Оранг-лаути — група народів, що невеличкими групами живуть у різних районах Південно-Східної Азії: вздовж андаманського узбережжя М'янми й Таїланду, на берегах Малаккської протоки, на островах Ріау, поблизу островів Калімантан та Сулавесі, на півдні Філіппін та на деяких із Молуккських та Малих Зондських островів. Їх об'єднує те, що в минулому всі вони всі були морськими кочівниками, жили в човнах й займалися риболовлею та збиранням морських продуктів. Тепер більшість оранг-лаутів осіла на узбережжі, але їхнє життя й досі тісно пов'язане з морем.
Оранг-лаути Orang laut | |
---|---|
Самоназва | індонез. suku Laut |
Кількість | 424 тис. осіб |
Ареал | Індонезія, Малайзія, Сінгапур, М'янма, Таїланд, Філіппіни |
Раса | південні монголоїди |
Релігія | анімістичні вірування мусульмани |
Термінологія
Малайський термін оранг-лаут (малай. Orang Laut) буквально означає «морські люди», «морський народ». Назва може застосовуватись до будь-яких людей малайського походження, що розселені на прибережних островах, живуть і подорожують морем у своїх човнах. У літературі зустрічаються й інші назви, зокрема: морські цигани (англ. Sea Gypsies), морські джакуни (англ. Sea Jakun), морський народ (англ. Sea Folk, англ. Sea People), морські мисливці-збирачі (англ. Sea Hunters and Gatherers), люди моря (англ. People of the Sea), морські племена (англ. Sea Tribes), морські кочівники (англ. Sea Nomads), люди в човнах (англ. Boat People). В Таїланді їх називають чаоле («морський народ») або чаонам («водяний народ»), в деяких районах Індонезії — оранг-перагу або суку-сампан («люди в човнах»).
Хоча термін «оранг-лаути» передбачає певну однорідність групи людей, загалом це є штучне поєднання. Фактично існують окремі народи, які сильно відрізняються за мовою, традиціями, політичною організацією тощо. Вони об'єднані лише своїм способом життя, що пов'язаний із морем, і це робить їх унікальними в порівнянні з їхніми сусідами на суходолі. Попри те, що майже скрізь оранг-лаути відмовляються від життя в човнах і тепер ставлять свої села на твердій землі, і, на перший погляд, їх не завжди легко відрізнити від прибережних сусідів, вони зберігають свою унікальність з власними нормами життя й традиціями. Через суттєві культурні відмінності мешканці суходолу часто дивляться на оранг-лаутів з певною зневагою.
В широкому сенсі термін «оранг-лаути» об'єднує кілька окремих етнічних груп: мокени на архіпелазі [en] (М'єй) біля узбережжя М'янми та в сусідніх районах Таїланду, урак-лавої на островах, розташованих уздовж західного узбережжя Таїланду, власне оранг-лаути між Малаккською протокою та островом Калімантан, баджо (сама) на півночі Калімантану, на півдні Філіппін та островах Східної Індонезії. Найбільшою серед них групою є баджо. Локально оранг-лаути відомі також під багатьма іншими назвами.
Оранг-лаути островів Ріау
Оранг-лаути | |
---|---|
Сім'я оранг-лаутів у своїй хаті-човні (бл. 1914–1921). | |
Самоназва | Orang Laut |
Кількість | бл. 5000 |
Ареал | Індонезія (острови Ріау) |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до | селетари, канаки, малайці, дуани, урак-лавої, мокени, баджо |
Мова | діалекти малайської мови |
Релігія | народна релігія, іслам, християнство |
У вузькому розумінні термін оранг-лаути (індонез. Orang Suku Laut, «племена морських людей») охоплює багато дрібних племен та груп, що населяють або населяли острови в архіпелазі Ріау-Лінга, а також острови Туджу, узбережжя та прибережні острови східної Суматри, південь Малайського півострова та узбережжя Сінгапуру. Більшість цих територій входить до складу Республіки Індонезія.
Райони розселення оранг-лаутів водночас є історичним і культурним центром так званого Малайського світу. Власне й самі вони є частиною Малайського світу, в Індонезії племена оранг-лаутів уважаються частиною малайців. У той же час через свій кочовий спосіб життя вони зараховуються до категорії ізольованих народів (індонез. suku-suku terasing). Уважається, що ці відсталі народи існують за рамками основного суспільства, вони не в змозі користуватися плодами національного розвитку й не сприяють прогресу нації та держави. Тому індонезійський уряд проводить щодо них політику, спрямовану на примусову інтеграцію в розвинену та сучасну індонезійську націю.
Місцеві малайці та представники індонезійського уряду описують оранг-лаутів як надзвичайно відсталих, нерозумних, дуже брудних і зовні жахливих людей з кривими ногами, темним обличчям, закрученим волоссям та лускатою шкірою. Вони не хочуть жити в хатах, вони народжуються, сплять, їдять в своїх човнах, підкоряються виклику природи й не мають жодного почуття сорому. Їхній повсякденний принцип — тільки їсти й пити. Насправді такий образ оранг-лаутів не відповідає дійсності. Немає жодних доказів того, що оранг-лаути кривоногі або мають лускату шкіру. Їхнє волосся варіює від хвилястого до абсолютно прямого. Вони, як правило, мають однакові зріст і вагу з іншими мешканцями островів, в середньому приблизно 1,6 метра та 60 кілограмів. Вони також однаково гарні. Деякі навіть мають домішок китайської крові через мішані шлюби.
Упродовж століть море та прибережні райони були життєвим простором і домівкою оранг-лаутів. Але вони більше не перебувають в центрі Малайського світу, їхній спосіб життя продовжує згасати. Індонезійська, малайзійська та сінгапурська влади, намагаючись управляти кочовим населенням, переводять оранг-лаутів на осілий спосіб життя в постійних поселеннях. Зовнішній тиск веде до соціальної асиміляції, порушення територіальних прав, зміни вірувань та культурної ідентичності оранг-лаутів. Є групи, які покинули традиційний спосіб життя й асимілювалися в ширше суспільство, проте більшість все ще зберігає свою етнічну незалежність.
Розселення
Сьогодні оранг-лаути розкидані по всьому архіпелагу Ріау-Лінга, вони живуть також на східному узбережжі Суматри та на великих островах Банка й Белітунг, розташованих на схід від Суматри та на південь від островів Лінга. До недавнього часу окремі групи оранг-лаутів мешкали уздовж північного узбережжя Сінгапуру, але тепер вони майже повністю асимільовані малайцями. Зберігаються окремі групи оранг-лаутів на південному узбережжі Малайського півострова, в межах малайзійського штату Джохор (селетари, канаки). Вони не підтримують зв'язків з індонезійськими оранг-лаутами, мають статус корінних народів (оранг-аслі) Півострівної Малайзії й фактично є окремими мікроетносами.
Оранг-лаути подорожують архіпелагом Ріау, який включає понад 3200 островів, розташованих від центральної частини східного узбережжя Суматри до Південно-Китайського моря. Деякі групи осіли на суходолі й живуть у хатинках, спеціально зведених для них державою вздовж узбережжя. Але періодично оранг-лаути знову сідають в свої сампани (човни) й вирушають усією сім'єю на промисли. Така подорож може тривати від однієї ночі до декількох місяців.
Острови Ріау є однією з провінцій Індонезії, вона приблизно відповідає території колишнього малайського султанату Ріау-Лінга. Ця область розташована поблизу екватора. Гарна й волога погода переважає протягом усього року. Температура протягом дня становить від 28 °C до 38 °C. Уночі буває трохи прохолодніше: 25-30 °C. Оранг-лаути поділяють рік на 4 сезони: північних вітрів (жовтень-січень), східних вітрів (лютий-травень), південних вітрів (червень-серпень) і західних вітрів (вересень). Мусони починаються наприкінці року, а сильні дощі продовжують іти протягом січня. Решту року, як правило, клімат сухий з періодичними опадами. Температура зростає в найгарячіший період, що триває з травня по серпень.
Не всі острови населені, не всі мають назви на карті. Це складне й заплутане місце для новачка. Місцеві жителі мають свої назви для цих островів. Іноді місце розташування та назви можуть відрізнятися між картами та свідченнями місцевих жителів. Поки люди не знайомі з цією територією, тут можна легко заблукати. Більшість островів не мають регулярного транспортного сполучення. Дістатися до них можна лише приватними риболовецькими човнами.
Населення островів складається з різних етнічних груп, що належать до різних релігійних конфесій. Більшість становлять малайці, крім них тут живуть яванці, китайці, бавеанці, мінангкабау, бутонці, буги, флоресці та інші вихідці з різних районів Індонезії. За віросповіданням переважають мусульмани, є також буддисти (етнічні китайці), християни. Тубільні групи оранг-лаутів становлять незначну меншість населення.
Чисельність
У середині 1990-х років, за оцінками, налічувалось близько 5000 оранг-лаутів, це близько 1 % від загальної чисельності населення островів Ріау.
Загалом доступно дуже мало статистичних даних про чисельність оранг-лаутів. Так за даними DBMT (індонез. Direktorat Bina Masyarakat Terasing, підрозділ Соціального департаменту Індонезії) чисельність оранг-лаутів 1990 року становила 5402 особи, а 1994/95 року — 7179 осіб. Дані цієї установи за 1990 рік включали ще 3872 куала-лаути, а в 1994/95 році вони вже окремо не значились, можливо, були включені до складу оранг-лаутів. Соціальний Офіс (індонез. Kantor Sosial) в Танджунгпінанзі, адміністративному центрі островів Ріау, оцінив чисельність оранг-лаутів у 1993 році у 1757 чоловіків та 1652 жінки: разом 3409 осіб).
Ці цифри дуже суперечливі з кількох причин. Оранг-лаути постійно рухаються, а слабка система реєстрації народжень і смертей обумовлює неточності у визначенні їхньої чисельності. Фактично, не всі райони, де проживають оранг-лаути, навіть відомі урядовцям. Крім того, урядові чиновники вважають їх відсталими людьми, які є джерелом незручності для сучасної держави, а отже й навмисне занижують показники їхньої чисельності. Тому залишається невизначеним, скільки ж насправді сьогодні існує оранг-лаутів.
Племінний поділ
Часто оранг-лаутів сприймають як один народ, але це не так. Вони складаються з безлічі пов'язаних і непов'язаних між собою локальних родових груп, які називають суку (індонез. Suku): мантанги (Orang Mantang, Suku Mantang), тамбуси (Orang Tambus, Suku Tambus), галанги (Orang Galang, Suku Galang), бароки (Orang Barok, Suku Barok), мапори (Orang Mapor, Suku Mapor) та багато інших. Інвентаризація всіх племен оранг-лаутів ніколи не була зроблена. Списки, складені різними авторами, різняться між собою. Об'єднання даних всіх джерел для створення повної картини всіх груп є нелегким завданням. Воно ускладнюється тим, що час від часу деякі групи змінювали місця свого проживання або модифікувалися. Багато їх вже асимілювалося в малайському суспільстві. Цей процес тривав століттями, й сьогодні етнографи зіштовхується з великим сузір'ям груп, розкиданих по всьому архіпелагу, які буває важко ідентифікувати. Неможливо скласти повний перелік груп оранг-лаутів й на підставі інформації, отриманої від них самих. Кожна з груп пропонує свій список, і ці списки не відповідають, навіть суперечать, один одному. Крім того, вияв ідентичності в оранг-лаутів зазвичай носить ситуативний характер. Частіше вони ідентифікують себе за певною територією, а не пов'язують з якимось народом чи племінною групою; часто люди можуть використовувати водночас кілька етнонімів. Дається взнаки й конкуренція груп у своїх ідентифікаційних претензіях.
Список складений Синтією Чоу (англ. Cynthia Chou) нараховує сорок п'ять різних територіальних угрупувань оранг-лаутів в межах архіпелагу Ріау, які, мабуть, все ще існують.
Ідентифікація оранг-лаутів зі своєю групою-кланом (суку) є дуже сильною. Дві групи можуть проживати зовсім поруч, але чітко усвідомлювати свою окремішність і всіляко підкреслювати її. Традиційних ієрархічних структур феодальної держави більше не існує, але кожна група намагається приєднатися до більш престижного суку й всіляко підкреслює свою перевагу над сусідами (іншими суку). «Чистота» є критерієм для зведення групових кордонів. Оранг-лаути зберігають свою генеалогію через усну традицію. При цьому генетично споріднені групи можуть займати різні острови та пристані по всьому архіпелагу.
Мова
Оранг-лаути мають власну «мову моря» (малай. Bahasa Laut) або «мову народів моря» (малай. Bahasa Orang Laut) й пишаються цим. Кожна група (суку) часто має власний діалект. У конкретному регіоні оранг-лаути можуть користуватися місцевим діалектом, наприклад, галанзькою мовою (малай. Bahasa Galang) на островах Телук-Ніпа та Нанга, розташованих біля більшого острова Галанг. Наскільки носії цих діалектів розуміють один одного, залежить від стосунків між окремими групами. Групи-конкуренти часто заявляють, що не розуміють мови один одного.
Ґрунтовні дослідження мови оранг-лаутів відсутні. Більшість дослідників уважає її тісно пов'язаною з ріау-малайською мовою (англ. Riau Malay), розмовним діалектом, що ліг в основу літературних малайської та індонезійської мов. Загалом у мовах, якими говорять оранг-лаути, немає якихось екзотичних утворень, вони досить добре вписуються в рамки більш широкої мережі малайських діалектів регіону. Проте часто підкреслюється й наявність суттєвих відмінностей. Все врешті впирається у відсутність адекватних досліджень.
Місцеві малайці сприймають мову оранг-лаутів як незрозумілу, іншу мову (малай. Bahasa lain). Проте це сприйняття значною мірою пов'язане з престижем дотримання чистоти власної справжньої малайської мови (малай. Bahasa Melayu). Вміння оранг-лаутів говорити малайською вони розглядають як крок у напрямку стати чистими малайцями.
В архіпелазі Ріау розмовна мова часто є мішаниною різних мов та діалектів. Поєднання індонезійської (індонез. Bahasa Indonesia) та малайської мов, є найпоширенішим. Ці дві мови лінгвістично тісно пов'язані між собою, відмінності між ними носять політичний характер: одна з них є національною мовою Республіки Індонезія, інша — мовою більш широкого малайського світу, що поширюється далеко за межі країни. Малайською розмовляють малайці в Сінгапурі, Малайзії та Брунеї. Багато оранг-лаутів володіє обома цими мовами.
Ріау-малайська мова (малайська з місцевими особливостями) широко використовується в Ріау. Розрізняють 2 її основні діалекти: діалект архіпелагу Ріау (поділяється на 18 субдіалектів) та материковий діалект Суматри (поділяється на 13 субдіалектів).
Рухливість оранг-лаутів породжує контакти з іншими етнічними спільнотами, що дозволяє багатьом із них стати справді багатомовними. Зазвичай вони використовують суміш ріау-малайської, мови оранг-лаутів та місцевих діалектів китайської мови, переважно південноміньського. У конкретній ситуації їхня мова часто становить поєднання й комбінацію різних мов і діалектів. Оскільки кожен суку займає певну територію, його члени часто говорять загальною для цієї території говіркою. Деякі з оранг-лаутів завдяки своїм тісним стосункам з китайськими посередниками також вільно володіють китайською мовою.
Релігія
Хоча частина оранг-лаутів вважається мусульманами або християнами, більшість залишається прибічниками традиційних анімістичних вірувань. Вірування і переконання оранг-лаутів тісно пов'язані з природним середовищем, яке вони сприймають як живий організм, населений численними духами. Існують духи моря (hantu laut) та духи землі (hantu darat). Raja Hantu Laut (Цар духів моря) панує над усім морським світом, а ще є жіночий дух моря, «мати» всього, що є в морі. Ця пара має своїх послідовників (anak buah, духи-діти). Серед останніх не існує ієрархії. Стосунки між духами подібні до людських, діти постійно граються й бешкетують, можуть викликати біду.
Духи, за уявами оранг-лаутів, безсмертні, вони мають нестійкий характер, можуть мати чоловічу або жіночу стать, бути старими або молодими, можуть мати людську або тваринну подобу, бути гарними, білими, з червоними очима, з довгим волоссям та зубами, лютими, сердитими тощо, можуть бути видимими (у вигляді привидів) або невидимими. Якщо людині пощастить, вона може випадково зустріти морського духа й матиме можливість висловити йому своє прохання. Деякі духи можуть відчувати потяг до людей певної статі, яких вони іноді намагаються викрасти. Для інших духів, пов'язаних із природними явищами, такими як веселка або грім і блискавка, стать не має значення.
Оранг-лаути вважають, що землі та морські території належать духам і керуються ними. Якщо хтось навмисно чи ненавмисно потурбує духів, ті будуть розгнівані, й злочинець буде суворо покараний, можливо, навіть і смертю. Для підтримання гармонії в світі потрібно мати добрі стосунки з духами, шанувати їх. Особливо шанують духів моря, з чим пов'язано безліч заборон.
Оранг-лаути не відчувають межі між релігією та економікою. Виходячи в море рибалити, вони вважають за необхідне встановити духовний зв'язок з морським світом, з духами, які керують відповідними територіями. Успіх експедиції залежить від примх володарів морського світу. Здобич не може бути просто зібрана, зловлена або вбита, на все має бути дозвіл місцевих духів. Оранг-лаути вважають, що їхня безпека та успіх будь-якої діяльності на морі цілковито залежать від морських духів. Гарний улов риби може бути отриманий лише завдяки допомозі морських духів. Так само, бідний улов свідчить про те, що духи не бажають виконувати прохання людей.
Морські духи переважно є «злом», але якщо їх добре шанують і «годують» (piara), вони віддячать добром, любитимуть людей і допомагатимуть їм. Оранг-лаути не можуть безпосередньо спілкуватися з духами, тому вдаються до заклинань. Вони вважають, що отриманий улов повністю залежить від дотримання встановлених ритуальних заходів. Перш, ніж вирушити у море, завжди запитують дозволу в морських духів, просять дати улов, обіцяють годувати їх, задовольняти їхні побажання. Духам приносять жертви («годують»), зазвичай пропонують рис, цигарки, яйця, які просто кидають у воду або ж викладають на скелях, що виступають із води й уважаються домівкою духів. Крім того люди повинні викупатись, щоб повідомити духам запах свого тіла й ті не забрали душі людей. Після кожної успішної риболовлі потрібно знову промовити заклинання й принести жертви духам. Щоб задобрити духів, для них також влаштовують релігійні свята-кендурі (kenduri), під час яких пропонують їм харчі.
Небезпечні ділянки моря уважаються домівкою духів. Люди ставляться до них зі страхом та повагою. Такі місця намагаються уникати, а якщо не виходить, пропливають їх мовчки й не оглядаються назад, щоб не образити духів. Духи землі, як уважають, живуть далі від узбережжя, переважно в лісах. Ці місця також намагаються по можливості оминати. Оранг-лаути вірять, що нехтування чи образа морських духів приводить до фатальних наслідків, обурені духи не лише завдають людям шкоди, а й викрадають душі людей, і тоді ті хворіють і помирають. Духи можуть знищити навіть цілі села. Тому оранг-лаути пропонують морським духам все, що вони просять (про свої бажання духи «сповіщають» людей через сни).
Оранг-лаути мають своїх спеціалістів зі спілкування з духами — дукунів (dukun, шаманів). Дукуни, як правило чоловіки, володіють складними процедурами ворожіння й уважаються фахівцями з використання магії, або, як її тут називають, ілму — знання, отримані зі світу духів. Дукуни не мають монополії на володіння ілму, кожен з оранг-лаутів дізнається про прості методи щоденного використання магії: вони знають заклинання, які підвищують ефект дії лікарських трав, потрібні для умилостивлення духів, передбачаються правилами принесення жертв духам, забезпечують хороший улов, викликають душі предків під час виконання поминальної церемонії тощо. Проте вважається, що магія дукунів є більш ефективною, а їхні здібності спілкуватися з надприродними силами особливими. Бувають випадки, коли громада оранг-лаутів закликає свого дукуна звернутися до духів-охоронців про допомогу для всієї громади. Ще однією категорію людей, що спеціалізуються на використанні магії, є бомо (bomoh, знахарі, цілителі).
Ілму займає центральне місце в житті оранг-лаутів. Вони вважають, що магія контролює кожен аспект існування людини, й застосовують своє ілму в багатьох сферах життя. Оранг-лаути ніколи не говорять, що володіють ілму як необхідним аспектом риболовлі, але свої досягнення та успіхи, здатність отримати хороший улов риби або вполювати більше черепах, крокодилів та інших морських та мангрових тварин вони розглядають як свідчення гарних стосунків з духами та сили свого ілму. Через ілму оранг-лаути встановлюють зв'язок з духами, які контролюють морський світ. Цей зв'язок опосередковано є адопцією духів, вони «годують» їх і піклуються про них, щоб подружитися з духами. Володіння ілму також дозволяє оранг-лаутам діагностувати та лікувати різні хвороби, захищати вагітність та виходити новонародженим, будувати хати, контролювати морський світ і вітри, полювати й збирати продовольчі ресурси в джунглях тощо.
Ілму набувають в ході спеціального навчання, щось на кшталт індивідуальної «шкільної» освіти. Вчителями можуть бути не тільки дукуни, а й будь-хто з батьків, родичів, навіть хтось із іншої громади. Навчання триває кілька місяців і проходить у глибокій таємниці. Ніхто не має підслухати цей процес, щоб не заволодіти ілму з можливістю його використати на шкоду людям або собі. Учень постійно дає клятву не розголошувати набуті знання. Окрім вивчення заклинань слід засвоїти ще умови, за яких вони діють, наприклад, у певний час дня або за певного положення сонця. Заклинання будуть неповними без маніпуляцій з певними матеріальними об'єктами, тільки тоді вони стануть ефективними. Не всім підвладні певні заклинання. Після закінчення навчання учень проходить спеціальний обряд посвячення й лише після цього отримує від учителя право на використання переданого йому ілму. Тільки гідні й готові до цього люди можуть отримати ілму.
Оранг-лаути вихваляються своєю магічною силою, тим, що володіють найпотужнішим ілму. Вони вважають, що, встановлюючи зв'язок із духами, здатні отримувати духовну владу та контроль над іншими людьми, тваринами, подіями, речами та навколишнім середовищем. Оранг-лаути навіть намагаються впливати на духів так, як і на душі людей.
Душу (внутрішню сутність) людини оранг-лаути називають семангат (semangat) і руг (ruh або roh). Другий термін зазвичай використовується, коли йдеться про душі померлих. Люди вважають, що душі руг постійно присутні серед них, з ними «спілкуються» уві сні, а іноді вони з'являються й наяву в образі привида. Термін семангат більш загальний. Коли духи «нападають» на людину, вони не чіпають її фізичну форму (плоть), вони забирають її душу (семангат). Ознаками «втрати душі» є втрата пам'яті, плутанина в мові, нездатність упізнати близьких людей. «Викрадення душі» залишає людину без самоконтролю, робить тіло вразливими для входження до нього злих духів, вона впадає в безумство, може захворіти й навіть померти. З метою запобігання «викраденню» семангат оранг-лаути використовують спеціальні заклинання, які мають заспокоїти або залякати духів.
Оранг-лаути стверджують, що володіння ілму дозволяє їм захоплювати, підкорювати та шкодити внутрішній сутності (семангат) інших людей. Заклинання спрямовані на контроль над душею, вони містять прохання, накази або погрози з метою переконати або примусити внутрішню сутність іншої людини до повного підпорядкування магу. Є любовні заклинання, спрямовані на те, щоб привабити людину, зробити так, щоб та закохалася. Існують заклинання, спрямовані проти ворогів. Вони настільки сильні, що дозволяють керувати людиною, можуть навіть привести її до божевілля й самогубства.
На переконання оранг-лаутів знання та предмети здатні мати спільну ідентичність з їхнім власником, відповідно існує нерозривний зв'язок між ними. Якщо завдати шкоди речі, це зашкодить і її власникові. Стосується це не всіх речей, а лише «усиновлених» (адоптованих). Це може бути човен, рибальське спорядження, хата тощо. Ставлення до адоптованих речей є схожим зі ставленням до людей. Про них піклуються, роблять над ними заклинання, «наділяючи» їх у такий спосіб надприродними силами. Щоб отримати гарний улов риби та врожай морепродуктів, човен «годують» — в його передній та задній частині кладуть рис, горіхи та інші пропозиції. Подібним є ставлення до житла. По закінченні будівництва хати промовляють спеціальні заклинання й у чотирьох верхніх кутах кладуть дарунки: рис, горіхи, яйця. «Годують» також садки, ставлячи в кутах дарунки: зерна чорного, жовтого та червоного рису. Такий садок, на їхні переконання, сам уб'є зловмисника, який вдереться до нього. Існують різні табу, пов'язані з адоптованими речами. Адоптовані речі можна дарувати або обмінювати лише в межах власної групи, їх не можна віддавати стороннім. Віра в духів, які перебувають в речах, пояснює також той факт, що оранг-лаути з підозрою ставляться до речей, отриманих від представників інших народів або груп. При першій ліпшій нагоді вони намагаються позбавитися їх.
Є ще одна категорія особливих речей — реліквії. Це може бути пасмо волосся, музичний інструмент, місцевий хвилястий кинджал із заточеним з двох боків лезом (керис), морська раковина, особливої форми камінь тощо. Як уважають, реліквії наділені надприродною силою. В цьому й полягає їхня цінність, вважається, що вони захищають людей. Реліквії не обмінюють, навпаки, бережуть і ховають від сторонніх. Ці речі успадковуються членами родини, й таким чином вони встановлюють нерозривний зв'язок між поколіннями. Цінність реліквій з часом постійно зростає; що довше річ перебуває у власності родини, то коштовнішою вона стає, тим більшої магічної сили набуває. Оранг-лаути вірять у надприродні властивості реліквій. Якщо занурити реліквію у воду, вода стає цілющою. Випивши таку воду, можна позбавитись головного болю або болю у спині, нейтралізувати отруту, що потрапила в організм. Купання в такій воді зміцнює шлюб. Оранг-лаути вірять, що морські раковини з відполірованою поверхнею містять потужні магічні сили, які можуть поліпшувати зір; тому вони століттями натирають такі раковини. Існує градація речей за їхньою надприродною силою.
Малайці дорікають оранг-лаутам за невизначеність їхньої релігії, що вони не є прихильниками єдиного Бога, як того вимагає іслам, і все ще вірують у духів. Іслам у регіоні часто асоціюється з належністю до малайської громади, прийняти іслам для оранг-лаутів означає фактично стати малайцем. Мусульманські місіонери намагаються ісламізувати оранг-лаутів. В оранг-лаутських селах будують школи та мечеті. Держава також вимагає від оранг-лаутів прийняти одну з офіційно визнаних у країні релігій, не обов'язково це має бути іслам. Раніше, щоб стати мусульманином, достатньо було заявити про свою віру. Однак в останні роки це дедалі більше стає питанням самосвідомості. Мусульманами в Індонезії бути вигідно через домінуючий статус цієї громади в країні. Бути мусульманином означає стати частиною сучасності, це образ успішної модернізації, тоді як невірні або люди без релігії розглядаються як темні й неосвічені.
Оранг-лаути прийняли певні аспекти малайської ідеології у власну систему соціальної організації, але вони роблять це вибірково. Головною проблемою для них є те, що приймаючи іслам, вони мають відмовитись від свинини. Оранг-лаути усвідомлюють можливість вибору альтернативних релігій, які також визнані державою. Католицизм та протестантизм — це два найпопулярніші альтернативні варіанти віросповідання серед оранг-лаутів. Оранг-лаути-християни відчувають свою причетність до світової релігії, центру, більш потужного, ніж малайці. Є серед них також прибічники китайської релігії.
Особи, що прийняли якусь офіційну релігією певною мірою протистоять решті оранг-лаутів, які визначають всі ці релігії як зло. Однак віросповідання не є етнічним маркером для оранг-лаутів, релігію вони сприймають не дуже серйозно. До одного племені (суку) часто належать прибічники різних релігій.
Історія
Походження та рання історія
Оранг-лаути є корінними жителями островів Ріау. Існує думка, що їхніми предками були племена, що кочували суходолом. Громади, здатні до мореплавства, були зафіксовані в регіоні ще три тисячі років тому. 1500 років тому згадки про морських кочовиків у Південно-Східній Азії з'явилися в китайських та арабських письмових джерелах.
Історично архіпелаг Ріау був важливою ланкою в торгівлі між Індією, Південно-Східною Азією та Китаєм. Ниточка торговельного шляху пролягала тут через численні протоки, цей шлях є небезпечним для кораблів, переповнений підступними мілинами. Оранг-лаути мали незаперечну репутацію експертів-мореплавців, які могли швидко пройти через складний лабіринт вузьких проток між островами. Вони домінували на морі в регіоні та були дуже жорстокими піратами, яких боялися моряки. Рухаючись у своїх вітрильних човнах уздовж узбережжя Суматри, вони мали глибокі знання про східне й західне узбережжя Малайського півострова. Торговці мусили сплачувати оранг-лаутам «мито» за безпечний прохід архіпелагом.
Історично та культурно, архіпелаг Ріау був і залишається важливою частиною Малайського світу (Алам Мелаю, малай. Alam Melayu) з його генеалогічно пов'язаними династіями правителів. Малайська цивілізація постала на морській торгівлі, а оранг-лаути відігравали ключову роль в історії регіону, забезпечуючи дотримання панування над морем. Тому не дивно, що всі відомі в історії малайські держави, від Шривіджаї та Мелаю до Малакки та Джохора, не могли б існувати без своїх вірних підданих — оранг-лаутів. Їхня лояльність визначали підйоми або падіння правителів.
У VII—XI ст. оранг-лаути виконували функції військово-морського флоту Шривіджаї, охороняли судноплавство на підвладних їй територіях, забезпечували контроль над портами. Вони примушували використовувати лише дозволені торгові порти й карали порушників встановленого морського права. Лише кораблі, супроводжувані флотом правителя Шривіджаї, могли прямувати своїм шляхом, інші, що прагнули уникати сплати мита на користь правителя, знищувалися піратами-оранг-лаутами. Екіпаж кораблів-порушників вбивали, а товари конфісковували. Крім того, оранг-лаути збирали важливі для торгівлі морські продукти та виконували інші обов'язки на користь правителя, перебуваючи з ним у відносинах патрон-клієнт. Архівні джерела чітко показують, що саме оранг-лаути зіграли визначальну роль у військових успіхах правителів цієї Шривіджаї. Їхня абсолютна відданість правителю пояснюється вірою в його божественні та надприродні якості.
Оранг-лаути в малайській державі
Особливі стосунки між оранг-лаутами та малайцями припинилися після занепаду Шривіджаї в XI ст. з подальшим встановленням на території Суматри влади яванського Маджапагіту. Вони були відновлені наприкінці XIV ст., коли принц Парамешвара відмовився від посади яванського намісника й проголосив незалежність власної держави, як спадкоємиці Шривіджаї. Зазнавши поразки від армії Маджапагіту, Парамешвара знайшов собі притулок на острові Бінтан, найбільшому з островів Ріау, який перебував під контролем оранг-лаутів. Походження Парамешвари від старої династії Шривіджаї забезпечило йому відданість морських кочівників. Правителька Бінтану урочисто зустріла спадкоємця правителів Шривіджаї й забезпечила його військовою силою. Парамешвара одружився з дочкою правительки, чим ще більше заручився лояльністю оранг-лаутів. Проте Парамешвара не схотів лишатися на Бінтані й шукав нової столиці для своєї держави. Ним став острів Темасек, сучасний Сінгапур. Бінтан протягом 1390-х років лишався союзником Парамешвари. Найперший опис оранг-лаутів, ймовірно, був зроблений в XIV ст. китайським мандрівником Ван Даюанєм (кит. 汪大渊, англ. Wang Dayuan), який описував жителів Темасеку у своїй роботі Daoyi Zhilüe.
Коли яванці вигнали Парамешвару і з Сінгапуру, той знову змушений був тікати, й знову на допомогу прийшли оранг-лаути. За сприяння морських кочівників на Малайському півострові 1398 року була заснована нова малайська держава з центром у місті Малакка, яка й стала центром відродження традицій Шривіджаї. 1400 року Парамешвара прийняв іслам і під ім'ям Іскандар Шах став засновником Малаккського султанату.
Оранг-лаути служили малайським правителям з глибокою відданістю й, відповідно, мали високий статус у державі. Історичні записи свідчать, що вони займали високі позиції при дворі. Зокрема, оранг-лаути отримали найважливішу не-королівську посаду в державі — бендагара (малай. Bendahara). Існувала традиція, коли володарі Малакки одружувалися з дочками бендагари. Найвідоміший адмірал (лаксамана, малай. Laksamana) Малакки Ганг Туа (малай. Hang Tuah) також був оранг-лаутом. Така ситуація забезпечувала лояльність морських кочівників, особливо необхідну в умовах постійної небезпеки Малацці з боку Маджапагіту та тайської Аютаї. Протягом усього XVI та першої третини XVII століття Малайська держава перебувала під тиском постійних зазіхань з боку португальців та ачинців. Проте вона завжди могла спертися на підтримку оранг-лаутів.
Португальці зазнавали великих збитків, коли стикалися зі збройною силою оранг-лаутів, що захищали Малакку та її малайського правителя. В джерелах XVI—XIX ст. оранг-лаути з Малаккської протоки були знані як оранг-селати (малай. Orang Selat) або «люди протоки», а ще Celates або Selates, як називали їх португальці. Європейці сприймали дії оранг-лаутів як піратство й відповідно сформували негативне ставлення до них. Їх вважали низькими й підлими, брудними й неотесаними людьми, язичниками. Насправді ж напади оранг-лаутів ініціювалися й відбувалися за підтримки малайських правителів, вони мали забезпечити стабільну й успішну торговельну діяльність малайських портів. Тому рейдерська діяльність оранг-лаутів вважалася малайцями не тільки законною, але й дуже шанувалася. Оранг-лаути мали відсоток від здобутого, а їхні відважні лідери отримували чини та звання й включалися в офіційну ієрархію малайської влади.
Врешті 1511 року Малакка була захоплена португальцями. Султан Махмуд Шах отримав притулок в оранг-лаутів на острові Бінтан, а згодом зміг відновити малайську державу з центром у Джохорі. Члени владної династії нового султанату були нащадками династії Шривіджаї, й це забезпечувало їм підтримку оранг-лаутів. Таке партнерство обумовило розквіт Джохору в XVII ст. Регіональна й міжнародна торгівля процвітала, особливо в період між 1641 та 1699 роками, головним чином з двох причин, пов'язаних із оранг-лаутами. По-перше, завдяки своїй рейдерській діяльності вони водночас були й постачальнками рабів на продаж. По-друге, як і їхні предки, оранг-лаути охороняли й патрулювали морські шляхи, захищаючи торгівлю малайського султана. Порти під контролем оранг-лаутів процвітали завдяки постійному зростанню торгівлі. Їхня інфраструктура вдосконалювалися, а оранг-лаути захищали від можливих нападів з боку Джамбі та Голландії. Іншою постійною загрозою, з якою стикалися малайські правителі, була влада та вплив оранг-кая (малай. Orang Kaya), малайської шляхти. Ті мали власні військові загони, яким султан міг протиставити армію, складену переважно з оранг-лаутів.
В обмін на послуги та вірність оранг-лаутів малайські правителі надали їм патронат та захист, що узаконило їхні торгові мародерства та набіги. Малайські правителі визнавали річки, протоки й острови на схід від Суматри територіями оранг-лаутів. Оранг-лаути отримали простір та можливість розробляти нові джерела харчування. Союз із султаном також захищав їх від багатьох навколишніх загроз, а саме зазіхань з боку конкуруючих центрів влади, й навіть від власного суперництва між групами.
У султанаті Джохор у XVII ст. оранг-лаути виконували ті ж самі функції, що й у Шривіджаї до XIV ст. Вони належали до шару васалів (малай. Orang Kerahan). Їхні феодальні обов'язки полягали в постачанні правителю цінних продуктів, які були потрібні для міжнародної торгівлі, особливо з Китаєм: трепанги (морські огірки), перли, їстівні водорості, панцир морських черепах бісса, пташині гнізда тощо.
Племена оранг-лаутів у султанаті Джохор-Ріау
У XVI ст., за часів султанату Джохор, зв'язки оранг-лаутів з правителем малайської держави були формалізовані. Вони отримали особливий політичний статус підданих (малай. Rakyat), тому їх називали Orang Rakyat (піддані), Rakyat Johor (піддані Джохору) або Rakyat Laut (морські піддані). Оранг-лаути були звільнені від сплати податків, натомість мали виконувати повинності (малай. Kerahan) на користь правителя. Групи, які були важливими для держави, були реорганізовані в суку (малай. Suku) або племена, структури, подібні до кастових, кожна з яких була пов'язана з покладеними на неї обов'язками. Суку відрізнялися за розміром, статусом та впливом. Статус та влада визначалися розмірами суку та його здатністю зміцнювати політичне й економічне становище султана. Ті, хто приєднався до центрів влади в малайській державі, займали політичні посади. Часто такі суку були також більшими та краще організованими через те, що були пов'язані з великими островами, стратегічно розташованими уздовж головних морських торговельних шляхів. Вони займали вищу позицію та статус серед інших груп, але водночас піддавалися більш жорсткому контролю з боку центральної влади. І навпаки, суку, що жили далі від центрів влади, були нижчими за рангом та статусом, але вони зберігали більшу автономію. Деякі з них навіть не вважалися підданими, і тому були відносно вільними, щоб вести набагато самостійніше життя.
Кожне плем'я займало певну територію. Оранг-лаути завжди жили в морі, вони були поруч, але далеко від палацу султана. Тому, лишаючись корінними народами, вони перебували на політичній периферії держави. Коли оранг-лаути були потрібні, їх запрошували до султана для виконання відповідних робіт. Вони мали забезпечувати особистий комфорт та добробут правителя. Кожного разу, коли група відгукувалась на заклик султана, вона отримувала їжу та подарунки. Ці виняткові стосунки та участь у справах малайського двору призвели до глибокого занурення оранг-лаутів у складний політико-соціальний лад Малайського світу. Це мало значний вплив на їхню ідентичність та спосіб життя.
Трьома групами (суку) з найвищим статусом були далами (Suku Orang Dalam), бінтани (Suku Bintan) та мепари (Suku Mepar). Далами («люди королівського двору», «придворні»), як вважається, стали дворянами при дворі султана Джохору. Бінтани становили ядро оранг-лаутів, вони забезпечували морську силу та процвітання малайської держави ще за династії Шривіджая. Під час верховенства Маджапагіта приблизно в 1400 році вони утворили владний клас островів Ріау. У султанаті Малакка бінтани за свою абсолютну відданість були нагороджені найвищими званнями бендагара (великий візир) та лаксамана (адмірал). Мепари традиційно вважалися нащадками королівської сім'ї Тренгану, вони правили островами Лінгга. Важливу місію з транспортування послів та передачі королівських послань іноземним правителям і сановникам було довірено лише мепарам.
Наступними за престижем трьома групами були галанги (Suku Galang), секанаки (Suku Sekanak) і гелами (Suku Gelam). Галанги серед них стояли найвище, вони мали близькі зв'язки зі шляхетними даламами, коли ті були поселені малайськими султанами на острові Галанг, щоб керувати морськими людьми (оранг-лаутами). Проте, попри близьку взаємодію з аристократами, ієрархічна відстань між галангами та трьома найвищими групами була значною. Галанги були великою групою, яка займала значну територію архіпелагу й незмінно панували над іншими групами. Галанги, за завданням султана, контролювали морську смугу й робили це з такою жорстокістю, що багато західних джерел початку XIX ст. називали їх піратами. Жінкам цієї групи було доручено збирати та готувати морські огірки, галанги також займалися будівництвом човнів.
