Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зозу́льки бузино́ві (Dactylorhiza sambucina) — багаторічна рослина родини зозулинцевих. Невисока орхідея із пальчастими бульбами, нечисленними довгастими листками і квітами пурпурового чи блідо-жовтого кольору. Поширена в Європі та Західній Азії. Зростає на луках, галявинах та узліссях широколистяних і хвойних лісів. Маловідома лікарська, харчова і декоративна рослина. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, також взятий під охорону в Польщі, Росії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині,Чехії та Словаччині.
| Зозульки бузинові | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
| Рід: | Зозульки (Dactylorhiza) |
| Вид: | Зозульки бузинові (D. sambucina) |
| Біноміальна назва | |
| Dactylorhiza sambucina | |
| Синоніми | |
| див. нижче | |
Етимологія
Першим цю рослину описав шведський натураліст Карл Лінней у 1755 році. Він відніс її до роду зозулинець і дав відповідну назву Orchis sambucina — «зозулинець бузиновий». У 1962 році угорський ботанік Реже Шоо переглянув систематику орхідей і відніс цей вид до роду зозульки під сучасною назвою.
У Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин для цього виду наведені такі народні синоніми як зазулинець бзяний, зазу́линець бузи́нний, зозу́линець бузино́вий, пальчатокорі́нник бузино́вий, лю́бка. Перші три пов'язані з історичною номенклатурою, запропонованою Ліннеєм, причому назва «пальчатокорінник бузиновий» до виходу словника була також офіційною науковою. Назва «любка» обумовлена зовнішньою подібністю із систематично віддаленішими орхідеями . Термін «пальчатокорінник» є дослівним перекладом дав.-гр. dactylorhiza, що складається з коренів двох слів: δάκτυλος — «палець» і ρίζα — «корінь». Ця назва пояснюється формою бульб цього виду, що нагадують долоні з розчепіреними пальцями. Видовий епітет «бузинові» і похідні від нього діалектичні форми «бзяний», «бузинний» є дослівним перекладом лат. sambucina. Ці епітети рослина отримала завдяки аромату, схожому на запах бузини чорної.
Показово, що в більшості європейських мов ця рослина має подібні до української назви (наприклад, англ. elder-flowered orchid, італ. orchide sambucina, фр. orchis sureau — «бузинова орхідея» та інші). Однак на батьківщині Карла Ліннея її називають швед. Adam och Eva — «Адам і Єва». Таке протиставлення засноване на тонких спостереженнях: з двох бульб зозульок бузинових одна завжди темнішого кольору, а інша — світлішого.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 (рідше до 40) см, геофіт, полікарпик. Бульби завдовжки до 6 см, парні, циліндричні, зазвичай двічірозділені, рідше може поділятись на більшу кількість сегментів (3—6 штук), набуваючи вигляду розставлених пальців. Бульба темнішого кольору — стара. Віддавши поживні речовини, вона відмирає, в той час як світліша молода бульба накопичує запасні речовини для вегетації наступного року.
Стебло поодиноке, прямостояче, порожнисте, світло-зелене, у верхній частині борозенчасте, улиснене майже до самого суцвіття. Нижня його частина огорнута 2 лускатими піхвами. Листків може бути від 3 до 7 штук, зазвичай 5. Довжина листків становить 5—12 см, ширина — 1—2,5 см, причому верхні є меншими за розміром і вужчими від нижніх. Листки стеблеосяжні, цілокраї, без плям, нижні видовжено-оберненояйцеподібні з тупою верхівкою, верхні — довгастоланцетні, загострені. В особин із пурпуровими квітками верхня частина стебла і край 1—2 верхніх листків із пурпуровим відтінком.
Суцвіття — густий, короткоциліндричний, щільний колос завдовжки 3,7—10,5 см, завширшки 2,7—5 см см. Приквітки ланцетні або вузьколанцетні, тупувато-загострені, зелені в особин зі світлими квітками або пурпурові в особин із темними квітками. Нижні приквітки довші за квітки, верхні дорівнюють їм. Квітки двостатеві, зигоморфні, зі слабким запахом бузини. Їхнє забарвлення буває двох типів: 1) пурпурове або фіолетове зі світлішим (жовтуватим чи білим) відгином ; 2) блідо-жовте із трохи темнішим забарвленням губи, іноді майже біле. У 5 % випадків трапляється проміжна форма з рожевими квітами. Співвідношення між світлими й темними особинами зазвичай наближається до 1:1, але в окремих регіонах може становити 1:3. На поверхні губи в межах плями можуть бути присутні цятки, скупчені в два біль-менш виразні еліпси. Колір цяток мінливий — темно-пурпуровий, червоний, оливковий, вони можуть бути дуже виразними або ледь помітними. Сама губа завдовжки 0,7—1 см, завширшки 0,7—0,9 см, заокруглено-ромбічної або майже круглої форми, цілокрая чи невиразно трилопатева, в останньому випадку бічні лопаті більші за середню. Шпорець дорівнює зав'язі або трохи довший за неї (1—1,5 см), конічний, товстий, спрямований вниз. прямостояча заввишки 4,5 мм. Приймочка трилопатева, причому бічні лопаті більші за центральну. Зав'язь скручена, гола. Пилок желеподібний.
Плід — довгасто-еліптична коробочка завдовжки 1—1,5 см. Насіння численне, завдовжки 0,5—0,6 мм, завширшки 0,15—0,25 мм, круглої чи ледь овальної форми, жовтувато-бурого кольору.
Число хромосом 2n = 40, 42.
Хімічний склад
Детальних фітохімічних досліджень цього виду не проводили, окремі науковці вивчали лише деякі аспекти накопичення тих чи інших речовин у різних частинах рослини. Зокрема, дослідження хімічного складу квіток виявило в них високу кількість глікозидів, кверцетину і деяких барвників: ціаніну, I та II. Запах зозульок бузинових обумовлений поєднанням 3-ох монотерпенових і 7-ох сесквітерпенових вуглеводнів. Суттєвих відмінностей у хімічному складі квіток різних кольорів не виявлено, за винятком того, що в жовтих квітках знайдено більше бензальдегіду, а в пурпурових виявлено високий вміст ліналоолу.
 |  |  |  |  | ||||||
Мінливість забарвлення зозульок бузинових: квіти різних відтінків і ступеню плямистості з теренів Словаччини, Греції, Франції. | ||||||||||
Поширення
Ареал зозульок бузинових вельми широкий. Він охоплює майже всю Європу й Західну Азію однак в межах окресленої зони розповсюдження виду нерівномірне, в окремих регіонах ця рослина не знайдена. Наприклад, вона відсутня на Британських островах, у так званих Нижніх країнах, в Динарських Альпах.
