Корінні народи Бразилії (порт. povos indígenas no Brasil) або корінні бразильці (порт. indígenas brasileiros) — народи, колись нараховували приблизно 2000 племен і народів, які населяли територію сучасної Бразилії за тисячоліття до початку португальської колонізації.
Корінні народи в Бразилії | |
---|---|
Чоловіки з етнічної групи Куікуро | |
Ареал | Переважно в Північ і Центрально-Захід |
Близькі до: | Інші корінні народи Америки |
Мова | Мови корінних народів, португальська |
Релігія | Споконвічно традиційні вірування та анімізм. 61,1% Римо-Католик, 19,9% Протестант, 11% нерелігійні, 8% інші вірування. Анімістські релігії досі широко практикуються ізольованим населенням |
Коли наприкінці ХV століття Христофор Колумб досягнув берегів Америки, він думав, що знайшов Ост-Індію. Саме тому, народи, яки зустріли європейці, почати називати índios («Індіанці»). Пізніше, коли виявилось, що знайдена земля не є Індією, корінне населення материків Нового Світу залишили називати індіанцями. А людину з Індії почали називати індусами.
Наприкінці XV століття деякі корінні жителі були традиційно напівкочовими племенами, які жили за рахунок полювання, рибальства, збиральництва та міграційного землеробства. Багато племен зазнали вимирання внаслідок зараження європейськими хворобами. З часом багато з представників корінних народів були асимільовані в бразильське населення .
Корінне населення зменшилось в порівнянні з доколумбовим періодом з 2-3 мільйони до приблизно 300 000 станом на 1997 рік. Згідно з переписом IBGE 2010 року 817 000 бразильців зарахували себе до корінних народів, той самий перепис зареєстрував 274 корінні мови та 304 різних корінних етнічних груп.
18 січня 2007 року FUNAI повідомила про 67 неконтактних племен, що залишилися в Бразилії, порівняно з 40, відомими в 2005 році.З цим доповненням Бразилія обійшла Нову Гвінею, ставши країною з найбільшою кількістю неконтактних народів у світі.
Історія
Витоки
Питання про шляхи заселення Америки постійно створюють низку гіпотетичних теорій та моделей. Походження корінних народів Америки досі є предметом суперечок серед археологів .
Антропологічні та генетичні дані вказують на те, що більшість індіанців походять від народів-мігрантів із Сибіру та Монголії. Ці племена прийшли в Америку через Берингову протоку та вздовж західного узбережжя Північної Америки спускались до Південної Америки принаймні трьома окремими хвилями. В Бразилії, зокрема, більшість корінних племен вважаються нащадками першої сибірської хвилі мігрантів, які мігрували наприкінці останнього льодовикового періоду, між 13 000 років і 17 000 років тому. Найімовірніше, щоб досягти сучасної Бразилії, до басейну річки Амазонки мігранти зайшли з північного заходу. Друга та третя міграційні хвилі з Сибіру, не досягли Південної Америки Лінгвістичні дослідження підтримали генетичні дослідження, виявивши давні закономірності між мовами корінних народів Сибіру та мовами корінних народів Америки.
Генетичні дослідження
Y-хромосоми ДНК
Аналіз ДНК Y-хромосоми індіанців вказує на специфічну схожість більшої частини населення Південної Америки. Мікросателітне різноманіття та розподіл лінії Y, характерні для корінного населення Південної Америки, вказує на те, що певні популяції індіанців формувались ізольовано з моменту початкового заселення регіону.
Аутосомна ДНК
Відповідно до генетичного дослідження аутосомної ДНК 2012 року корінні американці походять від мігрантів із Сибіру. Більшість з них простежується до однієї популяції предків, яку називають «першими американцями». Після початкового заселення території Амазонії відбулася швидка експансія на південь. Винятком є носії чибча, чиї предки походять як з Північної, так і з Південної Америки.
мтДНК
Згідно з дослідженням 2016 року, яке зосереджене на мітохондріальній ДНК (мтДНК), успадкованій лише по материнській лінії, показало, що предки корінного населення Америки по материнській лінії сходять до кількох основоположних ліній із Сибіру, які прибули через Берингову протоку близько 16 тисяч років тому. Згідно з цим дослідженням, предки корінних американців, ймовірно, деякий час залишалися в районі сучасної Аляски. Пізніше «невелика популяція потрапила в Південну Америку прибережним шляхом приблизно 2,4-9 тисяч років. Після швидкого поширення по всій Америці обмежений потік генів у Південній Америці призвів до чіткої філогеографічної структури популяцій, яка зберігалася протягом тривалого часу.
Усі давні лінії мітохондрій, виявлені в цьому дослідженні, були відсутні в сучасних наборах даних, що свідчить про високий рівень вимирання популяції. В наслідок застосування тесту множинної логістичної регресії основних компонентів до симуляції баєсівської серійної коалесценції. Аналіз підтвердив сценарій, згідно з яким європейська колонізація спричинила значну втрату доколумбових родоводів».
Океанічна складова в районі Амазонки
Два генетичних дослідження аутосомної ДНК у 2015 році підтвердили сибірське походження корінних жителів Америки. Переселення із Сибіру можливо починалось ще 23 000 років тому. Проте серед корінних жителів регіону Амазонки було виявлено спільне походження з корінними жителями Австралії та Меланезії.
Археологічні залишки
Корінні жителі Бразилії, на відміну від мешканців Мезоамерики та андських цивілізацій, не зберігали письмових записів та архітектурних кам'яних пам'ятників. А через вологий клімат і кислий ґрунт було знищено майже всі сліди їхньої матеріальної культури, включаючи дерев'яні будівлі або вироби та кістки. Таким чином, те, що відомо про історію регіону до 1500 року, було зроблено та реконструйовано на основі невеликих археологічних доказів, таких як кераміка та кам'яні наконечники стріл.
Найпомітнішими залишками культури корінних народів Бразилії є дуже великі кургани останків черепашек молюсків (самбаків), знайдених у деяких прибережних районах. Нещодавні дослідження показують, що кургани черепашок були створені людьми, які жили на бразильському узбережжі між 8000 і 2000 роками до нашої ери. Саме в таких курганах, або біля них археологи знаходили зооліти — скельні скульптури у формі тварин, зроблені з особливою технічною ретельністю. Уздовж бразильського узбережжя було знайдено велику кількість самбакі. Найбільш вивчені розташовані в штаті Санта-Катаріна.
Також на території Бразилії були знайдено значні відкладення «чорної землі» (тerra preta) у кількох місцях уздовж Амазонки, які, як вважають, є стародавніми звалищами. Нещодавні розкопки таких родовищ у середній і верхній течії Амазонки виявили залишки деяких дуже великих поселень, що містять десятки тисяч будинків, що вказує на складну соціальну та економічну структуру. Ґрунти «чорної землі» були створені землеробними спільнотами між 450 та 950 роками нашої ери. Корінні американці з тропічних лісів Амазонки, можливо, використовували свій метод розвитку та роботи на «чорній землі», щоб зробити землю придатною для сільського господарства, необхідного для підтримки великого населення у племенах . Недавні розкопки ділянок «чорної землі» у середній і верхній течії Амазонки відкрили залишки дуже великих поселень, які містили десятки тисяч домів, та вказують на складний соціальний і економічний склад суспільства.
Дослідження щелеп доісторичних мешканців прибережної Бразилії виявили, що використали зуби для очищення та подрібнення абразивних рослин .
Культура Маражоара
|
|
|
Культура Маражоара процвітала на острові Маражо в гирлі річки Амазонка . Під час розкопок на острові археологи знайшли складну кераміку. Її шматки були витончено розписані та вирізані зображеннями рослин і тварин. Це стало першим доказом того, що на Маражо існувало складне суспільство. Докази будівництва курганів також свідчать про те, що Культура Маражоара була достатньо розвинута для будівництва складних поселень, виконання великих земляних робіт. Декілька курганів на острові Марахо після радіовуглецевого аналізу почали датувати від 1000 до 300 роки до нашої ери. Культура Маражора була предметом постійних суперечок. Американка Бетті Меггерс, досліджуючи маражора в 1950-х роках, припустила, що його представники мігрували з Анд і оселилися на острові. Багато дослідників вважали, що Анди були заселені палеоіндійськими мігрантами з Північної Америки, які рухалися на південь та на рівнину територію.
Однак у 1980-х роках інший американські археологи на розкопках кургану Тесо-дус-Бішос, зробивши геофізичні дослідження дійшли висновку, що суспільство, яке побудувало кургани, виникло саме на острові.
Доколумбова культура Марахо, можливо мала соціальне розшарування та нараховувала населення до 100 000 осіб.
Корінні народи на час європейської колонізації
Етнічні групи
Коли португальські дослідники вперше прибули до Бразилії у квітні 1500 року, вони, на свій подив, виявили узбережжя, багате ресурсами, на якій мешкало сотні тисяч корінних жителів. Офіційний писар Педро Алвареса Кабрала, командувача флотом відкриття, який висадився в сучасному штаті Баїя, написав листа до короля Португалії, в якому схвально описав красу цієї землі.
Напередодні приходу португальців на початку ХVІ століття в прибережних районах Бразилії існувало дві великі мегагрупи — тупі (носії мов тупі-гуарані), які домінували практично на всьому бразильському узбережжі, і (всі корінні жителі, які не розмовляли старою мовою тупі, зазвичай мовою же). Португальці прибули наприкінці тривалої боротьби між тупі і тапуї, яка призвела до поразки та вигнання тапуї з більшості прибережних районів у внутрішні райони. У старих португальських хроніках термін Тупі означає «дружній» або «союзницький».
Хоча тупі були поділені на підплемена, які часто ворогували одне з одним, вони були культурно та мовно однорідними. Той факт, що перші європейці зустрічали практично тих самих людей і мову вздовж узбережжя Бразилії, значно спростив спілкування та взаємодію з місцевим населенням.
Наскільки відомо тупі спочатку жили переважно кочовим життям мисливців-збирачів. З матеріальної культури збереглася велика колекція наконечників стріл і списів, сокир та інших артефактів із колотого каменю та кісток. Це було знайдено форми поховання та особиста атрибутика, у тому числі натільні прикраси черепашками, камінням, насінням тощо.Також з часом у культурі поступово з'являються об'єкти з полірованого каменю прогресивної витонченості, наскельні пам'ятки та незабаром артефакти з кераміки та різьбленого каменю (це рідко), а також докази сільськогосподарської практики, що вказує на певний ступінь осілості. Ця еволюція не була лінійною і колонізатори виявили, що різні народи живуть різними формами культури, різноманітністю, яка триває до сьогодні та продовжує трансформуватися. Попри ці відмінності, існують і спільні основні риси.
У внутрішніх районах Бразилії домінували переважно люди тапуя (же), хоча значні частини внутрішніх районів (зокрема, верхів'я річок Шінгу, Телес-Пірес і Джуруена — територія, яка зараз покривається приблизно сучасним штатом Мату-Гросу) були первісною доміграційною батьківщиною тупі-гуарані. У роботі «Історія португальських відкриттів і завоювань у Новому Світі»
Окрім тупі та тапуя, заведено виділяти дві інші мегагрупи корінного населення у внутрішніх районах: карибів, які населяли більшу частину сучасної північно-західної Бразилії, включаючи обидва береги річки Амазонки аж до її дельти, та групу араваків, складові племена якої населяли кілька областей, включаючи більшу частину верхньої Амазонки (на захід від нинішнього Манауса), а також значні осередки в сучасних штатах Амапа та Рорайма.
Назви, під якими різні племена тупі були записані португальськими та французькими авторами 16 століття, погано зрозумілі. Більшість з них не є власними іменами, а описом стосунків, як правило, сімейних — наприклад, tupi означає «перший батько», tupinambá означає «родичі предків», tupiniquim означає «бічні сусіди», tamoio означає «дідусь», temiminó означає «онук», табаджара означає «свекри» тощо. Деякі етимологи вважають, що ці назви відображають порядок міграційних хвиль людей тупі з внутрішніх районів до узбережжя, наприклад, першою хвилею тупі, яка досягла узбережжя, були «діди» (Tamoio), до яких незабаром приєдналися «родичі стародавніх» (Tupinamba), що може означати родичів тамойо, або термін тамойо для позначення родичів старих тупі у верхньому басейні Амазонки. «Онуки» (Temiminó) можуть бути осколком. «Бічні сусіди» (Tupiniquim) означали, можливо, нещодавно прибулих, які все ще намагаються пробитися.
Перші контакти
Коли в 1500 році прибули португальці, місцеві жителі жили переважно на узбережжі та вздовж берегів великих річок. Спочатку європейці сприймали корінних жителів як благородних дикунів, і відразу почалося змішання населення. Португальські бандейранти, чоловіки, почали народжувати дітей від індіанських жінок, створивши нове покоління людей змішаної раси, які розмовляли індіанськими мовами (мова тупі). Діти цих португальців та індіанок становили більшість населення. Групи бандейрантів організовували експедиції у глибинку континенту, щоб приєднувати нові землі для португальської корони та шукати золото та дорогоцінне каміння.
Зацікавленість португальців амазонським фернамбуковим деревом заради його цінного червоного барвника, безліч земель та дикунів. прискорили експансію території. Назву території дали на честь фернамбукового дерева, деревини якого через колір нагадувало розпечене вугілля (португальською— brasil). Тому вона отримала назву Бразилія (Brazilwood). Португальці вирішили «цивілізувати» корінних жителів.
Зважаючи на сприятливі агрокліматичні умови, португальці вирішили висаджувати цукрову тростину в Бразилії для отримання прибутку від торгівлі цукром. Для цього вони почали використовувати робочою силою місцевих мешканців, як це успішно робили й іспанські колонізатори. Але корінне населення або не хотіло бути поневоленим або вмирати у великій кількості через зараження хворобами, занесеними європейцями. Португальці, як і іспанці на своїх північноамериканських територіях, принесли з собою хвороби, проти яких багато індіанців були безпорадні через відсутність імунітету. Кір, віспа, туберкульоз і грип вбили десятки тисяч людей. Хвороби швидко поширювалися вздовж місцевих торгових шляхів, і цілком імовірно, що цілі племена були знищені без жодного прямого контакту з європейцями.
Корінне бразильське населення на північно-східному узбережжі (голландські оцінки) | |
---|---|
Крапка | Всього |
1540 | +100 000 |
1640 рік | 9000 |
На момент прибуття європейців на території сучасної Бразилії проживало близько 2000 націй і племен (що дорівнювало 11 мільйонам індіанців). За перші 100 років контакту індіанське населення скоротилося на 90%. Це було переважно через хвороби та хвороби, які поширювали колоністи, що сприяло рабству та насильству з боку Європи.
До 1800 року населення колоніальної Бразилії досягло приблизно 2,21 мільйона осіб, серед яких лише приблизно 100 858 були корінними жителями. До 1850 року це число скоротилося приблизно до 52 126 осіб із 1,86 мільйона. До 1870 року чисельність племен тупі скоротилася до 250 000 корінних жителів, а до 1890 року зменшилася приблизно до 100 000.
Єзуїти
Кілька релігійних орденів брали участь у завоюванні, надсилаючи добре підготовлених місіонерів, які служили проповідниками, миротворцями, вчителями, лікарями та художниками, а також забезпечували потреби в усіх областях. Священики- єзуїти прибули разом з першим генерал-губернатором як духовні помічники колоністів, з наміром навернути корінне населення в католицтво . Вони представили аргументи на підтримку ідеї про те, що корінні жителі слід вважати людьми, і показали папську буллу (1537 р), яка проголошує, що, незалежно від їхніх вірувань, їх слід вважати повністю розумними людьми, які мають право на свободу та приватну власність та які не повинні бути поневоленими.
Була сформована система редукції, більш-менш самодостатніх фіксованих сіл, подібних до європейських сіл, якими керували священики у співпраці з тубільцями.
Священики-єзуїти, такі як отці Хосе де Анчієта та Мануель да Нобрега, вивчали та записували мову корінного населення та засновували змішані поселення, такі як Сан-Паулу-дус-Кампус-де-Піратінга, де колоністи та індіанці жили пліч-о-пліч, розмовляючи однією спільною мовою, і вільно одружувалися. Вони також почали засновувати віддаленіші села, населені лише «цивілізованими» індіанцями, які називалися Місіями.
До середини 16 століття католицькі священики-єзуїти за дорученням португальської монархії заснували місії по всіх колоніях країни. Вони працювали над тим, щоб їх європеїзувати та навернути в католицизм жили разом. Деякі історики стверджують, що єзуїти забезпечили період відносної стабільності для індіанців. Справді, єзуїти виступали проти використання корінних бразильців для рабської праці. Однак єзуїти все ж зробили свій внесок у європейський імперіалізм. Багато істориків вважають участь єзуїтів етноцидом корінної культури, де єзуїти намагалися «європеїзувати» корінні народи Бразилії.
У середині 1770-х років крихке співіснування корінного населення з колоністами знову опинилося під загрозою. Через складну дипломатичну мережу між Португалією, Іспанією та Ватиканом єзуїтів було вигнано з Бразилії, а місії конфісковано та продано.
Культура корінних народів
Традиційні поселення
Громади жили племенами, складним організаційним утворенням, що складалося з кількох сіл, пов’язаних спорідненістю та спільними інтересами. Кожне село складалося з групи колективних будівель, які називалися ocas або malocas, розташованих навколо площі, яка могла бути призначена для громадських заходів, таких як святкування, ритуали, збори та інші. У центрі площі могла бути хата, призначена для суто чоловічих занять. У кожному селищі проживало багато сімейних пар, від 50 до 200 осіб, а в багатьох випадках і набагато більше. Хати будували з дерев’яного каркасу, повністю закритого соломою, залишаючи від одного до трьох отворів. Загалом це були витягнуті та високі споруди, але вони могли мати різні форми та розміри.
Деякі племена, такі як марубо та яномамі, будували лише одну будівлю, де жили всі люди села. Більша частина такого житла мала мінімальний внутрішній поділ або взагалі не мала. Все життя громади відбувалося на очах, включаючи статеві зносини пар.
Іноді, вночі розпалювали вогнища та спали в гамаках.
Португальський історик і хроніст описував повсякденне життя корінного населення в оселях в Баїї: «У кожному будинку всі живуть дуже гармонійно, ніколи не маючи жодних розбіжностей між собою: радше всі вони друзі один одного, що Воно належить усім без винятку, і що б хто не їв, як би маленьке воно не було, у цьому повинні брати участь усі присутні». А французький місіонер і письменник пісав, що «дикуни виявляють своє природне милосердя, щодня даруючи один одному оленину, рибу, фрукти та інші блага країни, і вони так цінують цю чесноту, що померли б від сорому, якби побачили, як їхній сусід страждає від нестачі. того, чим вони володіють». Бразильський соціолог і політик на початку ХХ століття писав: «Та сама основна модель сусідської співпраці застосовувалася до стосунків між членами малокас, які були частиною соціальної групи. Продукти полювання, рибальства, збиральництва та сільськогосподарської діяльності належали родині, яка їх отримувала». Коли село було близько від ворогів, його оточували частоколом зі стовбурів дерев. Між частоколами викопували рови, замасковані гілками та листям, а на дні насаджували загострені кілки.
Деякі племена, наприклад аймори, не будували сіл. Вони просто розчищали територію і ночували під деревами, розводячи багаття вночі. Інші, такі як тукан, організовувалися в більш-менш незалежні сімейні групи, засновуючи села та невеликі житла.
Вони жили полюванням, рибальством і натуральним сільським господарством , періодично змінюючи розташування сіл відповідно до зменшення природних ресурсів, доступних в околицях. Залишення експлуатованих територій уможливило їх природне відновлення. Субтропічні гуарані вирощували кукурудзу, тропічні тупі вирощували маніок (маніок), високогірні жителі Джес вирощували арахіс як основну частину свого раціону. Додаткові культури включали боби, солодку картоплю, кара (батат), жеримум ( гарбуз) і кумарі (струковий перець). Оскільки вони потребували небагато матеріальних благ і отримували все безпосередньо від буйної природи. Бідність була невідома в повсякденному житті. Завжди було всього достатньо, щоб усі могли жити щасливо та здорово, з культурою, сильно заснованою на обмін і справедливий розподіл надлишків. Дефіцит і голод траплялись тільки через природні негаразди.
Корінні народи мали широкі знання про виробництво ферментованих напоїв із бульб, коріння, листя, насіння та фруктів, таких як кукурудза, маніок, солодка картопля, буріті, кешью, арахіс, банани, ананаси. Поступово ці народні страви перейшли у спадщину до бразильській кухні зі стравами на основі маніоки та кукурудзи, такими як памонья та , а також з гуараною, пальмовими серцевинами, солодкою картоплею, ямсом, кедровими горіхами, какао, арахісом, каруру, молочаєм, папаєю, арасою та кешью. Хоча є десятки страв, які сьогодні є незвичайними або відомими лише в відповідному регіоні. З бавовни, тукуму, бамбуку і дикої гуарани виробляли тканини, прикраси і кошики; робили віники, піачаву. З гарбузів - посуд для зберігання води або борошна. З тварин у їжу використовували черепах та їхні яйця, птахів; рибу.
