Івет Кошуа (19 грудня 1908 — 19 листопада 1999) — французький фізик, відома своїми роботами по спектроскопії і оптиці.
Івет Кошуа | |
---|---|
Народилася | 19 грудня 1908 Париж, Франція |
Померла | 19 листопада 1999[1] (90 років) Париж, Франція ·інфекційне захворювання |
Країна | Франція |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Паризький університет |
Галузь | спектроскопія |
Заклад | Паризький університет |
Науковий керівник | Жан Батист Перрен |
Нагороди | |
Івет Кошуа у Вікісховищі |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Біографія
Кар'єра Івет Кошуа почалася близько 1928 року і завершилася в 1978 році. Протягом цих 50 років Івет кошу вплинула на розвиток , а також оптики рентгенівських променів.
Освіта
Івет Кошуа отримала середню освіту в Парижі, потім вища на факультеті природничих наук Паризького університету. У липні 1928 року вона отримує ступінь ліценціат а фізичних наук.
Академічна кар'єра
Молода випускниця надходить у фізико-хімічну лабораторію Жана Перрена. Вона готує диплом по флуоресценції розчинів, який захищає в 1930 році. Потім вона присвячує себе рентгенівської спектроскопії під керівництвом Жана Перрена. Будучи стипендіаткою Національного наукового фонду з 1932 по 1933 роки, в липні 1933 року в віці 24 років вона отримує ступінь доктора фізичних наук на факультеті природничих наук Паризького університету. Її дисертація озаглавлена «Поширення рентгенівської спектроскопії. Спектрограф з фокусуванням зігнутим кристалом; рентгенівський спектр випускання газу».
Потім вона стає науковим співробітником Національного наукового фонду, потім, в 1935 році — Національного фонду наукових досліджень, а в 1937 році — старшим науковим співробітником (в Національному фонді наукових досліджень, потім в Національному центрі наукових досліджень в 1939 році).
Паралельно вона починає кар'єру на факультеті природничих наук, бувши 1 січня 1938 року призначеної керівником досліджень в лабораторії хімії та фізики, а потім в 1942 році почавши вести додатковий курс по рентгенівському випромінюванню в фізичної хімії. Вона залишає Національний центр наукових досліджень, щоб 1 жовтня 1945 року бути призначеною доцентом хімії та фізики, в той час як Едмон Бауер призначається на посаду завідувача кафедри хімії і фізики, що звільнилася зі звільненням Луї Дюнуайе після закінчення війни. 1 січня 1948 року Івет Кошуа отримує звання професора без кафедри, потім призначається штатним професором в 1951 році і нарешті завідувача кафедри хімії і фізики після відставки Едмона Бауера в 1954 році, взявши на себе також керівництво хіміко-фізичної лабораторії. Коли факультет природничих наук припиняє існування, вона влаштовується в Університет П'єра і Марії Кюрі. У 1978 році вона йде у відставку, а до 1983 року стає заслуженим професором.
Наукові роботи
У 1934 і 1935 роках вона здійснює спостереження спектра випускання L-серії платини, ртуті і вольфраму, а також спектра K-серії міді. Також вона завершує створення нового типу спектрографа, що дозволяє удосконалити технологію досліджень, яка застосовується в спектроскопії і оптиці рентгенівських променів. На цій підставі Івет кошу була висунута на наукову премію Анрі Беккереля. У жовтні 1936 року Івет кошу отримує премію Жірбаль-Бараль однойменної організації в розмірі 10000 франків.
У 1938 році спектрографічний апарат, винайдений Івет кошу, дозволяє румунському фізику Хорі Хулубей відкрити елемент 93. У тому ж році Івет кошу нагороджується премією Анрі де Жувенель, заснованої його вдовою. Ця премія призначена для заохочення наукових співробітників за їх безкорисливу діяльність. Вона має розмір 10000 франків і в тому ж році була також присуджена М. Шанпетье, Жану Пенлеве, Жану Ростань та М. Сімоне. Івет кошу отримує премію в січні 1939 року в Палаці відкриттів в присутності мадам де Жувенель і Жана Перрена, а також Анатоля де Монза, міністра громадських робіт, і Жана Зе, міністра національної освіти.
