Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канаки, або оранг-канак (малай. Orang Kanaq, Suku Kanaq) є одним з 18 племен корінного населення Півострівної Малайзії. Вони також є найменшою етнічною групою серед всього населення Малайзії.
| Канаки Orang Kanaq | |
|---|---|
| Кількість | 139 (2010, JHEOA) |
| Ареал |  Малайзія, штат Джогор |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | селетари, дуани, джакуни, темуани |
| Входить до | оранг-аслі, прото-малайці |
| Мова | канацька |
Незважаючи свою мізерну чисельність, більшість представників цього мікроетносу добре зберігає свою ідентичність. Проте сумна динаміка чисельності канаків свідчить, що над їх унікальними мовою і культурою нависла реальна загроза зникнення. Вони продовжують існувати лише через низький рівень контактів з іншими людьми, через той факт, що традиції народу не схвалюють мішані шлюби з іншими етнічними групами.
Корінні жителі Півострівної Малайзії мають особливий статус, закріплений законодавством країни. До них застосовується спеціальний термін оранг-аслі (Orang Asli), що малайською означає «споконвічні люди», «прадавні мешканці», «оригінальні народи», «перші народи», «аборигени». Вони перебувають під опікою державного Департаменту розвитку оранг-аслі (малай. Jabatan Kemajuan Orang Asli, JAKOA, до 2011 року Департамент у справах оранг-аслі, малай. Jabatan Hal Ehwal Orang Asli, JHEOA). Метою діяльності департаменту є підняття рівня життя корінного населення до середніх показників по країні.
Оранг-аслі не утворюють єдиної спільноти, фактично це конгломерат різних за походженням, культурою, способом життя, мовою та расовими ознаками племен і народів. Для зручності адміністрування JHEOA поділяє їх на 18 племен, об'єднуючи у 3 групи по 6 племен у кожній. Це групи негритосів (малай. Negrito), сеноїв (малай. Senoi) та прото-малайців (малай. Melayu Proto). Канаки належать до останньої з них.
Незважаючи на належність до категорії корінного населення, канаки є відносно недавніми жителями країни. Вони живуть на Малайському півострові лише близько 200 років. Їх батьківщиною є острови архіпелагу Ріау-Лінга, розташовані далі на південь, в межах нинішньої Індонезії. Там, на невеличкому острові Дайк (малай. Pulau Daik) і досі живе плем'я секанаків (малай. Orang Sengkanak), споріднене, як вважають, з канаками Півострівної Малайзії.
Канаки є найменш дослідженою групою оранг-аслі. Зазвичай вони ухиляються від контактів з іншими людьми, тому дослідники приділяли їм мало уваги. Лише останнім часом малайзійські вчені опублікували низку матеріалів, присвячених цьому племені.
Розселення
Канаки живуть лише в одному селі Сунгай-Селангі (малай. Sungai Selangi), розташованому на північний схід від Мавай (малай. Mawai), в межах округу Кота-Тінгі (малай. Kota Tinggi) у східній частині штату Джохор. Окрім них у Сунгай-Селангі живе ще лише декілька малайців.
Чисельність
Наявні в різних джерелах дані дозволяють певною мірою відслідкувати динаміку чисельності канаків: 34 особи (1952, Williams-Hunt), 38 осіб (1960), 40 осіб (1965), 40 осіб (1969), 36 осіб (1974), 37 осіб (1980), 64 особи (1996, JHEOA), 73 особи (2000, COAC), 83 особи (2003, COAC).
Перепис, проведений у 2008 році серед громад оранг-аслі штату Джогор місцевим Департаментом оранг-аслі (малай. Jabatan Hal Ehwal Orang Asli, Johor Bahru), охоплював п'ять основних груп прото-малайців: джакунів, селетарів, куалів, темуанів і канаків. Перепис показав, що канаки є найменшою з цих п'яти груп, вони налічували лише 85 осіб, або 0,72 % від загальної чисельності прото-малайців, яка склала 11701 особу. Всі вони, а це 23 сім'ї, були жителями села Селангі.
За даними Департаменту у справах оранг-аслі у 2010 року в Малайзії проживало 29 сімей канаків, які складалися зі 139 осіб (2010, JHEOA). Вони становили 0,18 % прото-малайців і 0,1 % загальної чисельності оранг-аслі.
Мова
Говорять канацькою мовою, яка належить до малайської групи австронезійських мов. Канацька мова є мало дослідженою. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) під час польових досліджень вперше склав список слів діалекту канаків, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти канацькі слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови.
У загальних рисах канацька мова є дуже подібною до малайської, особливо в лексиці та системі звуків, але відрізняється особливим акцентом та деякими іншими особливостями. Іноді її називають грубим діалектом малайської мови.
Більшість канаків добре розмовляє рідною мовою. Але канацька мова перебуває під все зростаючим тиском з боку стандартної малайської мови, особливо помітною ця тенденція є серед молодого покоління. Малайська для канаків є мовою шкільного навчання. Враховуючи малу чисельність носіїв канацької мови, можна констатувати, що вона перебуває під серйозною загрозою зникнення.
Релігія
Більшість канаків продовжує дотримуватись традиційних вірувань, які являють собою складний набір різних культів і ритуалів. Вони вірять в існування духів і душ, вірять в силу духів, які, в разі потреби, стають для них джерелом допомоги. Численні табу, що передаються з покоління в покоління, регулюють повсякденне життя канаків. Ці люди мають цілий комплекс міфів і легенд, пов'язаних з вірою в надприродні божества. Традиційні шамани виступають як медіуми, що спілкуються з невидимими силами.
У результаті місіонерської діяльності частина канаків вже прийняла іслам або християнство. Joshua Project [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] оцінює релігійний склад членів племені таким чином: 81 % прибічники традиційних вірувань, 15 % мусульмани, 4 % християни. У той же час, статистика JHEOA говорить, що практично всі канаки є мусульманами: 65 осіб у 1997 році. Ісламізацію народу пов'язують із активною урядовою політикою в цьому напрямку, яка проводилась у 1980-ті роки.
Історія
У складі оранг-лаутів
У минулому канаки були одним із племен «морських циган», або оранг-лаутів, морських кочівників і піратів з архіпелагу Ріау-Лінга, розташованого на схід від великого острова Суматра. Вважається, що канаки походять з маленького острова Секанак (малай. Pulau Sekanak), розташованого в цьому архіпелазі, на північ від острова Батам.
Оранг-лаути відігравали важливу роль в історії малайської державності. Особливі стосунки між оранг-лаутами та малайськими правителями склалися ще за часи імперії Шривіджая (VII—XI століття). У цій державі морські кочівники виконували роль військо-морського флоту. Протягом сотень років відданість оранг-лаутів малайським правителям була вирішальним фактором у збереженні і процвітанні держави. Ці особливі стосунки були успадковані в XIV столітті султанатом Малакка, а тоді його наступником — султанатом Джохор. Оранг-лаути продовжували займати видні позиції в Джохорській імперії ще в XVII—XVIII століттях. Зокрема, й плем'я оранг-канаків згадується в легендарному Малайському літописі (малай. Sejarah Melayu). На початку XIX століття канаки зустрічаються й у записках європейських дослідників, зокрема Логана (Logan, 1847).