Крім вже названих груп, до лав армії султана входили буланги (Suku Bulang), посіки (Suku Posik) і суґі (Suku Sugi). Всі ці групи були особливо лояльними до султана й слухняно здійснювали експедиції в інтересах правителя. З числа талановитих і вірних оранг-лаутів призначалися офіцери. Під час війни та миру ладі (Suku Ladi), гелами, секанаки, суґі, клонги (Suku Klong), тронги (Suku Trong), моро (Suku Moro), мантанги (Suku Mantang) і тамбуси (Suku Tambus) служили гребцями для членів родини султана. Окрім служби гребцями, гелами надавали човни, а ладі забезпечували охорону керівників, постачали деревину для будівництва будинків і складів, надавали столярні послуги, рубали дрова для вогнища. Збирання ебенового та алойного дерева було завданням теміангів (Suku Temiang), моро, пекаків (Suku Pekaka) і суґі. Кілька інших груп служили на королівській кухні. Нани (Suku Nan) забезпечували її прісною водою та дровами, касу (Suku Kasu, Suku Selat), тронги, суґі та моро збирали їстівні морські водорості для королівського споживання, буту (Suku Butu) постачали саго.
На дні групової ієрархії перебували племена мантангів і тамбусів. Мантанги стояли трохи вище за тамбусів, хоча їм було призначене низьке завдання з ткання килимків, вони також виконували більш респектабельну роль: працювали ковалями й виготовляли для султана зброю. Тамбуси виконували роботу найнижчого ґатунку: доглядали за мисливськими собаками правителя. Раніше вони також служили султану як гребці, але наприкінці XIX ст. цей обов'язок для них скасували. Тамбуси жили в човнах і не мали постійного житла. Їх вважали за дрібних піратів, яких зневажали всі інші племена (суку) оранг-лаутів.
Окрім забезпечення матеріальними потребами малайського двору, також було визначено кілька груп, які надавали розваги для королівських урочистостей (співи, танці, музика). Селетари (Orang Suku Seletar) все ще пам'ятають, що вони збирали для султана Джохору лісові та мангрові продукти, а також супроводжували його на полюванні.
Система соціального рейтингу, що існувала в малайському суспільстві в період султанату Джохор-Ріау, продовжує пронизувати міжгрупові відносини серед оранг-лаутів й сьогодні. Чистота «малайськості» є критерієм для зведення групових кордонів.
Занепад
Роль оранг-лаутів у малайській історії почала спадати після подій у Джохорі кінця XVII ст. В ході протиборства між різними політичними угрупуваннями було здійснено вбивство малолітнього формального володаря престолу, і владна династія Джохору раптово припинилася. Узурпатор бендагара проголосив себе султаном. Смерть останнього султана підірвала довготривалу віру народу в святість володаря й беззаперечну вірність йому. Значна частина населення султанату, серед них й оранг-лаути, сумнівалася в легітимності нового правителя. Останній знайшов собі підтримку в бугів, вихідців з південного заходу Сулавесі, висококваліфікованих воїнів та моряків.
Таким чином, особливі стосунки між султаном та оранг-лаутами, засновані на історичних та міфологічних зв'язках, обірвалися. Це призвело до децентралізації оранглаутського суспільства, їхні суку стали більш самостійними. Різні групи оранг-лаутів визнавали владу різних малайських лідерів. Це призвело до збільшення непідконтрольного рейдерства, наприклад, оранг-кая тепер могли наймати оранг-лаутів й організовувати власні рейдерські експедиції. Зміцнення політичних та економічних позицій бугів у султанаті Ріау призвело до занепаду оранг-лаутів як військової сили. Навігаційні й бойові навички бугів зробили оранг-лаутів зайвими в очах місцевих володарів.
Вже починаючи із XVI ст. торгівлю й політичну владу в регіоні почали брати під свій контроль європейські колонізатори, водночас відсуваючи на другий план місцевих правителів. Першими були португальці, які захопили Малакку. Наступ Сіаму з півночі змусив султана Джохору перемістити свою столицю на острови Ріау. У XVIII ст. прийшли голландці, за ними британці. Позиції султанату Ріау в регіоні помітно ослабли через голландську присутність. Хоча формально країна лишалася незалежною, діяльність султана перебувала під контролем голландського резидента. Політична ситуація в регіоні змінилася із заснуванням англійцями Сінгапуру в 1819 р., підписанням англо-голландської угоди 1824 р. та поступовим насаджуванням колоніального режиму управління. За угодою 1824 року султанат Ріау втратив частину своєї території та був поділений на британську та голландську зони. Британська сфера впливу охоплювала Малайський півострів, Сінгапур та прилеглі острови, а голландська включала архіпелаг Ріау-Лінга, східну Суматру та острови Туджу. Британський Сінгапур перебрав на себе більшу частину торгівлі, яка раніше йшла через Ріау.
У XIX ст. представники малайського владного класу, які втратили свої посади, вдалися до піратства як прибуткового бізнесу. Силами оранг-лаутів вони здійснювали рейдерські атаки в районі протоки Малакка. Найбільше відзначилися в цьому плані галанги. Англійці та голландці сприймали це як ескалацію піратства, а оранг-лаутів як злочинців, піратів і грабіжників. Таке ставлення мало для оранг-лаутів серйозні наслідки. Спільними зусиллями британці та голландці розпочали антипіратську кампанію. З одного боку, здійснювався тиск на малайських правителів, щоб вони вгамували своїх підданих. З іншого боку, військові судна європейців атакували піратські човни, звинувачених у піратстві оранг-лаутів судили як злочинців за європейськими законами. Врешті, антипіратська кампанія принесла успіх, була забезпечена безпека міжнародної торгівлі, що пролягала через регіон. Якщо раніше саме оранг-лаути забезпечували владу над островами, то тепер британці й англійці зайнялися демаркацією регіону, а влада малайських султанів стала обмежуватись осілим населенням (ракьят, малай. Rakyat).
Оранг-лаути послідовно заперечували правила, встановлені колонізаторами й фактично ніколи не визнавали їхнього суверенітету над Малайським світом. Врешті це спрямувало їх на шлях маргіналізації. В порівнянні з малайцями, жителями суходолу, кочові оранг-лаути розглядалися європейцями як варварські й менш цивілізовані групи населення. Крім піратства, їм закидали відсутність релігії, життя в човнах. Англійці та голландці здійснювали тиск на оранг-лаутів, спрямований на відмову від нецивілізованого кочового способу життя на морі та асиміляцію з осілою та більш прогресивною малайською громадою. Спадщина європейських колонізаторів у формуванні негативного сприйняття оранг-лаутів відчувається в ставленні до них з боку інших громад і в наші дні. За іронією долі, найсуворіший остракізм, з яким сьогодні стикаються оранг-лаути, виходить від малайців, які зобов'язані оранг-лаутам своєю державністю. Поділ між малайцями та оранг-лаутами посилив відмінний спосіб життя двох громад. Оранг-лаути, повернувшись у човни, відійшли від ісламу, релігії, що стала одним із стовпів малайської ідентичності. Між малайською та оранг-лаутськими громадами було посіяне насіння взаємної неприязні й ворожості.
Зі становленням колоніального режиму традиційна організація оранг-лаутів розпалась, вони сформували маргіналізовану та зневажену верству на периферії малайського суспільства. Якщо раніше малайські правителі мали переваги від того, що оранг-лаути були на їхньому боці, то тепер, усвідомлюючи обмеженість підвладної їм територій, вони намагалися включити племінне населення до складу своїх підданих (ракьят). Це привело до швидкої детрибалізації населення. З часом суку оранг-лаутів, які тісно контактували з малайцями, зазнали асиміляції. Сьогодні їхній спосіб життя та звичаї не сильно відрізняються від малайських. Інші суку, які з минулих часів жили далеко від центрів влади, не були асимільовані й досі зберігають свої культурні особливості, залишаючись географічно периферійними та соціально маргінальними групами населення. Після розпаду традиційної структури влади багато груп оранг-лаутів зникло або змінило свої ролі, щоб вижити. Кожна з груп груп адаптувалися по-різному. Наприклад, коли англійці заснували Сінгапур, місцеві каланги (Suku Kallang) успішно знайшли себе як гребці човнів, що перевозили пасажирів між кораблями, які стояли на якорях, та портом. Вони виготовляли також обгортки для цигарок із пальмового листя, здійснювали пасажирські перевезення човнами та збирали деревину. Селати (Suku Selat), які жили в протоках на північ та південь від Сінгапуру й раніше постачали їстівні водорості до двору султана, тепер торгували рибою та фруктами з кораблями, що проходили повз, а також грабували судна, що сідали на мілину. Канаки (Suku Kanaq) переселилися з острова Секанак на Малайський півострів, вони живуть тепер на суходолі й зобов'язані своїм існуванням турботі й патронату султана Джохору.
В незалежній Індонезії
Архіпелаг Ріау-Лінга, основний район розселення оранг-лаутів, був однією з останніх областей, які перейшли під безпосередню владу Нідерландської Ост-Індії. Лише в 1911 році голландці змусили тодішнього султана Ріау-Лінга Абдула Рахмана (Abdul Rahman II) зректися престолу й приєднали землі його держави до своїх володінь у Південно-Східній Азії, що згодом стали Індонезією. Період японської окупації оранг-лаути згадують як найстрашніші й найважчі часи в їхній історії. Такі самі спогади лишилися й у місцевих китайців та малайців. Тоді всі місцеві народи пройшли через страждання. Район Ріау-Лінга мав периферійний статус в складі Нідерландської Ост-Індії, навіть новину про проголошення незалежності Індонезії 1945 року він отримав одним із останніх. Сталося це лише 1950 року, коли провінція нарешті опинилася під безпосереднім управлінням уряду нової країни. Протягом перших десятиліть у складі незалежної Індонезії архіпелаг Ріау ще сильніше перетворювався на периферійний регіон.
До початку 70-х років нехтувався й економічний розвиток району. Але згодом ситуація стала швидко змінюватись. Розташований поряд із Сінгапуром острів Батам 1970 року був визначений районом пріоритетного економічного розвитку. 1990 року ця політика поширилась на всю північну частину архіпелагу. Наприкінці грудня 1989 року було започатковано міжнародний проєкт, відомий під назвою Трикутник зростання (англ. Growth Triangle). Проєкт передбачає тісне економічне співробітництво Сінгапуру, Малайзії та Індонезії на території, що включає весь Сінгапур, малайзійський штат Джохор та індонезійську провінцію Острови Ріау. Відбуваються процеси швидкої економічної та технологічної модернізації, які зачіпають такі галузі як рибальство, сільське господарство та видобуток корисних копалин, включають створення промислових зон та туристичних курортів, розвиток інфраструктури в регіоні. Архіпелаг Ріау розглядається як територія з багатими природними ресурсами островів та моря (мінерали, серед яких нафта, газ, боксити, олово, а також лісові та морські продукти), які досі майже не використовувались. Велика кількість малих безлюдних островів є потенціалом для розвитку туризму. Таким чином оранг-лаути опинилися в зоні бурхливої локальної й глобальної торгівлі та промислового розвитку. При цьому місцеві жителі не мають жодного стосунку до розробки й реалізації економічних програм.
1988 року уряд Індонезії розпочав реалізацію програми «Розвиток ізольованих племінних громад» (індонез. Pembangunan Masyarakat Suku Terasing), метою якої є проведення економічних, соціальних та культурних змін, спрямованих на інтеграцію цих меншин у широке індонезійське суспільство. Держава діяла в тісному співробітництві з місцевими чиновниками й надала можливість регіональним органам влади реалізовувати програму відповідно до місцевих умов. На першому етапі ізольовані племена мали адаптуватися до способу життя регіональної більшості суспільства, у випадку Островів Ріау — це малайці.
Спеціально для оранг-лаутів наприкінці 1980-х і в 1990-і роки було реалізовано ряд проєктів, спрямованих на переведення їх на осілий спосіб життя, зміну способів господарювання, впровадження медичної допомоги, сучасної освіти. Уряд розглядає переведення оранг-лаутів на осілість як перший крок до звільнення їх від злиднів. Близько 20 % оранг-лаутів були охоплені дією цих проєктів. Для них почали ставити хати на суходолі, в оточенні кокосових пальм. Затримати оранг-лаутів на суходолі мали формальна освіта дітей у школах, кампанія з підвищення рівня грамотності серед дорослих, релігійна й політична освіта, заходи з поліпшення здоров'я та особистої гігієни, навчання альтернативним видам діяльності, які мали б стати додатковим джерелом засобів до існування. Ніхто з індонезійських чиновників не вважає, що слід зберегти й захистити культуру оранг-лаутів, навпаки, ті повинні адаптуватися до умов сучасного життя, що неминуче вимагає зміни їхньої культури.
Кожна сім'я в нових селах отримувала житло, рибальські сітки, побутове начиння тощо. Щоб люди відмовились від морського життя, їм надавали невеликі ділянки землі для вирощування овочів. Оранглаутських жінок спонукали не виходити в море, а залишатися вдома. Їм давали спеціальні уроки з приготування їжі, догляду та виховання дітей. Заохочувалась діяльність ісламських місіонерів. Проте всі ці заходи проводились автократично, часто формально. Чиновники приїздили в громади оранг-лаутів і проводили формальне навернення на іслам. Але тільки-но посадові особи та місіонери їхали, люди починали розбирати нові хати, щоб перенести їх і поставити над морем, а деякі взагалі поверталися на свої човни. Враховуючи перші невдачі, урядовці змушені були згодом скорегувати свої плани, для оранг-лаутів стали споруджувати групи житлових хатин на палях, розташованих над морем і з'єднаних із суходолом містками, а ще надавати плавуче житло, причалене до берега.
Під час перших візитів урядових чиновників та місіонерів громади оранг-лаутів часто отримували матеріальну допомогу (одяг, їжа тощо), але її обсяги з часом стали скорочуватись. Різниця в розмірах отриманої допомоги між громадами викликала численні скарги та сварки між громадами. Неохоплені були невдоволені через те, що не отримали подарунків. Почуваючись ображеними, вони приймали матеріальну допомогу від католицьких місіонерів, які також розпочали свою діяльність серед оранг-лаутів. Люди змінювали свою релігійну належність залежно від розміру матеріальної допомоги, що їм пропонувалася.
Після падіння режиму Сухарто в 1998 році через брак фінансових коштів розвиток селищ для переселенців та інші заходи були призупинені. 2000 року Департамент у соціальних справах був розформований, і спеціальна програма для племінних людей офіційно закрилася. Проте з оранг-лаутами й надалі продовжують працювати в рамках підвищення їхнього рівня життя та включення їх в основне індонезійське суспільство. Здійснюються ці заходи переважно міжнародними корпораціями, що ведуть економічну діяльність в регіоні, як компенсація за завдану шкоду традиційному господарству корінних жителів регіону. Поступово чисельність осілих оранг-лаутів зростає.
Реалізація проєктів розвитку створює серйозну небезпеку витіснення місцевих мешканців з економіки регіону. Діяльність міжнародних корпорацій відверто ігнорує інтереси корінного населення. Традиційні рибалки не здатні конкурувати із сучасними високими технологіями. Оранг-лаути постійно стикаються з позбавленням доступу до різноманітних природних ресурсів. Досі проєкти регіональної модернізації та керованих державою змін мали переважно руйнівний вплив на кочовий спосіб життя та господарювання оранг-лаутів, а також на їхні культурні й соціальні орієнтири. Оранг-лаути вже зіштовхнулися із забрудненням навколишнього середовища, скороченням природних ресурсів, втратою біологічного різноманіття. Економічний розвиток супроводжується припливом великого числа трудових мігрантів з інших частин Індонезії, що змінює демографічну ситуацію в регіоні. В таких умовах оранг-лаутам важко знайти альтернативні робочі місця. Також посилюються міжнаціональні контакти, в суспільстві виникає конфронтація між традиційними та новими цінностями, які підривають етнічну самосвідомість оранг-лаутів. Традиційний спосіб життя в даний час занедбаний, чисельність оранг-лаутів скорочується, частина їх асимілюється з культурною більшістю. Як результат, ряд історичних груп вже повністю зникли.
Оранг-лаути відчувають величезний тиск з боку малайців, а також уряду в напрямку ісламізації. До них спеціально направляються з цією метою місіонери. Ті вчать оранг-лаутів будівництву житла на суходолі, методам підтримання чистоти у домі, вчать мусульманським молитвам. Оранг-лаути, що погоджуються прийняти іслам, отримують допомогу харчами та одягом, допомогу на поховання за мусульманськими нормами.
Оранг-лаути Ріау заздрять становищу корінних народів Малайзії, їхнім будинкам, човнам, статкам, якими забезпечив їх уряд. З передач по телебаченню вони чули про повагу до корінних народів і привілейований статус для них. Вони хочуть того самого ставлення до себе від уряду Індонезії.
Унікальна культура
Оранг-лаути мають особливе значення для антропологів, оскільки вони є тими людьми, які опанували моря, перетнули бар'єр між сушею та морем і використовували цей різноманітний простір для власних переваг. Оранг-лаути живуть невеличкими групами родичів, які протягом століть користуються для прожиткового забезпечення природними ресурсами моря, мангрових боліт і прилеглої прибережної смуги. Їхній спосіб життя відмінно пристосований до природних умов цієї зони.
Оранг-лаути є чудовим прикладом кваліфікованих мореплавців, які рухаються різними районами до відповідних ресурсів в рамках відносно складної соціальної та економічної організації. Кочовий спосіб життя дозволяє їхнім групам переїздити з місця на місце, збирати різні продукти в різних місцях у різні сезони. Від народження вони живуть на морі. Завдяки цьому ці люди володіють унікальними знаннями про вітри, течії та припливи, про розташування небезпечних районів, про способи визначення й розташування місць, багатих на рибу, мангрових боліт, а також про положення та рух сонця, місяця, зірок, за якими вони прокладають свій шлях архіпелагом. Оранг-лаути також володіють широкими знаннями про численні види морської та прибережної флори та фауни, про їстівні та лікарські рослини та відомі тільки їм способи лікування. Вони вміють визначати місця, де можна знайти притулок, знають розташування джерел прісної води, місця, придатні для проживання, проведення релігійних ритуалів, збирання будівельних матеріалів, виготовлення деревного вугілля тощо.
Використовуючи величезні багатства двох унікальних тропічних екосистем: коралових рифів та мангрових боліт, оранг-лаути розвинули майстерні технології лову риби та прибережного збиральництва.
Вони не мали ні паперу, ні друкованих карт. Всі знання передавалися усно й вони ще недостатньо документовані.
Для оранг-лаутів немає різниці між релігією та економікою. Духовне світосприйняття та економічне виробництво нерозривно пов'язані між собою. Риболовля — це діяльність, наповнена релігійного значення, яка завжди включає в себе певну взаємодію між людьми та духовним світом. Успіх чи невдачу тут тлумачать з магічно-релігійних міркувань.
Приблизно половина оранг-лаутів все ще веде кочовий спосіб життя. Інші живуть у прибережних селищах або нещодавно побудованих для них урядом селах. Деякі з цих груп оранг-лаутів все ще сезонно повертаються до свого традиційного способу життя.
Господарство
Традиційне господарство
Оранг-лаути пасивно залежать від природного середовища, вони нічого не виробляють, а просто беруть у природи все, що необхідно їм для виживання. Береги й острови Малайсько-Індонезійського архіпелагу завдяки великій кількості коралових рифів і мангрових заростей завжди мали багатсько морської флори та фауни. Море для оранг-лаутів є основним джерелом продуктів. Вони живуть головним чином за рахунок рибальства та збирання морепродуктів (ракоподібних, молюсків, морських огірків та ін.), також полюють морських ссавців, збирають лісові продукти та полюють тварин у прибережних районах.
Морепродукти є ядром ідентичності оранг-лаутів. Бути оранг-лаутом є синонімом бути вправним рибалкою або людиною, яка може вижити за рахунок дарів моря. Із дня народження дитина, наслідуючи приклад дорослих членів своєї сім'ї чи групи, навчається навичкам риболовлі та життя на морі. Оранг-лаути відрізняють за назвою 138 видів риб, які можна знайти у водах регіону; близько 40 з них становлять основу їхнього харчування. Не всі їстівні види можна продати, адже інші люди не знають про їхні їстівні властивості. Окрім риби, в улов у меншій кількості можуть потрапляти морські корови (дюгоні), черепахи, морські змії тощо. Деякі з них їдять, хоча це буває дуже рідко, інші, такі як морські змії, є отруйними й належать до забороненої категорії харчових продуктів (на них існує табу). М'ясо та яйця черепах вважаються делікатесами. Вважається також, що панцирі черепах володіють надприродними властивостями, із них вирізають браслети, підвіски та гребінці, які використовують як захисні амулети. М'ясо морської корови також уважається делікатесом, але насамперед цінуються очі цієї тварини — зі «сліз» морської корови отримують потужне «зілля кохання». Дюгонь та черепахи перебувають під загрозою зникнення й підпадають під природоохоронні заходи, тому їхній вилов тепер є незаконним.
Оранг-лаути відмінно володіють списом як риболовецьким засобом. Оранглаутський спис-серампанг (Serampang) є найхарактернішим знаряддям риболовлі, існує багато його видів. Великих скатів полюють за допомогою гарпунів. Крім того, для лову риби використовують різні види сіток.
Оранг-лаутам відомо також 17 видів ракоподібних, серед них по кілька різновидів крабів, креветок, омарів. Люди збирають їх руками, використовуючи скребки, пастки, петлі. До списку морепродуктів слід ще додати 46 видів молюсків та інших їстівних морських істот, таких як восьминоги, каракатиці, кальмари та медузи. Збирають також морських їжаків, морських огірків, «морський виноград» (покривники з родини Molgulidae) та різні водорості. Ґамат (Gamat) і набі (Nabi) — два різні види морських огірків, набі цінується більше. Чисельність та різноманіття морських ресурсів, які збирають оранг-лаути, постійно зростають. Ці морські експерти постійно ідентифікують нові ресурси. Прикладом можуть бути медузи, яких купують китайські торговці. Для вилову на мілководді креветок, дрібної риби та каракатиць під час відпливу використовують спеціальні сітки сондонг (Sondong), що розкриваються як стулка. Кальмарів та восьминогів здобувають за допомогою списів, сіток та дерев'яних пасток з креветками-приманками.
Іноді оранг-лаути також полюють наземних тварин, зокрема оленьків та диких свиней, а також збирають фрукти та ягоди в лісах островів. Деякі сім'ї, що проводять більше часу в прибережних населених пунктах, навіть намагалися вирощувати тапіоку.
Шляхи пересування оранг-лаутів не є випадковими. Вони пролягають у межах родинних територій з метою життєзабезпечення та пошуку нових харчових ресурсів. В одних місцях люди ловлять рибу, в інших збирають врожай морських огірків, медуз чи каракатиць, ще в інших — заготовляють у манграх деревину для отримання деревного вугілля. Такі маршрути зазвичай є сезонними. Під час своїх подорожей оранг-лаути можуть зупинятися в певних місцях. Ці зупинки можуть бути пов'язані з можливістю продавати або купувати за вигідними цінами, можливістю знайти додаткову оплачувану роботу, відвідуванням родичів (на свято, народження дитини, весілля або просто так). Якщо люди дізнаються, що помер хтось із їхніх родичів, вони на знак пам'яті зупиняються в цьому місці на довший час.
Сім'ї, як правило, споживають частину свого улову, а решту продають стороннім людям або роздають у межах своєї громади. Іноді надлишкова риба висушується на сонці для продажу згодом або для зберігання й споживання в інший час, особливо в сезон мусонів, коли вихід на море може виявитися небезпечним.
Нововведення
Зараз оранг-лаути значно просунулися в розвитку. Рівень технологій, які вони використовують, постійно зростає. Тепер оранг-лаути мають моторні човни, які вони називають помпом. Деякі почали користуватися риболовецькими сітками, але для більшості це знаряддя є задорогим. Є приклади впровадження окремими групами оранг-лаутів технології риборозведення, жива риба має попит у ресторанах.
Ремесло
З ремесел найрозвиненішими є плетіння, виготовлення риболовецьких снастей, будівництво човнів.
Човни — це одночасно транспортний засіб, виробничий майданчик і життєвий простір. Спереду на підвищенні розташовується палуба, яка займає приблизно п'яту частину довжини човна. Вона, як правило, лишається вільною й надає людям широкий простір для огляду та свободу пересування. Звідси рибалки ведуть спостереження, а також кидають свої списи. Ніс човна — це ще й місце, де готується їжа. Центральна секція займає три п'ятих довжини човна, тут члени сім'ї живуть, їдять і сплять. Дно перекрите дошками, що знімаються, під ними можна зберігати рибу. Коли на борту є маленькі діти, цю секцію відокремлюють від носу та корми двома вертикальними поперечними дошками. За поганої погоди над центральною (житловою) секцією напинають дах із циновок, сплетених із смужок пальмового листя.
При будівництві човна дотримуються сталих традицій. Це не лише робота, а й духовне дійство, тому кожен із чотирьох етапів будівництва супроводжується виконанням відповідних ритуалів. Спочатку в лісі вибирається відповідне дерево. Перед початком роботи шаман виконує особливу мантру над деревом, щоб отримати дозвіл від усіх духів. Після цього дерево зрізують, а з його стовбуру формують довгу прямокутну колоду. На другому етапі колоді надають форму човна. Посередині роблять «печеру для духа дерева». Далі заготівку човна переносять на берег. Виконуються чотири обов'язкових ритуали, метою яких є передати човнові душу дерева. Тепер душа дерева тепер завжди «житиме» в човні й залишатиметься там, коли він виходитиме в море. На третьому етапі човен отримує свою остаточну форму. Коли він буде повністю готовий, його переносять до води й спускають в річку або в море (четвертий етап). Ритуали пов'язують човен не лише із душею дерева, а й з місцем народження (будівництва) та місцем швартування (спуску на воду).
Оранг-лаути виявляють велику винахідливість в майструванні власного рибальського знаряддя: списи, гарпуни, остроги, линви, кошики. Більша частина цього знаряддя є саморобною. Деревину для держаків беруть із лісу або мангрів. Купують лише металеві наконечники до списів, шпильки та нейлонові нитки на линву. Є випадки, коли їм взагалі не потрібно купувати будь-який матеріал. Вони вишукують потрібні матеріали прямо на березі, беруть деталі шин або зламаних парасольок, з допомогою яких майструють свої рибальські снасті.
Оранглаутські списи-серампанги мають різну конструкцію та різне призначення. Тризубий дерев'яний спис селіґі існує з прадавніх часів і є прототипом для всіх інших сучасних різновидів серампанга. Найпоширенішим видом списа є серампанг-туа, відомий також як п'ятизубий спис або спис для каракатиць. Серампанг-туа має чотири вістря, розташовані під прямим кутом один до одного, а також п'ятий центральний шип з двома гостряками. Всі п'ять шипів зібрані на спільній основі, яка тісно прикріплена до довгого дерев'яного або бамбукового держака. Такий спис використовується для добування риб малого та середнього розміру. Рибальська стріла парія-ікан служить для вилову великої риби вагою до 30 кг, таких як скати та групери. Для більшої здобичі, наприклад, морської корови та черепах, використовується однозубий гарпун темпулінг. Його єдине шарнірне вістря фіксується на довгому дерев'яному або бамбуковому держаку, линва також прикріплена до вістря гарпуна. Після того, як гарпун влучив у здобич, він зазвичай не виймається негайно: держак відокремлюють від вістря, а линва лишається поки здобич не здасться. На відміну від дрібних риб, велику здобич можна витягнути лише після впертої боротьби. Схоже влаштований гарпун на черепах, який служить також для полювання великої риби. Він також має одне вістря, це залізний наконечник, який, як і линва, прикріплений до дерев'яного держака.
Десятизубий спис серампанг-матасепулу використовується для полювання великої риби, це також ефективна зброя в бою, що здатна смертельно поранити ворога. Спис на кабанів також може використовуватися в бою. Тризубий крабовий спис застосовується в зонах дії припливів для вилову крабів або морських огірків. Тризубий креветковий спис служить для вилову креветок уночі. Спис тіок використовується для збирання морських огірків.
Оранг-лаути користуються також різними іншими спеціальними інструментами: гачками для діставання крабів з мангрових боліт та скельних щілин (цей краб найбільше цінується, тому з ним поводяться обережно), гачками для діставання різноманітних видів морських огірків (такий гачок має довгу ручку й дозволяє працювати стоячи).
Торгівля та обмін
Оранг-лаути здобувають продукти переважно для власного прожитку, надлишки продають китайським посередникам-токеям (thauke, thau-ke). Крім риби, продають й інші морепродукти, зокрема морські огірки, черепах, дюгонів, крокодилів. Особливо цінуються морські огірки, їх збирають, висушують, часто коптять, майже все йде на продаж; часто збирають значну кількість товару й продають її гуртом. Черепахи також користуються великим попитом у китайців, як у Ріау, так і в Сінгапурі, їх вважають за афродизіак. Через заборону ввезення вимираючих тварин черепах до Сінгапуру постачають контрабандою.
Ще донедавна торгівля з токеями здійснювалась шляхом бартерного обміну. Від китайців оранг-лаути отримують речі, потрібні їм для повсякденного життя: масло, сірники, рис тощо.
Торгівля всередині оранглаутського суспільства неможлива через особливості світогляду цих людей. Між ними мають місце лише обмін або допомога, навіть коли йдеться про гроші. Категорії купівлі та продажу існують лише у стосунках із іншими громадами.
Токеї заохочують оранг-лаутів до використання грошей, що дозволяє уникнути практичних незручностей бартерної торгівлі. Тепер гроші все активніше входять в оранглаутське середовище, більшість товарів купують, а не вимінюють. Розрахунки за товари стали простішими. До того ж гроші можна приховати, не з ким не ділитися ними й накопичувати їх. Якщо ж хтось купує певні продукти, виникає обов'язок поділитися ними з іншими членами громади, адже продаж надлишків засуджується суспільством. Оранг-лаути й досі не накопичують майно, мають проблеми з нестачею готівки. Банківський сектор в Ріау сильно залежить від грошового ринку Сінгапуру та Малайзії. Китайські посередники багато операцій проводять з використанням сінгапурського долара. Оранг-лаути також цінують цю валюту, вона серед них користується набагато кращою репутацією, ніж індонезійська рупія.
Хоча оранг-лаути ще не дуже розуміються на цінах, їм відомо про ринкову вартість різних морепродуктів. Особливо вони цінують торгівлю в Сінгапурі. Там мають попит їхні морські огірки, там можна вигідніше продати рибу, а також каучук, олово, черепах, зуби дюгоні. Водночас там можна купити кращі продукти (рис, пасту з креветок, цукор, сіль, часник, цибулю, каву, чай), цигарки, алкоголь, одяг, радіоприймачі, телевізори, двигуни до човнів, ювелірні вироби та всілякі інші речі. Торгівля із Сінгапуром перебуває в руках токеїв. Оранг-лаути визнають, що вигідніше торгувати самостійно й іноді роблять це, але вони бояться індонезійських поліціянтів та митників при перетині кордону. З митниками Сінгапуру питання вирішуються простіше, головне, щоб не було наркотиків. Митники по обидва боки кордону вимагають хабарів, тому оранг-лаути займаються переважно гуртовим продажем, щоб здійснювати менше поїздок.
Співробітництво з токеями не обмежується торговими операціями. Деякі з оранг-лаутів наймаються до них на сезонні роботи, вирубуючи та подрібнюючи деревину з мангрових боліт з наступним спалюванням її на деревне вугілля.
Суспільство
Соціальна організація оранг-лаутів побудована на родинних зв'язках та ідеалах ендогамії. Нуклеарна сім'я є базовою одиницею суспільства. Кілька сімей близьких родичів об'єднуються в мобільні групи, які самостійно подорожують, кожна під керівництвом свого старшого. Ця структура суспільства зберігається й після того, як оранг-лаути селяться в селищах на узбережжі. Кожна сім'я й кожна група родичів має подібну організацію й є соціально та економічно незалежною. Люди керуються принципами незалежності, рівності та визнання старшинства (першості). Походження та спорідненість є найважливішими принципами організації оранглаутського суспільства. Вони відстежують своє походження рівною мірою як за жіночою, так і за чоловічою лінією, а групи, що живуть і працюють разом, формуються на основі дуже тісних родинних зв'язків.
Суспільство оранг-лаутів є сегментарним, причому сегментація існує на декількох рівнях. На найвищому рівні стоять суку (племена, клани, родові групи), які по суті своїй є мікроетносами. Суку за лініями спорідненості та територією розселення поділяються на менші підрозділи, а ті, в свою чергу, — на групи близьких родичів, які живуть і працюють разом. Існує мало або й взагалі не існує реального почуття солідарності між окремими групами оранг-лаутів.
Ранжування племен (суку) оранг-лаутів, що існувало за часів султанату, й досі лишається в головах оранг-лаутів. Хоча визначення рангу відповідно до завдань, встановлених султаном для певної групи, вже не є актуальним, кожне суку воліє ідентифікувати себе як більш престижну групу в порівнянні із сусідами. При цьому оранг-лаути користуються малайськими критеріями чистоти релігії та мови. Вони звертають увагу на те, що сусіди говорять перекрученою малайською мовою, яку неможливо зрозуміти, володіють чорною магією тощо. Люди протиставляють свою «правильну» релігію «невірній» релігії сусідів (наприклад, іслам або протестантство протиставляють католицтву). Все, що асоціюється із сусідами, вважається злом. Громади, що перебувають у стані ворожнечі, намагаються уникати взаємних контактів. У той же час між іншими суку існують дружні стосунки.
Організація простору
Море та прибережні смуги становлять життєвий простір для оранг-лаутів. Оранг-лаути бачать свій регіон як соціальний простір без кордонів, об'єднаний історією та генеалогією, як мережу колективних територій, взаємопов'язаних на основі зв'язків спорідненості. Різні суку займають різні території. Право володіння визнається за першими поселенцями певного острова, це їхня земля (танах). Тут розуміється колективна власність групи на певне місце або місця. Територія розглядається оранг-лаутами як частина їхнього клану. Різні групи поважають і визнають колективне володіння територіями інших груп. Це права визнають і місцеві малайці та китайці.
Кожна група має (володіє) три види промислових майданчиків, розташованих на різній відстані від місця постійного проживання. Найбільш інтенсивно експлуатується майданчик, розташований найближче до домівки; цей простір надає сім'ям часткове відчуття територіальної ідентифікації. Рідше ловлять рибу в районах, розташованих за кілька днів плаву від поселення. Крім того, оранг-лаути мають території сезонного збору морепродуктів, розташовані у віддалених районах, до яких потрібно діставатися кілька місяців. Всі ці місця утворюють певну мережу, що асоціюється з конкретними групами. Інформація про належність певної території до певної групи передається між ними усним шляхом. Таким чином утворюється віртуальна мапа, яка існує лише в головах людей. При цьому постійно відкриваються нові ділянки, які інтегруються з наявною мережею. Оранглаутське «наше місце» потрібно розуміти в рамках загальної концепції територіальної власності.
Попри існування власників, для всіх груп залишається вільний доступ до всього морського та острівного простору. Права власності лише означають, що інші повинні отримати дозвіл на в'їзд на певну територію від старшого (голови) відповідної групи оранг-лаутів. Визначаючи свої території, група оранг-лаутів водночас бере на себе й відповідальність за них. Власник не лише експлуатує свої території, а й є відповідальним за джага (захист і догляд за ними), збереження та відтворення ресурсів у цьому районі. Така система функціює як механізм рівномірно розподілу споживання ресурсів у великій області. В результаті не виникає загрози вичерпання природних ресурсів.
Територія для оранг-лаутів не є пасивною. Вони вважають, що морський світ, в якому вони мешкають, є живим. Простір пронизаний магічними, релігійними та духовними силами. Певна територія сильно пов'язана не лише з живими людьми, а й з їхніми предками та духовним світом. Власність над територією виражена й зачата як духовний зв'язок. Хоча території залишаються загальнодоступними, інші завжди пам'ятають про духів, які володіють цими територіями й поважають права власності.
Оранг-лаути дуже занепокоєні планами розвитку, які зачіпають їхні традиційні території. Вони не можуть дозволити цього, тут живуть духи їхніх предків, а люди мають піклуватися про них. Їхні предки дали їм ці території, і цей невід'ємний подарунок увічнює їхню ідентичність. Загроза втрати своїх територій ніколи не була такою сильною, як зараз. Оранг-лаути не хочуть ні залишати, ні продавати свої території.
Група
Зазвичай кожна група оранг-лаутів, що живе разом, має свого голову (лідера, керівника, старшого), що зветься кепала (Kepala). Часто це найстарший чоловік у групі. Кепала наділений великою, але не абсолютною владою над своєю громадою. Головним його обов'язком є представляти інтереси своєї групи в стосунках з іншими групами оранг-лаутів та сторонніми людьми, але він не має повноважень накладати санкції на членів своєї групи в разі порушення ними норм. Кепала визнані владою й представляють громаду під час офіційних заходів. Політичне лідерство існує тільки на рівні тих родинних груп, які фактично живуть разом. В минулому існували також батини (пенгули, Batin, Penghulu), які представляли відразу кілька груп оранг-лаутів у конкретній області. Посади кепали та батина завжди займають чоловіки.
В межах своїх громад оранг-лаути дотримуються принципів спільного використання ресурсів, вільного обміну інформацією й надання взаємної допомоги. Члени громади діляться й допомагають один одному їжею, рибальським спорядженням, житлом, працею, навичками, грошима й усім, що може полегшити становище родини, яка опинилася в скруті. Не існує ніяких норм такої допомоги, кожен допомагає чим може. Ділитися їжею та взаємна допомога є неписаними законами в громадах оранг-лаутів. Разом із тим, надаючи допомогу, людина очікує, що коли сама опиниться в скрутному становищі, їй також прийдуть на допомогу. Вагітні жінки та немічні люди мають у місцевому суспільстві право отримувати допомогу без будь-яких зобов'язань у відповідь. У разі серйозної хвороби або смерті члена спільноти збираються майже всі родичі. Допомога в таких випадках буває найсуттєвішою. Догляд за хворими стає справою всієї громади. Очікується, що кожен, маючи надлишок їжі або грошей, має поділиться ними й допомогти. Допомога може надаватись не лише харчами, працею чи грошима, а й у формі порад, як діяти в скрутній ситуації, застосуванні заклинань, щоб позбавитись злих духів тощо. Не схвалюється практика надання допомоги без відвідин.
Дотримуючись усталених норм поведінки, кожна людина завжди може покладатися на допомогу інших членів громади. Це робить групу оранг-лаутів більш стабільною. Система розподілу загалом приносить користь кожному члену громади, адже надлишок їжі розподіляється між усіма, він не пропадає, а інші люди отримують більше їжі, ніж мають її в певний момент. Обмін ресурсами посилює економічні зв'язки між людьми, додає спільноті єдності. Окреслюються соціальні межі, в рамках яких люди спільно пов'язані між собою. З іншого боку, така система обумовлює той факт, що оранг-лаути не зацікавлені наловити більше риби або зібрати більше морепродуктів, утримує їх від накопичення продуктів.
До допомоги від сторонніх, особливо малайців, оранг-лаути ставляться з підозрою й часто її взагалі відкидають, попри те, що певні речі, такі як рис, цукор, біла тканина для мерця тощо, можуть бути конче потрібними. Поділ на інсайдерів та аутсайдерів (своїх та чужих) стає найбільш помітним під час проведення громадського ритуалу кендурі, колективного споживання їжі. Ритуал створює символічний «фантасмагоричний дім», в якому дорослі члени громади відчувають себе одним цілим, міцним і сильним. Він не лише символізує єдність групи, а й окреслює соціальну межу, якою люди взаємопов'язані, підкреслює різницю між своїми та чужими.
Поведінка кожної людини в суспільстві оранг-лаутів багато в чому визначається моральними чинниками. Ідеальна поведінка передбачає рівність та щедрість між членами групи. Тут незвично чути, що в громаді хтось спекулює фальшивою хворобою, що людина лінується вийти в море й рибалити або вона є жадібною й хоче отримати більше за інших. Поєднання майстерності в рибальстві та щедрості при розподілі продуктів приносить людині повагу в суспільстві. Якщо ж люди відмовляються надати допомогу своїм родичам, їхня поведінка оцінюється як егоїстична, а самі вони вважаються погано вихованими й отримують погану славу в громаді. Їм складно буде розраховувати на допомогу, коли прийдуть негаразди. Люди намагаються не образити інших членів групи й запобігти звинуваченням у локек (егоїзм, скнарість, жадібність), а також бути виключеними із громади. Той, хто опиняється поза системою, зіштовхується з величезним соціальним тиском. Така людина сприймається як оранг-лаїн (аутсайдер, чужинець), піддається остракізму й виключається з мережі соціальних зв'язків.
