Перліс (малайськ. Perlis Indera Kayangan, Джаві:يرلس) — найменший штат Малайзії. Він розташований у північній частині західного узбережжя півострівної Малайзії і межує з провінціями Сатун і Сонгкхла Таїланду на своєму північному кордоні. На півдні межує зі штатом Кедах. Сіамці називали Перліс Palit (тай. ปะลิส), коли він знаходився під їхнім впливом.
Перліс | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Кангар | ||||
Країна | Малайзія | ||||
| |||||
Номерний знак | R | ||||
Населення | |||||
- повне | 227025 (2010 рік) | ||||
Площа | |||||
- повна | 821 км² | ||||
Часовий пояс | +8 | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | perlis.gov.my | ||||
Код ISO 3166-2 | MY-09 | ||||
|
Державний устрій — конституційна монархія (раджанат). Нинішній глава держави — раджа Туантку Сайєд Сірахуддін.
Столиця Перлісу — Кангар, а королівська столиця — . Іншим важливим містом є Паданг Бесар на малайсько-таїландському кордоні. Головний порт і поромний термінал знаходиться в невеликому селі Куала-Перліс, зв'язуючи здебільшого з островом Лангкаві.
Історія
У минулому Перліс був частиною князівства Кедах. У 1821 році Кедах був захоплений Сіамом (тоді так називався Таїланд). У 1826 році, між Англією, що закріпилася тоді на півдні Малайського півострова, і Сіамом було укладено угоду, за якою новий кордон став міжнародно визнаним. Султан Кедаху Ахмад, який понад 12 років чинив опір владі Сіаму, змушений був підкоритися. За цей час на частині території Кедаху утворилося нове князівство — Перліс, на чолі якого в 1843 р. з титулом «раджа» став онук Ахмада, Сайєд Хуссаїн. У 1909 році Сіам змушений був відмовитися від Перлісу і Кедаху на користь Англії, і Перліс в 1910 р. стає британським протекторатом. Під час Другої світової війни англійці були вигнані з Перлісу в 1942 р. японськими військами, які в 1943 р. передали це князівство Сіаму. Проте після війни Перліс був повернений під англійське панування. У 1957 році Перліс увійшов до складу Малайської Федерації, а в 1963 році — до складу Малайзії.
Економіка
В економіці штату переважає сільське господарство: рис, цукор, трави та фрукти. Лісове господарство забезпечує виготовлення лісоматеріалів. Також важливе значення має рибний промисел. Штат докладає великих зусиль для залучення малої та середньої обробної промисловості та сфери послуг.
Демографічне становище
Етнічний склад в Перлісі на 2000 рік: малайці (174,805 чи 79.74 %), китайці (21,058 чи 9.6 %), індійці (2,658 чи 1.21 %) та інші (20,690 чи 9.45 %).
Відпочинок
Популярним є відкрите скелелазіння на вапнякових пагорбах Букіт Кетері, де є більш ніж 50 спортивних альпіністських маршрутів. Діапазон складності від новачка до експерта.
Перліс відомий туристам зміїною фермою і науково-дослідним центром в Сунгаї Бату Пахат і Гуа Келам та Перліським державним парком.
Джерела
- Рыжов К.В. Все монархи мира. Мусульманский Восток. XV—XX вв. — М.: Вече, 2004. — 544 с.
Посилання
- (PDF). Department of Statistics, Malaysia. Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2011. Процитовано 17 червня 2012. p. 13
Зовнішні посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perlis malajsk Perlis Indera Kayangan Dzhavi يرلس najmenshij shtat Malajziyi Vin roztashovanij u pivnichnij chastini zahidnogo uzberezhzhya pivostrivnoyi Malajziyi i mezhuye z provinciyami Satun i Songkhla Tayilandu na svoyemu pivnichnomu kordoni Na pivdni mezhuye zi shtatom Kedah Siamci nazivali Perlis Palit taj palis koli vin znahodivsya pid yihnim vplivom Perlis malaj Perlis Indera Kayangan dzhavi يرلس Gerb Prapor Adm centr Kangar Krayina Malajziya Mezhuye z susidni adminodiniciKedah Nomernij znak R Naselennya povne 227025 2010 rik Plosha povna 821 km Chasovij poyas 8 Gubernator d Vebsajt perlis gov my Kod ISO 3166 2 MY 09 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Perlis Kangar stolicya Perlisu Derzhavnij ustrij konstitucijna monarhiya radzhanat Ninishnij glava derzhavi radzha Tuantku Sajyed Sirahuddin Stolicya Perlisu Kangar a korolivska stolicya Inshim vazhlivim mistom ye Padang Besar na malajsko tayilandskomu kordoni Golovnij port i poromnij terminal znahoditsya v nevelikomu seli Kuala Perlis zv yazuyuchi zdebilshogo z ostrovom Langkavi IstoriyaU minulomu Perlis buv chastinoyu knyazivstva Kedah U 1821 roci Kedah buv zahoplenij Siamom todi tak nazivavsya Tayiland U 1826 roci mizh Angliyeyu sho zakripilasya todi na pivdni Malajskogo pivostrova i Siamom bulo ukladeno ugodu za yakoyu novij kordon stav mizhnarodno viznanim Sultan Kedahu Ahmad yakij ponad 12 rokiv chiniv opir vladi Siamu zmushenij buv pidkoritisya Za cej chas na chastini teritoriyi Kedahu utvorilosya nove knyazivstvo Perlis na choli yakogo v 1843 r z titulom radzha stav onuk Ahmada Sajyed Hussayin U 1909 roci Siam zmushenij buv vidmovitisya vid Perlisu i Kedahu na korist Angliyi i Perlis v 1910 r staye britanskim protektoratom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni anglijci buli vignani z Perlisu v 1942 r yaponskimi vijskami yaki v 1943 r peredali ce knyazivstvo Siamu Prote pislya vijni Perlis buv povernenij pid anglijske panuvannya U 1957 roci Perlis uvijshov do skladu Malajskoyi Federaciyi a v 1963 roci do skladu Malajziyi EkonomikaV ekonomici shtatu perevazhaye silske gospodarstvo ris cukor travi ta frukti Lisove gospodarstvo zabezpechuye vigotovlennya lisomaterialiv Takozh vazhlive znachennya maye ribnij promisel Shtat dokladaye velikih zusil dlya zaluchennya maloyi ta serednoyi obrobnoyi promislovosti ta sferi poslug Demografichne stanovisheEtnichnij sklad v Perlisi na 2000 rik malajci 174 805 chi 79 74 kitajci 21 058 chi 9 6 indijci 2 658 chi 1 21 ta inshi 20 690 chi 9 45 Religiya v Perlisi perepis 2010 roku Religiya Vidsotok Islam 87 9 Buddizm 10 0 Induyizm 0 8 Hristiyanstvo 0 6 Kitajski narodni religiyi 0 2 Inshi 0 3 Nereligijni 0 2 VidpochinokVapnyakovi pagorbi v Perlisi Populyarnim ye vidkrite skelelazinnya na vapnyakovih pagorbah Bukit Keteri de ye bilsh nizh 50 sportivnih alpinistskih marshrutiv Diapazon skladnosti vid novachka do eksperta Perlis vidomij turistam zmiyinoyu fermoyu i naukovo doslidnim centrom v Sungayi Batu Pahat i Gua Kelam ta Perliskim derzhavnim parkom DzherelaRyzhov K V Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok XV XX vv M Veche 2004 544 s Posilannya PDF Department of Statistics Malaysia Arhiv originalu PDF za 30 serpnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2012 p 13Zovnishni posilannya