Акт царевбивства 1699 року в Джохорі привів до влади нелегітимного правителя і зруйнував усталені відносини між султаном та оранг-лаутами. Останні не визнали нової влади і стали, певною мірою, безконтрольно займатися піратством. Племена морських кочівників не раз міняли місце своєї дислокації. Зокрема, плем'я оранг-канаків було засвідчене в затоці Секана (Sekana) на північному узбережжі острова Сінгкеп (малай. Pulau Singkep), що в архіпелазі Лінга. Очолював його тоді ракьят (титул вождя у племен оранг-лаутів островів Лінга) на ім'я Пангліма Раман (малай. Panglima Raman). Сюзеренами канаків були правителі султанатів Бінтан і Лінга, залежні від султана Джохору. Плем'я згадується в ті часи як не дуже вправні пірати, які у своїх грабіжницьких походах сягали узбережжя Сіаму і Кохінхіни.
Подальша політична ситуація складалася не на користь оранг-лаутів. Наприкінці XVIII століття правитель Сіаку, султанату на східному узбережжі Суматри, закликав собі на службу іланумів (іранунів), які помітно переважали оранг-лаутів у військово-морській справі. Іншою важливою тенденцією в регіоні стало зміцнення позицій європейців, у першу чергу голландців та англійців, які в XIX столітті вже міцно закріпилися в районі Малакської протоки. Європейцям була недовподоби піратська діяльність в регіоні, і вони стали проводити військові операції проти іланумів та оранг-лаутів. 1843 року була проведена акція «примирення» канаків. Султан Лінга, на вимогу голландців, умовив їх припинити заняття піратством. Того ж таки року голландські військові зруйнували поселення канаків в затоці Секана, змусивши плем'я переселитися вглиб острова. Щоб продемонструвати вірність султанові, канаки символічно спалили свої човни й зобов'язалися зайнятись сільським господарством, до якого не мали жодних навичок і хисту. Нове заняття вони сприйняли як кераг (малай. kerah), тобто панщину.
Після 1862 року не було більше ніяких ознак наявності канаків в затоці Секана (Sopher, 1965). Натомість вони згадуються в переліку оранг-лаутських племен, які були васалами султана Джохору. Тодішнє суспільство султанату було сильно структуроване, кожне з васальних племен займало в ньому строго визначене для нього місце, яке відповідало статусу племені й зобов'язувало до виконання певних обов'язків на користь сюзерена-султана. Статус оранг-канаків був доволі високим, вони керували кораблями султана. На той час канаки мали своє поселення поблизу острова Бінтан, на південь від Сингапуру, але досить часто на тривалий час змушені були покидати домівки; це могло тривати й більше року.
Переселення на Малайський півострів
Дата і причини переселення канаків з Бінтану на Малайський півострів залишаються до кінця не з'ясованими. Різні джерела наводять суперечливі дати, розбіжність між якими становить понад 100 років. Один із недатованих документів, що зберігається в архівах Департаменту оранг-аслі в Джохор-Бару, стверджує що перша група канаків у кількості близько 100 осіб була доставлена голландцями в округ Кота-Тінгі в 1758 році для роботи на плантації чорного перцю в селі Сунгай-Папан (малай. Sungai Papan). Після того, як плантацію було закрито, вони перебралися в місцевість Лебак-Мінчин (малай. Lebak Mincin) біля підніжжя гори Панті (малай. Gunung Panti) і заснували тут нове поселення. Там вони стали займатися вирощуванням плодових дерев і збиранням лісових продуктів.
Самі ж канаки стверджують, що їхні предки кількістю приблизно в 150 осіб свого часу припливли в невеликих човнах до узбережжя Джохору, піднялися у внутрішні райони річкою Седілі (малай. Sungai Sedili) й зупинилися в місцевості Мавай-Лама (малай. Mawai Lama), де й заснували своє поселення. Переселення з островів Ріау, які вони вважають своєю батьківщиною, було, на їх думку, викликане деспотичним поводженням голландців (малай. Orang Belanda). Втікачі вибрали Мавай-Лама в окрузі Кота-Тінгі через його ізольоване розташування; тут вони могли уникнути контактів зі сторонніми, по відношенню до яких відчували панічний страх. Інші інформатори-канаки стверджували, що їхніх предків переселив у Кота-Тінгі сам султан Джохору. Таке твердження має підстави, адже на той час у Джохорі стали займатися товарним збиранням каучуку, який користувався великим попитом на європейських ринках. Для виконання цих робіт султану потрібні були робочі руки, які він легко міг отримати від своїх підданих. Як раби на каучукових плантаціях, мабуть, працювали й канаки. Дати переселення в Джогор, зрозуміло, зафіксовані не були.
Так чи інакше, а канаки вважають Лебак-Мінчин своєю новою батьківщиною, саме тут розташовані їх традиційні лісові угіддя.
Виселення в Селангор
Канаки жили в більш-менш спокійно в селі Мавай-Лама до часів Малайської війни (1948—1960), коли китайські повстанці-комуністи виступили проти британської влади в Малайї. Повстанці користувалися допомогою й підтримкою з боку корінних народів, жителів внутрішніх лісових районів країни. З метою розірвати такі шкідливі для уряду зв'язки, англійці організували переселення корінних громад в так звані «нові села», розташовані в інших, підконтрольних владі, регіонах країни. Ця доля спіткала й канаків. 1951 року їх переселили з Мавай-Лама до Центру досліджень аборигенів (англ. Aborigine Research Centre), розташованому в селі Сунгай-Ґомбак (малай. Sungai Gombak) в штаті Селангор, за 13 км від Куала-Лумпуру.
На новому місці канаки стали піддослідними кроликами в руках створеного 1950 року спеціального Департаменту в Справах Аборигенів (англ. Department of Aboriginal Affairs). З метою «якнайкраще зберегти природне середовище», поселення канаків, що займало лише 1,2 га землі, обнесли колючим дротом, а навколо поставили охорону. Співробітники департаменту мали змогу «вивчати» цю групу людей і робити над нею експерименти. Як зазначав Вільямс-Гант (англ. Williams-Hunt), один із співробітників Департаменту, канаки в Мавай-Лама майже нічого не вирощували, їх традиційний спосіб життя включав збирання лісових продуктів, серед яких ротанґ, дикорослий ямс тощо. У Сунгай-Ґомбак їм стали прищеплювати навички землеробства. Канакам дуже важко було призвичаїтись до нових умов життя, в табірних умовах багато людей хворіло й помирало. За свідченням того ж Вільямса-Ганта, у 1953 році лишилося в живих тільки 40 канаків.
Повернення в Кота-Тінгі
Усвідомивши повний провал своєї політики переселення, англійці 1955 року повернули канаків назад до Джохору, в той самий округ Кота-Тінгі, але ще декілька разів їм доводилось міняти місце свого проживання. Спочатку їх поселили в селі Семангар (малай. Semangar), але канаки були незадоволені цим поселенням, адже воно розташовувалось лише за 230 метрів від поселення джакунів, іншого аборигенного народу Півострівної Малайзії. Вони жили в Семангарі до 1959 року, після чого їх переселили до Бату 9 (малай. Batu 9) в Джалан-Мавай (малай. Jalan Mawai). Нарешті, щоб пом'якшити ситуацію, уряд спеціально для канаків виділив із державного резерву 28 га земель під житлове будівництво і сільськогосподарські угіддя, і 1964 року 10 сімей канаків (близько 40 душ) поселилися в Сунгай-Селангі, де народ живе й досі.
