni 2022 pid chas boyiv za Chernigiv kladovishe zaznalo minometnih obstriliv z boku rosijskoyi armiyi Zrujnovano dekilka nadgrobkiv Cikavi faktiNajdavnishim zi zberezhenih donini na kladovishi ye pohovannya hudozhnika V P Rubanovskogo vono zroblene v berezni 1818 roku Nadgrobok na jogo mogili unikalnij dlya Chernigova ta vinyatkovij dlya absolyutnoyi bilshosti nekropoliv Ukrayini plita rozmirom 168 72 sm vigotovlena z rozhevogo ovruckogo shiferu Napis orfografiya originalu ros Zdes pogreben zhivopisec Vasilij Pavlov Rubanovsk i j Ot rozhdeniya 30 Odruzhivs 1808 goda a skoncha l sya 1818 Marta 17 dnya Pogreben zhenoyu svoeyu Anastasieyu Vkazanij nadgrobok maye stosunok do bilsh davnih pam yatok Dobi Rusi koli yak budivelni ta ozdoblyuvalni materiali shiroko zastosovuvalisya pirofiliti Uprodovzh XX st uvazhalosya sho znanij ukrayinskij poet pedagog ta gromadskij diyach M A Verbickij Antioh pohovanij na teritoriyi nekropolya Boldinih gir poblizu Illinskoyi cerkvi Prote 2000 roku doslidnikom istoriyi Chernigova V Ya Rudenkom bulo opublikovano znajdenu nim vipisku z metrichnoyi knigi Katerininskoyi cerkvi v rezultati chogo z yasuvalosya sho mogila poeta yaku pomilkovo lokalizuvali rajonom Boldinogirskogo nekropolya naspravdi znahoditsya na teritoriyi Petropavlivskogo kladovisha ros Tysyacha devyatsot devyatago goda noyabrya dvadcat sѣdmogo dnya umer a dvadcat devyatago dnya pogrebѣn Nikolaj Andrѣevich Verbickij Antiohov Pogrebѣnie sovershil Protoierej M Smolnickij na obshem chernigovskom kladbishѣ U 1916 roci na Petropavlivskomu kladovishi bulo pohovano L I Bojka onuchatogo pleminnika T G Shevchenka 14 bereznya 1917 roku na Petropavlivskomu kladovishi bulo pohovano V M Hizhnyakova miskogo golovu Chernigova v 1875 1887 rokah ta golovu Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi v 1886 1896 rokah 27 lipnya 1917 roku prah bulo pereneseno do sklepu v s Kezi Chernigivskogo povitu suchasna Pavlivka U roki okupaciyi mista nacistami poboyuyuchis areshtiv ta pogromiv pid chas pohovan na Yevrejskomu kladovishi yudejska gromada Chernigova probuvala hovati svoyih chleniv na Petropavlivskomu kladovishi Prote antisemiti z chisla pastvi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vvazhayuchi nekropol stvorenim viklyuchno dlya svoyeyi konfesiyi pochali proyavlyati neterpimist vidnosno takih pohovan Pokazovim ye vipadok koli pohovannya yudeya bulo oskvernene a truna z nebizhchikom vityagnuta z mogili j pidpalena U 1950 70 h rokah nekropol stav ob yektom vandalizmu z boku miskoyi vladi Zokrema z teritoriyi kladovisha bulo vivezeno vigotovleni v majsterni brativ Shevchenkiv naprikinci XIX st masivni nadgobki z chornogo labradoritu Same z nih za uchasti I R Inozemceva bulo stvoreno obeliski na mogilah M M Popudrenka V L Kapranova ta bratskij mogili v Skveri Magdeburzkogo prava Dovgi roki do samogo zakrittya i deyakij chas pislya storozhem pri kladovishi pracyuvav cholovik na im ya Anton Z oglyadu na stazh jogo roboti yakij stanoviv kilka desyatilit bagatom chernigivcyam cya osoba bula vidoma Tozh gostroslovi vigadali prikazku yaka prizhilas i stala chastinoyu miskogo folkloru koli v rozmovi traplyalosya