Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ботоку́ди або боруни́ (порт. Botocudos; від порт. botoque, що означає дерев'яний диск або кільце, що закріплений на губах і у вухах) — найменування племені південноамериканських індіанців, які проживають у Східній Бразилії. Відомі також під назвами айморес (порт. Aimorés) та аймборес (порт. Aimborés). Ботокуди не мають самоназви, хоча деякі з племен ботокудів називають себе Nacnanuk або Nac-poruk, що означає «сини землі». Назва ботокудо зустрічається в записках князя Максиміліана Від-Нойвіда, що проводив експедиції в Бразилії в 1820 році. Ще раніше, у 1535 р., на східному узбережжі Бразилії висадився португальський мандрівник , він побудував твердиню в затоці Еспіриту-Санту, щоб захиститися від айморес та інших племен.
| Ботокуди | |
|---|---|
| Кількість | 350 (2010) |
| Ареал |  Бразилія |
| Походження | Індіанці |
| Мова | [en] |
| Релігія | Традиційні вірування |
Поширення й доля
Спочатку плем'я проживало на території сучасного бразильського штату Еспіриту-Санту. Пізніше поширилося вглиб Бразилії до верхового Ріо-Гранде, що знаходиться на східних схилах Серра-ду-Еспіньясу, проте поступово колоністи витіснили ботокудів на захід, за межі [en] в Мінас-Жерайс. Саме в Мінас-Жерайсі наприкінці XVIII століття відбулося зіткнення ботокудів із колоністами, яких цікавили поклади алмазів. До кінця XVIII століття було багато племен ботокудів, а загальна чисельність становила від 13000 до 14000 осіб. Під час прикордонних конфліктів (1790—1820 рр.) ботокудів знищували найжорстокішими шляхами, оскільки португальці сприймали їх як дикунів, чий рівень розвитку мало відрізнявся від тварини. Серед ботокудів була штучно поширена віспа, а в лісі розкидали отруєні продукти. Такими варварськими методами від індіанців були очищені прибережні райони Ріу-Досе та Белмонте. Нині невеликі залишки ботокудів майже асимільовані, втратили свою початкову культуру й рідну мову. Вони працюють на фермах, а кілька груп живуть у власних резерваціях. Існує лише одна група з 350 осіб (2010 рік), яка частково зберегла свою мову кренак та проживає в індіанській резервації площею 4000 га в штаті Мінас-Жерайс, у муніципалітеті [en]. Рідну мову знають в основному літні жінки (близько 10 осіб), молодь говорить лише португальською.
Зовнішній вигляд
Ботокуди, згідно з описами, мали зріст нижче середнього, проте відрізнялися широкими плечима, добре розвиненими м'язами та грудною кліткою. Попри це, їхні руки та ноги були м'якими й м'ясистими, а ступні та кисті — малими. Риси обличчя відрізнялися в різних племенах так само сильно, як і в різних європейських народів: до загальних характеристик можна віднести широке та плоске лице з надбрівними дугами, які виступають, високо розташованими вилицями, маленьким носом без перенісся, широкими ніздрями й злегка випнутими щелепами. Голови — довгі, волосся — жорстке, темне й гладке. Шкіра має жовтувато-смаглявий колір, іноді — майже білий. У цілому їхня зовнішність, як зазначали багато спостерігачів, близька до типової монголоїдної раси. На ботокудів справили враження китайські [en] (наймані робітники), які з'явилися в XIX столітті в бразильських портах, та яких ботокуди спочатку сприймали як людей з власного племені.
Генетика
Краніологічні дослідження кінця XIX століття припускали, що ботокуди, можливо, зберегли риси однієї з найбільш ранніх груп палеоіндіанців, які проникли в Південну Америку й відрізнялися від більшості сусідніх індіанців. Сучасні генетичні дослідження показали, що генетично окремі ботокуди мали деяку спільність з австронезійцями — у черепах 2 бразильських ботокудів, що померли наприкінці XIX століття, виявлена [en], характерна для полінезійців і жителів Мадагаскару, де 20 % мітохондріальних ліній належать гаплогрупі B4a1a1a. У решти 12 ботокудів виявлена тільки [en], прикметна для індіанських народів. Розглядалися кілька версій появи домішок цих генів у ботокудів XIX століття:
- Приплив генів австронезійців у складі палеоіндіанців, які прибули через Берингію в кінці плейстоцену. Але австронезійці з'явилися на островах Океанії та Полінезії не раніше 3000 років тому, коли Південна Америка була заселена індіанцями вже понад 11 000 років. На Новій Гвінеї австронезійці з'явилися раніше, близько 9000 років тому, але теж після заселення Америки.