Події часів Малайської війни поклали початок сучасній історії корінних народів Півострівної Малайзії (оранг-аслі). З цього часу вони отримали серйозну увагу з боку уряду. Спочатку їх справами займався Департамент у Справах Аборигенів. Після отримання Малайзією незалежності ця структура була перетворена на Департамент у справах оранг-аслі, а після реорганізації 2011 року вона стала називатись Департаментом розвитку оранг-аслі. Як і у випадку з іншими громадами корінного населення, до канаків був приставлений спеціальний чиновник (англ. Field Assistant), який мав доводити до племені рішення уряду. Представником з боку племені виступав староста.
Культура
Господарство
Нинішні канаки зовсім не схожі на своїх предків-мореплавців, вони вже давно втратили зв'язок із морем. Проте й сільське господарство залишається для них чужим; незважаючи на всі зусилля держави прищепити їм нові навички господарювання, канаки ніколи серйозно не ставились до своїх занять землеробством. Їм більше до душі традиційні заняття, пов'язані з використанням природних ресурсів: збиральництво, мисливство та рибальство. В місцевості Лебак-Мінчин, розташованій за 15 кілометрів від їх села Сунгай-Селангі, плем'я має власні традиційні лісові угіддя, землі предків, які звуться сака (малай. saka). Ця територія має статус земель запасу. Є нормою серед оранг-аслі мати сака, розташовані в незаселених місцях на значній відстані від їх постійних поселень. Періодично, особливо під час сезону дозрівання фруктів або коли не так багато роботи в селі, канаки на певний час вирушають в Лебак-Мінчин для збирання дарів лісу. Крім фруктів, у великій кількості вони збирають тут ротанґ, який продають посередникам. Для власних потреб ротанґ практично не використовується, хіба що з його серцевини роблять віники.
Збирання ротанґу в житті племені має неабияке значення, адже він є основним джерелом їхніх доходів. 1965 року канаки зібрали цілих 20 вантажівок ротанґу. У збиранні цієї рослини беруть участь групи сімей, які разом на декілька днів вирушають в джунглі. Перед тим, як іти до лісу, проводять велику церемонію, промовляють заклинання, намагаючись отримати таким чином благословення і захист від духів джунглів, щоб здійснити успішну подорож. Великі відстані, які доводиться долати, і зменшення лісових запасів ротанґу через його надмірне вирізання є причинами, через які це заняття стає в останні роки менш привабливим для канаків.
Поширене також рибальство, риби є вдосталь у місцевих річках. Крім того, полюють у джунглях дрібних диких тварин за допомогою духових рушниць зі стрілами.
Загальна площа земель, виділених під поселення канаків, становить 27,92 га, а саме селище займає лише 0,6 га. Решту території люди використовують для посадки своїх сільськогосподарських культур, хоча землі тут не є родючими. Вирощують маніок, батат, ямс, більшість цих продуктів споживається на місці.
Уряд неодноразово намагався залучити канаків, як і інші племена оранг-аслі, до виробництва плантаційних культур. Спочатку було створено невеличку каучукову плантацію площею 3,02 га, на якій кожна сім'я отримала по чотири ряди дерев. Але канаки не виявляли ніякого інтересу до вирощування каучуку. Дерева залишили рости без нагляду, і врешті вони були занедбані й погризені дикими оленями. У такому стані плантація перебувала в 1964 році. Згодом канаки віддали її в оренду місцевому китайцю. 1983 року державною компанією FELCRA (англ. Federal Land Consolidation and Rehabilitation Authority) на ділянці площею 24,74 га була закладена плантація олійної пальми. В проєкті взяли участь 12 сімей канаків. Їхні доходи могли б бути більшими, якби вони самі працювали на плантації. Проте плем'я традиційно не виявляє підприємницької ініціативи.
Бажання отримати гроші час від часу спонукає канацьких чоловіків найматися на роботу на сусідні приватні плантації, лісозаготівельні підприємства, державні земельні проєкти. Проте наймана праця не стала для них постійним заняттям. Трапляються ситуації, коли вони без всякого попередження кидають роботу, наприклад, в сезон дозрівання фруктів у джунглях. З іншого боку, підприємці, переважно китайці за національністю, не завжди бувають чесними у стосунках з канаками, несвоєчасно й не у повному обсязі виплачують їм зароблені гроші.
Житло
У недавньому минулому канаки жили в хатинках, які більше нагадували курники. Але держава за програмою житлового забезпечення (малай. Skim Perumahan Kesejahteraan Rakyat, SPKR) збудувала в Сунгай-Селангі 23 нові хатини. Це стандартна для оранг-аслі конструкція, дерев'яна хатина на палях, зменшена версія типової малайської сільської хати, спеціально з цією метою спроєктована службами JHEOA. Таке житло має дві житлові кімнати, кухню і відкриту веранду з фронтального боку. Село також забезпечене основними зручностями та інфраструктурою, такими як чиста вода й електрика, господарські приміщення.
Суспільство
Всі, хто стикався з канаками, відзначають їх надзвичайну сором'язливість. Вони уникають контактів з незнайомими людьми. Побачивши на вулиці села стороннього, канацькі жінки мерщій тікають до хати, а тоді спостерігають у вікно, коли ж, нарешті, незнайомець залишить їхнє поселення. Потрібно багато часу, щоб встановити контакт з цими людьми, а на те, щоб вони стали довіряти чужинцеві, потрібні роки. Та й взагалі, канаки воліють залишатися в компанії виключно своїх одноплемінників.
До цього слід додати ще й вікову традицію племінної ендогамії. Канаки уникають шлюбів зі сторонніми. Вони вважають, що такі союзи принесуть прокляття на їхнє плем'я. З іншого боку, така традиція дозволила їм протягом багатьох років зберігати свою ідентичність, не зважаючи на мізерну чисельність народу.
Громаду очолює староста, або ток-батін (малай. tok batin). Він є представником громади у стосунках з державою, розподіляє серед членів племені допомогу, яку вони регулярно отримують від уряду, веде переговори зі сторонніми людьми, які звертаються у певних справах до громади. Слово ток-батіна є вирішальним при видачі ліцензій на вирубування ротанґу та інші роботи на ділянці лісу, зарезервованій за племенем. Посада старости є виборною, але в реальному життя вона, як правило, успадковується за чоловічою лінією.
Важко складаються стосунки канаків з іншим населенням. Їх, чи не найбільше з усіх корінних народів Півострівної Малайзії, зачепили процеси примусового переселення, обмеження свободи і вільного використання природних ресурсів. Це мало негативні наслідки не лише для соціально-економічного життя громади, а й для морального стану цих людей. Недовіра до уряду, посіяна в попередні роки, залишається актуальною й досі. Це є однією з причин того, що зусилля JHEOA з «модернізації» племені були не надто успішними.
