Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рамбутан Плоди рамбутану Біологічна класифікація Царство Рослини Plantae Відділ Покритонасінні Magnoliophyta Евдикоти Eu

Рамбутан

Рамбутан
Рамбутан
image
Плоди рамбутану
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Евдикоти (Eudicota)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід:
Вид: Рамбутан
Біноміальна назва
Nephelium lappaceum
L, 1767
Посилання
image Вікісховище: Nephelium lappaceum
image Віківиди: Nephelium lappaceum
image EOL: 595297
IPNI: 783834-1
image ITIS: 506073
image МСОП: 33266
image NCBI: 151071

Рамбутан, також нефеліум (Nephelium lappaceum) — вічнозелене тропічне дерево родини сапіндові та його їстівний плід. Зростає у вологому тропічному кліматі. Походить з Південно-Східної Азії, але культивується також у Південній Азії, екваторіальній Африці, в Центральній Америці, Австралії. Найбільший виробник рамбутанів у світі — Таїланд. Створено декілька сотень культурних сортів, які розрізняються формою, кольором та смаком плодів. Плоди соковиті, солодкі або кислі, вживаються в їжу сирими, консервованими, у складі страв малайської, індонезійської, тайської кухні. Плоди, листя, корені та кора використовуються в традиційній медицині, а деревина — в будівництві.

Назва

Назва походить від малай. rambut («волосся») що пов'язане з характерними виростами на шкірці плоду. Подібна назва французькою: фр. litchi chevelu, «волохатий лічі». В'єтнамська назва «chom-chom» перекладається як «розпатлана зачіска». Тайською назва звучить як «нго» чи «нго пруан». Видова латинська назва лат. lappaceum перекладається як «реп'яхоподібний».

Опис

image
Листя й суцвіття рамбутану

Вічнозелене дерево, висотою 10—20 метрів. Втім, висоти 12-20 метрів досягають лише ті дерева, що виросли з насіння, а саджанці, отримані шляхом вегетативного розмноження, зазвичай не перевищують 12 м. Стовбур рамбутана прямий, від нього відходять товсті гілки, що формують крону. Кора злегка шорстка, сірого або червонуватого кольору. Листки парноперисті, 10—30 см у довжину, складаються з 3—11 листочків. На нижній поверхні листка знаходяться домації, невеличкі горбики тканини між центральною та вторинними жилками.

Квітки дрібні, 2,5—5 мм діаметром, актиноморфні, білуваті, жовтуваті або зеленуваті, оцвітина сформована лише 4-7 чашолистками, пелюстки відсутні, або наявні 4 редуковані. Квітки зібрані у термінальні суцвіття. Рослини можуть бути як дводомними, так і однодомними чоловічими. У чоловічих квіток розвиваються лише тичинки.

Плід овальний чи округлий, 3—7 см завдовжки та 3—5 см завширшки, масою 25-95 грамів кожен. Плоди достигають у китицях по 10—20 разом. Шкіряста оболонка червонувата (у низки сортів жовта, жовто-зелена або жовтогаряча), вкрита м'якими м'ясистими волосками. М'якуш плоду напівпрозорий, білий або злегка рожевий, солодкий із легким кислуватим присмаком, дещо нагадує виноград. М'якуш становить 45—50 % від маси плодів. З ботанічної точки зору м'якуш плоду є принасінником, тобто виростом сім'яніжки.

Насінина одна, світло-коричнева, 1—1,3 см завдовжки, за консистенцією схожа на горіх. Неїстівна у сирому вигляді, але вживається в їжу після кулінарної обробки.

Спосіб життя

image
Рамбутан у саду (Селангор, Малайзія)

Рамбутан росте у тропічному та екваторіальному кліматі при температурі 22—35 °C на висоті до 600 м над рівнем моря. Зазвичай мешкає та культивується в екваторіальній зоні між 17° північної та південної широти. Зростає у первинних та вторинних тропічних лісах, формуючи нижній або середній ярус деревної рослинності. Найкраще дерева ростуть на багатих суглинках або глинистих ґрунтах.

При температурах нижче 10 °C молоді деревця гинуть, зрілі дерева переживають короткочасні температури до 4 °C, але при цьому втрачають значну частину листя. Рамбутан здатний витримати тривалий період посухи, при сухих вітрах край листя буріє. Низька вологість та сильний вітер під час дозрівання плодів може призвести до випаровування з поверхні волосків шкірки та призводить до втрати товарного виду плодів.

На початку життя рамбутан росте швидко, проте ріст уповільнюється за півроку. Дерева плодоносять з 5-6-го року не менше 35-40 років. Рамбутан живе до 60 років. У Малайзії дерево квітне двічі на рік (березень-травень і серпень-жовтень), а в Коста-Риці — один раз (квітень-червень). Запашні квітки рамбутану приваблюють багато запилювачів, насамперед бджіл. Також квітки запилюються мухами та мурахами. Плоди достигають за 15—18 тижнів.

Одне дерево здатне виробити понад 5000—6000 плодів або 60—70 кг, хоча окремі дерева продукували й до 200 кг плодів.

Ареал

Походить з Індокитаю, Малайзії, Індонезії. В дикому вигляді відомий з Таїланду, континентальної Малайзії, островів Індонезії, Борнео, Філіппін. Припускається наявність первинних диких популяцій у В'єтнамі та Камбоджі, але це потребує підтвердження. Зустрічається в низинах на висоті до 600 м над рівнем моря. Дикий рамбутан є звичайним у Сараваку та Сабаху на Борнео, великі популяції відомі з Філіппінів. Культурні форми поширені людиною в Південній Азії, Африці, Австралії, Південній та Центральній Америці.

Охорона диких популяцій

Рамбутан внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «у найменшій небезпеці». Разом з тим, у списку зауважено, що стан диких популяцій необхідно дослідити, а також сприяти збереженню генетичного різноманіття виду.

Культивування людиною

Рамбутан вирощується людиною заради соковитих плодів з доісторичних часів у Південно-Східній Азії. Звідти рамбутани поширилися до Індії та Шрі-Ланки. У Таїланді культивування рамбутану розпочалося лише наприкінці XIX століття. У ранньому середньовіччі арабські торговці завезли цю культуру на острови Занзібар та Пемба. В XIX—XX століттях рамбутани стали вирощувати в Суринамі, на узбережжі Колумбії, Еквадору, Гондурасу, Коста-Рики, Тринідаду, Куби. Спроби інтродукувати рамбутан у США закінчилися невдачею. Його культивують також на Пуерто-Рико та на півдні Мексики (область [en], штат Чіапас). На початку XX століття рамбутан почали вирощувати в інших країнах Африки — Демократичній Республіці Конго, Мадагаскарі, Південній Африці, Маврикії, Габоні тощо. В Австралії перші спроби інтродукції рамбутанів були здійснені у 1930-ті роках у Квінсленді. Пізніше, у 1970-ті були завезені сортові саджанці з Малайзії та інших країн.

Розведення

image
Очищене насіння рамбутану

Розводять рамбутан вегетативно (щепленням, відводками, брунькуванням) та з насіння. Насіння після відділення від плоду промивають (оскільки сік плоду пригнічує проростання) та закопують горизонтально у ґрунт. Насіння проростає за 9-25 діб. Схожість насіння 2-денного віку становить близько 90 %, але швидко падає з часом — через тиждень після видалення з плоду досягає лише 50-65 %. Висушування на сонці або пересушування при 30 °C вбиває насіння. Промите насіння можна зберігати у вологій тирсі або сфагнумі до місяця.

З насіння виростає деревце, при чому на 4-5 гермафродитів буває 7 чоловічих (безплідних) дерев. Лише 5 % гермафродитних дерев дають нормальні врожаї, тому важливим способом розведення є вегетативне розмноження. Найбільш ефективним є прищеплення бруньки на стовбур, хоча використовують й інші техніки. Прищеплена гілка може квітнути вже за 2,5-3 роки після щеплення.

Сорти

image
Стиглі плоди рамбутану трьох кольорів (Мінданао, Філіппіни)

Виділяють окремі різновиди рамбутану, переважно за забарвленням та розміром плодів. Окремі назви мають декілька десятків таких різновидів у Малайзії та Індонезії. У 1950-х роках за спеціальною програмою селекції у Філіппінах було виведено 21 сорт рамбутану. Основні сорти в Таїланді — це Rongrian, на який припадає до 77 % всіх посадок рамбутану, та Si Chomphu. Плоди обох сортів мають м'якуш, що легко відокремлюється від насіннєвої оболонки. В Індонезії найбільш комерційно успішні сорти Binjai, Rapiah, Lebak Bulus, Garuda. Серед популярних сортів у Філіппінах — Seematjan, Seenjonja та Maharlika. В Австралії вирощують рамбутани сортів групи «Класичні червоні», серед яких Bijai, Jitlee, R134, R156 (червоний), R162, R167.

У 2012 році дослідники з Філіппін повідомили, що обробка гібереліновою кислотою призводить до появи плодів рамбутану без насіння.

Виробництво

image
Торгівля рамбутанами в Ханої (В'єтнам)

Станом на 2000-ні роки найбільшим виробником свіжих рамбутанів залишається Таїланд. У 2005 році Таїланд, Малайзія та Індонезія виробили 1,3 мільйона тонн рамбутанів, причому майже 519 тисяч тонн виробив Таїланд. Слід зазначити, що більшість рамбутанів пішли на внутрішній ринок, а лише 2,5 % були експортовані у вигляді консервованих плодів.

Максимальне виробництво рамбутанів у Таїланді припало на 2012 рік, коли було вироблено 11,2 мільйона тонн плодів, у 2013—2016 роках виробництво коливалося від 2,2 до 6,7 мільйона тонн. Індонезія станом на початок 2000-х років виробляла 260—350 тисяч тонн рамбутану на рік. Виробництво рамбутанів у Філіппінах невелике, у 2010 році склало тільки 12,7 тисячі тонн. Австралія виробляє станом на 2016 рік менше 1 тисячі тонн рамбутанів.

Застосування

Вживається у їжу сирим або консервованим. Перероблюється у джеми, желе. Насінина багата на олію, зокрема на арахінову та олеїнову жирні кислоти. Використовується у харчовій промисловості та при виробленні мила. Корінь, кора та листя використовуються для вироблення фарб. Деревину також використовують у будівництві, хоча вона при швидкому висиханні схильна розтріскуватися.

Зібрані стиглі плоди погано зберігаються. Шкірка швидко стає бурою через висихання та розвиток патогенів. Через це транспортування та продаж рамбутанів у віддалених країнах ускладнені. Для подовження часу життя плодів їх зберігають при знижених температурах (5-15 °C) та високій вологості (90-95 %).

Гниття плодів рамбутану до й після збирання викликають різноманітні мікроорганізми, зокрема аскомікотовий гриб Calonectria hongkongensis, [sv], [en], [en] тощо. З плодів 1923 року французьким ученим (фр. Henri Boulard) виділено споріднений до пивних дріжджів (Saccharomyces cerevisiae) вид Saccharomyces boulardii..

image
Розрізаний плід рамбутану (Малайзія)

Хімічний склад

На 100 грамів очищеного м'якуша рамбутану припадає:

Речовини Очищений
свіжий м'якуш		 Консервований
у власному соку
м'якуш
Вода 82,9 г 78,04 г
Клітковина 1,1 г 0,9 г
Білки 0,9 г 0,65 г
Жири 0,1 г 0,21 г
Вуглеводи 14,5 г 20,87 г
Мінерали  — 0,23 г
Кальцій  — 22 мг
Залізо  — 0,35 мг
Магній  — 7 мг
Фосфор  — 9 мг
Калій  — 42 мг
Натрій  — 11 мг
Цинк  — 0,08 мг
Мідь  — 0,066 мг
Марганець  — 0,343 мг
Вітамін A 4 МО 1 МО
Вітамін C 31 мг 4,9 мг
Тіамін  — 0,013 мг
Рибофлавін  — 0,022 мг
Ніацин  — 0,018 мг
Пантотенова кислота  — 0,018 мг
Вітамін B6  — 0,02 мг
Фолати  — 8 мкг
Енергетична цінність 264 кДж 343 кДж /82 ккал

У шкірці плоду рамбутана міститься низка танінів, зокрема [en], елагова кислота, [en]. Гераніїн має низку біологічних активностей, серед яких пригнічення [en] 2-го типу, вплив на метаболізм за умов ожиріння тощо.

У складі насіння рамбутану виявлено 12-14 % білка, 37-39 % жирів, 3-6 % клітковини, 2-3 % мінеральних залишків. Серед жирів переважає арахідоїл-діолеїлгліцерол (майже 50 %). Серед жирних кислот насичені та ненасичені представлені майже 1:1, найбільше в насінні олеїнової (40 %) та арахінової (36 %) кислот. За складом жир з насінини нагадує какао-масло.

У медицині

Рамбутан використовували в традиційній малайській медицині для лікування діабету та високого артеріального тиску. Плоди вважалися засобом від діареї та дизентерії, кашицю з листя використовували проти головного болю. Відвар коренів рамбутану давали пацієнтам з хворобами язика.

Примітки

  1. Orwa C, A Mutua, Kindt R, Jamnadass R, S Anthony. 2009 Agroforestree Database: a tree reference and selection guide, version 4.0(англ.)
  2. Barstow, M. (2017), Nephelium lappaceum, The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T33266A67808476, doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T33266A67808476.en, процитовано 20 жовтня 2018(англ.)
  3. Morton, J. 1987. Rambutan. p. 262—265. In: Fruits of warm climates. Julia F. Morton, Miami, FL.(англ.)
  4. H. D. Tindall; Food and Agriculture Organization of the United Nations; U. G. Menini; A. J. Hodder (1994). Rambutan Cultivation. Food & Agriculture Org. с. 5–. ISBN .
  5. Goenaga, R., & Jenkins, D. (2011). Yield and fruit quality traits of rambutan cultivars grafted onto a common rootstock and grown at two locations in Puerto Rico. HortTechnology, 21(1), 136—140(англ.)
  6. Arenas, Marian Guadalupe Hernández; Angel, Daniel Nieto; Damian, María Teresa Martínez; Ortiz, Daniel Teliz; Díaz, Cristian Nava; Martinez, Nestor Bautista (2011). Characterization of rambutan (Nephelium lappaceum) fruits from outstanding mexican selections. Revista Brasileira de Fruticultura. 32 (4): 1098—1104. doi:10.1590/S0100-29452011005000004. ISSN 1806-9967.(англ.)
  7. Chomchalow, N.; Somsri, S.; Songkhla, P.N. (2008). Marketing and Export of Major Tropical Fruits from Thailand (PDF). AU Journal of Technology. 11 (3): 133—143.(англ.)
  8. Poerwanto, R. (2005). RAMBUTAN AND LONGAN PRODUCTION IN INDONESIA. Acta Horticulturae (665): 81—86. doi:10.17660/ActaHortic.2005.665.9. ISSN 0567-7572.(англ.)
  9. R.A. Galindo and M.P. Loquias. Rambutan production guide [ 2018-10-27 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Rambutan. AgriFutures Australia, 24.05.2017(англ.)
  11. Philippine scientists develop seedless rambutan using gibberellic acid. International tropical fruits network, 6 April 2012(англ.)
  12. Ahmad, I.; Chua, P.C. (2013). TRENDS IN PRODUCTION AND TRADE OF TROPICAL FRUITS IN ASEAN COUNTRIES. Acta Horticulturae (975): 559—580. doi:10.17660/ActaHortic.2013.975.73. ISSN 0567-7572.(англ.)
  13. H.E. Win. Analysis of Tropical Fruits in Thailand. 30-11-2017(англ.)
  14. Sukmandari, N.S.; Dash, G. K.; Jusof, W.H.W.; Hanafi, M. (August 2017). A review on Nephelium lappaceum L. Research Journal of Pharmacy and Technology. 10 (8): 2819—2827. doi:10.5958/0974-360X.2017.00498.X. ISSN 2362-0161.(англ.)
  15. Wall, M.M.; Sivakumar, D.; Korsten, L. (2011). Rambutan (Nephelium lappaceum L.): 312—335e. doi:10.1533/9780857092618.312.(англ.)
  16. Serrato-Diaz, L. M.; Latoni-Brailowsky, E. I.; Rivera-Vargas, L. I.; Goenaga, R.; Crous, P. W.; French-Monar, R. D. (2013). First Report of Calonectria hongkongensis Causing Fruit Rot of Rambutan (Nephelium lappaceum). Plant Disease. 97 (8): 1117—1117. doi:10.1094/PDIS-01-13-0008-PDN. ISSN 0191-2917.(англ.)
  17. Sivakumar, D.; Wijeratnam, R.S.W.; Wijesundera, R.L.C.; Abeysekera, M. (1997). Post-harvest diseases of rambutan (Nephelium lappaceum) in the Western Province. Journal of the National Science Foundation of Sri Lanka. 25 (4): 225. doi:10.4038/jnsfsr.v25i4.5036. ISSN 2362-0161.
  18. Malgoire JY, Bertout S, Renaud F, Bastide JM, Mallié M (2005). Typing of Saccharomyces cerevisiae clinical strains by using microsatellite sequence polymorphism. J. Clin. Microbiol. 43 (3): 1133—7. doi:10.1128/JCM.43.3.1133-1137.2005. PMID 15750073.(англ.)
  19. Full Report (All Nutrients): 09301, Rambutan, canned, syrup pack. National Nutrient Database for Standard Reference Legacy Release. Agricultural Research Service. United States Department of Agriculture[недоступне посилання](англ.)

Посилання

  • Рамбутан на сайті Української фруктової компанії(рос.)
  • Nephelium lappaceum. Flora Malesiana(англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rambutan Plodi rambutanu Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Viddil Pokritonasinni Magnoliophyta Evdikoti Eudicota Klas Dvodolni Magnoliopsida Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Sapindovi Sapindaceae Rid Vid Rambutan Binomialna nazva Nephelium lappaceum L 1767 Posilannya Vikishovishe Nephelium lappaceum Vikividi Nephelium lappaceum EOL 595297 IPNI 783834 1 ITIS 506073 MSOP 33266 NCBI 151071 Rambutan takozh nefelium Nephelium lappaceum vichnozelene tropichne derevo rodini sapindovi ta jogo yistivnij plid Zrostaye u vologomu tropichnomu klimati Pohodit z Pivdenno Shidnoyi Aziyi ale kultivuyetsya takozh u Pivdennij Aziyi ekvatorialnij Africi v Centralnij Americi Avstraliyi Najbilshij virobnik rambutaniv u sviti Tayiland Stvoreno dekilka soten kulturnih sortiv yaki rozriznyayutsya formoyu kolorom ta smakom plodiv Plodi sokoviti solodki abo kisli vzhivayutsya v yizhu sirimi konservovanimi u skladi strav malajskoyi indonezijskoyi tajskoyi kuhni Plodi listya koreni ta kora vikoristovuyutsya v tradicijnij medicini a derevina v budivnictvi NazvaNazva pohodit vid malaj rambut volossya sho pov yazane z harakternimi virostami na shkirci plodu Podibna nazva francuzkoyu fr litchi chevelu volohatij lichi V yetnamska nazva chom chom perekladayetsya yak rozpatlana zachiska Tajskoyu nazva zvuchit yak ngo chi ngo pruan Vidova latinska nazva lat lappaceum perekladayetsya yak rep yahopodibnij OpisListya j sucvittya rambutanu Vichnozelene derevo visotoyu 10 20 metriv Vtim visoti 12 20 metriv dosyagayut lishe ti dereva sho virosli z nasinnya a sadzhanci otrimani shlyahom vegetativnogo rozmnozhennya zazvichaj ne perevishuyut 12 m Stovbur rambutana pryamij vid nogo vidhodyat tovsti gilki sho formuyut kronu Kora zlegka shorstka sirogo abo chervonuvatogo koloru Listki parnoperisti 10 30 sm u dovzhinu skladayutsya z 3 11 listochkiv Na nizhnij poverhni listka znahodyatsya domaciyi nevelichki gorbiki tkanini mizh centralnoyu ta vtorinnimi zhilkami Kvitki dribni 2 5 5 mm diametrom aktinomorfni biluvati zhovtuvati abo zelenuvati ocvitina sformovana lishe 4 7 chasholistkami pelyustki vidsutni abo nayavni 4 redukovani Kvitki zibrani u terminalni sucvittya Roslini mozhut buti yak dvodomnimi tak i odnodomnimi cholovichimi U cholovichih kvitok rozvivayutsya lishe tichinki Plid ovalnij chi okruglij 3 7 sm zavdovzhki ta 3 5 sm zavshirshki masoyu 25 95 gramiv kozhen Plodi dostigayut u kiticyah po 10 20 razom Shkiryasta obolonka chervonuvata u nizki sortiv zhovta zhovto zelena abo zhovtogaryacha vkrita m yakimi m yasistimi voloskami M yakush plodu napivprozorij bilij abo zlegka rozhevij solodkij iz legkim kisluvatim prismakom desho nagaduye vinograd M yakush stanovit 45 50 vid masi plodiv Z botanichnoyi tochki zoru m yakush plodu ye prinasinnikom tobto virostom sim yanizhki Nasinina odna svitlo korichneva 1 1 3 sm zavdovzhki za konsistenciyeyu shozha na gorih Neyistivna u siromu viglyadi ale vzhivayetsya v yizhu pislya kulinarnoyi obrobki Sposib zhittyaRambutan u sadu Selangor Malajziya Rambutan roste u tropichnomu ta ekvatorialnomu klimati pri temperaturi 22 35 C na visoti do 600 m nad rivnem morya Zazvichaj meshkaye ta kultivuyetsya v ekvatorialnij zoni mizh 17 pivnichnoyi ta pivdennoyi shiroti Zrostaye u pervinnih ta vtorinnih tropichnih lisah formuyuchi nizhnij abo serednij yarus derevnoyi roslinnosti Najkrashe dereva rostut na bagatih suglinkah abo glinistih gruntah Pri temperaturah nizhche 10 C molodi derevcya ginut zrili dereva perezhivayut korotkochasni temperaturi do 4 C ale pri comu vtrachayut znachnu chastinu listya Rambutan zdatnij vitrimati trivalij period posuhi pri suhih vitrah kraj listya buriye Nizka vologist ta silnij viter pid chas dozrivannya plodiv mozhe prizvesti do viparovuvannya z poverhni voloskiv shkirki ta prizvodit do vtrati tovarnogo vidu plodiv Na pochatku zhittya rambutan roste shvidko prote rist upovilnyuyetsya za pivroku Dereva plodonosyat z 5 6 go roku ne menshe 35 40 rokiv Rambutan zhive do 60 rokiv U Malajziyi derevo kvitne dvichi na rik berezen traven i serpen zhovten a v Kosta Rici odin raz kviten cherven Zapashni kvitki rambutanu privablyuyut bagato zapilyuvachiv nasampered bdzhil Takozh kvitki zapilyuyutsya muhami ta murahami Plodi dostigayut za 15 18 tizhniv Odne derevo zdatne virobiti ponad 5000 6000 plodiv abo 60 70 kg hocha okremi dereva produkuvali j do 200 kg plodiv ArealPohodit z Indokitayu Malajziyi Indoneziyi V dikomu viglyadi vidomij z Tayilandu kontinentalnoyi Malajziyi ostroviv Indoneziyi Borneo Filippin Pripuskayetsya nayavnist pervinnih dikih populyacij u V yetnami ta Kambodzhi ale ce potrebuye pidtverdzhennya Zustrichayetsya v nizinah na visoti do 600 m nad rivnem morya Dikij rambutan ye zvichajnim u Saravaku ta Sabahu na Borneo veliki populyaciyi vidomi z Filippiniv Kulturni formi poshireni lyudinoyu v Pivdennij Aziyi Africi Avstraliyi Pivdennij ta Centralnij Americi Ohorona dikih populyacij Rambutan vneseno do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi zi statusom u najmenshij nebezpeci Razom z tim u spisku zauvazheno sho stan dikih populyacij neobhidno dosliditi a takozh spriyati zberezhennyu genetichnogo riznomanittya vidu Kultivuvannya lyudinoyuRambutan viroshuyetsya lyudinoyu zaradi sokovitih plodiv z doistorichnih chasiv u Pivdenno Shidnij Aziyi Zvidti rambutani poshirilisya do Indiyi ta Shri Lanki U Tayilandi kultivuvannya rambutanu rozpochalosya lishe naprikinci XIX stolittya U rannomu serednovichchi arabski torgovci zavezli cyu kulturu na ostrovi Zanzibar ta Pemba V XIX XX stolittyah rambutani stali viroshuvati v Surinami na uzberezhzhi Kolumbiyi Ekvadoru Gondurasu Kosta Riki Trinidadu Kubi Sprobi introdukuvati rambutan u SShA zakinchilisya nevdacheyu Jogo kultivuyut takozh na Puerto Riko ta na pivdni Meksiki oblast en shtat Chiapas Na pochatku XX stolittya rambutan pochali viroshuvati v inshih krayinah Afriki Demokratichnij Respublici Kongo Madagaskari Pivdennij Africi Mavrikiyi Gaboni tosho V Avstraliyi pershi sprobi introdukciyi rambutaniv buli zdijsneni u 1930 ti rokah u Kvinslendi Piznishe u 1970 ti buli zavezeni sortovi sadzhanci z Malajziyi ta inshih krayin Rozvedennya Ochishene nasinnya rambutanu Rozvodyat rambutan vegetativno sheplennyam vidvodkami brunkuvannyam ta z nasinnya Nasinnya pislya viddilennya vid plodu promivayut oskilki sik plodu prignichuye prorostannya ta zakopuyut gorizontalno u grunt Nasinnya prorostaye za 9 25 dib Shozhist nasinnya 2 dennogo viku stanovit blizko 90 ale shvidko padaye z chasom cherez tizhden pislya vidalennya z plodu dosyagaye lishe 50 65 Visushuvannya na sonci abo peresushuvannya pri 30 C vbivaye nasinnya Promite nasinnya mozhna zberigati u vologij tirsi abo sfagnumi do misyacya Z nasinnya virostaye derevce pri chomu na 4 5 germafroditiv buvaye 7 cholovichih bezplidnih derev Lishe 5 germafroditnih derev dayut normalni vrozhayi tomu vazhlivim sposobom rozvedennya ye vegetativne rozmnozhennya Najbilsh efektivnim ye prisheplennya brunki na stovbur hocha vikoristovuyut j inshi tehniki Prisheplena gilka mozhe kvitnuti vzhe za 2 5 3 roki pislya sheplennya Sorti Stigli plodi rambutanu troh koloriv Mindanao Filippini Vidilyayut okremi riznovidi rambutanu perevazhno za zabarvlennyam ta rozmirom plodiv Okremi nazvi mayut dekilka desyatkiv takih riznovidiv u Malajziyi ta Indoneziyi U 1950 h rokah za specialnoyu programoyu selekciyi u Filippinah bulo vivedeno 21 sort rambutanu Osnovni sorti v Tayilandi ce Rongrian na yakij pripadaye do 77 vsih posadok rambutanu ta Si Chomphu Plodi oboh sortiv mayut m yakush sho legko vidokremlyuyetsya vid nasinnyevoyi obolonki V Indoneziyi najbilsh komercijno uspishni sorti Binjai Rapiah Lebak Bulus Garuda Sered populyarnih sortiv u Filippinah Seematjan Seenjonja ta Maharlika V Avstraliyi viroshuyut rambutani sortiv grupi Klasichni chervoni sered yakih Bijai Jitlee R134 R156 chervonij R162 R167 U 2012 roci doslidniki z Filippin povidomili sho obrobka giberelinovoyu kislotoyu prizvodit do poyavi plodiv rambutanu bez nasinnya Virobnictvo Torgivlya rambutanami v Hanoyi V yetnam Stanom na 2000 ni roki najbilshim virobnikom svizhih rambutaniv zalishayetsya Tayiland U 2005 roci Tayiland Malajziya ta Indoneziya virobili 1 3 miljona tonn rambutaniv prichomu majzhe 519 tisyach tonn virobiv Tayiland Slid zaznachiti sho bilshist rambutaniv pishli na vnutrishnij rinok a lishe 2 5 buli eksportovani u viglyadi konservovanih plodiv Maksimalne virobnictvo rambutaniv u Tayilandi pripalo na 2012 rik koli bulo virobleno 11 2 miljona tonn plodiv u 2013 2016 rokah virobnictvo kolivalosya vid 2 2 do 6 7 miljona tonn Indoneziya stanom na pochatok 2000 h rokiv viroblyala 260 350 tisyach tonn rambutanu na rik Virobnictvo rambutaniv u Filippinah nevelike u 2010 roci sklalo tilki 12 7 tisyachi tonn Avstraliya viroblyaye stanom na 2016 rik menshe 1 tisyachi tonn rambutaniv ZastosuvannyaVzhivayetsya u yizhu sirim abo konservovanim Pereroblyuyetsya u dzhemi zhele Nasinina bagata na oliyu zokrema na arahinovu ta oleyinovu zhirni kisloti Vikoristovuyetsya u harchovij promislovosti ta pri viroblenni mila Korin kora ta listya vikoristovuyutsya dlya viroblennya farb Derevinu takozh vikoristovuyut u budivnictvi hocha vona pri shvidkomu visihanni shilna roztriskuvatisya Zibrani stigli plodi pogano zberigayutsya Shkirka shvidko staye buroyu cherez visihannya ta rozvitok patogeniv Cherez ce transportuvannya ta prodazh rambutaniv u viddalenih krayinah uskladneni Dlya podovzhennya chasu zhittya plodiv yih zberigayut pri znizhenih temperaturah 5 15 C ta visokij vologosti 90 95 Gnittya plodiv rambutanu do j pislya zbirannya viklikayut riznomanitni mikroorganizmi zokrema askomikotovij grib Calonectria hongkongensis sv en en tosho Z plodiv 1923 roku francuzkim uchenim fr Henri Boulard vidileno sporidnenij do pivnih drizhdzhiv Saccharomyces cerevisiae vid Saccharomyces boulardii Rozrizanij plid rambutanu Malajziya Himichnij sklad Na 100 gramiv ochishenogo m yakusha rambutanu pripadaye Rechovini Ochishenij svizhij m yakush Konservovanij u vlasnomu soku m yakush Voda 82 9 g 78 04 g Klitkovina 1 1 g 0 9 g Bilki 0 9 g 0 65 g Zhiri 0 1 g 0 21 g Vuglevodi 14 5 g 20 87 g Minerali 0 23 g Kalcij 22 mg Zalizo 0 35 mg Magnij 7 mg Fosfor 9 mg Kalij 42 mg Natrij 11 mg Cink 0 08 mg Mid 0 066 mg Marganec 0 343 mg Vitamin A 4 MO 1 MO Vitamin C 31 mg 4 9 mg Tiamin 0 013 mg Riboflavin 0 022 mg Niacin 0 018 mg Pantotenova kislota 0 018 mg Vitamin B6 0 02 mg Folati 8 mkg Energetichna cinnist 264 kDzh 343 kDzh 82 kkal U shkirci plodu rambutana mistitsya nizka taniniv zokrema en elagova kislota en Geraniyin maye nizku biologichnih aktivnostej sered yakih prignichennya en 2 go tipu vpliv na metabolizm za umov ozhirinnya tosho U skladi nasinnya rambutanu viyavleno 12 14 bilka 37 39 zhiriv 3 6 klitkovini 2 3 mineralnih zalishkiv Sered zhiriv perevazhaye arahidoyil dioleyilglicerol majzhe 50 Sered zhirnih kislot nasicheni ta nenasicheni predstavleni majzhe 1 1 najbilshe v nasinni oleyinovoyi 40 ta arahinovoyi 36 kislot Za skladom zhir z nasinini nagaduye kakao maslo U medicini Rambutan vikoristovuvali v tradicijnij malajskij medicini dlya likuvannya diabetu ta visokogo arterialnogo tisku Plodi vvazhalisya zasobom vid diareyi ta dizenteriyi kashicyu z listya vikoristovuvali proti golovnogo bolyu Vidvar koreniv rambutanu davali paciyentam z hvorobami yazika PrimitkiOrwa C A Mutua Kindt R Jamnadass R S Anthony 2009 Agroforestree Database a tree reference and selection guide version 4 0 angl Barstow M 2017 Nephelium lappaceum The IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T33266A67808476 doi 10 2305 IUCN UK 2017 3 RLTS T33266A67808476 en procitovano 20 zhovtnya 2018 angl Morton J 1987 Rambutan p 262 265 In Fruits of warm climates Julia F Morton Miami FL angl H D Tindall Food and Agriculture Organization of the United Nations U G Menini A J Hodder 1994 Rambutan Cultivation Food amp Agriculture Org s 5 ISBN 978 92 5 103325 8 Goenaga R amp Jenkins D 2011 Yield and fruit quality traits of rambutan cultivars grafted onto a common rootstock and grown at two locations in Puerto Rico HortTechnology 21 1 136 140 angl Arenas Marian Guadalupe Hernandez Angel Daniel Nieto Damian Maria Teresa Martinez Ortiz Daniel Teliz Diaz Cristian Nava Martinez Nestor Bautista 2011 Characterization of rambutan Nephelium lappaceum fruits from outstanding mexican selections Revista Brasileira de Fruticultura 32 4 1098 1104 doi 10 1590 S0100 29452011005000004 ISSN 1806 9967 angl Chomchalow N Somsri S Songkhla P N 2008 Marketing and Export of Major Tropical Fruits from Thailand PDF AU Journal of Technology 11 3 133 143 angl Poerwanto R 2005 RAMBUTAN AND LONGAN PRODUCTION IN INDONESIA Acta Horticulturae 665 81 86 doi 10 17660 ActaHortic 2005 665 9 ISSN 0567 7572 angl R A Galindo and M P Loquias Rambutan production guide 2018 10 27 u Wayback Machine angl Rambutan AgriFutures Australia 24 05 2017 angl Philippine scientists develop seedless rambutan using gibberellic acid International tropical fruits network 6 April 2012 angl Ahmad I Chua P C 2013 TRENDS IN PRODUCTION AND TRADE OF TROPICAL FRUITS IN ASEAN COUNTRIES Acta Horticulturae 975 559 580 doi 10 17660 ActaHortic 2013 975 73 ISSN 0567 7572 angl H E Win Analysis of Tropical Fruits in Thailand 30 11 2017 angl Sukmandari N S Dash G K Jusof W H W Hanafi M August 2017 A review on Nephelium lappaceum L Research Journal of Pharmacy and Technology 10 8 2819 2827 doi 10 5958 0974 360X 2017 00498 X ISSN 2362 0161 angl Wall M M Sivakumar D Korsten L 2011 Rambutan Nephelium lappaceum L 312 335e doi 10 1533 9780857092618 312 angl Serrato Diaz L M Latoni Brailowsky E I Rivera Vargas L I Goenaga R Crous P W French Monar R D 2013 First Report of Calonectria hongkongensis Causing Fruit Rot of Rambutan Nephelium lappaceum Plant Disease 97 8 1117 1117 doi 10 1094 PDIS 01 13 0008 PDN ISSN 0191 2917 angl Sivakumar D Wijeratnam R S W Wijesundera R L C Abeysekera M 1997 Post harvest diseases of rambutan Nephelium lappaceum in the Western Province Journal of the National Science Foundation of Sri Lanka 25 4 225 doi 10 4038 jnsfsr v25i4 5036 ISSN 2362 0161 Malgoire JY Bertout S Renaud F Bastide JM Mallie M 2005 Typing of Saccharomyces cerevisiae clinical strains by using microsatellite sequence polymorphism J Clin Microbiol 43 3 1133 7 doi 10 1128 JCM 43 3 1133 1137 2005 PMID 15750073 angl Full Report All Nutrients 09301 Rambutan canned syrup pack National Nutrient Database for Standard Reference Legacy Release Agricultural Research Service United States Department of Agriculture nedostupne posilannya angl PosilannyaRambutan na sajti Ukrayinskoyi fruktovoyi kompaniyi ros Nephelium lappaceum Flora Malesiana angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