Крі́стіан Ме́ллер (дан. Christian Møller; нар. 22 грудня 1904, Гундслев, Альс — пом. 14 січня 1980, Ордруп, Гентофте) — данський фізик-математик, який зробив фундаментальні внески у теорію відносності, теорію гравітації та квантову хімію. Член Данської королівської академії наук, Леопольдини, кавалер Ордена Данеброга.
Крістіан Меллер | |
---|---|
дан. Christian Møller | |
Народився | 22 грудня 1904[1][2][…] d, Сендерборзька комуна, Південна Данія, Данія |
Помер | 14 січня 1980[1][2][…](75 років) Ордруп, Гентофте, Копенгаген, Данія[4] |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | фізик, хімік, викладач університету, фізик-теоретик |
Alma mater | Копенгагенський університет Римський університет ла Сапієнца Кембриджський університет d |
Галузь | фізика і хімія |
Заклад | Копенгагенський університет Лейденський університет[3] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Членство | Шведська королівська академія наук d Норвезька академія наук Данська королівська академія наук Леопольдина d[5] |
Нагороди | |
Крістіан Меллер у Вікісховищі |
Життєпис та наукова діяльність
Крістіан Меллер народився 22 грудня 1904 року в містечку Гундслев, що на острові Альс, розташованому в Балтійському морі на схід від Ютладського півострова, у родині оптового торгівця Йоргена Меллера (1875—1953) і Марі Теркельсен (1880—1905). З 1871 по 1920 рік острів Альс належав Німецькій імперії, хоча більшість населення становили данці. Це підтвердилося референдумом 1920 року, коли більшість мешканців острова проголосували за повернення до Данії, і він став належати Данії. Так що Крістіан розпочинав свою середню освіту в німецькій школі, а закінчував у данській школі — Державній школі Сендерборга (дан. Sønderborg Statsskole). У гімназії він отримав добрі базові знання з математики, вивчаючи зокрема диференціальне числення та інтегрування, аналітичну геометрію, початки теорії чисел. Натомість гімназія не давала такого рівня знань з фізики (механіка, трохи теорії тепла, електрики), ще менше уваги надавалося хімії, астрономії. Ці навчальні дисципліни не були підкріплені ґрунтовними програмами, забезпечені фаховими викладачами та підручниками.
У Копенгагенському університеті, до якого він поступив у 1923 році, протягом двох-трьох років Крістіан поглиблював свої знання саме з цих дисциплін: математики, фізики, хімії та астрономії. На початку навчання він коливався у виборі напряму спеціалізації між математикою та фізикою. Його не приваблювала ідея стати шкільним учителем. Спочатку він замислювався над вибором інженерної спеціальності, бо вона давала кращі перспективи працевлаштування. Та приблизно через півтора року після вступу в університет він остаточно визначився зі своїм майбутнім фахом — ним мала стати теоретична фізика. До цього рішення його підштовхнуло захоплення термодинамікою, яку викладав професор Е. С. Йогансен. Він був добрим учителем, який зміг показати Крістіану, як з допомогою математичного апарату можна проводити обчислення процесів у природі, зокрема встановлювати співвідношення між термодинамічними величинами.
Період навчання Крістіана збігся з інтенсивним розвитком фізики, визначальними відкриттями й виникненням нових галузей фізики, зокрема квантової механіки. В університеті він потрапив у середовище видатних фізиків цього періоду, мав можливість вчитися у них та спілкуватися з ними. Так, хоча Нільс Бор не читав жодних лекцій Крістіану, вони випадково зустрілися у вересні 1926 року в бібліотеці, де Кристіан вивчав статтю Айнштайна 1916 року із загальної теорії відносності. Бор, побачивши в руках Крістіана цю статтю, розпочав приватну бесіду з ним про її важливість. На завершення розмови Бор порадив вивчати квантову механіку, яка може прояснити багато фізичних проблем набагато глибше, ніж теорія відносності. Кристіан прислухався до поради й перейшов у цьому ж році в Інститут теоретичної фізики Нільса Бора. Там він брав участь у студентських колоквіумах, які організовував Бор. На колоквіум Бор задавав тему з наукової статті, а студент мав вивчити статтю і потім виступити з її аналізом. Оскільки в групі було мало студентів (до п'яти), то, наприклад, Крістіану за період навчання довелося провести близько 5 колоквіумів. В інституті він слухав лекції Оскара Кляйна та Вернера Гейзенберга, а під час літніх семестрів 1926 року в Гамбурзі він прослухав лекції з теорії відносності Вольфганга Паулі, 1928 року в Берліні — Ервіна Шредінгера та Альберта Айнштайна. Під час семінарів та наукових конференцій, які організовував Бор, Меллер міг слухати дискусії та спілкуватися з ними, познайомитися з Еренфестом, Ландау, Гамовим та іншими видатними фізиками.
1929 року він здобув ступінь магістра наук (англ. Master of Science) з фізики в Копенгагенському університеті, отримав золоту медаль університету за відповідь на призове завдання з аналогії між геометричною оптикою та механікою і розпочав роботу в інституті Нільса Бора, де з 1931 року був призначений науковим асистентом (англ. scientific assistant).
20 червня 1931 року Крістіан Меллер одружився в Соллероді з Еллою Кірстен Педерсен (1901—1984), донькою службовця залізничної компанії Danske Statsbaner Ганса Педерсена (1875-1962) і Камілли Крістенсен (1874-1956).
1932 року він захистив дисертацію на тему «З теорії проходження швидких електронів крізь речовину» (нім. Zur Theorie des Durchgangs schneller Elektronen durch Materie) в Копенгагенському університеті й здобув ступінь доктора філософії. Після захисту дисертації став в інституті Нільса Бора з 1933 року доцентом, з 1940 року — асоційованим професором (англ. associate professor) з математичної фізики, а з 1943 року — екстраординарним професором з тієї ж навчальної дисципліни. Упродовж усієї своєї кар'єри Меллер був пов'язаний з Інститутом Нільса Бора в Копенгагені й залишався професором інституту аж до виходу на пенсію, попри на численні пропозиції роботи в закордонних університетах.
