Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лати ська мо ва латис latviešu valoda МФА ˈlatviɛʃu ˈvaluɔda східнобалтійська мова індоєвропейської мовної сім ї є одніє

Латиська

Латиська

Лати́ська мо́ва (латис. latviešu valoda, МФА: [ˈlatviɛʃu ˈvaluɔda]) — (східнобалтійська мова) індоєвропейської мовної сім'ї, є однією зі балтійських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є національною мовою латишів та державною мовою Латвійської Республіки та з 1 травня 2004 — одна з офіційних мов Європейського Союзу.

Латиська мова
latviešu valoda
image
Поширеність латиської мови:

     Мова більшости

     Мова меншости
Поширена вimage Латвія
РегіонПівнічна Європа
Носіїрідна 1,39 млн. (Латвія)
110 тис. (за кордоном)
1,5 мільйона (світ)
друга мова для 400 тисяч
ПисемністьЛатиниця (латиський альфабет)
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Балто-слов'янська гілка
Балтійська група
Латиська мова
Офіційний статус
Державнаimage Латвія
Офіційнаimage Європейський Союз
РегулюєЦентр державної мови (Латвія)
Коди мови
ISO 639-1lv
ISO 639-2lav
ISO 639-3lav
SILlav

У Латвії є близько 1,3 мільйона носіїв латиської мови та 100 000 за кордоном. Загалом латиською розмовляють 2 мільйони, або 80% населення Латвії. З них близько 1,16 мільйона або 62% використовували її як свою основну мову вдома.

Як східнобалтійська мова, латиська найтісніше споріднена з сусідньою литовською; проте латиська мова йде за більш швидким розвитком. Крім того, існують певні розбіжності щодо того, чи слід вважати латґальську та , які є взаємно зрозумілими з латиською, різновидами чи окремими мовами.

Латиська мова вперше з’явилася в західній пресі в середині XVI століття з відтворенням «Отче наш» латиською мовою в «Cosmographia universalis» Себастьяна Мюнстера (1544) латинським шрифтом.

Класифікація

Латиська мова належить до балтійської групи балто-слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Це одна з двох живих балтійських мов з офіційним статусом (друга — литовська). Латиська та литовська мови зберегли багато рис іменної морфології протоіндоєвропейської мови, хоча у питаннях фонології та словесної морфології вони демонструють багато нововведень (іншими словами, форм, яких не було в праіндоєвропейській), причому латиська мова є значно інноваційнішою, ніж литовська. Проте латиська також зазнала впливу лівської мови. Наприклад, латиська мова запозичила перший склад наголосу з фінно-угорських мов.

Історія

image
Мапа розселення балтійських племен в кінці XII — початку XIII століть

Разом з литовською, прусською і ятвязькою латиська походить від прабалтійської мови. Прабалтійські голосні *i, *ī, *u, *ū, *a, *ā збереглися в латиській без зміни. Власне латиською інновацією є фонологізація протиставлення ɛ : æ, що були спочатку алофонами фонеми e, реалізованої більш відкрито перед твердими приголосними і більш закрито перед м'якими. Дифтонг *eɪ̯, як і в литовській, через стадію монофтонгу *ẹ перейшов в ɪ̯e. Таутосиллабічні поєднання in, un, en, an дали в латиській ī, ū, ɪ̯e, u̯o. Великих змін зазнав ауслаут неодносложних слів: зникли короткі a, e, i, довгі ā, ē, ī, ū скоротилися, дифтонги монофтонгізувалися (aɪ̯, eɪ̯ > i, au > u). Як і в литовській, в латиській прабалтійське ō діфтонгізувалося в u̯o, що, однак, не знайшло відображення на письмі: лит. dúoti, латис. dot «дати».

image
Мапа поширення латиської мови у 1884 році, складена Авґустом Біленштейном, яка пізніше була використана для визначення кордонів Латвійської республіки.