Соціально-сімейна структура
Суспільства корінних народів Бразилії були общинними, без приватної власності, досить егалітарними та децентралізованими, хоча й стратифікованими, з чіткими соціальними ролями, з розподілом праці та статусу за традиційними принципами. Хоча деякі культури були досить вільними в цьому відношенні, дозволяючи великий обмін функціями. Керівництво чи інші престижні посади іноді передавалися спадково, але загалом вирішальними критеріями були компетентність, престиж і особиста харизма. Раніше вони шанували своїх предків і поважали авторитет і мудрість вождів, старійшин і шаманів, які відповідали за вищі адміністративні завдання племені, включаючи застосування правосуддя та проведення колективних обрядів і святкувань. Племена трималися разом міцними зв’язками спорідненості та взаємності. Влада здійснювалася головним чином через переконання та ввічливість, у колегіальній манері серед вождів та старійшин, причому автократичні рішення головного лідера були рідкісними, за винятком колективних надзвичайних ситуацій. Керівники отримували послуги та різні блага від громади.
Контакти з іншими племенами відбувалися через торгівлю, святкування, ритуали, співпрацю, спорідненості чи альянсу. Війни між корінними народами були звичайним явищем. Протягом століть були цикли чергування влади між кількома потужними племенами.
Чоловіки опікувалися війною, полюванням, рибальством, керівництвом племенами та зовнішніми стосунками. Вони будували споруди у селі, робили каное та зброєю, Також чоловіки займались розведенням багаття, шаманськими обрядами(що включало медичну практику) і вирубкою лісів для посівів. Жінки відповідали за посадку, збір урожаю, приготування їжі, виготовлення предметів побуту, тканин і прикрас. Вони повинні були зберігати вогонь, прибирати у хатах, вирощували худобу, піклувалися про потомство та старих. Їхнє суспільство накладало важкий тягар на жінок, які виконували багато робіт, деякі з яких були дуже важкими, але істотна частина засобів існування племені залежала від них, і вони відігравали фундаментальну роль у розміщенні чоловіків у соціальній єрархії та створенні їхнього особистого комфорту. Якщо чоловік не мав дружини, він був "бідним виродком". Іноді заохочувалась автономія. Деякі види діяльності можна розбити за віком. Не було рабства для отримання робочої сили, хоча брали військовополонених для великомасштабних робіт або для жертвопринесення, це було звичайною практикою.
Сім'я може бути моногамною або полігамною з переважанням полігінії. Шлюб не був вічним або дуже міцним зв’язком, розлучення було частим і легким, і чоловіки могли використовувати жінок як розмінну монету. У багатьох племенах шлюб був складним обрядом, який вимагав принесення в жертву військовополоненого, після чого чоловік змінював своє ім’я і міг створювати сім’ю. Існувало багато кровноспоріднених союзів, що зміцнювало єдність кланів і мережі взаємності, що забезпечувало підтримку порядку та життя громади у великих масштабах. Жорстоке поводження чоловіків зі своїми дружинами та дітьми було звичайним і суспільно прийнятним, розумілося як приватна справа; у багатьох племенах батько і мати мали право життя і смерті над своїми утриманцями.
Але мало відомо про їхню сексуальністьта її соціокультурне чи емоційне значення. Здавалося, у багатьох відношеннях вони ставилися до неї досить вільно. Невинність мало цінувалася, і вони, як правило, були сексуально активними до шлюбу, хоча табу забороняли жінкам у період до дозрівання менструації та після пологового періоду. У багатьох племенах, наприклад, були прийняті груповий секс, деякі форми кровозмішення, подружньої зради та гомосексуалізму, і чоловіки могли пропонувати сексуальні послуги своїх дружин поважним відвідувачам як форму ввічливості. Навіть секс і гігієна практикувалися на очах у всіх, хто був поруч.
Мати годувала дитину грудьми кілька років, якщо в цей період у неї не було іншої дитини. Маленьку дитину завжди супроводжували, а до того, як вона пішла, часто брали участь у різних заняттях дорослих, у тому числі у сільському господарстві. Навчання дітей було спільним для всіх мешканців села. Хлопчиків змалку вчили володіти луком і стрілами, будувати кошики та іншим роботам. Дівчинку мати знайомила з ремеслом прядіння, плетіння сіток та виготовлення прикрас. Урочисті обряди переходу, що проводилися шаманами, відзначали різні стадії розвитку від народження до смерті, і відзначалися всім племенем з великою помпою. Інваліди або люди похилого віку могли бути покинуті, убиті або вимагати евтаназії.
Традиції, вірування та цінності
Життя кожного індивіда племені було запрограмоване, ще до народження, традиційною та фіксовано структурою їхніх соціальних норм, які зберігалися без істотних змін з незапам’ятних часів. Багато народів були глибоко ритуалізовані, мали різноманітні міфи і вірування, які оточували певні дії непорушними табу та давали інструкції для багатьох повсякденних дій. Існували ситуації, коли у разі несподіваної чи невідомої ситуації, скликали племінну раду. Якщо ситуацію можна було узгодити з традиціями, вона була включена до канону звичаїв і одразу ставала загальним правилом. А зміна канонів могла бути лише голосуванням на зборах. Ця традиція прогресує сьогодні, навіть якщо вони базуються на давніх традиціях.
Про давні релігійні вірування корінних народів мало що відомо, окрім спотворених тлумачень, переданих колонізаторами, які стверджували, що в ранні часи народи взагалі не мали уявлення про Бога. Однак, багато племен вірили у верховного бога, який створив всесвіт, залишивши його під відповідальністю другорядних богів. У деяких міфах, однак, походження світу абсолютно невизначено. Висвітлюється мудрий герой, який може бути якоюсь надлюдиною або якоюсь божественною сутністю. Також існували у легендах доброзичливі істоти які організовують і навчають людство і дарують йому цінні дари. У багатьох традиціях люди народжуються від могутньої міфологічної тварини. Також існували вірування створення Світу космогонічною (іноді антагоністичною) парою або колективом первісних творців.
Різноманітні тварини, рослини, міфологічні істоти, сама Земля та її елементи у всіх культурах народів по-різному обожнювалися (анімізм), а в багатьох спільнотах існувало пантеїстичне ототожнення незбагненної божественної сили з Природою та людьми. Для них видимий світ був лише одним із багатьох паралельних світів, які в певних аспектах або моментах могли стати взаємопов'язаними. Існувала ідея загробного раю, «землі без зла», як її називають ґуарані, зарезервованої для добрих і хоробрих. Були розроблені ритуали для поховання померлих, а також для збереження пам'яті про предків і міфічних засновників родів. Але їхні релігії не були догматичними, не було літургії прозелітизму. Вони вірили в кілька видів демонів і лісових духів. Посередниками між божественним і людським світом були шамани, які також були, разом зі старійшинами, головними охоронцями та передавачами традицій племені. Але були деякі племена, в яких боги, духи та предки могли спілкуватися зі звичайними людьми через тварин, сни, інтуїцію та пророчі видіння. Щоб подолати розрив у невидимому світі, згадати традиції та предків, укласти угоди між племенами або відновити внутрішню єдність спільноти, вживались галюциногенні речовини, тютюну та п’янкі напої, хоча це й підлягало точним правилам.
Також є докази про їхню схильність до мистецьких заходів і свят, які збирають разом великі групи, найвідомішим з яких є , щорічний ритуал вшанування померлих. Кваруп проходить декілька днів. Під час проведення обмінюються подарунками, готують вишукані страви, а також відбуваються спортивні суперечки, пісні, голосіння та колективні танці.
Вони часто покривали свої тіла різноманітними прикрасами з пір’я, волокон та інших природних матеріалів, особливо під час урочистостей чи церемоній. Тканинні ковдри для покривання тіла зустрічалися рідко, але нагота була звичним явищем і не викликала сорому. Але живучи в лісі, повному агресивних тварин і фізичних перешкод, багато племен використовували у своєму повсякденному житті набедреники, які мали функцію захисту статевих органів від нещасних випадків або нападів комах. . Наприклад, чоловіки носили між ногами смужку тканини, підв'язану мотузкою або стрічкою як поясом. Тканина кріпилася до стрічок позаду, а передня частина висіла спереду як орнаментований фартух. гульки, протектори для статевого члена або тканинні ремінці. Вони дуже дбали про своє тіло та особисту гігієну. Від них походить сучасний звичай щоденного купання.
У корінних народів Бразлії були власні обмежувальні конвенції, які, якщо їх порушували, передбачали ганьбу, остракізм або інші суворі санкції, починаючи від фізичного покарання до вигнання чи смертної кари. Деякі приклади були показові: шамани, підозрювані в чаклунстві проти членів свого племені, могли бути страчені; якщо чоловік виявляв себе боягузом у нього забтрали дружину; розкриття таємниць ініціації могло означати смерть. Злочини не були визначені часом, а виправдання, такі як пияцтво, емоційна неврівноваженість і примус, зазвичай не сприймалися як пом'якшувальні або виправдання відповідальності.
Наука
Корінні народи Бразилії розвинули різноманітні астрономічні та наукові знання, пов’язуючи спостереження за зірками та навколишнім середовищем із життєвими циклами громади та їхніми релігійними віруваннями, але про це дуже мало відомо. Етноастроном Джермано Бруно Афонсо стверджує, що «індіанці та стародавні народи не займалися астрономією тільки заради того, щоб займатися нею. На все була причина. Крім практичної частини, з метою орієнтування — сторони світу — існувала ціла релігійна частина, ритуал, культ мертвих, родючості тощо, яка також була пов'язана з астрономією. Наприклад, для тупі-гуарані кожна з кардинальних точок представляє сферу бога». Південний Хрест був найвідомішим сузір'ям, яке використовували як орієнтир для географічної орієнтації. Збереглися історичні звіти французького місіонера Клод д'Аббевіль: «Тупінамба приписує Місяцю морські припливи та відпливи та дуже добре розрізняє два припливи, які відбуваються під час повного місяця та молодика або через кілька днів». Багато племен використовували форми сонячних годинників (гномони) і рахували час за видимим рухом Сонця. Зірки та сузір’я малювались на наскельних піктограмах, їх персоніфікували у своїх незапам’ятних традиціях, приписуючи їм дивовижні сили та навіть емоційну поведінку. Відомих воїнів або персонажів можна було перетворити на зірки та сузір’я або навіть у надприродних тварин чи рослин. Для народу Тупі-Гуарані, якщо Джасі (Місяць) подобалася дівчина і він хотів скласти їй компанію, він перетворював її на зірку. З іншого боку, затемнення та комети, несподівані астрономічні явища використовувалися для поширення жаху серед племені. Досягнення астрономії дозволяло садити агрокультури відповідно до пір року та фаз місяця. Корінні народи знали співвідношення між змінами клімату та біорізноманіттям у природі, а також використовували біологічний контроль сільськогосподарських шкідників.
Культура та мистецтво
Спочатку освіта в громадах надавалася в усній формі, оскільки жодне з корінних бразильських суспільств не знало писемності. Вважається, що народи розмовляли приблизно 1300 рідними мовами. Сьогодні їх кількість значно менша, може бути близько 270 живих мов. Офіційна цифра Бразильського інститута географії і статистики — 274. Лише 9% із них мають повний опис із граматикою, збіркою текстів і словником. Вони поділяються на дві великі мовні групи: Тупі таі Макро-Же. Є також кілька груп, які розмовляють ізольованими мовами, не пов’язаними з будь-якими іншими мовами, такими як тикуна, трумай і джабуті. Крім того, існує безліч діалектів і варіацій основних мов.
Попри відсутність систем письма, багато груп розробили різноманітність знаків та інших графічних форм різного ступеня складності, які несли специфічні значення, форму спілкування, відмінну від західного формального письма. Піктограми та наскальні гравюриякі збереглися в археологічних пам’ятках по всій Бразилії. За описом дослідниці Ірен Мачадо «написи на скелях... створюють системи письма за допомогою нотаційних знаків, це значно ближче до наукової та художньої творчості, ніж до простого інструментального спілкування».
Попри те, що багато вже було втрачено, матеріальна та нематеріальна культура бразильських корінних народів, яка збереглася до наших днів, надзвичайно багата в цілому. Деякі культури характеризуються великою кількістю атрибутики та прикрас для організації пишних обрядів, деякі цінують розписи тіла; інші вправніші у музиці, усній творчості. Серед культурних напрямків: музика, танець, кераміка, ткацтво, кошикарство, розпис по тілу та вироби з пір'я.
У племенах не було окремого "майстра", бо усі володіли різними видами мистецтва, оскільки життєва діяльність повинна бути розподілена рівномірно, а виробництво символічних предметів, які становили значну частину їхньої матеріальної культури, перебувало під контролем духовних сил. Сама обробка сировини, використовуваної для виготовлення артефактів, була ритуальною та підпорядкована точній послідовності, яка відрізнялася між племенами. У племені , наприклад, червоне пір'я є осередками духів-захисників, тому їх використовують у тілесних прикрасах, щоб запобігти злим впливам. Великий головний убір Каяпо символізує саме село: у центрі блакитні пір'я символізують площу, навколо нього вишиковані пір'я папуги ара, що символізують жіночий і домашній світ. Оздоблювальний білий пух символізує ліс. Багато народів і кланів розробили серію геометричних візерунків, традиційно передаваних у кошиках, кераміці, розписі та ткацтві, які стали ознакою кожної групи.
Музика займала велике місце серед мистецтв, її походження вважалося божественним, оскільки воно сприймалося через сни. Для них звук мав магічну силу, будучи основою структурування космосу та будучи потужним інструментом навмисного втручання у фізичний світ, наприклад,лікування. Практично не було створено жодної музики, яка б не мала певної асоціації зі священними діями, великими святами. Ритуальні пісні та декламації, які розповідали традиційні історії, описували віщі сни, викликали духів і створювали зцілення та бачення, «також відіграють фізіологічну роль у самому становленні психічних станів, оновлюючи досвід міфічних подій». Музика також включала пісні кохання та туги, і могла бути пронизана інтенсивним поетичним ліризмом. За словами псіхолога Адріан Салік, "Саме музика встановлює зв’язок між міфом і космологією з мистецтвом тіла: танцем, оперення та орнамент, будучи носієм значення, встановлюючи, таким чином, міст між міфом і обрядом... "
Війни
Війна була частою і часто ритуальною. Вона могла задовольнити потребу врегулювання суперництва та розмежування влада між племенами, але головними мотивами були помста за образи та захоплення полонених, призначених для жертвоприношень під час одруження воїнів. До приходу колонізаторів загарбницькі війни, здається, були дуже рідкісними, вони не знали ні коней, ні вогнепальної зброї, ні складного військового спорядження, і їх основною зброєю були палиця, лук і стріли, метання каміння, спис і щит, типові знаряддя рукопашного бою. Воїни не гребували ударами голими руками, дряпанням нігтями та гризанням, також були вправними у партизанській війні та засідці. Вбивство багатьох ворогів і взяття в полон додавали великого престижу і були частиною їхньої системи утвердження мужності. Військовополонених не потрібно було утримувати, бо втеча була б великою ганьбою. До них ставилися фамільярно, як до жителів села, їх добре годували та доглядали до самої смерті. Хосе де Анчієта свідчив: «Природно, вони схильні вбивати, але вони не жорстокі; тому що зазвичай вони не мучать своїх ворогів, тому що, якщо вони не вбивають їх під час війни, потім вони дуже погано з ними поводяться. Ну, і вони задовольняються тим, що розбивають їм голови палицею, що є дуже легкою смертю [...] Якщо вони застосовують певну жорстокість, навіть якщо рідко, це на прикладі португальців і французька». Попри часті конфлікти, повідомлення про широку міжплемінну різанину з’являються лише після того, як португальське завоювання просунулося. Саме тоді, коли всі відносини влади змінилися, війни за завоювання та поневолення стали звичними, а могутні вождівства утворювалися та падали одна за одною.
У XVI столітті почалася низка війн між декількома племенами, такими як конфедерація Тамойо, та португальцями. Інколи індіанці виступали на боці ворогів Португалії, таких як французи, у відомих подіях Антарктичної Франції у Ріо-де-Жанейро, іноді об'єднуючись із Португалія в боротьбі з іншими племенами.
Індійські війни почалися в 1530-х роках разом із спробами колонізувати землі, відкриті європейцями. З моменту відкриття Європи в 1500 році існували лише періодичні контакти між тубільцями та європейцями (серед них португальцями та французами). Відбувався також обмін товарами, і перші вигнанці залишалися на рідних землях і в селах, започатковуючи змішання. Після 1530 року були засновані перші португальські міста на узбережжі, територія була поділена на спадкові капітанії, а також побудовано кілька цукрових заводів . Почалася фактична колонізація, а також війни, що її супроводжували.
Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами. Найінтенсивніший період завойовницьких воєн був після встановлення посади генерал-губернатора в 1548 році. Деякі з воєн цього періоду були свідком і записані німецьким мандрівником Гансом Штаденом, автором книги про його дві подорожі до Бразилії.
Деякі племена легко прийняли португальське панування, але багато інших чинили опір, зазнаючи переслідувань і масового винищення або в кінцевому підсумку стаючи рабами.
Існують різні задокументовані повідомлення про свідоме використання віспи як біологічної зброї новобразильськими селянами, які хотіли позбутися сусідніх індіанських племен (не завжди агресивних). Найбільш «класичний», за словами антрополога Мерсіо Перейри Гомеса, стався в Кашіасі, на півдні Мараньяо, де місцеві фермери, бажаючи отримати більше землі для розширення своїх ферм великої рогатої худоби, віддали одяг хворих селян (який зазвичай спалювали, щоб запобігти подальшої інфекції). Одяг заразив усе плем'я, і вони не мали ні імунітету, ні ліків. Подібні речі відбувалися в інших селах по всій Південній Америці.
Корінне населення Бразилії чинили опір європейській колонізації з XVI по XVIІІ століття проти свого рабства та за свій спосіб життя, і їхня боротьба за захист своїх прав триває досі.
Спадщина Кандідо Рондона
У 20-му столітті бразильський уряд зайняв гуманнішу позицію та запропонував офіційний захист корінних народів, включаючи створення перших заповідників для корінних народів. В цей час , метис (мати з народу Бороро), дослідник і прогресивний офіцер бразильської армії, почав завоювати довіру індіанців для формування мирних відносин. Рондон займався впровадженням телеграфного зв'язку в Амазонію, через постійну присутність в районах мешкання корінного населення був вимушено досліджувати ії життя. 1910 року він допоміг заснувати SPI (Служба захисту індіанців), яка сьогодні є Національний фонд індіанців (скорочено FUNAI)). SPI було першим федеральним агентством, яке займалося захистом індіанців і збереженням їхньої культури. 1914 року Рондон супроводжував Теодора Рузвельта у знаменитій експедиції, метою якої було складання карти Амазонки та відкриття нових видів флори та фауни. Під час цих подорожей Рондон був вражений тим, як переселенці ставилися до корінних жителів, і він став їхнім другом і захисником на все життя.
Рондон, який помер у 1958 році, є національним героєм Бразилії. На його честь названо бразильський штат Рондонія .
Після 1957 року робота SPI занепала. Після смерті Рондона, нові чиновники не виявляли глибокої прихильності до індіанців. SPI прагнув вирішити племінні проблеми, перетворивши племена на основне бразильське суспільство.
Попри це федеральний уряд у 1961 році заснував перший у Бразилії індіанський заповідник: національний парк Сінгу. Спокуса багатства резервації спонукала фермерів та поселенців продовжувати захоплювати землі індіанців. А SPI не заваджала їм.
У 1960-х роках повідомлення про погане поводження з індіанцями все частіше потрапляли до публічних повідомлень у пресі Бразилії та почали впливати на мислення бразильців. 1967 року, після публікації звіту Міністерства внутрішніх справ про злочини, вчинені Службою захисту корінного населення проти корінних народів Бразилії, військовий уряд розпочав розслідування діяльності SPI. У 5000-сторінковому звіті перераховано звірства, включаючи рабство, сексуальне насильство, тортури та масові вбивства. Невдовзі з'ясувалося, що SPI корумпований і неспроможний захистити корінних жителів, їхні землі та культуру. Було з'ясовано, що між 1900 і 1967 роками було знищено приблизно 98 корінних племен.
Національний індіанський фонд був заснований у 1967 року, й почав дійсно займається справами корінного індіанського населення Бразилії. 1988 року бразильська влада гарантувала «повне здійснення культурних прав» індіанців у Конституції Бразилії. До 1987 року було визнано, що необов'язковий контакт із племенами спричиняє хвороби та соціальну дезінтеграцію. Племена, які не контактували з селянами та містянами (нащадками переселенців), були захищені від вторгнення та втручання в їхній спосіб життя та територію.
Однак поширення попиту на каучук та інших природні ресурси Амазонії призводить до спроб захоплення територій досі.
Починаючи з 1964 році, після зміни політичної влади Бразилії, було розпочато будівництво трансконтинентальної автомагістралі через басейн Амазонки з метою відкриття цього регіону для більшої торгівлі. Завдяки фінансуванню Світового банку було вирубано тисячі квадратних миль сельви без урахування статусу резервацій корінних народів. Після будівництва автомагістралей у 70-ті роки ХХ сторіччя з'явилися гігантські гідроелектростанції, а потім ліси були розчищені під ферми для худоби. В результаті землі заповідників зазнали масової вирубки лісів і затоплення.
Такі народи, як акунцу та каное, опинилися на межі вимирання протягом останніх трьох десятиліть. А індіанці племені Мундуруку мають вищий рівень отруєння ртуттю через видобуток золота в цьому районі. Проєкти громадських робіт залучили дуже мало мігрантів, але й цього вистачило для того, щоб принести нові хвороби, які ще більше спустошили індіанське населення.
Сучасна ситуація
Конституція Бразилії 1988 року визнає право корінних народів вести свій традиційний спосіб життя та на постійне та виключне володіння своїми «традиційними землями», які визначені як території корінного населення . Однак на практиці корінне населення Бразилії все ще стикається з низкою зовнішніх загроз і викликів для свого подальшого існування та культурної спадщини. Процес демаркації відбувається повільно — часто пов'язаний із затяжними судовими справами — і FUNAI не має достатніх ресурсів для забезпечення правового захисту земель корінного населення.