У 1934—1935 роках як стипендіат фонду Рокфеллера Меллер стажувався в Кембриджському університеті та Римському університеті ла Сап'єнца. У Римі він працював у групі Енріко Фермі.
Основні етапи подальшої науково-адміністративної діяльності Крістіана Меллера:
- 1943 року обраний членом Данської королівської академії наук, де з 1959 року аж до смерті сумлінно та із задоволенням виконував функції Секретаря академії.
- 1947—1948 рр. був деканом факультету природничих наук Копенгагенського університету.
- З 1948 року Крістіан Меллер став членом наукового комітету Міжнародного Сольвеєвського Інституту фізики та хімії в Брюсселі й учасником Восьмого Сольвеєвського конгресу з фізики 1948 року; 1967 року очолив Чотирнадцятий Сольвеєвський конгрес на тему «Фундаментальні проблеми фізики елементарних частинок».
- З 1954 по 1957 рік Меллер був директором групи теоретичних досліджень Європейської організації з ядерних досліджень (CERN), пізніше — членом Комітету з наукової політики цієї ж організації (1959—1972).
- 1957—1971 рр. — директор Північного інституту теоретичної фізики (англ. Nordic Institute for Theoretical Physics, NORDITA).
- 1958 р. — член Міжнародного комітету з гравітації та відносності, його президент з 1971 р.
- 1961—1972 рр. — член правління Фонду Раска-Орстеда — державного фонду, діяльність якого була спрямована на підтримку участі Данії в міжнародній дослідницькій співпраці.
- 1968 р. — доктор філософії в Академії Обу.
Протягом коротших і триваліших періодів він був запрошеним дослідником чи лектором в університетах багатьох країн: Нідерландів, Німеччини, Франції, США (1948—1949 рр., 1957—1958 рр. і 1964 р.), Індії (1950—1951 рр.), Японії (1953 р. і 1965 р.), як Лоренц-професор, стипендіат в Лейденському університеті (1966 р.), Гаусс-професор, стипендіат в Геттінгенському університеті (1968 р.).
1975 року Крістіан Меллер вийшов на пенсію. Студенти, колеги та друзі поважали й цінували професора Меллера за його професійність, знання та вміння поділитися ними, людяність, почуття дружнього гумору. Його лекції характеризувались ретельною підготовкою, логічною ясністю та глибоким фізичним проникненням, іноді пов'язаним з оригінальним внеском у теми, з яких він читав лекції. Разом з тим Меллер цінував спокійну атмосферу навколо себе, коли проводив дослідження, готувався до лекцій тощо.
У повній біографії Крістіана Меллера «Від квантів до гравітації» авторства Гелге Краха було підкреслено:
Меллер спілкувався з розгалуженою мережею фізиків, включаючи таких світил, як Нільс Бор, Вернер Гейзенберг та Поль Дірак, тому його життя та кар’єра відображають основні події в міжнародній теоретичній фізиці протягом цього періоду Оригінальний текст (англ.)Møller interacted with an extensive network of physicists including luminaries such as Niels Bohr, Werner Heisenberg, and Paul Dirac, and for this reason his life and career reflect major developments in international theoretical physics throughout the period.
Помер Крістіан Меллер 14 січня 1980 року в Ордрупі, похований на цвинтарі парафії Ведбек в муніципалітеті Соллерод.
Наукові здобутки
Наукові дослідження Меллера стосуються як атомної фізики, так і теорії відносності, що вже було зрозуміло в докторській дисертації щодо зіткнень між релятивістськими електронами, і результати яких мали тривалу цінність у майбутньому розвитку.
Розсіювання Меллера
1932 року Крістіан Меллер опублікував статтю, у якій сформулював квантову теорію релятивістського електрон-електронного розсіювання — явища, яке полягає в малоенергетичному розсіюванні при взаємодії двох електронів і яке було назване розсіюванням Меллера. У квантовій електродинаміці розсіювання Меллера формує теоретичну основу багатьох відомих фізичних явищ.
Теорія збурень Меллера-Плессета
Теорія збурень Меллера-Плессета, представлена в 1934 році Меллером разом з американським фізиком Мілтоном Плессетом (англ. Milton Plesset), була удосконаленням методу Гартрі-Фока, який був одним зі способів теоретичного дослідження багатоелектронних атомів. Використавши теорію Гартрі-Фока як відправний пункт, автори додали не враховане збурення другого порядку, зумовлене електрон-електронною взаємодією. Стаття Меллера і Плессета була переважно математичною, без вказівок на ті сфери фізики та хімії, до яких теорія може застосовуватися.
На початках теорія Меллера-Плессета була знехтувана, вона стала відігравати важливішу роль у пізніших дослідженнях. Як показує кількість цитувань статті протягом тривалого періоду теорія Меллера-Плессета ігнорувалася, оскільки в центрі уваги квантових хіміків у той час були варіаційні методи. Протягом 1930-х років стаття отримала лише 5 цитувань, до 1962 року їх загальна кількість зросла до 22. Проте, приблизно з 1980 року — року смерті Меллера — дотепер загальна кількість цитувань статті Меллера й Плессета за даними Google Scholar зросла приблизно до 16 600. Звичайно, при оцінці росту цитувань потрібно враховувати загальне зростання кількості публікацій у цей період. Зацікавлення теорією Меллера-Плессета збільшилося, коли для розв'язування задач квантової хімії почали застосовувати комп'ютерну техніку. Теорію збурень як інструмент в теоретичній хімії було відкрито заново, і безперервний інтенсивний розвиток її іншими вченими мав і матиме істотний вплив на інші квантово-хімічні методи. У своїй Нобелівській лекції 1998 року британський хімік-теоретик Джон Попл, якому була присуджена Нобелівська премія за розробку обчислювальних методів квантової хімії, оцінив теорію Меллера-Плессета як важливий крок в історії комп'ютерної хімії.
