Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нікополь значення Нíкополь до 1775 Микитин Ріг у 1775 1782 Слов янс

Нікополь (Дніпропетровська область)

Нікополь (Дніпропетровська область)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нікополь (значення).

Нíкополь (до 1775 — Микитин Ріг, у 1775—1782 — Слов'янськ) — місто в Україні, у Дніпропетровській області, адміністративний центр Нікопольського району, міської громади та агломерації.

Нікополь
image image
Герб Нікополя Прапор Нікополя
image
image
image
image
image
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район image Нікопольський район
Громада Нікопольська міська громада
Рада Нікопольська міська рада
Код КАТОТТГ UA12080050010010114
Засноване 1639
Перша згадка 1644
Статус міста від 1915 року
Населення 105 160 (1.01.2022)

~30 000 (18.11.2022) ~50 000 (19.02.2024)

 - повне

105 160 (1.01.2022) ~30 000 (18.11.2022)

~50 000 (19.02.2024)
Агломерація Нікопольська агломерація
Площа 50 км²
Густота населення 2213 осіб/км²
Поштові індекси 53200—53239
Телефонний код +380-5662, 566
Координати 47°34′38″ пн. ш. 34°21′27″ сх. д. / 47.57722° пн. ш. 34.35750° сх. д. / 47.57722; 34.35750Координати: 47°34′38″ пн. ш. 34°21′27″ сх. д. / 47.57722° пн. ш. 34.35750° сх. д. / 47.57722; 34.35750
Висота над рівнем моря 13 - 78 м
Водойма р. Дніпро, Каховське водосховище
Назва мешканців ні́кополець, ні́кополька, ні́копольці
Міста-побратими image Зімніча
image Котор
image Ллойдмінстер
image Толідо
image Чіатура
image Коллінг
Відстань
Найближча залізнична станція Нікополь
До Києва
 - фізична 421 км
 - залізницею 546 км
 - автошляхами 512 км
Міська влада
Адреса 53213, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3
Вебсторінка Нікопольська міська рада

image Нікополь у Вікісховищі

Мапа
image
image
Нікополь
image
image
Нікополь

Розташоване за 48 км від Запоріжжя та 63 км від Кривого Рогу. Четверте за чисельністю населення місто Дніпропетровської області. Центр Нікопольського марганцевого басейну. У місті працюють два підприємства металургійної та декілька машинобудівної промисловості.

Назва

Назва до 1775 року — містечко (слобода) Микитин Ріг, у 1775—1782 роках — Слов'янськ, з 1782 року — Нікополь, назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту».

Офіційні українські назви міста у першій половині XX століття — Никопіль, Нікопіль.

Географія

Нікополь розташований у південній частині області на правому березі Каховського водосховища. Відстань до великих промислових міст становить: до Запоріжжя — 48 км, до Кривого Рогу — 63 км.

Клімат міста помірно-континентальний із посушливим літом та малосніжною зимою. Середньорічна температура повітря +9,2 °C. Суттєво впливає на клімат міста Каховське водосховище, створюючи додатковий тепловий ефект.

Фізико-географічна зона — Причорноморська низовина. Висота над рівнем моря в місті коливається від 13 до 78 м.

На одному з рукавів Дніпра — на косі біля річки Лапинки поблизу Нікополя є можливість побачити і почути досить рідкісне у світі явище — «співучі піски». Їх дивовижний «спів» можна чути після дощу, коли верхній шар злипається, і з нього утворюється тендітна кірка. Якщо пройтися нею, то можливо почути звуки на зразок свисту повітря, випущеного з автомобільної камери. Обсипаючися, пісок може видавати звук, який триватиме від декількох секунд до 15 хвилин.

Історія

Заснування

Заселення території, де розташоване сучасне місто Нікополь, за результатами археологічних досліджень належить до часів неоліту, доби міді-бронзи, скіфо-сарматського періоду. Вона була зручна для заселення внаслідок перетину саме тут торгового водного (по Дніпру) та сухопутного шляхів, зокрема відомого в VI–XIII ст. «із варяг у греки» та Соляного з Криму. Тривалий час (із IV по XIV століття) цей край входив до складу володінь різних кочових народів — гунів, аварів, болгар, хозар, угрів, печенігів, половців, ногайців. Це була південна точка улусу Мамая.

Козацька доба

Наприкінці XV століття землі за Дніпровими порогами починають освоювати українські козаки. Наприкінці XVI століття на місці сучасного Нікополя існувала козацька переправа через Дніпро — Микитин Ріг. Святим покровителем Нікополя є Святий Микита. Перше документальне свідчення про цю переправу є у щоденнику посла німецького імператора Еріха Лясоти, який побував у Запорізькій Січі 1594 року.

Впродовж 1639—1652 років у районі Микитиного Рогу (в парку Перемоги — центр сучасного міста) була розташована Січ, яку називають Микитинською або ще Першою чи Старою. Саме сюди 1647 року, рятуючись втечею від переслідувань коронного уряду, прибув Богдан Хмельницький. Під його керівництвом у січні 1648 року козаки розгромили гарнізон коронних військ, який стояв на Січі. Тут же Хмельницького, на початку лютого 1648 року, було обрано гетьманом України.

У джерелах 1652 року згадується невелике поселення Микитине, розташоване в цій же місцевості. За умовами Андрусівського договору у Микитиному козаки, що їздили по сіль до Криму, мали переправлятися через Дніпро. З цього часу в документах поселення згадується під назвою Микитинський Перевіз. Січ звідси була перенесена на острів Чортомлик 1652 року.

  • image
    Нікопольська пристань наприкінці XIX століття
  • image
    Вулиця Єкатеринославська (нині — Микитинська) наприкінці XIX століття
  • image
    Микитинський Перевіз

1764 року російський уряд ухвалив рішення про будівництво в цій місцевості пристані з фортецею. 1779 року розпочалося спорудження фортеці, якій було дано назву Слов'янськ. За наказом новоросійського губернатора Григорія Потьомкіна разом з фортецею мали побудувати і місто Слов'янськ, майбутній центр губернії. Але ні фортеці, ні міста так і не було збудовано. 1782 року поселення було перейменоване на Нікополь (з грец. «місто Микити»). На той час у ньому налічувалося 200 будинків, переважно запорозьких козаків, які переселилися до містечка після зруйнування Нової Січі.

Російська імперія

Мешканці Нікополя займалися в основному торгівлею, рільництвом та рибальством. В описі до атласу Новоросійської губернії за 1798 рік зазначено, що у казенному містечку Нікополі було три водяні млини, 21 вітряк. Містечком проходив чумацький шлях, яким возили сіль з Криму.

У першій половині XIX століття Нікополь починає розвиватися як торгово-ремісниче містечко. Важливу роль у цьому відігравала Нікопольська пристань. Щороку тут відбувалося 4 ярмарки. Першим заводом у 1832 році став цегляний. 1836 року було засновано матроський цех, який здійснював перевезення товарів водними шляхами. З 1853 року почалося регулярне судноплавство з Нікополя до Одеси.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Нікопольської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 6570 осіб, налічувалося 1251 дворове господарство, існували 2 школи, салотопний завод, 2 цегельних заводи й 2 крамниці.

В той же час у географічному словнику Польського королівства та інших слов'янських країн вказується, що в місті було 2 церкви та 2 синагоги, а що до населення, наводиться цифра в 9700 осіб.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 17097 осіб (8276 чоловічої статі та 8821 — жіночої), з яких 13432 — православної віри, 3284 — юдейської. В середині XIX століття у Нікополі з'явилися перші промислові підприємства — салотопні, цегельні, тютюнові. Населення поступово відходить від сільського господарства. На розвиток Нікополя мали великий вплив початок видобування марганцевої руди у басейні з 1886 року. З початком видобування руди засновані чавуноливарний і механічний завод Худякова (згодом завод «Більшовик»), який виготовляв дрібне обладнання для гірничої промисловості. 1895 року почав діяти ще один механічний завод Каршевських. Крім цих підприємств станом на 1896 рік у Нікополі діяло ще понад 20 невеликих заводів (цегельно-черепичний, олійний, миловарний, пивоварний тощо), на яких працювало близько 300 робітників. Також у місті було 154 ремісничі майстерні.

Розвиток промисловості і торгівлі сприяв зростанню чисельності населення. 1867 року у Нікополі проживало 17 650 мешканців, а у 1896 році — вже 19 472. В місті налічувалося 2763 житлові будинки, 101 вулиця і 7 провулків. Тривалий час у місті не було жодного медичного закладу, лише у 1896 році було відкрито лікарню на 25 ліжок.

Перший навчальний заклад — парафіяльне училище — відкрили 1808 року. З 1838 року воно перетворене на морське парафіяльне училище.

У 1903 році введена в експлуатацію залізнична лінія Кривий Ріг — Нікополь — Олександрівськ. Залізничний вокзал міста побудований у 1905 році.

Українська революція

Напередодні Першої світової війни у Нікополі проживало 26 тисяч мешканців. Кількість будинків становила 2692, у місті діяло 2 лікарні і 14 навчальних закладів. Була бібліотека, кінотеатр і громадський сад.

