Мокен (також Mawken або Morgan; бірм. ဆလုံ လူမျိုး; тай. ชาวเล, трансліт. chao le, дос. «sea people») — австронезійська етнічна група на (група приблизно з 800 островів, на які претендують М'янма і Таїланд.) чисельністю від 2000 до 3000 тисяч чоловік, культура якої заснована на кочовому способі життя. Більшість представників — мисливці-збирачі на морі.
Мокен Moken | |
---|---|
Дівчинка народу мокен | |
Кількість | ~ 2,000-3,000 осіб |
Ареал | Таїланд, М'янма |
Раса | південні монголоїди |
Мова |
Перебувають під загрозою зникнення.
Ареал проживання
Тайські мокени проживають в селах, розташованих на Сурінських островах () в Пхукеті, на північно-східному березі острова Пхукет і на сусідніх островах в .
Етимологія
Називають себе мокен. Назва "мокен" включає всі племена, які розмовляють австронезійськими мовами і живуть на берегах і островах в Андаманському морі, на західному березі Таїланду, в провінціях Сатун, Транг, Крабі, Пхукет, Панг Нга, і Ранонг, біля держави М'янма. Група включає в себе мокенів, мокленів (моклемів), оранг-сірехів і оранг-лаутів. Останні ж, оранг-лаути є змішаним народом, який сформувався, коли малайці з'явилися на острові Ланта і змішалися з прото-малайцями оранг-сірех, що жили на цьому острові.
Бірманці називають мокенів Selung, Salone, або Chalome.
У Таїланді їх називають Chao Ley (люди моря) або Chao nam (люди з води), хоча ці терміни також вільно використовуються для позначення і навіть оранг-лаут. У Таїланді освічених мокенів називають Thai Mai (нові тайці).
Мокен також називають морськими циганами, загальним терміном, який відноситься до всіх народів Південно-Східної Азії. Урак-лавой іноді класифікуються як мокенів, але вони відрізняються лінгвістично і етнологічно, мокен набагато тісніше пов'язані з малайцами.
Мова
Мокени визначаються за спільною культурою і розмовляють , що належить до австронезійської мовної родини.
Образ життя
Знання мокенів про море, його флору і фауну допомагає їм виживати, використовуючи для добування їжі списи і сітки.
Частина бірманських мокенів досі веде кочовий спосіб життя, мешкаючи більшу частину свого життя в морі на дерев'яних човнах, що називаються "Кабанга", які слугують не лише як транспорт, а й як кухня, спальня і вітальня.
Урядовий контроль
Спроби асиміляції
Спроби М'янми і Таїланду асимілювати мокенів в більш широку регіональну культуру практично не мали успіху. Наразі мокен стикаються з невизначеним майбутнім, оскільки їхня популяція зменшується, а кочовий спосіб життя та неврегульованість правового статусу спонукає до нехтування імміграційнимим законами, програмами зі збереження і розвитку морського середовища.
Індійське цунамі 2004 року
У 2005 році ЗМІ приділяли велику увагу островам, де живуть мокени, під час відновлювальних робіт після руйнівного цунамі в Південно-Східній Азії, яке забрало сотні тисяч життів. Завдяки знанням мокен про море, під час цунамі 2004 року вдалося врятуватися великій кількості людей.
Див. також
Примітки
- David E. Sopher (1965). "The Sea Nomads: A Study Based on the Literature of the Maritime Boat People of Southeast Asia". Memoirs of the National Museum. 5: 389–403.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.
- "Национальный парк Му Ко Сурин" National Park, Wildlife and Plant Conservation Department, Bangkok, Thailand [Архівовано 2014-06-27 у Archive.is];
- Bauerlein, Monika (November 2005) "Sea change: they outsmarted the tsunami, but Thailand's sea gypsies could be swept away by an even greater force" Mother Jones 30(6): pp. 56–61;
- Anderson, John (1890). The Selungs of the Mergui Archipelago. London: Trübner & Co. pp. 1–5.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 23 листопада 2018.
- Dr. Supin Wongbusarakum (December 2005). . Архів оригіналу (Microsoft Word) за 28 червня 2006. Процитовано 1 серпня 2015.
- Some classifications do not include Moken under the Malayan languages, or even under the Aboriginal Malay group of languages. "Ethnologue report for Moken/Moklen" Ethnologue [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Moken is considered part of, but isolated within the (Nuclear) Malayo-Polynesian family, displaying no particular affinities to any other (Nuclear) Malayo-Polynesian language. Moreover, it has undergone strong areal influence from neighbouring Mon–Khmer languages, comparable to, but apparently independently from the [en].
- . Survivalinternational. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 8 січня 2017.
- . Human Rights Watch. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2017.
- . Projectmoken.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2017.
- Leung,Rebecca (25 грудня 2005). . 60 Minutes. CBS News. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 23 листопада 2018.
- Jones, Mark (6 травня 2005). . Reuters. Архів оригіналу за 23 травня 2006. also from
Посилання
- "The Sea Gypsies" [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (CBS-TV; 60 Minutes; 2005).