Більш тісні контакти канаки традиційно мають з китайськими торговцями-посередниками, яких тут звуть тауке (малай. tauke), їм довіряють більше, ніж державним чиновникам. Ще на початку XX століття тауке забезпечували канакам можливість продавати продукти, які вони збирали в джунглях. Китайці й надалі продовжували надавати такі послуги, крім того давали людям гроші в борг, наймали на роботу на своїх плантаціях. Тауке постійно ошукували й ошукують канаків, користуючись їхнім неуцтвом, використовували й використовують їх як дешеву робочу силу, перепродують їхні продукти за набагато вищою ціною. Надмірна залежність і довіра до китайців, є причиною того, що канаки готові продавати їм і свої ліцензії, видані Департаментом лісів Джогору на збирання і переробку продуктів джунглів.
Модернізація
Уряд Малайзії через Департамент розвитку оранг-аслі намагається змінити життя канаків, подолати їх відставання в соціально-економічному плані, реалізовує з цією метою спеціальні програми з розвитку громади. JAKOA та інші установи надають канакам різноманітну допомогу в галузі навчання, медичних послуг, фінансову допомогу, сільськогосподарські субсидії й субсидії у вигляді домашньої худоби, безкоштовного житла і створення можливостей для ведення бізнесу. Майже кожна сім'я отримала від держави якесь домашнє господарство. Канаки отримують також долю від продажу пальмової олії за проєктом FELCRA, щомісячну безкоштовну допомогу у вигляді продовольства, одягу та інших предметів першої необхідності.
Проте самі оранг-аслі не завжди позитивно ставляться до цих перетворень. Зокрема, канаки хотіли б аби їх не чіпали, і вони продовжували свій традиційний спосіб життя, мали вільний доступ до своїх споконвічних земель та лісів і могли там полювати та збирати лісові продукти.
Тим не менше, в останні роки зусилля урядових структур стосовно інтеграції канаків у малайзійське суспільство стали приносити результати. До села проклали асфальтовану дорогу, в Сунгай-Селангі є мечеть, громадська зала, дитячий садок. Батьки почали відправляти своїх дітей до державної школи. Частина канаків прийняла іслам, мішані шлюби вже не є дивиною. Став підвищуватись і рівень життя народу. Деякі з представників племені придбали мотоцикли, в домівках стали з'являтись електричні побутові прилади.
На жаль, рівень життя канаків все ще лишається дуже низьким, а та допомога, яку вони отримують, часто не дає бажаного ефекту. Це підтверджують результати дослідження, проведеного 2012 року серед двох громад оранг-аслі в штаті Джогор, а саме серед канаків і куалів (малай. Orang Kuala). Характерно, що канаки за абсолютно всіма показниками помітно поступаються куалам. Причиною тому, на думку спеціалістів, є відсутність відповідної зацікавленості у самих канаків. Ці люди звикли задовольнятися малим і почуваються при цьому цілком комфортно. Державна допомога, що надається їм протягом багатьох років, використовується, головним чином, для задоволення нагальних потреб. Така допомога не може змінити життя людей таким чином, щоб вони власною діяльністю забезпечували собі постійні доходи й тим самим мали змогу поліпшували своє матеріальне становище.
Те саме стосується й системи освіти. Діти канаків відвідують державну середню школу першого рівня (малай. Sekolah Kebangsaan, SK) в Мавай і середню школу другого рівня (малай. Sekolah Menengah Kebangsaan, SMK) в Фелда-Букіт-Апінг-Барат (малай. Felda Bukit Aping Barat). Проте їхні батьки мало цінують фактор освіти, і тому багато дітей кидають школу, особливо в перші роки навчання.
Примітки
- Mustaffa Omar & Nor Hafizah Mohd Fizer. . Universiti Kebangsaan Malaysia (UKM). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 28.07.2016.(малайськ.)
- Mahani Musa. (PDF). Universiti Sains Malaysia. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- . Utusan Online. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 29.07.2016.(малайськ.)
- . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- Nobuta Toshihiro. Living On The Periphery: Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns, Subang Jaya, Malaysia, 2009. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- . Center for Orang Asli Concerns (COAC). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
- Yusop, Mohd Sharifudin. . Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 29.07.2016.(малайськ.)
- Yusop, Mohd Sharifudin. . Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 29.07.2016.(малайськ.)
- . Joshua Project. 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 29.07.2016.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanaki abo orang kanak malaj Orang Kanaq Suku Kanaq ye odnim z 18 plemen korinnogo naselennya Pivostrivnoyi Malajziyi Voni takozh ye najmenshoyu etnichnoyu grupoyu sered vsogo naselennya Malajziyi Kanaki Orang KanaqKilkist 139 2010 JHEOA Areal Malajziya shtat DzhogorRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do seletari duani dzhakuni temuaniVhodit do orang asli proto malajciMova kanacka Nezvazhayuchi svoyu mizernu chiselnist bilshist predstavnikiv cogo mikroetnosu dobre zberigaye svoyu identichnist Prote sumna dinamika chiselnosti kanakiv svidchit sho nad yih unikalnimi movoyu i kulturoyu navisla realna zagroza zniknennya Voni prodovzhuyut isnuvati lishe cherez nizkij riven kontaktiv z inshimi lyudmi cherez toj fakt sho tradiciyi narodu ne shvalyuyut mishani shlyubi z inshimi etnichnimi grupami Korinni zhiteli Pivostrivnoyi Malajziyi mayut osoblivij status zakriplenij zakonodavstvom krayini Do nih zastosovuyetsya specialnij termin orang asli Orang Asli sho malajskoyu oznachaye spokonvichni lyudi pradavni meshkanci originalni narodi pershi narodi aborigeni Voni perebuvayut pid opikoyu derzhavnogo Departamentu rozvitku orang asli malaj Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA do 2011 roku Departament u spravah orang asli malaj Jabatan Hal Ehwal Orang Asli JHEOA Metoyu diyalnosti departamentu ye pidnyattya rivnya zhittya korinnogo naselennya do serednih pokaznikiv po krayini Orang asli ne utvoryuyut yedinoyi spilnoti faktichno ce konglomerat riznih za