Північна межа ареалу зозульок бузинових пролягає через схід Данії, південь Норвегії, центральну й південно-східну частини Швеції та південь Фінляндії, в якій популяції цього виду зосереджені переважно на Аландських островах й архіпелазі . В минулому зозульки бузинові росли і в Естонії, однак остання спроба реінтродукції цього виду на острові Сааремаа в 1989 році виявилася невдалою. У Франції ця рослина трапляється здебільшого у центральних районах, у Німеччині її популяції зосереджені у центрі та на півдні країни, у Польщі вони присутні лише в Судетах і Карпатах. В Україні розповсюдження цього виду не виходить за межі західних регіонів — Полісся і Карпат. У Поліссі зозульки бузинові рідкісні, в Карпатах найбільші за розміром популяції зосереджені у таких гірських масивах як Свидовець, Сколівські Бескиди, а також у Вулканічних Карпатах. В Росії сталих популяцій цього виду нема, поодинокі знахідки реєстрували у Брянській області, прилеглій до українського Полісся, та у Чувашії. Південна межа ареалу в Європі пролягає через схід Болгарії, південь півострова Пелопоннес і далі на захід до центральної Іспанії та Португалії. Поза материковою Європою зозульки бузинові знайдені на островах Корсика та Сицилія.
Азійська частина їхнього ареалу обмежена півостровом Мала Азія, Кавказом і південним узбережжям Каспійського моря. Південніше цієї лінії вид знайдений лише в Лівані. Повідомлення про знахідки цього виду у Криму, Туреччині, Литві, Латвії, Білорусі, на Сардинії і в Північній Африці потребують додаткової перевірки, оскільки велика імовірність, що під зозульками бузиновими в цих випадках могли помилково описати схожі на них зозульки римські.
Екологія
На рівнинах зозульки бузинові тяжіють до лук, що розвинулись на місці лісів, причому можуть траплятися як на заплавних, так і на суходільних. У горах зростають у рослинних угрупованнях широкого діапазону, але також віддають перевагу відкритим ділянкам, що залишились після вирубування букових чи ялинових лісів. З менш відкритих біотопів цей вид може займати галявини, чагарникові зарості, розріджені широколистяні чи хвойні ліси. Вище лісового поясу він зростає на субальпійських та альпійських луках. У Фінляндії зозульки бузинові знаходили також на болотах і пасовищах. Загалом висотний діапазон цього виду складає від 0 до 2600 м над рівнем моря, однак в різних регіонах він може бути вужчим, наприклад, в Українських Карпатах зозульки бузинові ростуть на висоті не більше ніж 1200 м.
Рослина морозостійка, світлолюбна, хоча витримує слабке затінення, до зволоженості ґрунтів невибаглива: може рости як на заболочених, так і на помірно сухих. Часто поводить себе як кальцефіл. На рівнинах віддає перевагу ділянкам із дерново-підзолистими ґрунтами, що мають кислу реакцію (pH 5—6,8). У горах тяжіє до лужних ґрунтів (pH 7,7), що розвинулись на вапнякових і кварцевих породах. На заході Сербії відмічено зростання цього виду на ґрунтах, підстелених сланцями, серпентином, офіолітичним меланжем, четвертинними відкладеннями, порфіритами тощо. Виняток із цієї закономірності становлять Українські Карпати, де зозульки бузинові ростуть на гірських каштанових ґрунтах із pH 4,7—4,9. В оселищах зозульок бузинових у Франції щоквартальна кількість опадів коливалась в межах від 50—250 мм до 1120—1620 мм, а добові температури змінювались з -8,2 °C до 26,2 °C.
Зозульки бузинові входять до складу рослинних угруповань союзів (на рівнинах) і (у горах). В Центральній Європі відмічено їхню приналежність до фітоценотичних класів , , рідше до лісових угруповань класу . У природі цією рослиною харчуються благородні олені, які з'їдають надземну частину, і дикі свині, які викопують бульби. В запиленні зозульок бузинових беруть участь переважно джмелі земляний, лісовий, міський, садовий, богемський, норовий, кам'яний, моховий, мінливий, червонуватий, Bombus pascuorum, Bombus ruderarius, джмелі-зозулі Psithyrus barbutellus, Psithyrus vestalis, медоносні та дикі одиночні бджоли, зокрема , та . У Швеції серед відвідувачів квітів зозульок, що не беруть участь в запиленні, відмічені метелики Pyrgus malvae і цитринець.
Біологічний цикл
Надземна частина зозульок бузинових починає відростати у першій декаді березня. Одночасно із появою листків під землею відбувається формування молодої бульби. Повного розвитку листки досягають лише під час цвітіння чи навіть у період плодоношення. В цей же час відбувається поступове зменшення у розмірах і відмирання старої бульби. Надземна частина рослини також відмирає доволі рано — наприкінці літа, невдовзі після плодоношення. Розмножується цей вид лише насінням.
Здатність рослини до цвітіння визначається складним поєднанням внутрішніх і зовнішніх чинників. Особини з 1—2 листками слід вважати ювенільними, вони ніколи не цвітуть. Перше цвітіння відбувається, коли рослина має 3—4 листки, але не завжди воно повторюється наступного року. Стабільне цвітіння спостерігали в особин із не менш ніж 5 листками. Тривалі спостереження в різних країнах показали, що 35—49 % квітучих рослин наступного року не цвітуть. Така нестабільність може бути обумовлена тим, що листкові й квіткові бруньки закладаються у зозульок бузинових задовго до розвитку листя і суцвіть. Інколи між закладенням бруньки і появою листка над землею проходило 2—3 роки, а суцвіття розвивались через 5 років після закладення квіткових бруньок.