Досягнення середнього та похилого віку ні в якому разі не означає обмеження або припинення активності людини. Завдяки накопиченому досвіду й мудрості, літні чоловіки та жінки користуються повагою в суспільстві, а їхні статус й авторитет в рамках сімейної групи безперервно зростають. Вони є хранителями історичних і релігійних знань і традицій, важливими радниками при прийнятті рішень, експертами в багатьох складних ситуаціях. Старший чоловік представляє свою громаду у стосунках зі сторонніми та іншими групами оранг-лаутів. Крім того, допоки вони лишаються фізично й розумово сильними, літні люди продовжують працювати й залишаються економічно незалежними від своїх дітей та онуків. Навіть вдови та вдівці намагаються підтримувати свої сім'ї якомога довше.
Сільська громада
Створюючи села для оранг-лаутів, чиновники штучно об'єднують по кілька груп в одну громаду. Селяться колишні кочівники невеликими групами родичів, ті, що разом жили в човнах, займають у селищі сусідні хати. Сільська громада стала важливим центром соціально-економічного життя оранг-лаутів. Кожна з них має свого лідера, який зветься батином, кетуа-кампунгом (ketua kampong, сільський староста) або кепалою; використання певного терміну залежить від конкретного географічного району. Державні органи, як правило, офіційно визнають його керівництво, він представляє громаду у формальних випадках. Хата кепали часто є місцем зустрічей при вирішенні та обговоренні різних питань на рівні громади. Але, навіть маючи відповідний документ від органів влади, лідер не може керувати примусом. Він має переконувати членів громади, щоб досягти бажаного результату.
Як і раніше, окремі групи рідко спілкуються між собою. Спільний дух в оранглаутських громадах не розвинувся, між окремими фракціями виникають регулярні сварки, вони не можуть порозумітися при визначенні свого спільного представника в стосунках з державою. Групова структура оранлаутського суспільства значною мірою зберігається й при переході на осілий спосіб життя. Жителі села зазвичай є родичами, вони тісно пов'язані між собою й допомагають один одному. Конфлікти та непорозуміння між ними трапляються, але всі відчувають групову солідарність. Соціальні зв'язки сприяють також у просування своєї точки зору або статусу в питаннях, що стосуються загальної політики в селі, надають впевненості, що маєш надійних союзників у разі виникнення серйозних конфліктів у громаді.
Гендер та сексуальність
Оранглаутське суспільство відзначається високим рівнем гендерної рівності, соціальна структура не орієнтована ні на чоловіка, ні на жінку. Хоча лідером групи завжди є чоловік, жінки мають вплив на вирішення суспільних питань. Вони висловлюють відверті оцінки ситуації, що склалася в громаді, активно втручаються в суперечки та сварки. Великим авторитетом володіють літні жінки. У нуклеарній сім'ї не домінує ні чоловік, ні жінка, обоє на одному рівні представляють свою сім'ю на людях під час щоденних зустрічей або при вирішенні конфліктів. Але коли йдеться про контакти з людьми з інших етнічних громад, в ролі голови сім'ї завжди виступає чоловік.
Поділ праці за статтю в оранг-лаутів нечіткий. Немає жодної сфери, яка була б закріплена суто за чоловіками або за жінками, вони виконують більш-менш однакову роботу. Чоловіки й жінки разом виходять у море рибалити, разом збирають живність на пляжі й продають надлишок продуктів китайським торговцям. Ти не менш, мисливство вважається чоловічою справою, тоді як збиранням ракоподібних, молюсків тощо, як правило, займаються жінки та діти. У морі чоловіки зазвичай використовують списи, а жінки веслують і ставлять сітки, але є й жінки, що вправно кидають списа. Хатня робота також виконується спільно — ремонт човнів, будівництво житла, збирання дров та приготування їжі, а також виховання й навчання дітей.
І чоловіча, й жіноча робоча сила однаково важливі для існування сім'ї. Внесок жінок у щоденне харчування дорівнює вкладові чоловіків. У випадку розлучення або хвороби чи смерті свого чоловіка жінка в змозі самостійно забезпечити свою сім'ю. Чоловіки та жінки мають рівні права на спадщину. Чоловік і дружина спільно користуються сімейними грошима, але, що стосується фінансових питань, то вони перебувають у руках дружини. Вважається, що жінки є більш дисциплінованими й можуть краще вирішувати матеріальні потреби сім'ї. Жінки в оранг-лаутів тримають усі гроші й роблять покупки.
Немає чіткого поділу між чоловіками та жінками й у володінні магією (ілму), люди обох статей можуть бути шаманами (дукунами).
В той же час оранг-лаути чітко розрізняють біологічну стать людини, існують характерні моделі «чоловічої» та «жіночої» зовнішності та поведінки. Повні жінки вважаються привабливими й здоровими, в той час як маскулінність пов'язана з міцною статурою та витривалістю. Краса, здоров'я й витривалість, на переконання оранг-лаутів, можуть бути підвищені за допомогою заклинання. Окремі явища транссексуальності або трансвестизму іноді трапляються в оранг-лаутському суспільстві, але до них ставляться з гумором та іронією; «нормальна» людина, на їхні переконання, не має до них жодних потреб.
Ставлення оранг-лаутів до голого тіла є спокійним, нагота не є табу. Діти обох статей зазвичай ходять голими приблизно до 6 років. Чоловіки часто носять лише короткі штани, а жінок час від часу можна помітити лише в бюстгальтерах і саронгах, або й оголеними до пояса.
Сексуальна близькість, статеві зони, специфічні статеві характеристики й особливості (наприклад, довжина пеніса, розмір грудей або неприродна кількість яєчок) є популярними темами, які вільно обговорюються або спільно серед чоловіків і жінок в присутності дітей, або суто в чоловічій чи жіночій компанії, відбувається це простим невимушеним чином або через жартівливі натяки. Дорослі схильні поплескувати немовлят по сідницях, а також нюхати й цілувати їх усюди.
За оранг-лаутськими уявами, статевий акт є природним. Це добре для здоров'я і, звичайно, для появи дітей. Процес є законним в рамках шлюбу, він відбувається в інтимному просторі плавучої хати або житла на палях. Позашлюбні стосунки для чоловіків і жінок вважаються неприйнятними й фактично навряд чи відбуваються. Дошлюбний секс є винятком.
З переходом на осілість та посиленням контактів зі сторонніми спостерігається підвищення ролі чоловіків у суспільстві. Під час візитів чиновників жінки або не відвідують збори, або сидять окремо від чоловіків і не висловлюють свою думку. Чимраз більше й більше чоловіків перебирають на себе роль годувальника сім'ї. Жінки більше не рибалять і не продають рибу, вони займаються хатніми справами, розпоряджаються сімейними грішми та піклуються про дітей. Посилення гендерної ієрархії в оранглаутському суспільстві пов'язане й з поширенням моральних норм малайської мусульманської більшості. Жінки, наприклад, стали носити сукні, які закривають верхню частину тіла. Люди стали звертати також увагу на наготу дітей, практикуються «більш дисципліновані» сексуальні зносини тощо.
Сім'я
Нуклеарна сім'я є базовою соціальною одиницею. Вона складається з подружньої пари та їхніх дітей. Іноді разом із ними можуть жити ще одна або кілька осіб (наприклад, вдівець з числа старшого покоління, хворий родич, який потребує особливої турботи). Матері та дочки в оранг-лаутів зазвичай мають дуже тісні стосунки. У старості вдови вважають за краще жити зі своїми одруженими дочками, ніж із синами. Стосунки між братами та сестрами або дідусями-бабусями й онуками можуть тривати все життя, адже часто вони живуть разом у одному човні-хаті або в одній хатинці на суходолі.
Коли діти виростають й утворюють власні сім'ї, виникає нова нуклеарна сім'я й нове домогосподарство. Нові одиниці виникають або на тій самій території сім'ї одного з подружжя. Водночас, ті, хто покинули власну сім'ю, зберігають права на свою початкову територію й можуть будь-коли повернутись і залишитися тут або ж звернутися по допомогу до своїх рідних. Як результат, існують численні групи, розсіяні на великій території, які визнають спорідненість між собою; таким чином утворюються мережі взаємопов'язаних територій.
Оранг-лаутські технології риболовлі вимагають, щоб люди працювали парами. Тому для них дуже важливими є партнерські стосунки між чоловіком та дружиною. Подружжя утворює єдиний робочий колектив, який виконує повсякденні завдання. За оранглаутськими переконаннями, результативність рибальства вказує на те, чи є пара сумісною. Таким чином, успіх шлюбу вимірюється здатністю пари рибалити разом. Крім іншого, вважається, що сила ілму в парі ще більше посилює рибальські здібності.
Нуклеарна сім'я часто формує одну риболовецьку команду, але як тільки діти в сім'ї зможуть самостійно рибалити, вони створюють окремі екіпажі. Нерідко можна побачити групу човнів, що плавають разом, і всі вони належать до однієї родини. Члени сімейного домогосподарства можуть на вибір жити в хаті або на човні; деякі використовують комбінацію цих варіантів.
Оскільки рибальство — це діяльність, орієнтована на сім'ю, гроші також здобуваються спільно. Тому немає поняття про індивідуальні гроші, чоловік та дружина можуть на рівних засадах користуватися ними. Власність у цих людей є мінімальною, й успадкування для них не є проблемою. Чоловіки та жінки мають рівні права на спадщину.
Батько та мати однаково відповідальні за виховання своїх дітей, допомагають їм бабусі та дідусі, брати та сестри, тобто вся група родичів, що живе й подорожує разом. Батьківська роль обумовлена не стільки біологічним чинником, скільки спільним проживанням. Поширений способом вирішення проблеми безпліддя є усиновлення. Хоча усиновлена дитина знає, хто є її біологічними батьками, її зв'язок із соціальними батьками є набагато сильнішим. До всиновлених дітей ставляться так само, як і до рідних. Діти користуються майже повною свободою, батьки не стримують їх навіть коли певні дії несуть загрозу здоров'ю або й життю самої дитини. Якщо діти поводяться зухвало і плачуть, на них просто не звертають уваги. Побиття не розглядається як адекватний засіб впливу на поведінку дитини. Хлопчиків і дівчаток цінують однаково. Від них очікують, що вони стануть добрими рибалками, матимуть власні сім'ї й численних потомків, будуть піклуватися про своїх батьків у старості.
Більшість оранглаутських дітей не отримує формальної шкільної освіти. Вони повністю інтегровані у домашню та господарську діяльність сім'ї й отримують свої знання із життєвого досвіду. З раннього віку діти спостерігають за батьками й набувають необхідних навичок, щоб стати досвідченими рибалками. Вони вчаться, як керувати човном і рибалити, виконують деяку хатню роботу, наприклад, носять питну воду, збирають дрова, допомагають готувати їжу тощо. Приблизно у віці 5 років або навіть раніше оранглаутські діти вже здатні здобути стільки риби або інших морських продуктів, щоб їм вистачило для власного харчування. Вони вчаться як розуміти й контролювати вітри, течії та припливи, шукати розташування багатих риболовецьких угідь, мангрових боліт, зручних бухт, уникати небезпечних районів, прокладати шлях архіпелагом, керуючись розташуванням на небі сонця, місяця та зірок. Діти навчаються не лише практичним навичкам, а й заклинанням, які мають зробити їхні промислові знаряддя ефективними та потужними.
Шлюб
Шлюб є нормою життя, він є бажаним, і люди, як правило, прагнуть одруження, й, отже, є відносно невелике число неодружених. Людям складно жити поодинці. Вдова або вдівець зазвичай одружуються вдруге, навіть у старості.
У минулому хлопчики й дівчатка одружувалися вже у дитинстві. Сьогодні дитячі шлюби стали рідкісними, але шлюбний вік залишається низьким. Для дівчаток це приблизно 13 років, хлопчики одружуються у 15 і більше. Молода та неодружена дівчина в оранг-лаутів називається гадіс (gadis), а хлопець — буджанг (bujang).
Найкращим вважається шлюб між двоюрідними братами та сестрами. Такий союз підтримує та зміцнює стосунки між близькими родичами, запобігає розпадові групи, що подорожує разом або живе в одному селі. Попри існування такої шлюбної традиції, кровозмішення не допускається. У суспільстві існують певні табу стосовно шлюбу. Не схвалюються шлюби між дядьком або тіткою та племінницею чи племінником, а також між усиновителями та їхніми дітьми-приймаками. Шлюби зі сторонніми людьми можливі, але вони не заохочуються. Вважається також, що чоловік має бути старшим за жінку. З переходом на осілий спосіб життя можливостей для вибору подружжя стало набагато більше, менше звертають уваги й на вік вступу в шлюб. Емоційний зв'язок і кохання між партнерами стали головними аргументами при виборі пари. Однак, як і в минулому, навички й здатність до напруженої роботи, шанобливість до батьків залишаються дуже важливими чинниками.
Стандарти поведінки оранг-лаутів відрізняються від малайських, і вони відверто не приховують цього, хоча й поважають сталі малайські норми. Хлопець та дівчина можуть таємно зустрічатися, як правило, вночі або у віддаленому місці, між ними можуть навіть мати місце сексуальні стосунки. Якщо дівчина вагітніє, пара поспішає одружитися. Оранг-лаути спокійно до цього ставляться, оскільки вважають сексуальне задоволення нормальним, приємним та необхідним. Тим не менше, люди намагаються приховувати від громадського ока всі прояви сексуальної близькості, навіть між подружжям.
Яким би чином не відбувався вибір партнера, завжди передбачається, що згоду на шлюб мають дати батьки, часто відбувається також обговорення цього питання з близькими родичами. Шлюбу передують заручини, а весілля може відбутися за місяць, а іноді й за рік після цього. Весь цей час наречений вже відповідальний за потреби нареченої щодо їжі та одягу, але вона не мусить навзаєм виконувати подружні обов'язки. Іноді молодий сплачує викуп за наречену, він також повинен нести частину витрат на весільну церемонію. Час і місце проведення весілля ретельно обговорюються. День має бути сприятливим за прикметами, що визначаються за місячним календарем. Місце проведення весілля повинно бути добре захищене від згубного впливу злих духів. На церемонію запрошуються всі родичі. Нареченого й наречену прикрашають вінками із квітів і золотими намистами. Наречений також вдягає капелюха та пояс з керисом (хвилястий, загострений з двох боків малайський кинджал). Головною під час весілля є церемонія, під час якої молоде подружжя годує одне одного курячими яйцями та яйцями, зробленими з рису. Цим актом шлюб формалізується. Потім гостей пригощають їжею, люди танцюють і співають, іноді проводять змагання із силату (різновид малайських бойових мистецтв).
У випадку, коли батьки не згодні з вибором своїх дітей, шлюб або не відбудеться, або пара може просто втекти й жити разом. Втікачі можуть прожити в човні кілька тижнів або й кілька місяців, періодично подаючи звістки при своє місце перебування. Коли гнів батьків заспокоїться, молодята можуть повернутися й жити як подружжя. Суспільство сприймає це як факт і визнає такий шлюб законним.
Молода пара певний час живе із сім'єю дружини, згодом приєднується до сім'ї чоловіка.
Метою шлюбу є психічне, фізичне й економічне партнерство подружжя, а також народження численних нащадків. Тільки якщо в сім'ї є дитина, «правота» шлюбу вважається підтвердженою. Стосунки між чоловіком та дружиною відзначаються взаємною прихильністю й товариськими стосунками. Вони майже все роблять разом — їдять, сплять, працюють, приймають рішення й проводять свій вільний час. Бездітність, що є наслідком безпліддя або викиднів, у суспільстві пояснюється зловживанням магії або недосконалими стосунками з духами предків, або ж пов'язується із несумісністю подружжя. Якщо всі зазначені причини можуть бути виключені, альтернативою розірванню шлюбу стає усиновлення дитини родичів.
В ідеалі шлюб має тривати все життя. Проте розлучення й повторний шлюб є звичайними явищами, вони є прийнятними й не засуджуються в суспільстві. Ініціювати розлучення може як чоловік, так і дружина. Причинами розриву, як правило, бувають відсутність дітей, відсутність підтримки в забезпеченні потреб сім'ї або просто несумісність пари. Якщо в сім'ї були діти, молодші з них зазвичай залишаються з матір'ю, а старші можуть самі вирішувати, до кого з батьків їм піти. Ще однією формою розлучення є проста втеча. Це відбувається, наприклад, коли один з партнерів після важких суперечок відмовляється від свого подружжя й дітей і, залишивши усе нажите майно, часто ніколи вже не повертається.
Якщо хтось із подружжя помирає, вдова або вдівець зазвичай вкладають повторний шлюб, але, за нормами суспільства, має пройти щонайменше 100 днів після смерті попереднього чоловіка чи дружини. Вдівці воліють вступати в шлюб із братами або сестрами свого померлого чоловіка чи дружини, відповідно.
Полігамія у формі багатоженства є прийнятною в оранглаутському суспільстві, тобто чоловік може мати більше однієї дружини одночасно. Тим не менше, більшість сімей є моногамними, адже утримання двох дружин потребує багато витрат. Полігамний шлюб вказує на багатство й статус чоловіка. Полігамна сім'я живе як єдине домашнє господарство. Ставлення чоловіка до своїх дружин зазвичай є рівним, хоча старша дружина може мати більший авторитет та права у вирішенні сімейних питань. Полігамні сім'ї, завдячуючи своїй чисельності, мають більше голосів при вирішенні питань, що стосуються усієї громади.
Відносини власності
Земельні права у випадку оранг-лаутів пов'язані з територіальними правами на море та прибережні території. Оранг-лаути дотримуються поняття колективного права власності (punya) певної групи над певною територією (tanah). Ця територія може складатися з однієї або декількох ділянок (просторів, tempat). Ці території жодним чином не демарковані, вони визначаються лише рухом і діяльністю людей. Коли оранг-лаути говорять про те, що володіють та мають право на певне місце (наприклад, певний острів), це означає, що вони претендують на приналежність до цього місця, яке служить їхньою батьківщиною і для якої вони є охоронцями. Вони також вимагають прав на морські шляхи, якими вони подорожують на інші острови, вздовж яких займаються рибальством. Право власності зазвичай визначається ексклюзивною історією, якою володіє кожна група. Важливим аспектом є твердження, що група першою відкрила певну ділянку моря й оцінила її потенціал, першою розчистила джунглі для поселення. Багаторічна історія прав встановлюється на основі усних традицій, які передаються з покоління в покоління. Ніхто не оскаржує таких претензій. Різні групи визнають відповідні території один одного. Інші місцеві громади, що не є оранг-лаутами, також поважають належність певних районів групам морських народів.
Люди шанують свою територію, свій життєвий простір. Для них це невід'ємний подарунок, отриманий від предків. Цей подарунок не можна віддавати, обмінювати або продавати. Оранг-лаути беруть на себе відповідальність за свій дар, вони повинні охороняти, зберігати та піклуватися про свої території, а також підтримувати й відтворювати наявні на них ресурси. Ці території не можуть залишатися бездіяльними, бо бездіяльність може збунтувати предків, і надбання нащадків зазнають шкоди. Таким чином, оранг-лаути встановлюють нерозривний духовний зв'язок із власною територією, який контролюється надприродними силами. Цей зв'язок водночас поєднує нинішнє покоління з предками.
Періодично проводяться ритуали, покликані оновлювати ці зв'язки. Одним із таких ритуалів є розсипання сирого рису, що регулярно виконується оранг-лаутами протягом року. Його проводять шановані шамани. Рис спочатку розкидається навколо території, а потім всередині, це символізує «захист периметру» та «захист соціального кордону». Немає жодних фіксованих дат для проведення цього ритуалу, окрім того, що він має здійснюватись щороку. Кожна громада сама визначає, коли його слід проводити. Необхідність проведення «позапланового» ритуалу може бути викликана прибуттям непередбачених відвідувачів, занепокоєнням у громаді стосовно намірів гостя, незрозуміла хвороба члена громади, конфлікти з громадами-конкурентами та поява у снах духів або предків, які просять їх нагодувати. Іноді шаман сам вирішує провести ритуал із профілактичною метою, відчуваючи відповідальність його групи як охоронців території.
Кордони територій, як правило, є відкритими й не обмежують руху людей. Тим не менше, мандрівна група має повідомити про свої наміри голову групи-господаря відповідної території. Отримавши дозвіл, можна не лише заїздити на територію й виїздити з неї, а й вільно користуватися місцевими ресурсами. Належна вдячність та повага до групи-господаря викликає прояви щедрості у відповідь, такий жест скріплює дружні стосунки між групами й гарантує теплу зустріч під час майбутніх візитів. Натомість приховані прибуття та від'їзди породжують плітки, підозру в поганих намірах, тривогу й ворожнечу, мотивують недружнє ставлення до порушників.
Існують нескінченні суперечки щодо того, чи можуть оранг-лаути вимагати свої права на райони, які історично вони використовували для своїх подорожей і промислів. Першою великою перешкодою до цього є те, що вони не мають жодної фіксованої прив'язки до певних місць. По-друге, для легітимізації свого права власності необхідне оформлення паперової документації. Багаторічна історія прав на основі усних традицій, які передаються з покоління в покоління державою не розглядається. З точки зору індонезійської держави оранг-лаути не мають системи володіння. Право власності оранг-лаутів на території заперечується через те, що вони не визнаються виробниками, а є лише споживачами, що збирають продукти на величезних просторах моря. Спосіб життя оранг-лаутів, зосереджений на першочергових потребах, на думку держави, суперечить всім аспектам розвитку, відповідальності за навколишнє середовище й прогресові нації та держави.
Сенс і цінність речей у світі оранг-лаутів полягає не в їхній утилітарній функції, а в їхньому символічному значенні. Речі, якими володіють оранг-лаути, поділяються на неприйняті, прийняті (адоптовані) та невід'ємні (реліквії). До числа неприйнятих речей зараховуються риболовецькі списи, різьблені прикраси ручної роботи, плетені кошики ручної роботи, спіймана риба, зібрані морепродукти, вирощена продукція, харчові продукти та напої власного приготування, одяг, взуття тощо. Всі ці речі належать або використовуються оранг-лаутами, вони тісно контактували з органами людини, але «мають» дуже незначну або зовсім не мають надприродної сили. Існує мало обмежень щодо продажу або обміну цих предметів.
З плином часу, коли певні речі, наприклад риболовецьке знаряддя або хата, стають важливими для людини, вони приймаються (адоптуються, piara) нею. Оранг-лаути роблять це так само, як приймають в свою громаду людей. Адопція речей передбачає турботу про них, їхній захист. Річ стає прийнятою після проведення спеціального ритуалу «усиновлення», промовляють відповідні заклинання. При цьому річ «набуває надприродної сили», яка надалі збільшуватиме користь від неї та її ефективність. Що більш важливо, встановлюється зв'язок між людиною та адоптованою річчю, така річ об'єднується з особистістю, душею, внутрішньою сутністю особи. Якщо власник буде недбалий у догляді за прийнятою річчю, як вважають, духи можуть завдати йому шкоди через цей предмет. Однією з найстрашніших небезпек для оранг-лаутів є дозволити, щоб прийняті речі стати жертвою злих намірів сторонніх, які можуть безпосередньо впливати на людину через адоптовані речі. Однак це не означає, що прийняті речі не можуть бути відчужені. Звичайним явищем є їхній обмін, дарування, навіть продаж. Це встановлює або зміцнює духовний зв'язок між дійсним і попереднім власником речі, особливо, коли вона переходить як подарунок або в результаті обміну.
Найвищу цінність у суспільстві оранг-лаутів мають невід'ємні речі (реліквії). Це можуть бути гонги, кериси, черепашки, особливі камені, ритуальні предмети, кухонне начиння, гребінці тощо. Це речі предків, що передаються з покоління в покоління. Вони символізують традиції, походження й родовід, «наділені» надзвичайними надприродними силами, «оберігають» своїх власників та «доглядають» за ними. Що довше реліквії зберігаються в сім'ї або в групі, пов'язаній спільним походженням, тим сильніше збільшуються їхня цінність та надприродні властивості. Реліквії священні й виведені з обігу.
Обмін речами
Процес циркулювання речей серед оранг-лаутів описується термінами касі (kasih, «давати»), багіан (bagian, «ділитися») та тукар (tukar, «обмінюватись»), термін джуал (jual, «продавати») тут використовується вкрай рідко, навіть коли задіяні гроші. Його застосовують лише у випадках, коли речі поширюються між оранг-лаутами та іншими громадами. Практично не використовується й термін кадо (kado, «дарувати»), зазвичай йдеться про банту (bantu, «допомагати»).
Операції обміну та надання допомоги зазвичай відбуваються в межах однієї групи оранг-лаутів, це може бути обмін між окремими особами або між домогосподарствами. Тукар — це бартерний обмін. Шляхом тукару можна обмінятися хатами, човнами та ін. При здійсненні тукару різними товарами робиться їхня грошова оцінка, щоб обмін був рівноцінним. Якщо обмін є нерівноцінним, люди вирівнюють вартість товарів, наприклад, обмін малого човна на великий вирівнюється додаванням певної суми грошей. Використання грошей балансує бартерний обмін. Жоден із членів громади не має отримувати прибутку за рахунок іншого. Але гроші тут не є засобом оплати, вони розглядаються як «допомога», складова справедливого обміну ресурсами. Можна навіть обміняти, саме обміняти (тукар), гроші на рис.
Обмін, допомога та неприбутковий бартерний обмін відповідають уявленнями про ідеальну поведінку оранг-лаутів. Вони вказують на рівноправний статус членів громади і щедрість людей. Обмін їжею, рибальськими снастями, допомога при будівництві відбуваються в оранглаутських громадах практично щодня. Як правило, вони супроводжуються відвідинами родичів з інших громад. Такі дії зміцнюють, гармонізують суспільні стосунки, формують групову солідарність. Припинення контактів припиняє й процеси обміну. Існуючі відносини бартерного обміну відповідають егалітарному статусу суспільства оранг-лаутів, посилюють протиставлення «ми» та «вони», відчуття внутрішньо солідарності. Обмін речами створює партнерські відносини, об'єднує цілі родини, навіть визначає межі груп і співтовариств.
Бартерний обмін базується на тривалих стосунках. Борг може віддаватись не відразу. Учасники обміну довіряють один одному. Кожен індивідуум у цьому суспільстві фіксує в голові всі акти допомоги та отримання товарів й, за неписаними законами, зобов'язаний зробити адекватний крок у відповідь відразу або в будь-який час у майбутньому. Коли хтось просить, йому не відмовляють, але виникають моральні боргові зобов'язання, «подарунок» має бути відшкодований. Затримка руйнує зв'язок довіри між одержувачем та отримувачем. Проте такий «борг» може бути не повернений ніколи, є люди (вдівці, старі, слабкозорі), які залишаються нездатними повною мірою допомагати собі чи іншим.
Подарунки практикуються набагато частіше, ніж обмін. Вони скоріше є проявом альтруїзму й не несуть очевидного очікування подарунка у відповідь. Отримувач, здається, отримує задоволення від надання подарунку, просто бажаючи запропонувати допомогу або, можливо, почувається зобов'язаним це робити з якихось причин. Оранг-лаути часто діляться їжею. Здобуті морепродукти є особистою власністю оранг-лаутів, вони не підлягають обміну. Їх можуть лише давати як допомогу. Певні речі, наприклад, кошики з ротангу, оранг-лаути роблять на продаж, але своїм вони їх не можуть продавати. Для вони роблять такі кошики безкоштовно, а в обмін (саме в обмін) можуть взяти гроші, але це не є продаж, а лише допомога іншому члену громади.
Спільне використання, надання допомоги та бартерний обмін також несуть символічне значення у внутрішніх і зовнішніх відносинах. Акт передачі речей також передбачає визнання одержувача родичем. З іншого боку, існують обмеження щодо поширення речей серед сторонніх. Оранг-лаути вважають, що коли людина приймає певну річ, встановлюється зв'язок між цією річчю та її власником, при цьому існує небезпека стати жертвою злих намірів сторонніх, які через речі можуть заподіяти шкоди її новому власникові. Такі стереотипи ускладнюють стосунки між різними групами оранг-лаутів та оранг-лаутами й малайцями.
Ситуація змінилася із появою в житті оранг-лаутів грошей. Використання грошей деперсоналізує взаємодію між людьми й дозволяє їм безпечно взаємодіяти між собою. Гроші роблять товари анонімними. Операції відбувають негайно, без будь-яких подальших зобов'язань між учасниками угоди. Однак, попри проникнення грошових стосунків, бартер лишається основною формою обміну всередині оранглаутських громад. Вибір форми обміну є гнучким і залежить від конкретних умов і ситуації.
Стосунки з малайцями
Взаємодія оранг-лаутів та малайців відзначається постійною напругою в стосунках та взаємною недовірою. Лінія, що розмежовує берег та море, є своєрідною зоною культурного та етнічного переходу між цими громадами. Як оранг-лаути, так і малайці бачать себе складовою єдиного Малайського світу й визнають, що обидві спільноти мають спільне походження. Проте даються взнаки культурні відмінності, що викликають несприйняття громадами одна одної. Обидві сторони бачать в іншій загрозу застосування чорної магії та чаклунства й уникають взаємних контактів.
Хоча сьогодні архіпелаг Ріау є частиною Республіки Індонезія й малайські аристократи більше не мають реальної влади, місцева малайська громада продовжує жити за традиціями колишнього султанату з його ієрархічною структурою суспільства, побудованою на критеріях «чистоти», які включають родовід (keturunan), мусульманську релігію (agama), кодекс поведінки (adat), чистоту мови (bahasa), фізичні ознаки (зовнішній вигляд) та спосіб життя людей. Історично оранг-лаути перебували на політичній периферії суспільства, й малайці розташовують їх на найнижчому щаблі ієрархічної драбини, вважають їх «нечистими малайцями» й пишаються своєю відчутною відмінністю від них. Малайці розглядають оранг-лаутів як темношкірих кочовиків, які не носять одягу, нічого не знають про туалет та гігієну, говорять незрозумілою мовою, не мають релігії. Вони звинувачують оранг-лаутів у споживанні свинини та вживанні алкоголю, в тому, що їхні жінки живуть у човнах разом із чоловіками, у дошлюбних стосунках між чоловіками та жінками, в ігноруванні релігійних свят тощо. Деякі з цих звинувачень є надуманими й не завжди відповідають дійсності, зокрема це стосується дошлюбних стосунків; оранг-лаути також з різних причин майже не вживають свинину.
Такі суб'єктивні стереотипи сильно впливають на ставлення малайців до оранг-лаутів і є причиною виникнення різних забобонів. Малайське ставлення до оранг-лаутів споріднене із ставленням в середньовічної Європи до відьом. Малайці не лише гидують контактувати з оранг-лаутами, а й бояться їхнього ілму й тому приписують їм всіляке зло, звинувачують у використанні чорної магії, у зв'язках зі злими духами. Родинні зв'язки з оранг-лаутами вважаються ганебними й небажаними, їх пов'язують з порушенням «малайської чистоти». Таким чином, утворилися сталі кордони між малайцями та громадами оранг-лаутів.
Малайський погляд на оранг-лаутів завдає суттєвих труднощів для кочових племен. Як правило, вони не лише відчувають неповагу з боку суходільних малайців, а й зіштовхуються з упередженим ставленням та приниженням з боку урядовців. Індонезійські чиновники зазвичай мають справу з малайськими аристократами й дивляться на оранг-лаутів очима малайців. Через упереджене ставлення вони не радять іноземцям спілкуватися з оранг-лаутами, вважаючи такі контакти небезпечними. За малайськими стереотипами особливо небезпечними вважаються оранг-лаути, що живуть на віддалених островах.
В таких умовах оранг-лаути виявляють високий рівень стійкості до зовнішнього тиску. Вони відмовляються відповідати малайським стандартам чистоти, виявляючи презирство до них, і дотримуються власних норм поведінки, що випливають з їхнього особистого світогляду. Оранг-лаути позиваються на свій статус корінного народу й, отже, право володіння територіями, де вони живуть. Себе оранг-лаути називають orang Melayu asli (корінні малайці), а малайських аристократів — orang Melayu dagang (іноземні малайці). Оранг-лаути визначили власну концепцію альтернативного Малайського світу й стверджують, що володіють найпотужнішим ілму, що робить їх здатними підірвати ієрархію влади, створену малайськими аристократами. Оранг-лаути також з підозрою ставляться до мусульман-малайців, вважаючи, що Коран містить елементи чорнокнижного вчення, інструкції, як робити заклинання й практикувати чорну магію.
Оранг-лаути намагаються протистояти малайській політиці центральної влади, але вони не мають змоги відкрито чинити опір і не ставлять перед собою такого завдання. Їхнє протистояння є тихим, полягає в помилковому виконанні наказів, вдаваному незнанні чи нерозумінні тощо. Оранг-лаути усвідомлюють аргументи, що застосовуються проти них, і часто провокують кумедні ситуації на цьому ґрунті. Вони можуть перевдягатися малайцями, наносити відповідний макіяж, використовувати відповідну мову, а тоді сміятися з того, як малайці сприймали їх за своїх та як їх легко можна надурити. Крім того, оранг-лаути намагаються посилити в малайців страх перед своїм ілму, створюючи навколо себе приголомшливу та зловісну ауру.
Проте не всі оранг-лаути опираються малайським вимогам. Деякі з них переходять на осілий спосіб життя й приймають іслам. Ці групи оранг-лаутів включили в свою власну систему соціальної організації аспекти малайської ідеології. Вони продовжують ідентифікувати себе як групу, окрему від малайців, але водночас відділяють себе від решти оранг-лаутів. Прийняття ісламу автоматично означає перехід з категорії «нечистих» до категорії «чистих малайців». При цьому відповідно корегуються відносини з колишніми родичами. Загалом люди зберігають між собою цілком нормальні стосунки, але опинившись поза територією оранг-лаутів, ці «нові малайці» категорично заперечують свої родинні стосунки з «невірними», вважаючи їх образливими.
З іншого боку, оранг-лаути, навіть ті, що прийняли іслам, дуже рідко запрошують малайців на свої кендурі, вони не хочуть виявляти будь-яку солідарність з малайцями. Аналогічні запрошення малайців на релігійні свята вони свідомо ігнорують, посилаючись на вигадані причини (є важливіші справи, треба рибалити, не мають з чим прийти на свято тощо), тим самим ображаючи тих. Є люди, які весь час живуть у громадах оранг-лаутів, але мають малайське походження. Вони все одно вважаються для оранг-лаутів чужинцями (orang lain, іншими), не своїми (orang kita).
Стосунки з китайцями
Китайці є другою за чисельністю етнічною групою на островах Ріау. Оранг-лаути мають з ними тісніші зв'язки, ніж з малайцями. Остров'яни не вважають місцевих китайців чужинцями, в той же час ті не є частиною Малайського світу. Місцеві малайці та оранг-лаути розглядають китайців як нейтральну спільноту, вважають, що вони не володіють чорною магією, а тому взаємодія з ними є безпечною. Відповідно речі оранг-лаутів, отримані з рук китайців, вважаються малайцями безпечними; так само й навпаки. Нейтральна позиція китайської громади в Малайському світі дозволяє їм бути посередниками в стосунках між малайцями та оранг-лаутами.
Китайці є групою з периферійним статусом, яка, тим не менше, домінує в економічній сфері країни. Китайці принесли на архіпелаг Ріау глобальну ринкову економіку. Вони сприяють рухові споживчих товарів у регіоні та за його межами, з'єднують людей в ізольованих районах з віддаленими ринками.
Стосунки між китайцями та оранг-лаутами будуються за принципом патрон (токе, thau-ke) — клієнт (анакбуа, anak buah). Попри те, що з розвитком грошових відносин оранг-лаути можуть продавати й купувати товари без посередників, вони вважають за краще користуватися послугами китайців-токеїв, адже ті краще розуміються на товарах. Токеї часто визначають економічне життя оранглаутських громад. Споживацька економіка відійшла в минуле, тепер потрібно ловити стільки риби й збирати стільки інших морепродуктів, скільки вимагають потреби ринку.
Система патрон-клієнт є надзвичайно міцною й сильною, дуже сильною є й залежність анакбуа від своїх токеїв. Токеї контролюють усю фінансову діяльність клієнтів, скуповують і продають товари, надають кредити. Токеї визначають, скільки продуктів оранг-лаути мають споживати, а скільки поставляти на продаж. Токеї зазвичай маніпулюють цінами на свою користь, щоб тримати клієнтів постійно в боргах. Таку можливість вони мають як посередники, які контролюють ціни. В своїх магазинах токеї дають оранг-лаутам у борг продукти, цигарки. Кредитна система працює за принципом довіри та усної домовленості, але токеї створили надійну схему, що забезпечує повернення боргів. Ті, хто отримав допомогу, мають залишатися вірними своєму токею й, повернувшись з морськими продуктами, повинні розрахуватися ними за свої борги. Порушення цього правила загрожує відмовою в отриманні допомоги або кредиту наступного разу. Тому анакбуа бояться залишити свого токея.
Токеї докладають усіх зусиль, щоб стосунки з анакбуа були міцними, тоді ті будуть працьовитими та вірними все своє життя. Токеї приходять на допомогу своїм клієнтам у скрутну годину, допомагають їм і на побутовому рівні, наприклад, влаштовують та фінансують весілля, допомагають продуктами. Анакбуа отримують від токеїв подарунки на китайський Новий рік. Завдяки цій «допомозі» оранг-лаути відчувають себе зобов'язаними токею й дорожать цією допомогою, сподіваються на неї в майбутньому, і це зміцнює їхні зв'язки. Китайський бізнес взагалі зазвичай будується на сімейних засадах, завдяки чому формуються міжнародні бізнес-мережі. Сімейний характер носять і стосунки між токеями та анакбуа, це як батьки та діти. Китайці часто залучають оранг-лаутів як домашню прислугу. Прислуга харчується разом із роботодавцями. Токеї також віддають свої надлишки продовольства оранг-лаутам, які працюють на них, інтерпретуючи це як щедрість та допомогу.
Оранг-лаути розглядають економічну владу китайців як альтернативу політичній владі малайців. Вони бачать у своєму союзі з китайцями часткову гарантію підтримки на тлі загрози з боку спільного ворога — малайців. Оранг-лаути завжди можуть сподіватися на допомогу з боку свого токея. Порівнюючи з малайцями, оранг-лаути вважають китайців більш багатими й щедрими, менш скупими, менш метушливими й схильними до допомоги. Малайців вони бояться, ті для них злі (jahat) й смердючі (busok), а китайці їм подобаються, бо вони хороші. Оранг-лаутів та китайців об'єднує політика уряду, ворожа до китайської громади й байдужа до оранг-лаутів. Китайці близькі для оранг-лаутів ще й тим, що вони не є мусульманами та їдять свинину.
Побут
Поселення
Оранг-лаути, що зберігають кочовий спосіб життя, живуть переважно в човнах і не схильні залишатися в одному місці протягом тривалого часу. Майже все своє життя вони проводять на воді, тут вони народжуються, живуть і вмирають. Вільно пересуваючись уздовж берегів, вони рідко покидають територіальні води своєї групи. На суходолі вони зазвичай користуються лише тимчасовим житлом, в якому живуть протягом сезону мусонів. Тимчасові хати — це прості притулки, які можна спорудити дуже швидко. В середньому, таке житло має приблизно 5 метрів завдовжки, 2 метри завширшки та 1,2 метри заввишки. Для будівництва використовують дерев'яні стовпи та ротанг, яким скріплюють ці стовпи. Матеріали збирають у сусідньому лісі. Циновки з бамбуку, які служать дахом на човнах, використовуються також як дах та стіни для притулку. Як альтернатива, дах можуть крити вітрилами з човнів. Коли в такому тимчасову житлі більше немає потреби, хатинка швидко й легко розбирається, а матеріал знову використовується для житлових човнів.
Тепер багато оранг-лаутів перейшло до осілого способу життя. Їхні села розташовані в затишних бухтах або прямо над водою. Вони бувають різні за розміром, у середньому налічують від семи до десяти хат. Типове поселення оранг-лаутів — це група легких хатинок на палях, пов'язаних між собою містками із дощок.
Стіни хат роблять із дерев'яних дощок або з каджангу (kajang, циновки з бамбуковими планками, які можна переставляти). Дах криють також каджангом або атапом (atap, сухе пальмове листя, зв'язане ротангом), а ще бляхою. Дах з оцинкованого листа тримається довше, але його не просто знайти на островах, та й коштує він дорожче. Натомість пальмове листя можна назбирати в навколишніх лісах, потрібні лише час та енергія, щоб зв'язати його до купи. Всередині хати, вкритої бляхою, в полудень температура сягає екстремальних показників, а краплі дощу, що падають на дах, видають гучні звуки, що особливо дошкуляє в період мусонів.
Хати можуть бути різними за розмірами. Деякі мають довжину приблизно 5 метрів, 2,5 метри в ширину і 2,5 метри у висоту. Більші хати бувають до 9 метрів завдовжки, 4 метрів завширшки та 3 метрів заввишки. Інтер'єр у більшості випадків складається з однієї кімнати, меблі відсутні. В загальному відкритому просторі виділені спальні місця для кожного члена сім'ї. Коли приходить час спати, люди просто кидають посеред кімнати свої килимки й лягають на них. Після сну килимки збирають, їх зберігають в кутку або біля стіни; це звільняє необхідний простір. В окремих коробках зберігається постіль й особисті речі, які в конкретний час не використовуються. Перегородки всередині приміщення зустрічаються дуже рідко, зазвичай лише в полігамних сім'ях.
Кількість хат в оранглаутських селах часто змінюється. Так стається, коли хтось одружується або розлучається, хтось захворіє або помре, коли приїздять родичі, люди переселяються або міняються розміри сім'ї. Уважається, що хату, яка довго стоїть порожньою, можуть зайняти «злі духи». Це створює проблеми для всього села. Тому члени громади зносять таке житло. Якщо його власник повернеться, проблем не виникає, люди просто зведуть нову хату.
Оранг-лаути надають перевагу хатам, що стоять над морем. Вони намагаються уникати житла на суходолі, вважаючи його «брудним» (оранг-лаути асоціюють суходіл із випорожненнями та похованням небіжчиків, розглядають землю як джерело захворювань). В хатах, що стоять на березі моря, оранг-лаути ще погоджуються жити, але у внутрішні райони вони можуть переселитися лише в результаті примусових дій уряду. Нерідко мали місце випадки, коли люди, отримавши від держави нові, спеціально збудовані для них хати, тільки-но посадові особи та місіонери їхали після закінчення офіційної церемонії, починали розбирати їх, щоб перенести й поставити над морем, а деякі взагалі поверталися на свої плавучі хати-човни.
Двері в оранглаутських хатах, що стоять на узбережжі, завжди спрямовані до моря, тоді як у хатах над морем двері можуть бути орієнтовані в різних напрямках. Сходи від дверей ведуть прямо до води, тут люди прив'язують свої човни.
Одяг
Одяг оранг-лаутів — куртка і короткі штани, плетений капелюх у чоловіків, у жінок — каїн, хустина на голову. Верхня частина тіла в чоловіків зазвичай залишається відкритою. Надають перевагу яскравому одягу.
І жінки, й чоловіки можуть носити ювелірні вироби, зокрема золоті намиста, браслети й сережки. Косметику також використовують представники обох статей, хоча частіше це роблять молоді або середнього віку жінки та дівчата. Їм до вподоби червона помада та пудра білого кольору. Молодь, що живе в човнах, крім пудри, використовує вугілля як олівці для фарбування брів.
Їжа
Попри дедалі більшу популярність рису, й, меншою мірою, саго, морепродукти продовжують складати основу раціону харчування оранг-лаутів. Це великий перелік видів риб, ракоподібних, молюсків та інших морських істот. Деякі морепродукти цінуються більше за їхні особливі якості. Наприклад, делікатесом уважаються м'ясо та яйця черепах. Черепах здобувають не часто. Коли комусь удасться це зробити, новина швидко поширюється серед усіх членів громади; ловець мусить обов'язково поділитися здобиччю. Ще одним місцевим делікатесом є дюгонь (морська корова). Оранг-лаути не засолюють риби для її збереження. Морські огірки нанизують на дротик і сушать, перш ніж їх з'їсти.
Відпочинок
Для оранг-лаутів життя, робота та вільний час чітко не відокремлені. Чоловіки й жінки, як правило, працюють разом й, відповідно, разом відпочивають, немає абсолютно ніякої сегрегації за статтю. У вільний час, чоловіки та жінки зустрічаються з родичами й друзями, сидять разом, діляться новинами й чутками, розповідають історії або грають у карти. Спеціальне задоволення приносить змагання у виконанні імпровізованих віршованих фраз (пантун), які по черзі вигадують чоловіки та жінки.
Останнім часом люди збираються групами перед телевізором, що живиться від автомобільного акумулятора. На островах Ріау доступне сінгапурське або малайзійське мовлення. Глядачі часто не розуміють фільмів, які зазвичай транслюються англійською, китайською, різними індійськими мовами; не розуміють вони й субтитрів, адже більшість оранг-лаутів неписемна. Тому хтось в аудиторії виступає як оповідач, він ділиться своїм сприйняттям та власною інтерпретацією подій, що відбуваються на екрані.
Традиції та обряди життєвого циклу
Оранг-лаути розрізняють чотири основні стадії життєвого циклу: дитинство, юність, зрілість та старість, але людське життя для них починається ще з вагітності. Вони вважають, що кожен стає людиною вже на п'ятому місяці вагітності матері. У цей час за розташуванням ембріону визначають стать майбутньої дитини: якщо вона лежить в животі матері більше з лівого боку, народиться хлопчик, в іншому випадку — дівчинка. Важливу роль при народженні дитини відіграє повитуха (завжди жінка) — експерт з натуропатії, яка також володіє магічними знаннями. Між п'ятим та сьомим місяцем вагітності, майбутня мати та її чоловік ідуть «залицятися» до повитухи, як до нареченої, після чого та буде зобов'язана піклуватися про матір і дитину до шостого тижня після пологів. Починаючи з сьомого місяця вагітності, щоб не завдати шкоди їхній майбутній дитині, жінка та її чоловік повинні дотримуватися у своїй поведінці численних табу.
Народження дитини є визначною подією в житті кожної родини. Родичі та сусіди майбутньої матері беруть активну участь у підготовці до неї, деякі надають практичну допомогу, інші просто бувають присутні, підтримують вагітну й допомагають їй психологічно. Часто люди також консультуються з певних питань із цілителем та шаманом.
Під час перейм чоловік тримає голову дружини, повитуха або інша досвідчена жінка допомагає породіллі масажем, а у випадку ускладнень і потреби у більшій фізичній силі на допомогу приходить чоловік. Вихід плоду вважається небезпечним не лише через можливість фізичних ускладнень, але й тому що матері та дитині в цей момент загрожують злі духи та відьми. Вважається також, що жінка, яка вмирає при пологах, сама може перекинутися злим духом і загрожуватиме чоловікам. Протягом перших трьох днів після пологів за молодою мамою доглядають її чоловік та мати. На третій день проводиться ритуал, що зветься «очищення дощок», він включає миття новонародженого, прибирання місця народження, забрудненого кров'ю та навколоплідними водами, очищення повитухи. Всіх людей, що брали участь у підготовці та проведенні пологів, закликають взяти учать в церемонії з нагоди народження дитини.
В оранг-лаутів немає ніяких уподобань стосовно того, кого краще народити: хлопчика чи дівчинку.
До 44-го дня після пологів мати повинна дотримуватися певних правил харчування та утримуватися від статевих зносин, тому що жінка все ще перебуває в ослабленому стані й існує загроза від злих духів.
З народженням та раннім періодом життя дитини пов'язані деякі звичаї та обряди, більшість з яких однакові для хлопчиків та дівчаток. Ім'я дитині дають незабаром після народження, часто це робиться спонтанно, з посиланням на природні явища, що відбувалися під час пологів (наприклад, «блискавка» або «шторм»). Надання імені не є визначною подією, часто люди змінюють ім'я протягом життя. Таке відбувається, наприклад, у випадку серйозної хвороби, після зміни імені злим духам або людям, що «наслали» хворобу, буде важко «визначити» особу постраждалого. Серед деяких оранглаутських груп звичайною практикою є висушувати пуповину новонародженого й зберігати її протягом багатьох років. Уважають, що коли замочити пуповини всіх братів і сестер та дати їм випити цієї води, це назавжди захистить їх від сварок між собою. Звичайною практикою в оранг-лаутів є проколювання мочок вух. Це роблять дівчаткам у ранньому віці заради краси. Якщо на те є гроші, в отвір вдягають золоті сережки. Іноді в дитинстві одну з мочок проколюють і хлопчикам. Це робиться для боротьби з хворобою або щоб збільшити схожість обличчя та голосу батьків і синів, а це має гарантувати добрі стосунки між ними. Хлопчики старшого віку також люблять носити сережки. Іноді хлопчикам і дівчаткам голять голови. Це робиться з метою захисту від хвороби, запобігання її рецидивів, поліпшення статури.
Етапи підліткового й дорослого життя є нечіткими, особливо для хлопчиків, а перехід від одного стану до іншого відбувається поступово. Обрізання дівчаток і хлопчиків — звичайна практика серед малайських мусульман — також практикується деякими підрозділами оранг-лаутів, незалежно від того, чи вони перейшли на іслам, чи ні. Обрізання дівчаток є лише символічним актом, воно здійснюється повитухою вже через 1-2 місяці після народження й супроводжується незначною церемонією за присутності тільки близьких родичів. Хлопчиків обрізають у віці близько 10-12 років, церемонія знаменує початок підліткового віку. Її виконує спеціаліст, часто малаєць-мусульманин. Обрізання супроводжується церемоніальним бенкетом, у якому беруть участь родичі. Про перехід від дівчини до жінки свідчить перша менструація, але ця подія не відзначається хоча б якимось ритуалом. На матеріали, які поглинають менструальну кров, накладається суворе табу, і вони приховуються (див. ).
Шлюб та створення окремої родини є однією з найважливіших цілей життя оранг-лаутів, передумовою багатодітної сім'ї. Перший шлюб — це важливий момент у житті кожної людини, й він супроводжується спеціальним обрядом. Оранг-лаути протягом тривалого часу адаптували свої весільні церемонії до малайських традицій. Тепер у них на весіллі є жінка-експертка, яка проводить наречену через різні етапи церемонії ніка (nikah). В результаті церемонія стала тривати набагато довше й стала складнішою, ніж було в старі часи. Іноді обряд проводять в присутності представника ісламської влади.
Перший шлюб зазвичай заплановано, коли дівчатка та хлопчики досягають статевого дозрівання. Молоді люди, як правило, вільні самі вибирати шлюбних партнерів. Передбачається, що батьки мають дати згоду після обговорення з близькими родичами, але це не є обов'язковою умовою. Проте, як очікується, пара повинна мати розсуд у своїх діях. Коли молоді люди вирішують одружитися, хлопець зазвичай просить свого батька або інших старших родичів (дід по батькові, брат батька чи близькі друзі батька або дідуся) здійснити візит до батьків дівчини для вкладання шлюбної угоди.
Шлюбу передують заручини, які можуть відбутися за місять, а то й за рік до весілля. У цей період наречений вже відповідальний за потреби нареченої щодо їжі та одягу, а вона мусить навзаєм виконувати подружні обов'язки. Заручини офіційно стверджує мати нареченого, але візит до матері нареченої вона здійснює лише після того, як бажання сина було обговорене й погоджене в сім'ї. Скриня, що передається нареченій, містить золоте кільце, браслети, саронг, парасольку, дзеркало, пудру, помаду тощо. Прийнявши скриню й оглядаючи подарунки, наречена цими діями висловлює свою згоду на шлюб. Іноді наречений дає нареченій «багатство» в грошовій формі, він також повинен нести частину витрат весільної церемонії. В ідеалі сума, що підлягає сплаті за молоду дівчину, є в двічі більшою, ніж за вдову. В реальному житті «багатство» нареченій часто платять тільки частково або й взагалі не платять, якщо наречений не в змозі зібрати грошей.
Дата весілля вимагає ретельного обговорення. Кожна середа, коли місяць прибуває, та восьмий місяць у році, є сприятливими. Крім того, місце, де буде проходити весілля, повинне бути ретельно перевірене, щоб захистити учасників свята від згубного впливу злих духів. На церемонію запрошуються всі родичі. Нареченого й наречену прикрашають вінками з квітів та намистами. Наречений також вдягає капелюха й пояс з керисом. Спочатку він повинен попрохати батьків нареченої віддати йому дочку й розповісти їм про свої наміри. Далі відбувається сама церемонія, під час якої подружжя годує одне одного курячими яйцями та кульками з рису. Цим актом шлюб формалізується. Далі гостей розважають їжею та піснями й танцями (пантун), іноді проводять змагання із силату (різновид малайського бойових мистецтв).
За місцевими поховальними традиціями мерця миють, посипають пудрою, натирають парфумами, замотують у білу тканину. Християни моляться над померлим, але вони не мають священників, які б проводили панахиду. Померлих ховають у могилі. Після поховання проводять свято — кендурі (kenduri). Поминки проходять щодня протягом перших сорока днів, потім кожні 10 днів до сотого дня, після чого потреба в кендурі відпадає. Крім останнього кендурі, це все незначні події, які зазвичай збирають лише найближчих родичів. Натомість на сотий після смерті поминальний день проводять велике кендурі (kenduri besar), на яке збирається вся громада. Стіл з цього приводу має бути особливим, готують всілякі делікатеси.
Кендурі оранг-лаути проводять також з нагоди вкладання шлюбу, умиротворення духів, усиновлення (як дітей, так і речей) тощо. Оранглаутські кендурі загалом дуже схожі з малайськими, але менші за масштабами й проходять у більш вільній і невимушеній атмосфері. Участь у церемонії можуть приймати лише члени нуклеарної сім'ї, але може збиратися й ціла громада. Незалежно від масштабів події, основний принцип один — люди сідають разом за стіл і спільно й одночасно споживають їжу. Всі їдять дуже швидко, а тоді разом встають і разом прибирають. Поки дорослі не закінчать бенкет, дітей до столу не пускають, вони мають їсти вже після батьків. Діти не беруть участі у прийнятті рішень, тому їхня поява за столом разом із дорослими, на думку оранг-лаутів, зіпсує свято кендурі. Будь-яка їжа, що залишилася після кендурі, розподіляється між членами громади.
Зміни у способі життя
Починаючи з кінця XIX ст. і в досить великих масштабах протягом 1990-х оранг-лаути поступово відходять від життя повноцінних морських кочівників і переходять на напівосілий спосіб життя. Деякі групи добровільно, інші під тиском з боку влади осіли на суходолі. Сьогодні більшість з них оселилися в хатинках на палях, побудованих над водою на березі моря. Інші живуть у селах, збудованих уздовж узбережжя державою або власними силами. Періодично оранглаутські сім'ї залишають свої поселення й вирушають на промисли, живуть там на борту свого сампана (човна). Така подорож може тривати від ночі до декількох місяців, але вони завжди повертаються до kampong kita («наше село»).
Реакція членів громад оранг-лаутів на впровадження державної політики була різною. Одні групи підтримують зміни, перейшли на осілість, взаємодіють із сторонніми та державними службовцями, сприймають зовнішні впливи, інтегруються в широке індонезійське суспільство. Вони приймають іслам, а свої домівки покидають лише виходячи в море рибалити. Прибічники традиційних поглядів є їхньою прямою протилежністю, вони готові відмовитись від усього, що їм пропонують, лише хочуть, щоб їм дали спокій. Вони чітко дотримуються своєї етнічної ідентичності з усіма позитивними й негативними моментами. Третя фракція знаходиться посередні між двома іншими. Такі групи переважно очікують на матеріальну допомогу від держави. Вибираючи одну з цих позицій, традиційні родові групи оранг-лаутів зазвичай приймають колективне рішення, зберігаючи свою групову єдність.
З переходом на осілість та посиленням контактів зі сторонніми спостерігається підвищення ролі чоловіків у суспільстві. Під час візитів чиновників жінки або не відвідують збори, або сидять окремо від чоловіків і не висловлюють свою думку. Чимраз більше й більше чоловіків перебирають на себе роль годувальника сім'ї. Жінки більше не рибалять і не продають рибу, вони займаються хатніми справами, розпоряджаються сімейними грішми та піклуються про дітей. Посилення гендерної ієрархії в оранглаутському суспільстві пов'язане й з поширенням моральних норм малайської мусульманської більшості. Жінки, наприклад, стали носити сукні, які закривають верхню частину тіла. Люди стали звертати також увагу на наготу дітей, практикуються «більш дисципліновані» сексуальні зносини тощо. До негативних тенденцій належить і те, що серед молоді, яка перестала виходити в море, розвивається алкоголізм.
Значний вплив на оранг-лаутів мають радіо та телебачення. Найдієвіший ефект в досягненні зміни способу життя дає система освіти, проте вона ще не отримала в оранглаутському середовищі значного поширення. Сучасна освіта в державних школах тільки недавно стала частиною способу життя в селищах колишніх кочовиків. Більшість спроб уряду залучити дітей оранг-лаутів до шкільного навчання зазнали невдачі, багато дітей не тримаються в школі більше одного року. Частково це пов'язано з непередбачуваним режимом рибальства в сім'ях та залученням до нього дітей, але головним чинником є те, що оранглаутські діти мусять сидіти в одному класі з малайськими дітьми. Дехто з оранг-лаутів самостійно навчився читати й писати. Більших успіхів у справі освіти кочового населення досягли християнські місіонери. Вони запровадили гнучку систему навчання без фіксованого розкладу. В християнських школах оранг-лаути вільні йти ловити рибу, коли їм потрібно, а уроки вони можуть отримувати у вільний час.
В популярній культурі
Згадуються в оповіданні The Disturber of Traffic Редьярда Кіплінга.
Примітки
- David E. Sopher (1965). «The Sea Nomads: A Study Based on the Literature of the Maritime Boat People of Southeast Asia». Memoirs of the National Museum. 5: 389—403.
- Lioba Lenhart. Orang Suku Laut. In Carol R.Ember and Melvin Ember (ed.). Encyclopedia of Sex and Gender. Men and Women in the World's Cultures. Kluwer Academic/Plenum Publishers, New York, 2003, pp. 750-769 (англ.)
- Cynthia Chou. The Orang Suku Laut of Riau, Indonesia: The Inalienable Gift of Territory. London and New York: Routledge, 2010 (англ.)
- Geoffrey Benjamin and Cynthia Chou (editors). Tribal Communities in the Malay World: Historical, Cultural and Social Perspectives. Leiden and Singapore: International Instittue for Asian Studies and Institute of Southeast Asian Studies, 2002 (англ.)
- Karl Anderbeck. The Malayic-speaking Orang Laut: Dialects and Directions for Research. Wacana: Journal of the Humanities of Indonesia, Vol. 14, No. 2 (October 2012), pp. 265–312 (англ.)
- Paul Wheatley (1961). The Golden Khersonese: Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A.D. 1500. Kuala Lumpur: University of Malaya Press. с. 82–83. OCLC 504030596.
- Ананьев П. Г. Сельское хозяйство в современной Индонезии — М.: 1965. стр. 21-35.
- Марков Г. Е. Народы Индонезии — М.: 1963. 54-61.
Джерела
- Pelras Christian. Notes sur quelques populations aquatiques de l'Archipel nusantarien. In: Archipel, volume 3, 1972. pp. 133–168 (фр.)
- Cynthia Chou. The Orang Suku Laut of Riau, Indonesia: The Inalienable Gift of Territory. London and New York: Routledge, 2010 (англ.)
- Cynthia Chou. Indonesian Sea Nomads: Money, Magic and Fear of the Orang Suku Laut. London and New York: RoutledgeCurzon, IIAS Asian Studies Series, 2003 (англ.)
- Cynthia Chou. Money, magic and fear: identity and exchange amongst the Orang Suku Laut (sea nomads) and other groups of Riau and Batam, Indonesia. Thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy Department of Social Anthropology, University of Cambridge, 1994 (англ.)
- Cynthia Chou. Contesting the tenure of territoriality; The orang Suku Laut. In: Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde, Riau in transition 153 (1997), no 4, Leiden, pp. 605–629 (англ.)
- Geoffrey Benjamin and Cynthia Chou (ed.). Tribal Communities in the Malay World: Historical, Cultural and Social Perspectives. Leiden and Singapore: International Instittue for Asian Studies and Institute of Southeast Asian Studies, 2002 (англ.)
- Lioba Lenhart. Orang Suku Laut. In Carol R.Ember and Melvin Ember (ed.). Encyclopedia of Sex and Gender. Men and Women in the World's Cultures. Kluwer Academic/Plenum Publishers, New York, 2003, pp. 750–769 (англ.)
- Lioba Lenhart. Orang Suku Laut Ethnicity and Acculturation. In: Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde, Riau in transition 153 (1997), no 4, Leiden, pp. 577–604 (англ.)
- Karl Anderbeck. The Malayic-speaking Orang Laut: Dialects and Directions for Research. Wacana: Journal of the Humanities of Indonesia, Vol. 14, No. 2 (October 2012), pp. 265–312 (англ.)
Посилання
- Ee Lin Wan. Pirates of the East. ThingsAsian, 2002 (англ.)
- Esteban T. Magannon. Where the spirits roam. The UNESCO courier, July-August 1998, p. 62-63, illus. ISSN 0041-5278 (англ.)
- Timothy P. Barnard. Riau in Transition: The Globalization of a Peripheral Region in Indonesia. IIAS Conference, 4-6 October 1995, Leiden, The Netherlands (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orang lauti grupa narodiv sho nevelichkimi grupami zhivut u riznih rajonah Pivdenno Shidnoyi Aziyi vzdovzh andamanskogo uzberezhzhya M yanmi j Tayilandu na beregah Malakkskoyi protoki na ostrovah Riau poblizu ostroviv Kalimantan ta Sulavesi na pivdni Filippin ta na deyakih iz Molukkskih ta Malih Zondskih ostroviv Yih ob yednuye te sho v minulomu vsi voni vsi buli morskimi kochivnikami zhili v chovnah j zajmalisya ribolovleyu ta zbirannyam morskih produktiv Teper bilshist orang lautiv osila na uzberezhzhi ale yihnye zhittya j dosi tisno pov yazane z morem Orang lauti Orang lautZhinka orang laut v Solok Dzhambi Pivdenna SumatraSamonazvaindonez suku LautKilkist424 tis osibAreal Indoneziya Malajziya Singapur M yanma Tayiland FilippiniRasapivdenni mongoloyidiReligiyaanimistichni viruvannya musulmani Zmist 1 Terminologiya 2 Orang lauti ostroviv Riau 2 1 Rozselennya 2 2 Chiselnist 2 3 Pleminnij podil 2 4 Mova 3 Religiya 4 Istoriya 4 1 Pohodzhennya ta rannya istoriya 4 2 Orang lauti v malajskij derzhavi 4 3 Plemena orang lautiv u sultanati Dzhohor Riau 4 4 Zanepad 4 5 V nezalezhnij Indoneziyi 5 Unikalna kultura 6 Gospodarstvo 6 1 Tradicijne gospodarstvo 6 2 Novovvedennya 6 3 Remeslo 6 4 Torgivlya ta obmin 7 Suspilstvo 7 1 Organizaciya prostoru 7 2 Grupa 7 3 Silska gromada 7 4 Gender ta seksualnist 7 5 Sim ya 7 6 Shlyub 7 7 Vidnosini vlasnosti 7 8 Obmin rechami 7 9 Stosunki z malajcyami 7 10 Stosunki z kitajcyami 8 Pobut 8 1 Poselennya 8 2 Odyag 8 3 Yizha 8 4 Vidpochinok 8 5 Tradiciyi ta obryadi zhittyevogo ciklu 9 Zmini u sposobi zhittya 10 V populyarnij kulturi 11 Primitki 12 Dzherela 13 PosilannyaTerminologiyared Malajskij termin orang laut malaj Orang Laut bukvalno oznachaye morski lyudi morskij narod Nazva mozhe zastosovuvatis do bud yakih lyudej malajskogo pohodzhennya sho rozseleni na priberezhnih ostrovah zhivut i podorozhuyut morem u svoyih chovnah U literaturi zustrichayutsya j inshi nazvi zokrema morski cigani angl Sea Gypsies morski dzhakuni angl Sea Jakun morskij narod angl Sea Folk angl Sea People morski mislivci zbirachi angl Sea Hunters and Gatherers lyudi morya angl People of the Sea morski plemena angl Sea Tribes morski kochivniki angl Sea Nomads lyudi v chovnah angl Boat People V Tayilandi yih nazivayut chaole morskij narod abo chaonam vodyanij narod v deyakih rajonah Indoneziyi orang peragu abo suku sampan lyudi v chovnah Hocha termin orang lauti peredbachaye pevnu odnoridnist grupi lyudej zagalom ce ye shtuchne poyednannya Faktichno isnuyut okremi narodi yaki silno vidriznyayutsya za movoyu tradiciyami politichnoyu organizaciyeyu tosho Voni ob yednani lishe svoyim sposobom zhittya sho pov yazanij iz morem i ce robit yih unikalnimi v porivnyanni z yihnimi susidami na suhodoli Popri te sho majzhe skriz orang lauti vidmovlyayutsya vid zhittya v chovnah i teper stavlyat svoyi sela na tverdij zemli i na pershij poglyad yih ne zavzhdi legko vidrizniti vid priberezhnih susidiv voni zberigayut svoyu unikalnist z vlasnimi normami zhittya j tradiciyami Cherez suttyevi kulturni vidminnosti meshkanci suhodolu chasto divlyatsya na orang lautiv z pevnoyu znevagoyu nbsp Regioni zaseleni lyudmi sho vidomi yak morski kochivniki 1 Orang lauti Moken Badzho V shirokomu sensi termin orang lauti ob yednuye kilka okremih etnichnih grup mokeni na arhipelazi Merguyi en M yej bilya uzberezhzhya M yanmi ta v susidnih rajonah Tayilandu urak lavoyi na ostrovah roztashovanih uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Tayilandu vlasne orang lauti mizh Malakkskoyu protokoyu ta ostrovom Kalimantan badzho sama na pivnochi Kalimantanu na pivdni Filippin ta ostrovah Shidnoyi Indoneziyi Najbilshoyu sered nih grupoyu ye badzho Lokalno orang lauti vidomi takozh pid bagatma inshimi nazvami Orang lauti ostroviv Riaured Orang lauti nbsp Sim ya orang lautiv u svoyij hati chovni bl 1914 1921 SamonazvaOrang LautKilkistbl 5000Areal nbsp Indoneziya ostrovi Riau Rasapivdenni mongoloyidiBlizki doseletari kanaki malajci duani urak lavoyi mokeni badzhoMovadialekti malajskoyi moviReligiyanarodna religiya islam hristiyanstvo U vuzkomu rozuminni termin orang lauti indonez Orang Suku Laut plemena morskih lyudej ohoplyuye bagato dribnih plemen ta grup sho naselyayut abo naselyali ostrovi v arhipelazi Riau Linga a takozh ostrovi Tudzhu uzberezhzhya ta priberezhni ostrovi shidnoyi Sumatri pivden Malajskogo pivostrova ta uzberezhzhya Singapuru Bilshist cih teritorij vhodit do skladu Respubliki Indoneziya Rajoni rozselennya orang lautiv vodnochas ye istorichnim i kulturnim centrom tak zvanogo Malajskogo svitu Vlasne j sami voni ye chastinoyu Malajskogo svitu v Indoneziyi plemena orang lautiv uvazhayutsya chastinoyu malajciv U toj zhe chas cherez svij kochovij sposib zhittya voni zarahovuyutsya do kategoriyi izolovanih narodiv indonez suku suku terasing Uvazhayetsya sho ci vidstali narodi isnuyut za ramkami osnovnogo suspilstva voni ne v zmozi koristuvatisya plodami nacionalnogo rozvitku j ne spriyayut progresu naciyi ta derzhavi Tomu indonezijskij uryad provodit shodo nih politiku spryamovanu na primusovu integraciyu v rozvinenu ta suchasnu indonezijsku naciyu Miscevi malajci ta predstavniki indonezijskogo uryadu opisuyut orang lautiv yak nadzvichajno vidstalih nerozumnih duzhe brudnih i zovni zhahlivih lyudej z krivimi nogami temnim oblichchyam zakruchenim volossyam ta luskatoyu shkiroyu Voni ne hochut zhiti v hatah voni narodzhuyutsya splyat yidyat v svoyih chovnah pidkoryayutsya vikliku prirodi j ne mayut zhodnogo pochuttya soromu Yihnij povsyakdennij princip tilki yisti j piti Naspravdi takij obraz orang lautiv ne vidpovidaye dijsnosti Nemaye zhodnih dokaziv togo sho orang lauti krivonogi abo mayut luskatu shkiru Yihnye volossya variyuye vid hvilyastogo do absolyutno pryamogo Voni yak pravilo mayut odnakovi zrist i vagu z inshimi meshkancyami ostroviv v serednomu priblizno 1 6 metra ta 60 kilogramiv Voni takozh odnakovo garni Deyaki navit mayut domishok kitajskoyi krovi cherez mishani shlyubi Uprodovzh stolit more ta priberezhni rajoni buli zhittyevim prostorom i domivkoyu orang lautiv Ale voni bilshe ne perebuvayut v centri Malajskogo svitu yihnij sposib zhittya prodovzhuye zgasati Indonezijska malajzijska ta singapurska vladi namagayuchis upravlyati kochovim naselennyam perevodyat orang lautiv na osilij sposib zhittya v postijnih poselennyah Zovnishnij tisk vede do socialnoyi asimilyaciyi porushennya teritorialnih prav zmini viruvan ta kulturnoyi identichnosti orang lautiv Ye grupi yaki pokinuli tradicijnij sposib zhittya j asimilyuvalisya v shirshe suspilstvo prote bilshist vse she zberigaye svoyu etnichnu nezalezhnist Rozselennyared Sogodni orang lauti rozkidani po vsomu arhipelagu Riau Linga voni zhivut takozh na shidnomu uzberezhzhi Sumatri ta na velikih ostrovah Banka j Belitung roztashovanih na shid vid Sumatri ta na pivden vid ostroviv Linga Do nedavnogo chasu okremi grupi orang lautiv meshkali uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Singapuru ale teper voni majzhe povnistyu asimilovani malajcyami Zberigayutsya okremi grupi orang lautiv na pivdennomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova v mezhah malajzijskogo shtatu Dzhohor seletari kanaki Voni ne pidtrimuyut zv yazkiv z indonezijskimi orang lautami mayut status korinnih narodiv orang asli Pivostrivnoyi Malajziyi j faktichno ye okremimi mikroetnosami Orang lauti podorozhuyut arhipelagom Riau yakij vklyuchaye ponad 3200 ostroviv roztashovanih vid centralnoyi chastini shidnogo uzberezhzhya Sumatri do Pivdenno Kitajskogo morya Deyaki grupi osili na suhodoli j zhivut u hatinkah specialno zvedenih dlya nih derzhavoyu vzdovzh uzberezhzhya Ale periodichno orang lauti znovu sidayut v svoyi sampani chovni j virushayut usiyeyu sim yeyu na promisli Taka podorozh mozhe trivati vid odniyeyi nochi do dekilkoh misyaciv Ostrovi Riau ye odniyeyu z provincij Indoneziyi vona priblizno vidpovidaye teritoriyi kolishnogo malajskogo sultanatu Riau Linga Cya oblast roztashovana poblizu ekvatora Garna j vologa pogoda perevazhaye protyagom usogo roku Temperatura protyagom dnya stanovit vid 28 C do 38 C Unochi buvaye trohi proholodnishe 25 30 C Orang lauti podilyayut rik na 4 sezoni pivnichnih vitriv zhovten sichen shidnih vitriv lyutij traven pivdennih vitriv cherven serpen i zahidnih vitriv veresen Musoni pochinayutsya naprikinci roku a silni doshi prodovzhuyut iti protyagom sichnya Reshtu roku yak pravilo klimat suhij z periodichnimi opadami Temperatura zrostaye v najgaryachishij period sho trivaye z travnya po serpen Ne vsi ostrovi naseleni ne vsi mayut nazvi na karti Ce skladne j zaplutane misce dlya novachka Miscevi zhiteli mayut svoyi nazvi dlya cih ostroviv Inodi misce roztashuvannya ta nazvi mozhut vidriznyatisya mizh kartami ta svidchennyami miscevih zhiteliv Poki lyudi ne znajomi z ciyeyu teritoriyeyu tut mozhna legko zablukati Bilshist ostroviv ne mayut regulyarnogo transportnogo spoluchennya Distatisya do nih mozhna lishe privatnimi riboloveckimi chovnami Naselennya ostroviv skladayetsya z riznih etnichnih grup sho nalezhat do riznih religijnih konfesij Bilshist stanovlyat malajci krim nih tut zhivut yavanci kitajci baveanci minangkabau butonci bugi floresci ta inshi vihidci z riznih rajoniv Indoneziyi Za virospovidannyam perevazhayut musulmani ye takozh buddisti etnichni kitajci hristiyani Tubilni grupi orang lautiv stanovlyat neznachnu menshist naselennya Chiselnistred U seredini 1990 h rokiv za ocinkami nalichuvalos blizko 5000 orang lautiv ce blizko 1 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya ostroviv Riau 2 Zagalom dostupno duzhe malo statistichnih danih pro chiselnist orang lautiv Tak za danimi DBMT indonez Direktorat Bina Masyarakat Terasing pidrozdil Socialnogo departamentu Indoneziyi chiselnist orang lautiv 1990 roku stanovila 5402 osobi a 1994 95 roku 7179 osib Dani ciyeyi ustanovi za 1990 rik vklyuchali she 3872 kuala lauti a v 1994 95 roci voni vzhe okremo ne znachilis mozhlivo buli vklyucheni do skladu orang lautiv Socialnij Ofis indonez Kantor Sosial v Tandzhungpinanzi administrativnomu centri ostroviv Riau ociniv chiselnist orang lautiv u 1993 roci u 1757 cholovikiv ta 1652 zhinki razom 3409 osib 3 4 Ci cifri duzhe superechlivi z kilkoh prichin Orang lauti postijno ruhayutsya a slabka sistema reyestraciyi narodzhen i smertej obumovlyuye netochnosti u viznachenni yihnoyi chiselnosti Faktichno ne vsi rajoni de prozhivayut orang lauti navit vidomi uryadovcyam Krim togo uryadovi chinovniki vvazhayut yih vidstalimi lyudmi yaki ye dzherelom nezruchnosti dlya suchasnoyi derzhavi a otzhe j navmisne zanizhuyut pokazniki yihnoyi chiselnosti Tomu zalishayetsya neviznachenim skilki zh naspravdi sogodni isnuye orang lautiv Pleminnij podilred Chasto orang lautiv sprijmayut yak odin narod ale ce ne tak Voni skladayutsya z bezlichi pov yazanih i nepov yazanih mizh soboyu lokalnih rodovih grup yaki nazivayut suku indonez Suku mantangi Orang Mantang Suku Mantang tambusi Orang Tambus Suku Tambus galangi Orang Galang Suku Galang baroki Orang Barok Suku Barok mapori Orang Mapor Suku Mapor ta bagato inshih Inventarizaciya vsih plemen orang lautiv nikoli ne bula zroblena Spiski skladeni riznimi avtorami riznyatsya mizh soboyu Ob yednannya danih vsih dzherel dlya stvorennya povnoyi kartini vsih grup ye nelegkim zavdannyam Vono uskladnyuyetsya tim sho chas vid chasu deyaki grupi zminyuvali miscya svogo prozhivannya abo modifikuvalisya Bagato yih vzhe asimilyuvalosya v malajskomu suspilstvi Cej proces trivav stolittyami j sogodni etnografi zishtovhuyetsya z velikim suzir yam grup rozkidanih po vsomu arhipelagu yaki buvaye vazhko identifikuvati Nemozhlivo sklasti povnij perelik grup orang lautiv j na pidstavi informaciyi otrimanoyi vid nih samih Kozhna z grup proponuye svij spisok i ci spiski ne vidpovidayut navit superechat odin odnomu Krim togo viyav identichnosti v orang lautiv zazvichaj nosit situativnij harakter Chastishe voni identifikuyut sebe za pevnoyu teritoriyeyu a ne pov yazuyut z yakimos narodom chi pleminnoyu grupoyu chasto