- Зв'язок індіанців з полінезійцями, привезеними перуанськими работоргівцями в 1860-х роках, або з полінезійцями-мореплавцями ще до прибуття європейців. Проте за таких умов зв'язки повинні були відбуватися на західному тихоокеанському узбережжі Південної Америки, де ніяких генетичних слідів полінезійців у сучасних індіанців або давніх палеоіндіанців не виявлено. Ботокуди жили лише на східному атлантичному узбережжі Бразилії.
- Найбільш імовірний випадок: жінки-рабині з Мадагаскару втекли від бразильських рабовласників і знайшли притулок серед ботокудів або були викрадені індіанцями, створивши умови для інтрогресії їхніх мтДНК в ДНК індіанського населення. Спроба викрадення жінки-рабині ботокудами, які організували повстання, є центральною темою опери [en]» (1870 рік), бразильського композитора Карлуса Гомеса. У першій половині XIX століття 120 000 рабів із Мадагаскару були привезені португальськими работоргівцями до Бразилії. Ботокуди працювали на бразильських плантаціях разом з африканськими рабами.
- Є також імовірність, що ці 2 черепи, що потрапили до музейної колекції в 1890 році, належали справжнім полінезійцям або малагасійським рабам, а їхня належність до ботокудів вказана помилково, оскільки в них не знайдені гени американських індіанців.
Генетики у 2015 виявили, що плем'я [en] в Мату-Гросу (Бразилія), що належить до мовної родини тупі, близької до ботокудів, зберегли невелику кількість домішок генів індонезійських народів, також як і алеути Аляски. Згідно з цими дослідженнями є ймовірність, що австронезійські гаплогрупи могли потрапити в Америку з палеоалеутами, які прибули на Аляску (Алеутські острови) зі Східної Азії не раніше 9000 років тому. Утім і тут дослідники не виключають того, що приплив індонезійських послідовностей ДНК стався вже під час європейської колонізації.
Звичаї
Ботокуди були кочовиками: займалися полюванням і збиранням, не мали майже ніякого одягу. Їхня їжа складалася з того, що вони зберуть у лісі. Увесь їхній посуд, а також знаряддя, були виготовлені з дерева. Єдиною зброєю були списи з гострих гілок і луки зі стрілами. Жили вони в примітивних хатинах з листя та луб'яних волокон, висота яких рідко досягала 1,5 м.
Єдиним музичним інструментом була бамбукова носова флейта. У своїй вірі вони приписували все добро Сонцю, а все зло — Місяцю. На могилах покійних палили вогонь протягом декількох днів, щоб відігнати злих духів, а під час бурі та затемнення стріляли в небо з луків із тією ж метою.
Найбільш помітною ознакою ботокудів була їхня tembeitera — дерев'яна прикраса у вигляді пробки або диска, яка закріплювалася в нижній губі або в мочці вуха. Ці прикраси виготовлялися з дуже легкої деревини рослини Chorisia ventricosa, яку самі ботокуди називали embur, звідки може походити інша назва племені — аімборе (Огюстен Сент-Ілер, 1830 р.). До початку XX століття прикрасу в нижній губі мали майже виключно жінки, але раніше вони були поширені й серед чоловіків. Операція з підготовки губи починалася у віці 8 років, коли робиться початковий отвір за допомогою гострого заточеного твердого стрижня й потім поступово розширюється шляхом того, що в отвір вставляються все більші диски або кільця, іноді до 10 см у діаметрі. Попри легкість деревини, прикраси відтягують вниз губу, яка спочатку виступає горизонтально, а зрештою стає просто складкою шкіри навколо дерев'яної прикраси. Плем'я закріплювало прикраси й у вухах, іноді такого розміру, що мочки вух відтягалися до плечей. Зараз ботокуди використовують європейський одяг, не одягають подібні прикраси та займаються сільським господарством, хоча намагаються відтворити й зберегти свої давні ритуали й традиції.