У різних частинах ареалу цвітіння триває з середини квітня до початку липня. Так, у Південній і Центральній Європі, французькому Ельзасі воно розпочинається у квітні, в субальпійських регіонах і Фенноскандії відбувається у травні — червні, а у верхньому поясі Апеннін та Альп його можна спостерігати лише на початку липня. В Україні цвітіння відбувається на рівнинах у квітні — травні, а в горах — у червні. Хоча ця рослина майже не виділяє нектару, але комахи охоче відвідують її, плутаючи з іншими медоносами, перш за все, з привабливою для запилювачів бузиною. З часом бджоли навчаються уникати оманливу орхідею, але до тої миті вже встигають запилити її квіти. Перше пояснення такого феномену полягало в тому, що наявність у цього виду різнокольорових особин з'явилася як еволюційне пристосування для того, щоб утруднити бджолам навчання. Якби зозульки бузинові мали квітки одного кольору, бджоли швидко навчилися б їх відрізняти від корисних медоносів, а наявність двох типів забарвлення уповільнювала б появу негативного умовного рефлексу. Однак згодом ця гіпотеза була спростована. Натомість дослідження виявили залежність між результативністю запилення зозульок бузинових і наявністю поблизу інших рослин схожих кольорів. Наприклад, при зростанні поблизу зозульок фіалок запилювачі частіше відвідували темні суцвіття. Попри такі хитрощі природна урожайність цього виду низька. За один візит комахи відвідують, як правило, 1—2 квітки у суцвітті, а пилок розносять в середньому на відстань 1,23 м.
Плодоносять зозульки бузинові у травні — липні. Насіння достигає через 1,5 місяці після цвітіння, а висипається за кілька спекотних днів. Хоча цю орхідею відносять до алогамних (перехреснозапильних) видів, однак 84—97 % насінин зав'язуються внаслідок самозапилення. Це одна з причин низького коефіцієнту відтворення, оскільки самозапильне насіння зазнає інбридингової депресії. Як і багато інших орхідей, цей вид вирізняє надзвичайно малий розмір зародка. Він складається лише з невеличкої групи недиференційованих клітин, не містить ендосперму, а тому не здатен вдовольнити потреби паростка у поживних речовинах. Через це для успішного проростання насіння зозульок бузинових має бути обов'язково заражене симбіотичним грибом. Саме через ендотрофну мікоризу, утворену грибом, до паростка надходять необхідні мінеральні речовини. Найчастіше симбіонтами зозульок бузинових виступають гриби з родини , рідше — представники родини Ceratobasidiaceae або ряду .
Значення і статус виду
В минулому бульби зозульок бузинових використовували для заготівлі салепу. Для цього їх викопували (зазвичай тільки молоду бульбу), сушили і перетирали на порошок, яким заварювали молоко чи воду. Із такою домішкою напій ставав густим і поживним, його застосовували для лікування кишково-шлункових захворювань, як загальнозміцнюючий засіб й афродизіак. З другої половини XX століття, коли природні популяції цього виду значно скоротились, він втратив своє промислове значення. Окрім лікарського і харчового використання ця рослина відома своїми декоративними якостями, однак у культурі вона трапляється рідко і є нестійкою, що пов'язано зі складностями вирощування усіх мікоризних орхідей.
Попри значне географічне охоплення цей вид не належить до розповсюджених рослин. Навіть в типових для нього регіонах він поширений нерівномірно. Так, зозульки бузинові дуже нечисельні на півночі Альп, природним чином їх небагато і на кордонах ареалу, зокрема, в Україні та Росії. З огляду на це, вид занесений до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). В Україні він включений до національної Червоної книги в статусі «вразливий». Охорону зозульок бузинових здійснюють Карпатський біосферний заповідник, Карпатський, Ужанський, Вижницький національні природні парки, а також національний природний парк «Сколівські Бескиди».
Зозульки бузинові взяті під охорону у Фінляндії, Естонії, Польщі, Чехії, Словаччині, Росії, причому в останній країні вони входять як до загальнодержавної , так і до Червоних книг двох адміністративних одиниць — Брянської області та Чуваської Республіки. В обох краях рослини зазначеного виду не бачили останні 30—40 років, через що місцеві осередки зростання слід вважати втраченими. В Польщі стан їхніх популяцій, спочатку визначений як «вразливий», у 2016 році змінений на «загрозливий». У Німеччині під охорону взяті усі орхідеї, включно із зозульками бузиновими. У Франції вони охороняються лише в двох регіонах — Ельзасі й Бургундії.
Головними загрозами для цієї рослини є пряме винищення та деградація середовища, особлива така, що впливає на якість ґрунту. Винищення рослин відбувається при заготівлі салепу, збиранні букетів, під час сінокосів. Деградацію ґрунтів спричинюють надмірне випасання худоби, пожежі, витоптування в рекреаційних зонах. В окремих випадках негативний вплив може мати відновлення природної рослинності на антропогенно змінених ділянках (наприклад, заростання луків чагарниками і деревами) або винищення дикими свинями. Для підтримання високої щільності популяцій зозульок бузинових спеціалісти радять дотримуватись традиційних способів землекористування із деякими зауваженнями. Так, для підтримання оптимальної розрідженності трав'яного покриву на луках важливо періодично випасати на них дрібну худобу (бажано в другій половині літа), корисна й ощадлива заготівля сіна, яку треба проводити після завершення плодоношення.
Таксономія
Таксономічно зозульки бузинові належать до секції Sambucinae (Parl.) Smoljan, в яку також входять підвиди зозульок римських (ssp. romana, georgica, guimaraesii), і . Припускають, що останні два види генетично походять від перших двох, оскільки вони є тетраплоїдом і триплоїдом.
