Ше́лест Петро́ Юхи́мович (1 (14) лютого 1908, Андріївка, Харківська губернія — 22 січня 1996, Москва) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Перший секретар ЦК КП України (1963—1972). Кандидат у члени ЦК КПУ (1954—1956). Член ЦК КПУ (1956—1976). Член Політбюро (Президії) ЦК КПУ (з 30 вересня 1961 по 25 травня 1972) (кандидат у члени Президії ЦК КПУ з 19 лютого 1960 по 27 вересня 1961). Член ЦК КПРС (1961—1975), член Політбюро (Президії) ЦК КПРС (з 16 листопада 1964 по 27 квітня 1973) (кандидат у члени Президії ЦК КПРС з 13 грудня 1963 по 16 листопада 1964). Депутат Верховної Ради Української РСР 4–8-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5–8-го скликань (1958—1974), член Президії Верховної Ради СРСР (1966—1972). Герой Соціалістичної Праці (13.02.1968).
Петро Юхимович Шелест | |
---|---|
9-й Перший Секретар ЦК КП України | |
2 липня 1963 — 19 травня 1972 | |
Попередник | Микола Підгорний |
Наступник | Володимир Щербицький |
Заступник Голови Ради Міністрів СРСР | |
19 травня 1972 — 7 травня 1973 | |
Прем'єр-міністр | Олексій Косигін |
Народився | 1 (14) лютого 1908 Андріївка, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 січня 1996 (87 років) Москва, Росія |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | державний діяч, політик |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Приазовський державний технічний університет |
Політична партія | КПРС |
Батько | Шелест Юхим Дмитрович |
У шлюбі з | Любов Банна (†1942) Іраїда Павлівна Мозгова (Попова) (з 1942 р.) |
Діти | |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Петро Шелест був ідейним комуністом, проте прагнув обстоювати інтереси УРСР і працював на паритет в господарчих стосунках між Центром та союзними республіками. Через це був запідозрений вищим керівництвом СРСР у недостатній лояльності і переведений до Москви на посаду заступника Голови Ради Міністрів СРСР (1972). Його книга «Україно наша Радянська» (1970) була розкритикована за «недостатній інтернаціоналізм», вилучена з продажу та з бібліотек. У квітні 1973 року Петро Шелест був виведений із Політбюро і відправлений на пенсію.
Життєпис
Походження і початки діяльності
Народився 1 (14) лютого 1908 року в селі Андріївці Зміївського повіту Харківської губернії (тепер Балаклійський район, Харківська область, Україна) в селянській родині. Згідно з розповідями батька, його рід виводиться від козацького сотника (ймовірно, Василя Шелеста, одного з гайдамацьких ватажків). Батько, Юхим Дмитрович, двадцять років служив у російській армії, з них шістнадцять років перебував на військовій службі в Болгарії, був унтерофіцером та кавалером Георгіївських хрестів усіх чотирьох ступенів. Після повернення до села Андріївки працював на цукровому заводі. Мати, Марія Павлюк, була на 35 років молодша від чоловіка, займалася селянським господарством.
Петро Шелест з 1913 по 1917 рік навчався в земській церковнопарафіяльній школі села Андріївки. З весни по осінь 1919 року працював у радгоспі (колишній економії) в селі на Полтавщині: пас свиней і корів, був погоничем волів та водовозом. З лютого 1920 по 1921 рік — наймит у заможного селянина Земляного на хуторі Пришиб Харківської губернії. У 1921—1922 роках працював листоношею («поштарем-кільцевиком») в Харківській губернії.
На інженерній роботі
У 1922—1923 роках — вантажник, ремонтний робітник на залізниці в Харківській губернії. З 1923 року — робітник-ремонтник на станціях Жихор і Харків-Основа; підручний слюсаря, слюсар, помічник кочегара, кочегар паровоза, помічник машиніста паровоза на залізничній станції Основа Харківської губернії, слюсар Харківського паровозоремонтного заводу.
У жовтні 1923 року вступив до комсомолу, був бійцем частини особливого призначення (ЧОП). З 1925 по 1926 рік — завідувач хати-читальні та секретар комсомольського осередку села Петровське на Харківщині. У 1926—1927 роках — курсант Ізюмської радянсько-партійної школи.
З 1927 по 1928 рік — секретар Борівського районного комітету комсомолу Ізюмської округи (тепер Харківська область).
Член ВКП(б) з квітня 1928 року.
З 1928 року — курсант Харківської радянсько-партійної школи. У 1929 році недовго був курсантом Владикавказької гірсько-кулеметної школи, продовжив навчання в Харківській трирічній партійній школі імені Артема. У 1930 році навчався півроку в прискореній групі робітничого факультету, звідки був зарахований у Харківський інститут народного господарства, згодом (після реорганізації інституту) навчався на металургійному факультеті Харківського інженерно-економічного інституту. Був головою виконавчого бюро, секретарем комсомольської організації та членом партійного комітету інституту. У 1932 році проходив практику на металургійному заводі імені Петровського у місті Дніпропетровську, без відриву від навчання працював начальником сектора перевірки виконання тресту «Південсталь» у Харкові та редактором радіогазети «Комсомолець України».
У 1932—1936 роках працював змінним інженером, заступником начальника, в.о. начальника цеху на Маріупольському металургійному заводі імені Ілліча, одночасно з вересня 1932 року навчався на вечірньому відділенні факультету гарячої обробки металів Маріупольського металургійного інституту (закінчив у липні 1935 року за фахом «різко вираженого профілю трубопрокатного виробництва»). У 1936 році призначений начальником відділу чорних і кольорових металів Харківської контори «Судморснабу».
У 1936—1937 роках служив у 30-му окремому навчальному танковому батальйоні Червоної армії в Дніпропетровську.
З грудня 1937 року — начальник цеху, з жовтня 1938 року — начальник виробництва, з квітня 1939 року — головний інженер на харківському заводі сільськогосподарського машинобудування «Серп і молот». У 1940 році працював головним технологом Харківського заводу № 75.
На партійній роботі
З 1940 року — на партійній роботі в Харкові. З 16 квітня по грудень 1941 року — секретар Харківського міськкому КП(б)У з важкої (оборонної) промисловості.
Під час радянсько-німецької війни з грудня 1941 по квітень 1942 року — завідувач відділу оборонної промисловості Челябінського обласного комітету ВКП(б), з квітня 1942 по серпень 1943 року — інструктор сектора із забезпечення розробки, виробництва та спорядження реактивних снарядів відділу оборонної промисловості ЦК ВКП(б). З серпня 1943 по травень 1945 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу № 306 Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР у Саратові. З травня 1945 по 1946 рік — заступник секретаря Саратовського обласного комітету ВКП(б) з оборонної (авіаційної) промисловості. У 1946—1948 роках — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу № 292 Міністерства авіаційної промисловості СРСР у Саратові.