Балтійські мови поділяються на дві гілки: західні та східні балтійські мови. Сьогодні тільки східні балтійські мови (латиська і литовська) існують у розмовній формі, останньою із західних балтійських мов зникла давньопруська, переставши бути розмовною наприкінці 16 століття. Балтійські мови вважаються чи не найархаїчнішими з-поміж індоєвропейських мов. Це твердження стосується більше до литовської мови, аніж до латиської, тому що латиська зазнала більшого впливу з боку інших мов. В обох мовах збереглася інтонаційна система, нехарактерна для більшости індоєвропейських мов. Латиська мова — мова з розвинутою системою флексій, замість численних прийменників у ній застосовується система з 7 відмінків іменників (називний, знахідний, давальний, інструментальний (орудний), місцевий, кличний і родовий). На відміну від англійської мови, у латиській немає артиклів (такі слова як the та a).

Східно-балтійські мови відокремилися від західно-балтійських (або, очевидно, від гіпотетичної прото-балтійської мови) між 400-ми й 600-ми роками. Диференціація між литовською й латиською мовами почалася у 800-х роках, проте вони ще довго залишалися діалектами однієї мови. Проміжні діалекти існували, як мінімум, до XI—XV століть, а як видно, аж до XVII століття. Також на незалежний розвиток мов вплинуло зайняття Лівонським орденом басейну річки Даугави в XI та XIII століттях. (Територія Ливонського ордену майже збігається з територією сучасної Латвії.)

image
Латиська мова в Російській імперії за переписом 1897 року

До середини XIX ст. латиська мова вважалася лише «ненімецьким» (undeutsch) селянським діалектом. Разом з тим діяла царська політика зросійщення Балтії, зокрема латишів, через школу та адміністрацію. Боротьба за самостійність латиської мови та за її збагачення новими словами особливо успішно пішла із часу національно-визвольного руху (60-80-ті рр. XIX ст.). Визначальна роль у цьому русі належить Отто Кронвальду. Другий період розквіту латиської мови пов'язаний з ім'ям найбільшого латиського поета Райніса, який широким струменем увів у латиську мову манеру вдалого «усікання» довгих латиських слів і тим зробив можливими переклади класиків світової поезії на латиську мову.

У цей час латиська мова є державною мовою всієї Латвійської Республіки.

Поширеність

image
Поширеність латиської мови як основної (2011)

Область латиської мови утворилася з територій балтійських племен — латгали, земгали, курші та фінського племені лівів.

Діалекти

Докладніше:
image
Діалекти латиської мови

Сучасна латиська діалектологія виділяє три діалекти, а ті у свою чергу поділяються на говірки.

  • [lv]:
    • Відземські говірки;
    • Курземські говірки;
  • [lv]:
    • Відземські говірки;
    • Курземські говірки;
    • Земгальські говірки;
  • [lv].

Сучасна літературна латиська мова ґрунтується на середньому діалекті.

На середньому діалекті говорить населення середньої частини Латвії — від Мазсалаца та [lv] до півдня через Валмієра, Цесіс, Добеле, Єлгава до литовського кордону. Тамським діалектом розмовляють латиші між Кулдіга, Талси, [lv], Вентспілс, [lv], Лімбажі та Лієлварде.

Статус

image
Результати референдуму по округах.
ЗА
   100,0%—90,0%
   89,9%—80,0%
   79,9%—70,0%
   69,9%—60,0%
   59,9%—50,0%
 ПРОТИ
   50,0%—59,9%
   60,0%—69,9%
   70,0%—79,9%
   80,0%—89,9%
   90,0%—100,0%

Перший указ про надання офіційного статусу латиській мові був опублікований 4 січня 1918 року на території Латвії, що перебувала під управлінням Ісколата. Указ передбачав, що латиська мова повинна використовуватися в усіх офіційних установах Латвії, але ненаціональним мовам надавалися такі ж права, як латиській, де це необхідно. 8 березня 1919 року було видано декрет про мови, який не надавав особливого статусу латиській мові, вона була однією з офіційний мов.

Після проголошення Латвійської республіки, у 1918 році, латиська мова була офіційно визнана однією з трьох офіційних мов. Поступово було прийнято низку нормативних актів, які визначали статус латиської мови.

У 1940 році, коли Латвійська Республіка була окупована та включена до складу СРСР, латиська мова втратила статус національної мови, її використання у повсякденному житті також зменшилося. 1988 року під час всенародного голосування 354 000 мешканців Латвії проголосували за поправку до Конституції Латвійської РСР, в якій було визначено, що державною мовою Латвійської Радянської Соціалістичної Республіки є латиська мова. Рішення про надання латиській мові статусу державної було прийнято 6 жовтня 1988 року.