У природі відомі гібриди зозульок бузинових із , , , , зозулинцями блідим, провансальським, чоловічим, плодоріжками блощичною і салеповою, хоча деякі з цих повідомлень потребують додтакового підтвердження. Гібриди з наступними орхідеями описані як самостійні види:
- із — Dactylorhiza sambucina × Gymnadenia conopsea = × Dactylodenia zollikoferi;
- із зозульками Фукса — Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza fuchsii = Dactylorhiza ×influenza (Sennholz) Soó;
- із зозульками м'ясо-червоними — Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza incarnata = Dactylorhiza ×guillaumeae C. Bernard;
- із зозульками плямистими — Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza maculata = Dactylorhiza ×altobracensis (Coste & Soulié) Soó;
- із зозульками римськими — Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza romana = Dactylorhiza ×rombucina Cif. & Giacom.;
- із зозульками травневими — Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza majalis = Dactylorhiza ×ruppertii (M.Schulze) Borsos & Soó;
- із любкою дволистою — Dactylorhiza sambucina × Platanthera bifolia = × Dactylanthera fournieri;
- з язичком зеленим — Dactylorhiza sambucina × Coeloglossum viride (Dactylorhiza viridis) = Dactylorhiza ×erdingeri (A.Kern.) B.Bock;
- Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza kalopissii = Dactylorhiza ×metsowonensis B. Baumann & H.Baumann;
- Dactylorhiza sambucina × Dactylorhiza vermeuleniana = Dactylorhiza ×gabretana (A.Fuchs) Soó.
В межах цього виду офіційно визнані наступні підвиди , форми і варієтети:
|
|
Окрім вищенаведених субтаксонів для зозульок бузинових існують такі синонімічні назви:
|
|
Див. також
Література
- Н. Мшанецька Пальчатокорінник // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 19.
- Чопик В. И., Щербак Н. Н., Ардамацкая Т. Б., Жежерин В. П., Корнеев А. П., Крижановский В. И., Лысенко В. И., Мовчан Ю. В., Некрутенко Ю. П. Редкие и исчезающие растения и животные Украины; Справочник / К. М. Сытник. — Киев : Наукова думка, 1988. — С. 65. — . (рос.)
Джерела
- Dactylorhiza sambucina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Червона книга України. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- Красная книга Росийской Федерации (растения и грибы) [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.] / под ред. Трутнева Ю. П. — М: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — С. 369—370 (рос.)
- . Сайт МСОП. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
- Jersakova J. et al. Biological flora of Central Europe: Dactylorhiza sambucina (L.) Soó [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.] / Perspectives in Plant Ecology, Evolution and Systematics. — 2015. — № 17. — С. 318—329. (англ.)
- [Dactylorhiza sambucina (L.) Soó — зозульки бузинові]. Сайт «Ботаніка». Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
- . Енциклопедія життя. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
- . Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 25 червня 2018.
- Красная книга Брянской области [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.] / под ред. А. Д. Булохова, Н. Н. Панасенко, Ю. А. Семенищенкова, Е. Ф. Ситниковой. — Брянск: РИО БГУ, 2016. — С. 170(рос.)
- Oberdorfer E. Pflanzensoziologische Exkursionsflora für Deutschland und angrenzende Gebiete. — Eugen Ulmer, Stuttgart (Hohenheim), 2001. — С. 284. (нім.)
- [Зозульки бузинові]. NatureGate. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
- Красная книга Чувашской Республики: в 2 т. / под ред. Иванова Л. Н. — Чебоксары: РГУП «ИПК „Чувашия“», 2001. — Том 1. Растения и грибы. — С. 167 (рос.)
- . The Plant List. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
- . The Plant List. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 25 червня 2018.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zozu lki buzino vi Dactylorhiza sambucina bagatorichna roslina rodini zozulincevih Nevisoka orhideya iz palchastimi bulbami nechislennimi dovgastimi listkami i kvitami purpurovogo chi blido zhovtogo koloru Poshirena v Yevropi ta Zahidnij Aziyi Zrostaye na lukah galyavinah ta uzlissyah shirokolistyanih i hvojnih lisiv Malovidoma likarska harchova i dekorativna roslina Ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini takozh vzyatij pid ohoronu v Polshi Rosiyi Estoniyi Finlyandiyi Franciyi Nimechchini Chehiyi ta Slovachchini Zozulki buzinoviOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Zozulincevi Orchidaceae Rid Zozulki Dactylorhiza Vid Zozulki buzinovi D sambucina Binomialna nazvaDactylorhiza sambucina L Soo 1962Sinonimidiv nizhcheEtimologiyaPershim cyu roslinu opisav shvedskij naturalist Karl Linnej u 1755 roci Vin vidnis yiyi do rodu zozulinec i dav vidpovidnu nazvu Orchis sambucina zozulinec buzinovij U 1962 roci ugorskij botanik Rezhe Shoo pereglyanuv sistematiku orhidej i vidnis cej vid do rodu zozulki pid suchasnoyu nazvoyu U Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin dlya cogo vidu navedeni taki narodni sinonimi yak zazulinec bzyanij zazu linec buzi nnij zozu linec buzino vij palchatokori nnik buzino vij lyu bka Pershi tri pov yazani z istorichnoyu nomenklaturoyu zaproponovanoyu Linneyem prichomu nazva palchatokorinnik buzinovij do vihodu slovnika bula takozh oficijnoyu naukovoyu Nazva lyubka obumovlena zovnishnoyu podibnistyu iz