Ернст Паскуаль Йордан (нім. Ernst Pascual Jordan; 18 жовтня 1902, Ганновер, Королівство Пруссія — 31 липня 1980, Гамбург, ФРН) — німецький фізик-теоретик, який працював в області квантової механіки і квантової теорії поля. Він здійснив значний внесок в математичні основи матричної механіки, і отримав канонічні антикомутаційні відношення для ферміонів. Також він означив правила алгебри Йордана, і хоча вона не використовується в сучасній квантовій теорії, її використовують для вивчення математичних і фундаментальних основ квантової механіки, а також в математиці.
Паскуаль Йордан вступив в ряди нацистської партії і це вплинуло на його відносини з іншими фізиками.
Біографія
Предком Паскуаля Йордана був іспанський дворянин Паскуаль Йорда (ісп. Pascual Jorda), який брав участь в Наполеонівських війнах, як кавалерійський офіцер на стороні Британії. Йорда після війни осів в Ганновері, який в той час був під контролем Ганноверської королівської династії. Прізвище з часом змінилося на Йордан. Згідно з сімейною традицією першого сина називали іменем Паскуаль.
У 1921 році Паскуаль поступив в Ганноверський університет де вивчав математику, фізику і зоологію. Як і багато німецьких студентів в той час, він перевівся в інший університет в 1923 році. Це виявився Геттінгенський університет, який в той час був одним з найкращих університетів для вивчення фізики і математики. В Геттінгені він спочатку був асистентом в математика Рідхарда Куранта, а згодом в фізика Макса Борна
Наукова робота
Разом з Максом Борном і Вернером Гейзенбергом був одним з творців квантової механіки. Також одним з перших займався квантовою теорією поля, але згодом почав займатися космологією до початку Другої світової війни.
Паускаль Йордан означив неасоціативну алгебру, яка зараз називається алгеброю Йордана, намагаючись означити алгебру для опису спостережуваних величин у квантовій механіці і квантовій теорії поля. Хоча зараз для цих цілей використовують алгебру фон Неймана, алгебру Йордана використовують в проективній геометрії, комплексному аналізі, теорії чисел і інших математичних дисциплінах.
В 1966 році Йордан опублікував роботу «Die Expansion der Erde. Folgerungen aus der Diracschen Gravitationshypothese» (укр. "Розширення Землі: висновки з гравітаційної гіпотези Дірака") в якій він писав що згідно гіпотези Дірака про постійне зменшення гравітації з часом, Земля могла збільшитись до теперішнього розміру від кулі діаметром 7000 км. Ця теорія може пояснити чому пластичний нижній шар сима є відносно однакової товщини, в той час як крихкий шар сиаль розпався на тектонічні плити.
Політична активність
Він почав працювати в Люфтваффе з 1939 року на ракетному полігоні Пенемюнде на посаді метеоролога. Протягом війни він співпрацював з нацистами, пропонуючи різні схеми зброї. Але його пропозиції були відхилені, через «політичну ненадійність», можливо через його співпрацю з євреями (зокрема з Курантом, Бором, Паулі) і вивченням так званої «єврейської фізики».
Можливо якби Йордан не приєднався до нацистської партії він міг б отримати Нобелівську премію з фізики в 1954 разом з Максом Борном і Вальтером Боте.
Через деякий час після війни Вольфганг Паулі закликав владу реабілітувати Йордана, що дозволило останньому відновити свою академічну діяльність після двох років перерви, а в 1953 році він став штатним професором. Не зважаючи на поради Паулі, він повернувся в політику після закінчення денацифікації в зв'язку з початком Холодної війни. Він підтримав вибори в Бундестаг в складі Християнсько-демократичного союзу. В 1957 році він підтримав взяття на озброєння Бундесверу тактичної ядерної зброї, в той час як група фізиків з назвою (в яку входили Бор і Гейзенберг) була проти. Це настроїло багато фізиків проти співпраці з Йорданом.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117182826 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- https://ca.billiongraves.international/grave/Pascual-Jordan/38442604
- Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
- Храмов Ю. А. Иордан Паскуаль (Jordan Pascual) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 120. — 400 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Paskual Jordan nim Ernst Pascual Jordan 18 zhovtnya 1902 Gannover Korolivstvo Prussiya 31 lipnya 1980 Gamburg FRN nimeckij fizik teoretik yakij pracyuvav v oblasti kvantovoyi mehaniki i kvantovoyi teoriyi polya Vin zdijsniv znachnij vnesok v matematichni osnovi matrichnoyi mehaniki i otrimav kanonichni antikomutacijni vidnoshennya dlya fermioniv Takozh vin oznachiv pravila algebri Jordana i hocha vona ne vikoristovuyetsya v suchasnij kvantovij teoriyi yiyi vikoristovuyut dlya vivchennya matematichnih i fundamentalnih osnov kvantovoyi mehaniki a takozh v matematici Ernst Paskual Jordannim Ernst Pascual JordanPaskual Jordan 1963 rik Paskual