Івет Кошуа також проводить дослідження полонію в співробітництві з Хорей Хулубеем і Сонею Котелль. У 1970-ті роках вона працює з Франсисом Перреном, сином Жана Перрена. Вона співпрацює з Мішелем Буавенов, Івонн Ено, Клари Шлезінг-Меллер і Васко Зечевічем.
Івет Кошуа померла в 1999 році від бронхіту під час поїздки до Румунії, в монастир Барсана.
Премії
Протягом своєї кар'єри Івет кошу удостоїлася безлічі наукових премій:
- Премія Анселя, 1933
- Премія Анрі Беккереля, 1935
- Премія Жірбаль-Бараль, 1936
- Премія Анрі де Жувенель, 1938
- Премія Жерома Понті, 1942
- Премія Тріоссі, 1946
Нагороди
Діяльність Івет кошу також увінчана поруч французьких і зарубіжних нагород:
- Медаль Чехословацького товариства спектроскопії, 1974
- Командор ордена Міністерства освіти
- Офіцер ордена Почесного Легіону
- Офіцер Національного ордену Заслуг
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Portrait d'Yvette Cauchois, physicienne et chimiste française [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivet Koshua 19 grudnya 1908 19 listopada 1999 francuzkij fizik vidoma svoyimi robotami po spektroskopiyi i optici Ivet KoshuaNarodilasya19 grudnya 1908 1908 12 19 Parizh FranciyaPomerla19 listopada 1999 1999 11 19 1 90 rokiv Parizh Franciya infekcijne zahvoryuvannyaKrayina FranciyaDiyalnistfizikAlma materParizkij universitetGaluzspektroskopiyaZakladParizkij universitetNaukovij kerivnikZhan Batist PerrenNagorodid 1933 d d 1936 Ivet Koshua u Vikishovishi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 30 sichnya 2020 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti 30 sichnya 2020 BiografiyaKar yera Ivet Koshua pochalasya blizko 1928 roku i zavershilasya v 1978 roci Protyagom cih 50 rokiv Ivet koshu vplinula na rozvitok a takozh optiki rentgenivskih promeniv Osvita Ivet Koshua otrimala serednyu osvitu v Parizhi potim visha na fakulteti prirodnichih nauk Parizkogo universitetu U lipni 1928 roku vona otrimuye stupin licenciat a fizichnih nauk Akademichna kar yera Moloda vipusknicya nadhodit u fiziko himichnu laboratoriyu Zhana Perrena Vona gotuye diplom po fluorescenciyi rozchiniv yakij zahishaye v 1930 roci Potim vona prisvyachuye sebe rentgenivskoyi spektroskopiyi pid kerivnictvom Zhana Perrena Buduchi stipendiatkoyu Nacionalnogo naukovogo fondu z 1932 po 1933 roki v lipni 1933 roku v vici 24 rokiv vona otrimuye stupin doktora fizichnih nauk na fakulteti prirodnichih nauk Parizkogo universitetu Yiyi disertaciya ozaglavlena Poshirennya rentgenivskoyi spektroskopiyi Spektrograf z fokusuvannyam zignutim kristalom rentgenivskij spektr vipuskannya gazu Potim vona staye naukovim spivrobitnikom Nacionalnogo naukovogo fondu potim v 1935 roci Nacionalnogo fondu naukovih doslidzhen a v 1937 roci starshim naukovim spivrobitnikom v Nacionalnomu fondi naukovih doslidzhen potim v Nacionalnomu centri naukovih doslidzhen v 1939 roci Paralelno vona pochinaye kar yeru na fakulteti prirodnichih nauk buvshi 1 sichnya 1938 roku priznachenoyi kerivnikom doslidzhen v laboratoriyi himiyi ta fiziki a potim v 1942 roci pochavshi vesti dodatkovij kurs po