Після відновлення державної незалежності Латвії латиська мова де-факто була визнана як єдина державна мова, яка використовується в державному управлінні, збройних силах, органах внутрішніх справ тощо, але її де-юре статус не був конституційно встановлений. 15 жовтня 1998 року Сейм Латвії ухвалив поправки до розділу 1 статті 4 Конституції Латвії (набула чинності 6 листопада 1998 року), де було зазначено, що державною мовою в Латвійській Республіці є латиська мова.

У 2012 році в Латвії відбувся референдум щодо змін до Конституції, які передбачали надання російській мові статусу другої державної. У референдумі взяли участь 70,5% громадян Латвії які мають право голосу, з них 24,9% виборців проголосували за, а 74,8% проголосували проти. Референдум підтвердив статус латиської мови — єдина державна мова у Латвії.

Письмо

Докладніше: Латиська абетка
image
Текст латиською мовою у Церкві Всіх Націй, Східний Єрусалим

Перші письмові документи латиською мовою з'явилися в 16 — 17 ст. У 1585 латиською мовою надруковано католицький катехізис. Це була перша книга латиською мовою. У наступному році латиською мовою надруковано й лютеранський катехізис. Перший латиський словник «Lettus» склав [lv] 1638 року.

image
Оголошення в часописі, що воно написане німецькою ортографією

Тогочасну латиську систему написання розробили німецькі ченці, які створили ці релігійні тексти. За основу була взята німецька система, яка не дуже добре відбивала розмовну латиську мову. Ці тексти, як і багато чого іншого, до середини 1930 були написані готичним шрифтом.

Латиська абетка складається з 33 літер:

A a Ā ā B b C c Č č D d E e Ē ē
F f G g Ģ ģ H h I i Ī ī J j K k
Ķ ķ L l Ļ ļ M m N n Ņ ņ O o P p
R r S s Š š T t U u Ū ū V v Z z
Ž ž

Лінгвістична характеристика

Фонетика і фонологія

Голосні

Система голосних фонем сучасної латиської мови включає наступні монофтонги (знаком ː позначені довгі голосні):

(Підняття) (Ряд)
Передній Середній Задній
Високе i iː u uː
Середнє ɛ ɛː (ɔ) (ɔː)
Низьке æ æː a aː

Фонеми /ɔ/ і /ɔː/ в сучасній латиській мові зустрічаються тільки в запозиченнях. Різниця між /ɛ/ і /æ/ на письмі ніяк не позначається, для позначення обох фонем служить літера e (аналогічно довгі /ɛː/ і /æː/ позначаються однією літерою ē).

Двома окремими фонемами є дифтонги /ɪ̯ɐ/ (на письмі ie) і /u̯ɐ/ (на письмі o). Решта дифтонгів латиської мови — /au̯/, /aɪ̯/, /eɪ̯/ і /uɪ̯/ — з фонологічної точки зору є біфонемними поєднаннями (перші три зустрічаються тільки в запозиченнях).

Різна довгота голосних змінює значення слова: mele «брехуха» — mēle «язик», pile «крапля» — pīle «качка». Довгі голосні приблизно в два з половиною рази довше коротких.

Морфологія

У латиській мові виділяють десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово, прийменник, сполучник, частка, вигук.

У відмінювальних частин мови розрізняють шість відмінків (називний, родовий, давальний, знахідний, місцевий і кличний).

Орудний відмінок у латиській зник, у його функції вживається прийменник ar «з» із знахідним відмінком в однині і давальним у множині: griezt maizi ar nazi «різати хліб ножем», griezt maizi ar nažiem «різати хліб ножами». У старолатиських текстах фіксують також форми ілативу: krustan sists «прибитий до хреста».

Родів у латиській мові два — чоловічий та жіночий.