Подібні прикраси були поширені в Південній і Центральній Америці аж до Гондурасу; їх згадував Христофор Колумб у звіті про свою останню четверту поїздку (1502 р.).
Мова
За наявними на сьогоднішній момент даними про [en], у ній відсутні числівники величиною більше одиниці (у мові ботокудів є всього два числівники: «1» і «багато»).
Примітки
- «Krenak: Introduction.» [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.] Povos Indígenas no Brasil. (retrieved 23 June 2011)
- . pib.socioambiental.org. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
- Васильев С. А., Березкин Ю. Е., Козинцев А. Г., Пейрос И. И., Слободин С. Б., Табарев А. В. Заселение человеком Нового Света: Опыт комплексного исследования [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.]. СПб: Нестор-история, 2015.
- Gonçalves V. F., Stenderup J., Rodrigues-Carvalho C., Hilton P. Silva, Higgor Gonçalves-Dornelas, Andersen Líryo, , Anna-Sapfo Malaspinas, Paula F. Campos, Morten Rasmussen, Eske Willerslev, Sergio Danilo J. Pena, 2013. Identification of Polynesian mtDNA haplogroups in remains of Botocudo Amerindians from Brazil [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Proceedings of the National Academy of Sciences of USA. Vol. 110. № 16. P. 6465-6469.
- . lenta.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2020.
- Maanasa Raghavan, Matthias Steinrücken, Kelley Harris, Stephan Schiffels, Simon Rasmussen. Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans : [ 4 вересня 2020] : ( )[англ.] // Science. — 2015-08-21. — Vol. 349, no. 6250. — ISSN 1095-9203 0036-8075, 1095-9203. — DOI:10.1126/science.aab3884.
- О числительных в языках хмонг, стр. 3. [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] Martha Ratliff, Wayne State University, Detroit.
Greenberg, Joseph H. 1990 [1978]. Generalizations about numeral systems. On Language: selected writings of Joseph H. Greenberg, ed. by Keith Denning and Suzanne Kemmer, 271—309. [Originally published in Universals of Human Language, ed by Joseph H. Greenberg, Charles A. Fergson, & Edith A. Moravcsik, Vol 3, 249—295. Stanford; Stanford University Press.] стр. 276.(англ.)
Література
- Maximilian von Neuwied. Reise nach Brasilien, Frankfurt, 1820.
- Henri Hollard. De L'homme et des Races Humaines, Paris, 1853.
- Augustin Saint-Hillaire. Voyages dans l'intérieur du Brésil '816-1821, Paris, 1830.
- Charles C. Mann. 1491, Vintage Books, a division of Random House, New York, 2005. pg. 152—154.
Посилання
- Ботокуды // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Botocudo в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2012-06-27 (англ.)
