Іва н Олексі йович Немиро вич 20 лютого 1928 Дніпропетровськ 17 червня 1986 Київ український письменник поет Немирович І

Іва́н Олексі́йович Немиро́вич (* 20 лютого 1928, Дніпропетровськ — 17 червня 1986, Київ) — український письменник, поет.

Немирович Іван Олексійович
Номирович Іван Олексійович

Народився	20 лютого 1928(1928-02-20) Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Помер	17 червня 1986(1986-06-17) (58 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1965)
Членство	Національна спілка письменників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Немирович.

Біографія

Народився в дніпропетровському передмісті Нижньодніпровськ у родині Номировичів. Ще в школі почав вчитися грі на бандурі. Працював робітником, директором районних будинків культури в Чорнобилі та Броварах, солістом-бандуристом обласної філармонії, директором республіканського Будинку літераторів.

Служив в радянському морському флоті, про що згодом з гумором написав — «Як Комар морякував».

Був артистом Державної заслуженої капели бандуристів України.

Працював у видавництві «Радянський письменник», журналі «Перець». Член Спілки письменників з 1962 р.

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1965).

Зробили операцію на серці, після операції у важкому стані перевезли до реанімації, не вийшов із наркозу.

Творча діяльність

Автор поетичних збірок лірики та гумору:

«По шляхах-дорогах» — 1956,
«Дзвени, бандуро!» — 1963,
«Від щирого серця» — 1980,
«Як Комар морякував».

Писав вірші для дітей та оповіді про сучасників його, кобзарів-бандуристів. Автор поетичних збірок гумору і сатири «Ой жаль, жаль» −1963, «Справжня посада» — 1964, «Коза на шлагбаумі», «Вагомі аргументи» — 1971, «Ось у чому річ!» — 1972, «Клумба й Тумба» — 1975, «Карапет під бубон» — 1977, «Невдале залицяння» — 1978, "Через фірму, через «Диво» — 1982.

Видано його прозові твори гумору і сатири

«Агент № 796456» — 1967,
«Заочний жених» — 1976,
«А все через неї…» — 1979,
«Жовті черевики» — 1982.

Написав

роман «На білому коні» — 1979;
видано книгу повістей та оповідань «Березневе моє свято» — 1983;
біографічний нарис «О. Білаш» — 1969;
поетичні збірки для дітей «Хлопчик Лі Чень і Вовк» — 1963,
«Цілюща вода» — 1964,
«Грім — вірний друг» — 1979,
«Каліфи на годину» — 1984.

Джерела

Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. К., «Хрещатик», 1994 р. 156 стор.

Посилання

Немирович Іван Олексійович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 221.
Немирович
Бровари — моє місто^{[недоступне посилання з липня 2019]}