govoriti pro pokijnika abo chiyus skoru smert kazali Pishov do Antona abo Skoro do Antona v gosti U 2016 bulo vidnovleno nadgrobok na mogili Zelini Tishinskoyi sho pomerla v 1901 roci Navesni 2022 roku cej nadgrobok buv znishenij pid chas minometnogo obstrilu kladovisha rosijskoyu armiyeyu Deyaki osobi pohovani na Petropavlivskomu kladovishiVkazani pohovannya zbereglisya do nashogo chasu yaksho ne zaznacheno inshe Prizvishe im ya po batkovi Korotki vidomosti pro osobu Roki zhittya Nadgrobok Dilyanka Primitka Mitci Naukovci Mecenati Gromadski diyachi Boban Sikst Iniciator pobudovi 1858 ta pershij ksondz kostolu Svyatogo Oleksandra v Chernigovi 1868 IV Bogoslovskij Yevgen Vasilovich Pianist muzikoznavec kompozitor profesor Moskovskoyi konservatoriyi 1916 1919 vikladach Chernigivskogo muzichnogo uchilisha 1921 1941 muzichno suspilnij diyach 1874 1941 III Vasilyev Svyatoshenko Matvij Timofijovich 1863 1961 III Ohor 38 I misc Verbickij Antioh Mikola Andrijovich 1843 1909 Mogila vtrachena Govzman Grigorij Markovich Direktor Chernigivskoyi fabriki muzichnih instrumentiv imeni P P Postisheva z 1938 po 1965 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni kavaler troh ordeniv Vitchiznyanoyi vijni ordena Oleksandra Nevskogo ta dvoh ordeniv Chervonoyi Zirki chlen Chernigivskogo oblasnogo komitetu KP b U deputat Radi deputativ trudyashih m Chernigova 1905 1965 III De Moren Mikola Ivanovich Likar mecenat glasnij miskoyi dumi vlasnik odnogo z najbilshih cegelnih zavodiv u Chernigovi 25 12 serpnya 1904 III Zenchenko Valentin Minovich Ukrayinskij zhivopisec pedagog U 1903 r zakinchiv hudozhnyu shkolu peterburzkogo Tovaristva zaohochuvannya mistectv Dijsnij chlen Petrogradskogo tovaristva hudozhnikiv eksponent jogo vistavok protyagom 1908 1919 rr Vid 1919 r meshkav u Chernigovi pracyuvav u Gubnarosviti Navchavsya zhivopisu v I G Rashevskogo Chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1946 r 1873 1958 IV Isenko Dmitro Stepanovich Artist partizan zaginuv 1945 III U plani na rekonstrukciyu Karpenko Yurij Yuhimovich Hudozhnik 1926 1958 IV Laskoronska Marina Stepanivna Zemskij likar 30 18 listopada 1875 III Spilnij nadgrobok iz U Ye Ellanskoyu 1893 Luchickij Boris Boleslavovich 1906 1966 III Ohor 40 I misc Mostipan Chepurna Mariya Grigorivna Aktrisa ukrayinskoyi drami 1895 1947 III Neroda Vasil Vasilovich Inzhener mostobudivnik chlen miskoyi dumi najbilsh aktivnij ozelenyuvach Yalivshini batko skulptora G V Nerodi 1930 III Pohovanij na rodovij dilyanci z zagalnim nadgrobkom Ovchinnikov Yuhim Mojsejovich Pochesnij gromadyanin mista 1802 1868 III Petus Andrij Yuhimovich Ukrayinskij zhivopisec pedagog U 1914 r zakinchiv Kiyivske hudozhnye uchilishe pracyuvav u Mariupoli 1914 1922 Chernigovi 1922 1935 ta pislya 1944 r j Istri 1935 1941 Odin z iniciatoriv stvorennya chernigivskoyi filiyi AHChU golova filiyi u 1927 1929 ta 1932 1935 rr Chlen Chernigivskogo naukovogo tovaristva 1926 1930 Chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1946 r ta golova yiyi chernigivskoyi filiyi 1884 1958 IV Poltorackij Pavlo Petrovich 1869 1941 Revo Mihajlo Vasilovich 1889 1962 III Ohor 39 I misc Rubanovskij Vasil