Загальна теорія відносності
З початку 1950-х рр. у своїй науковій роботі Меллер все більше зосереджувався на загальній теорії відносності, в яку він зробив значний внесок і з якої він став міжнародно визнаним експертом. Концептуальне ядро загальної теорії відносності, з якого випливає більшість її висновків — це принцип еквівалентності, який постулює, що гравітація та прискорення — це еквівалентні фізичні явища. Його авторитетний підручник «Теорія відносності» 1952 року (нове видання 1972 року) відіграв важливу роль у ренесансі загальної теорії відносності й став базовою працею з теорії відносності.
1961 року Меллер сформулював тетрадну теорію гравітації, як узагальнення загальної теорії відносності за умови, що гравітаційні змінні є чотиривекторами (тетрадами), з яких повністю визначається метричний тензор. У своїх роботах він показав, що тетрадний опис гравітаційних полів дозволяє раціональніше трактувати комплекс енергії-імпульсу, ніж у теорії, заснованій на метричному тензорі. Перевага використання тетрад як гравітаційних змінних була пов'язана з тим, що це дозволило побудувати вирази для комплексу енергія-імпульс, які мали більш задовільні властивості перетворення, ніж у чисто метричному формулюванні.
Інші внески
Крім цих напрямків наукової роботи Меллер зробив вагомі внески в теорію бета-радіоактивності, працюючи в Римі в групі Енріко Фермі, коли той опублікував дуже вдалу модель бета-розпаду за участі нейтрино; в мезонну теорію ядерних сил, опублікувавши декілька робіт у період з 1939 по 1946 рр., зокрема, коли він працював з Леоном Розенфельдом над польовою теорією мезонів. У 1945—1946 роках він зробив вагомий внесок у розвиток та розуміння теорії матриці розсіювання — S-матриці (оператор, який перетворює функцію хвилі, яка падає, на функцію розсіяної хвилі), яку в 1942—1944 роках активно розробляв Вернер Гейзенберг.
Численні статті Крістіана Меллера опубліковані у передових наукових журналах з проблем атомної фізики й теорії відносності. Він є також автором статей і книг про історичний розвиток фізики, хімії, космології та науки в цілому. Меллер був членом редакційних колегій журналів [en] (1954—1969), Interscience Monographs (1958), Nuovo Cimento (1960) та Annales de l'Institut Henri Poincaré (1963).
В архіві Нільса Бора в Інституті Нільса Бора Копенгагенського університету зберігаються рукописи, листування та друковані статті Крістіана Меллера. Листування, як наукове, так і адміністративне відображає участь Меллера в дослідницькій, викладацькій роботі та роботі в складі наукових комітетів. Листування (1928—1932) з Гансом Бете, Максом Дельбрюком, Гейзенбергом і Невіллом Моттом стосується тези Меллера про проходження швидких електронів через речовину. Кореспонденція містить також листування (1952—1955) з Вольфгангом Паулі в теці під назвою «Теорія конвергентних мезонів». У різні періоди серед кореспондентів Меллера були також: Фелікс Блох, Макс Борн, Енріко Фермі, Ральф Фаулер, Отто Роберт Фріш, Георг Гамов, Вернер Гейзенберг, Фредерік Жоліо-Кюрі, Паскуаль Йордан, [en], Оскар Кляйн, Гендрік Крамерс, Невілл Френсіс Мотт, Роберт Оппенгеймер, Вольфганг Паулі, Рудольф Пайєрлс, Леон Розенфельд, Віктор Фредерік Вайскопф, Джон Арчибальд Вілер, Хідекі Юкава та інші видатні науковці.
Список фізичних термінів, пов'язаних з ім'ям Меллера
- Меллерівське розсіяння — процес пружного розсіювання електрона на електроні, що описується найнижчим порядком теорії збурень у квантовій електродинаміці.
- Теорія збурень Меллера — Плессета.
- Тетрадна теорія гравітації Меллера.
- Швидкість Меллера — релятивістська відносна швидкість розсіювання при зіткненні частинок, визначена за уточненою Кристіаном Меллером формулою у 1945 році. Термін «швидкість Меллера» застосовується в літературі зі статистичної фізики та чорних дір.
- Координати Меллера або координати Коттлера-Меллера — гіперболічні координати, які використовують в контексті спеціальної теорії відносності для опису гіперболічного прискорення системи відліку в пласкому просторі-часі.
Відзначення наукових досягнень
За наукові досягнення Крістіан Меллер був обраний членом:
- Данської королівської академії наук (1943);
- Королівського шведського фізикографічного товариства в Лунді (швед. Kungliga Fysiografiska Sällskapet i Lund) (1959);
- Королівського норвезького товариства наук в Тронгеймі (норв. Det Kongelige Norske Videnskabers Selskab) (1959);
- Норвезької академії наук (1963);
- Леопольдини (1972).
Нагороди:
- Кавалер Ордена Данеброга (1952);
- Кавалер 1-го ступеня Ордена Данеброга (1960);
- Медаль Оле Ремера (1966) — медаль була заснована муніципалітетом Копенгагена 25 вересня 1944 року з нагоди 300-річчя від дня народження всесвітньо відомого астронома Оле Ремера. Медаль присуджується спільно Копенгагенським університетом та муніципалітетом Копенгагена;
- Золота медаль Г. К. Ерстеда (1970) — медаль данського Товариства поширення природничих наук.
Вибрані праці
- Christian Møller, Ebbe Rasmussen. The world and the atom. — Van Nostrand, 1940. — 199 p.
- C. Møller, L. Rosenfeld. On the field theory of nuclear forces // Det Kgl . Danske Videnskabernes Selskab. Mathematisk-fysiske Meddelelser. — 1940. — Т. XVII, вип. 8 (9 липня). — С. 1—72.
- International School of Physics "Enrico Fermi". C. Møller (Editor). Evidence for gravitational theories. — Società italiana di fisica. — Academic Press, 1962, 1963.
- Christian Møller. Relativistic Thermodynamics: A Strange Incident in the History of Physics. — Munksgaard, 1967. — 27 p.
- Møller, C. The theory of relativity. — Oxford : Clarendon Press, 1972. — 409 p.
- Christian Møller. A study in gravitational collapse. — Kobenhavn : Munksgaard, 1975. — 30 p.