rentgenivskomu viprominyuvannyu v fizichnoyi himiyi Vona zalishaye Nacionalnij centr naukovih doslidzhen shob 1 zhovtnya 1945 roku buti priznachenoyu docentom himiyi ta fiziki v toj chas yak Edmon Bauer priznachayetsya na posadu zaviduvacha kafedri himiyi i fiziki sho zvilnilasya zi zvilnennyam Luyi Dyunuaje pislya zakinchennya vijni 1 sichnya 1948 roku Ivet Koshua otrimuye zvannya profesora bez kafedri potim priznachayetsya shtatnim profesorom v 1951 roci i nareshti zaviduvacha kafedri himiyi i fiziki pislya vidstavki Edmona Bauera v 1954 roci vzyavshi na sebe takozh kerivnictvo himiko fizichnoyi laboratoriyi Koli fakultet prirodnichih nauk pripinyaye isnuvannya vona vlashtovuyetsya v Universitet P yera i Mariyi Kyuri U 1978 roci vona jde u vidstavku a do 1983 roku staye zasluzhenim profesorom Naukovi robotiU 1934 i 1935 rokah vona zdijsnyuye sposterezhennya spektra vipuskannya L seriyi platini rtuti i volframu a takozh spektra K seriyi midi Takozh vona zavershuye stvorennya novogo tipu spektrografa sho dozvolyaye udoskonaliti tehnologiyu doslidzhen yaka zastosovuyetsya v spektroskopiyi i optici rentgenivskih promeniv Na cij pidstavi Ivet koshu bula visunuta na naukovu premiyu Anri Bekkerelya U zhovtni 1936 roku Ivet koshu otrimuye premiyu Zhirbal Baral odnojmennoyi organizaciyi v rozmiri 10000 frankiv U 1938 roci spektrografichnij aparat vinajdenij Ivet koshu dozvolyaye rumunskomu fiziku Hori Hulubej vidkriti element 93 U tomu zh roci Ivet koshu nagorodzhuyetsya premiyeyu Anri de Zhuvenel zasnovanoyi jogo vdovoyu Cya premiya priznachena dlya zaohochennya naukovih spivrobitnikiv za yih bezkorislivu diyalnist Vona maye rozmir 10000 frankiv i v tomu zh roci bula takozh prisudzhena M Shanpete Zhanu Penleve Zhanu Rostan ta M Simone Ivet koshu otrimuye premiyu v sichni 1939 roku v Palaci vidkrittiv v prisutnosti madam de Zhuvenel i Zhana Perrena a takozh Anatolya de Monza ministra gromadskih robit i Zhana Ze ministra nacionalnoyi osviti Ivet Koshua takozh provodit doslidzhennya poloniyu v spivrobitnictvi z Horej Hulubeem i Soneyu Kotell U 1970 ti rokah vona pracyuye z Fransisom Perrenom sinom Zhana Perrena Vona spivpracyuye z Mishelem Buavenov Ivonn Eno Klari Shlezing Meller i Vasko Zechevichem Ivet Koshua pomerla v 1999 roci vid bronhitu pid chas poyizdki do Rumuniyi v monastir Barsana PremiyiProtyagom svoyeyi kar yeri Ivet koshu udostoyilasya bezlichi naukovih premij Premiya Anselya 1933 Premiya Anri Bekkerelya 1935 Premiya Zhirbal Baral 1936 Premiya Anri de Zhuvenel 1938 Premiya Zheroma Ponti 1942 Premiya Triossi 1946NagorodiDiyalnist Ivet koshu takozh uvinchana poruch francuzkih i zarubizhnih nagorod Medal Chehoslovackogo tovaristva spektroskopiyi 1974 Komandor ordena Ministerstva osviti Oficer ordena Pochesnogo Legionu Oficer Nacionalnogo ordenu ZaslugPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaPortrait d Yvette Cauchois physicienne et chimiste francaise 3 bereznya 2016 u Wayback Machine fr Dzherelahttp pus vsu ru pdf 2015 2015 01 10 pdf 30 sichnya 2020 u Wayback Machine https books google com ua books id WNV3CwAAQBAJ amp pg PA284