Pavlovich Hudozhnik mecenat Hrestozdvizhenskoyi cerkvi Chernigova 1788 1818 IV Selyuk Yakiv Oleksandrovich Pershij miskij golova Chernigova golova miskoyi dumi v 1870 1875 rr 1832 1888 III Onovleno 2016 Tishinska Zelina Francivna Gromadska diyachka druzhina O A Tishinskogo mati opernoyi spivachki L O Andreyevoyi Delmas 17 4 bereznya 1901 III Restavrovano 2016 Zrujnovano v rezultati potraplyannya mini v berezni 2022 Florov Oleksij Pavlovich 1866 1954 III Fridman Mavrikij Romanovich Tretij miskij golova Chernigova golova miskoyi dumi v 1887 1893 rr kolezkij radnik likar Bogougodnogo zakladu Chernigova test M I Arapova 1835 1906 III Hodot Kuzma Potapovich Pochesnij gromadyanin mista p yatij miskij golova Chernigova golova miskoyi dumi v 1896 1897 rr 1841 1912 III Cvyet Petro Mikolajovich Kupec I gildiyi spadkovij Pochesnij gromadyanin mista zasnovnik specialnogo kapitalu na blagodijnist 1814 1864 IV Onovleno 2016 Chirko Pilip Antonovich 1859 1928 IV Ohor 3504 I misc Onovleno 2016 Chirko Yelizaveta Francivna Urodzhena Karolina Elizabeta Grand Gijom Peren Hudozhnicya druzhina P A Chirka 1861 1943 Shlegel Ksaverij Francevich Statskij radnik pioner fotografiyi u Chernigovi avtor pershoyi seriyi svitlin Chernigova dlya albomu Svetopisnaya Rus 1859 1825 1905 Mogila vtrachena Shuplik Stepan Maksimovich Poet partizan 1889 1956 III Shelkanovcev Pavlo Tihonovich Kupec II gildiyi zastupnik miskogo golovi glasnij miskoyi dumi ta chlen miskoyi upravi mecenat 1839 1901 IV Onovleno 2016 Nekropol rodini Kocyubinskih Kocyubinska Glikeriya Maksimivna Mati M M Kocyubinskogo 1837 1917 V Kocyubinska Lidiya Mihajlivna Sestra M M Kocyubinskogo 1869 1916 Kocyubinskij Roman Mihajlovich Sin M M Kocyubinskogo 1901 1937 Kenotaf Misce smerti Odesa misce pohovannya nevidome Kocyubinskij Homa Mihajlovich 1870 1956 III Kocyubinska Katerina Yakivna Druzhina H M Kocyubinskogo 1891 1963 Geroyi Rosijsko ukrayinskoyi vijni Yeremenko Pavlo Oleksijovich Boyec Teritorialnoyi oboroni Chernigova Zaginuv vid ran otrimanih vnaslidok bombarduvannya mista rashistskoyu aviaciyeyu 10 bereznya 2022 Kavaler ordena Za muzhnist III stupenya posmertno 2023 12 bereznya 2022 24 roki III Oficeri Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Aref yev Dmitro Vasilovich Polkovnik Okremogo korpusu prikordonnoyi varti 17 ta Tomashivska prikordonna brigada u vidstavci 8 bereznya 23 lyutogo 1915 70 rokiv VII Bublik Pogorilskij Mikola Grigorovich Praporshik 44 go Sapernogo bataljonu na vijni 25 12 bereznya 1916 23 roki IV Onovleno 2016 Bogoslovskij Ivan Vasilovich Praporshik zapasu 407 yi Chernigivskoyi pihotnoyi druzhini na vijni 24 11 grudnya 1914 44 roki III Varzar Yegor Oleksijovich Pidpolkovnik Batko osnovopolozhnika promislovoyi statistiki v Rosijskij imperiyi V Ye Varzara 28 16 zhovtnya 1890 75 rokiv III Gerandli Kostyantin Grigorovich Polkovnik 14 2 bereznya 1867 47 rokiv II Gornburg Oleksandr Fedorovich General major u vidstavci 21 8 bereznya 1906 74 roki IV Glinka Volodimir Sergijovich Dvoryanin iz rodu Glinok General major bobrujskij komendant komandir 1 yi brigadi 5 yi pihotnoyi diviziyi Yak golova budivelnoyi komisiyi u 1884 1889 rr keruvav