Іменники чоловічого роду мають закінчення -s, -š, -is, -us, а жіночого — -a, -e, -s (рідко). У латиській мові є дві форми звертання: офіційна й неофіційна. Наприклад, ти (tu) при ввічливому зверненні перетворюється на ви (jūs). Наголос найчастіше падає на перший склад, хоча трапляються винятки. Порядок слів у реченнях — вільний, тобто залежить від того, на яке слово падає змістовний наголос. Так, наприклад, речення «У склянці — вода» виглядає так: Glāzē ir ūdens, а «Вода у склянці» — так: Ūdens ir glāzē. У латиській мові немає артиклів. Тобто «будинок» звучить як māja, а «Він вдома» — так: Viņš ir mājā (він є в домі).

Приклад

«Заповіт» Т. Г. Шевченка латиською мовою (переклав Валтс Давідс)

Kad es miršu, rociet mani
Stepē paugurainā
Kur man Ukraina vismīļā
Veras plašā ainā.
Lai es redzu plašos laukus,
Dņepru un tās kraujas,
Lai es varu klausīties, kā
Bangas krācēs graujas.
Kad no Ukrainas tās aizraus
Zilā jūras miglā
Ienaidnieka asinis… tad,
Cēlies gaitā žiglā,
Traukšos atstāt kalnus, laukus,
Pielūgt dievu īstu.
Kamēr noticis tas nava,
Dieva nepazīstu.
Aprociet un sacelieties,
Važas saraut ziniet,
Ienaidnieka asins lāsēm
Brīvi aprasiniet.
Arī manim brāļu saimē,
Lielā, brīvā, jaunā,
Veltiet kādu klusu vārdu,
Nepieminiet ļaunā.
Кад ес міршу, роцієт мані
Степé пауґурайнá
Кур ман Украйна вісмíля́
Верас плашá айнá.
Лай ес редзу плашос лаукус,
Днєпру ун тáс крауяс,
Лай ес вару клаусíтієс, кá
Банґас крáцéс ґрауяс.
Кад но Украйнас тáс айзраус
Зілá ю́рас міґлá
ленайднієка асініс… тад,
Цéлієс ґайтá жіґлá,
Траукшос атстáт калнус, лаукус,
Пієлýґт дієву íсту.
Камéр нотіціс тас нава,
Дієва непазíсту.
Апроцієт ун сацелієтієс,
Важас сараут зінієт,
ленаіднієка асінс лáсéм
Брíві апрасінієт.
Арí манін брáлю саімé,
Лієлá, брíвá, яунá,
Велтієт кáду клусу вáрду,
Напіємінієт ляунá.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2011.
  2. . vvk.lv (латис.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2021.
  3. (англ.). . 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 30 жовтня 2014.
  4. (англ.). . 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 30 жовтня 2014.
  5. Dahl, Östen; Koptjevskaja-Tamm, Maria, ред. (2001). The Circum-Baltic Languages (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN . OCLC 872451315.
  6. . International Centre for Ethnic and Linguistic Diversity. 30 березня 2018. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 6 серпня 2018.
  7. For example the Latvian debitive verb form (man ir jāmācās “I must study” or “it is necessary for me to study”) and the Lithuanian frequentative past (jie eidavo “they used to go”).Baltic languages - Comparison of Lithuanian and Latvian [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Encyclopedia Britannica
  8. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  9. Stafecka, Anna (2014). . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  10. Smoczyński, 1986.
  11. Дини, 2002.
  12. 2012. gada 18. februāra tautas nobalsošana par likumprojekta "Grozījumi Latvijas Republikas Satversmē" pieņemšanu Rezultāti (латис.)
  13. Сталтмане, 2006.
  14. Nau N. Latvian. — München — Newcastle: Lincom Europa, 1998. — 66 p. — (Languages of the world / Materials: Materials, 217. — ISSN 0940-0788). —
  15. Nau, 1998.
  16. Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Посилання

image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
латиською мовою
Sākumlapa