З липня 1948 по квітень 1950 року — директор заводу № 272 Міністерства авіаційної промисловості СРСР у Ленінграді. З квітня 1950 по січень 1954 року — директор заводу № 473 Міністерства авіаційної промисловості СРСР у Києві. Під його керівництвом налагоджено серійне виробництво літаків Ан-2 та Іл-8. Одночасно, з 10 березня по 16 червня 1953 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.
В ЦК КПУ
У січні — вересні 1954 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП України. 2 вересня 1954 року обраний 2-м секретарем Київського обласного комітету КП України. З цього ж року — член ЦК КП України.
1 лютого 1957 — 16 серпня 1962 року — 1-й секретар Київського обласного комітету КП України.
Після XX з'їзду КПРС в квітні-грудні 1956 року саме Шелест очолював Комісію Верховної Ради СРСР з реабілітації незаконно репресованих громадян на території Київської і Вінницької областей. Репутація здібного управлінця, міцного господарника, доброзичливі стосунки з першим секретарем ЦК КПУ Миколою Підгорним сприяли стрімкому кар'єрному зростанню першого секретаря Київського обкому КПУ Петра Шелеста.
З 11 серпня 1962 по 2 липня 1963 року — секретар ЦК КП України, з грудня 1962 року — голова Бюро ЦК КП України з промисловості й будівництва. В 1965 році Шелест особисто звернувся до ЦК КПРС із проханням «дати згоду на розгляд питання про посмертну реабілітацію у партійному відношенні» голови Раднаркому УСРР в 1934—1937 роках, одного з лідерів партії боротьбистів Панаса Любченка.
На чолі республіки
2 липня 1963 року пленум ЦК КПУ обрав Петра Шелеста першим секретарем Комуністичної партії України замість Миколи Підгорного, обраного секретарем ЦК КПРС.
З липня 1963 до 10 травня 1972 року — перший секретар ЦК Комуністичної партії України. Своєю кар'єрою завдячував підтримці з боку Микити Хрущова й Миколи Підгорного, хоча 1964 року разом із Підгорним відіграв важливу роль в усуненні Хрущова від влади (про що згодом шкодував).
З 18 липня 1963 до 1972 року — член Президії Верховної Ради УРСР. Обрано як депутата від Харківсько-Червонозаводського виборчого округу.
Важлива роль Шелеста в усуненні Хрущова посилила його власні позиції у найвищому політичному керівництві країни.
У середині листопада 1964 року його обрали членом президії ЦК КПРС (як кандидат у члени президії ЦК КПРС Петро Шелест перебував лише 11 місяців з грудня 1963 року). Новий статус у партійній ієрархії надавав ваги та значущості виступам Петра Шелеста на засіданнях президії (згодом політбюро) ЦК КПРС, дозволяв активно боронити економічні інтереси УРСР, відстоювати елементи культурної самобутності республіки, сміливо порушувати питання більшої незалежності республіканських структур у господарських питаннях.
1966 рік — введено до складу Політбюро ЦК КПРС.
1966–1972 роки — член Президії Верховної Ради СРСР і член Політбюро ЦК КП України.
Перебуваючи на посту першого секретаря ЦК КПУ, придушував прояви дисидентського руху в Україні.
Вже 30 серпня 1963 року на зустрічі з членами колегії КДБ при Раді міністрів УРСР і начальниками обласних управлінь КДБ, перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест зазначив, що в республіці спостерігається «пожвавлення націоналістичних елементів, мають місце прояви антирадянщини, розповсюдження листівок».
У часи правління Петра Шелеста прокотилися дві великі хвилі арештів дисидентів: перша припала на серпень-вересень 1965 року (заарештовано 24 особи), друга — січень-квітень 1972 (73 особи). У період між двома «генеральними покосами» органами КДБ республіки ізольовано 148 антирадянсько налаштованих громадян. За ґрати потрапили Іван Світличний, В'ячеслав Чорновіл, Михайло та Богдан Горині, Василь Стус. Дізнавшись у лютому 1968 року про те, що ув'язнені за політичними статтями Іван Кандиба, Іван Гель, Левко Лук'яненко, Михайло Масютко, Михайло Горинь підготували більш як 20 документів антирадянського змісту, Шелест не вагаючись підтримав ініціативу КДБ УРСР: «Для припинення каналу передачі антирадянських документів за межі виправно-трудового табору просити КПРС дати вказівку міністерству охорони громадського ладу СРСР про перегляд наявного в Дубровному ВТТ режиму утримання ув'язнених та побачень із родичами».
Разом з тим, за занадто україноцентричну позицію, Шелест перебував на особливому контролі в Москві. Надходили відомості до Москви, зокрема, за допомогою добре відомого й виправданого в роки радянської влади засобу — анонімних листів. В одному з них, гучно підписаному «старі комуністи-літератори», прямо ставили питання: «До якої пори ця вакханалія на ідеологічному фронті Української РСР буде продовжуватися? Коли, врешті-решт, буде наведений більшовицький порядок? Просимо глибоко, з опитуванням народу перевірити стан ідеологічної роботи в Україні».
Удару по ідеологічному апарату ЦК КПУ завдала газета «Правда», яка 16 грудня 1965 року без традиційного погодження з керівництвом республіканської парторганізації опублікувала статтю секретаря Львівського обкому партії Валентина Маланчука «Сила великой дружбы». В ній нищівно тавровано «рецидиви українського націоналізму». Причому це був не просто випад, а справжній виклик керівництву ЦК КПУ, яке начебто проґавило симптоми злоякісної і невиліковної хвороби.
Шелест різко відреагував на виступ секретаря з ідеології Львівського обкому Маланчука. Не знаючи, як розв'язати конфлікт, Шелест перевів Маланчука зі Львова до Києва, на малопомітну посаду заступника міністра вищої та середньої спеціальної освіти, що фактично означало призупинення партійної кар'єри полум'яного борця з «українським буржуазним націоналізмом». Однак зібрані воєдино прорахунки в ідеологічній сфері призвели до усунення в березні 1968 року з посади секретаря ЦК КПУ з ідеологічних питань Андрія Скаби.
У липні 1970 року звільнено голову КДБ при РМ УРСР Віталія Нікітченка, а на його місце Москва призначила Віталія Федорчука — беззастережного прибічника придушення дисидентського руху в УРСР.
Негативно ставився до питання кримських татар, щодо цього в червні 1966 року спеціально звернувся з листом до ЦК КПРС, в якому аргументував недоцільність їх повернення в Крим.