sporudzhennyam vijskovogo mistechka Chernigivskogo garnizonu 15 3 zhovtnya 1889 57 rokiv III Onovleno 2013 Davidovich Semen Petrovich Polkovnik 167 go pihotnogo Ostrozkogo polku 1863 1942 IV Danilov Domnin Oleksandr Lvovich Polkovnik 167 go pihotnogo Ostrozkogo polku u vidstavci 12 travnya 29 kvitnya 1912 66 rokiv III Durov Boris Mihajlovich Poruchik Chinovnik iz osoblivih doruchen pri Vilenskomu Kovenskomu j Grodnenskomu general gubernatori 24 12 lipnya 1896 III Yenko Kostyantin Oleksandrovich Shtabs kapitan 2 kvitnya 21 bereznya 1881 43 roki II Ivanov Vasil Ivanovich Kapitan u vidstavci 8 20 sichnya 1881 61 rik III Kolbe Mikola Mikitovich Poruchik 18 go pihotnogo Vologodskogo polku 10 kvitnya 29 bereznya 1890 30 rokiv III Lyashenko Mihajlo Vasilovich Shtabs rotmistr dvoryanin 15 2 grudnya 1903 47 rokiv II Onovleno 2016 Lyashenko Mikola Grigorovich 1848 1905 II Onovleno 2016 Mitkevich Gurij Vasilovich 1860 1906 IV Onovleno 2013 Mihajlov Oleksij Mihajlovich Pidpolkovnik u vidstavci 3 serpnya 21 lipnya 1905 67 rokiv III Minyajlo Fedir Fedorovich Kapitan 167 go pihotnogo Ostrozkogo polku 20 7 travnya 1905 41 rik III Posudevskij Savva Ivanovich Kapitan lejb gvardiyi Finlyandskogo polku u vidstavci Sin I I Posudevskogo polkovnika ochilnika gubernskogo dvoryanstva v 1829 1831 rr 6 18 bereznya 1882 52 roki III Sachok Oleksandr Oleksandrovich Praporshik 16 4 sichnya 1897 27 rokiv II Sliva Kostyantin Leontijovich Major u vidstavci 21 8 travnya 1900 78 rokiv I Tovstolis Mihajlo Kostyantinovich General major artileriyi u vidstavci 24 12 grudnya 1890 65 rokiv III Shlegel Mikola Ksaverijovich Polkovnik 18 go pihotnogo Vologodskogo polku u vidstavci 23 10 kvitnya 1910 53 roki III Kozactvo Vakulenko Mihajlo Kozak mistechka Ichnya Chernigivskoyi guberniyi 30 18 bereznya 1894 26 rokiv III Uchasniki pridushennya Listopadovogo povstannya Mesherskij Simon Petrovich Knyaz Yunker Bilogorodskogo ulanskogo polku 18 6 grudnya 1831 18 rokiv IV Onovleno 2016 Uchasniki oboroni Sevastopolya u Krimskij vijni Drozdovskij Gordij Ivanovich 1835 1908 I Onovleno 2012 Rekonstrujovano 2013 Tolmachov Mikola Mihajlovich Polkovnik u vidstavci 15 2 veresnya 1907 75 rokiv III Onovleno 2016 Uchasniki Rosijsko yaponskoyi vijni Bogdanov Mikola Fedorovich Polkovnik 204 go pihotnogo rezervnogo polku u vidstavci Geroj oboroni Port Artura 8 zhovtnya 25 veresnya 1907 47 rokiv Mogila vtrachena Zakovenkin Pavlo Timofijovich 1849 1913 III U plani na rekonstrukciyu Richickij Leonid Mitrofanovich Shtabs kapitan 41 go pihotnogo Seleginskogo polku 10 listopada 27 zhovtnya 1907 33 roki III Onovleno 2016 Seminog Feoktist Zinovijovich 1877 1968 V Zhertvi Pershoyi svitovoyi vijni Arapov Mikola Ivanovich 1866 1914 III Ohor 8127 I shv Onovleno 2016 Bichok Opanas Mikolajovich 1879 1914 IV Restavrovano 2016 Gusyev Mihajlo Fedorovich Pidporuchik artileriyi 10 yi mortirnoyi batareyi vbitij 15 2 sichnya 1915 22 roki Mogila vtrachena Indrika Mihajlo Volodimirovich Praporshik vbitij 1916 Mogila vtrachena Tumenyuk Sergij Volodimirovich Praporshik 176 go pihotnogo Perevolochinskogo polku vbitij 27 14 zhovtnya 1914 22 roki VII Onovleno 2013 Curevskij Benedikt Oleksandrovich