sistematichno viddalenishimi orhideyami Termin palchatokorinnik ye doslivnim perekladom dav gr dactylorhiza sho skladayetsya z koreniv dvoh sliv daktylos palec i riza korin Cya nazva poyasnyuyetsya formoyu bulb cogo vidu sho nagaduyut doloni z rozchepirenimi palcyami Vidovij epitet buzinovi i pohidni vid nogo dialektichni formi bzyanij buzinnij ye doslivnim perekladom lat sambucina Ci epiteti roslina otrimala zavdyaki aromatu shozhomu na zapah buzini chornoyi Pokazovo sho v bilshosti yevropejskih mov cya roslina maye podibni do ukrayinskoyi nazvi napriklad angl elder flowered orchid ital orchide sambucina fr orchis sureau buzinova orhideya ta inshi Odnak na batkivshini Karla Linneya yiyi nazivayut shved Adam och Eva Adam i Yeva Take protistavlennya zasnovane na tonkih sposterezhennyah z dvoh bulb zozulok buzinovih odna zavzhdi temnishogo koloru a insha svitlishogo OpisOsobini z najbilsh tipovimi variantami zabarvlennya Finlyandiya Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 10 30 ridshe do 40 sm geofit polikarpik Bulbi zavdovzhki do 6 sm parni cilindrichni zazvichaj dvichirozdileni ridshe mozhe podilyatis na bilshu kilkist segmentiv 3 6 shtuk nabuvayuchi viglyadu rozstavlenih palciv Bulba temnishogo koloru stara Viddavshi pozhivni rechovini vona vidmiraye v toj chas yak svitlisha moloda bulba nakopichuye zapasni rechovini dlya vegetaciyi nastupnogo roku Steblo poodinoke pryamostoyache porozhniste svitlo zelene u verhnij chastini borozenchaste ulisnene majzhe do samogo sucvittya Nizhnya jogo chastina ogornuta 2 luskatimi pihvami Listkiv mozhe buti vid 3 do 7 shtuk zazvichaj 5 Dovzhina listkiv stanovit 5 12 sm shirina 1 2 5 sm prichomu verhni ye menshimi za rozmirom i vuzhchimi vid nizhnih Listki stebleosyazhni cilokrayi bez plyam nizhni vidovzheno obernenoyajcepodibni z tupoyu verhivkoyu verhni dovgastolancetni zagostreni V osobin iz purpurovimi kvitkami verhnya chastina stebla i kraj 1 2 verhnih listkiv iz purpurovim vidtinkom Sucvittya gustij korotkocilindrichnij shilnij kolos zavdovzhki 3 7 10 5 sm zavshirshki 2 7 5 sm sm Prikvitki lancetni abo vuzkolancetni tupuvato zagostreni zeleni v osobin zi svitlimi kvitkami abo purpurovi v osobin iz temnimi kvitkami Nizhni prikvitki dovshi za kvitki verhni dorivnyuyut yim Kvitki dvostatevi zigomorfni zi slabkim zapahom buzini Yihnye zabarvlennya buvaye dvoh tipiv 1 purpurove abo fioletove zi svitlishim zhovtuvatim chi bilim vidginom 2 blido zhovte iz trohi temnishim zabarvlennyam gubi inodi majzhe bile U 5 vipadkiv traplyayetsya promizhna forma z rozhevimi kvitami Spivvidnoshennya mizh svitlimi j temnimi osobinami zazvichaj nablizhayetsya do 1 1 ale v okremih regionah mozhe stanoviti 1 3 Na poverhni gubi v mezhah plyami mozhut buti prisutni cyatki skupcheni v dva bil mensh virazni elipsi Kolir cyatok minlivij temno purpurovij chervonij olivkovij voni mozhut buti duzhe viraznimi abo led pomitnimi Sama guba zavdovzhki 0 7 1 sm zavshirshki 0 7 0 9 sm zaokrugleno rombichnoyi abo majzhe krugloyi formi cilokraya chi nevirazno trilopateva v ostannomu vipadku bichni lopati bilshi za serednyu Shporec dorivnyuye zav yazi abo trohi dovshij za neyi 1 1 5 sm konichnij tovstij spryamovanij vniz pryamostoyacha zavvishki 4 5 mm Prijmochka trilopateva prichomu bichni lopati bilshi za centralnu Zav yaz skruchena gola Pilok zhelepodibnij Plid dovgasto eliptichna korobochka zavdovzhki 1 1 5 sm Nasinnya chislenne zavdovzhki 0 5 0 6 mm zavshirshki 0 15 0 25 mm krugloyi chi led ovalnoyi formi zhovtuvato burogo koloru Chislo hromosom 2n 40 42 Himichnij sklad Detalnih fitohimichnih doslidzhen cogo vidu ne provodili okremi naukovci vivchali lishe deyaki aspekti nakopichennya tih chi inshih rechovin u riznih chastinah roslini Zokrema doslidzhennya himichnogo skladu kvitok viyavilo v nih visoku kilkist glikozidiv kvercetinu i deyakih barvnikiv cianinu I ta II Zapah zozulok buzinovih obumovlenij poyednannyam 3 oh monoterpenovih i 7 oh seskviterpenovih vuglevodniv Suttyevih vidminnostej u himichnomu skladi kvitok riznih koloriv ne viyavleno za vinyatkom togo sho v zhovtih kvitkah znajdeno bilshe benzaldegidu a v purpurovih viyavleno visokij vmist linaloolu Minlivist zabarvlennya zozulok buzinovih kviti riznih vidtinkiv i stupenyu plyamistosti z tereniv Slovachchini Greciyi Franciyi PoshirennyaAreal zozulok buzinovih velmi shirokij Vin ohoplyuye majzhe vsyu Yevropu j Zahidnu Aziyu odnak v mezhah okreslenoyi zoni rozpovsyudzhennya vidu nerivnomirne v okremih regionah cya roslina ne znajdena Napriklad vona vidsutnya na Britanskih ostrovah u tak zvanih Nizhnih krayinah v Dinarskih Alpah Pivnichna mezha arealu zozulok buzinovih prolyagaye cherez shid Daniyi pivden Norvegiyi centralnu j pivdenno shidnu chastini Shveciyi ta pivden Finlyandiyi v yakij populyaciyi cogo vidu zoseredzheni perevazhno na Alandskih ostrovah j arhipelazi V minulomu zozulki buzinovi rosli i v Estoniyi odnak ostannya sproba reintrodukciyi cogo vidu na ostrovi Saaremaa v 1989 roci viyavilasya nevdaloyu U Franciyi cya roslina traplyayetsya zdebilshogo u centralnih rajonah u Nimechchini yiyi populyaciyi zoseredzheni u centri ta na pivdni krayini u Polshi voni prisutni lishe v Sudetah i Karpatah V Ukrayini rozpovsyudzhennya cogo vidu ne vihodit za mezhi zahidnih regioniv Polissya i Karpat U Polissi zozulki buzinovi ridkisni v Karpatah najbilshi za rozmirom populyaciyi zoseredzheni u takih girskih masivah yak Svidovec Skolivski Beskidi a takozh u Vulkanichnih Karpatah V Rosiyi stalih populyacij cogo vidu nema poodinoki znahidki reyestruvali u Bryanskij oblasti prileglij do ukrayinskogo Polissya ta u Chuvashiyi Pivdenna mezha arealu v Yevropi prolyagaye cherez shid Bolgariyi pivden pivostrova Peloponnes i dali na zahid do centralnoyi Ispaniyi ta Portugaliyi Poza materikovoyu Yevropoyu zozulki buzinovi znajdeni na ostrovah Korsika ta Siciliya Azijska chastina yihnogo arealu obmezhena pivostrovom Mala Aziya Kavkazom i pivdennim uzberezhzhyam Kaspijskogo morya Pivdennishe ciyeyi liniyi vid znajdenij lishe v Livani Povidomlennya pro znahidki cogo vidu u Krimu Turechchini Litvi Latviyi Bilorusi na Sardiniyi i v Pivnichnij Africi potrebuyut dodatkovoyi perevirki oskilki velika imovirnist sho pid zozulkami buzinovimi v cih vipadkah mogli pomilkovo opisati shozhi na nih zozulki rimski EkologiyaTipove oselishe vidu v Shvejcarskih Alpah Na rivninah zozulki buzinovi tyazhiyut do luk sho rozvinulis na misci lisiv prichomu mozhut traplyatisya yak na zaplavnih tak i na suhodilnih U gorah zrostayut u roslinnih ugrupovannyah shirokogo diapazonu ale takozh viddayut perevagu vidkritim dilyankam sho zalishilis pislya virubuvannya bukovih chi yalinovih lisiv Z mensh vidkritih biotopiv cej vid mozhe zajmati galyavini chagarnikovi zarosti rozridzheni shirokolistyani chi hvojni lisi Vishe lisovogo poyasu vin zrostaye na subalpijskih ta alpijskih lukah U Finlyandiyi zozulki buzinovi znahodili takozh na bolotah i pasovishah Zagalom visotnij diapazon cogo vidu skladaye vid 0 do 2600 m nad rivnem morya odnak v riznih regionah vin mozhe buti vuzhchim napriklad v Ukrayinskih Karpatah zozulki buzinovi rostut na visoti ne bilshe nizh 1200 m Roslina morozostijka svitlolyubna hocha vitrimuye slabke zatinennya do zvolozhenosti gruntiv nevibagliva mozhe rosti yak na zabolochenih tak i na pomirno suhih Chasto povodit sebe yak kalcefil Na rivninah viddaye perevagu dilyankam iz dernovo pidzolistimi gruntami sho mayut kislu reakciyu pH 5 6 8 U gorah tyazhiye do luzhnih gruntiv pH 7 7 sho rozvinulis na vapnyakovih i kvarcevih porodah Na zahodi Serbiyi vidmicheno zrostannya cogo vidu na gruntah pidstelenih slancyami serpentinom ofiolitichnim melanzhem chetvertinnimi vidkladennyami porfiritami tosho Vinyatok iz ciyeyi zakonomirnosti stanovlyat Ukrayinski Karpati de zozulki buzinovi rostut na girskih kashtanovih gruntah iz pH 4 7 4 9 V oselishah zozulok buzinovih u Franciyi shokvartalna kilkist opadiv kolivalas v mezhah vid 50 250 mm do 1120 1620 mm a dobovi temperaturi zminyuvalis z 8 2 C do 26 2 C Zozulki buzinovi vhodyat do skladu roslinnih ugrupovan soyuziv na rivninah i u gorah V Centralnij Yevropi vidmicheno yihnyu prinalezhnist do fitocenotichnih klasiv ridshe do lisovih ugrupovan klasu U prirodi ciyeyu roslinoyu harchuyutsya blagorodni oleni yaki z yidayut nadzemnu chastinu i diki svini yaki vikopuyut bulbi V zapilenni zozulok buzinovih berut uchast perevazhno dzhmeli zemlyanij lisovij miskij sadovij bogemskij norovij kam yanij mohovij minlivij chervonuvatij Bombus pascuorum Bombus ruderarius dzhmeli zozuli Psithyrus barbutellus Psithyrus vestalis medonosni ta diki odinochni bdzholi zokrema ta U Shveciyi sered vidviduvachiv kvitiv zozulok sho ne berut uchast v zapilenni vidmicheni meteliki Pyrgus malvae i citrinec Biologichnij ciklNadzemna chastina zozulok buzinovih pochinaye vidrostati u pershij dekadi bereznya Odnochasno iz poyavoyu listkiv pid zemleyu vidbuvayetsya formuvannya molodoyi bulbi Povnogo rozvitku listki dosyagayut lishe pid chas cvitinnya chi navit u period plodonoshennya V cej zhe chas vidbuvayetsya postupove zmenshennya u rozmirah i vidmirannya staroyi bulbi Nadzemna chastina roslini takozh vidmiraye dovoli rano naprikinci lita nevdovzi pislya plodonoshennya Rozmnozhuyetsya cej vid lishe nasinnyam Zdatnist roslini do cvitinnya viznachayetsya skladnim poyednannyam vnutrishnih i zovnishnih chinnikiv Osobini z 1 2 listkami slid vvazhati yuvenilnimi voni nikoli ne cvitut Pershe cvitinnya vidbuvayetsya koli roslina maye 3 4 listki ale ne zavzhdi vono povtoryuyetsya nastupnogo roku Stabilne cvitinnya sposterigali v osobin iz ne mensh nizh 5 listkami Trivali sposterezhennya v riznih krayinah pokazali sho 35 49 kvituchih roslin nastupnogo roku ne cvitut Taka nestabilnist mozhe buti obumovlena tim sho listkovi j kvitkovi brunki zakladayutsya u zozulok buzinovih zadovgo do rozvitku listya i sucvit Inkoli mizh zakladennyam brunki i poyavoyu listka nad zemleyu prohodilo 2 3 roki a sucvittya rozvivalis cherez 5 rokiv pislya zakladennya kvitkovih brunok U riznih chastinah arealu cvitinnya trivaye z seredini kvitnya do pochatku lipnya Tak u Pivdennij i Centralnij Yevropi francuzkomu Elzasi vono rozpochinayetsya u kvitni v subalpijskih regionah i Fennoskandiyi vidbuvayetsya u travni chervni a u verhnomu poyasi Apennin ta Alp jogo mozhna sposterigati lishe na pochatku lipnya V Ukrayini cvitinnya vidbuvayetsya na rivninah u kvitni travni a v gorah u chervni Hocha cya roslina majzhe ne vidilyaye nektaru ale komahi ohoche vidviduyut yiyi plutayuchi z inshimi medonosami persh za vse z privablivoyu dlya zapilyuvachiv buzinoyu Z chasom bdzholi navchayutsya unikati omanlivu orhideyu ale do toyi miti vzhe vstigayut zapiliti yiyi kviti Pershe poyasnennya takogo fenomenu polyagalo v tomu sho nayavnist u cogo vidu riznokolorovih osobin z yavilasya yak evolyucijne pristosuvannya dlya togo shob utrudniti bdzholam navchannya Yakbi zozulki buzinovi mali kvitki odnogo koloru bdzholi shvidko navchilisya b yih vidriznyati vid korisnih medonosiv a nayavnist dvoh tipiv zabarvlennya upovilnyuvala b poyavu negativnogo umovnogo refleksu Odnak zgodom cya gipoteza bula sprostovana Natomist doslidzhennya viyavili zalezhnist mizh rezultativnistyu zapilennya zozulok buzinovih i nayavnistyu poblizu inshih roslin shozhih koloriv Napriklad pri zrostanni poblizu zozulok fialok zapilyuvachi chastishe vidviduvali temni sucvittya Popri taki hitroshi prirodna urozhajnist cogo vidu nizka Za odin vizit komahi vidviduyut yak pravilo 1 2 kvitki u sucvitti a pilok roznosyat v serednomu na vidstan 1 23 m Plodonosyat zozulki buzinovi u travni lipni Nasinnya dostigaye cherez 1 5 misyaci pislya cvitinnya a visipayetsya za kilka spekotnih dniv Hocha cyu orhideyu vidnosyat do alogamnih perehresnozapilnih vidiv odnak 84 97 nasinin zav yazuyutsya vnaslidok samozapilennya Ce odna z prichin nizkogo koeficiyentu vidtvorennya oskilki samozapilne nasinnya zaznaye inbridingovoyi depresiyi Yak i bagato inshih orhidej cej vid viriznyaye nadzvichajno malij rozmir zarodka Vin skladayetsya lishe z nevelichkoyi grupi nediferencijovanih klitin ne mistit endospermu a tomu ne zdaten vdovolniti potrebi parostka u pozhivnih rechovinah Cherez ce dlya uspishnogo prorostannya nasinnya zozulok buzinovih maye buti obov yazkovo zarazhene simbiotichnim gribom Same cherez endotrofnu mikorizu utvorenu gribom do parostka nadhodyat neobhidni mineralni rechovini Najchastishe simbiontami zozulok buzinovih vistupayut gribi z rodini ridshe predstavniki rodini Ceratobasidiaceae abo ryadu Znachennya i status viduV minulomu bulbi zozulok buzinovih vikoristovuvali dlya zagotivli salepu Dlya cogo yih vikopuvali zazvichaj tilki molodu bulbu sushili i peretirali na poroshok yakim zavaryuvali moloko chi vodu Iz takoyu domishkoyu napij stavav gustim i pozhivnim jogo zastosovuvali dlya likuvannya kishkovo shlunkovih zahvoryuvan yak zagalnozmicnyuyuchij zasib j afrodiziak Z drugoyi polovini XX stolittya koli prirodni populyaciyi cogo vidu znachno skorotilis vin vtrativ svoye promislove znachennya Okrim likarskogo i harchovogo vikoristannya cya roslina vidoma svoyimi dekorativnimi yakostyami odnak u kulturi vona traplyayetsya ridko i ye nestijkoyu sho pov yazano zi skladnostyami viroshuvannya usih mikoriznih orhidej Popri znachne geografichne ohoplennya cej vid ne nalezhit do rozpovsyudzhenih roslin Navit v tipovih dlya nogo regionah vin poshirenij nerivnomirno Tak zozulki buzinovi duzhe nechiselni na pivnochi Alp prirodnim chinom yih nebagato i na kordonah arealu zokrema v Ukrayini ta Rosiyi Z oglyadu na ce vid zanesenij do Dodatku II Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES V Ukrayini vin vklyuchenij do nacionalnoyi Chervonoyi knigi v statusi vrazlivij Ohoronu zozulok buzinovih zdijsnyuyut Karpatskij biosfernij zapovidnik Karpatskij Uzhanskij Vizhnickij nacionalni prirodni parki a takozh nacionalnij prirodnij park Skolivski Beskidi Zozulki buzinovi vzyati pid ohoronu u Finlyandiyi Estoniyi Polshi Chehiyi Slovachchini Rosiyi prichomu v ostannij krayini voni vhodyat yak do zagalnoderzhavnoyi tak i do Chervonih knig dvoh administrativnih odinic Bryanskoyi oblasti ta Chuvaskoyi Respubliki V oboh krayah roslini zaznachenogo vidu ne bachili ostanni 30 40 rokiv cherez sho miscevi oseredki zrostannya slid vvazhati vtrachenimi V Polshi stan yihnih populyacij spochatku viznachenij yak vrazlivij u 2016 roci zminenij na zagrozlivij U Nimechchini pid ohoronu vzyati usi orhideyi vklyuchno iz zozulkami buzinovimi U Franciyi voni ohoronyayutsya lishe v dvoh regionah Elzasi j Burgundiyi Golovnimi zagrozami dlya ciyeyi roslini ye pryame vinishennya ta degradaciya seredovisha osobliva taka sho vplivaye na yakist gruntu Vinishennya roslin vidbuvayetsya pri zagotivli salepu zbiranni buketiv pid chas sinokosiv Degradaciyu gruntiv sprichinyuyut nadmirne vipasannya hudobi pozhezhi vitoptuvannya v rekreacijnih zonah V okremih vipadkah negativnij vpliv mozhe mati vidnovlennya prirodnoyi roslinnosti na antropogenno zminenih dilyankah napriklad zarostannya lukiv chagarnikami i derevami abo vinishennya dikimi svinyami Dlya pidtrimannya visokoyi shilnosti populyacij zozulok buzinovih specialisti radyat dotrimuvatis tradicijnih sposobiv zemlekoristuvannya iz deyakimi zauvazhennyami Tak dlya pidtrimannya optimalnoyi rozridzhennosti trav yanogo pokrivu na lukah vazhlivo periodichno vipasati na nih dribnu hudobu bazhano v drugij polovini lita korisna j oshadliva zagotivlya sina yaku treba provoditi pislya zavershennya plodonoshennya TaksonomiyaTaksonomichno zozulki buzinovi nalezhat do sekciyi Sambucinae Parl Smoljan v yaku takozh vhodyat pidvidi zozulok rimskih ssp romana georgica guimaraesii i Pripuskayut sho ostanni dva vidi genetichno pohodyat vid pershih dvoh oskilki voni ye tetraployidom i triployidom U prirodi vidomi gibridi zozulok buzinovih iz zozulincyami blidim provansalskim cholovichim plodorizhkami bloshichnoyu i salepovoyu hocha deyaki z cih povidomlen potrebuyut dodtakovogo pidtverdzhennya Gibridi