1968 рік — став одним з ініціаторів введення військ країн-членів Варшавського Договору до Чехословаччини для придушення «Празької весни». В цьому питанні виявив себе як прихильник «твердої руки», а у взаєминах з підлеглими був доволі грубий і авторитарний.
Прийшовши до влади на хвилі повоєнної «українізації» партійно-державного апарату УРСР і підвищення ролі українського елементу в керівництві СРСР, Шелест обстоював економічні інтереси України перед «центром», виступав за надання Україні більших прав в економічній політиці. Звичайно, Шелест не був заповзятим націонал-комуністом, проте він щиро вірив у федеративну структуру СРСР, рівноправність усіх народів.
Вагомими були його виступи на захист прав української мови в шкільній освіті, друкуванні газет, журналів і книжок. Захищав від звинувачення в націоналізмі окремих українських діячів культури (зокрема, Олеся Гончара, Івана Дзюбу). Деякі західні дослідники (Зенон Пеленський, Іван Лисяк-Рудницький, Ніль Саварин) вважали, що появу книжки Дзюби («Інтернаціоналізм чи русифікація?») інспірував сам Шелест, і вона відбивала його погляди та позицію українського радянського керівництва. Разом з тим, син Шелеста Віталій згадував:
Цікава ситуація з книгою Івана Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?“. Вона була у батька майже настільною. Він її читав, плювався, говорив, що так не можна, я відповідав, що є факти, їх треба осмислювати. Його позиція щодо Дзюби у наших розмовах багаторазово прокручувалася і поступово формувалась. |
Питання про літературну спадщину Володимира Винниченка порушено в коридорах влади у 1969 році. На рівні ЦК КПУ розглядали питання про передачу з Колумбійського університету США архіву українського письменника та громадського діяча. Однак задум владної верхівки УРСР не був реалізований. Петро Шелест згаданий епізод у щоденнику прокоментував таким чином:
Стало відомо, що у Колумбійському інституті є щоденники Винниченка. Треба було б мати їх для історії, для нащадків. Але думаю, це не підтримає Москва, іще можуть звинуватити у „націоналізмі“. У Москві є „політичні діячі“, котрі бояться всього неросійського, більше того, ставляться до такого з певною недовірою, навіть зневагою, проявляють махровий великодержавний шовінізм. До таких діячів найперше відноситься Суслов. |
Разом з тим, саме з подачі Шелеста в Академії наук УРСР різного роду покарань зазнали М. Гуць, Л. Ященко (Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії), Є. Пронюк (Інститут філософії), М. Коцюбинська, Ю. Бадзьо, С. Попель, І. Ющук (Інститут літератури), Є. Сверстюк (Інститут ботаніки), Р. Юськова (Інститут мікробіології), З. Франко (Інститут мовознавства), В. Завойський (Інститут геофізики), В. Пеньковський (Сектор держави та права), О. Щириця, В. Сазанський (Інститут геології). У Спілці письменників України ідеологічний проробіток завершився виключенням з КПРС Ю. Назаренка, оголошенням суворої догани з занесенням до облікової картки І. Драчу, «громадським судом» членів СПУ І. Немировича, С. Тельнюка, Г. Бойка, І. Гончаренка, Ю. Петренка, Л. Костенко, Б. Антоненка-Давидовича, І. Дзюби, редактора видавництва «Дніпро» Р. Доценка, друкарки газети «Літературна Україна» Л. Мельник та інших.
Гострого осуду зазнала на зборах колег по творчому цеху художниця Алла Горська. У неї буквально вирвали визнання своєї провини й запевнення, що своєю працею з художнього оформлення Донецька вона виправдає високе звання радянського митця.
20 жовтня 1967 року Шелест на нараді перших секретарів обкомів, голів облвиконкомів, керівників республіканських міністерств і відомств, відповідальних працівників ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР заявив про «змикання українського буржуазного націоналізму й сіонізму», закликав належним чином підготуватися до протидії цьому «небезпечному союзу».
3 листопада 1969 року Леонід Брежнєв, прийнявши у Кремлі першого секретаря ЦК Компартії України Шелеста, висловив йому незадоволення «наявними фактами націоналізму в республіці».
У книзі «Україно наша Радянська» (1970) багато уваги Шелест приділяв важливості вивчення історії України і робив акцент на самобутність українського народу. На початку 1960-х років Петро Шелест був одним із натхненників створення унікальної краєзнавчої енциклопедії — двадцятишеститомної «Історії міст і сіл Української РСР». Ідея фундаментальної історичної праці зародилася в Шелеста коли він працював першим секретарем Київського обкому КПУ. Під час чергової подорожі по ланах області машина загрузла в болоті. Тож довелося першому секретарю Київського обкому КПУ заночувати в найближчому селі. Там, у помешканні діда, Шелест випадково звернув увагу на дореволюційну книжку, в якій містився докладний опис села, зроблений вдумливим дияконом. Ознайомлення з книжкою породило бажання Шелеста створити сучасну науково-популярну працю, яка б переповідала біографії майже 40 тисяч населених пунктів України. У травні 1962 року президія ЦК КПУ ухвалила спеціальне рішення про підтримку енциклопедичного видання про історію міст і сіл Української РСР. Всю практичну роботу вище партійне керівництво поклало на заступника голови РМ УРСР Петра Тронька та редакцію Української Радянської Енциклопедії на чолі з письменником Миколою Бажаном.
Шелесту належить низка влучних висловів-настанов. Серед них:
Життя — складна річ. Його треба сприймати таким, яким воно є. Але головне — треба працювати. Працювати. |
Усунення від влади і останні роки життя
Такий курс Шелеста не задовольняв московське керівництво, тому виникла потреба усунути його з України. 10 травня 1972 року Шелеста звільнили з посади першого секретаря ЦК КП України «у зв'язку з переведенням на іншу роботу» — заступника Голови Ради Міністрів СРСР (де він не пропрацював і року).
Мотивуючи відставку Шелеста, генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв закидав йому надмірну самостійність у вирішенні питань та у «місництві та проявах націоналізму». Книга Шелеста «Україно наша Радянська» зазнала гострої партійної критики за «ідеологічні помилки», зокрема, за «ідеалізацію» минулого України та обстоювання самобутності УРСР. Видану накладом 100 тисяч, її вилучили з продажу та з бібліотек, рішенням Політбюро ЦК КПУ від 20 лютого 1973 року наказали частину накладу знищити.
У квітні 1973 року Шелеста вивели зі складу Політбюро ЦК КПРС «за станом здоров'я» і відправили на пенсію. Йому заборонили оселитися в Україні, тримали під постійним негласним наглядом.