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lati ska mo va latis latviesu valoda MFA ˈlatviɛʃu ˈvaluɔda shidnobaltijska mova indoyevropejskoyi movnoyi sim yi ye odniyeyu zi baltijskih mov sho vhodyat do bilshoyi balto slov yanskoyi gilki Ye nacionalnoyu movoyu latishiv ta derzhavnoyu movoyu Latvijskoyi Respubliki ta z 1 travnya 2004 odna z oficijnih mov Yevropejskogo Soyuzu Latiska movalatviesu valodaPoshirenist latiskoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena vLatviyaRegionPivnichna YevropaNosiyiridna 1 39 mln Latviya 110 tis za kordonom 1 5 miljona svit druga mova dlya 400 tisyachPisemnistLatinicya latiskij alfabet KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Balto slov yanska gilkaBaltijska grupaLatiska mova dd dd dd Oficijnij statusDerzhavnaLatviyaOficijna Yevropejskij SoyuzRegulyuyeCentr derzhavnoyi movi Latviya Kodi moviISO 639 1lvISO 639 2lavISO 639 3lavSILlav U Latviyi ye blizko 1 3 miljona nosiyiv latiskoyi movi ta 100 000 za kordonom Zagalom latiskoyu rozmovlyayut 2 miljoni abo 80 naselennya Latviyi Z nih blizko 1 16 miljona abo 62 vikoristovuvali yiyi yak svoyu osnovnu movu vdoma Yak shidnobaltijska mova latiska najtisnishe sporidnena z susidnoyu litovskoyu prote latiska mova jde za bilsh shvidkim rozvitkom Krim togo isnuyut pevni rozbizhnosti shodo togo chi slid vvazhati latgalsku ta yaki ye vzayemno zrozumilimi z latiskoyu riznovidami chi okremimi movami Latiska mova vpershe z yavilasya v zahidnij presi v seredini XVI stolittya z vidtvorennyam Otche nash latiskoyu movoyu v Cosmographia universalis Sebastyana Myunstera 1544 latinskim shriftom KlasifikaciyaLatiska mova nalezhit do baltijskoyi grupi balto slov yanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Ce odna z dvoh zhivih baltijskih mov z oficijnim statusom druga litovska Latiska ta litovska movi zberegli bagato ris imennoyi morfologiyi protoindoyevropejskoyi movi hocha u pitannyah fonologiyi ta slovesnoyi morfologiyi voni demonstruyut bagato novovveden inshimi slovami form yakih ne bulo v praindoyevropejskij prichomu latiska mova ye znachno innovacijnishoyu nizh litovska Prote latiska takozh zaznala vplivu livskoyi movi Napriklad latiska mova zapozichila pershij sklad nagolosu z finno ugorskih mov IstoriyaMapa rozselennya baltijskih plemen v kinci XII pochatku XIII stolit Razom z litovskoyu prusskoyu i yatvyazkoyu latiska pohodit vid prabaltijskoyi movi Prabaltijski golosni i i u u a a zbereglisya v latiskij bez zmini Vlasne latiskoyu innovaciyeyu ye fonologizaciya protistavlennya ɛ ae sho buli spochatku alofonami fonemi e realizovanoyi bilsh vidkrito pered tverdimi prigolosnimi i bilsh zakrito pered m yakimi Diftong eɪ yak i v litovskij cherez stadiyu monoftongu ẹ perejshov v ɪ e Tautosillabichni poyednannya in un en an dali v latiskij i u ɪ e u o Velikih zmin zaznav auslaut neodnoslozhnih sliv znikli korotki a e i dovgi a e i u skorotilisya diftongi monoftongizuvalisya aɪ eɪ gt i au gt u Yak i v litovskij v latiskij prabaltijske ō diftongizuvalosya v u o sho odnak ne znajshlo vidobrazhennya na pismi lit duoti latis dot dati Mapa poshirennya latiskoyi movi u 1884 roci skladena Avgustom Bilenshtejnom yaka piznishe bula vikoristana dlya viznachennya kordoniv Latvijskoyi respubliki Baltijski movi podilyayutsya na dvi gilki zahidni ta shidni baltijski movi Sogodni tilki shidni baltijski movi latiska i litovska isnuyut u rozmovnij formi ostannoyu iz zahidnih baltijskih mov znikla davnopruska perestavshi buti rozmovnoyu naprikinci 16 stolittya Baltijski movi vvazhayutsya chi ne najarhayichnishimi z pomizh indoyevropejskih mov