13 листопада 2012 року національна асоціація корінних народів Бразилії APIB подала до Організації Об'єднаних Націй документ про права людини, у якому висуваються скарги на нові запропоновані закони в Бразилії, які ще більше руйнують їхні права, якщо їх ухвалять.
Угода 2019 року про вільну торгівлю між Європейським Союзом і МЕРКОСУР, була засуджена екологічними активістами та борцями за права корінного населення. Ця угода через збільшення продажу товарів сільського господарства може призвести до ще більшої вирубки амазонських дощових лісів.
Після вступу на посаду в січні 2019 року Болсонаро вніс дві серйозні зміни в FUNAI,. Це вплинуло на ідентифікацію та демаркацію земель корінного населення. Було переведено FUNAI з підпорядкування Міністерства юстиції до новоствореного Міністерства з прав людини, сім'ї та жінок. А також Болсонаро наказав Міністерству сільського господарства визначити території традиційних місць проживання корінних народів та визначення їх недоторканними охоронюваними територіями. Він також стверджував, що корінне населення треба інтегрувати у бразильське суспільство. Критики побоювалися, що така інтеграція призведе до культурної асиміляції корінних народів Бразилії.
Рухи за права корінного населення
Рух за міські права
Рух за права міст — це нещодавня подія в галузі прав корінних народів. Бразилія має одну з найвищих нерівностей у доходах у світі, і велика частина цього населення включає корінні племена, які мігрують до міст як за бажанням, так і через переміщення. Окрім руху за права міст, дослідження показали, що ризик самогубства серед корінного населення у 8,1 разів вищий, ніж серед некорінного населення.
Багато рухів за права корінних народів були створені завдяки зборам багатьох корінних племен у міських районах. Наприклад, у Барселусі рух за права корінного населення виник через «місцеву міграцію». Так формується багато альянсів для створення міцнішої мережі для мобілізації. Корінне населення, яке також проживає в міських районах, має проблеми з роботою. Їх змушують використовувати дешеву робочу силу. Програми, такі як Oxfam, використовувалися, щоб допомогти корінним жителям отримати партнерські стосунки, щоб почати масові рухи. Деякі їхні проєкти також перетинаються з екологічним активізмом.
Багато бразильської молоді мобілізуються завдяки посиленню соціальних контактів, оскільки деякі корінні племена залишаються ізольованими, а інші адаптуються до змін. Доступ до освіти також впливає на цю молодь, і тому дедалі більше груп мобілізуються для боротьби за права корінного населення.
Рух за екологічні та територіальні права
Багато прав корінних племен і вимог прав паралельні з рухом за екологічні та територіальні права. Хоча корінні жителі отримали 21 % бразильської Амазонки як частину корінних земель, багато проблем все ще впливають на сталість територій корінних народів сьогодні. Зміна клімату є однією з проблем, яку корінні племена пояснюють причиною збереження своєї території.
Деякі корінні народи та природоохоронні організації в бразильській Амазонії створили альянси, такі як альянс села А'укре Каяпо та екологічна організація Instituto SocioAmbiental (ISA). Вони зосереджені на правах на навколишнє середовище, освіту та розвиток. Наприклад, Amazon Watch співпрацює з різними організаціями корінного населення Бразилії, щоб боротися за територіальні та екологічні права. «Доступ до природних ресурсів для корінних і селянських громад у Бразилії був значно меншим і набагато небезпечнішим», тому активісти зосереджуються на традиційніших зусиллях щодо збереження та розширення територіальних прав для корінного населення.
Територіальні права корінного населення Бразилії значною мірою підпадають під соціально-економічні питання. Між урядом і корінним населенням виникали насильницькі конфлікти щодо прав на землю, і політичні права мало чим їх зупинили. Існують рухи безземельних (MST), які допомагають утримувати землю від еліти, що живе в Бразилії.
Динаміка проти впізнання
Екологи та корінні народи розглядалися як супротивники економічного зростання та бар'єри для розвитку через те, що велика частина землі, на якій живуть корінні племена, може бути використана для проєктів розвитку, включаючи греблі та індустріалізацію.
Групи, які самоідентифікують себе як корінне населення, можуть не мати міжсуб'єктивного визнання, тому претензії на TI, які можуть включати демаркацію великих ділянок території та загрожувати позбавленням власності встановлених місцевих громад, можуть бути оскаржені іншими, навіть сусідніми родинними групами, на тій підставі, що ці заявники не є «справжніми індіанцями» через такі фактори, як історичні змішані шлюби (змішання), культурна асиміляція та стигматизація проти самоідентифікації як корінного населення. Претензії на ТІ також можуть заперечувати великі землевласницькі родини з епохи каучуку або селяни, які обробляють землю, які натомість віддають перевагу підтримці концепції видобувних запасів .
Освіта
Закон про історію та культуру афро-бразильського та корінного населення (Закон № 11.645/2008) — це бразильський закон, що передбачає обов'язкове викладання історії та культури афро-бразильського та корінного населення, який був ухвалений та набув чинності 10 березня 2008 року. Він робить поправки до Закону № 9.394 від 20 грудня 1996 року, зміненого Законом № 10.639 від 9 січня 2003 року, який встановив керівні принципи та основи бразильської національної освіти, щоб включити в офіційну навчальну програму системи освіти обов'язкову тему афро — Історія та культура Бразилії та корінних народів.
Основні етнічні групи
Східна Бразилія
- Апінаже (народ північно-західного Дже, живе в штаті Токантінс)
- Арара (мовна сім'я кариби, Пара)
- Атікум (Баїя та Пернамбуку)
- Айморе (група тапуя; було зосереджено на узбережжі сучасного штату Еспіріту-Санту, між річками Ріо-Досі та Сан-Матеус. Зі всіх сторін територію оточувало плем'я Тупінікум)
- Бороро (народ південної мови дже, Мату-Гросу)
- Ботокудо (жили у Мінас-Жерайс)
- Гойтака (група тапуя; колись проживали на узбережжі від річки Сан-Матеус (штат Еспіріту-Санту) до річки Параїба-ду-Сул (штат Ріо-де-Жанейро); мисливці-збирачі та рибалки, вони уникали будь-яких контактів з іноземці; численність доходила до 12 000; вони були знищені європейськими колоністами)
- Гуато (плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу)
- Кадівеу (мовна сім'я Гуайкуру, Мату-Гросу-ду-Сул
- Каете (група тупі в Пернамбуку та Алагоасі, поширювалася від річки Параїба до річки Сан-Франсіску; після вбивства та з'їдання португальського єпископа, португальці зазнали винищувальних набігів на плем'я, а рештки були витіснені у внутрішні райони Пара)
- Караджа (у долині річки Арагуая)
- Каріхо (плем'я тупі, що поширювалося від Кананеї аж до Лагоа-дус-Патос (у штаті Ріо-Гранді-ду-Сул; мали у прикордонній зоні Аргентини, Бразилії та Парагваю — індіанську республіку з 1609 року і аж до кінця 18 ст., жертви тупінікумів і ранніх європейських работорговців; на яких використовувалий дегредадо, щоб інтегрувати вигнанців в місцеве суспільство та вивчити їхні звичаї та мову. Тупінамба завдяки союзу з Каріхо зайняли територію на узбережжі Сан-Паулу від Сантоса/Бертіога та плато Піратінга; приймали португальців, потерпілих від корабельної катастрофи, Жоао Рамалью («Тамарутака») та Антоніу Родрігеса на початку 1500-х років;)
- Kaxixó (живуть у Мінас-Жерайс, не визнається урядом Бразилії)
- Каяпо (плем'я північно-західного Дже, Мату-Гросу і Пара)
- Крахо (штат Токантінс)
- Ксакріаба (мова аква, проживали у районі річки Токантінс, Мінас-Жерайс)
- Ксеренте (народ центральної мови дже, проживає в Токантінсі та Гояс)
- Ксукуру (штат Пернамбуку)
- Патаксо (штат Баїя)
- Потігуара (група тупі, буквально «їдці креветок»; вони мали репутацію чудових байдарочників і агресивних експансіоністів, населяли велику прибережну ділянку від річки Акарау до острова Ітамарака, що північніше міста Олінда, охоплюючи сучасні штати південної Сеари, Ріу-Гранді-ду-Норті та Параїби.)
- Табахара (не велике плем'я тупі, означає «володар села», мешкало на південь від території Потігуара на частині сучасних штатів Параїба та Пернамбуку)
- Тамойо (група Тупі, стара гілка Тупінамба, простягалися від західного краю затоки Гуанабара до острова Ілья-Гранде) Теміміно (невелике плем'я тупі, зосереджене на острові Говернадор у затоці Гуанабара ; часто воювали з сусідними племенами тамойо)
- Терена (живуть у штатах Мату-Гросу-ду-Сул і Сан-Паулу).
- Тупінамба (група тупі, мешкали від дельти Амазонки до Мараньяо, а також від річки Сан-Франциско до затоки Усіх Святих)(мешкали від варіюється від річки Сан-Франциско до міста Салвадор, населення на цієї території налічувало 100 000 осіб; це плем'я приймало португальця Карамуру)
- Тупінікум (група Тупі, проживала на узбережжі сучасного Баїя; північніше міста Салвадор до річки Ріо-Досі, це були перші корінні жителі, з якими в квітні 1500 року зіткнулися португальці з човна капітана Педро Алвареса Кабрала). Тупінікум, . були першими формальними союзниками португальських колоністів, допомогли заснувати португальське земельне володіння та колоніальну адміністрацію Сан-Вісенті в 1530-х роках
- Тремембе (група тапуя, прибережне плем'я, що мешкало від острова Сан-Луїс (південний Мараньян) до гирла річки Акарау на півночі Сеара ; французькі торговці культивували з ними союз)
- Чарруа (кочове плем'я тапуя на сучасному узбережжі Уругваю, з агресивною репутацією проти зловмисників; убило Хуана Діаса де Соліса в 1516 році
- Хаванте (сім'я мов центрального Дже, Мату-Гросу)
Південна Амазонія
- Апіка (група тупі, до 1848 року мешкали між лівим берегом річки Арінос і правим берегом річки Джуруена, налічувало майже 16 000 чоловік).
- Аветі (мова камаюра, живуть в районі між річками Курісево та Туатуар, Мату-Гросу)
- Бакаїрі (карибських мовна сім'я, живуть на півночі Мато-Гросу, в муніципалітеті Паранатінга)
- Варі' (Pacanawa, Waricaca'), Рондонія
- Вауджа (Waurá , Waura), Мату-Гросу
- Каябі (група тупі, Мату-Гросу)
- Калапало (карибська мовна сім'я, Мату-Гросу)
- Камаюра (мова сім'ї тупі-гуарані, Мату-Гросу)
- Каное (мешкають у південної Рондонії, поблизу кордону з Болівією, дуже мало залишилось)
- Карітіана (мешкають в західній Амазонії, вони мають тісніші стосунки з вихідцями з Південно-Східної Азії та Полінезії порівняно з іншими корінними американцями, які найближче до жителів Сибіру та Північно-Східної Азії.)
- Куікуро, Мату-Гросу
- Каїнганг (сім'я мов Дже, Парана , Санта-Катаріна та Ріу-Гранді-ду-Сул)
- Люди Ріо-Пардо, Мату-Гросу,
- Мундуруку (живуть між річками Тапажос та Мадейра, штати Пара та Мату-Гросу, вели винищувальну війну проти сусідніх кауахіб та муру, згодом стали основними союзниками європейців у Центральній Бразилії)
- Матіпу, Мату-Гросу
- Мехінаку, Мату-Гросу
- Наукуа, Мату-Гросу
- Намбікуара, Мату-Гросу,
- Панара, Мату-Гросу і Пара,
- Рікбактса (Erikbaksa), Мату-Гросу
- Сатере-Маве (Мауе)
- Сінта-ларга (група тупі, мешкають в долині річки Амазонка на території штату Рондонія)
- Суя (плем'я північно-західного Дже), Мату-Гросу
- Тапахо (Tapajo)
- Тенхарім
- Трумай, Мату-Гросу
- Уру-Еу-Вау-Вау, Рондонія
- Явалапіті (Iaualapiti), Мату-Гросу
Південно-західна Амазонія
- Aпуріна (група аравакських мов, переважно живуть в долині річки Пурус, Амазонас.)
- Айкана (група тупі, проживає в штаті Рондонія, в районі річки Гуапоре).
- Ашанінка (група аравакських мов, живуть у штаті Акрі)
- Гімаріма або гі-меріма (живуть уздовж річки Піранья, між річками Журуа та Пурус, у штаті Амазонас. Вони переважно не контактують із зовнішнім суспільством)
- Жамамадí (група аравакських мов, проживають в районі річки Банава, штат Амазонас)
- Куліни (група аравакських мов, проживають в Амазонас і Акрі)
- Кваза (коайа) (живуть в провінції Рондонія. Більшість кваза живуть разом з племенами айкана та латунде в корінному заповіднику Тубарао-Латунде.)
- Латунди (мова Намбіквара, живуть в південній частині Рондонії)
- Матіс (паноанська мовна сім'я, живуть на крайньому заході Бразилії разом з народами матсе та куліна)
- Мацес (живуть в басейні річки Жавар)
- Парінтінтін (група тупі, що проживає в басейні річки Мадейра)
- Піраха (штат Амазонас)
- Тікуна (історичні землі племені — навколо річки Солімойнс. Зараз вони є найчисельнішим племенем у бразильській Амазонії, може через те, що вони жили всередині країни, тому менше страждали від хвороб і насильства)
- Ямінава (паноанська мовна сім'я, проживають в Акрі)
- Юма (проживає в штатах Рондонія та Амазонас, вздовж річок та Асуа, зараз плем'я перебуває на межі вимирання)
Східна Амазонка
- Аманає (Арарандеура)
- Аравете (Пара)
- Ава (Гуаха)
- Ваямпі (група тупі, мешкають в штаті Амапа)
- Гуахаяра (Мараньян)
- Ка'апор (Мараньян)
- Кариби (карибська мова, розселені дрібними групами в штаті Пара на південь від Амазонки)
- Куруая (Пара)
- Марахора (доколумбова культура, Пара)
- Паракана
- Палікур (група аравакських мов, проживають в прибережних районах бразильського штату Амапа)
- Тембе
Північно-західна Амазонка
- Арапасо (Амазонас)
- Баніва
- Вайкіно (Амазонас)
- Ваймірі-Атроарі (Амазонас і Рорайма)
- Ванано (Амазонас)
- Зуруаха (Амазонас)
- Карутана (Амазонас)
- Кубео (Амазонас)
- Dâw, Ріо-Негро
- Канамарі (Амазонас)
- Кічуа (Кічуа)
- Корубу (Амазонас)
- Кугапакорі-Науа (Амазонас)
- Марубо
- Мацес
- Майоруна (Максуруна)
- Мура (Амазонас)
- Омагуа (Амазонас)
- Сіусі (Амазонас)
- Таріано (Амазонас)
- Тукано (Амазонас)
- Шарпас
- Цогом Джапа
- Флешейро
- Яномама (мешкають в області, обмеженій на заході та південному заході річкою Ріу-Негру, на сході — гірським хребтом Серра-Паріма)
Дивитися також
Список літератури
- (порт.) Дослідження Панорама релігій. , 2003.
- Native Brazilians Informations
- Land Ruling Threatens Brazil’s Indigenous Peoples and Climate Commitments. Climate Change and Law Collection. Процитовано 27 січня 2023.
- Patricia J. Ash; David J. Robinson (2011). The Emergence of Humans: An Exploration of the Evolutionary Timeline. John Wiley & Sons. с. 289. ISBN .
- Linda S. Cordell; Kent Lightfoot; Francis McManamon; George Milner (2008). Archaeology in America: An Encyclopedia. Т. 4. ABC-CLIO. с. 3. ISBN .
- Dediu, Dan; Levinson, Stephen C. (20 вересня 2012). Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies, Family-Specific Factors, and Ancient Connections between Languages. PLOS ONE. 7 (9): e45198. Bibcode:2012PLoSO...745198D. doi:10.1371/journal.pone.0045198. PMC 3447929. PMID 23028843.
- . Genebase Systems. 2009. Архів оригіналу за 10 May 2011. Процитовано 17 грудня 2010.
- Reich, D; Patterson, N; Campbell, D; Tandon, A; Mazieres, S; Ray, N; Parra, MV; Rojas, W; Duque, C (2012). Reconstructing Native American population history. Nature. 488 (7411): 370—374. Bibcode:2012Natur.488..370R. doi:10.1038/nature11258. PMC 3615710. PMID 22801491.
- Tamm, Erika; Kivisild, Toomas; Reidla, Maere; Metspalu, Mait; Smith, David Glenn; Mulligan, Connie J.; Bravi, Claudio M.; Rickards, Olga; Martinez-Labarga, Cristina (5 вересня 2007). Beringian Standstill and Spread of Native American Founders. PLOS ONE. 2 (9): e829. Bibcode:2007PLoSO...2..829T. doi:10.1371/journal.pone.0000829. PMC 1952074. PMID 17786201.
- Llamas, Bastien; Fehren-Schmitz, Lars; Valverde, Guido; Soubrier, Julien; Mallick, Swapan; Rohland, Nadin; Nordenfelt, Susanne; Valdiosera, Cristina; Richards, Stephen M. (1 квітня 2016). Ancient mitochondrial DNA provides high-resolution time scale of the peopling of the Americas. Science Advances. 2 (4): e1501385. Bibcode:2016SciA....2E1385L. doi:10.1126/sciadv.1501385. PMC 4820370. PMID 27051878.
- Skoglund, P.; Reich, D. (2016). A genomic view of the peopling of the Americas. Current Opinion in Genetics & Development. 41: 27—35. doi:10.1016/j.gde.2016.06.016. PMC 5161672. PMID 27507099.
- Raghavan та ін. (21 серпня 2015). Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans. Science. 349 (6250): aab3884. doi:10.1126/science.aab3884. PMC 4733658. PMID 26198033.
- Skoglund, P; Mallick, S; Bortolini, MC; Chennagiri, N; Hünemeier, T; Petzl-Erler, ML; Salzano, FM; Patterson, N; Reich, D (21 липня 2015). Genetic evidence for two founding populations of the Americas. Nature. 525 (7567): 104—8. Bibcode:2015Natur.525..104S. doi:10.1038/nature14895. PMC 4982469. PMID 26196601.
- Buco, Cristiane de Andrade (2014). Brazilian archaeological sites (Plurilingual, English та Portuguese) . UNESCO Office in Brasilia. с. 198 p., illus. ISBN .
- Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths (terra preta)", by William M. Denevan, University of Wisconsin–Madison, and William I.Woods, University of Kansas.
- L. Rebellato, WI Woods, EG Neves (2009). Amazonian Dark Earths: Wim Sombroek's Vision. Pre-Columbian Settlement Dynamics in the Central Amazon. Chapte. с. 15—31.
- (2006). 1491: New Revelations of the Americas Before Columbus. Vintage Books. с. 326–333. ISBN .
- Archaeology: Amazonian urbanites. Nature. 9/4/2008, Vol. 455 Issue 7209, p5-5.
- The Cambridge World History of Food. Cambridge University Press. 2000. с. 19.
- Grann, David (2009). The Lost City of Z: A Tale of Deadly Obsession in the Amazon. с. 315. ISBN .
- Neil Asher Silberman, Alexander A. Bauer (2012). The Oxford Companion to Archaeology. Oxford University Press. ISBN .
- Roosevelt, Anna C. (1991). Moundbuilders of the Amazon: Geophysical Archaeology on Marajó Island, Brazil. Academic Press. ISBN .
- Boundary details are partly derived from Tribos Indígenas Brasileiras [ 2011-07-03 у Wayback Machine.]
- Fernandes, Florestan (7 червня 1950). Considerações sôbre um comentário à ocorrência de termos tupis em “A Organização social dos tupinambá”. Revista de História. Т. 1, № 2. с. 253. doi:10.11606/issn.2316-9141.v1i2p253-258. ISSN 2316-9141. Процитовано 18 січня 2023.
- [1], Joseph — Francois Lafitau, 1700.
- M. Pereira Gomes, The Indians and Brazil, p.32
- Leslie Bethell, MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS .
- Brazilian Indians. survivalinternational.org/tribes/brazilian. Процитовано 7 липня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Bucciferro, Justin R. (3 липня 2013). A Forced Hand: Natives, Africans, and the Population of Brazil, 1545-1850 (PDF). Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History (English) . Cambridge University Press (CUP). 31 (2): 285—317. doi:10.1017/s0212610913000104. ISSN 0212-6109. Процитовано 24 вересня 2021.
{{}}
:|hdl-access=
вимагає|hdl=
() - Lippy, Charles H. (1992). Christianity comes to the Americas, 1492–1776 (вид. 1st). New York, N.Y.: Paragon House. ISBN . OCLC 23648978.
- Jiménez Gómez, Ismael (18 березня 2021). Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicación de las idolatrías en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar (1729-1764). Antiguos jesuitas en Iberoamérica. Т. 9. doi:10.31057/2314.3908.v9.32108. ISSN 2314-3908. Процитовано 18 січня 2023.
- Caraman, Philip, 1911–1998. (1975). The lost paradise : an account of the Jesuits in Paraguay, 1607–1768. London: Sidgwick and Jackson. ISBN . OCLC 2187394.