1974–1985 роки — працював головою дослідно-виробничого конструкторського бюро на авіаційному заводі у Московській області РРФСР.
1989 рік — почав давати інтерв'ю у пресі й на телебаченні.
1995 рік — видав свої спогади російською мовою «…Да не судимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС».
Помер 22 січня 1996 року в Москві. 13 червня 1996 року за його заповітом перепохований в Києві на Байковому цвинтарі.
Увічнення пам'яті
На честь Петра Шелеста 2011 року названо вулицю в Деснянському районі міста Києва, яку у 2017 році згідно декомунізації перейменовано на честь Миколи Плахотнюка.
Звання
- майор запасу
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (13.02.1968)
- три ордени Леніна (14.02.1958; 13.02.1968; 2.12.1971)
- орден Вітчизняної війни І ст.
- орден Червоної Зірки (16.09.1945)
- медаль «За оборону Москви»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
- медали
Сім'я
- Дружина — Любов Павлівна Банна (пом. в 1942).
- Дружина — Іраїда Павлівна Шелест (1913—2007), дівоче прізвище Мозгова, одружилась із П. Ю. Шелестом у 1942 році, за фахом лікар.
- Син — Борис Петрович Шелест (1933–?), інженер-фізик.
- Онук — Петро.
- Син — Віталій Петрович Шелест (1940—2020), вчений-фізик, член-кореспондент НАН України (громадянин РФ).
- Онуки — Дмитро і Олексій (обидва за фахом архітектори).
Див. також
Примітки
- Постанова Пленуму ЦК КП України від 2 липня 1963 року «Про затвердження П. Ю. Шелеста першим секретарем ЦК КП України» [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 1, спр. 1852, арк. 17.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
- Журнал «Комуніст України». — 1973. — № 4.
- Фесуненко Анатолій. Ще за Брежнєва хотіли «прикрити» Донбас, щоб процвітав Кузбас… [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] / Високий замок. — 2014. — № 161 (5225). — 3 листопада. — С. 10.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 12 березня 2012.
Джерела
- Бажан О. Г. Петро Шелест: «Вірю в розквіт моєї рідної України…». — Київ: Парлам. вид-во, 2021. — 352 с. — Іл., ім. пок. — (Серія "Політичні портрети). — .
- Бажан Олег. До питання про «українофільство» першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2011. — Вип. 37. — С. 215—246.
- Шаповал Ю. Шелест Петро Юхимович [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 625. — .
- Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- До 105-ї річниці від дня народження Петра Юхимовича Шелеста [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] // ЦДАГО України. Електронна виставка. — 2012.
- Шелест Петро // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К. : Фенікс, 2008. — С. 110—114, 164, 267. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Музиченко Ярослава. «Неправильний» Шелест [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2008. — 12 лютого.
- Савельєв В. Л. Чи був П. Ю. Шелест виразником «українського автономізму»? [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Укр. іст. журн. — 1991. — № 4 (361). — квітень. — С. 94–105.
- Саган Олександр. Петро Юхимович Шелест. Міфи і реалії [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Pseudology.org
- Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду»: спогади. Щоденники. Документи. Матеріали / упоряд. та ін.; за ред. Ю. І. Шаповала. — К. : Генеза, 2003. — 808 с. — .
- Пономарьов Віталій. 100 років від народження Петра Шелеста [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2008. — 14 лютого.
- Шаповал Ю. І.. Шелест Петро Юхимович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 781. — .
- Шаповал Ю. І. Петро Шелест. Дитинство та юність майбутнього керівника УРСР [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2013. — 24 грудня.
- Шаповал Ю. І. Петро Шелест у контексті політичної історії України ХХ століття [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Укр. іст. журн. — 2008. — № 3 (480). — 134—149.
- Шаповал Ю. І. Петро Шелест. — Х. : Фоліо, 2013. — 125 с. — .
- Шаповал Ю. І. Столітній Шелест [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // День. — 2008. — 9 лютого.
- Шелест П. Ю. Україно наша Радянська [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — К. : Політвидав України, 1970.
- Шелест П. Ю. [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
She lest Petro Yuhi movich 1 14 lyutogo 1908 Andriyivka Harkivska guberniya 22 sichnya 1996 1996 01 22 Moskva partijnij i derzhavnij diyach URSR ta SRSR Pershij sekretar CK KP Ukrayini 1963 1972 Kandidat u chleni CK KPU 1954 1956 Chlen CK KPU 1956 1976 Chlen Politbyuro Prezidiyi CK KPU z 30 veresnya 1961 po 25 travnya 1972 kandidat u chleni Prezidiyi CK KPU z 19 lyutogo 1960 po 27 veresnya 1961 Chlen CK KPRS 1961 1975 chlen Politbyuro Prezidiyi CK KPRS z 16 listopada 1964 po 27 kvitnya 1973 kandidat u chleni Prezidiyi CK KPRS z 13 grudnya 1963 po 16 listopada 1964 Deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 4 8 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 8 go sklikan 1958 1974 chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 1966 1972 Geroj Socialistichnoyi Praci 13 02 1968 Petro Yuhimovich ShelestPetro Yuhimovich Shelest9 j Pershij Sekretar CK KP Ukrayini2 lipnya 1963 19 travnya 1972PoperednikMikola PidgornijNastupnikVolodimir SherbickijZastupnik Golovi Radi Ministriv SRSR19 travnya 1972 7 travnya 1973Prem yer ministrOleksij KosiginNarodivsya1 14 lyutogo 1908 Andriyivka Zmiyivskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 sichnya 1996 1996 01 22 87 rokiv Moskva RosiyaPohovanijBajkove kladovisheVidomij yakderzhavnij diyach politikGromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecAlma materPriazovskij