Ce tverdzhennya stosuyetsya bilshe do litovskoyi movi anizh do latiskoyi tomu sho latiska zaznala bilshogo vplivu z boku inshih mov V oboh movah zbereglasya intonacijna sistema neharakterna dlya bilshosti indoyevropejskih mov Latiska mova mova z rozvinutoyu sistemoyu fleksij zamist chislennih prijmennikiv u nij zastosovuyetsya sistema z 7 vidminkiv imennikiv nazivnij znahidnij davalnij instrumentalnij orudnij miscevij klichnij i rodovij Na vidminu vid anglijskoyi movi u latiskij nemaye artikliv taki slova yak the ta a Shidno baltijski movi vidokremilisya vid zahidno baltijskih abo ochevidno vid gipotetichnoyi proto baltijskoyi movi mizh 400 mi j 600 mi rokami Diferenciaciya mizh litovskoyu j latiskoyu movami pochalasya u 800 h rokah prote voni she dovgo zalishalisya dialektami odniyeyi movi Promizhni dialekti isnuvali yak minimum do XI XV stolit a yak vidno azh do XVII stolittya Takozh na nezalezhnij rozvitok mov vplinulo zajnyattya Livonskim ordenom basejnu richki Daugavi v XI ta XIII stolittyah Teritoriya Livonskogo ordenu majzhe zbigayetsya z teritoriyeyu suchasnoyi Latviyi Latiska mova v Rosijskij imperiyi za perepisom 1897 roku Do seredini XIX st latiska mova vvazhalasya lishe nenimeckim undeutsch selyanskim dialektom Razom z tim diyala carska politika zrosijshennya Baltiyi zokrema latishiv cherez shkolu ta administraciyu Borotba za samostijnist latiskoyi movi ta za yiyi zbagachennya novimi slovami osoblivo uspishno pishla iz chasu nacionalno vizvolnogo ruhu 60 80 ti rr XIX st Viznachalna rol u comu rusi nalezhit Otto Kronvaldu Drugij period rozkvitu latiskoyi movi pov yazanij z im yam najbilshogo latiskogo poeta Rajnisa yakij shirokim strumenem uviv u latisku movu maneru vdalogo usikannya dovgih latiskih sliv i tim zrobiv mozhlivimi perekladi klasikiv svitovoyi poeziyi na latisku movu U cej chas latiska mova ye derzhavnoyu movoyu vsiyeyi Latvijskoyi Respubliki PoshirenistPoshirenist latiskoyi movi yak osnovnoyi 2011 Oblast latiskoyi movi utvorilasya z teritorij baltijskih plemen latgali zemgali kurshi ta finskogo plemeni liviv Dialekti Dokladnishe Dialekti latiskoyi movi Suchasna latiska dialektologiya vidilyaye tri dialekti a ti u svoyu chergu podilyayutsya na govirki lv Vidzemski govirki Kurzemski govirki lv Vidzemski govirki Kurzemski govirki Zemgalski govirki lv Suchasna literaturna latiska mova gruntuyetsya na serednomu dialekti Na serednomu dialekti govorit naselennya serednoyi chastini Latviyi vid Mazsalaca ta lv do pivdnya cherez Valmiyera Cesis Dobele Yelgava do litovskogo kordonu Tamskim dialektom rozmovlyayut latishi mizh Kuldiga Talsi lv Ventspils lv Limbazhi ta Liyelvarde Status Rezultati referendumu po okrugah ZA 100 0 90 0 89 9 80 0 79 9 70 0 69 9 60 0 59 9 50 0 PROTI 50 0 59 9 60 0 69 9 70 0 79 9 80 0 89 9 90 0 100 0 Pershij ukaz pro nadannya oficijnogo statusu latiskij movi buv opublikovanij 4 sichnya 1918 roku na teritoriyi Latviyi sho perebuvala pid upravlinnyam Iskolata Ukaz peredbachav sho latiska mova povinna vikoristovuvatisya v usih oficijnih ustanovah Latviyi ale nenacionalnim movam nadavalisya taki zh prava yak latiskij de ce neobhidno 8 bereznya 1919 roku bulo vidano dekret pro movi yakij ne nadavav osoblivogo statusu latiskij movi vona bula odniyeyu z oficijnij mov Pislya progoloshennya Latvijskoyi respubliki u 1918 roci latiska mova bula oficijno viznana odniyeyu z troh oficijnih mov Postupovo bulo prijnyato nizku normativnih aktiv yaki viznachali status latiskoyi movi U 1940 roci koli Latvijska Respublika bula okupovana ta vklyuchena do skladu SRSR latiska mova vtratila status nacionalnoyi movi