- Eisenberg, José (2004). A escravidão voluntária dos índios do Brasil e o pensamento político moderno (PDF). Análise Social (Portuguese) . XXXIX (170): 7—35. Процитовано 7 липня 2021.
- Knauß, Stefan (2010). 'Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 – A legitimate support of Indians' emancipation or Eurocentricmovement of conversion?'. Astrolabio. Revista internacional de filosofíaAño: 227—238.
- Roehner, Bertrand M. (1 квітня 1997). Jesuits and the State: A Comparative Study of their Expulsions (1590–1990). Religion. 27 (2): 165—182. doi:10.1006/reli.1996.0048.
- Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Akuntsu. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 березня 2011.
- 1564-1639?, Vicente, do Salvador, Frei, (1965). História do Brasil : 1500-1627. Edições Melhoramentos. OCLC 541227.
- Manejo territorial en sociedades indígenas matrifocales. 2020. doi:10.4060/ca6887es. Процитовано 27 січня 2023.
- Machado, Juliana Salles (2006-12). Dos artefatos às aldeias: os vestígios arqueológicos no entendimento das formas de organização social da Amazônia. Revista de Antropologia. Т. 49, № 2. doi:10.1590/s0034-77012006000200009. ISSN 0034-7701. Процитовано 27 січня 2023.
- Cordeiro dos Reis, Tiago; Dra. Camila Silveira da Silva, Profa. (2021). A Tabela Periódica vai ao Museu do Holocausto: uma experiência de pesquisa-formação em cultura científica. Anais do 20º Encontro Nacional de Ensino de Química (ENEQ Pernambuco). Even3. doi:10.29327/eneqpe2020.245255. Процитовано 27 січня 2023.
- Instituto Humanitas da Unisinos-RS, IHU (5 квітня 2019). Em memória de Dom Aloísio. Revista Eclesiástica Brasileira. Т. 68, № 270. с. 407. doi:10.29386/reb.v68i270.1450. ISSN 2595-5977. Процитовано 27 січня 2023.
- Seixas, Ana Luisa Jeanty; Marzulo, Eber Pires (7 листопада 2020). Emergência Guarani-Mbyá nas Missões Jesuíticas. Novos atores no Patrimônio Cultural?. Em Questão. Т. 26. с. 43—67. doi:10.19132/1808-5245260.43-67. ISSN 1808-5245. Процитовано 27 січня 2023.
- Ferrasso, Suliano; Schmitz, Pedro Ignácio (16 вересня 2022). ASPECTOS DA DIVERSIDADE BIOLÓGICA EM SÍTIOS ARQUEOLÓGICOS COSTEIROS DO LITORAL NORTE DO RIO GRANDE DO SUL - BRASIL. Planejamento e gestão territorial: arqueologia e direito ambiental. Atena Editora. с. 41—61.
- Schaden, Egon (12 грудня 1953). Darcy Ribeiro: A arte dos índios Kadiuéu. Revista de Antropologia. Т. 1, № 2. с. 155. doi:10.11606/2179-0892.ra.1953.131287. ISSN 1678-9857. Процитовано 27 січня 2023.
- Ramos, Alcida Rita. Vozes Indígenas, 1990, Anuário Antropológico [2]
- "Rituais". Povos Indígenas do Brasil (порт.). Instituto Socioambiental.
- Antecedentes Indígenas: organização social das tribos tupis.História Geral da Civilização Brasileira. Tomo I: A Época Colonial. Vol. 1: Do descobrimento à expansão territorial (порт.). Difel, 5ª ed. 1976. с. pp. 72-86.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
();|pages=
має зайвий текст () - Laraia, Roque de Barros. "A etnologia de Egon Schaden". In: Revista de Antropologia, 2013; 56 (1):427-439
- Grupioni, Luís Donisete Benzi (2000). Aracy Lopes da Silva. Revista de Antropologia. Т. 43, № 2. doi:10.1590/s0034-77012000000200003. ISSN 0034-7701. Процитовано 6 березня 2023.
- Verdum, Ricardo (2019). A Política de Transferência de Renda Condicionada e os Povos Indígenas no Brasil. Entre Demografia e Antropologia: povos indígenas no Brasil. Editora FIOCRUZ. с. 97—119.
- Xamanismo - Povos Indígenas no Brasil. pib.socioambiental.org. Процитовано 6 березня 2023.
- Gruzinski, Serge (31 січня 2006). Les plumes du Mexique et de la mondialisation des arts. Nuevo mundo mundos nuevos. doi:10.4000/nuevomundo.1602. ISSN 1626-0252. Процитовано 6 березня 2023.
- "Incapacidade Indígena": Tutela Religiosa e Violação do Direito Guarani Pré-Colonial nas Missões Jesuíticas. Juruá Editora, 2006, s/p. [3]
- Gonçalves, Amanda Hellen; Nascimento-Dias, Bruno Leonardo; Antonio Silva, Francielle Maria (25 березня 2021). ETNOASTRONOMIA E ASTROBIOLOGIA CULTURAL: ICONOGRAFIA ZOOMÓRFICA DAS CONSTELAÇÕES INDÍGENAS BRASILEIRAS. RECIMA21 - Revista Científica Multidisciplinar - ISSN 2675-6218. Т. 2, № 2. с. 117—134. doi:10.47820/recima21.v2i2.125. ISSN 2675-6218. Процитовано 6 березня 2023.
- Afonso, Germano B. "Astronomia Nativa". In: Anais da 61ª Reunião Anual da SBPC. Manaus, julho/2009 [4]
- Moore, Denny. "". In: Revista Eletrônica do IPHAN. Edição especial: Dossiê Línguas do Brasil
- Machado, Irene. "Tecidos gráficos da cultura e a expansão dos sistemas de escritas". In Semeiosis, set/2010
- Prezia, Benedito. "O Sagrado nas Culturas Indígenas". Expedição Villas Boas.
- Van Velthem, Lucia Hussak. "". In: Revista de Estudos e Pesquisas, 2007; 4 (2):117-146
- Vidal, Lux B. & Silva, Aracy Lopes da. "O sistema de objetos nas sociedades indígenas: arte e cultura material". In: Silva, Aracy Lopes da & Grupioni, Luis Donizete Benzi (orgs). A temática Indígena na Escola: novos subsídios para professores de 1º e 2º graus. Brasília: MEC/MARI/UNESCO, 1995, p. 396
- Cesarino, Pedro. "Poéticas indígenas". Povos Indígenas no Brasil, Instituto Socioambiental.
- Salik, Adriane Garcia. Sonoridades Anímicas: o som nos mitos cosmogônicos indígeno-brasileiros. Monografia. PUC-PR, 2010, pp. 22-25; 40-41
- Fernandes, Florestan. "Antecedentes Indígenas: organização social das tribos tupis". In: Hollanda, Sérgio Buarque de (ed.). História Geral da Civilização Brasileira. Tomo I: A Época Colonial. Vol. 1: Do descobrimento à expansão territorial. Difel, 1976, 5ª ed., pp. 72-86
- Alves, Rodrigo Vitorino Souza (28 січня 2015). Diversidade cultural e o direito à autodeterminação dos povos indígenas. Revista Jurídica da Presidência. Т. 16, № 110. с. 725. doi:10.20499/2236-3645.rjp2015v16e110-54. ISSN 2236-3645. Процитовано 18 січня 2023.
- Giori Silva, Janaina; Justina de Oliveira, Juliana; Daniel Dos Santos, Wendel; de jesus moura pinheiro, Makeivy; DO CARMO APOLINÁRIO DE OLIVEIRA, MÔNICA (2021). AS TRANSFORMAÇÕES NA VIDA DA POPULAÇÃO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI-PARANÁ ATÉ OS DIAS ATUAIS. IV Reunião Ampliada do Grupo de Estudos em Temáticas Étnicas da Amazônia. Even3. doi:10.29327/ivreuniaogetea.309213. Процитовано 18 січня 2023.
- Notícias socioambientais :: Socioambiental. socioambiental.org. Процитовано 10 листопада 2015.
- Sant’Anna, André Luis de Oliveira de; Castro, Alexandre de Carvalho; Jacó-Vilela, Ana Maria (3 грудня 2018). DITADURA MILITAR E PRÁTICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE ÍNDIOS: PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELATÓRIO FIGUEIREDO. Psicologia & Sociedade. Т. 30, № 0. doi:10.1590/1807-0310/2018v30188045. ISSN 1807-0310. Процитовано 26 січня 2023.
- FUNAI – National Indian Foundation (Brazil). Процитовано 23 лютого 2011.
- Constituição de 1988 da República Federativa do Brasil/Título VIII. Процитовано 26 січня 2023.
- Instituto Socioambiental (ISA). Introduction > Kanoê. Povos Indígenas no Brasil. Процитовано 8 березня 2011.
- Brazil. 2008 Country Reports on Human Rights Practices. U.S. Department of State.
- Federal Constitution of Brazil.
- . Povos Indígenas no Brasil. Instituo Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 12 May 2015. Процитовано 24 березня 2011.
- Borges, Beto; Combrisson, Gilles. Indigenous Rights in Brazil: Stagnation to Political Impasse. South and Meso American Indian Rights Center. Процитовано 24 березня 2011.
- Schwartzman, Stephan (1 березня 1996). Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights. NACLA Report on the Americas. 29 (5): 36—43. doi:10.1080/10714839.1996.11725759.
- Brazilian Indians 'win land case'. BBC News. 11 грудня 2008. Процитовано 24 березня 2011.
- Megre, M. (2021). The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil. Pathways to Peace and Security. № 1. с. 162—180.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - EU urged to halt trade talks with S. America over Brazil abuses. France24. 18 червня 2019.
- EU and Mercosur agree huge trade deal after 20-year talks. BBC News. 28 червня 2019.
- Watts, Jonathan (2 липня 2019). We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks. The Guardian.
- Karla Mendes (5 червня 2019). Brazil's Congress reverses Bolsonaro, restores Funai's land demarcation powers. news.mongabay.com. Процитовано 3 серпня 2019.
- Marian Blasberg, Marco Evers, Jens Glüsing, Claus Hecking (17 січня 2019). Swath of Destruction: New Brazilian President Takes Aim at the Amazon. Spiegel Online. spiegel.de. Процитовано 3 серпня 2019.
- Brazil's new president makes it harder to define indigenous lands. Global News. 2 січня 2019.
- President Bolsonaro 'declares war' on Brazil's indigenous peoples – Survival responds. . 3 січня 2019.
- Poverty Analysis – Brazil: Inequality and Economic Development in Brazil. web.worldbank.org. Процитовано 17 листопада 2016.
- Orellana, Jesem D.; Balieiro, Antônio A.; Fonseca, Fernanda R.; Basta, Paulo C.; Souza, Maximiliano L. Ponte de (2016). Spatial-temporal trends and risk of suicide in Central Brazil: an ecological study contrasting indigenous and non-indigenous populations. Brazilian Journal of Psychiatry. 38 (3): 222—230. doi:10.1590/1516-4446-2015-1720. PMC 7194261. PMID 26786195.
- Sobreiro, Thaissa (2 листопада 2015). Can urban migration contribute to rural resistance? Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro, Amazonas, Brazil. The Journal of Peasant Studies. 42 (6): 1241—1261. doi:10.1080/03066150.2014.993624.
- Migliazza, Ernest G. (1978). The Integration of the Indigenous People of the Territory of Roraima, Brazil. International Work Group for Indigenous Affairs.
- Rocha, Jan (2000). Brazil. Latin America Bureau. ISBN .
- Virtanen, Pirjo K. (2012). Indigenous Youth in Brazilian Amazonia: Changing Lived Worlds. Springer. ISBN .
- Le Tourneau, François-Michel (1 червня 2015). The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil's Amazonia (PDF). Current Opinion in Environmental Sustainability. 14: 213—220. doi:10.1016/j.cosust.2015.07.017.
- Mercury Exposure in Munduruku Indigenous Communities from Brazilian Amazon: Methodological Background and an Overview of the Principal Results (португальська) . Brasília: Universidade Federal do Oeste do Pará,WWF-Brasil. Public Health 2022, 19(5).
- Schwartzman, Stephan; Zimmerman, Barbara (2005). Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon. Conservation Biology. 19 (3): 721—727. doi:10.1111/j.1523-1739.2005.00695.x.
- Weik von Mossner, Alexa. Moving Environments: Affect, Emotion, Ecology, and Film.
- Compensation for Environmental Services and Rural Communities.
- Paixao, Silvane; Hespanha, João P.; Ghawana, Tarun; Carneiro, Andrea F.T.; Zevenbergen, Jaap; Frederico, Lilian N. (1 грудня 2015). Modeling indigenous tribes' land rights with ISO 19152 LADM: A case from Brazil. Land Use Policy. 49: 587—597. doi:10.1016/j.landusepol.2014.12.001.
- Houtzager, Peter P. (2005). The Movement of the Landless (MST), juridical field, and legal change in Brazil. Law and Globalization from Below. с. 218—240. doi:10.1017/CBO9780511494093.009. ISBN .
- Zhouri, Andréa (1 вересня 2010). 'Adverse Forces' in the Brazilian Amazon: Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights. The Journal of Environment & Development. 19 (3): 252—273. doi:10.1177/1070496510378097.
- Fraser, James Angus (2018). Amazonian struggles for recognition. Transactions of the Institute of British Geographers. 43 (4): 718—732. doi:10.1111/tran.12254.
- Gortázar, Naiara Galarraga (22 лютого 2021). Covid-19 takes the life of the last male from Brazil's indigenous Juma tribe. EL PAÍS English Edition (en-us)
Посилання
- Національний фонд корінних американців
- Енциклопедія корінного населення Бразилії. Інститут соціального середовища
- Етнолінгвістика. Org: список дискусій щодо мов Південної Америки
- в Google Videos
- Нові фотографії бразильського племені без контактів, Archived
- Відео Google про корінне населення Бразилії
- Діти Амазонки, документальний фільм про корінне населення Бразилії
- Вчені знайшли докази, що дискредитують теорію про те, що Amazon була практично непридатною для життя, The Washington Post
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korinni narodi Braziliyi port povos indigenas no Brasil abo korinni brazilci port indigenas brasileiros narodi kolis narahovuvali priblizno 2000 plemen i narodiv yaki naselyali teritoriyu suchasnoyi Braziliyi za tisyacholittya do pochatku portugalskoyi kolonizaciyi Korinni narodi v BraziliyiCholoviki z etnichnoyi grupi KuikuroAreal Perevazhno v Pivnich i Centralno ZahidBlizki do Inshi korinni narodi AmerikiMova Movi korinnih narodiv portugalskaReligiya Spokonvichno tradicijni viruvannya ta animizm 61 1 Rimo Katolik 19 9 Protestant 11 nereligijni 8 inshi viruvannya Animistski religiyi dosi shiroko praktikuyutsya izolovanim naselennyam Koli naprikinci HV stolittya Hristofor Kolumb dosyagnuv beregiv Ameriki vin dumav sho znajshov Ost Indiyu Same tomu narodi yaki zustrili yevropejci pochati nazivati indios Indianci Piznishe koli viyavilos sho znajdena zemlya ne ye Indiyeyu korinne naselennya materikiv Novogo Svitu zalishili nazivati indiancyami A lyudinu z Indiyi pochali nazivati indusami Naprikinci XV stolittya deyaki korinni zhiteli buli tradicijno napivkochovimi plemenami yaki zhili za rahunok polyuvannya ribalstva zbiralnictva ta migracijnogo zemlerobstva Bagato plemen zaznali vimirannya vnaslidok zarazhennya yevropejskimi hvorobami Z chasom bagato z predstavnikiv korinnih narodiv buli asimilovani v brazilske naselennya Korinne naselennya zmenshilos v porivnyanni z dokolumbovim periodom z 2 3 miljoni do priblizno 300 000 stanom na 1997 rik Zgidno z perepisom IBGE 2010 roku 817 000 brazilciv zarahuvali sebe do korinnih narodiv toj samij perepis zareyestruvav 274 korinni movi ta 304 riznih korinnih etnichnih grup 18 sichnya 2007 roku FUNAI povidomila pro 67 nekontaktnih plemen sho zalishilisya v Braziliyi porivnyano z 40 vidomimi v 2005 roci Z cim dopovnennyam Braziliya obijshla Novu Gvineyu stavshi krayinoyu z najbilshoyu kilkistyu nekontaktnih narodiv u sviti IstoriyaVitoki Pitannya pro shlyahi zaselennya Ameriki postijno stvoryuyut nizku gipotetichnih teorij ta modelej Pohodzhennya korinnih narodiv Ameriki dosi ye predmetom superechok sered arheologiv Antropologichni ta genetichni dani vkazuyut na te sho bilshist indianciv pohodyat vid narodiv migrantiv iz Sibiru ta Mongoliyi Ci plemena prijshli v Ameriku cherez Beringovu protoku ta vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki spuskalis do Pivdennoyi Ameriki prinajmni troma okremimi hvilyami V Braziliyi zokrema bilshist korinnih plemen vvazhayutsya nashadkami pershoyi sibirskoyi hvili migrantiv yaki migruvali naprikinci ostannogo lodovikovogo periodu mizh 13 000 rokiv i 17 000 rokiv tomu Najimovirnishe shob dosyagti suchasnoyi Braziliyi do basejnu richki Amazonki migranti zajshli z pivnichnogo zahodu Druga ta tretya migracijni hvili z Sibiru ne dosyagli Pivdennoyi Ameriki Lingvistichni doslidzhennya pidtrimali genetichni doslidzhennya viyavivshi davni zakonomirnosti mizh movami korinnih narodiv Sibiru ta movami korinnih narodiv Ameriki Genetichni doslidzhennya Narod Apika malyunok 1827 rikuY hromosomi DNK Analiz DNK Y hromosomi indianciv vkazuye na specifichnu shozhist bilshoyi chastini naselennya Pivdennoyi Ameriki Mikrosatelitne riznomanittya ta rozpodil liniyi Y harakterni dlya korinnogo naselennya Pivdennoyi Ameriki vkazuye na te sho pevni populyaciyi indianciv formuvalis izolovano z momentu pochatkovogo zaselennya regionu Autosomna DNK Vidpovidno do genetichnogo doslidzhennya autosomnoyi DNK 2012 roku korinni amerikanci pohodyat vid migrantiv iz Sibiru Bilshist z nih prostezhuyetsya do odniyeyi populyaciyi predkiv yaku nazivayut pershimi amerikancyami Pislya pochatkovogo zaselennya teritoriyi Amazoniyi vidbulasya shvidka ekspansiya na pivden Vinyatkom ye nosiyi chibcha chiyi predki pohodyat yak z Pivnichnoyi tak i z Pivdennoyi Ameriki mtDNK Tubilna divchina z plemeni terena Zgidno z doslidzhennyam 2016 roku yake zoseredzhene na mitohondrialnij DNK mtDNK uspadkovanij lishe po materinskij liniyi pokazalo sho predki korinnogo naselennya Ameriki po materinskij liniyi shodyat do kilkoh osnovopolozhnih linij iz Sibiru yaki pribuli cherez Beringovu protoku blizko 16 tisyach rokiv tomu Zgidno z cim doslidzhennyam predki korinnih amerikanciv jmovirno deyakij chas zalishalisya v rajoni suchasnoyi Alyaski Piznishe nevelika populyaciya potrapila v Pivdennu Ameriku priberezhnim shlyahom priblizno 2 4 9 tisyach rokiv Pislya shvidkogo poshirennya po vsij Americi obmezhenij potik geniv u Pivdennij Americi prizviv do chitkoyi filogeografichnoyi strukturi populyacij yaka zberigalasya protyagom trivalogo chasu Usi davni liniyi mitohondrij viyavleni v comu doslidzhenni buli vidsutni v suchasnih naborah danih sho svidchit pro visokij riven vimirannya populyaciyi V naslidok zastosuvannya testu mnozhinnoyi logistichnoyi regresiyi osnovnih komponentiv do simulyaciyi bayesivskoyi serijnoyi koalescenciyi Analiz pidtverdiv scenarij zgidno z yakim yevropejska kolonizaciya sprichinila znachnu vtratu dokolumbovih rodovodiv Okeanichna skladova v rajoni Amazonki Dva genetichnih doslidzhennya autosomnoyi DNK u 2015 roci pidtverdili sibirske pohodzhennya korinnih zhiteliv Ameriki Pereselennya iz Sibiru mozhlivo pochinalos she 23 000 rokiv tomu Prote sered korinnih zhiteliv regionu Amazonki bulo viyavleno spilne pohodzhennya z korinnimi zhitelyami Avstraliyi ta Melaneziyi Arheologichni zalishki Lyudi Terena Korinni zhiteli Braziliyi na vidminu vid meshkanciv Mezoameriki ta andskih civilizacij ne zberigali pismovih zapisiv ta arhitekturnih kam yanih pam yatnikiv A cherez vologij klimat i kislij grunt bulo znisheno majzhe vsi slidi yihnoyi materialnoyi kulturi vklyuchayuchi derev yani budivli abo virobi ta kistki Takim chinom te sho vidomo pro istoriyu regionu do 1500 roku bulo zrobleno ta rekonstrujovano na osnovi nevelikih arheologichnih dokaziv takih yak keramika ta kam yani nakonechniki stril Najpomitnishimi zalishkami kulturi korinnih narodiv Braziliyi ye duzhe veliki kurgani ostankiv cherepashek molyuskiv sambakiv znajdenih u deyakih priberezhnih rajonah Neshodavni doslidzhennya pokazuyut sho kurgani cherepashok buli stvoreni lyudmi yaki zhili na brazilskomu uzberezhzhi mizh 8000 i 2000 rokami do nashoyi eri Same v takih kurganah abo bilya nih arheologi znahodili zooliti skelni skulpturi u formi tvarin zrobleni z osoblivoyu tehnichnoyu retelnistyu Uzdovzh brazilskogo uzberezhzhya bulo znajdeno veliku kilkist sambaki Najbilsh vivcheni roztashovani v shtati Santa Katarina Takozh na teritoriyi Braziliyi buli znajdeno znachni vidkladennya chornoyi zemli terra preta u kilkoh miscyah uzdovzh Amazonki yaki yak vvazhayut ye starodavnimi zvalishami Neshodavni rozkopki takih rodovish u serednij i verhnij techiyi Amazonki viyavili zalishki deyakih duzhe velikih poselen sho mistyat desyatki tisyach budinkiv sho vkazuye na skladnu socialnu ta ekonomichnu strukturu Grunti chornoyi zemli buli stvoreni zemlerobnimi spilnotami mizh 450 ta 950 rokami nashoyi eri Korinni amerikanci z tropichnih lisiv Amazonki mozhlivo vikoristovuvali svij metod rozvitku ta roboti na chornij zemli shob zrobiti zemlyu pridatnoyu dlya silskogo gospodarstva neobhidnogo dlya pidtrimki velikogo naselennya u plemenah Nedavni rozkopki dilyanok chornoyi zemli u serednij i verhnij techiyi Amazonki vidkrili zalishki duzhe velikih poselen yaki mistili desyatki tisyach domiv ta vkazuyut na skladnij socialnij i ekonomichnij sklad suspilstva Doslidzhennya shelep doistorichnih meshkanciv priberezhnoyi Braziliyi viyavili sho vikoristali zubi dlya ochishennya ta podribnennya abrazivnih roslin Kultura Marazhoara Kultura marahoraPohoronna urna Chasha marahoraTarilka marahora Pohoronna urna Kultura Marazhoara procvitala na ostrovi Marazho v girli richki Amazonka Pid chas rozkopok na ostrovi arheologi znajshli skladnu keramiku Yiyi shmatki buli vitoncheno rozpisani ta virizani zobrazhennyami roslin i tvarin Ce stalo pershim dokazom togo sho na Marazho isnuvalo skladne suspilstvo Dokazi budivnictva kurganiv takozh svidchat pro te sho Kultura Marazhoara bula dostatno rozvinuta dlya budivnictva skladnih poselen vikonannya velikih zemlyanih robit Dekilka kurganiv na ostrovi Maraho pislya radiovuglecevogo analizu pochali datuvati vid 1000 do 300 roki do nashoyi eri Kultura Marazhora bula predmetom postijnih superechok Amerikanka Betti Meggers doslidzhuyuchi marazhora v 1950 h rokah pripustila sho jogo predstavniki migruvali z And i oselilisya na ostrovi Bagato doslidnikiv vvazhali sho Andi buli zaseleni paleoindijskimi migrantami z Pivnichnoyi Ameriki yaki ruhalisya na pivden ta na rivninu teritoriyu Odnak u 1980 h rokah inshij amerikanski arheologi na rozkopkah kurganu Teso dus Bishos zrobivshi geofizichni doslidzhennya dijshli visnovku sho suspilstvo yake pobuduvalo kurgani viniklo same na ostrovi Dokolumbova kultura Maraho mozhlivo mala socialne rozsharuvannya ta narahovuvala naselennya do 100 000 osib Korinni narodi na chas yevropejskoyi kolonizaciyi Etnichni grupi Koli portugalski doslidniki vpershe pribuli do Braziliyi u kvitni 1500 roku voni na svij podiv viyavili uzberezhzhya bagate resursami na yakij meshkalo sotni tisyach korinnih zhiteliv Oficijnij pisar Pedro Alvaresa Kabrala komanduvacha flotom vidkrittya yakij visadivsya v suchasnomu shtati Bayiya napisav lista do korolya Portugaliyi v yakomu shvalno opisav krasu ciyeyi zemli Naperedodni prihodu portugalciv na pochatku HVI stolittya v priberezhnih rajonah Braziliyi isnuvalo dvi veliki megagrupi tupi nosiyi mov tupi guarani yaki dominuvali praktichno na vsomu brazilskomu uzberezhzhi i vsi korinni zhiteli yaki ne rozmovlyali staroyu movoyu tupi zazvichaj movoyu zhe Portugalci pribuli naprikinci trivaloyi borotbi mizh tupi i tapuyi yaka prizvela do porazki ta vignannya tapuyi z bilshosti priberezhnih rajoniv u vnutrishni rajoni U starih portugalskih hronikah termin Tupi oznachaye druzhnij abo soyuznickij Hocha tupi buli podileni na pidplemena yaki chasto voroguvali odne z odnim voni buli kulturno ta movno odnoridnimi Toj fakt sho pershi yevropejci zustrichali praktichno tih samih lyudej i movu vzdovzh uzberezhzhya Braziliyi znachno sprostiv spilkuvannya ta vzayemodiyu z miscevim naselennyam Karta teritorij korinnogo naselennya Braziliyi Naskilki vidomo tupi spochatku zhili perevazhno kochovim zhittyam mislivciv zbirachiv Z materialnoyi kulturi zbereglasya velika kolekciya nakonechnikiv stril i spisiv sokir ta inshih artefaktiv iz kolotogo kamenyu ta kistok Ce bulo znajdeno formi pohovannya ta osobista atributika u tomu chisli natilni prikrasi cherepashkami kaminnyam nasinnyam tosho Takozh z chasom u kulturi postupovo z yavlyayutsya ob yekti z polirovanogo kamenyu progresivnoyi vitonchenosti naskelni pam yatki ta nezabarom artefakti z keramiki ta rizblenogo kamenyu ce ridko a takozh dokazi silskogospodarskoyi praktiki sho vkazuye na pevnij stupin osilosti Cya evolyuciya ne bula linijnoyu i kolonizatori viyavili sho rizni narodi zhivut riznimi formami kulturi riznomanitnistyu yaka trivaye do sogodni ta prodovzhuye transformuvatisya Popri ci vidminnosti isnuyut i spilni osnovni risi U vnutrishnih rajonah Braziliyi dominuvali perevazhno lyudi tapuya zhe hocha znachni chastini vnutrishnih rajoniv zokrema verhiv ya richok Shingu Teles Pires i Dzhuruena teritoriya yaka zaraz pokrivayetsya priblizno suchasnim shtatom Matu Grosu buli pervisnoyu domigracijnoyu batkivshinoyu tupi guarani U roboti Istoriya portugalskih vidkrittiv i zavoyuvan u Novomu Sviti Okrim tupi ta tapuya zavedeno vidilyati dvi inshi megagrupi korinnogo naselennya u vnutrishnih rajonah karibiv yaki naselyali bilshu chastinu suchasnoyi pivnichno zahidnoyi Braziliyi vklyuchayuchi obidva beregi richki Amazonki azh do yiyi delti ta grupu aravakiv skladovi plemena yakoyi naselyali kilka oblastej vklyuchayuchi bilshu chastinu verhnoyi Amazonki na zahid vid ninishnogo Manausa a takozh znachni oseredki v suchasnih shtatah Amapa ta Rorajma Nazvi pid yakimi rizni plemena tupi buli zapisani portugalskimi ta francuzkimi avtorami 16 stolittya pogano zrozumili Bilshist z nih ne ye vlasnimi imenami a opisom stosunkiv yak pravilo simejnih napriklad tupi oznachaye pershij batko tupinamba oznachaye rodichi predkiv tupiniquim oznachaye bichni susidi tamoio oznachaye didus temimino oznachaye onuk tabadzhara oznachaye svekri tosho Deyaki etimologi vvazhayut sho ci nazvi vidobrazhayut poryadok migracijnih hvil lyudej tupi z vnutrishnih rajoniv do uzberezhzhya napriklad pershoyu hvileyu tupi yaka dosyagla uzberezhzhya buli didi Tamoio do yakih nezabarom priyednalisya rodichi starodavnih Tupinamba sho mozhe oznachati rodichiv tamojo abo termin tamojo dlya poznachennya rodichiv starih tupi u verhnomu basejni Amazonki Onuki Temimino mozhut buti oskolkom Bichni susidi Tupiniquim oznachali mozhlivo neshodavno pribulih yaki vse she namagayutsya probitisya Pershi kontakti Zobrazhennya kanibalizmu v brazilskomu plemeni tupinamba v XVI stolitti Gans StadenAlbert Ekhaut gollandec Tapuyas Braziliya tancyuye 17 st Koli v 1500 roci pribuli portugalci miscevi zhiteli zhili perevazhno na uzberezhzhi ta vzdovzh beregiv velikih richok Spochatku yevropejci sprijmali korinnih zhiteliv yak blagorodnih dikuniv i vidrazu pochalosya zmishannya naselennya Portugalski bandejranti choloviki pochali narodzhuvati ditej vid indianskih zhinok stvorivshi nove pokolinnya lyudej zmishanoyi rasi yaki rozmovlyali indianskimi movami mova tupi Diti cih portugalciv ta indianok stanovili bilshist naselennya Grupi bandejrantiv organizovuvali ekspediciyi u glibinku kontinentu shob priyednuvati novi zemli dlya portugalskoyi koroni ta shukati zoloto ta dorogocinne kaminnya Zacikavlenist portugalciv amazonskim fernambukovim derevom zaradi jogo cinnogo chervonogo barvnika bezlich zemel ta dikuniv priskorili ekspansiyu teritoriyi Nazvu teritoriyi dali na chest fernambukovogo dereva derevini yakogo cherez kolir nagaduvalo rozpechene vugillya portugalskoyu brasil Tomu vona otrimala nazvu Braziliya Brazilwood Portugalci virishili civilizuvati korinnih zhiteliv Brazilski indianci pid chas ritualu Zvazhayuchi na spriyatlivi agroklimatichni umovi portugalci virishili visadzhuvati cukrovu trostinu v Braziliyi dlya otrimannya pributku vid torgivli cukrom Dlya cogo voni pochali vikoristovuvati robochoyu siloyu miscevih meshkanciv yak ce uspishno robili j ispanski kolonizatori Ale korinne naselennya abo ne hotilo buti ponevolenim abo vmirati u velikij kilkosti cherez zarazhennya hvorobami zanesenimi yevropejcyami Portugalci yak i ispanci na svoyih pivnichnoamerikanskih teritoriyah prinesli z soboyu hvorobi proti yakih bagato indianciv buli bezporadni cherez vidsutnist imunitetu Kir vispa tuberkuloz i grip vbili desyatki tisyach lyudej Hvorobi shvidko poshiryuvalisya vzdovzh miscevih torgovih shlyahiv i cilkom imovirno sho cili plemena buli znisheni bez zhodnogo pryamogo kontaktu z yevropejcyami Korinne brazilske naselennya na pivnichno shidnomu uzberezhzhi gollandski ocinki Krapka Vsogo1540 100 0001640 rik 9000 Na moment pributtya yevropejciv na teritoriyi suchasnoyi Braziliyi prozhivalo blizko 2000 nacij i plemen sho dorivnyuvalo 11 miljonam indianciv Za pershi 100 rokiv kontaktu indianske naselennya skorotilosya na 90 Ce bulo perevazhno cherez hvorobi ta hvorobi yaki poshiryuvali kolonisti sho spriyalo rabstvu ta nasilstvu z boku Yevropi Do 1800 roku naselennya kolonialnoyi Braziliyi dosyaglo priblizno 2 21 miljona osib sered yakih lishe priblizno 100 858 buli korinnimi zhitelyami Do 1850 roku ce chislo skorotilosya priblizno do 52 126 osib iz 1 86 miljona Do 1870 roku chiselnist plemen tupi skorotilasya do 250 000 korinnih zhiteliv a do 1890 roku zmenshilasya priblizno do 100 000 Yezuyiti Kilka religijnih ordeniv brali uchast u zavoyuvanni nadsilayuchi dobre pidgotovlenih misioneriv yaki sluzhili propovidnikami mirotvorcyami vchitelyami likaryami ta hudozhnikami a takozh zabezpechuvali potrebi v usih oblastyah Svyasheniki yezuyiti pribuli razom z pershim general gubernatorom yak duhovni pomichniki kolonistiv z namirom navernuti korinne naselennya v katolictvo Voni predstavili argumenti na pidtrimku ideyi pro te sho korinni zhiteli slid vvazhati lyudmi i pokazali papsku bullu 1537 r yaka progoloshuye sho nezalezhno vid yihnih viruvan yih slid vvazhati povnistyu rozumnimi lyudmi yaki mayut pravo na svobodu ta privatnu vlasnist ta yaki ne povinni buti ponevolenimi Bula sformovana sistema redukciyi bilsh mensh samodostatnih fiksovanih sil podibnih do yevropejskih sil yakimi keruvali svyasheniki u spivpraci z tubilcyami Kartina Irasema 1909 hudozhnik Antonio Parrejras 1850 1937 klasichne zobrazhennya korinnoyi Irasemi yaka zakohuyetsya v yevropejskogo kolonizatora Svyasheniki yezuyiti taki yak otci Hose de Anchiyeta ta Manuel da Nobrega vivchali ta zapisuvali movu korinnogo naselennya ta zasnovuvali zmishani poselennya taki yak San Paulu dus Kampus de Piratinga de kolonisti ta indianci zhili plich o plich rozmovlyayuchi odniyeyu spilnoyu movoyu i vilno odruzhuvalisya Voni takozh pochali zasnovuvati viddalenishi sela naseleni lishe civilizovanimi indiancyami yaki nazivalisya Misiyami Do seredini 16 stolittya katolicki svyasheniki yezuyiti za doruchennyam portugalskoyi monarhiyi zasnuvali misiyi po vsih koloniyah krayini Voni pracyuvali nad tim shob yih yevropeyizuvati ta navernuti v katolicizm zhili razom Deyaki istoriki stverdzhuyut sho yezuyiti zabezpechili period vidnosnoyi stabilnosti dlya indianciv Spravdi yezuyiti vistupali proti vikoristannya korinnih brazilciv dlya rabskoyi praci Odnak yezuyiti vse zh zrobili svij vnesok u yevropejskij imperializm Bagato istorikiv vvazhayut uchast yezuyitiv etnocidom korinnoyi kulturi de yezuyiti namagalisya yevropeyizuvati korinni narodi Braziliyi U seredini 1770 h rokiv krihke spivisnuvannya korinnogo naselennya z kolonistami znovu opinilosya pid zagrozoyu Cherez skladnu diplomatichnu merezhu mizh Portugaliyeyu Ispaniyeyu ta Vatikanom yezuyitiv bulo vignano z Braziliyi a misiyi konfiskovano ta prodano Kultura korinnih narodivTradicijni poselennya Singu teritoriya korinnogo naselennya BraziliyiSelo z sistemoyu chastokoliv dlya zahistu gravyura Gansa Shtadena 1557 r Gromadi zhili plemenami skladnim organizacijnim utvorennyam sho skladalosya z kilkoh sil pov yazanih sporidnenistyu ta spilnimi interesami Kozhne selo skladalosya z grupi kolektivnih budivel yaki nazivalisya ocas abo malocas roztashovanih navkolo ploshi yaka mogla buti priznachena dlya gromadskih zahodiv takih yak svyatkuvannya rituali zbori ta inshi U centri ploshi mogla buti hata priznachena dlya suto cholovichih zanyat U kozhnomu selishi prozhivalo bagato simejnih par vid 50 do 200 osib a v bagatoh vipadkah i nabagato bilshe Hati buduvali z derev yanogo karkasu povnistyu zakritogo solomoyu zalishayuchi vid odnogo do troh otvoriv Zagalom ce buli vityagnuti ta visoki sporudi ale voni mogli mati rizni formi ta rozmiri Deyaki plemena taki yak marubo ta yanomami buduvali lishe odnu budivlyu de zhili vsi lyudi sela Bilsha chastina takogo zhitla mala minimalnij vnutrishnij podil abo vzagali ne mala Vse zhittya gromadi vidbuvalosya na ochah vklyuchayuchi statevi znosini par Inodi vnochi rozpalyuvali vognisha ta spali v gamakah Portugalskij istorik i hronist opisuvav povsyakdenne zhittya korinnogo naselennya v oselyah v Bayiyi U kozhnomu budinku vsi zhivut duzhe garmonijno nikoli ne mayuchi zhodnih rozbizhnostej mizh soboyu radshe vsi voni druzi odin odnogo sho Vono nalezhit usim bez vinyatku i sho b hto ne yiv yak bi malenke vono ne bulo u comu povinni brati uchast usi prisutni A francuzkij misioner i pismennik pisav sho dikuni viyavlyayut svoye prirodne miloserdya shodnya daruyuchi odin odnomu oleninu ribu frukti ta inshi blaga krayini i voni tak cinuyut cyu chesnotu sho pomerli b vid soromu yakbi pobachili yak yihnij susid strazhdaye vid nestachi togo chim voni volodiyut Brazilskij sociolog i politik na pochatku HH stolittya pisav Ta sama osnovna model susidskoyi spivpraci zastosovuvalasya do stosunkiv mizh chlenami malokas yaki buli chastinoyu socialnoyi grupi Produkti polyuvannya ribalstva zbiralnictva ta silskogospodarskoyi diyalnosti nalezhali rodini yaka yih otrimuvala Koli selo bulo blizko vid vorogiv jogo otochuvali chastokolom zi stovburiv derev Mizh chastokolami vikopuvali rovi zamaskovani gilkami ta listyam a na dni nasadzhuvali zagostreni kilki Deyaki plemena napriklad ajmori ne buduvali sil Voni prosto rozchishali teritoriyu i nochuvali pid derevami rozvodyachi bagattya vnochi Inshi taki yak tukan organizovuvalisya v bilsh mensh nezalezhni simejni grupi zasnovuyuchi sela ta neveliki zhitla Voni zhili polyuvannyam ribalstvom i naturalnim silskim gospodarstvom periodichno zminyuyuchi roztashuvannya sil vidpovidno do zmenshennya prirodnih resursiv dostupnih v okolicyah Zalishennya ekspluatovanih teritorij umozhlivilo yih prirodne vidnovlennya Subtropichni guarani viroshuvali kukurudzu tropichni tupi viroshuvali maniok maniok visokogirni zhiteli Dzhes viroshuvali arahis yak osnovnu chastinu svogo racionu Dodatkovi kulturi vklyuchali bobi solodku kartoplyu kara batat zherimum garbuz i kumari strukovij perec Oskilki voni potrebuvali nebagato materialnih blag i otrimuvali vse bezposeredno vid bujnoyi prirodi Bidnist bula nevidoma v povsyakdennomu zhitti Zavzhdi bulo vsogo dostatno shob usi mogli zhiti shaslivo ta zdorovo z kulturoyu silno zasnovanoyu na obmin i spravedlivij rozpodil nadlishkiv Deficit i golod traplyalis tilki cherez prirodni negarazdi Korinni narodi mali shiroki znannya pro virobnictvo fermentovanih napoyiv iz bulb korinnya listya nasinnya ta fruktiv takih yak kukurudza maniok solodka kartoplya buriti keshyu arahis banani ananasi Postupovo ci narodni stravi perejshli u spadshinu do brazilskij kuhni zi stravami na osnovi manioki ta kukurudzi takimi yak pamonya ta a takozh z guaranoyu palmovimi sercevinami solodkoyu kartopleyu yamsom kedrovimi gorihami kakao arahisom karuru molochayem papayeyu arasoyu ta keshyu Hocha ye desyatki strav yaki sogodni ye nezvichajnimi abo vidomimi lishe v vidpovidnomu regioni Z bavovni tukumu bambuku i dikoyi guarani viroblyali tkanini prikrasi i koshiki robili viniki piachavu Z garbuziv posud dlya zberigannya vodi abo boroshna Z tvarin u yizhu vikoristovuvali cherepah ta yihni yajcya ptahiv ribu Socialno simejna struktura Suspilstva korinnih narodiv Braziliyi buli obshinnimi bez privatnoyi vlasnosti dosit egalitarnimi ta decentralizovanimi hocha j stratifikovanimi z chitkimi socialnimi rolyami z rozpodilom praci ta statusu za tradicijnimi principami Hocha deyaki kulturi buli dosit vilnimi v comu vidnoshenni dozvolyayuchi velikij obmin funkciyami Kerivnictvo chi inshi prestizhni posadi inodi peredavalisya spadkovo ale zagalom virishalnimi kriteriyami buli kompetentnist prestizh i osobista harizma Ranishe voni shanuvali svoyih predkiv i povazhali avtoritet i mudrist vozhdiv starijshin i shamaniv yaki vidpovidali za vishi administrativni zavdannya plemeni vklyuchayuchi zastosuvannya pravosuddya ta provedennya kolektivnih obryadiv i svyatkuvan Plemena trimalisya razom micnimi zv yazkami sporidnenosti ta vzayemnosti Vlada zdijsnyuvalasya golovnim chinom cherez perekonannya ta vvichlivist u kolegialnij maneri sered vozhdiv ta starijshin prichomu avtokratichni rishennya golovnogo lidera buli ridkisnimi za vinyatkom kolektivnih nadzvichajnih situacij Kerivniki otrimuvali poslugi ta rizni blaga vid gromadi Kontakti z inshimi plemenami vidbuvalisya cherez torgivlyu svyatkuvannya rituali spivpracyu sporidnenosti chi alyansu Vijni mizh korinnimi narodami buli zvichajnim yavishem Protyagom stolit buli cikli cherguvannya vladi mizh kilkoma potuzhnimi plemenami Choloviki opikuvalisya vijnoyu polyuvannyam ribalstvom kerivnictvom plemenami ta zovnishnimi stosunkami Voni buduvali sporudi u seli robili kanoe ta zbroyeyu Takozh choloviki zajmalis rozvedennyam bagattya shamanskimi obryadami sho vklyuchalo medichnu praktiku i virubkoyu lisiv dlya posiviv Zhinki vidpovidali za posadku zbir urozhayu prigotuvannya yizhi vigotovlennya predmetiv pobutu tkanin i prikras Voni povinni buli zberigati vogon pribirati u hatah viroshuvali hudobu pikluvalisya pro potomstvo ta starih Yihnye suspilstvo nakladalo vazhkij tyagar na zhinok yaki vikonuvali bagato robit deyaki z yakih buli duzhe vazhkimi ale istotna chastina zasobiv isnuvannya plemeni zalezhala vid nih i voni vidigravali fundamentalnu rol u rozmishenni cholovikiv u socialnij yerarhiyi ta stvorenni yihnogo osobistogo komfortu Yaksho cholovik ne mav druzhini vin buv bidnim virodkom Inodi zaohochuvalas avtonomiya Deyaki vidi diyalnosti mozhna rozbiti za vikom Ne bulo rabstva dlya otrimannya robochoyi sili hocha brali vijskovopolonenih dlya velikomasshtabnih robit abo dlya zhertvoprinesennya ce bulo zvichajnoyu praktikoyu Sim ya mozhe buti monogamnoyu abo poligamnoyu z perevazhannyam poliginiyi Shlyub ne buv vichnim abo duzhe micnim zv yazkom rozluchennya bulo chastim i legkim i choloviki mogli vikoristovuvati zhinok yak rozminnu monetu U bagatoh plemenah shlyub buv skladnim obryadom yakij vimagav prinesennya v zhertvu vijskovopolonenogo pislya chogo cholovik zminyuvav svoye im ya i mig stvoryuvati sim yu Isnuvalo bagato krovnosporidnenih soyuziv sho zmicnyuvalo yednist klaniv i merezhi vzayemnosti sho zabezpechuvalo pidtrimku poryadku ta zhittya gromadi u velikih masshtabah Zhorstoke povodzhennya cholovikiv zi svoyimi druzhinami ta ditmi bulo zvichajnim i suspilno prijnyatnim rozumilosya yak privatna sprava u bagatoh plemenah batko i mati mali pravo zhittya i smerti nad svoyimi utrimancyami Ale malo vidomo pro yihnyu seksualnistta yiyi sociokulturne chi emocijne znachennya Zdavalosya u bagatoh vidnoshennyah voni stavilisya do neyi dosit vilno Nevinnist malo cinuvalasya i voni yak pravilo buli seksualno aktivnimi do shlyubu hocha tabu zaboronyali zhinkam u period do dozrivannya menstruaciyi ta pislya pologovogo periodu U bagatoh plemenah napriklad buli prijnyati grupovij seks deyaki formi krovozmishennya podruzhnoyi zradi ta gomoseksualizmu i choloviki mogli proponuvati seksualni poslugi svoyih druzhin povazhnim vidviduvacham yak formu vvichlivosti Navit seks i gigiyena praktikuvalisya na ochah u vsih hto buv poruch Mati goduvala ditinu grudmi kilka rokiv yaksho v cej period u neyi ne bulo inshoyi ditini Malenku ditinu zavzhdi suprovodzhuvali a do togo yak vona pishla chasto brali uchast u riznih zanyattyah doroslih u tomu chisli u silskomu gospodarstvi Navchannya ditej bulo spilnim dlya vsih meshkanciv sela Hlopchikiv zmalku vchili voloditi lukom i strilami buduvati koshiki ta inshim robotam Divchinku mati znajomila z remeslom pryadinnya pletinnya sitok ta vigotovlennya prikras Urochisti obryadi perehodu sho provodilisya shamanami vidznachali rizni stadiyi rozvitku vid narodzhennya do smerti i vidznachalisya vsim plemenem z velikoyu pompoyu Invalidi abo lyudi pohilogo viku mogli buti pokinuti ubiti abo vimagati evtanaziyi Tradiciyi viruvannya ta cinnosti Shaman guaraniKolektivnij tanec pid chas Kvarupu navkolo stovburiv yaki simvolizuyut pomerlihZhinka tapirape Zhittya kozhnogo individa plemeni bulo zaprogramovane she do narodzhennya tradicijnoyu ta fiksovano strukturoyu yihnih socialnih norm yaki zberigalisya bez istotnih zmin z nezapam yatnih chasiv Bagato narodiv buli gliboko ritualizovani mali riznomanitni mifi i viruvannya yaki otochuvali pevni diyi neporushnimi tabu ta davali instrukciyi dlya bagatoh povsyakdennih dij Isnuvali situaciyi koli u razi nespodivanoyi chi nevidomoyi situaciyi sklikali pleminnu radu Yaksho situaciyu mozhna bulo uzgoditi z tradiciyami vona bula vklyuchena do kanonu zvichayiv i odrazu stavala zagalnim pravilom A zmina kanoniv mogla buti lishe golosuvannyam na zborah Cya tradiciya progresuye sogodni navit yaksho voni bazuyutsya na davnih tradiciyah Pro davni religijni viruvannya korinnih narodiv malo sho vidomo okrim spotvorenih tlumachen peredanih kolonizatorami yaki stverdzhuvali sho v ranni chasi narodi vzagali ne mali uyavlennya pro Boga Odnak bagato plemen virili u verhovnogo boga yakij stvoriv vsesvit zalishivshi jogo pid vidpovidalnistyu drugoryadnih bogiv U deyakih mifah odnak pohodzhennya svitu absolyutno neviznacheno Visvitlyuyetsya mudrij geroj yakij mozhe buti yakoyus nadlyudinoyu abo yakoyus bozhestvennoyu sutnistyu Takozh isnuvali u legendah dobrozichlivi istoti yaki organizovuyut i navchayut lyudstvo i daruyut jomu cinni dari U bagatoh tradiciyah lyudi narodzhuyutsya vid mogutnoyi mifologichnoyi tvarini Takozh isnuvali viruvannya stvorennya Svitu kosmogonichnoyu inodi antagonistichnoyu paroyu abo kolektivom pervisnih tvorciv Riznomanitni tvarini roslini mifologichni istoti sama Zemlya ta yiyi elementi u vsih kulturah narodiv po riznomu obozhnyuvalisya animizm a v bagatoh spilnotah isnuvalo panteyistichne ototozhnennya nezbagnennoyi bozhestvennoyi sili z Prirodoyu ta lyudmi Dlya nih vidimij svit buv lishe odnim iz bagatoh paralelnih svitiv yaki v pevnih aspektah abo momentah mogli stati vzayemopov yazanimi Isnuvala ideya zagrobnogo rayu zemli bez zla yak yiyi nazivayut guarani zarezervovanoyi dlya dobrih i horobrih Buli rozrobleni rituali dlya pohovannya pomerlih a takozh dlya zberezhennya pam yati pro predkiv i mifichnih zasnovnikiv rodiv Ale yihni religiyi ne buli dogmatichnimi ne bulo liturgiyi prozelitizmu Voni virili v kilka vidiv demoniv i lisovih duhiv Poserednikami mizh bozhestvennim i lyudskim svitom buli shamani yaki takozh buli razom zi starijshinami golovnimi ohoroncyami ta peredavachami tradicij plemeni Ale buli deyaki plemena v yakih bogi duhi ta predki mogli spilkuvatisya zi zvichajnimi lyudmi cherez tvarin sni intuyiciyu ta prorochi vidinnya Shob podolati rozriv u nevidimomu sviti zgadati tradiciyi ta predkiv uklasti ugodi mizh plemenami abo vidnoviti vnutrishnyu yednist spilnoti vzhivalis galyucinogenni rechovini tyutyunu ta p yanki napoyi hocha ce j pidlyagalo tochnim pravilam Takozh ye dokazi pro yihnyu shilnist do misteckih zahodiv i svyat yaki zbirayut razom veliki grupi najvidomishim z yakih ye shorichnij ritual vshanuvannya pomerlih Kvarup prohodit dekilka dniv Pid chas provedennya obminyuyutsya podarunkami gotuyut vishukani stravi a takozh vidbuvayutsya sportivni superechki pisni golosinnya ta kolektivni tanci Voni chasto pokrivali svoyi tila riznomanitnimi prikrasami z pir ya volokon ta inshih prirodnih materialiv osoblivo pid chas urochistostej chi ceremonij Tkaninni kovdri dlya pokrivannya tila zustrichalisya ridko ale nagota bula zvichnim yavishem i ne viklikala soromu Ale zhivuchi v lisi povnomu agresivnih tvarin i fizichnih pereshkod bagato plemen vikoristovuvali u svoyemu povsyakdennomu zhitti nabedreniki yaki mali funkciyu zahistu statevih organiv vid neshasnih vipadkiv abo napadiv komah Napriklad choloviki nosili mizh nogami smuzhku tkanini pidv yazanu motuzkoyu abo strichkoyu yak poyasom Tkanina kripilasya do strichok pozadu a perednya chastina visila speredu yak ornamentovanij fartuh gulki protektori dlya statevogo chlena abo tkaninni reminci Voni duzhe dbali pro svoye tilo ta osobistu gigiyenu Vid nih pohodit suchasnij zvichaj shodennogo kupannya U korinnih narodiv Brazliyi buli vlasni obmezhuvalni konvenciyi yaki yaksho yih porushuvali peredbachali ganbu ostrakizm abo inshi suvori sankciyi pochinayuchi vid fizichnogo pokarannya do vignannya chi smertnoyi kari Deyaki prikladi buli pokazovi shamani pidozryuvani v chaklunstvi proti chleniv svogo plemeni mogli buti stracheni yaksho cholovik viyavlyav sebe boyaguzom u nogo zabtrali druzhinu rozkrittya tayemnic iniciaciyi moglo oznachati smert Zlochini ne buli viznacheni chasom a vipravdannya taki yak piyactvo emocijna nevrivnovazhenist i primus zazvichaj ne sprijmalisya yak pom yakshuvalni abo vipravdannya vidpovidalnosti Nauka Korinni narodi Braziliyi rozvinuli riznomanitni astronomichni ta naukovi znannya pov yazuyuchi sposterezhennya za zirkami ta navkolishnim seredovishem iz zhittyevimi ciklami gromadi ta yihnimi religijnimi viruvannyami ale pro ce duzhe malo vidomo Etnoastronom Dzhermano Bruno Afonso stverdzhuye sho indianci ta starodavni narodi ne zajmalisya astronomiyeyu tilki zaradi togo shob zajmatisya neyu Na vse bula prichina Krim praktichnoyi chastini z metoyu oriyentuvannya storoni svitu isnuvala cila religijna chastina ritual kult mertvih rodyuchosti tosho yaka takozh bula pov yazana z astronomiyeyu Napriklad dlya tupi guarani kozhna z kardinalnih tochok predstavlyaye sferu boga Pivdennij Hrest buv najvidomishim suzir yam yake vikoristovuvali yak oriyentir dlya geografichnoyi oriyentaciyi Zbereglisya istorichni zviti francuzkogo misionera Klod d Abbevil Tupinamba pripisuye Misyacyu morski priplivi ta vidplivi ta duzhe dobre rozriznyaye dva priplivi yaki vidbuvayutsya pid chas povnogo misyacya ta molodika abo cherez kilka dniv Bagato plemen vikoristovuvali formi sonyachnih godinnikiv gnomoni i rahuvali chas za vidimim ruhom Soncya Zirki ta suzir ya malyuvalis na naskelnih piktogramah yih personifikuvali u svoyih nezapam yatnih tradiciyah pripisuyuchi yim divovizhni sili ta navit emocijnu povedinku Vidomih voyiniv abo personazhiv mozhna bulo peretvoriti na zirki ta suzir ya abo navit u nadprirodnih tvarin chi roslin Dlya narodu Tupi Guarani yaksho Dzhasi Misyac podobalasya divchina i vin hotiv sklasti yij kompaniyu vin peretvoryuvav yiyi na zirku Z inshogo boku zatemnennya ta kometi nespodivani astronomichni yavisha vikoristovuvalisya dlya poshirennya zhahu sered plemeni Dosyagnennya astronomiyi dozvolyalo saditi agrokulturi vidpovidno do pir roku ta faz misyacya Korinni narodi znali spivvidnoshennya mizh zminami klimatu ta bioriznomanittyam u prirodi a takozh vikoristovuvali biologichnij kontrol silskogospodarskih shkidnikiv Kultura ta mistectvo Golovnij ubir kultura Kayapo Para abo Mata Grosso 20 stolittya pir ya roslinni volokna Muzej P yatirichchya Bryussel Belgiya Spochatku osvita v gromadah nadavalasya v usnij formi oskilki zhodne z korinnih brazilskih suspilstv ne znalo pisemnosti Vvazhayetsya sho narodi rozmovlyali priblizno 1300 ridnimi movami Sogodni yih kilkist znachno mensha mozhe buti blizko 270 zhivih mov Oficijna cifra Brazilskogo instituta geografiyi i statistiki 274 Lishe 9 iz nih mayut povnij opis iz gramatikoyu zbirkoyu tekstiv i slovnikom Voni podilyayutsya na dvi veliki movni grupi Tupi tai Makro Zhe Ye takozh kilka grup yaki rozmovlyayut izolovanimi movami ne pov yazanimi z bud yakimi inshimi movami takimi yak tikuna trumaj i dzhabuti Krim togo isnuye bezlich dialektiv i variacij osnovnih mov Popri vidsutnist sistem pisma bagato grup rozrobili riznomanitnist znakiv ta inshih grafichnih form riznogo stupenya skladnosti yaki nesli specifichni znachennya formu spilkuvannya vidminnu vid zahidnogo formalnogo pisma Piktogrami ta naskalni gravyuriyaki zbereglisya v arheologichnih pam yatkah po vsij Braziliyi Za opisom doslidnici Iren Machado napisi na skelyah stvoryuyut sistemi pisma za dopomogoyu notacijnih znakiv ce znachno blizhche do naukovoyi ta hudozhnoyi tvorchosti nizh do prostogo instrumentalnogo spilkuvannya Popri te sho bagato vzhe bulo vtracheno materialna ta nematerialna kultura brazilskih korinnih narodiv yaka zbereglasya do nashih dniv nadzvichajno bagata v cilomu Deyaki kulturi harakterizuyutsya velikoyu kilkistyu atributiki ta prikras dlya organizaciyi pishnih obryadiv deyaki cinuyut rozpisi tila inshi vpravnishi u muzici usnij tvorchosti Sered kulturnih napryamkiv muzika tanec keramika tkactvo koshikarstvo rozpis po tilu ta virobi z pir ya U plemenah ne bulo okremogo majstra bo usi volodili riznimi vidami mistectva oskilki zhittyeva diyalnist povinna buti rozpodilena rivnomirno a virobnictvo simvolichnih predmetiv yaki stanovili znachnu chastinu yihnoyi materialnoyi kulturi perebuvalo pid kontrolem duhovnih sil Sama obrobka sirovini vikoristovuvanoyi dlya vigotovlennya artefaktiv bula ritualnoyu ta pidporyadkovana tochnij poslidovnosti yaka vidriznyalasya mizh plemenami U plemeni napriklad chervone pir ya ye oseredkami duhiv zahisnikiv tomu yih vikoristovuyut u tilesnih prikrasah shob zapobigti zlim vplivam Velikij golovnij ubir Kayapo simvolizuye same selo u centri blakitni pir ya simvolizuyut ploshu navkolo nogo vishikovani pir ya papugi ara sho simvolizuyut zhinochij i domashnij svit Ozdoblyuvalnij bilij puh simvolizuye lis Bagato narodiv i klaniv rozrobili seriyu geometrichnih vizerunkiv tradicijno peredavanih u koshikah keramici rozpisi ta tkactvi yaki stali oznakoyu kozhnoyi grupi Muzika zajmala velike misce sered mistectv yiyi pohodzhennya vvazhalosya bozhestvennim oskilki vono sprijmalosya cherez sni Dlya nih zvuk mav magichnu silu buduchi osnovoyu strukturuvannya kosmosu ta buduchi potuzhnim instrumentom navmisnogo vtruchannya u fizichnij svit napriklad likuvannya Praktichno ne bulo stvoreno zhodnoyi muziki yaka b ne mala pevnoyi asociaciyi zi svyashennimi diyami velikimi svyatami Ritualni pisni ta deklamaciyi yaki rozpovidali tradicijni istoriyi opisuvali vishi sni viklikali duhiv i stvoryuvali zcilennya ta bachennya takozh vidigrayut fiziologichnu rol u samomu stanovlenni psihichnih staniv onovlyuyuchi dosvid mifichnih podij Muzika takozh vklyuchala pisni kohannya ta tugi i mogla buti pronizana intensivnim poetichnim lirizmom Za slovami psihologa Adrian Salik Same muzika vstanovlyuye zv yazok mizh mifom i kosmologiyeyu z mistectvom tila tancem operennya ta ornament buduchi nosiyem znachennya vstanovlyuyuchi takim chinom mist mizh mifom i obryadom VijniVoyin Tamojo hudozhnikKavalerijska ataka Guajkuru 1822 rik Vijna bula chastoyu i chasto ritualnoyu Vona mogla zadovolniti potrebu vregulyuvannya supernictva ta rozmezhuvannya vlada mizh plemenami ale golovnimi motivami buli pomsta za obrazi ta zahoplennya polonenih priznachenih dlya zhertvoprinoshen pid chas odruzhennya voyiniv Do prihodu kolonizatoriv zagarbnicki vijni zdayetsya buli duzhe ridkisnimi voni ne znali ni konej ni vognepalnoyi zbroyi ni skladnogo vijskovogo sporyadzhennya i yih osnovnoyu zbroyeyu buli palicya luk i strili metannya kaminnya spis i shit tipovi znaryaddya rukopashnogo boyu Voyini ne grebuvali udarami golimi rukami dryapannyam nigtyami ta grizannyam takozh buli vpravnimi u partizanskij vijni ta zasidci Vbivstvo bagatoh vorogiv i vzyattya v polon dodavali velikogo prestizhu i buli chastinoyu yihnoyi sistemi utverdzhennya muzhnosti Vijskovopolonenih ne potribno bulo utrimuvati bo vtecha bula b velikoyu ganboyu Do nih stavilisya familyarno yak do zhiteliv sela yih dobre goduvali ta doglyadali do samoyi smerti Hose de Anchiyeta svidchiv Prirodno voni shilni vbivati ale voni ne zhorstoki tomu sho zazvichaj voni ne muchat svoyih vorogiv tomu sho yaksho voni ne vbivayut yih pid chas vijni potim voni duzhe pogano z nimi povodyatsya Nu i voni zadovolnyayutsya tim sho rozbivayut yim golovi paliceyu sho ye duzhe legkoyu smertyu Yaksho voni zastosovuyut pevnu zhorstokist navit yaksho ridko ce na prikladi portugalciv i francuzka Popri chasti konflikti povidomlennya pro shiroku mizhpleminnu rizaninu z yavlyayutsya lishe pislya togo yak portugalske zavoyuvannya prosunulosya Same todi koli vsi vidnosini vladi zminilisya vijni za zavoyuvannya ta ponevolennya stali zvichnimi a mogutni vozhdivstva utvoryuvalisya ta padali odna za odnoyu U XVI stolitti pochalasya nizka vijn mizh dekilkoma plemenami takimi yak konfederaciya Tamojo ta portugalcyami Inkoli indianci vistupali na boci vorogiv Portugaliyi takih yak francuzi u vidomih podiyah Antarktichnoyi Franciyi u Rio de Zhanejro inodi ob yednuyuchis iz Portugaliya v borotbi z inshimi plemenami Indijski vijni pochalisya v 1530 h rokah razom iz sprobami kolonizuvati zemli vidkriti yevropejcyami Z momentu vidkrittya Yevropi v 1500 roci isnuvali lishe periodichni kontakti mizh tubilcyami ta yevropejcyami sered nih portugalcyami ta francuzami Vidbuvavsya takozh obmin tovarami i pershi vignanci zalishalisya na ridnih zemlyah i v selah zapochatkovuyuchi zmishannya Pislya 1530 roku buli zasnovani pershi portugalski mista na uzberezhzhi teritoriya bula podilena na spadkovi kapitaniyi a takozh pobudovano kilka cukrovih zavodiv Pochalasya faktichna kolonizaciya a takozh vijni sho yiyi suprovodzhuvali Deyaki plemena legko prijnyali portugalske panuvannya ale bagato inshih chinili opir zaznayuchi peresliduvan i masovogo vinishennya abo v kincevomu pidsumku stayuchi rabami Najintensivnishij period zavojovnickih voyen buv pislya vstanovlennya posadi general gubernatora v 1548 roci Deyaki z voyen cogo periodu buli svidkom i zapisani nimeckim mandrivnikom Gansom Shtadenom avtorom knigi pro jogo dvi podorozhi do Braziliyi Deyaki plemena legko prijnyali portugalske panuvannya ale bagato inshih chinili opir zaznayuchi peresliduvan i masovogo vinishennya abo v kincevomu pidsumku stayuchi rabami Isnuyut rizni zadokumentovani povidomlennya pro svidome vikoristannya vispi yak biologichnoyi zbroyi novobrazilskimi selyanami yaki hotili pozbutisya susidnih indianskih plemen ne zavzhdi agresivnih Najbilsh klasichnij za slovami antropologa Mersio Perejri Gomesa stavsya v Kashiasi na pivdni Maranyao de miscevi fermeri bazhayuchi otrimati bilshe zemli dlya rozshirennya svoyih ferm velikoyi rogatoyi hudobi viddali odyag hvorih selyan yakij zazvichaj spalyuvali shob zapobigti podalshoyi infekciyi Odyag zaraziv use plem ya i voni ne mali ni imunitetu ni likiv Podibni rechi vidbuvalisya v inshih selah po vsij Pivdennij Americi Korinne naselennya Braziliyi chinili opir yevropejskij kolonizaciyi z XVI po XVIII stolittya proti svogo rabstva ta za svij sposib zhittya i yihnya borotba za zahist svoyih prav trivaye dosi Spadshina Kandido Rondona Marshal U 20 mu stolitti brazilskij uryad zajnyav gumannishu poziciyu ta zaproponuvav oficijnij zahist korinnih narodiv vklyuchayuchi stvorennya pershih zapovidnikiv dlya korinnih narodiv V cej chas metis mati z narodu Bororo doslidnik i progresivnij oficer brazilskoyi armiyi pochav zavoyuvati doviru indianciv dlya formuvannya mirnih vidnosin Rondon zajmavsya vprovadzhennyam telegrafnogo zv yazku v Amazoniyu cherez postijnu prisutnist v rajonah meshkannya korinnogo naselennya buv vimusheno doslidzhuvati iyi zhittya 1910 roku vin dopomig zasnuvati SPI Sluzhba zahistu indianciv yaka sogodni ye Nacionalnij fond indianciv skorocheno FUNAI SPI bulo pershim federalnim agentstvom yake zajmalosya zahistom indianciv i zberezhennyam yihnoyi kulturi 1914 roku Rondon suprovodzhuvav Teodora Ruzvelta u znamenitij ekspediciyi metoyu yakoyi bulo skladannya karti Amazonki ta vidkrittya novih vidiv flori ta fauni Pid chas cih podorozhej Rondon buv vrazhenij tim yak pereselenci stavilisya do korinnih zhiteliv i vin stav yihnim drugom i zahisnikom na vse zhittya Rondon yakij pomer u 1958 roci ye nacionalnim geroyem Braziliyi Na jogo chest nazvano brazilskij shtat Rondoniya Pislya 1957 roku robota SPI zanepala Pislya smerti Rondona novi chinovniki ne viyavlyali glibokoyi prihilnosti do indianciv SPI pragnuv virishiti pleminni problemi peretvorivshi plemena na osnovne brazilske suspilstvo Popri ce federalnij uryad u 1961 roci zasnuvav pershij u Braziliyi indianskij zapovidnik nacionalnij park Singu Spokusa bagatstva rezervaciyi sponukala fermeriv ta poselenciv prodovzhuvati zahoplyuvati zemli indianciv A SPI ne zavadzhala yim U 1960 h rokah povidomlennya pro pogane povodzhennya z indiancyami vse chastishe potraplyali do publichnih povidomlen u presi Braziliyi ta pochali vplivati na mislennya brazilciv 1967 roku pislya publikaciyi zvitu Ministerstva vnutrishnih sprav pro zlochini vchineni Sluzhboyu zahistu korinnogo naselennya proti korinnih narodiv Braziliyi vijskovij uryad rozpochav rozsliduvannya diyalnosti SPI U 5000 storinkovomu zviti pererahovano zvirstva vklyuchayuchi rabstvo seksualne nasilstvo torturi ta masovi vbivstva Nevdovzi z yasuvalosya sho SPI korumpovanij i nespromozhnij zahistiti korinnih zhiteliv yihni zemli ta kulturu Bulo z yasovano sho mizh 1900 i 1967 rokami bulo znisheno priblizno 98 korinnih plemen Nacionalnij indianskij fond buv zasnovanij u 1967 roku j pochav dijsno zajmayetsya spravami korinnogo indianskogo naselennya Braziliyi 1988 roku brazilska vlada garantuvala povne zdijsnennya kulturnih prav indianciv u Konstituciyi Braziliyi Do 1987 roku bulo viznano sho neobov yazkovij kontakt iz plemenami sprichinyaye hvorobi ta socialnu dezintegraciyu Plemena yaki ne kontaktuvali z selyanami ta mistyanami nashadkami pereselenciv buli zahisheni vid vtorgnennya ta vtruchannya v yihnij sposib zhittya ta teritoriyu Odnak poshirennya popitu na kauchuk ta inshih prirodni resursi Amazoniyi prizvodit do sprob zahoplennya teritorij dosi Pochinayuchi z 1964 roci pislya zmini politichnoyi vladi Braziliyi bulo rozpochato budivnictvo transkontinentalnoyi avtomagistrali cherez basejn Amazonki z metoyu vidkrittya cogo regionu dlya bilshoyi torgivli Zavdyaki finansuvannyu Svitovogo banku bulo virubano tisyachi kvadratnih mil selvi bez urahuvannya statusu rezervacij korinnih narodiv Pislya budivnictva avtomagistralej u 70 ti roki HH storichchya z yavilisya gigantski gidroelektrostanciyi a potim lisi buli rozchisheni pid fermi dlya hudobi V rezultati zemli zapovidnikiv zaznali masovoyi virubki lisiv i zatoplennya Taki narodi yak akuncu ta kanoe opinilisya na mezhi vimirannya protyagom ostannih troh desyatilit A indianci plemeni Munduruku mayut vishij riven otruyennya rtuttyu cherez vidobutok zolota v comu rajoni Proyekti gromadskih robit zaluchili duzhe malo migrantiv ale j cogo vistachilo dlya togo shob prinesti novi hvorobi yaki she bilshe spustoshili indianske naselennya Suchasna situaciyaChleni nekontaktnogo plemeni zustrinuti v brazilskomu shtati Akko v 2009 roci Konstituciya Braziliyi 1988 roku viznaye pravo korinnih narodiv vesti svij tradicijnij sposib zhittya ta na postijne ta viklyuchne volodinnya svoyimi tradicijnimi zemlyami yaki viznacheni yak teritoriyi korinnogo naselennya Odnak na praktici korinne naselennya Braziliyi vse she stikayetsya z nizkoyu zovnishnih zagroz i viklikiv dlya svogo podalshogo isnuvannya ta kulturnoyi spadshini Proces demarkaciyi vidbuvayetsya povilno chasto pov yazanij iz zatyazhnimi sudovimi spravami i FUNAI ne maye dostatnih resursiv dlya zabezpechennya pravovogo zahistu zemel korinnogo naselennya 13 listopada 2012 roku nacionalna asociaciya korinnih narodiv Braziliyi APIB podala do Organizaciyi Ob yednanih Nacij dokument pro prava lyudini u yakomu visuvayutsya skargi na novi zaproponovani zakoni v Braziliyi yaki she bilshe rujnuyut yihni prava yaksho yih uhvalyat Ugoda 2019 roku pro vilnu torgivlyu mizh Yevropejskim Soyuzom i MERKOSUR bula zasudzhena ekologichnimi aktivistami ta borcyami za prava korinnogo naselennya Cya ugoda cherez zbilshennya prodazhu tovariv silskogo gospodarstva mozhe prizvesti do she bilshoyi virubki amazonskih doshovih lisiv Predstavnik Fulni o rozpovidaye pro kulturu svogo narodu shkolyaram u botanichnomu sadu Brazilia na svyatkuvanni Dnya indianciv 2011 rik Pislya vstupu na posadu v sichni 2019 roku Bolsonaro vnis dvi serjozni zmini v FUNAI Ce vplinulo na identifikaciyu ta demarkaciyu zemel korinnogo naselennya Bulo perevedeno FUNAI z pidporyadkuvannya Ministerstva yusticiyi do novostvorenogo Ministerstva z prav lyudini sim yi ta zhinok A takozh Bolsonaro nakazav Ministerstvu silskogo gospodarstva viznachiti teritoriyi tradicijnih misc prozhivannya korinnih narodiv ta viznachennya yih nedotorkannimi ohoronyuvanimi teritoriyami Vin takozh stverdzhuvav sho korinne naselennya treba integruvati u brazilske suspilstvo Kritiki poboyuvalisya sho taka integraciya prizvede do kulturnoyi asimilyaciyi korinnih narodiv Braziliyi Ruhi za prava korinnogo naselennyaRuh za miski prava Ruh za prava mist ce neshodavnya podiya v galuzi prav korinnih narodiv Braziliya maye odnu z najvishih nerivnostej u dohodah u sviti i velika chastina cogo naselennya vklyuchaye korinni plemena yaki migruyut do mist yak za bazhannyam tak i cherez peremishennya Okrim ruhu za prava mist doslidzhennya pokazali sho rizik samogubstva sered korinnogo naselennya u 8 1 raziv vishij nizh sered nekorinnogo naselennya Bagato ruhiv za prava korinnih narodiv buli stvoreni zavdyaki zboram bagatoh korinnih plemen u miskih rajonah Napriklad u Barselusi ruh za prava korinnogo naselennya vinik cherez miscevu migraciyu Tak formuyetsya bagato alyansiv dlya stvorennya micnishoyi merezhi dlya mobilizaciyi Korinne naselennya yake takozh prozhivaye v miskih rajonah maye problemi z robotoyu Yih zmushuyut vikoristovuvati deshevu robochu silu Programi taki yak Oxfam vikoristovuvalisya shob dopomogti korinnim zhitelyam otrimati partnerski stosunki shob pochati masovi ruhi Deyaki yihni proyekti takozh peretinayutsya z ekologichnim aktivizmom Bagato brazilskoyi molodi mobilizuyutsya zavdyaki posilennyu socialnih kontaktiv oskilki deyaki korinni plemena zalishayutsya izolovanimi a inshi adaptuyutsya do zmin Dostup do osviti takozh vplivaye na cyu molod i tomu dedali bilshe grup mobilizuyutsya dlya borotbi za prava korinnogo naselennya Ruh za ekologichni ta teritorialni prava Korinni protestuvalniki z Vale du Zhavari Bagato prav korinnih plemen i vimog prav paralelni z ruhom za ekologichni ta teritorialni prava Hocha korinni zhiteli otrimali 21 brazilskoyi Amazonki yak chastinu korinnih zemel bagato problem vse she vplivayut na stalist teritorij korinnih narodiv sogodni Zmina klimatu ye odniyeyu z problem yaku korinni plemena poyasnyuyut prichinoyu zberezhennya svoyeyi teritoriyi Deyaki korinni narodi ta prirodoohoronni organizaciyi v brazilskij Amazoniyi stvorili alyansi taki yak alyans sela A ukre Kayapo ta ekologichna organizaciya Instituto SocioAmbiental ISA Voni zoseredzheni na pravah na navkolishnye seredovishe osvitu ta rozvitok Napriklad Amazon Watch spivpracyuye z riznimi organizaciyami korinnogo naselennya Braziliyi shob borotisya za teritorialni ta ekologichni prava Dostup do prirodnih resursiv dlya korinnih i selyanskih gromad u Braziliyi buv znachno menshim i nabagato nebezpechnishim tomu aktivisti zoseredzhuyutsya na tradicijnishih zusillyah shodo zberezhennya ta rozshirennya teritorialnih prav dlya korinnogo naselennya Teritorialni prava korinnogo naselennya Braziliyi znachnoyu miroyu pidpadayut pid socialno ekonomichni pitannya Mizh uryadom i korinnim naselennyam vinikali nasilnicki konflikti shodo prav na zemlyu i politichni prava malo chim yih zupinili Isnuyut ruhi bezzemelnih MST yaki dopomagayut utrimuvati zemlyu vid eliti sho zhive v Braziliyi Dinamika proti vpiznannya Ekologi ta korinni narodi rozglyadalisya yak suprotivniki ekonomichnogo zrostannya ta bar yeri dlya rozvitku cherez te sho velika chastina zemli na yakij zhivut korinni plemena mozhe buti vikoristana dlya proyektiv rozvitku vklyuchayuchi grebli ta industrializaciyu Grupi yaki samoidentifikuyut sebe yak korinne naselennya mozhut ne mati mizhsub yektivnogo viznannya tomu pretenziyi na TI yaki mozhut vklyuchati demarkaciyu velikih dilyanok teritoriyi ta zagrozhuvati pozbavlennyam vlasnosti vstanovlenih miscevih gromad mozhut buti oskarzheni inshimi navit susidnimi rodinnimi grupami na tij pidstavi sho ci zayavniki ne ye spravzhnimi indiancyami cherez taki faktori yak istorichni zmishani shlyubi zmishannya kulturna asimilyaciya ta stigmatizaciya proti samoidentifikaciyi yak korinnogo naselennya Pretenziyi na TI takozh mozhut zaperechuvati veliki zemlevlasnicki rodini z epohi kauchuku abo selyani yaki obroblyayut zemlyu yaki natomist viddayut perevagu pidtrimci koncepciyi vidobuvnih zapasiv OsvitaZakon pro istoriyu ta kulturu afro brazilskogo ta korinnogo naselennya Zakon 11 645 2008 ce brazilskij zakon sho peredbachaye obov yazkove vikladannya istoriyi ta kulturi afro brazilskogo ta korinnogo naselennya yakij buv uhvalenij ta nabuv chinnosti 10 bereznya 2008 roku Vin robit popravki do Zakonu 9 394 vid 20 grudnya 1996 roku zminenogo Zakonom 10 639 vid 9 sichnya 2003 roku yakij vstanoviv kerivni principi ta osnovi brazilskoyi nacionalnoyi osviti shob vklyuchiti v oficijnu navchalnu programu sistemi osviti obov yazkovu temu afro Istoriya ta kultura Braziliyi ta korinnih narodiv Osnovni etnichni grupiRozpovsyudzhennya lyudej tupi ta tapuyia na uzberezhzhi Braziliyi naperedodni kolonializmu v 16 stolittiBrazilska korinna rodinaShidna Braziliya Apinazhe narod pivnichno zahidnogo Dzhe zhive v shtati Tokantins Arara movna sim ya karibi Para Atikum Bayiya ta Pernambuku Ajmore grupa tapuya bulo zoseredzheno na uzberezhzhi suchasnogo shtatu Espiritu Santu mizh richkami Rio Dosi ta San Mateus Zi vsih storin teritoriyu otochuvalo plem ya Tupinikum Bororo narod pivdennoyi movi dzhe Matu Grosu Botokudo zhili u Minas Zherajs Gojtaka grupa tapuya kolis prozhivali na uzberezhzhi vid richki San Mateus shtat Espiritu Santu do richki Parayiba du Sul shtat Rio de Zhanejro mislivci zbirachi ta ribalki voni unikali bud yakih kontaktiv z inozemci chislennist dohodila do 12 000 voni buli znisheni yevropejskimi kolonistami Guato plem ya pivnichno zahidnogo Dzhe Matu Grosu Kadiveu movna sim ya Guajkuru Matu Grosu du Sul Kaete grupa tupi v Pernambuku ta Alagoasi poshiryuvalasya vid richki Parayiba do richki San Fransisku pislya vbivstva ta z yidannya portugalskogo yepiskopa portugalci zaznali vinishuvalnih nabigiv na plem ya a reshtki buli vitisneni u vnutrishni rajoni Para Karadzha u dolini richki Araguaya Kariho plem ya tupi sho poshiryuvalosya vid Kananeyi azh do Lagoa dus Patos u shtati Rio Grandi du Sul mali u prikordonnij zoni Argentini Braziliyi ta Paragvayu indiansku respubliku z 1609 roku i azh do kincya 18 st zhertvi tupinikumiv i rannih yevropejskih rabotorgovciv na yakih vikoristovuvalij degredado shob integruvati vignanciv v misceve suspilstvo ta vivchiti yihni zvichayi ta movu Tupinamba zavdyaki soyuzu z Kariho zajnyali teritoriyu na uzberezhzhi San Paulu vid Santosa Bertioga ta plato Piratinga prijmali portugalciv poterpilih vid korabelnoyi katastrofi Zhoao Ramalyu Tamarutaka ta Antoniu Rodrigesa na pochatku 1500 h rokiv Kaxixo zhivut u Minas Zherajs ne viznayetsya uryadom Braziliyi Kayapo plem ya pivnichno zahidnogo Dzhe Matu Grosu i Para Kraho shtat Tokantins Ksakriaba mova akva prozhivali u rajoni richki Tokantins Minas Zherajs Kserente narod centralnoyi movi dzhe prozhivaye v Tokantinsi ta Goyas Ksukuru shtat Pernambuku Patakso shtat Bayiya Potiguara grupa tupi bukvalno yidci krevetok voni mali reputaciyu chudovih bajdarochnikiv i agresivnih ekspansionistiv naselyali veliku priberezhnu dilyanku vid richki Akarau do ostrova Itamaraka sho pivnichnishe mista Olinda ohoplyuyuchi suchasni shtati pivdennoyi Seari Riu Grandi du Norti ta Parayibi Tabahara ne velike plem ya tupi oznachaye volodar sela meshkalo na pivden vid teritoriyi Potiguara na chastini suchasnih shtativ Parayiba ta Pernambuku Tamojo grupa Tupi stara gilka Tupinamba prostyagalisya vid zahidnogo krayu zatoki Guanabara do ostrova Ilya Grande Temimino nevelike plem ya tupi zoseredzhene na ostrovi Governador u zatoci Guanabara chasto voyuvali z susidnimi plemenami tamojo Terena zhivut u shtatah Matu Grosu du Sul i San Paulu Tupinamba grupa tupi meshkali vid delti Amazonki do Maranyao a takozh vid richki San Francisko do zatoki Usih Svyatih meshkali vid variyuyetsya vid richki San Francisko do mista Salvador naselennya na ciyeyi teritoriyi nalichuvalo 100 000 osib ce plem ya prijmalo portugalcya Karamuru Tupinikum grupa Tupi prozhivala na uzberezhzhi suchasnogo Bayiya pivnichnishe mista Salvador do richki Rio Dosi ce buli pershi korinni zhiteli z yakimi v kvitni 1500 roku zitknulisya portugalci z chovna kapitana Pedro Alvaresa Kabrala Tupinikum buli pershimi formalnimi soyuznikami portugalskih kolonistiv dopomogli zasnuvati portugalske zemelne volodinnya ta kolonialnu administraciyu San Visenti v 1530 h rokah Tremembe grupa tapuya priberezhne plem ya sho meshkalo vid ostrova San Luyis pivdennij Maranyan do girla richki Akarau na pivnochi Seara francuzki torgovci kultivuvali z nimi soyuz Charrua kochove plem ya tapuya na suchasnomu uzberezhzhi Urugvayu z agresivnoyu reputaciyeyu proti zlovmisnikiv ubilo Huana Diasa de Solisa v 1516 roci Havante sim ya mov centralnogo Dzhe Matu Grosu Pivdenna Amazoniya Apika grupa tupi do 1848 roku meshkali mizh livim beregom richki Arinos i pravim beregom richki Dzhuruena nalichuvalo majzhe 16 000 cholovik Aveti mova kamayura zhivut v rajoni mizh richkami Kurisevo ta Tuatuar Matu Grosu Bakayiri karibskih movna sim ya zhivut na pivnochi Mato Grosu v municipaliteti Paranatinga Vari Pacanawa Waricaca Rondoniya Vaudzha Waura Waura Matu Grosu Kayabi grupa tupi Matu Grosu Kalapalo karibska movna sim ya Matu Grosu Kamayura mova sim yi tupi guarani Matu Grosu Kanoe meshkayut u pivdennoyi Rondoniyi poblizu kordonu z Boliviyeyu duzhe malo zalishilos Karitiana meshkayut v zahidnij Amazoniyi voni mayut tisnishi stosunki z vihidcyami z Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Polineziyi porivnyano z inshimi korinnimi amerikancyami yaki najblizhche do zhiteliv Sibiru ta Pivnichno Shidnoyi Aziyi Kuikuro Matu Grosu Kayingang sim ya mov Dzhe Parana Santa Katarina ta Riu Grandi du Sul Lyudi Rio Pardo Matu Grosu Munduruku zhivut mizh richkami Tapazhos ta Madejra shtati Para ta Matu Grosu veli vinishuvalnu vijnu proti susidnih kauahib ta muru zgodom stali osnovnimi soyuznikami yevropejciv u Centralnij Braziliyi Matipu Matu Grosu Mehinaku Matu Grosu Naukua Matu Grosu Nambikuara Matu Grosu Panara Matu Grosu i Para Rikbaktsa Erikbaksa Matu Grosu Satere Mave Maue Sinta larga grupa tupi meshkayut v dolini richki Amazonka na teritoriyi shtatu Rondoniya Suya plem ya pivnichno zahidnogo Dzhe Matu Grosu Tapaho Tapajo Tenharim Trumaj Matu Grosu Uru Eu Vau Vau Rondoniya Yavalapiti Iaualapiti Matu GrosuPivdenno zahidna Amazoniya Apurina grupa aravakskih mov perevazhno zhivut v dolini richki Purus Amazonas Ajkana grupa tupi prozhivaye v shtati Rondoniya v rajoni richki Guapore Ashaninka grupa aravakskih mov zhivut u shtati Akri Gimarima abo gi merima zhivut uzdovzh richki Piranya mizh richkami Zhurua ta Purus u shtati Amazonas Voni perevazhno ne kontaktuyut iz zovnishnim suspilstvom Zhamamadi grupa aravakskih mov prozhivayut v rajoni richki Banava shtat Amazonas Kulini grupa aravakskih mov prozhivayut v Amazonas i Akri Kvaza koaja zhivut v provinciyi Rondoniya Bilshist kvaza zhivut razom z plemenami ajkana ta latunde v korinnomu zapovidniku Tubarao Latunde Latundi mova Nambikvara zhivut v pivdennij chastini Rondoniyi Matis panoanska movna sim ya zhivut na krajnomu zahodi Braziliyi razom z narodami matse ta kulina Maces zhivut v basejni richki Zhavar Parintintin grupa tupi sho prozhivaye v basejni richki Madejra Piraha shtat Amazonas Tikuna istorichni zemli plemeni navkolo richki Solimojns Zaraz voni ye najchiselnishim plemenem u brazilskij Amazoniyi mozhe cherez te sho voni zhili vseredini krayini tomu menshe strazhdali vid hvorob i nasilstva Yaminava panoanska movna sim ya prozhivayut v Akri Yuma prozhivaye v shtatah Rondoniya ta Amazonas vzdovzh richok ta Asua zaraz plem ya perebuvaye na mezhi vimirannya Shidna Amazonka Amanaye Ararandeura Aravete Para Ava Guaha Vayampi grupa tupi meshkayut v shtati Amapa Guahayara Maranyan Ka apor Maranyan Karibi karibska mova rozseleni dribnimi grupami v shtati Para na pivden vid Amazonki Kuruaya Para Marahora dokolumbova kultura Para Parakana Palikur grupa aravakskih mov prozhivayut v priberezhnih rajonah brazilskogo shtatu Amapa TembePivnichno zahidna Amazonka Arapaso Amazonas Baniva Vajkino Amazonas Vajmiri Atroari Amazonas i Rorajma Vanano Amazonas Zuruaha Amazonas Karutana Amazonas Kubeo Amazonas Daw Rio Negro Kanamari Amazonas Kichua Kichua Korubu Amazonas Kugapakori Naua Amazonas Marubo Maces Majoruna Maksuruna Mura Amazonas Omagua Amazonas Siusi Amazonas Tariano Amazonas Tukano Amazonas Sharpas Cogom Dzhapa Fleshejro Yanomama meshkayut v oblasti obmezhenij na zahodi ta pivdennomu zahodi richkoyu Riu Negru na shodi girskim hrebtom Serra Parima Divitisya takozh Spisok literaturi port Doslidzhennya Panorama religij 2003 Native Brazilians Informations Land Ruling Threatens Brazil s Indigenous Peoples and Climate Commitments Climate Change and Law Collection Procitovano 27 sichnya 2023 Patricia J Ash David J Robinson 2011 The Emergence of Humans An Exploration of the Evolutionary Timeline John Wiley amp Sons s 289 ISBN 978 1 119 96424 7 Linda S Cordell Kent Lightfoot Francis McManamon George Milner 2008 Archaeology in America An Encyclopedia T 4 ABC CLIO s 3 ISBN 978 0 313 02189 3 Dediu Dan Levinson Stephen C 20 veresnya 2012 Abstract Profiles of Structural Stability Point to Universal Tendencies Family Specific Factors and Ancient Connections between Languages PLOS ONE 7 9 e45198 Bibcode 2012PLoSO 745198D doi 10 1371 journal pone 0045198 PMC 3447929 PMID 23028843 Genebase Systems 2009 Arhiv originalu za 10 May 2011 Procitovano 17 grudnya 2010 Reich D Patterson N Campbell D Tandon A Mazieres S Ray N Parra MV Rojas W Duque C 2012 Reconstructing Native American population history Nature 488 7411 370 374 Bibcode 2012Natur 488 370R doi 10 1038 nature11258 PMC 3615710 PMID 22801491 Tamm Erika Kivisild Toomas Reidla Maere Metspalu Mait Smith David Glenn Mulligan Connie J Bravi Claudio M Rickards Olga Martinez Labarga Cristina 5 veresnya 2007 Beringian Standstill and Spread of Native American Founders PLOS ONE 2 9 e829 Bibcode 2007PLoSO 2 829T doi 10 1371 journal pone 0000829 PMC 1952074 PMID 17786201 Llamas Bastien Fehren Schmitz Lars Valverde Guido Soubrier Julien Mallick Swapan Rohland Nadin Nordenfelt Susanne Valdiosera Cristina Richards Stephen M 1 kvitnya 2016 Ancient mitochondrial DNA provides high resolution time scale of the peopling of the Americas Science Advances 2 4 e1501385 Bibcode 2016SciA 2E1385L doi 10 1126 sciadv 1501385 PMC 4820370 PMID 27051878 Skoglund P Reich D 2016 A genomic view of the peopling of the Americas Current Opinion in Genetics amp Development 41 27 35 doi 10 1016 j gde 2016 06 016 PMC 5161672 PMID 27507099 Raghavan ta in 21 serpnya 2015 Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans Science 349 6250 aab3884 doi 10 1126 science aab3884 PMC 4733658 PMID 26198033 Skoglund P Mallick S Bortolini MC Chennagiri N Hunemeier T Petzl Erler ML Salzano FM Patterson N Reich D 21 lipnya 2015 Genetic evidence for two founding populations of the Americas Nature 525 7567 104 8 Bibcode 2015Natur 525 104S doi 10 1038 nature14895 PMC 4982469 PMID 26196601 Buco Cristiane de Andrade 2014 Brazilian archaeological sites Plurilingual English ta Portuguese UNESCO Office in Brasilia s 198 p illus ISBN 978 85 63186 22 5 Discovery and awareness of anthropogenic amazonian dark earths terra preta by William M Denevan University of Wisconsin Madison and William I Woods University of Kansas L Rebellato WI Woods EG Neves 2009 Amazonian Dark Earths Wim Sombroek s Vision Pre Columbian Settlement Dynamics in the Central Amazon Chapte s 15 31 2006 1491 New Revelations of the Americas Before Columbus Vintage Books s 326 333 ISBN 978 1 4000 3205 1 Archaeology Amazonian urbanites Nature 9 4 2008 Vol 455 Issue 7209 p5 5 The Cambridge World History of Food Cambridge University Press 2000 s 19 Grann David 2009 The Lost City of Z A Tale of Deadly Obsession in the Amazon s 315 ISBN 978 0 385 51353 1 Neil Asher Silberman Alexander A Bauer 2012 The Oxford Companion to Archaeology Oxford University Press ISBN 0199735786 Roosevelt Anna C 1991 Moundbuilders of the Amazon Geophysical Archaeology on Marajo Island Brazil Academic Press ISBN 978 0 125 95348 1 Boundary details are partly derived from Tribos Indigenas Brasileiras 2011 07 03 u Wayback Machine Fernandes Florestan 7 chervnya 1950 Consideracoes sobre um comentario a ocorrencia de termos tupis em A Organizacao social dos tupinamba Revista de Historia T 1 2 s 253 doi 10 11606 issn 2316 9141 v1i2p253 258 ISSN 2316 9141 Procitovano 18 sichnya 2023 1 Joseph Francois Lafitau 1700 M Pereira Gomes The Indians and Brazil p 32 Leslie Bethell MARY AMAZONAS LEITE DE BARROS Brazilian Indians survivalinternational org tribes brazilian Procitovano 7 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Bucciferro Justin R 3 lipnya 2013 A Forced Hand Natives Africans and the Population of Brazil 1545 1850 PDF Revista de Historia Economica Journal of Iberian and Latin American Economic History English Cambridge University Press CUP 31 2 285 317 doi 10 1017 s0212610913000104 ISSN 0212 6109 Procitovano 24 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Lippy Charles H 1992 Christianity comes to the Americas 1492 1776 vid 1st New York N Y Paragon House ISBN 1 55778 234 2 OCLC 23648978 Jimenez Gomez Ismael 18 bereznya 2021 Aproximaciones al proceso de la pervivencia y erradicacion de las idolatrias en las misiones jesuitas de la Sierra del Nayar 1729 1764 Antiguos jesuitas en Iberoamerica T 9 doi 10 31057 2314 3908 v9 32108 ISSN 2314 3908 Procitovano 18 sichnya 2023 Caraman Philip 1911 1998 1975 The lost paradise an account of the Jesuits in Paraguay 1607 1768 London Sidgwick and Jackson ISBN 0 283 98212 8 OCLC 2187394 Eisenberg Jose 2004 A escravidao voluntaria dos indios do Brasil e o pensamento politico moderno PDF Analise Social Portuguese XXXIX 170 7 35 Procitovano 7 lipnya 2021 Knauss Stefan 2010 Jesuit Engagement in Brazil between 1549 and 1609 A legitimate support of Indians emancipation or Eurocentricmovement of conversion Astrolabio Revista internacional de filosofiaAno 227 238 Roehner Bertrand M 1 kvitnya 1997 Jesuits and the State A Comparative Study of their Expulsions 1590 1990 Religion 27 2 165 182 doi 10 1006 reli 1996 0048 Instituto Socioambiental ISA Introduction gt Akuntsu Povos Indigenas no Brasil Procitovano 8 bereznya 2011 1564 1639 Vicente do Salvador Frei 1965 Historia do Brasil 1500 1627 Edicoes Melhoramentos OCLC 541227 Manejo territorial en sociedades indigenas matrifocales 2020 doi 10 4060 ca6887es Procitovano 27 sichnya 2023 Machado Juliana Salles 2006 12 Dos artefatos as aldeias os vestigios arqueologicos no entendimento das formas de organizacao social da Amazonia Revista de Antropologia T 49 2 doi 10 1590 s0034 77012006000200009 ISSN 0034 7701 Procitovano 27 sichnya 2023 Cordeiro dos Reis Tiago Dra Camila Silveira da Silva Profa 2021 A Tabela Periodica vai ao Museu do Holocausto uma experiencia de pesquisa formacao em cultura cientifica Anais do 20º Encontro Nacional de Ensino de Quimica ENEQ Pernambuco Even3 doi 10 29327 eneqpe2020 245255 Procitovano 27 sichnya 2023 Instituto Humanitas da Unisinos RS IHU 5 kvitnya 2019 Em memoria de Dom Aloisio Revista Eclesiastica Brasileira T 68 270 s 407 doi 10 29386 reb v68i270 1450 ISSN 2595 5977 Procitovano 27 sichnya 2023 Seixas Ana Luisa Jeanty Marzulo Eber Pires 7 listopada 2020 Emergencia Guarani Mbya nas Missoes Jesuiticas Novos atores no Patrimonio Cultural Em Questao T 26 s 43 67 doi 10 19132 1808 5245260 43 67 ISSN 1808 5245 Procitovano 27 sichnya 2023 Ferrasso Suliano Schmitz Pedro Ignacio 16 veresnya 2022 ASPECTOS DA DIVERSIDADE BIOLoGICA EM SITIOS ARQUEOLoGICOS COSTEIROS DO LITORAL NORTE DO RIO GRANDE DO SUL BRASIL Planejamento e gestao territorial arqueologia e direito ambiental Atena Editora s 41 61 Schaden Egon 12 grudnya 1953 Darcy Ribeiro A arte dos indios Kadiueu Revista de Antropologia T 1 2 s 155 doi 10 11606 2179 0892 ra 1953 131287 ISSN 1678 9857 Procitovano 27 sichnya 2023 Ramos Alcida Rita Vozes Indigenas 1990 Anuario Antropologico 2 Rituais Povos Indigenas do Brasil port Instituto Socioambiental Antecedentes Indigenas organizacao social das tribos tupis Historia Geral da Civilizacao Brasileira Tomo I A Epoca Colonial Vol 1 Do descobrimento a expansao territorial port Difel 5ª ed 1976 s pp 72 86 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka pages maye zajvij tekst dovidka Laraia Roque de Barros A etnologia de Egon Schaden In Revista de Antropologia 2013 56 1 427 439 Grupioni Luis Donisete Benzi 2000 Aracy Lopes da Silva Revista de Antropologia T 43 2 doi 10 1590 s0034 77012000000200003 ISSN 0034 7701 Procitovano 6 bereznya 2023 Verdum Ricardo 2019 A Politica de Transferencia de Renda Condicionada e os Povos Indigenas no Brasil Entre Demografia e Antropologia povos indigenas no Brasil Editora FIOCRUZ s 97 119 Xamanismo Povos Indigenas no Brasil pib socioambiental org Procitovano 6 bereznya 2023 Gruzinski Serge 31 sichnya 2006 Les plumes du Mexique et de la mondialisation des arts Nuevo mundo mundos nuevos doi 10 4000 nuevomundo 1602 ISSN 1626 0252 Procitovano 6 bereznya 2023 Incapacidade Indigena Tutela Religiosa e Violacao do Direito Guarani Pre Colonial nas Missoes Jesuiticas Jurua Editora 2006 s p 3 Goncalves Amanda Hellen Nascimento Dias Bruno Leonardo Antonio Silva Francielle Maria 25 bereznya 2021 ETNOASTRONOMIA E ASTROBIOLOGIA CULTURAL ICONOGRAFIA ZOOMoRFICA DAS CONSTELACOES INDIGENAS BRASILEIRAS RECIMA21 Revista Cientifica Multidisciplinar ISSN 2675 6218 T 2 2 s 117 134 doi 10 47820 recima21 v2i2 125 ISSN 2675 6218 Procitovano 6 bereznya 2023 Afonso Germano B Astronomia Nativa In Anais da 61ª Reuniao Anual da SBPC Manaus julho 2009 4 Moore Denny In Revista Eletronica do IPHAN Edicao especial Dossie Linguas do Brasil Machado Irene Tecidos graficos da cultura e a expansao dos sistemas de escritas In Semeiosis set 2010 Prezia Benedito O Sagrado nas Culturas Indigenas Expedicao Villas Boas Van Velthem Lucia Hussak In Revista de Estudos e Pesquisas 2007 4 2 117 146 Vidal Lux B amp Silva Aracy Lopes da O sistema de objetos nas sociedades indigenas arte e cultura material In Silva Aracy Lopes da amp Grupioni Luis Donizete Benzi orgs A tematica Indigena na Escola novos subsidios para professores de 1º e 2º graus Brasilia MEC MARI UNESCO 1995 p 396 Cesarino Pedro Poeticas indigenas Povos Indigenas no Brasil Instituto Socioambiental Salik Adriane Garcia Sonoridades Animicas o som nos mitos cosmogonicos indigeno brasileiros Monografia PUC PR 2010 pp 22 25 40 41 Fernandes Florestan Antecedentes Indigenas organizacao social das tribos tupis In Hollanda Sergio Buarque de ed Historia Geral da Civilizacao Brasileira Tomo I A Epoca Colonial Vol 1 Do descobrimento a expansao territorial Difel 1976 5ª ed pp 72 86 Alves Rodrigo Vitorino Souza 28 sichnya 2015 Diversidade cultural e o direito a autodeterminacao dos povos indigenas Revista Juridica da Presidencia T 16 110 s 725 doi 10 20499 2236 3645 rjp2015v16e110 54 ISSN 2236 3645 Procitovano 18 sichnya 2023 Giori Silva Janaina Justina de Oliveira Juliana Daniel Dos Santos Wendel de jesus moura pinheiro Makeivy DO CARMO APOLINARIO DE OLIVEIRA MONICA 2021 AS TRANSFORMACOES NA VIDA DA POPULACAO RIBEIRINHA DO RIO MACHADO DESDE AS ORIGENS DE JI PARANA ATE OS DIAS ATUAIS IV Reuniao Ampliada do Grupo de Estudos em Tematicas Etnicas da Amazonia Even3 doi 10 29327 ivreuniaogetea 309213 Procitovano 18 sichnya 2023 Noticias socioambientais Socioambiental socioambiental org Procitovano 10 listopada 2015 Sant Anna Andre Luis de Oliveira de Castro Alexandre de Carvalho Jaco Vilela Ana Maria 3 grudnya 2018 DITADURA MILITAR E PRATICAS DISCIPLINARES NO CONTROLE DE INDIOS PERSPECTIVAS PSICOSSOCIAIS NO RELAToRIO FIGUEIREDO Psicologia amp Sociedade T 30 0 doi 10 1590 1807 0310 2018v30188045 ISSN 1807 0310 Procitovano 26 sichnya 2023 FUNAI National Indian Foundation Brazil Procitovano 23 lyutogo 2011 Constituicao de 1988 da Republica Federativa do Brasil Titulo VIII Procitovano 26 sichnya 2023 Instituto Socioambiental ISA Introduction gt Kanoe Povos Indigenas no Brasil Procitovano 8 bereznya 2011 Brazil 2008 Country Reports on Human Rights Practices U S Department of State Federal Constitution of Brazil Povos Indigenas no Brasil Instituo Socioambiental ISA Arhiv originalu za 12 May 2015 Procitovano 24 bereznya 2011 Borges Beto Combrisson Gilles Indigenous Rights in Brazil Stagnation to Political Impasse South and Meso American Indian Rights Center Procitovano 24 bereznya 2011 Schwartzman Stephan 1 bereznya 1996 Brazil The Legal Battle Over Indigenous Land Rights NACLA Report on the Americas 29 5 36 43 doi 10 1080 10714839 1996 11725759 Brazilian Indians win land case BBC News 11 grudnya 2008 Procitovano 24 bereznya 2011 Megre M 2021 The conflict between agribusiness and indigenous peoples of Brazil Pathways to Peace and Security 1 s 162 180 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka EU urged to halt trade talks with S America over Brazil abuses France24 18 chervnya 2019 EU and Mercosur agree huge trade deal after 20 year talks BBC News 28 chervnya 2019 Watts Jonathan 2 lipnya 2019 We must not barter the Amazon rainforest for burgers and steaks The Guardian Karla Mendes 5 chervnya 2019 Brazil s Congress reverses Bolsonaro restores Funai s land demarcation powers news mongabay com Procitovano 3 serpnya 2019 Marian Blasberg Marco Evers Jens Glusing Claus Hecking 17 sichnya 2019 Swath of Destruction New Brazilian President Takes Aim at the Amazon Spiegel Online spiegel de Procitovano 3 serpnya 2019 Brazil s new president makes it harder to define indigenous lands Global News 2 sichnya 2019 President Bolsonaro declares war on Brazil s indigenous peoples Survival responds 3 sichnya 2019 Poverty Analysis Brazil Inequality and Economic Development in Brazil web worldbank org Procitovano 17 listopada 2016 Orellana Jesem D Balieiro Antonio A Fonseca Fernanda R Basta Paulo C Souza Maximiliano L Ponte de 2016 Spatial temporal trends and risk of suicide in Central Brazil an ecological study contrasting indigenous and non indigenous populations Brazilian Journal of Psychiatry 38 3 222 230 doi 10 1590 1516 4446 2015 1720 PMC 7194261 PMID 26786195 Sobreiro Thaissa 2 listopada 2015 Can urban migration contribute to rural resistance Indigenous mobilization in the Middle Rio Negro Amazonas Brazil The Journal of Peasant Studies 42 6 1241 1261 doi 10 1080 03066150 2014 993624 Migliazza Ernest G 1978 The Integration of the Indigenous People of the Territory of Roraima Brazil International Work Group for Indigenous Affairs Rocha Jan 2000 Brazil Latin America Bureau ISBN 9781566563840 Virtanen Pirjo K 2012 Indigenous Youth in Brazilian Amazonia Changing Lived Worlds Springer ISBN 978 1 137 26651 4 Le Tourneau Francois Michel 1 chervnya 2015 The sustainability challenges of indigenous territories in Brazil s Amazonia PDF Current Opinion in Environmental Sustainability 14 213 220 doi 10 1016 j cosust 2015 07 017 Mercury Exposure in Munduruku Indigenous Communities from Brazilian Amazon Methodological Background and an Overview of the Principal Results portugalska Brasilia Universidade Federal do Oeste do Para WWF Brasil Public Health 2022 19 5 Schwartzman Stephan Zimmerman Barbara 2005 Conservation Alliances with Indigenous Peoples of the Amazon Conservation Biology 19 3 721 727 doi 10 1111 j 1523 1739 2005 00695 x Weik von Mossner Alexa Moving Environments Affect Emotion Ecology and Film Compensation for Environmental Services and Rural Communities Paixao Silvane Hespanha Joao P Ghawana Tarun Carneiro Andrea F T Zevenbergen Jaap Frederico Lilian N 1 grudnya 2015 Modeling indigenous tribes land rights with ISO 19152 LADM A case from Brazil Land Use Policy 49 587 597 doi 10 1016 j landusepol 2014 12 001 Houtzager Peter P 2005 The Movement of the Landless MST juridical field and legal change in Brazil Law and Globalization from Below s 218 240 doi 10 1017 CBO9780511494093 009 ISBN 978 0 521 84540 3 Zhouri Andrea 1 veresnya 2010 Adverse Forces in the Brazilian Amazon Developmentalism Versus Environmentalism and Indigenous Rights The Journal of Environment amp Development 19 3 252 273 doi 10 1177 1070496510378097 Fraser James Angus 2018 Amazonian struggles for recognition Transactions of the Institute of British Geographers 43 4 718 732 doi 10 1111 tran 12254 Gortazar Naiara Galarraga 22 lyutogo 2021 Covid 19 takes the life of the last male from Brazil s indigenous Juma tribe EL PAIS English Edition en us Indigenous peoples in Brazil u sestrinskih VikiproyektahIndigenous peoples in Brazil u Vikimandrah Indigenous peoples in Brazil u Vikishovishi PosilannyaNacionalnij fond korinnih amerikanciv Enciklopediya korinnogo naselennya Braziliyi Institut socialnogo seredovisha Etnolingvistika Org spisok diskusij shodo mov Pivdennoyi Ameriki v Google Videos Novi fotografiyi brazilskogo plemeni bez kontaktiv Archived Video Google pro korinne naselennya Braziliyi Diti Amazonki dokumentalnij film pro korinne naselennya Braziliyi Vcheni znajshli dokazi sho diskredituyut teoriyu pro te sho Amazon bula praktichno nepridatnoyu dlya zhittya The Washington Post