lyudi mozhut vikoristovuvati vodnochas kilka etnonimiv Dayetsya vznaki j konkurenciya grup u svoyih identifikacijnih pretenziyah Spisok skladenij Sintiyeyu Chou angl Cynthia Chou narahovuye sorok p yat riznih teritorialnih ugrupuvan orang lautiv v mezhah arhipelagu Riau 3 yaki mabut vse she isnuyut Identifikaciya orang lautiv zi svoyeyu grupoyu klanom suku ye duzhe silnoyu Dvi grupi mozhut prozhivati zovsim poruch ale chitko usvidomlyuvati svoyu okremishnist i vsilyako pidkreslyuvati yiyi Tradicijnih iyerarhichnih struktur feodalnoyi derzhavi bilshe ne isnuye ale kozhna grupa namagayetsya priyednatisya do bilsh prestizhnogo suku j vsilyako pidkreslyuye svoyu perevagu nad susidami inshimi suku Chistota ye kriteriyem dlya zvedennya grupovih kordoniv Orang lauti zberigayut svoyu genealogiyu cherez usnu tradiciyu Pri comu genetichno sporidneni grupi mozhut zajmati rizni ostrovi ta pristani po vsomu arhipelagu Movared Orang lauti mayut vlasnu movu morya malaj Bahasa Laut abo movu narodiv morya malaj Bahasa Orang Laut j pishayutsya cim Kozhna grupa suku chasto maye vlasnij dialekt U konkretnomu regioni orang lauti mozhut koristuvatisya miscevim dialektom napriklad galanzkoyu movoyu malaj Bahasa Galang na ostrovah Teluk Nipa ta Nanga roztashovanih bilya bilshogo ostrova Galang Naskilki nosiyi cih dialektiv rozumiyut odin odnogo zalezhit vid stosunkiv mizh okremimi grupami Grupi konkurenti chasto zayavlyayut sho ne rozumiyut movi odin odnogo Gruntovni doslidzhennya movi orang lautiv vidsutni Bilshist doslidnikiv uvazhaye yiyi tisno pov yazanoyu z riau malajskoyu movoyu angl Riau Malay rozmovnim dialektom sho lig v osnovu literaturnih malajskoyi ta indonezijskoyi mov Zagalom u movah yakimi govoryat orang lauti nemaye yakihos ekzotichnih utvoren voni dosit dobre vpisuyutsya v ramki bilsh shirokoyi merezhi malajskih dialektiv regionu Prote chasto pidkreslyuyetsya j nayavnist suttyevih vidminnostej Vse vreshti vpirayetsya u vidsutnist adekvatnih doslidzhen Miscevi malajci sprijmayut movu orang lautiv yak nezrozumilu inshu movu malaj Bahasa lain Prote ce sprijnyattya znachnoyu miroyu pov yazane z prestizhem dotrimannya chistoti vlasnoyi spravzhnoyi malajskoyi movi malaj Bahasa Melayu Vminnya orang lautiv govoriti malajskoyu voni rozglyadayut yak krok u napryamku stati chistimi malajcyami V arhipelazi Riau rozmovna mova chasto ye mishaninoyu riznih mov ta dialektiv Poyednannya indonezijskoyi indonez Bahasa Indonesia ta malajskoyi mov ye najposhirenishim Ci dvi movi lingvistichno tisno pov yazani mizh soboyu vidminnosti mizh nimi nosyat politichnij harakter odna z nih ye nacionalnoyu movoyu Respubliki Indoneziya insha movoyu bilsh shirokogo malajskogo svitu sho poshiryuyetsya daleko za mezhi krayini Malajskoyu rozmovlyayut malajci v Singapuri Malajziyi ta Bruneyi Bagato orang lautiv volodiye oboma cimi movami Riau malajska mova malajska z miscevimi osoblivostyami shiroko vikoristovuyetsya v Riau Rozriznyayut 2 yiyi osnovni dialekti dialekt arhipelagu Riau podilyayetsya na 18 subdialektiv ta materikovij dialekt Sumatri podilyayetsya na 13 subdialektiv 3 Ruhlivist orang lautiv porodzhuye kontakti z inshimi etnichnimi spilnotami sho dozvolyaye bagatom iz nih stati spravdi bagatomovnimi Zazvichaj voni vikoristovuyut sumish riau malajskoyi movi orang lautiv ta miscevih dialektiv kitajskoyi movi perevazhno pivdennominskogo U konkretnij situaciyi yihnya mova chasto stanovit poyednannya j kombinaciyu riznih mov i dialektiv Oskilki kozhen suku zajmaye pevnu teritoriyu jogo chleni chasto govoryat zagalnoyu dlya ciyeyi teritoriyi govirkoyu Deyaki z orang lautiv zavdyaki svoyim tisnim stosunkam z kitajskimi poserednikami takozh vilno volodiyut kitajskoyu movoyu Religiyared Hocha chastina orang lautiv vvazhayetsya musulmanami abo hristiyanami bilshist zalishayetsya pribichnikami tradicijnih animistichnih viruvan Viruvannya i perekonannya orang lautiv tisno pov yazani z prirodnim seredovishem yake voni sprijmayut yak zhivij organizm naselenij chislennimi duhami Isnuyut duhi morya hantu laut ta duhi zemli hantu darat Raja Hantu Laut Car duhiv morya panuye nad usim morskim svitom a she ye zhinochij duh morya mati vsogo sho ye v mori Cya para maye svoyih poslidovnikiv anak buah duhi diti Sered ostannih ne isnuye iyerarhiyi Stosunki mizh duhami podibni do lyudskih diti postijno grayutsya j beshketuyut mozhut viklikati bidu Duhi za uyavami orang lautiv bezsmertni voni mayut nestijkij harakter mozhut mati cholovichu abo zhinochu stat buti starimi abo molodimi mozhut mati lyudsku abo tvarinnu podobu buti garnimi bilimi z chervonimi ochima z dovgim volossyam ta zubami lyutimi serditimi tosho mozhut buti vidimimi u viglyadi prividiv abo nevidimimi Yaksho lyudini poshastit vona mozhe vipadkovo zustriti morskogo duha j matime mozhlivist visloviti jomu svoye prohannya Deyaki duhi mozhut vidchuvati potyag do lyudej pevnoyi stati yakih voni inodi namagayutsya vikrasti Dlya inshih duhiv pov yazanih iz prirodnimi yavishami takimi yak veselka abo grim i bliskavka stat ne maye znachennya Orang lauti vvazhayut sho zemli ta morski teritoriyi nalezhat duham i keruyutsya nimi Yaksho htos navmisno chi nenavmisno poturbuye duhiv ti budut rozgnivani j zlochinec bude suvoro pokaranij mozhlivo navit i smertyu Dlya pidtrimannya garmoniyi v sviti potribno mati dobri stosunki z duhami shanuvati yih Osoblivo shanuyut duhiv morya z chim pov yazano bezlich zaboron Orang lauti ne vidchuvayut mezhi mizh religiyeyu ta ekonomikoyu Vihodyachi v more ribaliti voni vvazhayut za neobhidne vstanoviti duhovnij zv yazok z morskim svitom z duhami yaki keruyut vidpovidnimi teritoriyami Uspih ekspediciyi zalezhit vid primh volodariv morskogo svitu Zdobich ne mozhe buti prosto zibrana zlovlena abo vbita na vse maye buti dozvil miscevih duhiv Orang lauti vvazhayut sho yihnya bezpeka ta uspih bud yakoyi diyalnosti na mori cilkovito zalezhat vid morskih duhiv Garnij ulov ribi mozhe buti otrimanij lishe zavdyaki dopomozi morskih duhiv Tak samo bidnij ulov svidchit pro te sho duhi ne bazhayut vikonuvati prohannya lyudej Morski duhi perevazhno ye zlom ale yaksho yih dobre shanuyut i goduyut piara voni viddyachat dobrom lyubitimut lyudej i dopomagatimut yim Orang lauti ne mozhut bezposeredno spilkuvatisya z duhami tomu vdayutsya do zaklinan Voni vvazhayut sho otrimanij ulov povnistyu zalezhit vid dotrimannya vstanovlenih ritualnih zahodiv Persh nizh virushiti u more zavzhdi zapituyut dozvolu v morskih duhiv prosyat dati ulov obicyayut goduvati yih zadovolnyati yihni pobazhannya Duham prinosyat zhertvi goduyut zazvichaj proponuyut ris cigarki yajcya yaki prosto kidayut u vodu abo zh vikladayut na skelyah sho vistupayut iz vodi j uvazhayutsya domivkoyu duhiv Krim togo lyudi povinni vikupatis shob povidomiti duham zapah svogo tila j ti ne zabrali dushi lyudej Pislya kozhnoyi uspishnoyi ribolovli potribno znovu promoviti zaklinannya j prinesti zhertvi duham Shob zadobriti duhiv dlya nih takozh vlashtovuyut religijni svyata kenduri kenduri pid chas yakih proponuyut yim harchi Nebezpechni dilyanki morya uvazhayutsya domivkoyu duhiv Lyudi stavlyatsya do nih zi strahom ta povagoyu Taki miscya namagayutsya unikati a yaksho ne vihodit proplivayut yih movchki j ne oglyadayutsya nazad shob ne obraziti duhiv Duhi zemli yak uvazhayut zhivut dali vid uzberezhzhya perevazhno v lisah Ci miscya takozh namagayutsya po mozhlivosti ominati Orang lauti viryat sho nehtuvannya chi obraza morskih duhiv privodit do fatalnih naslidkiv obureni duhi ne lishe zavdayut lyudyam shkodi a j vikradayut dushi lyudej i todi ti hvoriyut i pomirayut Duhi mozhut znishiti navit cili sela Tomu orang lauti proponuyut morskim duham vse sho voni prosyat pro svoyi bazhannya duhi spovishayut lyudej cherez sni Orang lauti mayut svoyih specialistiv zi spilkuvannya z duhami dukuniv dukun shamaniv Dukuni yak pravilo choloviki volodiyut skladnimi procedurami vorozhinnya j uvazhayutsya fahivcyami z vikoristannya magiyi abo yak yiyi tut nazivayut ilmu znannya otrimani zi svitu duhiv Dukuni ne mayut monopoliyi na volodinnya ilmu kozhen z orang lautiv diznayetsya pro prosti metodi shodennogo vikoristannya magiyi voni znayut zaklinannya yaki pidvishuyut efekt diyi likarskih trav potribni dlya umilostivlennya duhiv peredbachayutsya pravilami prinesennya zhertv duham zabezpechuyut horoshij ulov viklikayut dushi predkiv pid chas vikonannya pominalnoyi ceremoniyi tosho Prote vvazhayetsya sho magiya dukuniv ye bilsh efektivnoyu a yihni zdibnosti spilkuvatisya z nadprirodnimi silami osoblivimi Buvayut vipadki koli gromada orang lautiv zaklikaye svogo dukuna zvernutisya do duhiv ohoronciv pro dopomogu dlya vsiyeyi gromadi She odniyeyu kategoriyu lyudej sho specializuyutsya na vikoristanni magiyi ye bomo bomoh znahari ciliteli Ilmu zajmaye centralne misce v zhitti orang lautiv Voni vvazhayut sho magiya kontrolyuye kozhen aspekt isnuvannya lyudini j zastosovuyut svoye ilmu v bagatoh sferah zhittya Orang lauti nikoli ne govoryat sho volodiyut ilmu yak neobhidnim aspektom ribolovli ale svoyi dosyagnennya ta uspihi zdatnist otrimati horoshij ulov ribi abo vpolyuvati bilshe cherepah krokodiliv ta inshih morskih ta mangrovih tvarin voni rozglyadayut yak svidchennya garnih stosunkiv z duhami ta sili svogo ilmu Cherez ilmu orang lauti vstanovlyuyut zv yazok z duhami yaki kontrolyuyut morskij svit Cej zv yazok oposeredkovano ye adopciyeyu duhiv voni goduyut yih i pikluyutsya pro nih shob podruzhitisya z duhami Volodinnya ilmu takozh dozvolyaye orang lautam diagnostuvati ta likuvati rizni hvorobi zahishati vagitnist ta vihoditi novonarodzhenim buduvati hati kontrolyuvati morskij svit i vitri polyuvati j zbirati prodovolchi resursi v dzhunglyah tosho Ilmu nabuvayut v hodi specialnogo navchannya shos na kshtalt individualnoyi shkilnoyi osviti Vchitelyami mozhut buti ne tilki dukuni a j bud hto z batkiv rodichiv navit htos iz inshoyi gromadi Navchannya trivaye kilka misyaciv i prohodit u glibokij tayemnici Nihto ne maye pidsluhati cej proces shob ne zavoloditi ilmu z mozhlivistyu jogo vikoristati na shkodu lyudyam abo sobi Uchen postijno daye klyatvu ne rozgoloshuvati nabuti znannya Okrim vivchennya zaklinan slid zasvoyiti she umovi za yakih voni diyut napriklad u pevnij chas dnya abo za pevnogo polozhennya soncya Zaklinannya budut nepovnimi bez manipulyacij z pevnimi materialnimi ob yektami tilki todi voni stanut efektivnimi Ne vsim pidvladni pevni zaklinannya Pislya zakinchennya navchannya uchen prohodit specialnij obryad posvyachennya j lishe pislya cogo otrimuye vid uchitelya pravo na vikoristannya peredanogo jomu ilmu Tilki gidni j gotovi do cogo lyudi mozhut otrimati ilmu Orang lauti vihvalyayutsya svoyeyu magichnoyu siloyu tim sho volodiyut najpotuzhnishim ilmu Voni vvazhayut sho vstanovlyuyuchi zv yazok iz duhami zdatni otrimuvati duhovnu vladu ta kontrol nad inshimi lyudmi tvarinami podiyami rechami ta navkolishnim seredovishem Orang lauti navit namagayutsya vplivati na duhiv tak yak i na dushi lyudej Dushu vnutrishnyu sutnist lyudini orang lauti nazivayut semangat semangat i rug ruh abo roh Drugij termin zazvichaj vikoristovuyetsya koli jdetsya pro dushi pomerlih Lyudi vvazhayut sho dushi rug postijno prisutni sered nih z nimi spilkuyutsya uvi sni a inodi voni z yavlyayutsya j nayavu v obrazi privida Termin semangat bilsh zagalnij Koli duhi napadayut na lyudinu voni ne chipayut yiyi fizichnu formu plot voni zabirayut yiyi dushu semangat Oznakami vtrati dushi ye vtrata pam yati plutanina v movi nezdatnist upiznati blizkih lyudej Vikradennya dushi zalishaye lyudinu bez samokontrolyu robit tilo vrazlivimi dlya vhodzhennya do nogo zlih duhiv vona vpadaye v bezumstvo mozhe zahvoriti j navit pomerti Z metoyu zapobigannya vikradennyu semangat orang lauti vikoristovuyut specialni zaklinannya yaki mayut zaspokoyiti abo zalyakati duhiv Orang lauti stverdzhuyut sho volodinnya ilmu dozvolyaye yim zahoplyuvati pidkoryuvati ta shkoditi vnutrishnij sutnosti semangat inshih lyudej Zaklinannya spryamovani na kontrol nad dusheyu voni mistyat prohannya nakazi abo pogrozi z metoyu perekonati abo primusiti vnutrishnyu sutnist inshoyi lyudini do povnogo pidporyadkuvannya magu Ye lyubovni zaklinannya spryamovani na te shob privabiti lyudinu zrobiti tak shob ta zakohalasya Isnuyut zaklinannya spryamovani proti vorogiv Voni nastilki silni sho dozvolyayut keruvati lyudinoyu mozhut navit privesti yiyi do bozhevillya j samogubstva Na perekonannya orang lautiv znannya ta predmeti zdatni mati spilnu identichnist z yihnim vlasnikom vidpovidno isnuye nerozrivnij zv yazok mizh nimi Yaksho zavdati shkodi rechi ce zashkodit i yiyi vlasnikovi Stosuyetsya ce ne vsih rechej a lishe usinovlenih adoptovanih Ce mozhe buti choven ribalske sporyadzhennya hata tosho Stavlennya do adoptovanih rechej ye shozhim zi stavlennyam do lyudej Pro nih pikluyutsya roblyat nad nimi zaklinannya nadilyayuchi yih u takij sposib nadprirodnimi silami Shob otrimati garnij ulov ribi ta vrozhaj moreproduktiv choven goduyut v jogo perednij ta zadnij chastini kladut ris gorihi ta inshi propoziciyi Podibnim ye stavlennya do zhitla Po zakinchenni budivnictva hati promovlyayut specialni zaklinannya j u chotiroh verhnih kutah kladut darunki ris gorihi yajcya Goduyut takozh sadki stavlyachi v kutah darunki zerna chornogo zhovtogo ta chervonogo risu Takij sadok na yihni perekonannya sam ub ye zlovmisnika yakij vderetsya do nogo Isnuyut rizni tabu pov yazani z adoptovanimi rechami Adoptovani rechi mozhna daruvati abo obminyuvati lishe v mezhah vlasnoyi grupi yih ne mozhna viddavati storonnim Vira v duhiv yaki perebuvayut v rechah poyasnyuye takozh toj fakt sho orang lauti z pidozroyu stavlyatsya do rechej otrimanih vid predstavnikiv inshih narodiv abo grup Pri pershij lipshij nagodi voni namagayutsya pozbavitisya yih Ye she odna kategoriya osoblivih rechej relikviyi Ce mozhe buti pasmo volossya muzichnij instrument miscevij hvilyastij kindzhal iz zatochenim z dvoh bokiv lezom keris morska rakovina osoblivoyi formi kamin tosho Yak uvazhayut relikviyi nadileni nadprirodnoyu siloyu V comu j polyagaye yihnya cinnist vvazhayetsya sho voni zahishayut lyudej Relikviyi ne obminyuyut navpaki berezhut i hovayut vid storonnih Ci rechi uspadkovuyutsya chlenami rodini j takim chinom voni vstanovlyuyut nerozrivnij zv yazok mizh pokolinnyami Cinnist relikvij z chasom postijno zrostaye sho dovshe rich perebuvaye u vlasnosti rodini to koshtovnishoyu vona staye tim bilshoyi magichnoyi sili nabuvaye Orang lauti viryat u nadprirodni vlastivosti relikvij Yaksho zanuriti relikviyu u vodu voda staye cilyushoyu Vipivshi taku vodu mozhna pozbavitis golovnogo bolyu abo bolyu u spini nejtralizuvati otrutu sho potrapila v organizm Kupannya v takij vodi zmicnyuye shlyub Orang lauti viryat sho morski rakovini z vidpolirovanoyu poverhneyu mistyat potuzhni magichni sili yaki mozhut polipshuvati zir tomu voni stolittyami natirayut taki rakovini Isnuye gradaciya rechej za yihnoyu nadprirodnoyu siloyu Malajci dorikayut orang lautam za neviznachenist yihnoyi religiyi sho voni ne ye prihilnikami yedinogo Boga yak togo vimagaye islam i vse she viruyut u duhiv Islam u regioni chasto asociyuyetsya z nalezhnistyu do malajskoyi gromadi prijnyati islam dlya orang lautiv oznachaye faktichno stati malajcem Musulmanski misioneri namagayutsya islamizuvati orang lautiv V orang lautskih selah buduyut shkoli ta mecheti Derzhava takozh vimagaye vid orang lautiv prijnyati odnu z oficijno viznanih u krayini religij ne obov yazkovo ce maye buti islam Ranishe shob stati musulmaninom dostatno bulo zayaviti pro svoyu viru Odnak v ostanni roki ce dedali bilshe staye pitannyam samosvidomosti Musulmanami v Indoneziyi buti vigidno cherez dominuyuchij status ciyeyi gromadi v krayini Buti musulmaninom oznachaye stati chastinoyu suchasnosti ce obraz uspishnoyi modernizaciyi todi yak nevirni abo lyudi bez religiyi rozglyadayutsya yak temni j neosvicheni Orang lauti prijnyali pevni aspekti malajskoyi ideologiyi u vlasnu sistemu socialnoyi organizaciyi ale voni roblyat ce vibirkovo Golovnoyu problemoyu dlya nih ye te sho prijmayuchi islam voni mayut vidmovitis vid svinini Orang lauti usvidomlyuyut mozhlivist viboru alternativnih religij yaki takozh viznani derzhavoyu Katolicizm ta protestantizm ce dva najpopulyarnishi alternativni varianti virospovidannya sered orang lautiv Orang lauti hristiyani vidchuvayut svoyu prichetnist do svitovoyi religiyi centru bilsh potuzhnogo nizh malajci Ye sered nih takozh pribichniki kitajskoyi religiyi Osobi sho prijnyali yakus oficijnu religiyeyu pevnoyu miroyu protistoyat reshti orang lautiv yaki viznachayut vsi ci religiyi yak zlo Odnak virospovidannya ne ye etnichnim markerom dlya orang lautiv religiyu voni sprijmayut ne duzhe serjozno Do odnogo plemeni suku chasto nalezhat pribichniki riznih religij Istoriyared Pohodzhennya ta rannya istoriyared Orang lauti ye korinnimi zhitelyami ostroviv Riau Isnuye dumka sho yihnimi predkami buli plemena sho kochuvali suhodolom Gromadi zdatni do moreplavstva buli zafiksovani v regioni she tri tisyachi rokiv tomu 5 1500 rokiv tomu zgadki pro morskih kochovikiv u Pivdenno Shidnij Aziyi z yavilisya v kitajskih ta arabskih pismovih dzherelah 3 Istorichno arhipelag Riau buv vazhlivoyu lankoyu v torgivli mizh Indiyeyu Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu ta Kitayem Nitochka torgovelnogo shlyahu prolyagala tut cherez chislenni protoki cej shlyah ye nebezpechnim dlya korabliv perepovnenij pidstupnimi milinami Orang lauti mali nezaperechnu reputaciyu ekspertiv moreplavciv yaki mogli shvidko projti cherez skladnij labirint vuzkih protok mizh ostrovami Voni dominuvali na mori v regioni ta buli duzhe zhorstokimi piratami yakih boyalisya moryaki Ruhayuchis u svoyih vitrilnih chovnah uzdovzh uzberezhzhya Sumatri voni mali gliboki znannya pro shidne j zahidne uzberezhzhya Malajskogo pivostrova Torgovci musili splachuvati orang lautam mito za bezpechnij prohid arhipelagom Istorichno ta kulturno arhipelag Riau buv i zalishayetsya vazhlivoyu chastinoyu Malajskogo svitu Alam Melayu malaj Alam Melayu z jogo genealogichno pov yazanimi dinastiyami praviteliv Malajska civilizaciya postala na morskij torgivli a orang lauti vidigravali klyuchovu rol v istoriyi regionu zabezpechuyuchi dotrimannya panuvannya nad morem Tomu ne divno sho vsi vidomi v istoriyi malajski derzhavi vid Shrividzhayi ta Melayu do Malakki ta Dzhohora ne mogli b isnuvati bez svoyih virnih piddanih orang lautiv Yihnya loyalnist viznachali pidjomi abo padinnya praviteliv U VII XI st orang lauti vikonuvali funkciyi vijskovo morskogo flotu Shrividzhayi ohoronyali sudnoplavstvo na pidvladnih yij teritoriyah zabezpechuvali kontrol nad portami Voni primushuvali vikoristovuvati lishe dozvoleni torgovi porti j karali porushnikiv vstanovlenogo morskogo prava Lishe korabli suprovodzhuvani flotom pravitelya Shrividzhayi mogli pryamuvati svoyim shlyahom inshi sho pragnuli unikati splati mita na korist pravitelya znishuvalisya piratami orang lautami Ekipazh korabliv porushnikiv vbivali a tovari konfiskovuvali Krim togo orang lauti zbirali vazhlivi dlya torgivli morski produkti ta vikonuvali inshi obov yazki na korist pravitelya perebuvayuchi z nim u vidnosinah patron kliyent Arhivni dzherela chitko pokazuyut sho same orang lauti zigrali viznachalnu rol u vijskovih uspihah praviteliv ciyeyi Shrividzhayi 3 Yihnya absolyutna viddanist pravitelyu poyasnyuyetsya viroyu v jogo bozhestvenni ta nadprirodni yakosti Orang lauti v malajskij derzhavired Osoblivi stosunki mizh orang lautami ta malajcyami pripinilisya pislya zanepadu Shrividzhayi v XI st z podalshim vstanovlennyam na teritoriyi Sumatri vladi yavanskogo Madzhapagitu Voni buli vidnovleni naprikinci XIV st koli princ Parameshvara vidmovivsya vid posadi yavanskogo namisnika j progolosiv nezalezhnist vlasnoyi derzhavi yak spadkoyemici Shrividzhayi Zaznavshi porazki vid armiyi Madzhapagitu Parameshvara znajshov sobi pritulok na ostrovi Bintan najbilshomu z ostroviv Riau yakij perebuvav pid kontrolem orang lautiv Pohodzhennya Parameshvari vid staroyi dinastiyi Shrividzhayi zabezpechilo jomu viddanist morskih kochivnikiv Pravitelka Bintanu urochisto zustrila spadkoyemcya praviteliv Shrividzhayi j zabezpechila jogo vijskovoyu siloyu Parameshvara odruzhivsya z dochkoyu pravitelki chim she bilshe zaruchivsya loyalnistyu orang lautiv Prote Parameshvara ne shotiv lishatisya na Bintani j shukav novoyi stolici dlya svoyeyi derzhavi Nim stav ostriv Temasek suchasnij Singapur Bintan protyagom 1390 h rokiv lishavsya soyuznikom Parameshvari Najpershij opis orang lautiv jmovirno buv zroblenij v XIV st kitajskim mandrivnikom Van Dayuanyem kit 汪大渊 angl Wang Dayuan yakij opisuvav zhiteliv Temaseku u svoyij roboti Daoyi Zhilue 6 Koli yavanci vignali Parameshvaru i z Singapuru toj znovu zmushenij buv tikati j znovu na dopomogu prijshli orang lauti Za spriyannya morskih kochivnikiv na Malajskomu pivostrovi 1398 roku bula zasnovana nova malajska derzhava z centrom u misti Malakka yaka j stala centrom vidrodzhennya tradicij Shrividzhayi 1400 roku Parameshvara prijnyav islam i pid im yam Iskandar Shah stav zasnovnikom Malakkskogo sultanatu nbsp Bronzove panno iz zobrazhennyam Gang Tua v Nacionalnomu muzeyi Malajziyi Orang lauti sluzhili malajskim pravitelyam z glibokoyu viddanistyu j vidpovidno mali visokij status u derzhavi Istorichni zapisi svidchat sho voni zajmali visoki poziciyi pri dvori Zokrema orang lauti otrimali najvazhlivishu ne korolivsku posadu v derzhavi bendagara malaj Bendahara Isnuvala tradiciya koli volodari Malakki odruzhuvalisya z dochkami bendagari Najvidomishij admiral laksamana malaj Laksamana Malakki Gang Tua malaj Hang Tuah takozh buv orang lautom Taka situaciya zabezpechuvala loyalnist morskih kochivnikiv osoblivo neobhidnu v umovah postijnoyi nebezpeki Malacci z boku Madzhapagitu ta tajskoyi Ayutayi Protyagom usogo XVI ta pershoyi tretini XVII stolittya Malajska derzhava perebuvala pid tiskom postijnih zazihan z boku portugalciv ta achinciv Prote vona zavzhdi mogla spertisya na pidtrimku orang lautiv Portugalci zaznavali velikih zbitkiv koli stikalisya zi zbrojnoyu siloyu orang lautiv sho zahishali Malakku ta yiyi malajskogo pravitelya V dzherelah XVI XIX st orang lauti z Malakkskoyi protoki buli znani yak orang selati malaj Orang Selat abo lyudi protoki a she Celates abo Selates yak nazivali yih portugalci Yevropejci sprijmali diyi orang lautiv yak piratstvo j vidpovidno sformuvali negativne stavlennya do nih Yih vvazhali nizkimi j pidlimi brudnimi j neotesanimi lyudmi yazichnikami Naspravdi zh napadi orang lautiv iniciyuvalisya j vidbuvalisya za pidtrimki malajskih praviteliv voni mali zabezpechiti stabilnu j uspishnu torgovelnu diyalnist malajskih portiv Tomu rejderska diyalnist orang lautiv vvazhalasya malajcyami ne tilki zakonnoyu ale j duzhe shanuvalasya Orang lauti mali vidsotok vid zdobutogo a yihni vidvazhni lideri otrimuvali chini ta zvannya j vklyuchalisya v oficijnu iyerarhiyu malajskoyi vladi Vreshti 1511 roku Malakka bula zahoplena portugalcyami Sultan Mahmud Shah otrimav pritulok v orang lautiv na ostrovi Bintan a zgodom zmig vidnoviti malajsku derzhavu z centrom u Dzhohori Chleni vladnoyi dinastiyi novogo sultanatu buli nashadkami dinastiyi Shrividzhayi j ce zabezpechuvalo yim pidtrimku orang lautiv Take partnerstvo obumovilo rozkvit Dzhohoru v XVII st Regionalna j mizhnarodna torgivlya procvitala osoblivo v period mizh 1641 ta 1699 rokami golovnim chinom z dvoh prichin pov yazanih iz orang lautami Po pershe zavdyaki svoyij rejderskij diyalnosti voni vodnochas buli j postachalnkami rabiv na prodazh Po druge yak i yihni predki orang lauti ohoronyali j patrulyuvali morski shlyahi zahishayuchi torgivlyu malajskogo sultana Porti pid kontrolem orang lautiv procvitali zavdyaki postijnomu zrostannyu torgivli Yihnya infrastruktura vdoskonalyuvalisya a orang lauti zahishali vid mozhlivih napadiv z boku Dzhambi ta Gollandiyi Inshoyu postijnoyu zagrozoyu z yakoyu stikalisya malajski praviteli bula vlada ta vpliv orang kaya malaj Orang Kaya malajskoyi shlyahti Ti mali vlasni vijskovi zagoni yakim sultan mig protistaviti armiyu skladenu perevazhno z orang lautiv V obmin na poslugi ta virnist orang lautiv malajski praviteli nadali yim patronat ta zahist sho uzakonilo yihni torgovi maroderstva ta nabigi Malajski praviteli viznavali richki protoki j ostrovi na shid vid Sumatri teritoriyami orang lautiv Orang lauti otrimali prostir ta mozhlivist rozroblyati novi dzherela harchuvannya Soyuz iz sultanom takozh zahishav yih vid bagatoh navkolishnih zagroz a same zazihan z boku konkuruyuchih centriv vladi j navit vid vlasnogo supernictva mizh grupami U sultanati Dzhohor u XVII st orang lauti vikonuvali ti zh sami funkciyi sho j u Shrividzhayi do XIV st Voni nalezhali do sharu vasaliv malaj Orang Kerahan Yihni feodalni obov yazki polyagali v postachanni pravitelyu cinnih produktiv yaki buli potribni dlya mizhnarodnoyi torgivli osoblivo z Kitayem trepangi morski ogirki perli yistivni vodorosti pancir morskih cherepah bissa ptashini gnizda tosho Plemena orang lautiv u sultanati Dzhohor Riaured U XVI st za chasiv sultanatu Dzhohor zv yazki orang lautiv z pravitelem malajskoyi derzhavi buli formalizovani Voni otrimali osoblivij politichnij status piddanih malaj Rakyat tomu yih nazivali Orang Rakyat piddani Rakyat Johor piddani Dzhohoru abo Rakyat Laut morski piddani Orang lauti buli zvilneni vid splati podatkiv natomist mali vikonuvati povinnosti malaj Kerahan na korist pravitelya Grupi yaki buli vazhlivimi dlya derzhavi buli reorganizovani v suku malaj Suku abo plemena strukturi podibni do kastovih kozhna z yakih bula pov yazana z pokladenimi na neyi obov yazkami Suku vidriznyalisya za rozmirom statusom ta vplivom Status ta vlada viznachalisya rozmirami suku ta jogo zdatnistyu zmicnyuvati politichne j ekonomichne stanovishe sultana Ti hto priyednavsya do centriv vladi v malajskij derzhavi zajmali politichni posadi Chasto taki suku buli takozh bilshimi ta krashe organizovanimi cherez te sho buli pov yazani z velikimi ostrovami strategichno roztashovanimi uzdovzh golovnih morskih torgovelnih shlyahiv Voni zajmali vishu poziciyu ta status sered inshih grup ale vodnochas piddavalisya bilsh zhorstkomu kontrolyu z boku centralnoyi vladi I navpaki suku sho zhili dali vid centriv vladi buli nizhchimi za rangom ta statusom ale voni zberigali bilshu avtonomiyu Deyaki z nih navit ne vvazhalisya piddanimi i tomu buli vidnosno vilnimi shob vesti nabagato samostijnishe zhittya Kozhne plem ya zajmalo pevnu teritoriyu Orang lauti zavzhdi zhili v mori voni buli poruch ale daleko vid palacu sultana Tomu lishayuchis korinnimi narodami voni perebuvali na politichnij periferiyi derzhavi Koli orang lauti buli potribni yih zaproshuvali do sultana dlya vikonannya vidpovidnih robit Voni mali zabezpechuvati osobistij komfort ta dobrobut pravitelya Kozhnogo razu koli grupa vidgukuvalas na zaklik sultana vona otrimuvala yizhu ta podarunki Ci vinyatkovi stosunki ta uchast u spravah malajskogo dvoru prizveli do glibokogo zanurennya orang lautiv u skladnij politiko socialnij lad Malajskogo svitu Ce malo znachnij vpliv na yihnyu identichnist ta sposib zhittya Troma grupami suku z najvishim statusom buli dalami Suku Orang Dalam bintani Suku Bintan ta mepari Suku Mepar Dalami lyudi korolivskogo dvoru pridvorni yak vvazhayetsya stali dvoryanami pri dvori sultana Dzhohoru Bintani stanovili yadro orang lautiv voni zabezpechuvali morsku silu ta procvitannya malajskoyi derzhavi she za dinastiyi Shrividzhaya Pid chas verhovenstva Madzhapagita priblizno v 1400 roci voni utvorili vladnij klas ostroviv Riau U sultanati Malakka bintani za svoyu absolyutnu viddanist buli nagorodzheni najvishimi zvannyami bendagara velikij vizir ta laksamana admiral Mepari tradicijno vvazhalisya nashadkami korolivskoyi sim yi Trenganu voni pravili ostrovami Lingga Vazhlivu misiyu z transportuvannya posliv ta peredachi korolivskih poslan inozemnim pravitelyam i sanovnikam bulo dovireno lishe meparam Nastupnimi za prestizhem troma grupami buli galangi Suku Galang sekanaki Suku Sekanak i gelami Suku Gelam Galangi sered nih stoyali najvishe voni mali blizki zv yazki zi shlyahetnimi dalamami koli ti buli poseleni malajskimi sultanami na ostrovi Galang shob keruvati morskimi lyudmi orang lautami Prote popri blizku vzayemodiyu z aristokratami iyerarhichna vidstan mizh galangami ta troma najvishimi grupami bula znachnoyu Galangi buli velikoyu grupoyu yaka zajmala znachnu teritoriyu arhipelagu j nezminno panuvali nad inshimi grupami Galangi za zavdannyam sultana kontrolyuvali morsku smugu j robili ce z takoyu zhorstokistyu sho bagato zahidnih dzherel pochatku XIX st nazivali yih piratami Zhinkam ciyeyi grupi bulo dorucheno zbirati ta gotuvati morski ogirki galangi takozh zajmalisya budivnictvom chovniv Krim vzhe nazvanih grup do lav armiyi sultana vhodili bulangi Suku Bulang posiki Suku Posik i sugi Suku Sugi Vsi ci grupi buli osoblivo loyalnimi do sultana j sluhnyano zdijsnyuvali ekspediciyi v interesah pravitelya Z chisla talanovitih i virnih orang lautiv priznachalisya oficeri Pid chas vijni ta miru ladi Suku Ladi gelami sekanaki sugi klongi Suku Klong trongi Suku Trong moro Suku Moro mantangi Suku Mantang i tambusi Suku Tambus sluzhili grebcyami dlya chleniv rodini sultana Okrim sluzhbi grebcyami gelami nadavali chovni a ladi zabezpechuvali ohoronu kerivnikiv postachali derevinu dlya budivnictva budinkiv i skladiv nadavali stolyarni poslugi rubali drova dlya vognisha Zbirannya ebenovogo ta alojnogo dereva bulo zavdannyam temiangiv Suku Temiang moro pekakiv Suku Pekaka i sugi Kilka inshih grup sluzhili na korolivskij kuhni Nani Suku Nan zabezpechuvali yiyi prisnoyu vodoyu ta drovami kasu Suku Kasu Suku Selat trongi sugi ta moro zbirali yistivni morski vodorosti dlya korolivskogo spozhivannya butu Suku Butu postachali sago Na dni grupovoyi iyerarhiyi perebuvali plemena mantangiv i tambusiv Mantangi stoyali trohi vishe za tambusiv hocha yim bulo priznachene nizke zavdannya z tkannya kilimkiv voni takozh vikonuvali bilsh respektabelnu rol pracyuvali kovalyami j vigotovlyali dlya sultana zbroyu Tambusi vikonuvali robotu najnizhchogo gatunku doglyadali za mislivskimi sobakami pravitelya Ranishe voni takozh sluzhili sultanu yak grebci ale naprikinci XIX st cej obov yazok dlya nih skasuvali Tambusi zhili v chovnah i ne mali postijnogo zhitla Yih vvazhali za dribnih pirativ yakih znevazhali vsi inshi plemena suku orang lautiv Okrim zabezpechennya materialnimi potrebami malajskogo dvoru takozh bulo viznacheno kilka grup yaki nadavali rozvagi dlya korolivskih urochistostej spivi tanci muzika Seletari Orang Suku Seletar vse she pam yatayut sho voni zbirali dlya sultana Dzhohoru lisovi ta mangrovi produkti a takozh suprovodzhuvali jogo na polyuvanni Sistema socialnogo rejtingu sho isnuvala v malajskomu suspilstvi v period sultanatu Dzhohor Riau prodovzhuye pronizuvati mizhgrupovi vidnosini sered orang lautiv j sogodni Chistota malajskosti ye kriteriyem dlya zvedennya grupovih kordoniv Zanepadred Rol orang lautiv u malajskij istoriyi pochala spadati pislya podij u Dzhohori kincya XVII st V hodi protiborstva mizh riznimi politichnimi ugrupuvannyami bulo zdijsneno vbivstvo malolitnogo formalnogo volodarya prestolu i vladna dinastiya Dzhohoru raptovo pripinilasya Uzurpator bendagara progolosiv sebe sultanom Smert ostannogo sultana pidirvala dovgotrivalu viru narodu v svyatist volodarya j bezzaperechnu virnist jomu Znachna chastina naselennya sultanatu sered nih j orang lauti sumnivalasya v legitimnosti novogo pravitelya Ostannij znajshov sobi pidtrimku v bugiv vihidciv z pivdennogo zahodu Sulavesi visokokvalifikovanih voyiniv ta moryakiv Takim chinom osoblivi stosunki mizh sultanom ta orang lautami zasnovani na istorichnih ta mifologichnih zv yazkah obirvalisya Ce prizvelo do decentralizaciyi oranglautskogo suspilstva yihni suku stali bilsh samostijnimi Rizni grupi orang lautiv viznavali vladu riznih malajskih lideriv Ce prizvelo do zbilshennya nepidkontrolnogo rejderstva napriklad orang kaya teper mogli najmati orang lautiv j organizovuvati vlasni rejderski ekspediciyi Zmicnennya politichnih ta ekonomichnih pozicij bugiv u sultanati Riau prizvelo do zanepadu orang lautiv yak vijskovoyi sili Navigacijni j bojovi navichki bugiv zrobili orang lautiv zajvimi v ochah miscevih volodariv Vzhe pochinayuchi iz XVI st torgivlyu j politichnu vladu v regioni pochali brati pid svij kontrol yevropejski kolonizatori vodnochas vidsuvayuchi na drugij plan miscevih praviteliv Pershimi buli portugalci yaki zahopili Malakku Nastup Siamu z pivnochi zmusiv sultana Dzhohoru peremistiti svoyu stolicyu na ostrovi Riau U XVIII st prijshli gollandci za nimi britanci Poziciyi sultanatu Riau v regioni pomitno oslabli cherez gollandsku prisutnist Hocha formalno krayina lishalasya nezalezhnoyu diyalnist sultana perebuvala pid kontrolem gollandskogo rezidenta Politichna situaciya v regioni zminilasya iz zasnuvannyam anglijcyami Singapuru v 1819 r pidpisannyam anglo gollandskoyi ugodi 1824 r ta postupovim nasadzhuvannyam kolonialnogo rezhimu upravlinnya Za ugodoyu 1824 roku sultanat Riau vtrativ chastinu svoyeyi teritoriyi ta buv podilenij na britansku ta gollandsku zoni Britanska sfera vplivu ohoplyuvala Malajskij pivostriv Singapur ta prilegli ostrovi a gollandska vklyuchala arhipelag Riau Linga shidnu Sumatru ta ostrovi Tudzhu Britanskij Singapur perebrav na sebe bilshu chastinu torgivli yaka ranishe jshla cherez Riau U XIX st