Jordan 1963 rikIm ya pri narodzhenni nim Ernst Pascual JordanPsevdonimi Ernst Domeier 1 Narodivsya 18 zhovtnya 1902 1902 10 18 2 3 Gannover Nimecka imperiya 2 Pomer 31 lipnya 1980 1980 07 31 2 3 77 rokiv Gamburg FRN 2 Pohovannya Olsdorfskij cvintar 4 5 Krayina NimechchinaDiyalnist fizik politik naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetu pismennik dokumentalist matematikAlma mater Gannoverskij universitet imeni Vilgelma LejbnicaGaluz teoretichna fizika kvantova mehanikaZaklad Gamburzkij universitet 1 HU Berlin 1 Rostockij universitet 1 Lyuftvaffe 1 Posada d 6 Naukovij stupin profesorNaukovij kerivnik Maks BornAspiranti doktoranti d 7 d d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 Chlenstvo Akademiya nauk i literaturi v Majnci dPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 8 Hristiyansko demokratichnij soyuz i SAVijna Druga svitova vijnaVidomij zavdyaki Algebra Jordana Matrichna mehanikaBatko dNagorodi medal imeni Maksa Planka 1942 d 1955 d 1937 Paskual Jordan u Vikishovishi Paskual Jordan vstupiv v ryadi nacistskoyi partiyi i ce vplinulo na jogo vidnosini z inshimi fizikami BiografiyaPredkom Paskualya Jordana buv ispanskij dvoryanin Paskual Jorda isp Pascual Jorda yakij brav uchast v Napoleonivskih vijnah yak kavalerijskij oficer na storoni Britaniyi Jorda pislya vijni osiv v Gannoveri yakij v toj chas buv pid kontrolem Gannoverskoyi korolivskoyi dinastiyi Prizvishe z chasom zminilosya na Jordan Zgidno z simejnoyu tradiciyeyu pershogo sina nazivali imenem Paskual U 1921 roci Paskual postupiv v Gannoverskij universitet de vivchav matematiku fiziku i zoologiyu Yak i bagato nimeckih studentiv v toj chas vin perevivsya v inshij universitet v 1923 roci Ce viyavivsya Gettingenskij universitet yakij v toj chas buv odnim z najkrashih universitetiv dlya vivchennya fiziki i matematiki V Gettingeni vin spochatku buv asistentom v matematika Ridharda Kuranta a zgodom v fizika Maksa BornaNaukova robotaRazom z Maksom Bornom i Vernerom Gejzenbergom buv odnim z tvorciv kvantovoyi mehaniki Takozh odnim z pershih zajmavsya kvantovoyu teoriyeyu polya ale zgodom pochav zajmatisya kosmologiyeyu do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Pauskal Jordan oznachiv neasociativnu algebru yaka zaraz nazivayetsya algebroyu Jordana namagayuchis oznachiti algebru dlya opisu sposterezhuvanih velichin u kvantovij mehanici i kvantovij teoriyi polya Hocha zaraz dlya cih cilej vikoristovuyut algebru fon Nejmana algebru Jordana vikoristovuyut v proektivnij geometriyi kompleksnomu analizi teoriyi chisel i inshih matematichnih disciplinah V 1966 roci Jordan opublikuvav robotu Die Expansion der Erde Folgerungen aus der Diracschen Gravitationshypothese ukr Rozshirennya Zemli visnovki z gravitacijnoyi gipotezi Diraka v yakij vin pisav sho zgidno gipotezi Diraka pro postijne zmenshennya gravitaciyi z chasom Zemlya mogla zbilshitis do teperishnogo rozmiru vid kuli diametrom 7000 km Cya teoriya mozhe poyasniti chomu plastichnij nizhnij shar sima ye vidnosno odnakovoyi tovshini v toj chas yak krihkij shar sial rozpavsya na tektonichni pliti Politichna aktivnistVin pochav pracyuvati v Lyuftvaffe z 1939 roku na raketnomu poligoni Penemyunde na posadi meteorologa Protyagom vijni vin spivpracyuvav z nacistami proponuyuchi rizni shemi zbroyi Ale jogo propoziciyi buli vidhileni cherez politichnu nenadijnist mozhlivo cherez jogo spivpracyu z yevreyami zokrema z Kurantom Borom Pauli i vivchennyam tak zvanoyi yevrejskoyi fiziki Mozhlivo yakbi Jordan ne priyednavsya do nacistskoyi partiyi vin mig b otrimati Nobelivsku premiyu z fiziki v 1954 razom z Maksom Bornom i Valterom Bote Cherez deyakij chas pislya vijni Volfgang Pauli zaklikav vladu reabilituvati Jordana sho dozvolilo ostannomu vidnoviti svoyu akademichnu diyalnist pislya dvoh rokiv perervi a v 1953 roci vin stav shtatnim profesorom Ne zvazhayuchi na poradi Pauli vin povernuvsya v politiku pislya zakinchennya denacifikaciyi v zv yazku z pochatkom Holodnoyi vijni Vin pidtrimav vibori v Bundestag v skladi Hristiyansko demokratichnogo soyuzu V 1957 roci vin pidtrimav vzyattya na ozbroyennya Bundesveru taktichnoyi yadernoyi zbroyi v toj chas yak grupa fizikiv z nazvoyu v yaku vhodili Bor i Gejzenberg bula proti Ce nastroyilo bagato fizikiv proti spivpraci z Jordanom PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Deutsche Nationalbibliothek Record 117182826 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https ca billiongraves international grave Pascual Jordan 38442604 Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages d Track Q51850225 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 ehemaliger NSDAP amp oder GliederungsmitgliedschaftenPosilannyaHramov Yu A Iordan Paskual Jordan Pascual Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 120 400 s