- Christian Møller. On the crisis in the theory of gravitation and a possible solution // K. Dan. Vidensk. Selsk., Mat.-Fys. Medd.. — 1978. — Т. 39, вип. 13 (9 липня). — С. 1—31.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121829081 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Leidse Hoogleraren
- Dansk Biografisk Lexikon
- http://www.isgrg.org/history.php
- Mogens Pihl. Christian Møller. — Dansk Biografisk Leksikon. Naturvidenskab og teknik. Fysikere.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2015.
{{}}
: Недійсний|deadurl=dead
() - Einstein, Albert (1917). Über die spezielle und die allgemeine Relativitätstheorie : (Gemeinverständlich) (вид. Erstaufl.). Braunschweig: Vieweg. Процитовано 5 липня 2016 — через ECHO – Cultural Heritage Online - Max Planck Institute for the History of Science, Library.
- Pors, Felicity. Møller, Christian (1904-1980). Niels Bohr Archive.
- Chr. Møller. Zur Theorie des Durchgangs schneller Elektronen durch Materie // Annalen der Physik. — 1932. — Т. 406, вип. 5 (9 липня). — С. 531-585. — DOI: .
- Helge Kragh. Chemists Without Knowing It? Computational Chemistry and the Møller-Plesset Perturbation Theory // Substantia. — 2022. — Т. 6, вип. 2 (9 липня). — С. 43–54. — DOI: .
- MØLLER Christian.
- Helle Kiilerich. Editors: Einar Gudmundsson, Helle Kiilerich, Ben Mottelson, Christopher Pethick. Nordita –The Copenhagen Years: A Scrapbook. — Copenhagen : Tryk 2100, 2021. — P. 319.
- Helge Kragh. From Quanta to Gravitation - The Science and Life of Christian Møller. — Videnskabernes Selskab, 2023. — 496 p. — .
- C. Møller, M. S. Plesset. Note on an Approximation Treatment for Many-Electron Systems. // Phys. Rev.. — 1934. — Т. 46 (9 липня). — С. 618-622.
- Dieter Cremer. Møller–Plesset perturbation theory: from small molecule methods to methods for thousands of atoms // WIREs Comput Mol Sci. — 2011. — Т. 1 (9 липня). — С. 509–530. — DOI: .
- J. A. Pople. Quantum Chemical Models (Nobel Lecture) // Angewandte Chemie. Int. Edit.. — 1999. — Т. 38, вип. 13-14 (9 липня). — С. 1894-1902.
- Møller, C. The theory of relativity. — Oxford : Clarendon Press, 1972. — 409 p.
- Christian Møller. Conservation laws and absolute parallelism in general relativity // Matematisk-fysiske Skrifter udgivet af Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab. — 1961. — Т. 1, вип. 10 (9 липня). — С. 1-50. — DOI: .
- Møller, C. Further remarks on the localization of the energy in the general theory of relativity // Annals of Physics. — 1961. — Т. 12, вип. 1 (9 липня). — С. 118-133. — DOI: .
- C. Møller, L. Rosenfeld. On the field theory of nuclear forces // Det Kgl . Danske Videnskabernes Selskab. Mathematisk-fysiske Meddelelser. — 1940. — Т. XVII, вип. 8 (9 липня). — С. 1-72.
- Christian Møller Papers, 1928-1980. Niels Bohr Archive.
- C. Møller. General properties of the characteristic matrix in the theory of elementary particles I // Det KGL. Danske Videnskabernes Selska B Matematisk-Fysiske Meddelelser. — 1945. — Т. 23, вип. 1 (9 липня). — С. 3-48.
- Øyvind Grøn. Lecture Notes on the General Theory of Relativity. Lecture Notes in Physics. — Springer New York, NY, 2009. — P. 86-91. — .
Джерела
- Interview with Dr. Christian Moller by Thomas S. Kuhn at Copenhagen July 29, 1963 [ 12 січня 2015 у Wayback Machine.] Oral History Transcript — Dr. Christian Moller
- Helge Kragh. Relativistic Collisions: The Work of Christian Møller in the Early 1930s // Archive for History of Exact Sciences. — 1992. — Т. 43, вип. 4 (9 липня). — С. 299-328. — DOI: .
- Helge Kragh. Chemists Without Knowing It? Computational Chemistry and the Møller-Plesset Perturbation Theory // Substantia. — 2022. — Т. 6, вип. 2 (9 липня). — С. 43–54. — DOI: .
- Helge Kragh. From Quanta to Gravitation - The Science and Life of Christian Møller. — Videnskabernes Selskab, 2023. — 496 p. — .