Pidpolkovnik 167 go pihotnogo Ostrozkogo polku vbitij 28 15 bereznya 1915 34 roki Mogila vtrachena Chernov Dmitro Dmitrovich Praporshik 400 go pihotnogo polku vbitij 31 18 lipnya 1916 27 rokiv Shihuckij Ivan Ivanovich Poruchik 19 go strileckogo Sibirskogo polku vbitij 24 11 bereznya 1916 24 roki Mogila vtrachena Uchasniki revolyucijnih podij 1917 1921 rokiv Goncharov Fedir Vasilovich Spivrobitnik VNK u 1918 1922 rr vikonuvav zavdannya iz likvidaciyi otamaniv ta lideriv povstanskogo ruhu v Ukrayini ta zokrema na Chernigivshini Osobisto likviduvav kilka kerivnikiv povstanskogo ruhu v yih chisli otamaniv Ivana Galaku Vasilchikova ta Chornu Marusyu Kavaler ordena Chervonogo Prapora USRR 1922 1935 Zalivchij Andrij Ivanovich 1892 1918 IV Ohor 20 I misc Lebid Mikola Dmitrovich 1899 1918 III Rekonstrujovano 2004 Listopad Oksana Grigorivna Chlen RSDRP u 1917 1918 brala uchast u vstanovlenni bilshovickoyi vladi na Chernigivshini 1897 1930 Uchasniki Nimecko radyanskoyi vijni u Drugij svitovij vijni Budash Ivan Gavrilovich Pidpilnik antifashist 1897 1945 IV Vstanovleno za koshti zibrani uchnyami shkoli 11 im M O Ostrovskogo tep kolegium 11 Zhabinskij Dmitro Ivanovich 1920 1945 IV Kenotaf Misce pohovannya Kenigsberg Ohor 81 I misc Kulik Panas Trohimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki Radyansko finskoyi vijni boyec 27 go strileckogo polku 7 yi strileckoyi diviziyi 7 yi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu u roki Nimecko radyanskoyi vijni uchasnik osterskogo pidpillya strachenij nacistami 22 lipnya 1942 1910 1942 VI Pohovanij u bratskij mogili Ohor 3261 I misc Cimbalist Ivan Yeliseyevich 1911 1960 III Ohor 29 I misc Chumachenko Dmitro Vasilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi pidpolkovnik zastupnik komandira 240 go gvardijskogo Sevastopolskogo bombarduvalnogo aviapolku 36 yi Smolenskoyi Chervonoprapornoyi bombarduvalnoyi aviadiviziyi 1 go gvardijskogo Smolenskogo bombarduvalnogo aviakorpusu 18 yi povitryanoyi armiyi Zaginuv u aviakatastrofi pri provedenni inspektuvannya polotiv 1909 1948 V Ohor 3503 I misc Zamineno nadgrobok u 2018 Yaremenko Vasil Omelyanovich Komisar Chernigivskogo oblasnogo partizanskogo z yednannya 1902 1969 VII Ohor 3470 I misc Ohor 7016 I shv Bratski mogili ta memoriali Bratska mogila Grinova Mikoli ta Mishenka Vasilya pioneriv strachenih nacistami 14 bereznya 1942 IV Ohor 3466 I misc Bratska mogila bijciv Bogunskogo polku sho zaginuli 1919 roku v boyah z Dobrovolchoyu armiyeyu Denikina VII Ohor 23 I misc Memorial na bratskij mogili 280 chervonoarmijciv sho zaginuli v hodi boyiv za misto pid chas Nimecko radyanskoyi vijni V Ohor 25 I misc Bratska mogila bl 3 tis osib zhertv stalinskih represij ta mirnih zhiteliv znishenih nacistami v hodi okupaciyi mista pid chas Nimecko radyanskoyi vijni VI Ohor 36 I miscPrimitkiRusov A Chernigovskaya guberniya po perepisi 1897 g A Rusov Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii 1905 7 8 S 191 Chi stane Petropavlivske kladovishe u Chernigovi zapovidnikom Procitovano 29 veresnya 2016 Iz kladbisha v Chernigove hotyat sdelat zapovednik Sajt Chernigova 0462 ua Procitovano 15 chervnya 2016 Val