Екстраординарний професор

Екстраординарний професор (лат. professor extraordinarius; від лат. extra — поза + ordo — ряд, порядок і professor — викладач, нім. Außerordentlicher Professor) — посада у системі вищої освіти Німеччини та низки інших європейських країн, чия освітня система була сформована за німецьким зразком. Екстраординарний професор — позаштатний професор, тобто професор без посади в суміжній галузі або підлеглого професора, який обіймає посаду завідувача відділу, катедрою і тому подібного.

Екстраординарний професор не завідував катедрою і не був членом вченої ради факультету.

Часто успішні дослідники-початківці спочатку отримували посаду екстраординарного професора, щоб надалі отримати посаду ^[ru] в іншому університеті.

У Пруссії до Першої світової війни середня зарплата ординарного професора була вдвічі більшою, ніж в екстраординарного, і в дев'ять разів більшою, ніж у професора, який починав свою кар'єру.

У Російській імперії

Викладацька посада привласнювалася в XVIII столітті молодим вченим, що недавно отримали докторський ступінь. На відміну від ординарних професорів екстраординарні отримували меншу платню і, зазвичай, не вважалися такими, що посідають кафедру. Першим екстраординарним професором в Московському університеті в 1761 році був призначений німецький історик І. Г. Райхель.

Примітки

1. Александр Печенкин Леонид Исаакович Мандельштам: исследование, преподавание и остальная жизнь, с. 30
2. Walter Rüegg. [1] — Cambridge University Press, 2011. — С. 185. з джерела 4 липня 2014
3. Профессор экстраординарный // Императорский Московский университет: 1755-1917 : энциклопедический словарь - М.: Російська політична енциклопедія (РОССПЭН), 2010. 894 с.: ил.