z nastupnimi orhideyami opisani yak samostijni vidi iz Dactylorhiza sambucina Gymnadenia conopsea Dactylodenia zollikoferi iz zozulkami Fuksa Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza fuchsii Dactylorhiza influenza Sennholz Soo iz zozulkami m yaso chervonimi Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza incarnata Dactylorhiza guillaumeae C Bernard iz zozulkami plyamistimi Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza maculata Dactylorhiza altobracensis Coste amp Soulie Soo iz zozulkami rimskimi Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza romana Dactylorhiza rombucina Cif amp Giacom iz zozulkami travnevimi Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza majalis Dactylorhiza ruppertii M Schulze Borsos amp Soo iz lyubkoyu dvolistoyu Dactylorhiza sambucina Platanthera bifolia Dactylanthera fournieri z yazichkom zelenim Dactylorhiza sambucina Coeloglossum viride Dactylorhiza viridis Dactylorhiza erdingeri A Kern B Bock Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza kalopissii Dactylorhiza metsowonensis B Baumann amp H Baumann Dactylorhiza sambucina Dactylorhiza vermeuleniana Dactylorhiza gabretana A Fuchs Soo V mezhah cogo vidu oficijno viznani nastupni pidvidi formi i variyeteti Dactylorhiza sambucina subsp cantabrica H A Pedersen Kreutz Dactylorhiza sambucina f chusae C E Hermos Dactylorhiza sambucina subsp georgica Klinge H Sund Dactylorhiza sambucina var hungarica Soo Soo Dactylorhiza sambucina f hybrida W Zimm Kumpel Dactylorhiza sambucina var hybrida W Zimm Peitz Dactylorhiza sambucina var laurentina R Bolos ex Vayr Soo Dactylorhiza sambucina subsp laurentina R Bolos ex Vayr Malag Dactylorhiza sambucina subsp pseudosambucina Ten H Sund Dactylorhiza sambucina f robusta Neuman Soo Dactylorhiza sambucina subsp romana Sebast Bornm Dactylorhiza sambucina f rubra Winterl Hyl Dactylorhiza sambucina f rubrobracteata Harz ex Schltdl Langeth amp Schenk Soo Dactylorhiza sambucina subsp siciliensis Klinge H Sund Dactylorhiza sambucina f zimmermannii A Camus P Delforge Okrim vishenavedenih subtaksoniv dlya zozulok buzinovih isnuyut taki sinonimichni nazvi Dactylorchis sambucina L Verm Dactylorhiza fasciculata Tineo H Baumann amp Kunkele Dactylorhiza fasciculata Tineo Aver Dactylorhiza latifolia f rubra Winterl D Tyteca amp Gathoye Orchis fasciculata Tineo Orchis incarnata Willd nedijsnij Orchis incarnata var sambucina L Lapeyr ex Bubani Orchis laurentina R Bolos ex Vayr Orchis lutea Dulac Orchis pallens Moritzi Orchis pseudosambucina var fasciculata Tineo Nyman Orchis saccata Rchb nedijsnij Orchis salina Fronius Orchis sambucina L Orchis sambucina f barlae Rouy Orchis sambucina f bracteata M Schulze Orchis sambucina var bracteata M Schulze Harz Orchis sambucina f hungarica Soo Orchis sambucina var hungarica Soo A Camus Orchis sambucina var incarnata Gaudin Orchis sambucina f lanceolata W Zimm Orchis sambucina f laurentina R Bolos ex Vayr Soo Orchis sambucina f obovata W Zimm Orchis sambucina var purpurascens R Hinterh amp J Hinterh Orchis sambucina var purpurea W D J Koch Orchis sambucina f purpurea W D J Koch Neuman Orchis sambucina var robusta Neuman Orchis sambucina var rubra Winterl Orchis sambucina f rubrobracteata Harz ex Schltdl Langeth amp Schenk Orchis sambucina f tripartita A Fuchs Orchis schleicheri SweetDiv takozhSpisok vidiv rodu zozulkiLiteraturaN Mshanecka Palchatokorinnik Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 19 Chopik V I Sherbak N N Ardamackaya T B Zhezherin V P Korneev A P Krizhanovskij V I Lysenko V I Movchan Yu V Nekrutenko Yu P Redkie i ischezayushie rasteniya i zhivotnye Ukrainy Spravochnik K M Sytnik Kiev Naukova dumka 1988 S 65 ISBN 5 12 001143 8 ros DzherelaDactylorhiza sambucina Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Chervona kniga Ukrayini Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 Krasnaya kniga Rosijskoj Federacii rasteniya i griby 1 sichnya 2022 u Wayback Machine pod red Trutneva Yu P M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2008 S 369 370 ros Sajt MSOP Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 angl Jersakova J et al Biological flora of Central Europe Dactylorhiza sambucina L Soo 26 chervnya 2018 u Wayback Machine Perspectives in Plant Ecology Evolution and Systematics 2015 17 S 318 329 angl Dactylorhiza sambucina L Soo zozulki buzinovi Sajt Botanika Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 angl Enciklopediya zhittya Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 angl Dovidnik nazv roslin Ukrayini Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 25 chervnya 2018 Krasnaya kniga Bryanskoj oblasti 26 chervnya 2018 u Wayback Machine pod red A D Bulohova N N Panasenko Yu A Semenishenkova E F Sitnikovoj Bryansk RIO BGU 2016 S 170 ros Oberdorfer E Pflanzensoziologische Exkursionsflora fur Deutschland und angrenzende Gebiete Eugen Ulmer Stuttgart Hohenheim 2001 S 284 nim Zozulki buzinovi NatureGate Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2018 angl Krasnaya kniga Chuvashskoj Respubliki v 2 t pod red Ivanova L N Cheboksary RGUP IPK Chuvashiya 2001 Tom 1 Rasteniya i griby S 167 ros The Plant List Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 25 chervnya 2018 angl The Plant List Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 25 chervnya 2018 angl