derzhavnij tehnichnij universitetPolitichna partiyaKPRSBatkoShelest Yuhim DmitrovichU shlyubi zLyubov Banna 1942 Irayida Pavlivna Mozgova Popova z 1942 r DitiShelest Boris 1933 r n Shelest Vitalij 1940 2020 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shelest Petro Shelest buv idejnim komunistom prote pragnuv obstoyuvati interesi URSR i pracyuvav na paritet v gospodarchih stosunkah mizh Centrom ta soyuznimi respublikami Cherez ce buv zapidozrenij vishim kerivnictvom SRSR u nedostatnij loyalnosti i perevedenij do Moskvi na posadu zastupnika Golovi Radi Ministriv SRSR 1972 Jogo kniga Ukrayino nasha Radyanska 1970 bula rozkritikovana za nedostatnij internacionalizm viluchena z prodazhu ta z bibliotek U kvitni 1973 roku Petro Shelest buv vivedenij iz Politbyuro i vidpravlenij na pensiyu ZhittyepisPohodzhennya i pochatki diyalnosti Narodivsya 1 14 lyutogo 1908 19080214 roku v seli Andriyivci Zmiyivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi teper Balaklijskij rajon Harkivska oblast Ukrayina v selyanskij rodini Zgidno z rozpovidyami batka jogo rid vivoditsya vid kozackogo sotnika jmovirno Vasilya Shelesta odnogo z gajdamackih vatazhkiv Batko Yuhim Dmitrovich dvadcyat rokiv sluzhiv u rosijskij armiyi z nih shistnadcyat rokiv perebuvav na vijskovij sluzhbi v Bolgariyi buv unteroficerom ta kavalerom Georgiyivskih hrestiv usih chotiroh stupeniv Pislya povernennya do sela Andriyivki pracyuvav na cukrovomu zavodi Mati Mariya Pavlyuk bula na 35 rokiv molodsha vid cholovika zajmalasya selyanskim gospodarstvom Petro Shelest z 1913 po 1917 rik navchavsya v zemskij cerkovnoparafiyalnij shkoli sela Andriyivki Z vesni po osin 1919 roku pracyuvav u radgospi kolishnij ekonomiyi v seli na Poltavshini pas svinej i koriv buv pogonichem voliv ta vodovozom Z lyutogo 1920 po 1921 rik najmit u zamozhnogo selyanina Zemlyanogo na hutori Prishib Harkivskoyi guberniyi U 1921 1922 rokah pracyuvav listonosheyu poshtarem kilcevikom v Harkivskij guberniyi Na inzhenernij roboti U 1922 1923 rokah vantazhnik remontnij robitnik na zaliznici v Harkivskij guberniyi Z 1923 roku robitnik remontnik na stanciyah Zhihor i Harkiv Osnova pidruchnij slyusarya slyusar pomichnik kochegara kochegar parovoza pomichnik mashinista parovoza na zaliznichnij stanciyi Osnova Harkivskoyi guberniyi slyusar Harkivskogo parovozoremontnogo zavodu U zhovtni 1923 roku vstupiv do komsomolu buv bijcem chastini osoblivogo priznachennya ChOP Z 1925 po 1926 rik zaviduvach hati chitalni ta sekretar komsomolskogo oseredku sela Petrovske na Harkivshini U 1926 1927 rokah kursant Izyumskoyi radyansko partijnoyi shkoli Z 1927 po 1928 rik sekretar Borivskogo rajonnogo komitetu komsomolu Izyumskoyi okrugi teper Harkivska oblast Chlen VKP b z kvitnya 1928 roku Z 1928 roku kursant Harkivskoyi radyansko partijnoyi shkoli U 1929 roci nedovgo buv kursantom Vladikavkazkoyi girsko kulemetnoyi shkoli prodovzhiv navchannya v Harkivskij tririchnij partijnij shkoli imeni Artema U 1930 roci navchavsya pivroku v priskorenij grupi robitnichogo fakultetu zvidki buv zarahovanij u Harkivskij institut narodnogo gospodarstva zgodom pislya reorganizaciyi institutu navchavsya na metalurgijnomu fakulteti Harkivskogo inzhenerno ekonomichnogo institutu Buv golovoyu vikonavchogo byuro sekretarem komsomolskoyi organizaciyi ta chlenom partijnogo komitetu institutu U 1932 roci prohodiv praktiku na metalurgijnomu zavodi imeni Petrovskogo u misti Dnipropetrovsku bez vidrivu vid navchannya pracyuvav nachalnikom sektora perevirki vikonannya trestu Pivdenstal u Harkovi ta redaktorom radiogazeti Komsomolec Ukrayini Petro Shelest Harkiv 1930 r U 1932 1936 rokah pracyuvav zminnim inzhenerom zastupnikom nachalnika v o nachalnika cehu na Mariupolskomu metalurgijnomu zavodi imeni Illicha odnochasno z veresnya 1932 roku navchavsya na vechirnomu viddilenni fakultetu garyachoyi obrobki metaliv Mariupolskogo metalurgijnogo institutu zakinchiv u lipni 1935 roku za fahom rizko virazhenogo profilyu truboprokatnogo virobnictva U 1936 roci priznachenij nachalnikom viddilu chornih i kolorovih metaliv Harkivskoyi kontori Sudmorsnabu U 1936 1937 rokah sluzhiv u 30 mu okremomu navchalnomu tankovomu bataljoni Chervonoyi armiyi v Dnipropetrovsku Z grudnya 1937 roku nachalnik cehu z zhovtnya 1938 roku nachalnik virobnictva z kvitnya 1939 roku golovnij inzhener na harkivskomu zavodi silskogospodarskogo mashinobuduvannya Serp i molot U 1940 roci pracyuvav golovnim tehnologom Harkivskogo zavodu 75 Na partijnij roboti Z 1940 roku na partijnij roboti v Harkovi Z 16 kvitnya po gruden 1941 roku sekretar Harkivskogo miskkomu KP b U z vazhkoyi oboronnoyi promislovosti Pid chas radyansko nimeckoyi vijni z grudnya 1941 po kviten 1942 roku zaviduvach viddilu oboronnoyi promislovosti Chelyabinskogo oblasnogo komitetu VKP b z kvitnya 1942 po serpen 1943 roku instruktor sektora iz zabezpechennya rozrobki virobnictva ta sporyadzhennya reaktivnih snaryadiv viddilu oboronnoyi promislovosti CK VKP b Z serpnya 1943 po traven 1945 roku partijnij organizator CK VKP b zavodu 306 Narodnogo komisariatu aviacijnoyi promislovosti SRSR u Saratovi Z travnya 1945 po 1946 rik zastupnik sekretarya Saratovskogo oblasnogo komitetu VKP b z oboronnoyi aviacijnoyi promislovosti U 1946 1948 rokah partijnij organizator CK VKP b zavodu 292 Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR u Saratovi Z lipnya 1948 po kviten 1950 roku direktor zavodu 272 Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR u Leningradi Z kvitnya 1950 po sichen 1954 roku direktor zavodu 473 Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR u Kiyevi Pid jogo