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Meller Kri stian Me ller dan Christian Moller nar 22 grudnya 1904 Gundslev Als pom 14 sichnya 1980 Ordrup Gentofte danskij fizik matematik yakij zrobiv fundamentalni vneski u teoriyu vidnosnosti teoriyu gravitaciyi ta kvantovu himiyu Chlen Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Leopoldini kavaler Ordena Danebroga Kristian Mellerdan Christian MollerNarodivsya22 grudnya 1904 1904 12 22 1 2 d Senderborzka komuna Pivdenna Daniya DaniyaPomer14 sichnya 1980 1980 01 14 1 2 75 rokiv Ordrup Gentofte Kopengagen Daniya 4 KrayinaKorolivstvo DaniyaDiyalnistfizik himik vikladach universitetu fizik teoretikAlma materKopengagenskij universitet Rimskij universitet la Sapiyenca Kembridzhskij universitet dGaluzfizika i himiyaZakladKopengagenskij universitet Lejdenskij universitet 3 Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk d Norvezka akademiya nauk Danska korolivska akademiya nauk Leopoldina d 5 Nagorodi Kristian Meller u VikishovishiZhittyepis ta naukova diyalnistKristian Meller narodivsya 22 grudnya 1904 roku v mistechku Gundslev sho na ostrovi Als roztashovanomu v Baltijskomu mori na shid vid Yutladskogo pivostrova u rodini optovogo torgivcya Jorgena Mellera 1875 1953 i Mari Terkelsen 1880 1905 Z 1871 po 1920 rik ostriv Als nalezhav Nimeckij imperiyi hocha bilshist naselennya stanovili danci Ce pidtverdilosya referendumom 1920 roku koli bilshist meshkanciv ostrova progolosuvali za povernennya do Daniyi i vin stav nalezhati Daniyi Tak sho Kristian rozpochinav svoyu serednyu osvitu v nimeckij shkoli a zakinchuvav u danskij shkoli Derzhavnij shkoli Senderborga dan Sonderborg Statsskole U gimnaziyi vin otrimav dobri bazovi znannya z matematiki vivchayuchi zokrema diferencialne chislennya ta integruvannya analitichnu geometriyu pochatki teoriyi chisel Natomist gimnaziya ne davala takogo rivnya znan z fiziki mehanika trohi teoriyi tepla elektriki she menshe uvagi nadavalosya himiyi astronomiyi Ci navchalni disciplini ne buli pidkripleni gruntovnimi programami zabezpecheni fahovimi vikladachami ta pidruchnikami U Kopengagenskomu universiteti do yakogo vin postupiv u 1923 roci protyagom dvoh troh rokiv Kristian pogliblyuvav svoyi znannya same z cih disciplin matematiki fiziki himiyi ta astronomiyi Na pochatku navchannya vin kolivavsya u vibori napryamu specializaciyi mizh matematikoyu ta fizikoyu Jogo ne privablyuvala ideya stati shkilnim uchitelem Spochatku vin zamislyuvavsya nad viborom inzhenernoyi specialnosti bo vona davala krashi perspektivi pracevlashtuvannya Ta priblizno cherez pivtora roku pislya vstupu v universitet vin ostatochno viznachivsya zi svoyim majbutnim fahom nim mala stati teoretichna fizika Do cogo rishennya jogo pidshtovhnulo zahoplennya termodinamikoyu yaku vikladav profesor E S Jogansen Vin buv dobrim uchitelem yakij zmig pokazati Kristianu yak z dopomogoyu matematichnogo aparatu mozhna provoditi obchislennya procesiv u prirodi zokrema vstanovlyuvati spivvidnoshennya mizh termodinamichnimi velichinami Period navchannya Kristiana zbigsya z intensivnim rozvitkom fiziki viznachalnimi vidkrittyami j viniknennyam novih galuzej fiziki zokrema kvantovoyi mehaniki V universiteti vin potrapiv u seredovishe vidatnih fizikiv cogo periodu mav mozhlivist vchitisya u nih ta spilkuvatisya z nimi Tak hocha Nils Bor ne chitav zhodnih lekcij Kristianu voni vipadkovo zustrilisya u veresni 1926 roku v biblioteci de Kristian vivchav stattyu Ajnshtajna 1916 roku iz zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Bor pobachivshi v rukah Kristiana cyu stattyu rozpochav privatnu besidu z nim pro yiyi vazhlivist Na zavershennya rozmovi Bor poradiv vivchati kvantovu mehaniku yaka mozhe proyasniti bagato fizichnih problem nabagato glibshe nizh teoriya vidnosnosti Kristian prisluhavsya do poradi j perejshov u comu zh roci v Institut teoretichnoyi fiziki Nilsa Bora Tam vin brav uchast u studentskih kolokviumah yaki organizovuvav Bor Na kolokvium Bor zadavav temu z naukovoyi statti a student mav vivchiti stattyu i potim vistupiti z yiyi analizom Oskilki v grupi bulo malo studentiv do p yati to napriklad Kristianu za period navchannya dovelosya provesti blizko 5 kolokviumiv V instituti vin sluhav lekciyi Oskara Klyajna ta Vernera Gejzenberga a pid chas litnih semestriv 1926 roku v Gamburzi vin prosluhav lekciyi z teoriyi vidnosnosti Volfganga Pauli 1928 roku v Berlini Ervina Shredingera ta Alberta Ajnshtajna Pid chas seminariv ta naukovih konferencij yaki organizovuvav Bor Meller mig sluhati diskusiyi ta spilkuvatisya z nimi poznajomitisya z Erenfestom Landau Gamovim ta inshimi vidatnimi fizikami 1929 roku vin zdobuv stupin magistra nauk angl Master of Science z fiziki v Kopengagenskomu universiteti otrimav zolotu medal universitetu za vidpovid na prizove zavdannya z analogiyi mizh geometrichnoyu optikoyu ta mehanikoyu i rozpochav robotu v instituti Nilsa Bora de z 1931 roku buv priznachenij naukovim asistentom angl scientific assistant 20 chervnya 1931 roku Kristian Meller odruzhivsya v Sollerodi z Elloyu Kirsten Pedersen 1901 1984 donkoyu sluzhbovcya zaliznichnoyi kompaniyi Danske Statsbaner Gansa Pedersena 1875 1962 i Kamilli Kristensen 1874 1956 1932 roku vin zahistiv disertaciyu na temu Z teoriyi prohodzhennya shvidkih elektroniv kriz rechovinu