- Etnolinguistica.Org: discussion list on native South American languages [ 18 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Rudolph, Bruno. 1909. Wörterbuch der Botokudensprache. Hamburg: Fr. W. Thaden. [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botoku di abo boruni port Botocudos vid port botoque sho oznachaye derev yanij disk abo kilce sho zakriplenij na gubah i u vuhah najmenuvannya plemeni pivdennoamerikanskih indianciv yaki prozhivayut u Shidnij Braziliyi Vidomi takozh pid nazvami ajmores port Aimores ta ajmbores port Aimbores Botokudi ne mayut samonazvi hocha deyaki z plemen botokudiv nazivayut sebe Nacnanuk abo Nac poruk sho oznachaye sini zemli Nazva botokudo zustrichayetsya v zapiskah knyazya Maksimiliana Vid Nojvida sho provodiv ekspediciyi v Braziliyi v 1820 roci She ranishe u 1535 r na shidnomu uzberezhzhi Braziliyi visadivsya portugalskij mandrivnik vin pobuduvav tverdinyu v zatoci Espiritu Santu shob zahistitisya vid ajmores ta inshih plemen BotokudiKilkist350 2010 Areal BraziliyaPohodzhennyaIndianciMova en ReligiyaTradicijni viruvannya Botokud z diskami na oblichchiPoshirennya j dolyaSim ya botokudiv v pohodi Gravyura en 1834 r Spochatku plem ya prozhivalo na teritoriyi suchasnogo brazilskogo shtatu Espiritu Santu Piznishe poshirilosya vglib Braziliyi do verhovogo Rio Grande sho znahoditsya na shidnih shilah Serra du Espinyasu prote postupovo kolonisti vitisnili botokudiv na zahid za mezhi en v Minas Zherajs Same v Minas Zherajsi naprikinci XVIII stolittya vidbulosya zitknennya botokudiv iz kolonistami yakih cikavili pokladi almaziv Do kincya XVIII stolittya bulo bagato plemen botokudiv a zagalna chiselnist stanovila vid 13000 do 14000 osib Pid chas prikordonnih konfliktiv 1790 1820 rr botokudiv znishuvali najzhorstokishimi shlyahami oskilki portugalci sprijmali yih yak dikuniv chij riven rozvitku malo vidriznyavsya vid tvarini Sered botokudiv bula shtuchno poshirena vispa a v lisi rozkidali otruyeni produkti Takimi varvarskimi metodami vid indianciv buli ochisheni priberezhni rajoni Riu Dose ta Belmonte Nini neveliki zalishki botokudiv majzhe asimilovani vtratili svoyu pochatkovu kulturu j ridnu movu Voni pracyuyut na fermah a kilka grup zhivut u vlasnih rezervaciyah Isnuye lishe odna grupa z 350 osib 2010 rik yaka chastkovo zberegla svoyu movu krenak ta prozhivaye v indianskij rezervaciyi plosheyu 4000 ga v shtati Minas Zherajs u municipaliteti en Ridnu movu znayut v osnovnomu litni zhinki blizko 10 osib molod govorit lishe portugalskoyu Zovnishnij viglyadVozhd botokudiv iz diskom v nizhnij gubi Gravyura z albomu Dzhulio Ferrario Starodavni j suchasni kostyumi 1830 i rr Botokudi zgidno z opisami mali zrist nizhche serednogo prote vidriznyalisya shirokimi plechima dobre rozvinenimi m yazami ta grudnoyu klitkoyu Popri ce yihni ruki ta nogi buli m yakimi j m yasistimi a stupni ta kisti malimi Risi oblichchya vidriznyalisya v riznih plemenah tak samo silno yak i v riznih yevropejskih narodiv do zagalnih harakteristik mozhna vidnesti shiroke ta ploske lice z nadbrivnimi dugami yaki vistupayut visoko roztashovanimi vilicyami malenkim nosom bez perenissya shirokimi nizdryami j zlegka vipnutimi shelepami Golovi dovgi volossya zhorstke temne j gladke Shkira maye zhovtuvato smaglyavij kolir inodi majzhe bilij U cilomu yihnya zovnishnist yak zaznachali bagato sposterigachiv blizka do tipovoyi mongoloyidnoyi rasi Na botokudiv spravili vrazhennya kitajski en najmani robitniki yaki z yavilisya v XIX stolitti v brazilskih portah ta yakih botokudi spochatku sprijmali yak lyudej z vlasnogo plemeni Genetika Kraniologichni doslidzhennya kincya XIX stolittya pripuskali sho botokudi mozhlivo zberegli risi odniyeyi z najbilsh rannih