Visokij Chernigovcy hotyat pridat kladbishu status Memorialnogo zapovednika Val ua Procitovano 15 chervnya 2016 Telekanal Ditinec 20 chervnya 2016 Z kladovisha hochut zrobiti memorialnij zapovidnik poki ne rozikrali vsi pam yatniki procitovano 22 chervnya 2016 Verbickogo M A mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 113 Rudenok V Ya Novi vidomosti pro pohovannya M A Verbickogo Nekropoli Chernigivshini tezi dopovidej mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Chernigiv 2000 Zi spogadiv N P Sloznoyi sho v roki vijni meshkala nepodalik kladovisha informaciya opublikovana S Bojchenko Kapranova V L mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 294 Cikavij Chernigiv Movchazni zhertvi Vasilyeva Svyatoshenka M T mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 104 Luchickogo B B mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 413 414 Revo M V mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 698 Vkazanij fakt lishayetsya pid sumnivom adzhe informaciya podana v riznih dzherelah riznitsya Tak deyaki dzherela podayut informaciyu pro miskogo golovu O G Hodota Inshih pohovan osib na prizvishe Hodot ne viyavleno Zalivchogo A I mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 262 Listopad O G mogila Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 405 406 Div takozhYacevo Petropavlivske kladovishe na sajti wikimapia org Najdyuk N Na Petropavlivskomu cvintari Chernigova ekskursiya z Anatoliyem Novakom Desnyanka 2020 45 832 12 listopada Novak A Slavnih pradidiv velikih pravnuki pogani Chernigivshina novini i ogoloshennya 2016 22 579 2 chervnya S 7 Novak A Chi varto zhivim zazdriti mertvim Chernigivshina novini i ogoloshennya 2016 36 593 8 veresnya S 14 15 Solomaha S Chernigiv navisho geroyu dvi mogili Solomaha S Chomu v Chernigovi vibirkovo vshanovuyut zhertv vijni Toloka na staromu kladovishi Telekanal Novij ChernigivDzherelaBlakitnij M Oficeri kolishnoyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi pohovani u Chernigovi 1900 1918 rr Siveryanskij litopis 2011 3 S 65 75 Blakitnij M Oficeri kolishnoyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi pohovani u Chernigovi 1875 1899 rr Siveryanskij litopis 2014 4 S 184 190 Bojchenko S Miski kladovisha u teritorialno planuvalnij strukturi Chernigova HIH poch HH st Siveryanskij litopis 2014 6 S 50 57 Bojchenko S Etno konfesijna specifika nekropolyu Chernigova XIX poch XX st Yevreyi Livoberezhnoyi Ukrayini Istoriya ta kultura Materiali IX Mizhnarodnogo naukovogo seminaru Chernigiv Desna Poligraf 2014 S 21 34 Kalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Pridesennya Bibliotechka Siveryanskogo litopisu Chernigiv Prosvita 1995 144 s Kalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Chernigivshini Chernigiv RVV komitetu informaciyi 1998 256 s Karnabed A Pilnik L Shulman A Velichko V Nekropoli Chernigivshini Nekropoli Ukrayini uporyad I V Divnij M T Parhomenko O M Titova K Vid vo Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi 1999 S 104 153 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska radyanska enciklopediya 1990 1008 s U Vikipediyi ye proyekt Ukrayinskij nekropol
Топ