yiyi vikoristannya u povsyakdennomu zhitti takozh zmenshilosya 1988 roku pid chas vsenarodnogo golosuvannya 354 000 meshkanciv Latviyi progolosuvali za popravku do Konstituciyi Latvijskoyi RSR v yakij bulo viznacheno sho derzhavnoyu movoyu Latvijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki ye latiska mova Rishennya pro nadannya latiskij movi statusu derzhavnoyi bulo prijnyato 6 zhovtnya 1988 roku Pislya vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Latviyi latiska mova de fakto bula viznana yak yedina derzhavna mova yaka vikoristovuyetsya v derzhavnomu upravlinni zbrojnih silah organah vnutrishnih sprav tosho ale yiyi de yure status ne buv konstitucijno vstanovlenij 15 zhovtnya 1998 roku Sejm Latviyi uhvaliv popravki do rozdilu 1 statti 4 Konstituciyi Latviyi nabula chinnosti 6 listopada 1998 roku de bulo zaznacheno sho derzhavnoyu movoyu v Latvijskij Respublici ye latiska mova U 2012 roci v Latviyi vidbuvsya referendum shodo zmin do Konstituciyi yaki peredbachali nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi U referendumi vzyali uchast 70 5 gromadyan Latviyi yaki mayut pravo golosu z nih 24 9 viborciv progolosuvali za a 74 8 progolosuvali proti Referendum pidtverdiv status latiskoyi movi yedina derzhavna mova u Latviyi PismoDokladnishe Latiska abetka Tekst latiskoyu movoyu u Cerkvi Vsih Nacij Shidnij Yerusalim Pershi pismovi dokumenti latiskoyu movoyu z yavilisya v 16 17 st U 1585 latiskoyu movoyu nadrukovano katolickij katehizis Ce bula persha kniga latiskoyu movoyu U nastupnomu roci latiskoyu movoyu nadrukovano j lyuteranskij katehizis Pershij latiskij slovnik Lettus sklav lv 1638 roku Ogoloshennya v chasopisi sho vono napisane nimeckoyu ortografiyeyu Togochasnu latisku sistemu napisannya rozrobili nimecki chenci yaki stvorili ci religijni teksti Za osnovu bula vzyata nimecka sistema yaka ne duzhe dobre vidbivala rozmovnu latisku movu Ci teksti yak i bagato chogo inshogo do seredini 1930 buli napisani gotichnim shriftom Latiska abetka skladayetsya z 33 liter A a A a B b C c C c D d E e E e F f G g G g H h I i i i J j K k k k L l L l M m N n N n O o P p R r S s S s T t U u u u V v Z z Z zLingvistichna harakteristikaFonetika i fonologiya Golosni Sistema golosnih fonem suchasnoyi latiskoyi movi vklyuchaye nastupni monoftongi znakom ː poznacheni dovgi golosni Pidnyattya Ryad Perednij Serednij Zadnij Visoke i iː u uː Serednye ɛ ɛː ɔ ɔː Nizke ae aeː a aː Fonemi ɔ i ɔː v suchasnij latiskij movi zustrichayutsya tilki v zapozichennyah Riznicya mizh ɛ i ae na pismi niyak ne poznachayetsya dlya poznachennya oboh fonem sluzhit litera e analogichno dovgi ɛː i aeː poznachayutsya odniyeyu literoyu e Dvoma okremimi fonemami ye diftongi ɪ ɐ na pismi ie i u ɐ na pismi o Reshta diftongiv latiskoyi movi au aɪ eɪ i uɪ z fonologichnoyi tochki zoru ye bifonemnimi poyednannyami pershi tri zustrichayutsya tilki v zapozichennyah Rizna dovgota golosnih zminyuye znachennya slova mele brehuha mele yazik pile kraplya pile kachka Dovgi golosni priblizno v dva z polovinoyu razi dovshe korotkih Morfologiya U latiskij movi vidilyayut desyat chastin movi imennik prikmetnik chislivnik zajmennik prislivnik diyeslovo prijmennik spoluchnik chastka viguk U vidminyuvalnih chastin movi rozriznyayut shist vidminkiv nazivnij rodovij davalnij znahidnij miscevij i klichnij Orudnij vidminok u latiskij znik u jogo funkciyi vzhivayetsya prijmennik ar z iz znahidnim vidminkom v odnini i davalnim u mnozhini griezt maizi ar nazi rizati hlib nozhem griezt maizi ar naziem rizati hlib nozhami U starolatiskih tekstah fiksuyut takozh formi ilativu krustan