Під час подій Першої світової війни і Української революції у Нікополі неодноразово змінювалася влада. Із проголошенням Української Народної Республіки Нікополь увійшов до її складу. Після Жовтневого перевороту 1917 року і початку Першої радянсько-української війни в Нікополі у січні 1918 року створюються органи влади під керівництвом партії більшовиків. За Берестейською угодою влада УНР дозволила увійти на свою територію німецько-австрійським військам і у квітні 1918 року австрійці зайняли місто Нікополь. З листопада 1918 року внаслідок революції у Німеччини австрійці покинули місто і владу захопили більшовики. У червні 1919 року в місті відбулося народне повстання (Троїцьке) проти комуністичної влади, яке було придушене угорцями і китайцями. У серпні 1919 року Нікополь окупували війська Добровольчої армії під командуванням генерала Антона Денікіна. Але у вересні в місто увійшла Українська народно-повстанська армія Нестора Махна. До січня 1920 року Нікополь був центром анархістської республіки. В січні 1920 року знову захоплений Червоною армією і встановлено радянську владу. У жовтні того ж року до міста підійшли війська під командуванням Петра Врангеля і на декілька днів захопили місто. Біля села Шолохове відбувся найбільший кінний бій Громадянської війни між 2-ю Кінною армією і кінним корпусом генерала Бабієва. Білі програли і 18 жовтня 1920 року з Нікополя їх витіснили війська більшовиків.

Після входження до складу УРСР 1921 року Нікополь став центром однойменного повіту, з 1923 року — районним центром у складі Криворізької округи. Голодомор 1921—1922 років забрав життя тисячі нікопольців, фіксувалися випадки людожерства, лише допомога американської благодійної організації АРА допомогла вижити нікопольцям. Станом на 1 січня 1925 року в місті проживало 9 955 жителів.

Радянський період

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1751 житель міста. 1932 року в Нікополі розпочалося масштабне будівництво Південнотрубного заводу. На його будівництві люди рятувалися від голодної смерті, але все одно у місті померло більш як 2 тисячі осіб. У квітні 1935 року почав діяти Нікопольський південнотрубний завод, який згодом став одним з найбільших виробників прокатних труб у СРСР. Значно розширили виробництво інші 23 промислових підприємства. У 1937 році Нікополю був наданий статус міста обласного підпорядкування. До 1941 року чисельність населення зросла до 70 тисяч.

image image
Ювілейна монета НБУ присвячена визволенню Нікополя від фашистських загарбників

Під час Другої світової війни Нікополь був окупований німецькими військами з 17 серпня 1941 року. 8 лютого 1944 року в ході Нікопольсько—Криворізької операції звільнений від окупації.

У 1950—1980-х роках Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили металургійні підприємства — Південнотрубний завод та завод феросплавів (з 1966 року), машинобудування — заводи кранобудівний, легкої та харчової промисловості, будівельних матеріалів. Місто нагороджено орденом Трудового Червоного прапора.

  • image
    Пам'ятник «Гармата» на честь звільнення міста від німецьких нацистських військ
  • image
    Набережна Нікополя

У Незалежній Україні

У 1990-х роках труднощі економічного розвитку після розвалу СРСР позначили дуже негативний вплив на становище соціальної сфери міста. Падіння рівня життя та соціальної захищеності городян, зниження купівельної спроможності та зростання рівня безробіття призвели до процесу різкої депопуляції населення міста. Лише за 6 років, з 1992 по 1998 роки, населення Нікополя скоротилося на 15 тисяч осіб, що становило майже 10 % від загальної кількості жителів, які проживали в місті на момент розпаду СРСР, а до кінця 1990-х років Нікополь увійшов до десятки «лідерів» серед міст України за рівнем депопуляції.

Поступовий вихід економіки країни зі стану стагнації на початку XXI століття, зумовив певні тенденції до оздоровчих процесів усіх сфер життєдіяльності міста. Одним із таких став у 1999—2000 роках тривалий і широкомасштабний процес реструктуризації, який на той час знаходився в дуже складному становищі, Нікопольського Південнотрубного заводу, з поділом його на декілька закритих акціонерних товариств, що згодом призвело до часткового відновлення виробничих потужностей, створення нових робочих місць і «вдихнуло в підприємство друге життя».

Влітку 2014 року згоріла пам'ятка архітектури — перший поштамт міста.

25 жовтня 2014 року у місті повалено пам'ятник Леніну.

2020 року проведено капітальний ремонт автошляху Дніпро — Нікополь. Того ж року, внаслідок адміністративної реформи Нікополь став центром новоутвореного Нікопольського району та Нікопольської територіальної громади.

Рішення було ухвалено на сесії міської ради 28 лютого 2024 року.

28 лютого 2024 року, з метою деколонізації топонімів міста пов’язаних із державою-агресором, враховуючи результати громадського обговорення та пропозиції робочої групи з питань дерусифікації назв вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки у місті Нікополі, рішенням Нікопольської міської ради № 21-42/VIII «Про перейменування об’єктів топоніміки міста Нікополя», перейменовано 11 вулиць та 1 провулок без зміни поштових номерів житлових будинків>.

Російсько-українська війна

Докладніше: Обстріли Нікополя

У 2022 році, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, Нікополь не опинявся в окупації, проте захоплення російськими окупаційними військами міста Енергодар, що знаходилося на іншому березі Дніпра, дозволило окупантам вести постійні обстріли міста. Для того, щоб уникати ударів українських військ у відповідь, росіяни розміщували свої засоби ураження на території Запорізької атомної електростанції, використовуючи ядерний шантаж. Перший обстріл Нікополя російськими військами стався 12 липня 2022 року та майже щодня зазнає обстрілів міста та району. У подібній ситуації опинився сусідній населений пункт Марганець та громади.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1897 21 282 —
1939 57 800 +171.6%
1959 82 992 +43.6%
1970 124 949 +50.6%
1979 145 654 +16.6%
1989 157 608 +8.2%
2001 136 280 −13.5%
2007 129 207 −5.2%
2008 127 532 −1.3%
2009 125 599 −1.5%
2010 123 748 −1.5%
2011 121 784 −1.6%
2017 113 100 −7.1%

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 71,27%
росіяни 25,62%
білоруси 0,70%
євреї 0,24%
німці 0,19%
вірмени 0,16%
татари 0,12%
інші/не вказали 1,70%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Українська 77 408 56,00%
Російська 59 055 42,73%
Білоруська 161 0,12%
Вірменська 109 0,08%
Румунська 38 0,03%
Болгарська 29 0,02%
Угорська 27 0,02%
Німецька 24 0,02%
Ромська 15 0,01%
Польська 12 0,01%
Інші/Не вказали 1 340 0,96%
Разом 138 218 100%

Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою.

Водночас, війна та, зокрема, часті артилерійські обстріли міста з боку Росії спровокували масовий виїзд людей з Нікополя. Якщо до початку повномасштабного вторгнення в місті проживало 105 тисяч осіб, то вже в листопаді 2022 року в Нікополі залишилось не більше, ніж 30 000 людей, однак з часом містяни почали повертатись і станом на 2024-тий їхня кількість становить 50 тисяч, що є половиною від довоєнного населення.

Економіка

Економічну основу міста становлять: АТ «Нікопольський завод феросплавів» (основний виробник в Україні агломерату, флюсів, феросплавів), ЗАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» із системою закритих акціонерних товариств «Ют. і Ст.», «Нікопольський завод нержавіючих труб», «Нікотьюб», «Труболіт» (асортимент труб), ВАТ «Нікра» (запчастини для сільськогосподарської техніки, крани), ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (засувки для трубопроводів), ВАТ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат» (нитки, пряжа), ЗАТ «Рибокомбінат» (рибопродукти), ВАТ «Пивзавод» (напої), ВАТ «Механік» (товари широкого вжитку), ВАТ «Хлібокомбінат» (хлібопродукти), ЗАТ «Надія» (швейні вироби), Сентравіс та інші.

Промислові підприємства є основними наповнювачами міського бюджету, на які припадає понад половина від загального обсягу надходжень. Загальний обсяг реалізованої продукції по місту становив: за 2007 рік — 8818 млн. грн., за 2008 рік — 11986,8 млн. грн.

Основною складовою промисловості міста є металургія і обробка металів. На їх частку припадає 95,6 % від загального обсягу виробництва промислової продукції міста. На промислових підприємствах Нікополя працюють понад 19 тисяч осіб, або 45 % від загальної кількості працюючих (42 тис.). На відстані 3 км на північ від міста розташований Нікопольський завод феросплавів (НЗФ), найбільший у Європі та другий за розмірами у світі (за іншими даними — найбільший у світі).

  • image
    Краєвид центральної частини міста (1980)
  • image
    Центральний універмаг
  • image
    Одна з центральних вулиць міста — вул. Незалежності України
  • image
    Будинок аероклубу по вулиці Микитинській на місці існування Микитинської Січі
  • image
    Вокзал станції Нікополь
  • image
    Кольоровий фонтан в центрі міста

У 2018 році поблизу міста в селі Старозаводське розпочате будівництво сонячної електростанції потужністю 246 МВт, яка на момент завершення стане найпотужнішою сонячною електростанцією України та увійде до ТОП-3 найбільших в Європі. У лютому 2019 року електростанцію введено до експлуатації.