nim Zur Theorie des Durchgangs schneller Elektronen durch Materie v Kopengagenskomu universiteti j zdobuv stupin doktora filosofiyi Pislya zahistu disertaciyi stav v instituti Nilsa Bora z 1933 roku docentom z 1940 roku asocijovanim profesorom angl associate professor z matematichnoyi fiziki a z 1943 roku ekstraordinarnim profesorom z tiyeyi zh navchalnoyi disciplini Uprodovzh usiyeyi svoyeyi kar yeri Meller buv pov yazanij z Institutom Nilsa Bora v Kopengageni j zalishavsya profesorom institutu azh do vihodu na pensiyu popri na chislenni propoziciyi roboti v zakordonnih universitetah U 1934 1935 rokah yak stipendiat fondu Rokfellera Meller stazhuvavsya v Kembridzhskomu universiteti ta Rimskomu universiteti la Sap yenca U Rimi vin pracyuvav u grupi Enriko Fermi Uchasniki Dev yatogo Solveyevskogo kongresu z fiziki v Bryusseli 1951 Zliva napravo sidyat Krusarro Norman Allen Ivet Koshua Boriliyes Lourens Bregg Kristian Meller Frederik Sajtc Gerbert Gollomon Frederik Frank serednij ryad Gerhard Ratenau Koster Erik Rudberg Flamash Gosh Groven Egon Orovan Yan Byurgers Vilyam Shokli Andre Ginye Ch S Smit Ulrih Delinger Laval Emil Genriot verhnij ryad Gaspar Lomer Alan Kottrell Dzhordzh Homs Gubert Kur yen Osnovni etapi podalshoyi naukovo administrativnoyi diyalnosti Kristiana Mellera 1943 roku obranij chlenom Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk de z 1959 roku azh do smerti sumlinno ta iz zadovolennyam vikonuvav funkciyi Sekretarya akademiyi 1947 1948 rr buv dekanom fakultetu prirodnichih nauk Kopengagenskogo universitetu Z 1948 roku Kristian Meller stav chlenom naukovogo komitetu Mizhnarodnogo Solveyevskogo Institutu fiziki ta himiyi v Bryusseli j uchasnikom Vosmogo Solveyevskogo kongresu z fiziki 1948 roku 1967 roku ocholiv Chotirnadcyatij Solveyevskij kongres na temu Fundamentalni problemi fiziki elementarnih chastinok Z 1954 po 1957 rik Meller buv direktorom grupi teoretichnih doslidzhen Yevropejskoyi organizaciyi z yadernih doslidzhen CERN piznishe chlenom Komitetu z naukovoyi politiki ciyeyi zh organizaciyi 1959 1972 1957 1971 rr direktor Pivnichnogo institutu teoretichnoyi fiziki angl Nordic Institute for Theoretical Physics NORDITA 1958 r chlen Mizhnarodnogo komitetu z gravitaciyi ta vidnosnosti jogo prezident z 1971 r 1961 1972 rr chlen pravlinnya Fondu Raska Orsteda derzhavnogo fondu diyalnist yakogo bula spryamovana na pidtrimku uchasti Daniyi v mizhnarodnij doslidnickij spivpraci 1968 r doktor filosofiyi v Akademiyi Obu Protyagom korotshih i trivalishih periodiv vin buv zaproshenim doslidnikom chi lektorom v universitetah bagatoh krayin Niderlandiv Nimechchini Franciyi SShA 1948 1949 rr 1957 1958 rr i 1964 r Indiyi 1950 1951 rr Yaponiyi 1953 r i 1965 r yak Lorenc profesor stipendiat v Lejdenskomu universiteti 1966 r Gauss profesor stipendiat v Gettingenskomu universiteti 1968 r 1975 roku Kristian Meller vijshov na pensiyu Studenti kolegi ta druzi povazhali j cinuvali profesora Mellera za jogo profesijnist znannya ta vminnya podilitisya nimi lyudyanist pochuttya druzhnogo gumoru Jogo lekciyi harakterizuvalis retelnoyu pidgotovkoyu logichnoyu yasnistyu ta glibokim fizichnim proniknennyam inodi pov yazanim z originalnim vneskom u temi z yakih vin chitav lekciyi Razom z tim Meller cinuvav spokijnu atmosferu navkolo sebe koli provodiv doslidzhennya gotuvavsya do lekcij tosho U povnij biografiyi Kristiana Mellera Vid kvantiv do gravitaciyi avtorstva Gelge Kraha bulo pidkresleno Meller spilkuvavsya z rozgaluzhenoyu merezheyu fizikiv vklyuchayuchi takih svitil yak Nils Bor Verner Gejzenberg ta Pol Dirak tomu jogo zhittya ta kar yera vidobrazhayut osnovni podiyi v mizhnarodnij teoretichnij fizici protyagom cogo periodu Originalnij tekst angl Moller interacted with an extensive network of physicists including luminaries such as Niels Bohr Werner Heisenberg and Paul Dirac and for this reason his life and career reflect major developments in international theoretical physics throughout the period Pomer Kristian Meller 14 sichnya 1980 roku v Ordrupi pohovanij na cvintari parafiyi Vedbek v municipaliteti Sollerod Naukovi zdobutkiNaukovi doslidzhennya Mellera stosuyutsya yak atomnoyi fiziki tak i teoriyi vidnosnosti sho vzhe bulo zrozumilo v doktorskij disertaciyi shodo zitknen mizh relyativistskimi elektronami i rezultati yakih mali trivalu cinnist u majbutnomu rozvitku Rozsiyuvannya Mellera 1932 roku Kristian Meller opublikuvav stattyu u yakij sformulyuvav kvantovu teoriyu relyativistskogo elektron elektronnogo rozsiyuvannya yavisha yake polyagaye v maloenergetichnomu rozsiyuvanni pri vzayemodiyi dvoh elektroniv i yake bulo nazvane rozsiyuvannyam Mellera U kvantovij elektrodinamici rozsiyuvannya Mellera formuye teoretichnu osnovu bagatoh vidomih fizichnih yavish Teoriya zburen Mellera Plesseta Teoriya zburen Mellera Plesseta predstavlena v 1934 roci Mellerom razom z amerikanskim fizikom Miltonom Plessetom angl Milton Plesset bula udoskonalennyam metodu Gartri Foka yakij buv odnim zi sposobiv teoretichnogo doslidzhennya bagatoelektronnih atomiv Vikoristavshi teoriyu Gartri Foka yak vidpravnij punkt avtori dodali ne vrahovane zburennya drugogo poryadku zumovlene elektron elektronnoyu vzayemodiyeyu Stattya Mellera i Plesseta bula perevazhno matematichnoyu bez vkazivok na ti sferi fiziki ta