Теренггану колишня вимова Тренгану малай Terengganu Darul Iman джаві ترڠڬانو دار الإي один із федеральних штатів Малайзі

Теренггану, колишня вимова Тренгану (малай. Terengganu Darul Iman, джаві:ترڠڬانو دار الإي) — один із федеральних штатів Малайзії. Адміністративний центр — місто . Теренггану поділений на 7 районів. Штат являє собою спадкову монархію — султанат. Глава штату — Султан Мізан Зайнал Абідін.

Теренггану

малай. Terengganu Darul Iman
джаві:ترڠڬانو دار الإي


Герб	Прапор

Адм. центр

Країна

Малайзія

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Південнокитайське море, Келантан, Паханг ^?

райони

7

Номерний знак

T

Населення

- повне

1 015 776 (2010 рік)

Площа

- повна

13 035 км²

Часовий пояс

+8

Дата заснування

1724

Губернатор

^d

Вебсайт

terengganu.gov.my

Код ISO 3166-2

MY-11

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тренгану

Запит «Теренггану» перенаправляє сюди; див. також .

Історія

Територія султанату Тренгану входила в імперії Шривіджайя і Маджапахіт. Як самостійний султанат Теренггану виник в 1724 році. На початку 19 ст. султанат опинився під васальною залежністю від королівства Сіам і щорічно виплачував їм данину. Але під владою Сіаму Теренггану процвітав і цей період також зазначений про власний васальний контроль султанату над королівством Бесуд Дарул Іман. Після укладання Англо-Сіамського договору у 1909 році султанат увійшов до складу Стрейс-Сетлименте під британським протекторатом. Під час Другої світової війни (у 1941 році) був зайнятий японськими військами і переданий ними під управління Таїланду. У 1945 — знову під британським управлінням. У 1948 році Тренгану входить в Малайську Федерацію, а в 1957 — до складу незалежної Малайзії.

Географія

Теренггану розташований на північному сході Малайського півострова, біля кордону з Таїландом (на півночі). На південному заході Теренггану має адміністративний кордон з малайзійським штатом Паханг, на півночі і північному заході — зі штатом Келантан. На сході узбережжя Теренггану омивається водами Сіамської затоки (протяжність узбережжя становить 225 км). У Сіамській затоці лежать приналежні Теренггану і острів , центри міжнародного морського туризму.

Економіка

Теренггану раніше був найбіднішим штатом Малайзії, але не так давно поблизу узбережжя була виявлена нафта і природний газ. Тому найрозвиненішою галуззю місцевої економіки є видобуток і переробка нафти та видобуток газу. Є величезні нафтохімічні комплекси поблизу поселень Пака і Кертех.

У сільському господарстві традиційно вирощуються банани, рамбутан, кавуни і дуріан, розвинене рисівництво. Велике значення також мають рибальство та індустрія туризму.

Теренггану традиційно славиться суднобудуванням, багато прикрашеними різьбленими дерев'яними човнами, які називають банґау (bangau) — ще не так давно їх можна було знайти в гавані кожного села і міста.

Адміністративний поділ

№	Район (укр.)	Район (ориг.)	Площа, км²	Населення, чол. (2006)
1	Бесут	Besut	1 233	145 324
2	Дунгун	Dungun	2 736	159 996
3	Хулу Теренггану	Hulu Terengganu	3 874	73 912
4	Кемаман	Kemaman	2 536	174 876
5	Куала Теренггану	Kuala Terengganu	605	361 801
6	Маранг	Marang	667	102 470
7	Сетіу	Setiu	1 304	61 907

Примітки

(Malay) . Malaysian Consensus Department. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 3 травня 2007.

Посилання

Terengganu State Government Information Portal
Terengganu tourism page [ 20 травня 2007 у Wayback Machine.]

[1] (Malay) . Malaysian Consensus Department. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 3 травня 2007.