kerivnictvom nalagodzheno serijne virobnictvo litakiv An 2 ta Il 8 Odnochasno z 10 bereznya po 16 chervnya 1953 roku 1 j zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih V CK KPU U sichni veresni 1954 roku 2 j sekretar Kiyivskogo miskogo komitetu KP Ukrayini 2 veresnya 1954 roku obranij 2 m sekretarem Kiyivskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z cogo zh roku chlen CK KP Ukrayini 1 lyutogo 1957 16 serpnya 1962 roku 1 j sekretar Kiyivskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Pislya XX z yizdu KPRS v kvitni grudni 1956 roku same Shelest ocholyuvav Komisiyu Verhovnoyi Radi SRSR z reabilitaciyi nezakonno represovanih gromadyan na teritoriyi Kiyivskoyi i Vinnickoyi oblastej Reputaciya zdibnogo upravlincya micnogo gospodarnika dobrozichlivi stosunki z pershim sekretarem CK KPU Mikoloyu Pidgornim spriyali strimkomu kar yernomu zrostannyu pershogo sekretarya Kiyivskogo obkomu KPU Petra Shelesta Z 11 serpnya 1962 po 2 lipnya 1963 roku sekretar CK KP Ukrayini z grudnya 1962 roku golova Byuro CK KP Ukrayini z promislovosti j budivnictva V 1965 roci Shelest osobisto zvernuvsya do CK KPRS iz prohannyam dati zgodu na rozglyad pitannya pro posmertnu reabilitaciyu u partijnomu vidnoshenni golovi Radnarkomu USRR v 1934 1937 rokah odnogo z lideriv partiyi borotbistiv Panasa Lyubchenka Na choli respubliki 2 lipnya 1963 roku plenum CK KPU obrav Petra Shelesta pershim sekretarem Komunistichnoyi partiyi Ukrayini zamist Mikoli Pidgornogo obranogo sekretarem CK KPRS Z lipnya 1963 do 10 travnya 1972 roku pershij sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Svoyeyu kar yeroyu zavdyachuvav pidtrimci z boku Mikiti Hrushova j Mikoli Pidgornogo hocha 1964 roku razom iz Pidgornim vidigrav vazhlivu rol v usunenni Hrushova vid vladi pro sho zgodom shkoduvav Z 18 lipnya 1963 do 1972 roku chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Obrano yak deputata vid Harkivsko Chervonozavodskogo viborchogo okrugu Vazhliva rol Shelesta v usunenni Hrushova posilila jogo vlasni poziciyi u najvishomu politichnomu kerivnictvi krayini U seredini listopada 1964 roku jogo obrali chlenom prezidiyi CK KPRS yak kandidat u chleni prezidiyi CK KPRS Petro Shelest perebuvav lishe 11 misyaciv z grudnya 1963 roku Novij status u partijnij iyerarhiyi nadavav vagi ta znachushosti vistupam Petra Shelesta na zasidannyah prezidiyi zgodom politbyuro CK KPRS dozvolyav aktivno boroniti ekonomichni interesi URSR vidstoyuvati elementi kulturnoyi samobutnosti respubliki smilivo porushuvati pitannya bilshoyi nezalezhnosti respublikanskih struktur u gospodarskih pitannyah 1966 rik vvedeno do skladu Politbyuro CK KPRS 1966 1972 roki chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i chlen Politbyuro CK KP Ukrayini Perebuvayuchi na postu pershogo sekretarya CK KPU pridushuvav proyavi disidentskogo ruhu v Ukrayini Vzhe 30 serpnya 1963 roku na zustrichi z chlenami kolegiyi KDB pri Radi ministriv URSR i nachalnikami oblasnih upravlin KDB pershij sekretar CK KPU Petro Shelest zaznachiv sho v respublici sposterigayetsya pozhvavlennya nacionalistichnih elementiv mayut misce proyavi antiradyanshini rozpovsyudzhennya listivok U chasi pravlinnya Petra Shelesta prokotilisya dvi veliki hvili areshtiv disidentiv persha pripala na serpen veresen 1965 roku zaareshtovano 24 osobi druga sichen kviten 1972 73 osobi U period mizh dvoma generalnimi pokosami organami KDB respubliki izolovano 148 antiradyansko nalashtovanih gromadyan Za grati potrapili Ivan Svitlichnij V yacheslav Chornovil Mihajlo ta Bogdan Gorini Vasil Stus Diznavshis u lyutomu 1968 roku pro te sho uv yazneni za politichnimi stattyami Ivan Kandiba Ivan Gel Levko Luk yanenko Mihajlo Masyutko Mihajlo Gorin pidgotuvali bilsh yak 20 dokumentiv antiradyanskogo zmistu Shelest ne vagayuchis pidtrimav iniciativu KDB URSR Dlya pripinennya kanalu peredachi antiradyanskih dokumentiv za mezhi vipravno trudovogo taboru prositi KPRS dati vkazivku ministerstvu ohoroni gromadskogo ladu SRSR pro pereglyad nayavnogo v Dubrovnomu VTT rezhimu utrimannya uv yaznenih ta pobachen iz rodichami Razom z tim za zanadto ukrayinocentrichnu poziciyu Shelest perebuvav na osoblivomu kontroli v Moskvi Nadhodili vidomosti do Moskvi zokrema za dopomogoyu dobre vidomogo j vipravdanogo v roki radyanskoyi vladi zasobu anonimnih listiv V odnomu z nih guchno pidpisanomu stari komunisti literatori pryamo stavili pitannya Do yakoyi pori cya vakhanaliya na ideologichnomu fronti Ukrayinskoyi RSR bude prodovzhuvatisya Koli vreshti resht bude navedenij bilshovickij poryadok Prosimo gliboko z opituvannyam narodu pereviriti stan ideologichnoyi roboti v Ukrayini Udaru po ideologichnomu aparatu CK KPU zavdala gazeta Pravda yaka 16 grudnya 1965 roku bez tradicijnogo pogodzhennya z kerivnictvom respublikanskoyi partorganizaciyi opublikuvala stattyu sekretarya Lvivskogo obkomu partiyi Valentina Malanchuka Sila velikoj druzhby V nij nishivno tavrovano recidivi ukrayinskogo nacionalizmu Prichomu ce buv ne prosto vipad a spravzhnij viklik kerivnictvu CK KPU yake nachebto progavilo simptomi zloyakisnoyi i nevilikovnoyi hvorobi Shelest rizko vidreaguvav na vistup sekretarya z ideologiyi Lvivskogo obkomu Malanchuka Ne znayuchi yak rozv yazati konflikt Shelest pereviv Malanchuka zi Lvova do Kiyeva na malopomitnu posadu zastupnika ministra vishoyi ta serednoyi specialnoyi osviti sho faktichno oznachalo prizupinennya partijnoyi kar yeri polum yanogo borcya z ukrayinskim burzhuaznim nacionalizmom Odnak zibrani voyedino prorahunki v ideologichnij sferi prizveli do usunennya v berezni 1968 roku z posadi sekretarya CK KPU z ideologichnih pitan