- (Subscription Required)
- (Tsunami Extra)
- ProjectMaje.org [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] – Burma "Sea Gypsies" Compendium
- Moken language and verbs [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Ethnologue report for Moken [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- – Expeditions, Research in Applied Anthropology
- "The Sea Gypsies of Surin Island" by Antonio Graceffo [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- images of Moken children underwater
- A reading list of books on the Moken and the Mergui Archipelago [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Moken music, Archive.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moken takozh Mawken abo Morgan birm ဆလ လ မ taj chawel translit chao le dos sea people avstronezijska etnichna grupa na grupa priblizno z 800 ostroviv na yaki pretenduyut M yanma i Tayiland chiselnistyu vid 2000 do 3000 tisyach cholovik kultura yakoyi zasnovana na kochovomu sposobi zhittya Bilshist predstavnikiv mislivci zbirachi na mori Moken MokenDivchinka narodu mokenKilkist 2 000 3 000 osibAreal Tayiland M yanmaRasa pivdenni mongoloyidiMova Perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Areal prozhivannyaRegioni zaseleni lyudmi sho vidomi yak morski cigani Orang Laut Tajski mokeni prozhivayut v selah roztashovanih na Surinskih ostrovah v Phuketi na pivnichno shidnomu berezi ostrova Phuket i na susidnih ostrovah v EtimologiyaNazivayut sebe moken Nazva moken vklyuchaye vsi plemena yaki rozmovlyayut avstronezijskimi movami i zhivut na beregah i ostrovah v Andamanskomu mori na zahidnomu berezi Tayilandu v provinciyah Satun Trang Krabi Phuket Pang Nga i Ranong bilya derzhavi M yanma Grupa vklyuchaye v sebe mokeniv mokleniv moklemiv orang sirehiv i orang lautiv Ostanni zh orang lauti ye zmishanim narodom yakij sformuvavsya koli malajci z yavilisya na ostrovi Lanta i zmishalisya z proto malajcyami orang sireh sho zhili na comu ostrovi Birmanci nazivayut mokeniv Selung Salone abo Chalome U Tayilandi yih nazivayut Chao Ley lyudi morya abo Chao nam lyudi z vodi hocha ci termini takozh vilno vikoristovuyutsya dlya poznachennya i navit orang laut U Tayilandi osvichenih mokeniv nazivayut Thai Mai novi tajci Moken takozh nazivayut morskimi ciganami zagalnim terminom yakij vidnositsya do vsih narodiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Urak lavoj inodi klasifikuyutsya yak mokeniv ale voni vidriznyayutsya lingvistichno i etnologichno moken nabagato tisnishe pov yazani z malajcami MovaMokeni viznachayutsya za spilnoyu kulturoyu i rozmovlyayut sho nalezhit do avstronezijskoyi movnoyi rodini Obraz zhittyaChoven mokeniv Znannya mokeniv pro more jogo floru i faunu dopomagaye yim vizhivati vikoristovuyuchi dlya dobuvannya yizhi spisi i sitki Chastina birmanskih mokeniv dosi vede kochovij sposib zhittya meshkayuchi bilshu chastinu svogo zhittya v mori na derev yanih chovnah sho nazivayutsya Kabanga yaki sluguyut ne lishe yak transport a j yak kuhnya spalnya i vitalnya Uryadovij kontrolSprobi asimilyaciyi Sprobi M yanmi i Tayilandu asimilyuvati mokeniv v bilsh shiroku regionalnu kulturu praktichno ne mali uspihu Narazi moken stikayutsya z neviznachenim majbutnim oskilki yihnya populyaciya zmenshuyetsya a kochovij sposib zhittya ta nevregulovanist pravovogo statusu sponukaye do nehtuvannya immigracijnimim zakonami programami zi zberezhennya i rozvitku morskogo seredovisha Indijske cunami 2004 rokuU 2005 roci ZMI pridilyali veliku uvagu ostrovam de zhivut mokeni pid chas vidnovlyuvalnih robit pislya rujnivnogo cunami v Pivdenno Shidnij Aziyi yake zabralo sotni tisyach zhittiv Zavdyaki znannyam moken pro more pid chas cunami 2004 roku vdalosya vryatuvatisya velikij kilkosti lyudej Div takozhOrang lautPrimitkiDavid E Sopher 1965 The Sea Nomads A Study Based on the Literature of the Maritime Boat People of Southeast Asia Memoirs of the National Museum 5 389 403 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 23 listopada 2018 Nacionalnyj park Mu Ko Surin National Park Wildlife and Plant Conservation Department Bangkok Thailand Arhivovano 2014 06 27 u Archive is Bauerlein Monika November 2005 Sea change they outsmarted the tsunami but Thailand s sea gypsies could be swept away by an even greater force Mother Jones 30 6 pp 56 61 Anderson John 1890 The Selungs of the Mergui Archipelago London Trubner amp Co pp 1 5 Arhiv originalu za 15 grudnya 2012 Procitovano 23 listopada 2018 Dr Supin Wongbusarakum December 2005 Arhiv originalu Microsoft Word za 28 chervnya 2006 Procitovano 1 serpnya 2015 Some classifications do not include Moken under the Malayan languages or even under the Aboriginal Malay group of languages Ethnologue report for Moken Moklen Ethnologue 29 serpnya 2012 u Wayback Machine Moken is considered part of but isolated within the Nuclear Malayo Polynesian family displaying no particular affinities to any other Nuclear Malayo Polynesian language Moreover it has undergone strong areal influence from neighbouring Mon Khmer languages comparable to but apparently independently from the en Survivalinternational Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2017 Human Rights Watch Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2017 Projectmoken com Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2017 Leung Rebecca 25 grudnya 2005 60 Minutes CBS News Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2013 Procitovano 23 listopada 2018 Jones Mark 6 travnya 2005 Reuters Arhiv originalu za 23 travnya 2006 also fromPosilannya The Sea Gypsies 24 veresnya 2015 u Wayback Machine CBS TV 60 Minutes 2005 Subscription Required Tsunami Extra ProjectMaje org 2 grudnya 2018 u Wayback Machine Burma Sea Gypsies Compendium Moken language and verbs 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Ethnologue report for Moken 29 serpnya 2012 u Wayback Machine Expeditions Research in Applied Anthropology The Sea Gypsies of Surin Island by Antonio Graceffo 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine images of Moken children underwater A reading list of books on the Moken and the Mergui Archipelago 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Moken music Archive org