grup paleoindianciv yaki pronikli v Pivdennu Ameriku j vidriznyalisya vid bilshosti susidnih indianciv Suchasni genetichni doslidzhennya pokazali sho genetichno okremi botokudi mali deyaku spilnist z avstronezijcyami u cherepah 2 brazilskih botokudiv sho pomerli naprikinci XIX stolittya viyavlena en harakterna dlya polinezijciv i zhiteliv Madagaskaru de 20 mitohondrialnih linij nalezhat gaplogrupi B4a1a1a U reshti 12 botokudiv viyavlena tilki en prikmetna dlya indianskih narodiv Rozglyadalisya kilka versij poyavi domishok cih geniv u botokudiv XIX stolittya Pripliv geniv avstronezijciv u skladi paleoindianciv yaki pribuli cherez Beringiyu v kinci plejstocenu Ale avstronezijci z yavilisya na ostrovah Okeaniyi ta Polineziyi ne ranishe 3000 rokiv tomu koli Pivdenna Amerika bula zaselena indiancyami vzhe ponad 11 000 rokiv Na Novij Gvineyi avstronezijci z yavilisya ranishe blizko 9000 rokiv tomu ale tezh pislya zaselennya Ameriki Zv yazok indianciv z polinezijcyami privezenimi peruanskimi rabotorgivcyami v 1860 h rokah abo z polinezijcyami moreplavcyami she do pributtya yevropejciv Prote za takih umov zv yazki povinni buli vidbuvatisya na zahidnomu tihookeanskomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki de niyakih genetichnih slidiv polinezijciv u suchasnih indianciv abo davnih paleoindianciv ne viyavleno Botokudi zhili lishe na shidnomu atlantichnomu uzberezhzhi Braziliyi Najbilsh imovirnij vipadok zhinki rabini z Madagaskaru vtekli vid brazilskih rabovlasnikiv i znajshli pritulok sered botokudiv abo buli vikradeni indiancyami stvorivshi umovi dlya introgresiyi yihnih mtDNK v DNK indianskogo naselennya Sproba vikradennya zhinki rabini botokudami yaki organizuvali povstannya ye centralnoyu temoyu operi en 1870 rik brazilskogo kompozitora Karlusa Gomesa U pershij polovini XIX stolittya 120 000 rabiv iz Madagaskaru buli privezeni portugalskimi rabotorgivcyami do Braziliyi Botokudi pracyuvali na brazilskih plantaciyah razom z afrikanskimi rabami Ye takozh imovirnist sho ci 2 cherepi sho potrapili do muzejnoyi kolekciyi v 1890 roci nalezhali spravzhnim polinezijcyam abo malagasijskim rabam a yihnya nalezhnist do botokudiv vkazana pomilkovo oskilki v nih ne znajdeni geni amerikanskih indianciv Genetiki u 2015 viyavili sho plem ya en v Matu Grosu Braziliya sho nalezhit do movnoyi rodini tupi blizkoyi do botokudiv zberegli neveliku kilkist domishok geniv indonezijskih narodiv takozh yak i aleuti Alyaski Zgidno z cimi doslidzhennyami ye jmovirnist sho avstronezijski gaplogrupi mogli potrapiti v Ameriku z paleoaleutami yaki pribuli na Alyasku Aleutski ostrovi zi Shidnoyi Aziyi ne ranishe 9000 rokiv tomu Utim i tut doslidniki ne viklyuchayut togo sho pripliv indonezijskih poslidovnostej DNK stavsya vzhe pid chas yevropejskoyi kolonizaciyi ZvichayiMislivci botokudi yaki vbili korovu 1928 rik Botokudi buli kochovikami zajmalisya polyuvannyam i zbirannyam ne mali majzhe niyakogo odyagu Yihnya yizha skladalasya z togo sho voni zberut u lisi Uves yihnij posud a takozh znaryaddya buli vigotovleni z dereva Yedinoyu zbroyeyu buli spisi z gostrih gilok i luki zi strilami Zhili voni v primitivnih hatinah z listya ta lub yanih volokon visota yakih ridko dosyagala 1 5 m Yedinim muzichnim instrumentom bula bambukova nosova flejta U svoyij viri voni pripisuvali vse dobro Soncyu a vse zlo Misyacyu Na mogilah pokijnih palili vogon protyagom dekilkoh dniv shob vidignati zlih duhiv a pid chas buri ta zatemnennya strilyali v nebo z lukiv iz tiyeyu zh metoyu Najbilsh pomitnoyu oznakoyu botokudiv bula yihnya tembeitera derev yana prikrasa u viglyadi probki abo diska yaka zakriplyuvalasya v nizhnij gubi abo v mochci vuha Ci prikrasi vigotovlyalisya z duzhe legkoyi derevini roslini Chorisia ventricosa yaku sami botokudi nazivali embur zvidki mozhe pohoditi insha nazva plemeni aimbore Ogyusten Sent Iler 1830 r Do pochatku XX stolittya prikrasu v nizhnij gubi mali majzhe viklyuchno zhinki ale ranishe voni buli poshireni j sered cholovikiv Operaciya z pidgotovki gubi pochinalasya u vici 8 rokiv koli robitsya pochatkovij otvir za dopomogoyu gostrogo zatochenogo tverdogo strizhnya j potim postupovo rozshiryuyetsya shlyahom togo sho v otvir vstavlyayutsya vse bilshi diski abo kilcya inodi do 10 sm u diametri Popri legkist derevini prikrasi vidtyaguyut vniz gubu yaka spochatku vistupaye gorizontalno a zreshtoyu staye prosto skladkoyu shkiri navkolo derev yanoyi prikrasi Plem ya zakriplyuvalo prikrasi j u vuhah inodi takogo rozmiru sho mochki vuh vidtyagalisya do plechej Zaraz botokudi vikoristovuyut yevropejskij odyag ne odyagayut podibni prikrasi ta zajmayutsya silskim gospodarstvom hocha namagayutsya vidtvoriti j zberegti svoyi davni rituali j tradiciyi Divchata botokudiv 1928 rik Podibni prikrasi buli poshireni v Pivdennij i Centralnij Americi azh do Gondurasu yih zgaduvav Hristofor Kolumb u zviti pro svoyu ostannyu chetvertu poyizdku 1502 r MovaZa nayavnimi na sogodnishnij moment danimi pro en u nij vidsutni chislivniki velichinoyu bilshe odinici u movi botokudiv ye vsogo dva chislivniki 1 i bagato Primitki Krenak Introduction 24 travnya 2013 u Wayback Machine Povos Indigenas no Brasil retrieved 23 June 2011 pib socioambiental org Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Vasilev S A Berezkin Yu E Kozincev A G Pejros I I Slobodin S B Tabarev A V Zaselenie chelovekom Novogo Sveta Opyt kompleksnogo issledovaniya 1 bereznya 2020 u Wayback Machine SPb Nestor istoriya 2015 Goncalves V F Stenderup J Rodrigues Carvalho C Hilton P Silva Higgor Goncalves Dornelas Andersen Liryo Anna Sapfo Malaspinas Paula F Campos Morten Rasmussen Eske Willerslev Sergio Danilo J Pena 2013 Identification of Polynesian mtDNA haplogroups in remains of Botocudo Amerindians from Brazil 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Proceedings of the National Academy of Sciences of USA Vol 110 16 P 6465 6469 lenta ru Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 9 veresnya 2020 Maanasa Raghavan Matthias Steinrucken Kelley Harris Stephan Schiffels Simon Rasmussen Genomic evidence for the Pleistocene and recent population history of Native Americans 4 veresnya 2020 angl Science 2015 08 21 Vol 349 no 6250 ISSN 1095 9203 0036 8075 1095 9203 DOI 10 1126 science aab3884 O chislitelnyh v yazykah hmong str 3 12 grudnya 2021 u Wayback Machine Martha Ratliff Wayne State University Detroit Greenberg Joseph H 1990 1978 Generalizations about numeral systems On Language selected writings of Joseph H Greenberg ed by Keith Denning and Suzanne Kemmer 271 309 Originally published in Universals of Human Language ed by Joseph H Greenberg Charles A Fergson amp Edith A Moravcsik Vol 3 249 295 Stanford Stanford University Press str 276 angl LiteraturaMaximilian von Neuwied Reise nach Brasilien Frankfurt 1820 Henri Hollard De L homme et des Races Humaines Paris 1853 Augustin Saint Hillaire Voyages dans l interieur du Bresil 816 1821 Paris 1830 Charles C Mann 1491 Vintage Books a division of Random House New York 2005 pg 152 154 PosilannyaBotokudy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Botocudo v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2012 06 27 angl Etnolinguistica Org discussion list on native South American languages 18 serpnya 2020 u Wayback Machine Rudolph Bruno 1909 Worterbuch der Botokudensprache Hamburg Fr W Thaden 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine Div takozhIndianci Braziliyi Istoriya Braziliyi