Andriya Skabi U lipni 1970 roku zvilneno golovu KDB pri RM URSR Vitaliya Nikitchenka a na jogo misce Moskva priznachila Vitaliya Fedorchuka bezzasterezhnogo pribichnika pridushennya disidentskogo ruhu v URSR Negativno stavivsya do pitannya krimskih tatar shodo cogo v chervni 1966 roku specialno zvernuvsya z listom do CK KPRS v yakomu argumentuvav nedocilnist yih povernennya v Krim 1968 rik stav odnim z iniciatoriv vvedennya vijsk krayin chleniv Varshavskogo Dogovoru do Chehoslovachchini dlya pridushennya Prazkoyi vesni V comu pitanni viyaviv sebe yak prihilnik tverdoyi ruki a u vzayeminah z pidleglimi buv dovoli grubij i avtoritarnij Prijshovshi do vladi na hvili povoyennoyi ukrayinizaciyi partijno derzhavnogo aparatu URSR i pidvishennya roli ukrayinskogo elementu v kerivnictvi SRSR Shelest obstoyuvav ekonomichni interesi Ukrayini pered centrom vistupav za nadannya Ukrayini bilshih prav v ekonomichnij politici Zvichajno Shelest ne buv zapovzyatim nacional komunistom prote vin shiro viriv u federativnu strukturu SRSR rivnopravnist usih narodiv Vagomimi buli jogo vistupi na zahist prav ukrayinskoyi movi v shkilnij osviti drukuvanni gazet zhurnaliv i knizhok Zahishav vid zvinuvachennya v nacionalizmi okremih ukrayinskih diyachiv kulturi zokrema Olesya Gonchara Ivana Dzyubu Deyaki zahidni doslidniki Zenon Pelenskij Ivan Lisyak Rudnickij Nil Savarin vvazhali sho poyavu knizhki Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya inspiruvav sam Shelest i vona vidbivala jogo poglyadi ta poziciyu ukrayinskogo radyanskogo kerivnictva Razom z tim sin Shelesta Vitalij zgaduvav Cikava situaciya z knigoyu Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya Vona bula u batka majzhe nastilnoyu Vin yiyi chitav plyuvavsya govoriv sho tak ne mozhna ya vidpovidav sho ye fakti yih treba osmislyuvati Jogo poziciya shodo Dzyubi u nashih rozmovah bagatorazovo prokruchuvalasya i postupovo formuvalas Pitannya pro literaturnu spadshinu Volodimira Vinnichenka porusheno v koridorah vladi u 1969 roci Na rivni CK KPU rozglyadali pitannya pro peredachu z Kolumbijskogo universitetu SShA arhivu ukrayinskogo pismennika ta gromadskogo diyacha Odnak zadum vladnoyi verhivki URSR ne buv realizovanij Petro Shelest zgadanij epizod u shodenniku prokomentuvav takim chinom Stalo vidomo sho u Kolumbijskomu instituti ye shodenniki Vinnichenka Treba bulo b mati yih dlya istoriyi dlya nashadkiv Ale dumayu ce ne pidtrimaye Moskva ishe mozhut zvinuvatiti u nacionalizmi U Moskvi ye politichni diyachi kotri boyatsya vsogo nerosijskogo bilshe togo stavlyatsya do takogo z pevnoyu nedoviroyu navit znevagoyu proyavlyayut mahrovij velikoderzhavnij shovinizm Do takih diyachiv najpershe vidnositsya Suslov Razom z tim same z podachi Shelesta v Akademiyi nauk URSR riznogo rodu pokaran zaznali M Guc L Yashenko Institut mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi Ye Pronyuk Institut filosofiyi M Kocyubinska Yu Badzo S Popel I Yushuk Institut literaturi Ye Sverstyuk Institut botaniki R Yuskova Institut mikrobiologiyi Z Franko Institut movoznavstva V Zavojskij Institut geofiziki V Penkovskij Sektor derzhavi ta prava O Shiricya V Sazanskij Institut geologiyi U Spilci pismennikiv Ukrayini ideologichnij prorobitok zavershivsya viklyuchennyam z KPRS Yu Nazarenka ogoloshennyam suvoroyi dogani z zanesennyam do oblikovoyi kartki I Drachu gromadskim sudom chleniv SPU I Nemirovicha S Telnyuka G Bojka I Goncharenka Yu Petrenka L Kostenko B Antonenka Davidovicha I Dzyubi redaktora vidavnictva Dnipro R Docenka drukarki gazeti Literaturna Ukrayina L Melnik ta inshih Gostrogo osudu zaznala na zborah koleg po tvorchomu cehu hudozhnicya Alla Gorska U neyi bukvalno virvali viznannya svoyeyi provini j zapevnennya sho svoyeyu praceyu z hudozhnogo oformlennya Donecka vona vipravdaye visoke zvannya radyanskogo mitcya 20 zhovtnya 1967 roku Shelest na naradi pershih sekretariv obkomiv goliv oblvikonkomiv kerivnikiv respublikanskih ministerstv i vidomstv vidpovidalnih pracivnikiv CK KPU i Radi ministriv URSR zayaviv pro zmikannya ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalizmu j sionizmu zaklikav nalezhnim chinom pidgotuvatisya do protidiyi comu nebezpechnomu soyuzu 3 listopada 1969 roku Leonid Brezhnyev prijnyavshi u Kremli pershogo sekretarya CK Kompartiyi Ukrayini Shelesta visloviv jomu nezadovolennya nayavnimi faktami nacionalizmu v respublici U knizi Ukrayino nasha Radyanska 1970 bagato uvagi Shelest pridilyav vazhlivosti vivchennya istoriyi Ukrayini i robiv akcent na samobutnist ukrayinskogo narodu Na pochatku 1960 h rokiv Petro Shelest buv odnim iz nathnennikiv stvorennya unikalnoyi krayeznavchoyi enciklopediyi dvadcyatishestitomnoyi Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ideya fundamentalnoyi istorichnoyi praci zarodilasya v Shelesta koli vin pracyuvav pershim sekretarem Kiyivskogo obkomu KPU Pid chas chergovoyi podorozhi po lanah oblasti mashina zagruzla v boloti Tozh dovelosya pershomu sekretaryu Kiyivskogo obkomu KPU zanochuvati v najblizhchomu seli Tam u pomeshkanni dida Shelest vipadkovo zvernuv uvagu na dorevolyucijnu knizhku v yakij mistivsya dokladnij opis sela zroblenij vdumlivim diyakonom Oznajomlennya z knizhkoyu porodilo bazhannya Shelesta stvoriti suchasnu naukovo populyarnu pracyu yaka b perepovidala biografiyi majzhe 40 tisyach naselenih punktiv Ukrayini U travni 1962 roku prezidiya CK KPU uhvalila specialne rishennya pro pidtrimku enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vsyu praktichnu robotu vishe partijne kerivnictvo poklalo na zastupnika golovi RM URSR Petra Tronka ta redakciyu Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi na choli z pismennikom Mikoloyu Bazhanom Shelestu nalezhit nizka vluchnih visloviv nastanov Sered nih Zhittya skladna rich Jogo treba sprijmati takim yakim vono ye Ale golovne treba pracyuvati Pracyuvati Usunennya vid vladi i ostanni roki zhittya Takij kurs Shelesta ne zadovolnyav moskovske kerivnictvo tomu vinikla potreba usunuti jogo z Ukrayini 10 travnya 1972 roku Shelesta zvilnili z posadi pershogo sekretarya CK KP Ukrayini u zv yazku z perevedennyam na inshu robotu zastupnika Golovi Radi Ministriv SRSR de vin ne propracyuvav i roku Motivuyuchi vidstavku Shelesta generalnij sekretar CK KPRS Leonid Brezhnyev zakidav jomu nadmirnu samostijnist u virishenni pitan ta u misnictvi ta proyavah nacionalizmu Kniga Shelesta Ukrayino nasha Radyanska zaznala gostroyi partijnoyi kritiki za ideologichni pomilki zokrema za idealizaciyu minulogo Ukrayini ta obstoyuvannya samobutnosti URSR Vidanu nakladom 100 tisyach yiyi viluchili z prodazhu ta z bibliotek rishennyam Politbyuro CK KPU vid 20 lyutogo 1973 roku nakazali chastinu nakladu znishiti U kvitni 1973 roku Shelesta viveli zi skladu Politbyuro CK KPRS za stanom zdorov ya i vidpravili na pensiyu Jomu zaboronili oselitisya v Ukrayini trimali pid postijnim neglasnim naglyadom 1974 1985 roki pracyuvav golovoyu doslidno virobnichogo konstruktorskogo byuro na aviacijnomu zavodi u Moskovskij oblasti RRFSR 1989 rik pochav davati interv yu u presi j na telebachenni 1995 rik vidav svoyi spogadi rosijskoyu movoyu Da ne sudimy budete Dnevnikovye zapisi vospominaniya chlena Politbyuro CK KPSS Mogila Petra Shelesta na Bajkovomu cvintari Pomer 22 sichnya 1996 roku v Moskvi 13 chervnya 1996 roku za jogo zapovitom perepohovanij v Kiyevi na Bajkovomu cvintari Uvichnennya pam yatiNa chest Petra Shelesta 2011 roku nazvano vulicyu v Desnyanskomu rajoni mista Kiyeva yaku u 2017 roci zgidno dekomunizaciyi perejmenovano na chest Mikoli Plahotnyuka Zvannyamajor zapasuNagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 13 02 1968 tri ordeni Lenina 14 02 1958 13 02 1968 2 12 1971 orden Vitchiznyanoyi vijni I st orden Chervonoyi Zirki 16 09 1945 medal Za oboronu Moskvi medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Za trudovu doblest 25 12 1959 medaliSim yaDruzhina Lyubov Pavlivna Banna pom v 1942 Druzhina Irayida Pavlivna Shelest 1913 2007 divoche prizvishe Mozgova odruzhilas iz P Yu Shelestom u 1942 roci za fahom likar Sin Boris Petrovich Shelest 1933 inzhener fizik Onuk Petro Sin Vitalij Petrovich Shelest 1940 2020 vchenij fizik chlen korespondent NAN Ukrayini gromadyanin RF Onuki Dmitro i Oleksij obidva za fahom arhitektori Div takozhNacional komunizm Shistdesyatniki Rusifikaciya Ukrayini Zadushene vidrodzhennya Radyanskij narodPrimitkiPostanova Plenumu CK KP Ukrayini vid 2 lipnya 1963 roku Pro zatverdzhennya P Yu Shelesta pershim sekretarem CK KP Ukrayini 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine CDAGO Ukrayini f 1 op 1 spr 1852 ark 17 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 30 serpnya 2012 Zhurnal Komunist Ukrayini 1973 4 Fesunenko Anatolij She za Brezhnyeva hotili prikriti Donbas shob procvitav Kuzbas 1 sichnya 2017 u Wayback Machine Visokij zamok 2014 161 5225 3 listopada S 10 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 DzherelaBazhan O G Petro Shelest Viryu v rozkvit moyeyi ridnoyi Ukrayini Kiyiv Parlam vid vo 2021 352 s Il im pok Seriya Politichni portreti ISBN 978 966 922 193 3 Bazhan Oleg Do pitannya pro ukrayinofilstvo pershogo sekretarya CK KPU Petra Shelesta 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Istoriya Ukrayini malovidomi imena podiyi fakti 2011 Vip 37 S 215 246 Shapoval Yu Shelest Petro Yuhimovich 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 625 ISBN 978 966 00 1359 9 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Do 105 yi richnici vid dnya narodzhennya Petra Yuhimovicha Shelesta 8 lipnya 2015 u Wayback Machine CDAGO Ukrayini Elektronna vistavka 2012 Shelest Petro Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhadko V O Nekropol na Bajkovij gori K Feniks 2008 S 110 114 164 267 ISBN 978 966 8567 13 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Muzichenko Yaroslava Nepravilnij Shelest 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2008 12 lyutogo Savelyev V L Chi buv P Yu Shelest viraznikom ukrayinskogo avtonomizmu 19 listopada 2015 u Wayback Machine Ukr ist zhurn 1991 4 361 kviten S 94 105 Sagan Oleksandr Petro Yuhimovich Shelest Mifi i realiyi 8 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Pseudology org Petro Shelest Spravzhnij sud istoriyi she poperedu spogadi Shodenniki Dokumenti Materiali uporyad ta in za red Yu I Shapovala K Geneza 2003 808 s ISBN 966 504 341 2 Ponomarov Vitalij 100 rokiv vid narodzhennya Petra Shelesta 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radio Svoboda 2008 14 lyutogo Shapoval Yu I Shelest Petro Yuhimovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 781 ISBN 978 966 611 818 2 Shapoval Yu I Petro Shelest Ditinstvo ta yunist majbutnogo kerivnika URSR 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2013 24 grudnya Shapoval Yu I Petro Shelest u konteksti politichnoyi istoriyi Ukrayini HH stolittya 19 listopada 2015 u Wayback Machine Ukr ist zhurn 2008 3 480 134 149 Shapoval Yu I Petro Shelest H Folio 2013 125 s ISBN 978 966 03 6620 6 Shapoval Yu I Stolitnij Shelest 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Den 2008 9 lyutogo Shelest P Yu Ukrayino nasha Radyanska 22 listopada 2011 u Wayback Machine K Politvidav Ukrayini 1970 Shelest P Yu 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0