pohodzhennyam kulturoyu sposobom zhittya movoyu ta rasovimi oznakami plemen i narodiv Dlya zruchnosti administruvannya JHEOA podilyaye yih na 18 plemen ob yednuyuchi u 3 grupi po 6 plemen u kozhnij Ce grupi negritosiv malaj Negrito senoyiv malaj Senoi ta proto malajciv malaj Melayu Proto Kanaki nalezhat do ostannoyi z nih Nezvazhayuchi na nalezhnist do kategoriyi korinnogo naselennya kanaki ye vidnosno nedavnimi zhitelyami krayini Voni zhivut na Malajskomu pivostrovi lishe blizko 200 rokiv Yih batkivshinoyu ye ostrovi arhipelagu Riau Linga roztashovani dali na pivden v mezhah ninishnoyi Indoneziyi Tam na nevelichkomu ostrovi Dajk malaj Pulau Daik i dosi zhive plem ya sekanakiv malaj Orang Sengkanak sporidnene yak vvazhayut z kanakami Pivostrivnoyi Malajziyi Kanaki ye najmensh doslidzhenoyu grupoyu orang asli Zazvichaj voni uhilyayutsya vid kontaktiv z inshimi lyudmi tomu doslidniki pridilyali yim malo uvagi Lishe ostannim chasom malajzijski vcheni opublikuvali nizku materialiv prisvyachenih comu plemeni RozselennyaRoztashuvannya sela Sungaj Selangi na mapi Pivostrivnoyi Malajziyi Kanaki zhivut lishe v odnomu seli Sungaj Selangi malaj Sungai Selangi roztashovanomu na pivnichnij shid vid Mavaj malaj Mawai v mezhah okrugu Kota Tingi malaj Kota Tinggi u shidnij chastini shtatu Dzhohor Okrim nih u Sungaj Selangi zhive she lishe dekilka malajciv ChiselnistNayavni v riznih dzherelah dani dozvolyayut pevnoyu miroyu vidslidkuvati dinamiku chiselnosti kanakiv 34 osobi 1952 Williams Hunt 38 osib 1960 40 osib 1965 40 osib 1969 36 osib 1974 37 osib 1980 64 osobi 1996 JHEOA 73 osobi 2000 COAC 83 osobi 2003 COAC Perepis provedenij u 2008 roci sered gromad orang asli shtatu Dzhogor miscevim Departamentom orang asli malaj Jabatan Hal Ehwal Orang Asli Johor Bahru ohoplyuvav p yat osnovnih grup proto malajciv dzhakuniv seletariv kualiv temuaniv i kanakiv Perepis pokazav sho kanaki ye najmenshoyu z cih p yati grup voni nalichuvali lishe 85 osib abo 0 72 vid zagalnoyi chiselnosti proto malajciv yaka sklala 11701 osobu Vsi voni a ce 23 sim yi buli zhitelyami sela Selangi Za danimi Departamentu u spravah orang asli u 2010 roku v Malajziyi prozhivalo 29 simej kanakiv yaki skladalisya zi 139 osib 2010 JHEOA Voni stanovili 0 18 proto malajciv i 0 1 zagalnoyi chiselnosti orang asli MovaGovoryat kanackoyu movoyu yaka nalezhit do malajskoyi grupi avstronezijskih mov Kanacka mova ye malo doslidzhenoyu Lishe na pochatku 2000 h rokiv doktor Mohammed Sharifudin Yusuf malaj Mohd Sharifudin Yusof pid chas polovih doslidzhen vpershe sklav spisok sliv dialektu kanakiv predstavlenij u fonetichnomu viglyadi Skoristavshis cimi zapisami chitach zmozhe pravilno vimovlyati kanacki slova navit yaksho vin nikoli ne spilkuvalisya z nosiyami movi U zagalnih risah kanacka mova ye duzhe podibnoyu do malajskoyi osoblivo v leksici ta sistemi zvukiv ale vidriznyayetsya osoblivim akcentom ta deyakimi inshimi osoblivostyami Inodi yiyi nazivayut grubim dialektom malajskoyi movi Bilshist kanakiv dobre rozmovlyaye ridnoyu movoyu Ale kanacka mova perebuvaye pid vse zrostayuchim tiskom z boku standartnoyi malajskoyi movi osoblivo pomitnoyu cya tendenciya ye sered molodogo pokolinnya Malajska dlya kanakiv ye movoyu shkilnogo navchannya Vrahovuyuchi malu chiselnist nosiyiv kanackoyi movi mozhna konstatuvati sho vona perebuvaye pid serjoznoyu zagrozoyu zniknennya ReligiyaBilshist kanakiv prodovzhuye dotrimuvatis tradicijnih viruvan yaki yavlyayut soboyu skladnij nabir riznih kultiv i ritualiv Voni viryat v isnuvannya duhiv i dush viryat v silu duhiv yaki v razi potrebi stayut dlya nih dzherelom dopomogi Chislenni tabu sho peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya regulyuyut povsyakdenne zhittya kanakiv Ci lyudi mayut cilij kompleks mifiv i legend pov yazanih z viroyu v nadprirodni bozhestva Tradicijni shamani vistupayut yak mediumi sho spilkuyutsya z nevidimimi silami U rezultati misionerskoyi diyalnosti chastina kanakiv vzhe prijnyala islam abo hristiyanstvo Joshua Project 31 bereznya 2019 u Wayback Machine ocinyuye religijnij sklad chleniv plemeni takim chinom 81 pribichniki tradicijnih viruvan 15 musulmani 4 hristiyani U toj zhe chas statistika JHEOA govorit sho praktichno vsi kanaki ye musulmanami 65 osib u 1997 roci Islamizaciyu narodu pov yazuyut iz aktivnoyu uryadovoyu politikoyu v comu napryamku yaka provodilas u 1980 ti roki IstoriyaU skladi orang lautiv U minulomu kanaki buli odnim iz plemen morskih cigan abo orang lautiv morskih kochivnikiv i pirativ z arhipelagu Riau Linga roztashovanogo na shid vid velikogo ostrova Sumatra Vvazhayetsya sho kanaki pohodyat z malenkogo ostrova Sekanak malaj Pulau Sekanak roztashovanogo v comu arhipelazi na pivnich vid ostrova Batam Orang lauti vidigravali vazhlivu rol v istoriyi malajskoyi derzhavnosti Osoblivi stosunki mizh orang lautami ta malajskimi pravitelyami sklalisya she za chasi imperiyi Shrividzhaya VII XI stolittya U cij derzhavi morski kochivniki vikonuvali rol vijsko morskogo flotu Protyagom soten rokiv viddanist orang lautiv malajskim pravitelyam bula virishalnim faktorom u zberezhenni i procvitanni derzhavi Ci osoblivi stosunki buli uspadkovani v XIV stolitti sultanatom Malakka a todi jogo nastupnikom sultanatom Dzhohor Orang lauti prodovzhuvali zajmati vidni poziciyi v Dzhohorskij imperiyi she v XVII XVIII stolittyah Zokrema j plem ya orang kanakiv zgaduyetsya v legendarnomu Malajskomu litopisi malaj Sejarah Melayu Na pochatku XIX stolittya kanaki zustrichayutsya j u zapiskah yevropejskih doslidnikiv zokrema Logana Logan 1847 Akt carevbivstva 1699 roku v Dzhohori priviv do vladi nelegitimnogo pravitelya i zrujnuvav ustaleni vidnosini mizh sultanom ta orang lautami Ostanni ne viznali novoyi vladi i stali pevnoyu miroyu bezkontrolno zajmatisya piratstvom Plemena morskih kochivnikiv ne raz minyali misce svoyeyi dislokaciyi Zokrema plem ya orang kanakiv bulo zasvidchene v zatoci Sekana Sekana na pivnichnomu uzberezhzhi ostrova Singkep malaj Pulau Singkep sho v arhipelazi Linga Ocholyuvav jogo todi rakyat titul vozhdya u plemen