predstavniki malajskogo vladnogo klasu yaki vtratili svoyi posadi vdalisya do piratstva yak pributkovogo biznesu Silami orang lautiv voni zdijsnyuvali rejderski ataki v rajoni protoki Malakka Najbilshe vidznachilisya v comu plani galangi Anglijci ta gollandci sprijmali ce yak eskalaciyu piratstva a orang lautiv yak zlochinciv pirativ i grabizhnikiv Take stavlennya malo dlya orang lautiv serjozni naslidki Spilnimi zusillyami britanci ta gollandci rozpochali antipiratsku kampaniyu Z odnogo boku zdijsnyuvavsya tisk na malajskih praviteliv shob voni vgamuvali svoyih piddanih Z inshogo boku vijskovi sudna yevropejciv atakuvali piratski chovni zvinuvachenih u piratstvi orang lautiv sudili yak zlochinciv za yevropejskimi zakonami Vreshti antipiratska kampaniya prinesla uspih bula zabezpechena bezpeka mizhnarodnoyi torgivli sho prolyagala cherez region Yaksho ranishe same orang lauti zabezpechuvali vladu nad ostrovami to teper britanci j anglijci zajnyalisya demarkaciyeyu regionu a vlada malajskih sultaniv stala obmezhuvatis osilim naselennyam rakyat malaj Rakyat Orang lauti poslidovno zaperechuvali pravila vstanovleni kolonizatorami j faktichno nikoli ne viznavali yihnogo suverenitetu nad Malajskim svitom Vreshti ce spryamuvalo yih na shlyah marginalizaciyi V porivnyanni z malajcyami zhitelyami suhodolu kochovi orang lauti rozglyadalisya yevropejcyami yak varvarski j mensh civilizovani grupi naselennya Krim piratstva yim zakidali vidsutnist religiyi zhittya v chovnah Anglijci ta gollandci zdijsnyuvali tisk na orang lautiv spryamovanij na vidmovu vid necivilizovanogo kochovogo sposobu zhittya na mori ta asimilyaciyu z osiloyu ta bilsh progresivnoyu malajskoyu gromadoyu Spadshina yevropejskih kolonizatoriv u formuvanni negativnogo sprijnyattya orang lautiv vidchuvayetsya v stavlenni do nih z boku inshih gromad i v nashi dni Za ironiyeyu doli najsuvorishij ostrakizm z yakim sogodni stikayutsya orang lauti vihodit vid malajciv yaki zobov yazani orang lautam svoyeyu derzhavnistyu Podil mizh malajcyami ta orang lautami posiliv vidminnij sposib zhittya dvoh gromad Orang lauti povernuvshis u chovni vidijshli vid islamu religiyi sho stala odnim iz stovpiv malajskoyi identichnosti Mizh malajskoyu ta orang lautskimi gromadami bulo posiyane nasinnya vzayemnoyi nepriyazni j vorozhosti Zi stanovlennyam kolonialnogo rezhimu tradicijna organizaciya orang lautiv rozpalas voni sformuvali marginalizovanu ta znevazhenu verstvu na periferiyi malajskogo suspilstva Yaksho ranishe malajski praviteli mali perevagi vid togo sho orang lauti buli na yihnomu boci to teper usvidomlyuyuchi obmezhenist pidvladnoyi yim teritorij voni namagalisya vklyuchiti pleminne naselennya do skladu svoyih piddanih rakyat Ce privelo do shvidkoyi detribalizaciyi naselennya Z chasom suku orang lautiv yaki tisno kontaktuvali z malajcyami zaznali asimilyaciyi Sogodni yihnij sposib zhittya ta zvichayi ne silno vidriznyayutsya vid malajskih Inshi suku yaki z minulih chasiv zhili daleko vid centriv vladi ne buli asimilovani j dosi zberigayut svoyi kulturni osoblivosti zalishayuchis geografichno periferijnimi ta socialno marginalnimi grupami naselennya Pislya rozpadu tradicijnoyi strukturi vladi bagato grup orang lautiv zniklo abo zminilo svoyi roli shob vizhiti Kozhna z grup grup adaptuvalisya po riznomu Napriklad koli anglijci zasnuvali Singapur miscevi kalangi Suku Kallang uspishno znajshli sebe yak grebci chovniv sho perevozili pasazhiriv mizh korablyami yaki stoyali na yakoryah ta portom Voni vigotovlyali takozh obgortki dlya cigarok iz palmovogo listya zdijsnyuvali pasazhirski perevezennya chovnami ta zbirali derevinu Selati Suku Selat yaki zhili v protokah na pivnich ta pivden vid Singapuru j ranishe postachali yistivni vodorosti do dvoru sultana teper torguvali riboyu ta fruktami z korablyami sho prohodili povz a takozh grabuvali sudna sho sidali na milinu Kanaki Suku Kanaq pereselilisya z ostrova Sekanak na Malajskij pivostriv voni zhivut teper na suhodoli j zobov yazani svoyim isnuvannyam turboti j patronatu sultana Dzhohoru V nezalezhnij Indoneziyired Arhipelag Riau Linga osnovnij rajon rozselennya orang lautiv buv odniyeyu z ostannih oblastej yaki perejshli pid bezposerednyu vladu Niderlandskoyi Ost Indiyi Lishe v 1911 roci gollandci zmusili todishnogo sultana Riau Linga Abdula Rahmana Abdul Rahman II zrektisya prestolu j priyednali zemli jogo derzhavi do svoyih volodin u Pivdenno Shidnij Aziyi sho zgodom stali Indoneziyeyu Period yaponskoyi okupaciyi orang lauti zgaduyut yak najstrashnishi j najvazhchi chasi v yihnij istoriyi Taki sami spogadi lishilisya j u miscevih kitajciv ta malajciv Todi vsi miscevi narodi projshli cherez strazhdannya Rajon Riau Linga mav periferijnij status v skladi Niderlandskoyi Ost Indiyi navit novinu pro progoloshennya nezalezhnosti Indoneziyi 1945 roku vin otrimav odnim iz ostannih Stalosya ce lishe 1950 roku koli provinciya nareshti opinilasya pid bezposerednim upravlinnyam uryadu novoyi krayini Protyagom pershih desyatilit u skladi nezalezhnoyi Indoneziyi arhipelag Riau she silnishe peretvoryuvavsya na periferijnij region Do pochatku 70 h rokiv nehtuvavsya j ekonomichnij rozvitok rajonu Ale zgodom situaciya stala shvidko zminyuvatis Roztashovanij poryad iz Singapurom ostriv Batam 1970 roku buv viznachenij rajonom prioritetnogo ekonomichnogo rozvitku 1990 roku cya politika poshirilas na vsyu pivnichnu chastinu arhipelagu Naprikinci grudnya 1989 roku bulo zapochatkovano mizhnarodnij proyekt vidomij pid nazvoyu Trikutnik zrostannya angl Growth Triangle Proyekt peredbachaye tisne ekonomichne spivrobitnictvo Singapuru Malajziyi ta Indoneziyi na teritoriyi sho vklyuchaye ves Singapur malajzijskij shtat Dzhohor ta indonezijsku provinciyu Ostrovi Riau Vidbuvayutsya procesi shvidkoyi ekonomichnoyi ta tehnologichnoyi modernizaciyi yaki zachipayut taki galuzi yak ribalstvo silske gospodarstvo ta vidobutok korisnih kopalin vklyuchayut stvorennya promislovih zon ta turistichnih kurortiv rozvitok infrastrukturi v regioni Arhipelag Riau rozglyadayetsya yak teritoriya z bagatimi prirodnimi resursami ostroviv ta morya minerali sered yakih nafta gaz boksiti olovo a takozh lisovi ta morski produkti yaki dosi majzhe ne vikoristovuvalis Velika kilkist malih bezlyudnih ostroviv ye potencialom dlya rozvitku turizmu Takim chinom orang lauti opinilisya v zoni burhlivoyi lokalnoyi j globalnoyi torgivli ta promislovogo rozvitku Pri comu miscevi zhiteli ne mayut zhodnogo stosunku do rozrobki j realizaciyi ekonomichnih program 1988 roku uryad Indoneziyi rozpochav realizaciyu programi Rozvitok izolovanih pleminnih gromad indonez Pembangunan Masyarakat Suku Terasing metoyu yakoyi ye provedennya ekonomichnih socialnih ta kulturnih zmin spryamovanih na integraciyu cih menshin u shiroke indonezijske suspilstvo Derzhava diyala v tisnomu spivrobitnictvi z miscevimi chinovnikami j nadala mozhlivist regionalnim organam vladi realizovuvati programu vidpovidno do miscevih umov Na pershomu etapi izolovani plemena mali adaptuvatisya do sposobu zhittya regionalnoyi bilshosti suspilstva u vipadku Ostroviv Riau ce malajci Specialno dlya orang lautiv naprikinci 1980 h i v 1990 i roki bulo realizovano ryad proyektiv spryamovanih na perevedennya yih na osilij sposib zhittya zminu sposobiv gospodaryuvannya vprovadzhennya medichnoyi dopomogi suchasnoyi osviti Uryad rozglyadaye perevedennya orang lautiv na osilist yak pershij krok do zvilnennya yih vid zlidniv Blizko 20 orang lautiv buli ohopleni diyeyu cih proyektiv Dlya nih pochali staviti hati na suhodoli v otochenni kokosovih palm Zatrimati orang lautiv na suhodoli mali formalna osvita ditej u shkolah kampaniya z pidvishennya rivnya gramotnosti sered doroslih religijna j politichna osvita zahodi z polipshennya zdorov ya ta osobistoyi gigiyeni navchannya alternativnim vidam diyalnosti yaki mali b stati dodatkovim dzherelom zasobiv do isnuvannya Nihto z indonezijskih chinovnikiv ne vvazhaye sho slid zberegti j zahistiti kulturu orang lautiv navpaki ti povinni adaptuvatisya do umov suchasnogo zhittya sho neminuche vimagaye zmini yihnoyi kulturi Kozhna sim ya v novih selah otrimuvala zhitlo ribalski sitki pobutove nachinnya tosho Shob lyudi vidmovilis vid morskogo zhittya yim nadavali neveliki dilyanki zemli dlya viroshuvannya ovochiv Oranglautskih zhinok sponukali ne vihoditi v more a zalishatisya vdoma Yim davali specialni uroki z prigotuvannya yizhi doglyadu ta vihovannya ditej Zaohochuvalas diyalnist islamskih misioneriv Prote vsi ci zahodi provodilis avtokratichno chasto formalno Chinovniki priyizdili v gromadi orang lautiv i provodili formalne navernennya na islam Ale tilki no posadovi osobi ta misioneri yihali lyudi pochinali rozbirati novi hati shob perenesti yih i postaviti nad morem a deyaki vzagali povertalisya na svoyi chovni Vrahovuyuchi pershi nevdachi uryadovci zmusheni buli zgodom skoreguvati svoyi plani dlya orang lautiv stali sporudzhuvati grupi zhitlovih hatin na palyah roztashovanih nad morem i z yednanih iz suhodolom mistkami a she nadavati plavuche zhitlo prichalene do berega Pid chas pershih vizitiv uryadovih chinovnikiv ta misioneriv gromadi orang lautiv chasto otrimuvali materialnu dopomogu odyag yizha tosho ale yiyi obsyagi z chasom stali skorochuvatis Riznicya v rozmirah otrimanoyi dopomogi mizh gromadami viklikala chislenni skargi ta svarki mizh gromadami Neohopleni buli nevdovoleni cherez te sho ne otrimali podarunkiv Pochuvayuchis obrazhenimi voni prijmali materialnu dopomogu vid katolickih misioneriv yaki takozh rozpochali svoyu diyalnist sered orang lautiv Lyudi zminyuvali svoyu religijnu nalezhnist zalezhno vid rozmiru materialnoyi dopomogi sho yim proponuvalasya Pislya padinnya rezhimu Suharto v 1998 roci cherez brak finansovih koshtiv rozvitok selish dlya pereselenciv ta inshi zahodi buli prizupineni 2000 roku Departament u socialnih spravah buv rozformovanij i specialna programa dlya pleminnih lyudej oficijno zakrilasya Prote z orang lautami j nadali prodovzhuyut pracyuvati v ramkah pidvishennya yihnogo rivnya zhittya ta vklyuchennya yih v osnovne indonezijske suspilstvo Zdijsnyuyutsya ci zahodi perevazhno mizhnarodnimi korporaciyami sho vedut ekonomichnu diyalnist v regioni yak kompensaciya za zavdanu shkodu tradicijnomu gospodarstvu korinnih zhiteliv regionu Postupovo chiselnist osilih orang lautiv zrostaye Realizaciya proyektiv rozvitku stvoryuye serjoznu nebezpeku vitisnennya miscevih meshkanciv z ekonomiki regionu Diyalnist mizhnarodnih korporacij vidverto ignoruye interesi korinnogo naselennya Tradicijni ribalki ne zdatni konkuruvati iz suchasnimi visokimi tehnologiyami Orang lauti postijno stikayutsya z pozbavlennyam dostupu do riznomanitnih prirodnih resursiv Dosi proyekti regionalnoyi modernizaciyi ta kerovanih derzhavoyu zmin mali perevazhno rujnivnij vpliv na kochovij sposib zhittya ta gospodaryuvannya orang lautiv a takozh na yihni kulturni j socialni oriyentiri Orang lauti vzhe zishtovhnulisya iz zabrudnennyam navkolishnogo seredovisha skorochennyam prirodnih resursiv vtratoyu biologichnogo riznomanittya Ekonomichnij rozvitok suprovodzhuyetsya priplivom velikogo chisla trudovih migrantiv z inshih chastin Indoneziyi sho zminyuye demografichnu situaciyu v regioni V takih umovah orang lautam vazhko znajti alternativni robochi miscya Takozh posilyuyutsya mizhnacionalni kontakti v suspilstvi vinikaye konfrontaciya mizh tradicijnimi ta novimi cinnostyami yaki pidrivayut etnichnu samosvidomist orang lautiv Tradicijnij sposib zhittya v danij chas zanedbanij chiselnist orang lautiv skorochuyetsya chastina yih asimilyuyetsya z kulturnoyu bilshistyu Yak rezultat ryad istorichnih grup vzhe povnistyu znikli Orang lauti vidchuvayut velicheznij tisk z boku malajciv a takozh uryadu v napryamku islamizaciyi Do nih specialno napravlyayutsya z ciyeyu metoyu misioneri Ti vchat orang lautiv budivnictvu zhitla na suhodoli metodam pidtrimannya chistoti u domi vchat musulmanskim molitvam Orang lauti sho pogodzhuyutsya prijnyati islam otrimuyut dopomogu harchami ta odyagom dopomogu na pohovannya za musulmanskimi normami Orang lauti Riau zazdryat stanovishu korinnih narodiv Malajziyi yihnim budinkam chovnam statkam yakimi zabezpechiv yih uryad Z peredach po telebachennyu voni chuli pro povagu do korinnih narodiv i privilejovanij status dlya nih Voni hochut togo samogo stavlennya do sebe vid uryadu Indoneziyi Unikalna kulturared Orang lauti mayut osoblive znachennya dlya antropologiv oskilki voni ye timi lyudmi yaki opanuvali morya peretnuli bar yer mizh susheyu ta morem i vikoristovuvali cej riznomanitnij prostir dlya vlasnih perevag Orang lauti zhivut nevelichkimi grupami rodichiv yaki protyagom stolit koristuyutsya dlya prozhitkovogo zabezpechennya prirodnimi resursami morya mangrovih bolit i prilegloyi priberezhnoyi smugi Yihnij sposib zhittya vidminno pristosovanij do prirodnih umov ciyeyi zoni Orang lauti ye chudovim prikladom kvalifikovanih moreplavciv yaki ruhayutsya riznimi rajonami do vidpovidnih resursiv v ramkah vidnosno skladnoyi socialnoyi ta ekonomichnoyi organizaciyi Kochovij sposib zhittya dozvolyaye yihnim grupam pereyizditi z miscya na misce zbirati rizni produkti v riznih miscyah u rizni sezoni Vid narodzhennya voni zhivut na mori Zavdyaki comu ci lyudi volodiyut unikalnimi znannyami pro vitri techiyi ta priplivi pro roztashuvannya nebezpechnih rajoniv pro sposobi viznachennya j roztashuvannya misc bagatih na ribu mangrovih bolit a takozh pro polozhennya ta ruh soncya misyacya zirok za yakimi voni prokladayut svij shlyah arhipelagom Orang lauti takozh volodiyut shirokimi znannyami pro chislenni vidi morskoyi ta priberezhnoyi flori ta fauni pro yistivni ta likarski roslini ta vidomi tilki yim sposobi likuvannya Voni vmiyut viznachati miscya de mozhna znajti pritulok znayut roztashuvannya dzherel prisnoyi vodi miscya pridatni dlya prozhivannya provedennya religijnih ritualiv zbirannya budivelnih materialiv vigotovlennya derevnogo vugillya tosho Vikoristovuyuchi velichezni bagatstva dvoh unikalnih tropichnih ekosistem koralovih rifiv ta mangrovih bolit orang lauti rozvinuli majsterni tehnologiyi lovu ribi ta priberezhnogo zbiralnictva Voni ne mali ni paperu ni drukovanih kart Vsi znannya peredavalisya usno j voni she nedostatno dokumentovani Dlya orang lautiv nemaye riznici mizh religiyeyu ta ekonomikoyu Duhovne svitosprijnyattya ta ekonomichne virobnictvo nerozrivno pov yazani mizh soboyu Ribolovlya ce diyalnist napovnena religijnogo znachennya yaka zavzhdi vklyuchaye v sebe pevnu vzayemodiyu mizh lyudmi ta duhovnim svitom Uspih chi nevdachu tut tlumachat z magichno religijnih mirkuvan Priblizno polovina orang lautiv vse she vede kochovij sposib zhittya Inshi zhivut u priberezhnih selishah abo neshodavno pobudovanih dlya nih uryadom selah Deyaki z cih grup orang lautiv vse she sezonno povertayutsya do svogo tradicijnogo sposobu zhittya Gospodarstvored Tradicijne gospodarstvored Orang lauti pasivno zalezhat vid prirodnogo seredovisha voni nichogo ne viroblyayut a prosto berut u prirodi vse sho neobhidno yim dlya vizhivannya Beregi j ostrovi Malajsko Indonezijskogo arhipelagu zavdyaki velikij kilkosti koralovih rifiv i mangrovih zarostej zavzhdi mali bagatsko morskoyi flori ta fauni More dlya orang lautiv ye osnovnim dzherelom produktiv Voni zhivut golovnim chinom za rahunok ribalstva ta zbirannya moreproduktiv rakopodibnih molyuskiv morskih ogirkiv ta in takozh polyuyut morskih ssavciv zbirayut lisovi produkti ta polyuyut tvarin u priberezhnih rajonah Moreprodukti ye yadrom identichnosti orang lautiv Buti orang lautom ye sinonimom buti vpravnim ribalkoyu abo lyudinoyu yaka mozhe vizhiti za rahunok dariv morya Iz dnya narodzhennya ditina nasliduyuchi priklad doroslih chleniv svoyeyi sim yi chi grupi navchayetsya navichkam ribolovli ta zhittya na mori Orang lauti vidriznyayut za nazvoyu 138 vidiv rib yaki mozhna znajti u vodah regionu blizko 40 z nih stanovlyat osnovu yihnogo harchuvannya 3 Ne vsi yistivni vidi mozhna prodati adzhe inshi lyudi ne znayut pro yihni yistivni vlastivosti Okrim ribi v ulov u menshij kilkosti mozhut potraplyati morski korovi dyugoni cherepahi morski zmiyi tosho Deyaki z nih yidyat hocha ce buvaye duzhe ridko inshi taki yak morski zmiyi ye otrujnimi j nalezhat do zaboronenoyi kategoriyi harchovih produktiv na nih isnuye tabu M yaso ta yajcya cherepah vvazhayutsya delikatesami Vvazhayetsya takozh sho panciri cherepah volodiyut nadprirodnimi vlastivostyami iz nih virizayut brasleti pidviski ta grebinci yaki vikoristovuyut yak zahisni amuleti M yaso morskoyi korovi takozh uvazhayetsya delikatesom ale nasampered cinuyutsya ochi ciyeyi tvarini zi sliz morskoyi korovi otrimuyut potuzhne zillya kohannya Dyugon ta cherepahi perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya j pidpadayut pid prirodoohoronni zahodi tomu yihnij vilov teper ye nezakonnim Orang lauti vidminno volodiyut spisom yak riboloveckim zasobom Oranglautskij spis serampang Serampang ye najharakternishim znaryaddyam ribolovli isnuye bagato jogo vidiv Velikih skativ polyuyut za dopomogoyu garpuniv Krim togo dlya lovu ribi vikoristovuyut rizni vidi sitok Orang lautam vidomo takozh 17 vidiv rakopodibnih sered nih po kilka riznovidiv krabiv krevetok omariv 3 Lyudi zbirayut yih rukami vikoristovuyuchi skrebki pastki petli Do spisku moreproduktiv slid she dodati 46 vidiv molyuskiv ta inshih yistivnih morskih istot takih yak vosminogi karakatici kalmari ta meduzi 3 Zbirayut takozh morskih yizhakiv morskih ogirkiv morskij vinograd pokrivniki z rodini Molgulidae ta rizni vodorosti Gamat Gamat i nabi Nabi dva rizni vidi morskih ogirkiv nabi cinuyetsya bilshe Chiselnist ta riznomanittya morskih resursiv yaki zbirayut orang lauti postijno zrostayut Ci morski eksperti postijno identifikuyut novi resursi Prikladom mozhut buti meduzi yakih kupuyut kitajski torgovci Dlya vilovu na milkovoddi krevetok dribnoyi ribi ta karakatic pid chas vidplivu vikoristovuyut specialni sitki sondong Sondong sho rozkrivayutsya yak stulka Kalmariv ta vosminogiv zdobuvayut za dopomogoyu spisiv sitok ta derev yanih pastok z krevetkami primankami Inodi orang lauti takozh polyuyut nazemnih tvarin zokrema olenkiv ta dikih svinej a takozh zbirayut frukti ta yagodi v lisah ostroviv Deyaki sim yi sho provodyat bilshe chasu v priberezhnih naselenih punktah navit namagalisya viroshuvati tapioku Shlyahi peresuvannya orang lautiv ne ye vipadkovimi Voni prolyagayut u mezhah rodinnih teritorij z metoyu zhittyezabezpechennya ta poshuku novih harchovih resursiv V odnih miscyah lyudi lovlyat ribu v inshih zbirayut vrozhaj morskih ogirkiv meduz chi karakatic she v inshih zagotovlyayut u mangrah derevinu dlya otrimannya derevnogo vugillya Taki marshruti zazvichaj ye sezonnimi Pid chas svoyih podorozhej orang lauti mozhut zupinyatisya v pevnih miscyah Ci zupinki mozhut buti pov yazani z mozhlivistyu prodavati abo kupuvati za vigidnimi cinami mozhlivistyu znajti dodatkovu oplachuvanu robotu vidviduvannyam rodichiv na svyato narodzhennya ditini vesillya abo prosto tak Yaksho lyudi diznayutsya sho pomer htos iz yihnih rodichiv voni na znak pam yati zupinyayutsya v comu misci na dovshij chas Sim yi yak pravilo spozhivayut chastinu svogo ulovu a reshtu prodayut storonnim lyudyam abo rozdayut u mezhah svoyeyi gromadi Inodi nadlishkova riba visushuyetsya na sonci dlya prodazhu zgodom abo dlya zberigannya j spozhivannya v inshij chas osoblivo v sezon musoniv koli vihid na more mozhe viyavitisya nebezpechnim Novovvedennyared Zaraz orang lauti znachno prosunulisya v rozvitku Riven tehnologij yaki voni vikoristovuyut postijno zrostaye Teper orang lauti mayut motorni chovni yaki voni nazivayut pompom Deyaki pochali koristuvatisya riboloveckimi sitkami ale dlya bilshosti ce znaryaddya ye zadorogim Ye prikladi vprovadzhennya okremimi grupami orang lautiv tehnologiyi riborozvedennya zhiva riba maye popit u restoranah Remeslored Z remesel najrozvinenishimi ye pletinnya vigotovlennya riboloveckih snastej budivnictvo chovniv nbsp Tradicijnij oranglautskij choven Chovni ce odnochasno transportnij zasib virobnichij majdanchik i zhittyevij prostir Speredu na pidvishenni roztashovuyetsya paluba yaka zajmaye priblizno p yatu chastinu dovzhini chovna Vona yak pravilo lishayetsya vilnoyu j nadaye lyudyam shirokij prostir dlya oglyadu ta svobodu peresuvannya Zvidsi ribalki vedut sposterezhennya a takozh kidayut svoyi spisi Nis chovna ce she j misce de gotuyetsya yizha Centralna sekciya zajmaye tri p yatih dovzhini chovna tut chleni sim yi zhivut yidyat i splyat Dno perekrite doshkami sho znimayutsya pid nimi mozhna zberigati ribu Koli na bortu ye malenki diti cyu sekciyu vidokremlyuyut vid nosu ta kormi dvoma vertikalnimi poperechnimi doshkami Za poganoyi pogodi nad centralnoyu zhitlovoyu sekciyeyu napinayut dah iz cinovok spletenih iz smuzhok palmovogo listya Pri budivnictvi chovna dotrimuyutsya stalih tradicij Ce ne lishe robota a j duhovne dijstvo tomu kozhen iz chotiroh etapiv budivnictva suprovodzhuyetsya vikonannyam vidpovidnih ritualiv Spochatku v lisi vibirayetsya vidpovidne derevo Pered pochatkom roboti shaman vikonuye osoblivu mantru nad derevom shob otrimati dozvil vid usih duhiv Pislya cogo derevo zrizuyut a z jogo stovburu formuyut dovgu pryamokutnu kolodu Na drugomu etapi kolodi nadayut formu chovna Poseredini roblyat pecheru dlya duha dereva Dali zagotivku chovna perenosyat na bereg Vikonuyutsya chotiri obov yazkovih rituali metoyu yakih ye peredati chovnovi dushu dereva Teper dusha dereva teper zavzhdi zhitime v chovni j zalishatimetsya tam koli vin vihoditime v more Na tretomu etapi choven otrimuye svoyu ostatochnu formu Koli vin bude povnistyu gotovij jogo perenosyat do vodi j spuskayut v richku abo v more chetvertij etap Rituali pov yazuyut choven ne lishe iz dusheyu dereva a j z miscem narodzhennya budivnictva ta miscem shvartuvannya spusku na vodu Orang lauti viyavlyayut veliku vinahidlivist v majstruvanni vlasnogo ribalskogo znaryaddya spisi garpuni ostrogi linvi koshiki Bilsha chastina cogo znaryaddya ye samorobnoyu Derevinu dlya derzhakiv berut iz lisu abo mangriv Kupuyut lishe metalevi nakonechniki do spisiv shpilki ta nejlonovi nitki na linvu Ye vipadki koli yim vzagali ne potribno kupuvati bud yakij material Voni vishukuyut potribni materiali pryamo na berezi berut detali shin abo zlamanih parasolok z dopomogoyu yakih majstruyut svoyi ribalski snasti Oranglautski spisi serampangi mayut riznu konstrukciyu ta rizne priznachennya Trizubij derev yanij spis seligi isnuye z pradavnih chasiv i ye prototipom dlya vsih inshih suchasnih riznovidiv serampanga Najposhirenishim vidom spisa ye serampang tua vidomij takozh yak p yatizubij spis abo spis dlya karakatic Serampang tua maye chotiri vistrya roztashovani pid pryamim kutom odin do odnogo a takozh p yatij centralnij ship z dvoma gostryakami Vsi p yat shipiv zibrani na spilnij osnovi yaka tisno prikriplena do dovgogo derev yanogo abo bambukovogo derzhaka Takij spis vikoristovuyetsya dlya dobuvannya rib malogo ta serednogo rozmiru Ribalska strila pariya ikan sluzhit dlya vilovu velikoyi ribi vagoyu do 30 kg takih yak skati ta gruperi Dlya bilshoyi zdobichi napriklad morskoyi korovi ta cherepah vikoristovuyetsya odnozubij garpun tempuling Jogo yedine sharnirne vistrya fiksuyetsya na dovgomu derev yanomu abo bambukovomu derzhaku linva takozh prikriplena do vistrya garpuna Pislya togo yak garpun vluchiv u zdobich vin zazvichaj ne vijmayetsya negajno derzhak vidokremlyuyut vid vistrya a linva lishayetsya poki zdobich ne zdastsya Na vidminu vid dribnih rib veliku zdobich mozhna vityagnuti lishe pislya vpertoyi borotbi Shozhe vlashtovanij garpun na cherepah yakij sluzhit takozh dlya polyuvannya velikoyi ribi Vin takozh maye odne vistrya ce zaliznij nakonechnik yakij yak i linva prikriplenij do derev yanogo derzhaka Desyatizubij spis serampang matasepulu vikoristovuyetsya dlya polyuvannya velikoyi ribi ce takozh efektivna zbroya v boyu sho zdatna smertelno poraniti voroga Spis na kabaniv takozh mozhe vikoristovuvatisya v boyu Trizubij krabovij spis zastosovuyetsya v zonah diyi pripliviv dlya vilovu krabiv abo morskih ogirkiv Trizubij krevetkovij spis sluzhit dlya vilovu krevetok unochi Spis tiok vikoristovuyetsya dlya zbirannya morskih ogirkiv Orang lauti koristuyutsya takozh riznimi inshimi specialnimi instrumentami gachkami dlya distavannya krabiv z mangrovih bolit ta skelnih shilin cej krab najbilshe cinuyetsya tomu z nim povodyatsya oberezhno gachkami dlya distavannya riznomanitnih vidiv morskih ogirkiv takij gachok maye dovgu ruchku j dozvolyaye pracyuvati stoyachi Torgivlya ta obminred Orang lauti zdobuvayut produkti perevazhno dlya vlasnogo prozhitku nadlishki prodayut kitajskim poserednikam tokeyam thauke thau ke Krim ribi prodayut j inshi moreprodukti zokrema morski ogirki cherepah dyugoniv krokodiliv Osoblivo cinuyutsya morski ogirki yih zbirayut visushuyut chasto koptyat majzhe vse jde na prodazh chasto zbirayut znachnu kilkist tovaru j prodayut yiyi gurtom Cherepahi takozh koristuyutsya velikim popitom u kitajciv yak u Riau tak i v Singapuri yih vvazhayut za afrodiziak Cherez zaboronu vvezennya vimirayuchih tvarin cherepah do Singapuru postachayut kontrabandoyu She donedavna torgivlya z tokeyami zdijsnyuvalas shlyahom barternogo obminu Vid kitajciv orang lauti otrimuyut rechi potribni yim dlya povsyakdennogo zhittya maslo sirniki ris tosho Torgivlya vseredini oranglautskogo suspilstva nemozhliva cherez osoblivosti svitoglyadu cih lyudej Mizh nimi mayut misce lishe obmin abo dopomoga navit koli jdetsya pro groshi Kategoriyi kupivli ta prodazhu isnuyut lishe u stosunkah iz inshimi gromadami Tokeyi zaohochuyut orang lautiv do vikoristannya groshej sho dozvolyaye uniknuti praktichnih nezruchnostej barternoyi torgivli Teper groshi vse aktivnishe vhodyat v oranglautske seredovishe bilshist tovariv kupuyut a ne viminyuyut Rozrahunki za tovari stali prostishimi Do togo zh groshi mozhna prihovati ne z kim ne dilitisya nimi j nakopichuvati yih Yaksho zh htos kupuye pevni produkti vinikaye obov yazok podilitisya nimi z inshimi chlenami gromadi adzhe prodazh nadlishkiv zasudzhuyetsya suspilstvom Orang lauti j dosi ne nakopichuyut majno mayut problemi z nestacheyu gotivki Bankivskij sektor v Riau silno zalezhit vid groshovogo rinku Singapuru ta Malajziyi Kitajski poseredniki bagato operacij provodyat z vikoristannyam singapurskogo dolara Orang lauti takozh cinuyut cyu valyutu vona sered nih koristuyetsya nabagato krashoyu reputaciyeyu nizh indonezijska rupiya Hocha orang lauti she ne duzhe rozumiyutsya na cinah yim vidomo pro rinkovu vartist riznih moreproduktiv Osoblivo voni cinuyut torgivlyu v Singapuri Tam mayut popit yihni morski ogirki tam mozhna vigidnishe prodati ribu a takozh kauchuk olovo cherepah zubi dyugoni Vodnochas tam mozhna kupiti krashi produkti ris pastu z krevetok cukor sil chasnik cibulyu kavu chaj cigarki alkogol odyag radioprijmachi televizori dviguni do chovniv yuvelirni virobi ta vsilyaki inshi rechi Torgivlya iz Singapurom perebuvaye v rukah tokeyiv Orang lauti viznayut sho vigidnishe torguvati samostijno j inodi roblyat ce ale voni boyatsya indonezijskih policiyantiv ta mitnikiv pri peretini kordonu Z mitnikami Singapuru pitannya virishuyutsya prostishe golovne shob ne bulo narkotikiv Mitniki po obidva boki kordonu vimagayut habariv tomu orang lauti zajmayutsya perevazhno gurtovim prodazhem shob zdijsnyuvati menshe poyizdok Spivrobitnictvo z tokeyami ne obmezhuyetsya torgovimi operaciyami Deyaki z orang lautiv najmayutsya do nih na sezonni roboti virubuyuchi ta podribnyuyuchi derevinu z mangrovih bolit z nastupnim spalyuvannyam yiyi na derevne vugillya Suspilstvored Socialna organizaciya orang lautiv pobudovana na rodinnih zv yazkah ta idealah endogamiyi Nuklearna sim ya ye bazovoyu odiniceyu suspilstva Kilka simej blizkih rodichiv ob yednuyutsya v mobilni grupi yaki samostijno podorozhuyut kozhna pid kerivnictvom svogo starshogo Cya struktura suspilstva zberigayetsya j pislya togo yak orang lauti selyatsya v selishah na uzberezhzhi Kozhna sim ya j kozhna grupa rodichiv maye podibnu organizaciyu j ye socialno ta ekonomichno nezalezhnoyu Lyudi keruyutsya principami nezalezhnosti rivnosti ta viznannya starshinstva pershosti Pohodzhennya ta sporidnenist ye najvazhlivishimi principami organizaciyi oranglautskogo suspilstva Voni vidstezhuyut svoye pohodzhennya rivnoyu miroyu yak za zhinochoyu tak i za cholovichoyu liniyeyu a grupi sho zhivut i pracyuyut razom formuyutsya na osnovi duzhe tisnih rodinnih zv yazkiv Suspilstvo orang lautiv ye segmentarnim prichomu segmentaciya isnuye na dekilkoh rivnyah Na najvishomu rivni stoyat suku plemena klani rodovi grupi yaki po suti svoyij ye mikroetnosami Suku za liniyami sporidnenosti ta teritoriyeyu rozselennya podilyayutsya na menshi pidrozdili a ti v svoyu chergu na grupi blizkih rodichiv yaki zhivut i pracyuyut razom Isnuye malo abo j vzagali ne isnuye realnogo pochuttya solidarnosti mizh okremimi grupami orang lautiv Ranzhuvannya plemen suku orang lautiv sho isnuvalo za chasiv sultanatu j dosi lishayetsya v golovah orang lautiv Hocha viznachennya rangu vidpovidno do zavdan vstanovlenih sultanom dlya pevnoyi grupi vzhe ne ye aktualnim kozhne suku voliye identifikuvati sebe yak bilsh prestizhnu grupu v porivnyanni iz susidami Pri comu orang lauti koristuyutsya malajskimi kriteriyami chistoti religiyi ta movi Voni zvertayut uvagu na te sho susidi govoryat perekruchenoyu malajskoyu movoyu yaku nemozhlivo zrozumiti volodiyut chornoyu magiyeyu tosho Lyudi protistavlyayut svoyu pravilnu religiyu nevirnij religiyi susidiv napriklad islam abo protestantstvo protistavlyayut katolictvu Vse sho asociyuyetsya iz susidami vvazhayetsya zlom Gromadi sho perebuvayut u stani vorozhnechi namagayutsya unikati vzayemnih kontaktiv U toj zhe chas mizh inshimi suku isnuyut druzhni stosunki Organizaciya prostorured More ta priberezhni smugi stanovlyat zhittyevij prostir dlya orang lautiv Orang lauti bachat svij region yak socialnij prostir bez kordoniv ob yednanij istoriyeyu ta genealogiyeyu yak merezhu kolektivnih teritorij vzayemopov yazanih na osnovi zv yazkiv sporidnenosti Rizni suku zajmayut rizni teritoriyi Pravo volodinnya viznayetsya za pershimi poselencyami pevnogo ostrova ce yihnya zemlya tanah Tut rozumiyetsya kolektivna vlasnist grupi na pevne misce abo miscya Teritoriya rozglyadayetsya orang lautami yak chastina yihnogo klanu Rizni grupi povazhayut i viznayut kolektivne volodinnya teritoriyami inshih grup Ce prava viznayut i miscevi malajci ta kitajci Kozhna grupa maye volodiye tri vidi promislovih majdanchikiv roztashovanih na riznij vidstani vid miscya postijnogo prozhivannya Najbilsh intensivno ekspluatuyetsya majdanchik roztashovanij najblizhche do domivki cej prostir nadaye sim yam chastkove vidchuttya teritorialnoyi identifikaciyi Ridshe lovlyat ribu v rajonah roztashovanih za kilka dniv plavu vid poselennya Krim togo orang lauti mayut teritoriyi sezonnogo zboru moreproduktiv roztashovani u viddalenih rajonah do yakih potribno distavatisya kilka misyaciv Vsi ci miscya utvoryuyut pevnu merezhu sho asociyuyetsya z konkretnimi grupami Informaciya pro nalezhnist pevnoyi teritoriyi do pevnoyi grupi peredayetsya mizh nimi usnim shlyahom Takim chinom utvoryuyetsya virtualna mapa yaka isnuye lishe v golovah lyudej Pri comu postijno vidkrivayutsya novi dilyanki yaki integruyutsya z nayavnoyu merezheyu Oranglautske nashe misce potribno rozumiti v ramkah zagalnoyi koncepciyi teritorialnoyi vlasnosti Popri isnuvannya vlasnikiv dlya vsih grup zalishayetsya vilnij dostup do vsogo morskogo ta ostrivnogo prostoru Prava vlasnosti lishe oznachayut sho inshi povinni otrimati dozvil na v yizd na pevnu teritoriyu vid starshogo golovi vidpovidnoyi grupi orang lautiv Viznachayuchi svoyi teritoriyi grupa orang lautiv vodnochas bere na sebe j vidpovidalnist za nih Vlasnik ne lishe ekspluatuye svoyi teritoriyi a j ye vidpovidalnim za dzhaga zahist i doglyad za nimi zberezhennya ta vidtvorennya resursiv u comu rajoni Taka sistema funkciyuye yak mehanizm rivnomirno rozpodilu spozhivannya resursiv u velikij oblasti V rezultati ne vinikaye zagrozi vicherpannya prirodnih resursiv Teritoriya dlya orang lautiv ne ye pasivnoyu Voni vvazhayut sho morskij svit v yakomu voni meshkayut ye zhivim Prostir pronizanij magichnimi religijnimi ta duhovnimi silami Pevna teritoriya silno pov yazana ne lishe z zhivimi lyudmi a j z yihnimi predkami ta duhovnim svitom Vlasnist nad teritoriyeyu virazhena j zachata yak duhovnij zv yazok Hocha teritoriyi zalishayutsya zagalnodostupnimi inshi zavzhdi pam yatayut pro duhiv yaki volodiyut cimi teritoriyami j povazhayut prava vlasnosti Orang lauti duzhe zanepokoyeni planami rozvitku yaki zachipayut yihni tradicijni teritoriyi Voni ne mozhut dozvoliti cogo tut zhivut duhi yihnih predkiv a lyudi mayut pikluvatisya pro nih Yihni predki dali yim ci teritoriyi i cej nevid yemnij podarunok uvichnyuye yihnyu identichnist Zagroza vtrati svoyih teritorij nikoli ne bula takoyu silnoyu yak zaraz Orang lauti ne hochut ni zalishati ni prodavati svoyi teritoriyi Grupared Zazvichaj kozhna grupa orang lautiv sho zhive razom maye svogo golovu lidera kerivnika starshogo sho zvetsya kepala Kepala Chasto ce najstarshij cholovik u grupi Kepala nadilenij velikoyu ale ne absolyutnoyu vladoyu nad svoyeyu gromadoyu Golovnim jogo obov yazkom ye predstavlyati interesi svoyeyi grupi v stosunkah z inshimi grupami orang lautiv ta storonnimi lyudmi ale vin ne maye povnovazhen nakladati sankciyi na chleniv svoyeyi grupi v razi porushennya nimi norm Kepala viznani vladoyu j predstavlyayut gromadu pid chas oficijnih zahodiv Politichne liderstvo isnuye tilki na rivni tih rodinnih grup yaki faktichno zhivut razom V minulomu isnuvali takozh batini penguli Batin Penghulu yaki predstavlyali vidrazu kilka grup orang lautiv u konkretnij oblasti Posadi kepali ta batina zavzhdi zajmayut choloviki V mezhah svoyih gromad orang lauti dotrimuyutsya principiv spilnogo vikoristannya resursiv vilnogo obminu informaciyeyu j nadannya vzayemnoyi dopomogi Chleni gromadi dilyatsya j dopomagayut odin odnomu yizheyu ribalskim sporyadzhennyam zhitlom praceyu navichkami groshima j usim sho mozhe polegshiti stanovishe rodini yaka opinilasya v skruti Ne isnuye niyakih norm takoyi dopomogi kozhen dopomagaye chim mozhe Dilitisya yizheyu ta vzayemna dopomoga ye nepisanimi zakonami v gromadah orang lautiv Razom iz tim nadayuchi dopomogu lyudina ochikuye sho koli sama opinitsya v skrutnomu stanovishi yij takozh prijdut na dopomogu Vagitni zhinki ta nemichni lyudi mayut u miscevomu suspilstvi pravo otrimuvati dopomogu bez bud yakih zobov yazan u vidpovid U razi serjoznoyi hvorobi abo smerti chlena spilnoti zbirayutsya majzhe vsi rodichi Dopomoga v takih vipadkah buvaye najsuttyevishoyu Doglyad za hvorimi staye spravoyu vsiyeyi gromadi Ochikuyetsya sho kozhen mayuchi nadlishok yizhi abo groshej maye podilitsya nimi j dopomogti Dopomoga mozhe nadavatis ne lishe harchami praceyu chi groshima a j u formi porad yak diyati v skrutnij situaciyi zastosuvanni zaklinan shob pozbavitis zlih duhiv tosho Ne shvalyuyetsya praktika nadannya dopomogi bez vidvidin Dotrimuyuchis ustalenih norm povedinki kozhna lyudina zavzhdi mozhe pokladatisya na dopomogu inshih chleniv gromadi Ce robit grupu orang lautiv bilsh stabilnoyu Sistema rozpodilu zagalom prinosit korist kozhnomu chlenu gromadi adzhe nadlishok yizhi rozpodilyayetsya mizh usima vin ne propadaye a inshi lyudi otrimuyut bilshe yizhi nizh mayut yiyi v pevnij moment Obmin resursami posilyuye ekonomichni zv yazki mizh lyudmi dodaye spilnoti yednosti Okreslyuyutsya socialni mezhi v ramkah yakih lyudi spilno pov yazani mizh soboyu Z inshogo boku taka sistema obumovlyuye toj fakt sho orang lauti ne zacikavleni naloviti bilshe ribi abo zibrati bilshe moreproduktiv utrimuye yih vid nakopichennya produktiv Do dopomogi vid storonnih osoblivo malajciv orang lauti stavlyatsya z pidozroyu j chasto yiyi vzagali vidkidayut popri te sho pevni rechi taki yak ris cukor bila tkanina dlya mercya tosho mozhut buti konche potribnimi Podil na insajderiv ta autsajderiv svoyih ta chuzhih staye najbilsh pomitnim pid chas provedennya gromadskogo ritualu kenduri kolektivnogo spozhivannya yizhi Ritual stvoryuye simvolichnij fantasmagorichnij dim v yakomu dorosli chleni gromadi vidchuvayut sebe odnim cilim micnim i silnim Vin ne lishe simvolizuye yednist grupi a j okreslyuye socialnu mezhu yakoyu lyudi vzayemopov yazani pidkreslyuye riznicyu mizh svoyimi ta chuzhimi Povedinka kozhnoyi lyudini v suspilstvi orang lautiv bagato v chomu viznachayetsya moralnimi chinnikami Idealna povedinka peredbachaye rivnist ta shedrist mizh chlenami grupi Tut nezvichno chuti sho v gromadi htos spekulyuye falshivoyu hvoroboyu sho lyudina linuyetsya vijti v more j ribaliti abo vona ye zhadibnoyu j hoche otrimati bilshe za inshih Poyednannya majsternosti v ribalstvi ta shedrosti pri rozpodili produktiv prinosit lyudini povagu v suspilstvi Yaksho zh lyudi vidmovlyayutsya nadati dopomogu svoyim rodicham yihnya povedinka ocinyuyetsya yak egoyistichna a sami voni vvazhayutsya pogano vihovanimi j otrimuyut poganu slavu v gromadi Yim skladno bude rozrahovuvati na dopomogu koli prijdut negarazdi Lyudi namagayutsya ne obraziti inshih chleniv grupi j zapobigti zvinuvachennyam u lokek egoyizm sknarist zhadibnist a takozh buti viklyuchenimi iz gromadi Toj hto opinyayetsya poza sistemoyu zishtovhuyetsya z velicheznim socialnim tiskom Taka lyudina sprijmayetsya yak orang layin autsajder chuzhinec piddayetsya ostrakizmu j viklyuchayetsya z merezhi socialnih zv yazkiv Dosyagnennya serednogo ta pohilogo viku ni v yakomu razi ne oznachaye obmezhennya abo pripinennya aktivnosti lyudini Zavdyaki nakopichenomu dosvidu j mudrosti litni choloviki ta zhinki koristuyutsya povagoyu v suspilstvi a yihni status j avtoritet v ramkah simejnoyi grupi bezperervno zrostayut Voni ye hranitelyami istorichnih i religijnih znan i tradicij vazhlivimi radnikami pri prijnyatti rishen ekspertami v bagatoh skladnih situaciyah Starshij cholovik predstavlyaye svoyu gromadu u stosunkah zi storonnimi ta inshimi grupami orang lautiv Krim togo dopoki voni lishayutsya fizichno j rozumovo silnimi litni lyudi prodovzhuyut pracyuvati j zalishayutsya ekonomichno nezalezhnimi vid svoyih ditej ta onukiv Navit vdovi ta vdivci namagayutsya pidtrimuvati svoyi sim yi yakomoga dovshe Silska gromadared Stvoryuyuchi sela dlya orang lautiv chinovniki shtuchno ob yednuyut po kilka grup v odnu gromadu Selyatsya kolishni kochivniki nevelikimi grupami rodichiv ti sho razom zhili v chovnah zajmayut u selishi susidni hati Silska gromada stala vazhlivim centrom socialno ekonomichnogo zhittya orang lautiv Kozhna z nih maye svogo lidera yakij zvetsya batinom ketua kampungom ketua kampong silskij starosta abo kepaloyu vikoristannya pevnogo terminu zalezhit vid konkretnogo geografichnogo rajonu Derzhavni organi yak pravilo oficijno viznayut jogo kerivnictvo vin predstavlyaye gromadu u formalnih vipadkah Hata kepali chasto ye miscem zustrichej pri virishenni ta obgovorenni riznih pitan na rivni gromadi Ale navit mayuchi vidpovidnij dokument vid organiv vladi lider ne mozhe keruvati primusom Vin maye perekonuvati chleniv gromadi shob dosyagti bazhanogo rezultatu Yak i ranishe okremi grupi ridko spilkuyutsya mizh soboyu Spilnij duh v oranglautskih gromadah ne rozvinuvsya mizh okremimi frakciyami vinikayut regulyarni svarki voni ne mozhut porozumitisya pri viznachenni svogo spilnogo predstavnika v stosunkah z derzhavoyu Grupova struktura oranlautskogo suspilstva znachnoyu miroyu zberigayetsya j pri perehodi na osilij sposib zhittya Zhiteli sela zazvichaj ye rodichami voni tisno pov yazani mizh soboyu j dopomagayut odin odnomu Konflikti ta neporozuminnya mizh nimi traplyayutsya ale vsi vidchuvayut grupovu solidarnist Socialni zv yazki spriyayut takozh u prosuvannya svoyeyi tochki zoru abo statusu v pitannyah sho stosuyutsya zagalnoyi politiki v seli nadayut vpevnenosti sho mayesh nadijnih soyuznikiv u razi viniknennya serjoznih konfliktiv u gromadi Gender ta seksualnistred Oranglautske suspilstvo vidznachayetsya visokim rivnem gendernoyi rivnosti socialna struktura ne oriyentovana ni na cholovika ni na zhinku Hocha liderom grupi zavzhdi ye cholovik zhinki mayut vpliv na virishennya suspilnih pitan Voni vislovlyuyut vidverti ocinki situaciyi sho sklalasya v gromadi aktivno vtruchayutsya v superechki ta svarki Velikim avtoritetom volodiyut litni zhinki U nuklearnij sim yi ne dominuye ni cholovik ni zhinka oboye na odnomu rivni predstavlyayut svoyu sim yu na lyudyah pid chas shodennih zustrichej abo pri virishenni konfliktiv Ale koli jdetsya pro kontakti z lyudmi z inshih etnichnih gromad v roli golovi sim yi zavzhdi vistupaye cholovik Podil praci za stattyu v orang lautiv nechitkij Nemaye zhodnoyi sferi yaka bula b zakriplena suto za cholovikami abo za zhinkami voni vikonuyut bilsh mensh odnakovu robotu Choloviki j zhinki razom vihodyat u more ribaliti razom zbirayut zhivnist na plyazhi j prodayut nadlishok produktiv kitajskim torgovcyam Ti ne mensh mislivstvo vvazhayetsya cholovichoyu spravoyu todi yak zbirannyam rakopodibnih molyuskiv tosho yak pravilo zajmayutsya zhinki ta diti U mori choloviki zazvichaj vikoristovuyut spisi a zhinki vesluyut i stavlyat sitki ale ye j zhinki sho vpravno kidayut spisa Hatnya robota takozh vikonuyetsya spilno remont chovniv budivnictvo zhitla zbirannya drov ta prigotuvannya yizhi a takozh vihovannya j navchannya ditej I cholovicha j zhinocha robocha sila odnakovo vazhlivi dlya isnuvannya sim yi Vnesok zhinok u shodenne harchuvannya dorivnyuye vkladovi cholovikiv U vipadku rozluchennya abo hvorobi chi smerti svogo cholovika zhinka v zmozi samostijno zabezpechiti svoyu sim yu Choloviki ta zhinki mayut rivni prava na spadshinu Cholovik i druzhina spilno koristuyutsya simejnimi groshima ale sho stosuyetsya finansovih pitan to voni perebuvayut u rukah druzhini Vvazhayetsya sho zhinki ye bilsh disciplinovanimi j mozhut krashe virishuvati materialni potrebi sim yi Zhinki v orang lautiv trimayut usi groshi j roblyat pokupki Nemaye chitkogo podilu mizh cholovikami ta zhinkami j u volodinni magiyeyu ilmu lyudi oboh statej mozhut buti shamanami dukunami V toj zhe chas orang lauti chitko rozriznyayut biologichnu stat lyudini isnuyut harakterni modeli cholovichoyi ta zhinochoyi zovnishnosti ta povedinki Povni zhinki vvazhayutsya privablivimi j zdorovimi v toj chas yak maskulinnist pov yazana z micnoyu staturoyu ta vitrivalistyu Krasa zdorov ya j vitrivalist na perekonannya orang lautiv mozhut buti pidvisheni za dopomogoyu zaklinannya Okremi yavisha transseksualnosti abo transvestizmu inodi traplyayutsya v orang lautskomu suspilstvi ale do nih stavlyatsya z gumorom ta ironiyeyu normalna lyudina na yihni perekonannya ne maye do nih zhodnih potreb Stavlennya orang lautiv do gologo tila ye spokijnim nagota ne ye tabu Diti oboh statej zazvichaj hodyat golimi priblizno do 6 rokiv Choloviki chasto nosyat lishe korotki shtani a zhinok chas vid chasu mozhna pomititi lishe v byustgalterah i sarongah abo j ogolenimi do poyasa Seksualna blizkist statevi zoni specifichni statevi harakteristiki j osoblivosti napriklad dovzhina penisa rozmir grudej abo neprirodna kilkist yayechok ye populyarnimi temami yaki vilno obgovoryuyutsya abo spilno sered cholovikiv i zhinok v prisutnosti ditej abo suto v cholovichij chi zhinochij kompaniyi vidbuvayetsya ce prostim nevimushenim chinom abo cherez zhartivlivi natyaki Dorosli shilni popleskuvati nemovlyat po sidnicyah a takozh nyuhati j ciluvati yih usyudi Za orang lautskimi uyavami statevij akt ye prirodnim Ce dobre dlya zdorov ya i zvichajno dlya poyavi ditej Proces ye zakonnim v ramkah shlyubu vin vidbuvayetsya v intimnomu prostori plavuchoyi hati abo zhitla na palyah Pozashlyubni stosunki dlya cholovikiv i zhinok vvazhayutsya neprijnyatnimi j faktichno navryad chi vidbuvayutsya Doshlyubnij seks ye vinyatkom Z perehodom na osilist ta posilennyam kontaktiv zi storonnimi sposterigayetsya pidvishennya roli cholovikiv u suspilstvi Pid chas vizitiv chinovnikiv zhinki abo ne vidviduyut zbori abo sidyat okremo vid cholovikiv i ne vislovlyuyut svoyu dumku Chimraz bilshe j bilshe cholovikiv perebirayut na sebe rol goduvalnika sim yi Zhinki bilshe ne ribalyat i ne prodayut ribu voni zajmayutsya hatnimi spravami rozporyadzhayutsya simejnimi grishmi ta pikluyutsya pro ditej Posilennya gendernoyi iyerarhiyi v oranglautskomu suspilstvi pov yazane j z poshirennyam moralnih norm malajskoyi musulmanskoyi bilshosti Zhinki napriklad stali nositi sukni yaki zakrivayut verhnyu chastinu tila Lyudi stali zvertati takozh uvagu na nagotu ditej praktikuyutsya bilsh disciplinovani seksualni znosini tosho Sim yared Nuklearna sim ya ye bazovoyu socialnoyu odiniceyu Vona skladayetsya z podruzhnoyi pari ta yihnih ditej Inodi razom iz nimi mozhut zhiti she odna abo kilka osib napriklad vdivec z chisla starshogo pokolinnya hvorij rodich yakij potrebuye osoblivoyi turboti Materi ta dochki v orang lautiv zazvichaj mayut duzhe tisni stosunki U starosti vdovi vvazhayut za krashe zhiti zi svoyimi odruzhenimi dochkami nizh iz sinami Stosunki mizh bratami ta sestrami abo didusyami babusyami j onukami mozhut trivati vse zhittya adzhe chasto voni zhivut razom u odnomu chovni hati abo v odnij hatinci na suhodoli Koli diti virostayut j utvoryuyut vlasni sim yi vinikaye nova nuklearna sim ya j nove domogospodarstvo Novi odinici vinikayut abo na tij samij teritoriyi sim yi odnogo z podruzhzhya Vodnochas ti hto pokinuli vlasnu sim yu zberigayut prava na svoyu pochatkovu teritoriyu j mozhut bud koli povernutis i zalishitisya tut abo zh zvernutisya po dopomogu do svoyih ridnih Yak rezultat isnuyut chislenni grupi rozsiyani na velikij teritoriyi yaki viznayut sporidnenist mizh soboyu takim chinom utvoryuyutsya merezhi vzayemopov yazanih teritorij Orang lautski tehnologiyi ribolovli vimagayut shob lyudi pracyuvali parami Tomu dlya nih duzhe vazhlivimi ye partnerski stosunki mizh cholovikom ta druzhinoyu Podruzhzhya utvoryuye yedinij robochij kolektiv yakij vikonuye povsyakdenni zavdannya Za oranglautskimi perekonannyami rezultativnist ribalstva vkazuye na te chi ye para sumisnoyu Takim chinom uspih shlyubu vimiryuyetsya zdatnistyu pari ribaliti razom Krim inshogo vvazhayetsya sho sila ilmu v pari she bilshe posilyuye ribalski zdibnosti Nuklearna sim ya chasto formuye odnu ribolovecku komandu ale yak tilki diti v sim yi zmozhut samostijno ribaliti voni stvoryuyut okremi ekipazhi Neridko mozhna pobachiti grupu chovniv sho plavayut razom i vsi voni nalezhat do odniyeyi rodini Chleni simejnogo domogospodarstva mozhut na vibir zhiti v hati abo na chovni deyaki vikoristovuyut kombinaciyu cih variantiv Oskilki ribalstvo ce diyalnist oriyentovana na sim yu groshi takozh zdobuvayutsya spilno Tomu nemaye ponyattya pro individualni groshi cholovik ta druzhina mozhut na rivnih zasadah koristuvatisya nimi Vlasnist u cih lyudej ye minimalnoyu j uspadkuvannya dlya nih ne ye problemoyu Choloviki ta zhinki mayut rivni prava na spadshinu Batko ta mati odnakovo vidpovidalni za vihovannya svoyih ditej dopomagayut yim babusi ta didusi brati ta sestri tobto vsya grupa rodichiv sho zhive j podorozhuye razom Batkivska rol obumovlena ne stilki biologichnim chinnikom skilki spilnim prozhivannyam Poshirenij sposobom virishennya problemi bezpliddya ye usinovlennya Hocha usinovlena ditina znaye hto ye yiyi biologichnimi batkami yiyi zv yazok iz socialnimi batkami ye nabagato silnishim Do vsinovlenih ditej stavlyatsya tak samo yak i do ridnih Diti koristuyutsya majzhe povnoyu svobodoyu batki ne strimuyut yih navit koli pevni diyi nesut zagrozu zdorov yu abo j zhittyu samoyi ditini Yaksho diti povodyatsya zuhvalo i plachut na nih prosto ne zvertayut uvagi Pobittya ne rozglyadayetsya yak adekvatnij zasib vplivu na povedinku ditini Hlopchikiv i divchatok cinuyut odnakovo Vid nih ochikuyut sho voni stanut dobrimi ribalkami matimut vlasni sim yi j chislennih potomkiv budut pikluvatisya pro svoyih batkiv u starosti Bilshist oranglautskih ditej ne otrimuye formalnoyi shkilnoyi osviti Voni povnistyu integrovani u domashnyu ta gospodarsku diyalnist sim yi j otrimuyut svoyi znannya iz zhittyevogo dosvidu Z rannogo viku diti sposterigayut za batkami j nabuvayut neobhidnih navichok shob stati dosvidchenimi ribalkami Voni vchatsya yak keruvati chovnom i ribaliti vikonuyut deyaku hatnyu robotu napriklad nosyat pitnu vodu zbirayut drova dopomagayut gotuvati yizhu tosho Priblizno u vici 5 rokiv abo navit ranishe oranglautski diti vzhe zdatni zdobuti stilki ribi abo inshih morskih produktiv shob yim vistachilo dlya vlasnogo harchuvannya Voni vchatsya yak rozumiti j kontrolyuvati vitri techiyi ta priplivi shukati roztashuvannya bagatih riboloveckih ugid mangrovih bolit zruchnih buht unikati nebezpechnih rajoniv prokladati shlyah arhipelagom keruyuchis roztashuvannyam na nebi soncya misyacya ta zirok Diti navchayutsya ne lishe praktichnim navichkam a j zaklinannyam yaki mayut zrobiti yihni promislovi znaryaddya efektivnimi ta potuzhnimi Shlyubred Shlyub ye normoyu zhittya vin ye bazhanim i lyudi yak pravilo pragnut odruzhennya j otzhe ye vidnosno nevelike chislo neodruzhenih Lyudyam skladno zhiti poodinci Vdova abo vdivec zazvichaj odruzhuyutsya vdruge navit u starosti U minulomu hlopchiki j divchatka odruzhuvalisya vzhe u ditinstvi Sogodni dityachi shlyubi stali ridkisnimi ale shlyubnij vik zalishayetsya nizkim Dlya divchatok ce priblizno 13 rokiv hlopchiki odruzhuyutsya u 15 i bilshe Moloda ta neodruzhena divchina v orang lautiv nazivayetsya gadis gadis a hlopec budzhang bujang Najkrashim vvazhayetsya shlyub mizh dvoyuridnimi bratami ta sestrami Takij soyuz pidtrimuye ta zmicnyuye stosunki mizh blizkimi rodichami zapobigaye rozpadovi grupi sho podorozhuye razom abo zhive v odnomu seli Popri isnuvannya takoyi shlyubnoyi tradiciyi krovozmishennya ne dopuskayetsya U suspilstvi isnuyut pevni tabu stosovno shlyubu Ne shvalyuyutsya shlyubi mizh dyadkom abo titkoyu ta pleminniceyu chi pleminnikom a takozh mizh usinovitelyami ta yihnimi ditmi prijmakami Shlyubi zi storonnimi lyudmi mozhlivi ale voni ne zaohochuyutsya Vvazhayetsya takozh sho cholovik maye buti starshim za zhinku Z perehodom na osilij sposib zhittya mozhlivostej dlya viboru podruzhzhya stalo nabagato bilshe menshe zvertayut uvagi j na vik vstupu v shlyub Emocijnij zv yazok i kohannya mizh partnerami stali golovnimi argumentami pri vibori pari Odnak yak i v minulomu navichki j zdatnist do napruzhenoyi roboti shanoblivist do batkiv zalishayutsya duzhe vazhlivimi chinnikami Standarti povedinki orang lautiv vidriznyayutsya vid malajskih i voni vidverto ne prihovuyut cogo hocha j povazhayut stali malajski normi Hlopec ta divchina mozhut tayemno zustrichatisya yak pravilo vnochi abo u viddalenomu misci mizh nimi mozhut navit mati misce seksualni stosunki Yaksho divchina vagitniye para pospishaye odruzhitisya Orang lauti spokijno do cogo stavlyatsya oskilki vvazhayut seksualne zadovolennya normalnim priyemnim ta neobhidnim Tim ne menshe lyudi namagayutsya prihovuvati vid gromadskogo oka vsi proyavi seksualnoyi blizkosti navit mizh podruzhzhyam Yakim bi chinom ne vidbuvavsya vibir partnera zavzhdi peredbachayetsya sho zgodu na shlyub mayut dati batki chasto vidbuvayetsya takozh obgovorennya cogo pitannya z blizkimi rodichami Shlyubu pereduyut zaruchini a vesillya mozhe vidbutisya za misyac a inodi j za rik pislya cogo Ves cej chas narechenij vzhe vidpovidalnij za potrebi narechenoyi shodo yizhi ta odyagu ale vona ne musit navzayem vikonuvati podruzhni obov yazki Inodi molodij splachuye vikup za narechenu vin takozh povinen nesti chastinu vitrat na vesilnu ceremoniyu Chas i misce provedennya vesillya retelno obgovoryuyutsya Den maye buti spriyatlivim za prikmetami sho viznachayutsya za misyachnim kalendarem Misce provedennya vesillya povinno buti dobre zahishene vid zgubnogo vplivu zlih duhiv Na ceremoniyu zaproshuyutsya vsi rodichi Narechenogo j narechenu prikrashayut vinkami iz kvitiv i zolotimi namistami Narechenij takozh vdyagaye kapelyuha ta poyas z kerisom hvilyastij zagostrenij z dvoh bokiv malajskij kindzhal Golovnoyu pid chas vesillya ye ceremoniya pid chas yakoyi molode podruzhzhya goduye odne odnogo kuryachimi yajcyami ta yajcyami zroblenimi z risu Cim aktom shlyub formalizuyetsya Potim gostej prigoshayut yizheyu lyudi tancyuyut i spivayut inodi provodyat zmagannya iz silatu riznovid malajskih bojovih mistectv U vipadku koli batki ne zgodni z viborom svoyih ditej shlyub abo ne vidbudetsya abo para mozhe prosto vtekti j zhiti razom Vtikachi mozhut prozhiti v chovni kilka tizhniv abo j kilka misyaciv periodichno podayuchi zvistki pri svoye misce perebuvannya Koli gniv batkiv zaspokoyitsya molodyata mozhut povernutisya j zhiti yak podruzhzhya Suspilstvo sprijmaye ce yak fakt i viznaye takij shlyub zakonnim Moloda para pevnij chas zhive iz sim yeyu druzhini zgodom priyednuyetsya do sim yi cholovika Metoyu shlyubu ye psihichne fizichne j ekonomichne partnerstvo podruzhzhya a takozh narodzhennya chislennih nashadkiv Tilki yaksho v sim yi ye ditina pravota shlyubu vvazhayetsya pidtverdzhenoyu Stosunki mizh cholovikom ta druzhinoyu vidznachayutsya vzayemnoyu prihilnistyu j tovariskimi stosunkami Voni majzhe vse roblyat razom yidyat splyat pracyuyut prijmayut rishennya j provodyat svij vilnij chas Bezditnist sho ye naslidkom bezpliddya abo vikidniv u suspilstvi poyasnyuyetsya zlovzhivannyam magiyi abo nedoskonalimi stosunkami z duhami predkiv abo zh pov yazuyetsya iz nesumisnistyu podruzhzhya Yaksho vsi zaznacheni prichini mozhut buti viklyucheni alternativoyu rozirvannyu shlyubu staye usinovlennya ditini rodichiv V ideali shlyub maye trivati vse zhittya Prote rozluchennya j povtornij shlyub ye zvichajnimi yavishami voni ye prijnyatnimi j ne zasudzhuyutsya v suspilstvi Iniciyuvati rozluchennya mozhe yak cholovik tak i druzhina Prichinami rozrivu yak pravilo buvayut vidsutnist ditej vidsutnist pidtrimki v zabezpechenni potreb sim yi abo prosto nesumisnist pari Yaksho v sim yi buli diti molodshi z nih zazvichaj zalishayutsya z matir yu a starshi mozhut sami virishuvati do kogo z batkiv yim piti She odniyeyu formoyu rozluchennya ye prosta vtecha Ce vidbuvayetsya napriklad koli odin z partneriv pislya vazhkih superechok vidmovlyayetsya vid svogo podruzhzhya j ditej i zalishivshi use nazhite majno chasto nikoli vzhe ne povertayetsya Yaksho htos iz podruzhzhya pomiraye vdova abo vdivec zazvichaj vkladayut povtornij shlyub ale za normami suspilstva maye projti shonajmenshe 100 dniv pislya smerti poperednogo cholovika chi druzhini Vdivci voliyut vstupati v shlyub iz bratami abo sestrami svogo pomerlogo cholovika chi druzhini vidpovidno Poligamiya u formi bagatozhenstva ye prijnyatnoyu v oranglautskomu suspilstvi tobto cholovik mozhe mati bilshe odniyeyi druzhini odnochasno Tim ne menshe bilshist simej ye monogamnimi adzhe utrimannya dvoh druzhin potrebuye bagato vitrat Poligamnij shlyub vkazuye na bagatstvo j status cholovika Poligamna sim ya zhive yak yedine domashnye gospodarstvo Stavlennya cholovika do svoyih druzhin zazvichaj ye rivnim hocha starsha druzhina mozhe mati bilshij avtoritet ta prava u virishenni simejnih pitan Poligamni sim yi zavdyachuyuchi svoyij chiselnosti mayut bilshe golosiv pri virishenni pitan sho stosuyutsya usiyeyi gromadi Vidnosini vlasnostired Zemelni prava u vipadku orang lautiv pov yazani z teritorialnimi pravami na more ta priberezhni teritoriyi Orang lauti dotrimuyutsya ponyattya kolektivnogo prava vlasnosti punya pevnoyi grupi nad pevnoyu teritoriyeyu tanah Cya teritoriya mozhe skladatisya z odniyeyi abo dekilkoh dilyanok prostoriv tempat Ci teritoriyi zhodnim chinom ne demarkovani voni viznachayutsya lishe ruhom i diyalnistyu lyudej Koli orang lauti govoryat pro te sho volodiyut ta mayut pravo na pevne misce napriklad pevnij ostriv ce oznachaye sho voni pretenduyut na prinalezhnist do cogo miscya yake sluzhit yihnoyu batkivshinoyu i dlya yakoyi voni ye ohoroncyami Voni takozh vimagayut prav na morski shlyahi yakimi voni podorozhuyut na inshi ostrovi vzdovzh yakih zajmayutsya ribalstvom Pravo vlasnosti zazvichaj viznachayetsya eksklyuzivnoyu istoriyeyu yakoyu volodiye kozhna grupa Vazhlivim aspektom ye tverdzhennya sho grupa pershoyu vidkrila pevnu dilyanku morya j ocinila yiyi potencial pershoyu rozchistila dzhungli dlya poselennya Bagatorichna istoriya prav vstanovlyuyetsya na osnovi usnih tradicij yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Nihto ne oskarzhuye takih pretenzij Rizni grupi viznayut vidpovidni teritoriyi odin odnogo Inshi miscevi gromadi sho ne ye orang lautami takozh povazhayut nalezhnist pevnih rajoniv grupam morskih narodiv Lyudi shanuyut svoyu teritoriyu svij zhittyevij prostir Dlya nih ce nevid yemnij podarunok otrimanij vid predkiv Cej podarunok ne mozhna viddavati obminyuvati abo prodavati Orang lauti berut na sebe vidpovidalnist za svij dar voni povinni ohoronyati zberigati ta pikluvatisya pro svoyi teritoriyi a takozh pidtrimuvati j vidtvoryuvati nayavni na nih resursi Ci teritoriyi ne mozhut zalishatisya bezdiyalnimi bo bezdiyalnist mozhe zbuntuvati predkiv i nadbannya nashadkiv zaznayut shkodi Takim chinom orang lauti vstanovlyuyut nerozrivnij duhovnij zv yazok iz vlasnoyu teritoriyeyu yakij kontrolyuyetsya nadprirodnimi silami Cej zv yazok vodnochas poyednuye ninishnye pokolinnya z predkami Periodichno provodyatsya rituali poklikani onovlyuvati ci zv yazki Odnim iz takih ritualiv ye rozsipannya sirogo risu sho regulyarno vikonuyetsya orang lautami protyagom roku Jogo provodyat shanovani shamani Ris spochatku rozkidayetsya navkolo teritoriyi a potim vseredini ce simvolizuye zahist perimetru ta zahist socialnogo kordonu Nemaye zhodnih fiksovanih dat dlya provedennya cogo ritualu okrim togo sho vin maye zdijsnyuvatis shoroku Kozhna gromada sama viznachaye koli jogo slid provoditi Neobhidnist provedennya pozaplanovogo ritualu mozhe buti viklikana pributtyam neperedbachenih vidviduvachiv zanepokoyennyam u gromadi stosovno namiriv gostya nezrozumila hvoroba chlena gromadi konflikti z gromadami konkurentami ta poyava u snah duhiv abo predkiv yaki prosyat yih nagoduvati Inodi shaman sam virishuye provesti ritual iz profilaktichnoyu metoyu vidchuvayuchi vidpovidalnist jogo grupi yak ohoronciv teritoriyi Kordoni teritorij yak pravilo ye vidkritimi j ne obmezhuyut ruhu lyudej Tim ne menshe mandrivna grupa maye povidomiti pro svoyi namiri golovu grupi gospodarya vidpovidnoyi teritoriyi Otrimavshi dozvil mozhna ne lishe zayizditi na teritoriyu j viyizditi z neyi a j vilno koristuvatisya miscevimi resursami Nalezhna vdyachnist ta povaga do grupi gospodarya viklikaye proyavi shedrosti u vidpovid takij zhest skriplyuye druzhni stosunki mizh grupami j garantuye teplu zustrich pid chas majbutnih vizitiv Natomist prihovani pributtya ta vid yizdi porodzhuyut plitki pidozru v poganih namirah trivogu j vorozhnechu motivuyut nedruzhnye stavlennya do porushnikiv Isnuyut neskinchenni superechki shodo togo chi mozhut orang lauti vimagati svoyi prava na rajoni yaki istorichno voni vikoristovuvali dlya svoyih podorozhej i promisliv Pershoyu velikoyu pereshkodoyu do cogo ye te sho voni ne mayut zhodnoyi fiksovanoyi priv yazki do pevnih misc Po druge dlya legitimizaciyi svogo prava vlasnosti neobhidne oformlennya paperovoyi dokumentaciyi Bagatorichna istoriya prav na osnovi usnih tradicij yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya derzhavoyu ne rozglyadayetsya Z tochki zoru indonezijskoyi derzhavi orang lauti ne mayut sistemi volodinnya Pravo vlasnosti orang lautiv na teritoriyi zaperechuyetsya cherez te sho voni ne viznayutsya virobnikami a ye lishe spozhivachami sho zbirayut produkti na velicheznih prostorah morya Sposib zhittya orang lautiv zoseredzhenij na pershochergovih potrebah na dumku derzhavi superechit vsim aspektam rozvitku vidpovidalnosti za navkolishnye seredovishe j progresovi naciyi ta derzhavi Sens i cinnist rechej u sviti orang lautiv polyagaye ne v yihnij utilitarnij funkciyi a v yihnomu simvolichnomu znachenni Rechi yakimi volodiyut orang lauti podilyayutsya na neprijnyati prijnyati adoptovani ta nevid yemni relikviyi Do chisla neprijnyatih rechej zarahovuyutsya ribolovecki spisi rizbleni prikrasi ruchnoyi roboti pleteni koshiki ruchnoyi roboti spijmana riba zibrani moreprodukti viroshena produkciya harchovi produkti ta napoyi vlasnogo prigotuvannya odyag vzuttya tosho Vsi ci rechi nalezhat abo vikoristovuyutsya orang lautami voni tisno kontaktuvali z organami lyudini ale mayut duzhe neznachnu abo zovsim ne mayut nadprirodnoyi sili Isnuye malo obmezhen shodo prodazhu abo obminu cih predmetiv Z plinom chasu koli pevni rechi napriklad ribolovecke znaryaddya abo hata stayut vazhlivimi dlya lyudini voni prijmayutsya adoptuyutsya piara neyu Orang lauti roblyat ce tak samo yak prijmayut v svoyu gromadu lyudej Adopciya rechej peredbachaye turbotu pro nih yihnij zahist Rich staye prijnyatoyu pislya provedennya specialnogo ritualu usinovlennya promovlyayut vidpovidni zaklinannya Pri comu rich nabuvaye nadprirodnoyi sili yaka nadali zbilshuvatime korist vid neyi ta yiyi efektivnist Sho bilsh vazhlivo vstanovlyuyetsya zv yazok mizh lyudinoyu ta adoptovanoyu richchyu taka rich ob yednuyetsya z osobististyu dusheyu vnutrishnoyu sutnistyu osobi Yaksho vlasnik bude nedbalij u doglyadi za prijnyatoyu richchyu yak vvazhayut duhi mozhut zavdati jomu shkodi cherez cej predmet Odniyeyu z najstrashnishih nebezpek dlya orang lautiv ye dozvoliti shob prijnyati rechi stati zhertvoyu zlih namiriv storonnih yaki mozhut bezposeredno vplivati na lyudinu cherez adoptovani rechi Odnak ce ne oznachaye sho prijnyati rechi ne mozhut buti vidchuzheni Zvichajnim yavishem ye yihnij obmin daruvannya navit prodazh Ce vstanovlyuye abo zmicnyuye duhovnij zv yazok mizh dijsnim i poperednim vlasnikom rechi osoblivo koli vona perehodit yak podarunok abo v rezultati obminu Najvishu cinnist u suspilstvi orang lautiv mayut nevid yemni rechi relikviyi Ce mozhut buti gongi kerisi cherepashki osoblivi kameni ritualni predmeti kuhonne nachinnya grebinci tosho Ce rechi predkiv sho peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Voni simvolizuyut tradiciyi pohodzhennya j rodovid nadileni nadzvichajnimi nadprirodnimi silami oberigayut svoyih vlasnikiv ta doglyadayut za nimi Sho dovshe relikviyi zberigayutsya v sim yi abo v grupi pov yazanij spilnim pohodzhennyam tim silnishe zbilshuyutsya yihnya cinnist ta nadprirodni vlastivosti Relikviyi svyashenni j vivedeni z obigu Obmin rechamired Proces cirkulyuvannya rechej sered orang lautiv opisuyetsya terminami kasi kasih davati bagian bagian dilitisya ta tukar tukar obminyuvatis termin dzhual jual prodavati tut vikoristovuyetsya vkraj ridko navit koli zadiyani groshi Jogo zastosovuyut lishe u vipadkah koli rechi poshiryuyutsya mizh orang lautami ta inshimi gromadami Praktichno ne vikoristovuyetsya j termin kado kado daruvati zazvichaj jdetsya pro bantu bantu dopomagati Operaciyi obminu ta nadannya dopomogi zazvichaj vidbuvayutsya v mezhah odniyeyi grupi orang lautiv ce mozhe buti obmin mizh okremimi osobami abo mizh domogospodarstvami Tukar ce barternij obmin Shlyahom tukaru mozhna obminyatisya hatami chovnami ta in Pri zdijsnenni tukaru riznimi tovarami robitsya yihnya groshova ocinka shob obmin buv rivnocinnim Yaksho obmin ye nerivnocinnim lyudi virivnyuyut vartist tovariv napriklad obmin malogo chovna na velikij virivnyuyetsya dodavannyam pevnoyi sumi groshej Vikoristannya groshej balansuye barternij obmin Zhoden iz chleniv gromadi ne maye otrimuvati pributku za rahunok inshogo Ale groshi tut ne ye zasobom oplati voni rozglyadayutsya yak dopomoga skladova spravedlivogo obminu resursami Mozhna navit obminyati same obminyati tukar groshi na ris Obmin dopomoga ta nepributkovij barternij obmin vidpovidayut uyavlennyami pro idealnu povedinku orang lautiv Voni vkazuyut na rivnopravnij status chleniv gromadi i shedrist lyudej Obmin yizheyu ribalskimi snastyami dopomoga pri budivnictvi vidbuvayutsya v oranglautskih gromadah praktichno shodnya Yak pravilo voni suprovodzhuyutsya vidvidinami rodichiv z inshih gromad Taki diyi zmicnyuyut garmonizuyut suspilni stosunki formuyut grupovu solidarnist Pripinennya kontaktiv pripinyaye j procesi obminu Isnuyuchi vidnosini barternogo obminu vidpovidayut egalitarnomu statusu suspilstva orang lautiv posilyuyut protistavlennya mi ta voni vidchuttya vnutrishno solidarnosti Obmin rechami stvoryuye partnerski vidnosini ob yednuye cili rodini navit viznachaye mezhi grup i spivtovaristv Barternij obmin bazuyetsya na trivalih stosunkah Borg mozhe viddavatis ne vidrazu Uchasniki obminu doviryayut odin odnomu Kozhen individuum u comu suspilstvi fiksuye v golovi vsi akti dopomogi ta otrimannya tovariv j za nepisanimi zakonami zobov yazanij zrobiti adekvatnij krok u vidpovid vidrazu abo v bud yakij chas u majbutnomu Koli htos prosit jomu ne vidmovlyayut ale vinikayut moralni borgovi zobov yazannya podarunok maye buti vidshkodovanij Zatrimka rujnuye zv yazok doviri mizh oderzhuvachem ta otrimuvachem Prote takij borg mozhe buti ne povernenij nikoli ye lyudi vdivci stari slabkozori yaki zalishayutsya nezdatnimi povnoyu miroyu dopomagati sobi chi inshim Podarunki praktikuyutsya nabagato chastishe nizh obmin Voni skorishe ye proyavom altruyizmu j ne nesut ochevidnogo ochikuvannya podarunka u vidpovid Otrimuvach zdayetsya otrimuye zadovolennya vid nadannya podarunku prosto bazhayuchi zaproponuvati dopomogu abo mozhlivo pochuvayetsya zobov yazanim ce robiti z yakihos prichin Orang lauti chasto dilyatsya yizheyu Zdobuti moreprodukti ye osobistoyu vlasnistyu orang lautiv voni ne pidlyagayut obminu Yih mozhut lishe davati yak dopomogu Pevni rechi napriklad koshiki z rotangu orang lauti roblyat na prodazh ale svoyim voni yih ne mozhut prodavati Dlya voni roblyat taki koshiki bezkoshtovno a v obmin same v obmin mozhut vzyati groshi ale ce ne ye prodazh a lishe dopomoga inshomu chlenu gromadi Spilne vikoristannya nadannya dopomogi ta barternij obmin takozh nesut simvolichne znachennya u vnutrishnih i zovnishnih vidnosinah Akt peredachi rechej takozh peredbachaye viznannya oderzhuvacha rodichem Z inshogo boku isnuyut obmezhennya shodo poshirennya rechej sered storonnih Orang lauti vvazhayut sho koli lyudina prijmaye pevnu rich vstanovlyuyetsya zv yazok mizh ciyeyu richchyu ta yiyi vlasnikom pri comu isnuye nebezpeka stati zhertvoyu zlih namiriv storonnih yaki cherez rechi mozhut zapodiyati shkodi yiyi novomu vlasnikovi Taki stereotipi uskladnyuyut stosunki mizh riznimi grupami orang lautiv ta orang lautami j malajcyami Situaciya zminilasya iz poyavoyu v zhitti orang lautiv groshej Vikoristannya groshej depersonalizuye vzayemodiyu mizh lyudmi j dozvolyaye yim bezpechno vzayemodiyati mizh soboyu Groshi roblyat tovari anonimnimi Operaciyi vidbuvayut negajno bez bud yakih podalshih zobov yazan mizh uchasnikami ugodi Odnak popri proniknennya groshovih stosunkiv barter lishayetsya osnovnoyu formoyu obminu vseredini oranglautskih gromad Vibir formi obminu ye gnuchkim i zalezhit vid konkretnih umov i situaciyi Stosunki z malajcyamired Vzayemodiya orang lautiv ta malajciv vidznachayetsya postijnoyu naprugoyu v stosunkah ta vzayemnoyu nedoviroyu Liniya sho rozmezhovuye bereg ta more ye svoyeridnoyu zonoyu kulturnogo ta etnichnogo perehodu mizh cimi gromadami Yak orang lauti tak i malajci bachat sebe skladovoyu yedinogo Malajskogo svitu j viznayut sho obidvi spilnoti mayut spilne pohodzhennya Prote dayutsya vznaki kulturni vidminnosti sho viklikayut nesprijnyattya gromadami odna odnoyi Obidvi storoni bachat v inshij zagrozu zastosuvannya chornoyi magiyi ta chaklunstva j unikayut vzayemnih kontaktiv Hocha sogodni arhipelag Riau ye chastinoyu Respubliki Indoneziya j malajski aristokrati bilshe ne mayut realnoyi vladi misceva malajska gromada prodovzhuye zhiti za tradiciyami kolishnogo sultanatu z jogo iyerarhichnoyu strukturoyu suspilstva pobudovanoyu na kriteriyah chistoti yaki vklyuchayut rodovid keturunan musulmansku religiyu agama kodeks povedinki adat chistotu movi bahasa fizichni oznaki zovnishnij viglyad ta sposib zhittya lyudej Istorichno orang lauti perebuvali na politichnij periferiyi suspilstva j malajci roztashovuyut yih na najnizhchomu shabli iyerarhichnoyi drabini vvazhayut yih nechistimi malajcyami j pishayutsya svoyeyu vidchutnoyu vidminnistyu vid nih Malajci rozglyadayut orang lautiv yak temnoshkirih kochovikiv yaki ne nosyat odyagu nichogo ne znayut pro tualet ta gigiyenu govoryat nezrozumiloyu movoyu ne mayut religiyi Voni zvinuvachuyut orang lautiv u spozhivanni svinini ta vzhivanni alkogolyu v tomu sho yihni zhinki zhivut u chovnah razom iz cholovikami u doshlyubnih stosunkah mizh cholovikami ta zhinkami v ignoruvanni religijnih svyat tosho Deyaki z cih zvinuvachen ye nadumanimi j ne zavzhdi vidpovidayut dijsnosti zokrema ce stosuyetsya doshlyubnih stosunkiv orang lauti takozh z riznih prichin majzhe ne vzhivayut svininu Taki sub yektivni stereotipi silno vplivayut na stavlennya malajciv do orang lautiv i ye prichinoyu viniknennya riznih zaboboniv Malajske stavlennya do orang lautiv sporidnene iz stavlennyam v serednovichnoyi Yevropi do vidom Malajci ne lishe giduyut kontaktuvati z orang lautami a j boyatsya yihnogo ilmu j tomu pripisuyut yim vsilyake zlo zvinuvachuyut u vikoristanni chornoyi magiyi u zv yazkah zi zlimi duhami Rodinni zv yazki z orang lautami vvazhayutsya ganebnimi j nebazhanimi yih pov yazuyut z porushennyam malajskoyi chistoti Takim chinom utvorilisya stali kordoni mizh malajcyami ta gromadami orang lautiv Malajskij poglyad na orang lautiv zavdaye suttyevih trudnoshiv dlya kochovih plemen Yak pravilo voni ne lishe vidchuvayut nepovagu z boku suhodilnih malajciv a j zishtovhuyutsya z uperedzhenim stavlennyam ta prinizhennyam z boku uryadovciv Indonezijski chinovniki zazvichaj mayut spravu z malajskimi aristokratami j divlyatsya na orang lautiv ochima malajciv Cherez uperedzhene stavlennya voni ne radyat inozemcyam spilkuvatisya z orang lautami vvazhayuchi taki kontakti nebezpechnimi Za malajskimi stereotipami osoblivo nebezpechnimi vvazhayutsya orang lauti sho zhivut na viddalenih ostrovah V takih umovah orang lauti viyavlyayut visokij riven stijkosti do zovnishnogo tisku Voni vidmovlyayutsya vidpovidati malajskim standartam chistoti viyavlyayuchi prezirstvo do nih i dotrimuyutsya vlasnih norm povedinki sho viplivayut z yihnogo osobistogo svitoglyadu Orang lauti pozivayutsya na svij status korinnogo narodu j otzhe pravo volodinnya teritoriyami de voni zhivut Sebe orang lauti nazivayut orang Melayu asli korinni malajci a malajskih aristokrativ orang Melayu dagang inozemni malajci Orang lauti viznachili vlasnu koncepciyu alternativnogo Malajskogo svitu j stverdzhuyut sho volodiyut najpotuzhnishim ilmu sho robit yih zdatnimi pidirvati iyerarhiyu vladi stvorenu malajskimi aristokratami Orang lauti takozh z pidozroyu stavlyatsya do musulman malajciv vvazhayuchi sho Koran mistit elementi chornoknizhnogo vchennya instrukciyi yak robiti zaklinannya j praktikuvati chornu magiyu Orang lauti namagayutsya protistoyati malajskij politici centralnoyi vladi ale voni ne mayut zmogi vidkrito chiniti opir i ne stavlyat pered soboyu takogo zavdannya Yihnye protistoyannya ye tihim polyagaye v pomilkovomu vikonanni nakaziv vdavanomu neznanni chi nerozuminni tosho Orang lauti usvidomlyuyut argumenti sho zastosovuyutsya proti nih i chasto provokuyut kumedni situaciyi na comu grunti Voni mozhut perevdyagatisya malajcyami nanositi vidpovidnij makiyazh vikoristovuvati vidpovidnu movu a todi smiyatisya z togo yak malajci sprijmali yih za svoyih ta yak yih legko mozhna naduriti Krim togo orang lauti namagayutsya posiliti v malajciv strah pered svoyim ilmu stvoryuyuchi navkolo sebe prigolomshlivu ta zlovisnu auru Prote ne vsi orang lauti opirayutsya malajskim vimogam Deyaki z nih perehodyat na osilij sposib zhittya j prijmayut islam Ci grupi orang lautiv vklyuchili v svoyu vlasnu sistemu socialnoyi organizaciyi aspekti malajskoyi ideologiyi Voni prodovzhuyut identifikuvati sebe yak grupu okremu vid malajciv ale vodnochas viddilyayut sebe vid reshti orang lautiv Prijnyattya islamu avtomatichno oznachaye perehid z kategoriyi nechistih do kategoriyi chistih malajciv Pri comu vidpovidno koreguyutsya vidnosini z kolishnimi rodichami Zagalom lyudi zberigayut mizh soboyu cilkom normalni stosunki ale opinivshis poza teritoriyeyu orang lautiv ci novi malajci kategorichno zaperechuyut svoyi rodinni stosunki z nevirnimi vvazhayuchi yih obrazlivimi Z inshogo boku orang lauti navit ti sho prijnyali islam duzhe ridko zaproshuyut malajciv na svoyi kenduri voni ne hochut viyavlyati bud yaku solidarnist z malajcyami Analogichni zaproshennya malajciv na religijni svyata voni svidomo ignoruyut posilayuchis na vigadani prichini ye vazhlivishi spravi treba ribaliti ne mayut z chim prijti na svyato tosho tim samim obrazhayuchi tih Ye lyudi yaki ves chas zhivut u gromadah orang lautiv ale mayut malajske pohodzhennya Voni vse odno vvazhayutsya dlya orang lautiv chuzhincyami orang lain inshimi ne svoyimi orang kita Stosunki z kitajcyamired Kitajci ye drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu na ostrovah Riau Orang lauti mayut z nimi tisnishi zv yazki nizh z malajcyami Ostrov yani ne vvazhayut miscevih kitajciv chuzhincyami v toj zhe chas ti ne ye chastinoyu Malajskogo svitu Miscevi malajci ta orang lauti rozglyadayut kitajciv yak nejtralnu spilnotu vvazhayut sho voni ne volodiyut chornoyu magiyeyu a tomu vzayemodiya z nimi ye bezpechnoyu Vidpovidno rechi orang lautiv otrimani z ruk kitajciv vvazhayutsya malajcyami bezpechnimi tak samo j navpaki Nejtralna poziciya kitajskoyi gromadi v Malajskomu sviti dozvolyaye yim buti poserednikami v stosunkah mizh malajcyami ta orang lautami Kitajci ye grupoyu z periferijnim statusom yaka tim ne menshe dominuye v ekonomichnij sferi krayini Kitajci prinesli na arhipelag Riau globalnu rinkovu ekonomiku Voni spriyayut ruhovi spozhivchih tovariv u regioni ta za jogo mezhami z yednuyut lyudej v izolovanih rajonah z viddalenimi rinkami Stosunki mizh kitajcyami ta orang lautami buduyutsya za principom patron toke thau ke kliyent anakbua anak buah Popri te sho z rozvitkom groshovih vidnosin orang lauti mozhut prodavati j kupuvati tovari bez poserednikiv voni vvazhayut za krashe koristuvatisya poslugami kitajciv tokeyiv adzhe ti krashe rozumiyutsya na tovarah Tokeyi chasto viznachayut ekonomichne zhittya oranglautskih gromad Spozhivacka ekonomika vidijshla v minule teper potribno loviti stilki ribi j zbirati stilki inshih moreproduktiv skilki vimagayut potrebi rinku Sistema patron kliyent ye nadzvichajno micnoyu j silnoyu duzhe silnoyu ye j zalezhnist anakbua vid svoyih tokeyiv Tokeyi kontrolyuyut usyu finansovu diyalnist kliyentiv skupovuyut i prodayut tovari nadayut krediti Tokeyi viznachayut skilki produktiv orang lauti mayut spozhivati a skilki postavlyati na prodazh Tokeyi zazvichaj manipulyuyut cinami na svoyu korist shob trimati kliyentiv postijno v borgah Taku mozhlivist voni mayut yak poseredniki yaki kontrolyuyut cini V svoyih magazinah tokeyi dayut orang lautam u borg produkti cigarki Kreditna sistema pracyuye za principom doviri ta usnoyi domovlenosti ale tokeyi stvorili nadijnu shemu sho zabezpechuye povernennya borgiv Ti hto otrimav dopomogu mayut zalishatisya virnimi svoyemu tokeyu j povernuvshis z morskimi produktami povinni rozrahuvatisya nimi za svoyi borgi Porushennya cogo pravila zagrozhuye vidmovoyu v otrimanni dopomogi abo kreditu nastupnogo razu Tomu anakbua boyatsya zalishiti svogo tokeya Tokeyi dokladayut usih zusil shob stosunki z anakbua buli micnimi todi ti budut pracovitimi ta virnimi vse svoye zhittya Tokeyi prihodyat na dopomogu svoyim kliyentam u skrutnu godinu dopomagayut yim i na pobutovomu rivni napriklad vlashtovuyut ta finansuyut vesillya dopomagayut produktami Anakbua otrimuyut vid tokeyiv podarunki na kitajskij Novij rik Zavdyaki cij dopomozi orang lauti vidchuvayut sebe zobov yazanimi tokeyu j dorozhat ciyeyu dopomogoyu spodivayutsya na neyi v majbutnomu i ce zmicnyuye yihni zv yazki Kitajskij biznes vzagali zazvichaj buduyetsya na simejnih zasadah zavdyaki chomu formuyutsya mizhnarodni biznes merezhi Simejnij harakter nosyat i stosunki mizh tokeyami ta anakbua ce yak batki ta diti Kitajci chasto zaluchayut orang lautiv yak domashnyu prislugu Prisluga harchuyetsya razom iz robotodavcyami Tokeyi takozh viddayut svoyi nadlishki prodovolstva orang lautam yaki pracyuyut na nih interpretuyuchi ce yak shedrist ta dopomogu Orang lauti rozglyadayut ekonomichnu vladu kitajciv yak alternativu politichnij vladi malajciv Voni bachat u svoyemu soyuzi z kitajcyami chastkovu garantiyu pidtrimki na tli zagrozi z boku spilnogo voroga malajciv Orang lauti zavzhdi mozhut spodivatisya na dopomogu z boku svogo tokeya Porivnyuyuchi z malajcyami orang lauti vvazhayut kitajciv bilsh bagatimi j shedrimi mensh skupimi mensh metushlivimi j shilnimi do dopomogi Malajciv voni boyatsya ti dlya nih zli jahat j smerdyuchi busok a kitajci yim podobayutsya bo voni horoshi Orang lautiv ta kitajciv ob yednuye politika uryadu vorozha do kitajskoyi gromadi j bajduzha do orang lautiv Kitajci blizki dlya orang lautiv she j tim sho voni ne ye musulmanami ta yidyat svininu Pobutred Poselennyared nbsp Plavuchi hati orang lautiv sho ruhayutsya bilya beregiv Dzhambi i Riau Niderlandska Ost Indiya priblizno 1914 1921 rr Orang lauti sho zberigayut kochovij sposib zhittya zhivut perevazhno v chovnah i ne shilni zalishatisya v odnomu misci protyagom trivalogo chasu Majzhe vse svoye zhittya voni provodyat na vodi tut voni narodzhuyutsya zhivut i vmirayut Vilno peresuvayuchis uzdovzh beregiv voni ridko pokidayut teritorialni vodi svoyeyi grupi Na suhodoli voni zazvichaj koristuyutsya lishe timchasovim zhitlom v yakomu zhivut protyagom sezonu musoniv Timchasovi hati ce prosti pritulki yaki mozhna sporuditi duzhe shvidko V serednomu take zhitlo maye priblizno 5 metriv zavdovzhki 2 metri zavshirshki ta 1 2 metri zavvishki Dlya budivnictva vikoristovuyut derev yani stovpi ta rotang yakim skriplyuyut ci stovpi Materiali zbirayut u susidnomu lisi Cinovki z bambuku yaki sluzhat dahom na chovnah vikoristovuyutsya takozh yak dah ta stini dlya pritulku Yak alternativa dah mozhut kriti vitrilami z chovniv Koli v takomu timchasovu zhitli bilshe nemaye potrebi hatinka shvidko j legko rozbirayetsya a material znovu vikoristovuyetsya dlya zhitlovih chovniv nbsp Poselennya orang lautiv na ostrovah Riau Teper bagato orang lautiv perejshlo do osilogo sposobu zhittya Yihni sela roztashovani v zatishnih buhtah abo pryamo nad vodoyu Voni buvayut rizni za rozmirom u serednomu nalichuyut vid semi do desyati hat Tipove poselennya orang lautiv ce grupa legkih hatinok na palyah pov yazanih mizh soboyu mistkami iz doshok 3 7 Stini hat roblyat iz derev yanih doshok abo z kadzhangu kajang cinovki z bambukovimi plankami yaki mozhna perestavlyati Dah kriyut takozh kadzhangom abo atapom atap suhe palmove listya zv yazane rotangom a she blyahoyu Dah z ocinkovanogo lista trimayetsya dovshe ale jogo ne prosto znajti na ostrovah ta j koshtuye vin dorozhche Natomist palmove listya mozhna nazbirati v navkolishnih lisah potribni lishe chas ta energiya shob zv yazati jogo do kupi Vseredini hati vkritoyi blyahoyu v poluden temperatura syagaye ekstremalnih pokaznikiv a krapli doshu sho padayut na dah vidayut guchni zvuki sho osoblivo doshkulyaye v period musoniv Hati mozhut buti riznimi za rozmirami Deyaki mayut dovzhinu priblizno 5 metriv 2 5 metri v shirinu i 2 5 metri u visotu Bilshi hati buvayut do 9 metriv zavdovzhki 4 metriv zavshirshki ta 3 metriv zavvishki Inter yer u bilshosti vipadkiv skladayetsya z odniyeyi kimnati mebli vidsutni V zagalnomu vidkritomu prostori vidileni spalni miscya dlya kozhnogo chlena sim yi Koli prihodit chas spati lyudi prosto kidayut posered kimnati svoyi kilimki j lyagayut na nih Pislya snu kilimki zbirayut yih zberigayut v kutku abo bilya stini ce zvilnyaye neobhidnij prostir V okremih korobkah zberigayetsya postil j osobisti rechi yaki v konkretnij chas ne vikoristovuyutsya Peregorodki vseredini primishennya zustrichayutsya duzhe ridko zazvichaj lishe v poligamnih sim yah Kilkist hat v oranglautskih selah chasto zminyuyetsya Tak stayetsya koli htos odruzhuyetsya abo rozluchayetsya htos zahvoriye abo pomre koli priyizdyat rodichi lyudi pereselyayutsya abo minyayutsya rozmiri sim yi Uvazhayetsya sho hatu yaka dovgo stoyit porozhnoyu mozhut zajnyati zli duhi Ce stvoryuye problemi dlya vsogo sela Tomu chleni gromadi znosyat take zhitlo Yaksho jogo vlasnik povernetsya problem ne vinikaye lyudi prosto zvedut novu hatu Orang lauti nadayut perevagu hatam sho stoyat nad morem Voni namagayutsya unikati zhitla na suhodoli vvazhayuchi jogo brudnim orang lauti asociyuyut suhodil iz viporozhnennyami ta pohovannyam nebizhchikiv rozglyadayut zemlyu yak dzherelo zahvoryuvan V hatah sho stoyat na berezi morya orang lauti she pogodzhuyutsya zhiti ale u vnutrishni rajoni voni mozhut pereselitisya lishe v rezultati primusovih dij uryadu Neridko mali misce vipadki koli lyudi otrimavshi vid derzhavi novi specialno zbudovani dlya nih hati tilki no posadovi osobi ta misioneri yihali pislya zakinchennya oficijnoyi ceremoniyi pochinali rozbirati yih shob perenesti j postaviti nad morem a deyaki vzagali povertalisya na svoyi plavuchi hati chovni Dveri v oranglautskih hatah sho stoyat na uzberezhzhi zavzhdi spryamovani do morya todi yak u hatah nad morem dveri mozhut buti oriyentovani v riznih napryamkah Shodi vid dverej vedut pryamo do vodi tut lyudi priv yazuyut svoyi chovni Odyagred Odyag orang lautiv kurtka i korotki shtani pletenij kapelyuh u cholovikiv u zhinok kayin hustina na golovu Verhnya chastina tila v cholovikiv zazvichaj zalishayetsya vidkritoyu 8 Nadayut perevagu yaskravomu odyagu I zhinki j choloviki mozhut nositi yuvelirni virobi zokrema zoloti namista brasleti j serezhki Kosmetiku takozh vikoristovuyut predstavniki oboh statej hocha chastishe ce roblyat molodi abo serednogo viku zhinki ta divchata Yim do vpodobi chervona pomada ta pudra bilogo koloru Molod sho zhive v chovnah krim pudri vikoristovuye vugillya yak olivci dlya farbuvannya briv Yizhared Popri dedali bilshu populyarnist risu j menshoyu miroyu sago moreprodukti prodovzhuyut skladati osnovu racionu harchuvannya orang lautiv Ce velikij perelik vidiv rib rakopodibnih molyuskiv ta inshih morskih istot Deyaki moreprodukti cinuyutsya bilshe za yihni osoblivi yakosti Napriklad delikatesom uvazhayutsya m yaso ta yajcya cherepah Cherepah zdobuvayut ne chasto Koli komus udastsya ce zrobiti novina shvidko poshiryuyetsya sered usih chleniv gromadi lovec musit obov yazkovo podilitisya zdobichchyu She odnim miscevim delikatesom ye dyugon morska korova Orang lauti ne zasolyuyut ribi dlya yiyi zberezhennya Morski ogirki nanizuyut na drotik i sushat persh nizh yih z yisti Vidpochinokred Dlya orang lautiv zhittya robota ta vilnij chas chitko ne vidokremleni Choloviki j zhinki yak pravilo pracyuyut razom j vidpovidno razom vidpochivayut nemaye absolyutno niyakoyi segregaciyi za stattyu U vilnij chas choloviki ta zhinki zustrichayutsya z rodichami j druzyami sidyat razom dilyatsya novinami j chutkami rozpovidayut istoriyi abo grayut u karti Specialne zadovolennya prinosit zmagannya u vikonanni improvizovanih virshovanih fraz pantun yaki po cherzi vigaduyut choloviki ta zhinki Ostannim chasom lyudi zbirayutsya grupami pered televizorom sho zhivitsya vid avtomobilnogo akumulyatora Na ostrovah Riau dostupne singapurske abo malajzijske movlennya Glyadachi chasto ne rozumiyut filmiv yaki zazvichaj translyuyutsya anglijskoyu kitajskoyu riznimi indijskimi movami ne rozumiyut voni j subtitriv adzhe bilshist orang lautiv nepisemna Tomu htos v auditoriyi vistupaye yak opovidach vin dilitsya svoyim sprijnyattyam ta vlasnoyu interpretaciyeyu podij sho vidbuvayutsya na ekrani Tradiciyi ta obryadi zhittyevogo ciklured Orang lauti rozriznyayut chotiri osnovni stadiyi zhittyevogo ciklu ditinstvo yunist zrilist ta starist ale lyudske zhittya dlya nih pochinayetsya she z vagitnosti Voni vvazhayut sho kozhen staye lyudinoyu vzhe na p yatomu misyaci vagitnosti materi U cej chas za roztashuvannyam embrionu viznachayut stat majbutnoyi ditini yaksho vona lezhit v zhivoti materi bilshe z livogo boku naroditsya hlopchik v inshomu vipadku divchinka Vazhlivu rol pri narodzhenni ditini vidigraye povituha zavzhdi zhinka ekspert z naturopatiyi yaka takozh volodiye magichnimi znannyami Mizh p yatim ta somim misyacem vagitnosti majbutnya mati ta yiyi cholovik idut zalicyatisya do povituhi yak do narechenoyi pislya chogo ta bude zobov yazana pikluvatisya pro matir i ditinu do shostogo tizhnya pislya pologiv Pochinayuchi z somogo misyacya vagitnosti shob ne zavdati shkodi yihnij majbutnij ditini zhinka ta yiyi cholovik povinni dotrimuvatisya u svoyij povedinci chislennih tabu Narodzhennya ditini ye viznachnoyu podiyeyu v zhitti kozhnoyi rodini Rodichi ta susidi majbutnoyi materi berut aktivnu uchast u pidgotovci do neyi deyaki nadayut praktichnu dopomogu inshi prosto buvayut prisutni pidtrimuyut vagitnu j dopomagayut yij psihologichno Chasto lyudi takozh konsultuyutsya z pevnih pitan iz cilitelem ta shamanom Pid chas perejm cholovik trimaye golovu druzhini povituha abo insha dosvidchena zhinka dopomagaye porodilli masazhem a u vipadku uskladnen i potrebi u bilshij fizichnij sili na dopomogu prihodit cholovik Vihid plodu vvazhayetsya nebezpechnim ne lishe cherez mozhlivist fizichnih uskladnen ale j tomu sho materi ta ditini v cej moment zagrozhuyut zli duhi ta vidmi Vvazhayetsya takozh sho zhinka yaka vmiraye pri pologah sama mozhe perekinutisya zlim duhom i zagrozhuvatime cholovikam Protyagom pershih troh dniv pislya pologiv za molodoyu mamoyu doglyadayut yiyi cholovik ta mati Na tretij den provoditsya ritual sho zvetsya ochishennya doshok vin vklyuchaye mittya novonarodzhenogo pribirannya miscya narodzhennya zabrudnenogo krov yu ta navkoloplidnimi vodami ochishennya povituhi Vsih lyudej sho brali uchast u pidgotovci ta provedenni pologiv zaklikayut vzyati uchat v ceremoniyi z nagodi narodzhennya ditini V orang lautiv nemaye niyakih upodoban stosovno togo kogo krashe naroditi hlopchika chi divchinku Do 44 go dnya pislya pologiv mati povinna dotrimuvatisya pevnih pravil harchuvannya ta utrimuvatisya vid statevih znosin tomu sho zhinka vse she perebuvaye v oslablenomu stani j isnuye zagroza vid zlih duhiv Z narodzhennyam ta rannim periodom zhittya ditini pov yazani deyaki zvichayi ta obryadi bilshist z yakih odnakovi dlya hlopchikiv ta divchatok Im ya ditini dayut nezabarom pislya narodzhennya chasto ce robitsya spontanno z posilannyam na prirodni yavisha sho vidbuvalisya pid chas pologiv napriklad bliskavka abo shtorm Nadannya imeni ne ye viznachnoyu podiyeyu chasto lyudi zminyuyut im ya protyagom zhittya Take vidbuvayetsya napriklad u vipadku serjoznoyi hvorobi pislya zmini imeni zlim duham abo lyudyam sho naslali hvorobu bude vazhko viznachiti osobu postrazhdalogo Sered deyakih oranglautskih grup zvichajnoyu praktikoyu ye visushuvati pupovinu novonarodzhenogo j zberigati yiyi protyagom bagatoh rokiv Uvazhayut sho koli zamochiti pupovini vsih brativ i sester ta dati yim vipiti ciyeyi vodi ce nazavzhdi zahistit yih vid svarok mizh soboyu Zvichajnoyu praktikoyu v orang lautiv ye prokolyuvannya mochok vuh Ce roblyat divchatkam u rannomu vici zaradi krasi Yaksho na te ye groshi v otvir vdyagayut zoloti serezhki Inodi v ditinstvi odnu z mochok prokolyuyut i hlopchikam Ce robitsya dlya borotbi z hvoroboyu abo shob zbilshiti shozhist oblichchya ta golosu batkiv i siniv a ce maye garantuvati dobri stosunki mizh nimi Hlopchiki starshogo viku takozh lyublyat nositi serezhki Inodi hlopchikam i divchatkam golyat golovi Ce robitsya z metoyu zahistu vid hvorobi zapobigannya yiyi recidiviv polipshennya staturi Etapi pidlitkovogo j doroslogo zhittya ye nechitkimi osoblivo dlya hlopchikiv a perehid vid odnogo stanu do inshogo vidbuvayetsya postupovo Obrizannya divchatok i hlopchikiv zvichajna praktika sered malajskih musulman takozh praktikuyetsya deyakimi pidrozdilami orang lautiv nezalezhno vid togo chi voni perejshli na islam chi ni Obrizannya divchatok ye lishe simvolichnim aktom vono zdijsnyuyetsya povituhoyu vzhe cherez 1 2 misyaci pislya narodzhennya j suprovodzhuyetsya neznachnoyu ceremoniyeyu za prisutnosti tilki blizkih rodichiv Hlopchikiv obrizayut u vici blizko 10 12 rokiv ceremoniya znamenuye pochatok pidlitkovogo viku Yiyi vikonuye specialist chasto malayec musulmanin Obrizannya suprovodzhuyetsya ceremonialnim benketom u yakomu berut uchast rodichi Pro perehid vid divchini do zhinki svidchit persha menstruaciya ale cya podiya ne vidznachayetsya hocha b yakimos ritualom Na materiali yaki poglinayut menstrualnu krov nakladayetsya suvore tabu i voni prihovuyutsya div Menstrualni tabu Shlyub ta stvorennya okremoyi rodini ye odniyeyu z najvazhlivishih cilej zhittya orang lautiv peredumovoyu bagatoditnoyi sim yi Pershij shlyub ce vazhlivij moment u zhitti kozhnoyi lyudini j vin suprovodzhuyetsya specialnim obryadom Orang lauti protyagom trivalogo chasu adaptuvali svoyi vesilni ceremoniyi do malajskih tradicij Teper u nih na vesilli ye zhinka ekspertka yaka provodit narechenu cherez rizni etapi ceremoniyi nika nikah V rezultati ceremoniya stala trivati nabagato dovshe j stala skladnishoyu nizh bulo v stari chasi Inodi obryad provodyat v prisutnosti predstavnika islamskoyi vladi Pershij shlyub zazvichaj zaplanovano koli divchatka ta hlopchiki dosyagayut statevogo dozrivannya Molodi lyudi yak pravilo vilni sami vibirati shlyubnih partneriv Peredbachayetsya sho batki mayut dati zgodu pislya obgovorennya z blizkimi rodichami ale ce ne ye obov yazkovoyu umovoyu Prote yak ochikuyetsya para povinna mati rozsud u svoyih diyah Koli molodi lyudi virishuyut odruzhitisya hlopec zazvichaj prosit svogo batka abo inshih starshih rodichiv did po batkovi brat batka chi blizki druzi batka abo didusya zdijsniti vizit do batkiv divchini dlya vkladannya shlyubnoyi ugodi Shlyubu pereduyut zaruchini yaki mozhut vidbutisya za misyat a to j za rik do vesillya U cej period narechenij vzhe vidpovidalnij za potrebi narechenoyi shodo yizhi ta odyagu a vona musit navzayem vikonuvati podruzhni obov yazki Zaruchini oficijno stverdzhuye mati narechenogo ale vizit do materi narechenoyi vona zdijsnyuye lishe pislya togo yak bazhannya sina bulo obgovorene j pogodzhene v sim yi Skrinya sho peredayetsya narechenij mistit zolote kilce brasleti sarong parasolku dzerkalo pudru pomadu tosho Prijnyavshi skrinyu j oglyadayuchi podarunki narechena cimi diyami vislovlyuye svoyu zgodu na shlyub Inodi narechenij daye narechenij bagatstvo v groshovij formi vin takozh povinen nesti chastinu vitrat vesilnoyi ceremoniyi V ideali suma sho pidlyagaye splati za molodu divchinu ye v dvichi bilshoyu nizh za vdovu V realnomu zhitti bagatstvo narechenij chasto platyat tilki chastkovo abo j vzagali ne platyat yaksho narechenij ne v zmozi zibrati groshej Data vesillya vimagaye retelnogo obgovorennya Kozhna sereda koli misyac pribuvaye ta vosmij misyac u roci ye spriyatlivimi Krim togo misce de bude prohoditi vesillya povinne buti retelno perevirene shob zahistiti uchasnikiv svyata vid zgubnogo vplivu zlih duhiv Na ceremoniyu zaproshuyutsya vsi rodichi Narechenogo j narechenu prikrashayut vinkami z kvitiv ta namistami Narechenij takozh vdyagaye kapelyuha j poyas z kerisom Spochatku vin povinen poprohati batkiv narechenoyi viddati jomu dochku j rozpovisti yim pro svoyi namiri Dali vidbuvayetsya sama ceremoniya pid chas yakoyi podruzhzhya goduye odne odnogo kuryachimi yajcyami ta kulkami z risu Cim aktom shlyub formalizuyetsya Dali gostej rozvazhayut yizheyu ta pisnyami j tancyami pantun inodi provodyat zmagannya iz silatu riznovid malajskogo bojovih mistectv Za miscevimi pohovalnimi tradiciyami mercya miyut posipayut pudroyu natirayut parfumami zamotuyut u bilu tkaninu Hristiyani molyatsya nad pomerlim ale voni ne mayut svyashennikiv yaki b provodili panahidu Pomerlih hovayut u mogili Pislya pohovannya provodyat svyato kenduri kenduri Pominki prohodyat shodnya protyagom pershih soroka dniv potim kozhni 10 dniv do sotogo dnya pislya chogo potreba v kenduri vidpadaye Krim ostannogo kenduri ce vse neznachni podiyi yaki zazvichaj zbirayut lishe najblizhchih rodichiv Natomist na sotij pislya smerti pominalnij den provodyat velike kenduri kenduri besar na yake zbirayetsya vsya gromada Stil z cogo privodu maye buti osoblivim gotuyut vsilyaki delikatesi Kenduri orang lauti provodyat takozh z nagodi vkladannya shlyubu umirotvorennya duhiv usinovlennya yak ditej tak i rechej tosho Oranglautski kenduri zagalom duzhe shozhi z malajskimi ale menshi za masshtabami j prohodyat u bilsh vilnij i nevimushenij atmosferi Uchast u ceremoniyi mozhut prijmati lishe chleni nuklearnoyi sim yi ale mozhe zbiratisya j cila gromada Nezalezhno vid masshtabiv podiyi osnovnij princip odin lyudi sidayut razom za stil i spilno j odnochasno spozhivayut yizhu Vsi yidyat duzhe shvidko a todi razom vstayut i razom pribirayut Poki dorosli ne zakinchat benket ditej do stolu ne puskayut voni mayut yisti vzhe pislya batkiv Diti ne berut uchasti u prijnyatti rishen tomu yihnya poyava za stolom razom iz doroslimi na dumku orang lautiv zipsuye svyato kenduri Bud yaka yizha sho zalishilasya pislya kenduri rozpodilyayetsya mizh chlenami gromadi Zmini u sposobi zhittyared Pochinayuchi z kincya XIX st i v dosit velikih masshtabah protyagom 1990 h orang lauti postupovo vidhodyat vid zhittya povnocinnih morskih kochivnikiv i perehodyat na napivosilij sposib zhittya Deyaki grupi dobrovilno inshi pid tiskom z boku vladi osili na suhodoli Sogodni bilshist z nih oselilisya v hatinkah na palyah pobudovanih nad vodoyu na berezi morya Inshi zhivut u selah zbudovanih uzdovzh uzberezhzhya derzhavoyu abo vlasnimi silami Periodichno oranglautski sim yi zalishayut svoyi poselennya j virushayut na promisli zhivut tam na bortu svogo sampana chovna Taka podorozh mozhe trivati vid nochi do dekilkoh misyaciv ale voni zavzhdi povertayutsya do kampong kita nashe selo Reakciya chleniv gromad orang lautiv na vprovadzhennya derzhavnoyi politiki bula riznoyu Odni grupi pidtrimuyut zmini perejshli na osilist vzayemodiyut iz storonnimi ta derzhavnimi sluzhbovcyami sprijmayut zovnishni vplivi integruyutsya v shiroke indonezijske suspilstvo Voni prijmayut islam a svoyi domivki pokidayut lishe vihodyachi v more ribaliti Pribichniki tradicijnih poglyadiv ye yihnoyu pryamoyu protilezhnistyu voni gotovi vidmovitis vid usogo sho yim proponuyut lishe hochut shob yim dali spokij Voni chitko dotrimuyutsya svoyeyi etnichnoyi identichnosti z usima pozitivnimi j negativnimi momentami Tretya frakciya znahoditsya poseredni mizh dvoma inshimi Taki grupi perevazhno ochikuyut na materialnu dopomogu vid derzhavi Vibirayuchi odnu z cih pozicij tradicijni rodovi grupi orang lautiv zazvichaj prijmayut kolektivne rishennya zberigayuchi svoyu grupovu yednist Z perehodom na osilist ta posilennyam kontaktiv zi storonnimi sposterigayetsya pidvishennya roli cholovikiv u suspilstvi Pid chas vizitiv chinovnikiv zhinki abo ne vidviduyut zbori abo sidyat okremo vid cholovikiv i ne vislovlyuyut svoyu dumku Chimraz bilshe j bilshe cholovikiv perebirayut na sebe rol goduvalnika sim yi Zhinki bilshe ne ribalyat i ne prodayut ribu voni zajmayutsya hatnimi spravami rozporyadzhayutsya simejnimi grishmi ta pikluyutsya pro ditej Posilennya gendernoyi iyerarhiyi v oranglautskomu suspilstvi pov yazane j z poshirennyam moralnih norm malajskoyi musulmanskoyi bilshosti Zhinki napriklad stali nositi sukni yaki zakrivayut verhnyu chastinu tila Lyudi stali zvertati takozh uvagu na nagotu ditej praktikuyutsya bilsh disciplinovani seksualni znosini tosho Do negativnih tendencij nalezhit i te sho sered molodi yaka perestala vihoditi v more rozvivayetsya alkogolizm Znachnij vpliv na orang lautiv mayut radio ta telebachennya Najdiyevishij efekt v dosyagnenni zmini sposobu zhittya daye sistema osviti prote vona she ne otrimala v oranglautskomu seredovishi znachnogo poshirennya Suchasna osvita v derzhavnih shkolah tilki nedavno stala chastinoyu sposobu zhittya v selishah kolishnih kochovikiv Bilshist sprob uryadu zaluchiti ditej orang lautiv do shkilnogo navchannya zaznali nevdachi bagato ditej ne trimayutsya v shkoli bilshe odnogo roku Chastkovo ce pov yazano z neperedbachuvanim rezhimom ribalstva v sim yah ta zaluchennyam do nogo ditej ale golovnim chinnikom ye te sho oranglautski diti musyat siditi v odnomu klasi z malajskimi ditmi Dehto z orang lautiv samostijno navchivsya chitati j pisati Bilshih uspihiv u spravi osviti kochovogo naselennya dosyagli hristiyanski misioneri Voni zaprovadili gnuchku sistemu navchannya bez fiksovanogo rozkladu V hristiyanskih shkolah orang lauti vilni jti loviti ribu koli yim potribno a uroki voni mozhut otrimuvati u vilnij chas V populyarnij kulturired Zgaduyutsya v opovidanni The Disturber of Traffic Redyarda Kiplinga Primitkired David E Sopher 1965 The Sea Nomads A Study Based on the Literature of the Maritime Boat People of Southeast Asia Memoirs of the National Museum 5 389 403 Lioba Lenhart Orang Suku Laut In Carol R Ember and Melvin Ember ed Encyclopedia of Sex and Gender Men and Women in the World s Cultures Kluwer Academic Plenum Publishers New York 2003 pp 750 769 angl a b v g d e zh i k Cynthia Chou The Orang Suku Laut of Riau Indonesia The Inalienable Gift of Territory London and New York Routledge 2010 angl Geoffrey Benjamin and Cynthia Chou editors Tribal Communities in the Malay World Historical Cultural and Social Perspectives Leiden and Singapore International Instittue for Asian Studies and Institute of Southeast Asian Studies 2002 angl Karl Anderbeck The Malayic speaking Orang Laut Dialects and Directions for Research Wacana Journal of the Humanities of Indonesia Vol 14 No 2 October 2012 pp 265 312 angl Paul Wheatley 1961 The Golden Khersonese Studies in the Historical Geography of the Malay Peninsula before A D 1500 Kuala Lumpur University of Malaya Press s 82 83 OCLC 504030596 Ananev P G Selskoe hozyajstvo v sovremennoj Indonezii M 1965 str 21 35 Markov G E Narody Indonezii M 1963 54 61 Dzherelared Pelras Christian Notes sur quelques populations aquatiques de l Archipel nusantarien In Archipel volume 3 1972 pp 133 168 fr Cynthia Chou The Orang Suku Laut of Riau Indonesia The Inalienable Gift of Territory London and New York Routledge 2010 angl ISBN 9780415297677 Cynthia Chou Indonesian Sea Nomads Money Magic and Fear of the Orang Suku Laut London and New York RoutledgeCurzon IIAS Asian Studies Series 2003 angl ISBN 0 7007 1724 2 Cynthia Chou Money magic and fear identity and exchange amongst the Orang Suku Laut sea nomads and other groups of Riau and Batam Indonesia Thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy Department of Social Anthropology University of Cambridge 1994 angl Cynthia Chou Contesting the tenure of territoriality The orang Suku Laut In Bijdragen tot de Taal Land en Volkenkunde Riau in transition 153 1997 no 4 Leiden pp 605 629 angl Geoffrey Benjamin and Cynthia Chou ed Tribal Communities in the Malay World Historical Cultural and Social Perspectives Leiden and Singapore International Instittue for Asian Studies and Institute of Southeast Asian Studies 2002 ISBN 978 981 230 166 6 angl Lioba Lenhart Orang Suku Laut In Carol R Ember and Melvin Ember ed Encyclopedia of Sex and Gender Men and Women in the World s Cultures Kluwer Academic Plenum Publishers New York 2003 pp 750 769 angl ISBN 0 306 47770 X Lioba Lenhart Orang Suku Laut Ethnicity and Acculturation In Bijdragen tot de Taal Land en Volkenkunde Riau in transition 153 1997 no 4 Leiden pp 577 604 angl Karl Anderbeck The Malayic speaking Orang Laut Dialects and Directions for Research Wacana Journal of the Humanities of Indonesia Vol 14 No 2 October 2012 pp 265 312 angl Posilannyared Ee Lin Wan Pirates of the East ThingsAsian 2002 angl Esteban T Magannon Where the spirits roam The UNESCO courier July August 1998 p 62 63 illus ISSN 0041 5278 angl Timothy P Barnard Riau in Transition The Globalization of a Peripheral Region in Indonesia IIAS Conference 4 6 October 1995 Leiden The Netherlands angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Orang lauti amp oldid 43079872