himiyi do yakih teoriya mozhe zastosovuvatisya Na pochatkah teoriya Mellera Plesseta bula znehtuvana vona stala vidigravati vazhlivishu rol u piznishih doslidzhennyah Yak pokazuye kilkist cituvan statti protyagom trivalogo periodu teoriya Mellera Plesseta ignoruvalasya oskilki v centri uvagi kvantovih himikiv u toj chas buli variacijni metodi Protyagom 1930 h rokiv stattya otrimala lishe 5 cituvan do 1962 roku yih zagalna kilkist zrosla do 22 Prote priblizno z 1980 roku roku smerti Mellera doteper zagalna kilkist cituvan statti Mellera j Plesseta za danimi Google Scholar zrosla priblizno do 16 600 Zvichajno pri ocinci rostu cituvan potribno vrahovuvati zagalne zrostannya kilkosti publikacij u cej period Zacikavlennya teoriyeyu Mellera Plesseta zbilshilosya koli dlya rozv yazuvannya zadach kvantovoyi himiyi pochali zastosovuvati komp yuternu tehniku Teoriyu zburen yak instrument v teoretichnij himiyi bulo vidkrito zanovo i bezperervnij intensivnij rozvitok yiyi inshimi vchenimi mav i matime istotnij vpliv na inshi kvantovo himichni metodi U svoyij Nobelivskij lekciyi 1998 roku britanskij himik teoretik Dzhon Popl yakomu bula prisudzhena Nobelivska premiya za rozrobku obchislyuvalnih metodiv kvantovoyi himiyi ociniv teoriyu Mellera Plesseta yak vazhlivij krok v istoriyi komp yuternoyi himiyi Zagalna teoriya vidnosnosti Z pochatku 1950 h rr u svoyij naukovij roboti Meller vse bilshe zoseredzhuvavsya na zagalnij teoriyi vidnosnosti v yaku vin zrobiv znachnij vnesok i z yakoyi vin stav mizhnarodno viznanim ekspertom Konceptualne yadro zagalnoyi teoriyi vidnosnosti z yakogo viplivaye bilshist yiyi visnovkiv ce princip ekvivalentnosti yakij postulyuye sho gravitaciya ta priskorennya ce ekvivalentni fizichni yavisha Jogo avtoritetnij pidruchnik Teoriya vidnosnosti 1952 roku nove vidannya 1972 roku vidigrav vazhlivu rol u renesansi zagalnoyi teoriyi vidnosnosti j stav bazovoyu praceyu z teoriyi vidnosnosti 1961 roku Meller sformulyuvav tetradnu teoriyu gravitaciyi yak uzagalnennya zagalnoyi teoriyi vidnosnosti za umovi sho gravitacijni zminni ye chotirivektorami tetradami z yakih povnistyu viznachayetsya metrichnij tenzor U svoyih robotah vin pokazav sho tetradnij opis gravitacijnih poliv dozvolyaye racionalnishe traktuvati kompleks energiyi impulsu nizh u teoriyi zasnovanij na metrichnomu tenzori Perevaga vikoristannya tetrad yak gravitacijnih zminnih bula pov yazana z tim sho ce dozvolilo pobuduvati virazi dlya kompleksu energiya impuls yaki mali bilsh zadovilni vlastivosti peretvorennya nizh u chisto metrichnomu formulyuvanni Inshi vneski Krim cih napryamkiv naukovoyi roboti Meller zrobiv vagomi vneski v teoriyu beta radioaktivnosti pracyuyuchi v Rimi v grupi Enriko Fermi koli toj opublikuvav duzhe vdalu model beta rozpadu za uchasti nejtrino v mezonnu teoriyu yadernih sil opublikuvavshi dekilka robit u period z 1939 po 1946 rr zokrema koli vin pracyuvav z Leonom Rozenfeldom nad polovoyu teoriyeyu mezoniv U 1945 1946 rokah vin zrobiv vagomij vnesok u rozvitok ta rozuminnya teoriyi matrici rozsiyuvannya S matrici operator yakij peretvoryuye funkciyu hvili yaka padaye na funkciyu rozsiyanoyi hvili yaku v 1942 1944 rokah aktivno rozroblyav Verner Gejzenberg Chislenni statti Kristiana Mellera opublikovani u peredovih naukovih zhurnalah z problem atomnoyi fiziki j teoriyi vidnosnosti Vin ye takozh avtorom statej i knig pro istorichnij rozvitok fiziki himiyi kosmologiyi ta nauki v cilomu Meller buv chlenom redakcijnih kolegij zhurnaliv en 1954 1969 Interscience Monographs 1958 Nuovo Cimento 1960 ta Annales de l Institut Henri Poincare 1963 V arhivi Nilsa Bora v Instituti Nilsa Bora Kopengagenskogo universitetu zberigayutsya rukopisi listuvannya ta drukovani statti Kristiana Mellera Listuvannya yak naukove tak i administrativne vidobrazhaye uchast Mellera v doslidnickij vikladackij roboti ta roboti v skladi naukovih komitetiv Listuvannya 1928 1932 z Gansom Bete Maksom Delbryukom Gejzenbergom i Nevillom Mottom stosuyetsya tezi Mellera pro prohodzhennya shvidkih elektroniv cherez rechovinu Korespondenciya mistit takozh listuvannya 1952 1955 z Volfgangom Pauli v teci pid nazvoyu Teoriya konvergentnih mezoniv U rizni periodi sered korespondentiv Mellera buli takozh Feliks Bloh Maks Born Enriko Fermi Ralf Fauler Otto Robert Frish Georg Gamov Verner Gejzenberg Frederik Zholio Kyuri Paskual Jordan en Oskar Klyajn Gendrik Kramers Nevill Frensis Mott Robert Oppengejmer Volfgang Pauli Rudolf Pajyerls Leon Rozenfeld Viktor Frederik Vajskopf Dzhon Archibald Viler Hideki Yukava ta inshi vidatni naukovci Spisok fizichnih terminiv pov yazanih z im yam Mellera Mellerivske rozsiyannya proces pruzhnogo rozsiyuvannya elektrona na elektroni sho opisuyetsya najnizhchim poryadkom teoriyi zburen u kvantovij elektrodinamici Teoriya zburen Mellera Plesseta Tetradna teoriya gravitaciyi Mellera Shvidkist Mellera relyativistska vidnosna shvidkist rozsiyuvannya pri zitknenni chastinok viznachena za utochnenoyu Kristianom Mellerom formuloyu u 1945 roci Termin shvidkist Mellera zastosovuyetsya v literaturi zi statistichnoyi fiziki ta chornih dir Koordinati Mellera abo koordinati Kottlera Mellera giperbolichni koordinati yaki vikoristovuyut v konteksti specialnoyi teoriyi vidnosnosti dlya opisu giperbolichnogo priskorennya sistemi vidliku v