orang lautiv ostroviv Linga na im ya Panglima Raman malaj Panglima Raman Syuzerenami kanakiv buli praviteli sultanativ Bintan i Linga zalezhni vid sultana Dzhohoru Plem ya zgaduyetsya v ti chasi yak ne duzhe vpravni pirati yaki u svoyih grabizhnickih pohodah syagali uzberezhzhya Siamu i Kohinhini Podalsha politichna situaciya skladalasya ne na korist orang lautiv Naprikinci XVIII stolittya pravitel Siaku sultanatu na shidnomu uzberezhzhi Sumatri zaklikav sobi na sluzhbu ilanumiv iranuniv yaki pomitno perevazhali orang lautiv u vijskovo morskij spravi Inshoyu vazhlivoyu tendenciyeyu v regioni stalo zmicnennya pozicij yevropejciv u pershu chergu gollandciv ta anglijciv yaki v XIX stolitti vzhe micno zakripilisya v rajoni Malakskoyi protoki Yevropejcyam bula nedovpodobi piratska diyalnist v regioni i voni stali provoditi vijskovi operaciyi proti ilanumiv ta orang lautiv 1843 roku bula provedena akciya primirennya kanakiv Sultan Linga na vimogu gollandciv umoviv yih pripiniti zanyattya piratstvom Togo zh taki roku gollandski vijskovi zrujnuvali poselennya kanakiv v zatoci Sekana zmusivshi plem ya pereselitisya vglib ostrova Shob prodemonstruvati virnist sultanovi kanaki simvolichno spalili svoyi chovni j zobov yazalisya zajnyatis silskim gospodarstvom do yakogo ne mali zhodnih navichok i histu Nove zanyattya voni sprijnyali yak kerag malaj kerah tobto panshinu Pislya 1862 roku ne bulo bilshe niyakih oznak nayavnosti kanakiv v zatoci Sekana Sopher 1965 Natomist voni zgaduyutsya v pereliku orang lautskih plemen yaki buli vasalami sultana Dzhohoru Todishnye suspilstvo sultanatu bulo silno strukturovane kozhne z vasalnih plemen zajmalo v nomu strogo viznachene dlya nogo misce yake vidpovidalo statusu plemeni j zobov yazuvalo do vikonannya pevnih obov yazkiv na korist syuzerena sultana Status orang kanakiv buv dovoli visokim voni keruvali korablyami sultana Na toj chas kanaki mali svoye poselennya poblizu ostrova Bintan na pivden vid Singapuru ale dosit chasto na trivalij chas zmusheni buli pokidati domivki ce moglo trivati j bilshe roku Pereselennya na Malajskij pivostriv Data i prichini pereselennya kanakiv z Bintanu na Malajskij pivostriv zalishayutsya do kincya ne z yasovanimi Rizni dzherela navodyat superechlivi dati rozbizhnist mizh yakimi stanovit ponad 100 rokiv Odin iz nedatovanih dokumentiv sho zberigayetsya v arhivah Departamentu orang asli v Dzhohor Baru stverdzhuye sho persha grupa kanakiv u kilkosti blizko 100 osib bula dostavlena gollandcyami v okrug Kota Tingi v 1758 roci dlya roboti na plantaciyi chornogo percyu v seli Sungaj Papan malaj Sungai Papan Pislya togo yak plantaciyu bulo zakrito voni perebralisya v miscevist Lebak Minchin malaj Lebak Mincin bilya pidnizhzhya gori Panti malaj Gunung Panti i zasnuvali tut nove poselennya Tam voni stali zajmatisya viroshuvannyam plodovih derev i zbirannyam lisovih produktiv Sami zh kanaki stverdzhuyut sho yihni predki kilkistyu priblizno v 150 osib svogo chasu priplivli v nevelikih chovnah do uzberezhzhya Dzhohoru pidnyalisya u vnutrishni rajoni richkoyu Sedili malaj Sungai Sedili j zupinilisya v miscevosti Mavaj Lama malaj Mawai Lama de j zasnuvali svoye poselennya Pereselennya z ostroviv Riau yaki voni vvazhayut svoyeyu batkivshinoyu bulo na yih dumku viklikane despotichnim povodzhennyam gollandciv malaj Orang Belanda Vtikachi vibrali Mavaj Lama v okruzi Kota Tingi cherez jogo izolovane roztashuvannya tut voni mogli uniknuti kontaktiv zi storonnimi po vidnoshennyu do yakih vidchuvali panichnij strah Inshi informatori kanaki stverdzhuvali sho yihnih predkiv pereseliv u Kota Tingi sam sultan Dzhohoru Take tverdzhennya maye pidstavi adzhe na toj chas u Dzhohori stali zajmatisya tovarnim zbirannyam kauchuku yakij koristuvavsya velikim popitom na yevropejskih rinkah Dlya vikonannya cih robit sultanu potribni buli robochi ruki yaki vin legko mig otrimati vid svoyih piddanih Yak rabi na kauchukovih plantaciyah mabut pracyuvali j kanaki Dati pereselennya v Dzhogor zrozumilo zafiksovani ne buli Tak chi inakshe a kanaki vvazhayut Lebak Minchin svoyeyu novoyu batkivshinoyu same tut roztashovani yih tradicijni lisovi ugiddya Viselennya v Selangor Kanaki zhili v bilsh mensh spokijno v seli Mavaj Lama do chasiv Malajskoyi vijni 1948 1960 koli kitajski povstanci komunisti vistupili proti britanskoyi vladi v Malajyi Povstanci koristuvalisya dopomogoyu j pidtrimkoyu z boku korinnih narodiv zhiteliv vnutrishnih lisovih rajoniv krayini Z metoyu rozirvati taki shkidlivi dlya uryadu zv yazki anglijci organizuvali pereselennya korinnih gromad v tak zvani novi sela roztashovani v inshih pidkontrolnih vladi regionah krayini Cya dolya spitkala j kanakiv 1951 roku yih pereselili z Mavaj Lama do Centru doslidzhen aborigeniv angl Aborigine Research Centre roztashovanomu v seli Sungaj Gombak malaj Sungai Gombak v shtati Selangor za 13 km vid Kuala Lumpuru Na novomu misci kanaki stali piddoslidnimi krolikami v rukah stvorenogo 1950 roku specialnogo Departamentu v Spravah Aborigeniv angl Department of Aboriginal Affairs Z metoyu yaknajkrashe zberegti prirodne seredovishe poselennya kanakiv sho zajmalo lishe 1 2 ga zemli obnesli kolyuchim drotom a navkolo postavili ohoronu Spivrobitniki departamentu mali zmogu vivchati cyu grupu lyudej i robiti nad neyu eksperimenti Yak zaznachav Vilyams Gant angl Williams Hunt odin iz spivrobitnikiv Departamentu kanaki v Mavaj Lama majzhe nichogo ne viroshuvali yih tradicijnij sposib zhittya vklyuchav zbirannya lisovih produktiv sered yakih rotang dikoroslij yams tosho U Sungaj Gombak yim stali prisheplyuvati navichki zemlerobstva Kanakam duzhe vazhko bulo prizvichayitis do novih umov zhittya v tabirnih umovah bagato lyudej hvorilo j pomiralo Za svidchennyam togo zh Vilyamsa Ganta u 1953 roci lishilosya v zhivih tilki 40 kanakiv Povernennya v Kota Tingi Usvidomivshi povnij proval svoyeyi politiki pereselennya anglijci 1955 roku povernuli kanakiv nazad do Dzhohoru v toj samij okrug Kota Tingi ale she dekilka raziv yim dovodilos minyati misce svogo prozhivannya Spochatku yih poselili v seli Semangar malaj Semangar ale kanaki buli nezadovoleni cim poselennyam adzhe vono roztashovuvalos lishe za 230 metriv vid poselennya dzhakuniv inshogo aborigennogo narodu Pivostrivnoyi Malajziyi Voni zhili v Semangari do 1959 roku pislya chogo yih pereselili do Batu 9 malaj Batu 9 v Dzhalan Mavaj malaj Jalan Mawai Nareshti shob pom yakshiti situaciyu uryad specialno dlya kanakiv vidiliv iz derzhavnogo rezervu 28 ga zemel pid zhitlove budivnictvo i silskogospodarski ugiddya i 1964 roku 10 simej kanakiv blizko 40 dush poselilisya v Sungaj Selangi de narod zhive j dosi Podiyi chasiv Malajskoyi vijni poklali pochatok suchasnij istoriyi korinnih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi orang asli Z cogo chasu voni otrimali serjoznu uvagu z boku uryadu Spochatku yih spravami zajmavsya Departament u Spravah Aborigeniv Pislya otrimannya Malajziyeyu nezalezhnosti cya struktura bula peretvorena na Departament u spravah orang asli a pislya reorganizaciyi 2011 roku vona stala nazivatis Departamentom rozvitku orang asli Yak i u vipadku z inshimi gromadami korinnogo naselennya do kanakiv buv pristavlenij specialnij chinovnik angl Field Assistant yakij mav dovoditi do plemeni rishennya uryadu Predstavnikom z boku plemeni vistupav starosta KulturaGospodarstvo Ninishni kanaki zovsim ne shozhi na svoyih predkiv moreplavciv voni vzhe davno vtratili zv yazok iz morem Prote j silske gospodarstvo zalishayetsya dlya nih chuzhim nezvazhayuchi na vsi zusillya derzhavi prishepiti yim novi navichki gospodaryuvannya kanaki nikoli serjozno ne stavilis do svoyih zanyat zemlerobstvom Yim bilshe do dushi tradicijni zanyattya pov yazani z vikoristannyam prirodnih resursiv zbiralnictvo mislivstvo ta ribalstvo V miscevosti Lebak Minchin roztashovanij za 15 kilometriv vid yih sela Sungaj Selangi plem ya maye vlasni tradicijni lisovi ugiddya zemli predkiv yaki zvutsya saka malaj saka Cya teritoriya maye status zemel zapasu Ye normoyu sered orang asli mati saka roztashovani v nezaselenih miscyah na znachnij vidstani vid yih postijnih poselen Periodichno osoblivo pid chas sezonu dozrivannya fruktiv abo koli ne tak bagato roboti v seli kanaki na pevnij chas virushayut v Lebak Minchin dlya zbirannya dariv lisu Krim fruktiv u velikij kilkosti voni zbirayut tut rotang yakij prodayut poserednikam Dlya vlasnih potreb rotang praktichno ne vikoristovuyetsya hiba sho z jogo sercevini roblyat viniki Zbirannya rotangu v zhitti plemeni maye neabiyake znachennya adzhe vin ye osnovnim dzherelom yihnih dohodiv 1965 roku kanaki zibrali cilih 20 vantazhivok rotangu U zbiranni ciyeyi roslini berut uchast grupi simej yaki razom na dekilka dniv virushayut v dzhungli Pered tim yak iti do lisu provodyat veliku ceremoniyu promovlyayut zaklinannya namagayuchis otrimati takim chinom blagoslovennya i zahist vid duhiv dzhungliv shob zdijsniti uspishnu podorozh Veliki vidstani yaki dovoditsya dolati i zmenshennya lisovih zapasiv rotangu cherez jogo nadmirne virizannya ye prichinami cherez yaki ce zanyattya staye v ostanni roki mensh privablivim dlya kanakiv Poshirene takozh ribalstvo ribi ye vdostal u miscevih richkah Krim togo polyuyut u dzhunglyah dribnih dikih tvarin za dopomogoyu duhovih rushnic zi strilami Zagalna plosha zemel vidilenih pid poselennya kanakiv stanovit 27 92 ga a same selishe zajmaye lishe 0 6 ga Reshtu teritoriyi lyudi vikoristovuyut dlya posadki svoyih silskogospodarskih kultur hocha zemli tut ne ye rodyuchimi Viroshuyut maniok batat yams bilshist cih produktiv spozhivayetsya na misci Uryad neodnorazovo namagavsya zaluchiti kanakiv yak i inshi plemena orang asli do virobnictva plantacijnih kultur Spochatku bulo stvoreno nevelichku kauchukovu plantaciyu plosheyu 3 02 ga na yakij kozhna sim ya otrimala po chotiri ryadi derev Ale kanaki ne viyavlyali niyakogo interesu do viroshuvannya kauchuku Dereva zalishili rosti bez naglyadu i vreshti voni buli zanedbani j pogrizeni dikimi olenyami U takomu stani plantaciya perebuvala v 1964 roci Zgodom kanaki viddali yiyi v orendu miscevomu kitajcyu 1983 roku derzhavnoyu kompaniyeyu FELCRA angl Federal Land Consolidation and Rehabilitation Authority na dilyanci plosheyu 24 74 ga bula zakladena plantaciya olijnoyi palmi V proyekti vzyali uchast 12 simej kanakiv Yihni dohodi mogli b buti bilshimi yakbi voni sami pracyuvali na plantaciyi Prote plem ya tradicijno ne viyavlyaye pidpriyemnickoyi iniciativi Bazhannya otrimati groshi chas vid chasu sponukaye kanackih cholovikiv najmatisya na robotu na susidni privatni plantaciyi lisozagotivelni pidpriyemstva derzhavni zemelni proyekti Prote najmana pracya ne stala dlya nih postijnim zanyattyam Traplyayutsya situaciyi koli voni bez vsyakogo poperedzhennya kidayut robotu napriklad v sezon dozrivannya fruktiv u dzhunglyah Z inshogo boku pidpriyemci perevazhno kitajci za nacionalnistyu ne zavzhdi buvayut chesnimi u stosunkah z kanakami nesvoyechasno j ne u povnomu obsyazi viplachuyut yim zarobleni groshi Zhitlo U nedavnomu minulomu kanaki zhili v hatinkah yaki bilshe nagaduvali kurniki Ale derzhava za programoyu zhitlovogo zabezpechennya malaj Skim Perumahan Kesejahteraan Rakyat SPKR zbuduvala v Sungaj Selangi 23 novi hatini Ce standartna dlya orang asli konstrukciya derev yana hatina na palyah zmenshena versiya tipovoyi malajskoyi silskoyi hati specialno z ciyeyu metoyu sproyektovana sluzhbami JHEOA Take zhitlo maye dvi zhitlovi kimnati kuhnyu i vidkritu verandu z frontalnogo boku Selo takozh zabezpechene osnovnimi zruchnostyami ta infrastrukturoyu takimi yak chista voda j elektrika gospodarski primishennya Suspilstvo Vsi hto stikavsya z kanakami vidznachayut yih nadzvichajnu sorom yazlivist Voni unikayut kontaktiv z neznajomimi lyudmi Pobachivshi na vulici sela storonnogo kanacki zhinki mershij tikayut do hati a todi sposterigayut u vikno koli zh nareshti neznajomec zalishit yihnye poselennya Potribno bagato chasu shob vstanoviti kontakt z cimi lyudmi a na te shob voni stali doviryati chuzhincevi potribni roki Ta j vzagali kanaki voliyut zalishatisya v kompaniyi viklyuchno svoyih odnopleminnikiv Do cogo slid dodati she j vikovu tradiciyu pleminnoyi endogamiyi Kanaki unikayut shlyubiv zi storonnimi Voni vvazhayut sho taki soyuzi prinesut proklyattya na yihnye plem ya Z inshogo boku taka tradiciya dozvolila yim protyagom bagatoh rokiv zberigati svoyu identichnist ne zvazhayuchi na mizernu chiselnist narodu Gromadu ocholyuye starosta abo tok batin malaj tok batin Vin ye predstavnikom gromadi u stosunkah z derzhavoyu rozpodilyaye sered chleniv plemeni dopomogu yaku voni regulyarno otrimuyut vid uryadu vede peregovori zi storonnimi lyudmi yaki zvertayutsya u pevnih spravah do gromadi Slovo tok batina ye virishalnim pri vidachi licenzij na virubuvannya rotangu ta inshi roboti na dilyanci lisu zarezervovanij za plemenem Posada starosti ye vibornoyu ale v realnomu zhittya vona yak pravilo uspadkovuyetsya za cholovichoyu liniyeyu Vazhko skladayutsya stosunki kanakiv z inshim naselennyam Yih chi ne najbilshe z usih korinnih narodiv Pivostrivnoyi Malajziyi zachepili procesi primusovogo pereselennya obmezhennya svobodi i vilnogo vikoristannya prirodnih resursiv Ce malo negativni naslidki ne lishe dlya socialno ekonomichnogo zhittya gromadi a j dlya moralnogo stanu cih lyudej Nedovira do uryadu posiyana v poperedni roki zalishayetsya aktualnoyu j dosi Ce ye odniyeyu z prichin togo sho zusillya JHEOA z modernizaciyi plemeni buli ne nadto uspishnimi Bilsh tisni kontakti kanaki tradicijno mayut z kitajskimi torgovcyami poserednikami yakih tut zvut tauke malaj tauke yim doviryayut bilshe nizh derzhavnim chinovnikam She na pochatku XX stolittya tauke zabezpechuvali kanakam mozhlivist prodavati produkti yaki voni zbirali v dzhunglyah Kitajci j nadali prodovzhuvali nadavati taki poslugi krim togo davali lyudyam groshi v borg najmali na robotu na svoyih plantaciyah Tauke postijno oshukuvali j oshukuyut kanakiv koristuyuchis yihnim neuctvom vikoristovuvali j vikoristovuyut yih yak deshevu robochu silu pereproduyut yihni produkti za nabagato vishoyu cinoyu Nadmirna zalezhnist i dovira do kitajciv ye prichinoyu togo sho kanaki gotovi prodavati yim i svoyi licenziyi vidani Departamentom lisiv Dzhogoru na zbirannya i pererobku produktiv dzhungliv Modernizaciya Uryad Malajziyi cherez Departament rozvitku orang asli namagayetsya zminiti zhittya kanakiv podolati yih vidstavannya v socialno ekonomichnomu plani realizovuye z ciyeyu metoyu specialni programi z rozvitku gromadi JAKOA ta inshi ustanovi nadayut kanakam riznomanitnu dopomogu v galuzi navchannya medichnih poslug finansovu dopomogu silskogospodarski subsidiyi j subsidiyi u viglyadi domashnoyi hudobi bezkoshtovnogo zhitla i stvorennya mozhlivostej dlya vedennya biznesu Majzhe kozhna sim ya otrimala vid derzhavi yakes domashnye gospodarstvo Kanaki otrimuyut takozh dolyu vid prodazhu palmovoyi oliyi za proyektom FELCRA shomisyachnu bezkoshtovnu dopomogu u viglyadi prodovolstva odyagu ta inshih predmetiv pershoyi neobhidnosti Prote sami orang asli ne zavzhdi pozitivno stavlyatsya do cih peretvoren Zokrema kanaki hotili b abi yih ne chipali i voni prodovzhuvali svij tradicijnij sposib zhittya mali vilnij dostup do svoyih spokonvichnih zemel ta lisiv i mogli tam polyuvati ta zbirati lisovi produkti Tim ne menshe v ostanni roki zusillya uryadovih struktur stosovno integraciyi kanakiv u malajzijske suspilstvo stali prinositi rezultati Do sela proklali asfaltovanu dorogu v Sungaj Selangi ye mechet gromadska zala dityachij sadok Batki pochali vidpravlyati svoyih ditej do derzhavnoyi shkoli Chastina kanakiv prijnyala islam mishani shlyubi vzhe ne ye divinoyu Stav pidvishuvatis i riven zhittya narodu Deyaki z predstavnikiv plemeni pridbali motocikli v domivkah stali z yavlyatis elektrichni pobutovi priladi Na zhal riven zhittya kanakiv vse she lishayetsya duzhe nizkim a ta dopomoga yaku voni otrimuyut chasto ne daye bazhanogo efektu Ce pidtverdzhuyut rezultati doslidzhennya provedenogo 2012 roku sered dvoh gromad orang asli v shtati Dzhogor a same sered kanakiv i kualiv malaj Orang Kuala Harakterno sho kanaki za absolyutno vsima pokaznikami pomitno postupayutsya kualam Prichinoyu tomu na dumku specialistiv ye vidsutnist vidpovidnoyi zacikavlenosti u samih kanakiv Ci lyudi zvikli zadovolnyatisya malim i pochuvayutsya pri comu cilkom komfortno Derzhavna dopomoga sho nadayetsya yim protyagom bagatoh rokiv vikoristovuyetsya golovnim chinom dlya zadovolennya nagalnih potreb Taka dopomoga ne mozhe zminiti zhittya lyudej takim chinom shob voni vlasnoyu diyalnistyu zabezpechuvali sobi postijni dohodi j tim samim mali zmogu polipshuvali svoye materialne stanovishe Te same stosuyetsya j sistemi osviti Diti kanakiv vidviduyut derzhavnu serednyu shkolu pershogo rivnya malaj Sekolah Kebangsaan SK v Mavaj i serednyu shkolu drugogo rivnya malaj Sekolah Menengah Kebangsaan SMK v Felda Bukit Aping Barat malaj Felda Bukit Aping Barat Prote yihni batki malo cinuyut faktor osviti i tomu bagato ditej kidayut shkolu osoblivo v pershi roki navchannya PrimitkiMustaffa Omar amp Nor Hafizah Mohd Fizer Universiti Kebangsaan Malaysia UKM Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 28 07 2016 malajsk Mahani Musa PDF Universiti Sains Malaysia Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2017 Procitovano 29 07 2016 angl Utusan Online Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 29 07 2016 malajsk Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 29 07 2016 angl Nobuta Toshihiro Living On The Periphery Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns Subang Jaya Malaysia 2009 Procitovano 29 07 2016 angl Center for Orang Asli Concerns COAC Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 29 07 2016 angl Yusop Mohd Sharifudin Universiti Putra Malaysia Press Serdang Selangor 2013 ISBN 978 9 67 344343 7 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 29 07 2016 malajsk Yusop Mohd Sharifudin Utusan Malaysia p 21 Call Number 2015 06 008 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 29 07 2016 malajsk Joshua Project 2016 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 29 07 2016 angl