Транспорт

У Нікополі розташовуються річковий порт, залізнична станція на магістралі Кривий Ріг — Апостолове — Запоріжжя, автостанція. Містом проходить автошлях національного значення Н23 Кропивницький — Запоріжжя. Відстань до обласного центру становить 122 км і пролягає автошляхом національного значення Н08, який переходить у Р73.

Нікополь має всі сучасні види зв'язку, є телевізійний ретранслятор, телеграф, міжміська телефонна станція, радіовузол, виходять 6 міських газет, працює одна міська телестудія.

ЗМІ

Друковані видання

  • «Грані»
  • «Говорить Нікополь»
  • «Нікопольська правда»
  • «Репортер»
  • «Візит-Венал»
  • «Булава»
  • «Капітан»
  • «Кримінал (факти, версії)»
  • «Сила»
  • «Південна зоря»
  • «Город» (укр. Місто)
  • «Електрометалург»

Інтернет-видання

Прихист — громадська організація та місцеве інтернет-видання, засноване в 2015 році. З 2018 та по 2021 рік, друкувалась газета «Грані».

NikopolNews — одне з перших новинних інтернет-видань міста Нікополя, засноване у 2009 році. З 2013 до 2015 року виходило також у друкованій версії з назвою «Говорить Нікополь».

Нікополь.City — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2019 року командою журналістів медіагрупи «Прихист» та .

Телебачення

  • Нікопольський медіа-центр «НМЦ» — виробництво власних програм і ретрансляція 2+2 на 24-му каналі. (до 29 січня 2020, відмова від ліцензії 27 лютого)
  • Телеканал Кварц який ретранслював телеканал «ТЕТ» на 38-му каналі. (до 17 липня 2020, відмова від ліцензії 26 листопада)
  • Телеканал УНІАН.Нікополь який ретранслював телеканал «УНІАН» у Т2.

FM-радіомовлення

№ з/п Частота, МГц Назва Потужність Адреса вежі Передавач Попередні мовники
1 88,0 Інді-Радіо презентує Радіо Мегаполіс 0,5 вул. 50 років НЗФ труба
2 91,5 Громадське радіо вул. 50 років НЗФ труба
3 92,0 «Хіт FM» (немає мовлення) 0,25 вул. Патріотів України 113-А ДФКРРТ
4 95.6 «Радіо Культура» 1 вул. 50 років НЗФ труба
97.0 «Радіо Байрактар» ??
5 98,9 «Радіо НВ» 0,5 вул. Патріотів України 173/1 РПЦ ПП ТРК «ТТ»
6 99.5 «Informator FM» (немає мовлення) 0,5 вул. Патріотів України 113-А ДФКРРТ
7 99,9 «Країна ФМ» (немає мовлення) 0,5 вул. Патріотів України 113-А ДФКРРТ
8 100,6 «Армія FM» 0,2 вул. 50 років НЗФ труба 24.08.2004 — 1.04.2016 "Europa Plus Україна", 2.04.2016 — 25.04.2023 - "NRJ Україна"
9 101,2 «Радіо Промінь» 0,1 вул. 50 років НЗФ труба 90-ті роки до 2017 року Радіо "Нікопольські новини" пізніше "Радіо ТТ", Липень 2002 — 31 грудня 2004 ВРМ "Мелодія", 1.01.2005 — 31.12.2006 "Доросле радіо", 1.01.2007 — 13.10.2017 "Авторадіо"
10 102,4 Радіо «Ностальжі» 0,5 вул. Патріотів України 173/1 РПЦ ПП ТРК «ТТ» Осінь 2000 "Русское радио-Запоріжжя"
11 104,9 «Мелодія FM» (немає мовлення) 0,25 вул. Патріотів України 113-А ДФКРРТ 9.04.2012 — 10.04.2017 "Радіо Мелодія"
12 105,4 «Люкс ФМ» (план) 0,5 вул. 50 років НЗФ НЗФ 70 23.02.2006 — 14.06.2007 "Радіо 5", 15.06.2007 — 12.01.2022 - "Ретро FM"
13 106.0 «Українське радіо» / «Українське радіо. Дніпро» 0,5 вул. 50 років НЗФ труба

Соціальна сфера

Освіта і наука

image
Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій

У місті широко розвинута система освіти, тут 29 дошкільних заклади та 26 загальноосвітніх шкільних закладів. 2 професійно-технічних училища, серед яких Нікопольський центр професійної освіти, та 4 вищих навчальних заклади I—II рівня акредитації, у тому числі Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій і Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету. 5 вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації, серед яких Нікопольський економічний університет, Нікопольський факультет Національного університету «Одеська юридична академія» та Нікопольський філіал Запорізького національного університету. Слід зазначити, виші найвищих рівнів акредитації у місті не конкурентно спроможні на ринку послуг освіти, тому вище зазначені заклади припинили своє існування. Бажаючі отримати вищу освіту їдуть, до прикладу, у сусідні Кривий Ріг, Дніпро чи Запоріжжя.

Культура

Для культурних потреб мешканців міста працюють Краєзнавчий музей, 11 бібліотек, зокрема і Центральна дитяча бібліотека Нікополя (де розпочав свою діяльність Український Розмовний Клуб Нікополя), 1 палац культури, Палац урочистих подій, 6 клубів, школа мистецтв, кінотеатр. У місті діють духовий оркестр, народний фольклорний ансамбль «Микитин Ріг», народний ансамбль танцю «Радість», український народний музично-драматичний театр, естрадний театр танцю «Богема».

У 2014 році з початку літа і на початку осені відбувалися зйомки спільного російсько-німецько-українського фільму «Милий Ханс, дорогий Петро». Мешканці міста виступили в ролі масовки, а основними декораціями був місцевий завод феросплавів та його околиці. Режисер стрічки Олександр Міндадзе.

Місцеві активісти намагаються зробити життя у місті більш цікавим і яскравим, тому щоразу організовують нові види заходів, і не тільки патріотичні, як прибирання і відновлення парків, мітинги, марші тощо. У серпні 2014 року, вперше за багато років, у міському парку почав свою діяльність Кіноклуб, де місцева молодь дивилася фільми просто серед парку, за міськвиконкомом.

Охорона здоров'я

Медичну допомогу населенню надають 22 заклади: серед них — 3 лікарні, пологовий будинок, станція швидкої медичної допомоги, стоматологічна поліклініка, 16 амбулаторно-поліклінічних установ.

Спорт

image
Стадіон «Електрометалург»

У 2000 році Нікополь посів перше місце у Дніпропетровській області в огляді-конкурсі на найкращу організацію фізкультурно-оздоровчої роботи, яка базується на 2 стадіонах, 3 спортклубах, 5 спортшколах, яхт-клубі. Найбільш розвинутими видами спорту у місті є легка атлетика, футбол, волейбол, вітрильний спорт, кікбоксинг, боротьба дзюдо й самбо. В останні роки місто дало путівку у великий спорт Г. Шайдуко й О. Антоновій — учасникам XXVI Олімпійських ігор, Р. Щуренку — учасникові XXVII Олімпійських ігор.

З 2015 року місто представляє професійний футбольний клуб Нікополь який виступає у Чемпіонат України з футболу: друга ліга.

Пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки Нікополя
Докладніше:

У Нікополі взято на державний облік і під охорону 68 пам'яток, у тому числі історії й культури — 44, монументального мистецтва — 3, архітектури й містобудування місцевого значення — 20.

Релігійні споруди

  • Свято-Покровський храм ПЦУ (вул. Пилипа Орлика, 6);
  • Храм Пресвятої Трійці ПЦУ (вул. Володимира Ємця, 23);
  • Храм Святого Іоанна Дамаскіна ПЦУ (вул. Лапінська, 47-А, район ЛДЦ);
  • Храм Святого Петра Калнишевського ПЦУ (вул. Кармелюка, 4);
  • Спасо-Преображенський кафедральний собор (вул. Преображенська, 1);
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Сулицькому (1827 р.) (вул. Різдвяна, 68) охороняється державою як пам'ятка національного значення;
  • Хрестовоздвиженський храм (вул. Героїв Маріуполя, 39);
  • Свято-Знаменський храм (вул. Шевченка, 6);
  • Свято-Миколаївський храм (вул. Довгалівська, 242);
  • Храм ікони Божої Матері "Усіх скорботних Радість" (вул. Електрометалургів, 17-Б);
  • Храм Святого Іоанна Хрестителя (вул. Княжа, 100);
  • Трьох-Святительський храм (вул. Електрометалургів, 53/1);
  • Храм "Лікарка" (просп. Трубників, 50-А);
  • Каплиця святого Антонія з Падуї РКЦ (вул. Кобзарів, 6);
  • Каплиця Святих Петра та Февронії (просп. Трубників);
  • Центральна церква ЄХБ "Дім молитви" (вул. Чумацька, 2);
  • Зал Царства Свідків Єгови (вул. Світла, 2/2);
  • Зал Царства Свідків Єгови (вул. Микитинська, 15);
  • Духовний центр Адвентистів сьомого дня (вул. Отаманська, 6-А).
  • image
    Церква Різдва Богородиці в Сулицькому
  • image
    Спасо-Преображенська церква

Міста-побратими

Галерея

  • image
    Погруддя Тарасу Шевченку
  • image
    Пам'ятник Богдану Хмельницькому
image
Панорама Нікопольського заводу феросплавів
image
Панорама південної частини міста (2008)

Відомі особи

image
Пам'ятник Віктору Усову на вулиці Дмитра Яворницького

Почесні громадяни міста

  • Ануфрієва Лідія Олексіївна — вчителька, визволитель м. Нікополя;
  • Бабкін Владислав Станіславович (1997—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
  • Богуш Павло Михайлович — вчитель, історик-краєзнавець;
  • Бредихін Володимир Дмитрович — Заслужений тренер з легкої атлетики. Виховав Антоніну Настобурко (срібний призер Кубка світу та Європи, бронзовий призер чемпіонату Європи в спринті), Олега Степаненка (півфіналіст Олімпіади 1968 з бігу на 110 м), Григорія Тарана (рекордсмен світу з бігу на 3000 м з перешкодами) та ін.;
  • Величко Борис Федорович — Герой Соціалістичної Праці, директор НЗФ (1987—1995);
  • Воловик Володимир Іванович — Заслужений тренер України;
  • Ганчев Іван Дмитрович — двічі Герой Соціалістичної Праці, бригадир тресту «Нікопольбуд»;
  • Гонтаренко Анатолій Федорович — Перший секретар міськкому партії у 1985—1990 рр.;
  • Грязев Петро Іванович — Герой Соціалістичної Праці, працівник НПТЗ;
  • Єрьомін Борис Миколайович (1913—2005) — Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант авіації, визволитель м. Нікополя;
  • Зав'ялов Микола Іванович — Герой Радянського Союзу, генерал-майор, визволитель міста Нікополь;
  • Зданович Гаврило Станіславович — Герой Радянського Союзу, генерал-майор, визволитель міста Нікополь;
  • Ігнатенко Олексій Миколайович — голова правління ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури», Заслужений машинобудівник України;
  • Костенко Ілля Іванович — Заслужений вчитель УРСР, визволитель м. Нікополя;
  • Куценко Іван Степанович — Герой Соціалістичної Праці, старший майстер цеху № 2 НПТЗ;
  • Лелюшенко Дмитро Данилович — Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант авіації, визволитель м. Нікополя;
  • Майстренко Федір Михайлович — директор НПТЗ (1944—1947);
  • Марущак Анатолій Якович — протоієрей, настоятель Спасо-Преображенського собору, духівник Криворізько-Нікопольської єпархії УПЦ;
  • Надьожкін Герасим Мартим'янович — Герой Радянського Союзу, визволитель м. Нікополя;
  • Поцелуєв Іван Миколайович — Герой Радянського Союзу, визволитель м. Нікополя;
  • Савицьких Євген Якович — двічі Герой Радянського Союзу, Маршал авіації;
  • Свечкарьов Олександр Іванович — Герой Радянського Союзу, визволитель м. Нікополя;
  • Судець Володимир Олександрович — Герой Радянського Союзу, Маршал авіації, визволитель м. Нікополя;
  • Таран Павло Андрійович — двічі Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант авіації;
  • Тихонов Микола Олександрович — двічі Герой Соціалістичної Праці, депутат ВР СРСР по Нікопольському округу, голова Ради Міністрів СРСР у 1980—1985 рр.;
  • Чуйков Василь Іванович — двічі Герой Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу, визволитель м. Нікополя;
  • Шпуняков Сергій Павлович — Герой Радянського Союзу, полковник авіації у відставці, визволитель м. Нікополя.
  • [ru] — художник, іконописець, письменник.

Див. також

Примітки

  1. https://nikopol.city/articles/262300/ednannya-mist-nikopol-vstanovlyue-druzhni-zvyazki-z-danskim-mistom-kolling
  2. Нікополь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 402. — .
  3. Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
  4. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіант 1]. — Х., 1932.
  5. Екологічний сервер Нікополя [ 2013-10-22 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Ви колись чули про українські «співаючих» пісках? [ 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Г. Шапошников Як виникло місто Нікополь // Історико-географічний збірник, т. 4. — К., 1931
  8. Городские поселения Российской империи, т. 2. Екатеринославская губерния. — СПб., 1861 (рос.)
  9. Путешественные записки Василия Зуева от Петербурга до Херсона в 1781—1782 гг., — стор. 263, 269
  10. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
  11. . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 18 квітня 2021.
  12. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  13. Нікополь. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  14. . Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  15. Ленінопад в Нікополі
  16. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  17. міста Нікополя», перейменовано 11 вулиць та 1 провулок. Нікополь. АРТ. Процитовано 1 березня 2024.
  18. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  19. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  20. Офіційний звіт прес-служби міського голови. Газета «Электрометаллург» № 8 (2013) за 20 лютого 2009 року
  21. Киевский телеграф. Ферросплавный лидер страны. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 3 травня 2009.
  22. . Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  23. . Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  24. . Никополь.City (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  25. . Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 16 липня 2019.
  26. . Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  27. . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
  28. . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 300 с.
  30. . Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
  31. . Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
  32. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.

Джерела

Посилання та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікополь
  • Микитин Ріг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 974. — 1000 екз.
  • Никопіль // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1139. — 1000 екз.
  • Меморіальні дошки і пам'ятні знаки, присвячені Шевченку // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 151-161.
  • Портал міста Нікополя [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Нікополь — сайт міста [ 2 травня 2007 у Wayback Machine.]
  • Медико-диагностическая лаборатория «DIAVITA» [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Нікополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
  • Погода в місті Нікополь [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nikopol znachennya Nikopol do 1775 Mikitin Rig u 1775 1782 Slov yansk misto v Ukrayini u Dnipropetrovskij oblasti administrativnij centr Nikopolskogo rajonu miskoyi gromadi ta aglomeraciyi Nikopol Gerb Nikopolya Prapor Nikopolya Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Dnipropetrovska oblast Rajon Nikopolskij rajon Gromada Nikopolska miska gromada Rada Nikopolska miska rada Kod KATOTTG UA12080050010010114 Zasnovane 1639 Persha zgadka 1644 Status mista vid 1915 roku Naselennya 105 160 1 01 2022 30 000 18 11 2022 50 000 19 02 2024 povne 105 160 1 01 2022 30 000 18 11 2022 50 000 19 02 2024 Aglomeraciya Nikopolska aglomeraciya Plosha 50 km Gustota naselennya 2213 osib km Poshtovi indeksi 53200 53239 Telefonnij kod 380 5662 566 Koordinati 47 34 38 pn sh 34 21 27 sh d 47 57722 pn sh 34 35750 sh d 47 57722 34 35750 Koordinati 47 34 38 pn sh 34 21 27 sh d 47 57722 pn sh 34 35750 sh d 47 57722 34 35750 Visota nad rivnem morya 13 78 m Vodojma r Dnipro Kahovske vodoshovishe Nazva meshkanciv ni kopolec ni kopolka ni kopolci Mista pobratimi Zimnicha Kotor Llojdminster Tolido Chiatura Kolling Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Nikopol Do Kiyeva fizichna 421 km zalizniceyu 546 km avtoshlyahami 512 km Miska vlada Adresa 53213 Dnipropetrovska obl Nikopolskij r n m Nikopol vul Elektrometalurgiv 3 Vebstorinka Nikopolska miska rada Nikopol u Vikishovishi Mapa Nikopol Nikopol Roztashovane za 48 km vid Zaporizhzhya ta 63 km vid Krivogo Rogu Chetverte za chiselnistyu naselennya misto Dnipropetrovskoyi oblasti Centr Nikopolskogo margancevogo basejnu U misti pracyuyut dva pidpriyemstva metalurgijnoyi ta dekilka mashinobudivnoyi promislovosti NazvaNazva do 1775 roku mistechko sloboda Mikitin Rig u 1775 1782 rokah Slov yansk z 1782 roku Nikopol nazva vprovadzhena rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II v ramkah yiyi Greckogo proyektu Oficijni ukrayinski nazvi mista u pershij polovini XX stolittya Nikopil Nikopil GeografiyaNikopol roztashovanij u pivdennij chastini oblasti na pravomu berezi Kahovskogo vodoshovisha Vidstan do velikih promislovih mist stanovit do Zaporizhzhya 48 km do Krivogo Rogu 63 km Klimat mista pomirno kontinentalnij iz posushlivim litom ta malosnizhnoyu zimoyu Serednorichna temperatura povitrya 9 2 C Suttyevo vplivaye na klimat mista Kahovske vodoshovishe stvoryuyuchi dodatkovij teplovij efekt Fiziko geografichna zona Prichornomorska nizovina Visota nad rivnem morya v misti kolivayetsya vid 13 do 78 m Na odnomu z rukaviv Dnipra na kosi bilya richki Lapinki poblizu Nikopolya ye mozhlivist pobachiti i pochuti dosit ridkisne u sviti yavishe spivuchi piski Yih divovizhnij spiv mozhna chuti pislya doshu koli verhnij shar zlipayetsya i z nogo utvoryuyetsya tenditna kirka Yaksho projtisya neyu to mozhlivo pochuti zvuki na zrazok svistu povitrya vipushenogo z avtomobilnoyi kameri Obsipayuchisya pisok mozhe vidavati zvuk yakij trivatime vid dekilkoh sekund do 15 hvilin IstoriyaZasnuvannya Zaselennya teritoriyi de roztashovane suchasne misto Nikopol za rezultatami arheologichnih doslidzhen nalezhit do chasiv neolitu dobi midi bronzi skifo sarmatskogo periodu Vona bula zruchna dlya zaselennya vnaslidok peretinu same tut torgovogo vodnogo po Dnipru ta suhoputnogo shlyahiv zokrema vidomogo v VI XIII st iz varyag u greki ta Solyanogo z Krimu Trivalij chas iz IV po XIV stolittya cej kraj vhodiv do skladu volodin riznih kochovih narodiv guniv avariv bolgar hozar ugriv pechenigiv polovciv nogajciv Ce bula pivdenna tochka ulusu Mamaya Kozacka doba Naprikinci XV stolittya zemli za Dniprovimi porogami pochinayut osvoyuvati ukrayinski kozaki Naprikinci XVI stolittya na misci suchasnogo Nikopolya isnuvala kozacka pereprava cherez Dnipro Mikitin Rig Svyatim pokrovitelem Nikopolya ye Svyatij Mikita Pershe dokumentalne svidchennya pro cyu perepravu ye u shodenniku posla nimeckogo imperatora Eriha Lyasoti yakij pobuvav u Zaporizkij Sichi 1594 roku Vprodovzh 1639 1652 rokiv u rajoni Mikitinogo Rogu v parku Peremogi centr suchasnogo mista bula roztashovana Sich yaku nazivayut Mikitinskoyu abo she Pershoyu chi Staroyu Same syudi 1647 roku ryatuyuchis vtecheyu vid peresliduvan koronnogo uryadu pribuv Bogdan Hmelnickij Pid jogo kerivnictvom u sichni 1648 roku kozaki rozgromili garnizon koronnih vijsk yakij stoyav na Sichi Tut zhe Hmelnickogo na pochatku lyutogo 1648 roku bulo obrano getmanom Ukrayini U dzherelah 1652 roku zgaduyetsya nevelike poselennya Mikitine roztashovane v cij zhe miscevosti Za umovami Andrusivskogo dogovoru u Mikitinomu kozaki sho yizdili po sil do Krimu mali perepravlyatisya cherez Dnipro Z cogo chasu v dokumentah poselennya zgaduyetsya pid nazvoyu Mikitinskij Pereviz Sich zvidsi bula perenesena na ostriv Chortomlik 1652 roku Nikopolska pristan naprikinci XIX stolittya Vulicya Yekaterinoslavska nini Mikitinska naprikinci XIX stolittya Mikitinskij Pereviz 1764 roku rosijskij uryad uhvaliv rishennya pro budivnictvo v cij miscevosti pristani z forteceyu 1779 roku rozpochalosya sporudzhennya forteci yakij bulo dano nazvu Slov yansk Za nakazom novorosijskogo gubernatora Grigoriya Potomkina razom z forteceyu mali pobuduvati i misto Slov yansk majbutnij centr guberniyi Ale ni forteci ni mista tak i ne bulo zbudovano 1782 roku poselennya bulo perejmenovane na Nikopol z grec misto Mikiti Na toj chas u nomu nalichuvalosya 200 budinkiv perevazhno zaporozkih kozakiv yaki pereselilisya do mistechka pislya zrujnuvannya Novoyi Sichi Rosijska imperiya Meshkanci Nikopolya zajmalisya v osnovnomu torgivleyu rilnictvom ta ribalstvom V opisi do atlasu Novorosijskoyi guberniyi za 1798 rik zaznacheno sho u kazennomu mistechku Nikopoli bulo tri vodyani mlini 21 vitryak Mistechkom prohodiv chumackij shlyah yakim vozili sil z Krimu U pershij polovini XIX stolittya Nikopol pochinaye rozvivatisya yak torgovo remisniche mistechko Vazhlivu rol u comu vidigravala Nikopolska pristan Shoroku tut vidbuvalosya 4 yarmarki Pershim zavodom u 1832 roci stav ceglyanij 1836 roku bulo zasnovano matroskij ceh yakij zdijsnyuvav perevezennya tovariv vodnimi shlyahami Z 1853 roku pochalosya regulyarne sudnoplavstvo z Nikopolya do Odesi Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu mistechku centri Nikopolskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 6570 osib nalichuvalosya 1251 dvorove gospodarstvo isnuvali 2 shkoli salotopnij zavod 2 cegelnih zavodi j 2 kramnici V toj zhe chas u geografichnomu slovniku Polskogo korolivstva ta inshih slov yanskih krayin vkazuyetsya sho v misti bulo 2 cerkvi ta 2 sinagogi a sho do naselennya navoditsya cifra v 9700 osib Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 17097 osib 8276 cholovichoyi stati ta 8821 zhinochoyi z yakih 13432 pravoslavnoyi viri 3284 yudejskoyi V seredini XIX stolittya u Nikopoli z yavilisya pershi promislovi pidpriyemstva salotopni cegelni tyutyunovi Naselennya postupovo vidhodit vid silskogo gospodarstva Na rozvitok Nikopolya mali velikij vpliv pochatok vidobuvannya margancevoyi rudi u basejni z 1886 roku Z pochatkom vidobuvannya rudi zasnovani chavunolivarnij i mehanichnij zavod Hudyakova zgodom zavod Bilshovik yakij vigotovlyav dribne obladnannya dlya girnichoyi promislovosti 1895 roku pochav diyati she odin mehanichnij zavod Karshevskih Krim cih pidpriyemstv stanom na 1896 rik u Nikopoli diyalo she ponad 20 nevelikih zavodiv cegelno cherepichnij olijnij milovarnij pivovarnij tosho na yakih pracyuvalo blizko 300 robitnikiv Takozh u misti bulo 154 remisnichi majsterni Rozvitok promislovosti i torgivli spriyav zrostannyu chiselnosti naselennya 1867 roku u Nikopoli prozhivalo 17 650 meshkanciv a u 1896 roci vzhe 19 472 V misti nalichuvalosya 2763 zhitlovi budinki 101 vulicya i 7 provulkiv Trivalij chas u misti ne bulo zhodnogo medichnogo zakladu lishe u 1896 roci bulo vidkrito likarnyu na 25 lizhok Pershij navchalnij zaklad parafiyalne uchilishe vidkrili 1808 roku Z 1838 roku vono peretvorene na morske parafiyalne uchilishe U 1903 roci vvedena v ekspluataciyu zaliznichna liniya Krivij Rig Nikopol Oleksandrivsk Zaliznichnij vokzal mista pobudovanij u 1905 roci Ukrayinska revolyuciya Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni u Nikopoli prozhivalo 26 tisyach meshkanciv Kilkist budinkiv stanovila 2692 u misti diyalo 2 likarni i 14 navchalnih zakladiv Bula biblioteka kinoteatr i gromadskij sad Pid chas podij Pershoyi svitovoyi vijni i Ukrayinskoyi revolyuciyi u Nikopoli neodnorazovo zminyuvalasya vlada Iz progoloshennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Nikopol uvijshov do yiyi skladu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku i pochatku Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni v Nikopoli u sichni 1918 roku stvoryuyutsya organi vladi pid kerivnictvom partiyi bilshovikiv Za Berestejskoyu ugodoyu vlada UNR dozvolila uvijti na svoyu teritoriyu nimecko avstrijskim vijskam i u kvitni 1918 roku avstrijci zajnyali misto Nikopol Z listopada 1918 roku vnaslidok revolyuciyi u Nimechchini avstrijci pokinuli misto i vladu zahopili bilshoviki U chervni 1919 roku v misti vidbulosya narodne povstannya Troyicke proti komunistichnoyi vladi yake bulo pridushene ugorcyami i kitajcyami U serpni 1919 roku Nikopol okupuvali vijska Dobrovolchoyi armiyi pid komanduvannyam generala Antona Denikina Ale u veresni v misto uvijshla Ukrayinska narodno povstanska armiya Nestora Mahna Do sichnya 1920 roku Nikopol buv centrom anarhistskoyi respubliki V sichni 1920 roku znovu zahoplenij Chervonoyu armiyeyu i vstanovleno radyansku vladu U zhovtni togo zh roku do mista pidijshli vijska pid komanduvannyam Petra Vrangelya i na dekilka dniv zahopili misto Bilya sela Sholohove vidbuvsya najbilshij kinnij bij Gromadyanskoyi vijni mizh 2 yu Kinnoyu armiyeyu i kinnim korpusom generala Babiyeva Bili prograli i 18 zhovtnya 1920 roku z Nikopolya yih vitisnili vijska bilshovikiv Pislya vhodzhennya do skladu URSR 1921 roku Nikopol stav centrom odnojmennogo povitu z 1923 roku rajonnim centrom u skladi Krivorizkoyi okrugi Golodomor 1921 1922 rokiv zabrav zhittya tisyachi nikopolciv fiksuvalisya vipadki lyudozherstva lishe dopomoga amerikanskoyi blagodijnoyi organizaciyi ARA dopomogla vizhiti nikopolcyam Stanom na 1 sichnya 1925 roku v misti prozhivalo 9 955 zhiteliv Radyanskij period Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomer shonajmenshe 1751 zhitel mista 1932 roku v Nikopoli rozpochalosya masshtabne budivnictvo Pivdennotrubnogo zavodu Na jogo budivnictvi lyudi ryatuvalisya vid golodnoyi smerti ale vse odno u misti pomerlo bilsh yak 2 tisyachi osib U kvitni 1935 roku pochav diyati Nikopolskij pivdennotrubnij zavod yakij zgodom stav odnim z najbilshih virobnikiv prokatnih trub u SRSR Znachno rozshirili virobnictvo inshi 23 promislovih pidpriyemstva U 1937 roci Nikopolyu buv nadanij status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Do 1941 roku chiselnist naselennya zrosla do 70 tisyach Yuvilejna moneta NBU prisvyachena vizvolennyu Nikopolya vid fashistskih zagarbnikiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nikopol buv okupovanij nimeckimi vijskami z 17 serpnya 1941 roku 8 lyutogo 1944 roku v hodi Nikopolsko Krivorizkoyi operaciyi zvilnenij vid okupaciyi Krayevid mista na pochatku XX stolittya Nikopolskij vokzal na pochatku XX stolittya Budivlya miskoyi radi 1934 U 1950 1980 h rokah Nikopol stav centrom promislovogo vuzla osnovu yakogo stanovili metalurgijni pidpriyemstva Pivdennotrubnij zavod ta zavod ferosplaviv z 1966 roku mashinobuduvannya zavodi kranobudivnij legkoyi ta harchovoyi promislovosti budivelnih materialiv Misto nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo prapora Pam yatnik Garmata na chest zvilnennya mista vid nimeckih nacistskih vijsk Naberezhna Nikopolya U Nezalezhnij Ukrayini U 1990 h rokah trudnoshi ekonomichnogo rozvitku pislya rozvalu SRSR poznachili duzhe negativnij vpliv na stanovishe socialnoyi sferi mista Padinnya rivnya zhittya ta socialnoyi zahishenosti gorodyan znizhennya kupivelnoyi spromozhnosti ta zrostannya rivnya bezrobittya prizveli do procesu rizkoyi depopulyaciyi naselennya mista Lishe za 6 rokiv z 1992 po 1998 roki naselennya Nikopolya skorotilosya na 15 tisyach osib sho stanovilo majzhe 10 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv yaki prozhivali v misti na moment rozpadu SRSR a do kincya 1990 h rokiv Nikopol uvijshov do desyatki lideriv sered mist Ukrayini za rivnem depopulyaciyi Postupovij vihid ekonomiki krayini zi stanu stagnaciyi na pochatku XXI stolittya zumoviv pevni tendenciyi do ozdorovchih procesiv usih sfer zhittyediyalnosti mista Odnim iz takih stav u 1999 2000 rokah trivalij i shirokomasshtabnij proces restrukturizaciyi yakij na toj chas znahodivsya v duzhe skladnomu stanovishi Nikopolskogo Pivdennotrubnogo zavodu z podilom jogo na dekilka zakritih akcionernih tovaristv sho zgodom prizvelo do chastkovogo vidnovlennya virobnichih potuzhnostej stvorennya novih robochih misc i vdihnulo v pidpriyemstvo druge zhittya Vlitku 2014 roku zgorila pam yatka arhitekturi pershij poshtamt mista 25 zhovtnya 2014 roku u misti povaleno pam yatnik Leninu 2020 roku provedeno kapitalnij remont avtoshlyahu Dnipro Nikopol Togo zh roku vnaslidok administrativnoyi reformi Nikopol stav centrom novoutvorenogo Nikopolskogo rajonu ta Nikopolskoyi teritorialnoyi gromadi Rishennya bulo uhvaleno na sesiyi miskoyi radi 28 lyutogo 2024 roku 28 lyutogo 2024 roku z metoyu dekolonizaciyi toponimiv mista pov yazanih iz derzhavoyu agresorom vrahovuyuchi rezultati gromadskogo obgovorennya ta propoziciyi robochoyi grupi z pitan derusifikaciyi nazv vulic provulkiv ta inshih ob yektiv toponimiki u misti Nikopoli rishennyam Nikopolskoyi miskoyi radi 21 42 VIII Pro perejmenuvannya ob yektiv toponimiki mista Nikopolya perejmenovano 11 vulic ta 1 provulok bez zmini poshtovih nomeriv zhitlovih budinkiv gt Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Obstrili Nikopolya U 2022 roci z pochatkom povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Nikopol ne opinyavsya v okupaciyi prote zahoplennya rosijskimi okupacijnimi vijskami mista Energodar sho znahodilosya na inshomu berezi Dnipra dozvolilo okupantam vesti postijni obstrili mista Dlya togo shob unikati udariv ukrayinskih vijsk u vidpovid rosiyani rozmishuvali svoyi zasobi urazhennya na teritoriyi Zaporizkoyi atomnoyi elektrostanciyi vikoristovuyuchi yadernij shantazh Pershij obstril Nikopolya rosijskimi vijskami stavsya 12 lipnya 2022 roku ta majzhe shodnya zaznaye obstriliv mista ta rajonu U podibnij situaciyi opinivsya susidnij naselenij punkt Marganec ta gromadi NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1897 21 282 1939 57 800 171 6 1959 82 992 43 6 1970 124 949 50 6 1979 145 654 16 6 1989 157 608 8 2 2001 136 280 13 5 2007 129 207 5 2 2008 127 532 1 3 2009 125 599 1 5 2010 123 748 1 5 2011 121 784 1 6 2017 113 100 7 1 Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 71 27 rosiyani 25 62 bilorusi 0 70 yevreyi 0 24 nimci 0 19 virmeni 0 16 tatari 0 12 inshi ne vkazali 1 70 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Vidsotok Ukrayinska 77 408 56 00 Rosijska 59 055 42 73 Biloruska 161 0 12 Virmenska 109 0 08 Rumunska 38 0 03 Bolgarska 29 0 02 Ugorska 27 0 02 Nimecka 24 0 02 Romska 15 0 01 Polska 12 0 01 Inshi Ne vkazali 1 340 0 96 Razom 138 218 100 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu Vodnochas vijna ta zokrema chasti artilerijski obstrili mista z boku Rosiyi sprovokuvali masovij viyizd lyudej z Nikopolya Yaksho do pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya v misti prozhivalo 105 tisyach osib to vzhe v listopadi 2022 roku v Nikopoli zalishilos ne bilshe nizh 30 000 lyudej odnak z chasom mistyani pochali povertatis i stanom na 2024 tij yihnya kilkist stanovit 50 tisyach sho ye polovinoyu vid dovoyennogo naselennya EkonomikaEkonomichnu osnovu mista stanovlyat AT Nikopolskij zavod ferosplaviv osnovnij virobnik v Ukrayini aglomeratu flyusiv ferosplaviv ZAT Nikopolskij Pivdennotrubnij zavod iz sistemoyu zakritih akcionernih tovaristv Yut i St Nikopolskij zavod nerzhaviyuchih trub Nikotyub Trubolit asortiment trub VAT Nikra zapchastini dlya silskogospodarskoyi tehniki krani VAT Nikopolskij zavod truboprovidnoyi armaturi zasuvki dlya truboprovodiv VAT Nikopolskij pryadilno nitkovij kombinat nitki pryazha ZAT Ribokombinat riboprodukti VAT Pivzavod napoyi VAT Mehanik tovari shirokogo vzhitku VAT Hlibokombinat hliboprodukti ZAT Nadiya shvejni virobi Sentravis ta inshi Promislovi pidpriyemstva ye osnovnimi napovnyuvachami miskogo byudzhetu na yaki pripadaye ponad polovina vid zagalnogo obsyagu nadhodzhen Zagalnij obsyag realizovanoyi produkciyi po mistu stanoviv za 2007 rik 8818 mln grn za 2008 rik 11986 8 mln grn Osnovnoyu skladovoyu promislovosti mista ye metalurgiya i obrobka metaliv Na yih chastku pripadaye 95 6 vid zagalnogo obsyagu virobnictva promislovoyi produkciyi mista Na promislovih pidpriyemstvah Nikopolya pracyuyut ponad 19 tisyach osib abo 45 vid zagalnoyi kilkosti pracyuyuchih 42 tis Na vidstani 3 km na pivnich vid mista roztashovanij Nikopolskij zavod ferosplaviv NZF najbilshij u Yevropi ta drugij za rozmirami u sviti za inshimi danimi najbilshij u sviti Krayevid centralnoyi chastini mista 1980 Centralnij univermag Odna z centralnih vulic mista vul Nezalezhnosti Ukrayini Budinok aeroklubu po vulici Mikitinskij na misci isnuvannya Mikitinskoyi Sichi Vokzal stanciyi Nikopol Kolorovij fontan v centri mista U 2018 roci poblizu mista v seli Starozavodske rozpochate budivnictvo sonyachnoyi elektrostanciyi potuzhnistyu 246 MVt yaka na moment zavershennya stane najpotuzhnishoyu sonyachnoyu elektrostanciyeyu Ukrayini ta uvijde do TOP 3 najbilshih v Yevropi U lyutomu 2019 roku elektrostanciyu vvedeno do ekspluataciyi TransportU Nikopoli roztashovuyutsya richkovij port zaliznichna stanciya na magistrali Krivij Rig Apostolove Zaporizhzhya avtostanciya Mistom prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N23 Kropivnickij Zaporizhzhya Vidstan do oblasnogo centru stanovit 122 km i prolyagaye avtoshlyahom nacionalnogo znachennya N08 yakij perehodit u R73 Nikopol maye vsi suchasni vidi zv yazku ye televizijnij retranslyator telegraf mizhmiska telefonna stanciya radiovuzol vihodyat 6 miskih gazet pracyuye odna miska telestudiya ZMIDrukovani vidannya Grani Govorit Nikopol Nikopolska pravda Reporter Vizit Venal Bulava Kapitan Kriminal fakti versiyi Sila Pivdenna zorya Gorod ukr Misto Elektrometalurg Internet vidannya Prihist gromadska organizaciya ta misceve internet vidannya zasnovane v 2015 roci Z 2018 ta po 2021 rik drukuvalas gazeta Grani NikopolNews odne z pershih novinnih internet vidan mista Nikopolya zasnovane u 2009 roci Z 2013 do 2015 roku vihodilo takozh u drukovanij versiyi z nazvoyu Govorit Nikopol Nikopol City miske internet vidannya zapushene u grudni 2019 roku komandoyu zhurnalistiv mediagrupi Prihist ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo Telebachennya Nikopolskij media centr NMC virobnictvo vlasnih program i retranslyaciya 2 2 na 24 mu kanali do 29 sichnya 2020 vidmova vid licenziyi 27 lyutogo Telekanal Kvarc yakij retranslyuvav telekanal TET na 38 mu kanali do 17 lipnya 2020 vidmova vid licenziyi 26 listopada Telekanal UNIAN Nikopol yakij retranslyuvav telekanal UNIAN u T2 FM radiomovlennya z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist Adresa vezhi Peredavach Poperedni movniki 1 88 0 Indi Radio prezentuye Radio Megapolis 0 5 vul 50 rokiv NZF truba 2 91 5 Gromadske radio vul 50 rokiv NZF truba 3 92 0 Hit FM nemaye movlennya 0 25 vul Patriotiv Ukrayini 113 A DFKRRT 4 95 6 Radio Kultura 1 vul 50 rokiv NZF truba 97 0 Radio Bajraktar 5 98 9 Radio NV 0 5 vul Patriotiv Ukrayini 173 1 RPC PP TRK TT 6 99 5 Informator FM nemaye movlennya 0 5 vul Patriotiv Ukrayini 113 A DFKRRT 7 99 9 Krayina FM nemaye movlennya 0 5 vul Patriotiv Ukrayini 113 A DFKRRT 8 100 6 Armiya FM 0 2 vul 50 rokiv NZF truba 24 08 2004 1 04 2016 Europa Plus Ukrayina 2 04 2016 25 04 2023 NRJ Ukrayina 9 101 2 Radio Promin 0 1 vul 50 rokiv NZF truba 90 ti roki do 2017 roku Radio Nikopolski novini piznishe Radio TT Lipen 2002 31 grudnya 2004 VRM Melodiya 1 01 2005 31 12 2006 Dorosle radio 1 01 2007 13 10 2017 Avtoradio 10 102 4 Radio Nostalzhi 0 5 vul Patriotiv Ukrayini 173 1 RPC PP TRK TT Osin 2000 Russkoe radio Zaporizhzhya 11 104 9 Melodiya FM nemaye movlennya 0 25 vul Patriotiv Ukrayini 113 A DFKRRT 9 04 2012 10 04 2017 Radio Melodiya 12 105 4 Lyuks FM plan 0 5 vul 50 rokiv NZF NZF 70 23 02 2006 14 06 2007 Radio 5 15 06 2007 12 01 2022 Retro FM 13 106 0 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Dnipro 0 5 vul 50 rokiv NZF trubaSocialna sferaOsvita i nauka Nikopolskij fahovij koledzh Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu nauki i tehnologij U misti shiroko rozvinuta sistema osviti tut 29 doshkilnih zakladi ta 26 zagalnoosvitnih shkilnih zakladiv 2 profesijno tehnichnih uchilisha sered yakih Nikopolskij centr profesijnoyi osviti ta 4 vishih navchalnih zakladi I II rivnya akreditaciyi u tomu chisli Nikopolskij fahovij koledzh Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu nauki i tehnologij i Nikopolskij koledzh Dnipropetrovskogo derzhavnogo agrarnogo universitetu 5 vishih navchalnih zakladiv III IV rivnya akreditaciyi sered yakih Nikopolskij ekonomichnij universitet Nikopolskij fakultet Nacionalnogo universitetu Odeska yuridichna akademiya ta Nikopolskij filial Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Slid zaznachiti vishi najvishih rivniv akreditaciyi u misti ne konkurentno spromozhni na rinku poslug osviti tomu vishe zaznacheni zakladi pripinili svoye isnuvannya Bazhayuchi otrimati vishu osvitu yidut do prikladu u susidni Krivij Rig Dnipro chi Zaporizhzhya Kultura Dlya kulturnih potreb meshkanciv mista pracyuyut Krayeznavchij muzej 11 bibliotek zokrema i Centralna dityacha biblioteka Nikopolya de rozpochav svoyu diyalnist Ukrayinskij Rozmovnij Klub Nikopolya 1 palac kulturi Palac urochistih podij 6 klubiv shkola mistectv kinoteatr U misti diyut duhovij orkestr narodnij folklornij ansambl Mikitin Rig narodnij ansambl tancyu Radist ukrayinskij narodnij muzichno dramatichnij teatr estradnij teatr tancyu Bogema U 2014 roci z pochatku lita i na pochatku oseni vidbuvalisya zjomki spilnogo rosijsko nimecko ukrayinskogo filmu Milij Hans dorogij Petro Meshkanci mista vistupili v roli masovki a osnovnimi dekoraciyami buv miscevij zavod ferosplaviv ta jogo okolici Rezhiser strichki Oleksandr Mindadze Miscevi aktivisti namagayutsya zrobiti zhittya u misti bilsh cikavim i yaskravim tomu shorazu organizovuyut novi vidi zahodiv i ne tilki patriotichni yak pribirannya i vidnovlennya parkiv mitingi marshi tosho U serpni 2014 roku vpershe za bagato rokiv u miskomu parku pochav svoyu diyalnist Kinoklub de misceva molod divilasya filmi prosto sered parku za miskvikonkomom Ohorona zdorov ya Medichnu dopomogu naselennyu nadayut 22 zakladi sered nih 3 likarni pologovij budinok stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi stomatologichna poliklinika 16 ambulatorno poliklinichnih ustanov Sport Stadion Elektrometalurg U 2000 roci Nikopol posiv pershe misce u Dnipropetrovskij oblasti v oglyadi konkursi na najkrashu organizaciyu fizkulturno ozdorovchoyi roboti yaka bazuyetsya na 2 stadionah 3 sportklubah 5 sportshkolah yaht klubi Najbilsh rozvinutimi vidami sportu u misti ye legka atletika futbol volejbol vitrilnij sport kikboksing borotba dzyudo j sambo V ostanni roki misto dalo putivku u velikij sport G Shajduko j O Antonovij uchasnikam XXVI Olimpijskih igor R Shurenku uchasnikovi XXVII Olimpijskih igor Z 2015 roku misto predstavlyaye profesijnij futbolnij klub Nikopol yakij vistupaye u Chempionat Ukrayini z futbolu druga liga Pam yatkiDokladnishe Pam yatki Nikopolya Dokladnishe U Nikopoli vzyato na derzhavnij oblik i pid ohoronu 68 pam yatok u tomu chisli istoriyi j kulturi 44 monumentalnogo mistectva 3 arhitekturi j mistobuduvannya miscevogo znachennya 20 Religijni sporudi Svyato Pokrovskij hram PCU vul Pilipa Orlika 6 Hram Presvyatoyi Trijci PCU vul Volodimira Yemcya 23 Hram Svyatogo Ioanna Damaskina PCU vul Lapinska 47 A rajon LDC Hram Svyatogo Petra Kalnishevskogo PCU vul Karmelyuka 4 Spaso Preobrazhenskij kafedralnij sobor vul Preobrazhenska 1 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v Sulickomu 1827 r vul Rizdvyana 68 ohoronyayetsya derzhavoyu yak pam yatka nacionalnogo znachennya Hrestovozdvizhenskij hram vul Geroyiv Mariupolya 39 Svyato Znamenskij hram vul Shevchenka 6 Svyato Mikolayivskij hram vul Dovgalivska 242 Hram ikoni Bozhoyi Materi Usih skorbotnih Radist vul Elektrometalurgiv 17 B Hram Svyatogo Ioanna Hrestitelya vul Knyazha 100 Troh Svyatitelskij hram vul Elektrometalurgiv 53 1 Hram Likarka prosp Trubnikiv 50 A Kaplicya svyatogo Antoniya z Paduyi RKC vul Kobzariv 6 Kaplicya Svyatih Petra ta Fevroniyi prosp Trubnikiv Centralna cerkva YeHB Dim molitvi vul Chumacka 2 Zal Carstva Svidkiv Yegovi vul Svitla 2 2 Zal Carstva Svidkiv Yegovi vul Mikitinska 15 Duhovnij centr Adventistiv somogo dnya vul Otamanska 6 A Cerkva Rizdva Bogorodici v Sulickomu Spaso Preobrazhenska cerkvaMista pobratimiZimnicha Rumuniya Kotor Chornogoriya Llojdminster Kanada Tolido SShA Chiatura Gruziya Kolling Daniya Pert Velika BritaniyaGalereyaPogruddya Tarasu Shevchenku Pam yatnik Bogdanu HmelnickomuPanorama Nikopolskogo zavodu ferosplaviv Panorama pivdennoyi chastini mista 2008 Vidomi osobiPam yatnik Viktoru Usovu na vulici Dmitra Yavornickogo Belyayev Andrij Levontijovich 1982 2021 golovnij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Berezhnij Gennadij Anatolijovich 1968 2014 praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Berestenko Igor Petrovich 1990 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bizhko Anatolij Viktorovich 1995 2017 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Vakulenko Oleksandr Ivanovich 1967 2015 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gajduk Mikola Mikolajovich 1974 2017 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gerasimov Viktor Volodimirovich poet pisnyar zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Al Gudman 1890 1972 dirigent avtor pisen kompozitor muzichnij rezhiser aranzhijnik ta pianist Dalskij Volodimir Mihajlovich 1912 1998 ukrayinskij radyanskij aktor teatru i kino Didik Sergij Ivanovich uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni gromadskij diyach zasluzhenij pracivnik kulturi URSR 1966 Zhirnov Viktor Anatolijovich 1968 2015 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zayec Avakum Kornijovich 1898 1986 ukrayinskij svyashenik protoiyerej fundator UAPC na Nikopolshini Kondaurova Polina Volodimirivna nar 1988 ukrayinska gimnastka hudozhnya gimnastika chlen nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini v 2004 2008 rokah majster sportu mizhnarodnogo klasu chempionka Vsesvitnoyi Universiadi 2007 peremozhnicya j prizer mizhnarodnih turniriv Kuznecov Anton Oleksandrovich 1987 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kulibaba Ruslan Mikolajovich 1982 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Logvinenko Vasil Vasilovich 1978 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mishalov Volodimir Dem yanovich 1959 ukrayinskij medik pedagog profesor Mulmina Anastasiya Kostyantinivna ukrayinska gimnastka chempionka Universiadi Nesheretov Samson Oleksandrovich pidpolkovnik veterinarnoyi sluzhbi Armiyi UNR Ostapenko Vladislav Stanislavovich 1963 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ostroushko Denis Valerijovich 1989 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Puzikov Oleksandr Yurijovich 1986 2019 starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sova Sergij Oleksandrovich 1986 2022 ukrayinskij sportsmen starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni yakij zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Geroj Ukrayini 2022 posmertno Tkachenko Volodimir Vasilovich sluzhbovec zasluzhenij mashinobudivnik Ukrayini Terno Valentin Semenovich likar pismennik kiyevoznavec pedagog Trocenko Maksim Mikolajovich 1985 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Tulevitriv Lisenko Vasil 1886 tochna data nevidoma ukrayinskij poet gumorist dramaturg fejletonist Spravzhnye im ya ta prizvishe Vasil Danilovich Lisenko Usov Viktor Mihajlovich 1916 1941 Geroj Radyanskogo Soyuzu lejtenant prikordonnik nachalnik 3 yi prikordonnoyi zastavi 86 go Avgustovskogo prikordonnogo zagonu Biloruskogo prikordonnogo okrugu vijsk NKVS SRSR Fomenok Stanislav Fedorovich 1941 zasluzhenij hudozhnik URSR Civatij Vyacheslav Grigorovich rektor Diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini 2012 2017 Piskunov Oleksandr Volodimirovich 1991 ukrayinskij aktor teatru ta kino Shalagina Olga 1983 chempionka ta prizerka svitu zi skelelazinnya peremozhnicya etapiv Kubku svitu Zasluzhenij majster sportu Ukrayini Pochesni gromadyani mista Anufriyeva Lidiya Oleksiyivna vchitelka vizvolitel m Nikopolya Babkin Vladislav Stanislavovich 1997 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Bogush Pavlo Mihajlovich vchitel istorik krayeznavec Bredihin Volodimir Dmitrovich Zasluzhenij trener z legkoyi atletiki Vihovav Antoninu Nastoburko sribnij prizer Kubka svitu ta Yevropi bronzovij prizer chempionatu Yevropi v sprinti Olega Stepanenka pivfinalist Olimpiadi 1968 z bigu na 110 m Grigoriya Tarana rekordsmen svitu z bigu na 3000 m z pereshkodami ta in Velichko Boris Fedorovich Geroj Socialistichnoyi Praci direktor NZF 1987 1995 Volovik Volodimir Ivanovich Zasluzhenij trener Ukrayini Ganchev Ivan Dmitrovich dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci brigadir trestu Nikopolbud Gontarenko Anatolij Fedorovich Pershij sekretar miskkomu partiyi u 1985 1990 rr Gryazev Petro Ivanovich Geroj Socialistichnoyi Praci pracivnik NPTZ Yeromin Boris Mikolajovich 1913 2005 Geroj Radyanskogo Soyuzu general lejtenant aviaciyi vizvolitel m Nikopolya Zav yalov Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu general major vizvolitel mista Nikopol Zdanovich Gavrilo Stanislavovich Geroj Radyanskogo Soyuzu general major vizvolitel mista Nikopol Ignatenko Oleksij Mikolajovich golova pravlinnya VAT Nikopolskij zavod truboprovidnoyi armaturi Zasluzhenij mashinobudivnik Ukrayini Kostenko Illya Ivanovich Zasluzhenij vchitel URSR vizvolitel m Nikopolya Kucenko Ivan Stepanovich Geroj Socialistichnoyi Praci starshij majster cehu 2 NPTZ Lelyushenko Dmitro Danilovich Geroj Radyanskogo Soyuzu general lejtenant aviaciyi vizvolitel m Nikopolya Majstrenko Fedir Mihajlovich direktor NPTZ 1944 1947 Marushak Anatolij Yakovich protoiyerej nastoyatel Spaso Preobrazhenskogo soboru duhivnik Krivorizko Nikopolskoyi yeparhiyi UPC Nadozhkin Gerasim Martim yanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu vizvolitel m Nikopolya Poceluyev Ivan Mikolajovich Geroj Radyanskogo Soyuzu vizvolitel m Nikopolya Savickih Yevgen Yakovich dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Marshal aviaciyi Svechkarov Oleksandr Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu vizvolitel m Nikopolya Sudec Volodimir Oleksandrovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Marshal aviaciyi vizvolitel m Nikopolya Taran Pavlo Andrijovich dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu general lejtenant aviaciyi Tihonov Mikola Oleksandrovich dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci deputat VR SRSR po Nikopolskomu okrugu golova Radi Ministriv SRSR u 1980 1985 rr Chujkov Vasil Ivanovich dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Marshal Radyanskogo Soyuzu vizvolitel m Nikopolya Shpunyakov Sergij Pavlovich Geroj Radyanskogo Soyuzu polkovnik aviaciyi u vidstavci vizvolitel m Nikopolya ru hudozhnik ikonopisec pismennik Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast Primitkihttps nikopol city articles 262300 ednannya mist nikopol vstanovlyue druzhni zvyazki z danskim mistom kolling Nikopol Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 402 ISBN 978 966 00 1061 1 Oleksij Mustafin Vigadani mista Prichornomor ya Krapleni karti Rosijskoyi imperiyi Administrativna karta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variant 1 H 1932 Ekologichnij server Nikopolya 2013 10 22 u Wayback Machine ros Vi kolis chuli pro ukrayinski spivayuchih piskah 12 veresnya 2014 u Wayback Machine ros G Shaposhnikov Yak viniklo misto Nikopol Istoriko geografichnij zbirnik t 4 K 1931 Gorodskie poseleniya Rossijskoj imperii t 2 Ekaterinoslavskaya guberniya SPb 1861 ros Puteshestvennye zapiski Vasiliya Zueva ot Peterburga do Hersona v 1781 1782 gg stor 263 269 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 20 ros doref dir icm edu pl Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2021 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 61 X 270 120 s ros doref Nikopol Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 17 chervnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2014 Leninopad v Nikopoli Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2014 mista Nikopolya perejmenovano 11 vulic ta 1 provulok Nikopol ART Procitovano 1 bereznya 2024 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Oficijnij zvit pres sluzhbi miskogo golovi Gazeta Elektrometallurg 8 2013 za 20 lyutogo 2009 roku Kievskij telegraf Ferrosplavnyj lider strany Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 3 travnya 2009 Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nikopol City ros Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Arhiv originalu za 5 veresnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2019 Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Procitovano 12 travnya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 5 serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 5 serpnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 300 s ISBN 966 8201 26 4 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 8 listopada 2013 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 8 listopada 2013 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 8 listopada 2013 DzherelaO G Bazhan Nikopol 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 402 ISBN 978 966 00 1061 1 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 435 455 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Narisi pro Nikopol Gromadsko politichne vidannya Dnipropetrovsk Vid Porogi 2005 115 s Golovnij redaktor V P Glyadchenko Tirazh 700 prim Posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikopol Mikitin Rig Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 974 1000 ekz Nikopil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1139 1000 ekz Memorialni doshki i pam yatni znaki prisvyacheni Shevchenku Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 151 161 Portal mista Nikopolya 17 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Nikopol sajt mista 2 travnya 2007 u Wayback Machine Mediko diagnosticheskaya laboratoriya DIAVITA 5 grudnya 2013 u Wayback Machine Nikopol Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Pogoda v misti Nikopol 27 sichnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