sists pribitij do hresta Rodiv u latiskij movi dva cholovichij ta zhinochij Imenniki cholovichogo rodu mayut zakinchennya s s is us a zhinochogo a e s ridko U latiskij movi ye dvi formi zvertannya oficijna j neoficijna Napriklad ti tu pri vvichlivomu zvernenni peretvoryuyetsya na vi jus Nagolos najchastishe padaye na pershij sklad hocha traplyayutsya vinyatki Poryadok sliv u rechennyah vilnij tobto zalezhit vid togo na yake slovo padaye zmistovnij nagolos Tak napriklad rechennya U sklyanci voda viglyadaye tak Glaze ir udens a Voda u sklyanci tak udens ir glaze U latiskij movi nemaye artikliv Tobto budinok zvuchit yak maja a Vin vdoma tak Vins ir maja vin ye v domi Priklad Zapovit T G Shevchenka latiskoyu movoyu pereklav Valts Davids Kad es mirsu rociet mani Stepe pauguraina Kur man Ukraina vismila Veras plasa aina Lai es redzu plasos laukus Dnepru un tas kraujas Lai es varu klausities ka Bangas kraces graujas Kad no Ukrainas tas aizraus Zila juras migla Ienaidnieka asinis tad Celies gaita zigla Trauksos atstat kalnus laukus Pielugt dievu istu Kamer noticis tas nava Dieva nepazistu Aprociet un sacelieties Vazas saraut ziniet Ienaidnieka asins lasem Brivi aprasiniet Ari manim bralu saime Liela briva jauna Veltiet kadu klusu vardu Nepieminiet launa Kad es mirshu rociyet mani Stepe paugurajna Kur man Ukrajna vismilya Veras plasha ajna Laj es redzu plashos laukus Dnyepru un tas krauyas Laj es varu klausitiyes ka Bangas kraces grauyas Kad no Ukrajnas tas ajzraus Zila yu ras migla lenajdniyeka asinis tad Celiyes gajta zhigla Traukshos atstat kalnus laukus Piyelygt diyevu istu Kamer noticis tas nava Diyeva nepazistu Aprociyet un saceliyetiyes Vazhas saraut ziniyet lenaidniyeka asins lasem Brivi aprasiniyet Ari manin bralyu saime Liyela briva yauna Veltiyet kadu klusu vardu Napiyeminiyet lyauna Primitki Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2011 vvk lv latis Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 25 zhovtnya 2021 angl 26 veresnya 2013 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2014 angl 26 veresnya 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Dahl Osten Koptjevskaja Tamm Maria red 2001 The Circum Baltic Languages angl John Benjamins Publishing ISBN 9027230579 OCLC 872451315 International Centre for Ethnic and Linguistic Diversity 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 29 sichnya 2019 Procitovano 6 serpnya 2018 For example the Latvian debitive verb form man ir jamacas I must study or it is necessary for me to study and the Lithuanian frequentative past jie eidavo they used to go Baltic languages Comparison of Lithuanian and Latvian 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Stafecka Anna 2014 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Smoczynski 1986 Dini 2002 2012 gada 18 februara tautas nobalsosana par likumprojekta Grozijumi Latvijas Republikas Satversme pienemsanu Rezultati latis Staltmane 2006 Nau N Latvian Munchen Newcastle Lincom Europa 1998 66 p Languages of the world Materials Materials 217 ISSN 0940 0788 ISBN 3 89586 228 2 Nau 1998 T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil latiskoyu movoyu Sakumlapa Latiska mova 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Latiska mova 24 listopada 2016 u Wayback Machine Leksika Latiska mova na sajti Ethnologue Latvian A macrolanguage of Latvia angl Latiska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Latvian 23 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Latiska mova na sajti WALS Online Language Latvian 23 veresnya 2017 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