plaskomu prostori chasi Vidznachennya naukovih dosyagnenZa naukovi dosyagnennya Kristian Meller buv obranij chlenom Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1943 Korolivskogo shvedskogo fizikografichnogo tovaristva v Lundi shved Kungliga Fysiografiska Sallskapet i Lund 1959 Korolivskogo norvezkogo tovaristva nauk v Trongejmi norv Det Kongelige Norske Videnskabers Selskab 1959 Norvezkoyi akademiyi nauk 1963 Leopoldini 1972 Nagorodi Kavaler Ordena Danebroga 1952 Kavaler 1 go stupenya Ordena Danebroga 1960 Medal Ole Remera 1966 medal bula zasnovana municipalitetom Kopengagena 25 veresnya 1944 roku z nagodi 300 richchya vid dnya narodzhennya vsesvitno vidomogo astronoma Ole Remera Medal prisudzhuyetsya spilno Kopengagenskim universitetom ta municipalitetom Kopengagena Zolota medal G K Ersteda 1970 medal danskogo Tovaristva poshirennya prirodnichih nauk Vibrani praciChristian Moller Ebbe Rasmussen The world and the atom Van Nostrand 1940 199 p C Moller L Rosenfeld On the field theory of nuclear forces Det Kgl Danske Videnskabernes Selskab Mathematisk fysiske Meddelelser 1940 T XVII vip 8 9 lipnya S 1 72 International School of Physics Enrico Fermi C Moller Editor Evidence for gravitational theories Societa italiana di fisica Academic Press 1962 1963 Christian Moller Relativistic Thermodynamics A Strange Incident in the History of Physics Munksgaard 1967 27 p Moller C The theory of relativity Oxford Clarendon Press 1972 409 p Christian Moller A study in gravitational collapse Kobenhavn Munksgaard 1975 30 p Christian Moller On the crisis in the theory of gravitation and a possible solution K Dan Vidensk Selsk Mat Fys Medd 1978 T 39 vip 13 9 lipnya S 1 31 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121829081 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Leidse Hoogleraren d Track Q23667505 Dansk Biografisk Lexikon d Track Q1164910 http www isgrg org history php Mogens Pihl Christian Moller Dansk Biografisk Leksikon Naturvidenskab og teknik Fysikere Arhiv originalu za 12 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl dead dovidka Einstein Albert 1917 Uber die spezielle und die allgemeine Relativitatstheorie Gemeinverstandlich vid Erstaufl Braunschweig Vieweg Procitovano 5 lipnya 2016 cherez ECHO Cultural Heritage Online Max Planck Institute for the History of Science Library Pors Felicity Moller Christian 1904 1980 Niels Bohr Archive Chr Moller Zur Theorie des Durchgangs schneller Elektronen durch Materie Annalen der Physik 1932 T 406 vip 5 9 lipnya S 531 585 DOI https doi org 10 1002 andp 19324060506 Helge Kragh Chemists Without Knowing It Computational Chemistry and the Moller Plesset Perturbation Theory Substantia 2022 T 6 vip 2 9 lipnya S 43 54 DOI https doi org 10 36253 Substantia 1564 MOLLER Christian Helle Kiilerich Editors Einar Gudmundsson Helle Kiilerich Ben Mottelson Christopher Pethick Nordita The Copenhagen Years A Scrapbook Copenhagen Tryk 2100 2021 P 319 Helge Kragh From Quanta to Gravitation The Science and Life of Christian Moller Videnskabernes Selskab 2023 496 p ISBN 9788773044490 C Moller M S Plesset Note on an Approximation Treatment for Many Electron Systems Phys Rev 1934 T 46 9 lipnya S 618 622 Dieter Cremer Moller Plesset perturbation theory from small molecule methods to methods for thousands of atoms WIREs Comput Mol Sci 2011 T 1 9 lipnya S 509 530 DOI 10 1002 wcms 58 J A Pople Quantum Chemical Models Nobel Lecture Angewandte Chemie Int Edit 1999 T 38 vip 13 14 9 lipnya S 1894 1902 Moller C The theory of relativity Oxford Clarendon Press 1972 409 p Christian Moller Conservation laws and absolute parallelism in general relativity Matematisk fysiske Skrifter udgivet af Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab 1961 T 1 vip 10 9 lipnya S 1 50 DOI https doi org 10 1016 0029 5582 64 90332 3 Moller C Further remarks on the localization of the energy in the general theory of relativity Annals of Physics 1961 T 12 vip 1 9 lipnya S 118 133 DOI 10 1016 0003 4916 61 90148 8 C Moller L Rosenfeld On the field theory of nuclear forces Det Kgl Danske Videnskabernes Selskab Mathematisk fysiske Meddelelser 1940 T XVII vip 8 9 lipnya S 1 72 Christian Moller Papers 1928 1980 Niels Bohr Archive C Moller General properties of the characteristic matrix in the theory of elementary particles I Det KGL Danske Videnskabernes Selska B Matematisk Fysiske Meddelelser 1945 T 23 vip 1 9 lipnya S 3 48 Oyvind Gron Lecture Notes on the General Theory of Relativity Lecture Notes in Physics Springer New York NY 2009 P 86 91 ISBN 978 0 387 88133 1 DzherelaInterview with Dr Christian Moller by Thomas S Kuhn at Copenhagen July 29 1963 12 sichnya 2015 u Wayback Machine Oral History Transcript Dr Christian Moller Helge Kragh Relativistic Collisions The Work of Christian Moller in the Early 1930s Archive for History of Exact Sciences 1992 T 43 vip 4 9 lipnya S 299 328 DOI https doi org 10 1007 BF00374762 Helge Kragh Chemists Without Knowing It Computational Chemistry and the Moller Plesset Perturbation Theory Substantia 2022 T 6 vip 2 9 lipnya S 43 54 DOI https doi org 10 36253 Substantia 1564 Helge Kragh From Quanta to Gravitation The Science and Life of Christian Moller Videnskabernes Selskab 2023 496 p ISBN 9788773044490 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi