Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оранг-аслі (малай. Orang Asli, так само й англ. Orang Asli) — гетерогенне корінне населення й національна меншина півострівної частини Малайзії.
Термін «оранг-аслі» є колективною назвою для 18 офіційно визнаних окремих етнічних груп. Сам він має малайське походження й буквально означає «корінні люди», «споконвічні люди», «перші люди», «аборигени».
Оранг-аслі становлять лише 0,6 % всього населення Малайзії (2010), але загальна їх чисельність перевищує 160 тисяч осіб. Хоча про них, як правило, не згадують при огляді етнічної ситуації в країні, оранг-аслі становлять окрему категорію населення, подібно до малайців, , та корінних жителів Сабаху й Сараваку. Їх особливий статус закріплений на законодавчому рівні.
Гомогенність оранг-аслі є продуктом сприйняття їх сторонніми людьми, заснованим на культурних та ідеологічних критеріях. Насправді вони складаються з багатьох племен і народів, які ніколи не відчували себе одним цілим. Поселення оранг-аслі дисперсним чином розкидані серед основного, переважно малайського, населення країни, часто у гірських районах, або в джунглях тропічного лісу. Кожна група ідентифікує себе за конкретним географічним і екологічним простором, який вважає своєю традиційною землею. Відповідно кожна з них розглядає себе абсолютно самостійною й відмінною від інших спільнотою. Об'єднує оранг-аслі лише протиставлення трьом основним етнічним групам Півострівної Малайзії, а ще те, що всі вони перебувають на узбіччі соціального, економічного й культурного життя країни. В цьому сенсі оранг-аслі поступаються навіть корінному населенню Східної Малайзії (штати Сабах та Саравак).
Подібно до інших корінних народів світу, оранг-аслі борються за збереження своєї самобутньої культури та ідентичності, яка нерозривно скріплена фізичними, економічними, соціальними, культурними, територіальними та духовними зв'язками з їх найближчим природним середовищем.
Термін «оранг-аслі»
Термін «оранг-аслі» є відносно недавнім, він став офіційно використовуватись лише на початку 1960-х років.
Тривалий час корінне населення Півострівної Малайзії не сприймалося як окрема категорія населення, так само, як не мали такого сприйняття й самі оранг-аслі. Проте ближче до кінця існування британської колоніальної влади на Малайському півострові були спроби класифікувати певним чином ці розрізнені групи населення. Жителів південних районів часто називали джакунами (англ. Jakuns), а північних — сакаями (англ. Sakai). Згодом всі групи корінного населення стали називати сакаями або аборигенами, що є еквівалентом малайського сакаї. Термін «аборигени» (англ. Aborigines), як офіційний, з'явився в англійській версії Конституції Британської Малайї та законах країни.
Обидві ці назви негативно сприймаються оранг-аслі. Малайське «сакаї» й англійське «аборигени» несуть зневажливий відтінок, натякають на відсталість та примітивізм цих людей. Малайський термін «сакаї» є й зовсім ненависним для оранг-аслі, адже він вказує на них, як залежну, підкорену, рабську категорію населення.
На все це мало звертали уваги до початку громадянської війни в Британській Малаї в 1950-ї роках. Тоді повстанці-комуністи, прагнучи мати підтримку корінних племен, стали називати їх оранг-асал (Orang Asal), у значенні «споконвічні люди», від арабського асалі («споконвічний», «знатний», «аристократичний»). Комуністи дійсно мали підтримку з боку оранг-аслі, і уряд, намагаючись схилити на свій бік корінне населення, серед іншого, став вирішувати й питання термінології. Так народився новий, трохи модифікований у порівнянні з повстанським, термін «оранг-аслі» (Orang Asli), у тому самому значенні «споконвічні люди».
Згодом малайський термін «оранг-аслі» став офіційним. Без перекладу він став застосовуватись і англійською мовою. Прийнято, що він не має відмінюватись або змінювати свою форму у множині.
Попри своє зовнішнє походження, термін був прийнятий і самими корінними народами, що стало результатом його офіційного використання.
Поділ на групи та племена
Для зручності адміністрування Департамент аборигенів, уповноважений вирішувати питання оранг-аслі ще за часи британського правління, розробив класифікацію корінних племен на основі їх фізичних ознак, лінгвістичної спорідненості, культурної практики і географічного розселення. Було виділено 18 етнічних груп, поділених на 3 основні категорії, по 6 етнічних груп у кожній: негритоси (англ. Negritos), сеної (англ. Senoi) й аборигенні малайці (англ. Aboriginal Malays).
За основу була взята класична тричленна схема поділу корінного населення Малайського півострова за фізіологічними і культурно-господарськими ознаками, яка застосовувалась у часи британського колоніального правління: негритоси (низькорослі темношкірі кочові мисливці-збирачі з кучерявим волоссям), сеної (вищі за негритосів, зі світлішою шкірою й хвилястим волоссям люди, які займалися підсічно-вогневим землеробством і періодично змінювали своє місце проживання) та аборигенні малайці (смагляві, нормального зросту, з прямим волоссям, осілі землероби). Цей поділ не претендує на науковість, і легко можна виявити його хиби практично за будь-якою з ознак, проте він діє на офіційному рівні.
Така класифікація була лише адміністративним рішенням. Цього було недостатньо, щоб виробити спільну ідентичність серед різних груп оранг-аслі. У реальному житті кожне плем'я має власну мову й культуру, відчуває себе спільнотою, відмінною від інших. Лише з плином часу корінні народи стали ототожнювати себе зі спільною назвою «оранг-аслі», вони несвідомо прийняли цей офіційний етнічний маркер, щоб диференціювати себе від домінуючого населення країни, від «інших». Така самоідентифікація була обумовлена необхідністю відстоювати свою особисту й колективну ідентичність у боротьбі проти влади «чужих», зокрема, й держави. Ідентичність «оранг-аслі» для них означає їх «тубільність», належність до корінного населення країни.
У той же час ніколи оранг-аслі не асоціюють себе з категоріями «негритоси», «сеної» та «аборигенні малайці».
Негритоси
Негритоси (малай. Orang Negrito), або семанги (англ. Semang, малай. Orang Semang) включають племена кенсіу, кінтак, джегай, ланог, мендрік і батек. Вони живуть переважно в північних районах країни. Негритоси вважаються найдавнішим населенням Малайського півострова. Як випливає вже з їхньої назви (іспанською негріто означає «маленькі негри»), це люди низького зросту (1,5 метри, а то й менше), темношкірі (колір варіюється від кольору темної міді до чорного), з кучерявим волоссям, широкими носами, круглими очима і низькими вилицями. Фізично вони схожі на корінних жителів Андаманських островів, племена аета на Філіппінах, меланезійців Океанії та корінних тасманійців, які вже вимерли.
З прадавніх часів негритоси вели кочовий спосіб життя, використовуючи багаті природні ресурси країни. Їх традиційний спосіб життя лісових мисливців-збирачів уважається найпримітивнішим серед усіх груп корінного населення. Тепер значна частина негритосів живе в постійних поселеннях, але періодично вони вирушають до лісу на полювання або збирання врожаю лісових фруктів. Частину лісових продуктів, зокрема ротанґ і алойне дерево, вони збирають на продаж. Такий спосіб життя спричинює той факт, що семангів часто вважають кочівниками й економічно найвідсталішою групою оранг-аслі.
Досі негритоси дотримуються анімістичних вірувань, вважають, що всі природні об'єкти мають душі. Їхні шамани виступають посередниками між видимим світом людей і невидимим світом духів. Вони практикують магію, щоб передбачати майбутнє, лікувати хвороби. Спеціальні обряди супроводжують всі важливі в їхньому житті події.
Семанги розмовляють мовами аслійської гілки мон-кхмерських мов. Більшість із них належить до північно-аслійської групи, лише мова ланогів — до центрально-аслійської.
Негритоські племена оранг-аслі:
| Назва племені | Традиційне заняття (до 1950 р.) | Райони розселення | Гілка аслійських мов |
|---|---|---|---|
| Кенсиви (кенсіу, малай. Suku Kensiu) | Збиральництво-мисливство, торгівля | штат Кедах | Північна |
| Кінтаки (кінтак, малай. Suku Kintak) | Збиральництво-мисливство, торгівля | штат Перак | Північна |
| Ланоги (ланог, малай. Suku Lanoh) | Збиральництво-мисливство, торгівля, підсічно-вогневе землеробство | штат Перак | Центральна |
| Джегаї (джегай, малай. Suku Jahai) | Збиральництво-мисливство, торгівля | штати Перак, Келантан | Північна |
| Мендрики (мендрік, малай. Suku Mendriq) | Підсічно-вогневе землеробство, збиральництво-мисливство | штат Келантан | Північна |
| Батеки (батек, малай. Suku Bateq) | Збиральництво-мисливство, торгівля | штати Келантан, Паханг | Північна |
Сеної
Сеної (малай. Orang-orang Senoi) є найбільшим підрозділом оранг-аслі, становлячи близько 54 % їх чисельності. До цієї групи належить 6 племен: темьяр, семай, семок-бері, джагут, магмері і чевонг. Вони живуть переважно в центральній і північній частині півострова Малакка, їх села розкидані на території штатів Перак, Келантан і Паханг, головним чином на схилах гір Титівангса (малай. Banjaran Titiwangsa), які з півночі на південь проходять серединою півострова. Магмерійці розселені на узбережжі Малакської протоки.
Фізично сеної відрізняються від негритосів вищим зростом, набагато світлішим кольором шкіри, хвилястим волоссям, вони мають також схожі з монголоїдами фізичні ознаки. Говорять аслійськими мовами. Як вважають, вони є результатом змішування негритосів з мігрантами з Індокитаю.
Термін «сеної» походить від слів sen-oi і seng-oi, що означає «люди» відповідно семайською і темьярською мовами.
Традиційна економіка сеноїв базувалася на лісових ресурсах, вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом і підсічно-вогневим землеробством. Контактуючи з малайськими державами і Сіамом, сеної брали участь і в торгівлі, були головними постачальниками продукції джунглів в регіоні. Тепер більшість з них працює в аграрному секторі, має власні господарства з вирощування каучуку, олійної пальми або какао. Частина працює за наймом; серед сеноїв є працівники різної кваліфікації від некваліфікованих робочих до професіоналів.
У повсякденному житті сеної дотримуються норм традиційного права. Їх система вірувань заснована на вірі в існування вищої надприродної сили, відповідальної за створення світу і всього, що його населяє. Сенойські шамани здатні спілкуватися з надприродними істотами, за сприяння яких зцілюють своїх людей від хвороб, захищають їх від видимих і невидимих загроз. Ще з часів колоніальної доби серед лісових мешканців почали діяти місіонери світових релігій, і зараз серед сенойських племен є прибічники ісламу, християнства, бахаїзму.
Сенойські племена оранг-аслі:
| Назва племені | Традиційне заняття (до 1950 р.) | Райони розселення | Гілка аслійських мов |
|---|---|---|---|
| Темьяри (темьяр, малай. Suku Temiar) | Підсічно-вогневе землеробство, торгівля | штати Перак, Келантан | Центральна |
| Семаї (семай, малай. Suku Semai) | Підсічно-вогневе землеробство, торгівля | штати Перак, Паханг, Селангор | Центральна |
| Семок-берійці (семок-бері, малай. Suku Semoq Beri) | Підсічно-вогневе землеробство, збиральництво- мисливство | штати Теренгану, Паханг | Південна |
| Джагути (оранг-джагут, малай. Orang Jah Hut) | Підсічно-вогневе землеробство, торгівля | штат Паханг | Центральна |
| Магмерійці (магмері, малай. Mah Meri) | Підсічно-вогневе землеробство, рибальство, збиральництво-мисливство | штат Селангор | Південна |
| Чевонги (чевонг, малай. Suku Che Wong) | Збиральництво-мисливство, підсічно-вогневе землеробство | штат Паханг | Південна |
Аборигенні малайці
Прото-малайці (англ. Proto Malay, малай. Melayu Proto), або аборигенні малайці (малай. Melayu Asli), є другою за чисельністю групою оранг-аслі, їх доля становить близько 43 %. Вони складаються з шести окремих племен: джакун, темуан, семелай, куала, канак і селетар. У колоніальні часи всіх їх називали джакунами. Живуть переважно в південній половині півострова — в штатах Селангор, Негері-Сембілан, Паханг і Джохор. Більшість населених пунктів аборигенних малайців розташовані поблизу міст або утворюють в їх складі окремі квартали.
Їх звичаї, культура та мови дуже схожі з малайськими. Схожі вони з малайцями й зовні, мають смаглявий колір шкіри, пряме волосся і складку епікантуса. Сьогодні аборигенні малайці — це міцно осілі народи, переважно постійно зайняті в сільському господарстві. Ті, що живуть на берегах річок чи на морському узбережжі займаються рибальством. Багато з них також працює за наймом, є й такі, що займаються підприємницькою діяльністю або працюють професійними спеціалістами.
Група об'єднує дуже різні народи. Темуани, наприклад, мають давні традиції землеробства. Куали й селетари, які живуть біля моря, займаються переважно рибальством і збиранням морепродуктів. Семелаї відрізняються від решти народів за мовою.
Найпростіший, здавалося б, спосіб відрізнити аборигенних малайців від просто малайців, це вказати, що вони не є мусульманами. Проте куали прийняли іслам ще до незалежності Малайзії. Різниця полягає в походженні цих груп. В Індонезії та Малайзії поширена теорія про існування двох гілок австронезійських народів: прото-малайців і дейтеро-малайців. За цією теорією, прото-малайці заселили острови Зондського архіпелагу приблизно 2500 років тому. Міграцію дейтеро-малайців відносять до пізніших часів, більше 1500 років тому. Вони змішалися з прото-малайцями, які вже жили тут, а також з сіамцями, яванцями, суматранцями, індійцями, тайцями, арабськими й китайськими торговцями, внаслідок чого сформувалися сучасні малайці Малайського півострова. Хоча ця теорія й не знайшла наукового підґрунтя, вона є визначальною в ставленні малайців до племен, яких вони називають прото-малайцями.
Деякі з племен аборигенних малайців, зокрема канаків і куалів, важко зараховувати до корінного населення Малайського півострова, адже вони прибули сюди лише в останні декілька століть, пізніше за малайців. Більшість куалів і зараз живе на східному узбережжі Суматри в Індонезії, де вони відомі під назвою дуано.
Мови прото-малайців належать до малайської групи, фактично це архаїчні діалекти малайської. Виняток становить лише мова семелаїв, вона є однією з аслійських мов, так само, як і мови сеноїв та семангів.
Племена аборигенних малайців:
| Назва племені | Традиційне заняття (до 1950 р.) | Райони розселення | Мовна належність |
|---|---|---|---|
| Джакуни (джакун, малай. Suku Jakun) | Землеробство, торгівля | штати Паханг, Джохор | Малайська група |
| Темуани (темуан, малай. Suku Temuan) | Землеробство, торгівля | штати Паханг, Селангор, Негері-Сембілан, Мелака | Малайська група |
| Семелаї (семелай, малай. Suku Semelai) | Підсічно-вогневе землеробство, торгівля | штати Паханг, Негері-Сембілан | Південна гілка аслійських мов |
| Куали (оранг-куала, малай. Orang Kuala) | Рибальство, праця за наймом | штат Джохор | Малайська група |
| Канаки (оранг-канак, малай. Orang Kanaq) | Землеробство, торгівля | штат Джохор | Малайська група |
| Селетари (оранг-селетар, малай. Orang Seletar) | Рибальство, збиральництво-мисливство | штат Джохор | Малайська група |
Демографія
Малайці становлять трохи більше 50 % населення Малайзії, далі йдуть китайці (24 %), індійці (7 %) і тубільці Сабаху і Сараваку (11 %), доля ж оранг-аслі становить лише 0,7 %.
У той же час чисельність оранг-аслі неухильно зростає протягом багатьох років. У період з 1947 по 1997 рік середній показник зростання становив у середньому 4 % на рік. Багато в чому це пов'язано із загальним поліпшенням якості життя корінного населення.
Динаміка чисельності оранг-аслі:
| Рік | 1891 | 1901 | 1911 | 1921 | 1931 | 1947 | 1957 | 1970 | 1980 | 1991 | 2000 | 2010 |
| Чисельність | 9 624 | 17 259 | 30 065 | 32 448 | 31 852 | 34 737 | 41 360 | 53 379 | 65 992 | 98 494 | 132 786 | 160 993 |
Розподіл оранг-аслі за штатами (2010)
Більше половини оранг-аслі проживає в штатах Паханг і Перак, далі за чисельністю корінних жителів ідуть штати Келантан, Селангор, Джохор і Негері-Сембілан. У штатах Перліс і Пенанг оранг-аслі не є корінним населенням. Наявність їх там свідчить про рухливість оранг-аслі, в пошуках роботи вони прибувають у промислові райони країни.
Розподіл племен оранг-аслі за штатами (1996, перепис JHEOA):
| Кедах | Перак | Келантан | Теренгану | Паханг | Селангор | Негері-Сембілан | Мелака | Джохор | Всього | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Негритоси | ||||||||||
| Кенсиви | 180 | 30 | 14 | 224 | ||||||
| Кінтаки | 227 | 8 | 235 | |||||||
| Ланоги | 359 | 359 | ||||||||
| Джегаї | 740 | 309 | 1 049 | |||||||
| Мендрики | 131 | 14 | 145 | |||||||
| Батеки | 247 | 55 | 658 | 960 | ||||||
| Сеної | ||||||||||
| Темьяри | 8 779 | 5 994 | 116 | 227 | 6 | 15 122 | ||||
| Семаї | 16 299 | 91 | 9 040 | 619 | 26 049 | |||||
| Семок-берійці | 451 | 2 037 | 2 488 | |||||||
| Джагути | 3 150 | 38 | 5 | 3 193 | ||||||
| Магмерійці | 2 162 | 12 | 7 | 4 | 2 185 | |||||
| Чевонги | 4 | 381 | 12 | 6 | 403 | |||||
| Аборигенні малайці | ||||||||||
| Джакуни | 13 113 | 157 | 14 | 3 353 | 16 637 | |||||
| Темуани | 2 741 | 7 107 | 4 691 | 818 | 663 | 16 020 | ||||
| Семелаї | 2 491 | 135 | 1 460 | 6 | 11 | 4 103 | ||||
| Куали | 10 | 2 482 | 2 492 | |||||||
| Канаки | 64 | 64 | ||||||||
| Селетари | 5 | 796 | 801 | |||||||
| Разом | 180 | 26 438 | 6 794 | 506 | 33 741 | 10 472 | 6 188 | 831 | 7 379 | 92 529 |
Чисельність оранг-аслі за даними перепису 2006 року, становила 141 230 осіб. З них 36,9 % проживало у віддалених селах, 62,4 % — на околицях малайських сіл і 0,7 % — у містах та приміській зоні. Таким чином, більшість корінного населення є сільськими жителями. Частина їх здійснює систематичні поїздки між рідними селами і містами, де вони працюють. Оранг-аслі не виявляють особливого бажання постійно оселятися в містах через високу, як для них, вартість життя. До того ж вони відчувають свою недоречність в міських громадах через відмінності в показниках освіти та соціально-економічного статусу, а також через мовний і расовий бар'єри.
Розташування сіл оранг-аслі значною мірою обумовлює їх доступність і, відповідно, рівень державної допомоги, який вони отримують, а також участь корінних жителів в економічному житті країни та рівень їх доходів. Як результат, жителі сіл, розташованих в різних районах, різняться за рівнем життя.
Оранг-аслі є найбіднішою спільнотою в Малайзії. За даними Департаменту статистики Малайзії, у 2009 році 50 % корінних жителів Півострівної Малайзії за рівнем доходів перебували нижче рівня бідності, в порівнянні з 3,8 % в цілому по країні. 35,2 % класифікувалися як такі, що живуть в умовах надзвичайної бідності, в порівнянні з 1,4 % в національному масштабі.
Національний рівень дитячої смертності в Малайзії 2010 року становив 8,9 дітей на 1000 новонароджених, але у оранг-аслі цей паказник сягав максимуму: 51,7 дітей на 1000 новонароджених . Середня тривалість життя для оранг-аслі становила 53 років проти 73 років у середньому по країні.
Зміни в розподілі оранг-аслі за релігією (за даними JHEOA і Департаменту статистики Малайзії):
| 1974 | 1980 | 1991 | 1997 | |
| Анімісти | 89 % | 86 % | 71 % | 77 % |
| Мусульмани | 5 % | 5 % | 11 % | 16 % |
| Християни | 3 % | 4 % | 5 % | 6 % |
| Інші | 3 % | 4 % | 12 % | 2 % |
Найбільшою доля мусульман серед оранг-аслі, за даними 1997 року, була в штатах Джохор (46,3 %), Кедах (51,9 %) і Теренгану (100 %). У шатах Негері-Сембілан і Паханг вона становила лише 9,2 % і 8,5 % відповідно.
Мови
Оранг-аслі говорять різними мовами, які належать до австроазійської та австронезійської мовних сімей. Північні групи (сеної та семанги) розмовляють мовами, які об'єднуються в окрему аслійську групу австроазійської сім'ї. За мовною ознакою ці народи виявляють історичні зв'язки з корінним населенням М'янми, Таїланду та Індокитаю. Мови прото-малайців, за винятком семелаїв і темоків (англ. Temoq), є дуже близькими до стандартної малайської мови, вони належать до австронезійської сім'ї. Семелаї та темоки говорять австроазійськими мовами, останні не виділяються в Малайзії як окремий народ.
Згідно даних Джефрі Бенджаміна (англ. Geoffrey Benjamin, 2012), провідного спеціаліста з вивчення аслійських мов, та проєкту Ethnologue: Languages of the World (20th edition, 2017) класифікація мов 18 племен оранг-аслі Півострівної Малайзії виглядає так:
- Австроазійські мови
- Мон-кхмерські мови
- Австронезійські мови
Вивчення мов оранг-аслі розпочалось на початку 20-го століття, але до 1960-х років професійних досліджень було дуже мало. Кількість матеріалів стала значно збільшуватись на початку 1990-х років, коли інтенсивно стали проводиться польові дослідження. Проте й досі ці мови залишаються чимось таємничим.
Існує загроза зникнення окремих мов оранг-аслі.
Майже всі оранг-аслі тепер є двомовними; крім рідної, вони говорять також малайською, національною мовою Малайзії. Чимраз більше і більше їх вміє читати і писати, зрозуміло, малайською. До цього додається інформаційний і технічний вплив, також малайською. Малайська поступово витісняє рідні мови, зводячи їх сферу використання до домашнього побутового рівня. Найбільшою є загроза для південно-аслійських мов. Ці мови містять найбільше малайських запозичень, а їх носії швидше за інших переходять на малайську.
Впливають на стан мов оранг-аслі також безпосередні контакти між їх носіями. Роль lingua franca у цих контактах зазвичай виконують семайська або темьярська мови, тому їх позиції виглядають доволі міцними. Стабільним лишається також стан північних аслійських мов. Кочові групи населення, що розмовляють ними, мало контактують з малайцями, і, хоча ці популяції є невеликими, їх мовам не загрожує зникання. Сьогодні до категорії мов, що зникають, належить ланозька мова, серед інших в найбільшій небезпеці перебуває магмерійська мова.
Радіомовлення мовами оранг-аслі розпочалося в 1959 році. Зараз канал Asyik FM на Радіо Малайзії (Radio Malaysia) здійснює щоденне мовлення семайською, темьярською, темуанською та джакунською мовами з 8-ї години ранку до 11-ї години вечора. Канал також доступний через Інтернет . У минулому іноді транслювалися передачі й іншими аслійськими мовами, зокрема магмерійською, але вони припинилися. Диктори Asyik FM, говорячи рідними мовами, вживають значну кількість малайських слів, особливо у випусках новин. Часто їх мова перемішується фразами з різних мов оранг-аслі.
Мови оранг-аслі в Малайзії не мають офіційного статусу. Жодна з них не має письмової літератури. Проте деякі бахаїсти та християнські місіонери, а також автори бюлетенів JAKOA створюють друковані матеріали аслійськими мовами. Оранг-аслі цінують грамотність, але вони навряд чи зможуть підтримувати писемність рідною мовою, спираючись на малайську або англійську писемність. Приватні тексти, записані дикторами радіо, базуються на малайській та англійській писемності і носять аматорський характер. Автори стикаються при цьому з проблемами транскрипції та орфографії, відчувається вплив штампів, характерних для стандартної малайської мови. Новим явищем є поява повідомлень мовами оранг-аслі, які поширюються їх носіями, зокрема, при використанні мобільних телефонів. На жаль, через побоювання у втручання в особисте життя, більшість із них не вдається побачити стороннім. Ще однією подією в розвиткові мов корінного населення став вихід окремих записів поп-музики мовами оранг-аслі, які можна почути на Asyik FM.
У деяких штатах Малайзії робляться спроби введення мов оранг-аслі до навчального процесу початкової школи. Причина зацікавленості держави у розвитку мов корінного населення полягає в нерегулярній відвідуваності шкіл дітьми оранг-аслі, що залишається проблемою для малайзійської системи освіти. Але поки ще ці спроби не принесли успіху, адже самі мови не були достатньо досліджені, і для них не була розроблена якісна орфографія.
Історія
Малайська історія півострова Малакка почалася лише близько 600 років тому, коли сюди прибули малайські мігранти із Суматри, а торговими шляхами із заходу прийшла мусульманська релігія. До цього протягом чотирьохсот або й більше століть історія цієї країни була суто історією оранг-аслі. Весь цей період є масштабним і складним переплетінням численних подій, на жаль, поки дуже мало досліджених.
Першопоселенці
Найбільш ранні сліди сучасної людини на Малайському півострові датуються археологами періодом близько 75 000 років тому. Наступні, чисельніші свідчення проживання давніх людей на півночі півострова були залишені приблизно 40 000 років тому. Клімат і географія Південно-Східної Азії в ті часи сильно відрізнялися від сучасних. У льодовикові періоди рівень моря був значно нижчим, морське дно між островами Зондського архіпелагу було тоді суходолом, і Азійський материк поширювався на нинішні Суматру, Яву, Балі, Калімантан, , утворюючи так званий Сундаленд. Давні люди вільно пересувалися цими землями в пошуках нових природних ресурсів.
Близько 10 000 років тому розпочалось потепління, льодовики стали танути, а рівень моря підніматися. Приблизно 8 000 років тому утворився Малайський півострів. Тут залишилися жити деякі групи давнього населення. Припускають, що вони були предками нинішніх семангів. Недавні генетичні дослідження дійсно визначають їх як реліктову групу населення, що є потомками перших мігрантів, які прийшли з Африки ще 44-63 тис. років тому. Це однак не означає, що вони збереглися до наших днів у первісному вигляді. За тисячі років вони зазнали місцевої еволюції. Так жителі Малайського півострова доби голоцену були вищими за сучасних семангів і не належали до негритоської раси. Останні дослідження засвідчили також генетичні відмінності між семангами та іншими негритосами: корінними жителями Андаманських та Філіппінських островів. Інші групи оранг-аслі, можливо, також мають серед своїх предків першопоселенців Малайського півострова.
Приблизно 6000—6500 років тому кліматичні умови стабілізувалися. Цей період відзначений появою неоліту на Малайському півострові, який пов'язують з археологічною . На Малайський півострів прибувають нові групи населення, генетично пов'язані з населенням Таїланду, Камбоджі та В'єтнаму. Мігранти принесли нові технології, якісніші знаряддя праці, кераміку. На півострові виникає підсічно-вогневе землеробство. Традиційно цих мігрантів пов'язують з предками сеноїв, але генетичні дослідження дозволяють припустити, що приток нового населення був невеликим, а мігранти змішувалися з місцевими жителями.
За даними глотохронології, поява носіїв аслійських мов на Малайському півострові приблизно датується часами 3800—3700 років тому. Ці дати добре узгоджуються з поширенням на півострові керамічної традиції Пан-Као (англ. Ban Kao) з центрального Таїланду. Протягом 2800—2400 років тому відбувається диференціація північних, центральних і південних аслійських мов. Невідомо, якими мовами раніше говорило місцеве населення, але воно також перейшло на аслійські мови.
Рання історія
Окремі групи носіїв австронезійських мов почали прибувати на Малайський півострів, ймовірно з Калімантану і Суматри, в I тис. до Р. Х. На думку лінгвістів, вони говорили якоюсь ранньою (не малайською) малайсько-полінезійською мовою. Ці племена прото-малайців оселялися переважно невеликими, географічно розділеними між собою групами на морському узбережжі та вздовж річок, тоді як внутрішні лісові райони цілком залишилися за місцевим населенням. Кожна група прото-малайців розвивала свій локальний характер, адаптуючись до конкретних місцевих умов. Найбільше контактували з новими групами населення південні асліяни. Існує думка, що предки джакунів та темуанів, які тепер розмовляють мовами малайської групи, в минулому були носіями аслійських мов.
Також у I тис. до Р. Х. в Південно-Східній Азії відбувається становлення морських торгових шляхів, які пов'язали регіон з іншими країнами світу. Торговці з Індії, Китаю, цивілізації монів, що розташовувалась на території сучасної М'янми, а згодом ще й із кхмерської держави Ангкор прибували на півострів за місцевими продуктами. Приблизно з 500 р. до Р. Х., на західному узбережжі Малайського півострова та по обидва боки від перешийка Кра торговці засновували свої поселення, деякі з яких згодом виросли у великі торгові порти. Важливим центром міжнародної торгівлі стає зокрема Кедах.
Так, ще задовго до появи малайців, оранг-аслі стають частиною світової економіки. Вони були постачальниками різноманітних екзотичних та інших товарів із внутрішніх районів країни, серед яких олово, каучук, камфора, ротанґ, віск, ароматична деревина, роги носорогів, бивні слонів, панцири черепах, пір'я екзотичних птахів тощо. Свої продукти місцеві жителі вимінювали на сіль, рис, тканини, залізні знаряддя, намиста.
Поява малайців
Малайці вперше з'являються на Малайському півострові лише в XIV столітті. Вони прибули в район Малакки зі своєю вже встановленою політичною системою. На той час тут мешкали групи оранг-аслі, які також вже мали власну політичну організацію. Парамешвара (малай. Parameswara), перший правитель держави Малакка, налагодив зв'язки з місцевими оранг-лаутами і шляхом розсудливих шлюбів включив їх лідерів до політичної ієрархії своєї країни. Злиття малайської верхівки з правлячою елітою оранг-аслі відбувалося й у інших регіонах півострова, зокрема на території нинішніх штатів Малакка, Негері-Сембілан, Паханг, Джогор, Перак. Особливо міцними були позиції місцевих правителів у ранніх державах на території Негері-Сембілану й суміжних з ним районів. Родичання з оранг-аслі було тоді для малайців необхідною умовою для контролю над територіями. Деякі з тих людей, чиї нащадки сьогодні називають себе малайцями, ймовірно, за походженням були оранг-аслі.
Зі зміцненням малайських держав ситуація стала змінюватись. Поступово поширювались малайська мова і культура, відбувалася асиміляція оранг-аслі, паралельно продовжувався приплив нових груп малайців та інших австронезійських народів з території сучасною Індонезії. Громади оранг-аслі поступово ставали підлеглими малайських султанів, а їх вожді почали отримувати державні титули в обмін на зобов'язання виконувати певні послуги або обов'язки на користь султана.
На початку XV століття правитель Малакки, ймовірно під впливом мусульманських купців з Індії, прийняв іслам. Нова релігія утворила бар'єр між правовірними підданими султана та кафірами (невірними, язичниками), до яких тепер належала основна маса оранг-аслі. Малайці-мусульмани вважали оранг-аслі нижчими за статусом людьми. Корінні жителі країни були цікаві їм лише як постачальники природних ресурсів, провідники й носильники під час подорожей джунглями.
Потужним чинником, що вплинув на долю оранг-аслі, став розвиток работоргівлі в регіоні. Мусульмани, за законами ісламу, не могли бути рабами. Тому зусилля мисливців за невільниками були спрямовані саме на оранг-аслі. Стосовно корінних жителів серед малайців саме в цей час став застосовуватись зневажливий термін сакаї, тобто «раби». До них ставилися як до диких тварин. Султанат Ачех, розташований на півночі острова Суматра, на початку XVI століття споряджав спеціальні експедиції для захоплення рабів на Малайському півострові, а Малакка була найбільшим на той час центром работоргівлі в регіоні. Рейди за рабами в селища оранг-аслі були звичайним явищем й у XVIII та XIX століттях. Захоплювали в рабство переважно жінок та дітей, дорослих чоловіків, які чинили опір, вбивали на місці.
Раби-абді (малай. abdi) формували робочу силу як у містах, так і в домашніх господарствах вождів і султанів. Це могли бути слуги і наложниці багатого хазяїна, раби також виконували важку роботу в торгових портах. Коли згодом такі оранг-аслі звільнялися від рабства, вони вже ставали малайцями. Британська колоніальна адміністрація офіційно заборонила всі форми рабства на Малайському півострові в 1884 році, але на практиці воно продовжувало існувати ще й у 1930-ті роки.
Нова ситуація спонукала багатьох оранг-аслі відступити далі вглиб країни, щоб уникати контактів зі сторонніми. Разом із просуванням малайців вглиб країни оранг-аслі повільно відступали все далі й далі, зосереджуючись переважно в передгір'ях та горах. Вони фрагментувались на невеличкі родові групи, які займали певні екологічні ніші, наприклад, річкову долину, і мали обмежені контакти із сусідами. Тепер вони стали жити в умовах ізоляції. Малайські поселення, як правило, розташовувались на морському узбережжі або уздовж річок, малайці рідко переходили межу джунглів.
Різко скоротилася чисельність оранг-аслі. Це була меншість, яка відкидала асиміляцію й опинилася поза межами основного суспільства. Серед цих груп виявилися не тільки корінні племена Малайського півострова, а й деякі з прийшлих груп оранг-лаутів, які не прийняли ісламу, наприклад канаки або селетари.
Колоніальні часи
Коли Малайський півострів перейшов у володіння Великої Британії, англійський колоніальний уряд став кваліфікувати малайців як «тубільців» (англ. Natives), а оранг-аслі як «аборигенів» (англ. Aborigines), вважаючи їх підданими малайських правителів. На фактичну автономію громад оранг-аслі у внутрішніх районах країни британці не звертали уваги. Був створений образ аборигенів як беззахисних істот з обмеженим інтелектом, нездатних самостійно вирішувати свою долю. Так був закладений початок політики патерналізму по відношенню до оранг-аслі. Приблизно до 1920 року рейдерство з метою захоплення рабів було зупинене, але в інших питаннях оранг-аслі ігнорувалися британською владою. Певний інтерес до них виявляли лише християнські місіонери, а також антропологи, які бачили в корінному населенні півострова незоране поле своєї діяльності й цікавий об'єкт для досліджень.
В часи британського панування суттєво змінився етнічний характер населення півострова. Розвиток колоніальної економіки викликав значний приплив у країну китайського та індійського населення. Китайські торговці з'явилися й у поселеннях оранг-аслі. Через традиційну антипатію до малайців, корінні жителі були більше схильні до поліпшення відносин з китайцями, яких сприймали як надійних торгових партнерів.
В часи японської окупації Малайського півострова (1941—1945) більшість оранг-аслі сховалася в лісі. Тут у ті часи також мала свої бази й Антияпонська армія народів Малайї (англ. Malayan People's Anti-Japanese Army), що була основною силою антияпонського опору в країні. Ці збройні формування складалися переважно з етнічних китайців, а їх дії координувала Малайська комуністична партія (англ. Malayan Communist Party), яка також складалася головним чином з китайців.
Після закінчення Другої світової війни й капітуляції Японії британці повернулися на Малайський півострів. Комуністична партія безуспішно намагалися отримати вплив на повоєнний уряд, і 1948 року комуністи повернулися в джунглі, щоб розпочати збройне повстання. Колоніальна влада оголосила «Надзвичайну ситуацію» (англ. Emergency) в Малайї, яка тривала з 1948 по 1960 рік. До 1953 року більшість оранг-аслі перебувала під впливом комуністів. Корінні жителі не тільки постачали партизанам харчові продукти, а й виконували для них роль розвідників і провідників. Далося взнаки позитивне ставлення оранг-аслі до китайців, в порівнянні з малайцями.
Уряд Великої Британії зрозумів важливість корінного населення в даній ситуації й почав реалізовувати заходи, спрямовані на вивід оранг-аслі з-під впливу комуністів і заохочення їх до підтримки урядових сил. В стратегічному плані мета полягала в тому, щоб відрізати повстанців від опорних баз і покласти край заколоту. Першим кроком стала реалізація програми переселення оранг-аслі із зон впливу комуністів до так званих «нових сіл», підконтрольних уряду. Така політика виявилася трагічною для корінного населення. Оранг-аслі юрбами переселяли в поспіхом побудовані табори переселення. Сотні людей, відірвані від традиційних земель, померли в цих перенаселених таборах, переважно через психічні депресії та інфекційні захворювання.
Зрозумівши безглуздість і ущербність своїх дій, британська адміністрація змінила тактику. По-перше, в 1950 році був створений Департамент аборигенів (англ. Department of Aborigines), який мав перебрати на себе впровадження державної політики стосовно оранг-аслі. По-друге, британці відмовилися від «нових сіл» і стали створювати так звані «форти в джунглях», розташовані в межах традиційних земель корінних громад. Ці опорні пункти були забезпечені розрахованими на оранг-аслі елементарними медичними установами, школами, пунктами постачання основних споживчих товарів. Згодом форти припинили свою діяльність, а для оранг-аслі стали створювати так звані «зразкові поселення» (англ. Patterned Settlements). До цих поселень, доступних для посадовців Департаменту аборигенів і сил безпеки і все ж близьких до традиційних родових земель корінного населення, переселили ряд громад оранг-аслі. Їх жителів обіцяли забезпечити дерев'яними будинками на палях, а також сучасними зручностями, такими як школи, лікарні й магазини. Вони також мали займатися вирощуванням товарних культур (каучук, пальмова олія) й практикувати тваринництво з тим, щоб мати можливість брати участь в грошовій економіці. Така стратегія виявилася успішною, підтримка повстанців з боку оранг-аслі ослабла.
Врешті була здійснена й спроба законодавчого захисту корінного населення: 1954 року було прийнято Постанову про Аборигенні народи (англ. Aboriginal Peoples Ordinance), яка, з деякими змінами, діє й у наші дні.
Таким чином, обставини Надзвичайного стану вивели оранг-аслі з умов ізоляції, і з цього часу вони стали невід'ємною складовою політичної системи Малайзії.
Незалежна Малайзія
Незалежніть Малайзії було проголошено 1957 року. На цей час комуністичний заколот переважно був уже придушений, а в 1960 році нова незалежна держава Малайська Федерація оголосила про закінчення Надзвичайного стану.
Незадовго до проголошення незалежності серед оранг-аслі налічувалось близько 20 000 осіб мусульман; після здобуття незалежності більшість із них була визнана малайцями. Решта продовжувала жити у внутрішніх лісових районах і дотримуватись свого традиційного способу життя. Вони залишалися за межами розвитку країни до кінця 1970-х років, утворивши специфічний маргінальний прошарок населення.
Уряд Малайзії зберіг Департамент з аборигенів, але змінив назву на малайську Департамент Оранг-аслі (малай. Jabaton Orang Asli, скорочено JOA), згодом перейменувавши його на Департамент у справах оранг-аслі (малай. Department of Orang Asli Affairs, Jabatan Hal Ehwal Orang Asli, скорочено JHEOA), з 2011 року — Департамент розвитку оранг-аслі (малай. Jabalan Kemajuan Orang Asli, скорочено JAKOA). За ним зберігалися функції управління громадами оранг-аслі, надання їм медичної допомоги, освіти та здійснення економічного розвитку. Залишився в силі й Закон про Аборигенні народи 1954 року, який наділяв JHEOA широкими повноваженнями контролю над оранг-аслі. Втручання держави в життя корінного населення в роки незалежності помітно активізувалося. Спочатку стратегічною метою проголошувалась інтеграція оранг-аслі з малайською частиною суспільства зі збереженням і захистом їх традиційних інституцій, звичаїв та способу життя. Проте на практиці діяльність JHEOA була спрямована на асиміляцію оранг-аслі до складу малайської етнічної групи.
Наприкінці 1960-х років Малайська комуністична партія відновила збройну боротьбу, і розпочалась так звана Друга Надзвичайна ситуація (англ. Second Malayan Emergency, 1968-89). Знову головні бази заколотників розташовувались у внутрішніх лісових районах. Уряд швидко звернув увагу на оранг-аслі як ймовірних союзників повстанців. Було прийняте доцільне у військовому плані рішення про фізичне видалення оранг-аслі з їх традиційного середовища. 1977 року був представлений новий проєкт переселення корінних жителів, тепер це називалося «схемами перегрупування» (англ. Regroupment Schemes, малай. Rancangan Pengumpulan Semula, RPS). Зважаючи на помилки минулого, процес «перегрупування» передбачав водночас і реалізацію програм розвитку, а самі «схеми перегрупування» створювались в межах традиційних земель відповідних громад оранг-аслі або близько до них. Крім надання медичних і освітніх послуг, учасникам схем надавалися в постійне користування земельні ділянки для житлового будівництва і присадибного господарства. Також вони в тій чи іншій формі залучалися до видів діяльності, що приносять дохід, головним чином вирощування товарних сільськогосподарських культур, таких як каучук та олійна пальма.
1980-ті роки були переломними в історії оранг-аслі. Протягом цього десятиліття темпи економічного розвитку Малайзії були найвищими. Широкого розвитку набула заготівля лісу й заміна лісів на плантації, масовими стали зазіхання на традиційні ресурси оранг-аслі. Це серйозно порушило життя більшості корінних громад, вони більше не мали змоги жити за рахунок традиційних методів господарювання.
В цей же період значний вплив на політику уряду отримав ісламський рух, і політика інтеграції оранг-аслі прийняла форму ісламізації. Уряд Малайзії започаткував інституцію ісламського місіонерства (малай. Dakwah), що мала діяти в громадах корінного населення. Були призначені спеціальні посадовці з розвитку громад (малай. Pemaju Masyarakat), у селах оранг-аслі були збудовані громадські приміщення (малай. Balai Raya), що мали мусульманські молитовні зали (малай. Surau). Застосовувалась політика так званої «позитивної дискримінації», коли прийняття ісламу стимулювалося певними преференціями. JHEOA намагався забезпечити новонавернених житлом, водопостачанням та електрикою, транспортними засобами. Їм оплачувалось шкільне навчання, надавалися стипендії для університетського навчання, створювалися кращі можливості в галузі охорони здоров'я, в плані отримання доходів, просування на державній службі.
Політика «позитивної дискримінації» викликала негативну реакцію в громадах оранг-аслі. Багато з них відмовлялося приймати іслам, навіть попри переваги, які надавало їм таке становище. Інші, у відповідь на ситуацію, що склалася, номінально прийняли іслам, але не зробили жодних зусиль, щоб змінити свої релігійні переконання або поведінку.
Скінчилася ізоляція громад оранг-аслі, і вони стали частиною малайзійського суспільства. Сьогодні метою більшості оранг-аслі є стати успішними малайзійськими громадянами, зберігаючи в той же час свою національну самобутність і культуру. Тепер вони дізнаються про події в світі з телебачення, радіо, газет, інтернету. Села оранг-аслі стали відкритішими і доступнішими. Їх жителі отримують від держави послуги в галузі охорони здоров'я й материнства, догляду за дитиною, стоматологічну допомогу, послуги поліції й органів з безпеки, закладів зв'язку та освіти. Деяким з оранг-аслі вдалося здобути вищу освіту, що дозволило їм отримати престижну роботу й кваліфіковані робочі місця. Вони намагаються бути конкурентоспроможними в сучасному суспільстві.
Реакція з боку корінного населення на захоплення їх традиційних земель та ресурсів варіювалися від пригніченого мовчазного сприйняття ситуації і простого політичного лобіювання своїх інтересів до голосних протестів і домагань правового захисту. Знаковим стало створення 1976 року Асоціації Оранг-аслі Півострівної Малайзії (малай. Persatuan Orang Asli Semenanjung Malaysia, скорочено POASM). POASM зміг стати координаційним центром, який інтегрував скарги і потреби громад оранг-аслі. Популярність організації зростала, і в 2011 році вона нараховувала близько 10000 членів.Завдяки діяльності Асоціації оранг-аслі відчули себе згуртованішими, стали помітнішими в суспільстві й заявили про себе як культурно-політичний суб'єкт. 1998 року POASM став колективним членом Мережі корінних народів Малайзії (малай. Jaringan Orang Asal SeMalaysia, скорочено JOAS), неформального об'єднання організацій і рухів корінних народів Сабаху, Сараваку і Півострівної Малайзії. Згодом, на жаль, діяльність POASM поступово згасла. Нішу, що утворилася, зайняла Мережа сіл оранг-аслі Півострівної Малайзії (малай. Jaringan Kampung Orang Asli Semenanjung Malaysia), неофіційне об'єднання оранг-аслі, що виступає на захист прав корінних народів країни, намагається представляти інтереси оранг-аслі перед урядом і широкою громадськістю.
Лідери оранг-аслі намагаються поширити інформацію про свої громади та проблеми, з якими вони стикаються, серед широкої громадськості як у Малайзії, та і за її межами. Потужну допомогу в цьому надає їм створений у 1989 році Центр турботи про оранг-аслі (англ. Center for Orang Asli Concerns, скорочено COAC). На оранг-аслі стали більше звертати уваги після проведення конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку (англ. United Nations Conference on Environment and Development, UNCED) 1992 року, яка глобально змінила погляд у світі на повагу до традиційних знань і прав корінних народів. Певний позитивний вплив мало також оголошення Організацією Об'єднаних Націй 1994—2003 років Міжнародним десятиліттям корінних народів світу.
Культура
Спосіб життя і господарювання окремих груп оранг-аслі помітно різниться між собою. Розрізняють три основні традиції, що існували в минулому: кочових мисливців-збирачів (семанги), осіле населення, що займається підсічно-вогневим землеробством (сеної), та осілі землероби, які додатково збирають лісові продукти на продаж (аборигенні малайці). Кожній із цих традицій відповідає й певна соціальна структура суспільства.
Близько 40 % оранг-аслі, серед них темьяри, чевонги, джагути, семелаї і семок-берійці, продовжують жити серед лісу або поблизу лісових масивів. Тут вони займаються підсічно-вогневим землеробством (вирощують рис на пагорбах), а також мисливством і збиральництвом. Крім того, ці громади продають зібрані дари лісів (петай, дуріан, ротанг, дикий каучук), щоб отримати за них гроші. Прибережні громади (куали, селетари і магмерійці) займаються переважно рибальством і збиранням морепродуктів. Інші, зокрема темуани, джакуни і семаї, постійно займаються землеробством, а тепер ще й мають власні ферми з вирощування каучуку, олійної пальми, какао. Дуже невелика кількість оранг-аслі, особливо серед негритоських груп (наприклад, джегаї та ланоги) досі ведуть напівкочовий спосіб життя і вважають за краще користуватися сезонними щедротами лісу. Чимало оранг-аслі живе в містах, де вони працюють найманими робітниками.
Кочові групи, такі як джегаї й батеки, живуть сім'ями, які час від часу збираються разом у тимчасових таборах, а тоді знову відокремлюються одна від одної, щоб згодом зібратися знову, але вже в новому таборі й у іншому складі. Деякі землеробські групи, наприклад, темьяри, організовані в розширені сім'ї й дрібні групи, пов'язані спільним походженням. Вони простежують своє походження від загального предка як за чоловічою, так і за жіночою лініями. У семангів і сеноїв етнічні групи є політично й соціально егалітарними, кожна людина в громаді є цілком автономною. Якщо вони й мають своїх лідерів, то ті здійснюють лише тимчасову ситуативну владу, яка базується суто на особистому авторитеті певної людини. Такий лідер не має ніяких реальних повноважень. У той же час деякі південні групи, зокрема семелаї, джакуни, темуани, мали в минулому власних спадкових керівників-батинів.
Всі оранг-аслі розглядають свої традиційні території вільними для збиральництва всіма членами громади. У деяких груп окремі сім'ї мають виняткові права на оброблювані ними ділянки для ведення сільського господарства, які вони власними силами розчистили від лісу. Проте коли таке поле покидається й знову заростає лісом, воно повертається у спільну власність всієї громади.
Одна чудова особливість громад оранг-аслі полягає в тому, що вони забороняють будь-яке міжособистісне насильство, як всередині своїх груп, так і у стосунках зі сторонніми. Їх стратегія виживання традиційно полягала в униканні контактів з панівними в країні групами населення, і вони навчають своїх дітей утримуватися від усіх форм насильства.
Правила, що регулюють шлюбні стосунки, розрізняються у різних племен оранг-аслі. У семангів громадські структури адаптовані до їх кочового способу життя мисливців-збирачів. У них заборонено вкладати шлюби і мати інтимні стосунки з кровними або спорідненими через шлюб родичами. Ці правила екзогамії вимагають шукати собі подружжя серед далеких груп, створюючи таким чином широку мережу соціальних зв'язків. Традиція сеноїв пов'язана з практикою підсічно-вогневого землеробства. Їх локальні групи є стабільнішими, ніж у семангів, заборона шлюбів між родичами у них є не такою жорсткою, в результаті родинні зв'язки зосереджені в межах певної річкової долини. Малайська традиція пов'язана з осілим способом життя, тому малайці й аборигенні малайці воліють вкладати шлюби в межах села або певної місцевості, дозволяються шлюби між двоюрідними братами і сестрами. Така практика локальної ендогамії підсилює прихильність людей до власної економічної системи, утримує їх від прийняття інших традицій. Такі відмінності у поглядах на правила вкладання шлюбу дозволяли протягом кількох тисяч років співіснувати поруч і при цьому не змішуватись групам з дуже різним господарським комплексом.
Традиційні релігії оранг-аслі становлять складні системи вірувань і світосприйняття, які надають цим людям поняття про сенс існування світу, сенс людського життя, моральний кодекс поведінки. Вони дозволяють корінним жителям перебувати в постійній гармонії з навколишнім природним середовищем. Більшість оранг-аслі вважають, що Всесвіт складається з трьох світів: небесного верхнього світу, земного середнього світу і підземного нижнього світу. Всі три світи населені різними надприродними істотами (духами, привидами, божествами), які можуть бути як корисними, так і шкідливими для людини. Деякі з цих надлюдських істот індивідуалізовані, мають свої імена й пов'язані з конкретними природними явищами, наприклад, грозою, повінню або визріванням фруктів. Більшість оранг-аслі вірить у бога грому, який карає людей, посилаючи на них страшну грозу. Свої нещастя і хвороби оранг-аслі вважають покаранням з боку надприродних істот за порушення певних табу, які загрожують встановленому природному або громадському порядку, або ж за неповагу до цих істот.
Традиційні ритуали оранг-аслі покликані підтримувати гармонійні стосунки між людьми і надприродними істотами. Духам приносять жертви, хвалять і дякують їм, просять дозволу вбити тварин на полюванні, зрубати дерево, посадити культурні рослини, просять рясних врожаїв дикорослих плодів. Складніші ритуали проводять шамани, багато з яких мають своїх духовних провідників у світі духів. Більшість цих людей впевнені, що заклинання можуть вилікувати хвороби або забезпечити успіх в будь-якій сфері діяльності, як правило, за сприяння надприродних істот. Під час своїх сеансів шаман впадає у транс, і його душа вирушає подорожувати світами, шукає загублені душі хворих людей, зустрічається з надприродними істотами і просить їх про допомогу.
Спосіб життя окремих груп оранг-аслі сформувався протягом багатьох століть, він є результатом вирішення практичних проблем та можливостей, з якими ці люди стикалися в конкретних природних і соціальних умовах. Громади оранг-аслі демонструють, як соціальне життя може бути узгоджене без ієрархічної політичної системи, з дотриманням гендерної рівності, поєднанням тісної співпраці й взаємної допомоги з особистою автономією людини.
Деякі з їх навичок, які оранг-аслі сприймають як само собою зрозуміле, здаються чудовими для західної людини. Енді Хіксон (англ. Andy Hickson) і його мати Сью Дженнінгс (англ. Sue Jennings) після того, як прожили більше року в громаді темьярів, не лише належним чином оцінили соціальні надбання цього народу, а й почали застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Енді Хіксон, який працює консультантом в системі освіти, став застосовувати методи взаємодії темьярів у боротьбі з явищем залякування учнів. Терапевт Сью Дженнінгс застосовує аспекти ритуальних традицій темьярів у своїх сеансах групової терапії.
Статус у суспільстві
Оранг-аслі в Півострівній Малайзії користуються певними правами в силу того, що вони є корінними жителями країни. Це визнається у Федеральній конституції, передбачено Законом про Аборигенні народи (англ. Aboriginal Peoples Act) 1954 року (переглянутий 1974 року) і конкретизовано в Політичній Заяві 1961 року (повна її назва: «Заява про політику з управління справами оранг-аслі Півострівної Малайзії», англ. Statement of Policy Regarding the Administration of the Orang Asli of Peninsula Malaysia). Всі інші законодавчі акти та підзаконні документи базуються на положеннях Закону про Аборигенні народи.
Закон про Аборигенні народи є єдиним законом, який стосується конкретно оранг-аслі. Він визначає й детально розписує терміни і поняття для визнання статусу громад оранг-аслі. Юридично оранг-аслі визначаються як члени аборигенної етнічної групи, що є такими за походженням або були прийняті до громади шляхом адопції, або ж це діти від мішаних шлюбів з аборигенами, за умови, що вони розмовляють мовою аборигенів і дотримуються способу життя, звичаїв і вірувань аборигенів. Збереження традиційного способу життя передбачає резервування земельних ділянок для оранг-аслі, однак вони можуть мати такий статус лише з волі державної влади. Держава в будь-який час може скасувати резервний статус цих земель, і оранг-аслі муситимуть переселитися в інше місце, та ще й в разі такого переміщення держава не зобов'язана виплачувати будь-якої компенсації або виділяти альтернативну ділянку для постраждалих при цьому оранг-аслі.
Очевидною є відмова визнавати оранг-аслі автономними громадами, якими вони були в минулому. Оранг-аслі мають неперевершений «привілей» мати спеціальний департамент для управління ними. Ще за британської адміністрації Закон про Аборигенні народи 1954 року наділив функціями управління з усіх питань, що стосуються оранг-аслі, спеціально створений для цього Департамент аборигенів. За часи незалежності він декілька разів міняв свою назву, але й досі, тепер як JAKOA, продовжує опікуватись корінним населенням Півострівної Малайзії.
Департамент має широкі повноваження, серед яких контроль в'їзду сторонніх осіб в райони проживання оранг-аслі, призначення і звільнення сільських голів (батинів), заборона саджати будь-які специфічні рослини на землях оранг-аслі, видача дозволів на вирубку лісу, збирання лісової продукції, полювання в традиційних районах оранг-аслі, і навіть визначення умов, на яких оранг-аслі можуть найматись на роботу. Призначаючи сільських старост, JAKOA звертає увагу насамперед на знання кандидатом малайської мови та його здатність виконувати вказівки. Останнє слово в усіх питаннях, що стосуються оранг-аслі, належить повноважному державному чиновнику — Генеральному директорові JAKOA. Департамент де-факто є «землевласником» територій оранг-аслі, він також формує загальні рішення громад, і по суті ефективно тримає оранг-аслі в статусі своїх «дітей», діючи як їх державний опікун.
В ряді питань, коли потрібні ефективніші дії, держава діє напряму через галузеві міністерства. Це стосується, зокрема, реалізації програм в галузі освіти, охорони здоров'я й розвитку сільського господарства.
Оранг-аслі не користуються еквівалентними з іншими громадами конституційними правами, а замість цього в усьому залежать від уряду. Вони розглядаються як етнічна група, яка не здатна керувати власними справами та потребує державного втручання для забезпечення їхнього захисту, благополуччя та розвитку. Корінні громади не владні самі визначати власну ідентичність, належність певних осіб до складу громади, ідентифікувати саму громаду (аборигенну групу). Така сильна влада держави не поширюється ні на малайців, ні на тубільців Сабаху й Сараваку.
Передбачені повноваження JAKOA діяти від імені оранг-аслі часто є яблуком розбрату між Департаментом та самими оранг-аслі, і вони незмінно викликають багато прикростей для останніх. Діяльність Департаменту сприймається оранг-аслі з почуттям глибокої недовіри. Співробітниками JAKOA є переважно особи, що не належать до громад оранг-аслі, переважно етнічні малайці. Вони добре не знають звичаїв, культури й проблем оранг-аслі, але вирішують їхню долю. У тих випадках, коли виникає конфлікт між інтересами держави та інтересами оранг-аслі, а це стосується переважно права власності на традиційні землі, JAKOA незмінно займає позицію свого засновника, і ситуація вирішується на користь держави.
Громади оранг-аслі прагнуть самостійно вирішувати свою долю й розпоряджатися своїми землями й традиційними ресурсами, або хоча б брати участь у прийнятті рішень стосовно їх використання. Вони вимагають права самим керувати діяльністю JAKOA. Оранг-аслі прагнуть також мати можливість вільно розвивати свої власні культури, мови і звичаї, підтримувати власні соціальні інституції, передавати народні традиції майбутнім поколінням. У широкому сенсі, вони хочуть повернути своє право на самовизначення, мати можливість розвиватися і прогресувати як особистості й як народ, на основі соціального порядку, який вони самі визначатимуть.
Суттєвою проблемою для оранг-аслі, крім офіційного статусу, є специфічне ставлення до них, що склалося в переважній масі суспільства. Відлунням британської колоніальної епохи є погляд на корінних жителів як неповноцінне населення, людей другого сорту, що не є суб'єктами у суспільстві. Таке ставлення домінує на побутовому рівні й на рівні підсвідомості впливає на долю оранг-аслі.
Попри те, що оранг-аслі цілком відповідають міжнародним визначенням для «корінних народів», їх «тубільність» на національному рівні має особливий зміст. «Корінним народом» у Малайзії ще з колоніальних часів вважаються малайці. Оранг-аслі ж, за місцевими поняттями, — це громади «примітивних» людей, які ніколи не утворювали «ефективної державності» й були залежними від малайської держави. Слід також враховувати саме сприйняття терміну «малаєць» у малайському світі. Тут має значення не походження людини, а її вищий статус у суспільстві в порівнянні з «повністю корінним» населенням, ознаками якого є сповідання ісламу, володіння малайською мовою, дотримання норм малайського суспільства. Побутує також специфічна фраза «стати малайцем» (малай. Masuk Melayu), коли «немалаець» досяг зазначених вимог.
Історичні забобони стосовно оранг-аслі як нижчої й підпорядкованої групи людей зберігаються і в наші дні. Уряд Малайзії ставиться до оранг-аслі як до «бідних двоюрідних братів» малайців, яким потрібно дотримуватися малайського шляху розвитку, щоб бути успішними. Всі дії держави спрямовані на знищення автономії оранг-аслі і включення їх до складу домінуючого «мейнстріму» (англ. Mainstream, основного русла), тобто малайської громади. На практиці це означає керовану асиміляцію оранг-аслі.
Проблема полягає ще й у тому, що малайзійська держава взагалі не визнає оранг-аслі «народом» в тому значенні, як цей термін визначений у документах Організації Об'єднаних Націй. Таке визнання означало б, що оранг-аслі мають право на самовизначення й можуть здійснювати автономію на своїх традиційних територіях. Отже тоді ставитиметься під сумнів право держави здійснювати контроль над землями й ресурсами оранг-аслі. Ця проблема виявляється як в політичній, так і в економічній площині. Визнання оранг-аслі окремим народом (або народами), та ще й корінним народом, ставило б під сумнів легітимність влади етнічних малайців у їх домаганнях на політичне панування в країні в силу своєї тубільності, а саме цей аргумент використовується малайською елітою в обґрунтуванні власних особливих прав і привілеїв на противагу «іммігрантським» китайській та індійській громадам країни. В економічному плані факт визнання прав оранг-аслі на їх традиційні землі та ресурси може стати на заваді реалізації амбітних програм розвитку країни. Тому уряд Малайзії робить все для недопущення будь-якої подоби місцевої автономії оранг-аслі й збереження існуючої ситуації.
Як не дивно, така політика сформувала серед оранг-аслі відчуття власної відмінності, окремішності від решти суспільства. Все частіше оранг-аслі прагнуть відстоювати свою особисту й колективну ідентичність з метою боротьби проти влади «сторонніх», зокрема й держави. На цьому ґрунті у них сформувалося відчуття «тубільності», власного самоствердження на противагу більшості населення країни. «Тубільність» оранг-аслі є їх спробою відстоювати широку політичну автономію. Останнім часом деякі групи оранг-аслі, за підтримки адвокатів-добровольців, домоглися певних успіхів у відстоюванні в судах своїх звичаєвих прав на традиційні землі та ресурси. Вони зажадали компенсації, відповідно до принципів загального права і міжнародних прав корінних народів. Такі рішення даються дуже нелегко, адже відповідачем виступає держава з її важелями законодавчої й виконавчої влади.
На початку 1970-х років уряд Малайзії почав впроваджувати так звану Нову економічну політику (англ. New Economic Policy), в рамках реалізації якої була створена нова категорія населення «буміпутера» (малай. Bumiputera). Вона об'єднує малайців, корінні народи Сабагу й Сараваку та оранг-аслі. На підставі своєї первинної присутності на цій землі буміпутера отримали економічні й політичні переваги над іншими (немісцевими) групами населення. Крім особливих економічних «прав», буміпутера користуються підтримкою з боку держави в плані розвитку їх релігії, культури, мови, перевагами в галузі освіти, при зайнятті посад в уряді й у державних установах. В реальному житті політика «буміпутера» означає політичне домінування малайської громади. Корінні жителі Калімантану й Півострівної Малайзії в практичній площині сприймаються як «нижчі буміпутера», а, що стосується оранг-аслі, то Федеральній конституція навіть не згадує їх під міткою «буміпутера». Статус «буміпутера» має мало значення або користі для більшості оранг-аслі. Вони й надалі залишаються залежною (підопічною) категорією населення.
Оранг-аслі мають рівне з іншими громадянами країни право голосу, беруть участь у загальнонаціональних та місцевих виборах. Крім того, з метою підключення їх до законотворчих процесів у парламенті, починаючи з 1957 року, призначаються п'ять сенаторів з числа оранг-аслі. Проте реального представництва в державних органах оранг-аслі не мають. Ситуація ускладнюється тим, що організацію або особу, яка має право представляти інтереси певної корінної громади, визначає держава. Тому в своїй діяльності такі представники не відображають думки, потреби та прагнення своєї громади, а до того ще й непідзвітні їй. Яскравим прикладом існуючої ситуації є випадок, коли в червні 2001 року один із сенаторів оранг-аслі підійняв у малайзійському Сенаті (малай. Dewan Negara) питання про недоцільність витрачання коштів, які держава спрямовувала на впровадження в шкільне навчання семайської мови.
Модернізація
З моменту здобуття незалежності в 1957 році уряд Малайзії почав розробку комплексних програм з розвитку громад оранг-аслі. Перший етап, розрахований на період 1954—1978 років, був зосереджений на аспектах безпеки і мав на меті захистити оранг-аслі від впливу комуністів. На другому етапі, який розпочався наприкінці 1970-х років, уряд почав приділяти основну увагу соціально-економічному розвиткові громад оранг-аслі. Мета полягає в тому, щоб «модернізувати» їх економіку, змінивши їх прожитковий спосіб життя на діяльність, спрямовану на ринкову економіку.
У 1980 році держава розпочала створення поселень оранг-аслі за так званими «схемами перегрупування» (малай. Rancangan Pengumpulan Semula, RPS). Всього було створено 17 RPS: 6 в штаті Перак, 7 в штаті Паханг, 3 в штаті Келантан і 1 в штаті Джохор; в них проживало 3 015 сімей. Схема RPS була орієнтована на віддалені та розсіяні поселення й мала організувати сільськогосподарську діяльність оранг-аслі як основне джерело їх існування. Були реалізовані програми із впровадження товарних сільськогосподарських культур, таких як каучукові дерева, олійна пальма, кокосова пальма, фруктові дерева. Ці програми здійснювались головним чином силами двох державних установ: Управління з розвитку малих виробників каучукової промисловості (англ. Rubber Industry Smallholder Development Authority, RISDA) та Федеральний орган з питань консолідації та реабілітації земель (англ. Federal Land Consolidation and Rehabilitation Authority, FELCRA). Кожна сім'я отримала до десяти акрів землі в складі великих плантацій і ще по два акри під житло та присадибну ділянку. Для ведення господарства департамент JHEOA надавав людям інструменти, саджанці, гербіциди та добрива. Оранг-аслі стали отримувати дивіденди від реалізації продукції з цих плантацій, крім того, вони можуть безпосередньо працювати на виробництві й отримувати за це платню.
Жителі сіл за схемами перегрупування були забезпечені житлом, дитячими садочками, електрикою й водопровідною водою, під'їзними шляхами, які зв'язали ці віддалені райони із зовнішнім світом. Кожен RPS має адміністративний центр, школу, поліклініку, магазин і багатофункціональну громадську залу.
Групи збиральників, що лише нещодавно покинули кочовий спосіб життя, також отримували харчові продукти та товари першої необхідності, щоб вони могли існувати, поки дерева не почнуть приносити дохід. Зрозуміло, громади корінного населення болісно сприймали такі зміни, адже вони змушені були відмовлятися від звичного способу життя.
Згодом RPS стали зразком для модернізації економіки оранг-аслі. 1999 року був затверджений і почав реалізовуватись Проєкт реструктуризації села (малай. Penyusunan Semula Kampung, PSK), який передбачає модернізацію базової інфраструктури та комунальних послуг у вже існуючих селах оранг-аслі, жителі яких стали отримувати ті ж самі стимули і пільги, що й учасники RPS. Станом на 2004 рік, проєкт охопив 217 сіл оранг-аслі. 545 сіл оранг-аслі (63 %) були забезпечені електроенергією, а 619 сіл (71 %) отримали водопостачання. Крім того, було збудовано 2910 км сільських доріг, вони забезпечили доступ до 631 (73 %) сіл оранг-аслі. Оранг-аслі почали отримувати право власності на свої землі.
Останнім часом економічний розвиток поширився й у внутрішні райони. Спеціальна програма PROSDET (малай. Program Bersepadu Daerah Terpencil) орієнтована на розвиток населених пунктів, розташованих у віддалених районах і недоступних для будь-яким видів транспортних засобів. Пілотний проєкт за цією схемою здійснюється в селищі Пантос, розташованому в районі Куала-Ліпіс, штат Паханг. Схема охоплює 200 сімей.
Уряд Малайзії прагне викорінити бідність серед своїх громадян, включаючи й громади оранг-аслі. Щоб вони могли конкурувати на ринку праці, уряд вважає важливим навчити оранг-аслі необхідним для цього навичкам. В рамках програм економічного розвитку JAKOA відкриває в громадах оранг-аслі курси з професійної підготовки в галузі рослинництва й догляду за худобою, курси з підприємництва, надає матеріальну допомогу та допомогу устаткуванням для відкриття корінними жителями власного бізнесу (продовольчі магазини, ресторани, майстерні з ремонту автомобілів, інтернет-кафе, підприємства будівельної галузі, рибальство, вирощування картоплі, лайму, розведення тиляпії, домашньої птиці, кіз тощо), виділяє кошти на будівництво приміщень під торгові площі, де підприємці оранг-аслі могли б реалізовувати свою продукцію. JAKOA займається організацією тренінгів і розробкою програм з професійної підготовки оранг-аслі (малай. Program Latihan Kemahiran & Kerjaya, PLKK). Окрім того, члени громад оранг-аслі можуть користуватися коштами Кредитної спілки Буміпутера (малай. Amanah Saham Bumiputera).
Значна увага приділяється також налагодженню дружніх стосунків і взаєморозуміння між урядовими структурами та громадами оранг-аслі.
JAKOA/JHEOA впровадив серед громад оранг-аслі трирівневу освітню програму, спрямовану на підготовку дітей оранг-аслі до інтеграції в національну систему освіти. У кожному селі оранг-аслі діти проходять три роки навчання на першому рівні, далі протягом 6 років вони продовжують навчання в школах другого рівня, розташованих у великих громадах оранг-аслі. По закінченні шостого класу вони складають іспити й можуть перейти навчатися до нормальних державних середніх шкіл, розташованих в довколишніх сільських або міських районах.
Довгий час освіта не вважалася особливо важливою функцією для JHEOA, стандарти навчання були дуже низькими, а інфраструктура і засоби навчання для оранг-аслі явно недостатніми. Все це викликало аномально високий рівень відсіву на початковому і середньому ступенях освіти. Починаючи з 1995 року, однак, відповідальність за освіту корінного населення було передано Міністерству освіти, всі школи оранг-аслі мали остаточно перейти до Міністерства до 2001 року. Можна стверджувати, що це є позитивним кроком. Була введена система освіти з використанням національного навчального плану за зразком малайських шкіл.
Освіта є однією з головних програм розвитку оранг-аслі, оскільки вона може призвести до соціальних та економічних змін у бік підвищення якості життя. Урядові зусилля з модернізації оранг-аслі зосереджуються насамперед на підлітках, як на схильнішій до змін категорії населення. Йдеться не лише про загальну освіту, а й про організацію різноманітних курсів, тренінгів, навчальних поїздок тощо, спрямованих на зміну уявлень і настроїв серед молоді оранг-аслі. Вони повинні отримувати нові знання та досвід, що дозволить їм рухатися вперед, як це роблять інші громади в країні. Виділяються кошти, спрямовані на виплату стипендій учням з числа оранг-аслі.
В рамках реалізації програм з охорони здоров'я в селах оранг-аслі було відкрито 125 лікувальних закладів. Функціонаує лікарня в Гомбаці (малай. Gombak), спеціально створена для потреб оранг-аслі. 2003 року вона була модернізована, забезпечена новою медичною технікою та додатково 166 ліжками. Крім того для корінного населення було збудовано 10 інших лікарень і 20 транзитних центрів. Для покращення обізнаності населення та запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань проводиться вакцинація та щеплення, лекції з питань здоров'я та харчування сім'ї. Проте, як свідчать статистичні дані, показники стану здоров'я в громадах оранг-аслі лишаються низькими.
Соціально-економічне становище
Оранг-аслі належать до найбідніших верств населення Малайзії. 50,9 % їх домогосподарств, за даними ПРООН, 2007 року жило в умовах бідності (англ. poverty), а 15,4 % за межею бідності (англ. hardcore poverty). Ці цифри сильно контрастують із загальнонаціональними показниками 7,5 % і 1,4 % відповідно.
Інші показники також свідчать про низьку якість життя оранг-аслі. На це, зокрема, вказує відсутність у багатьох сім'ях елементарних зручностей (водопровід, туалет, часто й електрика). Так у 1997 році, за даними Департаменту статистики Малайзії, лише 47,5 % домогосподарств оранг-аслі мали певну форму водопостачання, як у приміщенні, так і на подвір'ї, причому 3,9 % для забезпечення своїх потреб у воді залежали лише від річок, струмків та свердловин. Туалетів, як базової зручності, бракувало в 43,7 % житлових одиниць оранг-аслі, тоді як загалом для Півострівної Малайзії цей показник становив лише 3 %. Для освітлення своїх будинків 51,8 % домогосподарств оранг-аслі використовували гасові лампи (малай. Pelita).
Іншим показником низьких статків є відсутність у багатьох сім'ях оранг-аслі побутових предметів, які можуть свідчити про стан їх добробуту: холодильники, радіо, телевізори, велосипеди, мотоцикли, автомобілі тощо. За тими ж даними Департаменту статистики, у 1997 році майже чверть (22,2 %) всіх домогосподарств оранг-аслі не мали жодного з цих предметів побутового призначення. Лише 35 % домогосподарств оранг-аслі в сільських населених пунктах мали мотоцикли, які є тут важливим транспортним засобом.
У той же час існує велика різниця в забезпеченості між домогосподарствами оранг-аслі в містах та приміській зоні і домогосподарствами, розташованими у сільській місцевості, а тим більше — у віддалених лісових районах. Насправді існує дуже невелика різниця між часткою у користуванні предметами домашнього вжитку між міськими домогосподарствами оранг-аслі та рештою населення Півострівний Малайзії. Інша справа — поселення оранг-аслі, розташовані у джунглях. Вони позбавлені доріг та інших об'єктів інфраструктури, тут існують серйозні проблеми із забезпеченням закладами медичної допомоги та початкової освіти, а також забезпеченням цих закладів спеціалістами потрібного рівня.
Уряд бачить такі причини проблем бідності громад оранг-аслі: надмірна залежність від збиральництва, проживання у віддалених та недоступних районах, низька самооцінка та ізоляція від інших громад, низький рівень освіти, низький рівень грошових заощаджень або взагалі їх відсутність, нестача навичок праці в галузі сучасної зайнятості, відсутність власності на землю, надмірна залежність від державної допомоги.
Традиційні землі та ресурси протягом багатьох століть були для оранг-аслі їх єдиним джерелом засобів для існування. Більшість оранг-аслі й зараз підтримує тісний фізичний, культурний і духовний зв'язок з навколишнім середовищем у традиційних районах проживання. Переселення в інші райони в рамках реалізації програм розвитку позбавляє їх цього зв'язку й змушує адаптуватися до нових умов життя. Привласнення традиційних земель оранг-аслі державою та приватними особами й компаніями, вирубування лісів, створення каучукових плантацій та плантацій олійної пальми, розвиток туризму руйнують основи традиційного господарства корінного населення. Це змушує багатьох з цих людей перейти на осілий спосіб життя у селах або в міських районах. Втрата традиційних земель стає для них пасткою, що веде їх у злидні. Корінні народи стикаються з численними проблемами, серед яких економічні труднощі, пов'язані з потребою в адаптації до нових умов життя, дискримінація з боку малайців та інших груп населення.
За роки незалежності в Малайзії мало місце помітне поліпшення в забезпеченні оранг-аслі медичною допомогою й доступності для них лікувально-профілактичних закладів. Однак, все ще лишається багато проблем. Низькими в порівнянні з іншими громадами залишаються стандарти охорони здоров'я серед громад оранг-аслі. Більше за інших вони зазнають впливу різних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, малярія, черевний тиф тощо. Нагальною серед оранг-аслі є й проблема недоїдання. Доступ до інформації про стан здоров'я жителів віддалених поселень та наявність там медичних закладів взагалі обмежений.
Через відсутність належної освіти оранг-аслі не можуть бути конкурентоспроможними в широкому суспільстві. Це приводить їх до надмірної залежності від допомоги з боку JAKOA.
У той же час, загальний високий рівень бідності серед громад оранг-аслі не зупинив зростання числа бізнесменів з їх середовища, так званих оранг-аслі-бару (малай. Orang Asli Baru). Налагодивши добрі стосунки із владою та в силу своєї належності до корінного населення, вони змогли значно поліпшили своє економічне становище за рахунок власних громад. Проєкти, які вони реалізують, пов'язані переважно з розробкою лісу або з розвитком громад оранг-аслі.
Примітки
- Colin Nicholas. . Center for Orang Asli Concerns (COAC). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. 'Orang Asli' is an English term. Center for Orang Asli Concerns (COAC). Letter to The Star 27 January 1994 (unpublished). Процитовано 11.10.2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - Yogeswaran Subramaniam. Ethnicity, Indigeneity and Indigenous Rights: The ‘Orang Asli’ Experience. QUT Law Review, Volume 15, Issue 1, pp. 71-91, 2015. ISSN 2201-7275. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Alan G. Fix. Malaysia's "Original People": Do They Represent a "Relict Population" Surviving from the Initial Dispersal of Modern Humans from Africa?. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Edited by Kirk Endicott. Published: NUS Press, National University of Singapore Press. 2016. Chapter 4 (pp. 101-122). ISBN . Процитовано 13.10.2017. (англ.)
- Kirk Endicott. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Introduction (PDF). NUS Press, National University of Singapore Press. 2016, pp. 1-38. ISBN . Процитовано 13.10.2017. (англ.)
- Nobuta Toshihiro. Living On The Periphery: Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns, Subang Jaya, Malaysia, 2009. ISBN . Процитовано 19.10.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. . Center for Orang Asli Concerns (COAC). Published in Encyclopaedia Malaysiana, Volume 12, Peoples and Traditions, pp. 20-21. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 17.10.2017. (англ.)
- Tarmiji Masron, Fujimaki Masami, Norhasimah Ismail. Orang Asli in Peninsular Malaysia: Population, Spatial Distribution and Socio-Economic Condition (PDF). Journal of Ritsumeikan Social Sciences and Humanities vol. 6, pp. 75-115. 2013. Процитовано 17.10.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. The Orang Asli and the Contest for Resources. Indigenous Politics, Development and Identity in Peninsular Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns & IWGIA, 2000. Процитовано 19.10.2017. (англ.)
- . Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA). Архів оригіналу за 23.09.2017. Процитовано 20.10.2017. (англ.)
- Geoffrey Benjamin. The Aslian languages of Malaysia and Thailand: an assessment (PDF). Stuart McGill & Peter K. Austin (eds). Language Documentation and Description, vol. 11. London: SOAS. 2012. Процитовано 30.10.2017. (англ.)
- Aslian. Ethnologue: Languages of the World, 20th edition, 2017 (англ.)
- Malay. Ethnologue: Languages of the World, 20th edition, 2017 (англ.)
- A. S. Baer. Human History and the Orang Asli in Southeast Asia. Oregon State University, Corvallis, OR 97331-2914 USA. 2014-06-06. Процитовано 31.10.2017. (англ.)
- David Bulbeck. The Neolithic Gap in the Southern Thai-Malay Peninsula and Its Implications for Orang Asli Prehistory. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Edited by Kirk Endicott. Published: NUS Press, National University of Singapore Press. 2016. Chapter 5 (pp. 123—152). ISBN . Процитовано 31.10.2017. (англ.)
- Lye Tuck-Po. A history of Orang Asli studies: Landmarks and generations. Kajian Malaysia, Vol. 29, Supp. 1, 2011, pp. 23-52. School of Social Sciences, Universiti Sains Malaysia, Pulau Pinang. Процитовано 08.11.2017. (англ.)
- Cite as Minority Rights Group International. World Directory of Minorities and Indigenous Peoples - Malaysia: Orang Asli. Minority Rights Group International Publication, 2008. Процитовано 08.11.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. Orang Asli: Right, Problems & Solutions (PDF). Suruhanjaya Hak Asasi Manusia (SUHAKAM), 2010. ISBN . Процитовано 13.11.2017. (англ.)
- Ministry of Rural and Regional Development Malaysia. . International Conference On The Indigenous People, 2005. Архів оригіналу за 14.11.2017. Процитовано 16.11.2017. (англ.)
- . Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA). Архів оригіналу за 15.11.2017. Процитовано 17.11.2017. (англ.)
- . Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA). Архів оригіналу за 23.11.2017. Процитовано 17.11.2017. (англ.)
- Training and Employment Program (PLKK). Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA). Процитовано 17.11.2017.[недоступне посилання з жовтня 2019] (англ.)
- Colin Nicholas. . Center for Orang Asli Concerns. 2004. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20.11.2017. (англ.)
Джерела
- Colin Nicholas. The Orang Asli and the Contest for Resources. Indigenous Politics, Development and Identity in Peninsular Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns & IWGIA, 2000. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. Origins, Identity and Classification. Center for Orang Asli Concerns (COAC). Published in Encyclopaedia Malaysiana, Volume 12, Peoples and Traditions, pp. 20-21. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. Orang Asli: Right, Problems & Solutions (PDF). Suruhanjaya Hak Asasi Manusia (SUHAKAM), 2010. ISBN . Процитовано 13.11.2017. (англ.)
- Colin Nicholas. Orang Asli and the Bumiputera Policy. Center for Orang Asli Concerns. 2004. Процитовано 13.11.2017. (англ.)
- Kirk Endicott. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Introduction (PDF). NUS Press, National University of Singapore Press. 2016, pp. 1-38. ISBN . Процитовано 13.10.2017. (англ.)
- Tarmiji Masron, Fujimaki Masami, Norhasimah Ismail. Orang Asli in Peninsular Malaysia: Population, Spatial Distribution and Socio-Economic Condition (PDF). Journal of Ritsumeikan Social Sciences and Humanities vol. 6, pp. 75-115. 2013. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Nobuta Toshihiro. Living On The Periphery: Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia (PDF). Center for Orang Asli Concerns, Subang Jaya, Malaysia, 2009. ISBN . Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Yogeswaran Subramaniam. Ethnicity, Indigeneity and Indigenous Rights: The ‘Orang Asli’ Experience. QUT Law Review, Volume 15, Issue 1, pp. 71-91, 2015. ISSN 2201-7275. Процитовано 10.10.2017. (англ.)
- Geoffrey Benjamin. The Aslian languages of Malaysia and Thailand: an assessment (PDF). Stuart McGill & Peter K. Austin (eds). Language Documentation and Description, vol. 11. London: SOAS. 2012. Процитовано 30.10.2017. (англ.)
- A. S. Baer. Human History and the Orang Asli in Southeast Asia. Oregon State University, Corvallis, OR 97331-2914 USA. 2014-06-06. Процитовано 31.10.2017. (англ.)
- Cite as Minority Rights Group International. World Directory of Minorities and Indigenous Peoples - Malaysia: Orang Asli. Minority Rights Group International Publication, 2008. Процитовано 05.11.2017. (англ.)
- Ministry of Rural and Regional Development Malaysia. . International Conference On The Indigenous People, 2005. Архів оригіналу за 14.11.2017. Процитовано 13.11.2017. (англ.)
- Alan G. Fix. Malaysia's "Original People": Do They Represent a "Relict Population" Surviving from the Initial Dispersal of Modern Humans from Africa?. Malaysia's Original People: Past, Present and Future of the Orang Asli. Edited by Kirk Endicott. Published: NUS Press, National University of Singapore Press. 2016. Chapter 4 (pp. 101-122). ISBN . Процитовано 10.11.2017. (англ.)
- . Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA). Архів оригіналу за 15.11.2017. Процитовано 17.11.2017. (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оранг-аслі |
Посилання
- Департамент розвитку оранг-аслі: Jabatan Kemajuan Orang Asli (JAKOA) (малайськ.) та (англ.)
- Центр дослідження проблем оранг-аслі: Center for Orang Asli Concerns (COAC) (англ.)
- Виктор Погадаев. Аборигены в Малайзии: в прошлом и сейчас. Интернет-журнал «Русский переплет» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orang asli malaj Orang Asli tak samo j angl Orang Asli geterogenne korinne naselennya j nacionalna menshina pivostrivnoyi chastini Malajziyi Termin orang asli ye kolektivnoyu nazvoyu dlya 18 oficijno viznanih okremih etnichnih grup Sam vin maye malajske pohodzhennya j bukvalno oznachaye korinni lyudi spokonvichni lyudi pershi lyudi aborigeni Orang asli stanovlyat lishe 0 6 vsogo naselennya Malajziyi 2010 ale zagalna yih chiselnist perevishuye 160 tisyach osib Hocha pro nih yak pravilo ne zgaduyut pri oglyadi etnichnoyi situaciyi v krayini orang asli stanovlyat okremu kategoriyu naselennya podibno do malajciv ta korinnih zhiteliv Sabahu j Saravaku Yih osoblivij status zakriplenij na zakonodavchomu rivni Gomogennist orang asli ye produktom sprijnyattya yih storonnimi lyudmi zasnovanim na kulturnih ta ideologichnih kriteriyah Naspravdi voni skladayutsya z bagatoh plemen i narodiv yaki nikoli ne vidchuvali sebe odnim cilim Poselennya orang asli dispersnim chinom rozkidani sered osnovnogo perevazhno malajskogo naselennya krayini chasto u girskih rajonah abo v dzhunglyah tropichnogo lisu Kozhna grupa identifikuye sebe za konkretnim geografichnim i ekologichnim prostorom yakij vvazhaye svoyeyu tradicijnoyu zemleyu Vidpovidno kozhna z nih rozglyadaye sebe absolyutno samostijnoyu j vidminnoyu vid inshih spilnotoyu Ob yednuye orang asli lishe protistavlennya trom osnovnim etnichnim grupam Pivostrivnoyi Malajziyi a she te sho vsi voni perebuvayut na uzbichchi socialnogo ekonomichnogo j kulturnogo zhittya krayini V comu sensi orang asli postupayutsya navit korinnomu naselennyu Shidnoyi Malajziyi shtati Sabah ta Saravak Podibno do inshih korinnih narodiv svitu orang asli boryutsya za zberezhennya svoyeyi samobutnoyi kulturi ta identichnosti yaka nerozrivno skriplena fizichnimi ekonomichnimi socialnimi kulturnimi teritorialnimi ta duhovnimi zv yazkami z yih najblizhchim prirodnim seredovishem Termin orang asli Termin orang asli ye vidnosno nedavnim vin stav oficijno vikoristovuvatis lishe na pochatku 1960 h rokiv Trivalij chas korinne naselennya Pivostrivnoyi Malajziyi ne sprijmalosya yak okrema kategoriya naselennya tak samo yak ne mali takogo sprijnyattya j sami orang asli Prote blizhche do kincya isnuvannya britanskoyi kolonialnoyi vladi na Malajskomu pivostrovi buli sprobi klasifikuvati pevnim chinom ci rozrizneni grupi naselennya Zhiteliv pivdennih rajoniv chasto nazivali dzhakunami angl Jakuns a pivnichnih sakayami angl Sakai Zgodom vsi grupi korinnogo naselennya stali nazivati sakayami abo aborigenami sho ye ekvivalentom malajskogo sakayi Termin aborigeni angl Aborigines yak oficijnij z yavivsya v anglijskij versiyi Konstituciyi Britanskoyi Malajyi ta zakonah krayini Obidvi ci nazvi negativno sprijmayutsya orang asli Malajske sakayi j anglijske aborigeni nesut znevazhlivij vidtinok natyakayut na vidstalist ta primitivizm cih lyudej Malajskij termin sakayi ye j zovsim nenavisnim dlya orang asli adzhe vin vkazuye na nih yak zalezhnu pidkorenu rabsku kategoriyu naselennya Na vse ce malo zvertali uvagi do pochatku gromadyanskoyi vijni v Britanskij Malayi v 1950 yi rokah Todi povstanci komunisti pragnuchi mati pidtrimku korinnih plemen stali nazivati yih orang asal Orang Asal u znachenni spokonvichni lyudi vid arabskogo asali spokonvichnij znatnij aristokratichnij Komunisti dijsno mali pidtrimku z boku orang asli i uryad namagayuchis shiliti na svij bik korinne naselennya sered inshogo stav virishuvati j pitannya terminologiyi Tak narodivsya novij trohi modifikovanij u porivnyanni z povstanskim termin orang asli Orang Asli u tomu samomu znachenni spokonvichni lyudi Zgodom malajskij termin orang asli stav oficijnim Bez perekladu vin stav zastosovuvatis i anglijskoyu movoyu Prijnyato sho vin ne maye vidminyuvatis abo zminyuvati svoyu formu u mnozhini Popri svoye zovnishnye pohodzhennya termin buv prijnyatij i samimi korinnimi narodami sho stalo rezultatom jogo oficijnogo vikoristannya Podil na grupi ta plemenaDlya zruchnosti administruvannya Departament aborigeniv upovnovazhenij virishuvati pitannya orang asli she za chasi britanskogo pravlinnya rozrobiv klasifikaciyu korinnih plemen na osnovi yih fizichnih oznak lingvistichnoyi sporidnenosti kulturnoyi praktiki i geografichnogo rozselennya Bulo vidileno 18 etnichnih grup podilenih na 3 osnovni kategoriyi po 6 etnichnih grup u kozhnij negritosi angl Negritos senoyi angl Senoi j aborigenni malajci angl Aboriginal Malays Za osnovu bula vzyata klasichna trichlenna shema podilu korinnogo naselennya Malajskogo pivostrova za fiziologichnimi i kulturno gospodarskimi oznakami yaka zastosovuvalas u chasi britanskogo kolonialnogo pravlinnya negritosi nizkorosli temnoshkiri kochovi mislivci zbirachi z kucheryavim volossyam senoyi vishi za negritosiv zi svitlishoyu shkiroyu j hvilyastim volossyam lyudi yaki zajmalisya pidsichno vognevim zemlerobstvom i periodichno zminyuvali svoye misce prozhivannya ta aborigenni malajci smaglyavi normalnogo zrostu z pryamim volossyam osili zemlerobi Cej podil ne pretenduye na naukovist i legko mozhna viyaviti jogo hibi praktichno za bud yakoyu z oznak prote vin diye na oficijnomu rivni Taka klasifikaciya bula lishe administrativnim rishennyam Cogo bulo nedostatno shob virobiti spilnu identichnist sered riznih grup orang asli U realnomu zhitti kozhne plem ya maye vlasnu movu j kulturu vidchuvaye sebe spilnotoyu vidminnoyu vid inshih Lishe z plinom chasu korinni narodi stali ototozhnyuvati sebe zi spilnoyu nazvoyu orang asli voni nesvidomo prijnyali cej oficijnij etnichnij marker shob diferenciyuvati sebe vid dominuyuchogo naselennya krayini vid inshih Taka samoidentifikaciya bula obumovlena neobhidnistyu vidstoyuvati svoyu osobistu j kolektivnu identichnist u borotbi proti vladi chuzhih zokrema j derzhavi Identichnist orang asli dlya nih oznachaye yih tubilnist nalezhnist do korinnogo naselennya krayini U toj zhe chas nikoli orang asli ne asociyuyut sebe z kategoriyami negritosi senoyi ta aborigenni malajci Negritosi Negritosi malaj Orang Negrito abo semangi angl Semang malaj Orang Semang vklyuchayut plemena kensiu kintak dzhegaj lanog mendrik i batek Voni zhivut perevazhno v pivnichnih rajonah krayini Negritosi vvazhayutsya najdavnishim naselennyam Malajskogo pivostrova Yak viplivaye vzhe z yihnoyi nazvi ispanskoyu negrito oznachaye malenki negri ce lyudi nizkogo zrostu 1 5 metri a to j menshe temnoshkiri kolir variyuyetsya vid koloru temnoyi midi do chornogo z kucheryavim volossyam shirokimi nosami kruglimi ochima i nizkimi vilicyami Fizichno voni shozhi na korinnih zhiteliv Andamanskih ostroviv plemena aeta na Filippinah melanezijciv Okeaniyi ta korinnih tasmanijciv yaki vzhe vimerli Z pradavnih chasiv negritosi veli kochovij sposib zhittya vikoristovuyuchi bagati prirodni resursi krayini Yih tradicijnij sposib zhittya lisovih mislivciv zbirachiv uvazhayetsya najprimitivnishim sered usih grup korinnogo naselennya Teper znachna chastina negritosiv zhive v postijnih poselennyah ale periodichno voni virushayut do lisu na polyuvannya abo zbirannya vrozhayu lisovih fruktiv Chastinu lisovih produktiv zokrema rotang i alojne derevo voni zbirayut na prodazh Takij sposib zhittya sprichinyuye toj fakt sho semangiv chasto vvazhayut kochivnikami j ekonomichno najvidstalishoyu grupoyu orang asli Dosi negritosi dotrimuyutsya animistichnih viruvan vvazhayut sho vsi prirodni ob yekti mayut dushi Yihni shamani vistupayut poserednikami mizh vidimim svitom lyudej i nevidimim svitom duhiv Voni praktikuyut magiyu shob peredbachati majbutnye likuvati hvorobi Specialni obryadi suprovodzhuyut vsi vazhlivi v yihnomu zhitti podiyi Semangi rozmovlyayut movami aslijskoyi gilki mon khmerskih mov Bilshist iz nih nalezhit do pivnichno aslijskoyi grupi lishe mova lanogiv do centralno aslijskoyi Negritoski plemena orang asli Nazva plemeni Tradicijne zanyattya do 1950 r Rajoni rozselennya Gilka aslijskih mov Kensivi kensiu malaj Suku Kensiu Zbiralnictvo mislivstvo torgivlya shtat Kedah Pivnichna Kintaki kintak malaj Suku Kintak Zbiralnictvo mislivstvo torgivlya shtat Perak Pivnichna Lanogi lanog malaj Suku Lanoh Zbiralnictvo mislivstvo torgivlya pidsichno vogneve zemlerobstvo shtat Perak Centralna Dzhegayi dzhegaj malaj Suku Jahai Zbiralnictvo mislivstvo torgivlya shtati Perak Kelantan Pivnichna Mendriki mendrik malaj Suku Mendriq Pidsichno vogneve zemlerobstvo zbiralnictvo mislivstvo shtat Kelantan Pivnichna Bateki batek malaj Suku Bateq Zbiralnictvo mislivstvo torgivlya shtati Kelantan Pahang Pivnichna Senoyi Senoyi malaj Orang orang Senoi ye najbilshim pidrozdilom orang asli stanovlyachi blizko 54 yih chiselnosti Do ciyeyi grupi nalezhit 6 plemen temyar semaj semok beri dzhagut magmeri i chevong Voni zhivut perevazhno v centralnij i pivnichnij chastini pivostrova Malakka yih sela rozkidani na teritoriyi shtativ Perak Kelantan i Pahang golovnim chinom na shilah gir Titivangsa malaj Banjaran Titiwangsa yaki z pivnochi na pivden prohodyat seredinoyu pivostrova Magmerijci rozseleni na uzberezhzhi Malakskoyi protoki Fizichno senoyi vidriznyayutsya vid negritosiv vishim zrostom nabagato svitlishim kolorom shkiri hvilyastim volossyam voni mayut takozh shozhi z mongoloyidami fizichni oznaki Govoryat aslijskimi movami Yak vvazhayut voni ye rezultatom zmishuvannya negritosiv z migrantami z Indokitayu Termin senoyi pohodit vid sliv sen oi i seng oi sho oznachaye lyudi vidpovidno semajskoyu i temyarskoyu movami Tradicijna ekonomika senoyiv bazuvalasya na lisovih resursah voni zajmalisya polyuvannyam ribalstvom zbiralnictvom i pidsichno vognevim zemlerobstvom Kontaktuyuchi z malajskimi derzhavami i Siamom senoyi brali uchast i v torgivli buli golovnimi postachalnikami produkciyi dzhungliv v regioni Teper bilshist z nih pracyuye v agrarnomu sektori maye vlasni gospodarstva z viroshuvannya kauchuku olijnoyi palmi abo kakao Chastina pracyuye za najmom sered senoyiv ye pracivniki riznoyi kvalifikaciyi vid nekvalifikovanih robochih do profesionaliv U povsyakdennomu zhitti senoyi dotrimuyutsya norm tradicijnogo prava Yih sistema viruvan zasnovana na viri v isnuvannya vishoyi nadprirodnoyi sili vidpovidalnoyi za stvorennya svitu i vsogo sho jogo naselyaye Senojski shamani zdatni spilkuvatisya z nadprirodnimi istotami za spriyannya yakih zcilyuyut svoyih lyudej vid hvorob zahishayut yih vid vidimih i nevidimih zagroz She z chasiv kolonialnoyi dobi sered lisovih meshkanciv pochali diyati misioneri svitovih religij i zaraz sered senojskih plemen ye pribichniki islamu hristiyanstva bahayizmu Senojski plemena orang asli Nazva plemeni Tradicijne zanyattya do 1950 r Rajoni rozselennya Gilka aslijskih mov Temyari temyar malaj Suku Temiar Pidsichno vogneve zemlerobstvo torgivlya shtati Perak Kelantan Centralna Semayi semaj malaj Suku Semai Pidsichno vogneve zemlerobstvo torgivlya shtati Perak Pahang Selangor Centralna Semok berijci semok beri malaj Suku Semoq Beri Pidsichno vogneve zemlerobstvo zbiralnictvo mislivstvo shtati Terenganu Pahang Pivdenna Dzhaguti orang dzhagut malaj Orang Jah Hut Pidsichno vogneve zemlerobstvo torgivlya shtat Pahang Centralna Magmerijci magmeri malaj Mah Meri Pidsichno vogneve zemlerobstvo ribalstvo zbiralnictvo mislivstvo shtat Selangor Pivdenna Chevongi chevong malaj Suku Che Wong Zbiralnictvo mislivstvo pidsichno vogneve zemlerobstvo shtat Pahang Pivdenna Aborigenni malajci Proto malajci angl Proto Malay malaj Melayu Proto abo aborigenni malajci malaj Melayu Asli ye drugoyu za chiselnistyu grupoyu orang asli yih dolya stanovit blizko 43 Voni skladayutsya z shesti okremih plemen dzhakun temuan semelaj kuala kanak i seletar U kolonialni chasi vsih yih nazivali dzhakunami Zhivut perevazhno v pivdennij polovini pivostrova v shtatah Selangor Negeri Sembilan Pahang i Dzhohor Bilshist naselenih punktiv aborigennih malajciv roztashovani poblizu mist abo utvoryuyut v yih skladi okremi kvartali Yih zvichayi kultura ta movi duzhe shozhi z malajskimi Shozhi voni z malajcyami j zovni mayut smaglyavij kolir shkiri pryame volossya i skladku epikantusa Sogodni aborigenni malajci ce micno osili narodi perevazhno postijno zajnyati v silskomu gospodarstvi Ti sho zhivut na beregah richok chi na morskomu uzberezhzhi zajmayutsya ribalstvom Bagato z nih takozh pracyuye za najmom ye j taki sho zajmayutsya pidpriyemnickoyu diyalnistyu abo pracyuyut profesijnimi specialistami Grupa ob yednuye duzhe rizni narodi Temuani napriklad mayut davni tradiciyi zemlerobstva Kuali j seletari yaki zhivut bilya morya zajmayutsya perevazhno ribalstvom i zbirannyam moreproduktiv Semelayi vidriznyayutsya vid reshti narodiv za movoyu Najprostishij zdavalosya b sposib vidrizniti aborigennih malajciv vid prosto malajciv ce vkazati sho voni ne ye musulmanami Prote kuali prijnyali islam she do nezalezhnosti Malajziyi Riznicya polyagaye v pohodzhenni cih grup V Indoneziyi ta Malajziyi poshirena teoriya pro isnuvannya dvoh gilok avstronezijskih narodiv proto malajciv i dejtero malajciv Za ciyeyu teoriyeyu proto malajci zaselili ostrovi Zondskogo arhipelagu priblizno 2500 rokiv tomu Migraciyu dejtero malajciv vidnosyat do piznishih chasiv bilshe 1500 rokiv tomu Voni zmishalisya z proto malajcyami yaki vzhe zhili tut a takozh z siamcyami yavancyami sumatrancyami indijcyami tajcyami arabskimi j kitajskimi torgovcyami vnaslidok chogo sformuvalisya suchasni malajci Malajskogo pivostrova Hocha cya teoriya j ne znajshla naukovogo pidgruntya vona ye viznachalnoyu v stavlenni malajciv do plemen yakih voni nazivayut proto malajcyami Deyaki z plemen aborigennih malajciv zokrema kanakiv i kualiv vazhko zarahovuvati do korinnogo naselennya Malajskogo pivostrova adzhe voni pribuli syudi lishe v ostanni dekilka stolit piznishe za malajciv Bilshist kualiv i zaraz zhive na shidnomu uzberezhzhi Sumatri v Indoneziyi de voni vidomi pid nazvoyu duano Movi proto malajciv nalezhat do malajskoyi grupi faktichno ce arhayichni dialekti malajskoyi Vinyatok stanovit lishe mova semelayiv vona ye odniyeyu z aslijskih mov tak samo yak i movi senoyiv ta semangiv Plemena aborigennih malajciv Nazva plemeni Tradicijne zanyattya do 1950 r Rajoni rozselennya Movna nalezhnist Dzhakuni dzhakun malaj Suku Jakun Zemlerobstvo torgivlya shtati Pahang Dzhohor Malajska grupa Temuani temuan malaj Suku Temuan Zemlerobstvo torgivlya shtati Pahang Selangor Negeri Sembilan Melaka Malajska grupa Semelayi semelaj malaj Suku Semelai Pidsichno vogneve zemlerobstvo torgivlya shtati Pahang Negeri Sembilan Pivdenna gilka aslijskih mov Kuali orang kuala malaj Orang Kuala Ribalstvo pracya za najmom shtat Dzhohor Malajska grupa Kanaki orang kanak malaj Orang Kanaq Zemlerobstvo torgivlya shtat Dzhohor Malajska grupa Seletari orang seletar malaj Orang Seletar Ribalstvo zbiralnictvo mislivstvo shtat Dzhohor Malajska grupaDemografiyaMalajci stanovlyat trohi bilshe 50 naselennya Malajziyi dali jdut kitajci 24 indijci 7 i tubilci Sabahu i Saravaku 11 dolya zh orang asli stanovit lishe 0 7 U toj zhe chas chiselnist orang asli neuhilno zrostaye protyagom bagatoh rokiv U period z 1947 po 1997 rik serednij pokaznik zrostannya stanoviv u serednomu 4 na rik Bagato v chomu ce pov yazano iz zagalnim polipshennyam yakosti zhittya korinnogo naselennya Dinamika chiselnosti orang asli Rik 1891 1901 1911 1921 1931 1947 1957 1970 1980 1991 2000 2010 Chiselnist 9 624 17 259 30 065 32 448 31 852 34 737 41 360 53 379 65 992 98 494 132 786 160 993 Rozpodil orang asli za shtatami 2010 Pahang 63 174 39 24 Perak 51 585 32 04 Kelantan 13 123 8 15 Selangor 10 399 6 46 Dzhohor 10 257 6 37 Negeri Sembilan 9 502 5 90 Melaka 1 502 0 93 Terenganu 619 0 38 Kedah 338 0 21 Kuala Lumpur 316 0 20 Penang 156 0 10 Perlis 22 0 01 Bilshe polovini orang asli prozhivaye v shtatah Pahang i Perak dali za chiselnistyu korinnih zhiteliv idut shtati Kelantan Selangor Dzhohor i Negeri Sembilan U shtatah Perlis i Penang orang asli ne ye korinnim naselennyam Nayavnist yih tam svidchit pro ruhlivist orang asli v poshukah roboti voni pribuvayut u promislovi rajoni krayini Rozpodil plemen orang asli za shtatami 1996 perepis JHEOA Kedah Perak Kelantan Terenganu Pahang Selangor Negeri Sembilan Melaka Dzhohor Vsogo Negritosi Kensivi 180 30 14 224 Kintaki 227 8 235 Lanogi 359 359 Dzhegayi 740 309 1 049 Mendriki 131 14 145 Bateki 247 55 658 960 Senoyi Temyari 8 779 5 994 116 227 6 15 122 Semayi 16 299 91 9 040 619 26 049 Semok berijci 451 2 037 2 488 Dzhaguti 3 150 38 5 3 193 Magmerijci 2 162 12 7 4 2 185 Chevongi 4 381 12 6 403 Aborigenni malajci Dzhakuni 13 113 157 14 3 353 16 637 Temuani 2 741 7 107 4 691 818 663 16 020 Semelayi 2 491 135 1 460 6 11 4 103 Kuali 10 2 482 2 492 Kanaki 64 64 Seletari 5 796 801 Razom 180 26 438 6 794 506 33 741 10 472 6 188 831 7 379 92 529 Chiselnist orang asli za danimi perepisu 2006 roku stanovila 141 230 osib Z nih 36 9 prozhivalo u viddalenih selah 62 4 na okolicyah malajskih sil i 0 7 u mistah ta primiskij zoni Takim chinom bilshist korinnogo naselennya ye silskimi zhitelyami Chastina yih zdijsnyuye sistematichni poyizdki mizh ridnimi selami i mistami de voni pracyuyut Orang asli ne viyavlyayut osoblivogo bazhannya postijno oselyatisya v mistah cherez visoku yak dlya nih vartist zhittya Do togo zh voni vidchuvayut svoyu nedorechnist v miskih gromadah cherez vidminnosti v pokaznikah osviti ta socialno ekonomichnogo statusu a takozh cherez movnij i rasovij bar yeri Roztashuvannya sil orang asli znachnoyu miroyu obumovlyuye yih dostupnist i vidpovidno riven derzhavnoyi dopomogi yakij voni otrimuyut a takozh uchast korinnih zhiteliv v ekonomichnomu zhitti krayini ta riven yih dohodiv Yak rezultat zhiteli sil roztashovanih v riznih rajonah riznyatsya za rivnem zhittya Orang asli ye najbidnishoyu spilnotoyu v Malajziyi Za danimi Departamentu statistiki Malajziyi u 2009 roci 50 korinnih zhiteliv Pivostrivnoyi Malajziyi za rivnem dohodiv perebuvali nizhche rivnya bidnosti v porivnyanni z 3 8 v cilomu po krayini 35 2 klasifikuvalisya yak taki sho zhivut v umovah nadzvichajnoyi bidnosti v porivnyanni z 1 4 v nacionalnomu masshtabi Nacionalnij riven dityachoyi smertnosti v Malajziyi 2010 roku stanoviv 8 9 ditej na 1000 novonarodzhenih ale u orang asli cej pakaznik syagav maksimumu 51 7 ditej na 1000 novonarodzhenih Serednya trivalist zhittya dlya orang asli stanovila 53 rokiv proti 73 rokiv u serednomu po krayini Zmini v rozpodili orang asli za religiyeyu za danimi JHEOA i Departamentu statistiki Malajziyi 1974 1980 1991 1997 Animisti 89 86 71 77 Musulmani 5 5 11 16 Hristiyani 3 4 5 6 Inshi 3 4 12 2 Najbilshoyu dolya musulman sered orang asli za danimi 1997 roku bula v shtatah Dzhohor 46 3 Kedah 51 9 i Terenganu 100 U shatah Negeri Sembilan i Pahang vona stanovila lishe 9 2 i 8 5 vidpovidno MoviOrang asli govoryat riznimi movami yaki nalezhat do avstroazijskoyi ta avstronezijskoyi movnih simej Pivnichni grupi senoyi ta semangi rozmovlyayut movami yaki ob yednuyutsya v okremu aslijsku grupu avstroazijskoyi sim yi Za movnoyu oznakoyu ci narodi viyavlyayut istorichni zv yazki z korinnim naselennyam M yanmi Tayilandu ta Indokitayu Movi proto malajciv za vinyatkom semelayiv i temokiv angl Temoq ye duzhe blizkimi do standartnoyi malajskoyi movi voni nalezhat do avstronezijskoyi sim yi Semelayi ta temoki govoryat avstroazijskimi movami ostanni ne vidilyayutsya v Malajziyi yak okremij narod Zgidno danih Dzhefri Bendzhamina angl Geoffrey Benjamin 2012 providnogo specialista z vivchennya aslijskih mov ta proyektu Ethnologue Languages of the World 20th edition 2017 klasifikaciya mov 18 plemen orang asli Pivostrivnoyi Malajziyi viglyadaye tak Avstroazijski movi Mon khmerski movi Aslijski movi Pivnichna grupa Zahidna pidgrupa Kensivska mova Kensiu kod ISO 3 kns Kintacka mova Kintaq kod ISO knq Shidna pidgrupa Dzhegajska mova Jehai kod ISO 3 jhi Mendricka mova Minriq kod ISO 3 mnq Batecka pidgrupa Batecka mova Batek kod ISO 3 btq Chevonzka pidgrupa Chevonzka mova Cheq Wong kod ISO 3 cwg Centralna grupa Lanozka pidgrupa Lanozka mova Lanoh kod ISO 3 lnh Temyarska pidgrupa Temyarska mova Temiar kod ISO 3 tea Semajska pidgrupa Semajska mova Semai kod ISO 3 sea Dzhagutska grupa Dzhagutska pidgrupa Dzhagutska mova Jah Hut kod ISO 3 jah Pivdenna grupa Magmerijska pidgrupa Magmerijska mova Mah Meri kod ISO 3 mhe Semokberijska pidgrupa Semokberijska mova Semaq Beri kod ISO 3 szc Semelajska pidgrupa Semelajska mova Semelai kod ISO 3 sza Avstronezijski movi Malajsko polinezijski movi Malajsko chamski movi Malajski movi Malajska makromova Dzhakunska mova Jakun kod ISO 3 jak Duanska mova Duano kod ISO 3 dup Kanacka mova Orang Kanaq kod ISO 3 orn Seletarska mova Orang Seletar kod ISO 3 ors Temuanska mova Temuan kod ISO 3 tmw Vivchennya mov orang asli rozpochalos na pochatku 20 go stolittya ale do 1960 h rokiv profesijnih doslidzhen bulo duzhe malo Kilkist materialiv stala znachno zbilshuvatis na pochatku 1990 h rokiv koli intensivno stali provoditsya polovi doslidzhennya Prote j dosi ci movi zalishayutsya chimos tayemnichim Isnuye zagroza zniknennya okremih mov orang asli Majzhe vsi orang asli teper ye dvomovnimi krim ridnoyi voni govoryat takozh malajskoyu nacionalnoyu movoyu Malajziyi Chimraz bilshe i bilshe yih vmiye chitati i pisati zrozumilo malajskoyu Do cogo dodayetsya informacijnij i tehnichnij vpliv takozh malajskoyu Malajska postupovo vitisnyaye ridni movi zvodyachi yih sferu vikoristannya do domashnogo pobutovogo rivnya Najbilshoyu ye zagroza dlya pivdenno aslijskih mov Ci movi mistyat najbilshe malajskih zapozichen a yih nosiyi shvidshe za inshih perehodyat na malajsku Vplivayut na stan mov orang asli takozh bezposeredni kontakti mizh yih nosiyami Rol lingua franca u cih kontaktah zazvichaj vikonuyut semajska abo temyarska movi tomu yih poziciyi viglyadayut dovoli micnimi Stabilnim lishayetsya takozh stan pivnichnih aslijskih mov Kochovi grupi naselennya sho rozmovlyayut nimi malo kontaktuyut z malajcyami i hocha ci populyaciyi ye nevelikimi yih movam ne zagrozhuye znikannya Sogodni do kategoriyi mov sho znikayut nalezhit lanozka mova sered inshih v najbilshij nebezpeci perebuvaye magmerijska mova Radiomovlennya movami orang asli rozpochalosya v 1959 roci Zaraz kanal Asyik FM na Radio Malajziyi Radio Malaysia zdijsnyuye shodenne movlennya semajskoyu temyarskoyu temuanskoyu ta dzhakunskoyu movami z 8 yi godini ranku do 11 yi godini vechora Kanal takozh dostupnij cherez Internet U minulomu inodi translyuvalisya peredachi j inshimi aslijskimi movami zokrema magmerijskoyu ale voni pripinilisya Diktori Asyik FM govoryachi ridnimi movami vzhivayut znachnu kilkist malajskih sliv osoblivo u vipuskah novin Chasto yih mova peremishuyetsya frazami z riznih mov orang asli Movi orang asli v Malajziyi ne mayut oficijnogo statusu Zhodna z nih ne maye pismovoyi literaturi Prote deyaki bahayisti ta hristiyanski misioneri a takozh avtori byuleteniv JAKOA stvoryuyut drukovani materiali aslijskimi movami Orang asli cinuyut gramotnist ale voni navryad chi zmozhut pidtrimuvati pisemnist ridnoyu movoyu spirayuchis na malajsku abo anglijsku pisemnist Privatni teksti zapisani diktorami radio bazuyutsya na malajskij ta anglijskij pisemnosti i nosyat amatorskij harakter Avtori stikayutsya pri comu z problemami transkripciyi ta orfografiyi vidchuvayetsya vpliv shtampiv harakternih dlya standartnoyi malajskoyi movi Novim yavishem ye poyava povidomlen movami orang asli yaki poshiryuyutsya yih nosiyami zokrema pri vikoristanni mobilnih telefoniv Na zhal cherez poboyuvannya u vtruchannya v osobiste zhittya bilshist iz nih ne vdayetsya pobachiti storonnim She odniyeyu podiyeyu v rozvitkovi mov korinnogo naselennya stav vihid okremih zapisiv pop muziki movami orang asli yaki mozhna pochuti na Asyik FM U deyakih shtatah Malajziyi roblyatsya sprobi vvedennya mov orang asli do navchalnogo procesu pochatkovoyi shkoli Prichina zacikavlenosti derzhavi u rozvitku mov korinnogo naselennya polyagaye v neregulyarnij vidviduvanosti shkil ditmi orang asli sho zalishayetsya problemoyu dlya malajzijskoyi sistemi osviti Ale poki she ci sprobi ne prinesli uspihu adzhe sami movi ne buli dostatno doslidzheni i dlya nih ne bula rozroblena yakisna orfografiya IstoriyaMalajska istoriya pivostrova Malakka pochalasya lishe blizko 600 rokiv tomu koli syudi pribuli malajski migranti iz Sumatri a torgovimi shlyahami iz zahodu prijshla musulmanska religiya Do cogo protyagom chotirohsot abo j bilshe stolit istoriya ciyeyi krayini bula suto istoriyeyu orang asli Ves cej period ye masshtabnim i skladnim perepletinnyam chislennih podij na zhal poki duzhe malo doslidzhenih Pershoposelenci Najbilsh ranni slidi suchasnoyi lyudini na Malajskomu pivostrovi datuyutsya arheologami periodom blizko 75 000 rokiv tomu Nastupni chiselnishi svidchennya prozhivannya davnih lyudej na pivnochi pivostrova buli zalisheni priblizno 40 000 rokiv tomu Klimat i geografiya Pivdenno Shidnoyi Aziyi v ti chasi silno vidriznyalisya vid suchasnih U lodovikovi periodi riven morya buv znachno nizhchim morske dno mizh ostrovami Zondskogo arhipelagu bulo todi suhodolom i Azijskij materik poshiryuvavsya na ninishni Sumatru Yavu Bali Kalimantan utvoryuyuchi tak zvanij Sundalend Davni lyudi vilno peresuvalisya cimi zemlyami v poshukah novih prirodnih resursiv Blizko 10 000 rokiv tomu rozpochalos poteplinnya lodoviki stali tanuti a riven morya pidnimatisya Priblizno 8 000 rokiv tomu utvorivsya Malajskij pivostriv Tut zalishilisya zhiti deyaki grupi davnogo naselennya Pripuskayut sho voni buli predkami ninishnih semangiv Nedavni genetichni doslidzhennya dijsno viznachayut yih yak reliktovu grupu naselennya sho ye potomkami pershih migrantiv yaki prijshli z Afriki she 44 63 tis rokiv tomu Ce odnak ne oznachaye sho voni zbereglisya do nashih dniv u pervisnomu viglyadi Za tisyachi rokiv voni zaznali miscevoyi evolyuciyi Tak zhiteli Malajskogo pivostrova dobi golocenu buli vishimi za suchasnih semangiv i ne nalezhali do negritoskoyi rasi Ostanni doslidzhennya zasvidchili takozh genetichni vidminnosti mizh semangami ta inshimi negritosami korinnimi zhitelyami Andamanskih ta Filippinskih ostroviv Inshi grupi orang asli mozhlivo takozh mayut sered svoyih predkiv pershoposelenciv Malajskogo pivostrova Priblizno 6000 6500 rokiv tomu klimatichni umovi stabilizuvalisya Cej period vidznachenij poyavoyu neolitu na Malajskomu pivostrovi yakij pov yazuyut z arheologichnoyu Na Malajskij pivostriv pribuvayut novi grupi naselennya genetichno pov yazani z naselennyam Tayilandu Kambodzhi ta V yetnamu Migranti prinesli novi tehnologiyi yakisnishi znaryaddya praci keramiku Na pivostrovi vinikaye pidsichno vogneve zemlerobstvo Tradicijno cih migrantiv pov yazuyut z predkami senoyiv ale genetichni doslidzhennya dozvolyayut pripustiti sho pritok novogo naselennya buv nevelikim a migranti zmishuvalisya z miscevimi zhitelyami Rozselennya osnovnih grup orang asli na riznih etapah zaselennya Malajskogo pivostrova Za danimi glotohronologiyi poyava nosiyiv aslijskih mov na Malajskomu pivostrovi priblizno datuyetsya chasami 3800 3700 rokiv tomu Ci dati dobre uzgodzhuyutsya z poshirennyam na pivostrovi keramichnoyi tradiciyi Pan Kao angl Ban Kao z centralnogo Tayilandu Protyagom 2800 2400 rokiv tomu vidbuvayetsya diferenciaciya pivnichnih centralnih i pivdennih aslijskih mov Nevidomo yakimi movami ranishe govorilo misceve naselennya ale vono takozh perejshlo na aslijski movi Rannya istoriya Okremi grupi nosiyiv avstronezijskih mov pochali pribuvati na Malajskij pivostriv jmovirno z Kalimantanu i Sumatri v I tis do R H Na dumku lingvistiv voni govorili yakoyus rannoyu ne malajskoyu malajsko polinezijskoyu movoyu Ci plemena proto malajciv oselyalisya perevazhno nevelikimi geografichno rozdilenimi mizh soboyu grupami na morskomu uzberezhzhi ta vzdovzh richok todi yak vnutrishni lisovi rajoni cilkom zalishilisya za miscevim naselennyam Kozhna grupa proto malajciv rozvivala svij lokalnij harakter adaptuyuchis do konkretnih miscevih umov Najbilshe kontaktuvali z novimi grupami naselennya pivdenni asliyani Isnuye dumka sho predki dzhakuniv ta temuaniv yaki teper rozmovlyayut movami malajskoyi grupi v minulomu buli nosiyami aslijskih mov Takozh u I tis do R H v Pivdenno Shidnij Aziyi vidbuvayetsya stanovlennya morskih torgovih shlyahiv yaki pov yazali region z inshimi krayinami svitu Torgovci z Indiyi Kitayu civilizaciyi moniv sho roztashovuvalas na teritoriyi suchasnoyi M yanmi a zgodom she j iz khmerskoyi derzhavi Angkor pribuvali na pivostriv za miscevimi produktami Priblizno z 500 r do R H na zahidnomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova ta po obidva boki vid pereshijka Kra torgovci zasnovuvali svoyi poselennya deyaki z yakih zgodom virosli u veliki torgovi porti Vazhlivim centrom mizhnarodnoyi torgivli staye zokrema Kedah Tak she zadovgo do poyavi malajciv orang asli stayut chastinoyu svitovoyi ekonomiki Voni buli postachalnikami riznomanitnih ekzotichnih ta inshih tovariv iz vnutrishnih rajoniv krayini sered yakih olovo kauchuk kamfora rotang visk aromatichna derevina rogi nosorogiv bivni sloniv panciri cherepah pir ya ekzotichnih ptahiv tosho Svoyi produkti miscevi zhiteli viminyuvali na sil ris tkanini zalizni znaryaddya namista Poyava malajciv Malajci vpershe z yavlyayutsya na Malajskomu pivostrovi lishe v XIV stolitti Voni pribuli v rajon Malakki zi svoyeyu vzhe vstanovlenoyu politichnoyu sistemoyu Na toj chas tut meshkali grupi orang asli yaki takozh vzhe mali vlasnu politichnu organizaciyu Parameshvara malaj Parameswara pershij pravitel derzhavi Malakka nalagodiv zv yazki z miscevimi orang lautami i shlyahom rozsudlivih shlyubiv vklyuchiv yih lideriv do politichnoyi iyerarhiyi svoyeyi krayini Zlittya malajskoyi verhivki z pravlyachoyu elitoyu orang asli vidbuvalosya j u inshih regionah pivostrova zokrema na teritoriyi ninishnih shtativ Malakka Negeri Sembilan Pahang Dzhogor Perak Osoblivo micnimi buli poziciyi miscevih praviteliv u rannih derzhavah na teritoriyi Negeri Sembilanu j sumizhnih z nim rajoniv Rodichannya z orang asli bulo todi dlya malajciv neobhidnoyu umovoyu dlya kontrolyu nad teritoriyami Deyaki z tih lyudej chiyi nashadki sogodni nazivayut sebe malajcyami jmovirno za pohodzhennyam buli orang asli Zi zmicnennyam malajskih derzhav situaciya stala zminyuvatis Postupovo poshiryuvalis malajska mova i kultura vidbuvalasya asimilyaciya orang asli paralelno prodovzhuvavsya pripliv novih grup malajciv ta inshih avstronezijskih narodiv z teritoriyi suchasnoyu Indoneziyi Gromadi orang asli postupovo stavali pidleglimi malajskih sultaniv a yih vozhdi pochali otrimuvati derzhavni tituli v obmin na zobov yazannya vikonuvati pevni poslugi abo obov yazki na korist sultana Na pochatku XV stolittya pravitel Malakki jmovirno pid vplivom musulmanskih kupciv z Indiyi prijnyav islam Nova religiya utvorila bar yer mizh pravovirnimi piddanimi sultana ta kafirami nevirnimi yazichnikami do yakih teper nalezhala osnovna masa orang asli Malajci musulmani vvazhali orang asli nizhchimi za statusom lyudmi Korinni zhiteli krayini buli cikavi yim lishe yak postachalniki prirodnih resursiv providniki j nosilniki pid chas podorozhej dzhunglyami Potuzhnim chinnikom sho vplinuv na dolyu orang asli stav rozvitok rabotorgivli v regioni Musulmani za zakonami islamu ne mogli buti rabami Tomu zusillya mislivciv za nevilnikami buli spryamovani same na orang asli Stosovno korinnih zhiteliv sered malajciv same v cej chas stav zastosovuvatis znevazhlivij termin sakayi tobto rabi Do nih stavilisya yak do dikih tvarin Sultanat Acheh roztashovanij na pivnochi ostrova Sumatra na pochatku XVI stolittya sporyadzhav specialni ekspediciyi dlya zahoplennya rabiv na Malajskomu pivostrovi a Malakka bula najbilshim na toj chas centrom rabotorgivli v regioni Rejdi za rabami v selisha orang asli buli zvichajnim yavishem j u XVIII ta XIX stolittyah Zahoplyuvali v rabstvo perevazhno zhinok ta ditej doroslih cholovikiv yaki chinili opir vbivali na misci Rabi abdi malaj abdi formuvali robochu silu yak u mistah tak i v domashnih gospodarstvah vozhdiv i sultaniv Ce mogli buti slugi i nalozhnici bagatogo hazyayina rabi takozh vikonuvali vazhku robotu v torgovih portah Koli zgodom taki orang asli zvilnyalisya vid rabstva voni vzhe stavali malajcyami Britanska kolonialna administraciya oficijno zaboronila vsi formi rabstva na Malajskomu pivostrovi v 1884 roci ale na praktici vono prodovzhuvalo isnuvati she j u 1930 ti roki Nova situaciya sponukala bagatoh orang asli vidstupiti dali vglib krayini shob unikati kontaktiv zi storonnimi Razom iz prosuvannyam malajciv vglib krayini orang asli povilno vidstupali vse dali j dali zoseredzhuyuchis perevazhno v peredgir yah ta gorah Voni fragmentuvalis na nevelichki rodovi grupi yaki zajmali pevni ekologichni nishi napriklad richkovu dolinu i mali obmezheni kontakti iz susidami Teper voni stali zhiti v umovah izolyaciyi Malajski poselennya yak pravilo roztashovuvalis na morskomu uzberezhzhi abo uzdovzh richok malajci ridko perehodili mezhu dzhungliv Rizko skorotilasya chiselnist orang asli Ce bula menshist yaka vidkidala asimilyaciyu j opinilasya poza mezhami osnovnogo suspilstva Sered cih grup viyavilisya ne tilki korinni plemena Malajskogo pivostrova a j deyaki z prijshlih grup orang lautiv yaki ne prijnyali islamu napriklad kanaki abo seletari Kolonialni chasi Koli Malajskij pivostriv perejshov u volodinnya Velikoyi Britaniyi anglijskij kolonialnij uryad stav kvalifikuvati malajciv yak tubilciv angl Natives a orang asli yak aborigeniv angl Aborigines vvazhayuchi yih piddanimi malajskih praviteliv Na faktichnu avtonomiyu gromad orang asli u vnutrishnih rajonah krayini britanci ne zvertali uvagi Buv stvorenij obraz aborigeniv yak bezzahisnih istot z obmezhenim intelektom nezdatnih samostijno virishuvati svoyu dolyu Tak buv zakladenij pochatok politiki paternalizmu po vidnoshennyu do orang asli Priblizno do 1920 roku rejderstvo z metoyu zahoplennya rabiv bulo zupinene ale v inshih pitannyah orang asli ignoruvalisya britanskoyu vladoyu Pevnij interes do nih viyavlyali lishe hristiyanski misioneri a takozh antropologi yaki bachili v korinnomu naselenni pivostrova nezorane pole svoyeyi diyalnosti j cikavij ob yekt dlya doslidzhen V chasi britanskogo panuvannya suttyevo zminivsya etnichnij harakter naselennya pivostrova Rozvitok kolonialnoyi ekonomiki viklikav znachnij pripliv u krayinu kitajskogo ta indijskogo naselennya Kitajski torgovci z yavilisya j u poselennyah orang asli Cherez tradicijnu antipatiyu do malajciv korinni zhiteli buli bilshe shilni do polipshennya vidnosin z kitajcyami yakih sprijmali yak nadijnih torgovih partneriv V chasi yaponskoyi okupaciyi Malajskogo pivostrova 1941 1945 bilshist orang asli shovalasya v lisi Tut u ti chasi takozh mala svoyi bazi j Antiyaponska armiya narodiv Malajyi angl Malayan People s Anti Japanese Army sho bula osnovnoyu siloyu antiyaponskogo oporu v krayini Ci zbrojni formuvannya skladalisya perevazhno z etnichnih kitajciv a yih diyi koordinuvala Malajska komunistichna partiya angl Malayan Communist Party yaka takozh skladalasya golovnim chinom z kitajciv Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni j kapitulyaciyi Yaponiyi britanci povernulisya na Malajskij pivostriv Komunistichna partiya bezuspishno namagalisya otrimati vpliv na povoyennij uryad i 1948 roku komunisti povernulisya v dzhungli shob rozpochati zbrojne povstannya Kolonialna vlada ogolosila Nadzvichajnu situaciyu angl Emergency v Malajyi yaka trivala z 1948 po 1960 rik Do 1953 roku bilshist orang asli perebuvala pid vplivom komunistiv Korinni zhiteli ne tilki postachali partizanam harchovi produkti a j vikonuvali dlya nih rol rozvidnikiv i providnikiv Dalosya vznaki pozitivne stavlennya orang asli do kitajciv v porivnyanni z malajcyami Uryad Velikoyi Britaniyi zrozumiv vazhlivist korinnogo naselennya v danij situaciyi j pochav realizovuvati zahodi spryamovani na vivid orang asli z pid vplivu komunistiv i zaohochennya yih do pidtrimki uryadovih sil V strategichnomu plani meta polyagala v tomu shob vidrizati povstanciv vid opornih baz i poklasti kraj zakolotu Pershim krokom stala realizaciya programi pereselennya orang asli iz zon vplivu komunistiv do tak zvanih novih sil pidkontrolnih uryadu Taka politika viyavilasya tragichnoyu dlya korinnogo naselennya Orang asli yurbami pereselyali v pospihom pobudovani tabori pereselennya Sotni lyudej vidirvani vid tradicijnih zemel pomerli v cih perenaselenih taborah perevazhno cherez psihichni depresiyi ta infekcijni zahvoryuvannya Zrozumivshi bezgluzdist i usherbnist svoyih dij britanska administraciya zminila taktiku Po pershe v 1950 roci buv stvorenij Departament aborigeniv angl Department of Aborigines yakij mav perebrati na sebe vprovadzhennya derzhavnoyi politiki stosovno orang asli Po druge britanci vidmovilisya vid novih sil i stali stvoryuvati tak zvani forti v dzhunglyah roztashovani v mezhah tradicijnih zemel korinnih gromad Ci oporni punkti buli zabezpecheni rozrahovanimi na orang asli elementarnimi medichnimi ustanovami shkolami punktami postachannya osnovnih spozhivchih tovariv Zgodom forti pripinili svoyu diyalnist a dlya orang asli stali stvoryuvati tak zvani zrazkovi poselennya angl Patterned Settlements Do cih poselen dostupnih dlya posadovciv Departamentu aborigeniv i sil bezpeki i vse zh blizkih do tradicijnih rodovih zemel korinnogo naselennya pereselili ryad gromad orang asli Yih zhiteliv obicyali zabezpechiti derev yanimi budinkami na palyah a takozh suchasnimi zruchnostyami takimi yak shkoli likarni j magazini Voni takozh mali zajmatisya viroshuvannyam tovarnih kultur kauchuk palmova oliya j praktikuvati tvarinnictvo z tim shob mati mozhlivist brati uchast v groshovij ekonomici Taka strategiya viyavilasya uspishnoyu pidtrimka povstanciv z boku orang asli oslabla Vreshti bula zdijsnena j sproba zakonodavchogo zahistu korinnogo naselennya 1954 roku bulo prijnyato Postanovu pro Aborigenni narodi angl Aboriginal Peoples Ordinance yaka z deyakimi zminami diye j u nashi dni Takim chinom obstavini Nadzvichajnogo stanu viveli orang asli z umov izolyaciyi i z cogo chasu voni stali nevid yemnoyu skladovoyu politichnoyi sistemi Malajziyi Nezalezhna Malajziya Nezalezhnit Malajziyi bulo progolosheno 1957 roku Na cej chas komunistichnij zakolot perevazhno buv uzhe pridushenij a v 1960 roci nova nezalezhna derzhava Malajska Federaciya ogolosila pro zakinchennya Nadzvichajnogo stanu Nezadovgo do progoloshennya nezalezhnosti sered orang asli nalichuvalos blizko 20 000 osib musulman pislya zdobuttya nezalezhnosti bilshist iz nih bula viznana malajcyami Reshta prodovzhuvala zhiti u vnutrishnih lisovih rajonah i dotrimuvatis svogo tradicijnogo sposobu zhittya Voni zalishalisya za mezhami rozvitku krayini do kincya 1970 h rokiv utvorivshi specifichnij marginalnij prosharok naselennya Uryad Malajziyi zberig Departament z aborigeniv ale zminiv nazvu na malajsku Departament Orang asli malaj Jabaton Orang Asli skorocheno JOA zgodom perejmenuvavshi jogo na Departament u spravah orang asli malaj Department of Orang Asli Affairs Jabatan Hal Ehwal Orang Asli skorocheno JHEOA z 2011 roku Departament rozvitku orang asli malaj Jabalan Kemajuan Orang Asli skorocheno JAKOA Za nim zberigalisya funkciyi upravlinnya gromadami orang asli nadannya yim medichnoyi dopomogi osviti ta zdijsnennya ekonomichnogo rozvitku Zalishivsya v sili j Zakon pro Aborigenni narodi 1954 roku yakij nadilyav JHEOA shirokimi povnovazhennyami kontrolyu nad orang asli Vtruchannya derzhavi v zhittya korinnogo naselennya v roki nezalezhnosti pomitno aktivizuvalosya Spochatku strategichnoyu metoyu progoloshuvalas integraciya orang asli z malajskoyu chastinoyu suspilstva zi zberezhennyam i zahistom yih tradicijnih institucij zvichayiv ta sposobu zhittya Prote na praktici diyalnist JHEOA bula spryamovana na asimilyaciyu orang asli do skladu malajskoyi etnichnoyi grupi Naprikinci 1960 h rokiv Malajska komunistichna partiya vidnovila zbrojnu borotbu i rozpochalas tak zvana Druga Nadzvichajna situaciya angl Second Malayan Emergency 1968 89 Znovu golovni bazi zakolotnikiv roztashovuvalis u vnutrishnih lisovih rajonah Uryad shvidko zvernuv uvagu na orang asli yak jmovirnih soyuznikiv povstanciv Bulo prijnyate docilne u vijskovomu plani rishennya pro fizichne vidalennya orang asli z yih tradicijnogo seredovisha 1977 roku buv predstavlenij novij proyekt pereselennya korinnih zhiteliv teper ce nazivalosya shemami peregrupuvannya angl Regroupment Schemes malaj Rancangan Pengumpulan Semula RPS Zvazhayuchi na pomilki minulogo proces peregrupuvannya peredbachav vodnochas i realizaciyu program rozvitku a sami shemi peregrupuvannya stvoryuvalis v mezhah tradicijnih zemel vidpovidnih gromad orang asli abo blizko do nih Krim nadannya medichnih i osvitnih poslug uchasnikam shem nadavalisya v postijne koristuvannya zemelni dilyanki dlya zhitlovogo budivnictva i prisadibnogo gospodarstva Takozh voni v tij chi inshij formi zaluchalisya do vidiv diyalnosti sho prinosyat dohid golovnim chinom viroshuvannya tovarnih silskogospodarskih kultur takih yak kauchuk ta olijna palma 1980 ti roki buli perelomnimi v istoriyi orang asli Protyagom cogo desyatilittya tempi ekonomichnogo rozvitku Malajziyi buli najvishimi Shirokogo rozvitku nabula zagotivlya lisu j zamina lisiv na plantaciyi masovimi stali zazihannya na tradicijni resursi orang asli Ce serjozno porushilo zhittya bilshosti korinnih gromad voni bilshe ne mali zmogi zhiti za rahunok tradicijnih metodiv gospodaryuvannya V cej zhe period znachnij vpliv na politiku uryadu otrimav islamskij ruh i politika integraciyi orang asli prijnyala formu islamizaciyi Uryad Malajziyi zapochatkuvav instituciyu islamskogo misionerstva malaj Dakwah sho mala diyati v gromadah korinnogo naselennya Buli priznacheni specialni posadovci z rozvitku gromad malaj Pemaju Masyarakat u selah orang asli buli zbudovani gromadski primishennya malaj Balai Raya sho mali musulmanski molitovni zali malaj Surau Zastosovuvalas politika tak zvanoyi pozitivnoyi diskriminaciyi koli prijnyattya islamu stimulyuvalosya pevnimi preferenciyami JHEOA namagavsya zabezpechiti novonavernenih zhitlom vodopostachannyam ta elektrikoyu transportnimi zasobami Yim oplachuvalos shkilne navchannya nadavalisya stipendiyi dlya universitetskogo navchannya stvoryuvalisya krashi mozhlivosti v galuzi ohoroni zdorov ya v plani otrimannya dohodiv prosuvannya na derzhavnij sluzhbi Politika pozitivnoyi diskriminaciyi viklikala negativnu reakciyu v gromadah orang asli Bagato z nih vidmovlyalosya prijmati islam navit popri perevagi yaki nadavalo yim take stanovishe Inshi u vidpovid na situaciyu sho sklalasya nominalno prijnyali islam ale ne zrobili zhodnih zusil shob zminiti svoyi religijni perekonannya abo povedinku Skinchilasya izolyaciya gromad orang asli i voni stali chastinoyu malajzijskogo suspilstva Sogodni metoyu bilshosti orang asli ye stati uspishnimi malajzijskimi gromadyanami zberigayuchi v toj zhe chas svoyu nacionalnu samobutnist i kulturu Teper voni diznayutsya pro podiyi v sviti z telebachennya radio gazet internetu Sela orang asli stali vidkritishimi i dostupnishimi Yih zhiteli otrimuyut vid derzhavi poslugi v galuzi ohoroni zdorov ya j materinstva doglyadu za ditinoyu stomatologichnu dopomogu poslugi policiyi j organiv z bezpeki zakladiv zv yazku ta osviti Deyakim z orang asli vdalosya zdobuti vishu osvitu sho dozvolilo yim otrimati prestizhnu robotu j kvalifikovani robochi miscya Voni namagayutsya buti konkurentospromozhnimi v suchasnomu suspilstvi Reakciya z boku korinnogo naselennya na zahoplennya yih tradicijnih zemel ta resursiv variyuvalisya vid prignichenogo movchaznogo sprijnyattya situaciyi i prostogo politichnogo lobiyuvannya svoyih interesiv do golosnih protestiv i domagan pravovogo zahistu Znakovim stalo stvorennya 1976 roku Asociaciyi Orang asli Pivostrivnoyi Malajziyi malaj Persatuan Orang Asli Semenanjung Malaysia skorocheno POASM POASM zmig stati koordinacijnim centrom yakij integruvav skargi i potrebi gromad orang asli Populyarnist organizaciyi zrostala i v 2011 roci vona narahovuvala blizko 10000 chleniv Zavdyaki diyalnosti Asociaciyi orang asli vidchuli sebe zgurtovanishimi stali pomitnishimi v suspilstvi j zayavili pro sebe yak kulturno politichnij sub yekt 1998 roku POASM stav kolektivnim chlenom Merezhi korinnih narodiv Malajziyi malaj Jaringan Orang Asal SeMalaysia skorocheno JOAS neformalnogo ob yednannya organizacij i ruhiv korinnih narodiv Sabahu Saravaku i Pivostrivnoyi Malajziyi Zgodom na zhal diyalnist POASM postupovo zgasla Nishu sho utvorilasya zajnyala Merezha sil orang asli Pivostrivnoyi Malajziyi malaj Jaringan Kampung Orang Asli Semenanjung Malaysia neoficijne ob yednannya orang asli sho vistupaye na zahist prav korinnih narodiv krayini namagayetsya predstavlyati interesi orang asli pered uryadom i shirokoyu gromadskistyu Lideri orang asli namagayutsya poshiriti informaciyu pro svoyi gromadi ta problemi z yakimi voni stikayutsya sered shirokoyi gromadskosti yak u Malajziyi ta i za yiyi mezhami Potuzhnu dopomogu v comu nadaye yim stvorenij u 1989 roci Centr turboti pro orang asli angl Center for Orang Asli Concerns skorocheno COAC Na orang asli stali bilshe zvertati uvagi pislya provedennya konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij z navkolishnogo seredovisha i rozvitku angl United Nations Conference on Environment and Development UNCED 1992 roku yaka globalno zminila poglyad u sviti na povagu do tradicijnih znan i prav korinnih narodiv Pevnij pozitivnij vpliv malo takozh ogoloshennya Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij 1994 2003 rokiv Mizhnarodnim desyatilittyam korinnih narodiv svitu KulturaHatinki v girskomu selishi orang asli Sposib zhittya i gospodaryuvannya okremih grup orang asli pomitno riznitsya mizh soboyu Rozriznyayut tri osnovni tradiciyi sho isnuvali v minulomu kochovih mislivciv zbirachiv semangi osile naselennya sho zajmayetsya pidsichno vognevim zemlerobstvom senoyi ta osili zemlerobi yaki dodatkovo zbirayut lisovi produkti na prodazh aborigenni malajci Kozhnij iz cih tradicij vidpovidaye j pevna socialna struktura suspilstva Blizko 40 orang asli sered nih temyari chevongi dzhaguti semelayi i semok berijci prodovzhuyut zhiti sered lisu abo poblizu lisovih masiviv Tut voni zajmayutsya pidsichno vognevim zemlerobstvom viroshuyut ris na pagorbah a takozh mislivstvom i zbiralnictvom Krim togo ci gromadi prodayut zibrani dari lisiv petaj durian rotang dikij kauchuk shob otrimati za nih groshi Priberezhni gromadi kuali seletari i magmerijci zajmayutsya perevazhno ribalstvom i zbirannyam moreproduktiv Inshi zokrema temuani dzhakuni i semayi postijno zajmayutsya zemlerobstvom a teper she j mayut vlasni fermi z viroshuvannya kauchuku olijnoyi palmi kakao Duzhe nevelika kilkist orang asli osoblivo sered negritoskih grup napriklad dzhegayi ta lanogi dosi vedut napivkochovij sposib zhittya i vvazhayut za krashe koristuvatisya sezonnimi shedrotami lisu Chimalo orang asli zhive v mistah de voni pracyuyut najmanimi robitnikami Kochovi grupi taki yak dzhegayi j bateki zhivut sim yami yaki chas vid chasu zbirayutsya razom u timchasovih taborah a todi znovu vidokremlyuyutsya odna vid odnoyi shob zgodom zibratisya znovu ale vzhe v novomu tabori j u inshomu skladi Deyaki zemlerobski grupi napriklad temyari organizovani v rozshireni sim yi j dribni grupi pov yazani spilnim pohodzhennyam Voni prostezhuyut svoye pohodzhennya vid zagalnogo predka yak za cholovichoyu tak i za zhinochoyu liniyami U semangiv i senoyiv etnichni grupi ye politichno j socialno egalitarnimi kozhna lyudina v gromadi ye cilkom avtonomnoyu Yaksho voni j mayut svoyih lideriv to ti zdijsnyuyut lishe timchasovu situativnu vladu yaka bazuyetsya suto na osobistomu avtoriteti pevnoyi lyudini Takij lider ne maye niyakih realnih povnovazhen U toj zhe chas deyaki pivdenni grupi zokrema semelayi dzhakuni temuani mali v minulomu vlasnih spadkovih kerivnikiv batiniv Vsi orang asli rozglyadayut svoyi tradicijni teritoriyi vilnimi dlya zbiralnictva vsima chlenami gromadi U deyakih grup okremi sim yi mayut vinyatkovi prava na obroblyuvani nimi dilyanki dlya vedennya silskogo gospodarstva yaki voni vlasnimi silami rozchistili vid lisu Prote koli take pole pokidayetsya j znovu zarostaye lisom vono povertayetsya u spilnu vlasnist vsiyeyi gromadi Odna chudova osoblivist gromad orang asli polyagaye v tomu sho voni zaboronyayut bud yake mizhosobistisne nasilstvo yak vseredini svoyih grup tak i u stosunkah zi storonnimi Yih strategiya vizhivannya tradicijno polyagala v unikanni kontaktiv z panivnimi v krayini grupami naselennya i voni navchayut svoyih ditej utrimuvatisya vid usih form nasilstva Pravila sho regulyuyut shlyubni stosunki rozriznyayutsya u riznih plemen orang asli U semangiv gromadski strukturi adaptovani do yih kochovogo sposobu zhittya mislivciv zbirachiv U nih zaboroneno vkladati shlyubi i mati intimni stosunki z krovnimi abo sporidnenimi cherez shlyub rodichami Ci pravila ekzogamiyi vimagayut shukati sobi podruzhzhya sered dalekih grup stvoryuyuchi takim chinom shiroku merezhu socialnih zv yazkiv Tradiciya senoyiv pov yazana z praktikoyu pidsichno vognevogo zemlerobstva Yih lokalni grupi ye stabilnishimi nizh u semangiv zaborona shlyubiv mizh rodichami u nih ye ne takoyu zhorstkoyu v rezultati rodinni zv yazki zoseredzheni v mezhah pevnoyi richkovoyi dolini Malajska tradiciya pov yazana z osilim sposobom zhittya tomu malajci j aborigenni malajci voliyut vkladati shlyubi v mezhah sela abo pevnoyi miscevosti dozvolyayutsya shlyubi mizh dvoyuridnimi bratami i sestrami Taka praktika lokalnoyi endogamiyi pidsilyuye prihilnist lyudej do vlasnoyi ekonomichnoyi sistemi utrimuye yih vid prijnyattya inshih tradicij Taki vidminnosti u poglyadah na pravila vkladannya shlyubu dozvolyali protyagom kilkoh tisyach rokiv spivisnuvati poruch i pri comu ne zmishuvatis grupam z duzhe riznim gospodarskim kompleksom Tradicijni religiyi orang asli stanovlyat skladni sistemi viruvan i svitosprijnyattya yaki nadayut cim lyudyam ponyattya pro sens isnuvannya svitu sens lyudskogo zhittya moralnij kodeks povedinki Voni dozvolyayut korinnim zhitelyam perebuvati v postijnij garmoniyi z navkolishnim prirodnim seredovishem Bilshist orang asli vvazhayut sho Vsesvit skladayetsya z troh svitiv nebesnogo verhnogo svitu zemnogo serednogo svitu i pidzemnogo nizhnogo svitu Vsi tri sviti naseleni riznimi nadprirodnimi istotami duhami prividami bozhestvami yaki mozhut buti yak korisnimi tak i shkidlivimi dlya lyudini Deyaki z cih nadlyudskih istot individualizovani mayut svoyi imena j pov yazani z konkretnimi prirodnimi yavishami napriklad grozoyu povinnyu abo vizrivannyam fruktiv Bilshist orang asli virit u boga gromu yakij karaye lyudej posilayuchi na nih strashnu grozu Svoyi neshastya i hvorobi orang asli vvazhayut pokarannyam z boku nadprirodnih istot za porushennya pevnih tabu yaki zagrozhuyut vstanovlenomu prirodnomu abo gromadskomu poryadku abo zh za nepovagu do cih istot Tradicijni rituali orang asli poklikani pidtrimuvati garmonijni stosunki mizh lyudmi i nadprirodnimi istotami Duham prinosyat zhertvi hvalyat i dyakuyut yim prosyat dozvolu vbiti tvarin na polyuvanni zrubati derevo posaditi kulturni roslini prosyat ryasnih vrozhayiv dikoroslih plodiv Skladnishi rituali provodyat shamani bagato z yakih mayut svoyih duhovnih providnikiv u sviti duhiv Bilshist cih lyudej vpevneni sho zaklinannya mozhut vilikuvati hvorobi abo zabezpechiti uspih v bud yakij sferi diyalnosti yak pravilo za spriyannya nadprirodnih istot Pid chas svoyih seansiv shaman vpadaye u trans i jogo dusha virushaye podorozhuvati svitami shukaye zagubleni dushi hvorih lyudej zustrichayetsya z nadprirodnimi istotami i prosit yih pro dopomogu Sposib zhittya okremih grup orang asli sformuvavsya protyagom bagatoh stolit vin ye rezultatom virishennya praktichnih problem ta mozhlivostej z yakimi ci lyudi stikalisya v konkretnih prirodnih i socialnih umovah Gromadi orang asli demonstruyut yak socialne zhittya mozhe buti uzgodzhene bez iyerarhichnoyi politichnoyi sistemi z dotrimannyam gendernoyi rivnosti poyednannyam tisnoyi spivpraci j vzayemnoyi dopomogi z osobistoyu avtonomiyeyu lyudini Deyaki z yih navichok yaki orang asli sprijmayut yak samo soboyu zrozumile zdayutsya chudovimi dlya zahidnoyi lyudini Endi Hikson angl Andy Hickson i jogo mati Syu Dzhennings angl Sue Jennings pislya togo yak prozhili bilshe roku v gromadi temyariv ne lishe nalezhnim chinom ocinili socialni nadbannya cogo narodu a j pochali zastosovuvati yih u svoyij praktichnij diyalnosti Endi Hikson yakij pracyuye konsultantom v sistemi osviti stav zastosovuvati metodi vzayemodiyi temyariv u borotbi z yavishem zalyakuvannya uchniv Terapevt Syu Dzhennings zastosovuye aspekti ritualnih tradicij temyariv u svoyih seansah grupovoyi terapiyi Status u suspilstviOrang asli v Pivostrivnij Malajziyi koristuyutsya pevnimi pravami v silu togo sho voni ye korinnimi zhitelyami krayini Ce viznayetsya u Federalnij konstituciyi peredbacheno Zakonom pro Aborigenni narodi angl Aboriginal Peoples Act 1954 roku pereglyanutij 1974 roku i konkretizovano v Politichnij Zayavi 1961 roku povna yiyi nazva Zayava pro politiku z upravlinnya spravami orang asli Pivostrivnoyi Malajziyi angl Statement of Policy Regarding the Administration of the Orang Asli of Peninsula Malaysia Vsi inshi zakonodavchi akti ta pidzakonni dokumenti bazuyutsya na polozhennyah Zakonu pro Aborigenni narodi Zakon pro Aborigenni narodi ye yedinim zakonom yakij stosuyetsya konkretno orang asli Vin viznachaye j detalno rozpisuye termini i ponyattya dlya viznannya statusu gromad orang asli Yuridichno orang asli viznachayutsya yak chleni aborigennoyi etnichnoyi grupi sho ye takimi za pohodzhennyam abo buli prijnyati do gromadi shlyahom adopciyi abo zh ce diti vid mishanih shlyubiv z aborigenami za umovi sho voni rozmovlyayut movoyu aborigeniv i dotrimuyutsya sposobu zhittya zvichayiv i viruvan aborigeniv Zberezhennya tradicijnogo sposobu zhittya peredbachaye rezervuvannya zemelnih dilyanok dlya orang asli odnak voni mozhut mati takij status lishe z voli derzhavnoyi vladi Derzhava v bud yakij chas mozhe skasuvati rezervnij status cih zemel i orang asli musitimut pereselitisya v inshe misce ta she j v razi takogo peremishennya derzhava ne zobov yazana viplachuvati bud yakoyi kompensaciyi abo vidilyati alternativnu dilyanku dlya postrazhdalih pri comu orang asli Ochevidnoyu ye vidmova viznavati orang asli avtonomnimi gromadami yakimi voni buli v minulomu Orang asli mayut neperevershenij privilej mati specialnij departament dlya upravlinnya nimi She za britanskoyi administraciyi Zakon pro Aborigenni narodi 1954 roku nadiliv funkciyami upravlinnya z usih pitan sho stosuyutsya orang asli specialno stvorenij dlya cogo Departament aborigeniv Za chasi nezalezhnosti vin dekilka raziv minyav svoyu nazvu ale j dosi teper yak JAKOA prodovzhuye opikuvatis korinnim naselennyam Pivostrivnoyi Malajziyi Departament maye shiroki povnovazhennya sered yakih kontrol v yizdu storonnih osib v rajoni prozhivannya orang asli priznachennya i zvilnennya silskih goliv batiniv zaborona sadzhati bud yaki specifichni roslini na zemlyah orang asli vidacha dozvoliv na virubku lisu zbirannya lisovoyi produkciyi polyuvannya v tradicijnih rajonah orang asli i navit viznachennya umov na yakih orang asli mozhut najmatis na robotu Priznachayuchi silskih starost JAKOA zvertaye uvagu nasampered na znannya kandidatom malajskoyi movi ta jogo zdatnist vikonuvati vkazivki Ostannye slovo v usih pitannyah sho stosuyutsya orang asli nalezhit povnovazhnomu derzhavnomu chinovniku Generalnomu direktorovi JAKOA Departament de fakto ye zemlevlasnikom teritorij orang asli vin takozh formuye zagalni rishennya gromad i po suti efektivno trimaye orang asli v statusi svoyih ditej diyuchi yak yih derzhavnij opikun V ryadi pitan koli potribni efektivnishi diyi derzhava diye napryamu cherez galuzevi ministerstva Ce stosuyetsya zokrema realizaciyi program v galuzi osviti ohoroni zdorov ya j rozvitku silskogo gospodarstva Orang asli ne koristuyutsya ekvivalentnimi z inshimi gromadami konstitucijnimi pravami a zamist cogo v usomu zalezhat vid uryadu Voni rozglyadayutsya yak etnichna grupa yaka ne zdatna keruvati vlasnimi spravami ta potrebuye derzhavnogo vtruchannya dlya zabezpechennya yihnogo zahistu blagopoluchchya ta rozvitku Korinni gromadi ne vladni sami viznachati vlasnu identichnist nalezhnist pevnih osib do skladu gromadi identifikuvati samu gromadu aborigennu grupu Taka silna vlada derzhavi ne poshiryuyetsya ni na malajciv ni na tubilciv Sabahu j Saravaku Peredbacheni povnovazhennya JAKOA diyati vid imeni orang asli chasto ye yablukom rozbratu mizh Departamentom ta samimi orang asli i voni nezminno viklikayut bagato prikrostej dlya ostannih Diyalnist Departamentu sprijmayetsya orang asli z pochuttyam glibokoyi nedoviri Spivrobitnikami JAKOA ye perevazhno osobi sho ne nalezhat do gromad orang asli perevazhno etnichni malajci Voni dobre ne znayut zvichayiv kulturi j problem orang asli ale virishuyut yihnyu dolyu U tih vipadkah koli vinikaye konflikt mizh interesami derzhavi ta interesami orang asli a ce stosuyetsya perevazhno prava vlasnosti na tradicijni zemli JAKOA nezminno zajmaye poziciyu svogo zasnovnika i situaciya virishuyetsya na korist derzhavi Gromadi orang asli pragnut samostijno virishuvati svoyu dolyu j rozporyadzhatisya svoyimi zemlyami j tradicijnimi resursami abo hocha b brati uchast u prijnyatti rishen stosovno yih vikoristannya Voni vimagayut prava samim keruvati diyalnistyu JAKOA Orang asli pragnut takozh mati mozhlivist vilno rozvivati svoyi vlasni kulturi movi i zvichayi pidtrimuvati vlasni socialni instituciyi peredavati narodni tradiciyi majbutnim pokolinnyam U shirokomu sensi voni hochut povernuti svoye pravo na samoviznachennya mati mozhlivist rozvivatisya i progresuvati yak osobistosti j yak narod na osnovi socialnogo poryadku yakij voni sami viznachatimut Suttyevoyu problemoyu dlya orang asli krim oficijnogo statusu ye specifichne stavlennya do nih sho sklalosya v perevazhnij masi suspilstva Vidlunnyam britanskoyi kolonialnoyi epohi ye poglyad na korinnih zhiteliv yak nepovnocinne naselennya lyudej drugogo sortu sho ne ye sub yektami u suspilstvi Take stavlennya dominuye na pobutovomu rivni j na rivni pidsvidomosti vplivaye na dolyu orang asli Popri te sho orang asli cilkom vidpovidayut mizhnarodnim viznachennyam dlya korinnih narodiv yih tubilnist na nacionalnomu rivni maye osoblivij zmist Korinnim narodom u Malajziyi she z kolonialnih chasiv vvazhayutsya malajci Orang asli zh za miscevimi ponyattyami ce gromadi primitivnih lyudej yaki nikoli ne utvoryuvali efektivnoyi derzhavnosti j buli zalezhnimi vid malajskoyi derzhavi Slid takozh vrahovuvati same sprijnyattya terminu malayec u malajskomu sviti Tut maye znachennya ne pohodzhennya lyudini a yiyi vishij status u suspilstvi v porivnyanni z povnistyu korinnim naselennyam oznakami yakogo ye spovidannya islamu volodinnya malajskoyu movoyu dotrimannya norm malajskogo suspilstva Pobutuye takozh specifichna fraza stati malajcem malaj Masuk Melayu koli nemalaec dosyag zaznachenih vimog Istorichni zaboboni stosovno orang asli yak nizhchoyi j pidporyadkovanoyi grupi lyudej zberigayutsya i v nashi dni Uryad Malajziyi stavitsya do orang asli yak do bidnih dvoyuridnih brativ malajciv yakim potribno dotrimuvatisya malajskogo shlyahu rozvitku shob buti uspishnimi Vsi diyi derzhavi spryamovani na znishennya avtonomiyi orang asli i vklyuchennya yih do skladu dominuyuchogo mejnstrimu angl Mainstream osnovnogo rusla tobto malajskoyi gromadi Na praktici ce oznachaye kerovanu asimilyaciyu orang asli Problema polyagaye she j u tomu sho malajzijska derzhava vzagali ne viznaye orang asli narodom v tomu znachenni yak cej termin viznachenij u dokumentah Organizaciyi Ob yednanih Nacij Take viznannya oznachalo b sho orang asli mayut pravo na samoviznachennya j mozhut zdijsnyuvati avtonomiyu na svoyih tradicijnih teritoriyah Otzhe todi stavitimetsya pid sumniv pravo derzhavi zdijsnyuvati kontrol nad zemlyami j resursami orang asli Cya problema viyavlyayetsya yak v politichnij tak i v ekonomichnij ploshini Viznannya orang asli okremim narodom abo narodami ta she j korinnim narodom stavilo b pid sumniv legitimnist vladi etnichnih malajciv u yih domagannyah na politichne panuvannya v krayini v silu svoyeyi tubilnosti a same cej argument vikoristovuyetsya malajskoyu elitoyu v obgruntuvanni vlasnih osoblivih prav i privileyiv na protivagu immigrantskim kitajskij ta indijskij gromadam krayini V ekonomichnomu plani fakt viznannya prav orang asli na yih tradicijni zemli ta resursi mozhe stati na zavadi realizaciyi ambitnih program rozvitku krayini Tomu uryad Malajziyi robit vse dlya nedopushennya bud yakoyi podobi miscevoyi avtonomiyi orang asli j zberezhennya isnuyuchoyi situaciyi Yak ne divno taka politika sformuvala sered orang asli vidchuttya vlasnoyi vidminnosti okremishnosti vid reshti suspilstva Vse chastishe orang asli pragnut vidstoyuvati svoyu osobistu j kolektivnu identichnist z metoyu borotbi proti vladi storonnih zokrema j derzhavi Na comu grunti u nih sformuvalosya vidchuttya tubilnosti vlasnogo samostverdzhennya na protivagu bilshosti naselennya krayini Tubilnist orang asli ye yih sproboyu vidstoyuvati shiroku politichnu avtonomiyu Ostannim chasom deyaki grupi orang asli za pidtrimki advokativ dobrovolciv domoglisya pevnih uspihiv u vidstoyuvanni v sudah svoyih zvichayevih prav na tradicijni zemli ta resursi Voni zazhadali kompensaciyi vidpovidno do principiv zagalnogo prava i mizhnarodnih prav korinnih narodiv Taki rishennya dayutsya duzhe nelegko adzhe vidpovidachem vistupaye derzhava z yiyi vazhelyami zakonodavchoyi j vikonavchoyi vladi Na pochatku 1970 h rokiv uryad Malajziyi pochav vprovadzhuvati tak zvanu Novu ekonomichnu politiku angl New Economic Policy v ramkah realizaciyi yakoyi bula stvorena nova kategoriya naselennya bumiputera malaj Bumiputera Vona ob yednuye malajciv korinni narodi Sabagu j Saravaku ta orang asli Na pidstavi svoyeyi pervinnoyi prisutnosti na cij zemli bumiputera otrimali ekonomichni j politichni perevagi nad inshimi nemiscevimi grupami naselennya Krim osoblivih ekonomichnih prav bumiputera koristuyutsya pidtrimkoyu z boku derzhavi v plani rozvitku yih religiyi kulturi movi perevagami v galuzi osviti pri zajnyatti posad v uryadi j u derzhavnih ustanovah V realnomu zhitti politika bumiputera oznachaye politichne dominuvannya malajskoyi gromadi Korinni zhiteli Kalimantanu j Pivostrivnoyi Malajziyi v praktichnij ploshini sprijmayutsya yak nizhchi bumiputera a sho stosuyetsya orang asli to Federalnij konstituciya navit ne zgaduye yih pid mitkoyu bumiputera Status bumiputera maye malo znachennya abo koristi dlya bilshosti orang asli Voni j nadali zalishayutsya zalezhnoyu pidopichnoyu kategoriyeyu naselennya Orang asli mayut rivne z inshimi gromadyanami krayini pravo golosu berut uchast u zagalnonacionalnih ta miscevih viborah Krim togo z metoyu pidklyuchennya yih do zakonotvorchih procesiv u parlamenti pochinayuchi z 1957 roku priznachayutsya p yat senatoriv z chisla orang asli Prote realnogo predstavnictva v derzhavnih organah orang asli ne mayut Situaciya uskladnyuyetsya tim sho organizaciyu abo osobu yaka maye pravo predstavlyati interesi pevnoyi korinnoyi gromadi viznachaye derzhava Tomu v svoyij diyalnosti taki predstavniki ne vidobrazhayut dumki potrebi ta pragnennya svoyeyi gromadi a do togo she j nepidzvitni yij Yaskravim prikladom isnuyuchoyi situaciyi ye vipadok koli v chervni 2001 roku odin iz senatoriv orang asli pidijnyav u malajzijskomu Senati malaj Dewan Negara pitannya pro nedocilnist vitrachannya koshtiv yaki derzhava spryamovuvala na vprovadzhennya v shkilne navchannya semajskoyi movi ModernizaciyaZ momentu zdobuttya nezalezhnosti v 1957 roci uryad Malajziyi pochav rozrobku kompleksnih program z rozvitku gromad orang asli Pershij etap rozrahovanij na period 1954 1978 rokiv buv zoseredzhenij na aspektah bezpeki i mav na meti zahistiti orang asli vid vplivu komunistiv Na drugomu etapi yakij rozpochavsya naprikinci 1970 h rokiv uryad pochav pridilyati osnovnu uvagu socialno ekonomichnomu rozvitkovi gromad orang asli Meta polyagaye v tomu shob modernizuvati yih ekonomiku zminivshi yih prozhitkovij sposib zhittya na diyalnist spryamovanu na rinkovu ekonomiku U 1980 roci derzhava rozpochala stvorennya poselen orang asli za tak zvanimi shemami peregrupuvannya malaj Rancangan Pengumpulan Semula RPS Vsogo bulo stvoreno 17 RPS 6 v shtati Perak 7 v shtati Pahang 3 v shtati Kelantan i 1 v shtati Dzhohor v nih prozhivalo 3 015 simej Shema RPS bula oriyentovana na viddaleni ta rozsiyani poselennya j mala organizuvati silskogospodarsku diyalnist orang asli yak osnovne dzherelo yih isnuvannya Buli realizovani programi iz vprovadzhennya tovarnih silskogospodarskih kultur takih yak kauchukovi dereva olijna palma kokosova palma fruktovi dereva Ci programi zdijsnyuvalis golovnim chinom silami dvoh derzhavnih ustanov Upravlinnya z rozvitku malih virobnikiv kauchukovoyi promislovosti angl Rubber Industry Smallholder Development Authority RISDA ta Federalnij organ z pitan konsolidaciyi ta reabilitaciyi zemel angl Federal Land Consolidation and Rehabilitation Authority FELCRA Kozhna sim ya otrimala do desyati akriv zemli v skladi velikih plantacij i she po dva akri pid zhitlo ta prisadibnu dilyanku Dlya vedennya gospodarstva departament JHEOA nadavav lyudyam instrumenti sadzhanci gerbicidi ta dobriva Orang asli stali otrimuvati dividendi vid realizaciyi produkciyi z cih plantacij krim togo voni mozhut bezposeredno pracyuvati na virobnictvi j otrimuvati za ce platnyu Zhiteli sil za shemami peregrupuvannya buli zabezpecheni zhitlom dityachimi sadochkami elektrikoyu j vodoprovidnoyu vodoyu pid yiznimi shlyahami yaki zv yazali ci viddaleni rajoni iz zovnishnim svitom Kozhen RPS maye administrativnij centr shkolu polikliniku magazin i bagatofunkcionalnu gromadsku zalu Grupi zbiralnikiv sho lishe neshodavno pokinuli kochovij sposib zhittya takozh otrimuvali harchovi produkti ta tovari pershoyi neobhidnosti shob voni mogli isnuvati poki dereva ne pochnut prinositi dohid Zrozumilo gromadi korinnogo naselennya bolisno sprijmali taki zmini adzhe voni zmusheni buli vidmovlyatisya vid zvichnogo sposobu zhittya Zgodom RPS stali zrazkom dlya modernizaciyi ekonomiki orang asli 1999 roku buv zatverdzhenij i pochav realizovuvatis Proyekt restrukturizaciyi sela malaj Penyusunan Semula Kampung PSK yakij peredbachaye modernizaciyu bazovoyi infrastrukturi ta komunalnih poslug u vzhe isnuyuchih selah orang asli zhiteli yakih stali otrimuvati ti zh sami stimuli i pilgi sho j uchasniki RPS Stanom na 2004 rik proyekt ohopiv 217 sil orang asli 545 sil orang asli 63 buli zabezpecheni elektroenergiyeyu a 619 sil 71 otrimali vodopostachannya Krim togo bulo zbudovano 2910 km silskih dorig voni zabezpechili dostup do 631 73 sil orang asli Orang asli pochali otrimuvati pravo vlasnosti na svoyi zemli Ostannim chasom ekonomichnij rozvitok poshirivsya j u vnutrishni rajoni Specialna programa PROSDET malaj Program Bersepadu Daerah Terpencil oriyentovana na rozvitok naselenih punktiv roztashovanih u viddalenih rajonah i nedostupnih dlya bud yakim vidiv transportnih zasobiv Pilotnij proyekt za ciyeyu shemoyu zdijsnyuyetsya v selishi Pantos roztashovanomu v rajoni Kuala Lipis shtat Pahang Shema ohoplyuye 200 simej Uryad Malajziyi pragne vikoriniti bidnist sered svoyih gromadyan vklyuchayuchi j gromadi orang asli Shob voni mogli konkuruvati na rinku praci uryad vvazhaye vazhlivim navchiti orang asli neobhidnim dlya cogo navichkam V ramkah program ekonomichnogo rozvitku JAKOA vidkrivaye v gromadah orang asli kursi z profesijnoyi pidgotovki v galuzi roslinnictva j doglyadu za hudoboyu kursi z pidpriyemnictva nadaye materialnu dopomogu ta dopomogu ustatkuvannyam dlya vidkrittya korinnimi zhitelyami vlasnogo biznesu prodovolchi magazini restorani majsterni z remontu avtomobiliv internet kafe pidpriyemstva budivelnoyi galuzi ribalstvo viroshuvannya kartopli lajmu rozvedennya tilyapiyi domashnoyi ptici kiz tosho vidilyaye koshti na budivnictvo primishen pid torgovi ploshi de pidpriyemci orang asli mogli b realizovuvati svoyu produkciyu JAKOA zajmayetsya organizaciyeyu treningiv i rozrobkoyu program z profesijnoyi pidgotovki orang asli malaj Program Latihan Kemahiran amp Kerjaya PLKK Okrim togo chleni gromad orang asli mozhut koristuvatisya koshtami Kreditnoyi spilki Bumiputera malaj Amanah Saham Bumiputera Znachna uvaga pridilyayetsya takozh nalagodzhennyu druzhnih stosunkiv i vzayemorozuminnya mizh uryadovimi strukturami ta gromadami orang asli JAKOA JHEOA vprovadiv sered gromad orang asli tririvnevu osvitnyu programu spryamovanu na pidgotovku ditej orang asli do integraciyi v nacionalnu sistemu osviti U kozhnomu seli orang asli diti prohodyat tri roki navchannya na pershomu rivni dali protyagom 6 rokiv voni prodovzhuyut navchannya v shkolah drugogo rivnya roztashovanih u velikih gromadah orang asli Po zakinchenni shostogo klasu voni skladayut ispiti j mozhut perejti navchatisya do normalnih derzhavnih serednih shkil roztashovanih v dovkolishnih silskih abo miskih rajonah Dovgij chas osvita ne vvazhalasya osoblivo vazhlivoyu funkciyeyu dlya JHEOA standarti navchannya buli duzhe nizkimi a infrastruktura i zasobi navchannya dlya orang asli yavno nedostatnimi Vse ce viklikalo anomalno visokij riven vidsivu na pochatkovomu i serednomu stupenyah osviti Pochinayuchi z 1995 roku odnak vidpovidalnist za osvitu korinnogo naselennya bulo peredano Ministerstvu osviti vsi shkoli orang asli mali ostatochno perejti do Ministerstva do 2001 roku Mozhna stverdzhuvati sho ce ye pozitivnim krokom Bula vvedena sistema osviti z vikoristannyam nacionalnogo navchalnogo planu za zrazkom malajskih shkil Osvita ye odniyeyu z golovnih program rozvitku orang asli oskilki vona mozhe prizvesti do socialnih ta ekonomichnih zmin u bik pidvishennya yakosti zhittya Uryadovi zusillya z modernizaciyi orang asli zoseredzhuyutsya nasampered na pidlitkah yak na shilnishij do zmin kategoriyi naselennya Jdetsya ne lishe pro zagalnu osvitu a j pro organizaciyu riznomanitnih kursiv treningiv navchalnih poyizdok tosho spryamovanih na zminu uyavlen i nastroyiv sered molodi orang asli Voni povinni otrimuvati novi znannya ta dosvid sho dozvolit yim ruhatisya vpered yak ce roblyat inshi gromadi v krayini Vidilyayutsya koshti spryamovani na viplatu stipendij uchnyam z chisla orang asli V ramkah realizaciyi program z ohoroni zdorov ya v selah orang asli bulo vidkrito 125 likuvalnih zakladiv Funkcionauye likarnya v Gombaci malaj Gombak specialno stvorena dlya potreb orang asli 2003 roku vona bula modernizovana zabezpechena novoyu medichnoyu tehnikoyu ta dodatkovo 166 lizhkami Krim togo dlya korinnogo naselennya bulo zbudovano 10 inshih likaren i 20 tranzitnih centriv Dlya pokrashennya obiznanosti naselennya ta zapobigannya rozpovsyudzhennyu infekcijnih zahvoryuvan provoditsya vakcinaciya ta sheplennya lekciyi z pitan zdorov ya ta harchuvannya sim yi Prote yak svidchat statistichni dani pokazniki stanu zdorov ya v gromadah orang asli lishayutsya nizkimi Socialno ekonomichne stanovisheOrang asli nalezhat do najbidnishih verstv naselennya Malajziyi 50 9 yih domogospodarstv za danimi PROON 2007 roku zhilo v umovah bidnosti angl poverty a 15 4 za mezheyu bidnosti angl hardcore poverty Ci cifri silno kontrastuyut iz zagalnonacionalnimi pokaznikami 7 5 i 1 4 vidpovidno Inshi pokazniki takozh svidchat pro nizku yakist zhittya orang asli Na ce zokrema vkazuye vidsutnist u bagatoh sim yah elementarnih zruchnostej vodoprovid tualet chasto j elektrika Tak u 1997 roci za danimi Departamentu statistiki Malajziyi lishe 47 5 domogospodarstv orang asli mali pevnu formu vodopostachannya yak u primishenni tak i na podvir yi prichomu 3 9 dlya zabezpechennya svoyih potreb u vodi zalezhali lishe vid richok strumkiv ta sverdlovin Tualetiv yak bazovoyi zruchnosti brakuvalo v 43 7 zhitlovih odinic orang asli todi yak zagalom dlya Pivostrivnoyi Malajziyi cej pokaznik stanoviv lishe 3 Dlya osvitlennya svoyih budinkiv 51 8 domogospodarstv orang asli vikoristovuvali gasovi lampi malaj Pelita Inshim pokaznikom nizkih statkiv ye vidsutnist u bagatoh sim yah orang asli pobutovih predmetiv yaki mozhut svidchiti pro stan yih dobrobutu holodilniki radio televizori velosipedi motocikli avtomobili tosho Za timi zh danimi Departamentu statistiki u 1997 roci majzhe chvert 22 2 vsih domogospodarstv orang asli ne mali zhodnogo z cih predmetiv pobutovogo priznachennya Lishe 35 domogospodarstv orang asli v silskih naselenih punktah mali motocikli yaki ye tut vazhlivim transportnim zasobom U toj zhe chas isnuye velika riznicya v zabezpechenosti mizh domogospodarstvami orang asli v mistah ta primiskij zoni i domogospodarstvami roztashovanimi u silskij miscevosti a tim bilshe u viddalenih lisovih rajonah Naspravdi isnuye duzhe nevelika riznicya mizh chastkoyu u koristuvanni predmetami domashnogo vzhitku mizh miskimi domogospodarstvami orang asli ta reshtoyu naselennya Pivostrivnij Malajziyi Insha sprava poselennya orang asli roztashovani u dzhunglyah Voni pozbavleni dorig ta inshih ob yektiv infrastrukturi tut isnuyut serjozni problemi iz zabezpechennyam zakladami medichnoyi dopomogi ta pochatkovoyi osviti a takozh zabezpechennyam cih zakladiv specialistami potribnogo rivnya Uryad bachit taki prichini problem bidnosti gromad orang asli nadmirna zalezhnist vid zbiralnictva prozhivannya u viddalenih ta nedostupnih rajonah nizka samoocinka ta izolyaciya vid inshih gromad nizkij riven osviti nizkij riven groshovih zaoshadzhen abo vzagali yih vidsutnist nestacha navichok praci v galuzi suchasnoyi zajnyatosti vidsutnist vlasnosti na zemlyu nadmirna zalezhnist vid derzhavnoyi dopomogi Tradicijni zemli ta resursi protyagom bagatoh stolit buli dlya orang asli yih yedinim dzherelom zasobiv dlya isnuvannya Bilshist orang asli j zaraz pidtrimuye tisnij fizichnij kulturnij i duhovnij zv yazok z navkolishnim seredovishem u tradicijnih rajonah prozhivannya Pereselennya v inshi rajoni v ramkah realizaciyi program rozvitku pozbavlyaye yih cogo zv yazku j zmushuye adaptuvatisya do novih umov zhittya Privlasnennya tradicijnih zemel orang asli derzhavoyu ta privatnimi osobami j kompaniyami virubuvannya lisiv stvorennya kauchukovih plantacij ta plantacij olijnoyi palmi rozvitok turizmu rujnuyut osnovi tradicijnogo gospodarstva korinnogo naselennya Ce zmushuye bagatoh z cih lyudej perejti na osilij sposib zhittya u selah abo v miskih rajonah Vtrata tradicijnih zemel staye dlya nih pastkoyu sho vede yih u zlidni Korinni narodi stikayutsya z chislennimi problemami sered yakih ekonomichni trudnoshi pov yazani z potreboyu v adaptaciyi do novih umov zhittya diskriminaciya z boku malajciv ta inshih grup naselennya Za roki nezalezhnosti v Malajziyi malo misce pomitne polipshennya v zabezpechenni orang asli medichnoyu dopomogoyu j dostupnosti dlya nih likuvalno profilaktichnih zakladiv Odnak vse she lishayetsya bagato problem Nizkimi v porivnyanni z inshimi gromadami zalishayutsya standarti ohoroni zdorov ya sered gromad orang asli Bilshe za inshih voni zaznayut vplivu riznih infekcijnih zahvoryuvan takih yak tuberkuloz malyariya cherevnij tif tosho Nagalnoyu sered orang asli ye j problema nedoyidannya Dostup do informaciyi pro stan zdorov ya zhiteliv viddalenih poselen ta nayavnist tam medichnih zakladiv vzagali obmezhenij Cherez vidsutnist nalezhnoyi osviti orang asli ne mozhut buti konkurentospromozhnimi v shirokomu suspilstvi Ce privodit yih do nadmirnoyi zalezhnosti vid dopomogi z boku JAKOA U toj zhe chas zagalnij visokij riven bidnosti sered gromad orang asli ne zupiniv zrostannya chisla biznesmeniv z yih seredovisha tak zvanih orang asli baru malaj Orang Asli Baru Nalagodivshi dobri stosunki iz vladoyu ta v silu svoyeyi nalezhnosti do korinnogo naselennya voni zmogli znachno polipshili svoye ekonomichne stanovishe za rahunok vlasnih gromad Proyekti yaki voni realizuyut pov yazani perevazhno z rozrobkoyu lisu abo z rozvitkom gromad orang asli PrimitkiColin Nicholas Center for Orang Asli Concerns COAC Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 10 10 2017 angl Colin Nicholas Orang Asli is an English term Center for Orang Asli Concerns COAC Letter to The Star 27 January 1994 unpublished Procitovano 11 10 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Yogeswaran Subramaniam Ethnicity Indigeneity and Indigenous Rights The Orang Asli Experience QUT Law Review Volume 15 Issue 1 pp 71 91 2015 ISSN 2201 7275 Procitovano 10 10 2017 angl Alan G Fix Malaysia s Original People Do They Represent a Relict Population Surviving from the Initial Dispersal of Modern Humans from Africa Malaysia s Original People Past Present and Future of the Orang Asli Edited by Kirk Endicott Published NUS Press National University of Singapore Press 2016 Chapter 4 pp 101 122 ISBN 978 9971 69 861 4 Procitovano 13 10 2017 angl Kirk Endicott Malaysia s Original People Past Present and Future of the Orang Asli Introduction PDF NUS Press National University of Singapore Press 2016 pp 1 38 ISBN 978 9971 69 861 4 Procitovano 13 10 2017 angl Nobuta Toshihiro Living On The Periphery Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns Subang Jaya Malaysia 2009 ISBN 978 983 43248 4 1 Procitovano 19 10 2017 angl Colin Nicholas Center for Orang Asli Concerns COAC Published in Encyclopaedia Malaysiana Volume 12 Peoples and Traditions pp 20 21 Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 17 10 2017 angl Tarmiji Masron Fujimaki Masami Norhasimah Ismail Orang Asli in Peninsular Malaysia Population Spatial Distribution and Socio Economic Condition PDF Journal of Ritsumeikan Social Sciences and Humanities vol 6 pp 75 115 2013 Procitovano 17 10 2017 angl Colin Nicholas The Orang Asli and the Contest for Resources Indigenous Politics Development and Identity in Peninsular Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns amp IWGIA 2000 Procitovano 19 10 2017 angl Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Arhiv originalu za 23 09 2017 Procitovano 20 10 2017 angl Geoffrey Benjamin The Aslian languages of Malaysia and Thailand an assessment PDF Stuart McGill amp Peter K Austin eds Language Documentation and Description vol 11 London SOAS 2012 Procitovano 30 10 2017 angl Aslian Ethnologue Languages of the World 20th edition 2017 angl Malay Ethnologue Languages of the World 20th edition 2017 angl A S Baer Human History and the Orang Asli in Southeast Asia Oregon State University Corvallis OR 97331 2914 USA 2014 06 06 Procitovano 31 10 2017 angl David Bulbeck The Neolithic Gap in the Southern Thai Malay Peninsula and Its Implications for Orang Asli Prehistory Malaysia s Original People Past Present and Future of the Orang Asli Edited by Kirk Endicott Published NUS Press National University of Singapore Press 2016 Chapter 5 pp 123 152 ISBN 978 9971 69 861 4 Procitovano 31 10 2017 angl Lye Tuck Po A history of Orang Asli studies Landmarks and generations Kajian Malaysia Vol 29 Supp 1 2011 pp 23 52 School of Social Sciences Universiti Sains Malaysia Pulau Pinang Procitovano 08 11 2017 angl Cite as Minority Rights Group International World Directory of Minorities and Indigenous Peoples Malaysia Orang Asli Minority Rights Group International Publication 2008 Procitovano 08 11 2017 angl Colin Nicholas Orang Asli Right Problems amp Solutions PDF Suruhanjaya Hak Asasi Manusia SUHAKAM 2010 ISBN 978 983 2523 65 9 Procitovano 13 11 2017 angl Ministry of Rural and Regional Development Malaysia International Conference On The Indigenous People 2005 Arhiv originalu za 14 11 2017 Procitovano 16 11 2017 angl Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Arhiv originalu za 15 11 2017 Procitovano 17 11 2017 angl Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Arhiv originalu za 23 11 2017 Procitovano 17 11 2017 angl Training and Employment Program PLKK Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Procitovano 17 11 2017 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 angl Colin Nicholas Center for Orang Asli Concerns 2004 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 20 11 2017 angl DzherelaColin Nicholas The Orang Asli and the Contest for Resources Indigenous Politics Development and Identity in Peninsular Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns amp IWGIA 2000 Procitovano 10 10 2017 angl Colin Nicholas Origins Identity and Classification Center for Orang Asli Concerns COAC Published in Encyclopaedia Malaysiana Volume 12 Peoples and Traditions pp 20 21 Procitovano 10 10 2017 angl Colin Nicholas Orang Asli Right Problems amp Solutions PDF Suruhanjaya Hak Asasi Manusia SUHAKAM 2010 ISBN 978 983 2523 65 9 Procitovano 13 11 2017 angl Colin Nicholas Orang Asli and the Bumiputera Policy Center for Orang Asli Concerns 2004 Procitovano 13 11 2017 angl Kirk Endicott Malaysia s Original People Past Present and Future of the Orang Asli Introduction PDF NUS Press National University of Singapore Press 2016 pp 1 38 ISBN 978 9971 69 861 4 Procitovano 13 10 2017 angl Tarmiji Masron Fujimaki Masami Norhasimah Ismail Orang Asli in Peninsular Malaysia Population Spatial Distribution and Socio Economic Condition PDF Journal of Ritsumeikan Social Sciences and Humanities vol 6 pp 75 115 2013 Procitovano 10 10 2017 angl Nobuta Toshihiro Living On The Periphery Development and Islamization Among the Orang Asli in Malaysia PDF Center for Orang Asli Concerns Subang Jaya Malaysia 2009 ISBN 978 983 43248 4 1 Procitovano 10 10 2017 angl Yogeswaran Subramaniam Ethnicity Indigeneity and Indigenous Rights The Orang Asli Experience QUT Law Review Volume 15 Issue 1 pp 71 91 2015 ISSN 2201 7275 Procitovano 10 10 2017 angl Geoffrey Benjamin The Aslian languages of Malaysia and Thailand an assessment PDF Stuart McGill amp Peter K Austin eds Language Documentation and Description vol 11 London SOAS 2012 Procitovano 30 10 2017 angl A S Baer Human History and the Orang Asli in Southeast Asia Oregon State University Corvallis OR 97331 2914 USA 2014 06 06 Procitovano 31 10 2017 angl Cite as Minority Rights Group International World Directory of Minorities and Indigenous Peoples Malaysia Orang Asli Minority Rights Group International Publication 2008 Procitovano 05 11 2017 angl Ministry of Rural and Regional Development Malaysia International Conference On The Indigenous People 2005 Arhiv originalu za 14 11 2017 Procitovano 13 11 2017 angl Alan G Fix Malaysia s Original People Do They Represent a Relict Population Surviving from the Initial Dispersal of Modern Humans from Africa Malaysia s Original People Past Present and Future of the Orang Asli Edited by Kirk Endicott Published NUS Press National University of Singapore Press 2016 Chapter 4 pp 101 122 ISBN 978 9971 69 861 4 Procitovano 10 11 2017 angl Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA Arhiv originalu za 15 11 2017 Procitovano 17 11 2017 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orang asliPosilannyaDepartament rozvitku orang asli Jabatan Kemajuan Orang Asli JAKOA malajsk ta angl Centr doslidzhennya problem orang asli Center for Orang Asli Concerns COAC angl Viktor Pogadaev Aborigeny v Malajzii v proshlom i sejchas Internet zhurnal Russkij pereplet ros